Оцінка змін у механізмі справляння податку на додану вартість у сільському господарстві

Ключовою вимогою ВТО є вільний доступ товарів на внутрішні ринки будь-якої країни й недопущення податкової дискримінації. Це визначає потребу реформування механізму фінансової підтримки сільського господарства, зокрема й через функціонування спеціального режиму виробництва ПДВ. Ключові слова: подато...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
1. Verfasser:	Тулуш, Л.Д.
Format:	Artikel
Sprache:	Russian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2009
Schriftenreihe:	Економічний вісник Донбасу
Schlagworte:	Фінанси
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23372
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Оцінка змін у механізмі справляння податку на додану вартість у сільському господарстві / Л.Д. Тулуш // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 3. — С. 68-75. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-23372
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-233722025-02-23T19:12:11Z Оцінка змін у механізмі справляння податку на додану вартість у сільському господарстві Оценка изменений в механизме взимания налога на добавленную стоимость в сельском хозяйстве Estimation of changes in the mechanism of production of tax value-added in agriculture. Тулуш, Л.Д. Фінанси Ключовою вимогою ВТО є вільний доступ товарів на внутрішні ринки будь-якої країни й недопущення податкової дискримінації. Це визначає потребу реформування механізму фінансової підтримки сільського господарства, зокрема й через функціонування спеціального режиму виробництва ПДВ. Ключові слова: податок на додаткову вартість, податкові зобов’язання, податкова знижка, метод непрямого оподатковування сільськогосподарських товаровиробників. Ключевым требованием ВТО является свободный доступ товаров на внутренние рынки любой страны и недопущения налоговой дискриминации. Это предопределяет потребность реформирования механизма финансовой поддержки сельского хозяйства, в том числе и через функционирование специального режима производства НДС. Ключевые слова: налог на добавленную стоимость, налоговые обязательства, налоговая скидка, метод непрямого налогообложения сельскохозяйственных товаропроизводителей. One of key requirements of the WTO there is providing of free access of the commodities to the internal markets of any country and non-admission of tax discrimination. It predetermines the necessity of reformation of the operating mechanism of sponsorship of the agriculture due to the special order of the correction of VAT and decline of the level of custom barriers. Key words: value-added tax, tax obligations, tax credit, dedicated mode of indirect taxation of agricultural commodity producers. 2009 Article Оцінка змін у механізмі справляння податку на додану вартість у сільському господарстві / Л.Д. Тулуш // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 3. — С. 68-75. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23372 338.43:336.226.322 ru Економічний вісник Донбасу application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Russian
topic	Фінанси Фінанси
spellingShingle	Фінанси Фінанси Тулуш, Л.Д. Оцінка змін у механізмі справляння податку на додану вартість у сільському господарстві Економічний вісник Донбасу
description	Ключовою вимогою ВТО є вільний доступ товарів на внутрішні ринки будь-якої країни й недопущення податкової дискримінації. Це визначає потребу реформування механізму фінансової підтримки сільського господарства, зокрема й через функціонування спеціального режиму виробництва ПДВ. Ключові слова: податок на додаткову вартість, податкові зобов’язання, податкова знижка, метод непрямого оподатковування сільськогосподарських товаровиробників.
format	Article
author	Тулуш, Л.Д.
author_facet	Тулуш, Л.Д.
author_sort	Тулуш, Л.Д.
title	Оцінка змін у механізмі справляння податку на додану вартість у сільському господарстві
title_short	Оцінка змін у механізмі справляння податку на додану вартість у сільському господарстві
title_full	Оцінка змін у механізмі справляння податку на додану вартість у сільському господарстві
title_fullStr	Оцінка змін у механізмі справляння податку на додану вартість у сільському господарстві
title_full_unstemmed	Оцінка змін у механізмі справляння податку на додану вартість у сільському господарстві
title_sort	оцінка змін у механізмі справляння податку на додану вартість у сільському господарстві
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Фінанси
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23372
citation_txt	Оцінка змін у механізмі справляння податку на додану вартість у сільському господарстві / Л.Д. Тулуш // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 3. — С. 68-75. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT tulušld ocínkazmínumehanízmíspravlânnâpodatkunadodanuvartístʹusílʹsʹkomugospodarství AT tulušld ocenkaizmenenijvmehanizmevzimaniânaloganadobavlennuûstoimostʹvselʹskomhozâjstve AT tulušld estimationofchangesinthemechanismofproductionoftaxvalueaddedinagriculture
