Прогностичне значення щільності мікросудин у серозних аденокарциномах яєчника

Проведене дослідження показало значну гетерогенність щільності мікросудин (ЩМС) в серозних аденокарциномах яєчника, яка була найбільш виражена в низькодиференційованих пухлинах. Встановлено, що у хворих, термін життя яких складав менше 5 років, ЩМС у пухлинах та експресія білка р53 були достовірно...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2008
Hauptverfasser:	Несіна, І.П., Романенко, О.В., Грінкевич, В.М., Юрченко, Н.П., Свінціцький, В.С., Бучинська, Л.Г.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького 2008
Schlagworte:	Оригинальные исследования
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2351
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Прогностичне значення щільності мікросудин у серозних аденокарциномах яєчника / І.П. Несіна, О.В. Романенко, В.М. Грінкевич, Н.П. Юрченко, В.С. Свінціцький, Л.Г. Бучинська // Онкологія. — 2008. — Т. 10, N 2. — С. 238-241. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2351
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-23512025-02-09T10:04:16Z Прогностичне значення щільності мікросудин у серозних аденокарциномах яєчника The prognostic significance of microvessel density for serous ovarian cancer patients Несіна, І.П. Романенко, О.В. Грінкевич, В.М. Юрченко, Н.П. Свінціцький, В.С. Бучинська, Л.Г. Оригинальные исследования Проведене дослідження показало значну гетерогенність щільності мікросудин (ЩМС) в серозних аденокарциномах яєчника, яка була найбільш виражена в низькодиференційованих пухлинах. Встановлено, що у хворих, термін життя яких складав менше 5 років, ЩМС у пухлинах та експресія білка р53 були достовірно вищими, а експресія рецепторів естрогенів (РЕ) — достовірно нижчою, порівняно з такими у хворих, що були живі після операції 5 років і більше. Визначено, що утворення віддалених метастазів у аденокарциномах яєчника відбувається на фоні низького рівня експресії РЕ. Отримані дані свідчать, що для оцінки перебігу серозного раку яєчника перспективним є визначення ЩМС, експресії р53 та РЕ в якості прогностичних маркерів пухлинного процесу. Current study has demonstrated that microvessel density (MVD) in ovarian serous carcinomas was very heterogeneous, especially in G3 adenocarcinomas. Patients who lived less than 5 years were shown to have significantly increased MVD and p53 expression and decreased estrogen receptors (ER) expression compared to those who lived longer after the operation. It has also been established that metastases occur on the background of high ER expression. The obtained data prove that the study of MVD, p53 and ER expression in serous ovarian cancer is very perspective and can be used as prognostic markers of this disease course. 2008 Article Прогностичне значення щільності мікросудин у серозних аденокарциномах яєчника / І.П. Несіна, О.В. Романенко, В.М. Грінкевич, Н.П. Юрченко, В.С. Свінціцький, Л.Г. Бучинська // Онкологія. — 2008. — Т. 10, N 2. — С. 238-241. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1562-1774,0204-3564 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2351 uk application/pdf Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Оригинальные исследования Оригинальные исследования
spellingShingle	Оригинальные исследования Оригинальные исследования Несіна, І.П. Романенко, О.В. Грінкевич, В.М. Юрченко, Н.П. Свінціцький, В.С. Бучинська, Л.Г. Прогностичне значення щільності мікросудин у серозних аденокарциномах яєчника
description	Проведене дослідження показало значну гетерогенність щільності мікросудин (ЩМС) в серозних аденокарциномах яєчника, яка була найбільш виражена в низькодиференційованих пухлинах. Встановлено, що у хворих, термін життя яких складав менше 5 років, ЩМС у пухлинах та експресія білка р53 були достовірно вищими, а експресія рецепторів естрогенів (РЕ) — достовірно нижчою, порівняно з такими у хворих, що були живі після операції 5 років і більше. Визначено, що утворення віддалених метастазів у аденокарциномах яєчника відбувається на фоні низького рівня експресії РЕ. Отримані дані свідчать, що для оцінки перебігу серозного раку яєчника перспективним є визначення ЩМС, експресії р53 та РЕ в якості прогностичних маркерів пухлинного процесу.
