Глобалізаційні процеси на фінансових ринках та оцінка їх впливу шляхом розрахунку VAR індексу Першої фондової торгівельної системи
Високої актуальності набуває проблема аналізу взаємозалежності фондових індексів. Індекси ринків, що розвиваються, як, наприклад, українські, дуже чуттєві до змін у світових індексах, тому необхідно виявляти ступінь цієї залежності, чому й присвячена ця робота. Ключові слова: фондовий ринок, акції,...
Saved in:
| Published in: | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23167 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Глобалізаційні процеси на фінансових ринках та оцінка їх впливу шляхом розрахунку VAR індексу Першої фондової торгівельної системи / С.В. Ляшенко // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 1. — С. 128-150. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-23167 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Ляшенко, С.В. 2011-07-02T21:21:44Z 2011-07-02T21:21:44Z 2009 Глобалізаційні процеси на фінансових ринках та оцінка їх впливу шляхом розрахунку VAR індексу Першої фондової торгівельної системи / С.В. Ляшенко // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 1. — С. 128-150. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23167 336.76 Високої актуальності набуває проблема аналізу взаємозалежності фондових індексів. Індекси ринків, що розвиваються, як, наприклад, українські, дуже чуттєві до змін у світових індексах, тому необхідно виявляти ступінь цієї залежності, чому й присвячена ця робота. Ключові слова: фондовий ринок, акції, індекси, глобалізація. Высокую актуальность приобретает проблема анализа взаимозависимости фондовых индексов. Индексы рынков, которые развиваются, как, например, украинские, очень чувствительны к изменениям в мировых индексах, потому необходимо обнаруживать степень этой зависимости, чему и посвящена эта работа. Ключевые слова: фондовый рынок, акции, индексы, глобализация. High actuality is acquired by the problem of analysis of interdependence of fund indexes. Indexes of markets which develop, as, for example, Ukrainian, very perceptible to the changes in world indexes, that is why it is necessary to find out the degree of this dependence, why and this work is devoted. Key words: fund market, actions, индекси, globalization. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Фінанси Глобалізаційні процеси на фінансових ринках та оцінка їх впливу шляхом розрахунку VAR індексу Першої фондової торгівельної системи Глобализированные процессы на финансовых рынках та оценка их влияния путем расчета VAR индекса первой фондовой торговой системы Globalization of financial market and evalnation of its influence by VAR index of first fund trade system Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Глобалізаційні процеси на фінансових ринках та оцінка їх впливу шляхом розрахунку VAR індексу Першої фондової торгівельної системи |
| spellingShingle |
Глобалізаційні процеси на фінансових ринках та оцінка їх впливу шляхом розрахунку VAR індексу Першої фондової торгівельної системи Ляшенко, С.В. Фінанси |
| title_short |
Глобалізаційні процеси на фінансових ринках та оцінка їх впливу шляхом розрахунку VAR індексу Першої фондової торгівельної системи |
| title_full |
Глобалізаційні процеси на фінансових ринках та оцінка їх впливу шляхом розрахунку VAR індексу Першої фондової торгівельної системи |
| title_fullStr |
Глобалізаційні процеси на фінансових ринках та оцінка їх впливу шляхом розрахунку VAR індексу Першої фондової торгівельної системи |
| title_full_unstemmed |
Глобалізаційні процеси на фінансових ринках та оцінка їх впливу шляхом розрахунку VAR індексу Першої фондової торгівельної системи |
| title_sort |
глобалізаційні процеси на фінансових ринках та оцінка їх впливу шляхом розрахунку var індексу першої фондової торгівельної системи |
| author |
Ляшенко, С.В. |
| author_facet |
Ляшенко, С.В. |
| topic |
Фінанси |
| topic_facet |
Фінанси |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економічний вісник Донбасу |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Глобализированные процессы на финансовых рынках та оценка их влияния путем расчета VAR индекса первой фондовой торговой системы Globalization of financial market and evalnation of its influence by VAR index of first fund trade system |
| description |
Високої актуальності набуває проблема аналізу взаємозалежності фондових індексів. Індекси ринків, що розвиваються, як, наприклад, українські, дуже чуттєві до змін у світових індексах, тому необхідно виявляти ступінь цієї залежності, чому й присвячена ця робота. Ключові слова: фондовий ринок, акції, індекси, глобалізація.
Высокую актуальность приобретает проблема анализа взаимозависимости фондовых индексов. Индексы рынков, которые развиваются, как, например, украинские, очень чувствительны к изменениям в мировых индексах, потому необходимо обнаруживать степень этой зависимости, чему и посвящена эта работа. Ключевые слова: фондовый рынок, акции, индексы, глобализация.
High actuality is acquired by the problem of analysis of interdependence of fund indexes. Indexes of markets which develop, as, for example, Ukrainian, very perceptible to the changes in world indexes, that is why it is necessary to find out the degree of this dependence, why and this work is devoted. Key words: fund market, actions, индекси, globalization.
|
| issn |
1817-3772 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23167 |
| citation_txt |
Глобалізаційні процеси на фінансових ринках та оцінка їх впливу шляхом розрахунку VAR індексу Першої фондової торгівельної системи / С.В. Ляшенко // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 1. — С. 128-150. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT lâšenkosv globalízacíiníprocesinafínansovihrinkahtaocínkaíhvplivušlâhomrozrahunkuvaríndeksuperšoífondovoítorgívelʹnoísistemi AT lâšenkosv globalizirovannyeprocessynafinansovyhrynkahtaocenkaihvliâniâputemrasčetavarindeksapervoifondovoitorgovoisistemy AT lâšenkosv globalizationoffinancialmarketandevalnationofitsinfluencebyvarindexoffirstfundtradesystem |
| first_indexed |
2025-11-25T23:55:48Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:55:48Z |
| _version_ |
1850591076532879360 |
| fulltext |
128
Економічний вісник Донбасу № 2 (16), 2009
С. В. Ляшенко
Високої актуальності набуває проблема аналізу
взаємозалежності фондових індексів. Індекси ринків,
що розвиваються, як, наприклад, українські, дуже
чуттєві до змін у світових індексах, тому необхідно
виявляти ступінь цієї залежності, чому і присвячена
ця робота. Дослідженнями з цієї тематики займається
небагато українських учених.
Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить
про значний інтерес науковців до функціонування рин-
ку цінних паперів. Цій проблемі присвячено праці
О.М. Мозгового, В.В. Оскольського, М.О. Бурмаки,
В.В. Корнєєва, Г.В. Карпенко, Г.М. Терещенко та інших
вітчизняних дослідників. Але бурхливий розвиток
світового фондового ринку, що супроводжується по-
явою нових фінансових інструментів і технологій у
сфері обігу цінних паперів, змушує постійно повертати-
ся до зазначеної теми, здійснюючи моніторинг усіх змін
і нововведень на ринку цінних паперів України з ме-
тою вироблення ефективніших рекомендацій щодо
поліпшення умов його функціонування й регулюван-
ня. В.Ляшенку належить ґрунтовне дослідження фон-
дових індексів та рейтингів, В.Кучеренко характери-
зує ПФТС (Індекс Першої фондової торгівельної сис-
теми), М.Назарчук визначає взаємозв’язок між фон-
довими індексами та показниками розвитку економі-
ки України [4; 8; 9]. Цікавими є роботи російських
учених, зокрема, автокореляційний аналіз Б.Алєхіна,
дослідження чинників впливу на фондові індекси ок-
ремих галузей економіки М. Алєксєнкової, визначен-
ня особливостей поведінки фондових індексів в
1997 р. В. Боровикова [1; 4; 8]. Актуальним для Ук-
раїни є дослідження якості фондових індексів біло-
руського вченого А. Бєльзецького [2; 3].
Тому метою цієї статті є аналіз сучасних глобал-
ізаційних процесів на фінансових ринках, їх впливу
на вітчизняний фондовий ринок шляхом розрахунку
VAR індексу Першої фондової торгівельної системи.
Глобалізаційні процеси, які не лише кількісно, а
й якісно змінюють систему міжнародних економічних
відносин, помітно впливають на радикальну зміну
інфраструктури європейського фінансового ринку. Пе-
реплітаючись із внутрішньоєвропейськими інтеграцій-
УДК 336.76
С. В. Ляшенко,
магістрант Донецького національного технічного університету
ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ НА ФІНАНСОВИХ РИНКАХ ТА ОЦІНКА ЇХ ВПЛИВУ
ШЛЯХОМ РОЗРАХУНКУ VAR ІНДЕКСУ ПЕРШОЇ ФОНДОВОЇ ТОРГІВЕЛЬНОЇ
СИСТЕМИ
ними процесами, вони ведуть до створення специфіч-
ної ситуації. Схоже, що поступово відновлюється фінан-
сова рівновага між Старим і Новим світом, причому
відновлення відбувається не скільки за рахунок по-
слаблення позицій заокеанських фінансистів, скільки
в результаті підвищення можливостей їх європейсь-
ких конкурентів [24].
Фінансовий ринок є важливою складовою фінан-
сової та економічної систем. З одного боку, це еле-
мент насамперед фінансової системи, який посідає в
ній особливе місце. По-перше, він є своєрідною над-
будовою, через яку координується діяльність усієї
фінансової системи. По-друге, це сполучна сфера,
через яку здійснюється рух фінансових ресурсів. Тоб-
то, якщо фінанси суб’єктів господарювання викону-
ють роль двигуна, а державні фінанси — функції сис-
теми керування, то фінансовий ринок можна порівня-
ти з трансмісією. Образно кажучи, це кровоносна си-
стема, яка живить увесь фінансовий організм. З іншого
боку, фінансовий ринок поряд з ринками праці, то-
варів та послуг, засобів виробництва й технологій, ду-
ховних благ є надзвичайно важливою складовою рин-
кової економіки, її визначальним елементом, без яко-
го не може працювати весь механізм. Усе починаєть-
ся з фінансового забезпечення діяльності суб’єктів
господарювання [25, с. 23].
Сутність відносин у сфері фінансового ринку по-
лягає в купівлі-продажу фінансових ресурсів. Їх ціною
є плата за користування ресурсами, насамперед у виг-
ляді процента. Фінансовий ринок поділяється на дві
ланки: ринок грошей і ринок капіталів. Ринок грошей
— це сфера, де можна їх купити. Його функціонування
забезпечується насамперед кредитною системою —
сукупністю кредитних установ, які здійснюють концен-
трацію тимчасово вільних грошових коштів та їх на-
дання у кредит. Кредитна система складається з двох
частин: банківської системи й небанківських кредит-
них установ (кредитні спілки, ломбарди, каси взаємо-
допомоги та ін.). Банківська система — це ядро кре-
дитної системи. Вона складається з двох рівнів: цент-
ральний банк та комерційні банки. Центральний банк
здійснює емісію грошей, організовує грошовий обіг,
Фінанси
129
Економічний вісник Донбасу № 2 (16), 2009
керує діяльністю всієї банківської системи, виконуючи
роль банку банків. Комерційні банки виконують функції
мобілізації ресурсів, кредитування і проведення розра-
хунків. Вони можуть бути універсальними (які викону-
ють усі операції для всіх галузей) і спеціалізованими
(на певних операціях та галузях).
Ринок капіталів — це сфера торгівлі не тільки гро-
шима, а й правом власності. Інструментом ринку ка-
піталів є спеціальні цінні папери — акції. Крім того, до
ринку капіталів належать середньо- та довгострокові
кредитні зобов’язання. Акції та інші цінні папери, що не
дають права власності, у тому числі ті, що випуска-
ються державою, формують ринок цінних паперів. За
його допомогою здійснюється швидкий та ефективний
перерозподіл ресурсів між окремими суб’єктами гос-
подарювання, галузями, регіонами і країнами. Причо-
му на відміну від сфери державних фінансів, насампе-
ред бюджету держави, де подібний перерозподіл має
певні ознаки суб’єктивізму, перерозподіл через ринок
цінних паперів завжди має об’єктивний характер, ос-
кільки визначається критеріями ефективності викорис-
тання фінансових ресурсів [26, с. 134]: реформуван-
ням бюджетної системи, практична реалізація усіх по-
ложень Бюджетного кодексу України; економне витра-
чання бюджетних коштів, посилення контролю за їх
цільовим використанням; реформування системи опо-
даткування в напрямку послаблення податкового тис-
ку; зменшення кількості та розмірів відрахувань до дер-
жавних цільових фондів, відокремлення їх від бюдже-
ту; раціональне використання коштів, залучених за до-
помогою державного кредиту, зміцнення довіри до дер-
жавних цінних паперів.
