Проблеми соціально-економічного розвитку сільських поселень та шляхи їх вирішення
Виявлено та проаналізовано основні проблеми соціально-економічного розвитку сільських поселень. Запропоновано комплекс заходів щодо покращення соціально-економічного стану сільських поселень. Ключові слова: сільське поселення, криза, деградація села, соціально-економічний розвиток, інфраструктура. В...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Datum: | 2009 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23833 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Проблеми соціально-економічного розвитку сільських поселень та шляхи їх вирішення / О.І. Продіус // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 4. — С. 76-79. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860240159245598720 |
|---|---|
| author | Продіус, О.І. |
| author_facet | Продіус, О.І. |
| citation_txt | Проблеми соціально-економічного розвитку сільських поселень та шляхи їх вирішення / О.І. Продіус // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 4. — С. 76-79. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічний вісник Донбасу |
| description | Виявлено та проаналізовано основні проблеми соціально-економічного розвитку сільських поселень. Запропоновано комплекс заходів щодо покращення соціально-економічного стану сільських поселень. Ключові слова: сільське поселення, криза, деградація села, соціально-економічний розвиток, інфраструктура.
Выявлены и проанализированы основные проблемы социально-экономического развития сельских поселений. Предложен комплекс мероприятий по улучшению социально-экономического состояния сельских поселений. Ключевые слова: сельское поселение, кризис, деградация села, социально-экономическое развитие, инфраструктура.
The principal problems of sozial-eonomic development of rural settlements are analyzed. The complex of measures of improvement of sozial-eonomic development of rural settlements is proposed. Key words: rural settlement, crisis, countryside decay, sozial-eonomic development, infrastructure.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:29:04Z |
| format | Article |
| fulltext |
76
Економічний вісник Донбасу № 4 (18), 2009
Постановка проблеми. На сучасному етапі форму-
вання соціально орієнтованої економіки європейського
типу в Україні особливої актуальності набуває проблема
соціально-економічного розвитку сільських поселень.
Глибока економічна криза 90-х р. і соціальні втрати,
якими супроводжувалося реформування аграрної сфе-
ри, зумовили такі негативні явища, як низький рівень зай-
нятості сільських жителів, занепад соціальної інфраструк-
тури села, наростання депопуляції населення, прискорення
обезлюднення й відмирання сіл.
З 1993 р. чисельність сільського населення щорічно
скорочувалась на 132 тис. осіб і зменшення його відбу-
вається прогресуючими темпами. Лише за 3 останні роки
чисельність сільського населення щорічно зменшувалась
в середньому на 200 тис. осіб. Темпи його зменшення
вищі, ніж усього населення, у тому числі міського. Вод-
ночас зменшується частка сільського населення в за-
гальній чисельності населення України. Якщо на 1 січня
1991 р. сільське населення становило 32,5 % від загальної
кількості населення, то на початок 2008 р. воно становить
31,7 %. Кількість сільських населених пунктів із 1991 р. до
2008 р. зменшилась на 341одиницю, із 28 845 одиниць у
1991 р. до 28504 одиниць станом на 1 квітня 2008 р. Нині в
Україні налічується близько 8 тис. сіл, що втратили мож-
ливість самовідтворення населення. Вікова структура
сільського населення деформована, частка осіб працез-
датного віку становить лише 53 % [1].
У своїй більшості селяни сьогодні живуть, як і сто
років тому: без централізованого газо- й водопостачання,
каналізації, елементарних побутових послуг, кваліфікова-
ної медичної допомоги. Усе це особливо контрастує на
тлі сільської місцевості економічно розвинутих країн Євро-
пи чи Північної Америки, де немає суттєвої різниці в
умовах проживання сільських і міських жителів.
Світова практика свідчить, що недостатня увага до со-
ціального розвитку села може призвести до ліквідації сільсько-
го устрою, до зникнення села як особливого соціуму.
