Гистоморфологічна характеристика гемосидерозу при експериментальній свинцевій інтоксикації
Экспериментальное воздействие Pb на крыс в широком диапазоне доз (0,27 мг/кг – 62,5 мг/кг), при разных способах его введения в организм (внутрижелудочно и внутрибрюшинно) приводит к развитию преимущественно ретикуло-ендотелиального гемосидероза селезенки, печени и почек. Это свидетельствует о способ...
Saved in:
| Published in: | Актуальні проблеми транспортної медицини |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23076 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Гистоморфологічна характеристика гемосидерозу при експериментальній свинцевій інтоксикації / С.П. Луговський // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2009. — № 2. — С. 124-132. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859648110813249536 |
|---|---|
| author | Луговський, С.П. |
| author_facet | Луговський, С.П. |
| citation_txt | Гистоморфологічна характеристика гемосидерозу при експериментальній свинцевій інтоксикації / С.П. Луговський // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2009. — № 2. — С. 124-132. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Актуальні проблеми транспортної медицини |
| description | Экспериментальное воздействие Pb на крыс в широком диапазоне доз (0,27 мг/кг – 62,5 мг/кг), при разных способах его введения в организм (внутрижелудочно и внутрибрюшинно) приводит к развитию преимущественно ретикуло-ендотелиального гемосидероза селезенки, печени и почек. Это свидетельствует о способности Pb влиять на обмен Fe, вследствие чего возникает состояние перегрузки организма Fe, что является важным звеном в патогенезе свинцовой интоксикации. На основании проведенных исследований были разработаны критерии для гистоморфологической оценки ретикулоэндотелиального гемосидероза, что позволило выделить 3 его основных формы: легкую, умеренную и тяжелую.
Experimental exposure to Pb of rats in wide range of doses (0,27 mg/kg – 62,5 mg/kg) at different ways of Pb administration (intrastomachic and intraabdominal infusions) leads to reticuloendothelial hemosiderosis development in spleen, liver and kidneys. It is the evidence of lead’s affect on Fe metabolism inducing Fe oversaturation, which is the main link in pathogenesis of lead intoxication. Due to conducted research the criteria for histomorphological evaluation of reticuloendothelial hemosiderosis were elaborated and its three main forms were defined: mild, moderate and severe.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:30:36Z |
| format | Article |
| fulltext |
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (16), 2009 г.
124124124124124
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (16), 2009
Впервые поступила в редакцию 02.03.2009 г.
Рекомендована к печати на заседании учёного
совета НИИ медицины транспорта
(протокол № 2 от 09.04.2009 г.).
Резюме
ТОКСИКОКИНЕТИКА БУТАНОЛА В
ОРГАНИЗМЕ МЫШЕЙ
Головенко Н.Я., Ларионов В.Б.,
Овчаренко Н.В., Цапенко Ж.Н.
Широкое использование бутанола в
промышленности значительно повышает
риск отравления им. Поскольку эффек+
тивная терапия отравлений возможна
только с учетом особенностей токсикоки+
нетики вещества, целью работы было
изучение токсикокинетических показате+
лей бутанолу при его внутривенном и
интрагастральном введениях белым мы+
шам.
Установлено, что кинетика распре+
деления бутанола по внутренним органам
является двухфазной и характеризуется
значительной скоростью (кроме головно+
го мозга, что связано с наличием ГЭБ).
Также не наблюдается влияния высоких
доз бутанола на процессы его элимина+
ции.
Summary
BUTHANOL TOXICOKINETICS IN MICE
Golovenko N.Ya., Larionov V.B.,
Ovcharenko N.V., Tsapenko G.N.
The wide industrial buthanol use
significantly increases its intoxication risk.
Because the effective antidote therapy is
possible only when taking to account the
toxicokinetics features, the aim of the work
was buthanol toxicokinetic parameters
studying after its intravenous and oral
administration in mice.
It was found that buthanol distribution
in organs is a two+phase high+rate process
(except the brain because of the BBB
presence). There is also no evidence of high
buthanol influence on its elimination
processes.
УДК: 616�003.829.1:615.9�034.4] 616�092.4
ГИСТОМОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕМОСИДЕРОЗУ
ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІЙ СВИНЦЕВІЙ ІНТОКСИКАЦІЇ
Луговський С.П.
ДП Український НДІ промислової медицини МОЗ, м. Кривий Ріг
Кундієв Ю.І. і Нагорна А.М., підсумо+
вуючи результати аналізу стану профес+
ійного здоров’я в Україні за останні роки,
зазначають, що серед усіх професійних
захворювань хімічного ґенезу на долю
свинцевої інтоксикації (СІ) припадає май
же 10% постраждалих [4]. Серед усіх
клінічних проявів СІ найбільш поширени+
ми є гіпохромна, гіперсидеремічна ане+
мія, що характеризується вираженою
гіпохромією еритроцитів при відносно
високих концентраціях заліза (Fe) у крові
[5, 17]. Це пояснюється тим, що вплив
свинцю (Pb) на організм пригнічує ак+
тивність ряду ферментів енергетичного
обміну клітин, порушує обмін порфіринів,
викликає порушення морфофункціональ+
них структур еритробластів і зрілих ерит+
роцитів [14]. Результатом цього є зни+
ження життєздатності і скорочення три+
валості життя еритроцитів [10]. Еритрок+
лазія, як відомо, відбувається у кістково+
му мозку і селезінці, в наслідок чого в
клітинах макрогістіоцитарної системи ут+
ворюються пігменти феритин, гемосиде+
рин і білірубін [11, 13]. При впливі Pb
більш виражені процеси еритроклазії
супроводжуються порушенням процесів
утилізації Fe і синтезу глобіну [8,14]. Ос+
танній являється одним із регуляторів
нормального синтезу гему [11,13]. Таким
чином, вплив Pb на організм визначає
розвиток патології, що притаманна син+
дрому перевантаження організму Fe [5,
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (16), 2009
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (16), 2009 г.
