Багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем

Пропонується підхід до проектування архітектури територіально-розподілених, ієрархічно- організованих інформаційних систем, який, завдяки багатоаспектній декомпозиції організаційної структури та інформаційного поля функціональної діяльності об’єкта автоматизації і структури ідеалізованої інформацій...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2006
Hauptverfasser:	Алексеєв, В.А., Дехтяренко, В.І., Рогачов, В.Е., Терещенко, В.С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут програмних систем НАН України 2006
Schlagworte:	Методи і засоби програмної інженерії
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2330
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем / В.А. Алексеєв, В.І. Дехтяренко, В.Е. Рогачов, В.С. Терещенко // Проблеми програмування. — 2006. — N 4. — С. 5-15. — Бібліогр.: 20 назв. —укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2330
record_format	dspace
spelling	Алексеєв, В.А. Дехтяренко, В.І. Рогачов, В.Е. Терещенко, В.С. 2008-09-17T14:55:03Z 2008-09-17T14:55:03Z 2006 Багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем / В.А. Алексеєв, В.І. Дехтяренко, В.Е. Рогачов, В.С. Терещенко // Проблеми програмування. — 2006. — N 4. — С. 5-15. — Бібліогр.: 20 назв. —укр. 1727-4907 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2330 681.3.06 Пропонується підхід до проектування архітектури територіально-розподілених, ієрархічно- організованих інформаційних систем, який, завдяки багатоаспектній декомпозиції організаційної структури та інформаційного поля функціональної діяльності об’єкта автоматизації і структури ідеалізованої інформаційної системи на складові елементи, дозволяє спроектувати необхідну за складом структурних компонентів архітектуру системи. Предлагается подход к проектированию архитектуры территориально-распределенных, иерархично-организованных информационных систем, который, благодаря многоаспектной декомпозиции организационной структуры и поля функциональной деятельности объекта автоматизации и структуры идеализированной информационной системы на составляющие элементы, позволяет спроектировать необходимую по составу структурных компонентов архитектуру системы. The approach to designing architecture is offered territorial-disrtibutes, hierarchic-organized information systems, which, due to multiaspect decomposition of organizational structure and field of functional activity of the object of automation and structure of the idealized information system on making units, allows to design necessary on structure of structural components architecture of the system. uk Інститут програмних систем НАН України Методи і засоби програмної інженерії Багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем Многоаспектная декомпозиция как средство проектирования архитектуры информационных систем Multiaspect decomposition as the tool of designing of architecture of information systems Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем
spellingShingle	Багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем Алексеєв, В.А. Дехтяренко, В.І. Рогачов, В.Е. Терещенко, В.С. Методи і засоби програмної інженерії
title_short	Багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем
title_full	Багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем
title_fullStr	Багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем
title_full_unstemmed	Багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем
title_sort	багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем
author	Алексеєв, В.А. Дехтяренко, В.І. Рогачов, В.Е. Терещенко, В.С.
author_facet	Алексеєв, В.А. Дехтяренко, В.І. Рогачов, В.Е. Терещенко, В.С.
topic	Методи і засоби програмної інженерії
topic_facet	Методи і засоби програмної інженерії
publishDate	2006
language	Ukrainian
publisher	Інститут програмних систем НАН України
format	Article
title_alt	Многоаспектная декомпозиция как средство проектирования архитектуры информационных систем Multiaspect decomposition as the tool of designing of architecture of information systems
description	Пропонується підхід до проектування архітектури територіально-розподілених, ієрархічно- організованих інформаційних систем, який, завдяки багатоаспектній декомпозиції організаційної структури та інформаційного поля функціональної діяльності об’єкта автоматизації і структури ідеалізованої інформаційної системи на складові елементи, дозволяє спроектувати необхідну за складом структурних компонентів архітектуру системи. Предлагается подход к проектированию архитектуры территориально-распределенных, иерархично-организованных информационных систем, который, благодаря многоаспектной декомпозиции организационной структуры и поля функциональной деятельности объекта автоматизации и структуры идеализированной информационной системы на составляющие элементы, позволяет спроектировать необходимую по составу структурных компонентов архитектуру системы. The approach to designing architecture is offered territorial-disrtibutes, hierarchic-organized information systems, which, due to multiaspect decomposition of organizational structure and field of functional activity of the object of automation and structure of the idealized information system on making units, allows to design necessary on structure of structural components architecture of the system.
issn	1727-4907
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2330
citation_txt	Багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем / В.А. Алексеєв, В.І. Дехтяренко, В.Е. Рогачов, В.С. Терещенко // Проблеми програмування. — 2006. — N 4. — С. 5-15. — Бібліогр.: 20 назв. —укр.
