Роль мікролегування у досягненні життєздатної норми росту споживання сталі

Унікальність "сталевої хвилі" в ХХІ ст. повинна бути ретельно проаналізована в усіх країнах, що виготовляють сталь. Цей аналіз повинен сформувати істотні моменти щодо запланованого розширення виробництва сталі. У плануванні вигідно врахувати ці фактори, щоб оминути в майбутньому похибки, в...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2008
Автор:	Корчинський, М.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2008
Теми:	Світ інновацій
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2368
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Роль мікролегування у досягненні життєздатної норми росту споживання сталі / М. Корчинський // Наука та інновації. — 2008. — Т. 4, № 2. — С. 74-81. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860062758777651200
author	Корчинський, М.
author_facet	Корчинський, М.
citation_txt	Роль мікролегування у досягненні життєздатної норми росту споживання сталі / М. Корчинський // Наука та інновації. — 2008. — Т. 4, № 2. — С. 74-81. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
collection	DSpace DC
description	Унікальність "сталевої хвилі" в ХХІ ст. повинна бути ретельно проаналізована в усіх країнах, що виготовляють сталь. Цей аналіз повинен сформувати істотні моменти щодо запланованого розширення виробництва сталі. У плануванні вигідно врахувати ці фактори, щоб оминути в майбутньому похибки, викликані неправильними припущеннями. "Випадковий бізнес" більше не буде затребуваний, і ера дешевої сировини може піти назавжди.
first_indexed	2025-12-07T17:05:35Z
format	Article
fulltext	74 ВСТУП Безперервне зростання виробництва ство� рює серйозні деформації в питаннях постачан� ня сталі. Для покращення ситуації, а також для стримування зростання цін пропонуються різні шляхи. Перспективними і привабливими є ме� тоди створення сталі високої міцності. У Ки� таї ця концепція увійшла у стратегічну "полі� тику розвитку сталеливарної промисловості". Щоб зменшити витрати сталі, її виробники стимулюються до розробки економічних ре� сурсозберігаючих технологій виробництва високоміцної сталі на заміну вуглецевої сталі низької якості. Вищевказані передумови забез� печуються мікролегуванням сталі. Висока міц� ність мікролегованих сталей зумовлена зміна� ми мікроструктури, що відбуваються при га� рячій прокатці й наступному охолодженні. Серед різноманітних мікролегованих систем азотно�ванадієві (N—V) сталі мають економічні і технологічні переваги. Економічний аналіз свідчить, що ця заміна може бути корисною як для виробників, так і для споживачів сталі. Крім того, зменшення забруднень внаслідок скоро� чення виробництва покращує навколишнє се� редовище. Для реалізації концепції заміни не� обхідна тривала стратегічна схема, котру би підтримали всі зацікавлені учасники. ЗРОСТАЮЧА РОЛЬ МІКРОЛЕГОВAНИX СТАЛЕЙ Розвиток і вдосконалення мікролегованих сталей (MLCT) розцінюється як чи не найбіль� ше досягнення у металургії ХХ ст. Короткий огляд науково�дослідних і дослідно�конструк� торських робіт по розробці нового класу будівельних матеріалів перших трьох десяти� літь було представлено на конференції "Мікро� легування�75" у м. Вашингтоні (США). Навіть на сьогодні матеріали цієї конференції є цін� ним внеском у тематику мікролегованих сталей. Роботи Пікерінга, Козазу, Гладмана, Фукуда та інших сприяли розумінню різних механізмів зміцнення, впливу параметрів вальцювання на мікроструктуру, засад оптимізації хімічного складу і гарячої прокатки як термомеханічного процесу. На ранніх стадіях стимулом цієї роз� робки була потреба в економічних високотрив� ких товстих