Традиційні та перспективні підходи до профілактики грипу
Вакцинам в наше время принадлежит ведущая роль в профилактике гриппа. Кроме того, для профилактики гриппа существует широкий выбор лекарственных средств: антигриппин I, II, III; амантадин, ремантадин, арбидол, лаферон и другие. Вышеназванные препараты и противогриппозные вакцины могут вызывать побоч...
Saved in:
| Published in: | Актуальні проблеми транспортної медицини |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Authors: | , , , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23049 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Традиційні та перспективні підходи до профілактики грипу / В.М. Михальчук, В.П. Дівоча, А.І. Гоженко, W. Zhukow, A. Piszczulin, X. Zhukow // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2009. — № 1 (15). — С. 50-56. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859737018533150720 |
|---|---|
| author | Михальчук, В.М. Дівоча, В.П. Гоженко, А.І. Zhukow, W. Piszczulin, A. Zhukow, X. |
| author_facet | Михальчук, В.М. Дівоча, В.П. Гоженко, А.І. Zhukow, W. Piszczulin, A. Zhukow, X. |
| citation_txt | Традиційні та перспективні підходи до профілактики грипу / В.М. Михальчук, В.П. Дівоча, А.І. Гоженко, W. Zhukow, A. Piszczulin, X. Zhukow // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2009. — № 1 (15). — С. 50-56. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Актуальні проблеми транспортної медицини |
| description | Вакцинам в наше время принадлежит ведущая роль в профилактике гриппа. Кроме того, для профилактики гриппа существует широкий выбор лекарственных средств: антигриппин I, II, III; амантадин, ремантадин, арбидол, лаферон и другие. Вышеназванные препараты и противогриппозные вакцины могут вызывать побочные реакции со стороны кровенос
ной системы (тромбоцитопению), иммунной системы – аллергические реакции, нервной системы – часто головную боль и, редко, парастезии, судороги, энцефа ломиелит, неврит, синдром Гиена – Бара, сосудистой системы – васкулит с транзиторным нарушением функции почек. Появилось новое поколение противовирусних средств в форме ингибиторов нейраминидазы (занамивир и осель тамивир), которые не страдают от главных недостатков, характерных для вакцин и препаратов ряда амантадина, также в меньшей степени способны вызывать резистентность вирусов. Отечественные ученые, используя эффект расщепления геммаглютинина вируса гриппа трипсиноподобными про теиназами клеток эпителия респираторного тракта на две субединицы (ГА1, ГА2), получили ингибитор трипсиноподобных протеиназ, который блокировал развитие гриппа у белых мышей. В настоящее время проводится поиск биоматериала для получения ингибитора трипсиноподобных протеиназ в качестве противовирусного препарата для человека.
Present day vaccines have a key role in influenza prophylaxis. Besides, there is a wide spectrum of pharmaceutics: antigrippine I, II, III, amantidin, remantadin, arbidol, laferon, etc. Anti influenza vaccines and pharmaceutics mentioned above might cause side effects of blood circulating system (thrombocytopenia), immune system (allergic reactions), nervous system (frequent headaches, and less frequently cramps, encephalomyelitis, neuritis, Guillain Barre syndrome), vascular system (vasculitis with acute damages of renal function). A new generation of antiviral remedies in the form of neuraminidase (zanamivir and oseltamivir) have appeared. They are free of the main drawbacks typical for vaccines and pharmaceutics of amantadin type and cause less resistance in viruses. Domestic scientists used the effect of influenza virus hemaglutine splitting by trypsin like proteinase of respiratory tract cells of epithelium at two subunits (hemaagglutinin 1 and hemaagglutinin 2) have isolated inhibitor of trypsine like proteinases which arrested development of influenza in white mice. Now they are searching biological material for isolation of trypsine like proteinases as anti virus remedy for a human.
|
| first_indexed | 2025-12-01T15:37:18Z |
| format | Article |
| fulltext |
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 1 (15), 2009 г.
5050505050
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (15), 2009
Резюме
ОСОБЕННОСТИ ПРОФЕССИОНАЛЬНО/
ЭКСТРЕМАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ
СПЕЦИАЛИСТОВ К ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В
ЧРЕЗВЫЧАЙНЫХ СИТУАЦИЯХ
Козяр М.Н., Сирко Р.И., Бейзым И.Х.
Профессия пожарного/спасателя
связана с высоким нервно/эмоциональ/
ным напряжением, мобилизацией физи/
ческих сил, высоким риском для здоро/
вья и жизни, что требует постоянной тре/
нировки и поддержания высокой боевой
готовности. Во Львовском государствен/
ном университете безопасности жизне/
деятельности создан психолого/трениро/
вочный центр, где курсанты и офицеры
подразделений МЧС проходят трениро/
вочные занятия. Проводимые в процес/
се тренировок психофизиологические
исследования показали наличие индиви/
дуальных различий в характере реагиро/
вания обследованных курсантов и офи/
церов, а также положительный эффект
занятий на состояние боевой готовности
личного состава.
