Управління маркетингом зернопродуктового підкомплексу в умовах глобальної продовольчої кризи
Визначено доцільність застосування сучасної маркетингової концепції на всіх етапах виробництва та збуту зерна. Розглянуто управління маркетинговою діяльністю в процесі ціноутворення, розробки товарної концепції, збуту та просування зернової продукції. Ключові слова: агромаркетинг, управління маркети...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23966 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Управління маркетингом зернопродуктового підкомплексу в умовах глобальної продовольчої кризи / В.А. Чеботарьов, О.П. Кобиляцький // Економічний вісник Донбасу. — 2010. — № 3. — С. 111-114. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-23966 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Чеботарьов, В.А. Кобиляцький, О.П. 2011-07-08T09:36:31Z 2011-07-08T09:36:31Z 2010 Управління маркетингом зернопродуктового підкомплексу в умовах глобальної продовольчої кризи / В.А. Чеботарьов, О.П. Кобиляцький // Економічний вісник Донбасу. — 2010. — № 3. — С. 111-114. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23966 [338.43 : 633.1] : 338.24 Визначено доцільність застосування сучасної маркетингової концепції на всіх етапах виробництва та збуту зерна. Розглянуто управління маркетинговою діяльністю в процесі ціноутворення, розробки товарної концепції, збуту та просування зернової продукції. Ключові слова: агромаркетинг, управління маркетинговою діяльністю, зерновиробництво, товар, ціноутворення, просування, збут. Определена целесообразность применения современной маркетинговой концепции на всех этапах производства и сбыта зерна. Рассмотрено управление маркетинговой деятельностью в процессе ценообразования, разработки товарной концепции, сбыта и продвижения зерновой продукции. Ключевые слова: агромаркетинг, управление маркетинговой деятельностью, зернопроизводство, товар, ценообразование, продвижение, сбыт. The article determines feasibility of application of modern marketing concepts at all stages of production and marketing of grain. Also this article analyses management of marketing activities in pricing, development of goods concept, marketing and promoting grain production. Key words: agromarketing, management of marketing activities, grain production, product, pricing, promotion, marketing. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Маркетинг Управління маркетингом зернопродуктового підкомплексу в умовах глобальної продовольчої кризи Управление маркетингом зернопродуктового подкомплекса в условиях глобального продовольственного кризиса A management of grain-product subcomplex marketing in the conditions of global food crisis Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Управління маркетингом зернопродуктового підкомплексу в умовах глобальної продовольчої кризи |
| spellingShingle |
Управління маркетингом зернопродуктового підкомплексу в умовах глобальної продовольчої кризи Чеботарьов, В.А. Кобиляцький, О.П. Маркетинг |
| title_short |
Управління маркетингом зернопродуктового підкомплексу в умовах глобальної продовольчої кризи |
| title_full |
Управління маркетингом зернопродуктового підкомплексу в умовах глобальної продовольчої кризи |
| title_fullStr |
Управління маркетингом зернопродуктового підкомплексу в умовах глобальної продовольчої кризи |
| title_full_unstemmed |
Управління маркетингом зернопродуктового підкомплексу в умовах глобальної продовольчої кризи |
| title_sort |
управління маркетингом зернопродуктового підкомплексу в умовах глобальної продовольчої кризи |
| author |
Чеботарьов, В.А. Кобиляцький, О.П. |
| author_facet |
Чеботарьов, В.А. Кобиляцький, О.П. |
| topic |
Маркетинг |
| topic_facet |
Маркетинг |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економічний вісник Донбасу |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Управление маркетингом зернопродуктового подкомплекса в условиях глобального продовольственного кризиса A management of grain-product subcomplex marketing in the conditions of global food crisis |
| description |
Визначено доцільність застосування сучасної маркетингової концепції на всіх етапах виробництва та збуту зерна. Розглянуто управління маркетинговою діяльністю в процесі ціноутворення, розробки товарної концепції, збуту та просування зернової продукції. Ключові слова: агромаркетинг, управління маркетинговою діяльністю, зерновиробництво, товар, ціноутворення, просування, збут.