format	Article
author	Несіна, І.П. Романенко, О.В. Грінкевич, В.М. Юрченко, Н.П. Свінціцький, В.С. Бучинська, Л.Г.
author_facet	Несіна, І.П. Романенко, О.В. Грінкевич, В.М. Юрченко, Н.П. Свінціцький, В.С. Бучинська, Л.Г.
author_sort	Несіна, І.П.
title	Прогностичне значення щільності мікросудин у серозних аденокарциномах яєчника
title_short	Прогностичне значення щільності мікросудин у серозних аденокарциномах яєчника
title_full	Прогностичне значення щільності мікросудин у серозних аденокарциномах яєчника
title_fullStr	Прогностичне значення щільності мікросудин у серозних аденокарциномах яєчника
title_full_unstemmed	Прогностичне значення щільності мікросудин у серозних аденокарциномах яєчника
title_sort	прогностичне значення щільності мікросудин у серозних аденокарциномах яєчника
publisher	Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
publishDate	2008
topic_facet	Оригинальные исследования
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2351
citation_txt	Прогностичне значення щільності мікросудин у серозних аденокарциномах яєчника / І.П. Несіна, О.В. Романенко, В.М. Грінкевич, Н.П. Юрченко, В.С. Свінціцький, Л.Г. Бучинська // Онкологія. — 2008. — Т. 10, N 2. — С. 238-241. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT nesínaíp prognostičneznačennâŝílʹnostímíkrosudinuseroznihadenokarcinomahâêčnika AT romanenkoov prognostičneznačennâŝílʹnostímíkrosudinuseroznihadenokarcinomahâêčnika AT grínkevičvm prognostičneznačennâŝílʹnostímíkrosudinuseroznihadenokarcinomahâêčnika AT ûrčenkonp prognostičneznačennâŝílʹnostímíkrosudinuseroznihadenokarcinomahâêčnika AT svíncícʹkijvs prognostičneznačennâŝílʹnostímíkrosudinuseroznihadenokarcinomahâêčnika AT bučinsʹkalg prognostičneznačennâŝílʹnostímíkrosudinuseroznihadenokarcinomahâêčnika AT nesínaíp theprognosticsignificanceofmicrovesseldensityforserousovariancancerpatients AT romanenkoov theprognosticsignificanceofmicrovesseldensityforserousovariancancerpatients AT grínkevičvm theprognosticsignificanceofmicrovesseldensityforserousovariancancerpatients AT ûrčenkonp theprognosticsignificanceofmicrovesseldensityforserousovariancancerpatients AT svíncícʹkijvs theprognosticsignificanceofmicrovesseldensityforserousovariancancerpatients AT bučinsʹkalg theprognosticsignificanceofmicrovesseldensityforserousovariancancerpatients
first_indexed	2025-11-25T16:50:53Z
last_indexed	2025-11-25T16:50:53Z
_version_	1849781867290558464
fulltext	ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ 238 О Н К О Л О Г И Я • Т. 1 0 • № 2 • 2 0 0 8 ВСТУП Загальновідомо, що ангіогенез, який відбуваєть- ся завдяки здатності ендотеліальних клітин до само- відтворення та міграції, є одним з процесів, що ви- значають потенцію пухлини до прогресії та метаста- зування [1]. Проте судиноутворення у пухлинах має патологічні ознаки: судини набувають підвищено- го розгалуження і проникності. Так, було показано, що для злоякісних серозних пухлин яєчника харак- терним є рясне, хаотичне розташування кровонос- них судин, відзначають капіляроподібні судини та судини, що нагадують посткапілярні венули. Стін- ка таких судин потоншена, базальна мембрана пере- ривчаста, більша частина мікросудин синусоїдного типу з різко вираженим повнокров’ям [2]. Активаторами ангіогенезу є різноманітні цитокі- ни, у тому числі ростові фактори-мітогени, які про- дукуються або індукуються