Соціальні умови обмеження правосуб'єктності фізичних осіб у Стародавньому Римі
Стаття присвячена дослідженню соціальних умов обмеження правосуб’єктності фізичних осіб у Стародавньому Римі. До соціальних умов, які впливали на обсяг правосуб’єктності, римські юристи відносили безчестя, соціальний статус, релігію, родинні зв’язки, ремесла і заняття, місце народження і місце прожи...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Часопис Київського університету права |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23681 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Соціальні умови обмеження правосуб'єктності фізичних осіб у Стародавньому Римі / В.О. Качур // Часопис Київського університету права. — 2010. — № 4. — С. 23-27. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859916103116914688 |
|---|---|
| author | Качур, В.О. |
| author_facet | Качур, В.О. |
| citation_txt | Соціальні умови обмеження правосуб'єктності фізичних осіб у Стародавньому Римі / В.О. Качур // Часопис Київського університету права. — 2010. — № 4. — С. 23-27. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Часопис Київського університету права |
| description | Стаття присвячена дослідженню соціальних умов обмеження правосуб’єктності фізичних осіб у Стародавньому Римі. До соціальних умов, які впливали на обсяг правосуб’єктності, римські юристи відносили безчестя, соціальний статус, релігію, родинні зв’язки, ремесла і заняття, місце народження і місце проживання. Відтак здійснюється спроба розкрити суть кожної умови і показати ті обмеження правосуб’єктності фізичних осіб, які вона спричинювала. Ключові слова: соціальні умови, обмеження правосуб’єктності, фізичні особи.
Статья посвящена исследованию социальных условий ограничения правосубъектности физических лиц в Древнем Риме. К социальным условиям, которые влияли на объем правосубъектности, римские юристы относили бесчестие, социальный статус, религию, родственные связи, трудовую деятельность, место рождения и место проживания. Поэтому делается попытка раскрыть сущность каждого условия и показать те ограничения правосубъектности физических лиц, которые она вызывала. Ключевые слова: социальные условия, ограничение правосубъектности, физические лица.
The article explores the social conditions restricting of the personality of individuals in Ancient Rome. Roman lawyers called the shame, social status, religion, family communication, and work, place of birth and place of residence of the social conditions that affect the volume of the personality. Therefore, attempts to reveal the essence of each condition and to show restrictions of the personality that it provoked. Key words: the social conditions, restriction of the personality, individuals.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:05:29Z |
| format | Article |
| fulltext |
ÐåçþìåÓ ñòàòò³ àâòîðîì àíàë³çóºòüñÿ ³ñòîð³ÿ ñòàíîâëåííÿ ïîãëÿä³â ô³ëîñîô³â ³ â÷åíèõ íà ïèòàííÿ ñóòíîñò³ òà çì³ñòó ïðàâîóòâî-ðåííÿ, ïðîâîäèòüñÿ ¿õ óçàãàëüíåííÿ òà âèîêðåìëþþòüñÿ åòàïè ôîðìóâàííÿ ïðàâà.Êëþ÷îâ³ ñëîâà: ïðàâîóòâîðåííÿ, ïðàâîòâîð÷³ñòü.
Ðåçþìå ñòàòüå àâòîðîì àíàëèçèðóþòñÿ âîïðîñû èñòîðèè ñòàíîâëåíèÿ âçãëÿäîâ ôèëîñîôîâ è ó÷åíûõ íà âîïðîñû ñóùíîñòè èñîäåðæàíèÿ ïðàâîîáðàçîâàíèÿ, ïðîâîäèòñÿ èõ îáîáùåíèå, à òàêæå âûäåëÿþòñÿ ýòàïû ôîðìèðîâàíèÿ ïðàâà.Êëþ÷åâûå ñëîâà: ïðàâîîáðàçîâàíèå, ïðàâîòâîð÷åñòâî, çàêîíîòâîð÷åñòâî.
SummaryIn the article an author is analyse history of looks of philosophers and scientists on a question of essence and maintenance of lawformation, their generalization is conducted and the stages of forming law. Key words: law formation, law-making. Îòðèìàíî 19.10.2010
Â. Î. ÊÀ×ÓÐ
