Досвід подолання соціально-економічних диспропорцій розвитку регіонів зарубіжних країн
У статті розглянуто методи подолання соціальноекономічних диспропорцій розвитку регіонів зарубіжних країн та запропоновано заходи щодо вирішення цієї проблеми в Україні. Ключові слова: досвід, соціально-економічні диспропорції, зарубіжні країни. В статье рассмотрены методы преодоления социально-экон...
Saved in:
| Published in: | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23979 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Досвід подолання соціально-економічних диспропорцій розвитку регіонів зарубіжних країн / Л.О. Пруднікова // Економічний вісник Донбасу. — 2010. — № 3. — С. 32-35. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859519203024830464 |
|---|---|
| author | Пруднікова, Л.О. |
| author_facet | Пруднікова, Л.О. |
| citation_txt | Досвід подолання соціально-економічних диспропорцій розвитку регіонів зарубіжних країн / Л.О. Пруднікова // Економічний вісник Донбасу. — 2010. — № 3. — С. 32-35. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічний вісник Донбасу |
| description | У статті розглянуто методи подолання соціальноекономічних диспропорцій розвитку регіонів зарубіжних країн та запропоновано заходи щодо вирішення цієї проблеми в Україні. Ключові слова: досвід, соціально-економічні диспропорції, зарубіжні країни.
В статье рассмотрены методы преодоления социально-экономических диспропорций развития регионов зарубежных стран и предложены мероприятия по решению этой проблемы в Украине. Ключевые слова: опыт, социально-экономические диспропорции, зарубежные страны.
In the article the methods of overcoming of socioeconomic disproportions of development of regions of foreign countries are considered and measures are offered on the decision of this problem in Ukraine. Key words: experience, socio-economic disproportions, foreign countries.
|
| first_indexed | 2025-11-25T20:51:32Z |
| format | Article |
| fulltext |
32
Економічний вісник Донбасу № 3 (21), 2010
Л. О. Пруднікова
УДК [332:330.3](4-15)
Л. О. Пруднікова,
аспірантка,
Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка
Постановка проблеми. Сьогодні в умовах ринкової еко-
номіки питання економічного й соціального розвитку регі-
онів не зникають, а загострюються ще більше.
Ключовою проблемою, що сформувалася в Україні
і потребує поетапного вирішення, є зростання диспро-
порцій соціально-економічного розвитку регіонів, низь-
ка економічна активність в них, тому досвід економічно
розвинених країн з подолання цих диспропорцій може
стати суттєвою основою регіональної політики в Україні.
Мета статті — проаналізувати шляхи подолання со-
ціально-економічних диспропорцій регіонів зарубіжних
країн, розглянути їх як основу для створення ефективних
регіональних стратегій в Україні.
Аналіз досліджень та публікацій за проблемою дос-
лідження. Як свідчить аналіз зарубіжної соціально-еко-
номічної літератури [1 — 3], світова практика формуван-
ня, функціонування й розвитку регіональної стратегії ба-
гатьох розвинених країн стосується здебільшого аспектів
економічних, соціальних і політичних відносин централь-
них органів влади та регіонів.
Найбільш провідні зарубіжні вчені, що займалися
питанням регіонального розвитку та регіональної політи-
ки — це У. Айзард, Ж. Будвіль, Д. Норт, Л. Паєлінк, Ф. Пер-
ру, М. Портер, Д. Фрідман, Н. Ванхоф, Л. Клаасен, П. Нід-
жкамп, С. Поллард, Р. Ендрюс. Д. Джей, А. Гамільтон,
Д. Медісон, Г. Мюрдаль, М. Крозье, А. Сові, Ст. Штер,
Г. Горжелак, А. Хиршман та ін.[4 — 5]. Вони виявили
рушійні сили розвитку регіону й обґрунтували не-
рівномірність цього розвитку. Праці цих вчених — це знач-
ний внесок до створення теоретичної та практичної бази
регіональної політики, які можуть стати «фундаментом»
для розробки адаптованої ефективної регіональної про-
грами розвитку регіонів України.