листових сталях для виробництва труб магістральних трубопроводів. Щоб одер� жати максимальне феритне подрібнення (refi� nement), необхідною вважалася деформація нижче температури зупинки рекристалізації (Trs). Оскільки ніобієві сталі показали найвищу Trs, то цей елемент було обрано визначаючим у розвитку ССR�технологій ("звичайне кероване вальцювання"). Технологія CCR стала загаль� новживаною термомеханічною обробкою, нез� важаючи на високі тиски при прокатці та низь� ку продуктивність. Як результат цієї конфе� ренції можна вважати, що накопичені знання є тільки верхівка айсберга і може бути ще багато нових досягнень [1]. Конференція "Мікролегування�95", прове� дена в Пітсбургу (США), підтвердила ці тверд� ження [2]. Протягом конференції було поясне� но складний механізм безперервного розливан� ня мікролегованих сталей, а також розроблено Наука та інновації. 2008. Т 4. № 2. С. 74–81. М. Корчинський РОЛЬ МІКРОЛЕГУВАННЯ У ДОСЯГНЕННІ ЖИТТЄЗДАТНОЇ НОРМИ РОСТУ СПОЖИВАННЯ СТАЛІ © М. КОРЧИНСЬКИЙ, 2008 високотемпературний режим вальцювання, здібний дати дрібне зерно фериту (4 мкм), як і CCR. Нова технологія вальцювання — "керована рекристалізація" (RCR) — не лише була позбав� лена багатьох недоліків CCR, але стала також енергозберігаючою. Широке використання електродугового плав� лення (>50 % у США, ~40 % у світі) сфокусу� вало увагу на негативних ефектах впливу азо� ту. Ванадій був застосований не лише для нейт� ралізації азоту та забезпечення "нестаріння" сталі, але і для трансформації шкідливої до� мішки у компонент рентабельного сплаву. Впровадження практики лиття й прокатки тонкого слябу (TSCR) стало революцією у виробництві сталі. Стало можливим перетво� рення рідкої сталі у ринковий виріб (металеві стрічки) на лінії неперервного розливу сталі. Водночас із суттєвою економічною перевагою використання вилитого слябу створювало та� кож проблеми щодо подріблення грубих (де� кілька мм в діаметрі) зерен аустеніту. Завдяки низькій Trs мікролеговані ванадієві сталі є іде� альними для виробництва високоміцних ста� лей за допомогою TSCR�технології. Одна з проблем промисловості того періоду полягала в необхідності зниження ваги авто� мобілів з метою зменшення споживання бен� зину. Було розпочато розробку надлегкого ста� левого кузова для автомобілів (ULSAB). Про� ект спонсорувався інтернаціонально. Мета його полягала в створенні більш легкого і од� ночасно більш міцного кузова. Цього було до� сягнуто заміною холоднокатаної вуглецевої сталі високоміцними сортами сталі. Ще більш важливим було те, що заміна зменшила витра� ти. Тому високоміцні сорти холодного прока� ту стали основним матеріалом автомобільної промисловості. Конференція "Мікролегування�07" в Каль� кутті (Індія) проходила в час безпрецедентно� го збільшення споживання сталі. Ця ситуація вимагала нових підходів, щоб запобігти нега� тивному впливові на глобальну економіку. Я проаналізую нову роль мікролегованих ста� лей для пом'якшення негативних наслідків росту "сталевої хвилі" та їх потенціалу, котрий сприятиме нормалізації цього сплеску. Вико� ристання мікролегованих сталей покращить стан екології. Зменшення питомої ваги завдя� ки використанню мікролегованих сталей і та� ким чином усунення зайвих витрат цінних ре� сурсів виробництва сталі низької якості спри� ятиме розвитку народного господарства. СПЛЕСК СПОЖИВАННЯ СТАЛІ ТА ЙОГО ПРИЧИНИ Початок ХХІ ст. співпав з безпрецедентним збільшенням виробництва та споживання сталі. У кінці минулого століття світове вироб� ництво сталі складало біля 850 млн. т на рік. Навіть ця кількість, як вважали, була надмір� ною, що сприяло заниженню цін на сталь. По� чинаючи з 2001�го