пухлинними клітинами. Фактор росту ендотеліальних клітин (VEGF) є гліко- протеїном, який посідає особливе місце у ангіогене- зі. Він стимулює проліферацію ендотеліальних клі- тин, значно посилює проникність утворених судин, що сприяє дисемінації пухлинних клітин. Зокрема, з проникністю судин пов’язують локальну екстра- вазацію, яка спостерігається при деяких пухлинах, у тому числі при раку яєчника (РЯ) [3]. До негативних регуляторів ангіогенезу належать такі фактори, як ангіостатин, гепариназа, інтерфе- рони (α і β), тромбоспондини (1 і 2), інгібітор ме- талопротеїназ та ін. [4]. Слід зазначити, що проце- си судиноутворення контролюються рядом білків, які є продуктами деяких протоонкогенів і генів- супресорів. Серед останніх значну роль відіграє ген ТР53. Білок р53 «дикого» типу інгібує експресію VEGF і одночасно активує інгібітори ангіогенезу — тромбоспондини. Неактивовані форми білка р53, які виникають у результаті мутаційних змін гена ТР53 або інгібуючого впливу білків-модуляторів його ак- тивності, втрачають здатність контролювати ангіоге- нез. Додатковими чинниками, що впливають на цей процес, є активація онкогенів родини МУС (інгібі- тори тромбоспондинів) та родини RAS (активатори транскрипційного комплексу АР-1, ряду металопро- теїназ і транскрипційного фактору Ets1) [5]. Суттєве значення в регуляції активності білка VEGF відіграє ген BRCA1, білок якого є інгібітором експресії гена VEGF. Причому посередниками між білком BRCA1 і геном VEGF виступають рецептори естрогену аль- фа (РЕ-ά), з якими з’єднується BRCA1. Тобто регу- ляція транскрипції і експресії VEGF залежить як від активності білка BRCA1, так і білка РЕ-ά [ 6]. Згідно з даними літератури у процесах мета- стазування та виникнення рецидивів РЯ ангіоге- нез відіграє суттєву роль. Проте не існує однознач- ної думки щодо прогностичного значення неовас- куляризації при цій патології. Так, у дослідженнях Hаllingsworth et al. [7] було визначено, що щільність мікросудин (ЩМС) при серозних аденокарциномах яєчника є вагомим прогностичним показником як загальної виживаності, так і безрецидивного перебі- гу хвороби. Іншими авторами не було виявлено за- значених закономірностей при цій патології [8]. Сьогодні одним із підходів до аналізу активнос- ті ангіогенезу в тканинах є визначення рівня екс- пресії генів родини VEGF або їх рецепторів та оцін- ка ЩМС. Враховуючи сказане вище, мета дослідження по- лягала у зіставленні ЩМС, експресії молекулярно- біологічних маркерів проліферації Кі-67, р53 і ре- цепторів естрогенів (РЕ) у злоякісних новоутворен- нях з клініко-морфологічними характеристиками перебігу пухлинного процесу у хворих на РЯ. ОБ̓ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ Робота виконана на операційному матеріалі 81 хворої на РЯ віком від 39 до 79 років (середній вік — 46,6 ± 2,4 року), які не отримували передопе- раційної терапії. Усі пацієнтки знаходилися на лі- ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ЩІЛЬНОСТІ МІКРОСУДИН У СЕРОЗНИХ АДЕНОКАРЦИНОМАХ ЯЄЧНИКА Резюме. Проведене дослідження показало значну гетерогенність щільності мікросудин (ЩМС) в серозних аденокарциномах яєчника, яка була найбільш ви- ражена в низькодиференційованих пухлинах. Встановлено, що у хворих, термін життя яких складав менше 5 років, ЩМС у пухлинах та експресія білка р53 були достовірно вищими, а експресія рецепторів естрогенів (РЕ) — достовірно ниж- чою, порівняно з такими у хворих, що були живі після операції 5 років і більше. Визначено, що утворення віддалених метастазів у аденокарциномах яєчника відбувається на фоні низького рівня експресії РЕ. Отримані дані свідчать, що для оцінки перебігу серозного раку яєчника перспективним є визначення ЩМС, експресії р53 та РЕ в якості прогностичних маркерів пухлинного процесу. І.