Причинно-наслідкові відносини в ремоделюванні серця за умов цукрового діабету в щурів
В экспериментах с моделированием аллоксанового диабета 46 крысам проведен анализ роли разных цепей рецепторно мессенджерной системы клеток мишеней в ремоделировании сердца. Сопоставления патохимических и макроскопических изменений сердца при условиях СД позволило обнаружить стадийность ремоделирован...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Актуальні проблеми транспортної медицини |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23228 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Причинно-наслідкові відносини в ремоделюванні серця за умов цукрового діабету в щурів / Е.Ф. Барінов, Н.М. Канана // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2010. — № 4 (2). — С. 125-130. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859731295089721344 |
|---|---|
| author | Барінов, Е.Ф. Канана, Н.М. |
| author_facet | Барінов, Е.Ф. Канана, Н.М. |
| citation_txt | Причинно-наслідкові відносини в ремоделюванні серця за умов цукрового діабету в щурів / Е.Ф. Барінов, Н.М. Канана // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2010. — № 4 (2). — С. 125-130. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Актуальні проблеми транспортної медицини |
| description | В экспериментах с моделированием аллоксанового диабета 46 крысам проведен анализ роли разных цепей рецепторно мессенджерной системы клеток мишеней в ремоделировании сердца. Сопоставления патохимических и макроскопических изменений сердца при условиях СД позволило обнаружить стадийность ремоделирования миокарда. В ранний срок ключевыми факторами в развитии гипертрофии желудочков сердца были повышения активности ПКА и ЕNOS ГЦ. С конца 1 мес. развитие гипертрофии коррелировало с повышением сенситивности Ат1 рецепторов и активности ПКС. Сохранения гиперсенситивности Ат1 рецепторов наряду со снижением еNOS и ПКА при повышении активности ФДЕ играют решающую роль в инициирующей дилятационной кардиомиопатии через 3 месяца после моделирования аллоксанового диабета.
In experiments on 46 rats with alloxan diabetes model the analysis of the role of different parts of receptors messengers system of target cells in diabetic heart remodeling was performed. The interrelations between pathochemical and cardiac morphological changes were estimated to establish the steps of diabetic heart remodeling. Early hypertrophy was associated with activation of protein kinase A and eNOS guanylyl cyclase system. Since the end of 1st month hypertrophy progress correlated with АТ1 receptors sensitivity increase and activation of protein kinase С. These changes together with еNOS and protein kinase A inhibition and phosphodiesterases stimulation led to initiation of heart ventriculi dilatation at 3 months after alloxan injection.
|
| first_indexed | 2025-12-01T13:41:45Z |
| format | Article |
| fulltext |
125
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#4 v. II (22�II), 2010
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4 т. II (22�II), 2010 г.
Резюме
ЭКОЛОГО�ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА
САНИТАРНО�МИКРОБИОЛОГИЧЕСКОГО
СОСТОЯНИЯ РАПЫ ШАБОЛАТСКОГО
(БУДАКСКОГО) ЛИМАНА
Мокиенко А.В., Николенко С.И.,
Недолуженко Д.И, Ковалева И.П.
В работе представлены результаты
эколого�гигиенической оценки санитар�
но�микробиологических показателей
рапы Шаболатского (Будакского) лимана.
Обоснована вероятность сброса бытовых
и промышленных сточных вод в лиман и
необходимость продолжения исследова�
ний эколого�гигиенического состояния
рапы лимана.
Ключевые слова: лиман, рапа,
санитарно-микробиологические
показатели, эколого-гигиеническая
оценка
Впервые поступила в редакцию 11.10.2010 г.
Рекомендована к печати на заседании
редакционной коллегии после рецензирования
УДК 591.21-001.127-002.599.323.4]:612.1
ПРИЧИННО/НАСЛІДКОВІ ВІДНОСИНИ В РЕМОДЕЛЮВАННІ
СЕРЦЯ ЗА УМОВ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ В ЩУРІВ
Барінов Е.Ф., Канана Н.М.
