Випадок білатеральної нефректомії у хворої, яка знаходилася на перитонеальному діалізі

В работе представлены результаты наблюдения билатеральной нефрэктомии у больной с поликистозом почек и опухолью почки, которая получала заместительную почечную терапию и через 9 месяцев после операции продолжает находиться на постоянном амбулаторном перитонеальном диализе. The results of bilateral n...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Актуальні проблеми транспортної медицини
Дата:2008
Автори: Лісовий, В.М., Андон’єва, Н.М., Бублик, В.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України 2008
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23028
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Випадок білатеральної нефректомії у хворої, яка знаходилася на перитонеальному діалізі / В.М. Лісовий, Н.М. Андон’єва, В.В. Бублик // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2008. — № 2 (12). — С. 132-135. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-23028
record_format dspace
spelling Лісовий, В.М.
Андон’єва, Н.М.
Бублик, В.В.
2011-07-02T15:28:43Z
2011-07-02T15:28:43Z
2008
Випадок білатеральної нефректомії у хворої, яка знаходилася на перитонеальному діалізі / В.М. Лісовий, Н.М. Андон’єва, В.В. Бублик // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2008. — № 2 (12). — С. 132-135. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
1818-9385
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23028
616.61
В работе представлены результаты наблюдения билатеральной нефрэктомии у больной с поликистозом почек и опухолью почки, которая получала заместительную почечную терапию и через 9 месяцев после операции продолжает находиться на постоянном амбулаторном перитонеальном диализе.
The results of bilateral nephrectomy supervision in a patient with kidney polycistosis and a tumour are performed. The patient received replaceable therapy and in 9 months after operation continues to be on constant out patient peritoneal dialysis.
uk
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
Актуальні проблеми транспортної медицини
Клинические проблемы медицины транспорта
Випадок білатеральної нефректомії у хворої, яка знаходилася на перитонеальному діалізі
Случай билатеральной нефрэктомии у больной, которая находилась на перитонеальном диализе
Case of bilateral nephrectomy in a patient who was on the peritoneal dialysis
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Випадок білатеральної нефректомії у хворої, яка знаходилася на перитонеальному діалізі
spellingShingle Випадок білатеральної нефректомії у хворої, яка знаходилася на перитонеальному діалізі
Лісовий, В.М.
Андон’єва, Н.М.
Бублик, В.В.
Клинические проблемы медицины транспорта
title_short Випадок білатеральної нефректомії у хворої, яка знаходилася на перитонеальному діалізі
title_full Випадок білатеральної нефректомії у хворої, яка знаходилася на перитонеальному діалізі
title_fullStr Випадок білатеральної нефректомії у хворої, яка знаходилася на перитонеальному діалізі
title_full_unstemmed Випадок білатеральної нефректомії у хворої, яка знаходилася на перитонеальному діалізі
title_sort випадок білатеральної нефректомії у хворої, яка знаходилася на перитонеальному діалізі
author Лісовий, В.М.
Андон’єва, Н.М.
Бублик, В.В.
author_facet Лісовий, В.М.
Андон’єва, Н.М.
Бублик, В.В.
topic Клинические проблемы медицины транспорта
topic_facet Клинические проблемы медицины транспорта
publishDate 2008
language Ukrainian
container_title Актуальні проблеми транспортної медицини
publisher Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
format Article
title_alt Случай билатеральной нефрэктомии у больной, которая находилась на перитонеальном диализе
Case of bilateral nephrectomy in a patient who was on the peritoneal dialysis
description В работе представлены результаты наблюдения билатеральной нефрэктомии у больной с поликистозом почек и опухолью почки, которая получала заместительную почечную терапию и через 9 месяцев после операции продолжает находиться на постоянном амбулаторном перитонеальном диализе. The results of bilateral nephrectomy supervision in a patient with kidney polycistosis and a tumour are performed. The patient received replaceable therapy and in 9 months after operation continues to be on constant out patient peritoneal dialysis.