125125125125125
7, 8].
Недавно проведені в Україні широ+
комасштабні епідеміологічні досліджен+
ня, що передбачали вивчення розпов+
сюдженості захворюваності на залізоде+
фіцитну анемію жінок і дітей, переконли+
во засвідчили відсутність в країні епідемії
залізодефіцитної анемії. При цьому було
встановлено, що рівень захворюваності
на анемію жінок і дітей в Україні не пере+
вищував такий, що має місце у інших
країнах світу, наприклад, США, Норвегія
та ін. європейські країни [3]. Результати
цих досліджень також встановили раніше
невідомий факт, у 84% обстежених жінок
репродуктивного віку з різних регіонів
України були виявлені порушення порф+
іринового обміну, що характеризувались
збільшенням в крові концентрації Zn+про+
топорфірину [3]. Останній вважається
біомаркером впливу на організм Pb та ін.
хімічних забруднювачів навколишнього
середовища.
Достеменно відомо, що Pb здатний
блокувати сульфгідрильні, амінні і кар+
боксильні групи ферментів, знижувати
активність ферментів дегідратази D+АЛК
(що призводить до накопичення D +АЛК),
копропорфіриногенази (збільшується
вміст копропорфірину) і ферохелеатази
(що регулює включення молекули Fe в
протопорфіринове кільце на завершаль+
ному етапі синтезу гема) [5, 7, 9]. Такі
порушення порфіринового обміну супро+
воджуються порушенням утилізації Fe,
його надмірним накопиченням з розвит+
ком патології, притаманної синдрому пе+
ревантаження організму залізом, що роз+
вивається внаслідок окислювального
стресу [7]. Незважаючи на те, що в ос+
танні роки у вітчизняній і зарубіжній літе+
ратурі активно висвітлюються проблеми
патології, пов’язаної з порушенням об+
міну порфіринів [2, 9, 16] вичерпних да+
них щодо розвитку патології, притаманній
синдрому перевантаження організму Fe
при СІ, нами виявлено не було.
Метою проведених досліджень було
вивчення гістоморфологічних проявів ге+
мосидерозу, що розвивається у
внутрішніх органах щурів при різних спо+
собах впливу Pb в різних варіаціях доз.
Матеріали і методи
Було проведено 4 серії експери+
ментів на 36 статевозрілих білих аутбред+
них щурах, самцях, ІІ+ї категорії якості,
масою 210,5±4,6 г, яких утримували в
стандартних умовах віварію на стандар+
тному харчовому режимі з вільним дос+
тупом до водогінної води, що відстоюва+
лась не менше 24 годин. Всі маніпуляції
з тваринами проводили згідно діючих
правил і вимог, щодо захисту тварин від
жорсткого поводження [12, 18]. Експери+
менти передбачали субхронічний і хрон+
ічний вплив Pb на організм щурів в різних
варіаціях доз і способів введення мета+
лу. В 1 серії експериментів 6 щурам двічі
на тиждень у продовж 3+х тижнів шляхом
внутрішньочеревних ін’єкцій вводили
водний розчин ацетату Pb в дозі 62,5 мг/
кг (1/4 ЛД
50
, 6 введень). В 2 серії експе+
риментів щурам (n=6) 5 днів на тиждень
у черевну порожнину вводили водний
розчин ацетату Pb в дозі 5,0 мг/кг (1/50
ЛД
50
, 15 введень). Щурам 3 серії (n=6) у
такому ж режимі вводили в шлунок через
зонд водний розчин ацетату Pb в дозі
28,2 мг/кг (1/50 ЛД
50
, 15 введень). В хро+
нічному експерименті (4 серія) 6 щурам
5 днів на тиждень, протягом 3 місяців че+
рез зонд у шлунок вводили водний роз+
чин хлориду Pb в дозі 0,27 мг/кг (1/300
ЛД
50
, 60 введень). З метою раціонально+
го використання тварин в контрольній
серії було використано 2 групи щурів, по
6 в кожній. Щурам 1+ї групи 5 днів на
тиждень у продовж 3+тижнів в черевну
порожнину вводили 1,0 мл фізіологічно+
го розчину, а щурам 2+ї контрольної гру+
пи таку ж кількість фізіологічного розчи+
ну вводили в шлунок через зонд (5 днів
на тиждень у продовж 3+х місяців). З ек+
сперименту тварин виводили шляхом
декапітації, після наркотизації гексена+
лом (40,0 мг/кг). Для гістологічних і гісто+
хімічних досліджень брали селезінку, пе+
чінку і нирки, органи, де відбувається де+
понування Fe, його метаболічні перетво+
рення і елімінація з організму. Парафінові
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (16), 2009 г.
