Перхлорати та щитоподібна залоза: відоме та невирішені проблеми (огляд літератури та власні результати)

В работе обсуждается проблема антропогенного загрязнения окружающей среды перхлоратами (ПХ). Представлены результаты екологических, токсикологических, клинических и эпидемиологических исследований влияния ПХ на щитовидную железу (ЩЗ) человека и животных. Отмечается актуальность данной проблемы для У...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Актуальні проблеми транспортної медицини
Datum:	2010
Hauptverfasser:	Андрусишина, І.М., Голуб, І.О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України 2010
Schlagworte:	Вторая школа токсикологов: проблемы профессиональной и экспериментальной токсикологии
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23236
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Перхлорати та щитоподібна залоза: відоме та невирішені проблеми (огляд літератури та власні результати) / І.М. Андрусишина, І.О. Голуб // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2010. — № 4. — С. 92-101. — Бібліогр.: 44 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-23236
record_format	dspace
spelling	Андрусишина, І.М. Голуб, І.О. 2011-07-04T03:08:31Z 2011-07-04T03:08:31Z 2010 Перхлорати та щитоподібна залоза: відоме та невирішені проблеми (огляд літератури та власні результати) / І.М. Андрусишина, І.О. Голуб // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2010. — № 4. — С. 92-101. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. 1818-9385 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23236 577.4: 615.9: 577.17. 049/616.441:001.5 В работе обсуждается проблема антропогенного загрязнения окружающей среды перхлоратами (ПХ). Представлены результаты екологических, токсикологических, клинических и эпидемиологических исследований влияния ПХ на щитовидную железу (ЩЗ) человека и животных. Отмечается актуальность данной проблемы для Украины. На основании анализа литературы и результатов собственных исследований показано влияние ПХ на обмен МЕ в сывороктке крови и ЩЗ а также роль некоторых ме таллсодержащих ферментнов в них. The review covers a problem of anthropogenic pollution of the environment by perchlorate (PC). The results of ecological, toxicological, clinical and epidemiological studies of the effect of PC on the thyroid gland (TG) in animals and human are presented. The topicality of the problem for Ukraine is emphasized. On the basis of literature data analysis and own studies the PC influence on metal ions exchange in blood serum and TG as well as the role of some metal enzymes in the exchange process was shown. uk Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України Актуальні проблеми транспортної медицини Вторая школа токсикологов: проблемы профессиональной и экспериментальной токсикологии Перхлорати та щитоподібна залоза: відоме та невирішені проблеми (огляд літератури та власні результати) Перхлорати и щитовидная железа: известное и нерешенные проблемы (обзор литературы и собственные данные) Perchlorate and thyroid gland: known facts and unsolved problems (review of literature and own results) Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Перхлорати та щитоподібна залоза: відоме та невирішені проблеми (огляд літератури та власні результати)
spellingShingle	Перхлорати та щитоподібна залоза: відоме та невирішені проблеми (огляд літератури та власні результати) Андрусишина, І.М. Голуб, І.О. Вторая школа токсикологов: проблемы профессиональной и экспериментальной токсикологии
title_short	Перхлорати та щитоподібна залоза: відоме та невирішені проблеми (огляд літератури та власні результати)
title_full	Перхлорати та щитоподібна залоза: відоме та невирішені проблеми (огляд літератури та власні результати)
title_fullStr	Перхлорати та щитоподібна залоза: відоме та невирішені проблеми (огляд літератури та власні результати)
title_full_unstemmed	Перхлорати та щитоподібна залоза: відоме та невирішені проблеми (огляд літератури та власні результати)
title_sort	перхлорати та щитоподібна залоза: відоме та невирішені проблеми (огляд літератури та власні результати)
author	Андрусишина, І.М. Голуб, І.О.
author_facet	Андрусишина, І.М. Голуб, І.О.
topic	Вторая школа токсикологов: проблемы профессиональной и экспериментальной токсикологии
topic_facet	Вторая школа токсикологов: проблемы профессиональной и экспериментальной токсикологии
publishDate	2010
language	Ukrainian
container_title	Актуальні проблеми транспортної медицини
publisher	Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
format	Article
title_alt	Перхлорати и щитовидная железа: известное и нерешенные проблемы (обзор литературы и собственные данные) Perchlorate and thyroid gland: known facts and unsolved problems (review of literature and own results)
description	В работе обсуждается проблема антропогенного загрязнения окружающей среды перхлоратами (ПХ). Представлены результаты екологических, токсикологических, клинических и эпидемиологических исследований влияния ПХ на щитовидную железу (ЩЗ) человека и животных. Отмечается актуальность данной проблемы для Украины. На основании анализа литературы и результатов собственных исследований показано влияние ПХ на обмен МЕ в сывороктке крови и ЩЗ а также роль некоторых ме таллсодержащих ферментнов в них. The review covers a problem of anthropogenic pollution of the environment by perchlorate (PC). The results of ecological, toxicological, clinical and epidemiological studies of the effect of PC on the thyroid gland (TG) in animals and human are presented. The topicality of the problem for Ukraine is emphasized. On the basis of literature data analysis and own studies the PC influence on metal ions exchange in blood serum and TG as well as the role of some metal enzymes in the exchange process was shown.