Проблема комплексного соціального розвитку ук-
раїнського села залишається надто гострою й такою, що
має стабільну тенденцію до подальшого погіршення.
Тому сьогодні необхідно розробка та запровадження пер-
шочергових заходів щодо покращення соціально-еконо-
мічних процесів розвитку села.
Аналіз наукових досліджень. Різні аспекти вирішен-
ня проблем удосконалення економічного механізму уп-
равління розвитком села, визначення стратегічних на-
прямів соціально-економічного розвитку сільських тери-
торій висвітлені в наукових працях вітчизняних учених:
В.Г. Андрійчука, В.Я.Амбросова, В.В.Вітвіцького,
П.І. Гайдуцького, О.І. Кочерги, В.І. Куценко, Ю.О. Лупен-
ка, М.Й.Маліка, М.К.Орлатого, І.В. Прокопи, В.П.Рябоко-
ня, П.Т.Саблука, Л.О.Шепотько, В.В.Юрчишина та ін. Ко-
жен з авторів висвітлює певні аспекти соціально-еконо-
мічного розвитку села й підтверджує важливу його роль
у підвищенні рівня життя сільського населення. Разом з
тим соціальна сфера села, як економічна категорія, є об-
’єктом широкого соціально-економічного та демографі-
чного вивчення. Вирішення цієї проблеми потребує ана-
лізу та впровадження негайних першочергових практич-
них заходів. Незадовільний стан соціально-економічного
сфери вітчизняних сільських поселень, масштабність цієї
проблеми, практичне значення й недостатня теоретична
розробленість зумовили актуальність теми.
Виклад основного матеріалу. Чисельність сільських
жителів на початок 2009 р. складає 14,7 млн. осіб і за ос-
танні 15 років скоротилася на 1,8 млн., або на 12 %, а чи-
сельність дітей шкільного віку в сільській місцевості змен-
шилась на третину і складає лише 1,3 млн. осіб. За межею
бідності знаходиться 15,5% загальної кількості селянських
господарств, у 25% — сукупні витрати не перевищують
рівень прожиткового мінімуму [2].
Зниження народжуваності, погіршення стану здо-
ров’я та інтенсивна міграція сільського населення, у тому
числі маятникова трудова міграція до міст України, тру-
дова міграція жителів західних і прикордонних регіонів до
інших держав — Італії, Іспанії, Португалії, Росії — помітно
погіршують прогноз формування його структури за ос-
новними віковими групами, а відтак перспективи збере-
ження не лише демографічного, але й трудоресурсного
потенціалу сільської місцевості як значущої складової
національного людського капіталу.
Через масове безробіття й безнадію, нестерпні умо-
ви життя найбільш активна частина селян виїхала із сіл у
пошуках кращої долі, унаслідок чого розпадаються сім’ї,
діти зростають без належного догляду й виховання. Різко
посилилась деформація вікової структури сільського на-
селення. Сьогодні на кожну тисячу працездатних в селі
припадає близько 760 пенсіонерів і непрацездатних [3].
Розруха в аграрному секторі призвела до того, що
сільське господарство стало для сільської молоді неперс-
пективною сферою діяльності. За незначними винятками,
в селах або неможливо отримати роботу в сільськогоспо-
дарському підприємстві, або пропонований розмір опла-
ти праці неприйнятний для молодої й активної людини.
Невтішні й перспективи організації чи успадкування фер-
мерського господарства: важкі умови функціонування
більшості цих господарств стримують розвиток фермерсь-
кого укладу. За даними соціологічних досліджень, лише 9%
молодих селян організували власне фермерське господар-
ство або збираються це зробити. Не влаштовує молодь і
важка малопродуктивна праця в особистих селянських гос-
подарствах, де практично неможливо організувати ефек-
тивне товарне виробництво. Погіршується якість та рівень
освіти сільської молоді, збільшується частка тих, хто має
УДК [33:711.438](477)
О. І. Продіус,
кандидат економічних наук,
м. Одеса
ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ
ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ
О. І. Продіус
77
Економічний вісник Донбасу № 4 (18), 2009
лише базову загальну та початкову освіту, причому найв-
ідчутніше це виявляється серед 15—19-річних селян. Це
тісно пов’язано з незадовільними матеріальними умова-
ми життя більшості сільських жителів та критичним ста-
ном мережі сільських загальноосвітніх закладів [4].
