Антиандрогени в гормонотерапії хворих на рак передміхурової залози
The data on the schemes of antiandrogens (AntiA) application, efficacy, tolerability, and side effects in treatment of prostate cancer (PC) patients were analyzed. This paper presents the results on efficacy and tolerance of drugs-generics, domestically produced by OJSC «Farmak», namely, non-steroid...
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2342 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Антиандрогени в гормонотерапії хворих на рак передміхурової залози // Онкологія. — 2008. — Т. 10, N 2. — С. 257-263. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860256093163225088 |
|---|---|
| citation_txt | Антиандрогени в гормонотерапії хворих на рак передміхурової залози // Онкологія. — 2008. — Т. 10, N 2. — С. 257-263. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | The data on the schemes of antiandrogens (AntiA) application, efficacy, tolerability, and side effects in treatment of prostate cancer (PC) patients were analyzed. This paper presents the results on efficacy and tolerance of drugs-generics, domestically produced by OJSC «Farmak», namely, non-steroid AntiA Flutаfarm® and steroid AntiA Androfarm used for treatment of PC with І–ІV grades (Т1-4N0-1M0-1). It was shown that there is no significant difference in efficacy and tolerance of these dugs in comparison with a reference drugs (Flucinom, Androcur®, Androcur® Depo).
Проаналізовано відомості про схеми застосування, ефективність, переносимість, побічну дію антиандрогенів (антиА) у хворих на рак передміхурової залози (РПЗ). Наведено результати дослідження ефективності і переносимості вітчизняних препаратів-генериків виробництва ВАТ «Фармак» — нестероїдного антиА Флутафарм® і стероїдного антиА Андрофарм при РПЗ І–ІV стадій (Т1-4N0-1M0-1). За даними порівняльної оцінки цих препаратів і відповідних референтних препаратів (Флуцином, Андрокур®, Андрокур® Депо) не виявлено суттєвої різниці в ефективності та переносимості.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:49:20Z |
| format | Article |
| fulltext |
корпоративная информация
257о н к о Л о Г и я • т. 1 0 • № 2 • 2 0 0 8
У структурі онкологічної захворюваності чо-
ловічого населення в економічно розвинутих кра-
їнах одне з перших місць займають злоякісні но-
воутворення передміхурової залози (С61), зокре-
ма рак передміхурової залози (РПЗ) [1]. Найбільш
часто РПЗ діагностують у чоловіків старших віко-
вих груп: 10% — віком 40–50 років; 18% — 50–65;
20% — 65–75; 52% — понад 75 років. Відповідно се-
ред причин смертності від раку чоловіків похилого
і старечого віку РПЗ посідає друге місце [2]. Прак-
тично в усіх країнах відзначають швидке прогресу-
юче зростання показника захворюваності на РПЗ.
Зокрема, в Україні загальна кількість хворих онко-
логічного профілю збільшилася за останні 10 років
загалом на 5,7%, хворих на РПЗ — на 62,3%. За тем-
пами приросту (83,3%) РПЗ значно випереджає інші
онкоурологічні захворювання: рак нирки — 76,8%,
рак сечового міхура — 41,9% [3]. В 2005 р. у струк-
турі захворюваності чоловічого населення України
РПЗ посідав четверте рангове місце, поступаючись
раку легені, шкіри, шлунка. Якщо у 1993 р. абсолют-
на кількість хворих на РПЗ становила в Україні 3525
(захворюваність — 14,6 на 100 тис. населення), то в
2003 р. — 5237 (23,7) [2, 4], а в 2005 р. — 5917 (27,2
(грубий показник), 17,5 (світовий стандарт), 33,7
(укр. стандарт 2000 р.)); порівняно з 2004 р. показ-
ник захворюваності зріс на 2,37% [5].
Смертність від РПЗ також має тенденцію до зрос-
тання. У 1993 р. абсолютне число померлих стано-
вило 2040 (9,0 на 100 тис. населення), в 2003 р. —
2715 (12,3) [3], а в 2005 р. — 3013 (13,9 (грубий по-
казник); 9,0 (світовий стандарт); 17,6 (укр. стандарт
2000 р.)). З числа вперше захворівших в 2005 р. не
прожили 1 року 22,7% [5].
Прихований перебіг хвороби, бідна симптомати-
ка на ранніх стадіях, схильність до раннього мета-
стазування — причина того, що частота виявлення
локалізованих форм РПЗ становить за даними різ-
них авторів від 10,0 до 31,5%, у більшості пацієнтів
(60,0–68,5%) діагностують локально-поширені та
генералізовані форми, з них у близько 30% при пер-
винному зверненні виявляють віддалені метастази,
переважно у кістках [6–8]. В Україні на фоні зрос-
тання захворюваності хворобу найчастіше діагносту-
ють на пізніх стадіях; суттєвою є проблема активно-
го виявлення РПЗ на ранніх стадіях, показник якого
складає лише 17,4%, а в АР Крим, Волинській, Дні-
пропетровській, Львівській, Хмельницькій, Черні-
гівській областях та в м. Севастополі не перевищує
6% [5]. Враховуючи викладене, найбільш ефективне
лікування (радикальна простатектомія, дистанцій-
на променева терапія, брахітерапія) можливе лише
у 15–30% випадків.
Висока розповсюдженість, труднощі діагности-
ки, особливо на ранніх стадіях, пізнє виявлення,
коли малоефективна навіть паліативна терапія —
фактори, що визначають актуальність проблеми лі-
кування хворих на РПЗ. Основними методами лі-
кування хворих на РПЗ є хірургічний (радикальна
простатектомія), променева терапія (дистанційна
променева терапія, брахітерапія) та гормональна
терапія (ГТ). Можлива комбінація вищевказаних
методів. Тактику лікування визначають, виходячи
зі стадії захворювання, ступеню диференціювання
пухлини, рівнів простатичного специфічного анти-
гену (ПСА) в сироватці крові. Враховують також вік
пацієнта та наявність супутніх захворювань [9, 10].