Л. М. Красавіна під час розгляду міжнародних
валютно-кредитних і фінансових відносин використо-
вує поняття «світового кредитного ринку» як спе-
цифічної сфери ринкових відносин, де відбувається рух
грошового капіталу між країнами на умовах повер-
нення і сплати відсотків та формується попит і пропо-
зиція. Світовий фінансовий ринок — це частина рин-
ку позичкових капіталів, де переважно здійснюється
емісія, купівля-продаж цінних паперів, у тому числі в
євровалюті. Протиріччя полягає в тому, що у струк-
турі світового ринку позичкових капіталів, яку пропо-
нує Л. М. Красавіна, поняття «світовий кредитний
ринок» ми не знаходимо, а натомість розглядається
світовий ринок позичкових капіталів. Він, згідно із
запропонованою авторкою диверсифікацією, включає
світовий грошовий ринок, світовий ринок капіталів,
світовий фінансовий ринок. Далі автор зазначає, що
грошовий ринок — це ринок короткотермінових по-
зичкових капіталів, а ринок капіталів — це ринок се-
редньо- і довгострокових капіталів, що включає і фінан-
совий ринок. На нашу думку, цей підхід не дає мож-
ливості об’єктивно говорити про економічну сутність
таких понять, як «кредитний ринок», «фінансовий ри-
нок», «ринок позичкових капіталів» та ін.
Т. Райс і Б. Койлі відзначають, що для нормально-
го розвитку економіки постійно потрібна мобілізація,
розподіл і перерозподіл фінансових засобів між її сфе-
рами та секторами. В ефективно функціонуючих еко-
номіках цей процес здійснюється на ринку фінансових
ресурсів. Ринок фінансових ресурсів, на їх думку, —
це загальне визначення тих ринків, де виявляється по-
пит і пропозиція на різні платіжні засоби, а структура
цього ринку представлена кредитним ринком, ринком
інструментів власності та валютним ринком. Ринок
фінансових ресурсів може інтегрувати ринок інстру-
ментів власності та частину кредитного ринку (ринок
інструментів позики), яка, на думку авторів, може бути
позначена в літературі як ринок цінних паперів.
К. Редхед, С. Х’юс при розгляді проблем управ-
ління фінансовими ризиками прив’язують її до «ва-
лютного і фондового ринку та ринку позичкових
капіталів»; також мова йде і про фінансовий ринок,
ринки акцій та облігацій, при цьому розкриття еконо-
мічного змісту ключових понять відсутнє.
А. А. Пересада, пропонуючи схему класифікації
ринків, наголошує, що найбільш розроблені класифі-
кації фінансових ринків, але єдиної принципової схеми
не існує. У його «спрощеному розумінні» (дослівно)
«фінансовий інвестиційний ринок капіталу — це місце,
де громадяни й організації, які хочуть взяти гроші в
борг, зустрічаються з тими, у кого є зайві гроші».
Н. С. Рязанова розкриває зміст фінансового рин-
ку через таке визначення: «Фінансовий ринок — це
грошові відносини, що складаються в процесі купівлі-
продажу фінансових активів під впливом попиту та
пропозиції на позичковий капітал, рух якого втілюєть-
ся в цінних паперах».
І. А. Бланк відзначає, що «у найбільш загально-
му вигляді фінансовий ринок є ринком, на якому об’-
єктом купівлі-продажу виступають різноманітні фінан-
сові інструменти і фінансові послуги».
Методологічні підходи різних авторів можна зве-
сти до таких положень.
Фінансовий ринок — це складна економічна си-
стема, що є:
— сферою прояву економічних відносин під час
розподілу доданої вартості та її реалізації шляхом об-
міну грошей на фінансові активи. Під фінансовими ак-
тивами розуміють грошові зобов’язання та інвестиційні
цінності. Інвестиційні цінності — це інструменти утво-
рення фінансових ресурсів (цінні папери, валютні
цінності, дорогоцінні метали, нерухомість та ін.);
— сферою прояву економічних відносин між
продавцями і покупцями фінансових активів. На фінан-
С. В. Ляшенко
130
Економічний вісник Донбасу № 2 (16), 2009
совому ринку взаємодіють попит в особі покупця
фінансових активів і пропозиція в особі продавця цих
активів. Кожний з них має свої інтереси, що можуть
збігатися або не збігатися. При збігу інтересів відбу-
вається акт купівлі-продажу, дарування, застави фінан-
сових активів. А це означає реалізацію вартості та спо-
живчої вартості, укладених у цих активах;
— сферою прояву економічних відносин між вар-
тістю і споживчою вартістю тих товарів, що обертаються
на цьому ринку. Товари, що обертаються на фінансовому
ринку, — це фінансові активи. До них належать гроші
(як гривня, так і валюта), депозити, цінні папери різних
видів, зобов’язання та борги (що навіть хочуть закласти
в бюджет), позичковий капітал, дорогоцінні метали і
дорогоцінне каміння, об’єкти нерухомості.
Фінансовий ринок для конкретного підприємця
— це сукупність споживачів (покупців, вкладників),
які зацікавлені в активах (тобто в продукції) і послу-
гах, запропонованих цим підприємцем, і мають кошти
купити їх сьогодні або завтра. Підприємець залежить
від свого ринку (від своєї «ніші» на ньому). Кожен
підприємець багатий не тільки тим, що в нього є май-
но, фінансові активи, робітники, а й тим, що в нього є
ринок, на якому реалізується його продукція, у т. ч.
фінансові активи та послуги.
Фінансовий ринок — це відносини між населен-
ням, виробниками й державою щодо перерозподілу
вільних грошових засобів на основі повної економіч-
ної самостійності, механізму саморегуляції ринкової
економіки, внутрішньогалузевого і міжгалузевого
переливу фінансових ресурсів.
Сутність та роль фінансового ринку в економіці
держави найбільш повно розкривається в його функ-
ціях, основними з яких є [26, с 34] такі:
1) мотивована мобілізація заощаджень приватних
осіб, приватного бізнесу, державних органів, зарубіж-
них інвесторів та трансформація акумульованих гро-
шових коштів у позичковий та інвестиційний капітал;
2) реалізація вартості, утіленої у фінансових ак-
тивах, та організація процесу доведення фінансових
активів до споживачів (покупців, вкладників);
3) перерозподіл на взаємовигідних умовах гро-
шових коштів підприємств з метою їх ефективнішого
використання;
4) фінансове обслуговування учасників економіч-
ного кругообігу та фінансове забезпечення процесів інве-
стування у виробництво, розширення виробництва та
дольової участі на основі визначення найбільш ефектив-
них напрямів використання капіталу в інвестиційній сфері;
5) вплив на грошовий обіг та прискорення оборо-
ту капіталу, що сприяє активізації економічних процесів;
6) формування ринкових цін на окремі види
фінансових активів;
7) страхова діяльність та формування умов для
мінімізації фінансових та комерційних ризиків;
8) операції, пов’язані з експортом-імпортом
фінансових активів; інші фінансові операції, пов’язані
із зовнішньоекономічною діяльністю;
9) кредитування уряду, місцевих органів само-
врядування шляхом розміщення урядових та муніци-
пальних цінних паперів;
10) розподіл державних кредитних ресурсів і
розміщення їх серед учасників економічного кругоо-
бігу тощо.
Тимчасово вільний капітал, який перебуває у формі
суспільних заощаджень, тобто грошових та інших
фінансових ресурсів населення, підприємств, держав-
них органів, не витрачений на споживання і реальне інве-
стування, залучається через механізм фінансового рин-
ку окремими його учасниками для подальшого ефек-
тивного використання в економіці країни.
Механізм функціонування фінансового ринку за-
безпечує виявлення обсягу і структури попиту на ок-
ремі фінансові активи та своєчасне його задоволення в
межах усіх категорій споживачів, які тимчасово мають
потребу в залученні капіталу із зовнішніх джерел.
Функція фінансового ринку, що полягає в орга-
нізації процесу доведення фінансових активів до спо-
живача, виявляється через створення мережі різно-
манітних інститутів з реалізації фінансових активів
(банків, бірж, брокерських контор, інвестиційних
фондів, фондових магазинів, страхових компаній і
т. д.). Її завдання полягає у створенні нормальних умов
для реалізації грошових ресурсів (заощаджень) спо-
живачів (покупців, вкладників) в обмін на фінансові
активи, що їх цікавлять.
Задовольняючи значний обсяг і широке коло інве-
стиційних потреб господарюючих суб’єктів, механізм
фінансового ринку через систему ціноутворення на
окремі інвестиційні інструменти виявляє найбільш
ефективні сфери й напрями інвестиційних потоків з
позицій забезпечення високого рівня дохідності капіта-
лу, який використовується з цією метою.
Зміст функції фінансового забезпечення процесів
інвестування полягає у створенні фінансовим ринком
умов для залучення (концентрації) підприємцем фінан-
сових ресурсів, необхідних для розвитку виробничо-
торгового процесу. Процес залучення фінансових ре-
сурсів містить у собі і накопичення капіталу, і взяття
його в борг (позика), у найм (селенг).
Сутність функції впливу на грошовий обіг зво-
диться до створення фінансовим ринком умов для
безупинного переміщення грошей у процесі здійснення
різноманітних платежів і регулювання обсягу грошо-
вої маси в обігу. Через цю функцію здійснюється ре-
алізація на фінансовому ринку грошової політики дер-
С. В. Ляшенко
131
Економічний вісник Донбасу № 2 (16), 2009
жави. Від усталеності грошового обігу залежить
стабільність фінансового ринку.
Ринковий механізм ціноутворення на фінансово-
му ринку протилежний державному, хоча й перебуває
під певним впливом державного регулювання. Він
дозволяє повністю врахувати поточне співвідношен-
ня попиту і пропозиції за різними фінансовими акти-
вами, яке формує відповідний рівень цін на них; мак-
симальною мірою задовольнити економічні інтереси
продавців і покупців фінансових активів.
Робота з таким специфічним товаром, як фінансо-
вий актив, передбачає наявність каналів, за якими гро-
шові кошти (фінансові активи) переміщуються від влас-
ників заощаджень до користувачів коштів. Це переміщен-
ня може здійснюватись за двома напрямами: каналами
прямого та непрямого інвестування. Можна виділити два
види каналів прямого фінансування: дольова участь і
фінансування шляхом одержання позик. У першому
випадку власник заощаджень шляхом обміну одержує
право на дольову участь у власності фірми або на умо-
вах пайовика, або на умовах акціонера. А при позиках
фірми одержують грошові кошти у вигляді інвестицій в
обмін на зобов’язання виплатити ці гроші у майбутньо-
му з обумовленим відсотком, при цьому правом влас-
ності власник грошового внеску не володіє.
При непрямому фінансуванні заощадження на-
селення, пересуваючись до фірм, проходять через так
званих фінансових посередників, до числа яких мож-
на віднести банки, фінансові, страхові, інвестиційні
компанії, позиково-ощадні асоціації, пенсійні фонди та
фонди грошового ринку. У США, наприклад, близь-
ко 2/3 щорічного обсягу інвестицій проходить саме
каналами непрямого фінансування.
Фінансовий ринок пов’язаний із здійсненням
кваліфікованого посередництва між продавцем і по-
купцем фінансових активів. Такі фінансові посередни-
ки добре обізнані зі станом поточної фінансової кон’-
юнктури, умовами здійснення угод з різними фінан-
совими інструментами та в найкоротші терміни мо-
жуть забезпечити зв’язок продавців і покупців. Фінан-
сове посередництво сприяє прискоренню не тільки
фінансових, а й товарних потоків, забезпечує мініміза-
цію пов’язаних із цим суспільних витрат.
