Стан імунного гомеостазу організму щурів за умов субхронічної дії малих доз похідних сульфонілсечовини

В статье представлены результаты исследования иммунологического гомеостаза организма крыс в условиях субхронического воздействия малых доз производных сульфонилмочевины (метсульфурон-метила и хлорсульфурона). Показано, что метсульфурон-метил и хлорсульфурон в малых дозах вызывают угнетение неспецифи...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Актуальні проблеми транспортної медицини
Date:2006
Main Author: Леоненко, Н.С.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України 2006
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23267
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Стан імунного гомеостазу організму щурів за умов субхронічної дії малих доз похідних сульфонілсечовини / Н.С. Леоненко // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2006. — № 3. — С. 44-50. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859943136414924800
author Леоненко, Н.С.
author_facet Леоненко, Н.С.
citation_txt Стан імунного гомеостазу організму щурів за умов субхронічної дії малих доз похідних сульфонілсечовини / Н.С. Леоненко // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2006. — № 3. — С. 44-50. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Актуальні проблеми транспортної медицини
description В статье представлены результаты исследования иммунологического гомеостаза организма крыс в условиях субхронического воздействия малых доз производных сульфонилмочевины (метсульфурон-метила и хлорсульфурона). Показано, что метсульфурон-метил и хлорсульфурон в малых дозах вызывают угнетение неспецифической резистентности организма (фагоцитарная активность нейтрофилов, функциональная активность фагоцитов и функционально-метаболические резервы) без выраженных признаков закономерности изменений в зависимости от исследованых доз и сроков воздействия. Влияние изученных препаратов на иммунный статус подопытных животных по показателям клеточного звена иммунитета (общее количество и соотношение популяций и субпопуляций лимфоцитов в периферической крови) не было существенным. Results of research of immune homeostasis of rats' body are represented in the papers. It has been founded that influence of low-level doses of metsulfuron- methyl and chlorsulfuron caused suppression of nonspecific resistance (phagocytic activity of neutrophils, functional activity of phagocytes, functionally- metabolic reserve). The changes of studied indices have doseindependent and time-independent character. The response of cellular component of immune system have not been significant.
first_indexed 2025-12-07T16:12:07Z
format Article
fulltext АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3 (5), 2006 г. 4444444444 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE � # 3 (5), 2006 В наш час визнано, що порушення імунологічної реактивності є одним із ранніх проявів шкідливої дії на організм факторів довкілля навіть малої інтенсив7 ності. Воно проявляється підвищенням частоти інфекційних, алергійних, онколог7 ічних та аутоімунних захворювань [1]. Вважається, що реакції імунної сис7 теми лабільні і можуть змінюватись не тільки при патологічних станах, а й в пер7 іод адаптації організму до дії хімічних ре7 човин [2; 3]. Наслідки взаємодії ксенобіо7 тиків з функціональними клітинними еле7 ментами імунної системи організму часто не передбачувані, тому їхнє розділення на імуностимулятори чи імунодепресанти носить досить умовний характер. Одні і ті ж хімічні сполуки, в залежності від дози, вихідного функціонального стану імунної системи, можуть чинити на неї як стиму7 люючий, так і супресивний ефект. Іще більш складна інтерпретація результатів досліджень при варіюванні дози, трива7 лості та режиму впливу ксенобіотиків на організм [4; 5; 6]. Різноманітні імунотоксичні ефекти (супресія чи стимуляція імунологічної ре7 активності, модифікація імунної відповіді) спостерігаються в експериментальних умовах при впливові на організм пести7 цидів [7; 8; 9; 10]. Більшість пестицидів у високих дозах здатні пригнічувати неспе7 цифічну резистентність організму, викли7 кати імунодефіцит [11]. Дані про вплив пестицидів на імунну систему в малих дозах обмежені. Мета роботиМета роботиМета роботиМета роботиМета роботи Встановити особливості впливу ма7 лих доз похідних сульфонілсечовини (мет7 сульфурон7метилу та хлорсульфурону) на імунний гомеостаз щурів у субхронічному токсикологічному експерименті. Матеріали та методи.