Ефективність оздоровлення сортів картоплі біотехнологічними методами

Наведено результати досліджень мінливості ліній регенерантів, отриманих при оздоровленні сортів картоплі біотехнологічними методами. Оздоровлені лінії в межах сортозразків достовірно відрізняються одна від одної, особливо за продуктивністю. Відмінності ліній меристемного походження носять епігенетич...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Сільськогосподарська мікробіологія
Date:	2007
Main Authors:	Демчук, І.В., Зарицкий, М.М.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України 2007
Subjects:	Біотехнологія
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23794
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Ефективність оздоровлення сортів картоплі біотехнологічними методами / І.В. Демчук, М.М. Зарицкий // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2007. — Вип. 6. — С. 155-166. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859771852844433408
author	Демчук, І.В. Зарицкий, М.М.
author_facet	Демчук, І.В. Зарицкий, М.М.
citation_txt	Ефективність оздоровлення сортів картоплі біотехнологічними методами / І.В. Демчук, М.М. Зарицкий // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2007. — Вип. 6. — С. 155-166. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Сільськогосподарська мікробіологія
description	Наведено результати досліджень мінливості ліній регенерантів, отриманих при оздоровленні сортів картоплі біотехнологічними методами. Оздоровлені лінії в межах сортозразків достовірно відрізняються одна від одної, особливо за продуктивністю. Відмінності ліній меристемного походження носять епігенетичний характер та зберігаються у бульбових поколіннях. Мінливість ліній, які походять з калюсу, обумовлена генетично. Підкреслюється необхідність ефективного добору сортополіпшувальних ліній для первинного насінництва картоплі. Приведены результаты исследований изменчивости линий регенерантов, полученных в результате оздоровления сортов картофеля биотехнологическими методами. Оздоровленные линии в границах сортообразцов достоверно различаются между собой, особенно по признаку продуктивности. Отличия носят эпигенетический характер и сохраняются в клубневых поколениях. Изменчивость линий, имеющих меристемно-каллусное происхождение, является генетической. Подчеркивается необходимость эффективного отбора сортоулучшающих линий для первичного семеноводства картофеля. It were adduced the results of investigation of cultivar variability of potato clones obtained with biotechnological methods. The lines of virus-free regenerants are significantly different from each other within the bounds of cultivar pattern, especially on the sign of their productivity. There are epigenetic differences and they are saved in tuber generations. Variability of callusing-derivation clonals has genetic character. It is underlined the necessity of effective selection of best-characteristic lines for the potato seed initial material.
first_indexed	2025-12-02T07:17:37Z
format	Article
fulltext	155 БІОтЕхнОЛОГІЯ У�� 578.�863.�1; 581.�143.�5; 631.�524.�84 ЕФЕКТИВНІСТЬ ОЗДОРОВЛЕННЯ СОРТІВ КАРТОпЛІ БІОТЕХНОЛОГІЧНИМИ МЕТОДАМИ Демчук І.В., Зарицкий М.М. Інститут сільськогосподарської мікробіології УААН, вул.� Шевченка, 97, м.� Чернігів, 14027, Україна Наведено результати досліджень мінливості ліній регенерантів, отриманих при оздоровленні сортів картоплі біотехнологічними методами. Оздоровлені лінії в межах сортозразків достовірно відрізняються одна від одної, особливо за продуктивністю. Відмінності ліній меристемного походження носять епігенетичний характер та зберігаються у бульбових поколіннях. Мінливість ліній, які походять з калюсу, обумовлена генетично. Підкреслюється необхідність ефективного добору сортополіпшувальних ліній для первинного насінництва картоплі. �лючові слова: картопля, сорт, оздоровлення, клонові лінії, мінливість ознак, продуктивність �а оцінками ФАО Україна посідає четверте місце у світі серед виробників товарної картоплі, хоча її урожайність лишається низькою.