Важливість вищих водяних рослин у процесах третинного очищення стічних вод у біоставах
Использование высших водных растений (ВВР) в процессах естественной самоочистки воды в биопрудах и их применение для третичной очистки сточных вод находит в данное время широкое внедрение в очистных канализационных сооружениях. Процессы самоочистки, которые происходят в биопрудах, восстанавливают ка...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Актуальні проблеми транспортної медицини |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автори: | , , , , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23044 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Важливість вищих водяних рослин у процесах третинного очищення стічних вод у біоставах / В.М. Попенко, В.В. Кравець, С.І. Гаркавий, І.М. Філатова, І.І. Бойко, М.О. Росада, О.О. Пуговиця, Н.В. Яковлєва // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2009. — № 1 (15). — С. 120-129. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860041879703257088 |
|---|---|
| author | Попенко, В.М. Кравець, В.В. Гаркавий, С.І. Філатова, І.М. Бойко, І.І. Росада, М.О. Пуговиця, О.О. Яковлєва, Н.В. |
| author_facet | Попенко, В.М. Кравець, В.В. Гаркавий, С.І. Філатова, І.М. Бойко, І.І. Росада, М.О. Пуговиця, О.О. Яковлєва, Н.В. |
| citation_txt | Важливість вищих водяних рослин у процесах третинного очищення стічних вод у біоставах / В.М. Попенко, В.В. Кравець, С.І. Гаркавий, І.М. Філатова, І.І. Бойко, М.О. Росада, О.О. Пуговиця, Н.В. Яковлєва // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2009. — № 1 (15). — С. 120-129. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Актуальні проблеми транспортної медицини |
| description | Использование высших водных растений (ВВР) в процессах естественной самоочистки воды в биопрудах и их применение для третичной очистки сточных вод находит в данное время широкое внедрение в очистных канализационных сооружениях. Процессы самоочистки, которые происходят в биопрудах, восстанавливают качество сточных вод к уровню естественных вод поверхностных водоемов, которые обусловлены прямым участием в них ВВР и интенсифицируют данные процессы в них. Качество воды после доочистки соответствует нормативным документам к сбросу их в открытые водоемы. Биологическая доочистка сточных вод в биопрудах с ВВР ведет к уменьшению поступления загрязнений в
открытых водоемах и имеет существенные преимущества перед другими физико-химическими методами доочистки сточных вод как экологически чистым методом, так и незначительными капитальными вложениями и минимальными эксплуатационными затратами.
Using of higher aquatic plants(hap) in the process of natural self cleaning of water in bioponds and its using for tertiary cleaning of seweges wide introduction finds presently in cleansing sewage buildings. Process of self cleaning, which take place in bioponds, proceed in quality of flow waters to the level of natural waters of
superficial reservoirs, which predefined direct participation in them of higher aquatic plants, that intensify these processes. Quality of water after doochischennya
answers the requirements of normative documents to the upcast of them in the opened reservoirs. Biological additional cleaning of flow waters in bioponds with higher aquatic plants conduces to diminishing entering of contaminations in the opened reservoirs and has substantial advantages before other, in particular by the physical and chemical methods of additional cleaning of flow waters A method environmentally cleans and characterized insignificant capital investments and minimum running expenses.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:56:32Z |
| format | Article |
| fulltext |
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 1 (15), 2009 г.
120120120120120
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (15), 2009
Резюме
ВОПРОС БИООБРАСТАНИЯ
ПЛАВСРЕДСТВ В ПРОБЛЕМЕ
ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ
СУДОХОДСТВА
Сиденко В.П., Кузнецов О.В.,
Приказюк А.М.
Исследовано влияние процесса
озонирования на первичный біоценоз,
обрастание в воде и применение озона
с целью борьбы с обрастанием днищ
судов. В результате проведенных опытов
показано, что озонирование оказывает
влияние на численность и видовой состав
гидробионтов, а также интенсивность
бактериального обрастания. Полученные
данные свидетельствуют о том, что обра/
ботка озоном может использоваться как
средство борьбы с биообрастанием.
Summary
BIOLOGICAL FOULING OF FLOATING
MEANS AND ECOLOGICAL SAFETY OF
NAVIGATION.
Sidenko V.P., Kuznetsov O.V.,
Prikazuck A.M.
They have investigated ozonization
influence on primary biocenosis in water and
use of ozone with the aim to prevent fouling
of ships’ bottoms. It has been shown that
ozonization influences on a quantity and
specific composition of hydrobionts and
intensity of bacterial fouling. The data
obtained testify that the treatment with
ozone can be used for biological fouling
arrest.
Впервые поступила в редакцию 27.02.2007 г.
Рекомендована к печати на заседании ученого
совета НИИ медицины транспорта
(протокол № 1 от 20.01.2009 г.).
Актуальність теми
Якість води поверхневих водойм у
більшості випадків не завжди відповідає
вимогам нормативних документів щодо їх
використання в господарсько/питному
водопостачанні. Це трапилось в резуль/
таті безгосподарного відношення до вод/
них ресурсів та наступного їх забруднен/
ня переважно не очищеними стічними
водами. В зв’язку з цим розробка та
впровадження нових та досконалих тех/
нологій доочищення стічних вод має
значну роль для охорони поверхневих вод
від забруднення стічними водами.
Мета: науково обґрунтувати умови
використання біологічних ставів, засад/
жених вищими водяними рослинами, для
третинного очищення стічних вод від за/
лишків розчинених органічних, хімічних та
біологічних забруднень.
Результати та їх обговорення
Біологічне очищення поширений
метод очищення стічних вод. В його ос/
нові лежить процес біологічного окислен/
ня розчинених органічних сполук за уча/
стю біоценозу мікроорганізмів і високо/
організованих організмів водоростей,
грибів та інших, поєднаних між собою в
єдиний комплекс складними взаєминами
(метабіозу, симбіозу й антагонізму).
Із практики очищення стічних вод
відомо, що в первинних відстійниках
УДК 614.777:628.1/3
ВАЖЛИВІСТЬ ВИЩИХ ВОДЯНИХ РОСЛИН У ПРОЦЕСАХ
ТРЕТИННОГО ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД У БІОСТАВАХ
Попенко В.М.*, Кравець В.В.*, Гаркавий С.І.*, Філатова І.М.*,
Бойко І.І.**, Росада М.О.***, Пуговиця О.О.***, Яковлєва Н.В.***.
*Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ;
**Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології імені
Р.Є.Кавецького НАН України, м. Київ;
***Санітарно/епідеміологічна станція Дарницького р/ну м. Києва.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (15), 2009
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 1 (15), 2009 г.