work_keys_str_mv	AT alekseêvva bagatoaspektnadekompozicíââkzasíbproektuvannâarhítekturiínformacíinihsistem AT dehtârenkoví bagatoaspektnadekompozicíââkzasíbproektuvannâarhítekturiínformacíinihsistem AT rogačovve bagatoaspektnadekompozicíââkzasíbproektuvannâarhítekturiínformacíinihsistem AT tereŝenkovs bagatoaspektnadekompozicíââkzasíbproektuvannâarhítekturiínformacíinihsistem AT alekseêvva mnogoaspektnaâdekompoziciâkaksredstvoproektirovaniâarhitekturyinformacionnyhsistem AT dehtârenkoví mnogoaspektnaâdekompoziciâkaksredstvoproektirovaniâarhitekturyinformacionnyhsistem AT rogačovve mnogoaspektnaâdekompoziciâkaksredstvoproektirovaniâarhitekturyinformacionnyhsistem AT tereŝenkovs mnogoaspektnaâdekompoziciâkaksredstvoproektirovaniâarhitekturyinformacionnyhsistem AT alekseêvva multiaspectdecompositionasthetoolofdesigningofarchitectureofinformationsystems AT dehtârenkoví multiaspectdecompositionasthetoolofdesigningofarchitectureofinformationsystems AT rogačovve multiaspectdecompositionasthetoolofdesigningofarchitectureofinformationsystems AT tereŝenkovs multiaspectdecompositionasthetoolofdesigningofarchitectureofinformationsystems
first_indexed	2025-11-27T05:16:28Z
last_indexed	2025-11-27T05:16:28Z
_version_	1850797894020366336
fulltext	Методи і засоби програмної інженерії © В.А. Алексеєв, В.І. Дехтяренко, В.Е. Рогачов, В.С. Терещенко, 2006 ISSN 1727-4907. Проблеми програмування. 2006. № 4 5 УДК 681.3 В.А. Алексеєв, В.І. Дехтяренко, В.Е. Рогачов, В.С. Терещенко БАГАТОАСПЕКТНА ДЕКОМПОЗИЦІЯ ЯК ЗАСІБ ПРОЕКТУВАННЯ АРХІТЕКТУРИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ Частина 1. Декомпозиція структур об’єкта та системи Пропонується підхід до проектування архітектури територіально-розподілених, ієрархічно- організованих інформаційних систем, який, завдяки багатоаспектній декомпозиції організаційної стру- ктури та інформаційного поля функціональної діяльності об’єкта автоматизації і структури ідеалізова- ної інформаційної системи на складові елементи, дозволяє спроектувати необхідну за складом структу- рних компонентів архітектуру системи. Вступ Проектування архітектури програм- ної системи (програмного продукту, про- грамного забезпечення), як зазначено у міжнародному стандарті ISO/IEC 12207:1995-0801 “Information Technology – Software Life Cycle Processes” та гармонізо- ваному з ним Державному стандарті Укра- їни – ДСТУ 3918-1999 “Процеси життєвого циклу програмного забезпечення” [1], є од- нією з дій процесу розробки системи, що входить до складу основних процесів жи- ттєвого циклу програмного забезпечення. І хоча ця дія є одною з інших, теж дуже важливих дій, вона є чи не найголовнішою у процесі створення системи. І дійсно, після такої дії, точніше – етапу проекту- вання архітектури системи, сама система постає вже у всій багатогранній струк- турній складності зі всіма зв’язками всіх її компонентів, що й визначає подальші дії з її створення. Від чого залежить архітектура системи? Перш за все – від територіальної і організаційної структури об’єкта автомати- зації, від інформаційних процесів, що за- безпечують діяльність об’єкта, від набору функціональних задач і ще від багатьох інших чинників, у тому числі і, не в оста- нню чергу, від досвіду та напрацьованих технологій розробників системи. Як правило, проектування будь-якої організаційної системи управління почи- нається з дослідження об’єкта, яким ця система повинна керувати [2, с. 401]. У цій роботі мались на увазі автоматизовані сис- теми управління (АСУ), побудові архітек- тури яких приділялось багато уваги. І хоча в той час політика держави у цій галузі бу- ла єдина незалежно від відомчої підпоряд- кованості АСУ, через те що вони створю- вались у межах єдиної “Общегосударст- венной системы управления (ОГАС)”, та сприяла розробці універсальної технології побудови архітектури таких систем з залу- ченням формальних методів, основним з методів її побудови залишались досвід та напрацьовані технології окремих колек- тивів розробників систем, незважаючи на велику кількість літератури, присвяченої цій темі. Чому ті публікації не здійснили дійового впливу на практику побудови архітектур великих систем? Скоріш за все в них було мало практичної користі: або в тих публікаціях був описаний занадто за- гальний підхід, і без того зрозумілий і мало що даючий практичному конструктору, на- приклад [3 – 6]; або занадто вузька їх спеціалізація, присвячена дуже конкретно- му питанню чи конкретній системі, на- приклад [7 – 9]; або занадто багато теоре- тичних побудов та формалізації, яка не дозволила її тут з користю застосувати на практиці, наприклад [10 – 12]. В роботі [10, с. 27] навіть стверджується, що на практиці кожна інженерна дисципліна – чи вона торкається будівництва, механіки, хімії, електроніки а чи програмування – містить елементи і науки, і мистецтва (або досвіду і напрацьованих технологій). За даними в [13] у США тільки 16,2 % проектів інформаційних систем укладаються у бюд- жет та термін їхнього створення (53 % за- вершуються з перевитратою бюджету, а 31 % не завершуються у термін зовсім). Її ав- тор цілком слушно зауважує, що причина тому, скоріше за все, неякісний системно- Методи і засоби програмної інженерії 6 технічний фундамент. Для запобігання цьому дуже важливо спочатку проробити питання архітектури (системно-технічної інфраструктури) і приступати до створення прикладної функціональності на ціліснім фундаменті. У своїй роботі автори спробували розвинути цю ідею, приділивши більше уваги прикладній функціональності та при- кладній інфраструктурі, тому що в сучас- них умовах базова системно-технічна інфраструктура стає все більш універ- сальною [13]. До того ж автори намагались уникнути вищеназваних недоліків попе- редніх публікацій та врахувати ще два суттєвих фактори, що додались на початку 90-х років, щодо побудови систем – широкі побажання замовника системи та брак не- обхідних коштів на її створення (розробку архітектури, програмного