П. Несіна О.В. Романенко В.М. Грінкевич Н.П. Юрченко В.С. Свінціцький Л.Г. Бучинська Інститут експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, Київ, Україна Ключові слова: рак яєчника, ступінь диференціювання, Кі-67, р53, CD34, рецептори естрогенів, щільність мікросудин. ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ 239О Н К О Л О Г И Я • Т. 1 0 • № 2 • 2 0 0 8 куванні у відділенні онкогінекології Інституту он- кології АМН України (зав. відділенням — д.м.н., проф. Л.І. Воробйова) у період із 1988 по 2007 р. У 16 хворих на РЯ були виявлені віддалені метаста- зи, у 47 хворих — поодинокі метастази у регіонар- них лімфовузлах, а у 18 хворих метастазів не вияв- лено. Термін життя 18 хворих на РЯ не перевищував 5 років, 22 хворі були живі протягом 5 років і біль- ше (до 17 років). Заключний морфологічний діагноз встановлювали на гістологічних препаратах, забарвлених гематоксилі- ном та еозином. Імуногістохімічне виявлення експресії біомаркерів в пухлинах яєчника здійснювали на депа- рафінованих зрізах, згідно з рекомендаціями Елініді та співавторів [9], з використанням первинних монокло- нальних антитіл (МкАТ): Ki-67, клон MIB-1; р53, клон DO-7, РЕ, клон 1D5; CD34, клон QBEnd10 та систе- ми візуалізації EnVision. Забарвлення білка здійснюва- ли за допомогою хромогена — 3-діамінобензидину те- трахлориду (ДАБ). У роботі використані МкАТ, систе- ма візуалізації і ДАБ («DakoCytomation», Данія). Ядра клітин дофарбовували гематоксиліном Майєра. Результати імуногістохімічної реакції оцінювали напівкількісним методом, шляхом підрахунку кіль- кості позитивно забарвлених клітин — індекс міт- ки (ІМ) для білків р53 і РЕ та індекс проліферації (ІП) для білка Кі-67. Експресію маркерів визнача- ли у 600–1000 пухлинних клітинах. Для з’ясування щільності судин у пухлинах яєчника підраховували кількість судин у 10 полях зору мікроскопу (розмір одного поля зору обмежувався вимірювальною ква- дратною сіткою із стороною 0,79 мм) з наступним визначенням їх числа на 1 мм2 за формулою: ЩМС = n · 1 мм2 : 0,625 мм2, де n — середня кількість судин на одне поле зору; 0,625 мм2 — площа одного поля зору. При виконанні роботи враховували наступні клініко-морфологічні характеристики: стадія захво- рювання за класифікацією FIGO (І–ІV), термін ви- живаності хворих після операції, особливості тера- пії (схеми і кількість курсів поліхіміотерапіі — ПХТ) та патогістологічний діагноз. Статистичну оброб- ку отриманих результатів здійснювали за допомо- гою пакету програм Microsoft Excel. Для перевірки гіпотези рівності середніх значень двох вибірок ви- користовували непараметричний критерій Вілкок- сона — Манна — Уітні (критерій U). Достовірними вважали відмінності при р < 0,05. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ При морфологічному аналізі новоутворень яєч- ника встановлено, що усі пухлини були серозними аденокарциномами різного ступеня диференцію- вання: 10 — високо-, 34 — помірно- та 37 — низько- диференційовані (відповідно ВДА, ПДА та НДА). Результати імуногістохімічного дослідження по- казали, що експресію трансмембранного білка між- клітинної адгезії — CD-34 відзначали в усіх пухли- нах яєчника. Виявлено значну гетерогенність вас- куляризації цих новоутворень як у пухлинах різних хворих, яка залежала від ступеня диференціювання пухлин і була найбільше виражена у НДА яєчника, так і у межах однієї пухлини. Значення ЩМС коли- валися від 10 до 128 судин на 1 мм2, що в середньо- му склало 63,6 ± 2,9. Позитивну експресію білків Кі-67, р53 та РЕ відзначено у більшості аденокарци- ном яєчника (відповідно у 71,5; 88,2 та 73,8%). Се- редня кількість клітин з експресією білків Кі-67, р53 та РЕ складала відповідно 20,4 ± 0,2%; 28,5 ± 0,2% та 29,3 ± 0,2%. При аналізі прогностичного значення ЩМС у пухлинах хворих на РЯ з’ясувалося, що у групі хво- рих, термін життя яких складав < 5 років, щільність судин у пухлинах була достовірно (р < 0,05) вищою (на 15 судин на 1 мм2), порівняно з такою у хво- рих, що були живі після операції 5 років і більше (табл. 1). При цьому в останніх достовірно вищою (на 7,1%) була експресія РЕ і нижчою (на 6,6%) екс- пресія білка р53. Таблиця 1 Експресія білків р53, РЕ і ЩМС у пухлинах хворих на серозний РЯ в залежності від термінів життя Перебіг хвороби Досліджені показники р53, ІМ, % РЕ, ІМ, % ЩМС, кількість судин на 1 мм2 Живі 5 років і більше 24,9 ± 0,6 32,2 ± 0,4 47,6 ± 3,7 Померли до 5 років 31,5 ± 0,7 25,1 ± 0,5 62,6 ± 5,1 На думку деяких дослідників, активація ангіо- генезу у новоутвореннях яєчника супроводжується підвищеною здатністю пухлини до інвазії [10]. Тому низьку ЩМС у епітеліальних злоякісних пухлинах яєчника автори пов’язують з кращою 5-річною ви- живаністю хворих з І та ІІ і навіть ІІІ та IV стадія- ми і вважають, що ступінь неоваскуляризації пух- лин може мати прогностичне значення для хворих на РЯ [11, 12]. Крім цього, нами було проаналізовано ЩМС і експресію білків р53 та РЕ у серозних пухлинах яєч- ника в залежності від наявності у хворих на рак ме- тастазів. Проведений аналіз показав відсутність до- стовірної різниці ЩМС у хворих без метастазів, по- рівняно з відповідними показниками у пацієнток з віддаленими метастазами, з вираженою тенденцією до збільшення цього показника у хворих з метаста- зами. Натомість, рівень експресії білків р53 та РЕ в пухлинах хворих з метастазами був достовірно ниж- чий (р < 0,05) за рівень експресії цих білків у пухли- нах хворих без метастазів. При цьому звертають на себе увагу значні відмінності у рівні експресії саме РЕ в залежності від наявності у хворих віддалених метастазів (табл. 2). Таблиця 2 ЩМС та експресія білків р53 та РЕ у пухлинах хворих на РЯ без метастазів та з віддаленими метастазами Наявність метастазів Досліджені показники ЩМС, кількість судин на 1 мм2 р53, ІМ, % РЕ, ІМ, % Метастази відсутні 55,5 ± 5,7 30,5 ± 0,6 32,2 ± 0,4 Віддалені метастази 62,8 ± 6,4 27,9 ± 0,7 25,1 ± 0,5 Як видно з представлених даних, наявність від- далених метастазів у хворих на серозний РЯ асоцію- ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ 240 О Н К О Л О Г И Я • Т. 1 0 • № 2 • 2 0 0 8 ється з підвищенням ЩМС та зниженням експресії РЕ. Про наявність такої залежності говорять і інші автори [6], які вважають, що активація ангіогенезу у пухлинах молочної