Определена целесообразность применения современной маркетинговой концепции на всех этапах производства и сбыта зерна. Рассмотрено управление маркетинговой деятельностью в процессе ценообразования, разработки товарной концепции, сбыта и продвижения зерновой продукции. Ключевые слова: агромаркетинг, управление маркетинговой деятельностью, зернопроизводство, товар, ценообразование, продвижение, сбыт.
The article determines feasibility of application of modern marketing concepts at all stages of production and marketing of grain. Also this article analyses management of marketing activities in pricing, development of goods concept, marketing and promoting grain production. Key words: agromarketing, management of marketing activities, grain production, product, pricing, promotion, marketing.
|
| issn |
1817-3772 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23966 |
| citation_txt |
Управління маркетингом зернопродуктового підкомплексу в умовах глобальної продовольчої кризи / В.А. Чеботарьов, О.П. Кобиляцький // Економічний вісник Донбасу. — 2010. — № 3. — С. 111-114. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT čebotarʹovva upravlínnâmarketingomzernoproduktovogopídkompleksuvumovahglobalʹnoíprodovolʹčoíkrizi AT kobilâcʹkiiop upravlínnâmarketingomzernoproduktovogopídkompleksuvumovahglobalʹnoíprodovolʹčoíkrizi AT čebotarʹovva upravleniemarketingomzernoproduktovogopodkompleksavusloviâhglobalʹnogoprodovolʹstvennogokrizisa AT kobilâcʹkiiop upravleniemarketingomzernoproduktovogopodkompleksavusloviâhglobalʹnogoprodovolʹstvennogokrizisa AT čebotarʹovva amanagementofgrainproductsubcomplexmarketingintheconditionsofglobalfoodcrisis AT kobilâcʹkiiop amanagementofgrainproductsubcomplexmarketingintheconditionsofglobalfoodcrisis |
| first_indexed |
2025-11-24T11:50:24Z |
| last_indexed |
2025-11-24T11:50:24Z |
| _version_ |
1850846361102057472 |
| fulltext |
111
Економічний вісник Донбасу № 3 (21), 2010
В. А. Чеботарьов, О. П. Кобиляцький
Актуальність дослідження. Сучасний етап розвит-
ку аграрного сектору економіки України характеризуєть-
ся поступовим створенням принципово нових умов
підприємницької діяльності. Формується економічна си-
туація, за якої виникає нагальна потреба в подальшому
розвитку ринкової орієнтації виробництва. У свою чергу,
глобальна продовольча криза спричинила низку особли-
востей у здійснення виробничо-комерційного процесу цієї
галузі. У зв’язку з цим реальним економічним інструмен-
том організації діяльності аграрних підприємств з ураху-
ванням вимог ринку стає агромаркетинг — комплексно-
системний метод вирішення проблем організації аграрно-
го виробництва, який охоплює всі стадії процесу «вироб-
ництво — розподілення (обмін) — споживання». Усе це
вимагає вирішення ряду дослідницьких завдань на основі
системного підходу, розробки та впровадженні ринкових
стратегій господарювання для підприємств аграрної галузі.
Різноманітні методологічні та прикладні аспекти агро-
маркетингу висвітлено у працях таких вітчизняних вчених,
як В. Власова, В.Зіновчука, М. Маліка, В. Рибінцева, П. Саб-
лука, І.Соловйова та ін. Із зарубіжних дослідників слід відзна-
чити Р. Коулза, Д. Норвелла, Р. Бренсона, Дж. Ула.
