Транскордонне співробітництво підприємств Донбасу: організаційні передумови, перспективи та моделі узгодженості систем взаємодії
У статті розглянуто передумови та поточний стан процесу створення єврорегіону «Донбас» як бази створення транскордонних кластерів, проаналізовано умови узгодженості системи взаємодії підприємств в кластері, зроблено висновки про необхідні характеристики таких систем, що забезпечують необхідний рівен...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23813 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Транскордонне співробітництво підприємств Донбасу: організаційні передумови, перспективи та моделі узгодженості систем взаємодії / Г.М. Болдир, Е.Н. Коренєв // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 4. — С. 14-17. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860186287306178560 |
|---|---|
| author | Болдир, Г.М. Коренєв, Е.Н. |
| author_facet | Болдир, Г.М. Коренєв, Е.Н. |
| citation_txt | Транскордонне співробітництво підприємств Донбасу: організаційні передумови, перспективи та моделі узгодженості систем взаємодії / Г.М. Болдир, Е.Н. Коренєв // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 4. — С. 14-17. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічний вісник Донбасу |
| description | У статті розглянуто передумови та поточний стан процесу створення єврорегіону «Донбас» як бази створення транскордонних кластерів, проаналізовано умови узгодженості системи взаємодії підприємств в кластері, зроблено висновки про необхідні характеристики таких систем, що забезпечують необхідний рівень узгодженості в них Ключові слова: єврорегіон, транскордонні кластери, багатосуб’єктні системи взаємодії, узгодженість інтересів.
В статье рассмотрены предпосылки и текущее состояние процесса создания еврорегиона «Донбасс» как базы создания трансграничных кластеров, проанализированы условия согласованности системы взаимодействия предприятий в кластере, сделаны выводы о необходимых характеристиках таких систем, обеспечивающих необходимый уровень согласованности в них. Ключевые слова: еврорегион, трансграничные кластеры, многосубъектные системы взаимодействия, согласованность интересов.
The article describes the background and current status of the process of establishing the Euroregion «Donbass» as a framework for the creation of cross-border clusters, the conditions necessary for the coherence of interaction between enterprises in the cluster are analyzed, the conclusions obtained on the required characteristics of systems of interaction between enterprises, which provide the necessary level of consistency. Key words: Euroregion, cross-border clusters, multistakeholder system of interaction, coordination of interests.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:04:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
14
Економічний вісник Донбасу № 4 (18), 2009
Г. М. Болдир, Е. Н. Коренєв
Актуальність напряму дослідження, постановка зав-
дання та мета статті. В умовах глобалізації спостерігаєть-
ся відхід від ієрархічних структур управління, які вже не
можуть забезпечити високий рівень конкурентоспромож-
ності виробників. Останні досягнення цивілізаційного роз-
витку й економічної думки стверджують, що конкурентос-
проможність виробництв у поточному столітті багато в
чому буде зумовлюватися процесами кластерізації [1].
Широкомасштабне використання кластерного підходу в
багатьох країнах та регіонах і за різних умов довело його
ефективність. Транскордонне співробітництво, що спря-
моване на підвищення ефективності використання природ-
но-ресурсного потенціалу прикордонних територій, на
об’єднання зусиль для вирішення спільних та ідентичних
проблем по обидва боки кордону, дає можливість застосу-
вати кластерний підхід до транскордонного регіону [5].
Транскордонні кластери охоплюють суміжні при-
кордонні території сусідніх держав, до складу яких вхо-
дять інституції та фірми, розміщені по обидва боки кор-
дону, тому транскордонні кластери можна визначити як
групи незалежних компаній та асоційованих інституцій,
які географічно зосереджені в транскордонному регіоні,
співпрацюють та конкурують, спеціалізуються в різних
галузях, пов’язані спільними технологіями та навичками
й взаємодоповнюють одна одну, що в кінцевому підсум-
ку дає можливість отримання синергетичних та мереже-
вих ефектів, дифузії знань та навиків.
