Формування маркетингового середовища в агропромисловому виробництві нових країн — членів Європейського Союзу
У статті досліджуються складові маркетингового середовища в агро-продовольчій сфері постсоціалістичних країн-членів Євросоюзу: інституціональне забезпечення маркетингової діяльності, регулювання виробничо-комерційної діяльності суб’єктів господарювання та утворення інфраструктури ринку. Ключові слов...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Datum: | 2009 |
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23165 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Формування маркетингового середовища в агропромисловому виробництві нових країн — членів Європейського Союзу / В.А. Чеботарьов, Н.М. Чеботарьова, Т. Краковська, А. Гайдайчук // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 1. — С. 110-115. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859659445196292096 |
|---|---|
| author | Чеботарьов, В.А. Чеботарьова, Н.М. Краковська, Т. Гайдайчук, А. |
| author_facet | Чеботарьов, В.А. Чеботарьова, Н.М. Краковська, Т. Гайдайчук, А. |
| citation_txt | Формування маркетингового середовища в агропромисловому виробництві нових країн — членів Європейського Союзу / В.А. Чеботарьов, Н.М. Чеботарьова, Т. Краковська, А. Гайдайчук // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 1. — С. 110-115. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічний вісник Донбасу |
| description | У статті досліджуються складові маркетингового середовища в агро-продовольчій сфері постсоціалістичних країн-членів Євросоюзу: інституціональне забезпечення маркетингової діяльності, регулювання виробничо-комерційної діяльності суб’єктів господарювання та утворення інфраструктури ринку. Ключові слова: маркетингове середовище, агропромислове виробництво, Євросоюз.
Исследуются составляющие маркетинговой среды в агропродовольственной сфере постсоциалистических стран-членов Евросоюза: институциональное обеспечение маркетинга, регулирование производственно-коммерческой деятельности субъектов хозяйствования и создание инфраструктуры рынка. Ключевые слова: маркетинговая среда, агропромышленное производство, Евросоюз.
Institutional implementation of marketing activity, production-commercial mutual relations’ managing of mйnage subjects and creation of market infrastructure. Key words: marketing environment, agroindustrial production, European Union.
|
| first_indexed | 2025-11-30T10:03:47Z |
| format | Article |
| fulltext |
110
Економічний вісник Донбасу № 2 (16), 2009
Постановка проблеми. Помірний характер та не-
достатній соціально-економічний ефект переходу до гос-
подарювання на ринкових засадах в агропромисловій
сфері України, як і взагалі у межах її єдиного господар-
чого комплексу, актуалізують значення дослідження чин-
ників цих явищ. Опрацювання науково-теоретичних та
практичних аспектів зазначеної проблематики дає підстави
стверджувати, що однією з головних їх причин постає
недосконалість маркетингового середовища. Тому не-
обхідним та доцільним є аналіз досвіду його формуван-
ня в агропромисловому виробництві тих постсоціалістич-
них країн, які вже досягли значних успіхів у цьому відно-
шенні саме в ході вступу до Європейського Союзу (ЄС).
Аналіз досліджень та публікацій за проблемою.
Розгляд зазначених питань певною мірою вже знайшов
відображення у працях Г. Петера, А. Шандора та Ч. Чаки
(Угорщина); В. Кароля та Б. Малгожати (Польща);
В.І. Власова, Ю.Е. Губені, Т.О. Зінчука, Р.П. Саблука
(Україна). Разом з тим, учені всіх країн цілком обґрун-
товано вказують, що це лише початок системних досл-
іджень. Інтеграційні процеси цілком природньо несуть в
собі і позитивні, і негативні складові, тому Україна має
всебічно враховувати досвід попередників, щоб макси-
мізувати перші й мінімізувати другі.
Метою статті є розкриття змісту, складових
та еволюції становлення маркетингового середовища
в агропромисловому виробництві нових членів ЄС з
метою розробки більш досконалих напрямів його фор-
мування в АПК України.
Виклад основного матеріалу дослідження.
Опрацювання адекватних заходів удосконалення мар-
кетингового середовища передбачає аналіз та всебічне
врахування досвіду всіх постсоціалістичних країн.
Однак, найбільш корисним буде досвід Польщі, ос-
кільки вона з порівняно високим соціально-еконо-
мічним ефектом пройшла період трансформаційних
ринкових перетворень, і за своїм природним та ре-
сурсним потенціалом, а також інституціональним ста-
ном є найближчою до умов України.
Маркетингове середовище в сучасній науці й
практиці господарювання класифікується як головна
складова архітектури маркетингу, яка, у свою чергу,
«вибудовується» під впливом сукупності чинників.