Наукові праці цих дослідників дозволили виявити
закономірності становлення й розвитку прикладного мар-
кетингу в аграрній сфері. Однак застосування маркетин-
гу в комплексі виробництва зерна досліджено недостат-
ньо і не повною мірою враховує трансформації, що відбу-
лися та відбуваються в аграрному секторі після визнання
України країною з ринковою економікою.
Об’єктом дослідження є процес формування сис-
теми маркетингу в зернопродуктовому підкомплексі на
принципах його сучасної концепції — управління ціною,
товаром, збутом та просуванням.
Предметом дослідження є теоретичні положення, ме-
тоди та інструменти формування й розвитку системи мар-
кетингової діяльності в підприємствах з виробництва зерна.
Метою дослідження є визначення доцільності засто-
сування маркетингової концепції на всіх етапах виробницт-
ва та збуту зерна в умовах глобальної продовольчої кризи.
Упровадження маркетингу в практику господарю-
вання відбувається повільно та досить суперечливо при
недостатній кількості прикладних розробок, які б забезпе-
чували методологічні та практичні пропозиції щодо пе-
реходу на маркетинговий тип управління в зерновому
секторі, що сприяло б широкому використанню прин-
ципів, методів та інструментарію маркетингу. Об’єктив-
на необхідність подальшого поглиблення теоретичних
досліджень і прикладних розробок з метою вдосконален-
ня маркетингової діяльності аграрних підприємств зумо-
вила актуальність теми цієї наукової роботи.
Виклад основного матеріалу. Маркетинг зернової
галузі представляє собою комплексну систему, яка вив-
чає закономірності вияву, формування, розвитку й задо-
волення сукупності індивідуальних потреб у зерні та ви-
робів з нього в процесі виробництва, розподілу, обміну й
споживання з метою отримання прибутку, а також задо-
волення потреб інституціональних та індивідуальних спо-
живачів і суспільства в цілому.
В Україні агромаркетинг тільки зароджується, але
глобалізаційні процеси, зокрема вступ до СОТ, актуалізу-
ють цю проблему.
Вважаємо за доцільне розглядати галузь зернови-
робництва як сукупність трьох її складових:
— виробництво засобів виробництва для галузі;
— виробництво зерна;
— переробка, зберігання, транспортування й дове-
дення готової продукції до кінцевого споживача.
Усі ці складові забезпечують маркетинг інформацією
щодо ринку засобів виробництва та предметів праці, а та-
кож зерна й у первинному, і в переробленому вигляді, на
основі якої господарюючі суб’єкти приймають стратегічні
рішення стосовно найбільш оптимального поєднання їх
інтересів та задоволення потреб споживачів. Основна мета
маркетингу в цій галузі — виведення зерна на ринок, тому
застосування маркетингової концепції має проходити крізь
усі три вищезазначені складові.
Ціль виробничо-комерційного процесу можна до-
сягти, застосувавши сукупність чотирьох складників ком-
плексу маркетингу, які визначають концепцією «4P»: ціна,
збут, просування, продукт.
Ціна — єдиний елемент маркетинг-міксу, який прино-
сить прибуток. Інші три — витратні. Тому процес встанов-
лення ціни особливо важливий і проблематичний. З погля-
ду маркетингу, ціна товару — це оцінювання його спожив-
чої вартості на погляд виробника або покупця товару.
Ціни на зерно постійно варіюються з року в рік та з
місяця в місяць. Цей факт не гарантує стабільності до-
ходів сільськогосподарських товаровиробників. Зважаю-
чи на сезонні коливання пропозиції зерна та сезонну
стабільність попиту на кінцеву продукцію з нього, на рин-
ку зерна складається ризикова для виробника ситуація у
врожайні роки, яка змушує їх диверсифікувати вироб-
ництво або консолідувати зусилля щодо пошуку більш
ефективних каналів реалізації зерна.
Під час визначення цін на зерно доцільно користу-
ватись шістьма основними етапами її встановлення.