Особливістю транскордонних кластерів є те, що їх
учасники розміщені в різних податкових, митних, законо-
давчих середовищах сусідніх країн, однак можуть мати
спільні підприємства та організації, користуватися
спільною інфраструктурою, і функціонують насамперед
на транскордонних ринках.
В Україні також почалися процеси формування
транскордонних кластерів. Відповідно до п. 6 розпоряд-
ження КМУ від 10.09.08 № 1214-р Мінрегіонбуд спільно з
Національною академією наук України є співвиконавця-
ми заходів з розробки Національної стратегії створення й
ведення транскордонних кластерів як інструменту
здійснення державної регіональної політики в транскор-
донних регіонах з метою підвищення конкурентоспромож-
ності останніх. Розробка має базуватися на дослідженні
транскордонних регіонів з огляду на спільні взаємодопов-
нюючі галузі виробництва товарів та послуг в обох части-
нах регіону, виявлення проблемних питань теоретично-
го, правового та практичного характеру щодо ідентифі-
кації транскордонних кластерних ініціатив та кластерів, а
також методологічних підходів їх виявлення, формування
та підтримки. На заході — транскордонний логістичний
кластер у Закарпатській області; на сході — фінансовий
УДК 334.7+658.5
Г. М. Болдир,
Е. Н. Коренєв,
м. Луганськ
ТРАНСКОРДОННЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ПІДПРИЄМСТВ ДОНБАСУ:
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПЕРЕДУМОВИ, ПЕРСПЕКТИВИ
ТА МОДЕЛІ УЗГОДЖЕНОСТІ СИСТЕМ ВЗАЄМОДІЇ
кластер у єврорегіоні «Слобожанщина», у Донецькій та
Луганській областях України і Бєлгородській області Росії
— транскордонний нанокластер, який може в процесі
розвитку поширитися на сусідні регіони.
Підготовча робота з розробки проекту Програми
транскордонного співробітництва Луганської області до
2015 р. почалася наприкінці 2006 р. Її мета — впровад-
ження нових форм партнерських взаємозв’язків, активі-
зація участі області в транскордонному співробітництві,
стимулювання розвитку прикордонних і міжрегіональних
відносин. Одночасно в рамках цієї програми проводить-
ся експеримент зі створення транскордонного формуван-
ня єврорегіон «Донбас» на територіях Луганської й Рос-
товської областей. Сьогодні сформовано робочі групи
Луганської й Ростовської областей зі створення спільно-
го транскордонного проекту — єврорегіону [1].
Дорученням Кабінету Міністрів України №29597/1/
1-08 від 13.06.2008 було передбачене надання всебічної
допомоги міністерствами України створенню Єврорегі-
ону «Донбас». Міністерством регіонального розвитку й
будівництва України було проведено кілька нарад за уча-
стю представників Міністерства економіки, Міністерства
закордонних справ, Луганської облдержадміністрації й Лу-
ганської облради, на яких обговорювалися пропозиції до
установчих документів єврорегіону. Також 16.07.2008 р. у
м. Луганську було проведено спільне засідання робочих
груп зі створення єврорегіону Луганської й Ростовської
областей, у якому взяли участь представники Мінре-
гіонбуду й Мінекономіки.
Водночас актуальним є питання наукового обґрун-
тування процесів взаємодії підприємств в рамках транс-
кордонних кластерів, моделювання їхньої поведінки та
ефективності їхньої взаємодії, адже як у багатьох випад-
ках у питанні, що розглядається, спостерігається більш
швидкий розвиток практичних заходів, ніж теоретичної
бази. Питання формалізації окремих умов доцільності
інституціонального бізнес-асоціювання підприємств вже
розглядалися в роботі [2]. Метою ж цієї статті є форму-
вання загальної моделі комплексного узгодження систе-
ми взаємодії підприємств та організацій в рамках надкор-
поративних об’єднань, одним з видів яких є кластери, у
тому числі, транскордонні.