Матеріали та методи.Матеріали та методи.Матеріали та методи.Матеріали та методи. Дослідження проведені на статевоз7 рілих щурах7самцях лінії Вістар з початко7 вою масою 1507180 г. Тварин утримували в стандартних умовах віварію з вільним доступом до їжі та води. Як модельні препарати вибрані мет7 сульфурон7метил та хлорсульфурон. Вибір доз гебіцідів, що досліджувалися в експе7 рименті, був обумовлений фактами про наявність низьких рівнів цих препаратів у повітрі робочої зони при застосуванні гер7 біцидів на основі похідних сульфонілсечо7 вини. При хронічному багаторазовому про7 тягом 2 років згодовуванні метсульфурон7 метилу відмічались зміни в показниках крові та активності індикаторних фер7 ментів при дії менших доз – 1,11 мг/кг та 7,0 мг/кг маси тіла щурів [12; 13]. В наших дослідженнях використовувалися вищев7 казані дози дослідженого гербіциду на основі метсульфурон7метилу та проміжна між ними: 1,11мг/кг, 3,5 мг/кг, 7 мг/кг. Хлорсульфурон при багаторазовому введенні в організм лабораторних тварин не викликав суттєвих змін досліджуваних показників, як в умовах 37х місячних, так і 27річних експериментів при дозі 5 мг/кг маси тіла, яка визнана недіючим рівнем. Використані в наших дослідженнях дози гербіциду на основі хлорсульфурону скла7 ли 3,34 мг/кг та 6,67 мг/кг маси тварин, що на тридцять відсотків відрізнялися від встановленого NOEL – 5,0 мг/кг. Структура токсикологічного експери7 менту складались із двох серій досліджен7 ня. Досліджувані препарати вводили тва7 ринам перорально у вигляді водної сус7 пезії натщесерце щоденного протягом 30 діб. Строки дослідження – 7, 14, 30 доба та після постекспозиційного періоду про7 УДК 612.017.1:613.6+632.95:001.5 СТСТСТСТСТАН ІМУННОГАН ІМУННОГАН ІМУННОГАН ІМУННОГАН ІМУННОГО ГО ГО ГО ГО ГОМЕОСТОМЕОСТОМЕОСТОМЕОСТОМЕОСТАЗУ ОРГАЗУ ОРГАЗУ ОРГАЗУ ОРГАЗУ ОРГАНІЗМУ ЩУРІВ ЗА УМОВАНІЗМУ ЩУРІВ ЗА УМОВАНІЗМУ ЩУРІВ ЗА УМОВАНІЗМУ ЩУРІВ ЗА УМОВАНІЗМУ ЩУРІВ ЗА УМОВ СУБХРОНІЧНОЇ ДІЇ МАЛИХ ДОЗ ПОХІДНИХСУБХРОНІЧНОЇ ДІЇ МАЛИХ ДОЗ ПОХІДНИХСУБХРОНІЧНОЇ ДІЇ МАЛИХ ДОЗ ПОХІДНИХСУБХРОНІЧНОЇ ДІЇ МАЛИХ ДОЗ ПОХІДНИХСУБХРОНІЧНОЇ ДІЇ МАЛИХ ДОЗ ПОХІДНИХ СУСУСУСУСУЛЬФОНІЛСЕЧОВИНИЛЬФОНІЛСЕЧОВИНИЛЬФОНІЛСЕЧОВИНИЛЬФОНІЛСЕЧОВИНИЛЬФОНІЛСЕЧОВИНИ Леоненко Н.С.Леоненко Н.С.Леоненко Н.С.Леоненко Н.С.Леоненко Н.С. Інститут медицини праці АМН України, м. Київ Впервые поступила в редакцию 19.05.2006 г. Рекомендова7 на к печати на заседании ученого совета НИИ медицины транспорта, протокол № 5 от 30.06.2006 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE � # 3 (5), 2006 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3 (5), 2006 г. 4545454545 тягом 2 тижнів. У першій серії есперименту було 4 групи тварин – одна контрольна (32 щури) та 3 дослідні (96 щурів). У другій серії ек7 сперименту було 3 групи тварин 7 одна контрольна (32 щури) та 2 дослідні (64 щури). У вищезазначені терміни експери7 менту щурів декапітували під легким ефі7 рним наркозом, дотримуючись правил роботи з лабораторними тваринами. Всього використано 224 щури. Стан імуннологічної реактивності організму щурів оцінювали за показника7 ми його неспецифічної резистентності, клітинного і гуморального імунітету. Дос7 ліджували фагоцитарну активність нейт7 рофілів периферичної крові (ФАН) з вико7 ристанням у якості об’єкта фагоцитозу частинок латексу. Для цього визначали: фагоцитарний індекс (ФІ) – кількість ней7 трофілів, що приймають участь у процесі фагоцитозу; фагоцитарне число (ФЧ) – кількість тест7об’єктів, поглинутих одним фагоцитом [14]. Бактерицидні властивості, окислю7 вально7відновний потенціал та функціо7 нально7метаболічні резерви нейтрофілів досліджували за допомогою тесту віднов7 лення нітросинього тетразолію (НСТ7тест) в двох модифікаціях 7 спонтанному та сти7 мульованому латексом [15; 16; 17]. Активність комплементу в сироватці крові оцінювали за 50% гемолізом ерит7 роцитів барана [19]. Рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у сироватці крові визначали преципіта7 цією з 3,75% та 7,0% поліетиленгліколем (“Serva” ПЕГ М 6000) [17]. Д о с л і д ж е н н я клітинної ланки імуні7 тету проводили за іму7 нологічними тестами другого рівня. Популя7 ційний та субпопуляц7 ійний склад імуноком7 петентних клітин у пе7 риферичній крові виз7 начали візуальним стрептавідин7біотиновим методом з вико7 ристанням моноклональних антитіл до поверхневих клітинних антигенів CD3, CD4, CD8, CD45RA (Caltag) [20]. Одержані результати оброблені ста7 тистично з використанням критерію t7 Стьюдента. РезульРезульРезульРезульРезультати та їх обговорення.