Summary
FEATURES OF OCCUPATIONAL /
EXTREME PREPARATION OF FIRE/
FIGHTERS TO ACTIVITY IN EXTREME
SITUATIONS
Kozjar M.N., Sirko R.I., Bejzym I.H.
The fireman / rescuer profession is
connected to a high nervous / emotional
pressure, mobilization of physical strengths,
high risk for health and a life that demands
constant training and maintenance of high
alertness. At the Lvov State University of
Live/support and Safety the psychological/
training center is created, where cadets and
officers pass training employment. Made
during trainings psychophysiological
researches have shown presence of
individual distinctions in character of
reaction of the surveyed cadets and officers,
and also a positive effect of occupations on
a condition of alertness of the staff.
Впервые поступила в редакцию 18.01.2009 г.
Рекомендована к печати на заседании учёного
совета НИИ медицины транспорта
(протокол № 1 от 20.01.2009 г.).
Грип та гострі респіраторні вірусні
інфекції (ГРВІ) займають перше місце по
частоті та кількості випадків у світі і скла/
дають 95% всіх інфекційних захворювань.
Грип являється глобальною пробле/
мою в світі. Dr. Daniel Lavanchу із Все/
світньої організаціі охорони здоров’я
сформулював на симпозиумі, присвяче/
ному “50/річному ювілею епідеміологіч/
ного нагляду за грипом”, що кожний рік
являється роком грипу. Хоча пандемії
відбуваються лише раз в 1040 років і за/
бирають велику кількість життів, найбіль/
ший вплив на суспільство чинять саме
щорічні епідемії. Вони виникають з про/
гнозованою регулярністю кожний рік і
можуть характеризуватися величезними
втратами, переважаючи по своєму куму/
лятивному ефекту над пандеміями [1].
Напротязі декількох останніх років
спостерігається невпинний ріст витрат,
пов’язаних з охороною здоров’я, неза/
лежно від того, як організовано медико/
санітарне обслуговування населення,
створенням нових технологій, пред’яв/
ленням пацієнтам більш високих вимог,
УДК 616.921.5
ТРАДИЦІЙНІ ТА ПЕРСПЕКТИВНІ ПІДХОДИ ДО ПРОФІЛАКТИКИ
ГРИПУ
Михальчук В. М., Дівоча В. П., Гоженко А.І., Zhukow W.*, Piszczulin A.**,
Zhukow X.**
УкрНДІ медицини транспорту, Одеса
*Wydzia Nauk o Zdrowiu Radomska Szko a Wy sza, Radom, Polska
** Centrum SPA fili w Toruniu
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (15), 2009
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 1 (15), 2009 г.
5151515151
збільшенням частоти патологічних фак/
торів, пов’язаних з безробіттям [2].
Одну з найбільших економічних
втрат приносить грип і інші респіраторні
захворювання. Величину збитків, які зав/
дає грип і грипоподібні інфекції здоров’ю
населення та економіці любої країни,
можна порівняти лише з серцево/судин/
ними захворюваннями та злоякісними
пухлинами. Розповсюдження грипу та
інших ГРВІ помітно переважає над сумою
всіх інших заразних хвороб людини [3].
Небезпека епідемій грипу різко по/
силюється концентрованим масивним
ударом по здоров’ю та економіці країни.
За короткий строк в 34 тижні грип виво/
дить з ладу в любий місяць, в період груд/
ня – березня до 30 і, навіть, до 50% всьо/
го дитячого та дорослого міського насе/
лення. Матеріальні збитки не вичерпу/
ються значними сумами, що витрачають/
ся профспілками на оплату масових ви/
падків тимчасової непрацездатності. Ще
більш значні економічні втрати із/за по/
рушень виробництва у всіх галузях еко/
номіки, що викликані не виходом на ро/
боту частини робітників та службовців по
хворобі, чи по догляду за хворими дітьми.
На лікування грипу та його усклад/
нень щорічно в світі витрачається біля
14,6 млрд. дол. США.
Підраховано, що в Україні збиток від
кожного випадку грипу в середньому
складає 272/544 гривень. Трудозбитки на
кожний випадок налічують 6/14 днів. Ура/
ховуючи виключно високу захворю/
ваність, /щорічно на грип хворіє кожний
шостий житель України/, збиток від гри/
пу для економіки країни величезний [4].
За існуючими оцінками, грип, як безпо/
середня причина смерті, реєструється
лише в 25% випадків [5]. Це пов’язано з
тим, що причиною смерті при грипі ста/
ють ускладнення або загострення фоно/
вої патології /захворювання серцево/су/
динної, дихальної, ендокринної систем/.
Указані причини формують приховану
смертність в групах підвищеного ризику
/грудні діти, немолоді люди які мають
хронічні захворювання/ і недооцінку
смертності унаслідок грипу [6].