Виклад основного матеріалу. У рамках цієї статті
розглядається процес функціонування мережевої систе-
ми підприємств і організацій, що містить такі компонен-
ти: взаємодіючі підприємства й організації (підсистеми
першого рівня), загальна кількість яких Kо, а відповідній
організації привласнений індекс k=1 ...,K, причому індекс
«0» відповідає корпоративному центру; взаємодіючі
підприємства, інтегровані в корпорації (елементи друго-
15
Економічний вісник Донбасу № 4 (18), 2009
Г. М. Болдир, Е. Н. Коренєв
го рівня), кількість яких в k-й корпорації рівна Nk, а відпо-
відному підприємству привласнений індекс п=1,2... Nk.
Стан системи визначається значенням вектора уп-
равління:
u = {uk,k K,n Nk}, причому вектор управління n-го
підприємства, що входить в k-ю корпорацію, загалом може
мати декілька параметрів.
Мета функціонування системи — максимізація век-
торного критерію:
E0 = {Ek
n,k K,n Nk}, (1)
компонентами якого є приватні критерії ефектив-
ності.
Таким чином, для мережевої системи взаємодії по-
трібно визначити вектор управління, що максимізував
критерій (1).
Розглянемо структуру багатосуб’єктної мережевої
системи (рис. 1) і проаналізуємо основні взаємодії компо-
нентів цієї системи, що зумовлюють цілі управління й об-
ласть допустимих управлінь (область узгодження інтересів
компонентів). Простір всіх можливих напрямів узгоджен-
ня інтересів формулює такі завдання управління:
1. Завдання горизонтального внутрішньокорпора-
тивного узгодження інтересів.
2. Завдання вертикального внутрішньокорпоратив-
ного узгодження інтересів.
3. Завдання горизонтального міжкорпоративного
узгодження інтересів організацій.
Узгодження в багатосуб’єктній системі, до яких на-
лежить мережева взаємодія в рамках транскордонного
кластеру, відноситься до завдань горизонтального міжкор-
поративного узгодження. У цьому випадку проблема по-
лягає в управлінні горизонтальними взаємодіями органі-
зацій та підприємств, що максимізував критерії ефектив-
ності фірм, що входять в різні корпорації. Область узгод-
ження охоплює об’єми фінансування, постачань ресурсів
і товарів, циркулюючі між корпораціями. Відповідно па-
раметрами управління в цьому випадку є об’єми міжкор-
поративного обороту. Зокрема, міжкорпоративне узгод-
ження інтересів припускає вибір узгоджених значень та-
ких параметрів управління:
— при взаємодіях фінансово-інвестиційних корпо-
рацій з транспортними, інформаційними корпораціями
й торговельно-промисловими палатами параметрами уп-
равління є об’єми фінансових ресурсів і міжкорпоративні
ціни (ставки) залучення й розміщення ресурсів;
— при взаємодіях транспортних та інформаційних
корпорацій з торговельно-промисловими палатами па-
раметрами управління є об’єми послуг, що надаються, і
міжкорпоративні ціни послуг;
— при взаємодіях виробничих корпорацій з торго-
вими корпораціями параметрами управління є об’єми
продукції, робіт, послуг і міжкорпоративна вартість дого-
ворів на передачу відповідних цінностей.
Як критерії ефективності узгодження горизонтальних
мережевих взаємодій постають прибутки взаємодіючих
суб’єктів (СВ), рівні сукупного прибутку організацій.
Безпосередню реалізацію узгодження горизонталь-
них міжкорпоративних взаємодій здійснює координую-
чий центр, у ролі якого виступають інтегровані структу-
ри або у вигляді холдингових компаній, або у вигляді асо-
ціацій різнопрофільних корпорацій. Узгодження горизон-
тальних міжкорпоративних взаємодій здійснюється через
взаємодії координуючого центру з корпоративними цен-
трами (рис. 1).