тати та їх обговорення.тати та їх обговорення.тати та їх обговорення.тати та їх обговорення. Імунний статус піддослідних щурів за показниками стану клітинного ланцюга імунітету (загальна кількість, вміст та співвідношення основних популяцій і суб7 популяцій лімфоцитів у периферійній крові (CD3 – маркер популяції Т7лімфоцитів, CD4 – маркер субпопуляції Т7лімфоцитів7 хелперів, CD8 – маркер субпопуляцій Т7 лімфоцитів 7супресорів, CD45RA – маркер популяції В7лімфоцитів, співвідношення Т7 лімфоцитів хелперів до супресорів CD4/ CD8 – імунорегуляторний індекс) при вве7 денні досліджуваних гербіцидів щурам не зазнавав суттєвих виражених змін (табл. 1). Виявлені окремі зміни в популяціях Т7 та В7лімфоцитів після введення метсуль7 фурон7метилу в дозі 1,11 мг/кг через 14 діб та у відновному періоді були не систе7 матичними, різниця з контролем склада7 ла всього 879%, абсолютні величини зна7 ходились у межах фізіологічних коливань. Так, відносна кількість CD3+ лімфо7 цитів після введення щурам дози метсуль7 Таблиця 1 Відносний вміст основних популяцій і субпопуляцій лімфоцитів перифери- чної крові щурів при введенні гербіциду на основі метсульфурон-метилу (%, M±m). Термін Показник Контроль Дози препарату, мг/кг дослідження 1,11 3,5 7,0 CD3+ 65±2,48 71±1,06 * 70±1,06 70±1,24 CD4+ 49±0,99 49±1,24 50±1,12 51±1,24 CD8+ 30±0,80 31±0,32 31±0,88 31±1,36 CD45RA+ 21±0,48 21±0,21 21±0,21 22±0,74 14 доба CD4+/CD8+ 1,62±0,04 1,57±0,05 1,60±0,04 1,63±0,09 CD3+ 67±2,48 71±2,84 69±1,60 64±3,72 CD4+ 51±1,37 49±3,60 46±1,49 51±3,23 CD8+ 31±0,96 32±1,44 33±1,44 33±2,47 CD45RA+ 20±1,17 22±1,06 22±0,43 21±0,69 30 доба CD4+/CD8+ 1,65±0,05 1,57±0,08 1,41±0,07* 1,59±0,17 CD3+ 66±1,24 70±1,77 67±1,60 68±1,06 CD4+ 49±0,74 51±0,75 50±0,74 50±1,12 CD8+ 32±0,80 32±0,64 32±0,80 32±0,48 CD45RA+ 22±0,27 20±0,43* 21±0,64 21±0,32 Постекспози- ційний період CD4+/CD8+ 1,53±0,06 1,59±0,03 1,55±0,03 1,60±0,04 Примітка: знаком * відмічені достовірні зміни в порівнянні з контролем (p<0,05). АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3 (5), 2006 г. 4646464646 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE � # 3 (5), 2006 фурон7метилу 1,11 мг/ кг збільшувалася на 14 добу експерименту (71,0±1,06)% та (65,0±2,48)%, р<0,05), а в подальшому стати7 стично значимо не відрізнялась від конт7 ролю. Відноска кількість CD4+ лімфоцитів у крові щурів не зазна7 вала суттєвих змін в динаміці експеримен7 ту після введення мет7 сульфурон7метилу у дозах 1,11 мг/кг та 7,0 мг/кг, але мала тен7 денцію до зниження на 30 добу після введен7 ня гербіциду в дозі 3,5 мг/кг (46±1,49)% та (51±1,37)%. Кількість CD8+ лімфоцитів не змінювалась після введен7 ня всіх досліджуваних доз метсульфурон7 метилу у всі строки дослідження та після відновного періоду. Відносна кількість CD45RA+ лімфо7 цитів не змінювалась у крові щурів через 14 та 30 діб експерименту, але достовірно знижувалась після постекспозиційного періоду у групі, якій вводили метсульфу7 рон7метил у дозі 1,11 мг/кг (22±0,27 та 20±0,43, р<0,05), що склало всього 9% по відношенню до контролю. Імунорегуляторний індекс (співвідно7 шення CD4+/CD8+) протягом всього експе7 рименту залишався сталим та не зазнавав суттєвих змін у групах щурів, яким мет7 сульфурон7метил вводили у дозах 1,11 мг/ кг і 7,0 мг/кг. Лише на 30 добу експеримен7 ту після введення гербіциду в дозі 3,5 мг/ кг спостерігалось достовірне його знижен7 ня (на 15%, р<0,05) в порівнянні з контро7 лем. Таким чином, можна вважати, що введення щурам гербіциду на основі мет7 сульфурон7метилу у досліджених дозах (1,11; 3,5; 7,0 мг/кг) не чинило суттєвого впливу на відносну кількість популяцій та субпопуляцій лімфоцитів у крові щурів. Введення щурам гербіциду на основі хлорсульфурону у дозі 3,34 мг/кг не чини7 ло суттєвого впливу на відносну кількість популяцій та субпопуляцій лімфоцитів у крові щурів. Виявлені окремі зміни в по7 пуляціях та субпопуляціях Т7 та В7лімфо7 цитів