року виробництво сталі росте драматично. Рівня 1 млрд. т на рік було досягнуто в 2004 р., і зростання виробництва триває щорічно на 7—8 % (рис. 1). Всесвітнє виробництво сталі у 2006 р. було на 50 % ви� ще, ніж у 2001 р. [2]. В результаті, до кінця 2006 р. світове виробництво сталі становило 1,24 млрд. тон у рік, що складає 50%�е збіль� шення за 5 років [3]. Китай є головним вкладником у "сталевій хвилі" по використанню сталі, водночас ви� робництво сталі в розвинених країнах зали� шається застійним. Зростає роль нових еко� номік [3]. Вибухове зростання попиту на сталь Світ інновацій Наука та інновації. № 2, 2008 75 Рис. 1. Світове виробництво сталі, млн. т. (перелічена на рік норма) є відображенням зростаючої ролі нових еко� номік. Сьогодні провідну роль у виробництві первинної сталі відіграє Китай (рис. 2). Розвиваючи виробничу технологію і екс� портуючи споживчі товари, Китай був змуше� ний залучити іноземні інвестиції. На сьогодні Китай став світовим виробничим центром і, експортуючи низько� та високотехнічні това� ри, досягнув щорічного зростання валового національного продукту (ВНП) на 8—10%. Це сприяло процесу модернізації завдяки потуж� ним інвестиціям в інфраструктуру, різно� манітну індустріалізацію та урбанізацію. Ці напрями вимагають великої кількості конст� рукційних матеріалів, перш за все — низько� якісної вуглецевої сталі гарячої прокатки. Ця продукція становить >80 % поточного попиту. З огляду на те, що доступність конструкцій� них матеріалів значною мірою визначає сту� пінь досяжності поставлених економічних цілей, гарантія своєчасної поставки сталі є обов'язковою. Такий шлях модернізації з метою підвищен� ня життєвого рівня населення проходять усі країни, що розвиваються, проте лише після досягнення певного рівня добробуту, котрий визначається ВНП (рис. 3). Зростаючий по� пит на сировину і конкуренцію серед спожи� вачів створює ринкове середовище виробників. Експорт сировини забезпечує високий рівень росту ВНП (порядку 5—8 % щорічно) краї� нам, що розвиваються. Він значно вищий, ніж у розвинених країнах (<3—5 %) [4]. Наприк� лад, починаючи від 2001 р. рівень зростання сталевого виробництва в Індії подібний до Китаю (рис. 3). Ці спостереження показують, що попит на сталь ростиме і надалі [3]. "Сплеск" — це не перехідний цикл, це явище тривале. Попит на сталь формується країнами, що розвиваються, бо вони прагнуть поліпшити свої економічні стандарти. Ці події не можуть бути призупинені — вони стануть одним з виз� начальних факторів глобальної економіки [5]. НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ СПЛЕСКУ В СТАЛЕВОМУ ПОПИТІ Раптове збільшення виробництва сталі по� рушує баланс між попитом та пропозицією. Результуючий дефіцит спричинив істотне збільшення цін. За три роки витрата залізної руди збільшилась на 120 %. Відповідно зміню� валася ціна на сталеві відходи та добавки, кокс, енергію та транспортування. Високі ці� ни на сталь були перекладені на споживача, а в результаті привели до збільшення вартості життя (прожиткового мінімуму). Друга сфера, що викликає занепокоєння, — екологічна деградація навколишнього середо� вища забрудненням. Відсутність ефективних заходів, щоб управляти емісією (особливо так званими "зеленими (парниковими) газами"), спричинила шкідливий вплив і у місцевому масштабі й на глобальному потеплінні. Світ інновацій Наука та інновації. № 2, 200876 Рис. 2. Китайське, японське, індійське та американське виробництво первинної сталі (перерахунок на рік) Рис. 3. Індійське виробництво первинної сталі (перера� хунок на рік) ЗАХОДИ ПО ДОСЯГНЕННЮ "ЖИТТЄЗДАТНОЇ" НОРМИ РОСТУ ВИРОБНИЦТВА СТАЛІ Для зменшення негативних впливів сплес� ку застосовували різні засоби, щоб досягти "життєздатного" рівня росту. Розглянуті фак� тори включають збереження, рециркуляцію, використання процесів, що заощаджують енер� гію, активне дослідження нових мінеральних ресурсів і т.