Індивідуалізація застосування сорафенібу при лікуванні хворих з метастатичною нирково- клітинною карциномо
Резюме. Наведено аналіз даних щодо ефективності застосування сорафенібу при лікуванні пацієнтів із метастатичним нирково-клітинним раком (МНКР), розглянуто критерії індивідуалізації застосування препарату залежно від клінічних характеристик захворювання, загального стану пацієнта, наявності супутньо...
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23867 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Індивідуалізація застосування сорафенібу при лікуванні хворих з метастатичною нирково- клітинною карциномо/ Е.О. Стаховський, О.А. Войленко, О.Е. Стаховський// Онкологія. — 2011. — 13, N 2. — С. 131-134. — Бібліогр.: 45 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-23867 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Стаховський, Е.О. Войленко, О.А. Стаховський, О.Е. 2011-07-07T15:59:52Z 2011-07-07T15:59:52Z 2011 Індивідуалізація застосування сорафенібу при лікуванні хворих з метастатичною нирково- клітинною карциномо/ Е.О. Стаховський, О.А. Войленко, О.Е. Стаховський// Онкологія. — 2011. — 13, N 2. — С. 131-134. — Бібліогр.: 45 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23867 Резюме. Наведено аналіз даних щодо ефективності застосування сорафенібу при лікуванні пацієнтів із метастатичним нирково-клітинним раком (МНКР), розглянуто критерії індивідуалізації застосування препарату залежно від клінічних характеристик захворювання, загального стану пацієнта, наявності супутньої патології, анамнезу та мети лікування.Ключові слова: нирково- клітинна карцинома, цитокінотерапія, спрямована терапія молекулярної дії, сорафеніб, індивідуалізація лікування. Summary. The data of efficacy application of sorafenib in treatment of patients with metastatic kidney-cell cancer are presented. The criteria of personalization of medicine application, depending from clinical characteristics of disease, general state of patient, presence of concomitant pathology, anamnesis and aim of treatment, are considered.Key Words: kidney-cell carcinoma, cytokinetherapy, target molecular therapy, sorafenib, treatment personalization. uk Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького Обзор Індивідуалізація застосування сорафенібу при лікуванні хворих з метастатичною нирково- клітинною карциномо Personalization of sorafenib application in treatment of patients with metastatic kidney-cell carcinoma Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Індивідуалізація застосування сорафенібу при лікуванні хворих з метастатичною нирково- клітинною карциномо |
| spellingShingle |
Індивідуалізація застосування сорафенібу при лікуванні хворих з метастатичною нирково- клітинною карциномо Стаховський, Е.О. Войленко, О.А. Стаховський, О.Е. Обзор |
| title_short |
Індивідуалізація застосування сорафенібу при лікуванні хворих з метастатичною нирково- клітинною карциномо |
| title_full |
Індивідуалізація застосування сорафенібу при лікуванні хворих з метастатичною нирково- клітинною карциномо |
| title_fullStr |
Індивідуалізація застосування сорафенібу при лікуванні хворих з метастатичною нирково- клітинною карциномо |
| title_full_unstemmed |
Індивідуалізація застосування сорафенібу при лікуванні хворих з метастатичною нирково- клітинною карциномо |
| title_sort |
індивідуалізація застосування сорафенібу при лікуванні хворих з метастатичною нирково- клітинною карциномо |
| author |
Стаховський, Е.О. Войленко, О.А. Стаховський, О.Е. |
| author_facet |
Стаховський, Е.О. Войленко, О.А. Стаховський, О.Е. |
| topic |
Обзор |
| topic_facet |
Обзор |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького |
| format |
Article |
| title_alt |
Personalization of sorafenib application in treatment of patients with metastatic kidney-cell carcinoma |
| description |
Резюме. Наведено аналіз даних щодо ефективності застосування сорафенібу при лікуванні пацієнтів із метастатичним нирково-клітинним раком (МНКР), розглянуто критерії індивідуалізації застосування препарату залежно від клінічних характеристик захворювання, загального стану пацієнта, наявності супутньої патології, анамнезу та мети лікування.Ключові слова: нирково-
клітинна карцинома,
цитокінотерапія, спрямована
терапія молекулярної дії,
сорафеніб, індивідуалізація
лікування.