� Найвагомішим чинником збільшення продуктивності картоплі є рівень агротехніки і культури виробництва в цілому.� Іншим суттєвим чинником є фактор сорту.� Понад 30 років в Україні існує реальне доповнення до селекційно-генетичних програм підвищення продуктивності картоплі – це негенетичне поліпшення якості вже існуючих сортів, а саме, їх оздоровлення від вірусних інфекцій методами біотехнології: культурою меристем у поєднанні з термо- та хіміотерапією.� Початок досліджень було покладено у 70-і роки співпрацею учених двох науково- дослідних інститутів – Інституту картоплярства УААН та Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН [1].� На сьогодні лише ці установи належним чином проводять оздоровлення сортів картоплі, маючи відповідну науково-технічну та кадрову базу.� В Інституті сільськогосподарської мікробіології УААН дослідження ведуться комплексно в напрямі вдосконалення технологічного процесу з вивченням впливу елементів технології на збереження ідентичності 156 ознак оздоровлених регенерантів параметрам вихідного сорту, збереження продуктивності отриманих мериклонів на рівні генетичного потенціалу сорту, на розробку і застосування системи контролю вірусологічного стану регенерантів на всіх етапах технології одержання оздоровленого вихідного матеріалу.� Метою оздоровлення і клонального розмноження in vitro є отримання фізіологічно оновленого безвірусного матеріалу, що зберігає повну тотожність генотипу вихідних сортів.� Проте, відсутність у нормативних документах вимог і необхідних методик контролю отриманих безвірусних ліній на типовість і продуктивність [2, 3], а також недотримання методик оздоровлення призводить до ситуацій, коли оздоровленням вважають уведення матеріалу in vitro та його мікроклональне розмноження без ретельного контролю отриманих ліній на безвірусність, не кажучи про інші параметри.� В результаті “оздоровлений” таким чином матеріал містить вірусні та бактеріальні інфекції, має врожайні властивості нижче генетичного потенціалу вихідного сорту.� При репродукуванні такий матеріал не витримує порівнянь з матеріалом від добору клонів, тому його якість породжує сумніви у необхідності застосування активного оздоровлення сортів картоплі біотехнологічними методами.� Метою наших досліджень було визначення розмаху мінливості оздоровлених ліній у межах сортозразків за морфологічними, біохімічними і продуктивними ознаками та у порівнянні з вихідними материнськими рослинами, які підтримувались добором клонів, а також розробка методики комплексної оцінки отриманих ліній.� Матеріали й методи. Оздоровлені лінії (ОЛ) отримували методом культури меристем у поєднанні з термо- та хіміотерапією за методикою, модифікованою в Інституті сільськогосподарської мікробіології УААН [4].� Фітовірусологічний аналіз первинних регенерантів і пробіркових мікроклонів проводили за допомогою електронної мікроскопії та імуноферментного аналізу.� Первинні регенеранти давали початок клоновим лініям, які живцювали та досліджували окремо, проте, всю сукупність безвірусних або оздоровлених ліній одного сорту об’єднували поняттям “сортозразок”.� Так, сортозразок Леді Розетта складався з восьми клонових ліній, Беллароза – дев’яти, Бетіна – трьох, Сатурна – п’яти, Панда – семи, Альвара – десяти.� Пробіркові рослини підтримували in vitro за стандартними методиками, бульбові покоління ОЛ вирощували у відкритому 157 ґрунті згідно методичних рекомендацій [6].� Починаючи з другого бульбового покоління, рослини оздоровлених клонових ліній порівнювали з вихідними материнськими рослинами (МР), які слугували контролем і підтримувались добором клонів, за фенотипом, продуктивністю, вмістом крохмалю і білка в бульбах.