Особливості кардіотоксичної дії важких металів — свинцю, ртуті і марганцю — з урахуванням вікових реакцій організму

Особливості кардіотоксичної дії важких металів — свинцю, ртуті і марганцю — з урахуванням вікових реакцій організму

Целью работы было изучение ритма сердца у крыс разного возраста, после введения им солей тяжелых металлов (свинец, ртуть, марганец). Исследования проводились на крысах самцах линии Вистар молодых (возраст 3 месяца, масса 100 130 г) и старых (23 месяца, 270-300 г). Соли металлов вводили внутрибрюшинн...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Актуальні проблеми транспортної медицини
Datum:2010
1. Verfasser: Короленко, Т.К.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України 2010
Schlagworte:
Вторая школа токсикологов: проблемы профессиональной и экспериментальной токсикологии
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23250
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Особливості кардіотоксичної дії важких металів — свинцю, ртуті і марганцю — з урахуванням вікових реакцій організму / Т.К. Короленко // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2010. — № 4. — С. 131-138. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-23250
record_format dspace
spelling Короленко, Т.К.
2011-07-04T03:33:30Z
2011-07-04T03:33:30Z
2010
Особливості кардіотоксичної дії важких металів — свинцю, ртуті і марганцю — з урахуванням вікових реакцій організму / Т.К. Короленко // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2010. — № 4. — С. 131-138. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
1818-9385
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23250
613.3+615.9+616-057.001.5
Целью работы было изучение ритма сердца у крыс разного возраста, после введения им солей тяжелых металлов (свинец, ртуть, марганец). Исследования проводились на крысах самцах линии Вистар молодых (возраст 3 месяца, масса 100 130 г) и старых (23 месяца, 270-300 г). Соли металлов вводили внутрибрюшинно 5 дней в неделю в течение 60 дней в дозах: ацетата свинца 1,53 мг/кг массы тела, хлорид ртути 0,19 мг/кг и хлорид марганца 8,5 мг/кг). Контрольной группе животных вводили 0,9 % расствор NaCl. Влияние тяжелых металлов на работу сердца оценивали с помощью электрокардиографического блока “Кардио”. Результаты показали, что ведение солей тяжелых металлов оказывало негативный потенцирующий эффект на сердечно сосудистую систему экспериментальных животных, который усиливался с возрастом. Хроническое поступление хлорида ртути и марганца у молодых крыс уменьшало частоту сердечных сокращений, у старых крыс введение лорида ртути привело к развитию тахикардии с признаками дистрофии миокарда. Влияние ацетата свинца на электрическую активность сердца у опытных животных оказалось менее значительным по сравнению с контрольными особями.
The purpose of the work was to study the cardiac rhythm in rats while administration of heavy metals (lead, mercury, manganese) into the body. Studies were conducted on male Wistar rats, aged 3 months, (young rats with the body mass of 100 130 g) and 23 month (old rats, body mass of 270-300 g). The tested animals were administered intraperitoneally 5 days a week within 60 days by solutions of lead acetate (1.53 mg/kg body weight), mercury chloride (0.19 mg/kg) and manganese chloride (8.5 mg/kg). The controlled animals of the similar aged groups received injections of 0, 9 % NaCl solution. The effect of heavy metals on the work of heart of the subjected animals was estimated using a cardiographic unit “Cardio”. The results showed that administration heavy metals salts caused a negative potentiation effect on the cardiovascular system of experimental animals, which increase with the age. Under chronic administration of mercury chloride and manganese to young rats the rates of cardiac output. In old rats the administration of mercury chloride resulted in development of tachycardia with signs of myocardium dystrophy. The effect of lead acetate on electric cardiac activity of the tested animals was less significant as compared with the control ones.
uk
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
Актуальні проблеми транспортної медицини
Вторая школа токсикологов: проблемы профессиональной и экспериментальной токсикологии
Особливості кардіотоксичної дії важких металів — свинцю, ртуті і марганцю — з урахуванням вікових реакцій організму
Особенности кардиотоксического действия тяжелых металлов — свинца, ртути и марганца — с учетом возрастных реакций организма
Features of heavy metals cardiotoxic action of lead, mercury and manganese, taking into account age reactions
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Особливості кардіотоксичної дії важких металів — свинцю, ртуті і марганцю — з урахуванням вікових реакцій організму
spellingShingle Особливості кардіотоксичної дії важких металів — свинцю, ртуті і марганцю — з урахуванням вікових реакцій організму
Короленко, Т.К.
