Світовий досвід митного регулювання експорту зерна
Установлено особливості митного регулювання зерна різних країн світу, зокрема України. Розглянуто проблеми митного регулювання різних країн та шляхи їх вирішення в цій галузі. Виявлено сучасні тенденції розвитку експорту зерна. Наведені показники експорту в галузі зернових культур. Виявлено причини...
Saved in:
| Published in: | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23169 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Світовий досвід митного регулювання експорту зерна / Н.Ю. Шевченко // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 1. — С. 161-163. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859666369368293376 |
|---|---|
| author | Шевченко, Н.Ю. |
| author_facet | Шевченко, Н.Ю. |
| citation_txt | Світовий досвід митного регулювання експорту зерна / Н.Ю. Шевченко // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 1. — С. 161-163. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічний вісник Донбасу |
| description | Установлено особливості митного регулювання зерна різних країн світу, зокрема України. Розглянуто проблеми митного регулювання різних країн та шляхи їх вирішення в цій галузі. Виявлено сучасні тенденції розвитку експорту зерна. Наведені показники експорту в галузі зернових культур. Виявлено причини зміни показників упродовж 2007 — 2008 рр. Ключові слова: митне регулювання, зовнішньоторговельна діяльність, експорт, митний тариф, зерно.
Установлены особенности таможенного регулирования зерна разных стран мира, в частности Украины. Рассмотрены проблемы таможенного регулирования разных стран и пути их решения в данной отрасли. Выявлены современные тенденции развития экспорта зерна. Приведены показатели экспорта в отрасли зерновых культур. Выявлены причины изменения показателей на протяжении 2007 — 2008 гг. Ключевые слова: таможенное регулирование, внешнеторговая деятельность, экспорт, таможенный тариф, зерно.
The features of the custom adjusting of grain different countries of the world, in particular Ukraine are found out. Problems of the custom adjusting of different countries and ways of their decision in this industry are determined. The actual progress of export grain trends is found out. The indexes of export in industry of grain are resulted..The reasons of change of indexes during 2007 — 2008 are determined. Key words: Custom adjusting, foreign trade activity, export; custom tariff, grain.
|
| first_indexed | 2025-11-30T11:20:13Z |
| format | Article |
| fulltext |
161
Економічний вісник Донбасу № 2 (16), 2009
Постановка проблеми. На сучасному етапі роз-
витку міжнародних відносин самостійно діючі на світо-
вому ринку держави мають значні труднощі у реалі-
зації виробленої продукції, особливо в аграрній сфері.
Такі важелі регулювання, як імпортні бар’єри, екс-
портні субсидії, повинні забезпечити безперешкодний
рух потрібного товару до споживача незалежно від
його адресного походження. Але на шляху митної пол-
ітики в кожній країні трапляються різноманітні пере-
шкоди. Для вирішення проблем митного регулюван-
ня країни застосовують різні процедури захисту ринків
зернової продукції.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Низ-
ку праць вітчизняних учених присвячено митному ре-
гулюванню у сфері агропромислового виробництва
зокрема, О.О. Шпичак, Г.С. Лисогор, О.І. Гойчук,
П.Т. Саблук та ін.
Постановка завдання. Метою дослідження є
визначення митного регулювання зерна та виявлення
його особливостей у різних країн світу, зокрема Ук-
раїни.
Виклад основного матеріалу дослідження.
Кожна країна має свої особливості митного регулю-
вання зерна. В Індії діє так звана відкрита генеральна
ліцензія на імпорт кукурудзи з нульовою ставкою мита.
Але коли на внутрішній ринок країни почалося масо-
ве надходження кукурудзи за демпінговими цінами,
то для захисту власних фермерів уряд країни змуше-
ний був відокремити продовольчу кукурудзу від кор-
мової та встановити імпортну квоту в обсязі 350 тис.
тонн з обкладанням митом у межах квоти 15% від
вартості партії товару. Якщо ж компанія імпортувала
кукурудзу поза квоту, то імпортне мито вже дорівню-
вало 50%. Такий же рівень мита був установлений
для імпортованого жита та сорго [3].