На першому етапі необхідно визначити обмеження
й цілі, які будуть враховуватись при ціноутворенні. Обме-
женнями можуть стати рівень попиту на зерно як в ме-
жах області, так і за її межами, а також рівень конкуренції.
УДК [338.43 : 633.1] : 338.24
В. А. Чеботарьов,
кандидат економічних наук,
О. П. Кобиляцький,
ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»
УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОМ ЗЕРНОПРОДУКТОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ
В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ПРОДОВОЛЬЧОЇ КРИЗИ
112
Економічний вісник Донбасу № 3 (21), 2010
В. А. Чеботарьов, О. П. Кобиляцький
Також можна обрати одну із трьох базових цілей ціноут-
ворення: забезпечення прибутку, завоювання ринку чи
забезпечення виживання. Другий етап складається з оці-
нювання попиту та виручки від продажу. Тут доцільно
проаналізувати цінову еластичність попиту на зерно. Для
цього можна використовувати як офіційні статистичні дані
в країні, так і дані маркетингового аналізу підприємства.
Третій етап — це визначення взаємозв’язків між витрата-
ми, обсягом виробництва та прибутком від реалізації зер-
на. Найчастіше для цього використовується аналіз без-
збитковості. Наступним етапом буде вибір орієнтовної
ціни на попит, на прибуток, на витрати чи на конкурен-
цію. Останніми двома етапами буде вибір рівня прейску-
рантних (базових) цін та вибір методів їх корегування. На
цих етапах необхідно буде узгодити маржинальні доходи
та маржиналні витрати, проаналізувати вплив ціни на ком-
панію, клієнтів та конкурентів, спрогнозувати можливі
сезонні зміни ціни на зерно.
Збут. Якість зерна значною мірою визначається
умовами зберігання й доставки споживачам. Тому до
ключових функцій цього напрямку для виробника зерна
необхідно віднести транспортування та складування. Ви-
ходячи з особливості такого продукту, як зерно, саме цей
маркетинговий підкомплекс відіграє ключову роль у про-
цесі виробництва та постачання зерна [1].
В організації ланцюга постачань сільгоспвиробнику
доцільно керуватись принципом «4R» (right product, right
place, right time, right cost — необхідний продукт на потрібно-
му місці у визначений час із найменшими витратами).
Згідно з концепцією сукупних логістичних витрат до
таких слід зарахувати видатки на транспортування зерна,
вантажопереробку і складування, утримання запасів, оп-
рацювання замовлень. Але, якщо аграрій намагатиметь-
ся зменшити транспортні витрати шляхом збільшення
обсягу партії доставки, то неодмінно зіштовхнеться зі зро-
станням обсягів запасів. Більші обсяги потребують більше
коштів на утримання, але ймовірність виникнення нестачі
зменшується [2].
Українські зерновиробники мають враховувати роз-
галуженість транспортних шляхів, зокрема можливості
залізниці. Але актуальною залишається проблема висо-
ких залізничних тарифів на перевезення зерна. Зростання
цих тарифів вже призвело до того, що власникам зерна
вигідніше перевозити його автомобільним транспортом
на відстані до 350 — 400 км, що за світовими стандартами
вважається нонсенсом.
Укрзалізниця також пропонує інноваційні послуги,
наприклад, «юніт трейн» та інтермодальні перевезення.
Одним з таких прикладів є контрейлерний поїзд «Ярос-
лав», який прямує за маршрутом Луганськ — Київ —
Славкув (Польща) — Київ — Луганськ. Ця інновація за-
безпечує швидкісну і гарантовану доставку вантажів відпо-
відно до графіка руху поїзда, гарантовану безпеку пере-
везення за будь-яких погодних умов, збереження транс-
портного засобу, заощадження його моторесурсу й еко-
номію палива [3].
В Україні, за даними Держкомстату, за січень-жов-
тень 2009 р. перевезення залізничним транспортом зерна
виросло порівняно з аналогічним періодом 2008 р. на
31,9%. Загалом було перевезено 15,8 млн. тонн зерна [4].