Вторая школа токсикологов: проблемы профессиональной и экспериментальной токсикологии
title_short Особливості кардіотоксичної дії важких металів — свинцю, ртуті і марганцю — з урахуванням вікових реакцій організму
title_full Особливості кардіотоксичної дії важких металів — свинцю, ртуті і марганцю — з урахуванням вікових реакцій організму
title_fullStr Особливості кардіотоксичної дії важких металів — свинцю, ртуті і марганцю — з урахуванням вікових реакцій організму
title_full_unstemmed Особливості кардіотоксичної дії важких металів — свинцю, ртуті і марганцю — з урахуванням вікових реакцій організму
title_sort особливості кардіотоксичної дії важких металів — свинцю, ртуті і марганцю — з урахуванням вікових реакцій організму
author Короленко, Т.К.
author_facet Короленко, Т.К.
topic Вторая школа токсикологов: проблемы профессиональной и экспериментальной токсикологии
topic_facet Вторая школа токсикологов: проблемы профессиональной и экспериментальной токсикологии
publishDate 2010
language Ukrainian
container_title Актуальні проблеми транспортної медицини
publisher Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
format Article
title_alt Особенности кардиотоксического действия тяжелых металлов — свинца, ртути и марганца — с учетом возрастных реакций организма
Features of heavy metals cardiotoxic action of lead, mercury and manganese, taking into account age reactions
description Целью работы было изучение ритма сердца у крыс разного возраста, после введения им солей тяжелых металлов (свинец, ртуть, марганец). Исследования проводились на крысах самцах линии Вистар молодых (возраст 3 месяца, масса 100 130 г) и старых (23 месяца, 270-300 г). Соли металлов вводили внутрибрюшинно 5 дней в неделю в течение 60 дней в дозах: ацетата свинца 1,53 мг/кг массы тела, хлорид ртути 0,19 мг/кг и хлорид марганца 8,5 мг/кг). Контрольной группе животных вводили 0,9 % расствор NaCl. Влияние тяжелых металлов на работу сердца оценивали с помощью электрокардиографического блока “Кардио”. Результаты показали, что ведение солей тяжелых металлов оказывало негативный потенцирующий эффект на сердечно сосудистую систему экспериментальных животных, который усиливался с возрастом. Хроническое поступление хлорида ртути и марганца у молодых крыс уменьшало частоту сердечных сокращений, у старых крыс введение лорида ртути привело к развитию тахикардии с признаками дистрофии миокарда. Влияние ацетата свинца на электрическую активность сердца у опытных животных оказалось менее значительным по сравнению с контрольными особями. The purpose of the work was to study the cardiac rhythm in rats while administration of heavy metals (lead, mercury, manganese) into the body. Studies were conducted on male Wistar rats, aged 3 months, (young rats with the body mass of 100 130 g) and 23 month (old rats, body mass of 270-300 g). The tested animals were administered intraperitoneally 5 days a week within 60 days by solutions of lead acetate (1.53 mg/kg body weight), mercury chloride (0.19 mg/kg) and manganese chloride (8.5 mg/kg). The controlled animals of the similar aged groups received injections of 0, 9 % NaCl solution. The effect of heavy metals on the work of heart of the subjected animals was estimated using a cardiographic unit “Cardio”. The results showed that administration heavy metals salts caused a negative potentiation effect on the cardiovascular system of experimental animals, which increase with the age. Under chronic administration of mercury chloride and manganese to young rats the rates of cardiac output. In old rats the administration of mercury chloride resulted in development of tachycardia with signs of myocardium dystrophy. The effect of lead acetate on electric cardiac activity of the tested animals was less significant as compared with the control ones.
issn 1818-9385
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23250
citation_txt Особливості кардіотоксичної дії важких металів — свинцю, ртуті і марганцю — з урахуванням вікових реакцій організму / Т.К. Короленко // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2010. — № 4. — С. 131-138. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT korolenkotk osoblivostíkardíotoksičnoídíívažkihmetalívsvincûrtutíímargancûzurahuvannâmvíkovihreakcíiorganízmu