first_indexed	2025-11-24T15:28:36Z
last_indexed	2025-11-24T15:28:36Z
_version_	1849686088914829312
fulltext	68 Економічний вісник Донбасу № 3 (17), 2009 Л. Д. Тулуш Фінанси Приєднання до світової організації торгівлі ви- магає приведення вітчизняного законодавства в час- тині фінансового регулювання діяльності у сфері сільського господарства до вимог і правил цієї орга- нізації. Ключовою вимогою СОТ є забезпечення вільного доступу іноземних товарів до внутрішніх ринків, зокрема, недопущення податкової дискримі- нації, а також застосування інструментів державного протекціонізму щодо продукції вітчизняного походжен- ня в обсягах, установлених за результатами переговорів. Вищезазначене зумовило необхідність реформу- вання діючого до вступу в СОТ механізму справляння податку на додану вартість (ПДВ) у сільському госпо- дарстві. У першу чергу це стосувалося практики на- дання державної фінансової підтримки за рахунок ПДВ. Проте на відміну від інших галузей народного гос- подарства аграрний сектор економіки має свою специ- фіку, пов’язану із забезпеченням продовольчої безпеки країни. Відповідно питання функціонування спеціальних режимів справляння ПДВ, установлення рівня митних тарифів та застосування інших форм і засобів захисту вітчизняних товаровиробників в умовах лібералізації зов- нішньої торгівлі залишаються актуальними. Серед фінансистів аграрного спрямування, які системно досліджують питання податкових відносин в АПК, варто відзначити М. Дем’яненка, В. Власова, В. Лапу, І. Кобуту [3; 4], Н. Сеперович [7], Т. Осташ- ко [5], О. Бородіну та інших учених. Водночас зміна податкових умов вимагає наукової оцінки їх впливу на діяльність суб’єктів господарювання в сільському господарстві. Метою цієї статті є оцінка сучасного стану не- прямого оподаткування діяльності у сфері сільського господарства та аналіз наслідків використання інстру- ментів посилення конкурентоспроможності вітчизня- ної сільськогосподарської продукції шляхом застосу- вання спеціальних режимів справляння податку на додану вартість. Одним з базових принципів СОТ є відсутність податкової дискримінації, згідно з яким національний режим функціонування податків з обігу має форму- вати імпортним товарам такі ж податкові умови, як і вітчизняній продукції. Зокрема, стаття ІІІ ГАТТ «На- ціональний режим щодо внутрішнього оподаткування та регулювання» передбачає, що імпортні товари не повинні підпадати, прямо чи опосередковано, під внутрішні податки, які перевищують податки, що зас- тосовуються до аналогічних вітчизняних товарів. При цьому вимоги СОТ мають більше характер рекомендацій, ніж чітких приписів, тому їх врахуван- ня при впорядкуванні інструментарію державної фінан- сової підтримки є достатньо гнучким процесом. Уряд кожної країни, формуючи ті чи інші форми державно- го протекціонізму, виходить, в першу чергу, з влас- них інтересів і обирає ті, застосування яких є дискус- ійним і напряму вимогам СОТ не суперечить. Ураховуючи соціальну значущість продовольчих товарів практично кожна країна намагається підтри- мувати аграрну галузь, посилюючи таким чином кон- курентоспроможність власної сільськогосподарської продукції. Не є винятком в цьому і Україна, де уряд вдається до прямих та непрямих форм підтримки аг- рарного виробництва (рис. 1). Як видно з рис. 1, підтримка за рахунок функ- ціонування спецрежимів справляння ПДВ є досить ва- гомою при забезпеченні конкурентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської продукції. Частка такої підтримки в загальних обсягах державної фінан- сової підтримки є протягом останніх шести років ста- більною й коливається в межах 38—43 %. Причому в останні роки вона має тенденцію до підвищення, яка, на нашу думку, збережеться й надалі. Обсяги та структура фінансових ресурсів, що формуються за рахунок застосування зазначених спец- режимів справляння ПДВ, наведені на рис. 2. Як видно з рис. 2, обсяги підтримки за рахунок застосування спецрежимів справляння ПДВ суттєво зростають — з 2,2 млрд. грн. у 2003 р. до близько 6,5 млрд. у 2008 р. (більш ніж в 3 рази за шість років), тобто щороку обсяги підтримки зростають в серед- ньому майже на чверть. Більшу половину (в середньому 55 %) такої підтримки займають кошти від акумуляції сум ПДВ. Частка дотацій переробних підприємств в структурі підтримки за рахунок коштів ПДВ зростає — з 38,5 % у 2003 р. до понад 45 % у 2007 р. (при середньому значенні 40 %). Отже, суми акумуляції ПДВ переви- щують обсяги дотацій переробних підприємств май- ОЦІНКА ЗМІН У МЕХАНІЗМІ СПРАВЛЯННЯ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ УДК 338.43:336.226.322 Л. Д. Тулуш, кандидат економічних наук, м. Київ 69 Економічний вісник Донбасу № 3 (17), 2009 Л. Д. Тулуш Рис. 1. Податкова підтримка в загальних обсягах державної фінансової підтримки розвитку аграрного виробництва в Україні у 2003 — 2008 рр. Джерело: дані Держкомстату, Мінагрополітики, власні розрахунки (брались до уваги лише кошти, що безпосередньо стосуються розвитку сільськогосподарського виробництва, 2008 р. — прогноз). Рис. 