³ðà Îëåã³âíà Êà÷óð, êàíäèäàò þðèäè÷íèõ íàóê,äîöåíò, çàâ³äóâà÷ êàôåäðè Íàö³îíàëüíîãî óí³âåð-ñèòåòó á³îðåñóðñ³â ³ ïðèðîäîêîðèñòóâà÷³â Óêðà¿íèÑÎÖ²ÀËÜͲ ÓÌÎÂÈ ÎÁÌÅÆÅÍÍß ÏÐÀÂÎÑÓÁ�ªÊÒÍÎÑÒ² Ô²ÇÈ×ÍÈÕ ÎѲÁ Ó ÑÒÀÐÎÄÀÂÍÜÎÌÓ ÐÈ̲Ïðîãîëîøåííÿ Óêðà¿íè ïðàâîâîþ äåðæàâîþ (ñò. 1 Êîíñòèòóö³¿ Óêðà¿íè1) ïðèâåëî äî ïåðåîö³íêè ïð³îðè-òåò³â, âèçíàííÿ çàãàëüíîëþäñüêèõ ö³ííîñòåé, çì³íè ïðàâîâîãî ñòàíîâèùà ãðîìàäÿí òà ³íøèõ ô³çè÷íèõ îñ³á,ùî ïðîæèâàþòü íà ¿¿ òåðèòîð³¿. Öå, ó ñâîþ ÷åðãó, àêòèâ³çóâàëî ÷èñëåíí³ ïðîáëåìè, ïîâ�ÿçàí³ ç âèçíà÷åííÿìïîíÿòòÿ òà çì³ñòó ïðàâîñóá�ºêòíîñò³. Çîêðåìà, çàëèøàºòüñÿ â³äñóòí³ì ºäèíèé íàóêîâèé ï³äõ³ä äî âèçíà÷åííÿñóòíîñò³, çíà÷åííÿ ³ âíóòð³øíüî¿ ñòðóêòóðè ïðàâîñóá�ºêòíîñò³, íåâèð³øåíèì çàëèøàºòüñÿ ïèòàííÿ ïðî ¿¿ñï³ââ³äíîøåííÿì ³ç òàêèìè ñóì³æíèìè êàòåãîð³ÿìè, ÿê ïðàâîçäàòí³ñòü òà 䳺çäàòí³ñòü, íåäîñòàòíüî óâàãèïðèä³ëÿºòüñÿ äîñë³äæåííþ îáñÿã³â ïðàâîñóá�ºêòíîñò³ çàëåæíî â³ä â³êó ³ ñòàíó çäîðîâ�ÿ äî ìàéíîâîãî ñòàíî-âèùà òà ðîäó çàíÿòü. Îäíèì ³ç øëÿõ³â ¿õ âèð³øåííÿ ìîæå áóòè çâåðíåííÿ äî äîñâ³äó Ñòàðîäàâíüîãî Ðèìó,ÿêèé âèêîðèñòîâóºòüñÿ â³ò÷èçíÿíèìè ³ çàðóá³æíèìè ïðàâîçíàâöÿìè ³ äîòåïåð.Ùå ðèìñüê³ þðèñòè ðîçð³çíÿëè ïîâíó òà îáìåæåíó ïðàâîñóá�ºêòí³ñòü îñ³á. ϳäñòàâîþ äëÿ îáìåæåííÿïðàâîçäàòíîñò³ ñëóãóâàëè þðèäè÷í³ àáî íåþðèäè÷í³ óìîâè. Þðèäè÷íèì óìîâàìè áóëè � ñòóïåí³ çì³íè ïðà-âîçäàòíîñò³ (ïîâíà, ñåðåäíÿ ³ ì³í³ìàëüíà). Ñåðåä íåþðèäè÷íèõ óìîâ âèä³ëÿëè ïðèðîäí³ òà ñîö³àëüí³. ³äîìîñò³ ïðî ñîö³àëüí³ óìîâè îáìåæåííÿ ïðàâîñóá�ºêòíîñò³ ó Ñòàðîäàâíüîìó Ðèì³ ìè ìîæåìî ïî-÷åðïíóòè ëèøå ç ïàì�ÿòîê ðèìñüêîãî ïðàâà (Çàêîíè Õ²² òàáëèöü, Äèãåñòè Þñòèí³àíà, Ï�ÿòü êíèã ñåíòåíö³éäî ñèíà Þë³ÿ Ïàâëà)2 òà ÷àñòêîâî ç íàâ÷àëüíî¿ ë³òåðàòóðè, ïðèñâÿ÷åíî¿ äîñë³äæåííþ ðèìñüêîãî ïðèâàòíîãîïðàâà, ÿê â³ò÷èçíÿíèõ (Ë. Ì. Çàãóðñüêèé, ª. Ì. Îðà÷, Î. À. ϳäîïðèãîðà, Á. É. Òèùèê, Î. ª. Õàðèòîíîâ òà³í.)3, òàê ³ çàðóá³æíèõ äîñë³äíèê³â-ðîìàí³ñò³â (Þ. Áàðîí, Ì. Ïîëåíàê-Àê³ìîâñüêà, ². Ïóõàí, ×. Ñàíô³ë³ïïîòà ³í.)4. Ñïåö³àëüíèõ æå íàóêîâèõ ðîçâ³äîê ó öüîìó íàïðÿì³, íà æàëü, ïîêè ùî íåìàº. Ìåòîþ ïðîïîíîâàíîãî äîñë³äæåííÿ º ñïðîáà ñòâîðèòè ö³ë³ñíó êàðòèíó ñîö³àëüíèõ óìîâ, ùî îáìåæóâà-ëè ïðàâîñóá�ºêòí³ñòü ô³çè÷íèõ îñ³á ó Ñòàðîäàâíüîìó Ðèì³. Ñåðåä ñîö³àëüíèõ óìîâ, ùî îáìåæóâàëè ïðàâîñóá�ºêòí³ñòü ô³çè÷íèõ îñ³á ó Ñòàðîäàâíüîìó Ðèì³,ðèìñüê³ þðèñòè âèä³ëÿëè áåç÷åñòÿ, ñîö³àëüíèé ñòàòóñ, ðåë³ã³þ, ðîäèíí³ çâ�ÿçêè, ðåìåñëà ³ çàíÿòòÿ, ì³ñöå íà-ðîäæåííÿ ³ ì³ñöå ïðîæèâàííÿ. ×åñòü (existimatio � ðåïóòàö³ÿ, äóìêà) áóëà îäí³ºþ ç ãîëîâíèõ õàðàêòåðèñòèê ³íäèâ³äóóìà ç³ ñòîðîíèðèìñüêîãî ñóñï³ëüñòâà ³ äåðæàâè, ï³ä ÿêîþ ðîçóì³ëè âèçíàííÿ çà îñîáîþ ¿¿ ìîðàëüíî¿ ã³äíîñò³ ç áîêó äåðæà-âè ³ ïîâàãó äî îñîáè ç³ ñòîðîíè ãðîìàäÿí. Òàê, Äèãåñòè Þñòèí³àíà âèçíà÷àëè ÷åñòü, ÿê «ñòàòóñ íåïîðóøíî¿ã³äíîñò³, âñòàíîâëåíèé çàêîíàìè ³ çâè÷àÿìè» (Dig. 50.13.5.§ 1). Íåâèçíàííÿ ÷åñò³ îñîáè ïåðåäáà÷àëîâ³äïîâ³äàëüí³ñòü ÿê çà îáðàçó � actio injuriarum. Òîãî÷àñíå ðèìñüêå ñóñï³ëüñòâî, ÿê ³ áóäü-ÿêå ³íøå, ñòâîðèëî ñâ³é ìîðàëüíèé êîäåêñ. ßêùî îñîáà äîòðè-ìóâàëàñÿ éîãî ïîëîæåíü, òî äåðæàâà ìîãëà íàäàòè ¿é ïåâí³ honores (Dig. 50.4.). ßêùî ÿêèéñü ÷ëåí ñóñï³ëüñòâàïîðóøóâàâ òàêèé êîäåêñ ïîðÿäíîñò³, òî ñóñï³ëüñòâî âèêëþ÷àëî éîãî ç³ ñâîãî ñåðåäîâèùà ³ â î÷àõ îñòàííüî-ãî ÷åñòü òàêîãî ïîðóøíèêà ñèëüíî ïàäàëà. Íàéäàâí³øèé ñïîñ³á òàêîãî îáìåæåííÿ ïðàâîñóá�ºêòíîñò³ îñîáè ìè ìîæåìî çóñòð³òè âæå â Çàêîíàõ Õ²²òàáëèöü ÿê improbus intestabilisque � ëþäèíà, ïîçáàâëåíà ïðàâà áóòè ñâ³äêîì àáî çàïðîøóâàòè ñâ³äêàìè
Êà÷óð Â. Î. Ñîö³àëüí³ óìîâè îáìåæåííÿ ïðàâîñóá�ºêòíîñò³ ô³çè÷íèõ îñ³á ó Ñòàðîäàâíüîìó Ðèì³
23×àñîïèñ Êè¿âñüêîãî óí³âåðñèòåòó ïðàâà � 2010/4© Â. Î. Êà÷óð, 2010
³íøèõ îñ³á (Tabl.VIII.22). Öå ïðèçâîäèëî äî âèëó÷åííÿ òàêî¿ îñîáè ç jus commercii, îñê³ëüêè óñ³ ïðàâî÷èíèâ÷èíÿëèñÿ ëèøå â óðî÷èñò³é ôîðì³ çà ó÷àñòþ ñâ³äê³â5. Ó ïðàâ³ Þñòèí³àíà ìè ìîæåìî çóñòð³òè intestabilis ÿêïîêàðàííÿ çà ñêëàäàííÿ ïàñêâ³ëÿ, ùî ïîëÿãàëî â ïîçáàâëåíí³ îñîáè ïðàâà óêëàäàòè çàïîâ³ò (Dig. 47.10.5.§ 9).Ðèìñüêå ïðàâî ïåðåäáà÷àëî âèïàäêè ïîâíîãî ïîçáàâëåííÿ (consumptio existimationis, existimatio con-sumitur) àáî ïðèíèæåííÿ (minutio existimationis, existimatio minuitur àáî infamia) ÷åñò³ (Dig. 50.13.5.§ 1).Ïîâíå ïîçáàâëåííÿ ÷åñò³ ìàëî ì³ñöå ó âèïàäêó âòðàòè ñâîáîäè àáî ðèìñüêîãî ãðîìàäÿíñòâà â ðåçóëüòàò³ïîêàðàííÿ. Òóò ïîçáàâëåííÿ ÷åñò³ ñï³âïàäຠç capitis deminutio maxima (ïîâíà âòðàòà ïðàâîçäàòíîñò³ àáîâòðàòà ñâîáîäè) ³ capitis deminutio media (ñåðåäíÿ âòðàòà ïðàâîçäàòíîñò³ àáî âòðàòà ãðîìàäÿíñòâà)(Dig. 50.13.5.§ 3).Minutio existimationis, existimatio minuitur àáî infamia � öå ïðèíèæåííÿ ÷åñò³ ðèìñüêîãî ãðîìàäÿíèíà íàï³äñòàâ³ ïðàâîâîãî ïðèïèñó (infamia juris) àáî øëÿõîì ãðîìàäñüêîãî îñóäó (infamia facti) áåç âòðàòè íèì sta-tus civitatis.