AT korolenkotk osobennostikardiotoksičeskogodeistviâtâželyhmetallovsvincartutiimargancasučetomvozrastnyhreakciiorganizma
AT korolenkotk featuresofheavymetalscardiotoxicactionofleadmercuryandmanganesetakingintoaccountagereactions
first_indexed 2025-11-26T00:52:33Z
last_indexed 2025-11-26T00:52:33Z
_version_ 1850596995392077824
fulltext ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (22), 2010 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (22), 2010 г. 131 середнього впливу на вміст окремих хімічних елементів у волоссі обстежува' них. Таким чином, використання волосся як біосубстрат для неінвазивного скрин' інгу і моніторингу носійства хімічних еле' ментів у працівників шкідливих вироб' ництв представляється адекватним і до' цільним. Ключові слова: токсичні елементи, скринінг, волосся, елементний аналіз Summary CHANGES IN ELEMENT STRUCTURE OF HAIR AT INDUSTRIAL CONTACT TO TOXIC METALS Grabeklis A.R., Nechiporenko S.P., Lakarova E.V., Skalny A.V. Research of element structure of hair of 263 workers of “Khimprom” chemical plant (Novocheboksarsk, Russia) and comparison of results to action of adverse production factors, and also age and the experience of the surveyed is carried out. It is shown that hair authentically reflect the raised professional loading lead, nickel, manganese, chrome, a beryllium and their connections which are the harmful factor of manufacture on Open Society “Himprom, and also communication presence between age and element structure of hair working. The experience of work did not render direct influence on the maintenance of separate chemical elements in hair surveyed. Thus, use of hair as a biosubstratum for noninvasive screening and monitoring носи' тельства chemical elements at workers of harmful manufactures is represented adequate and expedient. Keywords: toxic elements, hairs, element analysis Впервые поступила в редакцию 16.07.2010 г. Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования В даний час захворювання серцево' судинної системи займають одне з про' відних місць. Виникненню даної патології сприяють багато причин, в першу чергу, порушення режиму харчування, гіподина' мія, шкідливі звички (куріння, алкоголь), вікові зміни [1,2]. Суттєвий вплив на виникнення, пе' ребіг та результат серцево'судинних зах' ворювань чинять хімічні фактори вироб' ничого і навколишнього середовища. Будь'яка хронічна дія хімічних факторів у тому числі солей важких металів в умо' вах виробництва в тому чи іншому ступені супроводжується змінами в серцево'су' динній системі [3,4]. Зокрема зазначаєть' ся, що зміни з боку серцево'судинної системи за дії свинцю характеризуються нестійкістю артеріального тиску з підви' щенням тонусу периферичних судин, і як наслідок -– з чіткою тенденцією до гіпер' тензії [ 5'7]. У осіб, які піддавались в умовах виробництва довготривалій дії порівняно невеликих концентрацій ртуті та її сполук, відзначалась виражена тен' денція до підвищення рівня серцево'су' динних захворювань. На фоні змін функ' ціонального стану міокарду виявлявся значний відсоток випадків розвитку арте' ріальної гіпотонії [8]. Впливу марганцю на серцево'судинну систему є досить різно' манітним [9, 10]. УДК: 613.3+615.9+616)057.001.5 ОСОБЛИВОСТІ КАРДІОТОКСИЧНОЇ ДІЇ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ — СВИНЦЮ, РТУТІ І МАРГАНЦЮ — З УРАХУВАННЯМ ВІКОВИХ РЕАКЦІЙ ОРГАНІЗМУ Короленко Т.К. ДУ «Інститут медицини праці АМН України», м. Київ, tkorolenko@gmail.com Ключові слова: кардіотоксична дія, важкі метали, вік АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (22), 2010 г. 132 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (22), 2010 Зростаюче антропогенне забруд* нення довкілля призвело до зростання частоти патології серцево*судинної сис* теми, особливо у осіб молодого віку. В роботі Савченко Н.