2. Обсяги (млн. грн.) та структура (%) наданої сільськогосподарським товаровиробникам підтримки шляхом застосування спецрежимів ПДВ Джерело: дані Держкомстату, Мінагрополітики, власні розрахунки (брались до уваги лише кошти, що безпосередньо стосуються розвитку сільськогосподарського виробництва, 2008 р. — прогноз). же 1,4 рази, хоч в динаміці цей показник зменшуєть- ся і обсяги підтримки за рахунок цих двох інструментів підтримки вирівнюються. Отже, до 1 січня 2009 року, найбільш дієвим та вагомим інструментом збереження конкурентоспро- можності сільськогосподарської продукції є режим акумуляції сум ПДВ. Він застосовувався при здійсненні операцій з продажу власно виробленої сільськогос- подарської продукції (переважно рослинництва) і за- безпечував більше половини суми непрямої підтрим- ки за рахунок коштів ПДВ. Застосування такого меха- нізму не суперечить вимогам СОТ, а тому й надалі може застосовуватись у практиці підтримки конкурен- тоспроможності вітчизняного аграрного сектора, чим і скористалась Верховна Рада України, прийнявши За- кон № 639 від 31.10.2008 р. За допомогою режиму виплати дотацій формуєть- ся 2/5 сум непрямої бюджетної підтримки. Крім того, за рахунок застосування нульової ставки з ПДВ під час продажу молока і м’яса формується лише близь- ко 5 % від загальної суми ПДВ-підтримки. Збереження виплат дотацій переробними підприє- мствами, на думку окремих експертів, є можливим і після вступу України до СОТ [1]. Вони належать до категорії «жовтих» програм СОТ, а сума цих дотацій (в середньому за три роки) включена до українських таблиць внутрішньої підтримки за базовий період 2004- 2006 рр. (документ WT/ACC/SPEC/ UKR/1/Rev. 12 «Внутрішня підтримка та експортні субсидії у сільсько- господарському секторі», п.10 додатку I до Протоко- лу про вступ України до СОТ) [2]. При вступі до СОТ Україна взяла на себе зобов’- 38,5 35,3 42,6 39,7 45,1 42,2 2152 4,8 2613 4,3 3275 5,1 3638 4,8 5088 3,8 6519 3,9 56,7 60,4 52,3 55,5 51,1 53,9 0 500 1000 1500 2000 2500 3000 3500 4000 4500 5000 5500 6000 6500 7000 2003 2004 2005 2006 2007 2008 Режим нульової ставки Режим акумуляції Дотації переробних підприємств за молоко і м'ясо й м’ясо 70 Економічний вісник Донбасу № 3 (17), 2009 язання застосовувати субсидії на сільськогосподарську продукцію відповідно до правил СОТ, зокрема Угоди про сільське господарство, українських таблиць внутрішньої підтримки та включених до українського Графіку посту- пок і зобов’язань з товарів, що відображено в параграфі 391 Звіту Робочої групи з питань вступу України до СОТ [3]. При цьому сукупний вимір підтримки (СВП) розра- ховується на індивідуальній основі за кожним базовим видом продукції, на яку надається підтримка ринкової ціни, прямі виплати, не звільнені від зобов’язань щодо змен- шення підтримки, або будь-яка інша субсидія, яку не звільнено від таких зобов’язань («інші незвільнені захо- ди»). Підтримка, яка не пов’язана з конкретним продук- том, зводиться до одного узагальненого СВП, який вира- жається в сумарній грошовій формі та не повинен пере- вищувати 5% від вартості валової продукції. Джерелом дотацій є суми ПДВ, що повинні сплачу- ватися до бюджету переробними підприємствами від про- дажу готової молочної й м’ясної продукції. Цей вид суб- сидування підпадає під визначення «доходи, від отриман- ня яких держава відмовилася на користь товаровироб- ників», на відміну від прямих видатків з держбюджету. Субсидії товаровиробникам, згідно з правилами СОТ, включають і бюджетні витрати, і доходи, від от- римання яких уряд відмовився (залишені на підприє- мствах податки). Українською стороною під час фор- мування позиції щодо рівня СВП базового періоду — 2004 — 2006 рр. — було прийнято рішення включити підтримку, що надавалася через спеціальні пільгові режими оподаткування ПДВ, а саме дотації на молоко та м’ясо, поставлені переробним підприємствам за нульовою ставкою та акумуляцію ПДВ сільськогос- подарськими виробниками, у розрахунок СВП та «жовті» програми таблиць внутрішньої підтримки сільського господарства [4]. Відповідно база для прийняття зобов’язань щодо рівня СВП за період 2004 — 2006 рр. включає суму дотацій, які надавалися через пільгові режими опо- даткування ПДВ. При цьому варто зазначити, що ви- годи від пільг щодо податків на доходи сільськогос- подарських виробників були виключені для більшості країн-членів СОТ, хоча деякі країни включили певні види податкової підтримки в розрахунок СВП [5]. Ураховуючи вищезазначене, збереження виплат дотацій переробними підприємствами за рахунок коштів ПДВ є можливим і в умовах членства України в СОТ. Щорічний обсяг таких дотацій повинен бути в межах зобов’язань з обмеження використання «жов- тих» програм підтримки виробників сільськогоспо- дарської продукції. Таким чином, підтримка за рахунок застосуван- ня спеціальних податкових режимів як така, що не пов’язана з конкретним товаром, зводиться до одно- го узагальненого СВП, не пов’язаного з конкретними товарами, виражається в сумарній грошовій формі й не повинна перевищувати 5% від загального