Серед них найбільш важливими є:
— інституціональне забезпечення маркетингової
діяльності;
— механізми регулювання виробничо-комерцій-
ної діяльності суб’єктів господарювання;
— інфраструктура ринкової економіки [1; 2; 3].
Початком здійснення трансформаційних процесів
в постсоціалістичних країнах Центральної та Східної
Європи (ЦСЄ) стало формування в них відповідного
інституціонального середовища. Розв’язанню цього
завдання були присвячені перші дві Програми —
Poland-Hungary: Assistance for the Reconstruction of
the Economy (PHARE) та Instrument for Structural
Policies for Pre-accession (ISPA) *
За своїм змістом PHARE (1990 — 2003) охоп-
УДК 338.432:631.1.027
В. А. Чеботарьов,
кандидат економічних наук,
Н. М. Чеботарьова,
кандидат економічних наук,
Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
Тереса Краковська,
Керівник Проекту Міністерства іноземних справ
Республіки Польща № 1024/2008/AD
Антоній Гайдайчук,
Керівник Поморського осередку дорадництва в Гданську (Польща)
ФОРМУВАННЯ МАРКЕТИНГОВОГО СЕРЕДОВИЩА
В АГРОПРОМИСЛОВОМУ ВИРОБНИЦТВІ
НОВИХ КРАЇН — ЧЛЕНІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ1
1 Узагальнення досвіду соціально-економічних перетворень в аграрно-споживчій сфері постсоціалістичних країн українськи-
ми співавторами статті було здійснено в рамках Проектів Міністерства іноземних справ Республіки Польща № 33/2006/А та
№ 1024/2008/AD у 2006 та 2008 рр.
2 В українській економічній літературі достатньо повною мірою висвітлено зміст Програм Євросоюзу та завдання відповідних
Інституцій щодо забезпечення трансформаційних перетворень в агро-промисловій сфері постсоціалістичних країн [4; 5; 6; 7],
тому вважаємо недоцільним розкриття зазначених аспектів у рамках даної статі.
В. А. Чеботарьов, Н. М. Чеботарьова, Тереса Краковська, Антоній Гайдайчук
111
Економічний вісник Донбасу № 2 (16), 2009
лювала всі сектори та сфери господарчого комп-
лексу держав — потенційних кандидатів до вступу
у ЄС. Вона була спрямована на формування мно-
жинної системи форм власності та форм господа-
рювання, ствердження підприємництва й конкурен-
тного середовища. ISPA (2000 — 2003 рр.) пере-
важно орієнтувалась на підвищення рівня соціаль-
но-економічного розвитку відсталих адміністратив-
них територій (вони в літературі країн ЦСЄ визна-
чаються поняттям «депресивні території»). Окрім
цього, у рамках цих Програм здійснювалася актив-
на всеохоплююча інформаційно-роз’яснювальна
робота, яка, з одного боку, розкривала сутність фун-
кціонування правового демократичного суспільства,
а з іншого, якщо мова йде про агропромисловий
сектор, знайомила фермерів з принципами Спільної
аграрної політики Європейського Союзу (САП) та
загально-економічними аспектами господарювання
в її умовах.
Розуміння важливості і ЄС, і державами ЦСЄ
інституціонального забезпечення для переходу до рин-
кових відносин підтверджують такі факти. Програма
PHARE є найбільш довготерміновою і масштабною
за обсягами фінансування, які до цього часу були
опрацьовані й уже реалізовані. У Польщі, наприк-
лад, її бюджет складав 3,9 млрд. євро. Окремі про-
екти цієї Програми, профінансовані в її межах (перш-
за-все — у соціальній та інформаційній сферах), ре-
алізовуються й до сьогодення. Щодо Програми ISPA,
то Польща, відповідно до неї, отримала з бюджету
ЄС 1,4 млрд. євро.