Викладення основного матеріалу. Територіальні дис-
пропорції в соціально-економічному розвитку регіонів
існують майже у всіх країнах незалежно від розмірів, еко-
номічного потенціалу, державного устрою й політичної
системи. Вони мають вияв на всіх рівнях світового госпо-
дарства — від локального до глобального — і впливають на
економічний, соціальний, екологічний клімат в усьому світі
і в окремих державах. У зв’язку з цим пошук шляхів
мінімізації негативних наслідків територіальних нерівномі-
рностей розвитку, розробка ефективної регіональної по-
літики посідає одне з центральних місць у країнах світу,
особливо в країнах з високорозвинутою економікою.
Цікавою є теорія регіонального розвитку та історич-
ного аналізу, розроблена в 1981 р. С. Поллардом, яка ствер-
джувала, що регіональні відмінності є результатом комп-
лексної взаємодії взаємозалежних чинників, які в мину-
лому спільно визначали географічне розміщення об’єктів
ДОСВІД ПОДОЛАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ДИСПРОПОРЦІЙ РОЗВИТКУ
РЕГІОНІВ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
господарської діяльності й населення [5]. Теорія «полюсів
розвитку» регіону означала розвиток всіх регіональних
одиниць території як самодостатніх регіональних суб’єктів.
Створення подібних центрів або полюсів передбачало
мету активізації господарської діяльності у відсталих пе-
риферійних районах. Поляризація на регіональному рівні
вважалася засобом територіальної деконцентрації на мак-
рорівні, яка призведе до послаблення гегемонії окремих
регіонів або центрів.
У країнах Західної Європи держава, збираючи подат-
ки, є одночасно інструментом розподілу отриманих коштів.
Як приклад такої диференціації доходів розглянемо Швей-
царію [6]. Її трирівнева система територіальної організації
припускає наявність бюджетної ієрархії. Кошти з бюджету
федерації прямують на утримання армії, проведення зов-
нішньої політики, на соціальні потреби (державні пенсійні
виплати, витрати на утримання залізних і автомобільних
доріг). У бюджетах кантонів (регіонів) передбачаються асиг-
нування на охорону здоров’я, освіту (усі університети є
кантональними), поліцію, транспорт. З бюджетів общин
фінансуються соціальні витрати, будівництво, комунальне
господарство, транспорт. Отже, перерозподіл податкових
надходжень за єдиною методикою призвів до значного ви-
рівнювання регіональних відмінностей.
Особливістю регіональної політики Великобританії
є її промисловий характер [7]. Традиційними ключовими
елементами британської регіональної політики є стиму-
лювання промислових підприємств: автоматичні дотації
на установку нових машин і устаткування на підприєм-
ствах, застосування нових технологій, промислове будів-
ництво, дискретна, селективна фінансова допомога про-
мисловим підприємствам.
Крім вищеназваних країн, ще необхідно відзначити
Францію, де розроблена найпрактичніша система регіо-
нальних досліджень та дій в Західній Європі зі своїми особ-
ливими поглядами й підходами [8]. Регіональна політика
знайшла у Франції віддзеркалення і в політиці розвитку
інфраструктури. Важливим компонентом регіональної
політики стала політика розвитку інфраструктури та сис-
тема регіональних стимулів. Для стимулювання розвитку
відсталих районів застосовувалися субсидії на регіональ-
ний розвиток, часткове або повне звільнення від податків
з дозволу місцевих органів влади строком до п’яти років,
системи прискореної амортизації та інші заходи. Дотації
на розвиток і податкові знижки забезпечували до 80 %
всіх витрат на стимулювання регіонального розвитку.
Здійснення регіональної політики в Італії базувало-
ся на низці правових заходів, таких, як зміни в законодавстві
країни [8]. Ці зміни передбачали перенесення центру тя-
жіння в реалізації регіональної політики з центру на пери-
33
Економічний вісник Донбасу № 3 (21), 2010
Л. О. Пруднікова
ферію, від держави до місцевих агентів, більший упор на
використання місцевих ресурсів для розвитку, структурні
зв’язки з місцевими ресурсами та ринками, проведення
трирічних планів і щорічних програм-ініціатив, виходячи
з інтересів промисловості околичних районів.