обсягу валової продукції сільського господарства. Аналізуючи фактичний рівень підтримки за раху- нок застосування спеціальних режимів справляння ПДВ порівняно з валовою продукцією сільського господар- ства України (рис. 3), слід зазначити такі факти. Як видно з даних рис. 3, валова продукція сільського господарства, представлена у фактичних цінах, зростає, зокрема в 2003 р. вона становила 92,5 млрд. грн., а в 2008 р. — понад 150 млрд. грн., проте валова продукція галузі в реальному вимірі зро- стає набагато повільніше. Обсяги підтримки за рахунок функціонування спеціальних режимів ПДВ з 2004 р. зростали у віднос- ному вимірі (відносно до валової продукції) із 3,1% Рис. 3. Податкова підтримка сільського господарства відносно до валового його обсягу Джерело: дані Держкомстату, Мінагрополітики, власні розрахунки (брались до уваги лише кошти, що безпосередньо стосуються розвитку сільськогосподарського виробництва, 2008 р. — прогноз). Л. Д. Тулуш 4,284,63 3,863,543,103,33 10,710,38,38,8 8,0 10,1 0 20000 40000 60000 80000 100000 120000 140000 2003 2004 2005 2006 2007 2008 млн.грн. 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 % Валова продукція сільського господарства у фактичних цінах, млн грн Валова продукція сільського господарства у порівняльних цінах 2005 р. Рівень підтримки за рахунок ПДВ до СВП, % Рівень загальної фінансової підтримки до СВП, % млн. грн. 71 Економічний вісник Донбасу № 3 (17), 2009 Л. Д. Тулуш до 4,6 % у 2007 р. У 2008 р. цей показник знизився до рівня 4,3 %. Тобто, як бачимо, Україна не переви- щує взяті на себе зобов’язання з підтримки сільсько- го господарства за рахунок застосування спеціальних режимів справляння ПДВ. Загальний же обсяг державної фінансової підтримки аграрної галузі відносно її валової продукції коливаєть- ся в 2006 — 2008 рр. у межах 10 — 11 %, що на 3 в.п. перевищує відповідний показник 2003 — 2005 рр. Порівнюючи СВП рослинництва та СВП тваринниц- тва окремо (рис. 4), зазначимо, що у 2003 — 2008 рр. загальний рівень ПДВ-підтримки, націленої на продук- цію рослинництва до валових її обсягів, коливався в межах 2,6 — 3,4 %, що є значно менше встановлено- го порогу de minimus у 5 %. Якщо ж порівняти показник ПДВ-підтримки, на- цілений на продукцію тваринництва відносно валових її обсягів, то цей показник в 2003 — 2006 рр. коли- вався в межах 3,3 — 4,96 %, проте у 2007 — 2008 рр., за рахунок дотацій переробних підприємств, він зріс до понад 6,0 %, тобто перевищив допустимий рівень СОТ. Отже, податкова підтримка спрямовується більше на тваринницьку, ніж на рослинницьку про- дукцію (співвідношення між рівнями ПДВ-підтримки цих галузей у 2007 — 2008 рр. склало 1,8 — 2,0 рази). Отже, якби поріг de minimus розраховувався за окремими галузями (рослинництва та тваринництва), то в тваринницькій продукції обсяги підтримки в 2009 р. слід було б знижувати. Після вступу до СОТ використання Україною ме- ханізму дотування виробників молока й м’яса через переробні підприємства за рахунок коштів ПДВ є мож- ливим, адже текст Звіту Робочої групи з питань вступу України до СОТ не містить претензій країн-членів Ро- бочої групи з розгляду заявки України щодо включен- ня переробних підприємств в схему субсидування сільськогосподарських товаровиробників [6]. Зауваження з боку Робочої групи стосувалося лише застосування нульової ставки ПДВ до операцій з продажу молока й м’яса переробним підприємствам порівняно зі ставкою ПДВ у 20% при оподаткуванні операцій з імпорту молока й м’яса в Україну. У такій ситуації має місце дискримінація імпортованої молоч- ної та м’ясної сировини, оскільки вартість такої про- дукції завищується на 20 % відносно сировини вітчиз- няного походження. Практика застосування нульової ставки ПДВ щодо поставок молока й м’яса на пере- робку не відповідала вимогам Статті III ГАТТ, оскіль- ки податки до імпортованої продукції застосовувались більшою мірою, ніж до вітчизняної. Водночас слід зазначити, що відміна нульової ставки з ПДВ для виробників молока й м’яса суттєво не позначиться на їх конкурентоспроможності, хоча, без сумніву, певний негативний вплив матиме місце. Застосування нульової ставки ПДВ дає змогу не збільшувати відпускну ціну молока й м’яса за раху- нок компенсації сум вхідного ПДВ з бюджету. У 2006 — 2008 рр. суми податкового кредиту ПДВ, сплаченого постачальникам у ціні виробничих фак- торів, складали 2 % віднсно вартості поставленої на переробку молочної й м’ясної сировини, що в умо- вах їх відшкодування з бюджету забезпечувало при- вабливість їх закупівлі переробними підприємствами. Схема субсидування через переробні підприєм- ства (несплата ними ПДВ до бюджету, його акумуля- ція і спрямування виробникам молока й м’яса у виг- Рис. 4. Податкова підтримка в розрізі галузей сільського господарства Джерело: дані Держкомстату, Мінагрополітики, власні розрахунки (брались до уваги лише кошти, що безпосередньо стосуються розвитку сільськогосподарського виробництва, 2008 р. — прогноз). 3,3 3,4 2,63,02,9 3,0 6,06,7 5,04,8 3,33,8 0 10000 20000 30000 40000 50000 60000 70000 80000 90000 100000 2003 2004 2005 2006 2007 2008 млн. грн. 