issn	1818-9385
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23236
citation_txt	Перхлорати та щитоподібна залоза: відоме та невирішені проблеми (огляд літератури та власні результати) / І.М. Андрусишина, І.О. Голуб // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2010. — № 4. — С. 92-101. — Бібліогр.: 44 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT andrusišinaím perhloratitaŝitopodíbnazalozavídometaneviríšeníproblemioglâdlíteraturitavlasnírezulʹtati AT golubío perhloratitaŝitopodíbnazalozavídometaneviríšeníproblemioglâdlíteraturitavlasnírezulʹtati AT andrusišinaím perhloratiiŝitovidnaâželezaizvestnoeinerešennyeproblemyobzorliteraturyisobstvennyedannye AT golubío perhloratiiŝitovidnaâželezaizvestnoeinerešennyeproblemyobzorliteraturyisobstvennyedannye AT andrusišinaím perchlorateandthyroidglandknownfactsandunsolvedproblemsreviewofliteratureandownresults AT golubío perchlorateandthyroidglandknownfactsandunsolvedproblemsreviewofliteratureandownresults
first_indexed	2025-11-25T13:36:20Z
last_indexed	2025-11-25T13:36:20Z
_version_	1850513321824878592
fulltext	АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (22), 2010 г. 92 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (22), 2010 Вступ Серед хімічних речовин, що забруд9 нюють оточуюче середовище струмогенні сполуки утворюють значну групу токси9 кантів, яка багато в чому визначає антро9 погенний вплив на екологічну структуру навколишнього середовища і на стан здоров’я людини. Головною причиною формування зобу щитоподібної залози (ЩЗ) традиційно вважають дефіцит йоду у довкіллі. В той же час зобну ендемію все частіше почали фіксувати і у йод напов9 нених регіонах, що свідчить про зроста9 юче значення інших екопатогенів, части9 на яких має зобогений ефект [193]. Останніми роками експерти Міністерства з охорони навколишнього середовища у США (Environmental Protection Agency9 EPA) ініціювали серь9 озні дослідження по вивченню забруд9 нення природного середовища перхлора9 тами (ПХ) та їх впливу на здоров’я люди9 ни. Було показано, що вплив ПХ призво9 дить до небезпечних для здоров’я люди9 ни наслідків – порушення функкції ЩЗ, нервової кісткової та сполучної тканини, канцерогенної дії на організм при вжи9 ванні забрудненої ПХ питної води [495]. Завдяки розробці нових високочутливих методів аналізу ПХ (методів іонно9об9 мінної хроматографії та проточно9іжекц9 ійної масс9спектрометрії) у різних водних середовищах були визначенні рівні вмісту ПХ. Так вміст ПХ у питній воді у США пе9 реглянуто і сьогодні становить 6 мкг/л (до речі в Україні та Росії діє ГДК встановле9 ний ще з часів СРСР рівний 5 мг/л). Екс9 пертами ЕРА встановлено офіційну «без9 печну дозу» вживання ПХ яка становить 0,0007 мг на 1 кг маси людини на 1 добу, що в перерахунку на вміст ПХ у питній воді при добовому надходженні складає 0,0245 мг/л [496]. Актуальною проблема забруднення є і для України, тому що на її території є бази ракетної зброї та військових відходів, у сільському господарстві впро9 довж багатьох років застосовуються де9 фоліанти, десіканти, добрива та пестици9 ди, що містять хлорвмістні сполуки та ПХ, продовжує хлоруватись водопровідна вода і т.д [798]. Актуальність проблеми Підвищений інтерес до проблеми забруднення оточуючого середовища перхлоратами (ПХ), що спостерігається останніми роками у світі обумовлений тим, що головним фізіологічним ефектом дії ПХ є порушення функції щитоподібної залози (ЩЗ) при надходженні у організм з питною водою. Крім того експертами ЕРА встановлено, що їх вплив може при9 звести до небезпечних для здоров’я наслідків – канцерогенної дії на тканини ЩЗ, нервової, сполучної і кісткової тка9 нин. Небезпечний цей ксебіотик своєю тератогенною дією [195]. Одне з головних джерел антропо9 генного забруднення ПХ – це виробниц9 тво перхлорату амонію, що є необхідним компонентом твердого ракетного палива та палива для балістичних ракет [196, 99 11]. ПХ застосовуються у виробництві вибухівки та піротехнічних засобів, а та9 кож у повітроплаванні. Крім того, ПХ за9 стосовуються при обробці шкіри і фарбу9 УДК 577.4: 615.9: 577.17. 049/616.441:001.5 ПЕРХЛОРАТИ ТА ЩИТОПОДІБНА ЗАЛОЗА: ВІДОМЕ ТА НЕВИРІШЕНІ ПРОБЛЕМИ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ТА ВЛАСНІ РЕЗУЛЬТАТИ) Андрусишина І.М., Голуб І.О. Державна установа «Інститут медицини праці АМН України», м. Київ Ключові слова: перхлорати, мікроелементи, щитоподібна залоза, ферменти. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (22), 2010 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (22), 2010 г. 93 ванні тканин, у виробництві гуми, фарб та емалей. Невелика кількість ПХ застосо9 вується і у гальваніці [596, 8]. ПХ можуть входити до складу заб9 руднюючих домішок у нітратних добри9 вах, що застосовуються при вирощуванні сільськогосподарських культур. Відомі ПХ і як дефоліанти. У 1999 р. ЕРА опубліку9 вало інформацію у журналі “Environmеntal Science and Technology”, що звичайні садові добрива також можуть містити 0,1590,84 % ПХ [1, 5]. Відома історія хіміотерапевтичного використання ПХ у ендокринологічній практиці. Тривалий час перхлорати на9 трію та калію застосовувалися у лікуванні гіпертиреозу, відомого як хвороба Грей9 вса (в Україні – з 1930 