Сьогодні 71% сіл не мають дошкільних установ, 41%
— клубів і будинків культури, 50% — середніх навчальних
закладів. Дільничні лікарні є в 2% сільських населених
пунктів, амбулаторно-поліклінічні установи — в 12%,
фельдшерсько-акушерські пункти — в 57% сел. Газопро-
води є тільки в 36% сіл, дороги із твердим покриттям — в
58%, а централізованим водопостачанням забезпечене
всього 22% населених пунктів [1].
Відбувається послідовне згортання мережі установ
культури на селі. Це приводить до того, що сьогодні поло-
вина сільських населених пунктів взагалі не має ні стаціо-
нарних, ні пересувних форм культурного обслуговуван-
ня. Практично припинила своє існування на селі сфера
побутового обслуговування.
Погіршення матеріальних умов життя і праці
більшості селян, згортання фізкультурно-масової та оз-
доровчої роботи спричинило негативний вплив на фізич-
не здоров’я молоді, її психоемоційний стан, стимулювало
поширення негативних відхилень у поведінці, уживання
алкоголю, наркотичних та психотропних речовин.
Таким чином, найгострішими проблемами
сільських поселень залишаються відсутність мотивації до
праці, безробіття, трудова міграція, тяжкий психоемоцій-
ний стан, бідність і занепад соціальної інфраструктури.
Підхід, що застосовується до розвитку сільської
місцевості в Європі й Америці, принципово відрізняєть-
ся від вітчизняного. Так, у США система пільгового кре-
дитування для села була запроваджена ще на початку
минулого сторіччя, коли Департамент сільського госпо-
дарства, заснований з ініціативи Авраама Лінкольна, роз-
робив курс фінансової підтримки дрібного й середнього
фермерства.
Сьогодні фермер у США має широкий доступ до
розвиненої мережі кредитування із приватних, коопера-
тивних і державних фінансових джерел. Однак одним з
найважливіших ресурсів є Федеральна система кредиту-
вання ферм, що складається із трьох груп банків, кожна з
яких наділена специфічними функціями: кредитування
придбання нерухомості, кредитування закупівель
сільськогосподарського інвентарю та насінного фонду,
кредитування кооперативів [5].
Розвиток сільської інфраструктури у США
здійснюється шляхом кредитування кооперативів, які фун-
кціонують як громадська організація: не платять податків,
не заробляють прибутки для інвесторів, працюють винят-
ково на себе й на збереження низьких тарифів для особи-
стого користування членів кооперативу. Пільгові кредити
значно дешевше позичок комерційних банків і надаються
на тривалий строк — до 35 років під 3,5% річних, коли
простий банківський кредит на розвиток соціальної інфра-
структури видають під 8—9% річних. Застава для одер-
жання кредиту — повний обсяг майна кооперативу, тому
люди прагнуть сплатити заборгованість вчасно. За допо-
могою планової реалізації програм кредитування елект-
ромережами забезпечено 99% сільської місцевості, по-
криття з водопостачання й каналізації становить приблиз-
но 80—85%. Доступ до телекомунікаційного сервісу ста-
новить 92—95% для базового покриття і 58% — для інтер-
нет-ресурсів. Для порівняння: в Україні всього 8 сіл ма-
ють свої сайти в мережі Інтернет [5].