121121121121121
кількість бактерій групи кишкової палич/
ки (БГКП) у стічних водах зменшується до
30/40 %, а після вторинних відстійників
ефективність очищення досягає 90/95 %.
При цьому в нейтральному середовищі
бактерії та віруси мають негативний елек/
тричний заряд. З фізико/хімічної точки
зору ці об’єкти є гідрофільними біоколої/
дами, що дозволяє їх видаляти процеса/
ми осадження у первинних відстійниках
та біофлокуляцією в аеротенках і в по/
дальшому у вторинних відстійниках. Але
такий комплекс механічного та біологіч/
ного очищення не забезпечує повного
звільнення стічних вод від патогенних
бактерій і вірусів. Тому на заключному
етапі застосовують знезаражування
стічних вод перед скидом їх у водойми
[5].
Знезаражують біологічно очищені
стічні води зазвичай хімічними, фізични/
ми та біологічними методами чи їх комб/
інацією. Біологічний метод доочищення
реалізується шляхом впровадження
штучних або природних біоценозів таких
як альголізовані зелені водорості чи ви/
користання вищих водяних рослин (ВВР).
Останні зменшують у стічних водах вміст
розчинених органічних, хімічних та біоло/
гічних забруднень та відіграють важливу
роль в процесах інтенсифікації самоочи/
щення поверхневих водойм [3, 8, 11, 21].
З кінця 50/х років ХХ ст. вчені бага/
тьох країн світу велику увагу приділяють
ВВР та їх ролі в процесах самоочищення
води як у природних водоймах, так і гли/
бокого доочищення стічних вод у біоста/
вах [1, 10, 12, 29]. Спосіб третинного
очищення стічних вод, заснований на їх
контакті із ВВР чи макрофітами, отримав
назву біогідроботанічного [13, 14].
В останній час біостави все більше
застосовуються в країнах з холодним
кліматом (Швеція, Данія, Канада) [6, 30],
в яких із/за низьких температур та утво/
рення льоду вплив ВВР на процеси нітри/
фікації, денітрифікації та самоочищення
поверхневих водойм менший, а ніж у тро/
пічних та країнах із помірним кліматом
[28].
Отримано дані, що підтверджують
високу ефективність застосування біос/
тавів із ВВР щодо очищення та подаль/
шого доочищення стічних вод за санітар/
но/хімічними та санітарно/мікробіологіч/
ними показниками. Так, у воді на виході з
біоставів знижувалися показники БСК
5
до
90/98 % [20], ХСК до 49/62 %, азоту амо/
нійного до 40/91 % [31], фосфору до 75/
97 %, завислих речовин до 90/96,5 %,
колі/індексу до 99,5 % [19], вірусів до
99,99 % [25], яєць гельмінтів до 95,3 % та
інших елементів [24].
Можливе використання каскаду біо/
ставів, засаджених ВВР у процесах доочи/
щення стічних вод. Так у біоставах першо/
го каскаду вміст завислих речовин змен/
шувався на 85/98 % з терміном перебуван/
ня води 6/8 годин та швидкістю руху води
0,15/0,25 м/хв. При цьому в біостави зі
стоками поступало 35/50 мг/дм3 завислих
часток. Та запровадження паралельно роз/
ташованих двох чи трьох біоставів стабіл/
ізації знижувало вміст завислих речовин до
3/5 мг/дм3. Особливо це стосується
фільтруючих біоставів, що застосовуються
з метою попередження в них замулення
[10]. В каскадах фільтруючих біоставів слід
підбирати такі види ВВР, що мають макси/
мальні поглинальні властивості по відно/
шенню до біогенних і мінеральних речовин
[2].
За даними [7] колі/індекс води на
вході в біостав із ВВР становив
2,5·106 КУО/дм3. Через чотири доби у воді
на виході з біоставу колі/індекс зменшив/
ся до 1,0·104 КУО/дм3. При цьому кількість
сапрофітів знижувалась від 1 700 тис. до
1 тис. КУО/см3 відповідно. Дослідники
відзначали також повне доочищення води
від нафтопродуктів, де їх вміст складав
від 40/50 мг/дм3 у воді на вході до 0,3 мг/
дм3 у воді на виході з біоставів [7].
Застосування ВВР для глибокого
очищення промислових стічних вод у біо/
ставах від органічних, хімічних і біологіч/
них забруднювачів є найбільш ефектив/
ним та економічним способом їх доочи/
щення. Результати техніко/економічних
розрахунків свідчать про великі переваги
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 1 (15), 2009 г.
122122122122122
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (15), 2009
застосування біоставів із ВВР у техноло/
гічних схемах очищення стічних вод. Біо/
стави мають значні переваги та забезпе/
чують високу ступінь доочищення стоків
порівняно з традиційними методами [15],
при їх експлуатації зменшувалась
кількість обслуговуючого персоналу, а
енерговитрати скоротилися в 150/
200 разів [22, 23, 27]. Найбільш доцільно
також використання біоставів із ВВР для
очищення чи доочищення стічних вод у
невеликих населених пунктах [1, 26].
З відкриттям Токіним Б.П. фітон/
цидів рослин фахівці активно продовжу/
ють вивчати вказані речовини [12]. Але
якщо фітонциди наземних рослин вивчені
в достатній кількості і встановлено їх
сильну бактеріостатичну, бактерицидну,
віруліцидну та фунгіцидну дії, що дозво/
ляє використовувати останні в медичній,
ветеринарній та сільськогосподарській
практиці, то фітонциди водяних рослин на
сьогодні ще потребують детального вив/
чення. Перші спроби вивчення фітонцидів
із ВВР здійснені Гурєвічем Ф.А. в 70/і роки
ХХ ст. [12]. На основі отриманих даних
зроблено передбачення, що синтез
фітонцидів представляє собою універ/
сальне явище в рослинному світі. Фітон/
цидна активність тісно пов’язана із ста/
дією розвитку рослини, їх фізіологічним
станом, сезонними умовами. Фітонцидні
властивості водяних рослин зберігають/
ся в різних географічних зонах. Подібни/
ми властивостями характеризуються
близькі до одного виду рослини. Різні
види водяних рослин виділяють свої спе/
цифічні фітонциди, що утворюють у во/
доймах характерне хімічне середовище,
визначаючи в багато чому біологічні, еко/
логічні, гідрохімічні та інші умови для існу/
вання тих чи інших гідробіонтів. Фітонци/
ди ряду водяних рослин мають отруйні
властивості, а інколи діють пагубно на всі
групи тварин (безхребетних та хребет/
них). Наприклад, у водоймах, де росте
лепешняк великий, мало гідр, дафній,
циклопів, лялечок комарів. Летючі фітон/
циди лепешняку здатні впродовж декіль/
кох хвилин вбивати членистоногих, птахів
та ссавців. Так, гідри та ембріони мо/
люсків розкладуються на дрібні частини,
у хребетних тварин порушується газовий
обмін, який пов’язаний з кисневим голо/
дом, прискорюється дихання, з’являєть/
ся задишка, конвульсії із наступною
смертю. Ці явища пов’язують з тим, що в
складі фітонцидів лепешняка визначена
синильна кислота. Фітонциди чи біологі/
чно/активні речовини (БАР) лепехи боло/
тяної стимулюють розвиток ембріонів
котушки рогової, а лепешняку гальмують
розвиток і пагубно діють на зародків цьо/
го молюска.