Ïðè÷èíè çàñòîñóâàííÿ infamia juris ìîãëè âñòàíîâëþâàòèñÿ çàêîíîì, ñåíàòóñ-êîíñóëüòîì, ³ìïåðàòîðñü-êîþ êîíñòèòóö³ºþ àáî ïðåòîðñüêèì åäèêòîì. Ó áóäü-ÿêîìó âèïàäêó ïðè÷èíà çàñòîñóâàííÿ infamia juris � öåïðè÷èíà, ïåðåäáà÷åíà ïðàâîì. Ðîçð³çíÿëè infamia juris mediata òà infamia juris immediata.Infamia juris mediata íàñòàâàëà â ñèëó ñóäîâîãî îñóäó îñîáè (notatur qui damnatus erit), ÿêà 1) â÷èíèëàçëî÷èí (crimen publicum) (Dig. 48.1.1); 2) â÷èíèëà ïðèâàòí³ äåë³êòè (delicta privata) � êðàä³æêó (furtum),ãðàá³æ (rapina), îáðàçó (iniuria), çëèé óìèñåë òà îáìàí (dolus) (Dig. 3.2.4.§ 5) òà îïîãàíåííÿ ìîãèë (sepulcriviolatio); 3) áóëà çàñóäæåíà çà ïîçîâàìè, ùî âèïëèâàëè ç ïðàâî÷èí³â, ùî ´ðóíòóâàëèñÿ íà îñîáëèâ³é äîâ³ð³ì³æ îñîáàìè � ç äîãîâîðó äîðó÷åííÿ (contractus mandati), îï³êè (tutela), äîãîâîðó ïîêëàæ³ (contractus deposi-ti) ³ äîãîâîðó òîâàðèñòâà (contractus societatis) (Dig. 3.2.6).Infamia juris immediata íàñòàâàëà çà â÷èíåííÿ íå÷åñíîãî àáî àìîðàëüíîãî â÷èíêó àáî çà çàíÿòòÿ ïåâíîþä³ÿëüí³ñòþ áåç ñóäîâîãî îñóäó îñîáè (infamia notatur qui). Òàêîìó áåç÷åñòþ ï³äëÿãàëè: 1) ñîëäàòè âíàñë³äîêâ³äñòàâêè, ùî ñóïðîâîäæóâàëàñÿ ãàíüáîþ (missio ignominiosa); 2) ïðîñòèòóòêè; 3) óòðèìóâà÷³ áóäèíê³â òåð-ïèìîñò³; 4) ëèõâàð³ (usurarii manitesti), ùî âñòàíîâëþâàëè ïðîöåíòè, âèù³ âèçíà÷åíîãî çàêîíîì ìàêñèìóìó;5) àêòîðè, ãëàä³àòîðè; 6) áàíêðóòè; 7) æ³íêè, ÿêèõ ñï³éìàëè ï³ä ÷àñ â÷èíåííÿ ïåðåëþáñòâà; 8) îñîáè, ÿê³ óê-ëàëè çàðó÷èíè àáî øëþá, íå ðîç³ðâàâøè ïîïåðåäí³õ çàðó÷èí ÷è øëþáó; 9) íåäîòðèìàííÿ âäîâîþ ðîêó æà-ëîáè ïðè óêëàäåíí³ íàñòóïíîãî øëþáó; 10) îï³êóíè, ÿê³ îäðóæèëèñÿ ç³ ñâîºþ ï³äîï³÷íîþ, íå ïîçáóâøèñüîï³êè íàä íåþ, àáî âèäàëè ¿¿ çàì³æ çà ñâî¿õ ñèí³â; 11) ïîâíîë³òí³, ÿê³ íå âèêîíàëè äîáðîâ³ëüíî óêëàäåíîãîï³ä êëÿòâîþ äîãîâîðó òîùî (Dig. 3.2.1). Âàæêî ïîãîäèòèñü ç Þ. Áàðîí, ÿêèé ï. 1 â³äíîñèòü äî ³nfamia jurismediatà6, àäæå missio ignominiosa çä³éñíþâàëàñÿ íå ñóäîì, à ïîñàäîâèìè îñîáàìè (Dig. 3.2.2.§ 2). Òàêî¿ æäóìêè äîòðèìóþòüñÿ Ì. Áàðòîøåê ³ Ë. Ì. Çàãóðñüêèé7. Îñîáà, ÿêà çàçíàâàëà infamia juris, áóëà ïîçáàâëåíà ïðàâ ó ïóáë³÷íîìó ïðàâ³ (íàïðèêëàä, ïðàâà áóòè îá-ðàíîþ íà ïåâí³ ïîñàäè), ïðàâà îï³êóíñòâà, âèñòóïàòè ó ñóä³ ÿê ïðåäñòàâíèê, jus connubii (çà çàêîíîì PapiaPoppaea øëþáè ì³æ â³ëüíîíàðîäæåíèìè ³ îñîáàìè, ÿê³ çàçíàëè infamia, áóëè çàáîðîíåí³) òà ³í. Íàêëàäåííÿinfamia juris áóëî äîâ³÷íèì. Îäíàê ïðåòîð, ñåíàò ÷è ³ìïåðàòîð ìîãëè çíÿòè ¿¿ çà äîïîìîãîþ restitutio in inte-grum. ßêùî îñîáà áóëà ï³ääàíà á³ëüø ñóâîðîìó ïîêàðàííþ, í³æ öå ïåðåäáà÷åíî çàêîíîì, òî â òàêîìó âèïàä-êó çä³éñíþâàâñÿ òàê çâàíèé çàë³ê ³ infamia íå áóëî8.Infamia facti íàñòàâàëà â ðåçóëüòàò³ ãðîìàäñüêîãî îñóäó îñîáè çà ãàíåáíèé ñïîñ³á ¿¿ æèòòÿ. Õî÷à äåðæà-âà ïðÿìî ³ íå çàáîðîíÿëà òàêó ïîâåä³íêó îêðåìèõ ãðóï íàñåëåííÿ, îäíàê â î÷àõ ðèìñüêî¿ ãðîìàäñüêîñò³ òàê³ëþäè íå çàñëóãîâóâàëè ïîâàãè ³ äîâ³ðè. Ôàêòè÷íå áåç÷åñòÿ ìîãëî áóòè ó ôîðì³ ignom³nia, turpitudo àáî levisnota. Ignominia (ãàíüáà) � öå ïîçáàâëåííÿ, âòðàòà äîáðîãî ³ìåí³ îñîáè çà íåã³äíó ïîâåä³íêó9. ßê íàñë³äîê,òàêà îñîáà îáìåæóâàëàñÿ ó ïðîöåñóàëüí³é ä³ÿëüíîñò³. Ignom³nia post mortem âèñòóïàëà ÷àñòêîâî ñèíîí³ìîìdamnatio memoriae ³ òÿãíóëà âèêîðåíåííÿ áóäü-ÿêî¿ ïàì�ÿò³ ïðî îñîáó, ùî çä³éñíèëà îñîáëèâî òÿæê³ çëî-÷èíè10.Turpitudo ïîëÿãàëî ó ãðîìàäñüêîìó îñóä³ (opinio hominum), ùî âèðàæàâñÿ îñîá³ çà ¿¿ áåçñîðîìíèéñïîñ³á æèòòÿ (íàïðèêëàä, ï�ÿíñòâî, ìàðíîòðàòñòâî é ³í.). Òàê³ îñîáè íàçèâàëèñÿ persona turpis ³ â î÷àõ çàêî-íó ¿õ ÷åñòü çàëèøàëàñÿ íåäîòîðêàíîþ (íàïðèêëàä, Dig. 1.9.3). Òîìó ïèòàííÿ ïðî îáìåæåííÿ öèâ³ëüíî¿ ïðà-âîçäàòíîñò³ òàêèõ îñ³á âèð³øóâàâ ëèøå ñóä, ÿêèé ïðè ïðèçíà÷åíí³ îï³êóíà, äîïóùåííÿ äî ïðîöåñó îñîáè ÿêñâ³äêà òà â ³íøèõ âèïàäêàõ çîáîâ�ÿçóâàâñÿ çâåðòàòè óâàãó íà ðåïóòàö³þ îñîáè. Ùîäî ïîë³òè÷íî¿ ïðàâîçäàò-íîñò³, òî äëÿ persona turpis çàéíÿòòÿ äåðæàâíèõ ïîñàä áóëî óíåìîæëèâëåíå11.