д. З метою запобігання екологічної деградації було запропоновано, щоб однакові пріоритети були призначені для досягнення економічних цілей і уникнення шкідливої емісії. Невідворотність зростання сталевого попи� ту пов'язана з вимогами часу, проектованими для того, щоб досягти певних економічних ці� лей. У формулюванні умов, необхідних для "життєздатного" рівня росту сталеливарної промисловості, обов'язково слід знайти баланс, щоб не гальмувати економічний розвиток. В контексті цих проблем концепція задово� лення технічних потреб (що пов'язано з еко� номічними цілями) меншою кількістю сталі, але кращого рівня якості — приваблива і мож� лива [6]. Для сприйняття нової концепції не� обхідно, однак, перебороти сильний скепти� цизм як виробників сталі, так і споживачів. Для сталевого виробника продаж меншої кіль� кості сталі еквівалентний меншій кількості прибутку. Для сталевого споживача викорис� тання більш якісної сталі означає більш висо� ку матеріальну витрату. Щоб перебороти це негативне сприйняття, необхідно запевнити, що висока міцність як засіб для скорочення кількості може бути отримана за мінімальну плату. Для заміни сортаменту (щоб бути жит� тєздатною і технічно й економічно) цінність скорочення кількості повинна компенсувати вищу вартість більш міцного матеріалу. МІКРОЛЕГОВАНІ СТАЛІ — ЗАМІНА НИЗЬКОЯКІСНИХ СТАЛЕЙ Мікролегована (ML) сталь — унікальна заміна низькоміцних гарячекатаних вуглеце� вих сталей — на сьогодні складає основний обсяг сталевого тоннажу. ML�сталі рентабель� ні, тому що їхня висока міцність не залежить від високої ціни одержання сплаву та терміч� ної обробки. Висока міцність (границя теку� чості 350—700 МПа) — результат двох меха� нізмів (роздрібнення зерна й дисперсне зміц� нення), що взаємно підсилюються і діють у процесі гарячої прокатки й наступного охо� лодження. Це результат взаємозв'язку між мікролегуванням і деформацією гарячої про� катки та реакцією ML�елементів (N або С) у процесі охолодження [7]. Щоб отримати вартість зміцнення ML�ста� лі настільки низькою, наскільки це можливо, повинні бути виконані кілька умов: матриця й ML�сталі, й С—Мn�сталей повин� на бути подібна до додаткового мікролегу� вання; повинен бути застосований енергозберігаю� чий процес гарячої прокатки, що характе� ризується низькими температурами почат� ку й високими завершення. Для досягнення цієї мети ML�сталь повинна мати низьку температуру зупинки рекристалізації (Tr3); для забезпечення формоутворення дрібно� зернистого фериту (4—6 мкм) аустеніт по� винен бути підготовлений повторною пе� рекристалізацією в кожному проході валь� цювання до заключного діаметра 20 мкм. Температура Tr3 повинна бути нижчою від температури завершення процесу (тверд� ження, висловлене Козасу (Kozasu), що найменше феритне зерно є отримане від де� формованого (нерекристалізованого) аусте� ніту, дійсне тільки для грубого аустеніту); для максимального дисперсного зміцнення фериту вуглецеві або азотні компоненти ML�сталі повинні бути високорозчинні в аустеніті; ефект дисперсійного зміцнення залежить від об'ємної частки (fv) і розміру частки (dp). Для даної кількості елемента ML�сталі fv за� лежить від С і N, наявних у фериті. Через високу розчинність концентрація азоту у фериті така ж, як у сталі [8]. Всі еле� менти MА мають більшу спорідненість з N, ніж Світ інновацій Наука та інновації. № 2, 2008 77 з С. Збільшення в супернасиченості N й С