Методом вибору лікування хворих на РПЗ усіх стадій
у 87–90% випадків до теперішнього часу залишаєть-
ся ГТ. Вона може застосовуватися як неоад’ювантно
перед хірургічним і променевим лікуванням, так і
ад’ювантно — після застосування вищеназваних ме-
тодів. Але в більшості випадків ГТ використовують
самостійно в моно- або комбінованому режимі [9].
У ГТ застосовують в монорежимі або в різних спо-
лученнях гормональні препарати (естрогенні пре-
парати, аналоги лютеотропін-рилізинг-гормону гі-
поталамуса (ЛГ-РГ), стероїдні й нестероїдні антиан-
дрогени (антиА), кортикостероїди), орхіектомію або
схеми максимальної андрогенної блокади (МАБ).
Остання полягає у хірургічній (орхіектомія) чи ме-
дикаментозній (застосування аналогів ЛГ-РГ) ка-
АНТИАНДРОГЕНИ
В ГОРМОНОТЕРАПІЇ ХВОРИХ
НА РАК ПЕРЕДМІХУРОВОЇ
ЗАЛОЗИ
Резюме. Проаналізовано відомості про схеми застосування, ефективність,
переносимість, побічну дію антиандрогенів (антиА) у хворих на рак
передміхурової залози (РПЗ). Наведено результати дослідження ефективності і
переносимості вітчизняних препаратів-генериків виробництва ВАТ «Фармак» —
нестероїдного антиА Флутафарм® і стероїдного антиА Андрофарм при РПЗ
І–ІV стадій (Т1-4N0-1M0-1). За даними порівняльної оцінки цих препаратів і
відповідних референтних препаратів (Флуцином, Андрокур®, Андрокур® Депо)
не виявлено суттєвої різниці в ефективності та переносимості.
За матеріалами ВАТ «Фармак»
Ключові слова: рак передміхурової
залози, гормональна терапія,
антиандрогени стероїдні,
антиандрогени «чисті»,
Флутафарм®, Андрофарм,
ефективність, переносимість.
корпоративная информация
258 О Н К О Л О Г И Я • Т. 1 0 • № 2 • 2 0 0 8
страції в поєднанні з селективними антиА. Прин-
цип МАБ передбачає максимальну андрогенну де-
привацію — пригнічення або ліквідацію продукції
яєчкових і наднирникових андрогенів. Така комбі-
нація порівняно лише з однією кастрацією досто-
вірно підвищує виживаність хворих (на 27%) та за-
безпечує високу якість життя у 92%. МАБ як само-
стійний метод лікування є золотим стандартом при
місцево-поширених і генералізованих формах РПЗ.
Використання МАБ не тільки призводить до регре-
су пухлини, але є також хорошим симптоматичним
засобом та сприяє покращанню якості життя хво-
рих з кістковими метастазами. Згідно з сучасними
міжнародними рекомендаціями, лікування слід по-
чинати з призначення монотерапії антиА. Якщо є
відповідь на лікування, хворим показане проведен-
ня хірургічної або медикаментозної кастрації, а при
стабілізації пухлинного процесу — МАБ. Однак че-
рез деякий час після початку лікування МАБ втра-
чає ефективність; у таких випадках (прогресуван-
ня РПЗ) рекомендують відміну антиА, після чого у
10–15% хворих настає тимчасова стабілізація захво-
рювання, так званий синдром відміни антиА. Для
запобігання появи рефрактерності до МАБ доціль-
но проводити лікування в інтермітуючому режимі,
що дозволяє довше зберегти чутливість андрогенза-
лежних і андрогенчутливих клонів пухлинних клі-
тин до ГТ. При цьому значно зменшуються витра-
ти на лікування, покращується якість життя завдя-
ки відновленню сексуальної функції і зменшенню
побічних ефектів тривалої ГТ [4, 10].
Передміхурова залоза (ПЗ) — важливий орган-
мішень для андрогенів, дія яких полягає у зміні
структурно-функціонального стану як її залозистої,
так і стромальної тканини. РПЗ — гормонозалеж-
на пухлина, яка чутлива головним чином до тесто-
стерону (ТС). Це перша в історії медицини злоякіс-
на пухлина, для іноперабельних форм якої (за на-
явності ознак розповсюдження чи метастазування)
розроблені ефективні схеми паліативного лікуван-
ня, що суттєво впливали на якість життя хворих —
метод андрогенної деривації. Патогенетична основа
ендокринної терапії була закладена ще в 40-х роках
ХХ століття C.H. Huggins i C.V. Hodges. Це відкрит-
тя через чверть століття (в 1965 р.) відзначене Но-
белівською премією [2, 7, 8].
Основні цілі ГТ при дисемінованому РПЗ: збіль-
шення тривалості та поліпшення якості життя хво-
рих, зменшення у розмірах первинного та метаста-
тичних вогнищ, зниження рівня ПСА, зменшення
вираженості симптомів обструкції сечових шляхів,
анемії та кісткового больового синдрому. У сукуп-
ності ці показники характеризують ступінь ремісії,
яка може становити від декількох тижнів до бага-
тьох років, після чого розвивається гормонрефрак-
терна стадія захворювання [8, 11, 12].
Як вже зазначалось, у відповідності до впливу
на різні ланки ендокринної регуляції функції ПЗ і
патогенезу РПЗ для ГТ використовують різні групи
препаратів: синтетичні та напівсинтетичні естро-
гени (етинілестрадіол, діетилстильбестрол, сине-
строл, фосфоестрол, диместрол та ін.); синтетичні
агоністи ЛГ-РГ (трипторелін, бузерелін, гозерелін,
леупролід); нестероїдні антиА (флутамід, бікалута-
мід, нілутамід); стероїдні антиА (ципротерона аце-
тат, мегестрола ацетат, медроксіпрогестерона аце-
тат, спіронолактон). Встановлено, що кожна з груп
препаратів здатна ефективно впливати на перебіг за-
хворювання і зумовлювати регресію пухлинних осе-
редків. Водночас переносимість і параметри безпе-
ки щодо частоти виникнення побічних ефектів та
ускладнень для кожної з груп різні.
Згідно з класичним визначенням антиА — це ре-
човини, що блокують дію андрогенів на рецепторно-
му рівні у тканинах-мішенях і можуть мати стероїдну
та нестероїдну («чисті» антиА) структуру. Всі антиА
пригнічують дію андрогенів на ПЗ шляхом конку-
ренції з ними за зв’язування з їх рецепторами.