У ряді розвинених західноєвропейських країн, таких
як Франція, Великобританія, Голландія, Ірландія, Німеч-
чина, Іспанія невід’ємною складовою програми комплек-
сного соціально-економічного розвитку села є заняття
сільським туризмом. У розвинених країнах туристичні
поїздки в села й у сільську місцевість посідають уже дру-
ге місце після відпочинку на море. Світова практика
підтверджує, що сільський туризм активно сприяє рішен-
ню основних соціально-економічних проблем села. Роз-
виток сільського туризму впливає:
— на вирішення соціально-економічних проблем села;
— на зменшення рівня безробіття на селі та розши-
рення кола самозайнятості сільського населення, особли-
во молоді; для прикладу: одне ліжко-місце забезпечує ро-
ботою у середньому 6-7 місцевих жителів;
— на розширення можливостей реалізації продукції
особистого селянського господарства, причому реалі-
зації її на місці;
— на покращання благоустрою сільських садиб,
вулиць, у цілому сіл; стимулює розвиток соціальної інфра-
структури;
— на відродження, збереження й розвиток місцевих
народних промислів, пам’яток історико-культурної спад-
щини;
— на підвищення культурно-освітнього рівня
сільського населення.
Явними перевагами сільського туризму є такі:
— не вимагає значних інвестицій і використовує
переважно приватні джерела фінансування, які швидко
окупуються;
— сприяння залученню іноземних і національних
інвесторів у розвиток сільського туризму;
— створення умов для соціальної стабільності в
сільських регіонах;
— розширення сфери зайнятості сільського насе-
лення й створення нових робочих місць;
— збереження й відродження в сільських регіонах
культурної спадщини.
На Заході цей вид діяльності давно й успішно розви-
вається й приносить стабільний вагомий дохід сільсько-
му населенню поряд з основною діяльністю.
На сьогодні основними районами сільського зеле-
ного туризму в Україні є Крим та Карпати. Особливо інтен-
сивно він розвивається в Карпатському регіоні — Івано-
Франківській, Закарпатській і Львівській областях.
Збільшується кількість «зелених» садиб у Чернівецькій та
Волинській областях.
Україна вже розпочала свій шлях до світових стан-
дартів сільського туризму, які існують у розвинених краї-
нах. Державна Програма розвитку туризму на 2002 —
2010 р. визначає перспективу стрімкого підвищення ролі
туристичної галузі в розвитку економіки й соціальної сфе-
ри України та надає пріоритетне значення розвитку в’їзно-
го і внутрішнього туризму, як важливих чинників підви-
щення якості життя населення. Пунктом 55 цієї Програми
О. І. Продіус
78
Економічний вісник Донбасу № 4 (18), 2009
визначено для Держтурадміністрації, Мінагрополітики,
Мінекоресурсів, Держпідприємництва, а також за згодою
Спілки сприяння сільському зеленому туризму в Україні
передбачено розробити окрему Програму розвитку
сільського зеленого туризму в Україні. На жаль, це зав-
дання досі ще не реалізовано [6].
Сільський зелений туризм — це реальна можливість
диверсифікації сільської економіки, підтримання стійкого
розвитку держави, збереження культурної та історичної
спадщини. Але в Україні є вагомі перешкоди на шляху до
розвитку сільського зеленого туризму, найбільшими з яких
є несформованість сприятливого нормативно-правово-
го поля, відсутність нормативного врегулювання стату-
су надавача його послуг, відсутність державної підтрим-
ки та брак інформації. Тому необхідно передусім здійснити
законодавчо-нормативне врегулювання основ функціо-
нування сільського туризму. Нині тільки окремі аспекти
діяльності сільського зеленого туризму регулюються За-
конами України «Про туризм», «Про особисте селянське
господарство», «Про підприємництво». Разом з тим,
прийнята 19 вересня 2007 р. Кабінетом Міністрів України
Державна цільова програма розвитку українського села
на період до 2015 р. [7], на жаль, не передбачає жодних
заходів щодо розвитку сільського зеленого туризму.