� Молекулярно-генетичний аналіз геномної �Н� ліній п’ятьох сортозразків методом RA�D проводили у Макс-Планк-інституті молекулярної фізіології рослин (Гольм, Німеччина) за стандартними методиками [7], використовуючи декамерні праймери (ТІВ МОLBIOL, Берлін): ОРА17 (5’ – gACCgCTTgT), O�B15 (5’ – ggAgggTgTT), O�A04 (5’ – AATCgggCTg), O�C19 (5’ – gTTgCCAgCC), O�B05 (5’ – TgCgCCCTTC).� Отримані результати аналізували методами математичної статистики [8] з використанням набору комп’ютерних програм STATISTICA 6.�0.� Результати та їх обговорення. �омплексна оцінка оздоровлених ліній (табл.� 1) показала, що процес оздоровлення сортів картоплі біотехнологічними методами суттєво впливає на властивості отриманих клонових ліній, які значно відрізнялися між собою в межах сортозразків та від вихідних материнських клонів за елементами структури урожаю (маса клонів, кількість і величина бульб), біохімічними показниками якості бульб (вміст крохмалю, редукуючих цукрів та сирого протеїну), а також, у меншій мірі, за морфологічними ознаками рослин і бульб.� Вже у першому бульбовому поколінні відмічали значну різ- ницю у продуктивності оздоровлених клонових ліній кожного сор- тозразка (табл.� 2).� Високопродуктивні лінії перевищували низькопродуктивні того ж сорту в 2 (Бетіна, Сатурна), 3 (Беллароза), 4 (Леді Розетта, Альвара) та 32 рази (Панда).� Відповідно і коефіцієнт варіації за ма- сою клонів свідчив про середній (20–40 %), високий (40–60 %) та дуже високий (від 60 %) рівень варіювання ознаки.� Ця різниця між клоновими лініями зберігалася у наступних бульбових поколіннях (коефіцієнт кореляції до попереднього року становив 0,44–0,92).� Розмах мінливості серед ОЛ за елементами структури урожаю та біохімічними показниками якості бульб у межах сортозразків значно перевищував такі показники серед клонів МР, як це видно на прикладі сортозразка Панда у другому бульбовому поколінні 158 Таблиця 1. Схема комплексної оцінки оздоровлених клонових ліній Етапи оцінки ОЛ Бульбові покоління ОЛ перше друге третє Отримання первинних даних ЕМ, ІФА, біометричні дослідження ІФА, біометричні, біохімічні та молекулярно-генетичні (RA�D) дослідження, порівняння за фенотипом і продуктивністю з МР Систематика і аналіз первинних даних статистичними методами інтервальне оцінювання, Т-тест, однофакторний дисперсійний аналіз (АNОVА), кластерний аналіз Скринінг ОЛ високопродуктивні ОЛ, тотожні МР за генотипом і фенотипом, для відтворення еліти і зберігання в колекціях ОЛ, які мають відхилення від МР на рівні генотипу або фенотипу та підлягають вибракуванню Таблиця 2. Відмінності в продуктивності оздоровлених ліній у межах сортозразків, перше бульбове покоління Сортозразок Середня маса клону ліній, г Статистичні характеристики сортозразка низько- продук- тивних високо- продук- тивних x ± SЕ SD V,% Леді Розетта 74,7±24,00 298,8±24,7 204,8±19,72 101,45 52,73 Беллароза 206,8±35,10 596,3±48,83 361,0±26,57 161,60 44,76 Бетіна 81,0±5,98 164,8±10,89 131,3±15,22 48,13 36,70 Сатурна 276,0±16,90 510,2±53,95 439,0±26,94 126,37 28,79 Панда 10,7±2,63 340,7±49,90 163,9±22,86 127,27 75,17 Альвара 44,8±9,55 191,2±20,52 89,8±7,93 52,59 58,56 159 (табл.� 3).� При порівнянні рослин оздоровлених ліній з вихідними материнськими за морфологічними ознаками бульб і світлових паростків, а також куща, стебла, листка, суцвіття, чашечки і квітки спостерігали зміни, частка яких складала від 3 до 38 % у бульб і 2,7-23 % – у рослин.� Ці відмінності виражались як у ступенях прояву ознак (пазушне розгалуження стебла, ступінь антоціанового забарвлення, забарвлення основи вічка тощо), так і в якісних показниках (кількість вічок, форма бульб, пилякової колонки чи приймочки маточки та ін).