Донецький національний медичний університет ім. М. Горького
Ключові слова: цукровий діабет, ремоделювання серця
В основі реалізації морфогенетичної
програми ремоделювання серця за умов
цукрового діабету (ЦД) лежить включен�
ня експресії більш тисячі генів [3]. Акти�
вація експресії генів визначає амплітуду
й характер реакції структурних елементів
серця на дію патогенетичних факторів
діабету: розвиток гіпертрофії за рахунок
експресії міофіламентів і білків цитоске�
лету, зміна електричної стабільності сер�
ця внаслідок модифікації роботи іонних
каналів і насосів плазмолеми, Са2+�зв’я�
зуючих білків саркоплазматичного рети�
кулума, перебудови щільових з’єднань та
ін.[6�8]. Очевидно, що в основі цих змін
лежить ініціація в клітинах генетичної про�
грами ремоделювання. По суті, набір
генів, які включаються, визначається «за�
питом організму», сигналами, що діють на
кардіоміоцити й систему їхнього мікро
оточення [5]. Виходячи з цього, можна
постулювати, що стадійність причинно�
наслідкових відносин за умов розвитку
дилятаційної кардіоміопатії й серцевої
недостатності, багато в чому, залежить
від характеру й виразності зміни нейро�
гуморальної регуляції, сенситивності
мішеней до ключових регуляторів карді�
ального ремоделювання й ефективності
роботи внутрішньоклітинних сигнальних
систем, що контролюють Са2+�гомеостаз.
Рівень внутрішньоклітинного Са2+ визна�
Summary
ECOLOGY�HYGIENIC ESTIMATION OF
SANITARY�MICROBIOLOGICAL
CONDITION OF HIGHLY MINERAL WATER
OF SHABOLATSKY (BUDAKSKY) ESTUARY
Mokiyenko A.V., Nikolenko S.I.,
Nedoluzhenko D.I., Kovalyova I.P.
In work results ecology�hygienic
estimation of sanitary�microbiological
indicators of highly mineral water
Shabolatsky (Budaksky) estuary are
presented. The probability of dump of
household and industrial sewage in estuary
and necessity of continuation of researches
ecology�hygienic condition highly mineral
water estuary is proved.
Keywords: estuary, highly mineral water,
sanitary-microbiological indicators,
ecology-hygienic estimation
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4 т. II (22�II), 2010 г.
126
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#4 v. II (22�II), 2010
чає силу й швидкість серцевих скорочень
у систолу, якість розслаблення в діасто�
лу, апоптоз при порушенні трофіки й ре�
гуляції й ін. [3, 4] Багатофакторність ре�
гуляції скорочувальної функції міокарда
визначає необхідність аналізу стану
різних елементів внутрішньоклітинної сиг�
нальної системи (протеїнкінази А і С, іно�
зитол�3�фосфату, системи негативного
контролю � eNOS�Протеїнкіназа G). Од�
ним із ключових системних регуляторів за
умов ЦД вважається Ангіотензин II (АнгII)
[5, 7]. Останній може індукувати різні
морфогенетичні процеси в міокарді – від
гіпертрофії до апоптоза кардіоміоцитів.
Крім того, зміна активності ренін�ангіо�
тензинової системи (РАС) і сенситивності
АТ
1
рецепторів клітин�мішеней розціню�
ють як фактор ризику розвитку ендотел�
іальної дисфункції, що визначає порушен�
ня мікроциркуляції й ішемічне ушкоджен�
ня серцевого м’яза [3, 6]. Не менше зна�
чення має прооксидантний і прозапаль�
ний ефекти АнгII, що визначають оксида�
тивний і цитокіновий механізми ушкод�
ження кардіоміоцитів, яке супровод�
жується стимуляцією фіброгенезу в міо�
карді [4, 8]. Очевидно, що превалювання
того або іншого ефекту АнгII залежить від
сенситивності відповідних рецепторів і
внутрішньоклітинного гомеостазу міше�
ней. Однак, дотепер мало даних щодо
взаємозв’язку між активністю регулятор�
них систем, ефективністю функціонуван�
ня внутрішньоклітинної сигналізації і
структурною перебудовою міокарда.