Традиційні канали розподілу зерна — не єдині шля-
хи виходу на ринок. Прогрес в електронній торгівлі відкрив
нові перспективи в напрямі наближення до покупців і ство-
рення споживчої цінності і для виробників зерна. Так, в
Інтернет-просторі України працює «Зернова біржа Ук-
раїни», яка дозволяє вести переговори між продавцями
та споживачами.
Сукупна система зберігання зерна одночасно по-
стає і системою перерозподілу зернових потоків. Після
зберігання зерно може повернутися власнику, бути реа-
лізоване споживачам (вітчизняним чи експортоване за
кордон), поступити на промислову переробку. З цієї при-
чини структура системи зернозберігаючих підприємств
має великий вплив на логістичні і, як наслідок, на марке-
тингові витрати. Визначення координат розміщення,
кількості та «прив’язки» елеваторів до транспортних сис-
тем країни залежить від розмірів територій зерносіючих
регіонів; урожайності зернових культур в регіоні; забез-
печеності сільгоспвиробників власними зерносховища-
ми; величини тарифів на зберігання зерна; вартості дос-
тавки зерна на елеватори; величини експлуатаційних вит-
рат; можливості оперативного переадресування партій
зерна з місця зберігання. Завдання визначення місця роз-
ташування розподільних центрів полягає в пошуку опти-
мального рішення чи близького до оптимального. На
практиці користуються такими методами: евристичними,
повного перебору, визначення центру ваги фізичної мо-
делі системи розподілення, пробної крапки [5]. За рівно-
мірного розподілення зернових потоків в регіоні найбільш
оптимальною схемою розміщення зернозберігаючих
підприємств доцільно вважати «систему шестикутників»
Kristaler-Lesh, яка запропонована німецькими вченими
Вальтером Крісталером і Августом Льошом [6; 7].
Мережі елеваторно-складських комплексів України
фактично сформувалися за часів СРСР. Однак сьогодні
потужні зерновиробники будують власні зерносховища,
вітчизняні та закордонні зернотрейдери будують в морсь-
ких та річкових портах зерноперевантажуальні комплек-
си, що кардинально змінило конфігурацію регіональних
систем зберігання та розподілу зерна [8]. Лідером за
підсумками сезону (липень 2008 — червень 2009) став
«Нібулон». Це підприємство відвантажило зовнішнім спо-
живачам майже 4 млн. тонн зерна. У першу трійку також
увійшли «Луі Дрейфус Україна» (дочірня структура од-
нойменної французької компанії) і «Сарна» (афілійована
з компанією Glencore). У кожної з них в активі — більше 2
млн. тонн. Ще три компанії («Альфред С. Топфер Інтер-
нешнл (Україна)», «Бунге Україна» і «Кернел») подолали
позначку 1,5 млн. тонн [9].
Просування. Метою маркетингу є одержання макси-
мального прибутку за рахунок розширення обсягів прода-
жу виробленої продукції. Частково це досягається внаслі-
док проведення цілеспрямованої політики просування. Ос-
новними інструментами цієї політики будуть такі: аналіз
структури і розмірів попиту на продукцію чи послуги в
групах споживачів; розробка й організація використання
асортиментних програм виробництва з урахуванням по-
питу покупців; здійснення заходів з підвищення якості спо-
живчих властивостей зерна; забезпечення якнайшвидшо-
го просування товару до покупців з використанням
113
Економічний вісник Донбасу № 3 (21), 2010
В. А. Чеботарьов, О. П. Кобиляцький
найбільш ефективних і зручних форм торгівельної діяль-
ності; проведення рекламних заходів, що сприяють
збільшенню попиту. У цьому аспекті виробнику також не-
обхідно обґрунтувати попит на зерно в межах області за
умов раціонального харчування, і на основі цього розро-
бити оптимальний обсяг пропозиції зерна для задоволен-
ня як внутрішніх потреб, так і можливостей щодо продажу
за межі області. Водночас маркетинг передбачає не тільки
орієнтацію на наявний попит, але й стимулювання виник-
нення потреб в нових товарах, тобто формування попиту
споживачів (як одну із складових системи ФОПСТИЗ).