А. і співавт. [11] підкреслюється, що в останні десятиліття зростає тенденція до збільшення кількості осіб молодого працездатного віку серед хворих на гострий інфаркт міокарду, при* чому, значну частку серед них складали професійні водії, трудова діяльність яких пов’язана, окрім інших чинників, з токсич* ним впливом пального, що містить алкіл* свинцеві додатки та продукти його зго* рання. Найбільшу поширеність ішемічної хвороби серця серед водіїв виявлено в осіб віком 40*49 років, а найбільший приріст захворюваності – у віці 30*39 років. В лабораторії промислової токсико* логії та гігієни праці при використанні хімічних речовин ДУ «Інститут медицини праці АМН України» дослідження кардіо* токсичної дії важких металів проводились упродовж низки років, що знайшло своє відбиття у двох методичних вказівках [12, 13], де зокрема, наводяться основні принципи вивчення серцево*судинної системи при дії токсичних чинників. Слід зауважити, що проблема кардіотоксич* ності важких металів складна і недостат* ньо розроблена у віковому аспекті. Для її успішного вирішення необхідно прове* дення епідеміологічних, клініко*фізіолог* ічних і експериментальних досліджень. Метою даної роботи було дослід* ження особливостей впливу важких ме* талів (ртуть, свинець, марганець) на ро* боту серця з урахуванням віку піддослід* них тварин. Матеріал та методи дослідження Дослідження проведені на щурах * самцях лінії Вістар, молодих (вік 3 місяці, маса 100*130 г) та старих (23 місяці, маса 270*300 г), які утримувалися в загальноп* рийнятих умовах віварію на стандартно* му харчовому раціоні з вільним доступом до водогінної води. Піддослідним тваринам внутрішнь* оочеревинно 5 разів на тиждень протягом 60*ти днів вводили розчини ацетату свин* цю (1.53 мг/кг маси тіла), хлориду ртуті (0.19 мг/кг) і хлориду марганцю (8.5 мг/ кг). Контрольні тварини відповідних віко* вих груп одержували ін’єкції 0.9% розчи* ну NaCl. Робота серцево*судинної системи характеризується високою ритмічністю і сталістю роботи, в основі чого лежить визначений перебіг біохімічних процесів та необхідність високого забезпечення енергетичних процесів, які можуть пору* шуватись при дії токсичних факторів. До параметрів, які характеризують роботу серця належать частота серцевих скоро* чень (ЧСС), показники збудливості, про* Таблиця 1 Показники електрокардіограми у молодих і старих щурів при внутрішньоочеревинному введенні хлориду марганцю (доза 8.5 мг/кг маси тіла) Тривалість інтервалів, с Тривалість введення, доба Вік тварин ЧСС, хв-1 RR PQ QT TP 0 320±19 0,192±0,012 0,048±0,002 0,073±0,003 0,071±0,012 молоді 462±12* 0,131±0,004* 0,043±0,001* 0,068±0,002 0,020±0,005* 10 старі 427±12* 0,141±0,004* 0,046±0,002 0,069±0,005 0,026±0,005* молоді 478±15* 0,126±0,004* 0,045±0,001 0,063±0,001* 0,017±0,003* 30 старі 515±27* 0,118±0,006* 0,045±0,003 0,061±0,005* 0,012±0,002* молоді 424± 8* 0,142±0,003* 0,048±0,002 0,069±0,002 0,025±0,005* 45 старі 440±15* 0,137±0,005* 0,047±0,002 0,072±0,003 0,019±0,003* молоді 403±13* 0,152±0,005* 0,045±0,001 0,067±0,003 0,040±0,002* 60 старі 445±15* 0,141±0,005* 0,047±0,001 0,076±0,003 0,018±0,003* * - Зміни достовірні щодо контролю ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (22), 2010 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (22), 2010 г. 133 відності, автоматизму, які можна оцінити за допомогою електрокардіографічного методу [14]. Дослідження впливу солей важких металів на роботу серця піддослідних щурів проводились за допомогою елект= рокардіографічного комплексу «Cardio». Для цього вимірювали частоту серцевих скорочень (ЧСС), інтервал RR – три= валість серцевого циклу, інтервал PQ – час передсердно=шлуночкового прове= дення, інтервал QT – електричної систо= ли, що відображає сумарний час деполя= ризації і реполярізації шлуночків, інтервал TP – електричної діастоли [15]. Результати дослідження Як видно з даних, наведених в таб= лиці 1, хронічне введення хлориду мар= ганцю молодим і старим щурам супро= воджувалося значним збільшенням ЧСС, порівняно з інтактним контролем, протя= гом всього періоду дослідження. У дорос= лих тварин максимальна тахікардія спос= терігалась на 10 і 30 доби введення, а у старих – на 30 добу. В подальші терміни ЧСС поступово знижувалася у щурів обох вікових груп (F = 13,647, P < 0,0001), при цьому у старих щурів тахікардія була більш вираженою, порівняно з доросли= ми (F = 6,327, P < 0,002). Збільшення ЧСС (і, відповідно, зменшення інтервалу RR ЕКГ) супровод= жувалося достовірним зменшенням інтервалу PQ у дорослих тварин на 10 добу експерименту і інтервалу QT у до= рослих і старих щурів на 30 добу введен= ня препарату, порівняно з інтактними тва= ринами. Як у дорослих, так і у старих щурів протягом всього періоду дослід= ження спостерігалося істотне зменшення інтервалу TP. Наведені часові інтервали в сумі складають тривалість серцевого циклу, причому інтервал