Колумбія, навпаки, у межах пов’язаних цін Ан-
дського торговельного об’єднання знизила тариф на
імпортну кукурудзу з 80% до 37%, реагуючи на різке
підвищення світових цін і на продовольчу, і на кормо-
ву кукурудзу. Уряд африканської країни Малаві замість
системи пов’язаних цін ввів систему індикативних цін
на цю культуру [4; 3].
Уряд Таїланду при зростанні попиту кукурудзи
на внутрішньому ринку при квоті 53,5 тис. тонн на
місяць дозволив її імпорт понад квоти, але встановив
додаткове мито в розмірі 4,7 долара США за тонну
імпортованого зерна [1; 3].
Прикладом того, як погодні умови, що вплива-
ють на обсяги валового збору зерна, можуть вплива-
ти на митні тарифи, є дії уряду Філіппін. Коли в ре-
зультаті несприятливих погодних умов країна зібрала
значно менше кукурудзи, ніж потрібно для внутріш-
нього споживання, уряд знизив митну ставку на її
імпорт з 65% до 35% вартості товару.
Угорщина при поганому врожаї кукурудзи на
ланах країни для захисту внутрішнього ринку спочат-
ку прийняла рішення щодо заборони експорту куку-
рудзи взагалі. Але наступний аналіз ринку зерна ку-
курудзи показав, що безпека зберігається при експорті
продовольчої кукурудзи. Тому уряд прийняв рішення
з початку 2001 р. зняти заборону на експорт такого
зерна, залишивши заборону на експорт фуражної ку-
курудзи.
Значне зменшення урожаю через посуху в Бол-
гарії у 2000 р. змусило уряд країни спочатку на сім
місяців (до липня 2001 р.) взагалі відмінити митні збо-
ри на імпортовану пшеницю та ячмінь, а потім на
підставі оцінки потреб та надходження на ринок влас-
ного зерна урожаю 2001 р. прийняти рішення щодо
зменшення митних тарифів, що діяли до 2001 р., на
тверду пшеницю на 15 — 18%, ячмінь — на 5 — 15%
та кукурудзу — на 15 — 20% [3].
Канада, захищаючи власний ринок від надход-
ження дешевої кукурудзи з її південного сусіда —
США, у межах установлених правил торговельної уго-
ди КAРTA включила так званий тріггер (спусковий
гачок), уводячи антидемпінговий тариф обсягом 4 до-
лара США за кожну тонну кукурудзи, що ввозити-
меться в Канаду із США.
Уряд Бангладеш при отриманні урожаю рису
обсягом понад внутрішні потреби країни і наявності
запасів рису попередніх років заборонив імпорт цієї
культури, а уряд Чеської Республіки у 2000 р., оці-
нивши можливості країни, прийняв рішення збільши-
ти експортну квоту на продовольчу пшеницю з 50 до
200 тис. тонн.
Цікавими також є дії уряду В’єтнаму — члена тор-
говельного об’єднання АСЄАН, до якого входять 9 країн
УДК 339.543.37:664.7
Н. Ю. Шевченко,
Аспірантка Національного університету біоресурсів
і природокористування України, м. Київ
СВІТОВИЙ ДОСВІД МИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКСПОРТУ ЗЕРНА
Н. Ю. Шевченко
162
Економічний вісник Донбасу № 2 (16), 2009
Південно-Східної Азії, у межах якого діє угода віднос-
но Спільних Ефективних Преференційних Тарифів
(СЕПТ). При перегляді списку товарів, які рухаються в
межах ринку цього торговельного об’єднання, та та-
рифів на них уряд відмінив тарифи на пшеницю й на-
сіння кукурудзи, а на такі види фуражного зерна, як
ячмінь, овес та жито, встановив обсяом 3%. Крім того,
на продовольчі товари, що містять зерно, залежно від
виду товару і виду зерна, яке входить до його складу,
були встановлені тарифи на рівні 5 — 20% [3; 4].
Бразилія, унаслідок поширення на більшій час-
тині зони посіву зернових захворювань пшениці й по-
боюючись завезення головні та грибкових захворю-
вань з імпортною пшеницею, ще у 1996 р. запровади-
ла такі тарифи на імпорт пшениці з США, які практич-
но його зупинили. Але з листопада 2000 р. вони були
відмінені для твердої червоної ярої та м’якої червоної
пшениці при збереженні тарифів на рівні 13% вартості
пшениці з країн, які входять до торговельного об’єднан-
ня МЕРКОСУР.