Ôàêòè÷íå îáìåæåííÿ ÷åñò³ äëÿ îñîáè ó ôîðì³ levis nota íàñòàâàëî çà çàéíÿòòÿ íåþ íèæ÷èìè ðåìåñëà-ìè. Ñåðåä òàêèõ îñ³á áóëè ìàòðîñè, ïîäåíùèêè, òðàêòèðíèêè, óòðèìóâà÷³ ãîòåë³â, ãîñïîäàð³ êîðàáë³â ³ ñòîÿ-íîê, á³éö³ ç äèêèìè òâàðèíàìè, ðîçíîùèêè, îïîâ³ñíèêè, äîíîùèêè ïðî çëî÷èíè, ãðàáàð³. Òàê³ îñîáè â³äíî-ñèëèñÿ äî êàòåãî𳿠abjectae personae, â³ä ÿêî¿ ñë³ä â³äð³çíÿòè humoliores � ãðîìàäÿí íèæ÷èõ ñóñï³ëüíèõâåðñòâ, ÿêèì çàáîðîíÿëîñÿ â÷èíÿòè ïðîòè çàìîæí³õ (honestiores, òîáòî ÷ëåí³â ordo senatorius i ordo equester)ïîçîâè, ùî çà÷³ïàëè ¿õíþ ÷åñòü. Levis nota ñïðè÷èíþâàëà ò³ æ ïðàâîâ³ íàñë³äêè, ùî é turpitudo12.Ïðàâîñóá�ºêòí³ñòü ô³çè÷íèõ îñ³á ìîãëà áóòè îáìåæåíà ³ ïðèíàëåæí³ñòþ îñîáè äî ïåâíî¿ ñîö³àëüíî¿ãðóïè. Òàê, â åïîõó öàð³â ³ â ïî÷àòêîâîìó ïåð³îä³ ðåñïóáë³êè îäèí îäíîìó ïðîòèñòîÿëè ïàòðèö³¿ ³ ïëåáå¿, à âîñòàíí³é ïåð³îä ðåñïóáë³êè ³ â ïåð³îä ³ìïå𳿠� íîá³ë³òåò, âåðøíèêè ³ ïëåáñ. ßê ïðàâèëî, â³äì³ííîñò³ ó ¿õ ïðà-âîâîìó ñòàíîâèù³ ñòîñóâàëèñÿ á³ëüøå ïóáë³÷íîãî ïðàâà, àí³æ öèâ³ëüíîãî. Ó ðàííüîìó öèâ³ëüíîìó ïðàâ³ òàê³îáìåæåííÿ áóëè âñòàíîâëåí³ äëÿ ïëåáå¿â, ÿê³ íå ìîãëè óêëàäàòè øëþáè ç ïàòðèö³ÿìè (Tabl. XI. 1) äî ïðèé-24
Òåîð³ÿ òà ³ñòîð³ÿ äåðæàâè ³ ïðàâà. Ô³ëîñîô³ÿ ïðàâà
íÿòòÿ lex Canuleia 455 ð. äî í.å. Ó ïîñòêëàñè÷íèé ïåð³îä îáìåæåííÿ ïðàâîñóá�ºêòíîñò³ ñïðè÷èíþâàëà ïðè-íàëåæí³ñòü äî êîëîíàòó13.Íàñòóïíîþ ñîö³àëüíîþ óìîâîþ îáìåæåííÿ ïðàâîñóá�ºêòíîñò³ áóëà ðåë³ã³ÿ.  ÿçè÷íèöüêîìó Ðèì³ðåë³ã³ÿ áóëà ïðàâîì ³ þðèäè÷íèì îáîâ�ÿçêîì ëèøå ðèìñüêèõ ãðîìàäÿí. Óñ³ ³íø³ íàðîäè ìîãëè ñïîâ³äóâàòèñâîþ â³ðó ëèøå â ò³é ì³ð³, â ÿê³é âîíà íå øêîäèëà äåðæàâí³é ðåë³ã³¿. Îäíàê äåðæàâà ìîãëà çàáîðîíèòè êóëü-òè, ÿê³, íà ¿¿ äóìêó, áóëè øê³äëèâèìè äëÿ Ðèìó (íàïðèêëàä, êóëüò äðó¿ä³â, ä³ÿëüí³ñòü àñòðîëîã³â, ÷àêëóíñòâîé ³í.) (Sent. 5.23. §. 15-18). Ïðèíåñåííÿ â æåðòâó ä³òåé ³ äîðîñëèõ áóëî çàáîðîíåíå ñåíàòñüêèì äåêðåòîì â97 ð. äî í.å.  åïîõó ÿçè÷íèöüêèõ ³ìïåðàòîð³â ðèìñüêà ðåë³ã³ÿ íàáóëà ñâ õàðàêòåðíî¿ îçíàêè � îáîãîòâî-ðåííÿ îñîáè ³ìïåðàòîðà14.Åäèêò Êàðàêàëè 212 ð. (Constitutio Antoniniana de civitate) ïðî ïîøèðåííÿ ðèìñüêîãî ãðîìàäÿíñòâà íàóñ³õ â³ëüíèõ æèòåë³â Ðèìñüêî¿ ³ìïå𳿠îñòàòî÷íî ðîç³ðâàâ çâ�ÿçîê ì³æ ïðàâàìè ðèìñüêîãî ãðîìàäÿíñòâà ³ñïîâ³äóâàííÿì ðèìñüêî¿ ðåë³ã³¿. Òàê, ç ÷àñ³â ïðàâë³ííÿ Àíòîí³ÿ ϳÿ (138-161) òà Îëåêñàíäðà Ñåâåðà (222-235)çà ºâðåÿìè áóëî âèçíàíî ñâîáîäó â³ðîñïîâ³äàííÿ òà ïîêëàäåíî âèêîíóâàòè áóäü-ÿê³ îáîâ�ÿçêè, ÿê³ íå çà÷³ïà-ëè ¿õ êóëüòó (Dig. 27.1.15.§ 6) çà óìîâè, ùî âîíè íå áóäóòü øêîäèòè ³íòåðåñàì äåðæàâè ³ ñóñï³ëüñòâà(Dig. 50.2.3.§ 3). Çîêðåìà, áóëî âñòàíîâëåíî â³äïîâ³äàëüí³ñòü çà íàâåðíåííÿ ÿçè÷íèê³â â ³óäåéñòâî(Sent. 5.22. § 3, Dig. 48.8.11). ²ç çàïðîâàäæåííÿì õðèñòèÿíñòâà ó ïðàâ³ ïîñòóïîâî óêîð³íèâñÿ ïðèíöèï, çã³äíî ÿêîãî ð³çíå â³ðîñ-ïîâ³äàííÿ ïåðåäáà÷àëî ð³çíèöþ ó ïðàâîçäàòíîñò³. Ç�ÿâèâñÿ ïîä³ë íàñåëåííÿ íà õðèñòèÿí (fideles) ³ íåõðèñòè-ÿí (infideles). Õðèñòèÿíè ïîä³ëÿëèñÿ íà ïðàâîñëàâíèõ (orthodoxi, catholici) ³ íåïðàâîñëàâíèõ (haeretici). Äîíåõðèñòèÿí íàëåæàëè ºâðå¿ (judaei) òà ÿçè÷íèêè (pagani). Ñåðåä íåõðèñòèÿí ³ ºðåòèê³â ðîçð³çíÿëèâ³ðîâ³äñòóïíèê³â (apostatae). Ç ÷àñ³â Êîñòÿíòèíà (306-337) ç�ÿâèëèñÿ îáìåæåííÿ öèâ³ëüíî¿ ïðàâîçäàòíîñò³ íåõðèñòèÿí, à ïðàâî Þñ-òèí³àíà ïîñòàíîâèëî, ùî âîíè íå ìîãëè çàéìàòè æîäíèõ äåðæàâíèõ ïîñàä, êð³ì ïîñàäè äåêóð³îí³â, òðèìàòèðàá³â-õðèñòèÿí, øëþáè ì³æ ºâðåÿìè ³ õðèñòèÿíàìè áóëè çàáîðîíåí³ ³ ïðèð³âíþâàëèñÿ äî ïåðåëþáñòâà (adul-terium), à òàêîæ ïîâèíí³ áóëè äîòðèìóâàòèñÿ íîðì ðèìñüêîãî ïðàâà, à íå Ìîéñåºâîãî. Ùîäî ºðåòèê³â, òî âî-íè òàêîæ ìîãëè çàéìàòè ëèøå ïîñàäè äåêóð³îí³â, áóëè ïîçáàâëåí³ ïðàâà ñïàäêóâàòè òà îòðèìóâàòè ëåãàòè,ñâ³ä÷èòè ïðîòè ïðàâîñëàâíèõ õðèñòèÿí òà ³íø³ îáìåæåííÿ15. Ñåêòè ºðåòèê³â � ìàí³õåÿíè ³ äîíàòèñòè, à òàêîæâ³ðîâ³äñòóïíèêè (apostatae) ï³äëÿãàëè ùå á³ëüø ñóâîðîìó îáìåæåííþ ïðàâîçäàòíîñò³. Âîíè íå ìîãëè âñòóïà-òè ó çîáîâ�ÿçàëüí³ ïðàâîâ³äíîñèíè, ïîçáàâëÿëèñÿ ïðàâà óêëàäàòè çàïîâ³ò, ñïàäêóâàòè òà â³ä÷óæóâàòè ì³æ æè-âèì, à òàêîæ ï³äëÿãàëè êðèì³íàëüíîìó ïîêàðàííþ, ÿêùî â³ä â³ðè â³äñòóïàëà äóõîâíà îñîáà. Íàëåæí³ñòü äî íà-çâàíèõ ñåêò (íàâ³òü ïîìåðëèõ îñ³á ìîãëè çâèíóâàòèòè ó öüîìó) òÿãíóëà çà ñîáîþ êîíô³ñêàö³þ ìàéíà.