до 1980 р.). Пізніше через високий ризик розвитку апластич9 ної анемії, агранулоцитозу та пошкоджен9 ня нирок їхнє застосування як фармако9 логічного засобу було обмежено [6, 12, 13]. Одним з головних біологічних ефектів дії ПХ на ссавців та людину є порушення роботи ЩЗ. Добре відомо, що ПХ гальмують надходження йоду до ЩЗ, що, що призводить до зниження секреції гормонів тироксину (Т 4 ) і трийодтироніну (Т 3 ). Гормони ЩЗ беруть участь у багать9 ох життевоважливих функціях організму. Контроль циркулюючих у плазмі крові та тканинах гормонів здійснюється гіпотала9 мусом (що виробляє тиреотропний рил9 ізинг9гормон 9 ТРГ) і гіпофізом (що ви9 робляє тиреотропний гормон 9 ТТГ) [14]. В результаті ретельних досліджень було встановлено особливості накопи9 чення, розповсюдження, метаболізму та елімінації ПХ в організмі. Показано, що вони у ссавців і у людини подібні. ПХ добре поглинаються через дихальні шля9 хи, травний шлях і шкіру. При пероральній дії ПХ абсорбуються, головним чином, у кишковику. Пероральний шлях вважаєть9 ся основним шляхом надходження ПХ до організму людини [495]. Ефекти дії ПХ у токсикологічних дос9 лідженнях на тваринах добре вивченні, є поодинокі данні щодо професійної експо9 зиції та експозиції населення, що прожи9 ває на забрудненних територіях. Встанов9 леними маркерами дії ПХ на людину вва9 жають зміни секреції гормонів ЩЗ та рівня ТТГ, вміст альбуміну в сироватці крові [5]. Однак недостатньо вивчено ефекти хронічної дії ПХ. Поодинокі данні щодо молекулярних механізмів дії ПХ, хоча і відомо, що ПХ здатні блокувати роботу ряду металовмісних ферментів, як наприклад, тиреопероксидази, тирозина9 зи, дейодинази, кальцитоніну [3, 8910]. Екологічні дослідження ПХ Було показано, що на територіях, забруднених ПХ, наземні та водні безхре9 бетні та хребетні тварини можуть акуму9 лювати ПХ, що призводить до скорочен9 ня темпів їх народжуваності і зростання рівня смертності. В комплексі з іншими ксенобіотиками це може порушувати ба9 ланс водної та наземної екосистем. Дос9 лідження, проведені на представниках водних і наземних безхребетних, дрібній рибі та гризунах [495, 15918], дозволили оцінити взаємозв’язок між дозою ПХ та ефектом. Для розуміння механізму дії ПХ дуже важливими є дані про акумуляцію цього ксенобіотика в екологічному лан9 цюзі. Вони не тільки дозволяють створи9 ти реальні моделі токсикокінетики і ток9 сикодинаміки, але й охарактеризувати ризик його впливу на екосистему в ціло9 му. Відомо, що у риб ЩЗ бере участь у сезонних змінах організму, формуванні кісткової тканини. Так, у риб роду даніо (Danio rerio) перхлорат калію в концент9 рації 500 мг/л у воді гальмує формуван9 ня плавника та диференціацію шкірного пігменту на ранніх стадіях розвитку риби [15]. У риб9товстолобиків (Pimephales promelas) виявлені ефекти дії ПХ (дози: 1, 10 і 100 мкг/л; тривалість дії: 28 днів) на ЩЗ риб, що проявляється у зміні фор9 мування тіла в різні вікові періоди [16]. Перхлорат калію впливає на процес пе9 ретворення личинки міноги (Petromyzon marinus) в дорослу особу [17]. Відомо, що у амфібій ЩЗ бере участь у процесі ме9 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (22), 2010 г. 94 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (22), 2010 таморфозу пуголовка в дорослу жабу. Так, концентрація ПХ у воді 5 мкг/л галь9 мує розвиток кінцівок тіла жаби (Xenopus laevis)– порушується метаморфоз пуго9 ловка в період тиреоїдзалежного розвит9 ку. Доза ПХ 18 мкг/л призводить до того, що метаморфоз є неповним: лише деякі пуголовки втрачають хвіст і перетворю9 ються на жабу [18]. Завдяки появі в останні роки нових високочутливих методів (зокрема, мето9 ду іонної хроматографії) стало можливим вивчити вміст ПХ у біологічному матері9 алі. В ході дослідження у штаті Техас, вода та ґрунт якого сильно забруднені ПХ, були визначені рівні ПХ у рослинах (0,5695,5 г/ кг), в організмі водних безхребетних (81092038 мкг/г), риб (297 мкг/г) і жаб (580 мкг/г), у печінці та нирках гризунів (2328 мкг/г) [19]. Токсичні ефекти дії ПХ та тварин В результаті ретельних токсиколо, гічних досліджень, що були проведені на експериментальних тваринах – мишах, щурах, кролях, морських свинках, дове9 дена токсичність солей ПХ для ЩЗ та інших органів. Визначено, що ПХ є ток9 сичний як для дорослих, так і для ново9 народжених тварин, причому характер прояву токсичної дії на ЩЗ залежить від статі, віку, виду тварин та тривалості дії ксенобіотика. Найчутливішими до дії ПХ є щури [495, 11, 15, 19921]. Дослідження, проведені на щурах Sprague9Dawley, по9 казали більшу чутливість ЩЗ у самок до дії ПХ, ніж у самців [19, 20]. Добре вивчені ефекти підгострої дії різних концентрацій ПХ у експери9 ментальних тварин. Надходження перх9 лорату калію з питною водою протягом 4 днів у концентрації від 10 до 500 мг/л призводило до зростання рівня ТТГ у сироватці крові та зниження рівнів Т 3 і Т 4 у щурів Sprague9Dawley [22]. Доза ПХ 35 мг/кг сприяла зменшенню маси тіла, а доза 40 мг/кг – прояву гематологічних змін та порушенню функції печінки й ни9 рок [5]. Введення перхлорату калію кро9 ликам і щурам протягом 9 днів з водою в концентрації 2 і 40 мг/кг на день спричи9 няло скорочення вмісту йоду в ЩЗ, що було більш вираженим у щурів [23]. Було також виявлено залежне від статі зрос9 тання рівня ТТГ і зниження рівня Т 3 і Т 4 у щурів, яким протягом 14 днів з питною водою давали перхлорат амонію в кількості 0,01,1,0, 10,0 та 25 мг/кг на день. Перші прояви зміни рівнів ТТГ, Т 3 і Т 4 у самок спостерігалися при дозі 0,12 мг/кг на день, а у самців – при 0,44 мг/кг на день [24]. Показано, що миші також є чутливими до дії ПХ. Пероральна добова доза ПХ 0,07 мг/кг впродовж 14 днів при9 зводить до порушень імунної системи мишей. Перші ознаки зниження рівнів йодтиронінів спостерігалися у молодих щурів при введенні дози ПХ 0,01 мг/кг протягом 14 днів, тому вважається, що ендокринні органи щурів є більш чутли9 вими до дії ПХ. Однак зміни у серцево9 судинній, гастроентерологічній, гепатоб9 іліарній та екскреторній системах спосте9 рігалися при введенні дози ПХ 8 мг/кг на день протягом такої ж тривалості впливу ксенобіотика [495]. Хронічна дія ПХ на експеримен, тальних тварин є мало дослідженою. У такому контексті мало вивчені й ефекти дії малих доз ПХ. Ендокринні порушення спостерігались у щурів при перорально9 му надходженні ПХ в дозі 0,01 мг/кг про9 тягом 1 року. Пероральне введення ми9 шам ПХ в дозі 0,035 мг/кг протягом року призводило до мінімальних імунологічних ефектів. Введення ПХ в дозах 6 та 9 мг/ кг протягом року спричиняло системні порушення кровотворної, екскреторної та гепатобіліарної систем у дорослих щурів. Пухлини різної локалізації спостерігались у щурів при тривалому (протягом 192 років) введенні дози ПХ 1000 мг/кг [496]. Розміри фолікулів ЩЗ та їхніх ядер змен9 шувалися у 12 % мишей вже після 5 міс впливу ПХ калію у дозі 10 мг/кг, що по9 ступав з їжею. У старих мишей спостер9 ігали зниження маси тіла. Маса тіла та маса ЩЗ у щурів Wistar зменшувалась при введенні дози перхлорату калію 10 мг/кг протягом 2 років. У них спостеріга9 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (22), 2010 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (22), 2010 г. 95 ли зниження колоїду у фолікулах ЩЗ, а через 2 роки у 30 % щурів розвинувся рак ЩЗ [25]. Епідеміологічні дослідження В ході спостереження [4], проведе9 ного на 37 чоловіках9добровольцях, було визначено, що 89999 % радіоактивного ПХ, введеного дворазово у терапевтичній дозі per os, виводиться нирками. При цьому незначна доля ПХ може утримува9 тися шкірою протягом тижня. Екскреція ПХ нирками є головним шляхом його виведення із організму. Період елімінації ПХ (t 50 ) становить 8920 год [5, 9910]. В дослідженнях, проведених на доб9 ровольцях та робітниках, зайнятих на виробництві ПХ, показано, що як корот9 кочасна (протягом 14 днів ), так і тривала дія ПХ (протягом 598 років) у концентра9 ціях більших ніж терапевтичні призводить до збільшення рівня ТТГ та зниження Т 3 і Т 4 у сироватці крові [495]. Крім того, при хронічній дії ПХ виявлено випадки агра9 нулоцитозу, апластичної анемії, а також порушення функції нирок. Рівні ПХ у сечі, які знайдено за допомогою методу іоно9 обмінної хроматографії, становили 0,0069 0,99 мг/л (для робітників зі стажем 5 років) та 0,000290,44 мг/л (при контакті з ПХ впродовж 8 років). Було показано [5, 21], що коли професійні робітники отри9 мують ПХ в дозі 0,5 мг/кг за день, то рівні тиреоїдних гормонів у сироватці крові знижуються на 67 %. Нестача тиреоїдних гормонів особ9 ливо небезпечна для організму, що роз9 вивається. Виявлено, що вживання пит9 ної води, що містить ПХ, жінками протя9 гом 19го тап 29 го триместру вагітності може спричиняти у них серйозні проблеми зі здоров’ям[496, 26].У цей пері9 од ЩЗ дитини повною мірою ще не функціо9 нує і необхідні для розвитку та формуван9 ня мозку дитини гормони ЩЗ плід отри9 мує відж матері. У дітей, що розвивають9 ся за умов дефіциту гормонів ЩЗ. Пору9 шується розвиток і формування цент9 ральної нервової системи. Дослідниками NRC (Національний Дослідницький Центр) у США було показано, що вагітні жінки деяких регіонів Чілі отримують з питною водою дозу до 120 мкг/л ПХ, яка призводить до накопичення 0,20 мкг/л ПХ у сироватці крові, 1,04 мкг/л ПХ у молоці та зниження рівня Т4 на 38 %. Було дове9 дено, що зниження тиреоїдних гормонів на 75% є достатнім для розвитку патоло9 гічних змін у ЩЗ матерів за загрози по9 рушення розвитку немовлят [27]. Експериментальна частина (власні результати) Проблема забруднення ПХ довкілля і наслідки їхнього впливу на навколишнє середовище та здоров’я населення Ук9 раїни також є актуальною. В Україні про9 водяться проводяться поодинокі дослід9 ження у цьому напрямку. Розроблено декілька методик методик по визначенню концентраціх ПХ у водних об ектах [28]. В ході пілотних досліджень [29] було, що вміст ПХ у різних типах вод Ук9 раїни 9 артезіанській та природній був у 1250 разів нижче ГДК, прийнятого в СРСР (станом на 1986 р), та в 4 рази вище за ГДК у США (станом на 2005 р). Картогра9 фічна оцінка вмісту ПХ у водопровідній воді показала переважне забруднення ПХ у східних регіонах України, що підтверд9 жується даними про переважне антропо9 генне забруднення цих регіонів. Таблиця 1 Вміст деяких біохімічних показників крові та печінки щурів за умов підгострої дії ПХ (M ± m) Показник Контроль КCIO4 NaCIO4 Mg(CIO4)2 Металотіонеін печин- ки, нмоль/г 1,04 ± 0,05 2,64 ± 0,76 4,44 ± 1,65 1,14 ± 0,15 АТФ еритроцитів, мкмоль/л 130,77 ± 1,46 47,32 ± 4,03 38,25 ± 5,47 94,64 ± 1,34 Церулоплазмін сиро- ватки крові, мкмоль/л 2,29 ± 0,10 1,65 ± 0,18 1,69 ± 0,20 1,18 ± 0,14 Zn-протопорфірін мкмоль/моль гема 69,0 ± 0,33 86,0 ± 1,09 69,0 ± 1,50 117,0 ± 3,36 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (22), 2010 г. 96 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (22), 2010 В одній українській роботі [30], було показано, що довготривала дія ПХ при9 зводить до фрагментації ДНК у динаміці формування йод дефіцитного зобу. Різноманітність функцій ЩЗ обумов9 люється ефективністю та досконалістю роботи «йодного насосу». Великі неор9 ганічні іони – гойтрогени можуть викону9 вати роль інгібіторів транспорту йоду. Відповідно до ступеня свого впливу на ЩЗ, ПХ займають одну з перших позицій [497, 14, 31]. Ефекти дії ПХ на молекуляр9 ному рівні можуть виявляються в блоку9 ванні роботи активних центрів ряду ме9 таловмісних ферментів [21, 32934]. Вста9 новлено, що дисбаланс деяких мікроеле9 ментів (МЕ9ванадію і заліза, селену, мол9 ібдену, міді, кальцію) може призводити до пригнічення роботи ферментів, які беруть участь у синтезі гормонів ЩЗ. Крім того, ПХ блокують роботу кальцитоніну (гормон ЩЗ, що не містить І9), який контролює вміст кальцію і фосфатів у крові та бере участь у формуванні кісткової тканини [4, 8910]. Метою власних досліджень було порівняльне вивчення особливостей об9 міну деяких МЕ та металовмісних фер9 ментів у сироватці крові та тканині ЩЗ за умов експериментального моделювання струмогенного ефекту дії перхлоратів калію, натрію та магнію. Дослідження виконані на білих статевозрілих щурах9 самцях лінії Wistar масою 1509220 г з ура9 хуванням правил біоетики. Тривалість підгострого експерименту становила 14 днів. Тварини були розділені на 4 групи (перша дослідна група отримувала перо9 рально фізіологічний розчин, а 294 групи 9 1 % розчини калію, натрію та магнію перхлорату відповідно). Визначен9 ня вмісту МаЕ та МЕ проводи9 ли за допомо9 гою методу АЕС9ІЗП після відповідної кис9 лотної підготов9 ки [35]. Визна9 чення вмісту металотіонеіну проводили за методом запропонованим [36]. Вміст АТФ у еритроцитах та церулоплазміну (ЦП) сироватки крові проводили за допомогою методу спектрофотометрії за методикою [37, 38]. Флуориметричним методом виз9 начали цинк9протопорфірин (ЦПП) у крові згідно методики [39]. Обробка даних про9 водилась методом варіаційної статисти9 ки [40]. Було вивчено зміни вмісту деяких ферментів у цільній крові, сироватці крові, еритроцитах та тканині печінки. Отримані результати подано у таблицях 193. Нами було встановлено значне зро9 стання синтезу металотіонеіну (МТ) у тка9 нині печінки під час під гострого перо9 рального введення калію перхлорату (у 2,54 рази) та натрію перхлорату (у 4,27 разів) (таблиця 1). Вважається, що зрос9 тання вмісту низькомолекулярного білку – МТ є відоповіддю організму на токсич9 ну дію ксенобіотиків (наприклад, кадмію та ртуті). Тож зростання у декілька разів вмісту МТ у тканині печінки свідчить про токсичну дію ПХ. Також було встановле9 но значне пригнічення активності АТФ еритроцитів крові у всіх дослідних групах (у 2,76, 3,42 та 1,38 рази відповідно). Менш виражена дія ПХ відмічалась у групі тварин, які отримували магній перхлорат. Макроерг АТФ, як відомо є важливим енергетичним субстратом, тому при9 гнічення процесів відновлення молекули АТФ свідчить про глибокі процеси пору9 шення дихання еритроцитів під час корот9 котривалої дії ПХ. Виявлено також при9 гнічення синтезу ЦП у групах тварин, які отримували калій перхлорат та магній перхлорат, що свідчить про пригнічення синтезу ЦП печінкою. Серед відомих Таблиця 2 Вміст мікроелементів у сироватці крові щурів за умов підострої дії действия ПХ (M ± m, мкмоль/л, n = 5) Хімічний елемент Контроль КCIO4 NaCIO4 Mg(CIO4)2 Са 3168,66 ± 38,82 5404,20 ± 192,2 4621,26 ± 161,8 5610,53 ± 453,7 Сu 41,54 ± 1,10 60,27 ± 4,20 48,01 ± 4,10 40,44 ± 7,50 Fe 23,28 ± 0,8 45,84 ± 3,80 58,19 ± 3,03 91,50 ± 6,30 Zn 12,39 ± 0,7 28,60 ± 2,40 23,10 ± 3,03 21,57 ± 3,70 Se 0,62 ± 0,11 1,27 ± 0,51 0,51 ± 0,06 0,41 ± 0,02 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (22), 2010 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (22), 2010 г. 97 о різноманітних функцій ЦП є транспорт та регуляція обміну міді у крові та внутрішніх органах, феррооксидазна дія та мобіліза: ція заліза сироватки, антиоксидантна дія та інш. Зв’язок між активністью ЩЗ та рівнем ЦП у крові знижувався [3, 14]. Зростав і вміст Zn:протопорфірину (ЦПП) крові при дії калію та магнію ПХ (1 1,25 та 1,69 відповідно), що підтверджує думку про формування ознак анемії у експери: ментальних тварин [4:6]. Так, відомим метаболічним порушениям при еритро: поетичній порфірії внаслідок дії свинцю є зростання рівня цинк: протопорфірину, вільного протопорфірину [14]. Загалом отримані зміни вмісту металомістких ферментів свідчать про токсичну дію ПХ на організм експеримен: тальних тварин. Враховуючи, що більшість ферментів, що вивчались у на: шому експерименті були металовмісни: ми, та той факт, що дисбаланс МЕ : се: лену, заліза, кобальту, йоду, марганцю, кальцію та інших може сприяти розвитку патології