Summary. The data of efficacy application of sorafenib
in treatment of patients with metastatic kidney-cell cancer
are presented. The criteria of personalization of medicine
application, depending from clinical characteristics of disease, general state of patient, presence of concomitant pathology, anamnesis and aim of treatment, are considered.Key Words: kidney-cell carcinoma,
cytokinetherapy, target molecular therapy,
sorafenib, treatment personalization.
|
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23867 |
| citation_txt |
Індивідуалізація застосування сорафенібу при лікуванні хворих з метастатичною нирково- клітинною карциномо/ Е.О. Стаховський, О.А. Войленко, О.Е. Стаховський// Онкологія. — 2011. — 13, N 2. — С. 131-134. — Бібліогр.: 45 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT stahovsʹkiieo índivídualízacíâzastosuvannâsorafeníbuprilíkuvanníhvorihzmetastatičnoûnirkovoklítinnoûkarcinomo AT voilenkooa índivídualízacíâzastosuvannâsorafeníbuprilíkuvanníhvorihzmetastatičnoûnirkovoklítinnoûkarcinomo AT stahovsʹkiioe índivídualízacíâzastosuvannâsorafeníbuprilíkuvanníhvorihzmetastatičnoûnirkovoklítinnoûkarcinomo AT stahovsʹkiieo personalizationofsorafenibapplicationintreatmentofpatientswithmetastatickidneycellcarcinoma AT voilenkooa personalizationofsorafenibapplicationintreatmentofpatientswithmetastatickidneycellcarcinoma AT stahovsʹkiioe personalizationofsorafenibapplicationintreatmentofpatientswithmetastatickidneycellcarcinoma |
| first_indexed |
2025-11-24T05:19:45Z |
| last_indexed |
2025-11-24T05:19:45Z |
| _version_ |
1850843494843678720 |
| fulltext |
обзор
131о Н К о Л о Г И Я • Т. 1 3 • № 2 • 2 0 1 1
Рак нирки (РН) — відносно нечастий тип злоякіс-
них пухлин, однак захворюваність на РН в усьому світі
впродовж останніх 50 років постійно зростає, причому
швидше, ніж при інших типах пухлин (на 2–4% щоро-
ку). В Україні у 2008 р. на РН захворіли 5306 осіб, по-
мерли 2458; захворюваність становила 11,5 (грубий по-
казник), 7,6 (світовий стандарт) на 100 тис. населення.
У США та Західній Європі показники захворюваності
вищі на 40–50%. Незважаючи на суттєве підвищення
захворюваності на РН, смертність прогресивно знижу-
ється, що обумовлено головним чином успіхами своє-
часної діагностики захворювання (зокрема ультрахви-
льовими методами), без чого неможливе радикальне
хірургічне лікування. Це дало можливість підвищити
показники 5-річної виживаності, наприклад, в США —
від 20,0 (у 1974—1976 рр.) до 63,9% (у 1995—2000 рр.).
Однак в Україні протягом останніх років цей показник
є нижчим від 40%. Незважаючи на успіхи в діагностиці
і лікуванні, упродовж першого року після встановлен-
ня діагнозу в США помирає кожен четвертий хворий,
а в Україні — кожен третій (у 2008 р. із числа тих, хто
захворів вперше не прожили одного року 28,4%) [1–3].
РН частіше уражає немолодих людей — пік захво-
рюваності припадає на вік 60-70 років. Серед первин-
них пухлин нирок понад 90% є злоякісними, а 80–85%
в останній групі — це нирковоклітинний рак (НКР). Се-
ред НКР виділяють 5 основних підтипів (світлоклітин-
ний, папілярний (тип 1 або 2), темноклітинний, онко-
цитома), розвиток яких обумовлений змінами в різних
генах; гістологічний підтип має важливе значення для
прогнозу і вибору методу медикаментозного лікування.
Єдиним методом, що здатний повністю вилікувати хво-
рого, залишається радикальна нефректомія (а в частини
пацієнтів — резекція нирки з пухлиною). Близько трети-
ни первинних хворих на НКР і майже така ж частка про-
оперованих пацієнтів мають віддалені метастази (М); у
таких хворих радикальне лікування дотепер неможливе.