Проміжну позицію між виробником та споживачем
займають посередники (зернотрейдери). Вони виконують
регулюючу функцію. Посередники самі намагатимуться
найбільше продати, а тому самі певним чином стимулю-
ватимуть споживачів.
Торговий посередник також є продавцем, але дещо
своєрідним. Так само, як і виробник, торговий посеред-
ник має на меті отримання прибутку за пропонування
покупцеві зерна, яке йому потрібне. Однак тут інтереси
виробника й посередника не збігаються. Виробник праг-
не продати зерно будь-кому. Зернотрейдер має групу
«своїх» покупців (тобто тих, хто користується його послу-
гами) і вибирає товар, враховуючи інтереси саме цих по-
купців. Якщо товар не відповідає їхнім вимогам, посеред-
ник може відмовитися від нього. Він вільний у виборі тих
виробників, пропозиції яких відповідають його цілям, або
тих, хто може гарантувати йому певний рівень рентабель-
ності. Відтак великого значення набувають стимулюючі
акції виробників.
Щоб стати гарантом успіху виробника в його про-
суванні на ринку, заходи стимулювання продажу мають
відповідати специфіці товару й засобів комунікації (пере-
довсім реклами). Так, у випадку просування зерна на
ринок, доцільною була б вузькоспрямована реклама та
взаємодія з основними його споживачами. Якщо це зер-
нотрейдери, або зернопереробні підприємства (млини),
то виробник має своєчасно вказати їм прогнозований
рівень врожаю та повідомити про наміри співпраці.
Результативність маркетингових заходів багато в
чому визначатиметься своєчасним розробленням кон-
цепції і стратегії маркетингу, які охоплюють, крім збуту,
всі процеси господарської діяльності, включаючи і техно-
логічний процес виробництва. Таким чином, усі ланки
виробництва і споживання визначають рівень конкурен-
тоспроможності товарів та задоволення потреб замов-
ників, і тільки в цих умовах можливе забезпечення адап-
тації господарської діяльності сільськогосподарських
підприємств до змін ринкової ситуації.
Виробники зерна мають привертати більше уваги
сезонному характеру попиту з боку споживачів їхньої
продукції. Також необхідно постійно стежити за обсяга-
ми виробництва похідних від зерна продуктів: борошна,
хліба, печива тощо. Це дасть змогу прогнозувати тен-
денції та планувати обсяги врожаю на наступні роки.
Так, наприклад, ситуація з виробництвом окремих по-
хідних від зерна продуктів у Луганському регіоні, за да-
ними обласного статуправління [4], складається таким
чином (див. таб. 1).
Із таблиці бачимо: загальний обсяг виробництва
похідних від зерна продуктів має тенденцію до зростання.
Як відомо, різні сорта тієї ж пшениці підходять для
виробництва різної продукції: від печива й до локшини.
Тому одним із факторів вибору сорту для вирощування
є саме обсяги виробництва тих чи інших похідних про-
дуктів [10].
Продукт. Кінцевий продукт зерновиробника буде
залежати від обраної сільськогосподарським підприєм-
ством конкурентної стратегії. Сама по собі конкурентна
стратегія знаходить відображення у 4 елементах марке-
тинг-міксу та є тим орієнтиром, на який має спрямовува-
тись як цноутворювання, просування, збут, так і продук-
това політика підприємства.
Сільгоспвиробник може обрати стратегію зниження
витрат або намагатись пропонувати покупцям що-небудь,
відмінне від конкурентів (диференціація та фокусування).