нейроендокринної системи та ЩЗ важливим було вивчити вміст деяких МЕ у сироватці крові та тканині ЩЗ. Зміни вмісту МЕ у сироватці крові подано у таб: лиці 2. В класичних роботах показано що кров, як багатокомпонентна та багаторі: внева структура з динамічною популяцією клітин більш чутлива до дисбалансу МЕ [3, 14, 43, 44]. Так виявлено збільшення вмісту кальцію у сироватці крові експери: ментальних тварин (у 1,71, 1,46 1,77 разів відповідно). Цей ефект обумовлений впливом солей ПХ на порушення роботи гормону кальцитоніну, що виробляють клітини ЩЗ та паратгормону : паращито: подібними за: лозами [14, 33, 44]. Вміст міді зростав у групі тварин, які підпадали під вплив калію перхлорату. Як відомо за учас: тю міді відбу: вається гидроксилування тирозину, транспортним ферментом міді є ЦП. Збільшення міді у сироватці крові свідчить про порушення роботи ЩЗ. В той же час виявлений надлишок заліза у сироватці крові, особливо виразний для піддослідних тварин групи, що отримува: ла магній перхлорат слугує підтверджен: ням порушення гемопоєзу, подібні зміни описані для ЦПП. Вміст цинку зростав у сироватці крові під час перорального вве: дення калію перхлорату та натрію перх: лорату (відповідно у 2,31 та 1,86 разів).Слід відмітити, що зміни вмісту МТ були подібні і це пояснюється тим, що МТ може містити як мідь так і цинк. Відміче: но зростання вмісту селену у випадку впливу калію перхлорату (у 2,05 разів). Відомо,що селен поряд з йодом приймає участь у метаболізмі тиреоїдних гормонів [3, 14, 32]. За його участю відбувається активація дейодиназ. Таким чином, отри: мані результати змін вмісту МЕ у сиро: ватці крові піддослідних тварин свідчать про блокування роботи С:клітин які ви: робляють кальцитонін, порушенню робо: ти металовмісних ферментів, що беруть участь у синтезі гормонів ЩЗ. Також важливим було вивчити зміни мікроелементного балансу у тканині ЩЗ. Результати вмісту МЕ представлено в таблиці 3. Найбільш виразними було при: гнічення транспорту йоду у ЩЗ після пе: роральної дії солей ПХ (14,77, 4,58, 4,77 разів відповідно). Відбувалось блокуван: ня надходження міді до ЩЗ у 2 рази при дії калію або натрію перхлорату. В той же час вміст міді у тканині ЩЗ зростав у 2,5 разів у піддослідних тварин групи, яка зазнала впливу магнію перхлорату. Таблиця 3 Вміст мікроелементів у ЩЗ експериментальних тварин за умов підгострого впливу ПХ (M ± m, мкмоль/г, n = 5) Хімічний елемент Контроль KClO4 NaClO4 Mg(ClO4)2 І 505,52 ± 57,0 342,0 ± 9,40 110,48 ± 43,40 105,83 ± 19,90 Сu 0,38 ± 0,02 0,19 ± 0,01 0,19 ± 0,01 0,94 ± 0,20 Fe 78,25 ± 0,70 143,24 ± 27,0 89,17 ± 6,60 159,71 ± 15,40 Zn 10,09 ± 1,90 27,84 ± 4,80 27,07 ± 2,60 32,27 ± 2,80 Se 1,65 ± 0,15 1,77 ± 0,22 1,65 ± 0,07 1,90 ± 0,20 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (22), 2010 г. 98 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (22), 2010 Відмічено накопичення заліза (у 1,83 +, та 2,04 рази) та цинку (у 2,76, 2,68 та 3,20 разів) у ЩЗ піддослідних тварин всіх груп. В той же час тканині ЩЗ не виявлено достовірних змін вмісту селену, окрім дії магнію перхлорату. Виявлені різнонап+ равлені зміни вмісту МЕ свідчать про різні механізми дії солей ПХ та ЩЗ. Відомим ефектом дії ПХ на йодний насос є інгібу+ вання транспорту йодиду та оксидативні порушення у самій ЩЗ [4+5]. Нещодавно був відкритий ще один механізм роботи транспорту йоду до клітин, а саме хло+ ридно+йодидний транспортер. Останній відбувається на апікальних мембранах не тільки у ЩЗ, але й у корі нирок, шкірі, слюних залозах та інших клітинах [34, 42]. Таким чином аналіз даних літерату+ ри та власні результати дозволяють зро+ бити наступні висновки: 1. Підвищений інтерес до проблеми забруднення навколишнього середо+ вища перхлоратами пов’язаний з по+ рушенням функції щитоподібної зало+ зи нервової та кровотворної систем, кісткової та сполучної тканини, тера+ тогенною та канцерогенною дією. 2. Поряд з вже відомими біологічними маркерами експозиції ПХ – вмістом самого ПХ у біологічних середовищах та концентрацією йоду та тиреоїдних гормонів у сироватці крові у токсико+ логічному експерименті можуть вико+ ристовуватися вивчення металовміс+ них білків у тканинах та зміни вмісту важливих для роботи ЩЗ МаЕ та МЕ+ селену, заліза, кальцію, марганцю, цинку. Виявлено різнонаправлені зміни вмісту МЕ, які свідчать про різні механізми дії солей ПХ та ЩЗ. 3. Проблема забруднення ПХ довкілля і наслідки їхнього впливу на навко+ лишнє середовище та здоров’я насе+ лення України залишаються практич+ но невивченими. В той же час зобну ендемію все частіше почали фіксува+ ти і у йоднаповнених регіонах Украї+ ни, що свідчить про зростаюче зна+ чення екопатогенів, частина яких має зобогений ефект. Література 1. Абросимов А.Ю., Ильин А.А., Румян+ цев П.О. и др. Клинико+морфологи+ ческая характеристика фолликуляр+ ных опухолей щитовидной железы у лиц молодого возраста, проживаю+ щих на загрязненной радионуклида+ ми территории // Пробл. эндокри+ нол.+ 2000.+ № 6.+С. 25+32. 2. Помелова В.Г., Калиненкова С.Г. Нео+ натальный скрининг на врожденный гипотиреоз в экологически неблагоп+ риятных регионах // Пробл. эндокри+ нол. 2000.+ № 6.+С. 18+26. 3. Корзун В.Н., Парац А.М., Матвієнко А.П., Дибенко Т.