Eкспресія та аутофосфорилювання протеїнкінази D2 в дифузних в-крупноклітинних лімфомах

Була проведена напівкількісна імуногістохімічна оцінка експресії та аутофосфорилювання протеїнкінази D2 (PKD2) при дифузних крупноклітинних В-клітинних лімфомах (ДКВЛ). Виявлена гетерогенність ДКВЛ по внутрішньоклітинній локалізації, рівню експресії і аутофосфорилювання PKD2. По характеру експресії...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2008
Автори:	Ковалевська, Л.М., Юрченко, О.В., Міхалап, С.В., Шлапацька, Л.М., Бердова, Г.Г., Алексик, Е.М., Сидоренко, С.П.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького 2008
Теми:	Оригинальные исследования
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2343
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Eкспресія та аутофосфорилювання протеїнкінази D2 в дифузних в-крупноклітинних лімфомах / Л.М. Ковалевська, О.В. Юрченко, С.В. Міхалап, Л.М. Шлапацька, Г.Г. Бердова, Е.М. Алексик, С.П. Сидоренко // Онкологія. — 2008. — Т. 10, N 2. — С. 221-224. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2343
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-23432025-02-09T13:37:51Z Eкспресія та аутофосфорилювання протеїнкінази D2 в дифузних в-крупноклітинних лімфомах Protein kinase D2 expression and autophosphorylation in the diffuse large B-cell lymphomas Ковалевська, Л.М. Юрченко, О.В. Міхалап, С.В. Шлапацька, Л.М. Бердова, Г.Г. Алексик, Е.М. Сидоренко, С.П. Оригинальные исследования Була проведена напівкількісна імуногістохімічна оцінка експресії та аутофосфорилювання протеїнкінази D2 (PKD2) при дифузних крупноклітинних В-клітинних лімфомах (ДКВЛ). Виявлена гетерогенність ДКВЛ по внутрішньоклітинній локалізації, рівню експресії і аутофосфорилювання PKD2. По характеру експресії і аутофосфорилювання PKD2 виділені 3 групи ДКВЛ, що відрізняються за рівнем диференціювання злоякісно трансформованих клітин. При ДКВЛ з найнижчим рівнем диференціювання встановили низький рівень експресії та аутофосфорилювання PKD2, а у випадках ДКВЛ з високим рівнем диференціювання (позитивні за інтерферон регуляторним фактором-4 (IRF-4) та негативні за білком Bcl-6) спостерігали високий рівень експресії та аутофосфорилювання PKD2. Using semiquantitative immunohistochemistry the level of expression and autophosphorylation of protein kinase D2 (PKD2) was evaluated in diffuse large B-cell lymphomas (DLBCL). The heterogeneity of DLBCL in expression, intracellular localization, and autophosphorylation of PKD2 was demonstrated. According to the character of PKD2 expression and autophosphorylation DLBCL were separated into three groups, which have different level of tumor cell differentiation. DLBCL with lower level of cell differentiation were characterized by low level of PKD2 expression and autophosphorylation, while cases with high level of differentiation (IFR-4 positive and Bcl-6 negative) showed the high level of PKD2 expression and autophosphorylation. 2008 Article Eкспресія та аутофосфорилювання протеїнкінази D2 в дифузних в-крупноклітинних лімфомах / Л.М. Ковалевська, О.В. Юрченко, С.В. Міхалап, Л.М. Шлапацька, Г.Г. Бердова, Е.М. Алексик, С.П. Сидоренко // Онкологія. — 2008. — Т. 10, N 2. — С. 221-224. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. 1562-1774,0204-3564 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2343 uk application/pdf Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Оригинальные исследования Оригинальные исследования
spellingShingle	Оригинальные исследования Оригинальные исследования Ковалевська, Л.М. Юрченко, О.В. Міхалап, С.В. Шлапацька, Л.М. Бердова, Г.Г. Алексик, Е.М. Сидоренко, С.П. Eкспресія та аутофосфорилювання протеїнкінази D2 в дифузних в-крупноклітинних лімфомах
description	Була проведена напівкількісна імуногістохімічна оцінка експресії та аутофосфорилювання протеїнкінази D2 (PKD2) при дифузних крупноклітинних В-клітинних лімфомах (ДКВЛ). Виявлена гетерогенність ДКВЛ по внутрішньоклітинній локалізації, рівню експресії і аутофосфорилювання PKD2. По характеру експресії і аутофосфорилювання PKD2 виділені 3 групи ДКВЛ, що відрізняються за рівнем диференціювання злоякісно трансформованих клітин. При ДКВЛ з найнижчим рівнем диференціювання встановили низький рівень експресії та аутофосфорилювання PKD2, а у випадках ДКВЛ з високим рівнем диференціювання (позитивні за інтерферон регуляторним фактором-4 (IRF-4) та негативні за білком Bcl-6) спостерігали високий рівень експресії та аутофосфорилювання PKD2.