залози виникає завдяки підви- щенню експресії гена VEGF, який у свою чергу зна- ходиться під контролем білка BRCA1, і відбуваєть- ся за участю РЕ-ά. Оскільки мутації гена BRCA1 є частою подією при РЯ, логічно припустити, що ак- тивація ангіогенезу у досліджених пухлинах яєчни- ка може бути наслідком інактивації білка BRCA1 і зниженням рівня експресії РЕ. Оскільки, згідно з даними літератури, вижива- ність хворих на рак різного генезу у більшості ви- падків обумовлена ступенем диференціювання пух- лин, нами був зроблений порівняльний аналіз рівня ЩМС у серозних аденокарциномах яєчника різно- го ступеня диференціювання. Проведене зіставлен- ня показало, що при ВДА та ПДА яєчника щільність судин була майже однаковою, а при НДА спостері- галася виражена тенденція до підвищення ЩМС, яка, однак, завдяки значній варіабельності цього показника була недостовірною (табл. 3). Таблиця 3 ЩМС і експресії білків Кі-67, р53 та РЕ у серозних новоутвореннях яєчника різного ступеня диференціювання Ступінь диференціювання пухлин Досліджені показники ЩМС, кількість су- дин на 1 мм2 ІП Кі-67, % ІМ р53, % ІМ РЕ, % ВДА 59,8 ± 5,5 15,1 ± 0,5 24,3 ± 0,6 51,6 ± 0,7 ПДА 58,1 ± 4,1 20,4 ± 0,3 26,7 ± 0,3 31,8 ± 0,3 НДА 69,1 ± 4,4 21,5 ± 0,3 32,5 ± 0,3 21,6 ± 0,3 Проліферативний потенціал епітеліальних пух- лин яєчника, оцінений за кількістю клітин експре- суючих Кі-67, достовірно (р < 0,001) збільшувався при ПДА та НДА яєчника, відповідно на 5,3 та 6,4%, порівняно з таким при ВДА. Одночасно з останнім спостерігалось достовірне (р < 0,05) збільшення екс- пресії білка р53 у НДА яєчника, порівняно з таким у ВДА та ПДА відповідно на 8,2 та 5,8%. На відміну від цього, спрямованість змін експресії РЕ була проти- лежною, а саме достовірно (р < 0,05) зменшувалася, при зниженні ступеня диференціювання пухлин на 19,8 та 30,0% (відповідно для ПДА та НДА порівня- но з показниками у ВДА). Як видно з представлених середніх даних, високу ЩМС у серозних пухлинах яєчника виявляли при високих значеннях експресії білка р53 та низьких РЕ і вона не корелювала з про- ліферативним потенціалом пухлин. При аналізі клінічних особливостей у хворих на РЯ було визначено, що у пацієнток з віддалени- ми метастазами переважали НДА яєчника (у 81,2% пухлин), а у жінок без метастазів — ВДА та ПДА (у 60,1% пухлин). У групі хворих, які померли у пер- ші 5 років після операції, високодифереційованих пухлин не виявляли. Для більш детальної оцінки взаємозвязку між експресією досліджених біомолекулярних маркерів нами було використано статистичний метод оцін- ки медіан (Ме). Так, було визначено, що для біл- ків р53 та РЕ медіанне значення ІМ дорівнювало 30,0%, а для показника ЩМС медіанне значення кількості судин на 1 мм2 становило 60. Враховуючи значення медіан, нами були використані наступ- ні критерії оцінки ступеня експресії досліджених біо маркерів: для білків р53 та РЕ ІМ < 30,0% вва- жали низькою експресією, а ІМ ≥ 30,0% — висо- кою. ЩМС < 60 судин на 1 мм2 вважали низькою, а ЩМС ≥ 60 — високою. Оцінку проліферативного потенціалу проводили за іншими критеріями відпо- відно до рекомендацій літератури і згідно з резуль- татами наших попередніх досліджень [13]. При зна- ченнях ІП < 10,0% експресію білка Кі-67 вважали низькою, а при ІП ≥ 10,0% — високою. Згідно з розробленими критеріями кількість пух- лин з високою і низькою ЩМС змінювалася