126126126126126
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (16), 2009
зрізи, товщиною 7–10 мкм виготовляли
на мікротомі, після їх депарафінізації пре+
парати фарбували гематоксиліном і еози+
ном і за методом Перлса (реакція на бер+
лінську лазур). Досліджували гістологічні
препарати за допомогою світлового
мікроскопу „Primo Star” (CEISS, Німеччи+
на). Фотографували їх за допомогою ка+
мери Canon PS A720/IS, змонтованої на
тринокулярі з фотовиходом. Люмінісцен+
то+мікроскопічні дослідження проводили
за допомогою мікроскопу „ЛЮМАМ” Р+8
(ЛОМО, Росія). Для них готували зрізи,
які після депарафінізації обробляли 1–2
хв 0,1 N розчином солянокислого етано+
лу. За наявністю яскраво+червоної флю+
оресценції виявляли протопорфірин в
різних гістоструктурах органів. Такий
набір морфофункціональних методів доз+
воляв отримувати данні про загальний
характер гістопатологічних змін в орга+
нах, розподілення в них протопорфірину,
а також Fe (ІІІ), що вивільняється в про+
цесі еритроклазії еритроцитів. За попе+
редньо отриманими результатами роз+
робляли гістоморфологічні критерії, що
дозволяли проводити оцінку вираженості
гемосидерозу. Критерії включали певний
набір гістологічних і гістохімічних ознак,
виражених балами (від 1 до 3). Середній
гістоморфологічний показник (СГМП)
розраховували після оцінки за бальною
системою не менше ніж 10 полів зору
мікроскопу (об’єктив х10) в одному
органі, за формулою:
СГМП = (а + 2b + 3с) : (а + b + с + d),
де а , b, і с – число полів зору
мікроскопа, відповідно з 1, 2 і 3 балами;
d – число полів зору мікроскопу з відсут+
німи змінами.
Статистичну обробку результатів
проводили методами варіаційної стати+
стики [1] на ПК Pentium – III з викорис+
танням пакету прикладних програм Exell
[6]. Достовірність отриманих результатів
оцінювали за критерієм Ст’юдента.
Результати дослідження
Морфологічні дослідження селезін+
ки контрольних щурів виявили відкладен+
ня Fe (ІІІ) у вигляді дрібних, аморфної
структури цитоплазматичних гранул ге+
мосидерину (позитивних на феррі+іон) в
цитоплазмі поодиноких ендотеліоцитів і
макрофагів, що вистеляли стінки сину+
соідів червоної пульпи (рис. а). Це було
зумовлено фізіологічною еритроклазією
Ер, в наслідок чого вивільнений з гемог+
лобіну Fe включається до складу гемоси+
дерину у формі молекул феритину і ко+
лоїдного гідроксиду Fe, що з’єднаний з
глікопротеідами. Така структура гранул
дозволяє визначити Fe (ІІІ) в ретикулоен+
дотеліальних клітинах (сидеробластах), в
яких синтезується гемосидерин та у мак+
рофагах (сидерофагах), які його фагоци+
тують внаслідок деструкції перших, за
його здатністю утворювати берлінську
лазур [13].
При мікроскопічному дослідженні
печінки і нирок контрольних щурів гісто+
логічних структур позитивних на феррі+
іон не виявляли бо, як відомо, депонуван+
ня Fe у формі ферритину в цитоплазмі па+
ренхіматозних клітин не дозволяє його
визначити гістохімічним методом Перл+
са [15].
При впливі на організм ацетату Pb
в дозі 62,5 мг/кг в селезінці тварин
відмічали виражену, порівняно з контро+
лем, гіперплазію і гіпертрофію червоної
пульпи, що супроводжувалось вираже+
ним повнокров’ям її синусоїдів, розши+
ренням просвітів останніх і помітним
збільшенням, порівняно з контролем
кількості сидеробластів і сидерофагів, у
яких в цитоплазмі виявляли різко пози+
тивну реакцію на феррі+іон. При цьому в
них відмічали виражений поліморфізм
цитоплазматичних гранул, за рахунок
появи в цитоплазмі великих, оптично
щільних, гомогенного характеру гранул
без чітких контурів. Часто в розширених
синусоїдах червоної пульпи і навколо них
виявляли численні вільно розташовані
гранули гемосидерину, або їх конгломе+
рати з вираженою позитивною реакцію
на феррі+іон (рис. б). Це свідчило про на+
явність деструкції сидеробластів, що
супроводжувалось вивільненням гранул
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (16), 2009
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (16), 2009 г.
127127127127127
гемосидерину з клітин. В білій пульпі се+
лезінки, представленій переважно лімфо+
цитами виявляли поодинокі сидерофаги
з цитоплазмою багатою поліморфними
гранулами гемосидерину, з позитивною
реакцією на феррі+іон.
В печінці щурів, яка при впливі ви+
соких доз ацетату Pb зберігала характер+
ну для органу трабекулярну будову вияв+
ляли значне розширення просвітів сину+
соїдальних капілярів, а також виражену
гіперплазію і гіпертрофію зірчастих рети+
кулоендотеліоцитів (ЗРЕ). Цитоплазма
більше ніж 50% клітин, які зустрічались у
полі зору мікроскопа, мала дифузний або
вогнищевий характер її забарвлення у
синій колір при реакції Перлса (рис. в).