До перегляду рівня митних зборів примушує та-
кож необхідність виконання зобов’язань країн, прий-
нятих в угоді сільського господарства в процесі Уруг-
вайського раунду переговорів. Так, Польща, перегля-
нувши свої тарифи на сільськогосподарську продук-
цію, установила імпортні квоти на тверду та м’яку
пшеницю, жито, ячмінь, овес та кукурудзу. При цьо-
му для жита, ячменя, вівса та кукурудзи було вста-
новлено нульове імпортне мито, для твердої і м’якої
пшениці — відповідно 3% і 25% і 15% — для м’якої
пшениці, що імпортується з країн ЄС. Чехія знизила
імпортні тарифи на м’яку пшеницю, жито, ячмінь та
овес з 21,8% до 21,2%, кукурудзу — з 17,5% до 17%
і тверду пшеницю — з 3,7% до 3% [3].
Відповідно до Закону із сільського господарства
(1996 — 2002 рр.) щодо сприяння експорту сільсько-
господарської продукції, уряд США в 1999 р. запрова-
див Програму якісних зразків. Суть Програми в тому,
що для стимуляції експорту американські експортери
сільськогосподарської продукції, у тому числі зерно-
вої, звільняються від експортного мита на ті зразки про-
дукції, які вони надсилають потенційним покупцям.
Україна з виробництва зернових традиційно по-
сідала провідне місце в світі і по праву вважалася жит-
ницею Європи. У структурі загальної пропозиції зер-
нових за той час найбільшу частину займала пшениця
— 35,9 % (яра 23,6 та 12,3 % озима), ячмінь — 25 %,
жито — 17,6 %, овес — 10 %, кукурудза — 4П8 %,
просо — 2,3 %, гречка — 1,0 %, горох — 0,9 % [4].
Слід зазначити, що в Україні, яка традиційно вва-
жається експортером зерна, основну увагу в експорт-
но-імпортних операціях приділено проблемам імпортно-
го мита і практично відсутні проблеми експортного мита.
Для зернових культурах діють переважно спе-
цифічні та, меншою мірою, комбіновані види мита. При
цьому вони здійснюються за пільговими або повними
ставками митних тарифів. На насіннєвий матеріал прак-
тично за всіма видами зернових існує нульова ставка
імпортного мита. За останні роки спостерігається ріст
митних тарифів. Так, в адвалерному вимірі з пшениці
вони зросли на 77 %, ячменю — на 39 % та кукурудзі
— на 30 % [2].
Аналізуючи експорт зернових, можна відмітити,
що за період 2000 — 2007 рр. він склав 6,35 млрд.
дол. США (48,2 млн. тонн). При цьому спостерігаєть-
ся щорічне збільшення, крім неврожайного 2003 р. та
2006 — 2007 рр. Це пов’язано з тим, що внаслідок
надзвичайно складних умов формування врожаю
2006 р. Урядом України була прийнята постанова щодо
запровадження до кінця 2006 р. ліцензування пшениці
та її сумішей із жит. З метою недопущення значного
порушення рівноваги щодо продовольчого та фураж-
ного зерна на внутрішньому ринку Урядом України
було затверджено обсяги квот сільськогосподарської
продукції, експорт якої підлягає ліцензуванню, що
викликано необхідністю підвищення рівня продоволь-
чої безпеки держави шляхом забезпечення формування
державного продовольчого резерву в обсягах, перед-
бачених законодавством.
Особливо позитивним кроком у вирішенні зерно-
вої проблеми України було прийняття 27.10.2003 р. Вер-
ховною Радою України Закону про продовження нульо-
вої ставки ввізного мита на пшеницю та жито до
01.08.2004 р. та встановлення пільг для імпортерів щодо
сплати ПДВ — 180-денну відстрочку після подання мит-
ним органам податкового векселю на 180 діб [2; 4].
Переважну частину експортованого Україною
зерна становить: ячмінь — 43,9% в середньому за 8
років (значні обсяги експорту спостерігались в 2000,
2003 та 2007 рр.); пшениця — 37,8% (значні обсяги
експорту спостерігались в 2001, 2002, 2005 та
2006 рр.); кукурудза — 16% (значні обсяги експорту
спостерігались в 2003, 2004 та 2007 рр.) [4].