Îáìåæåííÿ ó ïðàâîçäàòíîñò³ ìîãëè áóòè âèêëèêàí³ ðîäèííèìè çâ�ÿçêàìè, â ÿêèõ ðîçð³çíÿëè êðîâíå àáîïðèðîäíå (cognatio) òà þðèäè÷íå (agnatio) ñïîð³äíåííÿ, à òàêîæ ñâîÿöòâî (affinitas). Ñognatio ³ñíóâàëî ì³æëþäüìè, ïîâ�ÿçàíèìè ñï³ëüí³ñòþ êðîâ³ ³ âèïëèâàëî ç³ ñòàòåâîãî çâ�ÿçêó, ó ðåçóëüòàò³ ÿêîãî â³äáóëîñÿçàïë³äíþâàííÿ, çà÷àòòÿ ³ íàðîäæåííÿ äèòèíè. Êðîâíå ñïîð³äíåííÿ ìîãëî ïðèïèíèòèñÿ ëèøå â ðåçóëüòàò³ô³çè÷íî¿ ñìåðò³ îñîáè àáî capitis deminutio maxima. Ðèìñüêå øëþáíî-ñ³ìåéíå ïðàâî âèä³ëÿëî òðè âèäè ñòàòåâèõ çâ�ÿçê³â ÷îëîâ³êà ³ æ³íêè, à ñàìå: øëþáí³(øëþáí³ çàêîíí³ òà øëþáí³ íåçàêîíí³)16, ïîçàøëþáí³ äîçâîëåí³ (concubinatus, contubernium) ³ ïîçàøëþáí³íåäîçâîëåí³ çâ�ÿçêè (stuprum, adulterium, incestum)17. Agnatio ³ñíóâàëî ì³æ ëþäüìè, îá�ºäíàíèìè ï³ä âëàäîþäîìîâëàäèêè (pater familias) àáî ÷îëîâ³êà (manus). Ëèøå â ïðàâ³ Þñòèí³àíà ö³ äâà âèäè ñïîð³äíåííÿ îòðèìà-ëè ºäèíèé ïðàâîâèé ðåæèì. Ùîäî ñâîÿöòâà (affinitas), òî ï³ä íèì ðîçóì³ëè ðîäèíí³ çâ�ÿçêè ì³æ ÷îëîâ³êîì ³ ðîäè÷àìè äðóæèíè, ì³æäðóæèíîþ ³ ðîäè÷àìè ÷îëîâ³êà, ì³æ ðîäè÷àìè ÷îëîâ³êà ³ ðîäè÷àìè äðóæèíè, à òàêîæ ì³æ ÷îëîâ³êîì ³ æ³íêîþòà ì³æ çàðó÷åíèìè. Ñâîÿöòâî òðèâàëî äîòè, ïîêè ³ñíóâàâ øëþá. Íà îáñÿã ïðàâîñóá�ºêòíîñò³, îñîáëèâî ó ñ³ìåéíèõ ³ ñïàäêîâèõ ïðàâàõ, ñóòòºâî âïëèâàâ ôàêò çàêîíîíà-ðîäæåíîñò³. ijòè ââàæàëèñÿ çàêîíîíàðîäæåíèìè (justi, legitimi liberi), ÿêùî: 1) íàðîäèëèñÿ ó çàêîííîìóðèìñüêîìó øëþá³, 2) íå ðàí³øå 181 äíÿ ï³ñëÿ âñòóïó ó øëþá ³ íå ï³çí³øå 300 äí³â ï³ñëÿ éîãî ïðèïèíåííÿ) ³3) áàòüêî íå îñïîðþâàâ áàòüê³âñòâà, ïîñèëàþ÷èñü íà ñâîº ñòàòåâå áåçñèëëÿ ³ â³äñóòí³ñòü ï³ä ÷àñ çà÷àòòÿ. Óñ³³íø³ ä³òè ââàæàëèñÿ íåçàêîííîíàðîäæåíèìè (non justi, non legitimi) ³ ìîãëè áóòè â³äíåñåí³ ïðàâîì äî îäí³º¿ç òàêèõ ãðóï: 1) liberi naturalis � ä³òè, íàðîäæåí³ ó êîíêóá³íàò³ (¿õ ìîæíà áóëî óçàêîíèòè, âîíè ÷àñòêîâî äî-ïóñêàëèñÿ äî ñïàäêóâàííÿ ìàéíà áàòüêà)18; 2) adulterini � ä³òè, íàðîäæåí³ îäðóæåíîþ æ³íêîþ â³ä õîëîñòÿêà÷è â³ä ÷óæîãî ÷îëîâ³êà; 3) incestuosi � ä³òè, íàðîäæåí³ â³ä çàáîðîíåíèõ øëþá³â ì³æ áëèçüêèìè ðîäè÷àìè;4) spurii (vulgo quesiti, vulgo concepti) � ä³òè, íàðîäæåí³ â ðåçóëüòàò³ òèì÷àñîâîãî stuprum (ñòàòåâîãî çâ�ÿçêó÷îëîâ³êà ç íåçàì³æíüîþ æ³íêîþ ÷è âäîâîþ). Ùîäî ä³òåé, íàðîäæåíèõ â ðåçóëüòàò³ ïîñò³éíîãî ñòàòåâîãîñï³âæèòòÿ äâîõ ðàá³â àáî ðàáà ç â³ëüíîþ îñîáîþ (contubernium), òî âîíè, ÿê ïðàâèëî, ñòàâàëè ðàáàìè19.Çàçíà÷èìî, ùî áëèçüê³ ðîäè÷³ ³ ñâîÿêè íå ìîãëè ïðåä�ÿâëÿòè actio famosae (Dig. 47.10.5) ³ íå ìàëè ïðà-âà ñâ³ä÷èòè ó ïðîöåñ³ îäèí ïðîòè îäíîãî (Dig. 22.5.3-4); çà âáèâñòâî áëèçüêèõ ðîäè÷³â ïî âèñõ³äí³é ë³í³¿ áó-ëè ïåðåäáà÷åí³ á³ëüø ñóâîð³ êðèì³íàëüí³ ïîêàðàííÿ; ðîäèíí³ çâ�ÿçêè âïëèâàëè íà ïîðÿäîê ñïàäêóâàííÿ, à òà-êîæ âñòàíîâëþâàëè ïåâí³ ïåðåøêîäè ó øëþáíîìó ïðàâ³, ïðè ïðèçíà÷åí³ îï³êóí³â òîùî. Íà îáñÿã ïðàâîñóá�ºêòíîñò³ ô³çè÷íèõ îñ³á ìîãëè âïëèâàòè ³ ïåâí³ âèäè òðóäîâî¿ ä³ÿëüíîñò³. Îäí³ ç íèõïðèçâîäèëè äî minutio existimationis, ïðî ùî áóëî ñêàçàíî âèùå, ³íø³, íàâïàêè, íàäàâàëè îñîáàì ëèøå ï³ëüãè³ ïðèâ³ëå¿, íå îáìåæóþ÷è ¿õ ïðàâîñóá�ºêòíîñò³. Òóò ìîæíà âèä³ëèòè òðè ãðóïè îñ³á. Äî ïåðøî¿ ãðóïè â³äíî-ñèëèñÿ çåìëåðîáè, ïîñåëåíö³ é ³íø³ ðîáî÷³, ÿê³ ïîä³áíî äî æ³íîê âîëîä³ëè «error juris non nocet» ïðè ñêîºíí³
Êà÷óð Â. Î. Ñîö³àëüí³ óìîâè îáìåæåííÿ ïðàâîñóá�ºêòíîñò³ ô³çè÷íèõ îñ³á ó Ñòàðîäàâíüîìó Ðèì³
25×àñîïèñ Êè¿âñüêîãî óí³âåðñèòåòó ïðàâà � 2010/4
delicta civilia, ùî çóìîâëþâàëîñÿ ¿õ ïîñò³éíîþ çàéíÿò³ñòþ ³ ïîñåðåäí³ìè ðîçóìîâèìè çä³áíîñòÿìè20, à òàêîæpauperi (á³äíÿêè), ÿê³ çâ³ëüíÿëèñÿ â³ä îï³êóíñòâà (Dig. 27.1.7). Äðóãó ïðèâ³ëåéîâàíó ãðóïó ñêëàäàëè îñîáè, ÿê³ çàéìàëèñÿ liberalia studia � áëàãîðîäíèìè, ³íòåëåêòóàëü-íèìè ïðîôåñ³ÿìè, ÿê-îò: îðàòîðè, ë³êàð³, òà ³íø³21. Óñ³ âîíè çâ³ëüíÿëèñÿ â³ä çä³éñíåííÿ îï³êóíñòâà òà ³íøèõñóñï³ëüíèõ ïîâèííîñòåé, ùî ìîãëè â³äâîë³êàòè ¿õ â³ä ïðîôåñ³éíèõ îáîâ�ÿçê³â. Âîäíî÷àñ âæå ó ïðàâ³ Þñ-òèí³àíà âñòàíîâëåíà ìàêñèìàëüíà ê³ëüê³ñòü òàêèõ îñ³á äëÿ ð³çíèõ ì³ñò. Òàê, ìàë³ ì³ñòà ìîãëè ìàòè ï�ÿòüë³êàð³â, òðüîõ ñîô³ñò³â ³ òðüîõ ãðàìàòèê³â, òîä³ ÿê âåëèê³ ì³ñòà ³ ì³ñòà ç âëàñíîþ þðèñäèêö³ºþ � ñ³ì ë³êàð³â,÷îòèðüîõ ñîô³ñò³â ³ ñò³ëüêè æ ãðàìàòèê³â êîæíî¿ ñïåö³àëüíîñò³, à íàéá³ëüø³ ì³ñòà ³ öåíòðè ïðîâ³íö³é � äåñÿòüë³êàð³â, ï�ÿòü îðàòîð³â ³ ñò³ëüêè æ ãðàìàòèê³â (Dig. 27.1.6.§ 2). Îäíàê íàéá³ëüøå ïðèâ³ëå¿â íàäàâàëà â³éñüêîâà ñëóæáà (jus militare). Çîêðåìà, ñîëäàò (miles) ì³ã ïîñèëà-òèñÿ íà «error juris non nocet»; óêëàäàòè çàïîâ³ò áåç äîòðèìàííÿ ôîðìàëüíîñòåé (testamentum militare)(Dig. 29.1); ó çîáîâ�ÿçàëüíèõ ïðàâîâ³äíîñèíàõ â³äïîâ³äàâ ëèøå â ìåæàõ ñâ ïëàòîñïðîìîæíîñò³ (benefici-um competentiae)22. Àëå ö³ ñîëäàòñüê³ ïðèâ³ëå¿ íå ïîøèðþâàëèñÿ íà ðåêðóò³â ³ íà öèâ³ëüíèõ îñ³á, ùî çíàõî-äèëèñÿ ïðè àð쳿 (Dig. 29.1.42).