PQ відображає час про= ходження імпульсу по провідній системі серця, інтервал QT є електричною систо= лою, а інтервал TP – діастолою. Відомо, що тривалість PQ і QT позитивно корелює з тривалістю серцевого циклу, і тому слід було би чекати зменшення цих показників протягом всього періоду дослідження (за наявності постійної тахікардії) чого, про= те, не спостерігалося. В таблиці 2 наведені процентні співвідношення окремих складових сер= цевого циклу у контрольних і дослідних тварин. Як видно з таблиці, в перші 30 діб експерименту частка складових PQ і QT була достовірно більше, а TP – менше у дослідних щурів, порівняно з контрольни= ми. На підставі наведених даних можна вважати, що досліджуваний препарат сприяє уповільненню провідності, подо= вженню електричної систоли і укорочен= ню діастоли. При проведенні дисперсій= ного аналізу встановлено, що в період від 30 до 60 доби дослідження частка PQ в серцевому циклі у дорослих і старих щурів дещо зменшувалася (F = 16,004, P Таблиця 2 Співвідношення складових серцевого циклу у молодих і старих щурів при внутрішньоочеревинному введенні хлориду марганцю (доза 8.5 мг/кг маси тіла) Співвідношення складових серцевого циклу, % Тривалість введення, доба Вік тварин PQ QT TP 0 25±2 39±3 36±4 Молоді 33±1* 52±2* 15±3* 10 Старі 33±1* 49±2* 18±3* Молоді 36±1* 50±1* 14±2* 30 Старі 38±1* 52±2* 10±2* Молоді 34±2* 49±2* 17±3* 45 Старі 34±1* 52±2* 14±2* Молоді 30±1* 44±3 26±1* 60 Старі 34±1* 54±2* 12±2* * - Зміни достовірні щодо контролю АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (22), 2010 г. 134 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (22), 2010 < 0,001), проте у старих тварин вона була вище, ніж у дорослих (F = 5,945, P < 0,02). Частка QT у дорослих щурів зменшувала: ся, а у старих збільшувалася (F = 3,363, P < 0,049), а частка TP збільшувалася у дорослих щурів і практично не змінюва: лася у старих тварин (F = 3,543, P < 0,04). Іншими словами, в період 30–60 доби у дорослих щурів, на відміну від старих, спостерігалася тенденція до відновлення складових серцевого циклу. Таким чином, хронічне введення препарату призводило до тахікардії, появі ознак погіршення провідності, розвитку дифузних пошкоджень міокарду (подо: вження QT) і порушення процесу розс: лаблення серцевого м’яза (укорочення діастоли). Знайдені зміни були більш ви: раженими і стійкими у старих тварин. Як видно з таблиці 3, при хронічно: му введенні ацетату свинцю найбільше суттєві зміни ЕКГ знайдені на 10 день експерименту. Так, у дорослих тварин при відсут: ності змін ЧСС порівняно з інтактним кон: тролем, спостерігалось зменшення інтер: валу PQ, що відбиває функцію провідної системи серця, і збільшення інтервалу QT (електричної систоли). За даними літера: тури скорочення PQ і подовження QT можуть бути обумовлені дефіцитом каль: цію. В аналогічні терміни досліду у старих тварин було знайдено достовірне збільшення ЧСС, яке супроводжувалося зменшенням інтервалів PQ і TP (діастол: ічного інтервалу). При цьому величина інтервалу QT суттєво не змінювалась. Разом з тим, з даних, представлених в таблиці 4, видно, що частка QT в серце: вому циклі у дослідних старих щурів була значно вище, ніж у контрольних тварин, частка TP була нижче, а частка PQ не відрізнялась від відповідних величин у контрольних щурів. На підставі цих даних можна припускати, що тривалість PQ у дослідних старих щурів відповідала не: обхідній для даної ЧСС, інтервал QT пе: ревищував необхідне значення, а три: валість інтервалу TP була менше необхі: дної величини. Збільшення електричної систоли спостерігається при дифузних ушкодженнях міокарду. Зменшення діас: толи може створювати передумови для погіршення умов підтримки його функці: онування. На 30 день експерименту у дослід: них дорослих тварин спостерігалось збільшення частки PQ і зменшення част: Таблиця 3 Показники електрокардіограми у молодих і старих щурів при внутрішньоочеревинному введенні ацетату свинцю (доза 1.53 мг/кг маси тіла) Тривалість інтервалів, с Трива- лість введен- ня, доба Групи тварин ЧСС, хв-1 RR PQ QT TP Молоді К 403±9 0,150±0,004 0,050±0,001 0,081±0,001 0,020±0,003 Молоді Д 409±8 0,147±0,003 0,043±0,002* 0,088±0,002* 0,016±0,001 Старі К 366±9 0,165±0,004 0,050±0,001 0,083±0,001 0,033±0,003 10 Старі Д 430±15* 0,141±0,005* 0,044±0,001* 0,084±0,002 0,016±0,002* Молоді К 403±6 