issn 1818-9385
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23028
citation_txt Випадок білатеральної нефректомії у хворої, яка знаходилася на перитонеальному діалізі / В.М. Лісовий, Н.М. Андон’єва, В.В. Бублик // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2008. — № 2 (12). — С. 132-135. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT lísoviivm vipadokbílateralʹnoínefrektomííuhvoroíâkaznahodilasânaperitonealʹnomudíalízí
AT andonêvanm vipadokbílateralʹnoínefrektomííuhvoroíâkaznahodilasânaperitonealʹnomudíalízí
AT bublikvv vipadokbílateralʹnoínefrektomííuhvoroíâkaznahodilasânaperitonealʹnomudíalízí
AT lísoviivm slučaibilateralʹnoinefréktomiiubolʹnoikotoraânahodilasʹnaperitonealʹnomdialize
AT andonêvanm slučaibilateralʹnoinefréktomiiubolʹnoikotoraânahodilasʹnaperitonealʹnomdialize
AT bublikvv slučaibilateralʹnoinefréktomiiubolʹnoikotoraânahodilasʹnaperitonealʹnomdialize
AT lísoviivm caseofbilateralnephrectomyinapatientwhowasontheperitonealdialysis
AT andonêvanm caseofbilateralnephrectomyinapatientwhowasontheperitonealdialysis
AT bublikvv caseofbilateralnephrectomyinapatientwhowasontheperitonealdialysis
first_indexed 2025-11-25T21:31:34Z
last_indexed 2025-11-25T21:31:34Z
_version_ 1850558668772212736
fulltext АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (12), 2008 г. 132132132132132 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (12), 2008 21. Lawrence F. Brown, Terence J.Harrist, Kiang5Teck Yeo, Mona Stahle5Backdacl, Robert W. Jackman, Brygida Berse, Kathi Tognazzi, Harold F.Dvorak, and Michael Detmar. Increased Expression of Vascular Permeability Factor (Vascular Endothelial Growth Factor) in Bullous Pemphigoid, Dermatitis Herpetiformis, and Erythema Multiforme// J.Invest.5Dermatol.5 1995.5Vol.104.5 N5.5 P.7445749 22. Powell F.C. Epidemiological data, triggering factors and clinical stages of rosacea // J. Europ. Acad. Dermatol. Venerol. – 1998. 5 Vol. 11, Suppl. 2. – P. 107. 23. Schmidt N.F. and Gans E.H. Demodex and rosacea, III: Treatment of Demodex mites associated with inflammatory rosacea // Cosmetic Dermatology. 5 2004. –Vol.17,N.10/ 5C.6555658 Резюме РОЗАЦЕА: ПАТОГЕНЕЗ, ЛЕЧЕНИЕ И ПЕ5 РСПЕКТИВЫ НОВЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ Возианова С.В. В статье в форме клинической лек5 ции представлены современные аспекты патогенеза, клиники, лечения и профилак5 тики розацеа. Обозначены новые перспек5 тивные направления в исследованиях. Summary ROSACEA: PATHOGENESIS, TREAT5 MENTS AND PROSPECTIVE STUDIES. Vozianova S. In this article the modern aspects of the pathogenesis, clinical presentations, treatments, and preventive maintenance of rosacea have been revealed in the form of clinical lecture. Possible prospective studies of the pathology have been presented. Впервые поступила в редакцию 20.05.2008 г. Рекомендована к печати на заседании ученого совета НИИ медицины транспорта (протокол № 3 от 29.05.2008 г.). Полікистоз дорослих 5 генетично детерміноване захворювання, що успад5 ковується по аутосомно5домінантному типу [1]. Імовірність розвитку захворю5 вання у дітей, батьки яких страждають полікистозом нирок становить 50%. Локалізація генних порушень визна5 чає тип полікистозу нирок і впливає на природний перебіг захворювання: при типі 1 спостерігається найшвидший темп розвитку ниркової недостатності, у той час як при типах 2 й 3 перебіг полікисто5 зу сприятливий і розвиток термінальної ниркової недостатності виявляється у віці хворих старше 70 років [2]. Захворювання характеризується УДК 616.61 ВИПАДОК БІЛАТЕРАЛЬНОЇ НЕФРЕКТОМІЇ У ХВОРОЇ, ЯКА ЗНАХОДИЛАСЯ НА ПЕРИТОНЕАЛЬНОМУ ДІАЛІЗІ Лісовий В.М., Андон’єва Н.М., Бублик В.