Рис. 1. Структура багатосуб’єктної системи мережевої взаємодії підприємств та організацій
Координуючий центр
Корпоративний
координуючий
центр
КЦі
Корпоративний
координуючий
центр
КЦІ Суб’єкт
взаємодії
С2
Суб’єкт
взаємодії
С1
і
Суб’єкт
взаємодії
СN
I
Суб’єкт
взаємодії
С2
і
Суб’єкт
взаємодії
СN
I
Суб’єкт
взаємодії
С1
I
16
Економічний вісник Донбасу № 4 (18), 2009
Г. М. Болдир, Е. Н. Коренєв
Тобто розглядається неієрархічна мережева систе-
ма, що є комплексом ієрархічних 2-рівневих та однорівне-
вих підсистем, у якій міжкорпоративні взаємодії обґрун-
товуються взаємною зацікавленістю суб’єктів. Характе-
ристикою ефективності взаємодій є критерій Еo, кількісно
виражаючий сукупний додатковий ефект всіх СВ від участі
у взаємодіях.
З урахуванням введеного припущення про існуван-
ня координуючого центру опишемо формально пробле-
му узгодження інтересів СВ багатосуб’єктної системи як
квазіієрархічної системи. Координаційний центр, виходя-
чи з максимізації критерію Eo, виробляє планові індикато-
ри кожного СВ mn
k, при реалізації яких значення цільових
функцій складуть En
k (mn
k). Відхилення значення цільової
функції n-го СВ к-ї підсистеми pn
k (En
k) від значення досяг-
нутого при реалізації плану mn
k:
(2)
дозволяє зробити висновок про наявність (відсут-
ності) суперечності в системі:
— узгодженим є управління, при якому
=0 (3)
— функціонування системи незбалансоване у ви-
падку
>0 (4)
хоч би для одного СВ.
Уведемо в розгляд додатковий ефект аk, що набуває
СВ у зв’язку з участю у взаємодії:
(5)
У цьому випадку умова горизонтального узгоджен-
ня записується таким чином:
(6)
Покажемо, що для випуклих функцій, що безперер-
вно диференціюються, по і по
необхідною й достатньою умовою узгодження є
співвідношення:
. (7)
Виконання цієї умови означає, що приріст додатко-
вого ефекту, отримуваного n-м СВ при збільшенні плану
координуючого центру цьому СВ, має бути не менше
відповідного зниження цільової функції СВ.
Можливо припустити , що управління в не-
ієрархічній багатосуб’єктній системі є горизонтально-уз-
годженим тоді і тільки тоді, коли виконується умова (7).
Для доказу справедливості цього припущення, до-
ведемо необхідність дотримання умови (7) щодо здійснен-
ня горизонтально узгодженого управління. Припустимо,
що умова (6) виконується, а умова (7) не виконується,
тобто
. (8)
У цьому випадку при збільшенні плану mk координа-
ційного центру n-му СВ приріст додатково отримуваного
ним ефекту стане меншим за абсолютним розміром відпо-
відного зниження власного ефекту цього СВ Ek(uk), отже,
за (2) втрати зроста-
тимуть випереджаючими темпами і, починаючи з деяко-
го значення mk, умова (6) перестане виконуватися.
Доведемо достатність дотримання умови (7) для
здійснення горизонтально-узгодженого управління. При-
пустимо, що умова (7) виконується. У цьому випадку, за
доведеним вище, при збільшенні плану mk
n n-му СВ приріст
додатково отримуваного ним ефекту ak(mk) перевищує
за абсолютною величиною зниження власного ефекту
цього СВ Ek(uk), отже , за (2) втрати
знижуватимуться
випереджаючими темпами і, починаючи з деякого зна-
чення mk, умова (6) виконуватиметься.
Таким чином, визначено параметри динамічної
траєкторії, що приводять неієрархічну мережеву систе-
му до узгодженого рівноважного стану. Траєкторія уз-
годження інтересів в горизонтальній системі «підприєм-
ство-підприєство» визначається, зважаючи на перевищен-
ня додаткового ефекту, що отримується підприємством,
над зростаючим рівнем планового завдання координю-
чого центру, тобто над приростом об’ємів міжкорпора-
тивного обороту.