Збитки від грипу в Росії за даними
«Фармацевтического вестника», в серед/
ньому складають приблизно 10,3 млрд.
руб., що відповідає 74,9 – 86 % від всіх
інфекційних захворювань. В Росії щоріч/
но реєструють від 27,3 до 47,2 млн. зах/
ворівших на грип та інші ГРВІ. Незважа/
ючи на велику кількість даних, що підтвер/
джують ефективність сучасних протигри/
позних вакцин і свідчать про все ширше
застосування вакцин в останні роки,
більшість хворих, що відносяться до груп
підвищеного ризику, залишаються нео/
хопленими щорічною вакцинацією, всупе/
реч рекомендаціям спеціалістів. Недо/
статньо широке застосування вакцинації
пояснюється сумнівами відносно безпе/
ки вакцин. В період з 1980 по 1994 рр. в
США, Іспанії, Італії, Франції, Великобри/
танії, Бельгії і Нідерландах було застосо/
вано 625 млн. доз грипозних вакцин.
Тільки в 1998 р. в США і Європі було за/
стосовано 125 млн. доз вакцин.
Вакцинам в наш час належить про/
відна роль в профілактиці грипу. Вакци/
націю рекомендовано проводити у всіх
групах ризику, в яких завдяки цьому
вдається суттєво зменшити частоту по/
в’язаних з грипом ускладнень і
смертність. Однак, слід зазначити, що
ефективність вакцинації – величина
змінна, причому в групі людей похилого
віку вона може бути нижче 50% [7].
Хоча живі грипозні вакцини (ЖГВ)
існують давно і в тій, чи іншій формі зас/
тосовуються вже більше половини сто/
ліття, на сьогоднішній день на жодну з них
немає ліцензії, незважаючи на позитив/
не відношення суспільства до вакцин, які
вміщують інші живі віруси, та успішну іму/
нізацію населення проти хвороб, що вик/
ликаються цими вірусами. В деякій мірі
це пов’язано з тим, що інактивовані вак/
цини (ІВ), з одного боку, залишаються
доступними, а з іншого, забезпечують
задовільний захист, хоча і характеризу/
ються рядом властивих їм недоліків внас/
лідок високої мутагенності та еволюцій/
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 1 (15), 2009 г.
5252525252
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (15), 2009
ної нестабільності віруса, що входить до
їх складу. Разом з тим, в останнє десяти/
річчя з’явилися ЖГВ, в які методом гене/
тичної рекомбінації внесені ослаблені
гени. Рекомбінантні віруси (вперше отри/
мані H. F. Maassab) мають в своїй струк/
турі гени для внутрішніх чи неструктурних
білків вірусу із стандартного «вихідного
вакцинного штаму», які передають харак/
теристики холодостійкості (ХС) і термо/
чуттєвості (ТЧ) вірусам, які вміщують
глікопротеїди гемаглютинін (ГА) і нейра/
мінідазу (НА) диких вірусів, які нещодав/
но з’явилися в природі [8].
Імунітет передається, головним чи/
ном, за допомогою білків ГА і НА. Доступні
в наш час інактивовані вакцини являють/
ся безпечними та ефективними засоба/
ми імунізації за умови, що їх склад досить
точно відповідає штаму вірусу, циркулю/
ючому в природі. Однак, забезпечуваний
ними імунітет, зберігається відносно не/
довго і нерідко являється вузько специф/
ічним. Остільки, оскільки ЖГВ можуть
моделювати природну інфекцію, вони
можуть володіти ширшою імуногенністю
і викликати триваліший імунітет, що, мож/
ливо, пов’язано з їх здатністю ефективн/
іше стимулювати місцевий та клітинний
імунітет. Окрім цього, слід констатувати,
що ІВ не володіють оптимальною ефек/
тивністю при вакцинації людей похилого
віку і, разом з тим, характеризуються
відносною реактогенністю у самих ма/
леньких пацієнтів. Інформація, яку ми
маємо на сьогоднішній день не є вичер/
пною, але все ж дозволяє припустити, що
вік сам по собі не може бути фактором,
перешкоджаючим імунізації за допомо/
гою ЖГВ [9].
Перевага живих вакцин над інакти/
вованими, чи еквівалентність їм, ще на/
лежить підтвердити при ретельнішому
зіставленні ЖГВ та ІВ. Хоча ЖГВ є ослаб/
леною, вона все ж має в своєму складі
цитонекротизуючі віруси, які пошкоджу/
ють епітелій дихальних шляхів, що ство/
рює сприятливе середовище для повтор/
ної бактеріальної колонізації чи інфекції,
як це відбувається у випадку природної
інфекції [10].
Незважаючи на обнадійливі докази
генетичної стабільності ЖГВ, віруси, що
входять до її складу, неминучо піддають/
ся тим же еволюційним стресам, що й
дикі віруси, що зумовлює можливість
реверсії, екстрагенної супрессії та реком/
бінації з дикими вірусами. Імовірність
реверсії збільшується, якщо ЖГВ вво/
диться особам з послабленим імунітетом,
в яких вельми імовірний затяжний харак/
тер інфекції. Окрім цього, ще потрібно
отримати докладнішу інформацію про
генетичну природу віруса, який розмно/
жується після вакцинації [11].