format	Article
author	Ковалевська, Л.М. Юрченко, О.В. Міхалап, С.В. Шлапацька, Л.М. Бердова, Г.Г. Алексик, Е.М. Сидоренко, С.П.
author_facet	Ковалевська, Л.М. Юрченко, О.В. Міхалап, С.В. Шлапацька, Л.М. Бердова, Г.Г. Алексик, Е.М. Сидоренко, С.П.
author_sort	Ковалевська, Л.М.
title	Eкспресія та аутофосфорилювання протеїнкінази D2 в дифузних в-крупноклітинних лімфомах
title_short	Eкспресія та аутофосфорилювання протеїнкінази D2 в дифузних в-крупноклітинних лімфомах
title_full	Eкспресія та аутофосфорилювання протеїнкінази D2 в дифузних в-крупноклітинних лімфомах
title_fullStr	Eкспресія та аутофосфорилювання протеїнкінази D2 в дифузних в-крупноклітинних лімфомах
title_full_unstemmed	Eкспресія та аутофосфорилювання протеїнкінази D2 в дифузних в-крупноклітинних лімфомах
title_sort	eкспресія та аутофосфорилювання протеїнкінази d2 в дифузних в-крупноклітинних лімфомах
publisher	Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
publishDate	2008
topic_facet	Оригинальные исследования
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2343
citation_txt	Eкспресія та аутофосфорилювання протеїнкінази D2 в дифузних в-крупноклітинних лімфомах / Л.М. Ковалевська, О.В. Юрченко, С.В. Міхалап, Л.М. Шлапацька, Г.Г. Бердова, Е.М. Алексик, С.П. Сидоренко // Онкологія. — 2008. — Т. 10, N 2. — С. 221-224. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT kovalevsʹkalm ekspresíâtaautofosforilûvannâproteínkínazid2vdifuznihvkrupnoklítinnihlímfomah AT ûrčenkoov ekspresíâtaautofosforilûvannâproteínkínazid2vdifuznihvkrupnoklítinnihlímfomah AT míhalapsv ekspresíâtaautofosforilûvannâproteínkínazid2vdifuznihvkrupnoklítinnihlímfomah AT šlapacʹkalm ekspresíâtaautofosforilûvannâproteínkínazid2vdifuznihvkrupnoklítinnihlímfomah AT berdovagg ekspresíâtaautofosforilûvannâproteínkínazid2vdifuznihvkrupnoklítinnihlímfomah AT aleksikem ekspresíâtaautofosforilûvannâproteínkínazid2vdifuznihvkrupnoklítinnihlímfomah AT sidorenkosp ekspresíâtaautofosforilûvannâproteínkínazid2vdifuznihvkrupnoklítinnihlímfomah AT kovalevsʹkalm proteinkinased2expressionandautophosphorylationinthediffuselargebcelllymphomas AT ûrčenkoov proteinkinased2expressionandautophosphorylationinthediffuselargebcelllymphomas AT míhalapsv proteinkinased2expressionandautophosphorylationinthediffuselargebcelllymphomas AT šlapacʹkalm proteinkinased2expressionandautophosphorylationinthediffuselargebcelllymphomas AT berdovagg proteinkinased2expressionandautophosphorylationinthediffuselargebcelllymphomas AT aleksikem proteinkinased2expressionandautophosphorylationinthediffuselargebcelllymphomas AT sidorenkosp proteinkinased2expressionandautophosphorylationinthediffuselargebcelllymphomas
first_indexed	2025-11-26T07:16:58Z
last_indexed	2025-11-26T07:16:58Z
_version_	1849836362025402368
fulltext	ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ 221О Н К О Л О Г И Я • Т. 1 0 • № 2 • 2 0 0 8 ВСТУП Дифузні крупноклітинні В-клітинні лімфоми (ДКВЛ) є найпоширенішим гістологічним варіан- том неходжкінських злоякісних лімфом (НЗЛ) у дорослих і складають до 40% всіх НЗЛ [1–4]. У той же час ДКВЛ є гетерогенною групою лімфом, що відрізняються за біологічними і морфологічни- ми властивостями, клінічним проявом та перебі- гом захворювання [5, 6]. Нещодавне впроваджен- ня ДНК-мікроарейних технологій дозволило краще зрозуміти біологію ДКВЛ та розробити нові підхо- ди для удосконалення існуючих методів прогнозу перебігу захворювання [7, 8]. Комплексний аналіз профілю експресії генів дозволив виділити 3 від- мінних варіанта ДКВЛ. Перший варіант характери- зується