Методологічні засади оцінки конкурентоспроможності підприємства
У статті розглянуто основні методики дослідження й оцінки конкурентоспроможності підприємства. Аналізуючи існуючі методичні оцінки конкурентноспроможності підприємства, вважаємо, що необхідно провести інтеграцію факторів взаємодії підприємства з бізнес-середовищем. Ключові слова: конкурентоспроможні...
Saved in:
| Published in: | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23821 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Методологічні засади оцінки конкурентоспроможності підприємства / Т.В. Зламанюк // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 4. — С. 158-162. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859616344547262464 |
|---|---|
| author | Зламанюк, Т.В. |
| author_facet | Зламанюк, Т.В. |
| citation_txt | Методологічні засади оцінки конкурентоспроможності підприємства / Т.В. Зламанюк // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 4. — С. 158-162. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічний вісник Донбасу |
| description | У статті розглянуто основні методики дослідження й оцінки конкурентоспроможності підприємства. Аналізуючи існуючі методичні оцінки конкурентноспроможності підприємства, вважаємо, що необхідно провести інтеграцію факторів взаємодії підприємства з бізнес-середовищем. Ключові слова: конкурентоспроможність, конкурентоспроможність підприємства, методи дослідження конкурентоспроможності.
В статье рассмотрены основные методики исследования и оценки конкурентосопособности предприятия. Анализируя существующие методические оценки конкурентноспроможности предприятия, считаем, что необходимо провести интеграцию факторов взаимодействия предприятия с бизнес-средой. Ключевые слова: конкурентоспособность, конкурентоспособность предприятия, методы исследования конкурентоспособности.
In the article the basic methods of research and estimation of competitiveness of enterprise are considered. Having analyzed the substantial techniques of enterprise competitiveness estamation, assumes that it is advisable to conduct the integration of factors of the interaction of an enterprise with business environment. Key words: competitiveness of enterprise, methodas of research of competitiveness.
|
| first_indexed | 2025-11-28T20:58:22Z |
| format | Article |
| fulltext |
158
Економічний вісник Донбасу № 4 (18), 2009
Вступ. Одна з найважливіших задач розвитку підприє-
мства і країни в цілому нерозривно пов’язана з ефектив-
ністю виробництва, забезпечення випуску необхідної
кількості сучасних виробів та покращення якості, досягнен-
ня конкурентоспроможності продукції на ринку.
Конкурентоспроможність — це ступінь, з яким на-
ція за справедливих умовах вільного ринку виробляє то-
вари й послуги, які задовольняють світовим вимогам і
при цьому збільшує доходи своїх громадян.
Загострення конкурентної боротьби (за збут своєї
продукції, за місце на ринку) поміж фірмами-виробни-
ками та торговими організаціями змушує шукати їх нові
засоби впливу на рішення покупців. Одним з таких шляхів
є створення товарів покращенного рівня якості.
Передовий закордонний досвід свідчить, що якість,
безперечно, є найбільш вагомою складовою конкурентос-
проможності, але, разом з тим, можливості реалізації про-
дукції, крім якості, визначаються значною кількістю пара-
метрів і умов, більшість з яких розповсюджується не тільки
на товар, але й на підприємство, фірму й навіть країну.
Проблема конкурентоспроможності актуальна і для
національної економіки в цілому, і для господарських пер-
виних утворень — підприємств, організацій. Проте слід
зазначити, що питання теорії і практики конкуренції в Ук-
раїні та в іншіх пострадянських країнах ще недостатньо
досліджені, а розвиток економічної сфери нашої країни
свідчить про те, що такий стан має місце ще й через
відсутність фундаментальних розробок щодо конкуренції.
Багато із зазначених питань висвітлюється в працях
вітчизняних та зарубіжних учених: І. Ансоффа, В.Г. Анд-
ійчука, Л.В. Балабанової, А.Е. Воронкової, В.Г. Герасим-
чука, В.Л. Диканя, Ю.Б. Іванова, П.Я. Калити, Ю.Б. Рубі-
на, Р.А. Фатхутдінова, А.Ю. Юданова.
Забеспечення конкурентоспроможності підприє-
мства залежить від багатьох факторів зовнішнього та
внутрішнього характеру, що зумовлює необхідність ви-
користання системного підходу в дослідженні їх впливу.