², íàðåøò³, çóïèíèìîñÿ íà òàê³é óìîâ³, ùî âèçíà÷àëà ñóêóïí³ñòü öèâ³ëüíèõ ïðàâ òà îáîâ�ÿçê³â îñîáè, ÿê¿¿ ì³ñöå íàðîäæåííÿ (origo) ³ ì³ñöå ïðîæèâàííÿ (domicilium).Domicilium � öå öåíòð ñîö³àëüíî¿ òà þðèäè÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³ ëþäèíè, äå âîíà ïîñò³éíî ïåðåáóâຠ³ çàé-ìàºòüñÿ á³ëüøîþ ÷àñòèíîþ ñâî¿õ ñïðàâ (Dig. 50.16.203), ùîäî ÿêîãî âîíà íàçèâàºòüñÿ incola(Dig. 50.16.239. § 2). ³ä ì³ñöÿ ïðîæèâàííÿ â³äð³çíÿëè ì³ñöå ïåðåáóâàííÿ ëþäèíè, ÿêå ðîçóì³ëè ÿê ì³ñöå ¿¿ôàêòè÷íîãî çíàõîäæåííÿ, çóìîâëåíå âèïàäêîâèìè îáñòàâèíàìè. ̳ñöå ïðîæèâàííÿ ³ ì³ñöå ôàêòè÷íîãî çíà-õîäæåííÿ îñîáè íå çàâæäè ñï³âïàäàëè. Êîæíà îñîáà ìàëà ñâ³é domicilium ³ ïîâ�ÿçàíó ç öèì ñóêóïí³ñòü ïðàâòà îáîâ�ÿçê³â � jus incolatus (Dig. 50.1). Âèíÿòîê ñêëàäàëè áðîäÿãè ³ ïîäîðîæí³ (ìàíäð³âíèêè).Domicilium ìîãëî áóòè voluntarium àáî necessarium. Domicilium voluntarium � ì³ñöå ïðîæèâàííÿ îñîáè,ÿêå âîíà âèáðàëà äîáðîâ³ëüíî. Òóò º îáîâ�ÿçêîâîþ íàÿâí³ñòü òàêèõ äâîõ óìîâ, ÿê îñ³ë³ñòü ³ íàì³ð îáëàøòóâà-òèñÿ òàì (Dig. 50.1.27.§ 1). Ó âèïàäêó ñóìí³â³â áóâ âñòàíîâëåíèé 5-ð³÷íèé òåðì³í òàêîãî ïåðåáóâàííÿ23. ßê-ùî ô³çè÷íà îñîáà ëèøå âîëîä³ëà áóäèíêîì â ³íø³é ì³ñöåâîñò³, òî öå íå ñòâîðþâàëî domicilium(Dig. 50.1.17. § 13). Îäíàê ó âèïàäêó âåäåííÿ ñïðàâ ó ð³çíèõ ì³ñòàõ, êîëè íåìîæëèâî âèçíà÷èòè öåíòð éîãîþðèäè÷íî¿ ³ ñîö³àëüíî¿ ä³ÿëüíîñò³, òî ââàæàëîñÿ, ùî ñóá�ºêò ìàâ äâà domicilium (Dig. 50.1.6. § 2), àáî íå ìàâæîäíîãî (Dig. 50.1.27.§ 2). Äëÿ çì³íè ì³ñöÿ ïðîæèâàííÿ òàêîæ íåîáõ³äíîþ áóëà íàÿâí³ñòü öèõ äâîõ óìîâ �ôàêòó ³ íàì³ðó (Dig. 50.1.20).Domicilium necessarium � ì³ñöå ïðîæèâàííÿ îñîáè, âèçíà÷åíå ó ïðàâ³ áåç âðàõóâàííÿ ¿¿ âîë³. Íàïðèêëàä:1) ì³ñöåì ïðîæèâàííÿ äðóæèíè º ì³ñöå ïðîæèâàííÿ ¿¿ ÷îëîâ³êà (Dig. 50.1.38. § 3), ÿêå çàëèøàºòüñÿ òàêèì ³ óâèïàäêó ñìåðò³ îñòàííüîãî äî óêëàäåííÿ âäîâîþ íîâîãî øëþáó (Dig. 50.1.22. § 1); 2) çàêîííèõ ä³òåé òà óñè-íîâëåíèõ � domicilium áàòüêà, íåçàêîíîíàðîäæåíèõ � ìàòåð³ (Dig. 50.1.1.§ 2); 3) impuberes sui juris � domi-cilium îñîáè, ÿêà ¿õ âèõîâóº (Dig. 27.2); 4) áîæåâ³ëüíèõ � domicilium ï³êëóâàëüíèêà; 5) îñ³á, ÿê³ ïåðåáóâàëèíà ð³çíèõ äåðæàâíèõ ïîñàäàõ, � domicilium dignitatis, òîáòî ì³ñöå, äå âîíè âèêîíóþòü ñâî¿ îáîâ�ÿçêè(Dig. 1.9.11); 6) ñîëäàò � ì³ñöå ¿õ ñëóæáè (Dig. 50.1.23. § 1); 7) ðåëåãàò³â ³ äåïîðòàò³â � ì³ñöå, äå âîíè â³äáó-âàþòü ñâî¿ ïîêàðàííÿ (Dig. 50.1.22. § 3); 8) ë³áåðò³ � domicilium ¿õ ïàòðîíà (Dig. 50.1.6. § 3). Origo � ì³ñöå íàðîäæåííÿ îñîáè, ùîäî ÿêîãî âîíà íàçèâàºòüñÿ municeps (çåìëÿê). ßêùî domicilium îñî-áà ìîãëà çì³íèòè, òî origo íàçàâæäè çàëèøàëîñÿ çà ëþäèíîþ, â³ä ÿêîãî âîíà íå ìîãëà â æîäíîìó ðàç³ â³äìî-âèòèñÿ. Ðîçð³çíÿëè origo generalis � Ðèì, ÿêèé áóâ áàòüê³âùèíîþ äëÿ âñ³õ ãðîìàäÿí (Dig. 50.1.33), òà origospecialis � ì³ñöå, â ÿêîìó áóëè municipes áàòüêè â ìîìåíò íàðîäæåííÿ äèòèíè àáî óñèíîâëåííÿ. ³äòàê, origospecialis çàêîííèõ ä³òåé � origo áàòüêà (Dig. 50.1.6. §1), íåçàêîííîíàðîäæåíèõ ä³òåé � origo ìàòåð³(Dig. 50.1.9), origo ë³áåðò³ � ì³ñöå, ì³ñöå äå â³í áóâ â³äïóùåíèé íà âîëþ (Dig. 50.1.6. § 3). Domicilium òà îrigo ìàëî ïðàâîâå çíà÷åííÿ ïðè âñòàíîâëåíí³ ñóñï³ëüíèõ îáîâ�ÿçê³â (munera personalia,munera patrimoniorum i mixta24), à ³íêîëè âèçíà÷àëà ³ òåðèòîð³àëüíó ï³äñóäí³ñòü â³äïîâ³äà÷à (Dig. 50.1.29).Êð³ì òîãî, îrigo ìàëî ïðàâîâå çíà÷åííÿ äëÿ îòðèìàííÿ ãðîìàäÿíñòâà, à ó ïåð³îä äîì³íàíòó êîëîíè íå ìàëèïðàâà çàëèøàòè ì³ñöå ñâîãî íàðîäæåííÿ.Îäíàê ó æèòò³ ëþäèíè òðàïëÿëèñÿ âèïàäêè, êîëè âîíà ìîãëà áóòè òèì÷àñîâî â³äñóòíüîþ (absentia) ódomicilium. Òàêà absentia ìîãëà áóòè íåîáõ³äíîþ (îá´ðóíòîâàíîþ) ³ äîáðîâ³ëüíîþ. Ïðè îá´ðóíòîâàí³éâ³äñóòíîñò³, îñîáëèâî ÿêùî âîíà áóëà âèêëèêàíà äåðæàâíèìè ñïðàâàìè (absentia rei publicae causa), îñîáèçâ³ëüíÿëèñÿ â³ä îáîâ�ÿçê³â îï³êóí³â ³ ï³êëóâàëüíèê³â, íà ¿õíº ìàéíî íå ïîøèðþâàëàñÿ íàáóâíà äàâí³ñòü (usu-capio) ³ íàëåæàëî ïðàâî ðåñòèòóö³¿ (in integrum restitutio). Ïðè íåîáõ³äí³é â³äñóòíîñò³ ç áóäü-ÿêèõ ³íøèõï³äñòàâ (ïîëîí, â³éñüêîâà ñëóæáà, õâîðîáà, ïî¿çäêà ç íàóêîâîþ ìåòîþ ³ ò.