профілем експресії генів, характерним для В-клітин зародкових центрів лімфоїдних фолікулів (ЗЦ ДКВЛ) і чутливістю до хіміотерапії. При другому варіанті, що має несприятливий перебіг захворюван- ня, профіль експресії генів у злоякісно трансформо- ваних лімфоцитів подібний до активованих В-клітин (АВК ДКВЛ). Третій варіант є гетерогенним та по- требує подальшого проведення дослід ження. Він включає медіастинальні ДКВЛ та інші не охаракте- ризовані ДКВЛ [7–10]. Стратегія пошуку маркерів прогресії та прогнозу перебігу ДКВЛ базується на комплексному вивченні експресії генів, генетичних порушень та функціональних тестів для створення повного молекулярного профілю пухлин, який за- лежить від низки сигнальних шляхів і вибору міні- мальних комплексів маркерів, застосування яких можливо впровадити в клінічну практику. Кількісна оцінка активності генів на рівні екс- пресії мРНК за допомогою мікроарейної техноло- гії або полімеразної ланцюгової реакції в реально- му часі потребує використання нативних чи заморо- жених у рідкому азоті пухлин, чим значно обмежує впровадження цих підходів у практику. Альтернати- вою цього є напівкількісна імуногістохімічна оцін- ка експресії генів на рівні білка з використанням парафінових зрізів. Крім того, використання іму- ногістохімічних методів дозволяє виявляти пост- трансляційні модифікації білків та їх внутрішньо- клітинну локалізацію. Особлива увага приділяється ключовим маркерам, які характеризують сигнальні каскади і демонструють гетерогенність їх експре- сії при ДКВЛ. Серин-треонін кінази родини PKD є медіато- рами зв’язків між різними сигнальними система- ми в В-клітинах [11–13]. З’ясовано, що в лімфоци- тах людини експресована протеїнкіназа D2 (PKD2), яка може активуватися через антигенрозпізнавальні рецептори лімфоцитів [14, 15]. Кінази родини PKD можуть бути локалізовані в різних органелах клітин: цитоплазмі, апараті Гольджі, мітохондріях і ядрі [16]. Це дозволяє їм регулювати процеси, пов’язані із за- лученням інтегринів до клітинної адгезії, формуван- ня, відшнуровування і транспорту везикул від апа- рату Гольджі, організації хроматину та епігеномною регуляцією роботи генів [11, 17]. У попередніх дослі- дженнях нами була виявлена гетерогенність НЗЛ за рівнем експресії PKD2 та її аутофосфорилювання, яка корелювала з рівнем диференціювання злоякіс- но трансформованих клітин [14]. Серед різних варі- антів НЗЛ найвищий рівень експресії PKD2 був ха- рактерний для ДКВЛ, але нами була відзначена ге- терогенність по аутофосфорилюванню цієї кінази. Метою цієї роботи було з’ясування особливостей внутрішньоклітинної локалізації та аутофосфори- лювання/активації PKD2 при ДКВЛ у порівнянні EКСПРЕСІЯ ТА АУТОФОСФОРИЛЮВАННЯ ПРОТЕЇНКІНАЗИ D2 В ДИФУЗНИХ В-КРУПНОКЛІТИННИХ ЛІМФОМАХ Резюме. Була проведена напівкількісна імуногістохімічна оцінка експресії та аутофосфорилювання протеїнкінази D2 (PKD2) при дифузних крупноклітинних В-клітинних лімфомах (ДКВЛ). Виявлена гетерогенність ДКВЛ по внутрішньоклітинній локалізації, рівню експресії і аутофосфо- рилювання PKD2. По характеру експресії і аутофосфорилювання PKD2 виділені 3 групи ДКВЛ, що відрізняються за рівнем диференціювання злоякісно трансформованих клітин. При ДКВЛ з найнижчим рівнем диференціювання встановили низький рівень експресії та аутофосфори- лювання PKD2, а у випадках ДКВЛ з високим рівнем диференціювання (позитивні за інтерферон регуляторним фактором-4 (IRF-4) та негативні за білком Bcl-6) спостерігали високий рівень експресії та аутофосфори- лювання PKD2. Л.М. Ковалевська О.В. Юрченко С.В. Міхалап Л.