Стероїдні антиА — прогестинові агенти. Вони ви-
являють антигонадотропну (центральну) і антипрос-
татичну (периферичну) дію і таким чином виявляють
подвійний ефект — блокують продукцію яєчкових і
позаяєчкових антиандрогенів та можуть використо-
вуватися для МАБ. Препарати цієї групи (особливо
мегестрола ацетат) здатні за рахунок центральної дії
знижувати вміст ТС в крові, а також зменшують утво-
рення метаболіту ТС — 5α-дигідротестостерону. Вна-
слідок того, що стероїдні антиА імітують зворотній
зв’язок з гіпоталамусом, який здійснюється через ТС,
при їх застосуванні відсутні приливи, що характерні
для пост кастраційного синдрому. Наявність у ципро-
терона ацетату деяких властивостей, характерних для
прогестинових сполук, також може бути корисною у
лікуванні при РПЗ [8]. До побічних ефектів належать:
кардіоваскулярна токсичність, дисліпідемія, збільшен-
ня маси тіла, гепатотоксичність, гінекомастія, галакто-
рея, пригнічення лібідо, імпотенція, минуще пригні-
чення сперматогенезу, загальна слабкість, депресія та
інші нервово-психічні розлади, набряки, тромбофле-
біт. Стероїдні антиА проявляють також слабку андро-
генну активність, яка у окремих хворих може призвес-
ти до стимуляції пухлинного процесу, а тому інколи
їх застосування не призводить до очікуваної регресії
пухлини і погіршує перебіг захворювання. Стероїд-
ним антиА можна надавати перевагу у випадках резис-
тентності пухлини до інших засобів; якщо прояви ну-
доти не дозволяють застосовувати нестероїдні антиА;
якщо пацієнт не потребує збереження статевої функ-
ції (похилий вік); у випадках, коли зручнішою є па-
рентеральна форма введення (ін’єкційна форма пре-
парату). Найбільш поширений представник цієї гру-
пи — ципротерона ацетат застосовують у дозі 100 мг
2–3 рази на день без орхіектомії або по 50 мг 2 рази на
день після попередньої орхіектомії протягом 6 міс як
базовий курс, а в подальшому — в інтермітуючому ре-
жимі відповідно до перебігу захворювання і ефектив-
ності лікування.
корпоративная информация
259о н к о Л о Г и я • т. 1 0 • № 2 • 2 0 0 8
Нестероїдні або «чисті» антиА — сполуки, які не
мають гормональної і антигормональної активності
і проявляють виразну периферичну дію в результаті
прямого блокування цитозольних рецепторів андро-
генів (РА) у ПЗ, а також блокування переходу гор-
монорецепторного комплексу з цитоплазми у ядро
клітини, наслідком чого є відсутність конформацій-
них змін ядерних білків та реплікації РНК [13]. По-
дібним є їх ефект щодо гіпоталамуса — пригнічен-
ня переходу РА з цитоплазми в ядро клітин цієї ді-
лянки мозку. Зворотній зв’язок, який підтримується
ТС, порушується, його сигнал у гіпоталамусі не реє-
струється, що зумовлює підвищення секреції ЛГ-РГ
і ЛГ. У результаті таких взаємодій підвищується про-
дукція ТС, що дає можливість зберігати задовільну
якість життя (збереження сексуальної функції) паці-
єнтів. Водночас у протипухлинній дії і її збереженні
підвищення рівня ТС у крові є небажаним, тому для
досягнення МАБ «чисті» антиА (флутамід) доцільно
комбінувати з естрогенами та/чи агоністами ЛГ-РГ в
низьких дозах. Особливістю дії нестероїдних антиА
є також те, що вони вибірково зв’язуються з РА, тоді
як стероїдні антиА можуть зв’язуватися з рецептора-
ми й іншими гормонами (прогестину, глюко-, міне-
ралокортикоїдів). В експерименті флутамід здатен
зумовлювати атрофічні зміни у тканинах ПЗ, ката-
болічні ефекти відносно ДНК та ядерних білків клі-
тин аденокарциноми. Також доведене гальмування
процесу перетворення ТС у дигідротестостерон під
впливом флутаміду [8, 12]. Серед побічних дій «чис-
тих» антиА слід відзначити гінекомастію, підвищен-
ня чутливості сосків, помірну гепатотоксичність,
диспептичні явища. Флутамід (флуцином) застосо-
вують по 750 мг/добу, бікалутамід — 50 мг/добу, ні-
лутамід — 300 мг/добу. Первинна терапія флутамі-
дом більш ефективна, ніж подібна терапія у хворих,
які раніше лікувалися цим антиА. У разі призначен-
ня флутаміду як засобу первинної ГТ позитивний
ефект виявляють у 50–80% випадків; доцільно при-
значати флутамід одразу ж після орхідектомії. По-
рівняно з естрогентерапією та кастрацією монотера-
пія флутамідом (750 мг/добу в 3 прийоми) не підви-
щує виживаність хворих на РПЗ із метастазами, але
значно підвищує якість їх життя. Більшість авторів,
які застосовували в монорежимі флутамід, дійшли
висновку, що цей варіант лікування найбільш ефек-
тивний у пацієнтів із хорошим прогнозом (невисо-
кий рівень ПСА, незначний об’єм пухлинної маси)
і його слід застосовувати лише тоді, коли хворий ба-
жає зберегти потенцію [8].
ГТ у монорежимі не забезпечує за виключен-
ням стероїдних антиА (яким притаманний тимча-
совий ефект) повної андрогенної блокади, що при-
зводить до рецидиву і прогресування хвороби. В
останні роки надається перевага комбінованій ан-
дрогенній блокаді за схемами: орхіектомія + естро-
гени; антиА ЛГ-РГ; антиА + орхіектомія; антиА +
низькі дози естрогенів; естрогени + кортикостеро-
їди; стероїдні антиА [10].