Часто на периферії портальних трактів, в
яких відмічалась виражена гіперплазія
клітинних і волокнистих елементів сполу+
ченої тканини виявляли поодинокі сиде+
робласти і сидерофаги. Останні на
відміну від перших завжди мали значно
більші лінійні розміри (до 40 мкм у сиде+
рофагів, проти 25 мкм у сидоробластів),
містили в цитоплазмі поліморфні, оптич+
но щільні гранули гемосидерину, які фар+
бувались у яскраво синій колір при ре+
акції на берлінську лазур і розташовува+
лись між окремих грубих і набряклих ко+
лагенових волокон, нерідко з ознаками
зажелезніння. В гепатоцитах піддослід+
них щурів, так само, як і у контролі Fe (ІІІ)
методом Перлса не виявлявся, що виз+
начало розвиток виключно ретикулоен+
дотеліальної форми гемосидерозу печі+
нки, або такий вид патології, як гемоси+
дероз ЗРЕ. За даними Серова В.В. і
Лапіш К. про гемосидероз печінки слід
говорити лише у тих випадках, якщо
відкладення гемосидерину має місце в
паренхіматозних клітинах, якому часто
передує гемосидероз ЗРЕ [15, 19].
В нирках піддослідних щурів, на
відміну від контролю виявляли виражену
дистрофію епітелію збиральних трубочок
та їх вогнищевий некроз, що супровод+
жувалось появою в просвітах гіалінопод+
ібних, оптично щільних, різнокаліберних
тілець (циліндрів) з позитивною реакцією
на феррі+іон. Зміни в проксимальних ка+
нальцях нирок характеризувались знач+
ним розширенням їх просвітів, вираже+
ною гіаліново+крапельною дистрофією
епітелію, некрозом поодиноких клітин і
злущенням їх у просвіт канальців. В дис+
тальних канальцях найчастіше виявляли
гідропічну дистрофію епітелію, яка супро+
воджувалась ектопією ядер, а також роз+
ширення просвітів канальців, які були
заповнені різнокаліберними гіаліноподі+
бними тільцями, діаметром 5–10 мкм і
більше, що виявляли позитивну реакцію
на феррі+іон. Нерідко разом з гіалінови+
ми тільцями у просвітах канальців вияв+
ляли численні оптично активні кристали
сечової кислоти (рис. г). В поодиноких
випадках в мозковій речовині нирок
піддослідних щурів виявляли вогнищевий
набряк і лімфо+макрофагальну інфільтра+
цію інтерстиціальної тканини з появою в
ній поодиноких сидеробластів і сидеро+
фагів (рис. д).
При дослідженні селезінки, печінки
і нирок щурів в люмінесцентному мікрос+
копі у просвітах кровоносних судин вели+
кого і дрібного калібру, а також в про+
світах синусоїдів виявляли поодинокі
еритроцитів з не тривалою яскраво+чер+
воною флюоресценцію цитоплазми (рис.
е). Це свідчило про накопичення в кліти+
нах протопорфірину в наслідок порушень
обміну порфіринів в клітинах, спричине+
ного дією Pb на організм. В паренхіма+
тозних клітинах досліджених органів по+
мірну червону флюоресценцію відмічали
лише в епітеліоцитах проксимальних ка+
нальців нирок, яка поступово зникала у
продовж 3+5 хв.
Субхронічний внутрішньочеревний
вплив ацетату Pb в дозі 5,0 мг/кг харак+
теризувався помірною гіпертрофією і
гіперплазію червоній пульпи селезінки,
помірним розширенням і повнокров’ям її
синусоідів та помірною, порівняно з кон+
трольними щурами і тваринами 1 серії
гіперплазією сидеробластів і сидеро+
фагів, у яких відмічали дифузний або вог+
нищевий характер забарвлення цитоп+
лазми після реакції на берлінську лазур.
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (16), 2009 г.
128128128128128
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (16), 2009
В печінці щурів так
само, як і у щурів 1
серії разом з по+
внокров’ям крово+
носних судин і сину+
соїдів відмічали ви+
ражену гіперплазію
ЗРЕ. Однак позитив+
ну реакцію на феррі+
іон виявляла незнач+
на їх кількість (до
25% всіх клітин, що
зустрічались у полі
зору мікроскопа).
При цьому у сполу+
ченій тканині, на пе+
риферії портальних
трактів органу вияв+
ляли поодинокі з ди+
фузним характером
забарвлення цитоп+
лазми сидероблас+
ти. Сидерофаги у
портальних трактах
зустрічались рідко
(рис. ж).
При гістохіміч+
ному дослідженні
нирок щурів вираже+
них деструктивних
змін у їх збиральних
трубочках, як це
було у щурів 1 серії
не виявляли. Однак
в кальцях прокси+
мального і дистального відділків нефро+
ну виявляли виражені дистрофічні і ат+
рофічні зміни канальцевого епітелію. При
цьому лише у поодиноких просвітах дис+
тальних канальців збиральних трубочок
виявляли не численні гіаліновоподібні
тільця з різко позитивною реакцію на
феррі+іон.