М. Шлапацька Г.Г. Бердова Е.М. Алексик С.П. Сидоренко Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України ДУ «Національний інститут раку», Київ, Україна Ключові слова: дифузні крупноклітинні В-клітинні лімфоми, маркери диференціювання В-клітин, протеїнкіназа D2, імуногістохімічнi дослідження. ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ 222 О Н К О Л О Г И Я • Т. 1 0 • № 2 • 2 0 0 8 з ключовими маркерами, які використовують для прогнозу перебігу захворювання та визначення рів- ня диференціювання злоякісно трансформованих клітин при ДКВЛ. ОБ’ЄКТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ Дослідження були проведені на зрізах біопсійно- го матеріалу ДКВЛ у 18 пацієнтів, які проходили лі- кування в ДУ «Національний інститут раку» МОЗ України. Для імуногістохімічних досліджень були використані специфічні сироватки проти PKD2 («Calbiochem», США) та pPKD2 Ser876 («Upstate», США), актину, PKCβІІ, IRF4, Bcl-6 («Santa Cruz», CA, США). З біоптатів лімфатичних вузлів були виготовлені парафінові блоки за стандартною гістологічною ме- тодикою. Патогістологічний діагноз ДКВЛ був вста- новлений при морфологічному дослідженні зрізів, забарвлених гематоксилін-еозином. З метою уточ- нення діагнозу використовували імуногістохімічні методи дослідження із застосуванням панелі моно- клональних антитіл (МкАТ), проти антигенів: CD3, CD5, CD7, CD10, CD19, CD20, CD22, CD23, CD30, CD38, CD68, CD150 (ІЕПОР НАНУ). Імуногістохі- мічні реакції проводили за стандартною методикою з використанням сироватки крові осла проти козячого IgG, кон’югованої з пероксидазою хріну («Santa Cruz Biotechnology», США) та системи EnVision («Dako Cytomation», США) в якості вторинних реагентів. Для візуалізації активності пероксидази використовува- ли DAB («Sigma-Aldrich», США) [14]. Рівень експре- сії білків оцінювали за допомогою імуногістохіміч- них балів (Н-score), які підраховували за формулою Н-score = 1 × СЛ + 2 × ПОМ + 3 × СИЛ, де СЛ — відсоток клітин із забарвленням слабкої інтенсивнос- ті; ПОМ — відсоток клітин із забарвленням помірної інтенсивності, СИЛ – відсоток клітин із забарвлен- ням сильної інтенсивності. Ступінь експресії визна- чали як негативний, якщо число балів було в діапа- зоні від 0 до 50; низький — від 51 до 100; помірний — від 101 до 200 ; високий — 201 та вище [18]. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ Експресія PKD2 була виявлена у всіх дослідже- них ДКВЛ (таблиця). Інтенсивність реакції у зло- якісно трансформованих клітинах коливалася від помірної до високої. Відмічена значна неоднорід- ність по внутрішньоклітинній локалізації PKD2. У 8 випадках специфічна реакція на PKD2 спостері- галась тільки в цитоплазмі клітин, у 8 випадках — інтенсивна реакція як у цитоплазмі, так і в ядрах клітин, а в 2 випадках помірна реакція в цитоплаз- мі поєднувалася з поодинокими гранулами продук- ту реакції по периферії ядра (див. таблицю). Слід зазначити, що експресія PKD2 не була виявлена в ядерцях. При дослідженні рівня аутофосфорилю- вання PKD2, що відображає рівень активації кіна- зи, спостерігалися значні відмінності між окреми- ми дослідженими випадками. Інтенсивність реакції була від слабкої до високої (див. таблицю). Аутофос- форильовану PKD2 виявляли в цитоплазмі і в ядрах клітин, що відповідає раніше зазначеній локалізації PKD2 (див. таблицю). Таблиця Рівень експресії PKD2 та її аутофосфорильованої форми, PKCβ і маркерів диференціювання В-клітин у ДКВЛ Група № зразка Рівень експресії, бали (H-score): PKD2 pPKD2 PKCβ IRF4 Bcl-6 I 5 1041 681 14 2451 232 I 101 