ï.) ïðåòîð ïðè çä³éñíåíí³ ïðîöåñó-àëüíî¿ ä³ÿëüíîñò³ çàéìàâ ñòîðîíó òàêèõ îñ³á é ³íêîëè äîçâîëÿâ in integrum restitutio25. Äîáðîâ³ëüíà absentiaìîãëà âèêëèêàòè ð³çí³ ïðàâîâ³ íàñë³äêè â çîáîâ�ÿçàëüí³é, ñ³ìåéí³é òà ïðîöåñóàëüí³é ñôåðàõ, ³íêîëè é íå-âèã³äí³ äëÿ òàêî¿ îñîáè. Òàêèì ÷èíîì, ðèìñüêå ïðàâî âèðîáèëî íèçêó ñîö³àëüíèõ óìîâ, ÿê³ ìîãëè îáìåæóâàòè ïðàâîñóá�ºêòí³ñòüô³çè÷íèõ îñ³á. Öå áåç÷åñòÿ, ñîö³àëüíèé ñòàòóñ, ðåë³ã³þ, ðîäèíí³ çâ�ÿçêè, ðåìåñëà ³ çàíÿòòÿ, ì³ñöå íàðîäæåí-íÿ ³ ì³ñöå ïðîæèâàííÿ.Ñüîãîäí³ òàê³ ñîö³àëüí³ óìîâè îáìåæåííÿ ïðàâîñóá�ºêòíîñò³ ô³çè÷íèõ îñ³á, ÿê ÷åñòü, ðîäèíí³ çâ�ÿçêè,òðóäîâà ä³ÿëüí³ñòü, ì³ñöå ïðîæèâàííÿ òà ì³ñöå ïåðåáóâàííÿ çíàéøëè ñâîº ïðàâîâå çàêð³ïëåííÿ ÿê ó ïðàâ³ çà-ðóá³æíèõ êðà¿í çàãàëîì, òàê ³ Óêðà¿íè çîêðåìà.26
Òåîð³ÿ òà ³ñòîð³ÿ äåðæàâè ³ ïðàâà. Ô³ëîñîô³ÿ ïðàâà
1 Êîíñòèòóö³ÿ Óêðà¿íè // ³äîìîñò³ Âåðõîâíî¿ Ðàäè Óêðà¿íè (ÂÂÐ). � 1996. � ¹ 30. � Ñò. 141.2 Äèãåñòû Þñòèíèàíà: â 8 ò. / [ïåðåâîä ñ ëàòèíñêîãî; îòâ., ðåä. Ë. Ë. Êîôàíîâ]. � Ì.: «Ñòàòóò», 2002-2006. � Ò. I � V²²²;Ïàìÿòíèêè ðèìñêîãî ïðàâà: Çàêîíû XII òàáëèö. Èíñòèòóöèè Ãàÿ. Äèãåñòû Þñòèíèàíà. � Ì.: Çåðàöàëî, 1997. � Ñ. 5-15; ÞëèéÏàâåë. Ïÿòü êíèã ñåíòåíöèé ê ñûíó // Âåñòíèê äðåâíåé èñòîðèè. � 1971. � ¹ 1. � Ñ. 171-200; ¹ 2. � Ñþ 169-183.3 Çàãóðñêèé Ë. Í. Ýëåìåíòàðíûé ó÷åáíèêú ðèìñêàãî ïðàâà. Îáùàÿ ÷àñòü. Âûïóñê 1. / Ë. Í. Çàãóðñêèé. � Õàðüêîâú, 1897. �Ñ. 72-115; Îðà÷ ª. Ì., Òèùèê Á. É. Îñíîâè ðèìñüêîãî ïðèâàòíîãî ïðàâà: Íàâ÷àëüíèé ïîñ³áíèê / Îðà÷ ª. Ì., Òèùèê Á. É. �Ëüâ³â : ËÍÓ, 2000. � Ñ. 48-49; Îñíîâè ðèìñüêîãî ïðèâàòíîãî ïðàâà: ϳäðó÷íèê / Â. ². Áîðèñîâà, Ë. Ì. Áàðàíîâà, Ì. Â. Äîìà-øåíêî òà ³í.; Çà çàã. ðåä. Â. ². Áîðèñîâî¿ òà Ë. Ì. Áàðàíîâî¿. � Õ.: Ïðàâî, 2008. � Ñ. 33; Ïîäîïðèãîðà À. À. Îñíîâû ðèìñêîãîãðàæäàíñêîãî ïðàâà: Ó÷åá. ïîñîáèå / À. À. Ïîäîïðèãîðà. � Ê.: Âûùà øê., 1990. � Ñ. 68-69; Ðèìñüêå ïðàâî (²íñòèòóö³¿). � Õ.:«Îä³ññåé», 2000. � Ñ. 77-78.4 Áàðîí Þ. Ñèñòåìà ðèìñêîãî ãðàæäàíñêîãî ïðàâà:  6 êí. / Þ. Áàðîí, [ïðåäèñëîâèå êàíäèäàòà þðèäè÷åñêèõ íàóêÂ. Â. Áàéáàêà]. � ÑÏá.: Èçäàòåëüñòâî Ð. Àñëàíîâà «Þðèäè÷åñêèé öåíòð Ïðåññ», 2005. � Ñ. 95-102, 107-114; Ðèìñêîå ÷àñòíîåïðàâî [Òåêñò] : ó÷åáíèê / Ïîä. ðåä. ïðîô. È. Á. Íîâèöêîãî è ïðîô. È. Ñ. Ïåðåòåðñêîãî. � Ì.: ÈÄ «Þðèñïðóäåíöèÿ», 2006. �Ñ. 93-94; Ïóõàí Èâî, Ïîëåíàê-Àêèìîâñêàÿ Ìèðüÿíà. Ðèìñêîå ïðàâî (áàçîâûé ó÷åáíèê) / Èâî Ïóõàí, Ìèðüÿíà Ïîëåíàê-Àêè-ìîâñêàÿ: [ïåðåâîä ñ ìàêåäîíñêîãî ä. þ. í. ïðîô. Â. À. Òîìñèíîâà è Þ. Â. Ôèëèïïîâà] / Ïîä ðåä. ïðîô. Â. À. Òîìñèíîâà. � Ì.:Èçäàòåëüñòâî ÇÅÐÖÀËÎ, 2000. � Ñ. 73-76; Ñàíôèëèïïî ×. Êóðñ ðèìñêîãî ÷àñòîãî ïðàâà: ó÷åáíèê / ×åçàðå Ñàíôèëèïïî; [ïåð.ñ èòàë. È. È. Ìàõàíüêîâà]; ïîä îáù. ðåä. Ä. Â. Äîæäåâà. � Ì.: Íîðìà, 2007. � Ñ. 78-83.5 Ñàíôèëèïïî ×. Âêàçàíà ïðàöÿ. � Ñ. 79.6 Áàðîí Þ. Âêàçàíà ïðàöÿ. � Ñ. 110.7 Áàðòîøåê Ì. Ðèìñêîå ïðàâî: (Ïîíÿòèÿ, òåðìèíû, îïðåäåëåíèÿ) / Áàðòîøåê Ì.: [Ïåð. ñ ÷åøñê.]. � Ì.: Þðèä. ëèò.,1989. � Ñ. 151; Çàãóðñêèé Ë. Í. Âêàçàíà ïðàöÿ. � Ñ. 94.8 Çàãóðñêèé Ë. Í. Âêàçàíà ïðàöÿ. � Ñ. 95.9 Áàðòîøåê Ì. Âêàçàíà ïðàöÿ. � Ñ. 146.10 Òàì ñàìî. � Ñ. 98.11 Çàãóðñêèé Ë. Í. Âêàçàíà ïðàöÿ. � Ñ. 96.12 Òàì ñàìî.13 Äåòàëüí³øå äèâ.: Îðà÷ ª. Ì., Òèùèê Á. É. Âêàçàíà ïðàöÿ. � Ñ. 55-57; Ñàíôèëèïïî ×. Âêàçàíà ïðàöÿ. � Ñ. 82.14 Öèò. çà: Çàãóðñêèé Ë. Í. Âêàçàíà ïðàöÿ. � Ñ. .97.15 Áàðîí Þ. Âêàçàíà ïðàöÿ. � Ñ. 113.16 Äåòàëüí³øå äèâ.: Êà÷óð Â. Î. Äî ïèòàííÿ ïðî âèäè øëþáó ó Ñòàðîäàâíüîìó Ðèì³ / Â. Î. Êà÷óð // Æèòòÿ ³ ïðàâî. �2005. � ¹ 4. � Ñ. 54-57.17 Äåòàëüí³øå äèâ.: Êà÷óð Â. Ïîçàøëþáí³ äîçâîëåí³ ñîþçè ó Ñòàðîäàâíüîìó Ðèì³ / Â. Êà÷óð // ³ñíèê Ëüâ³âñüêîãîóí³âåðñèòåòó. Ñåð³ÿ þðèäè÷íà. � 2004. � Âèïóñê 40. � Ñ. 67-74.18 Êà÷óð Â. Ïîçàøëþáí³ äîçâîëåí³ ñîþçè ó Ñòàðîäàâíüîìó Ðèì³. � Ñ. 71-72.19 Êà÷óð Â. Ïîçàøëþáí³ äîçâîëåí³ ñîþçè ó Ñòàðîäàâíüîìó Ðèì³. � Ñ. 72.-73.20 Çàãóðñêèé Ë. Í. Âêàçàíà ïðàöÿ. � Ñ. 115.21 Áàðòîøåê Ì. Âêàçàíà ïðàöÿ. � Ñ. 303.22 Òàì ñàìî. � Ñ. 55.23 Òàì ñàìî. � Ñ. 113.24 Äåòàëüí³øå äèâ.: Dig.50.4.18. // Äèãåñòû Þñòèíèàíà / [ïåðåâîä ñ ëàòèíñêîãî; îòâ., ðåä. Ë. Ë. Êîôàíîâ]. � Ì.: Ñòàòóò,2005. � Ò. VII. Ïîëóòîì 2. � C. 389-393.25 Çàãóðñêèé Ë. Í. Âêàçàíà ïðàöÿ. � Ñ. 119.