Системний підхід у сучасній інтерпретації дає змогу не
тільки виявляти критичні фактори, що впливають на кон-
курентоспроможність підприємств в умовах ринку, але
й формувати відповідну стратегію управління їх розвит-
ком [1, с. 34].
У практиці проведення оцінки конкурентоспромож-
ності в основному аналізуються технічні параметри (на-
приклад, показники потужності, вантажопідйомність,
надійність і тип), менше уваги приділяється економічним
показникам, таким, як ціна, витрати виробництва, вартість
споживання, ефективність експорту тощо. За однією з
існуючих методик рівень конкурентоспроможності това-
ру визначається як співвідношення продажної ціни екс-
портного товару до «еталонної ціни», або середньозва-
женої ціни аналогічного товару, який користується най-
більшим попитом на певному ринку.
У практиці закордонних фахівців існують спеціальні
індикатори та методи визначення цінової конкурентосп-
роможності за певний період. Визначення цінової конку-
рентоспроможності на внутрішньому національному
ринку, як правило, проводиться шляхом порівняння цін
внутрішнього ринку й цін імпортних товарів або світових
цін. На зарубіжному ринку зіставляють три показники:
витрати виробництва в національній валюті; обмінні кур-
си валют; розміри прибутків (різниця між продажною
ціною на ринку й витратами виробництва).
Існуючі методики дослідження й оцінки конкурен-
тоспроможності підприємства відрізняються різноманіт-
тям, широтою охоплення факторів і показників конкурен-
тоспроможності, що характеризують різні аспекти діяль-
ності підприємства. Проте окремі питання теорії й прак-
тики формування конкурентного середовища ще недо-
статньо вивчені й вимагають поглибленого дослідження.
Для оцінки конкурентоспроможності фірми викори-
стовують деякі чисельні показники, які свідчать про ступінь
стійкості положення фірми, спроможності виготовляти
продукцію, яка користується попитом на ринку й забезпе-
чує фірмі одержання намічених та стабільних кінцевих ре-
зультатів. До ряду таких показників належать:
— відношення вартості реалізованої продукції до її
кількості за поточний період: збільшення цього співвідно-
шення обсягів реалізованої продукції;
— відношення прибутку до загальної вартості про-
дажу (profit to sales): підвищення цього показника свідчить
про підвищення рівня КС фірми;
— відношення загальної вартості продажу та вар-
тості нереалізованої продукції (sales to finished goods)
свідчить про спад попиту на продукцію фірми та затова-
рювання готової продукції;
— відношення загальної вартості продажу та вар-
тості матеріальних виробничих запасів (sales to inventories)
показує, що сталося, або зниження попиту на готову про-
дукцію, або збільшення запасів сировини. Зменшення
цього показника свідчить про уповільнення обігу запасів;
— відношення обсягу до суми дебіторської забор-
гованості (sales to receivables) показує, яка частка реалі-
зованої продукції поставлена покупцями на основі ко-
мерційного кредиту.
Фірма, яка має більш низькі витрати виробництва,
отримує більш великий прибуток, що дозволяє розши-
рювати обсяги виробництва, підвищувати його технічний
рівень, економічну ефективність та якість продукції, а та-
кож удосконалювати систему збуту.
Постановка завдання. Вивчення конкурентоспромож-
ності підприємств потребує формування наукових методо-
УДК 334:330.13
Т. В. Зламанюк,
аспірант Луганського національного університету імені Тараса Шевченка
Т. В. Зламанюк
МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
ОЦІНКИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
159
Економічний вісник Донбасу № 4 (18), 2009
логічних положень та розробки цілої низки різноманітніх
методів, за допомогою яких можна провести комплексний
аналіз підприємства, ураховуючи конкурентні переваги та
недоліки, установити найбільш приоритетні галузі й аспекти
діяльності вітчизняних підприємств [1, с. 178].
Аналіз економічної літератури показує, що переваж-
на більшість методик пропонує аналіз конкурентоспромож-
ності підприємства у відриві його взаємозв’язків з партнера-
ми по бізнесу, діячами ринку й інших елементів зовнішньо-
го середовища. Отже, дані методики не можуть із високим
ступенем об’єктивності відбивати рівень конкурентоспро-
можності, тому що в сучасних економічних умовах робота
підприємства в ізоляції в інших ринкових діячів не може за-
безпечити високої ефективності його діяльності.