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 % Валова продукція рослинництва Валова продукція тваринництва Відношення сум підтримки за рахунок ПДВ до валової продукції рослинництва, % Відношення сум підтримки за рахунок ПДВ до валової продукції тваринниицтва, % 72 Економічний вісник Донбасу № 3 (17), 2009 ляді дотацій на відміну від імпортерів аналогічної про- дукції, які сплачують ПДВ до бюджету) дозволена та- кож параграфом 8 (b) Статті III ГАТТ. Тому в умовах членства України в СОТ використання механізму до- тування товаровиробників через переробні підприєм- ства, є можливим, але при умові застосування ПДВ за недискримінаційною ставкою податку відносно ана- логічної імпортної продукції. Підсумовуючи оцінку ключових характеристик практики підтримки розвитку сільськогосподарсько- го виробництва за рахунок застосування спец режимів справляння ПДВ (які діяли у 1999 — 2008 рр.), варто відзначити, що її обсяги в останні два роки функціо- нування складали понад 80 % обсягів прямого бюд- жетного фінансування програм розвитку сільськогос- подарського виробництва. У 2007 — 2008 рр. пряма бюджетна підтримка галузі склала 5,7 — 6,0 % віднос- но валової продукції сільського господарства, тоді як податкова підтримка коливалась у межах 4,4 — 4,7 %. Частка ПДВ-підтримки в загальних її обсягах за раху- нок функціонування спеціальних податкових режимів перевищила 90 %. Отже, особливі режими справляння ПДВ в сфері виробництва та переробки сільськогосподарської про- дукції діяли практично без змін з 1999 по 2008 р. З 1 січня 2009 р. практика справляння ПДВ у сфері сільського господарства та переробки сільськогоспо- дарської продукції зазнала змін, причому це стосується усіх трьох спецрежимів справляння ПДВ. Законом України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 31.10. 2008 р. №639-VI виключено всі «старі» пункти Закону «Про податок на додану вартість» (пп. 6.2.6 п. 6.2 ст. 6, п. 11.21 та 11.29 Зако- ну), які регулювали порядок дії спецрежимів. Натомість у новій редакції викладена стаття 81 , яка до цього чо- тири роки не застосовувалась, а після внесення змін вступила в силу з 01.01. 2009 р. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним на- слідкам впливу світової фінансової кризи на розви- ток агропромислового комплексу» від 04.02.2009 р. відновлено дію пункту 11.21 статті Закону, якою регу- лювався порядок нарахування дотацій переробними підприємствами. Наслідки законодавчих змін у ме- ханізмі функціонування ПДВ у сфері сільського гос- подарства узагальненні в таблиці 1. Найбільшого значення для сільськогосподарських підприємств і після змін у порядку справляння ПДВ ма- тиме режим акумуляції сум ПДВ, відповідно саме йому буде присвячено основну увагу у нашому дослідженні. Ключовим мотивом запровадження (у 2004 р.) спеціального режиму адміністрування ПДВ, передба- ченого статтею 81 Закону України «Про податок на додану вартість», [7] було коректне «вилучення» сільськогосподарських підприємств із загальної сис- теми сплати ПДВ. Адже звільнити їх від сплати ПДВ неможливо (оскільки ПДВ сплачуватиметься в ціні придбаних виробничих чинників) та й не доцільно (це ускладнить взаємовідносини з переробними та загот- івельними підприємствами). Ураховуючи це, сільгосп- підприємства повинні залишатись у загальній системі адміністрування ПДВ, маючи право виписувати подат- кові накладні контрагентам та нараховувати в них суми ПДВ для компенсації сум вхідного податку. Запропонований початковим варіантом статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства передбачав можливість не- сплати (неперерахування) до бюджету суми ПДВ і за- стосування сільгосппідприємствами фіксованого збо- ру (нарахувань) від вартості поставленої продукції для компенсації вхідного ПДВ, сплаченого в ціні придба- них виробничих чинників, що використовуються при здійсненні господарської діяльності. Оскільки завданням режиму фіксованого збору є врівноваження ПДВ на виході та на вході (податкового кредиту), то ключовим елементом запропонованого ре- жиму адміністрування ПДВ була його ставка. Саме вона визначала доцільність чи недоцільність для суб’єкта гос- подарювання переходу на спецрежим. Початковим ва- ріантом запровадження такого режиму передбачалось установити його ставку в розмірі 9 % від вартості поста- вок, пізніше пропонувалася ставка на рівні 12 %. При обґрунтуванні розміру ставки слід враховува- ти, що оскільки основним завданням при розрахунку ставки спецрежиму є досягнення врівноваженості сум податкового кредиту (вхідного ПДВ — сум ПДВ, спла- чених у ціні виробничих чинників) та сум такого фіксо- ваного збору (вихідного ПДВ — сум, отриманих у ціні поставок продукції), доцільно розмір ставки встанови- ти, зважаючи на частку доданої вартості в ціні сільсько- господарської продукції. У зв’язку з цим необхідно було аналізувати складові виробничих витрат сільськогоспо- дарських підприємств, попередньо поділивши їх на опо- датковувані та не оподатковувані вхідним ПДВ. Саме та- кий підхід і передбачено