У щурів які зазнавали дії ацетату Pb
в дозі 28,8 мг/кг, що вводився їм в шлу+
нок через зонд спостерігали легку фор+
му ретикулоендотеліального гемосиде+
розу селезінки, що характеризувався
незначною порівняно з контролем гіпер+
плазією сидеробластів і сидерофагів у
червоній пульпі органу, а також легкою
формою сидерозу ЗРЕ печінки. Ана+
логічні за характером гістохімічні зміни
виявляли також у внутрішніх органах
щурів, які зазнавали хронічного, впро+
довж 3 місяців впливу малих доз хлори+
ду Pb. При цьому слід зауважити, що в
печінці піддослідних тварин на 4+5 полів
зору мікроскопу зустрічали по 1+2 ЗРЕ, у
яких цитоплазма мала дифузний харак+
тер забарвлення при реакції Перлса (рис.
з) В нирках же, будь яких морфологічних
змін, що засвідчували розвиток в них
гемосидерозу виявлено не було.
При визначенні критеріїв для оцін+
Рис. Гістоморфологічна характеристика гемосидерозу внутрішніх органів щурів
контрольної групи (а) та піддослідних, після впливу Pb в дозі 62,5 мг/кг (б,в,г,д,е),
5,0 мг/кг (ж) та 28,2 мг/кг (з): а, б) – селезінка; в, е, ж, з) – печінка; г, д) – нирки.
Гістохімічний метод Перлса (а, б, в, г, д, ж, з). Люмінісцентна мікроскопія зрізів,
оброблених солянокислим етанолом (е).
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (16), 2009
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (16), 2009 г.
129129129129129
ки гемосидерозу в селезінці, печінці і
нирках експериментальних щурів врахо+
вували наявність вираженої, помірної і
легкої форм ретикулоендотеліального
гемосидерозу. При цьому кожна з них
характеризувалась відповідним набором
морфофункціональних змін, вираженими
у балах, від 1 до 3 (табл. 1).
Використовуючи вище наведені
гістоморфологічні критерії при дослід+
женні внутрішніх органів щурів різних
піддослідних груп визначали СГМП, який
дав можливість кількісно оцінити морфо+
функціональні прояви гемосидерозу в
органах тварин, що розвився при впливі
різних доз Pb, при різних способах його
введення в організм (табл. 2).
З даних представлених у таблиці
2 видно, що виражена форма ретикулін+
Таблиця 1
Гістоморфологічна характеристика ретикулоендотеліального гемосидерозу
Виваженість Морфофункціональні прояви гемосидерозу
Легка
(1 бал)
Селезінка: помірна гіперплазія сидеробластів у червоній пульпі
селезінки з дифузним забарвленням їх цитоплазми при реакції
на берлінську лазур;
Печінка: помірна гіперплазія ЗРЕ та дифузне або вогнищеве за-
барвлення цитоплазми поодиноких клітин при реакції на берлін-
ську лазур.
Помірно
виражена
(2 бали)
Селезінка: помірна гіперплазія червоної пульпи, повнокров’я і
розширення просвітів синусоїдів, де спостерігається помірна гі-
перплазія сидеробластів з дифузним характером реакції на фе-
ррі- іон та сидерофагів з помірно вираженим поліморфізмом
гранул гемосидерину, позитивних на феррі- іон;
Печінка: помірна гіперплазія ЗРЕ та дифузне або вогнищеве за-
барвлення цитоплазми не більше ніж 25% клітин при реакції на
феррі- іон. Наявність поодиноких сидеробластів і сидерофагів в
портальних трактах;
Нирки: утворення поодиноких гіаліноподібних циліндрів в про-
світах дистальних канальців і збиральних трубочок, з позитив-
ною реакцією на феррі- іон.
Виражена
(3 бали)
Селезінка: виражена гіперплазія і гіпетрофія сидеробластів та
сидерофагів з вираженим поліморфізмом цитоплазматичних
гранул, позитивних на феррі- іон. Поява сидерофагів і вільних
поліморфних, оптично щільних гранул гемосидерину, з різко ви-
раженою реакцією на феррі- іон у білій пульпі селезінки і просві-
тах розширених синусоїдів червоної пульпи;
Печінка: виражена гіперплазія ЗРЕ, більша частина яких (50% і
більше) виявляють дифузне або вогнищеве забарвлення цито-
плазми при реакції на феррі- іон. Виражена інфільтрація пор-
тальних трактів сидеробластами і сидерофагами з поліморфни-
ми цитоплазматичними гранулами гемосидерину, позитивних на
феррі-іон;
Нирки: вогнищевий некроз сосочкових структур нирок, поява в
просвітах збиральних трубочок і дистальних канальців гіаліно-
подібних поліморфних тілець, позитивних на феррі- іон та крис-
талів сечової кислоти. Вогнищевий набряк і інфільтрація інтер-
стиціальної тканини нирок сидеробластами і поодинокими сиде-
рофагами з поліморфними цитоплазматичними гранулами, по-
зитивними на феррі- іон.
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (16), 2009 г.