після введення хлорсульфурону в дозі 6,67 мг/кг були епізодичними (7, 30 доба, відновний період), різниця з контро7 лем складала всього 779%, абсолютні ве7 личини знаходились у межах фізіологічних коливань (табл. 2) Зокрема, через 7 діб після її введен7 ня у периферичній крові виявлялося сут7 тєве зменшення відносного вмісту субпо7 пуляцій Т7лімфоцитів7супресорів (СD8+) (30,0±0,55)% та (32,0±0,49)%, р<0,05) і популяцій В7лімфоцитів (CD45RA+) (19,0±0,45)% та (21,0±0,57)%, р<0,05). Введення щурам цієї ж дози хлорсульфу7 рону через 30 діб спричиняло статистич7 но значиме підвищення відносного вмісту Т7лімфоцитів (69±1,48)% та (65,0±0,94)%, р<0,05). Після постекспозиційного періо7 ду у щурів цієї групи виявлялося суттєве зростання вмісту субпопуляцій Т7лімфо7 цитів з хелперною і супресорною функ7 цією, але фактична різниця з контролем становила всього 779% і це не супровод7 жувалося зміною імунорегуляторного індекса. Введення щурам меншої дози хлорсульфурону не чинило вираженого Таблиця 2 Відносний вміст основних популяцій і субпопуляцій лімфоцитів перифери- чної крові щурів при введенні гербіциду на основі хлорсульфурону (M±m) Показник Контроль Дози препарату, мг/кг Термін дослідження 3,34 6,67 CD3+ 71±2,02 74±0,81 66±2,70 CD4+ 50±1,51 50±0,76 48±1,51 CD8+ 32±0,49 31±0,61 30±0,55* CD45RA+ 21±0,57 21±0,77 19±0,45* 7 доба CD4+/CD8+ 1,56±0,05 1,64±0,03 1,57±0,05 CD3+ 66±1,48 62±5,67 68±2,43 CD4+ 49±1,51 48±0,94 47±2,08 CD8+ 31±0,73 30±0,91 32±1,03 CD45RA+ 20±0,53 20±0,28 20±0,77 14 доба CD4+/CD8+ 1,58±0,04 1,60±0,04 1,49±0,05 CD3+ 65±0,94 67±1,89 69±1,48* CD4+ 48±0,66 46±0,66 47±0,94 CD8+ 31±0,49 31±0,73 30±0,73 CD45RA+ 19±0,93 17±0,36 20±0,40 30 доба CD4+/CD8+ 1,55±0,03 1,50±0,03 1,55±0,06 CD3+ 66±0,94 68±1,62 68±0,67 CD4+ 46±0,76 46±0,66 50±0,85* CD8+ 30±0,43 31±0,36 32±0,61* CD45RA+ 20±0,40 20±0,36 20±0,45 Постекспози- ційний період CD4+/CD8+ 1,52±0,02 1,51±0,04 1,57±0,04 Примітка: знаком * відмічені достовірні зміни в порівнянні з контролем (p < 0,05). ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE � # 3 (5), 2006 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3 (5), 2006 г. 4747474747 впливу на імунокомпетентні клітини. Серед досліджених показників імун7 ної системи біологічно значими та найбільш інформативними в оцінці по7 шкоджуючого впливу досліджених по7 хідних сульфонілсечовини були показники, які характеризують стан неспецифічної резистентності організму, зокрема, фаго7 цитарну активність нейтрофілів та метабо7 лічну активність фагоцитів. Як показано нами раніше, всі дослі7 джені дози гербіциду на основі метсуль7 фурон7метилу (1,11 мг/кг, 3,5 мг/кг та 7,0 мг/кг) призводили до достовірного зни7 ження кількості активних фагоцитів у пе7 риферичній крові щурів в динаміці експе7 рименту з 7 по 30 добу [21]. Метаболічна активність фагоцитів за НСТ7тестом після введення щурам всіх доз метсульфурон7метилу також знижува7 лась. Максимальний прояв цього ефекту спостерігався на 7 та 30 добу експеримен7 ту. Після постекспозиційного періоду здатність нейтрофілів відновлюватися сут7 тєво підвищувалася (20,67±0,89 та 26,67±1,95 , р<0,05) після введення дози 7,0 мг/кг. Потрібно відзначити, що функціо7 нально7метаболічні резерви фагоцитів, як різниця між величиною стимульованого та спонтанного НСТ7тестів, характеризували7 ся поступовим зменшенням в динаміці експерименту після введення всіх дослід7 жуваних доз метсульфурон7метилу і в кон7 тролі (табл. 3). Але втрата функціонально7 метаболічних резервів нейтрофілами була суттєвішою у дослідних групах і найбіль7 ша у групі щурів, які отримували метсуль7 фурон7метил в дозі 7,0 мг/кг. В той же час, після постекспозицій7 ного періоду більш виражена пролонгація цього ефекту виявлялася у групі щурів, які отримували метсульфурон7метил в дозах 1,11 мг/кг (72,30). Хоча функціонально7 метаболічні резерви нейтрофілів у по7 рівнянні з контролем (+7,0) були значно нижчі у всіх групах щурів, в тому числі і у тих, де їм вводили метсульфурон7метил у дозах 3,5 мг/кг (70,83) та 7,0 мг/кг (71,00). Постекспозиційний період протягом двох тижнів після закінчення введення метсульфурон7метилу не сприяв нормал7 ізації функціонально7метаболічних ре7 зервів фагоцитів, незважаючи на те, що фагоцитарна активність нейтрофілів мали тенденцію до стабілізації. Останнє, вірог7 ідно, було пов’язане