Нестероїдним антиА можна надавати перевагу,
якщо: бажане збереження лібідо та сексуальної по-
тенції; у хворого цукровий діабет; хворий не може
відмовитися від алкоголю; пацієнту бажано зберег-
ти здатність керувати автотранспортом; за наявності
високого ризику тромбоемболічних ускладнень.
Таким чином, згідно з світовою практикою за-
стосування антиА є пріоритетним у першій лінії ГТ
при РПЗ. Головна теоретична передумова ГТ поля-
гає в тому, що клітини РПЗ подібно до клітин нор-
мальної тканини ПЗ реагують на андрогени пролі-
ферацією. ГТ (орхідектомія та/або лікування гор-
мональними препаратами з різним механізмом дії)
показана в усіх випадках РПЗ, у тому числі і піс-
ля радикальної простатектомії. Протягом останніх
10–15 років стратегія і тактика ГТ при РПЗ зазна-
ли суттєвих змін. Справжній прорив у цій області
пов’язаний з відкриттям та запровадженням в ме-
дичну практику нових фармакологічних засобів —
антиА, агоністів ЛГ-РГ та ін. Завдяки їм з’явилася
можливість відмови від хірургічної кастрації і три-
валого прийому естрогенів. Останнє особливо важ-
ливо з огляду на тяжкі гормонально-метаболічні та
інші ускладнення естрогентерапії, які нерідко при-
зводять до летального кінця.
Зазначимо, що застосування ципротерона аце-
тата (по 100 мг 2–3 рази на день без орхіектомії або
по 50 мг 2 рази на день після неї, базовий курс —
3–6 міс) та флутаміда (750 мг на добу, базовий курс—
3–6 міс) входить до основного переліку схем меди-
каментозного лікування хворих на РПЗ в затвердже-
них Наказом МОЗ України (№ 554 від 17.09.2007 р.)
«Стандартах діагностики і лікування онкологіч-
них хворих», а застосування бікалутаміда (50 мг на
добу, 3–6 міс), а також комбінації флутамід (750 мг
на добу) + агоністи ЛГ-РГ (3–6 міс) — у додатковий
перелік названих стандартів [14].
Незважаючи на певні особливості дії антиА кож-
ної з груп, які описано вище, слід зазначити, що
за критеріями ефективності лікування, тривалос-
ті останнього до виникнення рефрактерності пух-
линних клітин, тривалості життя при ГТ хворих на
РПЗ не відзначають явної переваги стероїдних або
нестероїдних антиА. Тому при виборі препарату кра-
ще керуватися такими категоріями як якість життя,
безпечність, переносимість лікування.
На ринку лікарських препаратів представлена
низка селективних антиА.
Стероїдні антиА: Андрокур (ципротерона аце-
тат) («Schering АG», Німеччина), Ципротерон Тева
(«ТЕВА Фармацевтікал Індастріз Лтд.», Ізраїль, за-
вод Фармахемі Б.В., Нідерланди) та АНДРОФАРМ®
(«Фармак», Україна).
Нестероїдні антиА: Флутамід («Orion Corporation»,
Фінляндія), флуцином («Schering-Plough», США),
флутакан («Leiras», Фінляндія), флугіл («Rusan
Pharma», Індія), флулем («Lemery», Мексика),
АПО Флутамід («Apotex», Канада), Флутамід АПО
(«Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод,
корпоративная информация
260 О Н К О Л О Г И Я • Т. 1 0 • № 2 • 2 0 0 8
ЗАТ НВЦ», Україна), ФЛУТАФАРМ® («Фармак»,
Ук ра їна) та ін.; Бікалутамід (касодекс) («Astra-
Zeneka», Швеція, Великобританія), Калумід
(«Gedeon Richter», Угорщина).
Проте імпортні антиА мають досить висо-
ку ціну і часто недоступні для наших пацієнтів.
ВАТ «Фармак» (Україна) здійснив випуск першо го
віт чизняного селективного антиандрогену-гене ри ка з
групи флутаміду — Флутафарма® [4, 15], а та кож сте-
роїдного антиА — Андрофарма® (розчин для ін’єкцій
в ампулах по 3 мл та таблетки по 50 та 100 мг).
Порівняння ефективності і переносимості віт-
чизняних препаратів з антиА з оригінальним пре-
препаратом іноземного виробництва було здійсне-
но у відкритих порівняльних паралельних клінічних
дослідженнях, які проводили відповідно до Закону
України «Про ліки» і етичними принципами Хель-
сінської Декларації фахівці Інституту урології АМН
України. При проведенні клінічних досліджень оці-
нювали динаміку даних інструментального обстежен-
ня (УЗД ПЗ, урофлуометрія (УФМ), R-графія кіс-
ток, остеосцинциграфія), лабораторних досліджень
(визначення рівнів ПСА, ТС, лютеотропіну (ЛГ),
тестостерон-естрадіолзв’язуючого глобуліну (ТЕЗГ),
загальні аналізи сечі і крові), об’єктивного клінічно-
го обстеження (реєстрація суб’єктивних скарг, паль-
цьове ректальне обстеження, пальпація регіонарних
лімфатичних вузлів, пальпація і перкусія живота,
огляд шкіри і слизових, аускультація серця і легенів);
оцінювали також якість життя пацієнтів, відповідно
до загальноприйнятих рекомендацій (ВООЗ, бальна
система) ефективність і ступінь токсичності дослі-
джуваних препаратів. Усі пацієнти дали інформова-
ну письмову згоду на участь у дослідженнях.
Флутафарм® у лікуванні хворих на РПЗ порів-
нювали з референтним препаратом Флуциномом
(«Schering-Plough», США) [4]. Основну групу склали
30 хворих, які отримували протягом 3 міс Флутафарм®
(250 мг 3 рази на добу в монотерапії), конт рольну —
68 хворих, які лікувалися Флуциномом (250 мг 3 рази
на добу) впродовж 3 міс. Для діагностики РПЗ вико-
ристовували вищезазначені методи обстеження па-
цієнтів, трансректальну пункційну біопсію ПЗ, па-
томорфологічне дослідження. Гістологічну верифі-
кацію діагнозу РПЗ проведено у всіх хворих. При
загальноклінічному обстеженні всі пацієнти вислов-
лювали типові для РПЗ скарги; об’єм залишкової сечі
становив від 30 до 140 мл. Середній вік хворих осно-
вної групи — 69,0, контрольної — 60,5 року; розподіл
за стадіями захворювання наведений у табл. 1.