Чи є необхідність в щорічних випро/
бовуваннях ослаблення та імуногенності
кожної нової вакцини до початку її шир/
шого застосування? (В результаті дода/
вання нових генів ГА і НА до основ послаб/
люючих генів вихідного вакцинного шта/
му ці характерні ознаки можуть змінюва/
тися).
У випадку виникнення епідемічної
ситуації чи стануть ЖГВ стратегічним
ресурсом завдяки простому способу вве/
дення, чи вони будуть являтися небезпеч/
ними у зв’язку з можливістю передчасно/
го отримання і розповсюдження генів
дикого вірусу зовнішніми білками панде/
мічного вірусу? Вченим ще належить виз/
начити точне місце ЖГВ в арсеналі за/
собів вакцинації проти грипу [12].
Чи замінять ЖГВ інактивовані гри/
позні вакцини, чи вони стануть доповнен/
ням до них, чи їх альтернативою? Здаєть/
ся цілком можливим, що поєднане засто/
сування ІВ (чи, ще імовірніше, вакцин з
рекомбінантними НА, які в наш час про/
ходять клінічні випробовування) і ЖГВ
може дозволити частково вирішити про/
блему повернення вірулентності. Ми змо/
жемо скласти точніше уявлення про ре/
альну роль ЖГВ, їх перевагах та прихо/
ваній в них небезпеці, швидше за все
тільки після широкомасштабного засто/
сування цих вакцин на практиці [13, 14].
Для профілактики грипу на сьо/
годнішній день існує широкий вибір
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (15), 2009
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 1 (15), 2009 г.
5353535353
лікарських засобів: антигрипін I, II, III;
амантадін, ремантадін, арбідол, лаферон
та інші.
Антигрипін – гомеопатичний засіб
для лікування і профілактики грипу та
ГРВІ. Містить витяжки із трав і мінеральні
речовини, приготовлені за допомогою
класичних гомеопатичних методів.
Амантадін, ремантадін – остаточно
механізми противірусної активності не
зрозумілі. Відомо, що обидва препарати
порушують реплікацію вірусу. Препарати
навпрямки взаємодіють з вірусним
білком М2. Даний білок утворює іонні
канали в інфікованих клітинах, що забез/
печують початкові стадії реплікації віруса.
Іонні канали також викликають запален/
ня в клітинах верхніх дихальних шляхів. А,
як відомо, саме запалення являється най/
важливішим фактором розповсюдження
вірусної інфекції. Тому, блокування
функцій іонного каналу призводить до
того, що вірус втрачає можливість розм/
ножуватися та уражати клітини верхніх
дихальних шляхів [15 – 17].
Арбідол володіє інтерферон індуку/
ючою активністю і стимулює гуморальні і
клітинні реакції імунітету, чим підвищує
стійкість організму до вірусних інфекцій
[18, 19].
Вищеназвані препарати та протиг/
рипозні вакцини можуть викликати
побічні дії зі сторони кровоносної та
лімфатичної системи (тромбоцитопенію).
Зі сторони імунної системи – алергічні
реакції, в дуже рідких випадках – анафі/
лактичний шок. Зі сторони нервової сис/
теми – часто головний біль і, рідко, пара/
стезії, судоми, енцефаломієліт, неврит,
синдром Гієна–Баре. Зі сторони судинної
системи – васкуліт з транзиторним пору/
шенням функцій нирок. До загальних
розладів відносяться – втомлюваність,
невралгія, підвищення температури,
слабкість, тремтіння, пітливість, бо/
лючість в м’язах і суглобах [20, 21].
При використанні вакцинації і
лікарських засобів у людини утворюєть/
ся антиінфекційний імунітет. Основною
функцією імунної системи являється за/
хист генетичної цілісності організму від
проникнення чужорідних речовин. Цей
захист забезпечується складною систе/
мою органів, клітин і розчинних факторів.
В механізмах стійкості організму до гене/
тично чужорідної інформації приймають
участь два основних феномени: неспеци/
фічна резистентність і набутий імунітет
[22].
Набутий антиінфекційний імунітет
відображає специфічну стійкість, яка ви/
никає в організмі напротязі його життя
проти конкретних видів мікроорганізмів.
При цьому набутий антиінфекційний
імунітет не відокремлений від неспециф/
ічної резистентності організму, яку забез/
печують системи фагоцитів, комплемен/
ту, природних кіллерів, лізоциму, інтерфе/
ронів та інших медіаторів взаємодії
клітин, викликаних неспецифічними под/
разниками; білків гострої фази запален/
ня та інших речовин які приймають участь
в механізмах розвитку запалення. В роз/
витку противірусного імунітету прийма/
ють участь гуморальні і клітинні фактори.