Соціально-економічним орієнтиром регіональної
політики Німеччини визнавалося усунення відмінностей
величиною в дохід на душу населення між окремими ра-
йонами країни, причому критерієм успішності здійснен-
ня політики в районі вважалося підвищення доходів насе-
лення [8]. Ефективність регіональної політики Німеччини
посилилася із здійсненням процесу реструктуризації в
східногерманських землях.
Для здійснення регіональної політики в Нідерландах
характерна різноманітність методів, які можуть бути згру-
повані в п’ять стратегічних напрямів [8]. По-перше, було
визначено, що регіональна політика може боротися з без-
робіттям у одних районах і знижувати соціальну напру-
женість в інших, а також перерозподіл економічної діяль-
ності в межах країни. При проведенні регіональної пол-
ітики оптимальним варіантом було поєднання економіч-
них і просторових завдань, а при виникненні труднощів в
їх реалізації одночасно й встановлення пріоритетних зав-
дань. По-друге, було визнано необхідністю поєднувати як
прямі (зниження податків, надання пільгових позик і
премій за здійснення капіталовкладень, збереження низь-
ких цін на земельні ділянки, пільгові тарифи на вантажні
перевезення залізницями і комунальні послуги), так і не-
прямі (поліпшення інфраструктури, стимулювання НІОКР
і впровадження нововведень, підвищення загальноосвіт-
нього і професійного рівня працівників, будівництво жит-
ла, спортивних споруд, місць рекреації) заходи стимулю-
вання розміщення фірм і компаній у відсталих районах.
Третім стратегічним напрямом регіональної політики в
Нідерландах було поєднання «батога і пряника» — рест-
риктивних і стимулюючих методів. Четвертим є так звана
інтегрована політика. У її рамках для потреб регіональної
влади виділяються кошти на будівництво або поліпшення
доріг, створення промислових зон, субсидії й допомога
для створення компаній або розширення їх діяльності в
освоюваному районі, програми переміщення державних
установ в економічно відсталі райони й тощо. П’ятий стра-
тегічний варіант регіональної політики в Нідерландах при-
пускає вибір між завданням вирівнювання соціально-еко-
номічного розвитку районів і завданням підвищення еко-
номічної ефективності.
У США на регіональні дослідження виділяються ве-
личезні кошти [7]. У цій галузі працює більше 100 універси-
тетів, також притягуються крупні науково-дослідні корпо-
рації, які вивчають перспективи розвитку. На основі цих
досліджень розробляються регіональні програми розвит-
ку, які постійно відстежуються й коректуються з урахуван-
ням різних чинників. Специфічною рисою регіональної
політики є посилення регіональної самосвідомість амери-
канців — це не тільки ототожнення з певною територією,
районом, штатом, але й зіставлення себе жителям інших
регіонів, у яких інші звички, традиції, економічні й соц-
іальні, а нерідко й інші політико-національні інтереси.
У Японії надмірна концентрація промисловості в
небагатьох районах потребувала включення регіональних
програм у національні плани [7]. Національна і регіональ-
на політика в Японії — це складова частина економічної
політики. У регіонах Японії отримала поширення концеп-
ція розвитку японського суспільства, розвитку продук-
тивних сил, промисловості та ін. [7]. Вона ґрунтувалася
на впровадженні новітньої комп’ютерної техніки. Країна
поставила завдання прагнути не до суспільства спожив-
чого типу, а до суспільства інформаційних зв’язків. Вирі-
шувалось це завдання на основі державної політики шля-
хом повної централізації за державний кошт з послідов-
ною децентралізацією в промисловості і в управлінні роз-
витком виробництва. Однією з особливостей Японії є те,
що простір вважається основним видом ресурсів. Тому
особлива увага приділяється зростанню міст, обмежен-
ню цього зростання (створені проекти перетворення ме-
гаполісів, таких, як Токіо-Осака, де спостерігається суц-
ільна урбанізація простору), підвищенню ефективності
використання простору. Отже, з урахуванням таких особ-
ливостей здійснюється розробка конкретних планів і про-
грам розвитку регіонів Японії.
У країнах Центральної та Східної Європи застосову-
ються такі інструменти регіональної політики [7]:
• програми регіонального розвитку, що розробля-
ються для муніципалітетів або агентств з регіонального
розвитку;
• схеми регіональної допомоги, адресовані безпосе-
редньо підприємствам, зазвичай дрібним і середнім.