забезпечення та придбання потрібної техніки) або дуже не- ритмічна їхня поява. Треба сказати, що по- бажання замовника мають тенденцію до частих змін, стрімкого нарощування функцій компонентів та вимог до швидкої їх реалізації, при тому що деякі вже ре- алізовані компоненти системи не викори- стовуються, бо цілі замовника вже змінились. У такій обстановці досить гово- рити про сталу архітектуру системи, коли конфігурація її весь час змінюється. У роботі розглядається підхід до про- ектування архітектури великої інформацій- ної системи, якій притаманні ряд особли- востей, використовуючи для цього деком- позицію об’єкта автоматизації (ОА) та абс- трактного представлення про ідеалізовану інформаційну систему. Аналіз результатів такої декомпозиції і подальший синтез отриманих компонентів ідеалізованої сис- теми у конкретну систему з урахуванням вимог і особливостей результатів аналізу компонентів (після декомпозиції) ОА, а та- кож вимог керування конфігурацією сис- теми дозволяє створити архітектуру розро- блюваної системи, що максимально врахо- вує і ідеологію побудови великих систем, і особливості функціонування конкретного об’єкта автоматизації. З формальної точки зору будь-яка ор- ганізаційна структура, наприклад, відом- ство як потенційний об’єкт автоматизації, для якого створюється автоматизована ін- формаційна система (АІС) (саме ця мета і визначає точку зору на організаційну стру- ктуру як на ОА), може бути описана двома основними характеристиками: структурою ОА та інформаційним полем функціональ- ної діяльності ОА. Структура ієрархічно-організованих територіально-розподілених ОА, для яких саме і створюються сучасні територіально- розгалужені відомчі інформаційно-аналі- тичні системи (ВІАС), розглядається під двома кутами зору на архітектуру ОА, які визначають декомпозицію об’єкта за таки- ми аспектами: • територіальному, який враховує поділ структури ОА на організаційно-ієрархічні рівні, що в свою чергу поділяються на вза- ємодіючі, як по вертикалі, так і по горизон- талі, структурні територіально-розподілені елементи – територіальні елементи ОА; • організаційному, який враховує поділ ОА на ієрархічно підпорядковані структур- ні підрозділи в рамках територіальних еле- ментів – організаційні елементи ОА. Інформаційне поле функціональної діяльності ОА, у всякому разі в тій його частині, яку передбачається автоматизува- ти, з відповідною структуризацією лягає в основу створення динамічної інформацій- ної моделі об’єкта, на якій будуть вирішу- ватись інформаційні задачі функціональної діяльності, заради яких саме і створюється ВІАС. Структуризація цього поля відбува- ється шляхом декомпозиції ще в одному аспекті: • функціональному, який враховує поділ інформаційного поля функціональної дія- льності ОА на функціональні складові з подальшою їх дезагрегацією аж до окремих інформаційних задач, що й “накривають” все поле функціональної діяльності – фун- кціональні елементи ОА. Треба відмітити, що організаційний і функціональний аспекти декомпозиції уза- гальненого ОА можуть у деякій мірі коре- лювати. І дійсно, організаційний поділ від- бувається не сам по собі, а під впливом і у відповідності до поділу поля функціональ- ної діяльності ОА і може скластися думка, що це один і той же аспект, покладений на різні форми представлення об’єкта, але це Методи і засоби програмної інженерії 7 різні аспекти і при розробці ВІАС вони по різному впливатимуть на її архітектуру та функціональну частину, декомпозиція яких матиме свої, притаманні інформаційним системам, аспекти. Територіально-розгалужену автома- тизовану інформаційну систему з форма- льної точки зору теж можна описати двома основними характеристиками: структурою або архітектурою та набором інформацій- но-аналітичних задач, що складають її фу- нкціональну частину. Структура сучасних територіально-розгалужених відомчих АІС, також розглядається під двома кутами зору на її архітектуру, які визначають декомпо- зицію системи за такими аспектами: • територіальному, який враховує поділ АІС на архітектурно-ієрархічні рівні, що в свою чергу поділяються на взаємодіючі як по вертикалі, так і по горизонталі територі- ально розподілені складові компоненти – територіальні компоненти АІС; • структурному, який враховує поділ АІС на ієрархічно вкладені структурні компо- ненти, в межах яких вирішуються так чи інакше згруповані інформаційно-аналітичні задачі – структурні компоненти АІС. Набір інформаційно-аналітичних за- дач, що складають функціональну частину АІС, створюють динамічну інформаційну модель об’єкта, на якій і вирішуються ін- формаційні задачі функціональної діяльно- сті ОА. Структуризація цього набору від- бувається шляхом його декомпозиції ще в одному аспекті: • функціональному, який врахо- вує структурний поділ інформаційно- аналітичних задач функціональної частини інформаційної системи на функціональні складові з подальшою їх дезагрегацією аж до окремих інформаційних задач – функці- ональні компоненти АІС. Подальші етапи проектування заклю- чаються перш за все в послідовному розук- рупненні (декомпозиції) отриманих описів на окремі блоки [2, стор. 402]. Декомпози- ція [decomposition] – розбиття об’єкта об- робки (задачі, програми, даних, системи) на структурні одиниці [14]. По кожному з аспектів декомпозиції розробник інформа- ційних систем стикається з множиною складних альтернатив реалізації. І чим бі- льше альтернатив він зможе розглянути, тим більше ймовірність того, що йому вда- сться забезпечити раціональну розробку [15, стор. 38]. Якщо кожному зі складових елементів декомпозиції ОА поставити у відповідність складовий компонент інформаційної сис- теми, отриманий в результаті її декомпози- ції, та певним чином ці компоненти компо- зиціювати, то можна побудувати необхідну саме для цього об’єкта інформаційну сис- тему (маються на увазі її архітектурний або структурний та функціональний аспекти). Розробка такої технології проектування ар- хітектури при побудові ВІАС і є мета даної роботи. Для досягнення цієї мети треба перш за все провести декомпозицію ОА та абстрактної ідеалізованої інформаційної системи на складові компоненти за вище- переліченими аспектами. 