У листях водяних та приберегових
рослин присутні фітонциди різної сили,
що визначається їх впливом на гідробі/
онтів (інфузорії, дафнії, прісноводні
гідри). Тканинні соки досліджених рослин
при контакті з водяними організмами
значно токсичніші летючих речовин. Зок/
рема у глечиків, латаття, гречки земно/
водної, рдесника плавучого, жабурника,
ряски малої летючі речовини мають слаб/
шу дію, порівняно з фітонцидами бишни/
ка подорожнього, білокрильника чи коми/
шу озерного [12]. Серед кореневих во/
дяних рослин найбільший фітонцидний
вплив мають листя гречки земноводної.
Токсичність соку листя кореневих водяних
рослин така ж як і не кореневих. Фітон/
цидні властивості водяних рослин, таких
як елодеї, куширу, пухирника, рдесника
прониклолистого, сосни водяної слабші,
а ніж укоренілих. Найбільшу кількість БАР
встановлено у водяних витяжках лепехи
болотяної та різака звичайного. Крім во/
дорозчинних БАР вищі водяні рослини
містять і летючі БАР. Так, в органах лепе/
хи болотної, дягелю звичайного, рдесни/
ка гребінчастого, куширу зануреного,
рдесника прониклолистого та валіснерії
спіральної міститься велика кількість ле/
тючих БАР, що згубно діють на патогенну
мікрофлору. Зокрема, в присутності БАР
через 2 години інактивувалось 99,99 %
патогенної мікрофлори [12].
В лабораторному експерименті
нами встановлена віруліцидна дія ВВР
(табл. 1).
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (15), 2009
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 1 (15), 2009 г.
123123123123123
Як видно із табл. 1, серед дослідже/
них ВВР найвищу віруліцидну активність
проявляли екстракти із лепехи болотяної.
Так, при взаємодії екстрактів із вірусом
поліомієліту через 30 хв інактивувалось
96,25 % вірусних часток, через 60 хв –
99,53 %, а через 90 хв наступала повна
інактивація вірусів (100 %).
Віруліцидна дія екстрактів з очере/
ту звичайного, комишу озерного, рогозу
широколистого та рогозу вузьколистого
була дещо нижчою, ніж у лепехи болотя/
ної (табл. 1).
Аналогічні закономірності віруліцид/
ної дії досліджуваних нами екстрактів ВВР
встановлені на моделі вірусів Коксакі В 6,
як представників патогенної групи із
сімейства Picornaviridae. Це свідчить про
те, що екстракти ВВР здатні інактивува/
ти як вакцинні, так і вірулентні штами
вірусів, що зустрічаються у водоймах при
скиді в них стічних вод.
Також у лабораторних умовах ми
спробували встановити залежність інтен/
сивності інактивації вірусів від концент/
рації екстрактів лепехи болотяної, що
мала найвищу віруліцидну активність.
Отримані нами дані приведені в табл. 2.
В результаті проведених експери/
ментальних досліджень нами встановле/
но, що для ефективної інактивації вірусів
поліомієліту у водному середовищі дос/
татньо створити 0,5/1 % концентрацію
екстрактів із лепехи болотяної, що забез/
печує пригнічення інфекційності вірусів на
99,82/99,9 % при 30 хв контакті.
Повна інактивація вірусів наступала
при застосуванні 3 % концентрації екст/
рактів із ВВР за 30 хв.
В практичних умовах досягти проти/
мікробну концентрацію з БАР лепехи бо/
лотяної та інших ВВР можна за допомо/
гою певної кількості макрофітів на м2
площі експлуатуємого біостава.
Таким чином, проведені експери/
Таблиця 1
Вплив екстрактів із вищих водяних рослин на інфекційну активність вірусів
поліомієліту ІІ типу Себіна
Показники інактивації вірусів (БУО/дм3) через
30 хв. 60 хв. 90 хв. №
з/п Назва рослини
Р1 Р2 Р3
Р1-2 Р2-3
1. Лепеха болотяна
(Acorus calamus L.) **%25,96
*10)5,05,4( 3⋅±
%53,99
10)5,06,5( 2⋅±
%100
0
Р < 0,01 Р < 0,01
2. Рогоз (Typha latifolia et
angustifolia L.)**** %25,98
10)3,01,2( 3⋅±
%63,99
10)5,05,4( 2⋅±
%97,99
10)4,02,3( ⋅±
Р < 0,01 Р < 0,01
3.
Очерет звичайний
(Phragmites communis
Trin.) %79,98
10)8,05,14( 2⋅±
%86,99
10)3,03,2( 2⋅±
%95,99
10)5,06,5( ⋅± Р < 0,01 Р < 0,01
4. Комиш озерний
(Scirpus lacustris L.) %42,98
10)3,09,1( 3⋅±
%29,99
10)6,05,8( 2⋅±
%96,99
10)4,05,4( ⋅± Р < 0,01 Р < 0,01
5. Контроль***
0
10)7,02,1( 5⋅±
0
10)7,02,1( 5⋅±
0
10)7,02,1( 5⋅± — —
Примітки: 1) * чисельник - залишкова інфекційність вірусів БУО/дм3;
2) ** знаменник - ефективність інактивації вірусів, %;
3) *** в якості контролю використовували воду з біостава попередньо простерилі-
зовану автоклавуванням при 1·105 Па впродовж 30 хв, в яку вносили вірус і спо-
стерігали за динамікою його інактивації;
4) **** динаміка інактивації вірусів поліомієліту ІІ типі Себіна у воді біостава заса-
дженим рогозом широколистим та рогозом вузьколистим ідентична.