Особливості противірусного імунітету зу/
мовлені своєрідністю будови і біології
вірусів. Імунітет спрямований на нейтра/
лізацію і видалення з організму вірусу,
його антигенів і заражених вірусом клітин.
Набутий противірусний імунітет, як і інші
види антиінфекційного імунітету, починає
розвиватися зі стадії надання антигена Т
– хелперам. Напруженість противірусно/
го імунітету залежить від рівня циркулю/
ючих антитіл і утворення цитотоксичних
лімфоцитів. Цитотоксичні лімфоцити вик/
ликають лізис інфікованих вірусом клітин.
Антитіла, що утворюються при вірусних
інфекціях, діють безпосередньо на вірус
чи на клітини, інфіковані вірусом. В зв’яз/
ку з цим, можна виділити дві основні
форми участі антитіл в розвитку против/
ірусного імунітету. Одна з них – нейтрал/
ізація вірусу антитілами. Така нейтраліза/
ція перешкоджає рецепції вірусу на
клітині і проникненню його в клітину. Дру/
га форма участі антитіл – лізис інфікова/
них клітин. Основну масу антитіл склада/
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 1 (15), 2009 г.
5454545454
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (15), 2009
ють імуноглобуліни класу G. Антитіла кла/
су М свідчать про нещодавно перенесе/
ну інфекцію, вони проявляються раніше і
зникають раніше в порівнянні з Ig G.
Міцність імунітету при різних вірусних
інфекціях значно варіює. При деяких
інфекціях (паротит, краснуха, вітряна
віспа, кір) імунітет достатньо стійкий.
Повторні захворювання в цьому випадку
рідкі. Менш стійкий імунітет розвиваєть/
ся при інфекціях дихальних шляхів і киш/
кового тракту. Наприклад, при грипі іму/
нітет зберігається на протязі декількох
місяців. Повторне захворювання грипом
пояснюється, перш за все тим, що відбу/
вається постійний дрейф поверхневих
антигенних вірусних білків і заміна цир/
кулюючих штамів [23].
З появою нового покоління против/
ірусних лікарських засобів для лікування
грипу в формі інгібіторів нейрамінідази,
визріла необхідність в перегляді сучасної
стратегії боротьби із цим захворюванням.
Клінічні дослідження показали, що ці нові
лікарські засоби (занамівір та осель/
тамівір) не страждають на головні недо/
ліки, характерні для амантадину і реман/
тадину. Інгібітори нейрамінідази ефек/
тивні проти вірусів як типу А, так і типу В,
не чинять небажаних дій, або мають менш
виражену побічну дію, в меншій мірі
здатні викликати резистентність у вірусів,
в порівнянні з іншими, існуючими в наш
час противірусними лікарськими засоба/
ми [24 / 27].
Вітчизняні вчені, використовуючи
ефект розщеплення гемаглютиніну віру/
су грипу трипсиноподібними протеїназа/
ми клітин епітелію респіраторного тракту
на дві субодиниці (ГА1, ГА2), отримали
інгібітор трипсиноподібних протеїназ,
який блокував розвиток грипу у білих
мишей, заражених смертельною дозою
вірусу і 60% тварин залишались живими.
В теперішній час іде пошук біоматеріалу
для отримання інгібітора трипсиноподіб/
них протеїназ в якості противірусного
препарату для людини [28, 29].
Література
1. Daniel Lavanchg. Грипп. Информация
и новости в области изучения грип/
па // Бюллетень. «Проблемы, кото/
рые предстоит решить в XXI веке».
Европейская рабочая группа по изу/
чению грипа. – 1999. / № 10. – С. 3/
11.
2. Бобильова О.О., Бережнов С.П., Му/
харська Л.М. та ін. Проблема інфек/
ційної захворюванності залишається
актуальною проблемою системи охо/
рони здоров’я та держави // Сучасні
інфекції. – 2001. / № 1. – С. 4/10.
3. Міроненко А.П., Мухопад В.О. Стра/
тегії та стадії контролю грипу //
Інфекціїні хвороби. – 2001. / № 2. –
С. 55/58.
4. Возіанова Ж.І., Печінка А.М. Грип //
Лікування та діагностика. – 2002./ №
2. – С.23/30.
5. Карпухин Г.И. Грипп // СПб: Гиппок/
рат. – 2001. – 259 с.
6. Москалюк В.Д. (Чернівці) Лаферон у
комплексному лікуванні хворих на
грип А // Інфекційні хвороби. /–2004.
/ № 1. – С. 32/34.
7. Kiselev O.I. Influenza and other viral
respiratory infections: epidemiology,
prophilaxis, diagnostics and therapy. M.
Borghes. – 2003. – P. 244.
8. Robertson J., Nicolson C., Newman R.
et al. High grow reassortant influenza
vaccine virus: new appoaches to their
control // Biologicals. – 1992./ vol. 20.
– P. 213/220.