Якщо в експериментальних дослідженнях
доступний мікроскопічний аналіз стану
серця, то в клінічних умовах основними
показниками ремоделювання є дані уль�
тразвукового дослідження геометрії сер�
ця. При обох методичних підходах перс�
пективним представляється пошук при�
чинно�наслідкових зв’язків між пато�
хімічними змінами в організмі й динамі�
кою ремоделювання серця, що й явило�
ся метою даної роботи.
Матеріал и методи дослідження
Експерименти виконані на 46 щу�
рах лінії Вістар. Моделювання ЦД 1 типу
проводили після 18�годинного голоду�
вання шляхом введення алоксану (16 мк/
кг) в хвостову вену тварин [6]. Показни�
ком розвитку інсулярної недостатності
вважали підвищення рівня глюкози в
крові більш 12 ммоль/л на 14 добу екс�
перименту. Аналіз сенситивності рецеп�
торів та стану внутрішньоклітинних сиг�
нальних систем проводили через 14 діб,
1, 2 і 3 міс після початку експерименту
методом інгібіторного аналізу в тесті in
vitro з індукованою агрегацію тромбоцитів
[1]. В якості індуктора використовували
АнгII, який вводили у суспензію у вигляді
концентрованого розчину (5�15 мкл), та�
ким чином, щоб кінцева концентрація
індуктора агрегації в пробі складала 0,25�
2 мкМ. На основі проведених досліджень
визначали EC
50
– ефективну концентра�
цію агоністу, що викликає 50% агрегацію
тромбоцитів [1]. Для оцінки активності
внутрішньоклітинних сигнальних систем
використовували комбінацію агоніста,
стимулятора чи інгібітору в наступних
концентраціях: АнгII – ЕС
50
, трифтазин
(інгібітор системи Са2+�кальмодулін) – 2
мкМ, L�аргінін (субстрат, який стимулює
активність eNOS) – 200 мкМ; L�NAME
(інгібітор eNOS) – 1 мкМ; ОDQ (1H�
[1,2,4]оксадиазоло[4,3�а]квиноксалин�1
(інгібітор ГЦ) – 10мкМ, Н89 (інгібітор ПкА)
– 10 нМ, стауроспорин (інгібітор ПкС) –
50 нМ, теофілін (інгібітор фосфодіесте�
раз) – 5 мкМ. Проби інкубували при 20°°С
протягом 8�9 хв, перемішуючи зі швидк�
істю 1000 об/хв. Результати зміни агре�
гації тромбоцитів виражали у відсотках
відносно показника, зареєстрованого під
час інкубації з АнгІІ.
В аналогічний термін досліджували
масу тіла тварин (m
b
), абсолютну (m
h
) й
відносну масу серця (m
h
/m
b
), аналізува�
ли геометричні показники камер серця.
Об’єм правого й лівого шлуночків серця
(V
RV
й V
LV
) оцінювали за методом Grover
et al. [5], заснованим на визначенні об�
сягу фізіологічного розчину, що вводили
у камери серця. Надалі видаляли перед�
сердя, для чого виконували розріз пара�
лельно атріо�вентрикулярній межі. При
127
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#4 v. II (22�II), 2010
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4 т. II (22�II), 2010 г.
ромеженні шлуночків 2/3 міжшлуночкової
перегородки відводили до ЛШ й 1/3 – до
ПШ [7]. Оцінювали масу кожного з шлу�
ночків (m
v
), їхнє відношення до маси сер�
ця (m
v
/m
h
), вимірювали товщину стінки
кожного з шлуночків (T) у основи, в се�
редній частині й на верхівці шлуночку.
Розраховували відношення T/V. Всі ре�
зультати обробляли статистично з вико�
ристанням критеріїв параметричної й не�
параметричної статистики. Проводили
кореляційний аналіз з оцінкою коефіціє�
нту рангової кореляції Спірмена, кореля�
ційного аналізу. Вірогідність розходжень
реєстрували при p<0,05.
Результати дослідження
У інтактних тварин маса тіла дорів�
нювала 200±22 г. ЕС
50
АнгII склала
0,85±0,02 мкМ. Додавання L�аргініну вик�
ликало зниження АТ на 16,3±1,97%
(p<0,05), тоді як L�NAME підсилював АТ
на 17,3±2,67% (p<0,05), що відбивало ре�
зервну потужність і реальну активність
eNOS відповідно. Ефект ТФЗ складав
15,8±3,1%, що відбивало зв’язок акти�
вації eNOS з Са2+�залежним механізмом.