0,149±0,002 0,047±0,001 0,078±0,002 0,025±0,002 Молоді Д 412±9 0,147±0,004 0,049±0,001 0,076±0,002 0,021±0,003 Старі К 384±16 0,158±0,004 0,058±0,002 0,081±0,002 0,017±0,003 30 Старі Д 405±13 0,150±0,005 0,052±0,002* 0,077±0,002 0,020±0,002 Молоді К 415±11 0,145±0,004 0,048±0,001 0,070±0,001 0,027±0,003 Молоді Д 396±8 0,152±0,003 0,050±0,001 0,077±0,002* 0,025±0,001 Старі К 445±10 0,136±0,003 0,049±0,002 0,073±0,003 0,012±0,001 45 Старі Д 433±8 0,139±0,002 0,051±0,002 0,073±0,002 0,014±0,003 Молоді К 371±6 0,162±0,003 0,053±0,001 0,080±0,001 0,030±0,001 Молоді Д 338±7* 0,178±0,004* 0,060±0,001* 0,082±0,003 0,036±0,003 Старі К 409±15 0,148±0,006 0,055±0,002 0,078±0,003 0,016±0,004 60 Старі Д 400±9 0,151±0,003 0,053±0,001 0,076±0,002 0,022±0,004 * - Зміни достовірні щодо контролю ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (22), 2010 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (22), 2010 г. 135 ки TP в серцевому циклі, порівняно з кон+ трольними (табл.4). Збільшення інтерва+ лу PQ свідчить про уповільнення проход+ ження імпульсу провідною системою сер+ ця. В подальші терміни експерименту суттєвих відмінностей ЕКГ у дослідних і контрольних щурів не спостерігалось, за винятком збільшення інтервалу QT на 45 день, а також зниження ЧСС і збільшення інтервалу PQ у дорослих тварин на 60 день експерименту (табл.4). Оскільки тривалість згаданих інтервалів позитив+ но корелює з тривалістю серцевого цик+ лу, можна припускати, що їхнє збільшен+ ня було пов’язано зі зрідженням ЧСС, тим більше, що їхня частка в серцевому циклі, судячи з даних таблиці 4, суттєво не відрізнялась від такої у контрольних тва+ рин. Таким чином, після 10+денного кур+ су введення препарату свинцю у дорос+ лих щурів знайдені електрокардіографічні зміни (зменшення PQ і збільшення QT), які дозволяють припустити гіпокальціє+ мію. Після 30+денного курсу у дорослих тварин спостерігались ознаки погіршен+ ня провідності і скорочення діастоли (відповідно, збільшення частки PQ і змен+ шення частки TP в серцевому циклі), а у пізніші терміни – брадикардія. У старих щурів через 10 днів введення препарату спостерігалась тахікардія, а також знай+ дені ознаки дифузного ушкодження міо+ карду і зменшення тривалості діастоли (відповідно, збільшення частки QT в сер+ цевому циклі і зменшення TP). На 10 день після введення хлориду ртуті у дорослих щурів спостерігались зменшення інтервалу PQ, а також збільшення інтервалів QT і TP на тлі тен+ денції до збільшення ЧСС. Аналогічним чином змінювалась частка згаданих інтервалів у серцевому циклі. В ці самі терміни у старих тварин на тлі учащання серцевих скорочень достовірно зменшу+ вався TP (табл. 5), а також суттєво збільшувалась частка PQ і QT і зменшу+ валась частка TP в серцевому циклі (табл. 6). На 30 день введення хлориду ртуті у дорослих щурів було зареєстровано до+ стовірне зменшення інтервалу QT (табл. 5), пов’язане, як випливає з даних таблиці Таблиця 4 Співвідношення складових серцевого циклу у молодих і старих щурів при внутрішньоочеревинному введенні ацетату свинцю (доза 1.53 мг/кг маси тіла) Співвідношення складових серцевого циклу, % Тривалість введення, до- ба Вік тварин PQ QT TP Молоді К 33±0,7 54±0,8 13±1,2 Молоді Д 29±1,1* 60±1,2* 11±0,9 Старі К 31±0,6 50±0,7 19±1,2 10 Старі Д 31±1,0 58±0,9* 11±1,1* Молоді К 31±0,9 52±1,0 17±1,2 Молоді Д 34±0,5* 53±2,4 12±1,8* Старі К 37±1,7 53±1,1 10±1,7 30 Старі Д 34±0,7 52±0,8 14±0,9 Молоді К 32±1,1 50±0,7 18±1,2 Молоді Д 33±0,3 51±0,4 17±0,4 Старі К 36±0,7 55±0,8 9±1,1 45 Старі Д 37±1,5 53±0,8 10±2,0 Молоді К 33±0,8 49±0,3 18±0,5 Молоді Д 34±0,8 46±1,1* 20±1,3 Старі К 37±1,0 53±1,2 10±1,7 60 Старі Д 36±0,8 50±1,8 14±2,1 * - Зміни достовірні щодо контролю АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (22), 2010 г. 136 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (22), 2010 6, з учащанням серцевого ритму, і збільшення частки PQ в серцевому циклі. В цій же віковій групі на 45 день експери> менту знайдено достовірне зменшення TP, а в подальшому – тахікардія. У старих тварин в період 45>60 днів експерименту спостерігалось зменшення частоти сер> цевих скорочень. Таким чином, зміни ЕКГ, які з’яви> лись у результаті 10>денного введення хлориду ртуті у дорослих щурів (змен> шення PQ і збільшення QT) можна трак> Таблиця 5 Показники електрокардіограми у молодих і старих