� Таблиця 3. Мінливість оздоровлених ліній сорту Панда за кількісними ознаками, друге бульбове покоління Ознаки Материнські рослини Оздоровлені лінії хmax xmin x ±SE SD V, % Маса клону, г 440,1±37,26 1200,0 184,0 532,9±28,04 228,23 43,40 �ількість бульб, шт.� 5,4±0,51 15,0 3,0 7,75±0,31 2,679 32,22 Середня маса бульб, г 86,1±6,89 126,7 24,2 71,8±2,78 25,516 35,54 Вміст, %: – крохмалю 16,8±0,76 27,45 13,83 21,7±0,61 3,597 16,56 – редукуючих цукрів 0,37±0,005 0,876 0,239 0,46±0,029 0,171 36,85 – білків 1,7±0,05 3,64 1,60 2,4±0,10 0,589 23,94 �а результатами 2–3-річних порівнянь, найменш продуктивні лінії сортозразків формують урожайність бульб на рівні 63–92 % від показників вихідних материнських клонів, а найбільш продук- тивні – 111–177 % (табл.� 4).� Більшість високопродуктивних ліній перевищують низькопродуктивні того ж сорту в 1,5–2 рази.� �ля визначення статистичної достовірності різниці між лініями за продуктивністю в межах сортозразків, а також оцінки впливу фактору оздоровлення на масу клонів отриманих ліній проводили однофакторний дисперсійний аналіз (АNОVА).� Під діючим фактором розуміли результат комплексної дії всіх чинників, які впливали на регенеранти в процесі виділення і регенерації меристеми – гетерогенності вихідних експлантатів, ефекту поранення, швидкості та типу регенерації, дії антивірусних речовин, впливу умов культивування in vitro та інших.� Оскільки для 160 всіх клонових ліній одного сорту серед факторів, які обумовлюють продуктивність оздоровлених рослин у бульбових поколіннях, частки генетичної складової та впливу умов вирощування були величинами константними, то різницю в продуктивності ОЛ в межах сортозразків відносили на рахунок змін, індукованих у процесі оздоровлення.� Таблиця 4. Рівень продуктивності оздоровлених клонових ліній у порівнянні з материнськими клонами Сорт Середня маса клонів материнські рослини, г оздоровлені лінії низько- продуктивна високопродуктивна г % г % Леді Розетта* 339,3±23,13 300,8±32,70 88,6 602,1±56,55 177,5 Беллароза * 875,6±90,52 549,9±47,12 62,8 1035,5±73,61 118,3 Бетіна * 438,2±22,32 280,3±29,33 64,0 486,6±24,61 111,0 Сатурна* 822,2±65,91 755,5±41,84 91,9 1152,6±88,76 140,2 Панда 432,4±18,65 272,6±19,47 63,0 582,9±32,67 134,8 Альвара 678,6±34,71 570,3±65,07 84,0 764,7±63,77 112,7 Примітка: * середні дані за 2 роки ** середні дані за 3 роки Результати аналізу – рівень вірогідності (р) в долях одиниці і сила впливу фактора (ŋ) у відсотках (табл.� 5) дозволяють судити про вплив оздоровлення на продуктивність отриманих ліній всіх сортозразків у першому-третьому бульбових поколіннях.� Таблиця 5. Частка фактору оздоровлення при формуванні урожаю клонових ліній у бульбових поколіннях Сорт Бульбові покоління перше друге третє р ŋ, % р ŋ, % р ŋ, % Леді Розетта 0,000003 74,04 0,000000 63,60 0,000000 45,93 Бетіна 0,000025 80,42 0,000054 51,71 0,001669 37,73 Сатурна 0,000540 59,56 0,000004 48,67 0,000458 28,04 Альвара 0,000000 76,76 0,000000 53,22 0,001403 24,10 Панда 0,000002 70,68 0,000000 70,48 0,000102 29,70 Встановлено, що для досліджених сортів серед факторів, 161 які впливають на формування урожаю оздоровленими лініями, в першому бульбовому поколінні 60–80 % становить частка змін, індукованих процесом оздоровлення.� � роками вплив оздоровлення на продуктивність ОЛ зменшується: у другому бульбовому поколінні на його долю у формуванні урожаю припадає 50–70 %, у третьому – 30–46 %.� Слід відмітити, що у всіх досліджених поколіннях цей вплив є істотним і обумовлює різну продуктивність ліній у межах сортозразків.� Отже доведено, що оздоровлені лінії одного сорту достовірно відрізняються одна від одної та від вихідних материнських клонів за продуктивними і біохімічними ознаками.� Відмічено також відхилення у прояві морфологічних ознак.� Всі ці дані систематизували з використанням методу кластеризації та аналізували отримані дендрограми.