Інкубація з Н89 призводила до зростання
агрегації тромбоцитів на 8,2±2,1%, тоді як
антиагрегантний ефект інгібітора ПкС
склав 7,8±1,7%.
Через 14 діб після ін’єкції алоксану
рівень глікемії досягав 13,5±1,9 ммоль/л.
Це супроводжувалося вірогідним підви�
щенням ЕС
50
АнгІІ, що відбивало знижен�
ня сенситивності АТ
1
рецепторів. Однак
розподіл цього показника відрізнявся від
нормального, що було пов’язано з індив�
ідуальними особливостями активності
РАС. Загальна закономірність полягала у
початковому зниженні сенситивності АТ
1
рецепторів з наступним підйомом, але
терміни і вираженість цих змін мали інди�
відуальні особливості. Для подальшого
дослідження відібрали щурів з тенден�
цією до гіперсенситивності АТ
1
рецеп�
торів. Через 14 діб в даній групі тварин
ЕС
50
АнгІІ зросла на 21,11% порівняно з
контролем (p<0,05). Це супроводжувало�
ся підйомом активності eNOS на 22,59%
(p<0,05), ГЦ на 44,77% (p<0,01), актив�
ності ПК на 14,63% і ПК С 10,26% порівня�
но з контролем (p<0,05). Такі зміни мо�
жуть відбивати активацію РАС і внутріш�
ньоклітинні адаптаційні реакції, спрямо�
вані на обмеження внутрішньоклітинного
рівня Са2+. За цих умов спостерігалося
зростання маси серця за рахунок
збільшення маси та товщини стінки ЛШ.
Судячи з даних кореляційного аналізу,
провідну роль в розвитку гіпертрофії в
цей ранній термін ЦД відіграє активація
ПкА (r=0,624; Р=0,001) та eNOS (r=506;
Р=0,001), і в меншому ступені вона зале�
жить від сенситивності АТ
1
рецепторів
(r=0,394; Р=0,01) і ПкС (r=0,311; Р=0,04).
Через 1 міс після моделювання ЦД
ситуація дещо змінилася. ЕС
50
для АнгІІ
зменшувалася на 12,62% (p<0,05) віднос�
но попереднього терміну дослідження і
мало відрізнялася від контролю. Це відбу�
валося на тлі обмеження компенсаторно�
го підйому активності eNOS. Ефект L�
NAME знизився на 11,79% порівняно з
попереднім строком (p<0,05), але на
8,09% (p<0,05) перевищував показник в
інтактних щурів. Підтримання підвищеної
продукції оксиду азоту та вірогідно про�
стагландинів підтверджувалося при вико�
ристанні інгібітора ГЦ. Незважаючи на
зниження активності ГЦ на 12,54%
(p<0,05), дана величина залишалася на
28,36% (p<0,01) вищою за контроль. На
відміну від цього активність ПкА поверта�
лася до рівня інтактних щурів. Однак ре�
алізація ефектів циклічних нуклеотидів
(цАМФ і цГМФ) викликає сумніви з огля�
ду на підвищення активності ФДЕ. Про�
агрегантний ефект теофіліну зріс на
15,56% і 23,81% порівняно з попереднім
терміном дослідження та контролем
відповідно (p<0,05). Такі зміни можуть
відбивати підвищення проСа2+�сигналів в
клітинах�мішенях, що підтверджувалося й
зростанням активності ПкС – на 19,77%
(p<0,05) і 32,05% (p<0,01) відносно по�
казника на 14�у добу експерименту та в
інтактних щурів відповідно.
В цей термін дослідження зареєст�
роване прогресування гіпертрофії серця,
маса якого на 37,3% (p<0,01) перевищи�
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4 т. II (22�II), 2010 г.