щурів при внутрішньоочеревинному введенні хлориду ртуті (доза 0.19 мг/кг маси тіла) Тривалість інтервалів, с Трива- лість введен- ня, доба Групи тварин ЧСС, хв-1 RR PQ QT TP Молоді К 403±9 0,150±0,004 0,050±0,001 0,081±0,001 0,020±0,003 Молоді Д 432±11 0,140±0,003 0,041±0,001* 0,090±0,002* 0,008±0,001* Старі К 366±9 0,165±0,004 0,050±0,001 0,083±0,001 0,033±0,003 10 Старі Д 407±9* 0,148±0,003* 0,050±0,001 0,083±0,003 0,014±0,002* Молоді К 403±6 0,149±0,002 0,047±0,001 0,078±0,002 0,025±0,002 Молоді Д 416±7 0,145±0,002 0,050±0,002 0,070±0,002* 0,025±0,003 Старі К 384±16 0,158±0,004 0,058±0,002 0,081±0,002 0,017±0,003 30 Старі Д 423±14 0,144±0,005 0,055±0,002 0,077±0,002 0,012±0,002 Молоді К 415±11 0,145±0,004 0,048±0,001 0,070±0,001 0,027±0,003 Молоді Д 435±9 0,139±0,003 0,048±0,001 0,072±0,002 0,019±0,001* Старі К 445±10 0,136±0,003 0,049±0,002 0,073±0,003 0,012±0,001 45 Старі Д 405±8* 0,148±0,003* 0,053±0,004 0,078±0,001 0,017±0,003 Молоді К 371±6 0,162±0,003 0,053±0,001 0,080±0,001 0,030±0,001 Молоді Д 396±6* 0,152±0,003* 0,050±0,01 0,073±0,001* 0,026±0,002 Старі К 409±15 0,148±0,006 0,055±0,002 0,078±0,003 0,016±0,004 60 Старі Д 371±9 0,163±0,004 0,057±0,001 0,082±0,002 0,024±0,003 * - Зміни достовірні щодо контролю Таблиця 6 Співвідношення складових серцевого циклу у молодих і старих щурів при внутрішньоочеревинному введенні хлориду ртуті (доза 0.19 мг/кг маси тіла) Співвідношення складових серцевого циклу % Тривалість вве- дення, доба Вік тварин PQ QT TP Молоді К 33±0,7 54±0,8 13±1,2 Молоді Д 30±0,9* 65±1,0* 6±0,7* Старі К 31±0,6 50±0,7 19±1,2 10 Старі Д 34±0,5* 56±1,7* 10±1,4* Молоді К 31±0,9 52±1,0 17±1,2 Молоді Д 35±0,7* 48±1,7 15±1,9 Старі К 37±1,7 53±1,1 10±1,7 30 Старі Д 38±0,8 54±0,8 8±1,1 Молоді К 32±1,1 50±0,7 18±1,2 Молоді Д 35±0,9* 51±0,4 14±0,9* Старі К 36±0,7 55±0,8 9±1,1 45 Старі Д 36±2,1 53±0,9 12±2,0 Молоді К 33±0,8 49±0,3 18±0,5 Молоді Д 34±0,5 48±1,1 18±1,3 Старі К 37±1,0 53±1,2 10±1,7 60 Старі Д 35±0,7 51±1,0 14±1,5 * - Зміни достовірні щодо контролю ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (22), 2010 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (22), 2010 г. 137 тувати як ознаки гіпокальціємії, а у ста3 рих (збільшення частки QT в серцевому циклі і інтервалу TP) – як прояви дифуз3 ного ушкодження міокарду й скорочення діастоли. Збільшення частки PQ в серце3 вому циклі у старих тварин в цей і в по3 дальші терміни дозволяє припустити по3 рушення в провідній системі серця. Че3 рез 45 днів введення хлориду ртуті у до3 рослих щурів знайдено достовірне скоро3 чення діастоли. Одержані дані дозволяють припус3 тити, що з трьох досліджених сполук важ3 ких металів найбільш сильну й тривалу патологічну дію при хронічному введенні чинив хлорид марганцю. Ознаки можли3 вої патологічної дії свинцю і ртуті (гіпо3 кальціємія у дорослих щурів, дифузного ушкодження міокарду у старих тварин, а також порушення провідності і скорочен3 ня діастоли в обох вікових групах) були найбільше виражені у відносно ранні тер3 міни і слабшали з часом експерименту. Література 1. Gidding S.S. Cardiovascular risk factors in adolescents. //Curr Treat Options Cardiovasc Med., 2006, 8(4), p. 2693 275. 2. Wilkinson I, Cockcroft JR. Cholesterol, lipids and arterial stiffness //Adv Cardiol. 2007, № 44, р. 261377. 3. Химические факторы окружающей среды и сердечно3сосудистая систе3 ма. // Под общей редакцией И.М. Т3 рахтенберга, и Э.А. Бабаяна. Ереван, «Айастан», 1992. 4. Loyke Hubert F. //J. Environmental Pathology, Toxicology and Oncology — 1989. — 9. No. 3. — P. 239— 242. 5. Ахметзянова Э.Х., Бакиров А.Б. Роль свинца в формировании артериаль3 ной гипертензии (обзор литературы) // Медицина труда и промышленная экология. — 2006. — № 5. — С. 173 22. 6. Соломенчук Т.М. Артеріальна гіпер3 тензія і її фактори ризику у праців3 ників, які зазнають впливу промисло3 вих сполук свинцю // Укр. Кардіоло3 гічний журнал. – 1996. – №2. – С. 563 58. 7. Артамонова В.Г., Плющ О.Г., Шевеле3 ва М.А. Некоторые аспекты профес3 сионального воздействия соедине3 ний свинца на сердечно3сосудистую систему // Медицина труда и про3 мышленная экология. — 1998. — № 12. — С. 6—10. 8. Трахтенберг И.М., Коршун М.Н. Ртуть и ее соединения в окружающей сре3 де: гигиенические и экологические аспекты. – К., 1990. — 232 с. 9. Brurok H., Schjott J., Berg K., Karlsson J.O., Jynge P. Manganese and the heart: acute cardiodepression and myocardial accumulation of manganese. // Acta Physiol Scand. 