1. Територіальний аспект декомпозиції структури ОА Схема структури багатьох організацій та установ, наприклад: міністерств, відом- ств, політичних партій, бізнесових об’єднань, банківських структур, промис- лових підприємств, громадських закладів тощо носять чітко виражену структуру граф-дерева. Елементи такої структури підпорядковуються один одному в залеж- ності від ієрархічного рівня, на якому вони знаходяться, та територіально розподіля- ються по всьому терені держави. У якості ієрархічних рівнів можуть бути такі лан- цюжки: для міністерств, відомств, банків, партій – центральний (орган, апарат, кон- тора, відділення, комітет тощо), обласний, районний, місцевий елементи; для бізнесо- вих структур – корпорація, трест, фірма, торгівельний або обслуговуючий об’єкт (з урахуванням особливостей бізнесових про- цесів); для промислових підприємств – комбінат, завод, цех, лінія, ланка, робоче місце (з урахуванням потреб технологічних процесів та процесів управління) і так далі. В таких організаційних структурах процеси управління потребують формування та ор- ганізації інформаційних потоків у двох на- прямках. Оперативна, облікова та звітна інформація експортується від територіаль- них елементів (ТЕ) нижніх ієрархічних рів- Методи і засоби програмної інженерії 8 нів до територіальних елементів вищих рі- внів для консолідації, обробки і передачі на ще більш вищі рівні, не завжди враховую- чи ранжування (послідовну підпорядкова- ність) цих рівнів. Директивна й управлін- ська інформація експортується з вищих рі- внів до нижчих, також не завжди врахову- ючи їхнє ранжування. Саме такі організа- ційно-територіальні структури, як потен- ційні об’єкти автоматизації для створення розвинутих автоматизованих інформацій- но-аналітичних систем, і розглядаються у даній роботі. Припустимо, що досліджуємий ОА має N ієрархічних рівнів, де перший рівень – найвищий. Тоді на цьому рівні знаходи- тиметься один центральний територіальний складовий елемент ОА. Позначимо його 1TE , а кількість їх на першому рівні – 1 1 =TEK . На другому рівні – 22i TE ( }...,,1{ 22 Ii ∈ ), а кількість – 22 IKTE = , на n-у рівні – nin TE ( }...,,1{ nn Ii ∈ , }...,,1{ Nn ∈ ), а nTE IK n = , на N-у рівні – NiN TE ( }...,,1{ NN Ii ∈ ), а NTE IK N = . Вся структура ОА ТАДО ОА S при такому аспекті його декомпозиції складатиметься з TEK – територіальних елементів та ЗTEK – верти- кальних (між елементами, що знаходяться на різних рівнях) зв’язків між ними: ЗТЕТЕ ТАДО ОА KKS +⇒ , ( 1 ) ∑ = ⇒ N n nTE IK 1 , ( 2 ) 1−= ТЕЗTE KK . ( 3 ) Це – територіальний аспект декомпо- зиції об’єкта (ТАДО), який полягає у поділі територіально розподіленої структури ОА за організаційно-ієрархічними рівнями на територіальні елементи та міжрівневі зв’язки між ними. Кожний з цих елементів рівноправний з точки зору розміщення на них складових компонентів ВІАС певного рівня. 2. Організаційний аспект декомпозиції територіального елемента ОА Організаційний аспект декомпозиції об’єкта (ОАДО), полягає у поділі територі- ального елемента ОА на ієрархічно вкладе- ні організаційні елементи (структурні під- розділи). Наприклад, для територіального елемента першого (найвищого) організа- ційно-ієрархічного рівня міністерства або відомства така декомпозиція приведе до наступного ланцюжку ієрархічно вкладе- них організаційних елементів по ступенях – центральний апарат (президія, колегія), управління (департамент), відділ (підвід- діл, сектор), група тощо. Припустимо, що досліджуємий ТЕ ОА має R ієрархічних ступенів, де перший ступінь – найвищий. Тоді на ньому знахо- дитиметься один центральний організацій- ний елемент. Позначимо його 1OE , а кіль- кість їх на цьому ступені – 1 1 =OEK . У да- ному разі 1TE та 1OE це один і той же еле- мент, що розглядається у двох аспектах. На другому ступені – 22j OE ( }...,,1{ 22 Jj ∈ ), а кількість – 22 JKOE = , на r-у ступені – rjr OE ( }...,,1{ rr Jj ∈ , }...,,1{ Rr ∈ ), а rOE JK r = , на R-у ступені – RjR OE ( },...,1{ RR Jj ∈ ), а ROE JK R = . Вся структура ТЕ ОАДО ТЕ S складатиметься з OEK організа- ційно-структурних елементів та ЗOEK вер- тикальних зв’язків між ними: ЗОЕОЕ ОАДО ТЕ KKS +⇒ , ( 4 ) ∑ = ⇒ R r rOE JK 1 , ( 5 ) 1−= ОЕЗОE KK . ( 6 ) Кожний структурний підрозділ r-го ( }...,,1{ Rr ∈ ) ступеня декомпозиції скла- дається з кількох підрозділів (r + 1)-го сту- пеня і так далі аж до окремих робочих місць. Кількість таких місць M залежить не від кількості ступенів декомпозиції R орга- нізаційно-структурного елемента ОА і не від їх кількості у підрозділах на кожному r- у ступені декомпозиції rM , а від кількості місць у підрозділах на самому нижньому R-у ступені декомпозиції: RMM = . Саме на цих місцях у залежності від Методи і засоби програмної інженерії 9 функціональної та організаційної необхід- ності можуть бути встановлені робочі ста- нції (РС) з відповідними АРМ, на яких бу- дуть вирішуватись функціональні задачі АІС для підтримання її та її БД у робочому стані, а не тільки для отримання довідкової інформації, на що орієнтовані РС інших ступенів декомпозиції. 