128
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#4 v. II (22�II), 2010
ла показник в контролі. Збільшення абсо�
лютної маси серця було пов’язане зі зро�
станням маси переважно ЛШ. Вона на
44% перевищувала (p<0,01) показник в
контролі, а T
LV
за 1�й місяць зросла на
17,5% відносно показника в інтактних тва�
рин (p<0,05). Об’єм камер серця при цьо�
му змінювався мало – на 5�8% порівня�
но з контролем. Проведення кореляцій�
ного аналізу дозволило визначити, що
провідним фактором гіпертрофії серця в
цей термін дослідження є активність ПкС
(r=0,661; Р=0,001). За цих умов зареєст�
роване зменшення ролі eNOS (r=0,394;
Р=0,01) і ГЦ (r=0,412; Р=0,005), зростан�
ня ролі АТ
1
рецепторів (r=0,589; Р=0,001)
та нівелювання ефектів ПкА (r=0,213;
Р=0,1).
Протягом 2�го міс ЦД відзначало�
ся незначне зниження маси серця – на
4,3% порівняно з показником у поперед�
ньому місяці, проте вона, як і раніше, пе�
ревищувала таку в інтактних тварин. Зни�
ження маси ЛШ на 5,6% щодо поперед�
нього строку дослідження (p=0,06) супро�
воджувалося збільшенням маси ПШ на
10,3% (p<0,05). При цьому маса ЛШ і ПШ
були на 36,0% й 33,3% (p<0,01) вище за
такі в інтактних щурів, тим самим відби�
ваючи розвиток гіпертрофії обох шлу�
ночків серця.
Гіпертрофія супроводжувалася
збільшенням об’єму камер серця – на
18,5% для ЛШ (p<0,05) і на 8,0% для ПШ
(p=0,05) у порівнянні з попереднім стро�
ком дослідження. Внаслідок цього дані
показники перевищили контроль на
30,1% (p<0,01) і 17,4% (p<0,05) відповід�
но. Дилятація шлуночків супроводжувала�
ся зменшенням товщини стінки ЛШ – на
7,5% порівняно з попереднім терміном
дослідження (p<0,05). Ознаки декомпен�
сації, що розвиваються в лівому відділі
серця були прямо пов’язані зі зміною ре�
гуляції серцево�судинної системи й внут�
рішньоклітинних механізмів контролю
компенсаторно�пристосувальних і пато�
логічних змін.
Зменшення товщини стінки ЛШ і
збільшення об’єму його камери тісно ко�
релювало зі зниженням ЕС
50
АнгІІ на 20%
щодо попереднього строку дослідження
(p<0,05) і на 15,29% (p<0,05) у порівнянні
з контролем – відповідно r
1
=0,548 й r
2
=�
0,616 (Р=0,001). Однак більш тісним вия�
вився зв’язок між сенситивністю АТ
1
ре�
цепторів і відношенням T
LV
/V
LV
(r=0,792,
Р=0,001). Важливим також можна вважа�
ти зв’язок між зниженням товщини ЛШ,
T
LV
/V
LV
й активністю еNOS (r
1
=0,512, r
2
=�
0,556; Р<0,001).
Мала місце виражена залежність
ремоделювання ЛШ від наростаючої ак�
тивності ФДЕ. Ефект ТФ виріс на 18,59%
(p<0,05) й 46,83% (p<0,01) щодо попе�
реднього терміну дослідження й контро�
лю відповідно. Кореляційна залежність
між активністю ФДЕ й товщиною ЛШ, об�
’ємом ЛШ, T
LV
/V
LV
склала відповідно r
1
=�
0,448 (P=0,002); r
2
=0,462 (P=0,001) й r
3
=�
0,610 (P<0,001). Цей зв’язок реалізову�
вався на фоні вираженої залежності T
LV
/
V
LV
від активності ПкС (r=�0,691; P<0,001).