9. Хаджиолова Т., Коцева Р. Специфи/
ческие и неспецифические факторы
защиты против гриппа // Съвремен.
медицина. – 2005. – т. 56. / № 5. – С.
35/42.
10. Гендон Ю.З. Стратегия борьбы с
гриппом с помощью вакцин // Вакци/
нация. Новости вакцинопрофилакти/
ки. Информ. бюл. – 1999. / № 5. – С.
3.
11. Гендон Ю.З. Живые холодоадаптиро/
ванные реассортантные гриппозные
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (15), 2009
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 1 (15), 2009 г.
5555555555
вакцины // Вопр. вирусол. – 2001. /
№ 3. – С. 5/12.
12. Гендон Ю.З. Культуральные гриппоз/
ные вакцины // Вопр. вирусол. –
2002. / № 6. – С. 4/11.
13. Ельшина Г.А., Горбунов М.А., Шарвар/
ли В.И. Оценка эффективности грип/
позной тривалентной вакцины “Грип/
пол”// Журнал микробиол. – 1998. /
№ 3. – С. 40/43.
14. Слепушкин А.Н. Всемирная програм/
ма ВОЗ по эпидемиологическому
надзору и борьбе с гриппом // Вопр.
вирусол. – 2003. / № 1. – С. 46/48.
15. Шевченко Е.С., Бурцева Е.И., Сле/
пушкин А.Н. и др. Спектр чувстви/
тельности к ремантадину вирусов
группы А, циркулировавших в эпиде/
мических сезонах 2002/2004 гг. //
Вопр. вирусол. – 2005. / № 5. – С. 32/
35.
16. Львов Д.К., Федякина И.Т., Щелканов
М.Ю. Действие in vitro противовирус/
ных препаратов на репродукцию вы/
соко патогенных штаммов вируса
гриппа А / Н5N1, вызвавших эпизоо/
тию среди домашних птиц летом
2005 г. // Вопр. вирусол. – 2006. / №
2. – С. 20/25.
17. Федякина И.Т., Ямникова С.С., Гале/
гов Г.А., Львов Д.К. Действие офици/
альных противовирусных препаратов
на репродукцию вируса птиц А/215
изолированных в России // Вопр.
вирусол. – 2005. / № 4. – С. 35/37.
18. Козько В.М., Кацапов Д.В., Краснов
М.І., Винокурова О.М., Граділь Г.І.
(Харків) Ефективність препарату ар/
бідол – менс у профілактиці та ліку/
ванні хворих на грип і ГРВІ //
Інфекційні хвороби. – 2004. / № 1. –
С. 35/37.
19. Ленева И.А., Федякина И.Т., Гусько/
ва Т.А. и др.. Чувствительность раз/
личных штаммов вируса к арбидолу.
Изучение эффекта арбидола на реп/
родукцию вируса гриппа А в комби/
нации с разными противовирусными
препаратами // Терапевт. архив. –
2005. / № 8. – С. – 84/88.
20. Гендон Ю.З. Преимущества и недо/
статки инактивированной и живой
вакцины против гриппа // Вопр. ви/
русол. – 2004. / № 4. – С. 4/12.
21. Бурцева Е.И., Слепушкин А.Н., Вла/
сова и др. Сравнительное изучение
реактогенности и имунногенности
инактивированных гриппозных вак/
цин у лиц пожилого возраста // Журн.
микробиол. – 2000. / № 5. – С. 40/45.
22. Баранцева И.Б., Найхин А.Н. Гумо/
ральный и местный иммунный ответ
на гриппозные вакцины у лиц пожи/
лого и молодого возраста // Вопр.
вирусол. – 2003. / № 2. – С. 32/36.
23. Li Yong, Xu Jun, Mo Hong/ying, Lai Ke/
fang и др. Защитный эффект специ/
фических антител сыворотки больных
выздоравливающих от САРС //
Zhongyuo weizhong jijiuyixul = Chin.
Crit. Care Med. – 2004./ vol.16, № 7. –
С. 409/411.
24. Крамарєв С.О., Грипферон як ефек/
тивний засіб профілактики та лікуван/
ня грипу // Інфекційні хвороби. –
2003. / № 1./ С. 70/74.
25. Barnett J.M., Gagmon A., Gor D. et al.
Zanamivir susceptibility. Monitoring and
characterization of influenza virus.
Clinical izolates obteined during phase
// clinical effucacy studies //
Antimicrob. Agents and Chemother. –
2000. – vol. 44. – P. 78/87.
26. Ленева И.А., Шустер А.Н. Противови/
русные этиотропные химиопрепара/
ты: эффективность против вирусов
гриппа А подтипа Н5N1 // Вопр. ви/
русол. – 2006./ № 5. – С. 4/7.
27. Mishin Vasiliy P., Hayden F.G., Gubareva
L.V. Чувствительность вирусов грип/
па резистентных к антивирусным
препаратам, к новым ингибиторам
нейраминидазы (NA) // Antimicrob.