Висновки. Отже, економічна ситуація на ринку
зернових України в останні роки була складною у зв’яз-
ку з відсутністю досконалих ринкових відносин вза-
галі, в експортно-імпортних операціях із зерном зокре-
ма. Зниження рентабельності обумовлено, головним
чином, за рахунок зниження рівня цін, і при реалізації
на внутрішньому ринку, і при експорті.
На сьогодні залишається багато проблем, які по-
требують негайного вирішення, а саме: щодо забезпе-
чення стабільної цінової ситуації в умовах підвищено-
го (понад 40 млн. тонн) виробництва зерна, ефектив-
ної підтримки товаровиробника (сьогодні він одержує
лише близько третини вартості кінцевого продукту),
Н. Ю. Шевченко
163
Економічний вісник Донбасу № 2 (16), 2009
ефективного використання державою експортного
потенціалу, запровадження ефективного механізму
регулювання внутрішнього зернового ринку.
Саме тому експорт і імпорт зерна повинен
здійснюватися з урахуванням необхідності захисту інте-
ресів вітчизняних товаровиробників у сфері агропро-
мислового виробництва й забезпечення продовольчої
безпеки України. Захисні заходи треба здійснювати у
формі кількісних обмежень чи введення митних тарифів
до такого рівня й на такий термін, що можуть бути
необхідні для запобігання загрози його для внутріш-
нього ринку. Треба встановити порядок і умови вве-
дення і застосування граничних цін, на основі яких
визначатиметься митна політика. Одним із важливих
напрямків підтримки експорту є розбудова системи
річкових та морських припортових елеваторів. Треба
передбачити поетапні зниження митних тарифів з од-
ночасним посиленням нетарифних методів регулюван-
ня й захисту внутрішнього ринку.
Першочергове завдання держави — гарантувати
продовольчу безпеку населення. Тому формування
достатніх запасів зерна (продовольчого та фуражно-
го), а це, за рекомендаціями ФАО, як мінімум двомі-
сячний запас внутрішнього споживання, є пріоритет-
ним завданням Уряду. Таким потребам відповідає об-
сяг зерна на підприємствах від 2,5 до 3 млн. тонн [2].
Не менш важливим завданням держави є цінове
регулювання ринку. З метою запобігання стрімкого
обвалу цін, особливо період перших двох-трьох
місяців після збирання врожаю, держава повинна ви-
лучати з ринку 2 — 3 млн. тонн продовольчого зерна,
у тому числі близько 0,6 — 0,8 млн. тонн на форму-
вання Аграрним фондом державного продовольчого
резерву та 1,5 млн. тонн — на створення тримісячно-
го незнижуваного регіонального запасу зерна [2].
Митна політика в торгівлі зерном відіграє про-
відну роль в агропромисловому виробництві й ефек-
тивне митне регулювання дозволить активізувати тор-
гівлю зерном, що, у свою чергу, зробить стимулюю-
чий вплив на внутрішній ринок зерна.
Література
1. Лисогор Г. С. Ринок зерна: поточна кон’юнк-
тура і прогноз / Г. С. Лисогор, О. О. Шпичак // Поточ-
на кон’юнктура і прогноз ринків сільськогосподарсь-
кої продукції та продовольства в Україні на перше
півріччя 2004 р. / за ред. О. М. Шпичака, А. В. Разго-
на. — К. : ІАЕ УААН. — 2003. — Вип. 11. 2. Проект
програми «Зерно України 2008 — 2015» // Міністер-
ство аграрної політики України, 2007 — 38 с. 3. Саб-
лук П. Т. Агропромисловий комплекс в системі зов-
ішньоекономічної діяльності України / П. Т. Саблук,
А. А. Фесина, В. І. Власов / за ред. П. Т. Саблук.—
К. : ННЦ «ІАЕ», 2005. — 242 с. 4. Шпичак О. О.
Оподаткування експорту — імпорту продукції рослин-
ництва та продуктів її переробки / О. О. Шпичак. —
К. : ННЦ «ІАЕ», 2004. — 258 с.