Наявність фінансового ринку та фінансових інсти-
тутів, що забезпечують його функціонування, допо-
магає мобілізувати великий обсяг заощаджень, ефек-
тивніше їх розмістити та знизити ризики, ніж це мо-
жуть зробити окремі вкладники, а також сприяє ско-
роченню оперативних витрат; об’єднанню та
диверсифікації ризиків; розвиткові спеціалізованих
консультаційних послуг з управління ризику, перспек-
тив інвестицій, оцінки платоспроможності тих, хто їх
залучає; задоволенню потреб вкладників у ліквідності
та безпечності; задоволенню потреб інвесторів у тер-
міновому вкладенні вільних коштів.
Фінансовий ринок виробив власний механізм
страхування цінового ризику (і відповідно систему
спеціальних фінансових інструментів), який в умовах
нестабільності економічного розвитку країни та кон’-
юнктури фінансового й товарного ринків дозволяє зни-
зити до мінімуму фінансовий та комерційний ризик
продавців та покупців фінансових активів і реального
товару, пов’язаний зі зміною цін на нього. Крім того,
у системі фінансового ринку отримала широкого роз-
витку пропозиція різноманітних страхових послуг.
Вищеназвані функції фінансовий ринок здійснює
переважно через відкриття банківських рахунків і зас-
нування спеціальних фондів (пенсійних, страхових
тощо); надання банківських кредитів, комерційних та
інших позичок; здійснення операцій із цінними папера-
ми підприємств та держави (акціями, облігаціями) тощо.
Забезпечуючи мобілізацію, розподілі ефективне
використання вільного капіталу, забезпечення в най-
коротші терміни потреби в ньому «окремих госгіода-
рюючих суб’єктів, фінансовий ринок сприяє приско-
ренню обороту використаного капіталу, кожний цикл
якого генерує додатковий прибуток і приріст національ-
ного доходу в цілому.
Ці функції й обумовлюють структуру фінансово-
го ринку.
Фінансовий ринок поділяється на грошовий ри-
нок і ринок капіталів. Під грошовим ринком розу-
міється ринок короткострокових кредитних операцій
(до одного року). У свою чергу, грошовий ринок
поділяється звичайно на обліковий, міжбанківський і
валютний ринки [27, с. 13].
Міжнародний фінансовий ринок — це ринок
вільних, придатних для інвестування за межами свого
утворення та походження грошових ресурсів, міграція
яких перебуває під дією попиту та пропозиції, які існу-
ють в окремих країнах та регіонах, а також під контро-
лем держав та міжнародних валютно-фінансових
центрів. Ця міграція здійснюється вже більше двох
століть у формі експорту та імпорту капіталу із країни в
країну. Значення міжнародного фінансового ринку важ-
ко переоцінити, достатньо лише відмітити, що експорт
капіталу із країн «Старого світу» (Великобританія, Фран-
ція, Німеччина), став однією з головних причин еконо-
мічного розвитку США, Канади, Австралії, Індії, Ки-
таю та інших країн [24; 25, с. 113].
Експорт капіталу здійснювався в двох формах:
експорту позикового капіталу та прямих інвестицій.
Основним каналом експорту позикового капіталу була
емісія облігацій зарубіжних емітентів, які потребували
фінансових ресурсів. Облігації іноземних урядів
розглядалися інвесторами як найбільш привабливі,
С. В. Ляшенко
132
Економічний вісник Донбасу № 2 (16), 2009
надійні, а тому й найбільш придатні для міжнародного
обігу. До другої половини XIX ст. саме державні об-
лігації були переважаючим різновидом цінних паперів
на фінансових ринках країн. Пізніше з розвитком акці-
онерної форми капіталу на міжнародному ринку цінних
паперів з’явилися акції та облігації національних ком-
паній, що зацікавили іноземних інвесторів. Це були
насамперед цінні папери транснаціональних корпорацій,
виробнича діяльність яких за межами країни їх базу-
вання спонукала фірми до переводу своїх цінних па-
перів на іноземні біржі. Найбільшу активність у цьому
проявили американські компанії, саме завдяки їх діяль-
ності на міжнародному ринку з’явились і цінні папери
«першого порядку» (акції та облігації фірм виробників),
і похідні від них — цінні папери «другого порядку»
(емітовані інвестиційними компаніями, які, у свою чер-
гу, купували та розміщували папери промислових
фірм). Також в обігу на міжнародному фінансовому
ринку почали використовуватись фінансові деривати-
ви — опціони, процентні ф’ючерси та ін. Із виникнен-
ням евровалют, якими почали оперувати міжнародні бан-
ки, на міжнародному фінансовому ринку з’явилися
євроакції та єврооблігації — цінні папери, що виникли
як надбудова над національними фондовими цінностя-
ми. Таким чином, виникнення міжнародного фінансо-
вого ринку можна розглядати як наслідок інтерна-
ціоналізації господарської діяльності та виникнення
міжнародного підприємництва. Міжнародний фінансо-
вий ринок є ринком вторинних фінансових ресурсів,
своєрідною надбудовою над національними фінан-
совими ринками. Формування міжнародного фінансо-
вого ринку пов’язано з науково-технічною революцією
та породженими нею велетенськими за капіталоємкістю
проектами та необхідністю пошуку для їх реалізації
відповідно потужних джерел фінансових ресурсів.
Можна виокремити низку цинників, що сприяють фор-
муванню міжнародного фінансового ринку та розши-
ренню його географії. До їх числа можна віднести:
— зростаючий взаємозв’язок між національним
та іноземним секторами економіки як наслідок поси-
лення значення зовнішньої торгівлі;
— перерегулювання з боку держави грошових,
капітальних потоків, валютних курсів та міграції тру-
дових ресурсів;
— посилення ролі та значення міжнародних фон-
дових бірж та фінансових інститутів у результаті впро-
вадження новацій в торгівлю фінансовими інстру-
ментами та удосконалення платіжних розрахунків;
— розвиток електронних міжбанківських теле-
комунікацій, електронний переказ фінансових активів.
Характерною ознакою міжнародного фінансово-
го ринку є те, що операції на ньому, як правило, не
підпадають під регулювання будь-якої однієї країни.
Учасниками міжнародного фінансового ринку
стають уряди, центральні банки, фінансові інститути,
великі промислові корпорації, фізичні особи окремих
держав, а також міжнародні організації, міжнародні
фінансові інститути, наднаціональні корпорації.
Таким чином, фінансовий ринок = грошовий
ринок + ринок капіталів. Головною функцією фінан-
сового ринку є забезпечення процесу розподілу
фінансових ресурсів у економіці. Він створює умови
для вільного міжгалузевого звертання капіталів, доз-
воляє перетворювати заощадження в робочі інвестиції.
Будучи оптимальним розподільним механізмом, фінан-
совий ринок сприяє зниженню витрат, що виникають
у процесі руху капіталу.
На міжнародному ринку банки залучають кошти
переважно на короткий термін і під відсоткові ставки,
розраховані на основі відповідних відсоткових ставок
на національних ринках так, щоб інвестиції на міжна-
родному ринку були привабливими для інвесторів.
Крім вкладів, банки залучають на ринку кошти, емі-
туючи комерційні цінні папери, депозитні сертифікати,
векселі тощо.
Стан фондового ринку в Україні експерти визна-
чають як обнадійливий [1 — 3]. Якщо не зважати на
поточний, сподіваємось, тимчасовий спад, зумовлений
світовою фінансовою кризою, а також, якщо забути про
суттєві, непереборені недоліки його розвитку, зумов-
лені недосконалим станом корпоративних відносин в
акціонерних товариствах. Фондовий ринок вже давно
очікував нового законодавчого пакету на покращення
корпоративних відносин, насамперед закону «Про акц-
іонерні товариства». Сподівання, що цей закон разом
змінить ситуацію, перебільшені. Фактично стан вітчиз-
няного ринку визначається не стільки законами, скільки
традиціями і тими відносинами між акціонерами, які
склалися внаслідок приватизації.
Вітчизняний фондовий ринок виник як побічний
продукт процесів роздержавлення і приватизації. Ідея
проводити приватизацію основної маси підприємств у
формі продажу акцій акціонерних товариств була сміли-
вою, підтвердженою позитивним досвідом багатьох
постсоціалістичних країн, і могла бути надзвичайно
ефективною у випадку, якби був створений дух спільно-
го, корпоративного інвестування. Створення товариства
для спільного інвестування чи для поділу державного
майна — це різні речі. Але якби в процесі продажу акцій
державою були дотримані прості принципи, що лежать
в основі корпоративних відносин — рівні права учас-
ників, можливість рівного доступу в придбанні акцій,
однакова ціна всіх акцій одного випуску, відсутність
пільг тощо — тоді, можливо, вітчизняні тридцять тисяч
акціонерних товариств могли стати основою націо-
нального фондового ринку.
С. В. Ляшенко
133
Економічний вісник Донбасу № 2 (16), 2009
Реформування економіки України, перехід на
ринкові принципи господарювання посилює акту-
альність наукових досліджень у сфері грошового
обігу. Фінансовий ринок посідає ключове місце в
ринковій економіці як механізм, що забезпечує аку-
муляцію й перерозподіл капіталу. Зазначимо, що
сьогоднішній стан розвитку вітчизняного ринку
цінних паперів, з одного боку, віддзеркалює істо-
ричні тенденції розвитку, з другого — залежить від
напрямків розвитку міжнародних фондових ринків.
У свою чергу, зміни на світових ринках цінних па-
перів відбуваються надзвичайно швидко та потре-
бують адекватного реагування з боку регулюючих
структур.
Особлива увага приділяється фондовому рин-
ку, використанню його механізмів при перерозподілі
коштів, і особливо у процесі глобалізації світової
економіки.
Головне завдання фондового ринку полягає, на-
самперед, у забезпеченні можливості залучення інве-
стицій на підприємства. Цінні папери відіграють особ-
ливу роль у платіжному обігу держави: через них
мобілізуються тимчасово вільні фінансові ресурси, які
спрямовуються в найефективніші сфери народного
господарства.
Виділяють такі функції фондового ринку: креди-
тування економіки; забезпечення переливу капіталу між
галузями народного господарства; доступ до вільно-
го капіталу (заощаджень) суб’єктів господарювання
й фізичних осіб; залучення капіталу шляхом емітування
цінних паперів; інформативна функція та інші. Прива-
тизація й акціонування, розвиток підприємництва і
кредитних інститутів вимагають ефективного розвит-
ку грошово-кредитних відносин. Що стосується рин-
ку цінних паперів в Україні, то від самого початку його
створення гостро стоїть питання його ефективного
функціонування. І сьогодні фондовий ринок не вико-
нує своїх функцій: не сприяє залученню інвестицій і
перерозподілу капіталу [20]. Крім того, потребують
розв’язання ціла низка проблем, а саме: невеликий
обсяг і неліквідність; низький рівень капіталізації; ви-
сокий ступінь ризиків; нестача кваліфікованого пер-
соналу; відсутність відкритого доступу до інформації;
порушення прав інвесторів; недосконалість норматив-
но-правового забезпечення.
У зв’язку з цим першочерговим завданням є
вдосконалення регулятивної системи ринку цінних
паперів. Регулятивний аспект, як підтверджує досвід
України та інших країн із перехідною економікою, може
набувати виняткового значення та бути основою для
розвитку фондового ринку. Напрями оптимізації сис-
теми регулювання фондового ринку повинні узгод-
жуватися із загальними принципами й цілями єдиної
державної політики на фондовому ринку України та
світовим досвідом регулювання ринків капіталів.
Через ринок цінних паперів у сучасній економіці
здійснюється відшкодування витрат, розподіл і пере-
розподіл ресурсів, капіталу й доходів. Ефективність
функціонування цього ринку залежить від мікро- й
макроекономічного середовища. Як зазначалося, ос-
новною функцією цінних паперів є мобілізація коштів
для фінансового забезпечення активної підприємниць-
ко-виробничої діяльності. Проблема полягає в тому,
що в економіці водночас можуть змінюватися всі її
складові, тому вкрай важливим є визначення їх су-
бординації, послідовності та напрямів взаємодії і взає-
мовпливу.