Підприємство з низькою собівартістю продукції має
менші витрати на одиницю продукції, ніж конкуренти; у
фірми з диференційованою продукцією прибуток з оди-
ниці продукції вище, ніж у конкурентів. Конкурентна пе-
ревага на основі нижчих витрат і диференціації є внутрі-
шньо суперечливою, тому що забезпечення дуже висо-
ких споживчих властивостей, якості або відмінно постав-
леного обслуговування неминуче призводить до подо-
рожчання товару; це обійдеться дорожче, ніж прагнути
просто бути на рівні конкурентів.
Одна з причин важливості сфери конкуренції поля-
гає в тому, що галузі сегментовані. У галузі виробництва
зерна є певні різновиди продукції (наприклад, залежно від
сорту), численні канали розповсюдження і збуту й декіль-
ка типів покупців (ринок, переробники, населення тощо).
Сегментація важлива тому, що в різних секторах ринку —
різні потреби. У різних секторах ринку потрібні різні стра-
тегії і різні здібності; відповідно джерела конкурентної пе-
реваги в різних секторах ринку теж дуже різні, хоча ці сек-
тори «обслуговуються» однією і тією ж галуззю.
Таким чином, на рівні галузі підприємство досягає
вищого прибутку або за рахунок вищих цін, або за рахунок
Таблиця 1
Виробництво харчових продуктів в Луганській області
2005 р . 2006 р. 2007 р. 2008 р.
Борошно, т 121707 107062 121957 159381
Крупи, т 27899 23171 25063 30206
Вироби
хлібобулочні, т 106751 100348 94429 87372
Печиво солодке й
вафлі, т 19744 16527 18916 20088
114
Економічний вісник Донбасу № 3 (21), 2010
В. А. Чеботарьов, О. П. Кобиляцький
зниження витрат порівняно з конкурентами. Формування
конкурентних переваг обумовлено, у першу чергу, опера-
ційною ефективністю підприємства як методу організації
виробничих робіт. Разом з тим відмінності в цінах або вит-
ратах на окремому галузевому ринку залежать не тільки
від неї, але й від позиціонування як визначення такої позиції
підприємства в галузі, де воно буде найменш уразливе для
конкурентних сил [11]. Після визначення з конкурентною
стратегією виробник має вибрати найбільш відповідні сорти
зерна. У цьому аспекті він має керуватись перш за все
агрокліматичними умовами свого регіону. Зважаючи на
це, виробник може обирати, наприклад, із сортів озимої
пшениці з високою морозо- і зимостійкістю або посухос-
тійкістю, польовою стійкістю до поразки комплексом бак-
теріальних і грибкових захворювань. Від оптимально підібра-
ного сорту буде залежати врожай та можливість задоволь-
нити потреби споживачів.
Висновки та перспективи подальших досліджень
у цьому напрямі. Для ефективного просування продукції
на ринок та одержання очікуваних прибутків треба оріє-
нтуватися на якість виробленої продукції; цінову конку-
рентоспроможність власної продукції (собівартість);
організацію ефективного зберігання і, якщо потрібно,
транспортування продукції; виробництво продукції, яку
вимагає ринок; виробництво та реалізацію продукції в ті
проміжки часу, коли ринок пропонує найвищі ціни (ранні
чи пізні овочі, зерно наприкінці осені та взимку).
Конкуренція та інші принципи функціонування рин-
кових відносин зумовлюють необхідність розширення та
істотного поліпшення роботи кожної складової частини
системи маркетингу зернової продукції на основі впро-
вадження науки й світового досвіду.
Для практичного втілення усіх складових маркетин-
гової концепції у процес зерновиробництва необхідно
запровадити системне керування маркетинговою діяль-
ностю. Це, у свою чергу, має включати планування, вико-
нання й контроль маркетингових програм, аналіз та оцін-
ку ризиків і прибутків. Не менш важливу роль відіграє
аналіз зовнішнього середовища, ринків, політичних, куль-
турних та соціальних умов, а також посилення ролі дер-
жавної регуляторної політики в аграрному секторі.