Інша Програма — Special Accession Programme
for Agriculture and Rural Development (SAPARD) —
мала принципові відмінності від вищезазначених, бо
була спрямована виключно на агроспоживчу сферу
країн ЦСЄ. Термін дії SAPARD 2000 — 2004 рр., стра-
тегічна мета — достосування сільського господарства
та переробної галузі до виробничо-технологічних ви-
мог ЄС, а головними завданнями були визначені до-
помога фермерам у розвитку виробництва та марке-
тингової діяльності. За цією Програмою Польща з усіх
колишніх країн соцтабору отримала найбільші фінан-
сові ін’єкції ЄС — 1 млрд. 84 млн. євро. Зі вступом
перших постсоціалістичних країн до Євросоюзу його
політика по відношенню до них стає більш диферен-
ційованою. Так, відповідно до структури господар-
чих комплексів нових членів співтовариством були оп-
рацьовані Програми для визначальних секторів еко-
номіки. Вони й отримали відповідну назву — «сек-
торні операційні програми» (SPO). Щодо Польщі, то з
її семи SPO агро-продовольчої сфери стосувалися дві:
«Restruktutyzacja i modernizacja sektora
zywnosciowego oraz rozwoj obszarow wiejskich« —
«Rolnictwo» («Сільське господарство») та
«Ryboіуwstwo i przetwуrstwo ryb» — «Ryboіуwstwo»
(«Рибництво»)3.
У рамках нині діючого бюджету ЄС в агропро-
довольчій сфері Польщі діє «Program rozwoju
obszarow wiejskich» (PROW) — Програма розвит-
ку сільських районів. Показово, що за своїм терм-
іном PROW цілком збігається з бюджетним термі-
ном ЄС: 2007 — 2013 рр. Вражає бюджет PROW
— 11 млрд. 32,7 млн. євро (це складає 16,44 % від
обсягів коштів, які отримає Польща від ЄС у рам-
ках цього терміну). Дофінансування агроспожив-
чої сфери з бюджету країни за цей період складе 3
млрд. 581,7 млн. євро. Окрім цього, зараз розра-
ховуються обсяги фінансування агроспоживчої сфе-
ри у рамках виділених у грудні 2008 р. Європейсь-
кою Комісією коштів на подолання сучасної гло-
бальної економічної кризи.
Невід’ємною складовою інституціонального за-
безпечення маркетингового середовища в агропромис-
ловому виробництві потенційних членів Євросоюзу
було створення інституцій ринкового типу, серед них
стали Агенції: сільськогосподарських ринків; земель-
ної нерухомості; реструктуризації і модернізації
сільського господарства.
Призначення цих агенцій, їхня організаційна по-
будова, принципи взаємовідносин з національними
органами влади у всіх країнах були ідентичними. Ці
агенції діють у єдиному економіко-правовому полі своїх
держав, їх керівників призначають Голови урядів
відповідних країн.
Маркетингову спрямованість агроспоживчого
сектора потенційних членів Євросоюзу сформували
переважно Агенції сільськогосподарських ринків
(тому вони й створювались у першу чергу). Ці струк-
тури безпосередньо здійснювали, як роблять це й у
сучасних умовах, регулюючий вплив на кон’юнктуру
аграрного ринку не тільки в межах окремих країн, а й
у ЄС в цілому. Завдання Агенцій земельної нерухо-
мості полягали у створенні цивілізованого повноцін-
ного ринку земель сільськогосподарського призначен-
ня. Ці Агенції в контексті САП запровадили прозорі
механізми продажу земель колишніх радгоспів у при-
ватну власність та заходи щодо запобігання нецільо-
вого використання сільськогосподарських земель.
Агенції реструктуризації й модернізації сільського гос-
подарства перш за все здійснювали реєстрацію фер-
3 Секторні програми в науковій літературі постсоціалістичних держав визначаються вже не англійською, як попередні, а мовою
кожної окремої країни.
В. А. Чеботарьов, Н. М. Чеботарьова, Тереса Краковська, Антоній Гайдайчук
112
Економічний вісник Донбасу № 2 (16), 2009
1960 19901970 1980 20132000
0
25
50
75
%
технологічне
організаційне
фінансово-економічне
юридичне
соціально-побутове
2004
2007
cross-compliance
Рис. 1. Розвиток різних форм дорадництва в Польщі
мерських господарств та прийом заяв на виплату їм
субсидій з коштів ЄС.
З усіх постсоціалістичних країн стосовно орга-
нізаційних структур, які забезпечували впровадження
ринкової економіки в агроспоживчій сфері, кардиналь-
но відрізнялася Польща. Її відмінності полягали в на-
явності інституту сільськогосподарського дорадницт-
ва — організації, якої, по суті, не мала жодна з пост-
соціалістичних країн. Це є впливова організація: вона
була заснована у 1952 р. Необхідно зазначити уні-
кальність цієї структури для аграрного сектору всіх
країн колишнього соцтабору: наявність у минулому в
Польщі до 80% господарств недержавної форми влас-
ності, а також менший тиск комуністичної ідеології об’-
єктивно обумовлювали необхідність формування інсти-
туту дорадництва. Він був створений (багато в чому
на зразок дорадницьких служб розвинених західних
країн) і доволі успішно функціонував ще за часів ад-
міністративно-командної системи господарювання.