в за- лежності від ступеня їх диференціювання. Так, у групі хворих на ВДА яєчника тільки 37,5% пухлин мали високу ЩМС, а у хворих з НДА яєчника кіль- кість випадків з високою ЩМС збільшувалася до 55,9% (рисунок). Рисунок. Кількість пухлин з високою і низькою ЩМС у хво- рих на серозний РЯ різного ступеня диференціювання У той же час у хворих з патогістологічним діагно- зом ВДА яєчника переважна кількість пухлин мала низький індекс проліферації та високий рівень екс- пресії РЕ. При цьому кількість пухлин з низькою і ви- сокою експресією білка р53 була майже однаковою. У хворих з НДА яєчника переважали високопроліферу- ючі пухлини з високою експресією білка р53 і низь- кою або відсутньою експресією РЕ (табл. 4). Таблиця 4 Кількість пухлин з високою і низькою експресією білків Кі-67, р53 та РЕ у хворих на серозний РЯ різного ступеня диференціювання Досліджені молекулярно- біологічні маркери Ступінь експресії маркера Кількість пухлин, % ВДА ПДА НДА Кі-67 ІП = 0 ІП < 10,0% ІП ≥ 10,0% 20,0 40,0 40,0 36,7 6,6 56,7 24,3 16,2 59,5 р53 ІМ = 0 ІМ < 30% ІМ ≥ 30% – 50,0 50,0 20,0 43,3 36,7 8,3 38,9 52,8 РЕ ІМ = 0 ІМ < 30% ІМ ≥ 30% – 11,1 88,9 17,6 26,5 55,9 40,6 21,6 37,8 Судячи з отриманих даних, можна говорити, що у більшості вивчених пухлин яєчника білок р53 не впливав на процеси проліферації і ангіогенезу, що може бути пов’язано з підвищенням зміненої фор- ми білка р53 у пухлинах яєчника, яка знижує його інгібуючий вплив на вищезгадані процеси. Більше того, згідно з результатами інших дослідників [14], ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ 241О Н К О Л О Г И Я • Т. 1 0 • № 2 • 2 0 0 8 стимуляція неоваскуляризації у пухлинах яєчника може підвищуватись в умовах гіпоксії, незалежно від стану гена ТР53, а за рахунок активації фактора HIF-1ά. На відміну від цього, наявність оберненої залежності між ЩМС та експресією РЕ у НДА яєч- ника, напевно, свідчить про залежність судиноут- ворення в цих пухлинах від експресії РЕ. Виходячи з результатів дослідження, можна гово- рити про існування зв’язку між ступенем неоваску- ляризації серозних аденокарцином яєчника та сту- пенем їх диференціювання, оскільки кількість пух- лин з високим рівнем ЩМС у групі хворих з НДА була майже у 1,5 раза вище ніж у хворих з ВДА та ПДА яєчника, і у НДА виявлено тенденцію до підви- щення кількості судин на 1 мм2. Ці дані дещо супере- чать результатам інших дослідників, які показали, що високо- та помірнодиференційовані сосоч кові цистаденокарциноми яєчника більш васкуляризо- вані, ніж низькодиференційовані пухлини [2]. Таким чином, проведене дослідження показало, що у серозних аденокарциномах яєчника спостері- гається значна гетерогенність ЩМС, яка найбільш виражена в низькодиференційованих пухлинах. Визначено, що поява віддалених метастазів у аде- нокарциномах яєчника асоціюється з низьким рів- нем експресії РЕ і незначним підвищенням ЩМС. Встановлено, що у хворих, термін життя яких скла- дав < 5 років, ЩМС у пухлинах та експресія білка р53 були достовірно вищими, а експресія РЕ — до- стовірно нижчою, порівняно з такими у пухлинах хворих, що були живі після операції 5 років і біль- ше. Отримані дані свідчать, що для оцінки перебі- гу серозного раку яєчника перспективним є визна- чення ЩМС, експресії р53 та РЕ в якості прогнос- тичних маркерів пухлинного процесу. ЛІТЕРАТУРА 1. Амчиславский ЕИ, Соколов ДИ, Сельков СА, Фрейд- лин ИС. Пролиферативная активность эндотелиальных кле- ток человека линии ЕА.hy926 и ее модуляция. Цитология 2005; 47 (5): 393–402. 