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 1 (15), 2009 г.
124124124124124
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (15), 2009
ментальні дослідження екстрактів із ВВР
показали, що всі представники фітофло/
ри здатні пригнічувати інфекційну ак/
тивність вірусів у модельних умовах та
найвищу віруліцидну активність мають
екстракти із лепехи болотяної.
Застосування ВВР в системі третин/
ного очищення стічних вод в очисних ка/
налізаційних спорудах на території Украї/
ни є одним із оптимальних варіантів до/
очищення стоків. Однак, його впровад/
ження стримується необхідністю виділен/
ня великих територій орної землі для
влаштування біоставів (з розрахунку 1 га
на 1 000 м3 стічних вод). Крім того, біо/
логічне доочищення стічних вод у біоста/
вах стримується повільністю процесів
самоочищення води і залежить від її які/
сного складу та інших фактів [1, 25]. З
метою інтенсифікації процесів біологічно/
го доочищення промислових стічних вод
і наближення їх до умов самоочищення в
природних водоймах був створений
принципово новий тип біостава із ВВР
[17, 18]. Запропонований спосіб доочи/
щення стічних і поверхневих вод, який
включає подачу води, що очищуються у
фільтраційному басейні, фільтрацію її по
прикореневій системі ВВР, подальше до/
очищення при проходженні фільтраційно/
го шару на дні басейну та відведення
доочищеної води. Фільтруючий шар на
дні басейну включає пісчано/гравійне
завантаження, а при кольматації фільтру/
ючого шару його продування відбуваєть/
ся повітрям або водою. Глибина напов/
нення біостава складає 1/2 м.
Нами було досліджено динаміку
звільнення стічних вод від вірусів та бак/
терій в залежності від пори року в дано/
му типі промислового біостава з ВВР в
очисних каналізаційних спорудах Криво/
різького гірничо/збагачувального комбі/
нату окислених руд у м. Долинська Кіро/
воградської обл. (рис. 1).
Дані споруди побудували для тре/
тинного очищення промислових стічних
вод. Кожний біостав (8) засадили на вході
очеретом звичайним, в середині біоста/
ва – рогозом широколистим та вузьколи/
стим, а на виході лепехою болотяною.
Біостав заповнили біологічно очи/
щеними стічними водами, минаючи будь/
яку стадію знезаражування. Час перебу/
вання стічних вод у біоставу становив 5/
7 діб. У літній і зимовий періоди відбира/
ли проби стічних вод для санітарно/віру/
сологічних досліджень в середині зарос/
тей всіх асоціацій ВВР з глибини 10/15 см
від поверхні води та 30/50 см від дна
об’ємом 1 дм3 на вході, де висаджений
очерет звичайний, на середині біоставу,
засадженого рогозом широколистим та
рогозом вузьколистим і на виході з біос/
таву з лепехою болотяною. В кожну ок/
ремо взяту пробу штучно вносили віруси
в концентрації (1,63 ± 0,3) · 103 КУО/дм3 і
спостерігали за їх інактивацією. Резуль/
тати дослідів вивчення динаміки інакти/
вації вірусів поліомієліту ІІ типу Себіна та
Коксакі В 6 у штучно внесені проби з
стічними водами промислового біостава
Таблиця 2
Показники інактивації вірусів поліомієліту залежно від концентрації екстракту
лепехи болотяної у воді і тривалості обробки стічних вод упродовж 30 хв
Концентрація екстракту
лепехи болотяної, %
Вихідний індекс ві-
русів, БУО/дм3
Залишкова кіль-
кість вірусів,
БУО/дм3
Ефективність
інактивації віру-
сів, %
0,1 % (1,2 ± 0,7)·105 (0,5 ± 0,05)·105 58,33
0,5 % (1,2 ± 0,7)·105 (2,2 ± 0,1)·102 99,82
1 % (1,2 ± 0,7)·105 (1,2 ± 0,1)·102 99,9
3 % (1,2 ± 0,7)·105 0 100
5 % (1,2 ± 0,7)·105 0 100
Примітка: взаємодія вірусів з екстрактом лепехи болотяної відбувалась при температурі
+22 °С впродовж 30 хв.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (15), 2009
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 1 (15), 2009 г.
125125125125125
в літній та зимовий періоди наведені в
табл. 3 та табл. 4.
Дослідженнями динаміки інактивації
вірусів поліомієліту встановлено, що
стічні води, проходячи крізь зарості та
кореневу систему очерету звичайного,
рогозу широколистого, рогозу вузьколи/
стого та лепехи болотяної, ефективно
звільняються від вірусів. Так, у літній пе/
ріод досліджень (табл. 3) в пробах води
біостава, засадженого рогозом широко/
листим, вже на 2 добу інактивувалось
98,33 % вірусів, на 5 добу – 99,4 %. У воді
біостава з лепехою болотяною динаміка
інактивації вірусів мала такі показники: на
2 добу – 97,9 %; на 5 добу – 100 %.
У пробах води на виході з біостава
ефективність інактивації вірусів складала
97,05/98,03 % на 2/5 добу спостережень.
Це пов’язано з ефектом перемішування
води з різних ділянок біостава та знижен/
ням концентрації БАР, що виділяють ВВР
в процесі вегетації.
В умовах зимового періоду спосте/
режень (табл. 4) процеси інактивації
вірусів у воді не припинялися, але мали
дещо уповільнену тенденцію. Так, у про/
бах води з біостава, засадженим рогозом
широколистим, показники інактивації
вірусів складали: на 1 добу – 94,32 %; на
2 добу – 99,77 %; на 5 добу – 99,8 %.
У воді біостава з лепехою болотя/
ною динаміка інактивації вірусів була та/
кою: на 1 добу – 97,25 %; на 2 добу –
99,74 %; на 5 добу – 99,79 %.
На виході з біостава у пробах води
динаміка інактивації вірусів мала аналог/
ічну тенденцію, однак, для досягнення
повного звільнення води від вірусів необ/
хідний більший відрізок часу. Це можли/
во досягти збільшенням часу перебуван/
ня стічних вод у біоставу з ВВР, або про/
ходженням стічних вод через додаткові
каскади біоставів.
Досліди по вивченню впливу екст/
рактів лепехи болотяної на окремі види
ентеропатогенних бактерій показали, що
кишкові бактерії також інактивувалися під
дією біологічно/активних речовин ВВР. В
умовах кімнатної температури процеси
зменшення вмісту ентеропатогенних бак/
терій прискорювалися і становили для
Е. сoli О/111 – 80,86 %, для E. сoli О/124
– 45,26 %, Shigella sonnei – 68,57 %. При
Рис. 1. Схема очисних каналізаційних споруд Криворізького гірничо-
збагачувального комбінату окислених руд м. Долинська Кіровоградської обл.