Узагальнення наукових розробок польських уче-
них і фахівців, безпосередній практичний досвід та
аналіз нормативно-правової бази дозволяють авторам
таким чином відобразити еволюцію дорадництва в
Польщі (рис. 1).
Іншою системоформуючою складовою ринково-
го середовища агро-споживчого ринку в постсоціал-
істичних країнах стало впровадження інструментарію
регулювання господарчої діяльності суб’єктів цього
ринку.
У постсоціалістичних країнах впровадження ме-
ханізмів САП здійснювалося поступово: з урахуван-
ням і конкретної соціально-економічної ситуації, і ево-
люції самої САП. Щодо Польщі, то на системній ос-
нові такі механізми стали застосовуватися з 1996 р., а
особливо — з 1999 р.
У сучасних умовах, згідно з чинним бюджетом
ЄС на 2007 — 2013 рр. загальна кількість даних ме-
ханізмів складає 51 позицію, які охоплюють більш як
20 груп найменувань сільськогосподарської продукції
і товарів її переробки. Вони включають:
— інтервенційні закупки та продажі сільськогос-
подарської продукції;
— адміністративне квотування виробництва ок-
ремих видів продукції;
— адміністративне регулювання зовнішньої
торгівлі, а також доплат до експортної ціни окремих
видів сільськогосподарської продукції;
— доплати за зберігання продукції;
— доплати за переробку продукції.
Саме інтервенційні закупки та продажі постають
як базовий структуроформуючий елемент ринкового
середовища агро-продовольчої сфери, причому не
тільки нових членів ЄС, а й усього співтовариства.
Інші з вищезазначених механізмів значною мірою ви-
ступають як похідні від інтервенційних операцій, або
як їх взаємодоповнюючими. Необхідно відмітити, що
призначення інтервенційних операцій змінювалося:
якщо при створенні ЄС їх завдання полягало у вирі-
шенні продовольчої проблеми, то згодом вони стали
розглядатися як механізми зняття надвиробництва
сільськогосподарської продукції. Сучасна глобальна
продовольча криза знову актуалізує значення продо-
В. А. Чеботарьов, Н. М. Чеботарьова, Тереса Краковська, Антоній Гайдайчук
113
Економічний вісник Донбасу № 2 (16), 2009
вольчо-забезпечуючих аспектів, що об’єктивно обу-
мовлює необхідність модифікації даного механізму,
чим і займається ЄС з середини 2008 р.
Ще одна важлива річ. Механізмами САП вста-
новлюється також терміни, у межах яких можуть бути
здійснені інтервенційні закупівлі. Так, закупки збіжжя
можуть здійснюватися лише:
— з 1 серпня до 30 квітня в Італії, Іспанії, Греції
і Португалії;
— з 1 грудня до 30 червня у Швеції;
— з 1 листопада до 31 травня у всіх інших краї-
нах ЄС.
Окрім вищезазначених механізмів САП, інстру-
ментарій регулювання господарчої діяльності суб’єктів
аграрного ринку включає й такі складові:
— структурну політику;
— кредитну та податкову політику;
— впровадження узагальнених для спільноти тех-
нологічних параметрів виробничої діяльності та стан-
дартів якості.
Структурні перетворення в країнах Європейсь-
кого Союзу взагалі визначаються як один з найголов-
ніших чинників формування аграрної політики. Цей
підхід цілком виправдав себе під час опрацювання та
впровадження САП в старих членах співтовариства,
тому його було застосовано і в постсоціалістичних
країнах. Показовий факт: призначення Операційних
Програм, безпосередньо спрямованих на аграрну сфе-
ру нових країн, Європейською Комісією офіційно ква-
ліфікується як структурна допомога новим членам ЄС.
В укрупненому групуванні структурні перетворен-
ня в постсоціалістичних країнах у ході євро-інтеграцій-
ного курсу здійснювалися за такими напрямами:
— реструктуризація підприємств колишньої си-
стеми господарювання та оптимізація структури зем-
лекористування;
— модернізація виробництва та впровадження
природоохоронних технологій.
У Польщі за першим напрямом згідно з ініціати-
вою тодішнього міністра сільського господарства
Г. Яновського з 1992 р. почалася приватизація сільсько-
господарських угідь та майна колишніх радгоспів. На
1.01.2008 р. з 19069 га угідь 96,1% є об’єктами при-
ватної власності. Зі вступом до ЄС у країні різко зрос-
ла середня ціна землі: з 6,4 тис. злотих за 1 га. у 2004 р.