3. Функціональний аспект декомпозиції виробничої діяльності ОА Функціональний аспект декомпозиції об’єкта (ФАДО), точніше – його виробни- чої діяльності, полягає у поділі всього об- сягу (кола) функціональних задач (ФЗ), на- правлених на автоматизацію інформацій- них процесів, що складають поле функціо- нальної (виробничої) діяльності (ПФД) ОА, і відбувається у відповідності до структури граф-дерева, як і попередні аспекти деком- позіції. Теоретично така структура може мати довільну кількість – S ступенів де- композиції, де групи ФЗ s-го ( },...,1{ Ss ∈ ) ступеня декомпозиції складаються з більш чисельних груп задач ( )1+s -го ступеня і так далі аж до окремих задач. Зупинимося на чотирьох ступенях декомпозиції ФАДО, враховуючі, що кількість ступенів поділу ФЗ залежить не тільки від обсягів та кіль- кості функціональних задач, але й досвіду і поглядів розробників функціональної час- тини інформаційної системи на відміну від декомпозиції ОАДО, де кількість ступенів поділу цілком і повністю залежало від кіль- кості організаційно-ієрархічних рівнів ОА. Тут постає питання: що таке функціональна задача і чи доцільний по- дальший її поділ на окремі процедури або операції, щоб створити динамічну інформаційну модель ОА, яка була б адек- ватна самому ОА та відображала б різно- манітність даних, їх властивостей і відношень в реальних предметних облас- тях. Така динамічна модель дозволила б визначити на ній увесь набір станів, що розглядаються як набір змінних величин, які описують ОА. Тут за динамізмом мо- делі розуміється не тільки періодична зміна складу інформаційних даних в ній, залеж- них від вхідної (первинної) інформації, але й складу самих задач, що створюють вихідну (вторинну) інформацію [16] й ви- значають функціональну цілеспрямова- ність всієї системи. Через відсутність формального ви- значення функціональної задачі у відпо- відних нормативних документах, наведемо власне визначення функціональної задачі як структурної одиниці поля функціональ- ної діяльності ОА. Функціональна задача – структурний елемент функціональної діяльності посадо- вої особи, підрозділу або організації ОА в межах функціональних обов’язків, визна- чених законодавчими, директивними та нормативними документами. Функціональ- на задача, як правило, не може бути пов- ністю автоматизована, тому що може мі- стити в собі функції, які не піддаються формалізації. Але інформаційний аспект (частина) функціональної задачі (частина інформаційного поля підтримки функціо- нальної діяльності) може і має бути авто- матизовано у вигляді прикладної задачі об- роблення інформації. Прикладна задача (application problem) – задача, ініційована користувачем, яка потребує для свого розв’язання оброблення інформації [17], як це визначено Держстандартом. Припустимо, що на ОА підлягат- имуть автоматизації інформаційні процеси, які описуються деякою множиною функціональних задач. Ця множина ФЗ ПФД і складатиме функціональну частину майбутньої ВІАС. Реалізація ФЗ ПФД на- правлена на автоматизацію інформаційних процесів за V напрямками виробничої діяльності ОА – підсистемах функціо- нальних задач (ПФЗ), на кожній з яких ви- значено vY ( },...,1{ Vv ∈ ) комплексів функціональних задач (КФЗ), що цілком “накривають” відповідний v-й напрямок функціональної діяльності. Кожний з цих комплексів, у свою чергу, складається з vyZ ( },...,1{ Yy ∈ ) окремих функціональних задач (ОФЗ). Склад таких задач, дифе- ренційований за типами, для першого ор- ганізаційно-ієрархічного рівня й визнача- тиме кількість типів функціональних задач, призначених для реалізації у вигляді при- кладних задач у системі. Це означає, що на інших організаційно-ієрархічних рівнях Методи і засоби програмної інженерії 10 вирішуватимуться задачі тих же самих типів, хоча їхня кількість може зменшува- тись за рахунок зменшення, скажімо, аналітично-дослідницьких задач з залучен- ням методів статистичного аналізу, прита- манних саме першому рівню. Інакше ка- жучі, програмні засоби для реалізації ОФЗ будуть зорієнтовані на типи задач, а не на самі задачі, які можуть дещо відрізнятися одна від одної (наприклад, за набором реквізитів, їхніх значень, ступенів агрегації тощо). Більше того, навіть на окремих ор- ганізаційних елементах одного рівня, скажімо на ni -у ( },...,1{ nn Ki ∈ ) та nj -у ( },...,1{ nn Kj ∈ ) елементах n-го рівня, задачі можуть дещо відрізнятись (наприклад, за значенням реквізитів). Кількість функціональних задач, що підлягатимуть автоматизації по всіх ступе- нях декомпозиції можна визначити на пе- ретині множин ступенів двох аспектів де- композиції. У цій таблиці прийняті такі позначен- ня: Z - кількість ОФЗ, які підлягат- имуть автоматизації і складатимуть ФЧ ВІАС, дорівнюватиме сукупності всіх за- дач на всіх територіальних елементах ОА всіх організаційно-ієрархічних рівнів – ФЗ ПФД ОА; vZ , vyZ - сукупність відповідно всіх ОФЗ або ОФЗ тільки y-го КФЗ, v-ї ПФЗ ОА на всіх територіальних елементах всіх ор- ганізаційно-ієрархічних рівнів; nZ - сукупність ОФЗ на всіх тери- торіальних елементах n-го організаційно- ієрархічного рівня; vnZ , vynZ - сукупність відповідно всіх ОФЗ або ОФЗ тільки y-го КФЗ, v-ї ПФЗ ОА на всіх територіальних елементах n-го ор- ганізаційно-ієрархічного рівня; inZ - сукупність ОФЗ на i-у тери- торіальному елементі n-го організаційно- ієрархічного рівня; vinZ , vyinZ - сукупність відповідно всіх ОФЗ або ОФЗ тільки y-го КФЗ, v-ї ПФЗ ОА і підлягатимуть автоматизації на i-у територіальному елементі n-го ор- ганізаційно-ієрархічного рівня. Треба сказати, що ПФД ОА це не тільки сукупність ОФЗ у різноманітному їх компонуванні, але й зв’язки між ними – інформаційна взаємодія задач, і не тільки в межах одних типів. Деякою мірою ця взаємодія проявляється у задачах більш ви- сокого рівня декомпозиції, але найбільше вона проявляється в інформаційному про- сторі ПФД ОА. Кожна з задач спирається на свій фрагмент інформаційного простору. Деякі з таких фрагментів підтримують кілька ФЗ. Цей інформаційний простір і визначатиме інформаційну базу майбутньої бази даних створюваної ВІАС. Підсумовуючи вищесказане щодо ба- гатоаспектної декомпозиції досліджува- ного об’єкта на складові елементи, як по- тенційного об’єкта автоматизації, наведемо в табл. 2 приклад умовної 4-х рівневої де- композиції ОА (територіальної і організа- ційної структури) та поля його функціона- льної діяльності на складові елементи за трьома вищеописаними аспектами: терито- ріальний, організаційний та функціональ- ний. Таблиця 1. Розподіл кількості ФЗ на перетині множин двох аспектів декомпозиції Функціональний аспект декомпозиції ОА (ФАДО) Територіальний