Таблиця 1
Розподіл хворих на РПЗ за стадіями
Стадія Кількість хворих, %
Основна група Контрольна група
І (Т1N0M0) 3,5 2,9
ІI (Т2N0M0) 63,6 36,8
ІII (Т3N0-1M0) 26,4 33,8
ІV (Т1-4N0-1M1) 6,5 26,5
Разом 100,0 100,0
Через 3 міс лікування в обох групах досліджен-
ня констатовано покращання всіх об’єктивних да-
них: достовірно зменшився об’єм ПЗ; покращи-
лись показники УФМ (вірогідно знизився показник
TQ, відзначено тенденцію до нормалізації TQmax,
Qmax, Qave); середній рівень ПСА достовірно зни-
зився (до 20 нг/мл) як в основній, так і контрольній
групах. Показники гормонального статусу наведе-
ні в табл. 2. Застосування Флутафарму® не вплива-
ло на вміст ТС і ТЕЗГ, вміст ЛГ через 3 міс був віро-
гідно підвищеним; під впливом флуциному виявля-
ли підвищення рівня ЛГ і ТС порівняно з вихідним,
вміст ТЕЗГ не змінювався.
Таблиця 2
Показники гормонального статусу хворих на РПЗ до та після
лікування
Група Показник Базальний
рівень гормонів
Рівень гормонів
через 3 міс
Основна
(Флутафарм®,
250 мг х 3)
ЛГ (МЕ/л)
ТС (нг/мл)
ТЕЗГ (нмоль/л)
7,52 ± 0,81
3,89 ± 0,32
51,85 ± 6,53
12,27 ± 1,18*
4,95 ± 0,50
49,86 ± 5,60
Контрольна
(Флуцином,
250 мг х 3)
ЛГ (МЕ/л)
ТС (нг/мл)
ТЕЗГ (нмоль/л)
6,4 ± 1,0
6,3 ± 1,0
24,7 ± 3,6
12,0 ± 1,2*
8,7 ± 1,7
24,9 ± 2,9
*Показник порівняно з базальним рівнем (р < 0,05).
Повну ремісію не відзначали ні в основній, ні в
контрольній групі; часткову ремісію або стабілізацію
процесу відзначено в основній групі у 63,3 і 33,3%
випадків відповідно, в контрольній — у 10,3 і 55,9%
відповідно; прогресування — у 3,3% в основ ній і
33,8% в контрольній групах. Розбіжність результа-
тів в групах (за критеріями ВООЗ) автори пов’язують
з більшою кількістю в контрольній групі хворих з
ІV стадією РПЗ. При оцінці ефективності лікуван-
ня за бальною системою (поліпшення якості життя,
зменшення розмірів і щільності ПЗ, зниження рів-
ня ПСА, покращання показників УФМ, знижен-
ня рівня ТС, збільшення ТЕЗГ, сповільнення рос-
ту пухлини і метастазів) високу ефективність від-
значили у 63,3% пацієнтів у основній групі і у 64,7%
в контроль ній, середню — у 33,3 і 29,4%, низьку —
у 3,4 і 5,9% відповідно. Частота і спектр побічних
ефектів були типовими для «чистих» антиА і мина-
ли без застосування додаткових медичних засобів.
Перерву у лікуванні на 8 днів було зроблено у 1 хво-
рого основної (у зв’язку з появою болі в ділянці пе-
чінки та шлунка) і у 1 хворого (в зв’язку з виникнен-
ням проносу) контрольної групи.
Зроблено висновок, що препарат Флутафарм®,
(таблетки по 250 мг) — високоефективний антиА
засіб для лікування пацієнтів із прогресуючим РПЗ,
який добре переноситься хворими, не спричиняє
тяжких (серйозних) побічних реакцій. Побічна дія
передбачувана, зумовлена фармакологічними осо-
бливостями препарату і не потребує відміни чи за-
стосування будь-яких медичних засобів. За даними
порівняльної оцінки застосування Флутафарму®, та
референтного препарату флуциному не виявлено сут-
тєвої різниці в ефективності й переносимості [4].
Аналогічним є також висновок дослідження [15],
в якому зіставлено результати комбінованого ліку-
вання із застосуванням Флутафарму® (126 пацієн-
тів) та імпортних антиА препаратів (180 пацієнтів).
корпоративная информация
261о н к о Л о Г и я • т. 1 0 • № 2 • 2 0 0 8
Дослідження підтвердило високу лікувальну ефек-
тивність Флутафарму® за такими показниками як
усунення симптомів обструкції сечовивідних шля-
хів, зменшення вираженості больового синдрому,
за об’єктивними показниками ремісії та за знижен-
ням смертності до 1 року з моменту встановлення
діагнозу. Серед побічних проявів при застосуванні
Флутафарму® переважали ендокринні, шлунково-
кишкові, психоемоційні та вегетосудинні, що лише в
1 випадку стали причиною припинення лікування.
Андрофарм (розчин для ін’єкцій в ампулах по 3 мл;
таблетки по 50 мг) порівнювали з референтними пре-
паратами Андрокур® Депо (розчин для ін’єкцій в ам-
пулах по 3 мл, «Schering АG», Німеччина) та Андро-
кур® (таблетки по 50 мг, «Schering АG», Німеччина).
У дослідження Андрофарму у формі розчину для
ін’єкцій було включено 61 пацієнт: основна група
(Андрофарм, в/м повільно по 1 ампулі (300 мг) 1 раз
на тиждень протягом 12 тиж) — 31, контрольна (Ан-
дрокур® Депо за аналогічною схемою) — 30. Усім па-
цієнтам було проведено клініко-лабораторне обсте-
ження у відповідності з описаним вище протоколом,
діагноз РПЗ у всіх випадках верифікований морфо-
логічним дослідженням. Якість життя всіх залуче-
них у дослідження відповідала 60–100% за шкалою
Карновського, жоден з пацієнтів не одержував по-
передньо ГТ або променевої терапії з приводу РПЗ.