з наростанням гумо7 рального, регулюючого ланцюга ФАН – активності комплементу у сироватці крові після дії найбільшої дози метсульфурон7 метилу. Гербіцид на основі хлорсульфурону після перорального введення щурам в субхронічному експерименті на протязі 30 діб в дозах 3,34 мг/кг та 6,67 мг/кг маси тіла лабораторних тварин також викликав пору7 шення ФАН [21]. Функціональний стан фагоцитів за ак7 тивністю внутрішньок7 літинних окисно7 відновних процесів (НСТ7тест) після вве7 дення щурам обох доз хлорсульфурону пору7 шувався, в основному, в ранні терміни дослі7 дження (7 та 14 доба експерименту). Н е о б х і д н о відзначити, що суттєве зниження функціо7 нально7метаболічних Таблиця 3 Стан функціонально-метаболічних резервів фагоцитів периферичної крові у щурів при введенні гербіциду на основі метсульфурон-метилу в динаміці експерименту (M±m). Дози препарату, мг/кг Термін дослідження Контроль 1,11 3,5 7,0 7 доба +15,80 +10,00 +1,50 +10,80 14 доба +9,34 +6,00 +5,84 +3,50 30 доба +9,67 +0,67 -0,67 -2,33 Постекспозиційний період +7,00 -2,34 -0,83 -1,00 Таблиця 4 Стан функціонально-метаболічних резервів фагоцитів периферичної крові у щурів при введенні гербіциду на основі хлорсульфурону в динаміці експерименту (M± m). Термін Контроль Дози препарату, мг/кг дослідження 3,34 6,67 7 доба +11,37 -3,50 +7,62 14 доба 13,63 +11,62 0,00 30 доба +8,00 +5,25 +9,62 Постекспозиційний період +8,25 +4,37 +10,12 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3 (5), 2006 г. 4848484848 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE � # 3 (5), 2006 резервів нейтрофілів після введення щу7 рам хлорсульфурону спостерігалося у ці ж строки експерименту від обох доз і стано7 вило –3,50 та 0,00, відповідно для 3.34 мг/ кг та 6,67 мг/кг (табл. 4). Зміни неспецифічної резистентності організму за показниками функціональної активності нейтрофілів були вираженими при дії всіх досліджених доз метсульфу7 рон7метилу та в меншій мірі при дії хлор7 сульфурону. Але певної залежності змін неспецифічної реактивності організму від рівнів дії препаратів, як і від термінів екс7 перименту не виявлено, а зміни, наприк7 лад, активності комплементу були різно7 направленими, що може бути пов’язано з активацією захисних систем організму. Не виключається також різна доступність гер7 біцидів, що досліджувалися, до рецепторів фагоцитуючих клітин при різних дозах. В більшості випадків постекспозиційний пе7 ріод протягом двох тижнів сприяв повер7 ненню стану неспецифічної резистентності до нормальних фізіологічних коливань. Але за цих умов не відзначалось нормал7 ізації функціонально7метаболічних ре7 зервів. Одержані нами результати по оцінці впливу гербіцидів похідних сульфонілсечо7 вини на імунну систему організму щурів співпадають з даними літератури про ви7 соку чутливість її до дії хімічних факторів [22; 7; 23; 24]. Оцінка функціонального стану останньої в аспекті значимості змін її показників для виявлення порогів шкідливої та неефективної дії пестицидів потребує побальшої розробки. ВисновкиВисновкиВисновкиВисновкиВисновки Гербіциди метсульфурон7метил та хлорсульфурон в малих дозах викликали пригнічення неспецифічної резистентності організму за показниками фагоцитарної активності нейтрофілів, функціональної активності фагоцитів та функціонально7 метаболічних резервів у всіх досліджува7 них дозах, та окремі зміни в показниках клітинного та гуморального імунітету. Відсутність ознак закономірності змін по7 казників імунної системи в залежності від дози, термінів дослідження при високій чутливості її за окремими показниками до дії досліджених гербіцидів потребує по7 дальшого вивчення. ЛітератураЛітератураЛітератураЛітератураЛітература 1. Додина Л.Г. Некоторые аспекты влия7 ния загрязнения окружающей среды на здоровье населения (Обзор) // Гиги. и сан. – 1998.7 № 3.7 С.48752. 2. Чернушенко Е.Ф. Актуальные вопросы диагностики нарушений иммунной системы // Лаборатор. диагн.7 1997, № 1.7 С. 44750. 3. Immunotoxicology /Edited by A.Berlin, J.Dean, M.N. Draper, E.M.B. Smith and F. Spreafica – 1987.7 473 p. 4. Кундиев Ю.И., Стежка В.А., Дмитруха Н.Н. и др. Зависимость изменений иммунных и биохимических механиз7 мов поддержания гомеостаза от осо7 бенностей материальной кумуляции свинца в организме// Мед. труда и пром. экология.7 2001.7 №5.7 С.11717. 5. Стежка В.