НКР резистентний до опромінення та хіміотера-
пії (ХТ). За даними 83 клінічних досліджень (понад
4000 хворих) загальна ефективність ХТ становить
лише 6%. Променева терапія застосовується лише
з паліативною метою — для зменшення болю при
кісткових або абдомінальних М, або при М у мозок
[2, 3]. Упродовж багатьох років єдиним методом лі-
кування при занедбаному НКР була імунотерапія,
зокрема системне застосування інтерферону-аль-
фа (ІФН-альфа) та ІЛ-2 [4, 5]. Хоча лікування ци-
токінами, а особливо високими дозами ІЛ-2, є від-
носно ефективним, його широко не застосовують у
зв’язку із значною токсичною дією [4, 6, 7]; не по-
казана цитокінотерапія і пацієнтам, які за критерія-
ми MSKCC (Memorial Sloan-Kettering Cancer Center)
належать до груп високого та середнього ризику [4].
Від початку цього тисячоліття НКР поступово пе-
реходить до групи пухлин, при яких можливо досягну-
ти суттєвого подовження тривалості життя пацієнтів і
підтримання його якості. Це стало можливим завдяки
розробці і клінічному впровадженню препаратів ціле-
спрямованої молекулярної дії, які здатні значно покра-
щити прогноз МНКР. На основі результатів рандомі-
зованих кінічних досліджень для лікування пацієнтів
із МНКР рекомендовано 6 препаратів. 5 із них є перо-
ральними засобами з внутрішньоклітинним ефектом:
сорафеніб [8, 9], сунітініб [10], пазопаніб [11] представ-
ляють собою багатоцільові низькомолекулярні інгібі-
тори рецепторних і нерецепторних кіназ; темсиролімус
[12] та еверолімус [13] — інгібують мішень для рапамі-
цину у ссавців (mTOR), яка є важливою детермінан-
тою проліферативної активності клітин та часто роз-
регульована при НКР. Бевацизумаб [14, 15] є моно-
клональним антитілом до фактора зросту ендотелію
судин (VEGF) і діє поза клітиною.
Першим інгібітором кіназ, ліцензованим для лі-
кування пацієнтів із НКР, став сорафеніб (Nexavar,
«Bayer»), мішенями якого є тирозинкінази рецепто-
рів VEGFR та PDGFR, а також серин-треонінова кі-
наза — білок Raf-1. Сорафеніб застосовують у дозі по
400 мг двічі на добу без інтервалів у лікуванні. Затвер-
дження препарату базувалося на опублікованих на по-
чатку 2007 р. результатах найбільшого з досліджень
ІІІ фази — TARGET (Treatment Approaches in Renal
Cancer Global Evaluation Trial), в якому брали участь і
українські онкологи та онкоурологи [8]. У цьому до-
слідженні порівнювали тривалість безрецидивного
періоду, загальної виживаності, відношення ризиків
прогресування хвороби при прийомі сорафенібу або
ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ
ЗАСТОСУВАННЯ СОРАФЕНІБУ
ПРИ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ
З МЕТАСТАТИЧНОЮ НИРКОВО-
КЛІТИННОЮ КАРЦИНОМОЮ
Резюме. Наведено аналіз даних щодо ефективності застосування сорафе-
нібу при лікуванні пацієнтів із метастатичним нирково-клітинним ра-
ком (МНКР), розглянуто критерії індивідуалізації застосування препара-
ту залежно від клінічних характеристик захворювання, загального ста-
ну пацієнта, наявності супутньої патології, анамнезу та мети лікування.
Е.О. Стаховський
О.А. Войленко
О.Е. Стаховський
Ключові слова: нирково-
клітинна карцинома,
цитокінотерапія, спрямована
терапія молекулярної дії,
сорафеніб, індивідуалізація
лікування.
обзор обзор
132 о Н К о Л о Г И Я • Т. 1 3 • № 2 • 2 0 1 1 133о Н К о Л о Г И Я • Т. 1 3 • № 2 • 2 0 1 1
спективний аналіз даних дослідження TARGET про-
демонстрував, що у пацієнтів із групи сорафенібу на-
багато рідше з’являлися М у мозок, аніж у групі пла-
цебо при спостереженні 19 міс [29].
Застосування сорафенібу високоефективне при
світлоклітинному НКР. Раніше вважалося, що інші
гістологічні типи НКР є резистентними до системної
терапії, але програми ЕАР надають докази ефектив-
ності сорафенібу і у пацієнтів із пухлинами папіляр-
ного типу, із саркоматоїдними ознаками та іншими
гістологічними типами НКР (контроль захворюван-
ня спостерігали у 61–67% випадків); у північноаме-
риканському дослідженні контроль захворювання
був досягнутий у 84% пацієнтів із папілярними пух-
линами [16, 17]. Подібні дані одержані і в досліджен-
нях T.K. Choueiri, A. Plantade, P. Elson та ін. [30, 31].