З огляду на це актуальним є критичний аналіз тео-
ритичних положень ринкових стратегій, концепцій управ-
ління конкурентними перевагами, а також розроблення
заходів щодо вдосконалення процесів формування кон-
курентних переваг підприємств України, обґрунтування
основних напрямів поліпшення якості продукції.
Результати. Методики щодо оцінки конкурентосп-
роможності підприємства варіюються від відносно про-
стих, заснованих в умовах недостатнього фінансування й
обмеженості інформації, до складних, потребуючих від
підприємства більших витрат і високого професіоналізму
персоналу, що займається дослідженням конкурентосп-
роможності. Перевагою українських господарюючих
суб’єктів є те, що вони можуть використовувати досить
великий вітчизняний досвід з вивчення цієї проблеми, з
одного боку, і закордонні методики — з іншого.
Існуючі методичні підходи до аналізу й оцінки кон-
курентоспроможності підприємства можна класифікува-
ти залежно від способу подання інформації:
1) економіко-математичні методи;
а) параметричний або аналоговий метод;
б) розрахунок конкурентоспроможності на основі
норми поданої вартості;
в) метод полікритериальної оптимізації;
2) графічні методи:
а) метод, заснований на дослідженні теорії життєво-
го циклу;
б) побудова багатокутника конкурентоспромож-
ності;
в) дослідження конкурентоспроможності на основі
функцій бажаності;
г) метод дослідження кривої досвіду;
д) метод складання карти стратегічних груп;
3) описові методи:
а) матричні або портфельні методи;
б) факторні моделі Портера;
в) застосування концепції маркетингу взаємодії;
4) змішані методики:
а) дослідження конкурентоспроможності на основі
функціонально-вартісного аналізу;
б) модель Анософфа «продукт-ринок» [2, с. 144].
Розглянемо методичні підходи до аналізу й оцінки
конкурентоспроможності, що представляють найбільшу
практичну значущість в українськіх умовах.
Параметричний метод є найпоширенішим з еконо-
мічно-математичних методів у вітчизняній практиці, зас-
тосовується для визначення конкурентоспроможності
різних категорій, у тому числі товару, окремого підрозділу
підприємства або фірми в цілому. Метод заснований на
визначенні основних параметрів дослідженого об’єкта, виз-
наченні інтегрального показника, що відображає рівень
конкурентоспроможності порівняно з найбільш сильним
конкурентом. Основним недоліком цього методу є обме-
женість прогнозованого рівня конкурентоспроможності,
адже узагальнений показник характеризує наявну пози-
цію підприємсва порівняно з конкурентом.
Метод аналізу конкурентоспроможності на основі
норми споживчої вартості припускає визначення пара-
метрів діяльності підприємства окремо на технічному, еко-
логічному, соціально-психологічному та юридичних бло-
ках, розрахунок коефіцієнтів норми споживчої вартості за
кожним з блоків і коефіцієнта загальної споживчої вартості.
Має той же недолік, що й попередня методика. Викорис-
тання цього методу припускає одержання якісного резуль-
тату, що дає можливість детально оцінити реальну конку-
рентоспроможність на цьому ринку тепер і знайти кризові
точки й групи факторів [3, с. 145].
Графічні методи аналізу конкурентоспроможності
відрізняються наочністю подання інформації. Основною
методикою класифікаційної групи є аналіз конкурентос-
проможності підприємсва на базі теорії життєвого циклу
товару. Існує цілий ряд методик оцінки конкурентоспро-
можності з урахуванням і цінових, і нецінових факторів.
Особливу роль при аналізі конкурентоспроможності ек-
спортної продукції відіграє фактор часу. Приймається до
уваги так звана теорія «життєвого циклу» товару.
Цей метод прийшов на зміну методу екстраполяції
в середині 70-х рр., тому що екстрапольовані прогнози
перестали задовольняти економічні процеси, що бурхли-
во розвиваються. Концепція життєвого циклу — це мо-
дель реакції ринку (на дії, уживані підприємством) у часі.
Залежні зміни моделі: збут, покриття витрат, прибуток.
Як єдина змінна залучається час [4, с. 109].