Той, хто пам’ятає, яким чином в Україні здійсню-
валась приватизація, не може не сказати, що все відбу-
валося з точністю «до навпаки». План приватизації
кожного підприємства передбачав продаж акцій ок-
ремими пакетами різного розміру, за різною ціною, з
різними платіжними засобами, у різний час. Певні
групи покупців отримували пільги, додаткові умови
конкурсів, писались під окремих учасників. Якщо до-
дати до цього той факт, що оцінка майна різних
підприємств здійснювалась у різний час в умовах
високої інфляції, тоді відповідність номіналу акцій чи-
стим активам ніколи не витримувалась.
У результаті такої приватизації ті покупці, хто зміг
зібрати пакет, який дає можливість контролю, устано-
вив у своєму товаристві замість корпоративної демок-
ратії лад, що нагадує диктатуру, замкнув на себе фінан-
сові потоки і зневажає права міноритарних акціонерів.
А як же могло бути інакше? Чи може особа, яка прид-
бала свої акції за грошові кошти, поважати права «парт-
нерів», які отримали свої пакети безкоштовно за при-
ватизаційні сертифікати? Тому акціонерних товариств
як форми об’єднання інтересів інвесторів у нас майже
не існує. Тому дивіденди, як правило, не нарахову-
ються і не виплачуються. Тому найпоширенішим спо-
собом перерозподілу акцій з метою встановлення кон-
тролю є додаткова емісія. Тому, нарешті, лістинг ПФТС
складається всього з кількох десятків емітентів, ризи-
ки інвестування в яких невимірні аналітиками.
Що могло б оживити ринок акцій? Багато надій
покладається на інвестиційний ресурс, кошти, що за-
лучаються інвестиційними фондами і особливо пен-
сійними фондами. Але проблема все ж таки не в кош-
тах, а в об’єктах інвестицій. Змінити ситуацію могла б
друга хвиля акціонування — вихід акціонерних това-
риств на ІРО з метою залучення інвестицій. Правильно
було б говорити про додаткову емісію на українському
фондовому ринку, а не про ІРО. На жаль, сьогодні
публічні емісії здійснюються тільки великими власни-
ками в основному з метою міжнародного підтвердження
С. В. Ляшенко
134
Економічний вісник Донбасу № 2 (16), 2009
вартості своїх активів за кордоном, на Лондонській
біржі. Українське ІРО — це поки що теорія.
Набагато цікавіше було б вивести на фондовий
ринок активи неприватизованих великих
підприємств. Поштовх фондовому ринку могла б
дати приватизація «Укртелекому», «Укрнафти», «Ук-
рзалізниці», «Укрпошти». Безперечно, колись вони
будуть приватизовані. Питання лише в тому, яким чи-
ном їх приватизувати, щоб ці величезні активи не були
монополізовані одним власником, навіть якщо дехто
готовий заплатити премію відносно їх ринкової ціни
(як це відбулось у випадку з «Криворіжсталлю»)?
Спосіб приватизації, гідний цих об’єктів, повинен за-
безпечити ефективне розпилення акціонерного капі-
талу поміж достатньої кількості портфельних інвес-
торів, щоб унеможливити абсолютний контроль
більших власників. Мова не йде про участь у прива-
тизації громадян, пенсіонерів і т. д. Припустимо, що
90% «Криворіжсталі» було придбано не однією осо-
бою, а однією тисячею підприємців, торговців цінни-
ми паперами, інвестфондів і т. ін. Тоді кожен із них
повинен був заплатити державі по 21,6 млн. грн.
Особа, яка мала можливість внести такі кошти, без-
заперечно, має можливість брати участь в управлінні
акціонерним товариством і має необхідність підтри-
мувати ліквідність своїх активів через котирування
на фондовій біржі. Очевидно, такий спосіб привати-
зації повинен базуватися на тих самих простих прин-
ципах, що згадані вище: рівні права покупців, мож-
ливість рівного доступу в придбанні акцій, однакова
ціна всіх акцій одного випуску, відсутність дискри-
мінаційних умов (саме такою умовою може бути
розмір пакету).
Відповідним способом приватизації може бути
відкрита підписка на акції за фіксованою (номіналь-
ною) ціною без попереднього обмеження кількості
акцій, що продаються, розміром статутного капіталу.
При цьому кошти, отримані від підписки в розмірі ста-
тутного капіталу, має отримати держава, усе понад —
саме товариство. Безумовно, необхідно проробити всі
особливості такої підписки — методику оцінювання
початкової вартості об’єкта, попереднє прийняття ста-
туту товариства, що відповідає зразковим принципам
корпоративного управління, необхідність попередньої
розробки плану використання інвестиційних коштів,
можливість відмови від підписки з втратою суми зас-
тави тощо.
Фондовий ринок живе своїм життям, він пра-
цює. Учасники ринку власними зусиллями давно
вже підготували пропозиції і відправили їх до відпо-
відних державних органів для прийняття. Вони самі
формують середовище, у якому працюють. Ство-
рення нових фондових бірж не є великим явищем у
нашому суспільстві. Створена, наприклад, ще одна
українська біржа зусиллями Російської торгової си-
стеми, чи буде вона конкурувати з ПФТС? Звичай-
но, буде. Буде конкуренція між двома-трьома таки-
ми реально працюючими біржами, і це нормальне
явище. Ненормальне явище — це коли біржа не
працює, але називається біржою, прокручує там собі
якісь операції. Всі вони мають працювати на одних
засадах, в одному біржовому просторі, в одному
біржовому часі. Оце дуже важливо. На фондовому
ринку, можливо, найближчим часом з’явиться ціка-
вий бізнес або гра, що залучатиме громадян Украї-
ни. На фондовий ринок можна буде заходити з не-
великими коштами, володіти та управляти невелич-
кими пакетами акцій на всьому просторі українсь-
кої держави.
Резервом фондового ринку можна вважати
підприємства, які ще не вийшли на українське ІРО.
Будь-який створений суб’єкт, у якого є обсяг реалі-
зації понад мільярд гривень, цікавий для фондового
ринку. Щодо залучення заощадженнь фізичних осіб,
то весь світ будується заради цього. Фондовий ринок
створений для того, щоб можна було здійснити кру-
гообіг грошей у суспільстві. Ці гроші просто треба
розумно вкладати.
VAR — це виражена в грошових одиницях (ба-
зовій валюті) оцінка величини максимального від’ємно-
го результату транзакції, який може мати місце протя-
гом певного періоду часу t із заданою ймовірністю
α (рівнем довіри) [4]. На сучасному етапі основними
класичними підходами розрахунку VAR вважаються:
метод історичного моделювання; метод параметрич-
ної (аналітичної) оцінки, найпоширеніший у формі ва-
ріаційно-коваріаційної моделі; метод імітаційного мо-
делювання (Монте-Карло) [6]. Коваріаційний (variance-
covariance) метод розрахунку величини VaR є єдиним
інструментом, що дозволяє одержати оцінку VaR у
замкнутому вигляді. У його основі лежить припущення
про нормальний закон розподілу змін факторів рин-
кового ризику (щоденних доходностей tr ) — цін
фінансових інструментів, котирувань цінних паперів,
що й дозволяє здійснювати моделювання цінового
ризику [4].
Таким чином, метою цієї статті є спроба зробити
розрахунок VAR індексу для Першої фондової торгі-
вельної системи в Україні.
Оскільки ціни активів та їх відношення не мо-
жуть бути від’ємними, то як доходність активу (rt) заз-
вичай приймаються логарифмічні прирощування зна-
чень цін:
1
ln
−
=
t
t
t P
P
r , (1)
С. В. Ляшенко
135
Економічний вісник Донбасу № 2 (16), 2009
де rt — дохідність активу в період часу t;
Pt — ціна активу в період часу t;
Pt-1 — ціна активу в період часу t-1.
Якщо логарифми відношень цін (безперервно на-
рощена дохідність) розподілені нормально, то ці відно-
шення будуть відповідати логнормальному розподілу:
),(~lnlnln 2
1
1
σµΝ−== −
−
tt
t
t
t PP
P
P
r (2)
де ),( 2σµΝ — нормальний закон розподілу;
µ — середнє значення дохідності активу,,
2σ — дисперсія дохідності активу..
Досить часто на практиці замість логарифмічних
прирощувань використаються звичайні процентні зміни
цін, оскільки, як можна переконатися шляхом розкла-
дання в ряд Тейлора, для незначних )( 1−−=∆ ttt PPP ці
величини будуть приблизно однаковими:
.1lnln
1
1
1
1
1 −
−
−
−
−
−
≈
−
+==
t
tt
t
tt
t
t
t P
PP
P
PP
P
P
r (3)
У випадку нормально розподіленої випадкової
величини довірчий інтервал (1 - α ) завжди характе-
ризується єдиним параметром — квантілем
α−1k ,
що показує положення певного значення випадкової
величини (симетрично в обох хвостах розподілу)
щодо середнього (E[rt] = µ ), вираженого в кількості
стандартних відхилень дохідності портфелю (
tσ ).
∑
−
−
−
=
n
i
i rr
n 1
2)(
1
1σ (4)
де σ — волатильність (мінливість) активу;
ir — значення параметра дохідності активу;
r — середня очікувана дохідність;
n — кількість днів (спостережень).
Так, для часто застосовуваних значень довірчо-
го інтервалу α в 95% й 99% відповідні квантілі будуть
дорівнювати 1,65 й 2,33 (табличні дані) стандартних
відхилень дохідності портфелю.
На теоретичному рівні величина VaR в парамет-
ричному методі визначається формулою:
tt kPVaR σα ⋅⋅−= −1 , (5)
Де Pt — ціна активу в період часу t;
tσ — волатильність (мінливість) активу;
α−1k — квантіль.
VAR відображає не ціну (або вартість) як таку, а
її найбільш очікувану зміну за один день [8].
Досить часто знак «-» опускають й оперують
абсолютним значенням величини.
Для часових горизонтів, що перевищують один
день, припускають, що дисперсія змін цін пропорцій-
на тривалості часового горизонту прогнозування, що
дозволяє одержати оцінку ринкового ризику шляхом
простого масштабування одноденної величини, тобто
VaR в цьому випадку розраховується за формулою:
nkPVaR tt ⋅⋅⋅−= − σα1 (6)
Варто зазначити, що така оцінка буде прийнят-
ною лише для порівняно невеликих інтервалів часу
(не більше 10 — 15 днів), при цьому її точність падає
зі збільшенням часового горизонту.
Таким чином, центральною проблемою під час
розрахунку величини VaR коваріаційним методом є
знаходження дисперсії дохідності фінансового інстру-
менту.
На практиці варіаційно-коваріаційний метод роз-
рахунку VaR має нижче наведений алгоритм [6].
На першому етапі визначається вихідний ряд по-
казників (глибина розрахунку) — значень вартості пев-
ного портфелю для усіх фіксованих в історичному
періоді станів ринку за кілька років. У найпростішо-
му випадку одного інструмента розглядається історич-
ний ряд ринкових цін (котирувань), одержаних з по-
казників ринкової статистики (табл. 1).
Як приклад застосування коваріаційного методу
для оцінки ризиків на ринку акцій українських емі-
тентів, за вихідний показник візьмемо індекс акцій
ПФТС за 2005 — 2007 р. (742 дня). Тобто глибина
розрахунку VaR складає 3 роки.
На другому етапі отриманий часовий ряд пере-
водиться в ряд відносних змін за формулою:
1−
=∆
t
t
P
P
P (7)
Наведеному вище ряду значень відповідає такий
розподіл відносних змін індексу (на рис. 2).
Третім етапом і першим специфічним кроком ва-
ріаційно-коваріаційного способу розрахунку VAR є
визначення параметрів розподілу, що найкращим чи-
ном наближають фактичний розподіл розглядувано-
го показника до нормального.
З погляду статистики нормальний розподіл опи-
С. В. Ляшенко
136
Економічний вісник Донбасу № 2 (16), 2009
-8,00
-6,00
-4,00
-2,00
0,00
2,00
4,00
6,00
8,00
17.02.2005 05.09.2005 24.03.2006 10.10.2006 28.04.2007 14.11.2007 01.06.2008
Ряд1
Рис. 1. Індекс ПФТС за 2005 — 2008 рр.