А., Дмитруха Н.Н., Покровс7 кая Т.Н., Билько Т.А., Лампека Е.Г. Сравнительная оценка иммунологи7 ческого действия свинца на нейтро7 фильные лейкоциты и лимфоциты пе7 риферической крови крыс в опытах in vivo и in vitro//Сб. “Пробл. мед. труда”, Киев, 1998.7С.1497159. 6. Стежка В.А., Дмитруха Н.Н., Покровс7 кая Т.Н. и др.Влияние соединений тя7 желых металлов из окружающей сре7 ды на состояние иммунной системы у механизаторов сельского хозяйства / /Довк. та здоров’я.7 2002 7№ 1.7С.67 11. 7. Жминько П.Г. Нарушение функции си7 стемы иммунитета под воздействием пестицидов и некоторые задачи имму7 нотоксикологии на современном эта7 пе //Совр. пробл. токсикологии. 7 1998. 7 № 2. 7 С.53758. 8. Tulinskya J., Kubovya J., Janota S., Nyulassy S. Investigation of immunotoxicity of supercypermethrin forte in the Wistar rat //EBSCO: MEDLINE w/FullTEXT 7 DISC 6 (02/19957 02/1996). 9. Дуева Л.А., Коган В.Ю., Суворов С.В., Штеренгарц Р.Я. МПРХТВ Промыш7 ленные аллергены. 7 М. 7 Центр меж7 дународных проектов Госкомприроды СССР. 7 1989. 7 203с. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE � # 3 (5), 2006 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3 (5), 2006 г. 4949494949 10. to:Bernier J., Girard D., Krzystyniak K., Chevalier G., Trottier B., Nadeau D., Rola7Pleszczynski M., Fournier M. Immunotoxicity of aminocarb. III. Exposure route7dependent immunomodulation by aminocarb in mice. //EBSCO: MEDLINE w/FullTEXT 7 DISC 6 (02/1995702/1996). 11. Botham P.A. Are pesticides immunotoxic? //EBSCO: MEDLINE w/ FullTEXT 7 DISC 10 (01/1990705/1991). 12. Любинская Л.А., Повякель Л.И. Токси7 кологическая характеристика произ7 водных сульфонилмочевины// http:// w w w. m e d v e d . k i e v. u a / a r h i v _ m g / 2_2000.htm 13. The Pesticide Manual /9th ed./British Crop Protection Council. 1991.71141p. 14. Герасимов И.Г. Неоднородность нейт7 рофилов в фагоцитозе и респиратор7 ном взрыве //Клин. лабор. диагност.7 2004.7 №6.7 С. 34736. 15. Быкова А.А., Седина Н.С. Состояние фагоцитарной системы крови В НСТ7 тесте в отдаленном периоде у участ7 ников ликвидации аварии на Черно7 быльской АЭС// Клин. лабор. диагн. 2003.7№7.7С. 16719. 16. Нагоев Б.С., Шубич М.Г. Значение те7 ста восстановления нитросинего тет7 разолия для изучения функциональ7 ной активности лейкоцитов (обзор ли7 тературы) //Лабораторное дело. 7 1981. 7 №4. 7 с. 1957198. 17. Сепиашвили Р.И. Введение в иммуно7 логию.7 Цхалтубо7Кутаиси, 1987. 7 230с. 18. Иммунология: Практикум/ Е.У. Пастер, В.В. Овод, В.К. Позур, Н.Е. Вихоть.7К.: Выща шк. Изд7во при Киев. ун7те, 1989.7304с. 19. Иммуноцитохимия и моноклональные антитела в онкогематологии. Пинчук В.Г., Глузман Д.Ф. (ред). Киев: Наук. думка, 1990. 285с. 20. Леоненко Н.С. Вплив гербіцидів по7 хідних сульфонілсечовини на стан не7 специфічної резистентності організму щурів на рівні низьких доз в субхрон7 ічному експерименті// Гигиена труда.7 2004.7 Вип.35, 7с.2187226 21. Гребенюк А.Н., Алексеев С.М. Бони7 тенко Е.Ю. И др. Состояние нейтрофи7 лов при острых химических воздей7 ствиях/ Тез. докл. 27й съезд токсико7 логов России. 10713 ноября 2003 года. Москва.7 С. 3327334. 22. Каган Ю.С., Климова М.Ю. Гербициды 7 производные мочевины. Центр меж7 дународных проектов ГКНТ, Москва, 1988. 23. Костюк О.А., Ларионов В.Г., Половин7 ко Н.Н., Терещенко В.Г. Исследование токсических свойств новых гербици7 дов на основе хлорфеноксиуксусной кислоты и сульфонилмочевины. Акту7 альные вопросы токсикологии, гигие7 ны применения пестицидов и поли7 мерных материалов в народном хо7 зяйстве/ Тез. докл. Всесоюзн. научн. конф. Киев, 30731 октября 1990. 7 С. 143. РезюмеРезюмеРезюмеРезюмеРезюме СОСТОЯНИЕ ИММУНОЛОГИЧЕСКОГО ГОМЕОСТАЗА ОРГАНИЗМА КРЫС В УСЛОВИЯХ СУБХРОНИЧЕСКОГО ВОЗДЕЙСТВИЯ МАЛЫХ ДОЗ ПРОИЗВОДНЫХ СУЛЬФОНИЛМОЧЕВИНЫ Леоненко Н.