Шевченко Н. Ю. Світовий досвід митного ре-
гулювання експорту зерна
Установлено особливості митного регулювання
зерна різних країн світу, зокрема України. Розглянуто
проблеми митного регулювання різних країн та шля-
хи їх вирішення в цій галузі. Виявлено сучасні тен-
денції розвитку експорту зерна. Наведені показники
експорту в галузі зернових культур. Виявлено причи-
ни зміни показників упродовж 2007 — 2008 рр.
Ключові слова: митне регулювання, зовнішньотор-
говельна діяльність, експорт, митний тариф, зерно.
Шевченко Н. Ю. Мировой опыт таможенно-
го регулирования экспорта зерна
Установлены особенности таможенного регули-
рования зерна разных стран мира, в частности Украи-
ны. Рассмотрены проблемы таможенного регулиро-
вания разных стран и пути их решения в данной от-
расли. Выявлены современные тенденции развития
экспорта зерна. Приведены показатели экспорта в от-
расли зерновых культур. Выявлены причины измене-
ния показателей на протяжении 2007 — 2008 гг.
Ключевые слова: таможенное регулирование,
внешнеторговая деятельность, экспорт, таможенный
тариф, зерно.
Shevchenko N. World experience of custom
adjusting of export of grain
The features of the custom adjusting of grain
different countries of the world, in particular Ukraine are
found out. Problems of the custom adjusting of different
countries and ways of their decision in this industry are
determined. The actual progress of export grain trends
is found out. The indexes of export in industry of grain
are resulted..The reasons of change of indexes during
2007 — 2008 are determined.
Key words: Custom adjusting, foreign trade activity,
export; custom tariff, grain.
Н. Ю. Шевченко
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-23169 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-3772 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T11:20:13Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Шевченко, Н.Ю. 2011-07-02T21:24:01Z 2011-07-02T21:24:01Z 2009 Світовий досвід митного регулювання експорту зерна / Н.Ю. Шевченко // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 1. — С. 161-163. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23169 339.543.37:664.7 Установлено особливості митного регулювання зерна різних країн світу, зокрема України. Розглянуто проблеми митного регулювання різних країн та шляхи їх вирішення в цій галузі. Виявлено сучасні тенденції розвитку експорту зерна. Наведені показники експорту в галузі зернових культур. Виявлено причини зміни показників упродовж 2007 — 2008 рр. Ключові слова: митне регулювання, зовнішньоторговельна діяльність, експорт, митний тариф, зерно. Установлены особенности таможенного регулирования зерна разных стран мира, в частности Украины. Рассмотрены проблемы таможенного регулирования разных стран и пути их решения в данной отрасли. Выявлены современные тенденции развития экспорта зерна. Приведены показатели экспорта в отрасли зерновых культур. Выявлены причины изменения показателей на протяжении 2007 — 2008 гг. Ключевые слова: таможенное регулирование, внешнеторговая деятельность, экспорт, таможенный тариф, зерно. The features of the custom adjusting of grain different countries of the world, in particular Ukraine are found out. Problems of the custom adjusting of different countries and ways of their decision in this industry are determined. The actual progress of export grain trends is found out. The indexes of export in industry of grain are resulted..The reasons of change of indexes during 2007 — 2008 are determined. Key words: Custom adjusting, foreign trade activity, export; custom tariff, grain. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Фінанси Світовий досвід митного регулювання експорту зерна Мировой опыт таможенного регулирования экспорта зерна World experience of custom adjusting of export of grain Article published earlier |
| spellingShingle | Світовий досвід митного регулювання експорту зерна Шевченко, Н.Ю. Фінанси |
| title | Світовий досвід митного регулювання експорту зерна |
| title_alt | Мировой опыт таможенного регулирования экспорта зерна World experience of custom adjusting of export of grain |
| title_full | Світовий досвід митного регулювання експорту зерна |
| title_fullStr | Світовий досвід митного регулювання експорту зерна |
| title_full_unstemmed | Світовий досвід митного регулювання експорту зерна |
| title_short | Світовий досвід митного регулювання експорту зерна |
| title_sort | світовий досвід митного регулювання експорту зерна |
| topic | Фінанси |
| topic_facet | Фінанси |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23169 |
| work_keys_str_mv | AT ševčenkonû svítoviidosvídmitnogoregulûvannâeksportuzerna AT ševčenkonû mirovoiopyttamožennogoregulirovaniâéksportazerna AT ševčenkonû worldexperienceofcustomadjustingofexportofgrain |