0
200
400
600
800
1000
1200
1400
01
.0
8.
20
04
17
.0
2.
20
05
05
.0
9.
20
05
24
.0
3.
20
06
10
.1
0.
20
06
28
.0
4.
20
07
14
.1
1.
20
07
01
.0
6.
20
08
Індекс ПФТС
Рис. 2. Відносні зміни індексу ПФТС
сується двома параметрами — математичним очіку-
ванням і стандартним відхиленням, які для наведено-
го прикладу індекса ПФТС дорівнюють, відповідно,
0,16% й 1,15%.
Рис. 3 ілюструє прийнятну точність наближення
змін індексу ПФТС до нормального розподілу.
Далі визначається значення оберненого нормаль-
ного розподілу відповідно до отриманих раніше па-
раметрів:
— установленим рівнем довіри α — для корот-
кої позиції, ризик для якої оцінюється за позитивними
змінами, або
— оберненим довірчим рівнем (тобто 1 — α )
— для довгої позиції (для яких ризик проявляються
лише в зниженні ринкової ціни) й, відповідно, нега-
тивних змінах.
Для цього прикладу індексу ПФТС найбільш
типовим значенням довірчого рівня відповідають
такі значення оберненого нормального розподілу
(табл. 2).
Отримані значення VaR рівновіддалені від серед-
нього значення лінійного тренду (VaR 2,0% та 2,3% з
ймовірністю 97%), а тому варіаційно-коваріаційне
моделювання не враховує асиметрію розподілу. Отже,
різноманітні ймовірносні характеристики додатних і
від’ємних коливань відносно тренда (наприклад, рап-
тові, але суттєві падіння цін в умовах постійного не-
значного приросту) у цій моделі не враховуються.
На завершальному етапі отримані значення —
відносна оцінка VAR — переводяться в абсолютний ек-
вівалент — у випадку з використанням прямих вартіс-
них ринкових або розрахункових показників (котирувань,
курсів, індексів цін) множенням на поточну вартість по-
зиції. Розрахунок абсолютного значення VaR для індек-
су ПФТС на 28.12.2007 р. (поточна вартість індексу =
1174,02) подано в табл. 3 Отже, інвестувавши у фондо-
С. В. Ляшенко
137
Економічний вісник Донбасу № 2 (16), 2009
Рис. 3. Розподіл змін індексу ПФТС
0
50
100
150
200
250
300
-7,
0%
-5,
0%
-3,
0%
-1,
0% 1,0
%
3,0
%
5,0
%
7,0
%
Ч
ас
то
та
Частота
Таблиця 2
Відносне значення оберненого нормального розподілу (параметричне ( варіаційно-коваріаційне) моделювання)
Рівень довіри
Найбільш
ймовірне
значення
Найменше
значення
VaR для
довгої
позиції
Найбільше
значення
VaR для
короткої
позиції
95% 1,7% 2,1%
97% 2,0% 2,3%
99%
0,16%
2,5% 2,8%
вий інструмент ПФТС 28.12.2007 року, ми могли б мак-
симально втратити 29,35 пунктів цього індексу протя-
гом найближчої доби з ймовірністю 99% та глибиною
розрахунку в 1 рік, тобто поточна вартість інструменту
максимально могла б знизитися до позначки 1144,67.
Представлений вище алгоритм відповідає розра-
хунку VaR для 1 інструмента.
Деякі російські аналітики вважають, що при
аналізі поведінки російського фондового ринку в кон-
тексті його залежності від світових ринків уважніше
Таблиця 3
Абсолютне значення VaR на 28.12.2007 р. Параметричне (варіаційно-коваріаційне) моделювання
Рівень довіри
Найменше значення
VAR
Найбільше
значення VAR
95% 19,95 24,65
97% 23,48 27
99% 29,35 32,87
треба дивитись на поведінку індексу американських
нафтових акцій ХОІ, що торгуються в АМЕХ, а не
індексу американського широкого ринку S&P 500 чи
на складні технічні зіставлення графіків. Цієї думки
дотримується, наприклад, В. Луньков з УК «Альфа-
Капітал», який поведінку індексу РТС чітко прив’язує
до індексу ХОІ [2].
Ми порівняли названі індекси та український
індекс ПФТС за один і той самий термін. У композиції
на рис. 4 розміщено: перший графік (зверху) — графік
С. В. Ляшенко
138
Економічний вісник Донбасу № 2 (16), 2009
індексу РТС, другий — ХОІ, третій — S&P 500, на
рис. 5 та 6 — четвертий (спрощений) — ПФТС. Бачи-
мо збігання тільки одного «піку» в середині травня й
Рис. 4. Графік індексу РТС, ХОІ та S&P 500
Рис. 5. Графік індексу ПФТС [2, c. 26]
Рис. 6. Обсяги торгів на ПФТС [2, c. 26]
розуміємо, що наш фондовий ринок — це щось особ-
ливе. Треба вивчати становлення ринку. Треба вивча-
ти, чого очікують суб’єкти ринку.
С. В. Ляшенко
139
Економічний вісник Донбасу № 2 (16), 2009
Таким чином, варіаційно-коваріаційний метод
розрахунку VaR є досить вдалим та прийнятним для
оцінки ризику змін вартості фінансових інструментів.
Він відрізняється концептуальною й розрахунковою
простотою. Зміна вартості фінансового активу в цьо-
му методі являє собою лінійну комбінацію доходнос-
тей чинників ризику, що мають нормальний розподіл.
Такий підхід дозволяє розраховувати показник VaR
на основі тільки поточної вартості портфелю та оцінок
мінливості доходності чинників ризику, що особливо
зручно для великих диверсифікованих портфелів.
Визначити ступінь розвитку фондового ринку
України неможливо без кількісної та якісної оцінки
структури цінних паперів, що представлені на ньому.
Адже велика кількість пропонованих фінансових
інструментів розширює можливості інвестування та
приваблює додаткових інвесторів у економіку країни.
Отже, станом на 01.01.2007 р. загальний обсяг ви-
пусків цінних паперів, зареєстрованих Державною ко-
місією з цінних паперів та фондового ринку
(ДКЦПФР), дорівнював 291,08 млрд. грн. (рис. 7).
У 2006 р. загальний обсяг зареєстрованих
ДКЦПФР випусків цінних паперів становив
84,07 млрд. грн., що є найвищим показником від по-
чатку реєстрації таких випусків, із них: акцій — на
43,54 млрд. грн. (із урахуванням скасування випус-
ку); облігацій підприємств — на 22,07 млрд. грн.; об-
лігацій місцевих позик — на 83,50 млн. грн.; опціонів
— на 16,68 млн. грн.; інвестиційних сертифікатів пайо-
вими інвестиційними фондами — на 16,61 млрд. грн.;
акцій корпоративними інвестиційними фондами — на
Рис. 7. Динаміка обсягу випусків цінних паперів в Україні протягом 1996 — 2006 рр. [19, c. 97]
1,53 млн. грн. У 2005 р. ДКЦПФР вперше зареєстро-
вано випуск сертифікатів фонду операцій із нерухом-
істю ТОВ «Нова фінансова компанія» на загальну суму
21 млн. грн., у кількості 21 тис. штук номінальною
вартістю 1 тис. грн., що випускаються в бездокумен-
тарній формі. У 2006 р. зареєстровано випуск серти-
фікатів фонду операцій із нерухомістю на суму
216 млн. грн. Серед фінансових інструментів найбільшу
частку становили акції й облігації підприємств відпо-
відно 51,79 % і 26,26 % від загального обсягу зареє-
строваних випусків цінних паперів у 2006 р. Станом
на 01.01. 2007 ДКЦПФР зареєстровано випусків акцій
на суму 195,9 млрд. грн. (рис. 8).
У 2006 р. ДКЦПФР було зареєстровано 1419
випусків акцій на загальну суму 43,54 млрд. грн., що
на 18,73 млрд. грн. більше, ніж у 2005 р. Досвід роз-
винутих країн свідчить, що найкращим інструментом
інвестування є звичайні акції. Інвестиції в акції мо-
жуть бути способом «добре заробити», якщо курс
випуску швидко підніметься, а також забезпечити пев-
ний рівень поточного доходу. Враховуючи масштаби
фондового ринку розвинутих країн, треба визнати: хоч
би якою була мета інвестора, завжди знайдуться такі
види звичайних акцій, які їй відповідатимуть. Що сто-
сується облігацій підприємств, то у 2006 р. ДКЦПФР
було зареєстровано 800 їх випусків на суму близько
22,07 млрд. грн. (рис. 9; табл. 4).
Поява таких цінних паперів, як акції й корпора-
тивні облігації зумовлена об’єктивними потребами
виробництва: вони слугують важливим інструментом
централізації реальних капіталів.
С. В. Ляшенко
140
Економічний вісник Донбасу № 2 (16), 2009
Рис. 8. Динаміка обсягу випусків акцій (наростаючим підсумком у 1997 — 2006 рр. [19, c. 98]
Рис. 9. Динаміка обсягу випусків облігацій підприємств у 1996 — 2006 рр.
Джерело: Річний звіт ДКЦПФР за 2006 рік.
Водночас використання корпоративних цінних
паперів сприяло залученню населення в ринкові відно-
сини, поступовому формуванню зацікавленості у зро-
станні ефективності виробництва, культури економіч-
ного спілкування. Облігації підприємств є вагомим
інструментом залучення інвестицій у виробництво, що
дуже поширений на світових ринках цінних паперів.
Тому відновлення використання облігацій підприємств
стало однією з головних подій останніх років на фон-
довому ринку України. Слід зазначити, що на сучас-
ному етапі до становлення й ефективного функ-
ціонування ринку корпоративних облігацій ще дале-
ко. Тому він потребує вивчення та аналізу з метою вдос-
коналення нових фінансових інструментів та їх вико-
ристання для залучення інвестицій у виробництво.
Поступово розвивається ринок муніципальних
запозичень. Так, упродовж 2006 р. ДКЦПФР було
зареєстровано 6 випусків облігацій місцевої позики
на суму 83,5 млн. грн. Залучення коштів шляхом ви-
пуску облігацій місцевих позик стає дедалі популярн-
ішим для розв’язання поточних і довготермінових
проблем, які пов’язані з фінансуванням бюджетних
видатків органами місцевих рад. Також розвивається
ринок похідних цінних паперів (деривативів). Зокре-
ма, у тому ж році ДКЦПФР зареєстровано випусків
опціонів на суму 16,68 млн. грн. Утім, порівняно з
С. В. Ляшенко
141
Економічний вісник Донбасу № 2 (16), 2009
Таблиця 4
Обсяги зареєстрованих ДКЦПФР випусків облігацій підприємств за видами емітентів у 1999 — 2006 рр.,
млн. грн. [19, с. 100 ]
Емітенти 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006
Банки — 5,00 73,44 87,38 329,16 217,93 2564,73 49,94
Страхові
компанії
— — — 25,15 7,00 112,00 41,90 85,00
Інші під-
приємства
132,19 64,89 620,88 4162,09 3905,71 3776,66 10 141,65 16 991,80
Разом 132,19 69,89 694,32 4274,62 4241,86 4106,59 12 748,28 22 070,80
Джерело: Річний звіт ДКЦПФР за 2006 рік.
2005 р. обсяг емісії опціонів зменшився на 143,87 млн.
грн. (рис. 10).
Світовий ринок похідних фінансових інструментів
розвивається досить швидкими темпами. Першими
деривативами стали валютні ф’ючерси й форварди (по-
чаток 1970-х рр.), згодом з’явились опціони, а на по-
чатку 1980-х — свопи — валютні, а пізніше процентні.
На відміну від акцій і облігацій поява похідних цінних
паперів зумовлена безпосередньо відтворювальним
процесом, потребою в перерозподілі цінових ризиків,
а їх основною економічною функцією є хеджування,
тобто страхування від зміни цін на ринку капіталів (не
бажаючи зазнавати збитків, корпорації починають пра-
цювати з деривативами). Ринок похідних цінних па-
перів — найдинамічніший сегмент світових фондових
ринків. В Україні процес реєстрації похідних цінних
паперів почався тільки у 2000 р. Відтоді ДКЦПФР за-
реєстровано випуски опціонів, здійснені 19 емітента-
ми, обсяги яких незначні порівняно з обсягами ринків
похідних цінних паперів розвинутих країн. Також слід
зазначити: останнім часом багато відомих фінансистів,
зокрема Дж. Сорос та У. Баффет, стверджують, що
ринок похідних фінансових інструментів становить
потенційну загрозу для фінансової системи США, де
обертається їх переважний обсяг, та світової економі-
ки в цілому [21].