Результати рандомізованих досліджень вагомо де-
монструють, що сорафеніб зменшує ризик прогресії за-
хворювання як у пацієнтів віком ≥ 70 років, так і у молод-
ших. Важливо, що літні пацієнти добре переносять пре-
парат, якість життя підвищується незалежно від віку
[17, 32–34]. Обґрунтованим і корисним є застосуван-
ня сорафенібу у пацієнтів із загальним функціональним
станом 0–1–2 бали за шкалою ECOG. Серцево-судинні за-
хворювання середньої тяжкості (включаючи ішемічну
хворобу серця, гіпертензію, серцеву недостатність, ін-
сульт), легкі порушення функції нирок (кліренс креати-
ніну 40–60 мл/хв), легкі та помірні порушення функції
печінки (стадії А та В за Чайльдом-П’ю) не мають нега-
тивного впливу на ефективність та безпечність сорафе-
нібу [16, 17, 35–39]. При лікуванні сорафенібом не має
потреби в моніторингу функції щитоподібної залози;
застосування препарату перед проведенням нефрек-
томії не заважає хірургічній маніпуляції, не підвищує
ризик розвитку ускладнень (у тому числі кровотечі) та
не впливає на загоєння хірургічної рани; терапія сора-
фенібом не призводить до гіпер- або гіпоглікемії [25].
За результатами досліджень TARGET та програ-
ми ЕАР використання сорафенібу обґрунтоване як
у пацієнтів, яким не проводили цитокінотерапію (ри-
зик прогресування НКР 0,48), так і у тих, для яких
вона виявилася неефективною (ризик прогресування
НКР 0,54). Є дані, що свідчать про відсутність або
невелику перехресну резистентність між інгібітора-
ми кінази — сорафенібом та сунітінібом. У кількох
ретроспективних дослідженнях доведено збільшен-
ня періоду безрецидивної виживаності та в деяких
випадках клінічну відповідь при застосуванні сора-
фенібу у пацієнтів, для яких сунітініб був неефектив-
ним; є свідчення контролю захворювання сорафені-
бом при попередній неефективності сунітінібу та бе-
вацизумабу [16, 40–44]. На даний час у дослідженні
фази III проспективно вивчається ефективність та
безпечність послідовностей сорафеніб-сунітініб та
сунітініб-сорафеніб у лікування розповсюджено-
го МНКР (дослідження SWITCH, clinicaltrials.gov
NCT00732914). Cорафеніб вважають препаратом
вибору, якщо метою лікування є стабілізація перебігу
захворювання, підтримання якості життя та подо-
вження його тривалості (рисунок) [25, 45].
Рисунок. Оптимальний підхід у відборі пацієнтів з раком
нирки для лікування нексаваром
Таким чином, проаналізовані дані свідчать, що
застосування сорафенібу обґрунтоване при МНКР
у пацієнтів різного віку (у тому числі літніх людей) з
низьким або середнім ризиком за MSKCC; у пацієн-
тів, які раніше отримували інші види системної тера-
пії; у пацієнтів із множинними М (у тому числі у кіст-
ки та головний мозок) та з метою подовження трива-
лості та підтримання якості життя шляхом стабілізації
перебігу захворювання. Препарат добре переноситься
пацієнтами з розповсюдженими супутніми захворю-
ваннями (у тому числі з порушенням функції нирок
та печінки), а показники побічних явищ з боку сер-
цево-судинної системи та порушення функції щито-
подібної залози є постійно низькими. На теперішній
час активно проводяться дослідження сорафенібу як
засобу ад’ювантної терапії після радикальних опера-
тивних утручань з приводу НКР. Наведені вище ре-
зультати дозволяють сподіватися на позитивні ре-
зультати і цієї низки досліджень.
ЛІТЕРАТУРА
1. Рак в Україні, 2008–2009. Бюл національного канцер-
реєстру України. Київ, 2010; (11): 60–1.
2. Garcia JA, Rini BI. Recent progress in the management of
advanced renal cell carcinoma. CA Cancer J Clin 2007; 57: 112–25.
3. Шпарик ЯВ. Рак нирки: останні досягнення медикамен-
тозного лікування. Онкология 2008; 10 (4): 436–42.
4. Motzer RJ, Bacik J, Murphy BA, et al. Interferon-alfa as a
comparative treatment for clinical trials of new therapies against
advanced renal cell carcinoma. J Clin Oncol 2002; 20: 289–96.