Ця методика робить маркетингові інструменти пріо-
ритетною галуззю в аналізі й підвищенні конкурентосп-
роможності підприємства, вона зосереджує увагу на ряді
ринкових факторів. Загальним при аналізі всіх категорій
будуть вид кривої життєвого циклу й основні фази життє-
вого циклу. Відмінні риси в аналізі тієї або іншої категорії
привносяться при розгляді тривалості фаз життєвого цик-
лу стратегій конкуренції. У різних факторів кількість фаз
варіюється від чотирьох до шести. Стратегічне значення
концепції життєвого циклу полягає в тому, що керівницт-
во підприємства повинне прогнузувати зміну фаз життє-
вого циклу й відповідно орієнтувати стратегію підприєм-
ства. Вчасно початі кроки будуть сприяти збільшенню
конкурентоспроможності підприємства навіть в умовах
невизначеності.
Основними недоліками методу, на думку М. Мак-
доналда й Л. Брауна, є те, що життєвий цикл не врахо-
вує зовнішніх факторів (технологічних , економічних
умов, позицій конкурентів). Прискорення процесів но-
вовведень і науково-технічний прогрес скорочують
криву життєвого циклу, а отже, підприємству необхід-
но вміти швидко перебудовувати свою діяльність у зв’яз-
ку з цими вимірами.
Т. В. Зламанюк
160
Економічний вісник Донбасу № 4 (18), 2009
До графічних методів дослідження також належить
аналіз конкурентоспроможності, заснований на побудові
багатокутних профілів. Дана методика запропонована й
розроблена американськими вченими й базується на ви-
явленні критеріїв конкурентоспроможності продукту або
підприємства в цілому, установленні ієрархії виявлених
критеріїв і побудови багатокутників конкурентоспромож-
ності. Щодо оцінки конкурентоспроможності підприєм-
ства дана методика не містить простих і однозначних кри-
теріїв, які б дозволили оцінити конкурентоспроможність
виробника. Тому тут застосовуються непрямі узагальнені
показники, наприклад, порівняльну конкурентоспро-
можність двох підприємств можна оцінити за вісьмома
векторами компетенції: концепція, якість, ціна, фінанси,
торгівля, післяпродажний сервіс, зовнішня політика й пе-
редпродажна підготовка. Основним недоліком методики
є відсутність прогнозної інформації щодо того, якою
мірою й за яким параметром кожне з порівнювальних
підприємств намагається поліпшити свою діяльність. Стра-
тегічне значення цієї методики полягає в можливості по-
рівняння діяльності власного підприємства з основним
конкурентом, виявлення сильних та слабких сторін діяль-
ності, подальшому збільшенні ефективності діяльності ок-
ремих функціональних підрозділів [5, с. 44].
Результати дослідження Бостонської консалтинго-
вої групи (BCG), проведені в багатьох галузях промис-
ловості, в галузі застосування витрат на виробництво й
цін на товари, залежно від накопиченого досвіду, вия-
вили динаміку витрат і їхній вплив на ціни, особливо на
стрімко зростаючих ринках. У результаті дослідження
з’явилася крива досвіду, тобто крива витрат на одини-
цю виробу, побудована стосовно накопиченого рівня
виробництва, що носить збутковий характер завдяки
підвищенню рівня виробництва, поліпшенням техно-
логії, економії на масштабах виробництва. У багатьох
галузях промисловості BCG виявили закономірність:
при кожному подвоєнні обсягу виробництва товару,
що нагромаджується, виробничі витрати знижувалися
на 20 — 40% залежно від галузі. Основними недоліка-
ми концепції є те, що цю концепцію важко застосову-
вати на індивідуальному рівні товару й товарних марок
через високу частку загальних витрат. Також обмежен-
ня застосування концепції становлять порівняння рівнів
витрат між конкуруючими фірмами через неприс-
тупність інформації, труднощів в оцінці витрат у реаль-
них масштабах, тому що рівень інфляції не завжди пе-
ребуває в певних межах [6, с. 117].
Одним з новітніх і найбільш ефективних методів ана-
лізу конкурентної позиції підприємства є метод складан-
ня карти стратегічних груп. Цей аналітичний інструмент
корисний, коли в галузі наявні декілька певних груп кон-
курентів, кожна з яких займає відмінну від інших позицію
на ринку й має індивідуальний підхід до покупців.