Зважаючи на це, українським органам регулю-
вання ринку цінних паперів слід ставитися до обігу
деривативів із особливою увагою. Специфікою украї-
нського фінансового ринку є недостатня ефективність
діяльності інститутів спільного інвестування. Так, ста-
ном на 01.01.2007 р. ДКЦПФР зареєстровано випус-
ки інвестиційних сертифікатів пайовими інвестиційни-
ми фондами на суму 42,64 млрд. грн., зокрема у
2006 р. зареєстровано 232 випуски інвестиційних сер-
тифікатів пайовими інвестиційними фондами на суму
16,61 млрд. грн. (рис. 11).
Також ДКЦПФР на 01.01.2007 р. було зареєст-
Рис. 10. Динаміка обсягу випусків опціонів
у 2000 — 2006 рр., млн. грн.
Рис. 11. Обсяги випусків інвестиційних сертифікатів
пайових інвестиційних фондів у 2003 — 2006 рр.
ровано випуски акцій корпоративними інвестиційни-
ми фондами на суму 2,66 млрд. грн., зокрема протя-
гом 2006 року зареєстровано 29 випусків акцій кор-
поративними інвестиційними фондами на суму
1,53 млрд. грн. (рис. 12).
Обсяги зареєстрованих випусків цінних паперів
С. В. Ляшенко
142
Економічний вісник Донбасу № 2 (16), 2009
Рис. 12. Обсяги випусків акцій корпоративних
інвестиційних фондів у 2003 — 2006 рр.
інститутами спільного інвестування у 2006 році демон-
струють тенденцію до постійного збільшення обсягів
зареєстрованих випусків акцій корпоративними інве-
стиційними фондами. У першу чергу, це пов’язано з
тим, що в цьому році в Єдиний державний реєстр ІСІ
внесено 42 корпоративні інвестиційні фонди, що ста-
новить 54 % від загальної кількості корпоративних інве-
стиційних фондів, зареєстрованих протягом 2003 —
2006 рр.
У січні—вересні 2007 р. ДКЦПФР зареєстрова-
но випуски сертифікатів ФОН ТОВ «Житло-Інвест»
(на загальну суму 1,7 млрд. грн.), АКБ «Аркада»
(28,7 млн. грн.) та 2 випуски ТОВ «Майстер Фінанс»
на загальну суму 150,0 млн. грн. У січні того ж року
вперше зареєстровано випуск звичайних іпотечних
облігацій та проспект емісії ВАТ «Акціонерний банк
«Укргазбанк» на суму 50,0 млн. грн.
Проаналізуємо також стан вітчизняного ринку
цінних паперів порівняно з іншими ринками, що роз-
виваються. Основним джерелом інформації щодо ста-
ну розвитку ринків цінних паперів для міжнародних
інвесторів є дані, які збираються та поширюються
міжнародним рейтинговим агентством «Standard &
Poor’s». За класифікацією цього агентства, Україна
належить до групи «Frontier» (граничний ринок), до
якої, крім України, входить ще 21 країна (Румунія, Сло-
венія, Словаччина, Хорватія, Болгарія, Естонія, Лат-
вія, Литва та ін.).
Оцінюючи стан розвитку ринків групи «Frontier»,
«Standard & Poor’s» розраховує для кожної країни цілу
низку показників (ринкова капіталізація, коефіцієнти
Р/Е і Р/ВУ тощо) та індекс S&P/IFCG. При цьому всі
показники, які характеризують стан фондового ринку
України, «Standard & Poor’s» розраховує на підставі
даних ПФТС. Порівнюючи розраховані агентством
показники фондового ринку України за 2006 р. із ана-
логічними даними у нових незалежних державах гру-
пи «Frontier», можна побачити, що:
1) за рівнем капіталізації Україна посідає I місце
у групі «Frontier» (42 869,7 млн. дол. США), значно
випереджаючи Румунію (32 784,3 млн. дол.) і Хорва-
тію (29 005,6 млн. дол.);
2) за рівнем зростання місцевого індексу Украї-
на поступається лише Хорватії та за рівнем зростання
індексу S&P/IFCG — Хорватії, Словенії й Румунії. До
«індексного кошика» індексу S&P/IFCG-Україна у
2006 р. входили цінні папери 14 емітентів: ВАТ «Укр-
телеком», «Укрнафта», «Західенерго», «Центренерго»,
«Дніпроенерго», «Концерн “Стірол”», «Інтерпайп Ниж-
ньодніпровський трубопрокатний завод», «Маріу-
польський металургійний комбінат ім. Ілліча», «Азов-
сталь», «АКБ “Укрсоцбанк”», «Міттал Стіл Кривий
Ріг», «Полтавський ГЗК», «Райффайзен Банк Аваль»
та «Авдіївський коксохімічний завод»; ВАТ «АКБ
«Укрсоцбанк», «Укрнафта», «Міттал Стіл Кривий Ріг»
та «Укртелеком» входять до переліку 50 найбільших
за капіталізацією підприємств групи «Frontier».
У жовтні 2008 р. світовим фінансовим ринкам
загрожував гострий дефіцит ліквідності, вони пері-
одично впадали в інвестиційну паніку, що змінюва-
лася короткостроковим спекулятивним ростом, а на
товарних і фондових ринках ціни продовжували в
основному неухильно спадати. Початок листопада
2008 р. світові фондові ринки зустріли черговим
обвалом цін на акції і в результаті масштабних роз-
продажів і відтоку інвестиційних ресурсів тільки в
першій декаді фондові ринки втратили понад
5 трильйонів доларів, обваливши фондові індикато-
ри в середньому на 20%. Незважаючи на те, що
палата представників Конгресу США досить опера-
тивно прийняла «Закон про надзвичайну економіч-
ну стабілізацію 2008», більше відомий, як «план по-
рятунку» міністра фінансів Генрі Полсона, і те, що
документ негайно підписав президент Джордж Буш,
приватних і інституціональних інвесторів зовсім не
надихнуло.
За прийнятим законом, Мінфін США одержав
право негайно використати з федерального бюджету
$250 млрд. для викупу інвестиційних облігацій, що
втратили ліквідність, і стабілізації фінансових ринків.
Ще $100 млрд. він зможе одержати за рішенням пре-
зидента, а інші $350 млрд. виділить Конгрес в травні
2009. План Полсона дозволяє Мінфіну за необхідності
С. В. Ляшенко
143
Економічний вісник Донбасу № 2 (16), 2009
призначати управляючих активами, створити наглядо-
вий орган для контролю за використанням виділених
коштів і ввести податкові пільги, загальна сума яких
може перевищити $100 млрд. Проте масовий інвес-
тор, зневірившись в ефективності антикризових за-
ходів національних урядів і Центробанків, виходить з
ризикових інструментів, у найкращому випадку, вкла-
даючи свої кошти в держпапери й депозити держав-
них і системних банків, що, звичайно, дуже сильно
підриває реальний сектор економіки, прирікаючи кор-
порації на тривалий інвестиційний голод і низьку діло-
ву активність, але разом з тим дозволяє державним
фінансовим інституціям одержати досить потужний і
відносно дешевий внутрішній фінансовий ресурс у не-
простий час.
Разом з тим, будь-який скандал через банкрут-
ство або фінансові проблеми державного чи комер-
ційного системного банку призведе до чергової ще
потужнішої паніки серед інвесторів і може в цілому
паралізувати банківську систему країни. І якщо євро-
пейські банки, одержавши потужну фінансову
підтримку від Центробанків, поступово починають
справлятися з недоліком ліквідності, то банківський
сектор США в цей час поринає в нову хвилю кризи
— цього разу, дефолта клієнтів за кредитними картка-
ми, а панічний психоз серед інвесторів і вкладників
набирає загрозливих масштабів. Якщо більшість про-
відних країн, як європейських, так і азійських, вихо-
дячи з кризи, виділили сотні мільярдів євро під река-
піталізацію і націоналізацію найбільших системних
банків, а деякі країни навіть гарантували повну схо-
ронність внесків населення, щоб повернути довіру
людей до цих інститутів, поновити кредитування ви-
робництв і не допустити довгострокової стагнації еко-
номіки, Сполучені Штати пішли іншим шляхом.
У американців традиційно набагато сильніший
сегмент інституціональних (взаємних і пенсійних
фондів, страхових компаній) і приватних інвесторів,
які значні інвестиції направляли не лише в державні
папери і на депозити, але й у ринок акцій, корпоратив-
них облігацій, іпотечні папери тощо. Активи тільки взає-
мних фондів США в останні роки становили майже
70% ВВП країни — на рівні 9 — 10 трильйонів дол.
Протягом року ФРС США знизила дисконтну ставку
більш ніж у 5 разів — з 5,25% до 1,0% річних — не
лише для того, щоб пожвавити економіку, а й значно
здешевити вартість кредитних грошей. Такими діями
американський Центробанк намагався підтримати свій
фондовий ринок.
Однак криза з американською іпотекою перерос-
ла у фінансову, а до початку осені 2008 р. охопила
практично всі сегменти економіки країни. Зважаючи
на негативну реакцію американського фондового рин-
ку на використання 700 млрд. доларів для викупу
біржового «сміття», адміністрація США, за прикладом
європейських країн, також виділила на рекапіталіза-
цію своїх найбільших банків 250 млрд. доларів. Про-
те якоїсь вагомої позитивної дії для зміни спадних
трендів навіть американських банківських паперів це
рішення не дало.
У цілому в жовтні 2008 р. втрати світових бірж
перевищили 10 трильйонів доларів, а більшість фондо-
вих індикаторів впали на 18 — 30%. Наприкінці цього
місяця Банк Англії підвищив свою оцінку прямих світо-
вих фінансових втрат удвічі — до 2,8 трлн. дол. З по-
чатку кризи країни направили на боротьбу з її наслідка-
ми вже більше 4 трлн. дол., а з урахуванням дій світо-
вих Центробанків сума становить майже 8 трлн. дол.,
і ця допомога, на думку експертів Банку Англії, доз-
волила втримати світову фінансову систему від колап-
су. Однак уряди і Центробанки мають бути готові за
необхідності збільшити свої зусилля. Так, за заявою
британського прем’єра Гордона Брауна, 250 млрд. дол.
у фондах МВФ недостатньо для допомоги постражда-
лим державам, а тому Китай і країни Близького Схо-
ду, які володіють значними валютними резервами, на
його думку, могли б зробити значно більше для бо-
ротьби з кризою.
В Україні в жовтні 2008 р. індикатор українсько-
го організованого фондового ринку — індекс ПФТС
звалився на 120,42 індексного пункту (-32,59%), ско-
тившись з оцінки 369,47 і.п. 30 вересня до значення в
249,05 і.п. 30 жовтня 2008 р. Загальний попит у всіх
цінних паперах у ПФТС за місяць знизився на 25,97%
(до 68,25 млн. грн.), а загальна пропозиція на продаж
склала 198,11 млн. грн. (-18,49%). Інтенсивність торгів
істотно скоротилася і склала 2,01 млрд. грн.: на 45,21%
або 1,66 млрд. грн. менше, ніж за результатами ве-
ресня, коли загальний торговельний оборот у ПФТС
досяг 3,66 млрд. грн. У жовтні ринки державних
бондів і паперів ІСІ демонстрували сталу присутність
у ПФТС, інші ринки позиції здали. Найбільше знизив-
ся торговельний оборот на ринку муніципальних об-
лігацій (-96,49%), корпоративних бондів наторгували
на 56,84% менше, ніж у вересні, ринок акцій змен-
шив торговельний оборот на 53,14%, а ринок паперів
ІСІ скоротився на 21,4%. У свою чергу, обсяг торгів
на ринку державних бондів виріс на 33,03%, а ринок
ІСІ — на 1,62% (табл. 4).