до 11,7 тис. злотих у І кварталі 2008 р. За роки прива-
тизації поступово збільшився розмір середньої ферми.
На початок 2008 р. він складав 13 га (у цьому відно-
шенні, як визначається експертами Європейської Комісії,
певні деструктивні явища з погляду стримування се-
реднього розміру сільськогосподарських підприємств
спотворили різноманітні виплати, які стимулювали под-
рібнення ферм: уже за умов придбання одного гектару
сільськогосподарських угідь на новостворену ферму
починають спрямовуватися субсидії ЄС; за умов чис-
то юридичного відокремлення господарства дружини
або дітей як самостійної ферми сплачуються додаткові
субсидії — 100 тис. злотих на рік тощо).
Механізмами оптимізації структури землекорис-
тування в сучасних умовах виступають перш за все
додаткові субсидії на 1 гектар з прив’язкою до конк-
ретної сільськогосподарської культури та встановлен-
ня системи квотування посівних площ під окремими
культурами. Так, у 2008 р. субсидії на 1 га посівів
овочів складали 220 злотих; гороху, картоплі, пше-
ниці — 100 злотих ( при умові вирощування цих куль-
тур на насіння субсидії зростають до 500 злотих). На-
томість політика скорочення посівних площ під цук-
ровий буряк впроваджується через доплати на тонну
невиробленого цукру: з 730 євро в компанію 2006 —
2007 рр. до 520 євро у 2009 — 2010 рр. Заходом за-
побігання надмірного «захоплення» енергетичними
культурами є встановлення квот на обсяги посівних
площ під ними. Наприклад, максимально можлива
площа, яка може бути відведена під ріпак в ЄС скла-
дає 6,3 млн. га. З них максимальна площа під цією
культурою у Польщі може досягати 1,1 млн. га.
Модернізація аграрно-промислового виробниц-
тва в постсоціалістичних країнах переважно була про-
ведена в рамках реалізації SAPARD. Щодо Польщі, то
більш як мільярдний бюджет цієї Програми дозволив
їй в основному привести сільське господарство та
переробну галузь до технічного рівня «старих» країн
Євросоюзу. Придбання нових тракторів, комбайнів,
сівалок, зерносховищ, теплиць тощо за Програмою
SAPARD на 50 % фінансувалося з бюджету ЄС. Реш-
ту — фермери сплачували через отримання дуже ви-
гідних кредитів. Програми SPO та як свої першочер-
гові окремо зафіксовані завдання також мали надання
фермерам істотної цільової фінансової допомоги у
здійсненні модернізації їхніх господарств.
Особлива увага в постсоціалістичних країнах у
процесі їх приєднання до Євросоюзу стала приділяти-
ся впровадженню агроекологічного виробництва. За-
гальне посилення Європейським Союзом вимог до
якості сільськогосподарської продукції та охорони на-
вколишнього середовища стосується й принципів ре-
алізації САП у контексті структурних перетворень. У
рамках PROW був опрацьований спеціальний План —
Cross Compliance, стратегічна мета якого полягає у
формуванні менталітету фермера не тільки як вироб-
ника сільськогосподарської продукції, а й як охорон-
ця довкілля. Для «старих» країн ЄС вже з 2005 —
2006 господарчого року обсяги кредитів, субсидій та
різноманітних доплат безпосередньо пов’язуються зі
станом навколишнього середовища. Для «нових»
В. А. Чеботарьов, Н. М. Чеботарьова, Тереса Краковська, Антоній Гайдайчук
114
Економічний вісник Донбасу № 2 (16), 2009
членів подібні заходи опрацьовувалися протягом
2007— 2008 рр. У Польщі, наприклад, за умов ве-
дення агроекологічного виробництва фермер додат-
ково отримує 100 злотих на 1 га. Отримувачів таких
субсидій у 2008 р. у країні налічувалося більш як 50
тис. Але все ж таки у відношенні дотримання стан-
дартів щодо охорони довкілля в постсоціалістичних
країнах вимоги були більш лояльними. З 1.01.2009 р.
принципи Cross Compliance стали загальними для всіх
країн ЄС.
Кредитна політика в рамках САП у Польщі почала
застосовуватися з 1997 р. Її сутнісні риси — низька
платність кредиту (як правило, на рівні 1 —1,25 %) та
довготривалість (у межах 10 — 15 рр.). Примітна річ:
у 1997 р. обсяг кредитів в аграрну сферу (41 млн.