1. Насосна станція.
2. Механічні грати.
3. Піскоуловлювачі.
4. Первинні радіальні відстійники.
5. Аеротенки.
6. Вторинні радіальні відстійники.
7. Розподільча чаша.
8. Біостави, засаджені вищими водяними
рослинами.
9. Перекачування надлишкового мулу
в аеробний стабілізатор.
10. Аеробний стабілізатор.
11. Мулоущільнювач.
12. Перекачування надмулової води в
первинні відстійники.
13. Мулові майданчики.
14. Відмивка піску.
15. Піскові майданчики.
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 1 (15), 2009 г.
126126126126126
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (15), 2009
зниженні температури до +4 оС процеси
інактивації бактерій уповільнювалися.
Слід відзначити, що існує ряд інших
факторів, що обмежують поширення киш/
кових бактерій у воді, зокрема: вплив
сонячного УФ/опромінення, зміни рН
води, наявність мікробів/антагоністів,
адсорбція на твердих частках, гуміфікація
тощо.
Таким чином, біостави є альтерна/
тивним та надзвичайно ефективним спо/
собом доочищення стічних вод від розчи/
нених органічних, хімічних та біологічних
забруднень. Біостави мають велику бу/
ферну ємність, надійність в експлуатації,
простоту обслуговування, характеризу/
ються малими економічними затратами
на їх будівництво та мають тривалий
термін їх експлуатації.
Таблиця 3
Динаміка звільнення від штучно внесених вірусів поліомієліту в проби води з промислового біостава, засадженого
ВВР, у літню пору року
Примітки: 1) * чисельник – залишкова інфекційність вірусів поліомієліту ІІ типу Себіна, БУО/дм3;
2) ** знаменник – ефективність інактивації вірусів, %;
3) *** динаміка інактивації вірусів поліомієліту ІІ типу Себіна у воді біостава, засадженого заростями рогозу широколисто
го та рогозу вузьколистого ідентична;
4) **** в якості контролю використовували воду з біостава попередньо простерилізовану автоклавуванням при 1·105Па
30 хв, в яку вносили вірус і спостерігали за динамікою його інактивації.
Динаміка інактивації вірусів на:
1 добу 2 добу 3 добу 5 добу 7 добу №
з/п
Місце
відбору проб
Р1 Р2 Р3 Р4 Р5
Р1-2 Р2-3 Р3-4 Р4-5
1. Вода на вході в
біостав **43,93
*10)31,007,1( 2⋅±
65,96
10)49,045,5( ⋅±
80,96
10)37,022,4( ⋅±
85,96
10)44,00,4( ⋅±
03,97
10)33,048,2( ⋅± р>0,05 р<0,05 р>0,05 р<0,05
2.
Вода біостава
(очерет звичай-
ний)
80,94
10)62,048,8( ⋅±
55,96
10)50,062,5( ⋅±
71,97
10)37,002,3( ⋅±
24,98
31,024,2 ±
85,99
23,02,1 ± р<0,001 р<0,001 р<0,05 ?
3.
Вода біостава
(рогоз широ-
колистий)*** 34,97
10)44,032,4( ⋅±
33,98
10)35,072,2( ⋅±
45,98
10)30,005,2( ⋅±
4,99
58,05,7 ±
64,99
37,002,3 ± р<0,01 р<0,001 р<0,001 р<0,05
4.
Вода біостава
(лепеха боло-
тяна)
12,95
10)27,095,7( ⋅±
9,97
10)39,041,3( ⋅±
74,98
10)14,034,0( ⋅±
100
0
100
0 р<0,05 р>0,05 р<0,001 р<0,001
5. Вода на виході
з біостава 79,96
10)48,022,5( ⋅±
05,97
10)38,018,3( ⋅±
85,97
10)36,084,2( ⋅±
03,98
10)11,05,2( ⋅±
98,98
10)19,085,0( ⋅± р<0,01 р>0,05 р>0,05 р<0,001
6. Контроль****
0
10)4,063,1( 3⋅±
0
10)4,063,1( 3⋅±
02,19
10)24,032,1( 3⋅±
09,22
10)79,027,1( 3⋅±
83,48
10)33,034,8( 2⋅± р>0,05 р>0,05 р>0,05 р>0,05
Таблиця 4
Динаміка звільнення від штучно внесених вірусів поліомієліту в проби води з промислового біостава, засадженого
ВВР, у зимову пору року
Примітки: див. прим. табл. 3
Динаміка інактивації вірусів на:
1 добу 2 добу 3 добу 5 добу 7 добу
№
з/
п
Місце
відбору проб
Р1 Р2 Р3 Р4 Р5
Р1-2 Р2-3 Р3-4 Р4-5
1. Вода на вході
в біостав **23,95
*10)47,077,4( ⋅±
54,99
10)45,00,4( ⋅±
61,99
10)38,022,3( ⋅±
73,99
10)35,072,2( ⋅±
89,99
10)28,082,0( ⋅± р>0,05 р>0,05 р>0,05 р<0,001
2.
Вода біостава
(очерет зви-
чайний) 68,93
10)54,038,6( 2⋅±
01,94
10)48,024,5( 2⋅±
71,94
10)44,042,4( 2⋅±
19,97
10)33,032,2( 2⋅±
55,99
10)10,024,0( 2⋅± р>0,05 р>0,05 р<0,01 р<0,001
3.
Вода біостава
(рогоз широко-
листий)*** 32,94
10)51,068,5( 2⋅±
77,99
10)41,00,2( ⋅±
77,99
10)30,088,1( ⋅±
8,99
10)3,005,2( ⋅±
90,99
10)10,076,0( ⋅± р<0,001 р>0,05 р>0,05 р<0,001
4.
Вода біостава
(лепеха боло-
тяна) 25,97
10)35,075,2( 2⋅±
74,99
10)32,027,2( ⋅±
76,99
10)32,025,2( ⋅±
79,99
10)35,002,2( ⋅±
94,99
10)24,032,0( ⋅± р<0,001 р>0,05 р>0,05 р<0,001
5. Вода на виході
з біостава 28,97
10)35,072,2( 2⋅±
79,99
10)28,082,1( ⋅±
91,99
10)17,068,0( ⋅±
92,99
10)41,086,0( ⋅±
98,99
10)1,018,0( ⋅± р<0,001 р<0,01 р>0,05 р>0,05
6. Контроль****
0
10)67,00,10( 3⋅±
50,12
10)66,075,8( 3⋅±
50,16
10)61,035,8( 3⋅±
50,17
10)64,025,8( 3⋅±
80,21
10)59,082,7( 3⋅± р>0,05 р>0,05 р>0,05 р>0,05
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (15), 2009
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 1 (15), 2009 г.