� Розглянемо одну з таких дендрограм на прикладі сортозразка Панда (рис.� 1).� Тотожною вихідним материнським клонам є оздоровлена клонова лінія 38.� Проте, враховуючи дані трирічних порівнянь з клонами МР за продуктивністю та біохімічним складом бульб, кращими виявились високопродуктивні лінії 165 та 172, які знаходяться в одному кластері з клонами МР.� Їх слід віднести до таких, що поліпшують сорт.� Відмінними від усіх отриманих регенерантів є лінії 167 та 181, які мають найменше спільних ознак і суттєво відрізняються за морфологією і продуктивністю як від вихідних материнських клонів, так і від інших ліній цього сортозразка.� Ці лінії підлягають бракуванню і не повинні використовуватись як матеріал для відтворення еліти.� �ля клонових ліній сорту Панда було доведено незмінність послідовності геномної �Н� [9], тому описані відмінності є прикладом модифікаційної мінливості, яка входить у норму реакції даного генотипу, але, завдяки вегетативному розмноженню, стабільно зберігається у чотирьох бульбових поколіннях цих ліній.� Наші дослідження дають підставу стверджувати, що саме таким типом мінливості обумовлюється низька якість вихідного матеріалу картоплі, оздоровленого біотехнологічним методом, у випадках, коли не проводиться оцінка та відбір клонових ліній.� Проте, при оздоровленні сортів картоплі із використанням методу культури меристем також можуть виникати випадки генетичної, або мутаційної, мінливості клонових ліній.� Так, серед клонів оздоровлених ліній, які походять з морфогенного калюсу 162 меристемного походження (сортозразки Леді Розетта, Альвара та Беллароза), відмічали значно більший розмах мінливості за кількісними та якісними ознаками (табл.� 6).� �оефіцієнт варіації серед клонів ОЛ меристемно-калюсного походження був майже вдвічі більшим, ніж такий серед клонів ОЛ меристемного походження.� Рис. 1. Дендрограма подібності-відмінності клонових ліній сортозразка Панда. Метрика схожості – Евклідова відстань. Середні проби бульб цих клонових ліній у третьому бульбово- му поколінні досліджували з використанням молекулярно- генетичних маркерів – випадково обраних декамерних праймерів (табл.� 7).� Різницю в кількості ампліфікованих фрагментів геномної �Н� ліній меристемно-калюсного походження відносно МР відмічали у сорту Альвара у двох з шести проведених реакцій, сортів Беллароза і Леді Розетта – у чотирьох з шести реакцій.� Отримані результати дозволяють робити висновок про генетичну природу мінливості властивостей оздоровлених ліній, які походять з морфогенного калюсу.� Такий калюс може утворюватись з меристем внаслідок їх поранення під час ініціації культури in vitro або неоптимального співвідношення фізіологічно-активних речовин у штучному поживному середовищі для регенерації.� Отже, чотирирічними дослідженнями клонових ліній шести оздоровлених сортів доведено, що отримані лінії достовірно відрізняються за продуктивністю та біохімічними ознаками якості бульб у перших трьох-чотирьох бульбових поколіннях.� 167 181 2 172 165 38 80 100 120 140 160 180 200 163 Таблиця 6. Мінливість ознак структури урожаю у вихідних материнських рослин та оздоровлених мериклонів меристемного та меристемно-калюсного походження С ор т Ознака Бу ль бо ве по ко лі нн я Середнє ( x ± SE) Розмах варіювання (min-max) �оефіцієнт варіації (V), % МР ОЛ ОЛ� МР ОЛ ОЛ� МР ОЛ ОЛ� А ль ва ра маса клону, г 1 – 54,4±9,73 56,0±24,41 – 32-87 15-124 – 40,00 45,38 2 848,5±35,94 638,5±41,42 557,0±35,05 652-957 509-886 130-1208 13,40 20,51 46,25 3 705,9±45,35 1225±95,75 881,4±61,78 511-907 692-1581 213-2057 20,31 26,92 47,01 кількість бульб, од.� 1 – 2,4±0,50 3,7±0,42 – 1-4 1-7 – 47,50 44,32 2 10,7±0,57 10,8±0,38 10,0±0,64 8-13 9-13 4-24 17,10 11,38 47,39 3 12,1±0,86 14,3±0,75 13,4±0,79 7-16 11-19 4-31 24,59 18,22 39,40 Л ед і Р оз ет та маса клону, г 1 – 74,8±24,00 284,7±23,14 – 26-140 197-424 – 64,86 25,77 2 273,5±15,79 175,7±5,97 390,2±23,61 206-332 106-202 112-729 18,25 18,25 43,34 3 405,2±32,33 426,0±31,60 617,1±55,05 270-588 236-521 170-1352 25,23 23,45 50,61 кількість бульб, од.