зл.) був значно нижчим, наприклад, ніж видатки на
зберігання продукції (200 млн. зл.) й тим більше — на
інтервенційні закупки (1215 млн. зл.). Натомість якщо
після 1997 р. видатки за останніми двома механізма-
ми в цілому мали спадний характер (особливо з
2003 р.), то видатки на сплату кредитів (за виключен-
ням 2001 — 2003 рр.) стрімко зростали.
Податкова політика у межах САП теж відрізняєть-
ся прозорістю та стимулюючим характером. У сучас-
них умовах податок сільгоспвиробників безпосеред-
ньо прив’язується до площі ґрунтів: сплачується з кож-
ного гектару в розмірі середньої вартості за рік ціни
2,5 тон жита (близько 40 євро). Для щойно заснова-
них господарств застосовуються пільги: до 5 років
ставка податку складає 0 %, до 8 років — 50 %.
Стосовно заключного чиннику формування мар-
кетингового середовища аграрно-споживчої сфери,
інфраструктури ринку, необхідно відмітити наступне.
Створення інститутів ринкової інфраструктури в пост-
соціалістичних країнах, які вже стали членами ЄС,
супроводжувалося наявністю неоднозначних різновек-
торних явищ та тенденцій.
На відміну від всіх країн колишнього соцтабору
Польща мала певні стартові переваги також і в цьому
відношенні. Знов таки, наявність альтернативних до дер-
жавної форм господарювання призвела до появи рин-
ково орієнтованих елементів інфраструктури ще за часів
соціалістичної системи. У першу чергу це стосується
інституту оптових ринків, який у тих чи інших формах
почав створюватися ще у 60-х рр. минулого століття.
На сьогодні «оптові аграрні ринки» (саме така їх
офіційна назва) функціонують у п’яти містах країни:
Варшаві, Лодзі, Познані, Гданську, Любельську. За
своїм призначенням вони не є комерційними підприє-
мствами. Їхнє завдання — формування пропозиції та
створення умов торгівельної діяльності для виробників
та посередників.
Найбільшими обсягами товарообігу, досконалістю
комерційної діяльності (порівняно з іншими), а також
особливо модерною будівлею відрізняється Оптовий
аграрний ринок у м. Гданську. Він розпочав свою
діяльність у 1999 р., був побудований за 11 місяців; зай-
має площу в 17 гектарів; складається з 5 торгівельних
павільйонів; кількість офісних працівників — 10 осіб;
акціонерний капітал — 21357000 зл.). Головним акціо-
нером цього ринку є банк Мілленніум (це колишній
польський банк, який у подальшому став контролюва-
тися португальським капіталом): йому належить
38,39 % акцій, що забезпечує банку 42,92 % голосів.
Слід зазначити, що за визнанням польських нау-
ковців-маркетологів, як, до речі, і керівників цих ус-
танов, у сучасних умовах їхні оптові ринки ще не пра-
цюють як це повинні робити. Є підстави стверджува-
ти, що зараз оптові аграрні ринки Польщі є своєрід-
ним симбіозом оптового складу-бази, ярмаркової
площі та біржі. Навіть у державних законодавчих ак-
тах, що регламентують діяльність бірж та в установ-
чих документах цих підприємств доволі часто вико-
ристовується термін «оптові аграрні ринки». Тому
цілком логічно, що механізм діяльності аграрних
ринків багато в чому близький до механізму бірж.
Перша з них була заснована в 1993 р. в Познані. Вона
з польських бірж є найбільш розвиненою та автори-
тетною: лише на ній з 2009 р. запроваджуються фор-
вардні та ф’ючерсні контракти, при чому на рівні Чи-
кагської аграрної біржі. В агро-продовольчій сфері
країни налічується 19 бірж: за 2006 — 2008 рр.
кількість аграрних бірж збільшилася практично вдвічі.
Однак у постсоціалістичних країнах біржовий аг-
рарний ринок ще не отримав суттєвого поширення (не
є в цьому відношенні виключенням і Польща). Загаль-
ний обсяг біржового обігу продовольчих товарів та
сільськогосподарської сировини за останні 3 роки не
перевищував 7 — 10 %.
У цілому ж зазначимо, що в сучасних умовах у
більшості постсоціалістичних країн, як і зокрема в
Польщі, ведеться активна діяльність стосовно удоско-
налення інфраструктури ринку: опрацьовуються зако-
нодавчі аспекти посилення ринкового змісту в діяль-
ності оптових ринків та бірж, оптимізуються схеми роз-
поділу їх діяльності, сформовані основи повноцінно-
го функціонування структур страхування підприєм-
ницької діяльності суб’єктів аграрно-споживчого рин-
ку. Разом з тим, не підтвердили своєї актуальності
торгові доми, а тому й не планується їхнє «реаніму-
вання». Незатребуваними з’ясувалися також і кредитні
союзи.