5. Wagstaff J. Renal cell cancer: is immunotherapy dead? Ann
Oncol 2007; 18 (Suppl 9): ix94–ix7.
6. McDermott DF. Update on the application of interleukin-2
in the treatment of renal cell carcinoma. Clin Cancer Res 2007; 13
(2 Suppl): 716s–20s.
7. Yang JC, Sherry RM, Steinberg SM, et al. Randomized
study of high-dose and lowdose interleukin-2 in patients with met-
astatic renal cancer. J Clin Oncol 2003; 21: 3127–32.
8. Escudier B, Eisen T, Stadler WM, et al. Sorafenib in advanced
clear-cell renal-cell carcinoma. N Engl J Med 2007; 356: 125–34.
плацебо у пацієнтів із світлоклітинним НКР із низь-
ким або проміжним ризиком, яким цитокінотерапія не
була показана або виявилася неефективною. Вже при
першому аналізі з’ясувалося, що сорафеніб є ефектив-
ним засобом у пролікованих раніше хворих — медіа-
на часу без прогресування становила 5,5 проти 2,8 міс
у групі плацебо (р < 0,000001). Тому визнано неетич-
ним продовження спостереження за групою плаце-
бо — всі хворі почали отримувати сорафеніб. Медіана
виживаності становила 19,3 проти 15,9 міс відповідно
(р = 0,02); відношення ризиків 0,78 (95% ДІ 0,62–0,97,
р = 0,028) [9]. Ефективність та безпечність сорафені-
бу підтвердили і програми EAP, проведені в Європі
та Північній Америці. У рамках Європейського до-
слідження (EUARCCS) 1155 пацієнтів із прогресую-
чим чи розповсюдженим НКР, для яких попередня
системна терапія виявилася неефективною або яким
не підходить лікування цитокінами, отримували со-
рафеніб до моменту прогресії чи появи виражених
побічних проявів [16]. До подібного північноамери-
канського дослідження (N.Am-ARCCS) було вклю-
чено 2504 пацієнти [17]. У результаті отримано вели-
кий масив репрезентативних даних про ефективність
та безпечність сорафенібу у пацієнтів різних клініч-
них груп. Низка ретроспективних досліджень та до-
сліджень окремих випадків додають цінну інформа-
цію щодо результатів застосування сорафенібу також
і у порівняно менш розповсюджених клінічних ситу-
аціях — наприклад у пацієнтів на діалізі [18, 19] та у
пацієнтів із М у мозок [20]. Сорафеніб також вивчали
у дослідженні II фази, порівнюючи із ІФН, у пацієн-
тів із нелікованою розповсюдженою НКР. Зменшен-
ня розміру пухлини було більш вираженим у групі па-
цієнтів, які отримували сорафеніб. Показники безре-
цидивної виживаності були близькими в обох групах.
Тим самим було доведено доцільність переходу на лі-
кування сорафенібом у разі прогресії захворювання
при лікуванні ІФН. [21]. Нині сорафеніб входить до
більшості рекомендацій як засіб для ІІ лінії лікуван-
ня НКР, що спрогресував після імунотерапії [9]. В Єв-
ропі сорафеніб ліцензований у якості препарату І лі-
нії для лікування пацієнтів із розповсюдженим НКР,
у яких цитокінотерапія не рекомендована або вияви-
лась неефективною («у певної групи пацієнтів» згід-
но з рекомендаціями NCCN) [24].
На сучасному етапі медикаментозного лікування
пацієнтів із МНКР актуальним є питання індивіду-
алізації вибору того чи іншого таргетного препарату
(або їх комбінації) з метою досягнення оптимального
ефекту в кожній конкретній клінічній ситуації. Паці-
єнти з МНКР являють собою неоднорідну групу і не-
має єдиного препарату, який був би найкращим для
усіх без винятку. Хоча результати рандомізованих клі-
нічних досліджень є надзвичайно важливою складо-
вою у прийнятті рішення щодо лікування, однак їх не-
достатньо, щоб бути твердо впевненими у виборі те-
рапії для окремого пацієнта. Порівняння результатів
різних досліджень (у тому числі ключових досліджень
фази III) часто не коректне, оскільки вони проводи-
лися у неідентичних популяціях пацієнтів (з різними
прогностичними чинниками, неспівпадаючими анам-
незом лікування та критеріями виключення). На сьо-
годні немає досліджень, які б безпосередньо порівню-
вали препарати один з одним, щоб робити висновки
щодо їхньої відносної ефективності та переносимості у
пацієнтів із НКР. Окрім того, серед залучених до ран-
домізованих досліджень певні групи пацієнтів пред-
ставлені недостатньо, а саме: люди похилого віку, із
супутніми захворюваннями [22], хворі з М у головний
мозок; надзвичайно мало інформації щодо пацієнтів,
для яких таргетна терапія виявилася неефективною.