Мета європейської регіональної політики в рамках
Європейського співтовариства — стимулювання еконо-
мічного розвитку в регіонах, що мають низький для умов
Західної Європи рівень ВВП на душу населення. З цією
метою утворено Європейський фонд регіонального роз-
витку, який був покликаний доповнювати регіональну
політику, що проводиться національними урядами.
Органи Європейського союзу, відповідальні за про-
ведення регіональної політики, мали основну мету: усу-
нення соціально-економічної відсталості певних районів.
Європейський фонд регіонального розвитку (ЄФРР) по-
чав надавати допомогу проблемним районам значною
мірою у формі субсидій. У цей час регіональна політика
здійснюється через структурні фонди Європейського
фонду регіонального розвитку, Європейського соціаль-
ного фонду і Європейського фонду гарантій і розвитку
сільського господарства. Інструментами, використовани-
ми структурними фондами при виконанні ними інтегру-
ючих функцій, постають міжрегіональна співпраця все-
редині Європейського союзу, програми «Увертюр» і
«Екос» та розвитку прикордонної співпраці певних країн
(наприклад, у Фінляндії, Норвегії і Росії) [7].
Практичне здійснення концепції «Європа регіонів»
є новим етапом в західноєвропейській інтеграції, яка оз-
начає розвиток міжрегіональної співпраці поза національ-
ними рамками і створення наднаціональних органів ре-
гіональної політики нового рівня.
У країнах Східної Європи можна виділити два типи
інструментів політики подолання соціально-економічних
диспропорцій [8]:
• програми регіонального розвитку, що розробля-
ються для муніципалітетів або агентств з регіонального
розвитку;
34
Економічний вісник Донбасу № 3 (21), 2010
Л. О. Пруднікова
• схеми регіональної допомоги, адресовані безпосе-
редньо підприємствам, зазвичай дрібним і середнім.
В Угорщині основні програми регіонального роз-
витку будуються на принципах, спільних для всіх регіонів
країни, і розрізняються залежно від обсягу ресурсів, що
виділяються округу, і пріоритетності програми, визначу-
ваної на регіональному рівні [8].
Естонія розробляє окремі програми для кожного
регіону [8]. Вісім існуючих програм регіонального роз-
витку Естонії охоплюють такі регіони: периферійні, мо-
нофункціональні населені пункти, острови, регіон Setumaa
(на сході Естонії), південно-східний регіон, північно-східна
Естонія (Ida Viru), прикордонні райони, а також сільські
місцевості й общини. Керівництво проведенням програм
в Естонії здійснюється Естонським агентством регіональ-
ного розвитку, субсидії на вирішення широкого кола пи-
тань, пов’язаних з розвитком фізичної, економічної й со-
ціальної інфраструктури, виділяються місцевим адміні-
страціям і неурядовим організаціям.
У Словенії існують лінії фінансування, контрольо-
вані центральним урядом, у рамках яких субсидії і креди-
ти надаються муніципальним органам на основі відкри-
тих тендерів [8]. Вони призначені, у першу чергу, для су-
місного фінансування розвитку основних елементів
інфраструктури, але можуть також використовуватися для
розробки програм розвитку та методів з поліпшення сфе-
ри соціальних послуг.
У Польщі й Чехії використовується комбінація фінан-
сової й технічної допомоги в розвитку інфраструктури й
бізнес-середовища в рамках програм економічного роз-
витку проблемних регіонів [8].
Що стосується допомоги підприємствам «проблем-
ного» регіону, то на відміну від країн Західної Європи, де
регіональна допомога виявляється в основному у вигляді
безоплатних позик, у країнах Східної Європи перевага
віддається кредитам, комерційним субсидіям і податко-
вим пільгам.
Висновки та пропозиції. Отже, головні проблеми,
що підлягають рішенню у сфері подолання соціально-еко-
номічних диспропорцій регіонів полягають у відсутності
досвіду в здійсненні ефективної регіональної політики як
у центрі, так і на місцевому рівні, слабкій залученості
місцевої влади до надання допомоги регіональній еко-
номіці та відсутність визначеності в розподіленні влади
між різними державними органами в майбутньому,
відсутність належної юридичної бази для здійснення ре-
гіональної політики, необхідності розвитку дрібного й се-
реднього підприємництва і створення середнього класу
як опори здійснюваної реформи.