У зв’язку з тим, що як такий центр квазіієрархічної
системи у випадку суто горизонтальної взаємодії фак-
тично відсутній, весь економічний ефект, обумовлений
взаємодіями, чисельно рівний значенню критерію Еo і
перерозподіляється між суб’єктами взаємодії; отже, мож-
на записати:
. (9)
Оскільки втрати СВ у значеннях їх цільових функцій
обумовлені виключно вимогою максимізації
критерію Eo і лише ним, а також враховуючи (8), необхід-
ною й достатньою умовою існування горизонтально-уз-
годженого управління (8) є рівноважний розподіл сукуп-
ного ефекту багатосуб’єктної системи Eo між учасника-
ми взаємодії. Рівноважний розподіл сукупного ефекту ба-
гатосуб’єктної системи припускає компенсацію кожно-
му СВ, що зазнали унаслідок міжкорпоративних взаємодій
втрат і отримання деякого додаткового ефекту відповідно
до умови (8).
Такий принцип розподілу ефекту отримав назву
«Принцип компенсації витрат» [2, 3, 4], і в цій ситуації
встановлюється рівновага Неша. Рівновагою Неша є та-
кий вектор індикаторів фінансово-господарськогоо
стану СВ системи, при якому кожному СВ вигідно виби-
рати відповідний компонент цієї рівноваги за умови, що
решта СВ вибирає рівноважні компоненти:
, (10)
де індексом «N» позначений рівноважний за Нешем
вектор індикаторів фінансово-господарського стану п-го
СВ к-й підсистеми, індексом «o» позначено «оточення».
Висновки. Таким чином, сформульовані умови го-
ризонтального узгодження економічних інтересів виз-
17
Економічний вісник Донбасу № 4 (18), 2009
Г. М. Болдир, Е. Н. Коренєв
начають таку компенсацію втрат відповідного СВ (підприє-
мства), що передаються іншими організаціями, зокрема
що входять в інші корпорації, при якому стани взаємодію-
чих підприємств (корпорацій) є узгодженими. Такий ме-
ханізм забезпечує рівновагу, тобто стійке функціонуван-
ня в горизонтальній системі «підприємство-підприєм-
ство». Також сформульована загальна умова рівноваги
взаємодій за Нешем в горизонтальній системі, яке вста-
новлюється, коли сукупні втрати всіх організацій від взає-
модій не перевищують сукупний ефект взаємодій.
Сформовані умови узгодження інтересів в рам-
ках горизонтальних мереж взаємодії показують, що за-
гальна ефективність такої взаємодії може бути забез-
печена лише у випадку, коли економічні інтереси всіх
суб’єктів взаємодії будуть дотримані. Це фактично оз-
начає, що розвиток кластерів, а особливо транскордон-
них кластерів, передбачає докладання значних зусиль з
боку вітчизняних підприємств. Для їх ефективної інтег-
рації в мережеві структури типу транскордонних клас-
терів важливим є довести організацію функціонування
принаймні регіонального кластера до рівня, на якому
він може працювати в транскордонній мережі як
рівноправний партнер, тобто забезпечити на місці такі
умови: формування ідентичності регіональних клас-
терів, достатній рівень розвитку кластеру на регіональ-
ному рівні; кваліфікований менеджмент кластеру, який
має міцні позиції в регіоні, зв’язки з ключовими регіо-
нальними акторами (владою, бізнесом, наукою та гро-
мадськістю); критична маса регіональних фірм-учас-
ників кластеру, зацікавлених у транскордонному парт-
нерстві, тобто оптимальним є поетапний підхід у на-
прямі створення транскордонної мережі.
На першому етапі до розбудови транскордонної
мережі залучаються перш за все координатори/менед-
жери регіональних мереж. Їм слід спільно обговорити та
створити інфраструктуру для налагодження транскордон-
ної співпраці. Другий етап формування кластеру буде
характеризуватися інтеграцією підприємств-учасників
регіональних кластерів у транскордонну мережу, їх про-
суванням у сусідній регіон і країну та активним викорис-
танням послуг мереж-партнерів для реалізації нових мож-
ливостей бізнесу. Багато з них працює без координуючих
структур або користується послугами агенцій регіональ-
ного розвитку, які одночасно є учасниками єврорегіонів.