статтею 300 Директиви № 112 ЄС від 21 листопада 2006 р. [8]. У початковому варіанті спецрежим так і не зап- рацював (що є прецедентом для податкового законо- давства України). Законом № 639 від 31 жовтня 2008 р. затверджено іншу редакцію спецрежиму справляння ПДВ у сфері сільського господарства, яка, фактично, передбачає функціонування нового механ- ізму ПДВ, який суттєво відрізняється і від свого попе- редника, що так і не функціонував, і від режиму аку- муляції сум ПДВ. До числа ключових відмінностей Л. Д. Тулуш 73 Економічний вісник Донбасу № 3 (17), 2009 Л. Д. Тулуш Таблиця 1 Характеристика змін у механізмі функціонування спецрежимів ПДВ Назва спецрежиму Наслідки змін Чим регулював- ся до змін Чим регулює- ться після змін Коротка характеристика змін Акумуляція сум ПДВ Збережено, суттєво реформовано п. 11.29 ст. 11 Закону стаття 81 Закону Суми ПДВ, що залишають- ся в розпорядженні, не мають цільового призначення Виплата дотацій переробними підприємствами Збережено без суттєвих змін п. 11.21 ст. 11 Закону п. 11.21 ст. 11 Закону Редакція залишилася не- змінною, проте внаслі- док відміни нульової ставки розмір дотацій суттєво зменшиться Застосування ну- льової ставки податку Не продовжено пп. 6.2.6 п. 6.2 ст. 6 Закону - Нульова ставка під час продажу молока й м’яса вже не застосовується між новим спецрежимом (що функціонує з 2009 року згідно ст. 8-1 Закону) та порядком, передбаченим п. 11.29 Закону (режимом акумуляції, що діяв у 1999 — 2008 рр.) слід зарахувати: 1) зміну розміру та порядку розрахунку крите- рію при оцінці можливості перебування на спецрежимі — частку питомої ваги поставок сільськогосподарсь- кої продукції (послуг) піднято до 75 % у загальній сумі поставок товарів та послуг (обороту підприємства). При цьому слід звернути увагу: а) нині при розрахунку питомої ваги до доходу від сільськогосподарської діяльності можна включати не лише власну продукцію, а й сільськогосподарські послуги; б) питома вага сільськогосподарської діяльності визначається не в загальній сумі валового доходу (як для цілей ФСП), а у вартості поставок товарів і по- слуг, тобто при розрахунку не враховуються певні специфічні надходження (курсові різниці, списання кредиторської заборгованості тощо); в) у розрахунку частки сільськогосподарської діяль- ності не враховуються операції з поставки матеріальних цінностей, що перебували у складі основних засобів більше за 12 місяців, якщо такі поставки не є постійними. 2) застосування спецрежиму можливе не лише з початку року, а з будь-якого місяця, оскільки пито- ма вага сільськогосподарської діяльності розрахо- вується за період останніх 12 місяців. 3) як і для режиму акумуляції, нинішньому спец- режиму ПДВ притаманно те, що до бюджету позитив- не сальдо з ПДВ не перераховується, а залишається в розпорядженні підприємства для фінансування вироб- ничих потреб. При цьому ставка оподаткування опе- рацій з продажу сільськогосподарської продукції скла- дає 20 %, а не 12 %, як пропонувалось раніше. 4) у визначенні частки операцій з продажу сільськогосподарської продукції використовується її визначення відповідно до УКТ ЗЕД — сільськогоспо- дарськими вважаються товари, зазначені в групах 1— 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України», якщо такі товари вирощуються, відго- довуються, виловлюються або збираються (заготовля- ються) безпосередньо платником податку — суб’єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначе- ним платником податку — їх виробником. Новий спец- режим не поширюється на виробників підакцизної про- дукції, крім підприємств первинного виноробства. 5) дещо змінилася суть спецрежиму, зокрема, незважаючи на те, що розрахунки з ПДВ у межах сільськогосподарських операцій не здійснюються (ПДВ залишається і надалі у розпорядженні товаро- виробників), проте: а) якщо суми ПДВ, сплачені постачальникам, перевищують суми ПДВ, нараховані на вартість по- ставок сільськогосподарської продукції та супутніх послуг (тобто виникає дебетове сальдо з податку), то така різниця відшкодуванню з бюджету не підлягає, а платники податку на прибуток включають її до складу валових витрат (відносять на зменшення об’єкта по- датку на прибуток, хоча для платників ФСП це не має принципового значення). До 2009 р. залишок неком- пенсованого податкового кредиту відповідно до спе- цдекларації, належав до зменшення податкових зобо- в’язань подальших звітних періодів. Нині така норма в законодавстві відсутня, тобто від’ємна різниця на подальші періоди не переноситься. б) якщо суми ПДВ, нараховані на вартість поста- вок сільськогосподарської продукції та супутніх послуг, перевищують суми ПДВ, сплачені постачальникам, то 74 Економічний вісник Донбасу № 3 (17), 2009 така різниця сплаті до бюджету не підлягає, а платники податку на прибуток включають її до складу валових доходів (відносять на збільшення об’єкта податку на прибуток). До 2009 р. позитивна різниця з ПДВ перера- ховувалась з поточного рахунку на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми ПДВ до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазна- чені