130130130130130
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (16), 2009
дотеліального гемо+
сидерозу дослідже+
них органів характе+
ризується значення+
ми показника СГМП
в межах від 2,1 до
3,0, помірно вира+
жена форма – в ме+
жах від 1,1 до 2,0, а
легка форма – від
0,1 до 1,0. Дані таб+
лиці 2 також
свідчать, що при
впливі Pb в першу
чергу змін зазнає
селезінка, що зу+
мовлено її фізіологі+
чною роллю у про+
цесах еритроклазії
еритроцитів та по+
дальшому депонуванні Fe.
Розвиток гемосидерозу печінки і
нирок при впливі Pb характеризує такий
стан організму, як перевантаження його
Fe. Окрім цього, кількісні характеристи+
ки гемосидерозу переконливо свідчать
про те, що токсичні ефекти Pb залежать
не тільки від дози, але і від способу його
введення в організм. Так при впливі аце+
тату Pb в дозі на рівні 1/50 ЛД
50
(2 і 3 серії
експерименту) більш виражена його ток+
сична дія за ефектом розвитку гемоси+
дерозу у внутрішніх органах тварин виз+
начена при внутрішньочеревному, а ніж
при внутрішньо шлунковому введені в
організм. На це вказує СГМП, який у
щурів 2 серії, хоч і не достовірно, але
перевищує його в селезінці щурів 3 серії
на 27%, а в нирках, відповідно, у 3 рази
(р<0,001).
Таким чином проведені морфо фун+
кціональні дослідження виявили пору+
шення гомеостазу Fe, які розвиваються
при впливі не тільки надто токсичних доз
Pb (на рівні 1/4 ЛД
50
), але і малих його доз
(на рівні 1/50 ЛД
50
і менше), що у подаль+
шому визначає розвиток патології, при+
таманній синдрому перевантаження
організму Fe. Морфологічно він характе+
ризується розвитком ретикулоендотелі+
альної форми гемосидерозу в органах,
які у фізіологічних умовах забезпечують
метаболізацію, депонування та еліміна+
цію Fe з організму (селезінка, печінка,
нирки). Ступінь вираженості гемосидеро+
зу в органах, як показали проведені дос+
лідження визначається дозою, способом
введення в організм і тривалістю дії Pb.
Це має велике значення для уявлень про
патогенез СІ, у зв’язку з тим, що іони Fe+2
і Fe+3 в живому організмі відіграють про+
відну роль в процесах активації ПОЛ, які
обумовлюють деструктивні зміни на рівні
субклітинних структур [7,11, 14, 13].
Окрім того, в ході експериментальних
досліджень було встановлено, що надли+
шок Fe в організмі який виникає при
впливі Pb здатний приводити до змін
фізико+хімічних властивостей волокнис+
тих елементів сполученої тканини (заже+
лезніння колагенових волокон), що у
свою чергу може приводити до розвитку
патології, що супроводжуються фіброз+
ною реакцією [11, 19].
Висновки
1. Експериментальний вплив Pb на
організм здатний викликати пору+
шення гомеостазу Fe, які супровод+
жуються порушеннями обміну порф+
іринів при впливі не тільки надто ток+
сичних доз Pb (на рівні 1/4 ЛД
50
), але
Таблиця 2
Показник СГМП в органах щурів при впливі Pb
Органи Серія Селезінка Печінка Нирки
Контроль 0,91 ± 0,05
σ = 0,12 н/в н/в
1 серія
2,20 ± 0,07
σ = 0,16
р1 < 0,001
2,16 ± 0,08
σ = 0,18
2,33 ± 0,18
σ = 0,17
2 серія
1,26 ± 0,06
σ = 0,13
р1 < 0,01
р2 < 0,01
0,53 ± 0,09
σ = 0,21
р2 < 0,001
0,63 ± 0,07
σ = 0,15
р2 < 0,001
3 серія
0,99 ± 0,07
σ = 0,16
р2 < 0,001
0,22 ± 0,05
σ = 0,12
р2 < 0,01
0,21 ± 0,05
σ = 0,12
р2 < 0,001
р3 < 0,001
4 серія
1,01 ± 0,05
σ = 0,12
р1 < 0,001
0,13 ± 0,02
σ = 0,05
р3 < 0,001
н/в
Примітки:
р1 – достовірність в порівнянні з контролем;
р2 – достовірність в порівнянні з 1 серією експериментів;
р3 – достовірність в порівнянні з 2 серією експериментів;
р4 – достовірність в порівнянні з 3 серією експериментів.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (16), 2009
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (16), 2009 г.
131131131131131
і малих його доз (на рівні 1/50 ЛД
50
і
менше), що визначає розвиток пато+
логії, притаманній синдрому пере+
вантаження організму Fe.
2. Морфологічно порушення метаболі+
зму Fe характеризуються розвитком
ретикулоендотеліальної форми гемо+
сидерозу в органах, які у фізіологіч+
них умовах забезпечують метаболі+
зацію, депонування та елімінацію Fe
з організму (селезінка, печінка, нир+
ки). При цьому ступінь вираженості
такої патології в різних органах виз+
начається дозою, способом введен+
ня в організм і тривалістю дії Pb.
3. В ході проведених експерименталь+
них досліджень були розроблені кри+
терії для гістоморфологічної оцінки
ретикулоендотеліального гемосиде+
розу, що розвивається у внутрішніх
органах щурів при впливі Pb. Це доз+
волило виділити і охарактеризувати
3 основні його форми: легку, помірну
і виражену. Застосування цих кри+
теріїв в експериментальній токсико+
логії для аналізу вираженості гемоси+
дерозу при експериментальному
дослідженні токсичних властивостей
різних хімічних речовин, переважно,
гемолітичним механізмом дії дозво+
лить проводити їх порівняльну оцін+
ку при розробці гігієнічних норма+
тивів.