Висновки. Підсумовуючи розгляд проблем фор-
мування маркетингового середовища в агро-промис-
ловому виробництві нових країн — членів ЄС, підкрес-
лимо, що значною мірою саме ця сфера стала своє-
В. А. Чеботарьов, Н. М. Чеботарьова, Тереса Краковська, Антоній Гайдайчук
115
Економічний вісник Донбасу № 2 (16), 2009
рідним каталізатором становлення цивілізованих відно-
син не тільки в межах агро-споживчого сектору, а й
національного ринку в цих країнах взагалі. Сучасна
глобальна продовольча криза не тільки ще більше ак-
туалізує значення цих питань для України, але потен-
ційно посилює її конкурентні преваги на зовнішніх
світових ринках. Однак для втілення цих переваг не-
обхідним є повноцінна дійова реалізація державою своїх
економічних функцій.
Література
1. Гэбэй Дж. Маркетинг: новые возможности /
Дж. Гэбэй. — М. : ФАИР-ПРЕСС, 2002. 2. Джоб-
бер Д. Принципы и практика маркетинга/ Д. Джоб-
бер. — М.: Изд. дом «Вильямс», 2000. 3. Котлер Ф.
Маркетинг от А до Я / Ф. Котлер. — Спб : Изд. дом
«Нева», 2003. 4. Власов В. І. Особливості підготов-
чого періоду вступу Республіки Польща до ЄС /
В. І. Власов, О. О. Гуцаленко // Економіка АПК. —
2006. — № 7. — С. 153 — 157. 5. Губені Ю. Е. Роз-
виток системи регулювання аграрного ринку в Чеській
Республіці: організаційний та фінансовий аспекти // Еко-
номіка АПК. — 2007. — № 5. — С. 66 — 72. 6. Чебо-
тарьов В. А. Перший досвід структурних реформ у
агропромисловому виробництві постсоціалістичних
країн у контексті їх вступу до Європейського Союзу
(на прикладі Польщі) / В. А. Чеботарьов // Економіка
АПК. — 2007. — № 2. — С. 134 — 140. 7. Чебота-
рьов В. А. Інноваційне забезпечення євро інтеграцій-
ного курсу агропромислового виробництва Польщі /
В. А. Чеботарьов // Економіка АПК. — 2007. — № 6.
— С. 120 — 126.
Чеботарьов В. А., Чеботарьова Н. М., Т. Кра-
ковська, А. Гайдайчук. Формування маркетинго-
вого середовища в агропромисловому виробництві
нових країн — членів Європейського Союзу
У статті досліджуються складові маркетингово-
го середовища в агро-продовольчій сфері постсоціа-
лістичних країн-членів Євросоюзу: інституціональне
забезпечення маркетингової діяльності, регулювання
виробничо-комерційної діяльності суб’єктів господа-
рювання та утворення інфраструктури ринку.
Ключові слова: маркетингове середовище, агро-
промислове виробництво, Євросоюз.
Чеботарев В. А., Чеботарева Н. Н., Т. Кра-
ковська, А. Гайдайчук. Формирование маркетин-
говой среды в агропромышленном производстве
новых стран — членов Европейского Союза
Исследуются составляющие маркетинговой
среды в агропродовольственной сфере постсоциа-
листических стран-членов Евросоюза: институцио-
нальное обеспечение маркетинга, регулирование
производственно-коммерческой деятельности
субъектов хозяйствования и создание инфраструк-
туры рынка.
Ключевые слова: маркетинговая среда, агропро-
мышленное производство, Евросоюз.
Chebotarjev W. А., Chebotarjeva N. N., Teresa
Krakovska, Antoniy Gaydaychuk. The constituents
of marketing environment in the agro-food sphere
of post socialistic countries — members of European
Union
Institutional implementation of marketing activity,
production-commercial mutual relations’ managing of
mйnage subjects and creation of market infrastructure.
Key words: marketing environment, agroindustrial
production, European Union.