Таким чином, комплексний і послідовний підхід до
проведення регіональної політики в сфері розвитку
сільського туризму приведе до рішення соціальних про-
блем населення в сільській місцевості, підвищенню рівня
зайнятості й залученню до підприємницької діяльності
незайнятих сільських жителів.
Слід відмітити, що в Україні програми, які стосують-
ся фінансування інфраструктури сільської місцевості,
здійснюються відповідно до законів України про держав-
ний бюджет на відповідний рік Законів України «Про пріо-
ритетність соціального розвитку села та агропромислово-
го комплексу в народному господарстві», «Про державну
підтримку сільського господарства», «Про стимулювання
розвитку вітчизняного машинобудування для агропромис-
лового комплексу», «Про основні засади державної аграр-
ної політики на період до 2015 року», інших законодавчих
актів [3]. Слід відзначити, що всі вони досить розрізнені,
ними займаються переважно профільні відомства, між яки-
ми не завжди є ефективна співпраця. Наприклад, електри-
фікацією сільських районів займаються енергетичні ком-
панії, водопостачанням — місцеві водоканали, телекомун-
ікації й дороги — це компетенція Міністерства транспорту
й зв’язку. Та навіть затверджені програми через істотне
скорочення фінансування в селах практично не підтриму-
ються, тому необхідно розробити антикризове вдоскона-
лення програм, ураховуючи обмежені бюджетні можли-
вості, і запровадити низку заходів.
Першочергові заходи (2010 — 2011 рр.):
— скорочення числа посередницьких ланок між
сільгоспвиробником та кінцевим споживачем його про-
дукції;
— стимулювання розвитку різноманітних видів не-
сільськогосподарської діяльності та збільшення робочих
місць на селі;
— заохочення молоді до організації та ведення фер-
мерських господарств сімейного типу;
— упровадження енергозберігаючих технологій
електрообігріву житлових приміщень замість газового
опалення;
— забезпечення умов щодо формування й розвит-
ку фізичної культури та спорту серед сільських мешканців;
— сприяння розвитку в сільській місцевості
підприємств різних форм власності, що спеціалізуються
на виробництві будівельних матеріалів;
— стимулювання збільшення обсягів виробництва
й постачання на зовнішній ринок екологічно чистої орга-
нічної продукції особистими та фермерськими селянсь-
кими господарствами;
— створення туристично-рекреаційної мережи че-
рез розвиток особистих селянських господарств — «зеле-
них» садиб;
— комп’ютиризація сільських навчальних закладів,
їх доступу до Інтернету;
— створення позанавчальної виховної роботи в
сільських навчальних закладах різного рівня з метою роз-
витку особистості учнів, їх громадянського, патріотично-
го виховання;
— формування системи пільгового кредитування
молодих сімей на придбання товарів тривалого користу-
вання;
— удосконалення системи сезонного оздоровлення
сільських дітей і молоді з метою охоплення всіх, хто цього
потребує, поліпшення умов і якості оздоровлення;
— обов’язкове щорічне медичне обстеження, забез-
печення суцільної диспансеризації всіх громадян на селі.
Стратегічні заходи (2011 — 2012 рр.):
— установлення конкретних адресних заходів у кож-
ному з сільських регіонів з урахуванням особливостей
демографічних показників;
— залучення в сільське господарство капіталу
підприємств, фінансових структур обласних та районних
центрів;
— створення умов для ефективного використання
трудового потенціалу людей пенсійного віку в сільській
місцевості;
— підтримка державою професійно-технічних, се-
редніх і вищих навчальних закладів для підготовки кадрів
аграрного профілю;
— пільги та надання житла для молодих фахівців, які
виявили бажання працювати на селі;
— відновлення дошкільних дитячих установ;
— створення районних центрів оздоровлення
сільських жителів;
— налагодження організації обслуговування насе-
лення, включаючи торгівлю, громадське харчування, роз-
ширення послуг зв’язку;
— державне стимулювання ділової ініціативи насе-
лення за рахунок власних фінансових, майнових, трудо-
вих, інтелектуальних ресурсів регіону;
— реалізація на місці продукції особистого підсобно-
го господарства, зокрема готових продуктів харчування;
— підвищення культурно-освітнього рівня сільсько-
го населення;
— максимальне об’єднанне інтересів населення й
підприємницької діяльності фізичних осіб з інтересами
відповідних адміністративно-територіальних одиниць;
О. І. Продіус
79
Економічний вісник Донбасу № 4 (18), 2009
— широке використання системи грантів для фінан-
сування місцевих соціальних ініціатив, що дозволяє вра-
хувати специфіку потреб населення й мобілізувати ре-
сурси місцевих співтовариств;
— незалежний моніторинг програм сільського роз-
витку;
— державна та регіональна підтримка молодих фер-
мерів.