Критеріями виключення були: можливість ради-
кального хірургічного лікування, значні порушення
функції печінки, кахексія, тромбоемболічні проце-
си і схильність до них, важкі депресивні стани, цу-
кровий діабет, серповидно-клітинна анемія, участь
у будь-якому іншому клінічному дослідженні.
Середній вік хворих основної групи — 63,0 ± 4,5;
контрольної — 64,4 ± 4,6 року; переважну більшість
склали пацієнти віком 60–69 років (74,2 і 83,3% від-
повідно). Розподіл за стадіями захворювання наве-
дений у табл. 3. Усі хворі мали скарги, найбільш час-
то на дизуричні явища різного ступеню вираженос-
ті; середній об’єм залишкової сечі — 53,6 ± 8,3 мл в
основній; 50,8 ± 12,4 мл в контрольній групі. Рівень
ПСА був підвищений у 29 хворих основної і у всіх
хворих контрольної групи. В обох групах метастази
в кістках таза і хребті мали по 2 пацієнти.
Таблиця 3
Розподіл хворих на РПЗ за стадіями
Стадія Кількість хворих, n (%)
Основна група, n=31 Контрольна група, n=30
І (Т1N0M0) 0 (0,0) 2 (6,6)
ІI (Т2N0M0) 1 (67,7) 19 (63,3)
ІII (Т3N0-1M0) 7 (22,6) 7 (23,3)
ІV (Т1-4N0-1M1) 3 (9,7) 2 (6,6)
1 пацієнт основної групи був виключений з до-
слідження в зв’язку з проявами побічної дії, замість
нього включили іншого пацієнта. Всі інші одержа-
ли лікування в повному обсязі.
Через 3 міс лікування практично всі хворі від-
мічали покращення загального стану, у 16 хворих
основної і у 18 контрольної групи зменшились ди-
зуричні явища, у 7 і 8 пацієнтів відповідно зменши-
лись відчуття болю, в т.ч. в кістках. Показники гор-
монального статусу наведені в табл. 4. Як видно, не
було статистично вірогідних відмінностей ні між
групами, ні між базальним рівнем гормонів і їх рів-
нем після лікування в кожній з груп.
Таблиця 4
Показники гормонального статусу хворих на РПЗ до та після
лікування
Група Показник Базальний
рівень гормонів
Рівень гормонів
через 3 міс
Основна (Андро-
фарм, розчин
для ін’єкцій)
ЛГ (МЕ/л)
ТС (нмоль/л)
ТЕЗГ (нмоль/л)
9,71 ± 2,13
10,32 ± 3,44
57,43 ± 9,61
10,85 ± 3,53
12,63 ± 3,84
56,73 ± 8,83
Контрольна (Ан-
дрокур®, розчин
для ін’єкцій)
ЛГ (МЕ/л)
ТС (нмоль/л)
ТЕЗГ (нмоль/л)
10,11 ± 1,83
10,36 ± 3,12
52,56 ± 8,68
11,65 ± 2,65
12,85 ± 2,76
53,57 ± 9,06
У 5 (16,1%) пацієнтів основної і у 7 (23,3%) па-
цієнтів контрольної групи визначали достовірне
зменшення розміру і щільності ПЗ, редукцію окре-
мих вузлових утворень. Суб’єктивне самопочуття
цих пацієнтів покращилось, дизуричні явища прак-
тично не турбували, рівень ПСА вірогідно знизив-
ся, покращились або нормалізувалися лабораторні
показники крові і сечі. Все це дозволило розціни-
ти результат лікування як часткову ремісію і відпо-
відно «високу ефективність». В основному це були
пацієнти з вихідним високим показником якості
життя, у яких захворювання було виявлено випад-
ково при профілактичному огляді й лікування по-
чате в ранній термін. Зазначеним хворим було ре-
комендовано продов жити лікування препаратами
ципротерона.
У 20 (64,5%) пацієнтів основної і у 19 (63,3%) па-
цієнтів контрольної групи визначали деяке змен-
шення розміру і щільності ПЗ, що супроводжувалося
зменшенням дизуричних явищ. Ці хворі практично
не відзначали різниці в загальному стані порівняно з
вихідним; рівень ПСА вірогідно знизився, відзначе-
не зниження швидкості осідання еритроцитів, лей-
коцитозу, лейкоцитурії. Результат був розцінений як
стабілізація пухлинного процесу, визначена «помір-
на ефективність». Рекомендовано продовжити ліку-
вання препаратами ципротерона.
У 5 (16,1%) пацієнтів основної групи і в 4 (13,3%)
пацієнтів контрольної групи відзначали збільшен-
ня лінійних розмірів і об’єму ПЗ. Серед цих пацієн-
тів було виявлено 6 (3 з основної групи, 3 – з конт-
рольної) у яких рівень ПСА істотно не змінився, а
у 3 (1 — з основної групи, 2 — з контрольної) навіть
незначно підвищився. Загальний стан цих хворих
не змінювався або погіршувався, незначно нарос-
тали дизуричні явища. Результат був розцінений як
прогресування пухлинного росту, визначена «низька
ефективність», рекомендоване інше лікування.
Таким чином порівнювані препарати показали
досить високу ефективність у лікуванні хворих на
РПЗ, яку можна вважати співставною в обох групах
пацієнтів. Серед пацієнтів основної групи у 7 оціни-
ли переносимість лікування як хорошу, у 23 — як за-
довільну, у 1 — як незадовільну; у контрольній гру-
пі відповідні оцінки переносимості лікування дали
у 9, 21 і 0 пацієнтів. Виявлені побічні реакції були
корпоративная информация
262 О Н К О Л О Г И Я • Т. 1 0 • № 2 • 2 0 0 8
типовими для антиА, не потребували додаткових лі-
кувальних заходів.
У дослідження Андрофарму у таблетованій формі
було включено 63 пацієнта: основна група (Андро-
фарм, 2 таблетки по 50 мг per os 3 рази на добу піс-
ля прийому їжі протягом 12 тиж) — 32, контроль-
на (Андрокур® за аналогічною схемою) — 31. Як і в
попередньо описаному дослідженні всім пацієнтам
було проведено відповідне клініко-лабораторне об-
стеження; діагноз РПЗ у всіх випадках верифікова-
ний морфологічно. Критерії включення пацієнтів у
дослідження і критерії виключення були аналогічні
таким у попередньому дослідженні.