Agents and Chemother. – 2005. – 49,
№ 11. – С. 4515/4520.
28. Дівоча В.А. Інгібітор трипсиноподібних
протеаз як антивірусний засіб. Па/
тент України № 37324А від
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 1 (15), 2009 г.
5656565656
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (15), 2009
15.05.2001. Бюл. № 4, розділ № 7.
29. Дивоча В.А., Сова Ю.Г., Вовчук С.В.,
Адамовская В.Г., Микелашвили
М.Т. Антивирусное действие кле/
точного ингибитора // Гомеостаз и
инфекционный процесс. Саратов. –
1996. – С. 8.
Резюме
ТРАДИЦИОННЫЕ И ПЕРСПЕКТИВНЫЕ
ПОДХОДЫ К ПРОФИЛАКТИКЕ ГРИППА
Михальчук В. Н., Дивоча В. А.,
Гоженко А.И., Zhukow W., Piszczulin A.,
Zhukow X.
Вакцинам в наше время принадле/
жит ведущая роль в профилактике грип/
па. Кроме того, для профилактики грип/
па существует широкий выбор лекар/
ственных средств: антигриппин I, II, III;
амантадин, ремантадин, арбидол, лафе/
рон и другие.
Вышеназванные препараты и про/
тивогриппозные вакцины могут вызывать
побочные реакции со стороны кровенос/
ной системы (тромбоцитопению), иммун/
ной системы – аллергические реакции,
нервной системы – часто головную боль
и, редко, парастезии, судороги, энцефа/
ломиелит, неврит, синдром Гиена – Бара,
сосудистой системы – васкулит с тран/
зиторным нарушением функции почек.
Появилось новое поколение проти/
вовирусних средств в форме ингибито/
ров нейраминидазы (занамивир и осель/
тамивир), которые не страдают от глав/
ных недостатков, характерных для вакцин
и препаратов ряда амантадина, также в
меньшей степени способны вызывать
резистентность вирусов.
Отечественные ученые, используя
эффект расщепления геммаглютинина
вируса гриппа трипсиноподобными про/
теиназами клеток эпителия респиратор/
ного тракта на две субединицы (ГА1, ГА2),
получили ингибитор трипсиноподобных
протеиназ, который блокировал развитие
гриппа у белых мышей. В настоящее вре/
мя проводится поиск биоматериала для
получения ингибитора трипсиноподоб/
ных протеиназ в качестве противовирус/
ного препарата для человека.
Summary
TRADITIONAL AND PROMISING
APPROACHES TO INFLUENZA
PROPHYLAXIS
Mikhalchuck V.M., Divocha V.A.,
Gozenko A.I., Zhukow W., Piszczulin A.,
Zhukow X.
Present day vaccines have a key role
in influenza prophylaxis. Besides, there is a
wide spectrum of pharmaceutics:
antigrippine I, II, III, amantidin, remantadin,
arbidol, laferon, etc.
Anti/influenza vaccines and
pharmaceutics mentioned above might
cause side effects of blood circulating
system (thrombocytopenia), immune
system (allergic reactions), nervous system
(frequent headaches, and less frequently
cramps, encephalomyelitis, neuritis,
Guillain/Barre syndrome), vascular system
(vasculitis with acute damages of renal
function).
A new generation of antiviral remedies
in the form of neuraminidase (zanamivir and
oseltamivir) have appeared. They are free of
the main drawbacks typical for vaccines and
pharmaceutics of amantadin type and cause
less resistance in viruses.
Domestic scientists used the effect of
influenza virus hemaglutine splitting by
trypsin/like proteinase of respiratory tract
cells of epithelium at two subunits
(hemaagglutinin /1 and hemaagglutinin/2)
have isolated inhibitor of trypsine/like
proteinases which arrested development of
influenza in white mice. Now they are
searching biological material for isolation of
trypsine/like proteinases as anti/virus
remedy for a human.
Впервые поступила в редакцию 26.12.2008 г.
Рекомендована к печати на заседании учёного
совета НИИ медицины транспорта
(протокол № 1 от 20.01.2009 г.).