Висновки. Посилення уваги до вирішення держав-
ними та регіональними органами влади основних соц-
іально-економічних проблем життєдіяльності селян по-
мітно покращить перспективи розвитку аграрного секто-
ра вітчизняної економіки, сприятиме пом’якшенню
наслідків і запобіганню відтоку працездатного та найбільш
освіченого населення, зміцнить потенціал сталого роз-
витку України в цілому. Розвиток сільських територій є
одним із найважливіших напрямів аграрної політики, спря-
мованої на підвищення життєвого рівня сільського насе-
лення, створення комфортних умов мешканцям українсь-
кого села. Він передбачає якісні зміни й у продуктивних
силах та виробничих відносинах, і в соціальному розвит-
ку, забезпечуючи необхідний рівень життя, духовне зба-
гачення, гармонійний розвиток людини.
Таким чином, вирішенням проблем соціально-еко-
номічного розвитку сільських територій мають займати-
ся усі органи державної влади та місцевого самовряду-
вання. Лише спільними зусиллями можливо створити
умови праці та проживання людей у сільській місцевості
відповідно до європейських стандартів, зберегти націо-
нальну й мовну ідентичність, духовність, самобутність і
культурні традиції українського села.
Література
1. Шмідт Р. Соціальний розвиток сільських територій
/ Р. Шмідт // Національна асоціація сільськогосподарсь-
ких дорадчих служб України. — 2008. — № 9. —
www.dorada.org.ua. 2. Міністрество аграрної політики.
Офіційний сайт. — Режим доступу : — http://
www.minagro.kiev.ua. 3. Мельник Л.Ю. Стан і перспекти-
ви розвитку аграрного сектору економіки України / Л.Ю.
Мельник, Ю.Є Осацька // Держава та регіони. Серія: Еко-
номіка та підприємництво. — 2007. — №1. — С. 218 —
224. 4. Павлов О. Парадигма сільського розвитку / О. Пав-
лов // Економіка України. — 2006. — № 7. — С. 41 — 48. 5.
Полищук А. Американская мечта в украинских реалиях.
Почему у нас ничего не получается с развитием инфра-
структуры села? / А. Полищук // Электронная версия
общественно-политического еженедельника «Кіевскій
ТелеграфЪ». — 2009. — № 28 (478). — http://
telegrafua.com/478/economics/10098/. 6. Биркович В.І.
Сільський зелений туризм — пріоритет розвитку турис-
тичної галузі України / В.І. Биркович // Стратегічні пріо-
ритети : науково-аналітичний щоквартальний збірник. —
2008. — №1 (6). — С. 138 — 143. 7. Про затвердження
державної цільової програми розвитку українського села
на період до 2015 року: Постанова Кабінету Міністрів Ук-
раїни від 19 вересня 2007 р. № 1158 // Офіційний вісник
України. — 2007. — № 73. — С. 7.
Продіус О.І. Проблеми соціально-економічного роз-
витку сільських поселень та шляхи їх вирішення
Виявлено та проаналізовано основні проблеми со-
ціально-економічного розвитку сільських поселень. Зап-
ропоновано комплекс заходів щодо покращення соціаль-
но-економічного стану сільських поселень.