О. Проблеми і перс+ пективи профілактики йододефіцит+ них захворювань у населення Украї+ ни // Ендокринологія 2006.+ т.11, №2.+ с.187+193. 4. Perchlorate environmental contamination: toxicological review and risk characterization based on emerging information. US EPA, ORD,Washington, DC, NCEA+1+0503,draft, 1998. 164 p. 5. Perchlorate environmental contamination: toxicological review and risk characterization based on emerging information. US EPA, ORD,Washington, DC, NCEA+1+0503,draft, 2006. 252 p. 6. Кундієв Ю.І., Тронько М.Д., Андруси+ шина І.М. Перхлорати як чинник ри+ зику для здоров’ я людини (огляд длітератури)//Ендокринологія 2006.+ т.11, №2.+ с.236+248. 7. Мельников Н.Н., Новожилов К.В., Белан Л.Р., Пылова Т.Н. Химические средства защиты растений: Справоч+ ник.+ М.:Химия, 1980.+ 288 с. 8. Справочник по пестицидам / под ред. Л.И.Медведя. К., 1980.+ 379 с. 9. Urbansky E.T. Perchlorate Chemistry:Implications for analysis and remediation // Biochem. J. 1998.+ 2, № 2.+P. 81+95. 10. Proposed Public Health Goal for Perchlorate. Office of Environmental Нealth Hazard Assessment.+2000. +3 p. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (22), 2010 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (22), 2010 г. 99 ammunition plant (LHAAP) // J. Occup. Environ. Med.+ 2001.+ № 4.+P. 409+ 422. 20. Chow S.I.,Woolbury D.M. Kinetics of distribution of radioactive perchlorate in rat and guinea+pig thyroid glands / / J. Endocrinol. +1970.+ № 7.+P. 207+ 218. 21. Wolff J. Perchlorate and the thyroid gland // Pharmacol Reviews. +1998.+ 50, № 1.+P. 89+105. 22. Girard M.F Two+generation reproduction study of ammonium perchlorate in rats// Toxicologist.+ 1999.+48.+P.112. 23. Greer M.A., Goodman G., Pleus R.C., Greer S.E. Health effects assessment for environmental perchlorate contamination of thyroidal radioiodine uptake in humans // Environ. Health Perspect. +2002.+ V.110, № 9.+P. 927+ 937. 24. Fisher J., Todd P., Mattie D. et al. Preliminary development of a physiological model for perchlorate in the adult rat: a framework for further studies // Drug. and Chem. Toxicol. + 2000.+ V.23, № 1.+P. 243+258. 25. Siglin J.C., Dodd D.E., Mattie D.R. A 90+day drinking water toxicity study in rats which ammonium perchlorate / Amended final report.Spencerville,OH.: Springborn Laboratoties, Inc.:1998, study no. 3455.1 26. Strawson J., et al Reference dose for perchlorate based on thyroid hormone change in pregnant women as the critical effect// Regul.Toxicol Pharmacol.+ 2004.+ № 39.+Р. 44+65. 27. Tellez R.T., Chacon P.M., Abarca C.R. et al Long+term environmental exposure to perchlorate through drinking water and thyroid function during pregnancy and the neonatal period//Thyroid.+2005.+15,N,9.+P.963+ 975. 28. Зуй О.В., Кущевская Н.Ф., Гончарук В.В. Безэкстракционное определе+ http://www.oehha.ca.gov/public_info/ facts/pdf/perchloratefacts.pdf 11. Perchlorate News: News about the treatment of Perchlorate contamination 5.01.2003. 2p. http:// www.perchloratenews.com 12. Бреславский А.С., Симон И.В. Экс+ периментальное исследование ти+ реостатической активности перхло+ рата калия//Пробл.эндокриннол.+ 1955.+№3.+С.25+32. 13. Литвинов Н.Н., Говорченко В.И., Ляп+ ков Б.Г. Изменения щитовидной же+ лезы и аденогипофиза под влияни+ ем перхлората калия//Архив патоло+ гии, 1968.+№4.+С.61+66. 14. Авцын А.П., Жаворонков А.А., Риш М.А., Строчкова Л.С. Микроэлемен+ тозы человека.+М.: Медицина, 1991.+ 496 с. 15. Brown D. The role of thyroid hormones in zebrafish and axolotl development / / Proc. Natl. Acad. Sci USA. 1997.+ V.94.+ P. 13011+13016. 16. Crane H.M., Pickford D.B, Hutchinson T.H. and Brown J.A. Effect of ammonium perchlorate on thyroid function in developing fathead minnows, Pimephales promelas // Environ.Health Perspec.+ 2005.+ V.113, № 4.+P. 396+401. 17. Manzon R.C., Holmes J.A, Jonson J.H. Variable effects of goitrogens in including precocoious metamorphosis in sea lampreys (Petromyzon marinus) // J. Exp. Zool.+ 2001.+ V.289.+P. 290+ 303. 18. Goleman W.l., Urquidi L.J. Anderson T.A et al Environmentally relevant concentrations of ammonium perchlorate inhibit development and metamorphosis in Xenopus laevis // Environ.Toxicol.Chem. +2002.+ №21.+ P. 424+430. 19. Smith N.P., Theodorakis Ch. W., Anderson T.A., Kendall R.J. Preliminary assessment of perchlorate in ecological receptors at longhorn army АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (22), 2010 г. 100 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (22), 2010 ние малых количеств перхлоратов в водах//Химия и технология воды, 2008,+т.30,№5.+с.509+520. 29. Андрусишина І.М. Гігієнічна оцінка вмісту перхлорату та іонів металів у воді різного використання деяких регіонів України //Довкілля та здоро+ в’я 2007.+ 30. Мишуніна Т.М., Калініченко О.В., Пількевич Л.І., Тронько М.Д. Фраг+ ментація ДНК щитоподібної залози щурів у динаміці формування йод дефіцитного зоба// Ендокринологія, 2006.+т.11,№1.+с.42+47. 31. Аухатова С.Н., Ильбульдин Ю.Ф., Фенченко Н.Г. Состояние щитовид+ ной железы под воздействием ток+ сикантов/Современные вопросы ве+ теринарной медицины и биологии:+ Сборник науч. работ Башкир. госу+ дар.аграр. университета, Уфа, 2000.+с. 14+15. 