Стратегічна група складається з фірм-суперників з
однаковим положенням на ринку. Карта стратегічної гру-
пи складається шляхом позначення ринкової позиції стра-
тегічних груп галузі у двовимірній системі координат, де
осями можуть бути такі зміни:
— ціна / якість і номенклатура виробів (високе, се-
реднє, низьке);
— географічна область діяльності (місцева, регіо-
нальна, національна, глобальна);
— ступінь вертикальної інтеграції (відсутня, частко-
ва, повна);
— номенклатура товарів (широка, вузька);
— використання каналів розподілу (один, декілька, усі);
— обсяг надаваних послуг (прості, обмежені, у по-
вному обсязі).
Ця методика дозволяє наочно продемонструвати
стан галузі в цілому й кожного з конкуруючих підприємств
окремо. Основне стратегічне значення цієї методики поля-
гає в тому, що орієнтуючись за картою стратегічних груп,
підприємство може виявляти недоліки власної діяльності
порівняно з конкурентами й приймати стратегічні й так-
тичні заходи щодо поліпшення своєї конкурентної позиції,
а значить, для підвищення конкурентоспроможності.
Значний інтерес представляють так звані описові ме-
тоди, які одержали найбільше поширення в закордонній
практиці. До таких методик належать матричні або порт-
фельні, зокрема матриця Бостонскої консалтингової гру-
пи (BCG); матриця Шелл; матриця стратегічних стратегіч-
них альтернатив, матриця конкурентної переваги; матри-
ця Хасси та інші [7, с. 146].
У кожній матричній методиці за основу беруться
два оцінні показники й кілька рівнів його розвитку для
окремо взятого підприємства, у зв’язку з чим спостері-
гається характерний недолік, властивий більшості матрич-
них методик — спрощування й згладжування проблеми,
обмеження можливостей альтернативного рішення про-
блеми до декількох варіантів. Так, у матриці BCG це рішен-
ня ринкового росту й частки ринку, у матриці Шелл —
конкурентні можливості й перспективи прибутковості
частки ринку. Найбільш простою і відомою є матриця
BCG, яка зосереджує увагу на товарах, що випускаються
підприємством, класифікує кожний товар або підприєм-
ство за рівнем поточного ринкового зростання й величи-
ни займаної частки ринку. Причому показник «ринковий
зріст» служить для оцінки потреби у фінансуванні, а
«відносна частка ринку» — для відбиття прибутковості.
Основним недоліком цієї моделі є те, що вона занадто
спрощує складні ситуації й розглядає невелику кількість
стратегічних альтернатив.
Матричні методики, розроблені компаніями Shell,
McKinsey, General Electric, являють собою аналоги мат-
риці BCG, але використовують для аналізу факторів
більшу кількість оціночних показників. Ці моделі є кра-
щими, тому що враховують специфічні фактори, влас-
тиві певній галузі виробництва, і пропонують узагаль-
нені стратегічні вказівки. На підставі даних моделей
можна зробити висновок про стратегічну значимість
підприємства, його можливості й частки ринку. Голов-
ною практичною складністю використання цих мето-
дик є вибір критерієв оцінки позицій підприємства в
матриці, тому що показники успіху в різних галузях
звичайно відрізняються. Таким чином, для кожного
підприємства необхідно проводити окремі розрахун-
ки, в іншому випадку пряме порівняння на основі однієї
матриці буде некоректним.
Для оцінки стратегічного ядра фірми і ядра компе-
тентності, тобто суми всіх знань, умінь, технологій, що за-
Т. В. Зламанюк
161
Економічний вісник Донбасу № 4 (18), 2009
безпечують конкурентну перевагу фірмі, використовуєть-
ся матриця Хінтерхубера. Обмеження цієї методики поля-
гають у тім, що для складання матриці використовується
неповний набір параметрів, що характеризують діяльність
різних підрозділів підприємства стосовно конкурента (дос-
коналість використання технологій, маркетингова служба,
менеджмент), але не приймаються в розрахунок фактори
зовнішнього середовища, а отже, підприємство не в змозі
розробити систему заходів щодо підвищення ефективності
взаємодії із зовнішнім середовищем.