Вимагає рішення питання доцільності використання тор-
гово-промислових палат як координуючих структур тих
транскордонних кластерів, учасниками яких є суб’єкти
господарювання прикордонних територій України.
Література
1. Транскордонне співробітництво та розвиток
транскордонних кластерів : зб. наук.-аналіт. матеріалів,
нормативно-правових актів та метод. рекомендацій / під
ред. Куйбіди В.С., Ткачука А.Ф., Толкованова В.В. — К. :
Крамар, 2009. — 242 с. 2. Болдир Г.М. Формалізація умов
доцільності інституціонального бізнес-асоціювання про-
мислових підприємств / Г. М. Болдир // Економіка про-
мисловості. — 2008 — № 4(43). — С. 22 — 27. 3. Нови-
ков Д.А. Стимулирование в организационных системах /
Д.А. Новиков. — М. : СИНТЕГ, 2002. 4. Новиков Д.А. Сти-
мулирование в социально-экономических системах (ба-
зовые математические модели) / Д.А. Новиков. — М. :
ИПУ РАН, 1998. 5. Транскордонне співробітництво на но-
вих східних кордонах ЄС : матеріали міжнар. конф. / гол.
ред. С.І. Мітряєва. — Ужгород : Поліграфцентр «Ліра»,
2009. — 248 с.
Болдир Г. М., Коренєв Е. Н. Транскордонне співробі-
тництво підприємств Донбасу: організаційні передумови,
перспективи та моделі узгодженості систем взаємодії
У статті розглянуто передумови та поточний стан про-
цесу створення єврорегіону «Донбас» як бази створення
транскордонних кластерів, проаналізовано умови узгодже-
ності системи взаємодії підприємств в кластері, зроблено
висновки про необхідні характеристики таких систем, що
забезпечують необхідний рівень узгодженості в них
Ключові слова: єврорегіон, транскордонні кластери,
багатосуб’єктні системи взаємодії, узгодженість інтересів.
Болдырь Г. М., Коренев Е. Н. Трансграничное со-
трудничество предприятий Донбасса: организационные
предпосылки, перспективы и модели согласованности
систем взаимодействия
В статье рассмотрены предпосылки и текущее со-
стояние процесса создания еврорегиона «Донбасс» как
базы создания трансграничных кластеров, проанализи-
рованы условия согласованности системы взаимодей-
ствия предприятий в кластере, сделаны выводы о необхо-
димых характеристиках таких систем, обеспечивающих
необходимый уровень согласованности в них.
Ключевые слова: еврорегион, трансграничные кла-
стеры, многосубъектные системы взаимодействия, со-
гласованность интересов.
Boldyr G. M., Korenev E. N. Сross-border cooperation
of Donbas enterprises: organizational preconditions,
prospects and models of coordination of cooperation
systems
The article describes the background and current
status of the process of establishing the Euroregion
«Donbass» as a framework for the creation of cross-border
clusters, the conditions necessary for the coherence of
interaction between enterprises in the cluster are analyzed,
the conclusions obtained on the required characteristics of
systems of interaction between enterprises, which provide
the necessary level of consistency.
Key words: Euroregion, cross-border clusters, multi-
stakeholder system of interaction, coordination of interests.
Стаття надійшла до редакції 29.10.2009 р.