� 1 – 7,0±1,14 18,4±0,56 – 3-11 16-21 – 45,14 9,67 2 5,2±0,29 3,4±0,34 6,9±0,49 4-7 2-5 3-11 17,69 31,47 36,42 3 6,7±0,47 8,9±1,02 13,1±0,67 4-9 6-17 7-19 22,24 36,07 27,46 Бе лл ар оз а маса клону, г 1 – 303,8±47,71 354,1±29,60 – 200-468 184-551 – 36,86 33,44 2 639,3±49,48 408,5±26,90 513,1±25,86 351-925 224-782 162-1109 26,81 28,71 39,68 3 1252,2±113,64 799,6±57,05 847,0±44,78 554-1950 414-1199 243-1860 32,72 27,62 39,69 кількість бульб, од.� 1 – 7,0±1,00 8,9±0,62 – 4-11 6-14 – 35,00 27,83 2 3,8±0,34 3,4±0,26 4,3±0,23 2-6 2-6 2-10 31,32 32,75 42,65 3 8,3±0,64 6,5±0,64 7,7±0,41 4-12 3-13 3-16 27,92 38,18 40,99 Примітки: МР – вихідні материнські рослини; ОЛ – оздоровлені клонові лінії, які походять з меристем; ОЛ� – оздоровлені клонові лінії, які походять з калюса меристемного походження 164 Таблиця 7. Результати RaPD-аналізу геномної ДнК вихідних материнських клонів та ліній меристемно-калюсного походження С ор т � ло но ві л ін ії �ількість фрагментів �Н�, ампліфікованих з праймерами ОРВ15 ОРВ05 ОРА17 ОРА04 ОРС19 ОРВ05+ ОРС19 вс ьо го з них відмінних від МР вс ьо го з них відмінних від МР вс ьо го з них відмінних від МР вс ьо го з них відмінних від МР вс ьо го з них відмінних від МР вс ьо го з них відмінних від МР А ль ва ра МР 14 – 12 – 6 – 11 – 12 – 6 – Аw20 14 0 12 0 6 0 11 0 12 0 6 0 Аw20 14 0 12 0 6 0 11 0 12 0 6 0 Аw21’ 14 0 12 1 6 0 11 0 12 0 6 0 Аw21” 14 0 12 0 6 0 11 0 12 0 6 0 Аw21”’ – – 12 0 6 0 11 0 12 2 6 0 Бе лл ар оз а МР 8 – 12 – 9 – 9 – 12 – 6 – 154-2 7 1 12 0 9 0 8 1 11 1 6 0 154-3 7 1 12 1 9 0 8 1 12 0 6 0 154-4 7 1 12 0 9 0 – – 12 0 6 0 154-6 7 1 12 0 9 0 8 1 12 0 6 0 154-7 7 1 12 0 9 0 8 1 – – 6 0 Л ед і Ро зе та МР 8 – 10 – 5 – 9 – 9 – 9 – 185’ 8 0 11 1 4 1 10 1 9 0 7 2 185” 8 0 11 1 5 0 9 0 9 0 7 2 165 Мінливість клонових ліній, які походять з меристем, є епігенетичною, вона зберігається в бульбових поколіннях і зумовлює низьку якість та невирівняність вихідного матеріалу картоплі, оздоровленого біотехнологічним методом, за відсутності відповідної оцінки та відбору клонових ліній.� Мінливість ліній, які мають меристемно-калюсне походження, є генетичною і при мікророзмноженні та наступному репродукуванні оздоровленого матеріалу може бути джерелом біологічного забруднення сортів картоплі.� �омплексна оцінка та відбір високопродуктивних безвірусних ліній, які не мають відхилень від вихідного фенотипу, можуть суттєво поліпшити якість вихідного матеріалу при оздоровленні сортів картоплі біотехнологічними методами.� 1.� Технология производства исходного безвирусного материала картофеля методом культуры меристемы для первичного семеноводства в УССР /МСХ УССР, УкрНИИ�Х, УкрНИИ с-х микробиологии.� – Немешаево, 1975.� – 14 с.� 2.� Положення про насінництво картоплі.� – �.�: Міністерство Положення про насінництво картоплі.� – �.�: МіністерствоПоложення про насінництво картоплі.� – �.�: Міністерство сільського господарства і продовольства України, УААН, 1997.� – 28 с.� 3.� ГОСТ 29267-91 �артофель семенной.� Оздоровленный исходный ГОСТ 29267-91 �артофель семенной.� Оздоровленный исходныйГОСТ 29267-91 �артофель семенной.� Оздоровленный исходный материал.� Приемка и методы анализа.� – М.�: Изд-во стандартов, 1992.� – 13 с.� 4.� �арицький М.�М, Петренко О.�М.� Електронномікроскопічні �арицький М.�М, Петренко О.�М.� Електронномікроскопічні�арицький М.�М, Петренко О.�М.� Електронномікроскопічні дослідження апікальних меристем картоплі та вплив хіміотерапії на процес оздоровлення //С.�-г.� мікробіологія: Міжвід.� темат.� наук.� зб.� – Чернігів: ЦНТЕІ, 2005.� – Вип.� 1–2.� – С.� 164–171.� 5.� Murashige T.�, Skoog F.