PIMS-Модель (Рrofit Impact of Marcet Strategies)
являє собою спробу узагальнення всіх змінних, які впли-
вають на конкурентоспроможність компаній, що займа-
ють схожі конкурентні позиції. Ця модель виявила зв’язки
між конкурентною стратегією й ефективністю діяльності
підприємства, що може надавати допомогу менеджерам
в оцінці впливу стратегічних рішень на ефективність діяль-
ності компанії. Проте не варто переоцінювати переваги
PIMS-проекту, а використовувати його як додаткове дже-
рело ідей для стратегічного планування, поряд із власним
досвідом, поглядами й аналізом. Основний недолік про-
екту, на думку М.Макдоналда, складається в механічно-
му застосуванні загальних формул для рішення конкрет-
них завдань.
LOTS-аналіз є більш пізнім аналогом PIMS-проекту,
розроблених шведськими фахівцями. Суть LOTS-моделі
полягає в тому, що підприємство, державна установа або
інший діяч повинні прагнути й уміти пристосовувати свою
діяльність до вимог споживачів. Цей метод включає деталь-
не послідовне обговорення проблем різного ступеня склад-
ності на різних рівнях підприємства — від корпоративної
місії компанії в цілому до індивідуального проекту [8, с. 44].
Методика GAP-аналізу спрямована на усунення роз-
риву між бажаною й прогнозованою діяльністю. GAP-аналіз
проводився для кожного конкретного підприємства окре-
мо, виходячи з його короткострокових і довгострокових цілей,
прогнозу динаміки норми прибутку, рівня здійснення інве-
стицій, ресурсів для діяльності. Основним недоліком мето-
дики є те, що в процесі розробки прогнозів не враховується
вплив зовнішніх факторів на прогнозовані показники, а зна-
чить, і звужує спроби підприємства усунути розриви між
реальними й прогнозними показниками можуть не приве-
сти бажаного результату.
Концепція маркетингу взаємодії була запропонова-
на у 80-ті рр. шведськими вченими. Прогресивність цієї
концепції підтверджується тим, що продукти усе більше
й більше стають стандартизованими , що приводить до
формування повторюваних маркетингових рішень, тому
єдиний спосіб утримати споживача — це індивідуаліза-
ція відносин з ним, що можливо на основі розвитку дов-
гострокової взаємодії партнерів. Недоліком концепції є
більша невизначеність, пов’язана з людським фактором,
а також перевага використання якісних показників, що
характеризують процес взаємодії [9, с. 174].
Методика бечмаркингу конкурентоспроможності
з’явилася в 70-х рр. у США, перетворившись в цілу науку.
Бечмаркетинг є методом аналізу переваги й оцінки кон-
курентних переваг партнерів і конкурентів певної або су-
міжної галузі й цілей вивчення й використання кращого.
У цей час існує багато видів бенчмаркетингу (внутрішній,
глобальний, стратегічний, бечмаркетинг процесу). Основ-
ним недоліком методики є значні труднощі збору інфор-
маці, визначення рівня її вірогідності й практичного зас-
тосування в процесі аналізу [10, с. 157].
Величезний внесок у дослідження проблеми конку-
рентоспроможності вніс Майкл Портер. Розроблені ним
моделі становлять основу для визначення конкурентних
переваг і прозицій підприємства, дозволяють проводити
структурний аналіз галузі. Основні конкурентні стратегії,
виділені Портером, полягають в тому, що:
— диференціація відмінних властивостей товару, що
є унікальним для галузі, ці властивості можуть полягати в
якісних характеристиках товару або в рівні післяпродаж-
ного обслуговування;
— лідерство за витратами (агресивне досягнення
найменших витрат порівняно з конкурентами в галузі);
— концентрація зусиль із збереження конкурентної
переваги на окремому сегменті або ніші ринку.
Обмеження цієї моделі полягає в тому, що не прий-
мається до уваги поведінковий аспект конкурентної стра-
тегії, тобто заздалегідь передбачається, що всі діячі на рин-
ку будуть раціональні. Таким чином, методика ефектив-
на тільки при правильному виборі конкурентної стратегії,
що запезпечує фірмі тривалу конкурентну перевагу на
ринку [11, с. 187].