1231 551 21 2341 225 I 102 1671 781 16 2651 254 I 117 952 622 18 2211 238 I 181 1562 672 22 2581 247 I 189 1291 1021 19 1981 211 I 207 1611 631 11 2183 21 II 17 1321 1231 143 59 141 II 104 1683 1563 129 674 124 II 143 1231 1291 163 42 85 II 147 1311 1381 112 26 151 II 160 1643 1793 181 24 128 III 2 2613 2113 224 1454 24 III 4 2543 2473 251 2064 31 III 46 2713 2623 263 2194 42 III 103 2623 2583 242 2254 59 III 105 2533 2463 257 1564 14 III 172 2493 2713 249 2184 31 1 цитоплазматична імуногістохімічна реакція; 2 імуно гісто хімічна реакція локалізована переважно в цитоплазмі, але спостерігається і по периферії ядра; 3 імуногістохімічна реакція спостерігається як у ядрі, так і в цитоплазмі на однаковому рівні; 4 імуногістохімічна реакція спостерігається в ядрі. Усі проаналізовані нами випадки ДКВЛ були розділені на 3 групи за внутрішньоклітинною лока- лізацією PKD2 та за рівнем її аутофосфорилювання (див. таблицю). У першій групі (7 випадків) у 5 хво- рих PKD2 була локалізована виключно в цитоплаз- мі, а рівень її аутофосфорилювання був низьким. У 2 пацієнтів разом з цитоплазматичною реакцією від- значали і ядерну (див. таблицю). Друга група вклю- чала 5 випадків з помірним рівнем експресії ауто- фосфорильованої PKD2, але з наявністю реакції пе- реважно в цитоплазмі (див. таблицю). Для третьої групи (6 випадків) характерним був високий рівень експресії та аутофосфорилювання PKD2 в абсолют- ній більшості клітин. Імуногістохімічна реакція спо- стерігалася як в цитоплазмі, так і в ядрі (див. табли- цю). Виникає запитання, з чим може бути пов’язана гетерогенність ДКВЛ по рівню експресії та аутофос- форилювання PKD2? Для відповіді на це запитання ми провели аналіз експресії факторів транскрипції Bcl-6 та IRF-4, які дозволяють визначити рівень ди- ференціювання клітин при ДКВЛ, а також PKCβII, що використовують у якості прогностичного марке- ру ДКВЛ [19]. У першій групі випадків відзначено високий рівень експресії як IRF-4, так і Bcl-6 (6 із 7 випадків) у цитоплазмі пухлинних клітин. Один ви- падок, що відрізнявся високим рівнем плазматиза- ції клітин, був негативним на Bcl-6, при одночасно- му виявленні помірної цитоплазматичної та ядерної реакції на IRF-4. Нещодавні дослідження свідчать, що коекспресія факторів транскрипції IRF-4 та Bcl-6 є характерною ознакою клітин, що утворюють зарод- кові центри лімфоїдних фолікулів [20]. З іншого боку, коекспресія IRF-4 та Bcl-6 може виникати за раху- нок порушення регуляції експресії Bcl-6 [4, 21]. Та- ким чином, злоякісно трансформовані клітини біль- ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ 223О Н К О Л О Г И Я • Т. 1 0 • № 2 • 2 0 0 8 шості хворих першої групи швидше за все знаходять- ся на стадії диференціювання клітин, що утворюють зародкові центри лімфоїдних фолікулів. Для другої групи хворих була характерна пози- тивна реакція в клітинах на Bcl-6 (помірний ступінь експресії) поряд з відсутністю експресії IRF-4. Такі випадки диференціюють як ДКВЛ, що походять із клітин зародкових центрів [22]. У третій групі не ви- явлено експресії Bcl-6, проте виявлалася виключно ядерна інтенсивна реакція на IRF-4, що є типовим для АВК ДКВЛ (див. таблицю) [23]. Аналіз експресії PKCβII у зразках ДКВЛ виявив кореляцію рівня експресії цієї кінази у виділених нами групах. На сьогодні в міжнародній практиці експресію PKCβII використовують у якості прогнос- тичного маркеру при ДКВЛ [24]. Показано, що пер- шій групі ДКВЛ властива негативна або низька реак- ція на PKCβIІ. Друга та третя групи були позитивні на PKCβII, але відрізнялися за інтенсивністю