1997, 159(1), р. 33340. 10. Nordhoy W., Anthonsen H.W., Bruvold M., Jynge P., Krane J., Brurok H. Manganese ions as intracellular contrast agents: proton relaxation and calcium interactions in rat myocardium. // NMR Biomed. 2003, 16(2), р. 82395. 11. Савченко Н.А., Кабельский В.В., Пре3 краснов та ін. Факторы риска возник3 новения первичного и повторного инфаркта миокарда у лиц молодого возраста // Лікарська справа – 1993. – №536. – С. 1193121. 12. Трахтенберг И.М. Основные итоги экспериментального изучения карди3 отоксического действия вредных ве3 ществ // Гигиена труда и професси3 ональные заболевания. — 1986. 3 № 12. 3 С. 43348. 13. Ускоренная оценка действия хими3 ческих соединений на сердечно3со3 судистую систему в эксперименте с целью гигиенического нормирова3 ния: Методические указания.3М., 1988. 14. Чекунова М.П., Фролова А.Д., Минки3 на Н.А. О прогнозировании кардио3 токсического действия металлов. // Гигиена и санитария. 31986. 3 № 7. 3 С. 29330. АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (22), 2010 г. 138 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (22), 2010 15. Методы исследований в профпато3 логии. Руководство для врачей. Под ред. О.Г. Архиповой. –М.: Медицина, 1988. 86 с. Реферат ОСОБЕННОСТИ КАРДИОТОКСИЧЕСКОГО ДЕЙСТВИЯ ТЯЖЕЛЫХ МЕТАЛЛОВ3СВИНЦА, РТУТИ И І МАРГАНЦА 3 С УЧЕТОМ ВОЗРАСТНЫХ РЕАКЦИЙ ОРГАНИЗМА Короленко Т.К. Целью работы было изучение рит3 ма сердца у крыс разного возраста, пос3 ле введения им солей тяжелых металлов (свинец, ртуть, марганец). Исследования проводились на крысах3самцах линии Вистар молодых (возраст 3 месяца, мас3 са 1003130 г) и старых (23 месяца, 2703 300 г). Соли металлов вводили внутри3 брюшинно 5 дней в неделю в течение 60 дней в дозах: ацетата свинца 3 1,53 мг/кг массы тела, хлорид ртути 3 0,19 мг/кг и хлорид марганца 3 8,5 мг/кг). Конт3 рольной группе животных вводили 0,9 % расствор NaCl. Влияние тяжелых метал3 лов на работу сердца оценивали с помо3 щью электрокардиографического блока “Кардио”. Результаты показали, что веде3 ние солей тяжелых металлов оказывало негативный потенцирующий эффект на сердечно3сосудистую систему экспери3 ментальных животных, который усили3 вался с возрастом. Хроническое поступ3 ление хлорида ртути и марганца у моло3 дых крыс уменьшало частоту сердечных сокращений, у старых крыс введение хлорида ртути привело к развитию тахи3 кардии с признаками дистрофии миокар3 да. Влияние ацетата свинца на электри3 ческую активность сердца у опытных животных оказалось менее значительным по сравнению с контрольными особями. Ключевые слова: кардиотоксическое действие, тяжелые металлы, возраст Summary FEATURES OF HEAVY METALS CARDIOTOXIC ACTION OF LEAD, MERCURY AND MANGANESE, TAKING INTO ACCOUNT AGE REACTIONS Korolenko T.K. The purpose of the work was to study the cardiac rhythm in rats while administration of heavy metals (lead, mercury, manganese) into the body. Studies were conducted on male Wistar rats, aged 3 months, (young rats with the body mass of 1003130 g) and 23 month (old rats, body mass of 2703300 g). The tested animals were administered intraperitoneally 5 days a week within 60 days by solutions of lead acetate (1.53 mg/kg body weight), mercury chloride (0.19 mg/kg) and manganese chloride (8.5 mg/kg). The controlled animals of the similar aged groups received injections of 0, 9 % NaCl solution. The effect of heavy metals on the work of heart of the subjected animals was estimated using a cardiographic unit “Cardio”. The results showed that administration heavy metals salts caused a negative potentiation effect on the cardiovascular system of experimental animals, which increase with the age. Under chronic administration of mercury chloride and manganese to young rats the rates of cardiac output. In old rats the administration of mercury chloride resulted in development of tachycardia with signs of myocardium dystrophy. The effect of lead acetate on electric cardiac activity of the tested animals was less significant as compared with the control ones. Keywords: cardiotoxic action, heavy metals, age Впервые поступила в редакцию 28.05.2010 г. Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования

Ähnliche Einträge