Стратегічні альтернативи будуть залежати від
розмірів розриву й від конкурентнної позиції фірми на
ринку. Значення оцінки конкурентоспроможності скла-
дається в необхідності управляти ринковим зростанням
відповідно до можливостей підприємства для досягнення
реальних цілей, а тому правильна постановка цілей так
само важлива, як і вибір потрібної стратегії.
Висновки. Як показало проведене дослідження, на-
раховується багато параметрів, які повинні бути в полі
зору керівництва підприємства як найважливіші об’єкти
управління. Разом з тим, задаючись параметрами конку-
рентоспроможності для того або іншого об’єкту,
необхідно постійно турбуватися про створення належ-
них умов, які забезпечують досягнення потрібних пара-
метрів конкурентоспроможності.
Умови (обставини, від яких будь-що залежить) по-
стають, таким чином, другою основоположною складо-
вою категорією конкурентоспроможності. Вони охоплю-
ють широкий спектр технічних, технологічних, організа-
ційних, економічних, соціальних, кадрових, правових, іде-
ологічних відносин, які складаються в процесі функціо-
нування господарського механізму підприємства. Ство-
рення всіх необхідних умов для досягнення конкурентос-
проможності об’єктів — первинна турбота керівництва й
всього персоналу підприємства.
Аналіз існуючих методик оцінки конкурентоспро-
можності підприємства показав, що жодна з розробле-
них методик повністю не задовольняє сучасним умовам
українського підприємства, тому що не бере до уваги
аспект взаємодії підприємства з ринковим оточенням.
Інтеграція факторів, що характеризують взаємини
підприємства з бізнес-середовищем, у загальну систему
аналізу й оцінки конкурентоспроможності дозволить:
1) найбільш повно проаналізувати фактори, що впли-
вають на конкурентоспроможність бізнес-суб’єкта;
Т. В. Зламанюк
162
Економічний вісник Донбасу № 4 (18), 2009
2) одержати точніші кількісні дані про рівень конку-
рентоспроможності шляхом введення величин, що харак-
теризують аспект взаємин у розрахунках показників кон-
курентоспроможності;
3) зробити найбільш точні прогнози про динаміку
показників конкурентоспроможності залежно від змін на
самому підприємстві, і в зовнішнім середовищі;
4) на практиці показати значущість застосування
концепції маркетингу взаємодії й теорії мереж стосовно
українських економічних умов.
Дослідження конкурентоспроможності підприєм-
ства потребує комплексного підходу, який передбачає
використання сукупності різноманітних методів та мето-
дик аналізу.
Література
1. Амблер Т. Практический маркетинг / Т. Амблер.
— [пер с англ.]. — СПб. : Изд-во Питер, 1999. — 400 с.
2. Аникеев С. Методика разработки плана маркетинга :
практическое руководство / С. Аникеев. — М. : ФОЛИ-
УМ. Информ — Студио, 1996. — 128 с. 3. Беляев В.И.
Маркетинг в современном бизнесе : руководство по изу-
чению, сборник тестов, ситуаций, проектных заданий и
заданий для студентов / В. И. Беляев. — Барнаул : Изд-во
АГУ, 2000. — 126 с. 4. Беляев В.И. Маркетинг в совре-
менном бизнесе / В. И. Беляев. — Барнаул : Изд-во АГУ,
1998. — Ч. 1. — 220 с. 5. Герасимчук В.И. Управление
маркетингом / В. И. Герасимчук. — К. : ИСИО, 1993. —
315 с. 6. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: те-
ория, методология и практика / Е. П. Голубков. — 2-е изд.,
перераб. и доп. — М. : Финэкспресс, 2000. — 464 с.
7. Еванс Дж. Р. Маркетинг / Дж. Р. Еванс, Б. Берман. —
М. : Экономика, 1993. — 371 с. 8. Котлер Ф. Основы мар-
кетинга / Ф. Котлер. — М. : Росинтер, 1996. — 594 с.
9. Международный менеджмент / под ред. С.Э. Пивова-
рова и др. — СПб. 2000. — 458 с. 10. Моисеева Н.К. Со-
временное предприятие: конкурентоспособность, мар-
кетинг, обновление / Н. К. Моисеева, Ю. П. Анискин. —
М. : Внешторгиздат, 1999. — 110 с. 11. Ковалев А.И. Мар-
кетинговый анализ / А. И. Ковалев. — С-Пб. : Интел, 1998.
— 387 с.