В. Харківський національний медичний університет Харківський обласний клінічний центр урології і нефрології ім. В.І.Шаповала двостороннім ураженням, при якому нир5 кова паренхіма заміняється кистами різної величини. Полікистоз дорослих зустрічається із частотою 1 на 1000 осіб, повільно про5 гресує [3,4]. У переважної більшості хво5 рих з полікистозом нирок до 30 років функціональний стан нирок зберігається нормальним. Хвороба проявляється в середньому віці і близько 10 років зали5 шається компенсованою. На цій стадії хвороби можливо хірургічне лікування, що полягає в резекції або пункції великих кист під ультразвуковим контролем. У послідуючі роки практично в 90% ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (12), 2008 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (12), 2008 г. 133133133133133 хворих розвивається різного ступеня прояву ниркова недостатність. У полови5 ни з них у віці до 60 років розвивається термінальна ниркова недостатність, що потребує замісної ниркової терапії [5]. У чоловіків потреба в діалізі виникає на 55 7 років раніше, ніж у жінок, що випливає з особливостей генетики цієї патології. Серед ускладнень полікистоза веду5 чими є кровотеча в кисти або заочере5 винний простір, а також інфікування кист [6]. Кровотеча в кисти клінічно, як пра5 вило, проявляється макрогематурією і больовим синдромом. Причинами її роз5 витку можуть бути висока гіпертензія, фізичне навантаження або травма черев5 ної порожнини. При дотриманні охорон5 ного режиму епізоди кровотечі в кисти частіше проходять самостійно. При кро5 вовиливі в заочеревинний простір не5 рідко виникає необхідність у хірургічному втручанні. Основним фактором ризику інфіку5 вання ниркових кист є інфекція сечових шляхів. Рідше джерелом інфікування є гематогенна інфекція. Труднощі при ліку5 ванні інфікованих кист обумовлені необ5 хідністю проникнення антибактеріальної речовини усередину кисти. Специфічного лікування полікистоза нирок немає. Застосовується симптома5 тичне лікування, а також патогенетичне лікування, спрямоване на зниження темпів прогресування ниркової недостат5 ності. Лікування хворих у стадії терміналь5 ної ниркової недостатності передбачає використання замісної ниркової терапії, у тому числі перитонеального діалізу. Хвора Б., 51 рік, страждає хроніч5 ною хворобою нирок V ст., полікистозом нирок і печінки, артеріальною гіперто5 нією. Із грудня 2003 року у зв’язку з тер5 мінальною нирковою недостатністю хворій була почата замісна ниркова тера5 пія методом постійного амбулаторного перитонеального діалізу (ПАПД) із засто5 суванням розчинів фірми «Baxter». Процедура перитонеального діалізу була адекватною: стан хворої задовіль5 ний, КT/V від 2,3 до 2,5; кліренс креати5 ніну 62,3 – 70,1 л/тиж, діурез 1,5 л, уль5 трафільтрація 1,7 – 2,0 л/добу, рівень гемоглобіну 110 г/л, ШЗЕ 15 мм/год, лей5 коцити 6,2*109/л, С5реактивний білок – негативний, цукор крові – 5,2 ммоль/л, сечовина крові 32 ммоль/л, креатинін крові 702,0 мкмоль/л, калій плазми 3,75 ммоль/л, натрій плазми 137,0 ммоль/л, кальцій плазми 2,05 ммоль/л, фосфор плазми 1,02 ммоль/л, загальний білок 64,2 г/л, альбуміни 39,0 г/л, білірубін крові в нормі. Стан хворої погіршилося через 3 роки від початку замісної ниркової терапії методом ПАПД, коли з’явилася стійка макрогематурія, субфебрильна темпера5 тура до 37,6єС, ультрафільтрація змен5 шилася до 1,0 л, з’явилися набряки нижніх кінцівок, артеріальна гіпертонія (артеріальний тиск 180/120 5 170/110 мм рт. ст.), яка важко корегувалася гіпотен5 зивними препаратами; сечовина плазми крові становила 20,0 ммоль/л, креатинін плазми 904,0 мкмоль/л, КT/V 1,9, діурез 0,650,7л. За даними ультразвукового дослід5 ження: нирки 20,0х10,5 