32. Golstein J., Corvilain B., Lamy F., Paquer D., Dumont J Effect of a seleniym deficient diet on thyroid function of normal and perchlorate treated rats//Acta endocrinologica.+ 1988.+118.0P.495+502. 33. Fell M., Best Ph Effect of perchlorate on calcium release in skinned fibres stimulated by ionic substitution and caffeine//Euripen journal of physiology.+1990.+415.+P.688+692. 34. Fujimara H., Tatsuni K., Congenital hypothyroidism caused by a mutation in the Na+/I+ sympoter//Nature genetic.+1997.V.16.+P.124+125. 35. Методические указания 4.1.1482+03 «Определение химических элемен+ тов в биологических средах и препа+ ратах методами атомно+эмиссион+ ной спектрометрии с индуктивно+ связанной плазмой и масс+спектро+ метрии с индуктивно+связанной плазмой»+ М.: Минздрав России, 2003.+16 с. 36. Патент України на корисну модель № 60439 А UA, МПК Ф61В5/145б Ф6В10/00б Спосіб визначення мета+ лотіонеїну в біологічних об’ єктах/ Шафран Л.М., Тимофеєва С.В., Ше+ рер В.В., Пихтеєва О.Г., Большой Д.В., Одеський державний медичний університет + № 2002065242; Заяв+ лений 25.06.2002: Опубл. 15.10.2003 Бюл. №10 37. Введение в биомембранологию/Под ред А.А.Болдырева.+М Издв+о МГУ, 1990.+208с. 38. Лабораторные методы исследова+ ния в клинике. Справ./Под ред.+ Меньшикова.+М.:Медицина, 1987.+ 365 с. 39. Instruction manual of Zn+ HEMATOFLUOROME TER Models 206D, 1996.+12c. 40. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико+биоло+ гических данных. +К., 2006.+558 с. 41. Абросимов А.Ю., Ильин А.А., Румян+ цев П.О. и др. Клинико+морфологи+ ческая характеристика фолликуляр+ ных опухолей щитовидной железы у лиц молодого возраста, проживаю+ щих на загрязненной радионуклида+ ми территории // Пробл. эндокри+ нол.+ 2000.+ № 6.+С. 25+32. 42. Yu K., Narayanan L., Mattie D et al The pharmacokinetics of perchlorate and its effect on the hypothalamus+ pituitary+thyroid axis in the male rat// Toxicol.Appl.Pharmacol., 2002+т.182, №2.+c.148+159. 43. Андрусишина І.М., Голуб І.О., Лампе+ ка О.Г. Зміни балансу мікроелементів у щитоподібній залозі щурів самців та самок за умови гострого впливу перхлорату магнію/Науч.+прак.конф+ .”Збереження здоров я населення урбанізованих територій:наукові і практичні аспекти впливу чиннів дов+ кілля” 29+30 листопада, Дніпропет+ ровськ, 2007+3с. 44. Кудрин А.В., Громова О.А. Микро+ элементы в неврологии.+ М.: ГЕО+ ТАР+Медиа, 2006. +204 с. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (22), 2010 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (22), 2010 г. 101 Резюме ПЕРХЛОРАТИ И ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА: ИЗВЕСТНОЕ И НЕРЕШЕННЫЕ ПРОБЛЕМЫ (ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ И СОБСТВЕННЫЕ ДАННЫЕ) Андрусишина И.Н., Голуб И.А. В работе обсуждается проблема антропогенного загрязнения окружаю+ щей среды перхлоратами (ПХ). Пред+ ставлены результаты екологических, ток+ сикологических, клинических и эпидеми+ ологических исследований влияния ПХ на щитовидную железу (ЩЗ) человека и животных. Отмечается актуальность дан+ ной проблемы для Украины. На основа+ нии анализа литературы и результатов собственных исследований показано влияние ПХ на обмен МЕ в сывороктке крови и ЩЗ а также роль некоторых ме+ таллсодержащих ферментнов в них. Ключевые слова: перхлораты, микро� элементы, щитовидная железа, фер� менты. Summary PERCHLORATE AND THYROID GLAND: KNOWN FACTS AND UNSOLVED PROBLEMS (REVIEW OF LITERATURE AND OWN RESULTS) Andrusishina I.N., Golub I.A. The review covers a problem of anthropogenic pollution of the environment by perchlorate (PC). The results of ecological, toxicological, clinical and epidemiological studies of the effect of PC on the thyroid gland (TG) in animals and human are presented. The topicality of the problem for Ukraine is emphasized. On the basis of literature data analysis and own studies the PC influence on metal ions exchange in blood serum and TG as well as the role of some metal enzymes in the exchange process was shown. Keywords: perchlorates, oligoelementss, thyroid, enzymes. Впервые поступила в редакцию 16.06.2010 г. Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования Проблема комбинированного дей+ ствия химических веществ является од+ ной из актуальных проблем профилак+ тической токсикологии и еще с начала прошлого века привлекает к себе вни+ мание исследователей (Н.С. Правдин, 1929 г.; Н.В. Лазарев, 1938 г.). Однако, несмотря на большое число исследова+ ний конкретных комбинаций, серьезных обобщающих работ [1+4], многие аспек+ ты этой проблемы остаются далеки от решения. Качество воздушной среды поме+ щений по составу в значительной сте+ пени также зависит от качества атмос+ ферного воздуха, но немаловажное зна+ чение имеют внутренние источники, среди которых одними из самых мощ+ ных являются полимерные строитель+ ные материалы (ПСМ). Проведенные УДК 616�092:54�4 ОЦЕНКА ХАРАКТЕРА КОМБИНИРОВАННОГО ДЕЙСТВИЯ НЕКОТОРЫХ ХИМИЧЕСКИХ ВЕЩЕСТВ В ОПЫТАХ IN VIVO И IN VITRO Соболь Ю.А. Республиканский научно�практический центр гигиены, г. Минск Ключевые слова: комбинированное действие, полимерные материалы

Перхлорати та щитоподібна залоза: відоме та невирішені проблеми (огляд літератури та власні результати)

Institution

Ähnliche Einträge