сти� мулює рушійну силу і кількість утворень за� родків, роблячи більш дрібні частки. Зменше� ний міжчастинний інтервал збільшує ефект дисперсійного зміцнення. Цей механізм ефек� тивний в V—Nb—ML�сталях; фактично у при� сутності більшої кількості азоту. Щоб досягти бажаної границі плинності, кількість V му� сить бути зменшена до 40 %. Ефекти виділення карбідів менш явні й більш важкі в керуванні. Вміст вуглецю у фе� риті не сталий, а залежить від кінетики перет� ворення γ—α. У низьковуглецевих сталях (~0,05 % C) перетворення швидке і вміст вуг� лецю визначається рівновагою між феритом і цементитом. При Т = 600 °С ферит містить тільки 50 · 10�6 вуглецю. Для більш високовуг� лецевих сталей час, необхідний для завершен� ня перетворення, довший. Протягом цього періоду метастабільна piвновага між феритом й аустенітом переважає, і вміст вуглецю у фе� риті може бути на високому рівні: 250 · 10�6 при Т = 600 °С. Крім того, рушійна сила для зарод� ження карбіду набагато нижча, ніж для нітри� ду. Реакція сповільнювалася і не завершува� лася, якщо безперервне охолодження було за� надто швидким. Для сприяння формуванню дрібнодисперсного нітриду в низьковуглеце� вих сталях доцільним є приріст вмісту азоту. Вищезгадані міркування можуть слугувати pекомендaцiями щодо вибору найбільш рен� табельного компонента ML�сталі. При виборі Nb або V ці елементи часто розцінюються як взаємозамінні. У ML�сталі вони виконують подібні функції. Вони обидва роздрібнюють феритне зерно і стимулюють дисперсійне твер� діння. Перевага часто надається менш дорого� му елементу, зазвичай — ніобію. Цей підхід спрощує проблему та може приз� вести до неправильних висновків. Як показано в табл. 1, фактори, що впливають на структуру сплаву, значно відрізняються для Nb й V. Для оптимального зміцнення параметри в хімії сталі й у гарячій прокатці є відмінним для Nb й V. Крім того, загальна вартість сталі містить такі додаткові фактори, як витрата енергії для гарячої прокатки, продуктивність, взаємодія з N, складність обробки і т. ін. Гаряча прокатка V�сталей подібна до сталі С—Мn, що робить їх ефективними за ціною. Технічні переваги сталей V—Nb можуть бу� ти сформульовані так [9]: обидва механізми зміцнення (подрібнення зерна й виділення фаз) активізовані; ванадій перетворює азот з шкідливої доміш� ки в ефективний компонент сплаву; мікролегування ефективне у широкому діа� пазоні вмісту вуглецю; Світ інновацій Наука та інновації. № 2, 200878 Таблиця 1 Параметри відмінностей між ніобієм і ванадієм Фактори, що впливають на сплав Ніобій Ванадій Розчинність МС та MN в аустеніті Температура закінчення рекристалізації Легкість рекристалізації Краща технологія вальцювання Сумісність із азотом Вплив на здрібнювання зерна Вплив на дисперсійне твердіння Вплив N на виділення в аустеніті Вплив N на виділення у фериті Зв'язок N у фериті Низька Висока Низька CCR Негативна Сильний Слабкий Інтенсивний Незначний Слабкий Висока Низька Висока RCR Позитивна Сильний Сильний Обмежений Позитивний Сильний Таблиця 2 Витрати в умовних одиницях Сталь С—Мn ML�сталь Основа Присадка МА Прибуток Сума Прибуток Витрата матеріалу 100 0 20 120 4 т � 20 = 80 4 т � 120 = 480 100 15 35 150 3 т � 35 = 105 3 т � 150 = 450 вальцювання з керованою рекристалізацією енергетично найвигідніше; здібність до рекристалізації робить їх іде� альними для прокатки тонкого слябу. ЕКОНОМІКА ЗАМІНИ Економіка ML�сталей після заміни С—Мn� сталей може бути проілюстрована таким прикладом. Для ML�сталі, що є вдвічі міцні� шою за сталь С—Мn, досяжне зменшення ва� ги — не менше 25 % [10]. Це означає, що 4 т С—Мn�сталі можуть бути замінені на 3 т ML� сталі. Використовуючи