Через 3 міс відзначалося зниження
як абсолютної, так і відносної маси сер�
ця – на 31,8% й 24,2% відповідно
(p<0,01). Ремоделювання серця було
пов’язано зі зниженням маси ЛШ на
33,8% (p<0,01). Причому основну роль у
зміні структури серця грало наростання
об’єму ЛШ на 38,2% (p<0,01) і зниження
товщини його стінки на 15,0% (p<0,05)
щодо контролю. Як наслідок, відношення
T/V прогресивно знижувалося й через 3
місяця виявилося на 38,5% (p<0,01) ниж�
чим за контроль, відбиваючи превалю�
вання в ці строки дилятації над гіпертро�
фією. Ці зміни розвивалися на фоні ви�
раженої гіперсенситивності АТ
1
рецеп�
торів: ЕС
50
для АнгII знизилася протягом
3 місяці на 29,17% (p<0,01) і стала на 40%
нижчою за контрольний рівень (p<0,01).
Це було тісно пов’язане з динамікою Т і V
(r
1
=0,662; r
2
=�0,701; P<0,001), але макси�
мально � з відношенням T/V (r
1
=0,784,
P<0,001). Цей феномен розвивався на
фоні вираженого пригнічення еNOS, ак�
тивність якої знизилася на 22,31%
(p<0,05) у порівнянні з попереднім стро�
ком дослідження й на 45,67% щодо кон�
129
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#4 v. II (22�II), 2010
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4 т. II (22�II), 2010 г.
тролю (p<0,01). Активність еNOS помірно
позитивно корелювала з Т (r
1
=0,396,
P=0,01) і негативно – з об’ємом ЛШ (r
2
=�
0,410; P=0,005). Відзначалося зниження
активності ГЦ на 26,87% у порівнянні з
інтактними тваринами, при цьому ак�
тивність ФДЕ збільшилася на 10,6%
(p<0,05) і виявилася на 61,9% вищою за
контроль (p<0,01). Дані зміни, по суті об�
межують зниження внутрішньоклітинного
пула циклічних нуклеотидів і відбивають
підвищення рівня внутрішньоклітинного
Са2+, що супроводжує такі процеси як за�
палення, порушення мікро циркуляції, ре�
лаксації шлуночків та ін. Крім того, внут�
рішньоклітинний Са2+ є одним з факторів
порушення деполяризації сарколеми кар�
діоміоцитів, асоційованого зі шлуночко�
вими аритміями. У тварин з гіперсенси�
тивністю АT
1
рецепторів за умов ЦД ви�
явлений виражений зв’язок активності
ФДЕ з показниками розвитку дилятацій�
ної кардіоміопатії (r
фдэ�т
=�0,414, P=0,005;
r
ФДЭ�V
=0,449, P=0,002; r
ФДЭ�T/V
=�0,507,
p<0,001). Важливим фактором у пору�
шенні структурно�функціонального стану
міокарда й розвитку дилятацій має також
підвищення активності ПкС, стимуляція
якої супроводжувалася більш ніж двок�
ратним зростанням ефекту стауроспори�
ну. Розрахунки виявили наступне: r
пкс�т
=�
0,545; r
ПкС�V
=0,624, r
ПкС�T/V
=�0,760
(p<0,001), що відбиває роль гіперактив�
ності ПкС в розвитку діабетичної кардіо�
міопатії.
Висновки
Виявлено стадійність регуляції про�
цесу ремоделювання міокарда за умов
ЦД. У ранній термін ключовими фактора�
ми розвитку гіпертрофії cерця були акти�
вація ПкА й еNOS�ГЦ. З кінця 1 міс клю�
чового значення набувало підвищенням
сенситивності АТ
1
рецепторів і активності
ПкС. Ці зміни на фоні пригнічення еNOS і
ПкС та стимуляції ФДЕ відігравали вир�
ішальну роль в ініціації дилятаційної кар�
діоміопатії через 3 місяці після моделю�
вання аллоксанового діабету.
Література
1. Баринов Э.Ф., Сулаева О.Н., Воло�
шин В.В., Терещук Б.П. Динамика
сенситивности АТ
1
рецепторов у крыс
после односторонней обструкции
мочеточника // Проблемы, достиже�
ния и перспективы развития мед.�
биол. наук и практик. Здравоохр. –
2006. Т. 142, Ч. 3. – С. 15�19.
2. Лях Ю.Е., Гур’янов В.Г., Хоменко В.Н.,
Панченко О.А. Основы компьютер�
ной биостатистики.– Д., 2006.– 211 с.