127127127127127
Висновки
1. Біостави з вищими водяними росли/
нами доцільно використовувати в
якості методу для природного біоло/
гічного доочищення стічних вод в
очисних каналізаційних спорудах від
залишків розчинених органічних,
хімічних та біологічних забруднень.
2. Впровадження в практику третинно/
го очищення стічних вод у біоставах
з вищими водяними рослинами є
одним із природних, надійних та рен/
табельних способів охорони поверх/
невих водойм від потрапляння розчи/
нених органічних речовин, мінераль/
них сполук та біологічних забруднень.
Така технологія доочищення стічних
вод сприятиме запобіганню інфекцій/
них і неінфекційних хвороб серед
населення, що розповсюджуються
водним шляхом.
Література
1. Винберг Г.Г., Остапеня П.В., Сивко/
Т.Н. и др. Биологические пруды в
практике очистки сточных вод / Под
ред. П.В. Остапеня. – Изд/во “Бела/
русь”. – Минск. – 1966. – 232 с.
2. Гаркавий С.І., Кравець В.В., Попенко/
В.М. та ін. Інтенсифікація процесів
доочищення та знезараження стічних
вод за допомогою вищих водяних
рослин // Гігієна населених місць. –
2002. – Випуск 39. – С. 80/86.
3. Гончарук Е.И., Гаркавый С.И., Попен/
ко В.Н. и др. Доочистка и обеззара/
живание сточных вод в биопруду с
высшими водными растениями //
Химия и технология воды. Киев.–
2004 Т. 26. № 5. С. 479/484.
4. Гончарук Є.Г., Гаркавий С.І., Попенко/
В.М. Гігієнічне обґрунтування пара/
метрів ефективної роботи нових типів
очисних каналізаційних споруд //
Гігієнічна наука та практика на рубежі
століття: Матеріали ХІV з’їзду
гігієністів України. Дніпропетровськ.
– 2004. Т. І. – С. 123/125.
5. Загорский В.А., Козлов М.Н., Данило/
вич Д.А. Методы обеззараживания
сточных вод // Водоснабжение и сан.
техника. 1998. № 2. – С. 2/5.
6. Иларов Н.А. Обеззараживание и очи/
стка сточных вод малых населенных
пунктов в криолитзоне // Тез. докл.
конф. “Пробл. криол. Земли”, по/
свящ. 90/летию со дня рожд. П.И. /
Мельникова, Пущино, 1998, 20/
24 апр., 1998. – Пущино, 1998. С. 1/
10.
7. Каминский В.С., Гвоздева И.Е. Об
очистке сточных вод макрофитами и
альгофлорой // Водные ресурсы. –
1976. № 5. – С. 185/190.
8. Катанская В.М. Высшая водная рас/
тительность континентальных водо/
емов СССР // Ленинград: Наука. –
1981. – 187 с.
9. Кравець В.В., Грищенко Н.В., Гарка/
вий С.І., Попенко В.М. та ін. До питан/
ня знезараження води в біоставках,
засаджених вищими водяними рос/
линами (ВВР) // Екологія та інжене/
рія. Стан, наслідки, шляхи створення
екологічно чистих технологій: IV Все/
українська науково/методична кон/
ференція з міжнародною участю. –
Дніпродзержинськ, 2002. – С. 170/
171.
10. Кравец В.В. Интенсификация про/
цессов доочистки и обеззаражива/
ния сточных вод в биологических
прудах и их санитарная оценка //
Водные ресурсы. 1976. № 5. С. 205/
209.
11. Кравець В.В., Шаповал О.Є., Попен/
ко В.М. та ін. Доочищення та безреа/
гентне знезаражування стічних вод у
біоставку, засадженому вищими во/
дяними рослинами // Довкілля та
здоров’я. – 2005. № 2 (33). – С. 13/
18.
12. Лукина Л.Ф., Смирнова Н.Н. Физио/
логия высших водных растений.
Киев: “Наукова Думка”. 1988. – 188 с.
13. Мережко А.И. Высшие водные расте/
ния и их значение для формирования
качества воды // Проблемы гидроби/
ологии и альгологии. – Киев, 1978.
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 1 (15), 2009 г.
128128128128128
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (15), 2009
Вып. 11. С. 213/224.
14. Мережко А.И. Роль высших водных
растений в самоочищении водоемов
// Гидробиологический журнал. –
Киев, 1973. № 4. Т. IX. С. 118/125.
15. Николаев В.Н., Бурлаков В.П., Лобо/
ва В.И. Модификация биологических
прудов для очистки промышленных и
сельскохозяйственных стоков // ЭК/
ВАТЭК/2000: 4/й Междунар. конгр.
«Вода: экол. и технол.», Москва,
30 мая/2 июня, 2000: Тез. М. 2000. –
С. 557/558.
16. Осауленко О.Г. Статистичний щоріч/
ник України за 2005 рік // Державний
комітет статистики України. К.: Кон/
сультант, 2005. – 588 с.
17. Патент № 17757 А Україна, МКІ
С О2 F 3/32, С О2 F 11/00. Спосіб гли/
бокого очищення стічних та поверх/
невих вод та пристрій для його
здійснення / Гончарук Є.Г., Кравець/
В.В., Ципріян В.І. / Надр. 20.05.97.
Бюл. № 5 від 31.10.97.
18. Патент України № 68252 А, МКИ
7 СО2F3/32. Спосіб знезараження
води / Гончарук Є.Г., Шаповал О.Є.,
Попенко В.М. – Заявл. 28.11.03.
Опубл. 15.07.04. Бюл. № 7.
19. Almasi A., Pescod M.B. Pathogen
removal mechanisms in anoxic waste
water stabilization ponds//Water Sci.
and Technol.–1996. –Vol. 33. № 7. –
P. 133/140.
20. Bцning Thomas, Lohse Manfred,
Hartmann Bernhard. Was leisten
naturnale Verfahren // Wasserwirt./
Wassertechn. – 2001. № 5. P. 18/22.