умовні одиниці, витрата базової сталі прийнята за 100 для обох сталей. Витрата додатка ML�сталі приблизно оцінена в 15 %; прибуток — 20 % для С—Мn�сталі і 35 % для ML�сталі (див. табл. 2). З таблиці видно, що виробник, продаючи менше ML�сталі (3т), має більш високий при� буток (105), ніж від продажу більшої кіль� кості (4т) сталі С—Мn (80). Для споживача витрата матеріалу зменшена на 30 одиниць. Крім того, знижена вартість перевезення і ви� робничі витрати (зварювання більш тонких секцій / профілів прокату) вигідні для спожи� вача. Ситуація переваги така, при якій всі сто� рони виграють. Цей приклад показує що, виготовляючи ML�сталь з високими робочими характерис� тиками, ми заощаджуємо одну тону сталі С— Мn, тобто економимо капітал, робочу силу, сировину і енергію, не витрачену на те, щоб зробити низькоякісну сталь. Цей показник доданої вартості (еквівалент формування дос� татку) є важливим компонентом національної економіки. Зростання споживання сталі, ймовірно, про� довжуватиметься, оскільки нові економіки, що розвиваються, вимагають свою частку. Екстра� поляція тенденції показує, що 2 млрд. т сталі могли б вимагатися через 7—8 років. Змаган� ня за гарантування необхідних кількостей си� ровини й енергії стане жорстким, і ціни на ринку, як очікується, злетять. Це — дійсно не� життєздатний сценарій, що вимагає запобіж� них заходів. СТРАТЕГІЯ КИТАЮ В РОЗВИТКУ СТАЛЕЛИВАРНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ Протягом минулих кількох років сталели� варна промисловість у Китаї зростала за рів� нем 20 % на рік, становлячи приблизно 70—80 % всесвітнього росту виробництва. До кінця 2007 р. виробництво сталі в Китаї може досяг� нути безпрецедентного рівня — 500 млн. т що� річно. Фактично вся сталь, вироблювана в Ки� таї, використається усередині країни для: 1) розвитку інфраструктури; 2) індустріалізації; 3) урбанізації. Економічне зростання підтри� мується експортом виготовлених товарів, зов� нішніми прямими інвестиціями і ростом внут� рішнього використання товарів споживання. Економічні досягнення 20�ти останніх років поліпшили життєвий рівень однієї третини населення. Тобто в Китаї ще довгий шлях до задоволення очікувань ще двох третин насе� лення, тобто 800�и млн. людей. Незважаючи на видимі успіхи, промисло� вість обтяжена багатьма недоліками, серед яких — ірраціональна локалізація сталеливар� них підприємств, повільне сприйняття сучас� них технологій, присутність багатьох малих неефективних виробництв і приголомшли� вий рівень забруднення й руйнування сере� довища. Щоб поліпшувати ситуацію й втримати ре� гулювання майбутнього розширення вироб� ництва, урядом Китаю в 2005 році була затве� рджена "Стратегія розвитку сталеливарної промисловості" [11]. Ця стратегія передбачає поступове видалення малих неефективних за� водів і зменшення кількості сталевих підп� риємств внаслідок злиття компаній і привати� зації. До 2010 року очікується, що кращі 10 внутрішніх виробників сталі акумулюють до 50 % повної національної потужності. Цей відсоток, як очікується, збільшиться до < 70 % до 2020 року. Особливо цікавим є розділ VІІІ Стратегії "Економічне використання стале� Світ інновацій Наука та інновації. № 2, 2008 79 вих виробів". Для єдиної мети зменшення споживання сталей виробники заохочені роз� робити економічні і ресурсозберігаючі висо� коміцні матеріали як засіб зниження ваги. Од� ночасно специфікації проектів і стандартів будуть переглянуті й модифіковані, щоб не затримувати комерційне впровадження нових високоміцних виробів (статті 32 й 34). Концепція заміни сталей високої міцності замість низького класу сталей С—Мп в офі� ційній "Стратегії" є