Література
1. Автандилов Г.Г. Медицинская морфо+
метрія. Руководство. + М.: Медицина,
1990, + 384 с.
2. Горделадзе А.С., Смирнов О.А., Рад+
ченко В.Г. и др. Клинико+морфологи+
ческая характеристика первичного ге+
мохроматоза // Арх. пат. – 1995. – №
6. – С.44+48.
3. Кундиев Ю.И., Трахтенберг И.М. Хими+
ческая безопасность в Украине /Еже+
годные чтения, посвященные памяти
Е. И. Гончарука (полный текст докла+
да). – К.: Авиценна, 2007. – 71 с.
4. Кундієв Ю.І., Нагорна А.М. Професійні
захворювання, що виникають внаслі+
док впливу хімічних речовин // Про+
фесійне здоровўя в Україні. Епідеміо+
логічний Аналіз. – К.: Авіценна, 2006. –
С. 151+165.
5. Клиника, діагностика, лечение, вопро+
сы экспертизы трудоспособности и
профілактики свинцовых интоксика+
ций (Методические рекомендации) –
М.: МОЗ СССР, 1988. – 25 с.
6. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н.
Статистические методы в медико+био+
логических исследованиях с использо+
ванием Excel. + К.: МОРИОН. – 2000, +
320 с.
7. Лубянова И. П. Роль повышенного со+
держания железа в организме в раз+
витии патологи (обзор литературы) //
Журн. АМН України – 1998. – Т.4, №3.
– С.514+529.
8. Лубянова І.П. Підвищене накопичення
заліза та інших важких металів в
організмі, їхнє значення у передчасно+
му старінні / Нариси вікової токсико+
логії // За ред. І.М. Трахтенберга. – К.:
Авіцена, 2005. – С.45–56.
9. Луцик Б.Д., Ястремська О.О., Гаврили+
шин Г.С. та ін. Порфірія: клініко+лабо+
раторні аспекти діагностики // Лабора+
торна діагностика – 2004. – №1 – С.68+
70.
10. Микроэлементозы человека: этиоло+
гия, классификация, органопатология
/ Авцын А.П., Жаворонков А.А., Риш
М.А., Строчкова Л.С. – АМН СССР. –
М.: Медицина, + 1991, + 496 с.
11. Науково+практичні рекомендації з ут+
римання лабораторних тварин та ро+
боти з ними / Ю.М.Кожем’якін, О.С.Х+
ромов, М.А.Філоненко, Г.А.Сайфетді+
нова + К.: Авіцена, 2002. + 156 с.
12. Общая патология человека: Руковод+
ство для врачей /Под ред. А.И. Стру+
кова, В.В. Серова, Д.С. Саркисова: В
2 т. Т. 1. – 2+е изд., перераб. и доп. –
АМН СССР. – М.: Медицина, 1990. –
448 с.
13. Общая токсикология /Под ред. Б.А.
Курляндского, В.А. Филова. – М.: Ме+
дицина, 2002ю – 608 с.
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (16), 2009 г.
132132132132132
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (16), 2009
14. Серов В.В., Лапиш К. Морфологичес+
кая диагностика заболеваний печени/
АМН СССР. – М.: Медицина, 1989. –
336 с.
15. Смирнов О.А. Гиперсидероз и диссиде+
роз с позицій даннях о гемохроматозе /
/ Арх. пат. – 2008. – № 3. – С.3+8.
16. Ткач С.И. Интоксикация свинцом и его
соединениями на производстве –
Харьков.: Прапор, – 2005. – 32 с.
17. European convention for the protection
of vertebrate animal used for
experimental and other scientific
purposes. – Council of Europe,
Strasburg, 1986.+53 p.
18. Knutson M., Wessling+Resnick M. Iron
metabolism in reticuloendothelial system
// Crit. Rev. Bichem. Mol. Biol. – 2003. –
vol. 38, №1. – P. 61+88.
Резюме
МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНАЯ
ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕМОСИДЕРОЗА
ПРИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ
СВИНЦЕВОЙ ИНТОКСИКАЦИИ
Луговской С.П.
Экспериментальное воздействие
Pb на крыс в широком диапазоне доз
(0,27 мг/кг – 62,5 мг/кг), при разных спо+
собах его введения в организм (внутри+
желудочно и внутрибрюшинно) приводит
к развитию преимущественно ретикуло+
ендотелиального гемосидероза селезен+
ки, печени и почек. Это свидетельствует
о способности Pb влиять на обмен Fe,
вследствие чего возникает состояние
перегрузки организма Fe, что является
важным звеном в патогенезе свинцовой
интоксикации. На основании проведен+
ных исследований были разработаны
критерии для гистоморфологической
оценки ретикулоэндотелиального гемо+
сидероза, что позволило выделить 3 его
основных формы: легкую, умеренную и
тяжелую.
Summary
MORPHOFUNCTIONAL CHARACTERISTIC
OF HEMOSIDEROSIS AT EXPERIMENTAL
LEAD INTOXICATION
Lugovskoy S.P.