Лідером жовтня 2008 р. за обсягом торгів тра-
диційно став ринок корпоративних облігацій. У ве-
ресні торги корпоративними бондами пройшли на
суму 2,68 млрд. грн. з ринковою часткою 73,27%, у
жовтні — усього на 1,16 млрд. грн., а частка ринку
скоротилася до 57,72%. При цьому сукупний попит
на покупку знизився на 48,36% до 16,42 млн. грн., а
С. В. Ляшенко
144
Економічний вісник Донбасу № 2 (16), 2009
Та
бл
иц
я
4
Зм
ін
а
ко
ти
ру
ва
нь
за
«
бл
ак
ит
ни
м
и
ф
іш
ка
м
и»
30
. 0
9
—
3
0.
1
0.
20
08
[2
2]
С. В. Ляшенко
145
Економічний вісник Донбасу № 2 (16), 2009
загальна пропозиція на продаж склала 129,59 млн. грн.
(-16,19%). Найбільший обсяг торгів відбувся з об-
лігаціями «Укргазбанку»: серія 3 —107,38 млн. грн.;
серія Е — 97,73 млн. грн., серія Д — 82,31 млн. грн.
На другій сходинці — ринок державних облігацій.
Якщо у вересні ринкова частка ОВДП склала 13,2%
від загального обсягу торгів 482,98 млн. грн., то в
жовтні вона збільшилася до 32,04% і 642,51 млн. грн.
Загальна пропозиція на продаж зменшилася до 5,48
млн. грн. (-12,18%), а загальний попит на купівлю
склав 11,95 млн. грн. (+44,67%). У лідери торгів вий-
шли ОВДП з терміном погашення 17. 12. 2008 р. і
обсягом торгів — 344,94 млн. грн., 01. 01. 2009 р. —
127,42 млн. грн. і 30. 12. 2009 р. — 114,26 млн. грн.
Третій рядок в рейтингу торгів місяця посів ри-
нок акцій. Так, у вересні торгівля ризиковими інстру-
ментами склала 415,42 млн. грн. або 11,35%, а в
жовтні скоротилася більш ніж вдвічі — до 194,65 млн.
грн. (9,71%). Сукупний попит на покупку акцій зни-
зився на 23,2% — до 39,12 млн. грн., а загальна про-
позиція на продаж склала 55,65 млн. грн. (-24,96%).
Лідери місяця — ЦП «Західенерго» з обсягом торгів
46,11 млн. грн. і 110 угодами за період, «Центренер-
го» — 10,16 млн. грн. і 88 угод і «Азовсталь» — 9,73
млн. грн. і 245 угод.
Четвертим був ринок пайових паперів ІСІ. Інве-
стиційних сертифікатів наторгували на суму 6,47 млн.
грн. з ринковою часткою 0,38%, у вересні обсяг торгів
пайовими бумами склав 8,23 млн. грн. і 0,22%.
На останній сходинці рейтингу ПФТС — ринок
муніципальних облігацій. У жовтні обсяг торгів об-
лігаціями муніципалітетів досяг тільки 2,52 млн. грн.,
а частка ринку склала 0,13%. У вересні торги прой-
шли на суму 71,73 млн. грн. з часткою ринку—
1,96% від загального обсягу торгів. За місяць су-
купний попит на покупку зменшився до 0,76 млн.
грн. (-36,13%), а загальна пропозиція на продаж
склала 7,39 млн. грн. (-7,97%). Лідерами торгів се-
ред муніципальних бондів стали облігації Борис-
пільської міської ради (серія А) — обсяг торгів
839,35 тис. грн., Запорізької міської ради (серія Е)
— 697,32 тис. грн. і Донецької міської ради (серія 3)
— 337,87 тис. грн.
На ринку, який стрімко втрачає свою біржову
капіталізацію, найбільш ліквідними цінними паперами
можна вважати акції емітентів, які найменше знизили
вартість за ціною покупки. За даним критерієм у ліде-
ри жовтня вийшли акції «Західенерго», кращі котиру-
вання яких мали вигляд: на покупку — 277,0 грн.
(-4,48%), на продаж — 283,0 грн. (-5,35%), остання
угода пройшла за ціною 281,9 грн. (-5,4%) за одну
акцію. Спред з котирувань досяг 2,17%. У жовтні з
акціями генеруючої компанії відбулося 110 угод на
суму 46,11 млн. грн. На другому місці — ЦП «Ниж-
ньодніпровського трубопрокатного заводу»: ціна на
покупку акцій емітента зменшилася на 13,57% — до
6,05 грн., на продаж — до 6,4 грн. (-15,79%), остан-
ня угода відбулася за ціною 5,8 грн. (-19,44%) за одну
акцію. Спред між кращими котируваннями — 5,79%.
Було укладено 9 угод на суму 251,04 тис. грн. На
третій сходинці представників індексного кошика
ПФТС — цінні папери ВАТ «Укрнафта». Кращі коти-
рування акцій: на покупку — 97,0 грн. (-14,16%), на
продаж — 99,5 грн. (-15,32%), ціна останньої угоди
— 99,0 грн. (-14,13%) за одну акцію. Спред між ко-
тируваннями досяг 2,58%. Відбулося 156 угод на суму
9,23 млн. грн.
Про зростання інвестиційної зацікавленості нере-
зидентів у придбанні українських біржових паперів
можна забути щонайменше до кінця І півріччя 2009 р.
При цьому досить незначний ріст цін на українські акції
можливий лише у випадку істотного зниження нега-
тивних чинників і внутрішнього, і зовнішнього харак-
теру, що малоймовірно, але можливо, враховуючи пер-
спективи термінової приватизації привабливих для інве-
сторів об’єктів, насамперед підприємств енергетики.
На такий крок керівництво країни може піти вже у
найближчі місяці.
Якщо політики приймуть таке рішення, то в очі-
куванні майбутніх державних розпродажів українські
акції можуть зацікавити вітчизняних і закордонних спе-
кулянтів, зважаючи й на те, що більшість акцій, де кон-
трольний пакет належить державі, у жовтні торгува-
лися на надзвичайно низьких рівнях, близьких до но-
мінальної вартості. Водночас розраховувати на яку-
небудь прихильність не тільки з боку портфельних інве-
сторів у здійсненні біржових покупок, але навіть з боку
потенційних «стратегів» у придбанні контролю над інве-
стиційно привабливими підприємствами за більш-
менш справедливими цінами, примарно. Імовірно, ук-
раїнський біржовий ринок продовжить рухатися в
спадному тренді, а глибина його падіння, залежно від
обсягу негативних новин, може скласти ще майже
30% (табл. 5).
Торгівля в ПФТС, залежно від інтенсивності
торгів, зокрема, корпоративними облігаціями і держав-
ними паперами за репо-угодами складе 2,1 —
3,2 млрд. грн. Лідером листопада через досить висо-
ку активність банків по репо-угодах, очевидно, зали-
шиться ринок корпоративних облігацій з оборотом у
ПФТС в 1,1 — 1,5 млрд. грн. (табл. 6). У 2009 р.
індекс ПФТС може зрости на 10 — 15% за рахунок
девальвації гривні та поліпшення ситуації у вітчизняній
металургії. Однак рівня початку 2008 р. індекс досяг-
не не раніше ніж у 2010 р.
У 2008 р. індекс ПФТС просів на 74%. Інди-
С. В. Ляшенко
146
Економічний вісник Донбасу № 2 (16), 2009
Вид цінних паперів Обсяг торгів за
вересень, грн.
Частка в
загальному
обсязі
торгів,%
Обсяг торгів за
жовтень, грн.
Частка
в
загаль-
ному
обсязі
торгів,
%
Зміна за
період, %
Ринок державних
цінних паперів
482976141,29 13,20 642511059,31 32,04 33,03
ОВДП 482976141,29 100 642511059,31 100 33,03
Ринок муніципальних
цінних паперів
71731261,36 1,96 2521276,74 0,13 -96,4І:
Муніципальні
облігації
71 731 261,36 100 2 521 276,74 100 -96,49
Ринок корпоративних
облігацій
2 681 909 689,92 73,27 1157535245,99 57,72 -56,84
Корпоративні
облігації
2 681 909 689,92 100
1 157 535 245,99 100 -56,84
Ринок акцій 415415335,80 11,35 194 651543,86 9,71 -53,14
Блакитні фішки 227 671 395,79 54,81 124 722 829,84 64,07 -45,22
Акції 2-го й 3-го
рівнів
187 743 940,02 45,19 69 928 714,02 35,93 -62,75
Ринок цінних паперів
пайових ІСІ
8 230 923,46 0,22 8 364 027,79 0,417 1,62
Інвестиційні
сертифікати
8 230 923,46 100
8 364 027,79
100
1,62
Похідні цінні папери -
Опціони
Разом 3 660 263 351,83 100,00
2005583153,69
100,00
-45,21
Таблиця 5
Порівняння динаміки фондових індексів [22]
Індекс Значення на
30.10.2007
Значення на
30.10.2008
Зміна за період, %
ПФТС-Індекс 1175,99 249,05 -78,82
Ineko-DEX 1497,42 389,09 -74,02
катор українського фондового ринку стабільно зни-
жувався протягом практично всього 2008 р., не-
значне зростання спостерігалося лише в лютому
(+1,25%), травні (+6,7%) і в останні два місяці року
(+14,8% у листопаді, +6,7% у грудні). На думку
деяких експертів, позитивний настрій ринку в лис-
топаді-грудні носив технічний характер — набли-
жалося закінчення року, інвесткомпанії намагалися
штучно наторгувати яенайбільше, укласти макси-
мальну кількість угод. Утім, деякі інвестори все ж
Таблиця 6
Структура торгів цінними паперами в ПФТС у вересні — жовтні 2008 р. [22]
С. В. Ляшенко
147
Економічний вісник Донбасу № 2 (16), 2009
таки зайшли на наш ринок наприкінці 2008 р.: де-
вальвація гривні до 9,6 UAH/USD у середині груд-
ня істотно здешевила українські акції для нерези-
дентів [23].
Однак великих угод із залученням вітчизняних
паперів не було. У листопаді-грудні 2008 р. обсяги
торгів на ПФТС були незначними: у листопаді —
839 млн. грн., з яких 578 млн. грн. припало на акції
Харцизького трубного заводу (учасники ринку вва-
жають, що угода була технічною). Роком раніше, у
листопаді 2007-го, обсяг угод становив 1,3 млрд. грн.
Початок весни 2009 р. ознаменувався бурх-
ливим зростанням світових фондових ринків (рис.
12). MSCI World Index до початку квітня збільшив-
ся на 19,4%. Фондові індекси в США та ринки акцій
економік, що розвиваються, безупинно зростали
протягом чотирьох тижнів. Причини позитивної ди-
наміки фондових ринків — узгодження пакета за-
ходів із підтримки світової економіки в розмірі
$1,1 трлн. на Лондонському саміті G20. Також
відіграло свою роль пожвавлення китайської еко-
номіки. З’явилися позитивні новини про стабіліза-
цію ситуації в країнах, що розвиваються. Ще один
важливий позитивний чинник — збільшення ре-
сурсів Міжнародного валютного фонду і його го-
Рис. 12. Зростання фондових індексів на початку 2009 р. [28]
товність переглянути розмір допомоги країнам, які
постраждали від кризи.
Однак підйом світових фондових ринків —
явище короткочасне. Уже на початку квітня 2009 р.
ринки акцій охололи після тривалого ралі та увій-
шли у стадію корекції. Негативні статистичні дані
про стан економіки єврозони й повідомлення про
збитки в 497 млн. дол. американського алюмініє-
вого гіганта Alcoa у I кварталі 2009 р. призвели до
зниження європейських фондових індексів. Фон-
дові індекси США знизилися через невпевненість
інвесторів у тривалості зростання ринку акцій внас-
лідок подальшого погіршення стану американсь-
кої економіки.
Український фондовий ринок на початку вес-
ни 2009 р. також продемонстрував позитивну ди-
наміку — індекс ПФТС за місяць збільшився на
31,8%. Подальший стан вітчизняного ринку акцій
багато в чому залежатиме від рішення МВФ про
продовження співпраці з Україною, стану украї-
нської економіки та стабільності національної ва-
люти. Як очікують експерти, у 2009 р. індекс
ПФТС підросте, однак не більше ніж на 15% (рис.