Напрямками подальшого опрацювання цієї тема-
тики доцільно виділити поглиблення аналізу концепцій
«4P» та «4R» з погляду організації та здійснення виробни-
чо-комерційного процесу в зерновому підкомплексі.
Література
1. Захарова А. Н. Маркетинг материально-техничес-
ких ресурсов в системе агроснабжения / А. Н. Захарова
// Маркетинг в России и за рубежом. — 2003. — №4. —
С. 93 — 99. 2. Соловйов І. О. Агромаркетинг: системна
методологія, реалізація концепції : монографія / І. О. Со-
ловйов. — Херсон, 2008. — 384 с. 3. Режим доступу :
www.uz.gov.ua. 4. Режим доступу : www.ukrstat.gov.ua.
5. Гаджинский А. М. Логистика : учеб. для высш. и сред.
спец. учеб. заведений / А. М. Гаджинский. — [5-е изд.,
перераб. и доп.]. — М. : 2002. — 408 с. 6. Kristaller W. Die
zentralen Orte in Sü ddeutschland / W. Kristaller. — Jena,
1933.— 340 с. 7. Леш А. Географическое размещение хо-
зяйства / А. Леш. — [пер. с нем.]. — М., 1959.— 455 с.
8. Савенко І. І. Аналіз логістичних систем зберігання та
перерозподілу зерна в зерновиробних і зерноспоживаю-
чих регіонах / І. І. Савенко // Вісник Національного уні-
верситету «Львівська політехніка». Логістика. — 2008. —
№633.— С. 621 — 626. 9. Режим доступу :
www.news.finance.ua. 10. Писаренко В. В. Маркетинг ово-
чевої продукції (Методичні та практичні аспекти) : [мо-
нографія] / В. В. Писаренко. — Полтава : 2008.— 303 с. 11.
Тимофіїва С. Б. Про деякі теоретичні аспекти стратегії
конкурентоспроможності / С. Б. Тимофіїва // Коммуналь-
ное хазяйство городов. — 2008. — №85. — С. 293 — 297.
Чеботарьов В. А., Кобиляцький О. П. Управління
маркетингом зернопродуктового підкомплексу в умовах
глобальної продовольчої кризи
Визначено доцільність застосування сучасної мар-
кетингової концепції на всіх етапах виробництва та збуту
зерна. Розглянуто управління маркетинговою діяльністю
в процесі ціноутворення, розробки товарної концепції,
збуту та просування зернової продукції.
Ключові слова: агромаркетинг, управління марке-
тинговою діяльністю, зерновиробництво, товар, ціноут-
ворення, просування, збут.
Чеботарёв В. А., Кобыляцкий А. П. Управление мар-
кетингом зернопродуктового подкомплекса в условиях
глобального продовольственного кризиса
Определена целесообразность применения совре-
менной маркетинговой концепции на всех этапах произ-
водства и сбыта зерна. Рассмотрено управление марке-
тинговой деятельностью в процессе ценообразования,
разработки товарной концепции, сбыта и продвижения
зерновой продукции.
Ключевые слова: агромаркетинг, управление мар-
кетинговой деятельностью, зернопроизводство, товар,
ценообразование, продвижение, сбыт.
Chebotaryov V. A., Kobylyats’kyy O. P. A management
of grain-product subcomplex marketing in the conditions
of global food crisis
The article determines feasibility of application of
modern marketing concepts at all stages of production and
marketing of grain. Also this article analyses management of
marketing activities in pricing, development of goods
concept, marketing and promoting grain production.
Key words: agromarketing, management of marketing
activities, grain production, product, pricing, promotion,
marketing.
Стаття надійшла до редакції 28.05.2010
Прийнято до друку 27.08.2010
|