Подолання регіональних диспропорцій у розвинених
країнах мало свою специфіку, але цілі регіональної політи-
ки в різних країнах мало чим відрізняються. Вони включа-
ють завдання забезпечення ефективного і справедливого
розвитку, стимулювання розвитку ринкових відносин і за-
безпечення самостійного зростання у всіх регіонах, а та-
кож скорочення нерівності між регіонами з погляду безро-
біття, рівня доходів і існуючої інфраструктури. Кожна краї-
на використовує специфічні інструменти регіональної по-
літики. Поступово вводиться система класифікації регіонів,
згідно з якою й розробляється регіональна політика.
Сьогодні Україна стає рівноправним членом загаль-
ноєвропейського і світового простору, тому її зовніш-
ньоекономічна орієнтація набуває великого значення й у
кожному конкретному випадку вимагає детального розг-
ляду й оцінки. Проте в будь-якому випадку цей процес
повинен мати не руйнівний, а конструктивний характер і
враховувати загальнонаціональні пріоритети й вимоги
інтеграційних тенденцій. Для неї, як і для більшості країн
Європи, однією з важливих проблем, що потребує вирі-
шення, є проблема диспропорційного розвитку регіонів.
Досвід подолання соціально-економічних диспропорцій
економічно розвинених країн — це найцінніша база, з
якої наша країна може почерпнути багато позитивного
та ефективного.
З огляду на вищезазначене, для України можна ви-
користати такі заходи подолання соціально-економічних
диспропорцій регіонів:
• розробка та прийняття законодавчої бази, яка б не
тільки регулювала регіональну політику, а й забезпечува-
ла її децентралізацію, що призведе не тільки до економіч-
ного та соціального розвитку регіонів, а й до «вирівню-
вання» їх непропорційності;
• розробка та контроль за виконанням ефективних
програм регіонального розвитку з обов’язковим ураху-
ванням особливостей та можливостей регіону;
• створення ефективної системи територіальної
організації, яка б займалася диференціацією доходів та
витрат регіональних бюджетів;
• створення умов розміщення виробництв та
підприємств в економічно відсталих регіонах, що дасть
можливість сталого їх розвитку;
• розроблення та практична реалізація системи ре-
гіональних стимулів, що створить умови більш повного
використання ресурсів регіону для підвищення ефектив-
ності його діяльності;
• усунення відмінностей соціально-економічного
стану мешканців регіону, що призведе до стабілізації
міграції населення у регіонах країни;
• посилення регіональної свідомості мешканців,
що дасть змогу реалізувати їх потенціал за місцем про-
живання.
Література
1. Albers Н . Principles of Orqanization and
Management / Н. Albers. — New York, 1996. — P. 151.
2. Gorzgelak G (1996) The Regional Dimension of
Transformation in Central Europe, Jessica Kingsley
Publishers, London, pp. 152. 3. Pinder D. Regional economic
development and policy: Theory and practice in “” the
European Community. / D. Pinder. — L. : Allen a. Unwin.
1983. N 5. (Studies on contempoгагу Europe). 4. Топчієв О.
Теоретичні основи регіональної економіки / О. Топчієв.
— К. : Наук. думка, 1997. — 296 с. 5. Экономическая эн-
циклопедия. Политическая экономия / под ред. А. М. Ру-
мянцева. — М. : Сов. энцикл., 1979. — Т.З. — 624 с. 6. Ре-
гионоведение // под ред. Т. Морозовой. — М. : Мысль,
1998. — 320 с. 7. Региональные исследования за рубе-
жом. — М. : Изд-во МГУ, 1973. — 215 с. 8. Ларина Н. И.
Региональная политика в странах рыночной экономики /
Н. И. Ларина, А. А. Кисельников. — М., 1998. — 324 с.