3. Marwick T.H. Diabetic heart disease //
Heart.– 2006. – Vol. 92. – P. 296�300.
4. Maharsy W.M., Kadi L.N., Issa N.G.,
Bitar K.M. Cross�talk related to insulin
and angiotensin II binding on
myocardial remodelling in diabetic rat
hearts // J. Renin Angiotensin
Aldosterone Syst.– 2007. – Vol. 8. – P.
59�65.
5. Pieske B., Wachter R. Impact of
diabetes and hypertension on the heart
// Curr. Opin. Cardiol.– 2008. – Vol. 23,
№ 4. – Р. 340�349.
6. Reuter H., Adam C. The increased
angiotensin II (type 1) receptor density
in myocardium of type 2 diabetic
patients is prevented by blockade of the
renin�angiotensin system //
Diabetologia.– 2006. –Vol. 49. – P.
3067�3074.
7. Spinetti G., Kraenkel N. Diabetes and
vessel wall remodelling: from
mechanistic insights to regenerative
therapies // Cardiovasc. Res.– 2008. –
Vol. 78. – P. 65�73
8. Swynghedauw B. Phenotypic plasticity
of adult myocardium: molecular
mechanisms // J. Exp. Biol.– 2006. –
Vol. 209. – Pt. 12. – P. 2320�2327.
9. Zhou B.Q., Hu S.J., Wang G.B. The
analysis of ultrastructure and gene
expression of sarco/endoplasmic
reticulum calcium handling proteins in
alloxan�induced diabetic rat
myocardium // Acta Cardiol.– 2006. –
Vol. 61. –P. 21�27.
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4 т. II (22�II), 2010 г.
130
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#4 v. II (22�II), 2010
Резюме
ПРИЧИННО�СЛЕДСТВЕННЫЕ
ОТНОШЕНИЯ В РЕМОДЕЛИРОВАНИИ
СЕРДЦА В УСЛОВИЯХ САХАРНОГО
ДИАБЕТА У КРЫС
Баринов Е.Ф., Канана Н.М.
В экспериментах с моделировани�
ем аллоксанового диабета 46 крысам
проведен анализ роли разных цепей ре�
цепторно�мессенджерной системы кле�
ток�мишеней в ремоделировании серд�
ца. Сопоставления патохимических и
макроскопических изменений сердца при
условиях СД позволило обнаружить ста�
дийность ремоделирования миокарда. В
ранний срок ключевыми факторами в
развитии гипертрофии желудочков сер�
дца были повышения активности ПКА и
ЕNOS�ГЦ. С конца 1 мес. развитие гипер�
трофии коррелировало с повышением
сенситивности Ат1 рецепторов и актив�
ности ПКС. Сохранения гиперсенситив�
ности Ат1 рецепторов наряду со сниже�
нием еNOS и ПКА при повышении актив�
ности ФДЕ играют решающую роль в
инициирующей дилятационной кардио�
миопатии через 3 месяца после модели�
рования аллоксанового диабета.
Ключевые слова: сахарный диабет,
ремоделирование сердца,
биохимические показатели
Summary
REASONS AND CONSEQUENTS IN RAT
HEART REMODELING UNDER DIABETES
MELLITUS
Barinov E.F., Kanana N.N.
In experiments on 46 rats with alloxan
diabetes model the analysis of the role of
different parts of receptors�messengers
system of target cells in diabetic heart
remodeling was performed. The
interrelations between pathochemical and
cardiac morphological changes were
estimated to establish the steps of diabetic
heart remodeling. Early hypertrophy was
associated with activation of protein kinase
A and eNOS�guanylyl cyclase system. Since
the end of 1st month hypertrophy progress
correlated with АТ
1
receptors sensitivity
increase and activation of protein kinase С.
These changes together with еNOS and
protein kinase A inhibition and
phosphodiesterases stimulation led to
initiation of heart ventriculi dilatation at 3
months after alloxan injection.
Keywords: saccharine diabetes, redesign
of heart, biochemical indexes
Впервые поступила в редакцию 22.08.2010 г.