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-23049 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1818-9385 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T15:37:18Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Михальчук, В.М. Дівоча, В.П. Гоженко, А.І. Zhukow, W. Piszczulin, A. Zhukow, X. 2011-07-02T16:27:08Z 2011-07-02T16:27:08Z 2009 Традиційні та перспективні підходи до профілактики грипу / В.М. Михальчук, В.П. Дівоча, А.І. Гоженко, W. Zhukow, A. Piszczulin, X. Zhukow // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2009. — № 1 (15). — С. 50-56. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. 1818-9385 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23049 616.921.5 Вакцинам в наше время принадлежит ведущая роль в профилактике гриппа. Кроме того, для профилактики гриппа существует широкий выбор лекарственных средств: антигриппин I, II, III; амантадин, ремантадин, арбидол, лаферон и другие. Вышеназванные препараты и противогриппозные вакцины могут вызывать побочные реакции со стороны кровенос ной системы (тромбоцитопению), иммунной системы – аллергические реакции, нервной системы – часто головную боль и, редко, парастезии, судороги, энцефа ломиелит, неврит, синдром Гиена – Бара, сосудистой системы – васкулит с транзиторным нарушением функции почек. Появилось новое поколение противовирусних средств в форме ингибиторов нейраминидазы (занамивир и осель тамивир), которые не страдают от главных недостатков, характерных для вакцин и препаратов ряда амантадина, также в меньшей степени способны вызывать резистентность вирусов. Отечественные ученые, используя эффект расщепления геммаглютинина вируса гриппа трипсиноподобными про теиназами клеток эпителия респираторного тракта на две субединицы (ГА1, ГА2), получили ингибитор трипсиноподобных протеиназ, который блокировал развитие гриппа у белых мышей. В настоящее время проводится поиск биоматериала для получения ингибитора трипсиноподобных протеиназ в качестве противовирусного препарата для человека. Present day vaccines have a key role in influenza prophylaxis. Besides, there is a wide spectrum of pharmaceutics: antigrippine I, II, III, amantidin, remantadin, arbidol, laferon, etc. Anti influenza vaccines and pharmaceutics mentioned above might cause side effects of blood circulating system (thrombocytopenia), immune system (allergic reactions), nervous system (frequent headaches, and less frequently cramps, encephalomyelitis, neuritis, Guillain Barre syndrome), vascular system (vasculitis with acute damages of renal function). A new generation of antiviral remedies in the form of neuraminidase (zanamivir and oseltamivir) have appeared. They are free of the main drawbacks typical for vaccines and pharmaceutics of amantadin type and cause less resistance in viruses. Domestic scientists used the effect of influenza virus hemaglutine splitting by trypsin like proteinase of respiratory tract cells of epithelium at two subunits (hemaagglutinin 1 and hemaagglutinin 2) have isolated inhibitor of trypsine like proteinases which arrested development of influenza in white mice. Now they are searching biological material for isolation of trypsine like proteinases as anti virus remedy for a human. uk Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України Актуальні проблеми транспортної медицини Теоретические проблемы медицины транспорта Традиційні та перспективні підходи до профілактики грипу Традиционные и перспективные подходы к профилактике гриппа Traditional and promising approaches to influenza prophylaxis Article published earlier |
| spellingShingle | Традиційні та перспективні підходи до профілактики грипу Михальчук, В.М. Дівоча, В.П. Гоженко, А.І. Zhukow, W. Piszczulin, A. Zhukow, X. Теоретические проблемы медицины транспорта |
| title | Традиційні та перспективні підходи до профілактики грипу |
| title_alt | Традиционные и перспективные подходы к профилактике гриппа Traditional and promising approaches to influenza prophylaxis |
| title_full | Традиційні та перспективні підходи до профілактики грипу |
| title_fullStr | Традиційні та перспективні підходи до профілактики грипу |
| title_full_unstemmed | Традиційні та перспективні підходи до профілактики грипу |
| title_short | Традиційні та перспективні підходи до профілактики грипу |
| title_sort | традиційні та перспективні підходи до профілактики грипу |
| topic | Теоретические проблемы медицины транспорта |
| topic_facet | Теоретические проблемы медицины транспорта |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23049 |
| work_keys_str_mv | AT mihalʹčukvm tradicíinítaperspektivnípídhodidoprofílaktikigripu AT dívočavp tradicíinítaperspektivnípídhodidoprofílaktikigripu AT goženkoaí tradicíinítaperspektivnípídhodidoprofílaktikigripu AT zhukoww tradicíinítaperspektivnípídhodidoprofílaktikigripu AT piszczulina tradicíinítaperspektivnípídhodidoprofílaktikigripu AT zhukowx tradicíinítaperspektivnípídhodidoprofílaktikigripu AT mihalʹčukvm tradicionnyeiperspektivnyepodhodykprofilaktikegrippa AT dívočavp tradicionnyeiperspektivnyepodhodykprofilaktikegrippa AT goženkoaí tradicionnyeiperspektivnyepodhodykprofilaktikegrippa AT zhukoww tradicionnyeiperspektivnyepodhodykprofilaktikegrippa AT piszczulina tradicionnyeiperspektivnyepodhodykprofilaktikegrippa AT zhukowx tradicionnyeiperspektivnyepodhodykprofilaktikegrippa AT mihalʹčukvm traditionalandpromisingapproachestoinfluenzaprophylaxis AT dívočavp traditionalandpromisingapproachestoinfluenzaprophylaxis AT goženkoaí traditionalandpromisingapproachestoinfluenzaprophylaxis AT zhukoww traditionalandpromisingapproachestoinfluenzaprophylaxis AT piszczulina traditionalandpromisingapproachestoinfluenzaprophylaxis AT zhukowx traditionalandpromisingapproachestoinfluenzaprophylaxis |