Групою європейських фахівців (з Іспанії, Великої
Британії, Польщі, Нідерландів та Італії) на основі ана-
лізу даних (на початок 2008 р.) щодо медикаментозно-
го лікування пацієнтів із МНКР було виділено та кла-
сифіковано чинники, які можуть впливати на пере-
носимість і ефективність терапії [23], та розроблено
схему, на основі якої можна оцінити обґрунтованість
використання того чи іншого препарату в залежності
від кожного з цих чинників. Виділено 9 чинників, які
слід брати до уваги для індивідуалізації лікування, та
згруповано їх у 3 категорії: характеристика захворюван-
ня (категорія ризику MSKCC, кількість та локалізація
М, гістологічний тип НКР); характеристика пацієнта
(вік, загальний стан за шкалою ECOG, супутні захво-
рювання); попереднє лікування та мета терапії (цито-
кінотерапія в анамнезі, попередня таргетна терапія,
мета терапії, що планується: найчастіше — зменшен-
ня пухлини в розмірах, подовження життя, стабіліза-
ція перебігу захворювання, підтримання якості життя).
Відповідно до запропонованої схеми незалежними
консультантами було оцінено обґрунтованість призна-
чення сорафенібу в різних клінічних ситуаціях [25].
Досягнуто консенсусу щодо наступних показань до
застосування сорафенібу. Препарат є високообґрунто-
ваним у пацієнтів з груп низького та помірного ризику
за MSKCC (висновок зроблено за даними досліджен-
ня TARGET, до якого не були включені пацієнти ви-
сокого ризику). Застосування сорафенібу ефективне
та добре переноситься пацієнтами з ураженням М ≤
3 органів (за даними аналізу результатів дослідження
TARGET і програми EAP) — легені, печінка, кістки,
лімфатичні вузли в різних комбінаціях. Щодо ефек-
тивності сорафенібу у пацієнтів з М в ≥ 4 анатоміч-
них ділянок обґрунтованість менша. Програми EAP
також надають певну інформацію щодо ефективнос-
ті сорафенібу у пацієнтів із уже існуючими М у голо-
вний мозок, яких зазвичай виключають із клінічних
досліджень. Контроль захворювання спостерігався у
64% із 28 пацієнтів із кон трольованими М у мозок у
європейській когорті [26] та у 72% із 50 пацієнтів — у
північноамериканській [27]. У жодному з цих дослі-
джень у пацієнтів не було випадків крововиливу в го-
ловний мозок. Ці дані підтверджуються повідомлен-
ням про 75-річну жінку, у якої на фоні прийому сора-
фенібу спостерігали зменшення М у мозок на 95% [28].
Мала кількість випадків не дає змоги впевнено робити
висновки про ефективність та безпечність препарату у
пацієнтів з ураженнями головного мозку, однак ретро-
обзор
134 о Н К о Л о Г И Я • Т. 1 3 • № 2 • 2 0 1 1
9. Escudier B, Eisen T, Stadler WM, et al. Sorafenib for treat-
ment of renal cell carcinoma: final efficacy and safety results of the
phase III treatment approaches in renal cancer global evaluation
trial. J Clin Oncol 2009; 27: 3312–8.
10. Motzer RJ, Hutson TE, Tomczak P, et al. Sunitinib versus
interferon alfa in metastatic renal-cell carcinoma. N Engl J Med
2007; 356: 115–24.
11. Sternberg CN, Davis ID, Mardiak J, et al. Pazopanib in lo-
cally advanced or metastatic renal cell carcinoma: results of a ran-
domized phase III trial. J Clin Oncol 2010; 28: 1061–8.
12. Hudes G, Carducci M, Tomczak P, et al. Temsirolimus, in-
terferon alfa, or both for advanced renal-cell carcinoma. N Engl J
Med 2007; 356: 2271–81.
13. Motzer RJ, Escudier B, Oudard S, et al. Efficacy of everoli-
mus in advanced renal cell carcinoma: a double-blind, randomised,
placebo-controlled phase III trial. Lancet 2008; 372: 449–56.