С. В статье представлены результаты исследования иммунологического гомео7 стаза организма крыс в условиях субхро7 нического воздействия малых доз произ7 водных сульфонилмочевины (метсульфу7 рон7метила и хлорсульфурона). Показано, что метсульфурон7метил и хлорсульфурон в малых дозах вызывают угнетение неспе7 цифической резистентности организма (фагоцитарная активность нейтрофилов, функциональная активность фагоцитов и функционально7метаболические резервы) без выраженных признаков закономерно7 сти изменений в зависимости от исследо7 ваных доз и сроков воздействия. Влияние изученных препаратов на иммунный ста7 тус подопытных животных по показателям клеточного звена иммунитета (общее ко7 личество и соотношение популяций и суб7 популяций лимфоцитов в периферической крови) не было существенным. АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3 (5), 2006 г. 5050505050 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE � # 3 (5), 2006 SummarySummarySummarySummarySummary STATUS OF IMMUNE HOMEOSTASIS OF RATS’ BODY DURING SUBCHRONIC EXPOSURE OF SULFONILUREA HERBICIDES IN SMALL7SCALE DOSES Leonenko N.S. Results of research of immune homeostasis of rats’ body are represented in the papers. It has been founded that influence of low7level doses of metsulfuron7 methyl and chlorsulfuron caused suppression of nonspecific resistance (phagocytic activity of neutrophils, functional activity of phagocytes, functionally7 metabolic reserve). The changes of studied indices have dose7 independent and time7independent character. The response of cellular component of immune system have not been significant. ВведениеВведениеВведениеВведениеВведение Функциональное состояние зритель7 ного анализатора (ЗА), скорость зритель7 но7моторных реакций существенно влия7 ют на качество труда работников транс7 порта. В процессе восприятия зрительных стимулов определяющими являются раз7 решающая способность, частотно7контра7 стная и световая чувствительность ЗА. Длительное психо7эмоциональное напря7 жение, повышенная зрительная нагрузка на дальние расстояния, дисбаланс сна в суточном ритме могут оказывать негатив7 ное влияние на функциональную актив7 ность зрительной системы и, следова7 тельно, кровообращение глаза и мозга у определенной категории работников транспортной отрасли. Одним из эффек7 тивных методов, применяющихся с целью улучшения функциональной активности ЗА, является транскутанная электростиму7 ляция зрительного анализатора импульс7 ным током пороговой величины, вызыва7 ющая у пациента фосфен7феномен – фос7 фен7электростимуляция (ФЭС) [1]. Под действием ФЭС отмечается по7 вышение разрешающей способности ЗА, электрической чувствительности и ла7 бильности зрительных нервов, световой чувствительности сетчатки в скотопичес7 ких и мезопических условиях освещения [2]. Очевидно, что ФЭС может быть ис7 пользована для профилактики зрительно7 го утомления, а также нарушений гемоди7 намики мозга и глаза у представителей различных транспортных профессий. В ряде клинических работ отмечены кардиогенный, вазоактивный и иммуно7 модулирующий эффекты электростимуля7 ции ЗА [3, 4, 5], что указывает на неспе7 цифическое влияние ФЭС на вегетатив7 ные подкорковые образования. Объектом экспериментального ис7 следования был выбран гипоталамус как структура, осуществляющая высшую регу7 ляцию вегетативных функций в ответ на сенсорную стимуляцию [6,7]. О вовлече7 нии гипоталамуса в возбуждение под дей7 ствием ФЕС свидетельствуют отдельные клинико7физиологические исследования [8]. Этот факт объясняется стабильными морфо7функциональными связями, суще7 ствующими между гипоталамусом и структурами зрительного анализатора [97 УДК 61:617.7 НЕЙРОСЕКРЕТОРНАЯ АКТИВНОСТЬ СУПРНЕЙРОСЕКРЕТОРНАЯ АКТИВНОСТЬ СУПРНЕЙРОСЕКРЕТОРНАЯ АКТИВНОСТЬ СУПРНЕЙРОСЕКРЕТОРНАЯ АКТИВНОСТЬ СУПРНЕЙРОСЕКРЕТОРНАЯ АКТИВНОСТЬ СУПРАОПТИЧЕСКОГАОПТИЧЕСКОГАОПТИЧЕСКОГАОПТИЧЕСКОГАОПТИЧЕСКОГО ЯДРО ЯДРО ЯДРО ЯДРО ЯДРААААА ПЕРЕДНЕГПЕРЕДНЕГПЕРЕДНЕГПЕРЕДНЕГПЕРЕДНЕГО ГИПОТО ГИПОТО ГИПОТО ГИПОТО ГИПОТАЛАМУСА КРОЛИКОВ ПОД ДЕЙСТВИЕМАЛАМУСА КРОЛИКОВ ПОД ДЕЙСТВИЕМАЛАМУСА КРОЛИКОВ ПОД ДЕЙСТВИЕМАЛАМУСА КРОЛИКОВ ПОД ДЕЙСТВИЕМАЛАМУСА КРОЛИКОВ ПОД ДЕЙСТВИЕМ ТРТРТРТРТРАНСКУТАНСКУТАНСКУТАНСКУТАНСКУТАННОЙ ЭЛЕКТРОСТИМУАННОЙ ЭЛЕКТРОСТИМУАННОЙ ЭЛЕКТРОСТИМУАННОЙ ЭЛЕКТРОСТИМУАННОЙ ЭЛЕКТРОСТИМУЛЯЦИИ ЗРИТЕЛЬНОГЛЯЦИИ ЗРИТЕЛЬНОГЛЯЦИИ ЗРИТЕЛЬНОГЛЯЦИИ ЗРИТЕЛЬНОГЛЯЦИИ ЗРИТЕЛЬНОГООООО АНАЛИЗААНАЛИЗААНАЛИЗААНАЛИЗААНАЛИЗАТОРТОРТОРТОРТОРААААА Лавренко А.Н., Пыхтеев Д.М, ГЛавренко А.Н., Пыхтеев Д.М, ГЛавренко А.Н., Пыхтеев Д.М, ГЛавренко А.Н., Пыхтеев Д.М, ГЛавренко А.Н., Пыхтеев Д.М, Гладкий Тладкий Тладкий Тладкий Тладкий Т.В.,.В.,.В.,.В.,.В., Пономарчук В.С.Пономарчук В.С.Пономарчук В.С.Пономарчук В.С.Пономарчук В.С. Одесский национальный университет им. И. И. Мечникова, кафедра физиологии человека и животных, Одесский государственный медицинский университет, отдел патоморфологии Впервые поступила в редакцию 26.04.2006 г. Рекомендова7 на к печати на заседании ученого совета НИИ медицины транспорта, протокол № 5 от 30.06.2006 г.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-23267