21. van Buuren J.C.L., Hartjes H., Kilian
R.M. Toepassingmogelijkheden van
helofytenfilters bij decentrale sanitatie /
/ Tijdschr. Watervoorz. en waterbeheer.
– 1998. – Vol. 3. № 23. – P. 29/31.
22. Geller G. Jьngere Erfahrungen mit
Pflanzenklдranlagen // Wasser
Abwasser Praxis. – 1997. – Vol. 6. № 5.
– P. 27/32.
23. Goldberg B. Kostenbewertung von
Teichklдranlagen // Wasserwirt.
Wassertechn. – 1998. № 3. – P. 15/17.
24. Gunter G., Regina T. Erfahrungen mit
Pflanzenklдranlagen im Langzeitbetrieb
// WasserAbwasserPraxis. – 1998. –
Vol. 7. № 4. – P. 38/41.
25. Ji ling. Sanitary microbiological
investigation // J. Hyg. Res. – 1990. –
Vol. 19. № 1. – P. 22/24, 56.
26. Mara D.D., Cogman C.A., Simkins P.
Schembri M.C.A. Performance of the
Bur/warton Estate waste stabilization
ponds // Water and Environ. Manag. [J.
Charter. Inst. Water and Environ.
Manag.]. – 1998. – Vol. 12. № 4. –
P. 260/264.
27. Rьgemer W. Pflanzenklдranlage als
EXPO/Projekt // Wassertechn. – 1998.
№ 6. – P. 13/14.
28. Torres J.J., Soler A., Sбez J., Leal L.M.,
Aguilar M.I. Study of the internal
hydrodynamics in theree facultative
ponds of two municipal WSPS in Spain
// Water Res. – 1999. – Vol. 33. № 5. –
P. 1133/1140.
29. Wahaab R.A., Lubberding H.J., Alaerts
G.J. Copper and chromium (III) uptake
by duckweed // Water Sci. and Technol.
– 1995. – Vol. 32. № 11. – P. 105/110.
30. Wittgren Hans B., Maehlim Trond.
Wastewater treatment wetlands in cold
climates: Selec. Proc. 5th Int. Conf.
Wetland Syst. Water Pollut. Contr.,
Vienna, 15/19 Sept., 1996 // Water Sci.
and Technol. – 1997. – Vol. 35. № 5. –
P. 45/53.
31. Yun Ho/Joon, Kim Dong/Jin. Nitrite
accumulation characteristics of high
strength ammonia wastewater in an
autotrophic nitrifying biofilm reactor //
J. Chem. Technol. And Biotechnol. –
2003. – Vol. 78. № 4. – P. 377/383.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (15), 2009
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 1 (15), 2009 г.
129129129129129
Резюме
ВАЖНОСТЬ ВЫСШИХ ВОДНЫХ
РАСТЕНИЙ В ПРОЦЕССАХ ТРЕТИЧНОЙ
ОЧИСТКИ СТОЧНЫХ ВОД В
БИОПРУДАХ
Попенко В.Н., Кравец В.В., Гаркавый
С.И. Филатова И.Н., Бойко И.И.,
Росада М.А., Пуговица О.А.,
Яковлева Н.В.
Использование высших водных ра/
стений (ВВР) в процессах естественной
самоочистки воды в биопрудах и их при/
менение для третичной очистки сточных
вод находит в данное время широкое
внедрение в очистных канализационных
сооружениях. Процессы самоочистки,
которые происходят в биопрудах, восста/
навливают качество сточных вод к уров/
ню естественных вод поверхностных во/
доемов, которые обусловлены прямым
участием в них ВВР и интенсифицируют
данные процессы в них. Качество воды
после доочистки соответствует норма/
тивным документам к сбросу их в откры/
тые водоемы. Биологическая доочистка
сточных вод в биопрудах с ВВР ведет к
уменьшению поступления загрязнений в
открытых водоемах и имеет существен/
ные преимущества перед другими физи/
ко/химическими методами доочистки
сточных вод как экологически чистым
методом, так и незначительными капи/
тальными вложениями и минимальными
эксплуатационными затратами.
Summary
A ROLE OF HIGHER AQUATIC PLANTS IS
IN PROCESSES OF TERTIARY CLEANING
OF FLOW WATERS IN BIOPONDS
Popenko V.M., Garkaviy S.I., Boyko I.I.,
Rosada M.O., Pugovytsya O.O.,
Yakovleva N.V.
Using of higher aquatic plants(hap) in
the process of natural self/cleaning of water
in bioponds and its using for tertiary
cleaning of seweges wide introduction finds
presently in cleansing sewage buildings.
process of self/cleaning, which take place
in bioponds, proceed in quality of flow
waters to the level of natural waters of
superficial reservoirs, which predefined
direct participation in them of higher aquatic
plants, that intensify these processes.
Quality of water after doochischennya
answers the requirements of normative
documents to the upcast of them in the
opened reservoirs. Biological additional
cleaning of flow waters in bioponds with
higher aquatic plants conduces to
diminishing entering of contaminations in
the opened reservoirs and has substantial
advantages before other, in particular by the
physical and chemical methods of additional
cleaning of flow waters A method
environmentally cleans and characterized
insignificant capital investments and
minimum running expenses.
Впервые поступила в редакцию 21.08.2008 г.
Рекомендована к печати на заседании учёного
совета НИИ медицины транспорта
(протокол № 1 от 20.01.2009 г.).
УДК 613.628.332.
ГИГИЕНИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ОБЕЗЗАРАЖИВАНИЯ СУДОВЫХ
СТОЧНОDФАНОВЫХ ВОД
Кучеренко Н.П.
Центральная санэпидстанция на водном транспорте, г. Одесса
В соответствии с существующими
национальными и международными тре/
бованиями судоходства, очищенные
сточные воды перед сбросом в открытые
водоемы должны подвергаться обезза/
раживанию.