іму- ногістохімічної реакції. Якщо зразки другої групи за бальною шкалою інтенсивності характеризувалися помірним рівнем експресії PKCβII, то в третій групі відзначено високий рівень експресії PKCβII. Таким чином аналіз рівня експресії маркерів ди- ференціювання В-клітин (IRF-4, Bcl-6) та PKCβII у виділених нами групах ДКВЛ вказує на те, що по мірі диференціювання В-клітин підвищується рівень експресії та аутофосфорилювання PKD2, а фермент релокалізується з цитоплазми до ядра. Крім того, рі- вень експресії PKCβII також залежить від ступеню диференціювання В-клітин. Оскільки маркери диференціювання клітин та прогресії пухлин є потенційними мішенями для тар- гетної та індивідуалізованої терапії при злоякісних новоутвореннях, виявлення нових потенційних мо- лекулярних маркерів прогресії ДКВЛ має не тільки прогностичну цінність, але також дозволить запро- понувати нові підходи до протипухлинної терапії. ВИСНОВКИ 1. Виявлена гетерогенність ДКВЛ за внутрішньо- клітинною локалізацією та рівнем експресії і ауто- фосфорилювання PKD2. 2. За характером експресії і аутофосфорилюван- ня PKD2 виділені 3 групи ДКВЛ, що відрізняють- ся рівнем диференціювання злоякісно трансфор- мованих клітин. 3. Рівень експресії і аутофосфорилювання PKD2 корелює з рівнем експресії PKCβII, Bcl-6 та IRF-4. Робота виконана згідно з планом науково- дослідної роботи ІЕПОР, номер Державної реєстра- ції № 0105U005557. ЛІТЕРАТУРА 1. Rosenwald A, Wright G, Leroy K, et al. Molecular diagnosis of primary mediastinal B cell lymphoma identifies a clinically favorable subgroup of diffuse large B cell lymphoma related to Hodgkin lymphoma. J Exp Med 2003; 198 (6): 851–62. 2. Kuppers R. Mechanisms of B-cell lymphoma pathogenesis. Nat Rev Cancer 2005; 5 (4): 251–62. 3. Rui L, Goodnow C. Lymphoma and the control of B cell growth and differentiation. Curr Mol Med 2006; 6 (3): 291–308. 4. Klein U, Dalla-Favera R. Germinal centres: role in B-cell physiology and malignancy. Nat Rev Immunol 2008; 8 (1): 22–33. 5. Hans CP, Weisenburger DD, Greiner TC, et al. Confirmation of the molecular classification of diffuse large B-cell lymphoma by immunohistochemistry using a tissue microarray. Blood 2004; 103 (1): 275–82. 6. van Imhoff G, Boerma E, van der Holt B, et al. Prognostic impact of germinal center-associated proteins and chromosomal breakpoints in poor-risk diffuse large B-cell lymphoma. J Clin Oncol 2006; 24 (25): 4135–42. 7. Alizadeh AA, Eisen MB, Davis RE, et al. Distinct types of diffuse large B-cell lymphoma identified by gene expression profiling. Nature 2000; 403 (6769): 503–11. 8. Staudt L, Dave S. The biology of human lymphoid malignancies revealed by gene expression profiling. Adv Immunol 2005; 87: 163–208. 9. Savage KJ, Monti S, Kutok JL, et al. The molecular signature of mediastinal large B-cell lymphoma differs from that of other diffuse large B-cell lymphomas and shares features with classical Hodgkin lymphoma. Blood 2003; 102 (12): 3871–9. 10. Rosenwald A, Staudt L. Gene expression profiling of diffuse large B-cell lymphoma. Leuk Lymphoma 2003; 44 (Suppl 3): S41–7. 11. Van Lint J, Rykx A, Maeda Y, et al. Protein kinase D: an intracellular traffic regulator on the move. Trends Cell Biol 2002; 12 (4): 193–200. 12. Rykx A, De Kimpe L, Mikhalap S, et al. Protein kinase D: a family affair. FEBS Lett 2003; 546 (1): 81–6. 13. Rozengurt E, Rey O, Waldron RT. Protein kinase D signaling. J Biol Chem 2005; 8: 8. 14. Kovalevska LM, Yurchenko OV, Shlapatska LM, et al. Immunohistochemical studies of protein kinase D (PKD) 2 expression in malignant human lymphomas. Exp Oncol 2006; 28 (3): 225–30. 