� A revised medium for rapid growth and bioas- Murashige T.�, Skoog F.� A revised medium for rapid growth and bioas-Murashige T.�, Skoog F.� A revised medium for rapid growth and bioas- says with tobacco tissue cultures.� //�hysiologia plantarum.� – 1962.� – Vol.� 15, № 3.� – �.� 473–497.� 6.� Методичнірекомендаціїщодопроведеннядослідженьзкартоплею МетодичнірекомендаціїщодопроведеннядослідженьзкартоплеюМетодичні рекомендації щодо проведення досліджень з картоплею /УААН, Інститут картоплярства /В.�С.� �уценко, А.�А.� Подгаєцький, А.�А.� Осипчук та ін.� – Немішаєве, 2002.� – 182 с.� 7.� Chakrabarti S.��.�, �attanayak D.�, Sarkar D.�, Chimote V.��.�, Naik �.�S.� Chakrabarti S.��.�, �attanayak D.�, Sarkar D.�, Chimote V.��.�, Naik �.�S.�Chakrabarti S.��.�, �attanayak D.�, Sarkar D.�, Chimote V.��.�, Naik �.�S.� Stability of RA�D fingerprints in potato: effect of source tissue and primers //Biologia �lantarum.� – 2006.� – Vol.� 50, № 4.� – �.� 531–536.� 8.� �омп’ютерні методи в сільському господарстві та біології: �омп’ютерні методи в сільському господарстві та біології:�омп’ютерні методи в сільському господарстві та біології: Навчальний посібник /О.�М.� Царенко, Ю.�А.� �лобін, В.�Г.� Скляр, С.�М.� Панченко.� – Суми: Університетська книга, 2000.� – 203 с.� 9.� �емчук І.�В.�, Петренко О.�М.�, �арицький М.�М.� Використання �емчук І.�В.�, Петренко О.�М.�, �арицький М.�М.� Використання�емчук І.�В.�, Петренко О.�М.�, �арицький М.�М.� Використання мериклональної мінливості оздоровлених регенерантів для підвищення 166 якості вихідного матеріалу картоплі //С.�-г.� мікробіологія: Міжвід.� темат.� наук.� зб.� – Чернігів: ЦНТЕІ, 2005.� – Вип.� 1–2.� – С.� 188–200.� ЭФФЕКТИВНОСТЬ ОЗДОРОВЛЕНИЯ СОРТОВ КАРТОФЕЛЯ БИОТЕХНОЛОГИЧЕСКИМИ МЕТОДАМИ Демчук И.В., Зарицкий Н.М. Институт сельскохозяйственной микробиологии УААН, г.� Чернигов Приведены результаты исследований изменчивости линий регенерантов, полученных в результате оздоровления сортов картофеля биотехнологическими методами. Оздоровленные линии в границах сортообразцов достоверно различаются между собой, особенно по признаку продуктивности. Отличия носят эпигенетический характер и сохраняются в клубневых поколениях. Изменчивость линий, имеющих меристемно-каллусное происхождение, является генетической. Подчеркивается необходимость эффективного отбора сортоулучшающих линий для первичного семеноводства картофеля. �лючевые слова: картофель, сорт, оздоровление, клоновая линия, изменчивость признаков, продуктивность EFFICIENCY OF THE DISEASE ERADICATION sYsTEm WITH BIOTECHNOLOGICAL mETHODs USE FOR POTATO CULTIVARS Demchuk I.V., Zaritsky N.m. Institute of Agricultural Microbiology, UAAS, Chernihiv It were adduced the results of investigation of cultivar variability of potato clones obtained with biotechnological methods. The lines of virus-free regenerants are significantly different from each other within the bounds of cultivar pattern, especially on the sign of their productivity. There are epigenetic differences and they are saved in tuber generations. Variability of callusing-derivation clonals has genetic character. It is underlined the necessity of effective selection of best-characteristic lines for the potato seed initial material. �ey words: potato, cultivar, disease eradication system for the initial material of seed potato, clonal line, variability of signs, productivity
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-23794
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1997-3004
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-02T07:17:37Z
publishDate	2007
publisher	Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
record_format	dspace