см, представлені кистами праворуч до 7,5 см, ліворуч до 6,5 см (в 35х з них, ближче до нижнього полюса 5 вміст негомогений); паренхіма й чашково5мискова система не диферен5 ціюються. Висновок: кистозна хвороба, крововилив у кисти лівої нирки. Консервативна терапія не надала ефекту, у зв’язку із чим через місяць у зв’язку з кровотечею, що продовжувала5 ся, та лихоманкою була зроблена лівоб5 ічна нефректомія (гістологічно: типова полікистозна нирка розмірами 20,0х12,5х10 см; на розрізі нирка скла5 дається з безлічі гладкостінних порожнин діаметром 0,856,0 см, вміст жовтий, тем5 но5коричневий, рідкий та густий). У післяопераційному періоді стан хворої залишався без суттєвої динаміки: відзначалася лихоманка до 39,8єС, з’яви5 лися болі в правій поперековій області, АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (12), 2008 г. 134134134134134 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (12), 2008 лейкоцитоз 15,7*109/л, до 20% палочко5 ядерних нейтрофілів, ШЗЕ 35 мм/год, протеїнурія 0,37 г/л, лейкоцити до ј поля зору, еритроцити до 1/ 2 поля зору. За даними УЗД: єдина права нирка 20,8х11,0 см, паренхіма дифузно заміще5 на множинними кистами від 5,0 до 6,8 см у діаметрі. У середньому сегменті м’якот5 канинне утворення близько 5,0 см. Вис5 новок: кистозна хвороба єдиної правої (що залишилася) нирки й пухлина правої нирки. У зв’язку з підозрою на пухлинний вузол у правій полікистозній нирці через 2 тижні після лівобічної нефректомії вико5 нана правобічна нефректомія (гістологіч5 но 5 типова полікистозна нирка розміра5 ми 20,0х20,5х7,5 см; на розрізі 5 множинні гладкостінні порожнини діаметром 0,45 6,0 см, порожнини виконані жовтим про5 зорими, коричневим вмістом, згортками крові; ближче до одного з полюсів пух5 линний вузол діаметром 4,5 см, у розрізі 5 сіро5жовто5червоно5бурий, порожнинна система чітко контурується, слизувата оболонка її сірувата блискуча; патогісто5 логічний діагноз 5 світлоклітинний рак у кистозній нирці). Відповідно до консуль5 тації онкоуролога верифікований світлок5 літинний рак правої полікистозної нирки Т 3 N 0 M 0 III cтадія, II клінічна група. Після білатеральної нефректомії хвора продов5 жувала одержувати постійний амбулатор5 ний перитонеальний діаліз і через 14 днів стан хворої покращився, зникли набряки, знизилися цифри артеріального тиску до 120/80 мм р.ст., КT/V 2,3, ультрафільтра5 ція 1,8 5 2,2 л, самопочуття хворий задо5 вільне, доза ПАПД зменшилася з 10,0 л до 8,0 л, була виписана з відділення для продовження перитонеального діалізу в амбулаторних умовах. В катамнезі через 9 місяців після операції стан хворої відповідає хронічній хворобі нирок V ст., пролонгованої мето5 дом ПАПД. Особливістю даного випадку яв5 ляється своєчасний вибір інтегрованого підходу до лікування у пацієнтки з кистоз5 ною хворобою нирок, яка мала пухлину нирки і множинний розрив кист полікис5 тозної нирки в період перебування на перитонеальному діалізі. Клінічні й ульт5 развукові ознаки пухлини з’явилися в післяопераційному періоді після лівосто5 ронньої нефректомії, хоча протягом ос5 танніх 55ти років хворій щорічно проводи5 лися ультразвукові дослідження. У даному спостереженні маніфеста5 ція пухлини відбулася після лівосторон5 ньої нефректомії. Наявність пухлини швидше за все привела до погіршення показників адекватності перитонеально5 го діалізу, а її видалення дозволило не лише знизити дозу перитонеального діа5 лізу, а й привело до поліпшення самопо5 чуття хворої, компенсації серцево5судин5 ної системи, стабілізації лабораторних азотемічних показників на низьких циф5 рах. Своєчасно проведена білатеральна нефректомія дозволила зберегти і забез5 печити якість життя пацієнтці, яка в ка5 