Зламанюк Т. В. Методологічні засади оцінки кон-
курентоспроможності підприємства.
У статті розглянуто основні методики дослідження
й оцінки конкурентоспроможності підприємства. Аналі-
зуючи існуючі методичні оцінки конкурентноспромож-
ності підприємства, вважаємо, що необхідно провести
інтеграцію факторів взаємодії підприємства з бізнес-се-
редовищем.
Ключові слова: конкурентоспроможність, конкурен-
тоспроможність підприємства, методи дослідження кон-
курентоспроможності.
Зламанюк Т. В. Методологические средства оцен-
ки конкурентоспособности предприятия
В статье рассмотрены основные методики исследо-
вания и оценки конкурентосопособности предприятия.
Анализируя существующие методические оценки кон-
курентноспроможности предприятия, считаем, что не-
обходимо провести интеграцию факторов взаимодействия
предприятия с бизнес-средой.
Ключевые слова: конкурентоспособность, конку-
рентоспособность предприятия, методы исследования
конкурентоспособности.
Zlamanyk T.V. Methodological principles of estimation
of competitiveness of enterprise
In the article the basic methods of research and
estimation of competitiveness of enterprise are considered.
Having analyzed the substantial techniques of enterprise
competitiveness estamation, assumes that it is advisable to
conduct the integration of factors of the interaction of an
enterprise with business environment.
Key words: competitiveness of enterprise, methodas
of research of competitiveness.
Стаття надійшла до редакції 04.11.2009 р.
Прийнято до друку 27.11.2009 р.
Т. В. Зламанюк
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-23821 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-3772 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T20:58:22Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Зламанюк, Т.В. 2011-07-07T10:16:18Z 2011-07-07T10:16:18Z 2009 Методологічні засади оцінки конкурентоспроможності підприємства / Т.В. Зламанюк // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 4. — С. 158-162. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23821 334:330.13 У статті розглянуто основні методики дослідження й оцінки конкурентоспроможності підприємства. Аналізуючи існуючі методичні оцінки конкурентноспроможності підприємства, вважаємо, що необхідно провести інтеграцію факторів взаємодії підприємства з бізнес-середовищем. Ключові слова: конкурентоспроможність, конкурентоспроможність підприємства, методи дослідження конкурентоспроможності. В статье рассмотрены основные методики исследования и оценки конкурентосопособности предприятия. Анализируя существующие методические оценки конкурентноспроможности предприятия, считаем, что необходимо провести интеграцию факторов взаимодействия предприятия с бизнес-средой. Ключевые слова: конкурентоспособность, конкурентоспособность предприятия, методы исследования конкурентоспособности. In the article the basic methods of research and estimation of competitiveness of enterprise are considered. Having analyzed the substantial techniques of enterprise competitiveness estamation, assumes that it is advisable to conduct the integration of factors of the interaction of an enterprise with business environment. Key words: competitiveness of enterprise, methodas of research of competitiveness. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Маркетинг Методологічні засади оцінки конкурентоспроможності підприємства Методологические средства оценки конкурентоспособности предприятия Methodological principles of estimation of competitiveness of enterprise Article published earlier |
| spellingShingle | Методологічні засади оцінки конкурентоспроможності підприємства Зламанюк, Т.В. Маркетинг |
| title | Методологічні засади оцінки конкурентоспроможності підприємства |
| title_alt | Методологические средства оценки конкурентоспособности предприятия Methodological principles of estimation of competitiveness of enterprise |
| title_full | Методологічні засади оцінки конкурентоспроможності підприємства |
| title_fullStr | Методологічні засади оцінки конкурентоспроможності підприємства |
| title_full_unstemmed | Методологічні засади оцінки конкурентоспроможності підприємства |
| title_short | Методологічні засади оцінки конкурентоспроможності підприємства |
| title_sort | методологічні засади оцінки конкурентоспроможності підприємства |
| topic | Маркетинг |
| topic_facet | Маркетинг |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23821 |
| work_keys_str_mv | AT zlamanûktv metodologíčnízasadiocínkikonkurentospromožnostípídpriêmstva AT zlamanûktv metodologičeskiesredstvaocenkikonkurentosposobnostipredpriâtiâ AT zlamanûktv methodologicalprinciplesofestimationofcompetitivenessofenterprise |