spelling	Демчук, І.В. Зарицкий, М.М. 2011-07-06T21:39:14Z 2011-07-06T21:39:14Z 2007 Ефективність оздоровлення сортів картоплі біотехнологічними методами / І.В. Демчук, М.М. Зарицкий // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2007. — Вип. 6. — С. 155-166. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1997-3004 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23794 578.863.1; 581.143.5; 631.524.84 Наведено результати досліджень мінливості ліній регенерантів, отриманих при оздоровленні сортів картоплі біотехнологічними методами. Оздоровлені лінії в межах сортозразків достовірно відрізняються одна від одної, особливо за продуктивністю. Відмінності ліній меристемного походження носять епігенетичний характер та зберігаються у бульбових поколіннях. Мінливість ліній, які походять з калюсу, обумовлена генетично. Підкреслюється необхідність ефективного добору сортополіпшувальних ліній для первинного насінництва картоплі. Приведены результаты исследований изменчивости линий регенерантов, полученных в результате оздоровления сортов картофеля биотехнологическими методами. Оздоровленные линии в границах сортообразцов достоверно различаются между собой, особенно по признаку продуктивности. Отличия носят эпигенетический характер и сохраняются в клубневых поколениях. Изменчивость линий, имеющих меристемно-каллусное происхождение, является генетической. Подчеркивается необходимость эффективного отбора сортоулучшающих линий для первичного семеноводства картофеля. It were adduced the results of investigation of cultivar variability of potato clones obtained with biotechnological methods. The lines of virus-free regenerants are significantly different from each other within the bounds of cultivar pattern, especially on the sign of their productivity. There are epigenetic differences and they are saved in tuber generations. Variability of callusing-derivation clonals has genetic character. It is underlined the necessity of effective selection of best-characteristic lines for the potato seed initial material. uk Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України Сільськогосподарська мікробіологія Біотехнологія Ефективність оздоровлення сортів картоплі біотехнологічними методами Эффективность оздоровления сортов картофеля биотехнологическими методами Efficiency of the disease eradication system with biotechnological methods use for potato cultivars Article published earlier
spellingShingle	Ефективність оздоровлення сортів картоплі біотехнологічними методами Демчук, І.В. Зарицкий, М.М. Біотехнологія
title	Ефективність оздоровлення сортів картоплі біотехнологічними методами
title_alt	Эффективность оздоровления сортов картофеля биотехнологическими методами Efficiency of the disease eradication system with biotechnological methods use for potato cultivars
title_full	Ефективність оздоровлення сортів картоплі біотехнологічними методами
title_fullStr	Ефективність оздоровлення сортів картоплі біотехнологічними методами
title_full_unstemmed	Ефективність оздоровлення сортів картоплі біотехнологічними методами
title_short	Ефективність оздоровлення сортів картоплі біотехнологічними методами
title_sort	ефективність оздоровлення сортів картоплі біотехнологічними методами
topic	Біотехнологія
topic_facet	Біотехнологія
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23794
work_keys_str_mv	AT demčukív efektivnístʹozdorovlennâsortívkartoplíbíotehnologíčnimimetodami AT zarickiimm efektivnístʹozdorovlennâsortívkartoplíbíotehnologíčnimimetodami AT demčukív éffektivnostʹozdorovleniâsortovkartofelâbiotehnologičeskimimetodami AT zarickiimm éffektivnostʹozdorovleniâsortovkartofelâbiotehnologičeskimimetodami AT demčukív efficiencyofthediseaseeradicationsystemwithbiotechnologicalmethodsuseforpotatocultivars AT zarickiimm efficiencyofthediseaseeradicationsystemwithbiotechnologicalmethodsuseforpotatocultivars

Ефективність оздоровлення сортів картоплі біотехнологічними методами

Institution

Similar Items