Середній вік хворих основної групи — 67,4 ± 7,3;
контрольної — 65,8 ± 8,1 року; більшість склали па-
цієнти віком 60–69 років (56,3 і 54,8% відповідно) та
70–75 років (28,1 і 25,8% відповідно). Розподіл за ста-
діями захворювання наведений в табл. 5. Для оцінки
стану внутрішньотазових лімфатичних вузлів вико-
ристовували УЗД, КТ і МРТ. Усі хворі скаржилися,
найбільш часто на дизуричні явища різного ступеню
вираженості; середній об’єм залишкової сечі — 62,4 ±
6,7 мл в основній; 58,7 ± 8,6 мл в контрольній групі.
Частина пацієнтів скаржилася на біль у кістках таза і
хребті. Метастази в кістках таза рентгенологічно ви-
явлені у 2 пацієнтів основ ної і 1 контрольної групи.
Рівень ПСА був підвищений у 29 хворих основної і у
всіх хворих контроль ної групи.
Таблиця 5
Розподіл хворих на РПЗ за стадіями
Стадія Кількість хворих, n (%)
Основна група, n = 32 Контрольна група, n = 31
І (Т1N0M0) 2 (6,25) 1 (3,2)
ІI (Т2N0M0) 19 (59,4) 16 (51,6)
ІII (Т3N0-1M0) 8 (25,0) 11 (35,5)
ІV (Т1-4N0-1M1) 3 (9,4) 3 (9,7)
Через 3 міс лікування практично всі хворі від-
значали покращання загального стану, у 19 хворих
основної і у 22 контрольної групи зменшилисяь ди-
зуричні явища, у 7 і 5 пацієнтів відповідно зменши-
лися відчуття болю. При дослідженні гормональ-
ного статусу не виявлено статистично вірогідних
відмінностей ні між групами, ні між базальним рів-
нем гормонів і їх рівнем після лікування в кожній з
груп, як і при вивченні Андрофарму у формі розчи-
ну для ін’єкцій.
За критеріями результативності лікування, ана-
логічними описаним вище, була визначена його ви-
сока ефективність у 4 (12,5%) пацієнтів основної і
в 5 (16,1%) пацієнтів контрольної групи, яким було
рекомендовано продовжити лікування препаратами
ципротерона. Помірну ефективність досліджених
препаратів відзначали у 23 (71,9%) пацієнтів осно-
вної і у 23 (74,2%) пацієнтів контрольної групи; в
цих випадках також було рекомендовано продовжи-
ти лікування препаратами ципротерона. У 3 (9,4%)
пацієнтів основної і у 2 (6,4%) пацієнтів контроль-
ної групи результат 3-місячного лікування був роз-
цінений як прогресування пухлинного росту, оцін-
ка ефективності визначена як «низька». Зазначеним
хворим було рекомендоване інше лікування. Крім
цього, 1 пацієнт основної групи вибув з досліджен-
ня на 5-му тижні лікування через швидке прогресу-
вання пухлинного процесу, що зажадало зміни так-
тики лікування. Результат лікування в цьому випад-
ку був розцінений як «низька ефективність».
Таким чином, порівнювані препарати Андро-
фарм і Андрокур® (таблетки по 50 мг) показали до-
сить високу ефективність у лікуванні хворих на РПЗ,
яку можна вважати співставною в обох групах.
За час проведення дослідження виявлена одна
серйозна побічна (алергічна) реакція, наслідком чого
було виключення пацієнта з дослідження, призначен-
ня йому іншого лікування, після чого скарги не по-
вторювалися. Переносимість лікування у всіх інших
пацієнтів розцінена як хороша (9 у основній групі,
11 у контрольній), задовільна (21 і 19 відповідно).
Порівняння активності Андрофарму (розчин для
ін’єкцій в ампулах по 3 мл або таблетки по 50 мг)
виробництва ВАТ «Фармак» з аналогічними лікар-
ськими формами референтного препарату (Андро-
кур® Депо, Андрокур®) виробництва компанії «Ше-
рінг АГ» (Німеччина) не виявило достовірних від-
мінностей. Препарат Андрофарм при 3-місячному
призначенні пацієнтам з РПЗ сприяв зменшенню лі-
нійних розмірів і об’єму ПЗ, зменшенню дизурич-
них явищ і больового синдрому, поліпшував показ-
ники УФМ, вірогідно знижував рівень ПСА. Частота
і характер виявлених побічних реакцій відповідали
таким при застосуванні препаратів ципротерона, не
вимагали додаткових медичних заходів; переноси-
мість лікування у переважної більшості хворих мож-
ливо оцінити як хорошу/задовільну. За результата-
ми дослідження зроблено висновок, що препарат
Андрофарм (розчин для ін’єкцій в ампулах по 3 мл
або таблетки по 50 мг) виробництва ВАТ «Фармак»
є ефективним і безпечним засобом для лікування
хворих на РПЗ і може бути рекомендований для ме-
дичного застосування.
Отже, сьогодні фахівці мають низку достатньо
ефективних і добре переносимих препаратів (зокре-
ма антиА) для ГТ пацієнтів з РПЗ, які здатні покра-
щити результати лікування і якість життя. Проте ці
препарати мають досить високу ціну, що обмежує
можливість їх використання необхідно тривалими
курсами (особливо при щоденному прийомі) для
більшості українських пацієнтів, особливо у регі-
онах. Цінова політика ВАТ «Фармак» спрямована
на те, щоб дозволити пацієнтам з РПЗ одержувати
сучасне ефективне лікування, яке відповідає світо-
вим і українським стандартам.
ЛІТЕРАТУРА
1. Александров ВП, Карелин МИ. Рак предстательной железы.
Санкт-Петербург: Издательский дом СПбМАПО, 2004. 148 с.
2. Возианов АФ, Клименко ИА, Резников АГ. Эндокрин-
ная терапия рака предстательной железы. Київ: Наук дум-
ка, 1999. 175 с.