тамнезі через 9 місяців після операції продовжує отримувати перитонеальний діаліз. В даному випадку нефректомія у пацієнтки з двобічним полікистозом, що ускладнився розривом кист і утворенням пухлини, операція залишається єдиним методом, що дозволяє розраховувати на вилікування і продовження життя. Дане дослідження свідчить про правомірність лікувальної тактики, коли білатеральна нефректомія і замісна ниркова терапія методом ПАПД дозволила уникнути фа5 тального результату. Література 1. Elzinga L.W/. Barry J.M., Torres V.E. et al. Cyst decompression surgery for autisomal dominant polycystic kidney disease// J Am Soc Nephrol. – 1992. – Vol.2. – P. 1219 – 1226. 2. Kenneth D., Gardner Jr. Cystic Kidneys/ /Kidney Int. – 1988. 5– Vol.33. – P. 610 – 621. 3. Урология/Под ред.. Ю.Г.Аляева. – М.:«Медицинское информационное ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (12), 2008 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (12), 2008 г. 135135135135135 агентство», 2005. – С.227 – 228. 4. Пытель Ю.А. Поликистоз почек//Не5 фрология: Руководство/Под ред. И.Е.Тареевой. – М.:Медицина, 1995. – Т.2. – С.362 – 370. 5. Ritz E., Zeier M., Waldherr R. Progression to renal insufficiency// Polycystic Kidney Disease/Ed. M.L.Watson, V.E.Torres. – Oxford: Oxford Press, 1996. – P. 430–449. 6. Watson M.L. Complications of polycystic kidney disease// Kidney Int. – 1997. 5 Vol.51 – P. 353–365. Резюме СЛУЧАЙ БИЛАТЕРАЛЬНОЙ НЕФРЭКТОМИИ У БОЛЬНОЙ, КОТОРАЯ НАХОДИЛАСЬ НА ПЕРИТОНЕАЛЬНОМ ДИАЛИЗЕ Лисовый В.М., Андоньева Н.М., Бублик В.В. В работе представлены результаты наблюдения билатеральной нефрэкто5 мии у больной с поликистозом почек и опухолью почки, которая получала заме5 стительную почечную терапию и через 9 месяцев после операции продолжает находиться на постоянном амбулаторном перитонеальном диализе. Summary CASE OF BILATERAL NEPHRECTOMY IN A PATIENT WHO WAS ON THE PERITONEAL DIALYSIS Lisovyj V.M., Andonjeva N.M., Bublik V.V. The results of bilateral nephrectomy supervision in a patient with kidney polycistosis and a tumour are performed. The patient received replaceable therapy and in 9 months after operation continues to be on constant out5patient peritoneal dialysis. Впервые поступила в редакцию 29.01.2008 г. Рекомендована к печати на заседании ученого совета НИИ медицины транспорта (протокол № 3 от 29.05.2008 г.). Нарушение интегративной деятель5 ности ЦНС при вегетативных дисфункци5 ях затрагивает различные системы, в т.ч. моторику, сенсорное, адаптивное пове5 дение и др. Возникающие при этом вза5 имодействия коры, подкорковых узлов, гипоталамических центров, лимбико5ре5 тикулярного комплекса (ЛРК) подразуме5 вают единый патогенетический механизм последующей регуляции функциональ5 ных систем. В двигательной сфере, адаптивное реагирование реализуемое различными уровнями и структурами нервной систе5 мы чаще всего проявляется изменения5 ми обеспечения пространственной ори5 УДК 616.8/009.3 МЕХАНИЗМЫ ТРЕМОРОГЕНЕЗА И ПРОСТРАНСТВЕННОЙ ОРИЕНТАЦИИ С ПОЗИЦИЙ НЕЙРОВЕГЕТОЛОГИИ Сон А.С., Стоянов А.Н. Кафедра нейрохирургии и неврологии Одесский государственный медицинский университет ентации, треморогенеза [1, 2, 3, 4]. Акцентирование внимания на этих функциональных системах в клинической нейровегетологии оправдано информа5 тивностью, возможностью объективиза5 ции, некоторому патоморфозу двига5 тельных расстройств. Выделение [5] четырех уровней или треморогенных «пейсмекеров» (корко5 вый, стриопаллидарный, стволовой и мозжечковый) представляет широкое взаимодействие и взаимовлияние мото5 рики и вегетативной системы. Еще более разнообразна клиничес5 кая реализация тремора (Т) при невро5 зоподобных состояниях с участием ство5