35
Економічний вісник Донбасу № 3 (21), 2010
Л. О. Пруднікова
Пруднікова Л. О. Досвід подолання соціально-еко-
номічних диспропорцій розвитку регіонів зарубіжних країн
У статті розглянуто методи подолання соціально-
економічних диспропорцій розвитку регіонів зарубіжних
країн та запропоновано заходи щодо вирішення цієї про-
блеми в Україні.
Ключові слова: досвід, соціально-економічні дисп-
ропорції, зарубіжні країни.
Прудникова Л. О. Опыт преодоление социально-
экономических диспропорций развития регионов зару-
бежных стран
В статье рассмотрены методы преодоления соци-
ально-экономических диспропорций развития регионов
зарубежных стран и предложены мероприятия по реше-
нию этой проблемы в Украине.
Ключевые слова: опыт, социально-экономические
диспропорции, зарубежные страны.
Prudnikova L. O. Experience of overcoming of socio-
economic disproportions of development of regions of
foreign countries
In the article the methods of overcoming of socio-
economic disproportions of development of regions of
foreign countries are considered and measures are offered
on the decision of this problem in Ukraine.
Key words: experience, socio-economic disproportions,
foreign countries.
Стаття надійшла до редакції 07.03.2010
Прийнято до друку 27.08.2010
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-23979 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-3772 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-25T20:51:32Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Пруднікова, Л.О. 2011-07-08T09:54:02Z 2011-07-08T09:54:02Z 2010 Досвід подолання соціально-економічних диспропорцій розвитку регіонів зарубіжних країн / Л.О. Пруднікова // Економічний вісник Донбасу. — 2010. — № 3. — С. 32-35. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23979 [332:330.3](4-15) У статті розглянуто методи подолання соціальноекономічних диспропорцій розвитку регіонів зарубіжних країн та запропоновано заходи щодо вирішення цієї проблеми в Україні. Ключові слова: досвід, соціально-економічні диспропорції, зарубіжні країни. В статье рассмотрены методы преодоления социально-экономических диспропорций развития регионов зарубежных стран и предложены мероприятия по решению этой проблемы в Украине. Ключевые слова: опыт, социально-экономические диспропорции, зарубежные страны. In the article the methods of overcoming of socioeconomic disproportions of development of regions of foreign countries are considered and measures are offered on the decision of this problem in Ukraine. Key words: experience, socio-economic disproportions, foreign countries. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Міжнародна та регіональна економіка Досвід подолання соціально-економічних диспропорцій розвитку регіонів зарубіжних країн Опыт преодоление социально-экономических диспропорций развития регионов зарубежных стран Experience of overcoming of socioeconomic disproportions of development of regions of foreign countries Article published earlier |
| spellingShingle | Досвід подолання соціально-економічних диспропорцій розвитку регіонів зарубіжних країн Пруднікова, Л.О. Міжнародна та регіональна економіка |
| title | Досвід подолання соціально-економічних диспропорцій розвитку регіонів зарубіжних країн |
| title_alt | Опыт преодоление социально-экономических диспропорций развития регионов зарубежных стран Experience of overcoming of socioeconomic disproportions of development of regions of foreign countries |
| title_full | Досвід подолання соціально-економічних диспропорцій розвитку регіонів зарубіжних країн |
| title_fullStr | Досвід подолання соціально-економічних диспропорцій розвитку регіонів зарубіжних країн |
| title_full_unstemmed | Досвід подолання соціально-економічних диспропорцій розвитку регіонів зарубіжних країн |
| title_short | Досвід подолання соціально-економічних диспропорцій розвитку регіонів зарубіжних країн |
| title_sort | досвід подолання соціально-економічних диспропорцій розвитку регіонів зарубіжних країн |
| topic | Міжнародна та регіональна економіка |
| topic_facet | Міжнародна та регіональна економіка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23979 |
| work_keys_str_mv | AT prudníkovalo dosvídpodolannâsocíalʹnoekonomíčnihdisproporcíirozvitkuregíonívzarubížnihkraín AT prudníkovalo opytpreodoleniesocialʹnoékonomičeskihdisproporciirazvitiâregionovzarubežnyhstran AT prudníkovalo experienceofovercomingofsocioeconomicdisproportionsofdevelopmentofregionsofforeigncountries |