14. Escudier B, Pluzanska A, Koralewski P, et al. Bevacizumab plus
interferon alfa-2a for treatment of metastatic renal cell carcinoma: a
randomised, double-blind phase III trial. Lancet 2007; 370: 2103–11.
15. Rini BI, Halabi S, Rosenberg JE, et al. Bevacizumab plus
interferon alfa compared with interferon alfa monotherapy in pa-
tients with metastatic renal cell carcinoma: CALGB 90206. J Clin
Oncol 2008; 26: 5422–8.
16. Beck J, Bajetta E, Escudier B, et al. A large open-label,
non-comparative, phase III study of the multi-targeted kinase in-
hibitor sorafenib in European patients with advanced renal cell car-
cinoma. Eur J Cancer Suppl 2007; 5: Abstr O#4506.
17. Stadler WM, Figlin RA, McDermott DF, et al. Safety and effica-
cy results of the advanced renal cell carcinoma sorafenib expanded ac-
cess program in North America. Cancer 2010; 116: 1272–80.
18. Maroto-Rey P, Villavicencio H. Sorafenib: tolerance in pa-
tients on chronic hemodialysis: a single-center experience. Onco-
logy 2008; 74: 245–6
19. Sabbatini P, Porta C, Procopio G, et al. Use of tyrosine ki-
nase inhibitors (TKI) in haemodialytic metastatic renal cell carci-
noma patients. Eur Urol Suppl 2009; 8: 185, Abstract 258.
20. Valcamonico F, Ferrari V, Amoroso V, et al. Long-lasting
successful cerebral response with sorafenib in advanced renal cell
carcinoma. J Neurooncol 2009; 91: 47–50.
21. Escudier B, Szczylik C, Hutson TE, et al. Randomized
phase II trial of first-line treatment with sorafenib versus interfe-
ron alfa-2a in patients with metastatic renal cell carcinoma. J Clin
Oncol 2009; 27: 1280–9.
22. Djulbegovic B, Loughran TP Jr, Hornung CA, et al. The
quality of medical evidence in hematology–oncology. Am J Med
1999; 106: 198–205.
23. Porta C, Bellmunt J, Eisen T, et al. Treating the individu-
al: the need for a patient-focused approach to the management of
renal cell carcinoma. Cancer Treat Rev 2009; 36: 16–23.
24. National Comprehensive Cancer Network. NCCN clinical
practice guidelines in oncology: kidney cancer. Available at: http://
www.nccn.org. Accessed August 2008.
25. Bellmunt J, Eisen T, Szczylik C, et al. A new patient-focused ap-
proach to the treatment of metastatic renal cell carcinoma: establishing
customized treatment options. BJU International 2011; 107 (8): 1190–9.
26. Bokemeyer C, Porta C, Beck J, et al. Efficacy and safety of sorafenib
in patients with brain and bone metastases: results from a large open-label,
noncomparative phase III study of sorafenib in European patients with ad-
vanced RCC (EU-ARCCS). Ann Oncol 2008; 19: Abstr 595p.
27. Henderson CA, Bukowski RM, Stadler WM, et al. The Ad-
vanced Renal Cell Carcinoma Sorafenib (ARCCS) expanded ac-
cess trial: subset analysis of patients (pts) with brain metastases
(BM). J Clin Oncol 2008; 25: Abstr 5506.
28. Valcamonico F, Ferrari V, Amoroso V, et al. Long-lasting
successful cerebral response with sorafenib in advanced renal cell
carcinoma. J Neurooncol 2009; 91: 47–50.
29. Massard C, Zonirerek J, Laplanche A, et al. Incidence of
brain metastases in advanced renal cell carcinoma among patients
randomised in a phase III trial of sorafenib, an oral multi-kinase
inhibitor. Ann Oncol 2008; 17: Abstr 454P.
30. Choueiri TK, Plantade A, Elson P, et al. Efficacy of suni-
tinib and sorafenib in metastatic papillary and chromophobe re-
nal cell carcinoma. J Clin Oncol 2008; 26: 127–31.
31. Golshayan AR, George S, Heng DY, et al. Metastatic sarco-
matoid renal cell carcinoma treated with vascular endothelial growth
factor-targeted therapy. J Clin Oncol 2009; 27: 235–41.
32. Extermann M. Interaction between comorbidity and can-
cer. Cancer Control 2007; 14: 13–22.