кошти вважались такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягали стягненню до держбюджету. Новий порядок обкладення ПДВ відкрит- тя і ведення спецрахунків не передбачає; в) крім того, що позитивне сальдо з ПДВ нині вклю- чається до складу валових доходів, обмежень щодо його використання нині законодавчо не передбачено — після сплати податку на прибуток напрямки використання та- ких коштів можуть бути різноманітними. До 2009 року механізм акумуляції та використання коштів ПДВ, що не підлягають сплаті до бюджету, визначався порядком аку- муляції та використання коштів, які нараховувались сільгосптоваровиробниками — платниками ПДВ щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного ви- робництва (Порядок № 271) [9]. Ним, зокрема, було пе- редбачено, що на підставі матеріалів обліку підприєм- ство складало декларацію з ПДВ з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, і одно- часно з нею подавало до органу ДПС довідку про цільо- ве використання сум ПДВ, форма та зміст якої визнача- лись ДПАУ за погодженням із Мінагрополітики. Нині Порядок № 271 втратив чинність, цільове використання сум ПДВ законодавчо не передбачено, а відповідно До- відку подавати не потрібно. Сільськогосподарське підприємство нині може спрямовувати суми позитивно- го сальдо з ПДВ не лише на придбання матеріально-тех- нічних ресурсів, а й на виплату заробітної плати, пога- шення банківських кредитів за умови використання кре- диту на виробничі цілі тощо. Отже, спектр спрямування суми ПДВ ширше від норми, що діяла раніше. г) на відміну від практики, що діяла раніше, нині в суб’єктів спецрежиму є право на бюджетне відшко- дування — у випадку реалізації сільгосппродукції на експорт підприємство має право на бюджетне відшко- дування ПДВ, яке здійснюється в загальному поряд- ку, передбаченому п. 7.7 ст. 7 Закону. У такому ви- падку виникає необхідність розподілу сум податково- го кредиту між загальною та спеціальною декларацією. Якщо суб’єкт спецрежиму поставляє протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податко- вих періодів сукупно несільськогосподарські товари (послуги), питома вага яких перевищує 25 % від вар- тості всіх поставлених товарів (послуг), то: а) таке підприємство втрачає право застосовува- ти спеціальний режим оподаткування, установлений статтею 81 Закону й повинно визначити податкове зо- бов’язання з ПДВ за наслідками звітного періоду, у якому було допущено таке перевищення та сплатити його до бюджету в загальному порядку; б) податковий орган виключає таке підприємство з реєстру суб’єктів спецрежиму оподаткування та може повторно включити його до реєстру після спли- ву подальших дванадцяти послідовних звітних подат- кових періодів за наявності підстав, визначених стат- тею 81 Закону; в) таке підприємство вважається платником цьо- го податку на загальних підставах з першого числа місяця, у якому було допущено таке перевищення. Для новоствореного сільгосппідприємства, що зареєструвалося суб’єктом спецрежиму оподаткуван- ня, від дати державної реєстрації такого підприємства до спливу дванадцяти звітних місяців, наступних за датою державної реєстрації такого підприємства, пи- тома вага сільськогосподарських товарів (послуг) розраховується за наслідками кожного місяця. Якщо протягом такого періоду новостворене сільськогоспо- дарське підприємство — суб’єкт спеціального режи- му оподаткування — поставляє сукупно несільсько- господарські товари (послуги), питома вага яких пе- ревищує 25 % від вартості всіх поставлених товарів (послуг) у цьому місяці, то вважається що такий суб’єкт досяг перевищення та до нього застосовуються зазначений вище порядок, починаючи з першого чис- ла такого звітного податкового періоду (місяця). Сільськогосподарські підприємства — суб’єкти спецрежиму справляння ПДВ, передбаченого статтею 81 Закону «Про податок на додану вартість», дають податкову декларацію з ПДВ за скороченою формою. До такої податкової декларації належать лише ті опе- рації, що стосуються спеціального режиму. Інші опе- рації, ПДВ за якими сплачується до бюджету, відобра- жаються в загальній декларації. Крім того, у складі податкової звітності з подат- ку на додану вартість повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено По- рядком №166, зокрема: — розрахунок коригування сум ПДВ; — розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів; — роз- рахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг) до вартості всіх товарів (послуг). Таким чином, в галузі сільського господарства десять років функціонували спеціальні режими справ- ляння ПДВ, які були спрямовані на підтримку розвит- ку сільськогосподарського виробництва. З 1 січня 2009 р. змінено механізм функціонування спецрежиму справляння ПДВ в галузі сільського господарства, суть якого зводяться до того, що підвищення розміру пи- томої ваги поставки продукції власного виробництва в загальних обсягах поставки звітного періоду з 50 до 75%; розширення спектру спрямування сум ПДВ — сільськогосподарське підприємство має право Л. Д. Тулуш 