Наиболее распространенным спо/
собом обеззараживания сточных вод яв/
ляется хлорирование. При этом на био/
логические эффекты, связанные с инак/
тивацией микробных клеток, расходует/
ся лишь незначительная часть вводимо/
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-23044 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1818-9385 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:56:32Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Попенко, В.М. Кравець, В.В. Гаркавий, С.І. Філатова, І.М. Бойко, І.І. Росада, М.О. Пуговиця, О.О. Яковлєва, Н.В. 2011-07-02T16:08:11Z 2011-07-02T16:08:11Z 2009 Важливість вищих водяних рослин у процесах третинного очищення стічних вод у біоставах / В.М. Попенко, В.В. Кравець, С.І. Гаркавий, І.М. Філатова, І.І. Бойко, М.О. Росада, О.О. Пуговиця, Н.В. Яковлєва // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2009. — № 1 (15). — С. 120-129. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. 1818-9385 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23044 614.777:628.1/3 Использование высших водных растений (ВВР) в процессах естественной самоочистки воды в биопрудах и их применение для третичной очистки сточных вод находит в данное время широкое внедрение в очистных канализационных сооружениях. Процессы самоочистки, которые происходят в биопрудах, восстанавливают качество сточных вод к уровню естественных вод поверхностных водоемов, которые обусловлены прямым участием в них ВВР и интенсифицируют данные процессы в них. Качество воды после доочистки соответствует нормативным документам к сбросу их в открытые водоемы. Биологическая доочистка сточных вод в биопрудах с ВВР ведет к уменьшению поступления загрязнений в
 открытых водоемах и имеет существенные преимущества перед другими физико-химическими методами доочистки сточных вод как экологически чистым методом, так и незначительными капитальными вложениями и минимальными эксплуатационными затратами. Using of higher aquatic plants(hap) in the process of natural self cleaning of water in bioponds and its using for tertiary cleaning of seweges wide introduction finds presently in cleansing sewage buildings. Process of self cleaning, which take place in bioponds, proceed in quality of flow waters to the level of natural waters of
 superficial reservoirs, which predefined direct participation in them of higher aquatic plants, that intensify these processes. Quality of water after doochischennya
 answers the requirements of normative documents to the upcast of them in the opened reservoirs. Biological additional cleaning of flow waters in bioponds with higher aquatic plants conduces to diminishing entering of contaminations in the opened reservoirs and has substantial advantages before other, in particular by the physical and chemical methods of additional cleaning of flow waters A method environmentally cleans and characterized insignificant capital investments and minimum running expenses. uk Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України Актуальні проблеми транспортної медицини Проблемы водоподготовки Важливість вищих водяних рослин у процесах третинного очищення стічних вод у біоставах Важность высших водных растений в процессах третичной очистки сточных вод в биопрудах A role of higher aquatic plants is in processes of tertiary cleaning of flow waters in bioponds Article published earlier |
| spellingShingle | Важливість вищих водяних рослин у процесах третинного очищення стічних вод у біоставах Попенко, В.М. Кравець, В.В. Гаркавий, С.І. Філатова, І.М. Бойко, І.І. Росада, М.О. Пуговиця, О.О. Яковлєва, Н.В. Проблемы водоподготовки |
| title | Важливість вищих водяних рослин у процесах третинного очищення стічних вод у біоставах |
| title_alt | Важность высших водных растений в процессах третичной очистки сточных вод в биопрудах A role of higher aquatic plants is in processes of tertiary cleaning of flow waters in bioponds |
| title_full | Важливість вищих водяних рослин у процесах третинного очищення стічних вод у біоставах |
| title_fullStr | Важливість вищих водяних рослин у процесах третинного очищення стічних вод у біоставах |
| title_full_unstemmed | Важливість вищих водяних рослин у процесах третинного очищення стічних вод у біоставах |
| title_short | Важливість вищих водяних рослин у процесах третинного очищення стічних вод у біоставах |
| title_sort | важливість вищих водяних рослин у процесах третинного очищення стічних вод у біоставах |
| topic | Проблемы водоподготовки |
| topic_facet | Проблемы водоподготовки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23044 |
| work_keys_str_mv | AT popenkovm važlivístʹviŝihvodânihroslinuprocesahtretinnogoočiŝennâstíčnihvodubíostavah AT kravecʹvv važlivístʹviŝihvodânihroslinuprocesahtretinnogoočiŝennâstíčnihvodubíostavah AT garkaviisí važlivístʹviŝihvodânihroslinuprocesahtretinnogoočiŝennâstíčnihvodubíostavah AT fílatovaím važlivístʹviŝihvodânihroslinuprocesahtretinnogoočiŝennâstíčnihvodubíostavah AT boikoíí važlivístʹviŝihvodânihroslinuprocesahtretinnogoočiŝennâstíčnihvodubíostavah AT rosadamo važlivístʹviŝihvodânihroslinuprocesahtretinnogoočiŝennâstíčnihvodubíostavah AT pugovicâoo važlivístʹviŝihvodânihroslinuprocesahtretinnogoočiŝennâstíčnihvodubíostavah AT âkovlêvanv važlivístʹviŝihvodânihroslinuprocesahtretinnogoočiŝennâstíčnihvodubíostavah AT popenkovm važnostʹvysšihvodnyhrasteniivprocessahtretičnoiočistkistočnyhvodvbioprudah AT kravecʹvv važnostʹvysšihvodnyhrasteniivprocessahtretičnoiočistkistočnyhvodvbioprudah AT garkaviisí važnostʹvysšihvodnyhrasteniivprocessahtretičnoiočistkistočnyhvodvbioprudah AT fílatovaím važnostʹvysšihvodnyhrasteniivprocessahtretičnoiočistkistočnyhvodvbioprudah AT boikoíí važnostʹvysšihvodnyhrasteniivprocessahtretičnoiočistkistočnyhvodvbioprudah AT rosadamo važnostʹvysšihvodnyhrasteniivprocessahtretičnoiočistkistočnyhvodvbioprudah AT pugovicâoo važnostʹvysšihvodnyhrasteniivprocessahtretičnoiočistkistočnyhvodvbioprudah AT âkovlêvanv važnostʹvysšihvodnyhrasteniivprocessahtretičnoiočistkistočnyhvodvbioprudah AT popenkovm aroleofhigheraquaticplantsisinprocessesoftertiarycleaningofflowwatersinbioponds AT kravecʹvv aroleofhigheraquaticplantsisinprocessesoftertiarycleaningofflowwatersinbioponds AT garkaviisí aroleofhigheraquaticplantsisinprocessesoftertiarycleaningofflowwatersinbioponds AT fílatovaím aroleofhigheraquaticplantsisinprocessesoftertiarycleaningofflowwatersinbioponds AT boikoíí aroleofhigheraquaticplantsisinprocessesoftertiarycleaningofflowwatersinbioponds AT rosadamo aroleofhigheraquaticplantsisinprocessesoftertiarycleaningofflowwatersinbioponds AT pugovicâoo aroleofhigheraquaticplantsisinprocessesoftertiarycleaningofflowwatersinbioponds AT âkovlêvanv aroleofhigheraquaticplantsisinprocessesoftertiarycleaningofflowwatersinbioponds |