аспект декомпозиції ОА (ТАДО) По всіх КФЗ всіх ПФЗ По всіх КФЗ v-ї ПФЗ По y-у КФЗ v-ї ПФЗ По всіх територіальних елементах всіх організаційно- ієрархічних рівнів ∑∑∑∑ = = = = = N n K i V v Y y vyin n ZZ 1 1 1 1 (7) ∑∑∑ = = = = N n K i Y y vyinv n ZZ 1 1 1 (8) ∑∑ = = = N n K i vyinvy n ZZ 1 1 (9) По всіх територіальних елементах n-го організаційно- ієрархічного рівня ∑∑∑ = = = = nK i V v Y y vyinn ZZ 1 1 1 (10) ∑∑ = = = nK i Y y vyinvn ZZ 1 1 (11) ∑ = = nK i vyinvyn ZZ 1 (12) По i-у територіальному елементу n-го організаційно- ієрархічного рівня ∑∑ = = = V v Y y vyinin ZZ 1 1 (13) ∑ = = Y y vyinvin ZZ 1 (14) vyinZ Методи і засоби програмної інженерії 11 4. Функціональний аспект декомпозиції АІС Функціональний аспект декомпозиції ідеалізованої інформаційної системи (ФАДС) полягає у поділі ВІАС на складові компоненти з урахуванням результатів фу- нкціональної декомпозиції ОА – ФАДО. Суть структурного підходу до розробки ВІАС міститься в декомпозиції її функціо- нальної частини на автоматизуємі функції: система розбивається на функціональні підсистеми, які в свою чергу діляться на функції, що поділяються на підфункції і так далі аж до конкретних процедур. При цьому автоматизована система зберігає цілісне уявлення, в якому всі складові ком- поненти взаємозв’язані [18]. Функціональний аспект декомпозиції ФАДС є відображенням ФАДО, але не від- битком, не копією тому, що не можна з впевненістю стверджувати, що інформа- ційна частина функціональної задачі, яка по суті є відображенням її функції, може бути повноцінною прикладною автомати- зованою задачею ВІАС. Наведемо офіційне визначення (Держстандартом) задачі авто- матизованої системи (ЗАС). Задача автоматизованої системи (AS problem) – функція чи частина функції, що є формалізованою сукупністю автоматич- них дій, виконання яких приводить до ре- зультату заданого виду [19], як визначено в ДСТУ-2226. Цілком можливо, що такою задачею може стати сукупність інформа- ційних частин декількох функціональних задач, що й складуть формалізовану сукуп- ність необхідних дій, про які було сказано у цьому стандарті. Наведемо ще кілька ви- значень задач автоматизованої системи. Інформаційна задача (information task) – задача, пов’язана з створенням, пошуком вибіркою даних і внесенням в них змін (оновленням, додаванням, вилученням, ре- організацією) [14]. Інформаційно-розрахункова задача (information-computing task), інформаційно- логічна (information-logical task) задача – це задачі, що є сполученням відповідних за- дач: інформаційної та розрахункової або логічної [14]. Таким чином, функціональну частину довільної інформаційної системи треба по- ділити за функціональним принципом на підсистеми ЗАС (ПЗАС), кожна з яких буде націлена на автоматизацію інформаційних процесів згідно напрямків виробничої (фу- нкціональної) діяльності ОА, тобто ПФЗ. Цей поділ відбувається у повній відповід- ності до визначення підсистеми, а саме: підсистема це частина системи, що пред- ставляє собою сукупність деяких її елемен- тів, виділених за певним функціональним признаком, і відрізняється підпорядковані- стю за своєю метою функціонування єди- ній меті функціонування всієї системи [20]. При подальшому поділі ПЗАС будуть включати до свого складу комплекси ЗАС (КЗАС) з більш вузькою направленістю вирішуємих задач. Не виключено, що у процесі створення ФЧ ВІАС знадобиться реалізація окремих ЗАС (ОЗАС) на окре- мих структурних компонентах. Звідси випливає, що для створення Таблиця 2. Умовна 4-х рівнева декомпозиція ОА за трьома аспектами Аспект декомпозиції Декомпозиція на складові елементи Код Назва Код Можливе узагальнене найменування складових ЦТСЕ Центральний територіальний складовий елемент ОА ОТСЕ Обласний територіальний складовий елемент ОА (елемент ЦТСЕ) РТСЕ Районний територіальний складовий елемент ОА (елемент ОТСЕ) Т А Д О Територіальний аспект – поділ на територіальні елементи (ТЕ) МТСЕ Місцевий територіальний складовий елемент ОА (елемент РТСЕ) ВСОЕ Вищий структурно-організаційний елемент ТЕ (президія, колегія, дирекція) ГСОЕ Головний структурно-організаційний елемент ТЕ (управління) ССОЕ Середньої ланки структурно-організаційний елемент ТЕ (відділ, сектор) О А Д О Організаційний аспект – поділ на організаційні елементи (ОЕ) НСОЕ Нижньої ланки структурно-організаційний елемент ТЕ (група, робоче місце) ПФД Поле функціональної (виробничої) діяльності ОА (ПФД ОА) ПФЗ Підсистема функціональних (прикладних) задач (елемент ПФД) КФЗ Комплекс функціональних (прикладних) задач (елемент ПФЗ) Ф А Д О Функціональний аспект – поділ на функціональні елементи (ФЕ) ОФЗ Окремі функціональні (прикладні) задачі (елемент КФЗ) Методи і засоби програмної інженерії 12 функціональної частини ВІАС необхідно кожній ОФЗ, вірніше, прикладній задачі (декомпозиція ФАДО) поставити у відповідність ОЗАС (декомпозиція ФАДС), провести їх композицію у КЗАС, потім у ПЗАС аж до ФЧ ІС. Треба зазначити, що на кожному з цих рівнів крім задач функціональної частини відповідне місце мають займати суто системні задачі: адміністрування, моніторингу, передачі, експорту, імпорту та захисту інформації, накладання електронного цифрового підпису, мережні тощо. Але їх детально розглядати не будемо. Це, так би мовити, системно-технічний базис, на тлі якого і створюється система. Процес композиції ОЗАС у ФЧ ІС є елементом технології композиції всієї інформаційної системи і, в першу чергу, її архітектури. Однак архітектура системи має враховувати не тільки функціональний аспект, але і тери- торіальний (організацію територіального розподілу складових компонентів системи), і структурний (ієрархічну організацію ок- ремого територіального компонента систе- ми) аспекти її декомпозиції. 