визначаючою. Якщо ця концепція буде прийнята й практично реалі� зована в країні, що представляє 1/3 всесвітнь� ого сталевого виробництва, нова стратегія бу� де мати глобальне значення. Потенціал використання ML�сталі проде� монстровано в Китаї. Сталі, використовувані в будівельних конструкціях, більшою мірою вироблені в Китаї. Досвід з арматурними прутками є повчальним. У Китаї 90 млн. т ар� матурної С—Мn�сталі використовуються що� річно. Границя текучості (YS) арматурної ста� лі 2�го класу — тільки 270 МПа. Замінюючи арматуру 2�го класу мікролегованою арматур� ною сталлю класу 3 (400 МПа, YS), загальну вагу арматури можна зменшити на 15 %. Як� що всю арматуру замінити на мікролеговану сталь класу 3, то приблизно 15 млн. т можна зекономити. Це число можна подвоїти б, ви� користовуючи арматурну сталь 4�го класу (500, МПа YS). Ця більш міцна арматура об� межено виробляється в Китаї, але тільки на експорт. Імовірно, що заміну на більш міцну арматуру буде прискорено, коли витрата си� ровини й енергії збільшиться, роблячи вироб� ництво низькоякісної продукції економічно невигідним. У плануванні майбутнього розвитку еко� номіки заслуговує на увагу той факт, що зга� дана заміна в Китаї може бути не варіантом, а економічною необхідністю. Ця заміна (коли вона буде прийнята) створить умови для ви� робництва великої кількості ML�сталей. Ус� пішне використання мікролегованої сталі для зниження ваги — заслужений дивіденд вели� чезних наукових і технологічних зусиль, вит� рачених у минулому сторіччі на вдосконалю� вання ML�сталей. Введення концепції заміни сталей в дію у Китаї може бути прискорене адміністративни� ми важелями. В інших країнах, щоб одержати бізнес�згоду, могла б вимагатися стратегічна схема далекого порядку, містячи в собі всіх учасників підстановки. Союз учасників пови� нен би включити і виробників сталі, і користу� вачів, відповідальних за збереження мінераль� них ресурсів й енергії, а також організацій, що мають справу з екологічними завданнями ло� кального забруднення води й повітря, а також виділення "парникових газів". ВИСНОВКИ На початку ХХІ ст. ми стикнулися з новою, досі небаченою "сталевою хвилею". Через сплеск всесвітнього попиту на сталь глобаль� не споживання сталі збільшилося на 50 % за 5 років. Це безперервне збільшення піджив� люється економіками, що перебувають на стадії становлення, та бажанням модернізації. Зростання споживання має тенденцію до збе� реження на багато десятиліть. Результуючі недоліки і високі ціни ресурсів можуть бути зменшені, якщо використовува� ти більш міцні сталі. Така заміна може бути вигідною і для виробників сталей, і для спо� живачів, диспонуючи більш міцними матеріа� лами (додатково зі зниження ваги), отрима� ними за більш помірну (низьку) ціну. Ця умо� ва повністю може бути задоволена шляхом використання ML�сталей. Задоволення технічних потреб меншою кількістю сталі має два важливих наслідки: грошово�кредитна вартість сталі, зекономле� на шляхом зниження ваги, представляє капітал, робочу силу, сировину, і енергію, не витрачені на виробництво низькоякісної сталі, що еквівалентно кроку до формування достатку й вигідно для економіки в цілому; зниження сталевого виробництва зменшує шкоду навколишньому середовищу, що важ� Світ інновацій Наука та інновації. № 2, 200880 Світ інновацій Наука та інновації. № 2, 2008 81 ливо і з огляду на локальне екологічне бла� гополуччя, і у плані занепокоєння щодо гло� бального потепління, викликаного некеро� ваним виділенням "парникових газів". Унікальність "сталевої хвилі" в ХХІ ст. по� винна бути ретельно проаналізована в усіх країнах, що виготовляють сталь. Цей аналіз повинен сформувати істотні моменти щодо запланованого розширення виробництва ста� лі. У плануванні вигідно врахувати ці факто� ри, щоб оминути в майбутньому похибки, викликані неправильними припущеннями. "Випадковий бізнес" більше не буде затребу� ваний, і ера дешевої сировини може піти на� завжди. ЛІТЕРАТУРА 1. Корчинський М. Мікросплави�75, Union Carbide Соrр., Нью�Йорк, 1977. — Р. 746. 