33. Eisen T, Oudard S, Szczylik C, et al. Sorafenib for older
patients with renal cell carcinoma: subset analysis from a random-
ized trial. J Natl Cancer Inst 2008; 100: 1454–63.
34. Porta C, Bracarda S, Beck J, et al. Efficacy and safety of
sorafenib in elderly patients: results from a large open-label, noncom-
parative phase III study in European patients with advanced RCC
(EU ARCCS). Ann Oncol 2008; 19 (Suppl): Abstr 596P.
35. Eisen T, Beck J, Procopio G, et al. Large open-label, non-
comparative phase III study of sorafenib in European patients with
advanced RCC (EU-ARCCS) – subgroup analysis of patients with
and without baseline clinical cardiovascular disease (CCD). Ann
Oncol 2008; 19 (Suppl): Abstr 602P.
36. Parsa VK, Heilbrun L, Smith D, et al. Safety and efficacy
of sorafenib therapy in patients with metastatic kidney cancer with
impaired renal function. Clin Genitourin Cancer 2009; 7: E10–5.
37. Miller AA, Murry DJ, Owzar K, et al. Phase I and pharma-
cokinetic study of sorafenib in patients with hepatic or renal dys-
function: CALGB 60301. J Clin Oncol 2009; 27: 1800–5.
38. Greten T, Scherubl J, Scheulen ME, et al. Baseline trans-
aminase levels and efficacy and safety of sorafenib in patients with
advanced hepatocellular carcinoma (HCC): a subgroup analysis
of SHARP. Presented at the ASCO Gastrointestinal Cancers Sympo-
sium. San Francisco, 14–16 February 2008; Abstract 197. Available
at: http://www.asco.org. Accessed October 2010.
39. Zhu AX, Clark JW. Commentary: sorafenib use in patients
with advanced hepatocellular carcinoma and underlying Child–Pugh
B cirrhosis: evidence and controversy. Oncologist 2009; 14: 67–9.
40. Dudek AZ, Zolnierek J, Dham A, et al. Sequential therapy with
sorafenib and sunitinib in renal cell carcinoma. Cancer 2009; 115: 61–7.
41. Tamaskar I, Garcia JA, Elson P, et al. Antitumor effects of
sunitinib or sorafenib in patients with metastatic renal cell carcinoma
who received prior antiangiogenic therapy. J Urol 2008; 179: 81–6.
42. Porta C, Procopio G, Sabbatini R, et al. Retrospective analysis
of the sequential use of sorafenib and sunitinib in patients with advanced
renal cell carcinoma (RCC). Eur Urol Suppl 2009; 8: 183, Abstr 252
43. Shepard R, Rini B, Garcia JA, et al. A multicenter prospec-
tive trial of sorafenib in patients (pts) with metastatic clear cell re-
nal cell carcinoma (mccRCC) refractory to prior sunitinib or bev-
acizumab. J Clin Oncol 2008; 26 (Suppl): Abstr 5123
44. Drabkin AH, Figlin R, Stadler WM, et al. The Advanced
Renal cell Carcinoma Sorafenib (ARCCS) expanded access trial:
safety and efficacy in patients with prior bevacizumab treatment.
J Clin Oncol 2007; 25 (Suppl): Abstr 5041.
45. Bukowski R, Cella D, Gondek K, et al. Effects of sorafenib on
symptoms and quality of life: results from a large randomized place-
bo-controlled study in renal cancer. Am J Clin Oncol 2007; 30: 220–7.
PERSONALIZATION OF SORAFENIB
APPLICATION IN TREATMENT OF PATIENTS
WITH METASTATIC KIDNEY-CELL CARCINOMA
Е.О. Stakhovsky, О.E. Stakhovsky, O.A. Voilenko
Summary. The data of efficacy application of sorafenib
in treatment of patients with metastatic kidney-cell cancer
are presented. The criteria of personalization of medicine
application, depending from clinical characteristics of dis-
ease, general state of patient, presence of concomitant pa-
thology, anamnesis and aim of treatment, are considered.
Key Words: kidney-cell carcinoma,
cytokinetherapy, target molecular therapy,
sorafenib, treatment personalization.
Адреса для листування:
Войленко Олег Анатолійович
Стаховський Олександр Едуардович
03022, Київ, вул. Ломоносова, 33/43
Національний інститут раку
http://www.nccn.org
http://www.nccn.org
http://www.asco.org
|