ÐåçþìåÑòàòòÿ ïðèñâÿ÷åíà äîñë³äæåííþ ñîö³àëüíèõ óìîâ îáìåæåííÿ ïðàâîñóá�ºêòíîñò³ ô³çè÷íèõ îñ³á ó Ñòàðîäàâíüîìó Ðèì³.Äî ñîö³àëüíèõ óìîâ, ÿê³ âïëèâàëè íà îáñÿã ïðàâîñóá�ºêòíîñò³, ðèìñüê³ þðèñòè â³äíîñèëè áåç÷åñòÿ, ñîö³àëüíèé ñòàòóñ, ðåë³ã³þ,ðîäèíí³ çâ�ÿçêè, ðåìåñëà ³ çàíÿòòÿ, ì³ñöå íàðîäæåííÿ ³ ì³ñöå ïðîæèâàííÿ. ³äòàê çä³éñíþºòüñÿ ñïðîáà ðîçêðèòè ñóòü êîæíî¿óìîâè ³ ïîêàçàòè ò³ îáìåæåííÿ ïðàâîñóá�ºêòíîñò³ ô³çè÷íèõ îñ³á, ÿê³ âîíà ñïðè÷èíþâàëà.Êëþ÷îâ³ ñëîâà: ñîö³àëüí³ óìîâè, îáìåæåííÿ ïðàâîñóá�ºêòíîñò³, ô³çè÷í³ îñîáè.
ÐåçþìåÑòàòüÿ ïîñâÿùåíà èññëåäîâàíèþ ñîöèàëüíûõ óñëîâèé îãðàíè÷åíèÿ ïðàâîñóáúåêòíîñòè ôèçè÷åñêèõ ëèö â Äðåâíåì Ðèìå.Ê ñîöèàëüíûì óñëîâèÿì, êîòîðûå âëèÿëè íà îáúåì ïðàâîñóáúåêòíîñòè, ðèìñêèå þðèñòû îòíîñèëè áåñ÷åñòèå, ñîöèàëüíûé ñòà-òóñ, ðåëèãèþ, ðîäñòâåííûå ñâÿçè, òðóäîâóþ äåÿòåëüíîñòü, ìåñòî ðîæäåíèÿ è ìåñòî ïðîæèâàíèÿ. Ïîýòîìó äåëàåòñÿ ïîïûòêà ðàñ-êðûòü ñóùíîñòü êàæäîãî óñëîâèÿ è ïîêàçàòü òå îãðàíè÷åíèÿ ïðàâîñóáúåêòíîñòè ôèçè÷åñêèõ ëèö, êîòîðûå îíà âûçûâàëà.Êëþ÷åâûå ñëîâà: ñîöèàëüíûå óñëîâèÿ, îãðàíè÷åíèå ïðàâîñóáúåêòíîñòè, ôèçè÷åñêèå ëèöà.
SummaryThe article explores the social conditions restricting of the personality of individuals in Ancient Rome. Roman lawyers called theshame, social status, religion, family communication, work, place of birth and place of residence of the social conditions that affect thevolume of the personality. Therefore, attempts to reveal the essence of each condition and to show restrictions of the personality that itprovoked. Key words: the social conditions, restriction of the personality, individuals. Îòðèìàíî 12.07.2010
Êà÷óð Â. Î. Ñîö³àëüí³ óìîâè îáìåæåííÿ ïðàâîñóá�ºêòíîñò³ ô³çè÷íèõ îñ³á ó Ñòàðîäàâíüîìó Ðèì³
27×àñîïèñ Êè¿âñüêîãî óí³âåðñèòåòó ïðàâà � 2010/4
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-23681 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0074 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:05:29Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Качур, В.О. 2011-07-06T10:56:03Z 2011-07-06T10:56:03Z 2010 Соціальні умови обмеження правосуб'єктності фізичних осіб у Стародавньому Римі / В.О. Качур // Часопис Київського університету права. — 2010. — № 4. — С. 23-27. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. XXXX-0074 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23681 Стаття присвячена дослідженню соціальних умов обмеження правосуб’єктності фізичних осіб у Стародавньому Римі. До соціальних умов, які впливали на обсяг правосуб’єктності, римські юристи відносили безчестя, соціальний статус, релігію, родинні зв’язки, ремесла і заняття, місце народження і місце проживання. Відтак здійснюється спроба розкрити суть кожної умови і показати ті обмеження правосуб’єктності фізичних осіб, які вона спричинювала. Ключові слова: соціальні умови, обмеження правосуб’єктності, фізичні особи. Статья посвящена исследованию социальных условий ограничения правосубъектности физических лиц в Древнем Риме. К социальным условиям, которые влияли на объем правосубъектности, римские юристы относили бесчестие, социальный статус, религию, родственные связи, трудовую деятельность, место рождения и место проживания. Поэтому делается попытка раскрыть сущность каждого условия и показать те ограничения правосубъектности физических лиц, которые она вызывала. Ключевые слова: социальные условия, ограничение правосубъектности, физические лица. The article explores the social conditions restricting of the personality of individuals in Ancient Rome. Roman lawyers called the shame, social status, religion, family communication, and work, place of birth and place of residence of the social conditions that affect the volume of the personality. Therefore, attempts to reveal the essence of each condition and to show restrictions of the personality that it provoked. Key words: the social conditions, restriction of the personality, individuals. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Часопис Київського університету права Теорія та історія держави і права. Філософія права Соціальні умови обмеження правосуб'єктності фізичних осіб у Стародавньому Римі Article published earlier |
| spellingShingle | Соціальні умови обмеження правосуб'єктності фізичних осіб у Стародавньому Римі Качур, В.О. Теорія та історія держави і права. Філософія права |
| title | Соціальні умови обмеження правосуб'єктності фізичних осіб у Стародавньому Римі |
| title_full | Соціальні умови обмеження правосуб'єктності фізичних осіб у Стародавньому Римі |
| title_fullStr | Соціальні умови обмеження правосуб'єктності фізичних осіб у Стародавньому Римі |
| title_full_unstemmed | Соціальні умови обмеження правосуб'єктності фізичних осіб у Стародавньому Римі |
| title_short | Соціальні умови обмеження правосуб'єктності фізичних осіб у Стародавньому Римі |
| title_sort | соціальні умови обмеження правосуб'єктності фізичних осіб у стародавньому римі |
| topic | Теорія та історія держави і права. Філософія права |
| topic_facet | Теорія та історія держави і права. Філософія права |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23681 |
| work_keys_str_mv | AT kačurvo socíalʹníumoviobmežennâpravosubêktnostífízičnihosíbustarodavnʹomurimí |