2. Корчинський М. Мікросплави�95, ISS, 1995. — Р. 3. 3. R.M. Bunting, Strategic Minerals Соrр., Приватна ко� мунікація. 4. Rotenberg J. Bridgewater Associates, N.Y. Times, Jan. 2007. 5. Нові Титани, Огляд Світової Економіки, Економіст, 16 вересня 2006. 6. М. Korchynsky. Material Science Forum, т. 500, листо� пад 2005. — С. 471—480. 7. М. Korchynsky. Proceedings HSLA Steels 2005, Іron & Steel supplement 2005, vol. 40. — Р. 3—8. 8. S. Zajac et аl. Int. Symposium " Microalloying іn Steels: New Trends for the 21st Century", Sept. 1998, SanSe� bastian, Spain. — Р. 295—302. 9. R. Lagneborg, et аl. Scandinavian Journal of Metallurgy, vol. 28 (1999). — Р. 1. 10. Sheet Steel Handbook, Design and Application of High Strength Sheet Steel, SSAB, Turnplat АВ, Sweden, 1996. 11. China Metallurgical Newsletter, vol. 7, No14, July 28, 2005. Надійшла до редакції 16.10.07.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2368
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1815-2066
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:05:35Z
publishDate	2008
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	Корчинський, М. 2008-09-24T13:40:40Z 2008-09-24T13:40:40Z 2008 Роль мікролегування у досягненні життєздатної норми росту споживання сталі / М. Корчинський // Наука та інновації. — 2008. — Т. 4, № 2. — С. 74-81. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1815-2066 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2368 Унікальність "сталевої хвилі" в ХХІ ст. повинна бути ретельно проаналізована в усіх країнах, що виготовляють сталь. Цей аналіз повинен сформувати істотні моменти щодо запланованого розширення виробництва сталі. У плануванні вигідно врахувати ці фактори, щоб оминути в майбутньому похибки, викликані неправильними припущеннями. "Випадковий бізнес" більше не буде затребуваний, і ера дешевої сировини може піти назавжди. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Світ інновацій Роль мікролегування у досягненні життєздатної норми росту споживання сталі Role of Microalloying in Achievement of Expansion Viable Rate in Steel Consumption Article published earlier
spellingShingle	Роль мікролегування у досягненні життєздатної норми росту споживання сталі Корчинський, М. Світ інновацій
title	Роль мікролегування у досягненні життєздатної норми росту споживання сталі
title_alt	Role of Microalloying in Achievement of Expansion Viable Rate in Steel Consumption
title_full	Роль мікролегування у досягненні життєздатної норми росту споживання сталі
title_fullStr	Роль мікролегування у досягненні життєздатної норми росту споживання сталі
title_full_unstemmed	Роль мікролегування у досягненні життєздатної норми росту споживання сталі
title_short	Роль мікролегування у досягненні життєздатної норми росту споживання сталі
title_sort	роль мікролегування у досягненні життєздатної норми росту споживання сталі
topic	Світ інновацій
topic_facet	Світ інновацій
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2368
work_keys_str_mv	AT korčinsʹkiim rolʹmíkroleguvannâudosâgnennížittêzdatnoínormirostuspoživannâstalí AT korčinsʹkiim roleofmicroalloyinginachievementofexpansionviablerateinsteelconsumption

Роль мікролегування у досягненні життєздатної норми росту споживання сталі

Репозитарії

Схожі ресурси