Прийнято до друку 27.11.2009 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-23813 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-3772 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:04:14Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Болдир, Г.М. Коренєв, Е.Н. 2011-07-07T08:49:25Z 2011-07-07T08:49:25Z 2009 Транскордонне співробітництво підприємств Донбасу: організаційні передумови, перспективи та моделі узгодженості систем взаємодії / Г.М. Болдир, Е.Н. Коренєв // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 4. — С. 14-17. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23813 334.7+658.5 У статті розглянуто передумови та поточний стан процесу створення єврорегіону «Донбас» як бази створення транскордонних кластерів, проаналізовано умови узгодженості системи взаємодії підприємств в кластері, зроблено висновки про необхідні характеристики таких систем, що забезпечують необхідний рівень узгодженості в них Ключові слова: єврорегіон, транскордонні кластери, багатосуб’єктні системи взаємодії, узгодженість інтересів. В статье рассмотрены предпосылки и текущее состояние процесса создания еврорегиона «Донбасс» как базы создания трансграничных кластеров, проанализированы условия согласованности системы взаимодействия предприятий в кластере, сделаны выводы о необходимых характеристиках таких систем, обеспечивающих необходимый уровень согласованности в них. Ключевые слова: еврорегион, трансграничные кластеры, многосубъектные системы взаимодействия, согласованность интересов. The article describes the background and current status of the process of establishing the Euroregion «Donbass» as a framework for the creation of cross-border clusters, the conditions necessary for the coherence of interaction between enterprises in the cluster are analyzed, the conclusions obtained on the required characteristics of systems of interaction between enterprises, which provide the necessary level of consistency. Key words: Euroregion, cross-border clusters, multistakeholder system of interaction, coordination of interests. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Соціально-економічні проблеми Донбасу Транскордонне співробітництво підприємств Донбасу: організаційні передумови, перспективи та моделі узгодженості систем взаємодії Трансграничное сотрудничество предприятий Донбасса: организационные предпосылки, перспективы и модели согласованности систем взаимодействия Сross-border cooperation of Donbas enterprises: organizational preconditions, prospects and models of coordination of cooperation systems Article published earlier |
| spellingShingle | Транскордонне співробітництво підприємств Донбасу: організаційні передумови, перспективи та моделі узгодженості систем взаємодії Болдир, Г.М. Коренєв, Е.Н. Соціально-економічні проблеми Донбасу |
| title | Транскордонне співробітництво підприємств Донбасу: організаційні передумови, перспективи та моделі узгодженості систем взаємодії |
| title_alt | Трансграничное сотрудничество предприятий Донбасса: организационные предпосылки, перспективы и модели согласованности систем взаимодействия Сross-border cooperation of Donbas enterprises: organizational preconditions, prospects and models of coordination of cooperation systems |
| title_full | Транскордонне співробітництво підприємств Донбасу: організаційні передумови, перспективи та моделі узгодженості систем взаємодії |
| title_fullStr | Транскордонне співробітництво підприємств Донбасу: організаційні передумови, перспективи та моделі узгодженості систем взаємодії |
| title_full_unstemmed | Транскордонне співробітництво підприємств Донбасу: організаційні передумови, перспективи та моделі узгодженості систем взаємодії |
| title_short | Транскордонне співробітництво підприємств Донбасу: організаційні передумови, перспективи та моделі узгодженості систем взаємодії |
| title_sort | транскордонне співробітництво підприємств донбасу: організаційні передумови, перспективи та моделі узгодженості систем взаємодії |
| topic | Соціально-економічні проблеми Донбасу |
| topic_facet | Соціально-економічні проблеми Донбасу |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23813 |
| work_keys_str_mv | AT boldirgm transkordonnespívrobítnictvopídpriêmstvdonbasuorganízacíiníperedumoviperspektivitamodelíuzgodženostísistemvzaêmodíí AT korenêven transkordonnespívrobítnictvopídpriêmstvdonbasuorganízacíiníperedumoviperspektivitamodelíuzgodženostísistemvzaêmodíí AT boldirgm transgraničnoesotrudničestvopredpriâtiidonbassaorganizacionnyepredposylkiperspektivyimodelisoglasovannostisistemvzaimodeistviâ AT korenêven transgraničnoesotrudničestvopredpriâtiidonbassaorganizacionnyepredposylkiperspektivyimodelisoglasovannostisistemvzaimodeistviâ AT boldirgm srossbordercooperationofdonbasenterprisesorganizationalpreconditionsprospectsandmodelsofcoordinationofcooperationsystems AT korenêven srossbordercooperationofdonbasenterprisesorganizationalpreconditionsprospectsandmodelsofcoordinationofcooperationsystems |