2. Михалева ЛМ, Мороз ЕА, Бархина ТГ и др. Морфо- функциональная характеристика кровеносных сосудов ми- кроциркуляторного русла в серозных опухолях яичников. Арх патол 2005; (6): 28–31. 3. Ровенський ЮА. Клеточные и молекулярные механиз- мы опухолевой инвазии. Биохим 1998; 63 (9): 1204–21. 4. Черноглазова ЕВ, Дбар ЖН, Степанова ЕВ. Молекуляр- ные механизмы опухолевого неоангиогенеза. Успехи соврем биол 2004; 124 (5): 480–8. 5. Копнин БП. Опухолевые супрессоры и мутаторные гены. В кн: Канцерогенез. Под ред ДГ Заридзе. Москва: Ме- дицина, 2004. 575 с. 6. Kawai H, Li H, Chun Ph, et al. Direct ineraction between BRCA1 and the estrogen receptor regulates vasculiar endotelial groqth factor (VEGF) transcription and secretion in breast cancer cells. Oncogene 2002; 21: 7730–9. 7. Hallingswarth HC, Kohan EC, Sterinberg SM, et al. Tumor angiogenesis in advanced stage ovarian carcinoma. Am J Pathol 1995; 147: 33–41. 8. Nakayama K, Kanzaki A, Takebayashi Y, et al. Different features of angiogenesis between ovarian and breast carcinoma. Cancer Lett 2001; 170: 161–7. 9. Эллиниди ВН, Аникеева НВ, Максимова НА. Практи- ческая иммуноцитохимия (методические рекомендации). Санкт-Петербург: ВЦЭРМ МЧС Розсип, 2002. 36 с. 10. Abulafia O, Ruizi JE, Holcomb K, et al. Angiogenesis in earli-invasive low-malignant-potential epithelial ovarian carcinoma. Obstet Gynecol 2000; 95: 548–52. 11. Alvarez AA, Krigman HR, Whicker RS, et al. The prognostic significance of angiogenesis in epithelial ovarian cancer. Clin Cancer Res 1999; 5: 587–91. 12. Bamberger ES, Perrett CW. Angiogenesis in epithelian ovarian cancer. J Clin Pathol 2002; 55: 348–59. 13. Buchynska LG, Nesina IP, Yurchenko NP, et al. Expression of p53, p21waf1/cip1, p16ink4a and Кi-67 proteins in serous ovarian tumours. Exp Oncol 2007; 29 (1): 49–53. 14. Horiuchi A, Imai T, Shimizu M, et al. Hypoxia-induced changes in the expression of VEGF, HIF-1 alpha and cell cycle- related molecules in ovarian cancer cells. Anicancer Res 2002; 22 (5): 2697–702. THE PROGNOSTIC SIGNIFICANCE OF MICROVESSEL DENSITY FOR SEROUS OVARIAN CANCER PATIENTS I.P. Nesina, O.V. Romanenko, V.M. Grinkevych, N.P. Yurchenko, V.S. Svintsitskiy, L.G. Buchynska Summary. Current study has demonstrated that microvessel density (MVD) in ovarian serous carcinomas was very heterogeneous, especially in G3 adenocarcinomas. Patients who lived less than 5 years were shown to have significantly increased MVD and p53 expression and decreased estrogen receptors (ER) expression compared to those who lived longer after the operation. It has also been established that metastases occur on the background of high ER expression. The obtained data prove that the study of MVD, p53 and ER expression in serous ovarian cancer is very perspective and can be used as prognostic markers of this disease course. Key Words: ovarian cancer, tumor grade, Ki-67, р53, CD34, estrogen receptors, microvessel density. Адреса для листування: Несіна І.П. 03022, Київ, вул. Васильківська, 45 Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України

Прогностичне значення щільності мікросудин у серозних аденокарциномах яєчника

Institution

Ähnliche Einträge