Рекомендована к печати на заседании
редакционной коллегии после рецензирования
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-23228 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1818-9385 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T13:41:45Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Барінов, Е.Ф. Канана, Н.М. 2011-07-04T02:51:30Z 2011-07-04T02:51:30Z 2010 Причинно-наслідкові відносини в ремоделюванні серця за умов цукрового діабету в щурів / Е.Ф. Барінов, Н.М. Канана // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2010. — № 4 (2). — С. 125-130. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1818-9385 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23228 591.21-001.127-002.599.323.4]:612.1 В экспериментах с моделированием аллоксанового диабета 46 крысам проведен анализ роли разных цепей рецепторно мессенджерной системы клеток мишеней в ремоделировании сердца. Сопоставления патохимических и макроскопических изменений сердца при условиях СД позволило обнаружить стадийность ремоделирования миокарда. В ранний срок ключевыми факторами в развитии гипертрофии желудочков сердца были повышения активности ПКА и ЕNOS ГЦ. С конца 1 мес. развитие гипертрофии коррелировало с повышением сенситивности Ат1 рецепторов и активности ПКС. Сохранения гиперсенситивности Ат1 рецепторов наряду со снижением еNOS и ПКА при повышении активности ФДЕ играют решающую роль в инициирующей дилятационной кардиомиопатии через 3 месяца после моделирования аллоксанового диабета. In experiments on 46 rats with alloxan diabetes model the analysis of the role of different parts of receptors messengers system of target cells in diabetic heart remodeling was performed. The interrelations between pathochemical and cardiac morphological changes were estimated to establish the steps of diabetic heart remodeling. Early hypertrophy was associated with activation of protein kinase A and eNOS guanylyl cyclase system. Since the end of 1st month hypertrophy progress correlated with АТ1 receptors sensitivity increase and activation of protein kinase С. These changes together with еNOS and protein kinase A inhibition and phosphodiesterases stimulation led to initiation of heart ventriculi dilatation at 3 months after alloxan injection. uk Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України Актуальні проблеми транспортної медицини Экспериментальные и клинические исследования Причинно-наслідкові відносини в ремоделюванні серця за умов цукрового діабету в щурів Причинно-следственные отношения в ремоделировании сердца в условиях сахарного диабета у крыс Reasons and consequents in rat heart remodeling under diabetes mellitus Article published earlier |
| spellingShingle | Причинно-наслідкові відносини в ремоделюванні серця за умов цукрового діабету в щурів Барінов, Е.Ф. Канана, Н.М. Экспериментальные и клинические исследования |
| title | Причинно-наслідкові відносини в ремоделюванні серця за умов цукрового діабету в щурів |
| title_alt | Причинно-следственные отношения в ремоделировании сердца в условиях сахарного диабета у крыс Reasons and consequents in rat heart remodeling under diabetes mellitus |
| title_full | Причинно-наслідкові відносини в ремоделюванні серця за умов цукрового діабету в щурів |
| title_fullStr | Причинно-наслідкові відносини в ремоделюванні серця за умов цукрового діабету в щурів |
| title_full_unstemmed | Причинно-наслідкові відносини в ремоделюванні серця за умов цукрового діабету в щурів |
| title_short | Причинно-наслідкові відносини в ремоделюванні серця за умов цукрового діабету в щурів |
| title_sort | причинно-наслідкові відносини в ремоделюванні серця за умов цукрового діабету в щурів |
| topic | Экспериментальные и клинические исследования |
| topic_facet | Экспериментальные и клинические исследования |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23228 |
| work_keys_str_mv | AT barínovef pričinnonaslídkovívídnosinivremodelûvannísercâzaumovcukrovogodíabetuvŝurív AT kanananm pričinnonaslídkovívídnosinivremodelûvannísercâzaumovcukrovogodíabetuvŝurív AT barínovef pričinnosledstvennyeotnošeniâvremodelirovaniiserdcavusloviâhsaharnogodiabetaukrys AT kanananm pričinnosledstvennyeotnošeniâvremodelirovaniiserdcavusloviâhsaharnogodiabetaukrys AT barínovef reasonsandconsequentsinratheartremodelingunderdiabetesmellitus AT kanananm reasonsandconsequentsinratheartremodelingunderdiabetesmellitus |