15. Irie A, Harada K, Tsukamoto H, et al. Protein kinase D2 contributes to either IL-2 promoter regulation or induction of cell death upon TCR stimulation depending on its activity in Jurkat cells. Int Immunol 2006; 18 (12): 1737–47. 16. Rey O, Yuan J, Young SH, et al. Protein kinase C nu/ protein kinase D3 nuclear localization, catalytic activation, and intracellular redistribution in response to G protein-coupled receptor agonists. J Biol Chem 2003; 278 (26): 23773–85. 17. Auer A, von Blume J, Sturany S, et al. Role of the regulatory domain of protein kinase D2 in phorbol ester binding, catalytic activity, and nucleocytoplasmic shuttling. Mol Biol Cell 2005; 16 (9): 4375–85. 18. Упоров АВ, Семиглазов ВФ, Пожарисский КМ. Имму- ногистохимическое изучение клеток рака молочной железы с использованием разных маркеров пролиферации. Арх па- тологии 2000; 62 (2): 26–30. 19. Hans CP, Weisenburger DD, Greiner TC, et al. Expression of PKC-beta or cyclin D2 predicts for inferior survival in diffuse large B-cell lymphoma. Mod Pathol 2005; 18 (10): 1377–84. 20. Cattoretti G, Shaknovich R, Smith PM, et al. Stages of germinal center transit are defined by B cell transcription factor coexpression and relative abundance. J Immunol 2006; 177 (10): 6930–9. 21. Saito M, Gao J, Basso K, et al. A signaling pathway mediating downregulation of BCL6 in germinal center B cells is blocked by BCL6 gene alterations in B cell lymphoma. Cancer Cell 2007; 12 (3): 280–92. 22. Prakash SH. Nodal aggressive B-cell lymphomas: a diagnostic approach. J Clin Pathol 2007; 60 (10): 1076–85. ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ 224 О Н К О Л О Г И Я • Т. 1 0 • № 2 • 2 0 0 8 23. Polo J, Juszczynski P, Monti S, et al. Transcriptional signature with differential expression of BCL6 target genes accurately identifies BCL6-dependent diffuse large B cell lymphomas. Proc Natl Acad Sci USA 2007; 104 (9): 3207–12. 24. Colomo L, Loґpez-Guillermo A, Perales M, et al. Clinical impact of the differentiation profile assessed by immunophenotyping in patients with diffuse large B-cell lymphoma. Blood 2003; 101 (1): 78–84. PROTEIN KINASE D2 EXPRESSION AND AUTOPHOSPHORYLATION IN THE DIFFUSE LARGE B-CELL LYMPHOMAS L.M. Kovalevska, O.V. Yurchenko, S.V. Mikhalap, L.M. Shlapatska, G.G. Berdova, E.M. Aleksik, S.P. Sydorenko Summary. Using semiquantitative immunohistochemistry the level of expression and autophosphorylation of protein kinase D2 (PKD2) was evaluated in diffuse large B-cell lymphomas (DLBCL). The heterogeneity of DLBCL in expression, intracellular localization, and autophosphorylation of PKD2 was demonstrated. According to the character of PKD2 expression and autophosphorylation DLBCL were separated into three groups, which have different level of tumor cell differentiation. DLBCL with lower level of cell differentiation were characterized by low level of PKD2 expression and autophosphorylation, while cases with high level of differentiation (IFR-4 positive and Bcl-6 negative) showed the high level of PKD2 expression and autophosphorylation. Key Words: diffuse large B-cell lymphomas, marker differentiation B-сells, protein kinase D2, immunohistochemistry. Адреса для листування: Сидоренко С.П. 03022, Київ, вул. Васильківська, 45 Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України E-mail: svеtasid@onconet.kiev.ua

Eкспресія та аутофосфорилювання протеїнкінази D2 в дифузних в-крупноклітинних лімфомах

Репозитарії

Схожі ресурси