Ключові слова: сільське поселення, криза, деградація
села, соціально-економічний розвиток, інфраструктура.
Продиус О.И. Проблемы социально-экономическо-
го развития сельских поселений и пути их решения
Выявлены и проанализированы основные пробле-
мы социально-экономического развития сельских поселе-
ний. Предложен комплекс мероприятий по улучшению со-
циально-экономического состояния сельских поселений.
Ключевые слова: сельское поселение, кризис, дег-
радация села, социально-экономическое развитие, инф-
раструктура.
Prodius O.I. The problems of sozial-eonomic
development of rural settlements and the ways of their rise
The principal problems of sozial-eonomic development
of rural settlements are analyzed. The complex of measures
of improvement of sozial-eonomic development of rural
settlements is proposed.
Key words: rural settlement, crisis, countryside decay,
sozial-eonomic development, infrastructure.
Стаття надійшла до редакції 06.11.2009 р.
Прийнято до друку 27.11.2009 р.
О. І. Продіус
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-23833 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-3772 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:29:04Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Продіус, О.І. 2011-07-07T10:38:33Z 2011-07-07T10:38:33Z 2009 Проблеми соціально-економічного розвитку сільських поселень та шляхи їх вирішення / О.І. Продіус // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 4. — С. 76-79. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23833 [33:711.438](477) Виявлено та проаналізовано основні проблеми соціально-економічного розвитку сільських поселень. Запропоновано комплекс заходів щодо покращення соціально-економічного стану сільських поселень. Ключові слова: сільське поселення, криза, деградація села, соціально-економічний розвиток, інфраструктура. Выявлены и проанализированы основные проблемы социально-экономического развития сельских поселений. Предложен комплекс мероприятий по улучшению социально-экономического состояния сельских поселений. Ключевые слова: сельское поселение, кризис, деградация села, социально-экономическое развитие, инфраструктура. The principal problems of sozial-eonomic development of rural settlements are analyzed. The complex of measures of improvement of sozial-eonomic development of rural settlements is proposed. Key words: rural settlement, crisis, countryside decay, sozial-eonomic development, infrastructure. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Міжнародна та регіональна економіка Проблеми соціально-економічного розвитку сільських поселень та шляхи їх вирішення Проблемы социально-экономического развития сельских поселений и пути их решения The problems of sozial-eonomic development of rural settlements and the ways of their rise Article published earlier |
| spellingShingle | Проблеми соціально-економічного розвитку сільських поселень та шляхи їх вирішення Продіус, О.І. Міжнародна та регіональна економіка |
| title | Проблеми соціально-економічного розвитку сільських поселень та шляхи їх вирішення |
| title_alt | Проблемы социально-экономического развития сельских поселений и пути их решения The problems of sozial-eonomic development of rural settlements and the ways of their rise |
| title_full | Проблеми соціально-економічного розвитку сільських поселень та шляхи їх вирішення |
| title_fullStr | Проблеми соціально-економічного розвитку сільських поселень та шляхи їх вирішення |
| title_full_unstemmed | Проблеми соціально-економічного розвитку сільських поселень та шляхи їх вирішення |
| title_short | Проблеми соціально-економічного розвитку сільських поселень та шляхи їх вирішення |
| title_sort | проблеми соціально-економічного розвитку сільських поселень та шляхи їх вирішення |
| topic | Міжнародна та регіональна економіка |
| topic_facet | Міжнародна та регіональна економіка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23833 |
| work_keys_str_mv | AT prodíusoí problemisocíalʹnoekonomíčnogorozvitkusílʹsʹkihposelenʹtašlâhiíhviríšennâ AT prodíusoí problemysocialʹnoékonomičeskogorazvitiâselʹskihposeleniiiputiihrešeniâ AT prodíusoí theproblemsofsozialeonomicdevelopmentofruralsettlementsandthewaysoftheirrise |