3. Онкологічні захворювання в Україні 1993–2003 рр.
Київ, 2004. 26 с.
корпоративная информация
263о н к о Л о Г и я • т. 1 0 • № 2 • 2 0 0 8
4. Клименко ІО, Григоренко ВМ, Резніков ОГ, Чайковсь-
ка ЛВ. Флутафарм® у схемах комбінованого лікування хворих
на рак передміхурової залози. Онкология 2006; 8 (2): 125–8.
5. Рак в Україні, 2005–2006. Гол ред СО Шалімов. Бюл
Національного канцер-реєстру України (8). Київ, 2007:
47–8.
6. Портной АС. Хирургическое лечение аденомы и рака
предстательной железы. Москва: Медицина, 1989; 209–30.
7. Возианов АФ, Резников АГ, Клименко ИА. Принципы
медикаментозной терапии рака предстательной железы (по-
собие для врачей). Киев, 2003; 5–6.
8. Русаков ИГ, Алексеев БЯ. Гормонотерапия генерали-
зованного рака предстательной железы. Современная онко-
логия 2000; 2 (3) (http://www.consilium-medicum.com/media/
onkology/00_03/92.shtml).
9. Возіанов СО, Лісовий ВМ, Пасєчніков СП, Хареба ГГ.
Рак передміхурової залози. Киев: Книга плюс, 2004. 182 с.
10. Григоренко ВМ, Сакало ВС, Щербіна ОВ. Сучасні
підходи до лікування хворих на рак передміхурової залози.
Онкология 2008; 10 (1): 82–6.
11. Crawford ED, De Antoni EP, Labrie F, et al. Endocrine
therapy of prostate cancer: optimal form and appropriate timing.
J Clin Endocrinol Metab 1995; 80: 1062–78.
12. Роль та місце нестероїдних антиандрогенів у лікуванні
при розповсюдженому раку передміхурової залози. За
матеріалами представництва «Ріхтер Гедеон рт.» в Україні.
Онкология 2006; 8 (2): 141–4.
13. Lawrence N, Parker DN. Adrenal androgens. In: Saunders:
Philadelphia, 1995: 1836–47.
14. Стандарти діагностики і лікування онкологічних хво-
рих (затверджено Наказом МОЗ України «Про затверджен-
ня протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю
«Онкологія» від 17.09.2007 № 554). Онкология 2008; 10 (1),
Приложение: 21.
15. Бідованець Ю. Досвід консервативної терапії хворих на
рак передміхурової залози. Онкология 2006; 8 (3): 233–4.
ANTIANDROGENS IN HORMONOTHERAPY
OF PROSTATE CANCER PATIENTS
Summary. The data on the schemes of antiandrogens
(AntiA) application, efficacy, tolerability, and side
effects in treatment of prostate cancer (PC) patients were
analyzed. This paper presents the results on efficacy and
tolerance of drugs-generics, domestically produced by
OJSC «Farmak», namely, non-steroid AntiA Flutаfarm®
and steroid AntiA Androfarm used for treatment of PC
with І–ІV grades (Т1-4N0-1M0-1). It was shown
that there is no significant difference in efficacy and
tolerance of these dugs in comparison with a reference
drugs (Flucinom, Androcur®, Androcur® Depo).
Key Words: prostate cancer, hormonotherapy,
steroid antiandrogen, non-steroid antiandrogen,
Flutаfarm®, Androfarm, efficacy, tolerance.
Адреса ВАТ «Фармак»:
04080, Київ, вул. Фрунзе, 63
Тел./факс: 8 (044) 239-19-44
www.farmak.ua
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2342 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-1774,0204-3564 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:49:20Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького |
| record_format | dspace |
| spelling | 2008-09-18T11:26:12Z 2008-09-18T11:26:12Z 2008 Антиандрогени в гормонотерапії хворих на рак передміхурової залози // Онкологія. — 2008. — Т. 10, N 2. — С. 257-263. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1562-1774,0204-3564 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2342 The data on the schemes of antiandrogens (AntiA) application, efficacy, tolerability, and side effects in treatment of prostate cancer (PC) patients were analyzed. This paper presents the results on efficacy and tolerance of drugs-generics, domestically produced by OJSC «Farmak», namely, non-steroid AntiA Flutаfarm® and steroid AntiA Androfarm used for treatment of PC with І–ІV grades (Т1-4N0-1M0-1). It was shown that there is no significant difference in efficacy and tolerance of these dugs in comparison with a reference drugs (Flucinom, Androcur®, Androcur® Depo). Проаналізовано відомості про схеми застосування, ефективність, переносимість, побічну дію антиандрогенів (антиА) у хворих на рак передміхурової залози (РПЗ). Наведено результати дослідження ефективності і переносимості вітчизняних препаратів-генериків виробництва ВАТ «Фармак» — нестероїдного антиА Флутафарм® і стероїдного антиА Андрофарм при РПЗ І–ІV стадій (Т1-4N0-1M0-1). За даними порівняльної оцінки цих препаратів і відповідних референтних препаратів (Флуцином, Андрокур®, Андрокур® Депо) не виявлено суттєвої різниці в ефективності та переносимості. uk Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького Корпоративная информация Антиандрогени в гормонотерапії хворих на рак передміхурової залози Antiandrogens in hormonotherapy of prostate cancer patients Article published earlier |
| spellingShingle | Антиандрогени в гормонотерапії хворих на рак передміхурової залози Корпоративная информация |
| title | Антиандрогени в гормонотерапії хворих на рак передміхурової залози |
| title_alt | Antiandrogens in hormonotherapy of prostate cancer patients |
| title_full | Антиандрогени в гормонотерапії хворих на рак передміхурової залози |
| title_fullStr | Антиандрогени в гормонотерапії хворих на рак передміхурової залози |
| title_full_unstemmed | Антиандрогени в гормонотерапії хворих на рак передміхурової залози |
| title_short | Антиандрогени в гормонотерапії хворих на рак передміхурової залози |
| title_sort | антиандрогени в гормонотерапії хворих на рак передміхурової залози |
| topic | Корпоративная информация |
| topic_facet | Корпоративная информация |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2342 |