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1818-9385
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:12:07Z
publishDate 2006
publisher Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
record_format dspace
spelling Леоненко, Н.С.
2011-07-04T04:00:16Z
2011-07-04T04:00:16Z
2006
Стан імунного гомеостазу організму щурів за умов субхронічної дії малих доз похідних сульфонілсечовини / Н.С. Леоненко // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2006. — № 3. — С. 44-50. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.
1818-9385
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23267
612.017.1:613.6+632.95:001.5
В статье представлены результаты исследования иммунологического гомеостаза организма крыс в условиях субхронического воздействия малых доз производных сульфонилмочевины (метсульфурон-метила и хлорсульфурона). Показано, что метсульфурон-метил и хлорсульфурон в малых дозах вызывают угнетение неспецифической резистентности организма (фагоцитарная активность нейтрофилов, функциональная активность фагоцитов и функционально-метаболические резервы) без выраженных признаков закономерности изменений в зависимости от исследованых доз и сроков воздействия. Влияние изученных препаратов на иммунный статус подопытных животных по показателям клеточного звена иммунитета (общее количество и соотношение популяций и субпопуляций лимфоцитов в периферической крови) не было существенным.
Results of research of immune homeostasis of rats' body are represented in the papers. It has been founded that influence of low-level doses of metsulfuron- methyl and chlorsulfuron caused suppression of nonspecific resistance (phagocytic activity of neutrophils, functional activity of phagocytes, functionally- metabolic reserve). The changes of studied indices have doseindependent and time-independent character. The response of cellular component of immune system have not been significant.
uk
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
Актуальні проблеми транспортної медицини
Экспериментальные исследования
Стан імунного гомеостазу організму щурів за умов субхронічної дії малих доз похідних сульфонілсечовини
Состояние иммунологического гомеостаза организма крыс в условиях субхронического воздействия малых доз производных сульфонилмочевины
Status of immune homeostasis of rats' body during subchronic exposure of sulfonilurea herbicides in small-scale doses
Article
published earlier
spellingShingle Стан імунного гомеостазу організму щурів за умов субхронічної дії малих доз похідних сульфонілсечовини
Леоненко, Н.С.
Экспериментальные исследования
title Стан імунного гомеостазу організму щурів за умов субхронічної дії малих доз похідних сульфонілсечовини
title_alt Состояние иммунологического гомеостаза организма крыс в условиях субхронического воздействия малых доз производных сульфонилмочевины
Status of immune homeostasis of rats' body during subchronic exposure of sulfonilurea herbicides in small-scale doses
title_full Стан імунного гомеостазу організму щурів за умов субхронічної дії малих доз похідних сульфонілсечовини
title_fullStr Стан імунного гомеостазу організму щурів за умов субхронічної дії малих доз похідних сульфонілсечовини
title_full_unstemmed Стан імунного гомеостазу організму щурів за умов субхронічної дії малих доз похідних сульфонілсечовини
title_short Стан імунного гомеостазу організму щурів за умов субхронічної дії малих доз похідних сульфонілсечовини
title_sort стан імунного гомеостазу організму щурів за умов субхронічної дії малих доз похідних сульфонілсечовини
topic Экспериментальные исследования
topic_facet Экспериментальные исследования
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23267
work_keys_str_mv AT leonenkons stanímunnogogomeostazuorganízmuŝurívzaumovsubhroníčnoídíímalihdozpohídnihsulʹfonílsečovini
AT leonenkons sostoânieimmunologičeskogogomeostazaorganizmakrysvusloviâhsubhroničeskogovozdeistviâmalyhdozproizvodnyhsulʹfonilmočeviny
AT leonenkons statusofimmunehomeostasisofratsbodyduringsubchronicexposureofsulfonilureaherbicidesinsmallscaledoses