13). Ситуація на світових фінансових ринках зали-
шається напруженою, глобальна економіка входить
С. В. Ляшенко
148
Економічний вісник Донбасу № 2 (16), 2009
Рис. 13. До кінця 2008 р.
індекс ПФТС досяг рівня початку 2005 р. [23]
у фазу рецесії. Інвестори всього світу втратили
інтерес до фондового ринку: акції вважаються роз-
дутим активом, вартість якого не підкріплена ре-
альними коштами.
Нерезиденти заходитимуть на український ри-
нок здебільшого в періоди девальвації гривні, купу-
ючи вітчизняні акції практично за безцінь. Сприяти
зростанню фондового ринку могли б позитивні кор-
поративні новини компаній — емітентів цінних па-
перів. Але вони навряд чи з’являться найближчим
часом: цього року очікується істотне скорочення
промвиробництва і падіння реального ВВП. Біржо-
вики сподіваються залучити на український фондо-
вий ринок місцевих інвесторів: у грудні рада ПФТС
за рекомендацією торговельного комітету біржі ви-
рішила змінити мінімальні розміри торговельних лотів.
З 22 грудня мінімальний торговельний лот становить
15 тис. грн. для акцій із котирувального списку пер-
шого рівня (раніше — 25 тис. грн.), 10 тис. грн. для
другого рівня (раніше — 15 тис. грн.) і 7 тис. грн.
для позалістингових паперів (раніше 10 тис. грн). Ке-
рівництво біржі вважає, що зменшення суми торго-
вельних лотів розширить коло покупців акцій за ра-
хунок фізосіб, однак це малоймовірно. Придбання
цінних паперів в Україні можливе лише через спец-
іалізованого посередника, який стягує комісійні за
свою роботу (від 200 грн. за угоду). А тому змен-
шення розмірів лотів на 3 — 10 тис. грн. практично
нічого не змінює. До того ж навіть до кризи насе-
лення не інвестувало у фондовий ринок, а після його
падіння втричі — тим більше.
Інвесторам (іноземним чи місцевим), які все ж
зважаться на вкладення в український фондовий ри-
нок, багато аналітиків рекомендують інвестувати в
травні-червні, коли ціни на акції сягнуть дна. На їхню
думку, ринок буде у стані стагнації все перше півріччя
2009 р., а потім можливе зростання котирувань. На
незначну активізацію торгівлі вплине поліпшення си-
туації в українській металургії: у грудні обсяги ви-
робництва сталі виросли до 2 млн. т. — на
500–600 тис. т. більше, ніж очікували аналітики. У
січні можливе збільшення обсягів металовиробниц-
тва до 2,2 млн. т. Це позитивно позначиться на коти-
руванні акцій: українська економіка в цілому зав’я-
зана на металургії, тому позитивні новини сектору
позитивно позначаться на інвестиційній привабливості
акцій меткомпаній.
Підсумовуючи сказане, можна зробити такі вис-
новки.
В Україні, як і в цілому світі, стан фондового
ринку відбиває стан розвитку економіки в цілому. Він
характеризується несформованими традиціями і прави-
Таблиця 7
Чинники зростання українського фондового ринку у 2009 р. [23]
Чинники зростання індексу ПФТС Вірогідність у 2009 р.
Послаблення світової фінансової кризи, поліпшення
світової економічної кон’юнктури; активізація торгів на
більшості іноземних фондових майданчиках світу
Низька
Масова скупка акцій вітчизняних компаній українськими
інвесторами
Низька
Девальвація гривні: у результаті можлива короткочасна
активізація на ринку за рахунок купівлі дешевих акцій
іноземними інвесторами
Середня
Поліпшення кон’юнктури на українському
металургійному ринку
Висока
С. В. Ляшенко
149
Економічний вісник Донбасу № 2 (16), 2009
лами роботи, що зумовлює потребу в запровадженні
системи ефективного регулювання й управління на-
самперед із боку держави.
Разом із тим фондовий ринок України є таким,
що динамічно розвивається та постійно пропонує
інвесторам нові види цінних паперів. Сьогодні та-
кими цінними паперами є акції й корпоративні об-
лігації, поява яких зумовлена об’єктивними потре-
бами виробництва, оскільки вони слугують важли-
вим інструментом централізації реальних капіталів.
Крім того, розвивається ринок муніципальних за-
позичень і ринок похідних цінних паперів (дерива-
тивів). Важливою особливістю українського фінан-
сового ринку є недостатня ефективність діяльності
інститутів спільного інвестування: обсяги зареєст-
рованих випусків ними цінних паперів у 2006 р.
демонструють тенденцію до постійного збільшення
обсягів зареєстрованих випусків акцій корпоратив-
ними інвестиційними фондами.
Незважаючи на в цілому позитивні тенденції, слід
зауважити, що вибір ліквідних фінансових інструментів
на ринку цінних паперів України досить обмежений
для внутрішнього інвестора. Утім, поки що фондовий
ринок істотно не впливає на стан фінансового ринку
зокрема та економіки в цілому.
Поступовий розвиток фондового ринку в Україні
виявив цілу низку проблем (високий ступінь маніпу-
лювання, асиметричність інформації, низька ліквідність
і капіталізація, невеликі обсяги). У звязку з цим є на-
гальна потреба в удосконаленні інфраструктури вітчиз-
няного ринку цінних паперів поряд із механізмом дер-
жавного регулювання.
Література
1. Алексеенкова М. В. Факторы отраслевого
анализа для российской переходной экономики : Пре-
принт WP2/2001/01 — М. : ГУ-ВШЭ, 2001. — 34 с.
2. Кірюхін Б. П. Фондовий ринок України очікує інно-
вацій / Б. П. Кірюхін, А. А. Отченаш // Економіст. —
2008. — № 5. — С. 26 — 27. 3. Бельзецкий А. Фон-
довые индексы: оценка качества / А. Бельзецкий. —
М. : Новое знание, 2006. — 310 с. 4. Боровиков В.
Некоторые особенности поведения фондовых индек-
сов в 1997 году / В. Боровиков. — Режим доступа:
<http://www.statsoft.ru> — проверено 27.10.2008.
5. Єріна А. М. Теорія статистики : практикум /
А. М. Єріна, З. О. Пальян. — К. : Товариство «Знан-
ня», КОО, 1997. — 325 с. 6. Лобанов А. Проблема
метода при расчете value at risk / А. Лобанов // Рынок
ценных бумаг, 2000. — № 21. — с. 54 — 58. 7. Лоба-
нов А. Анализ применимости различных моделей рас-
чета value at risk на российском рынке акций / А. Ло-
банов, А. Порох // Рынок ценных бумаг, 2001. —
№ 2.— С. 65 — 70. 8. Лобанов А. А. Энциклопедия
финансового риск-менеджмента / А. А. Лобанов,
А. В. Чугунов. — М. : Альпина Бизнес Букс, 2006. —
680 c. 9. Бригхем Ю. Финансовый менеджмент /
Ю. Бригхем, Л. Гапенски. — Спб : Экономическая
школа. — 1997. — Т. 1. — 568 c. 10. Брейли Р. Прин-
ципы корпоративных финансов / Р. Брейли, С. Май-
ерс. — М. : ЗАО «Олимп-Бизнес», 1997. — 424 c.
11. Вільям Г. Ґрін «Економетричний аналіз» /
Вільям Г. Ґрін. — К. : «ОСНОВИ», 2005. — 1199 с.
12. Eric Zivot. Introduction to Computational Finance
and Financial Econometrics / Eric Zivot. — 2002. —
544 c. 13. Індекс ПФТС. — Режим доступа : <http:/
/www.pfts.com/uk/shares-indexes/> — проверено
10.10.2008. 14. Russell Davidson. Foundations of
Econometrics / Russell Davidson, James G. MacKinnon.
— Oxford Press — 1999. — 640 c. 15. G. Box. Time
Series Analysis: Forecasting and Control, 2nd. ed. / G. Box,
G. Jenkins. — San Francisco : Holden Day, 1984. —
324 c. 16. VAR Intro — Introduction to Vector
Autoregression Models — Stata User’s Manual. — Ре-
жим доступа : < www.stata.com>. — проверено
10.10.2008. 17. Аналітика: оперативна інформація
щодо стану фондового ринку та ринку цінних паперів
України станом на 2008-01-31. — Режим доступа :
<http://www.ssmsc.gov.ua/8/1> — проверено
27.10.2008. 18. Боровкова В. А. Рынок ценных бу-
маг / В. А. Боровкова. — СПб. : Питер, 2006. — 320 с.
19. Чернишук В. Р. Розвиток ринку цінних паперів:
проблеми й перспективи / В. Р. Чернишук, А. П. Дань-
кевич // Фінанси України. — 2008. — № 8. — С. 96 —
103. 20. Терещенко Г. М. Захист державних корпо-
ративних прав на ринку цінних паперів в Україні /
Г. М. Терещенко // Проблеми розвитку фінансової си-
стеми України : наук.-теорет. конф. — К. : НДФІ, 2002.
— С. 316. 21. Забулонов А. Производные финансо-
вые инструменты: теоретический подход с учетом ре-
алий рынка / А. Забулонов // Вопр. экономики. —
2003. — № 8. — С. 41—55. 22. Морква О. Повне
фіаско / О. Морква // Украина-бизнес. — 2008. —
№ 52 — 53. — 6 лист. — С. 7. 23. Руденко В. Упал,
отжался / В. Руденко // Контракты. — 2009. — № 3 — 4.
— С. 18. 24. Дорошенко І. В. С структуризація фінан-
сових ринків у контексті сучасних глобалізаційних про-
цесів / І. В. Дорошенко // Бюлетень Міністерства юс-
тиції України. — 2009. — № 1. — С. 127 — 134.
25. Кавалец С. Реформування колишніх ощадних
банків: можливості та ризики / С. Кавалец // Семінар
з питань стратегії з вибраних напрямків розвитку та
реформування банківської системи. — К., 2004. —
135 с. 26. Фредерік С. Мишкін. Економіка грошей,
С. В. Ляшенко
150
Економічний вісник Донбасу № 2 (16), 2009
банківської справи і фінансових ринків / Фредерік С.
Мишкін. — К., 2005. — 234 с. 27. Fabozzi J. Capital
markets: institutions and instruments / J. Fabozzi,
E. Modigliani. — Prentice Hall Inc. — 2006. — 23 p.
28. Мінливий тренд // Контракти. — 2009. — № 15.
— С. 8.
Ляшенко С. В. Глобалізаційні процеси на
фінансових ринках та оцінка їх впливу шляхом
розрахунку VAR індексу Першої фондової торгі-
вельної системи
Високої актуальності набуває проблема аналізу
взаємозалежності фондових індексів. Індекси ринків,
що розвиваються, як, наприклад, українські, дуже
чуттєві до змін у світових індексах, тому необхідно
виявляти ступінь цієї залежності, чому й присвячена
ця робота.
Ключові слова: фондовий ринок, акції, індекси,
глобалізація.
Ляшенко С. В. Глобализированные процес-
сы на финансовых рынках та оценка их влияния
путем расчета VAR индекса первой фондовой тор-
говой системы
Высокую актуальность приобретает проблема ана-
лиза взаимозависимости фондовых индексов. Индек-
сы рынков, которые развиваются, как, например, ук-
раинские, очень чувствительны к изменениям в миро-
вых индексах, потому необходимо обнаруживать сте-
пень этой зависимости, чему и посвящена эта работа.
Ключевые слова: фондовый рынок, акции, ин-
дексы, глобализация.
Lyashenko S. Globalization of financial market
and evalnation of its influence by VAR index of first
fund trade system
High actuality is acquired by the problem of analysis
of interdependence of fund indexes. Indexes of markets
which develop, as, for example, Ukrainian, very
perceptible to the changes in world indexes, that is why
it is necessary to find out the degree of this dependence,
why and this work is devoted.
Key words: fund market, actions, индекси,
globalization.
С. В. Ляшенко
|