Experimental exposure to Pb of rats
in wide range of doses (0,27 mg/kg – 62,5
mg/kg) at different ways of Pb
administration (intrastomachic and
intraabdominal infusions) leads to
reticuloendothelial hemosiderosis
development in spleen, liver and kidneys. It
is the evidence of lead’s affect on Fe
metabolism inducing Fe oversaturation,
which is the main link in pathogenesis of
lead intoxication. Due to conducted
research the criteria for histomorphological
evaluation of reticuloendothelial
hemosiderosis were elaborated and its
three main forms were defined: mild,
moderate and severe.
Впервые поступила в редакцию 05.04.2009 г.
Рекомендована к печати на заседании учёного
совета НИИ медицины транспорта
(протокол № 2 от 09.04.2009 г.).
УДК 616.36+616.34]�092.9:[612.015.31:546.72
ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРНО>ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗМІН В
ПЕЧІНЦІ ТА СЛИЗОВІЙ ТОНКОГО КИШКІВНИКА У ЩУРІВ ІЗ
МОДЕЛЬОВАНИМ ДЕФІЦИТОМ ЗАЛІЗА І МОЖЛИВОСТІ ЇХ
КОРЕКЦІЇ
Насібуллін Б.А., Гоженко А.І., Тихохід Л.В.
Український НДІ медицини транспорту , м. Одеса
Український НДІ медичної реабілітації та курортології, м. Одеса
Введення
Сучасні дослідження довели, що па+
тологічні зміни, які відбуваються в
організмі внаслідок дефіциту заліза, при+
зводять до порушення функціонального
стану багатьох органів та систем орган+
ізму, серед яких – шлунково+кишковий
тракт [1]. Дані літератури довели на+
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-23076 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1818-9385 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:30:36Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Луговський, С.П. 2011-07-02T17:46:17Z 2011-07-02T17:46:17Z 2009 Гистоморфологічна характеристика гемосидерозу при експериментальній свинцевій інтоксикації / С.П. Луговський // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2009. — № 2. — С. 124-132. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 1818-9385 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23076 616-003.829.1:615.9-034.4] 616-092.4 Экспериментальное воздействие Pb на крыс в широком диапазоне доз (0,27 мг/кг – 62,5 мг/кг), при разных способах его введения в организм (внутрижелудочно и внутрибрюшинно) приводит к развитию преимущественно ретикуло-ендотелиального гемосидероза селезенки, печени и почек. Это свидетельствует о способности Pb влиять на обмен Fe, вследствие чего возникает состояние перегрузки организма Fe, что является важным звеном в патогенезе свинцовой интоксикации. На основании проведенных исследований были разработаны критерии для гистоморфологической оценки ретикулоэндотелиального гемосидероза, что позволило выделить 3 его основных формы: легкую, умеренную и тяжелую. Experimental exposure to Pb of rats in wide range of doses (0,27 mg/kg – 62,5 mg/kg) at different ways of Pb administration (intrastomachic and intraabdominal infusions) leads to reticuloendothelial hemosiderosis development in spleen, liver and kidneys. It is the evidence of lead’s affect on Fe metabolism inducing Fe oversaturation, which is the main link in pathogenesis of lead intoxication. Due to conducted research the criteria for histomorphological evaluation of reticuloendothelial hemosiderosis were elaborated and its three main forms were defined: mild, moderate and severe. uk Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України Актуальні проблеми транспортної медицини Экспериментальные исследования Гистоморфологічна характеристика гемосидерозу при експериментальній свинцевій інтоксикації Морфофункциональная характеристика гемосидероза при экспериментальной свинцевой интоксикации Morphofunctional characteristic of hemosiderosis at experimental lead intoxication Article published earlier |
| spellingShingle | Гистоморфологічна характеристика гемосидерозу при експериментальній свинцевій інтоксикації Луговський, С.П. Экспериментальные исследования |
| title | Гистоморфологічна характеристика гемосидерозу при експериментальній свинцевій інтоксикації |
| title_alt | Морфофункциональная характеристика гемосидероза при экспериментальной свинцевой интоксикации Morphofunctional characteristic of hemosiderosis at experimental lead intoxication |
| title_full | Гистоморфологічна характеристика гемосидерозу при експериментальній свинцевій інтоксикації |
| title_fullStr | Гистоморфологічна характеристика гемосидерозу при експериментальній свинцевій інтоксикації |
| title_full_unstemmed | Гистоморфологічна характеристика гемосидерозу при експериментальній свинцевій інтоксикації |
| title_short | Гистоморфологічна характеристика гемосидерозу при експериментальній свинцевій інтоксикації |
| title_sort | гистоморфологічна характеристика гемосидерозу при експериментальній свинцевій інтоксикації |
| topic | Экспериментальные исследования |
| topic_facet | Экспериментальные исследования |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23076 |
| work_keys_str_mv | AT lugovsʹkiisp gistomorfologíčnaharakteristikagemosiderozuprieksperimentalʹníisvincevíiíntoksikacíí AT lugovsʹkiisp morfofunkcionalʹnaâharakteristikagemosiderozapriéksperimentalʹnoisvincevoiintoksikacii AT lugovsʹkiisp morphofunctionalcharacteristicofhemosiderosisatexperimentalleadintoxication |