75 Економічний вісник Донбасу № 3 (17), 2009 Л. Д. Тулуш спрямовувати суми ПДВ не лише на придбання мате- ріально-технічних ресурсів, а й на виплату зарплати, погашення кредитів за умови використання кредиту на виробничі цілі тощо; відміна норми щодо спряму- вання від’ємного значення різниці між нарахованими та сплаченими сумами ПДВ на зменшення податко- вих зобов’язань подальших звітних періодів — пози- тивне сальдо з ПДВ належить до складу валових до- ходів, а від’ємне — не відшкодовується з бюджету, а належить до складу валових витрат звітного періоду; передбачення можливості отримання бюджетного відшкодування суб’єктами спецрежиму у випадках ек- спорту власно виробленої сільськогосподарської про- дукції, що є, безперечно, позитивним, оскільки рані- ше товаровиробникам доводилося шукати посеред- ника для таких операцій. Література 1. Податкова підтримка аграріїв не вступає в протиріччя із вимогами СОТ // Інформаційний бюле- тень Асоціації «Клуб аграрного бізнесу» . — Вип. № 3. — 13 — 19.10.2008 р. — С. 3 — 4. 2. Додатки до Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі. — Режим доступу : \\ http://me.kmu.gov.ua/ control/uk/publish/article/main?art_id=119256&cat_id =119225. 3. Кобута І. Державна підтримка сільсько- го господарства в контексті вступу України до СОТ / І. Кобута // Матеріали конференції «Агробізнес Украї- ни та СОТ: нові можливості та загрози». — Режим доступу : \\www.agroconf.org/uk/system/files/ State_Support_WTO.ppt 4. Кобута І. Експертне роз’- яснення стосовно відповідності дотацій сільськогос- подарським товаровиробникам за продане ними пе- реробним підприємствам молоко положенням СОТ та зобов’язанням, підписаним Україною при вступі до СОТ / І. Кобута // Оподаткування сільськогосподарсь- ких товаровиробників в умовах СОТ. — Аналітичні матеріали УКАБ, Липень 2008. — Режим доступу : // ht tp: / /agribusiness .kiev.ua/uk/service/s tudies / 1230208089. 5. Осташко Т. Приєднання до СОТ: пер- спективи та ризики для аграрного сектору / Т. Ос- ташко. — Режим доступу : \\ http://eu.prostir.ua/library/ 1844.html. 6. Експертне роз’яснення стосовно відпо- відності дотацій сільськогосподарським товаровироб- никам за продане ними переробним підприємствам молоко положенням угод СОТ та зобов’язанням, підписаним Україною при вступі до СОТ. — Режим доступу : \\www. agribusiness.kiev.ua/ru/node/2081. 7. Сеперович Н. Покращення фіскальної політики щодо сільського господарства / Н. Сеперович. — Ре- жим доступу : \\http://siteresources. worldbank.org / INTUKRAINEINUKRAIN IAN /147271-1140785089712/ 20983870/AgriculturalFiscalPolicyUkr.pdf. 8. Директи- ва Ради 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року «Про спільну систему податку на додану вартість» // Офіц- ійний вісник ЄС. — 11.12.12006 року (L 347). 9. По- станова Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 р. № 271 «Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими то- варовиробниками — платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умо- вах із власної сільськогосподарської сировини» // Офі- ційний вісник України. — 1999. — № 9. — ст. 328. Тулуш Л. Д. Оцінка змін у механізмі справ- ляння податку на додаткову вартість у сільсько- му господарстві Ключовою вимогою ВТО є вільний доступ то- варів на внутрішні ринки будь-якої країни й недопу- щення податкової дискримінації. Це визначає потребу реформування механізму фінансової підтримки сільського господарства, зокрема й через функціону- вання спеціального режиму виробництва ПДВ. Ключові слова: податок на додаткову вартість, податкові зобов’язання, податкова знижка, метод не- прямого оподатковування сільськогосподарських то- варовиробників. Тулуш Л. Д. Оценка изменений в механиз- ме взимания налога на добавленную стоимость в сельском хозяйстве Ключевым требованием ВТО является свобод- ный доступ товаров на внутренние рынки любой страны и недопущения налоговой дискриминации. Это пре- допределяет потребность реформирования механизма финансовой поддержки сельского хозяйства, в том числе и через функционирование специального режи- ма производства НДС. Ключевые слова: налог на добавленную сто- имость, налоговые обязательства, налоговая скидка, метод непрямого налогообложения сельскохозяй- ственных товаропроизводителей. Tulush L. D. Estimation of changes in the mechanism of production of tax value-added in agriculture. One of key requirements of the WTO there is providing of free access of the commodities to the internal markets of any country and non-admission of tax discrimination. It predetermines the necessity of reformation of the operating mechanism of sponsorship of the agriculture due to the special order of the correction of VAT and decline of the level of custom barriers. Key words: value-added tax, tax obligations, tax credit, dedicated mode of indirect taxation of agricultural commodity producers. Отримано від автора 12.06.2009 р. Прийнято до друку 30.09.2009 р.

Оцінка змін у механізмі справляння податку на додану вартість у сільському господарстві

Institution

Ähnliche Einträge