5. Структурний аспект декомпозиції АІС Структурний аспект декомпозиції інформаційної системи (САДС) полягає у поділі ВІАС на складові компоненти з ура- хуванням як результатів ФАДС, так і ре- зультатів ОАДО. Це означає, що кожному функціо- нальному компоненту системи з його набо- ром ЗАС для їхньої реалізації має відповідати її структурний компонент. Так ПЗАС мають бути реалізовані в межах корпоративних автоматизованих інформа- ційних систем (КАІС) ВІАС, КЗАС – в ме- жах програмних комплексів (ПК) таких КАІС, ОЗАС – в межах програмних мо- дулів (ПМ) ПК. Треба зазначити, що КАІС на кожному структурно-ієрархічному рівні представлено автоматизованими інформа- ційними системами (АІС) відповідного рів- ня у складі програмно-технічних ком- плексів (ПТК) та автоматизованих робочих місць (АРМ), на яких розгортаються відповідні ПК, в межах саме яких вирішу- ються ОЗАС відповідних ПЗАС. Зрозуміло, що набір ОЗАС таких ПЗАС буде не одна- ковим для АІС різних структурно-ієрархі- чних рівнів, як і набір ОФЗ в складі ПФЗ відповідних організаційно-ієрархічних рівнів поділу ОА за рахунок зменшення кількості аналітично-дослідницьких та ста- тистичних задач в АІС більш низького рівня. Не виключено, що у процесі ство- рення ВІАС програмний модуль буде включено безпосередньо у склад АІС, але й цей випадок можна розглядати як ПМ у складі ПК, який реалізує вироджений КЗАС, що складається з однієї ОЗАС. В табл. 3 представлено загальний роз- поділ структурних елементів КАІС на пе- ретині множин двох аспектів її декомпо- зиції, як результат структурної декомпо- зиції функціональної частини КАІС з ура- хуванням організаційно-ієрархічного по- ділу ОА. У цій таблиці прийняті такі позначення: vКАІС – корпоративна АІС, що при- значена для реалізації задач v-ї ПЗАС; Таблиця 3. Загальний розподіл структурних елементів АІС на перетині множин двох аспектів її декомпозиції Функціональний аспект декомпозиції ІС по ступенях (ФАДС) Структурний аспект декомпозиції ІС по рівнях (САДС) 1-й ступінь ФЧ АІС 2-й ступінь ПЗАС 3-й ступінь КЗАС 4-й ступінь ОЗАС 1-й структурно-ієрархічний рівень vАІС1 vyПТК 1 vlyПМ 1 … … … … n-й структурно-ієрархічний рівень nvАІС ynvПТК lynvПМ … … … … N-й структурно-ієрархічний рівень ВІАС vКАІС NvАІС yNvПТК lyNvПМ Методи і засоби програмної інженерії 13 nvАІС – АІС v-ї КАІС, що знаходить- ся на n-у структурно-ієрархічному рівні; ynvПТК – y-й ПТК, що входить до складу АІС n-го структурно-ієрархічного рівня v-ї КАІС; lynvПМ – l-й ПМ y-го ПТК АІС n-го структурно-ієрархічного рівня v-ї КАІС. Але САДС – лише творче відоб- раження ФАДС. Тому що зовсім не обов’язково створювати повноцінні АІС, як компоненти КАІС, на всіх організаційно- ієрархічних рівнях ОА. Можливо, на яко- мусь етапі, на якомусь територіальному елементі буде цілком достатньо робочої станції з АРМ віддаленого доступу, а може й – факсу або, навіть, телефону. Все буде залежати від важливості цього компонента у складі АІС: важливості задач та інформації, яка на них обробляється. А це, у свою чергу, залежатиме від важливості відповідного компонента у складі ОА, від його вагомості в процесі виробничої діяль- ності і черговості його автоматизації в про- цесі інформатизації ОА, тобто від ОАДО. В табл. 4 наведено 4-х рівневий роз- поділ структурних елементів АІС на пере- тині множин двох аспектів її декомпозиції, що ліг в основу розробки широкорозгалу- женої відомчої автоматизованої інформа- ційної системи Державної прикордонної служби України (ДПСУ). Цей розподіл де- що ідеалізований: він відрізняється від справжнього розподілу в цій системі, але це вже прояви реаліїв практичної реалізації теоретичних побудов, на перший погляд, прозорих і досконалих. Як показує практи- ка, не все так просто. Інколи необхідно вводити додатковий поділ елементів, хоча це не пов’язано з недосконалістю підходу, запропонованого у даній роботі. Цей підхід направлений на ідеалізоване представлення як ОА, так і ІС, а на практиці доводиться враховувати ще й фінансові та ор- ганізаційні можливості, а також суб’єктивні побажання замовника. 6. Територіальний аспект декомпозиції АІС Територіальний аспект декомпозиції інформаційної системи (ТАДС) полягає у поділі ВІАС на складові компоненти з ура- хуванням результатів ТАДО. Це значить, що кожному тери- торіальному елементу ОА має відповідати територіальний компонент інформаційної системи, а кожному територіально- ієрархічному рівню декомпозиції ОА – те- риторіально-ієрархічний рівень декомпо- зиції ІС. Причому кожний з територіальних компонентів ІС має реалізовувати весь на- бір ЗАС функціональної частини ВІАС з урахуванням, зрозуміло, належності його до того чи іншого територіально- ієрархічного рівня. Таким чином, ВІАС по- діляється на стільки різновидів (за складом ЗАС у їхніх ФЧ) АІС, скільки нараховуєт- ься організаційно-ієрархічних рівнів де- композиції ОА. Тобто має бути N різно- видів АІС, у кожному з яких, як вже було показано (11), АІС буде реалізовувати ти- повий набір ЗАС, співпадаючий з набором задач у ФЧ АІС. У зв’язку з цим склад про- грамно-технічного оснащення nAIC , який залежить від кількості ЗАС та набору про- грамно-технічного оснащення для розв’язання кожної з них, на одному будь- якому n-у рівні буде типовим. У зв’язку з цим всі територіальні компоненти (ТК) Таблиця 4. 4-х рівневий розподіл структурних елементів АІС на перетині множин двох аспектів її декомпозиції Функціональний аспект декомпозиції ІС по ступенях (ФАДС) Структурний аспект декомпозиції ІС по рівнях (САДС) 1-й ступінь ФЧ АІС 2-й ступінь ПЗАС 3-й ступінь КЗАС 4-й ступінь ОЗАС 1-й структурно-ієрархічний рівень vАІС1 vyПК1 vyxПМ1 2-й структурно-ієрархічний рівень vАІС2 vyПК 2 vyxПМ 2 3-й структурно-ієрархічний рівень vАІС3 vyПК3 vyxПМ 3 4-й структурно-ієрархічний рівень ГАІС ДПСУ vКАІС vАІС4 vyПК 4 vyxПМ 4 Методи і засоби програмної інженерії 14 системи можна розглядати як типові, що спрощує процеси їхнього проектування та створення, а структуру системи як струк- туру, що складається з таких типових ком- понентів. Але, як і в попередньому випадку, ТАДС – лише відображення ТАДО. І, як і в попередньому випадку, зовсім не обов’язково створювати повноцінні компо- ненти ВІАС на всіх територіально- ієрархічних