В. А. Чеботарьов, Н. М. Чеботарьова, Тереса Краковська, Антоній Гайдайчук
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-23165 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-3772 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T10:03:47Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Чеботарьов, В.А. Чеботарьова, Н.М. Краковська, Т. Гайдайчук, А. 2011-07-02T21:18:41Z 2011-07-02T21:18:41Z 2009 Формування маркетингового середовища в агропромисловому виробництві нових країн — членів Європейського Союзу / В.А. Чеботарьов, Н.М. Чеботарьова, Т. Краковська, А. Гайдайчук // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 1. — С. 110-115. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23165 338.432:631.1.027 У статті досліджуються складові маркетингового середовища в агро-продовольчій сфері постсоціалістичних країн-членів Євросоюзу: інституціональне забезпечення маркетингової діяльності, регулювання виробничо-комерційної діяльності суб’єктів господарювання та утворення інфраструктури ринку. Ключові слова: маркетингове середовище, агропромислове виробництво, Євросоюз. Исследуются составляющие маркетинговой среды в агропродовольственной сфере постсоциалистических стран-членов Евросоюза: институциональное обеспечение маркетинга, регулирование производственно-коммерческой деятельности субъектов хозяйствования и создание инфраструктуры рынка. Ключевые слова: маркетинговая среда, агропромышленное производство, Евросоюз. Institutional implementation of marketing activity, production-commercial mutual relations’ managing of mйnage subjects and creation of market infrastructure. Key words: marketing environment, agroindustrial production, European Union. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Міжнародна та регіональна економіка Формування маркетингового середовища в агропромисловому виробництві нових країн — членів Європейського Союзу Формирование маркетинговой среды в агропромышленном производстве новых стран — членов Европейского Союза The constituents of marketing environment in the agro-food sphere of post socialistic countries — members of European Union Article published earlier |
| spellingShingle | Формування маркетингового середовища в агропромисловому виробництві нових країн — членів Європейського Союзу Чеботарьов, В.А. Чеботарьова, Н.М. Краковська, Т. Гайдайчук, А. Міжнародна та регіональна економіка |
| title | Формування маркетингового середовища в агропромисловому виробництві нових країн — членів Європейського Союзу |
| title_alt | Формирование маркетинговой среды в агропромышленном производстве новых стран — членов Европейского Союза The constituents of marketing environment in the agro-food sphere of post socialistic countries — members of European Union |
| title_full | Формування маркетингового середовища в агропромисловому виробництві нових країн — членів Європейського Союзу |
| title_fullStr | Формування маркетингового середовища в агропромисловому виробництві нових країн — членів Європейського Союзу |
| title_full_unstemmed | Формування маркетингового середовища в агропромисловому виробництві нових країн — членів Європейського Союзу |
| title_short | Формування маркетингового середовища в агропромисловому виробництві нових країн — членів Європейського Союзу |
| title_sort | формування маркетингового середовища в агропромисловому виробництві нових країн — членів європейського союзу |
| topic | Міжнародна та регіональна економіка |
| topic_facet | Міжнародна та регіональна економіка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23165 |
| work_keys_str_mv | AT čebotarʹovva formuvannâmarketingovogoseredoviŝavagropromislovomuvirobnictvínovihkraínčlenívêvropeisʹkogosoûzu AT čebotarʹovanm formuvannâmarketingovogoseredoviŝavagropromislovomuvirobnictvínovihkraínčlenívêvropeisʹkogosoûzu AT krakovsʹkat formuvannâmarketingovogoseredoviŝavagropromislovomuvirobnictvínovihkraínčlenívêvropeisʹkogosoûzu AT gaidaičuka formuvannâmarketingovogoseredoviŝavagropromislovomuvirobnictvínovihkraínčlenívêvropeisʹkogosoûzu AT čebotarʹovva formirovaniemarketingovoisredyvagropromyšlennomproizvodstvenovyhstrančlenovevropeiskogosoûza AT čebotarʹovanm formirovaniemarketingovoisredyvagropromyšlennomproizvodstvenovyhstrančlenovevropeiskogosoûza AT krakovsʹkat formirovaniemarketingovoisredyvagropromyšlennomproizvodstvenovyhstrančlenovevropeiskogosoûza AT gaidaičuka formirovaniemarketingovoisredyvagropromyšlennomproizvodstvenovyhstrančlenovevropeiskogosoûza AT čebotarʹovva theconstituentsofmarketingenvironmentintheagrofoodsphereofpostsocialisticcountriesmembersofeuropeanunion AT čebotarʹovanm theconstituentsofmarketingenvironmentintheagrofoodsphereofpostsocialisticcountriesmembersofeuropeanunion AT krakovsʹkat theconstituentsofmarketingenvironmentintheagrofoodsphereofpostsocialisticcountriesmembersofeuropeanunion AT gaidaičuka theconstituentsofmarketingenvironmentintheagrofoodsphereofpostsocialisticcountriesmembersofeuropeanunion |