рівнях ОА. Можливо, на яко- мусь етапі, територіальний компонент сис- теми може бути мінімальним. Все залежа- тиме від важливості цього компонента у складі АІС та черговості його розробки і автоматизації у процесі інформатизації ОА. Останнє твердження наштовхує на ще один аспект декомпозиції інформаційної системи – конфігураційний. Життєвий цикл інформаційної системи можна роз- глядати як ланцюг послідовних трансфор- мацій конфігурації системи з одного стану у інший і, таким чином, окремо взята кон- кретна конфігурація системи є елемент її декомпозиції у цьому аспекті. Але первин- ним тут є не система з її послідовним набо- ром конфігурацій, а саме конкретна кон- фігурація визначає систему. Тому конфігу- раційний аспект слід розглядати у контек- сті технології композиції інформаційної системи з її складових компонентів у тій чи іншій конфігурації у залежності від стадії розробки системи. У табл. 5 наведено приклад умовної 4-х рівневої декомпозиції ІС на складові елементи по трьома вищеописаними аспек- тами: територіальний, структурний та функціональний. Між табл. 2 і 5 можна провести деяку паралель, що дозволяє поаспектно співставляти складові елементи, що з’явились у результаті декомпозиції реаль- ного заданого ОА та ідеалізованої ІС. Продовження роботи у наступному номері. 1. ДСТУ 3918-1999 (ISO/IEC 12207:1995) Державний стандарт України. Інформацій- ні технології. Процеси життєвого циклу програмного забезпечення. – К.: Держста- ндарт України, 2000. – 49 с. 2. Глушков В.М. Основы безбумажной ин- форматики. Изд. 2-е, испр. – М.: Наука, 1987. – 552 с. 3. Мамиконов А.Г., Цвиркун А.Д., Кульба В.В. Автоматизация проектирования АСУ. – М: Энергоиздат, 1981. – 328 с. 4. Маерс Г. Архитектура современных ЭВМ В 2-х т. – М.: Мир, 1985 – Т. 2. – 312 с. 5. Цвиркун А.Д. Структура сложных систем. – М.: Советское радио, 1975. – 199 с. 6. Сергиенко И.В., Парасюк И.Н., Тукалевская Н.И. Автоматизированные системы обра- ботки данных. – Киев: Наук. думка, 1976. – 256 с. 7. Золотых И. Обзор компьютерных систем автоматизации делопроизводства и доку- ментооборота // Информационные техноло- гии, 1997. - № 2. 8. Отраслевые автоматизированные системы управления / Под ред. Н.П. Федоренко. – М.: Наука, 1973. – 255 с. 9. Сапун А. Краткий путеводитель по систе- мам электронного документооборота // Компьютерное обозрение, 2000, № 18–19. – C. 14–23. Таблиця 5. Умовна 4-х рівнева декомпозиція ВІАС за трьома аспектами Аспект декомпозиції Декомпозиція на складові компоненти Код Назва Код Можливе узагальнене найменування складових ЦТСК Центральний територіальний складовий компонент ВІАС ОТСК Обласний територіальний складовий компонент ВІАС (ОІАС) РТСК Районний територіальний складовий компонент ВІАС (РІАС) Т А Д С Територіальний аспект – поділ на територіальні компоненти (ТК) МТСК Місцевий територіальний складовий компонент ВІАС (МІАС) ВІАС Відомча інформаційно-аналітична система КАІС Корпоративна автоматизована інформаційна система (СК ВІАС) ПТК Програмно-технічний комплекс (структурний компонент КАІС) С А Д С Структурний аспект – поділ на структурні компоненти (СК) ПМ Програмний модуль (структурний компонент ПТК) ФЧ ІС Функціональна частина інформаційної системи (ФК ВІАС) ПЗАС Підсистема задач автоматизованої системи (ФК ФЧ ІС) КЗАС Комплекс задач автоматизованої системи (функціональний компонент ПЗАС) Ф А Д С Функціональний аспект – поділ на функціональні компоненти (ФК) ОЗАС Окрема задача автоматизованої системи (функціональний компонент КЗАС) Методи і засоби програмної інженерії 15 10. Гради Буч. Объектно-ориентированное проектирование с примерами применения. – Киев: Диалектика, 1992. – 519 с. 11. Калянов Г.Н. CASE. Структурный систем- ный анализ (автоматизация и применение). – М.: Лори, 1996. – 327 с. 12. Шлеер С., Меллор С. Объектно-ориентиро- ванный анализ: моделирование мира в со- стояниях.– Киев: Диалектика, 1993. – 240 с. 13. Ладыженский Г.М. Архитектура корпора- тивных информационных систем // Систе- мы управления базами данных.– 1997.– № 5–6.– С. 18–24. (http://www.dvgu.ru/meteo/ PC/korporat.htm) 14. Першиков В.И., Савинков В.М. Толковый словарь по информатике. – М.: Финансы и статистика, 1991. – 543 с. 15. Алексеев В.А., Голуб В.В., Машкин В.И. Об одном подходе к проектированию ко- рабельной автоматизированной информа- ционно-справочной системы // Перспек- тивні засоби обчислювальної техніки та інформатики. Зб. наук. пр. – К.: Ін-т кібер- нетики ім. В.М. Глушкова, 1999. – С. 32–38. 16. Овчаров Л.А., Селетков С.Н. Автоматизи- рованные банки данных. – М.: Финансы и статистика, 1982. – 262 с. 17. ДСТУ 2941-94 (ISO 2382-20:1990) Держав- ний стандарт України. Системи оброблен- ня інформації. Розробка систем. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт Украї- ни, 1995. – 20 с. 18. Вендров А.М. CASE-технологии. Совре- менные методы и средства проектирования информационных систем. М., Центр Информационных технологий, 1997. http:// www.citforum.ru/ database/case 19. ДСТУ 2226-93 (ГОСТ 34.003) Державний стандарт України. Автоматизовані систе- ми. Терміни та визначення. – К.: Держста- ндарт України, 1994. – 92 с. 20. Вычислительные машины, системы и сети: Учебник / А.П. Пятибратов, С.Н. Беляев, Г.М. Козырева и др.; Под ред. Проф. А.П. Пятибратова. – М.: Финансы и стати- стика, 1991. – 400 с. Отримано 03.08.2005 Про авторів: Алексеєв Віктор Анатолійович, кандидат технічних наук, завідувач відділу, Дехтяренко Владислав Іванович, науковий співробітник, Рогачов Володимир Євгенович, старший науковий співробітник, Терещенко Валерій Савелійович, кандидат технічних наук, старший науко- вий співробітник. Місце роботи авторів: Інститут програмних систем НАН України, 03680 м. Київ – 187, проспект Академіка Глушкова, 40. тел.: (044) 266 4228, 266 6321, факс.: (044) 266 4228, e-mail: alekseev@isofts.kiev.ua, terek@isofts.kiev.ua

Багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем

Institution

Ähnliche Einträge