Фінансовий контроль ефективного використання бюджетних коштів вищими навчальними закладами як фактор додаткових джерел фінансування
У статті розглянуті питання контролю дотримання фінансової дисципліни, нецільового використання бюджетних коштів; проаналізовано відповідність трактування терміна «нецільове використання бюджетних коштів» діючому методу фінансування вищих навчальних закладів; зроблена спроба класифікувати структуру...
Saved in:
| Published in: | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23982 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Фінансовий контроль ефективного використання бюджетних коштів вищими навчальними закладами як фактор додаткових джерел фінансування / О.А. Іванчук // Економічний вісник Донбасу. — 2010. — № 3. — С. 63-68. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859805414504267776 |
|---|---|
| author | Іванчук, О.А. |
| author_facet | Іванчук, О.А. |
| citation_txt | Фінансовий контроль ефективного використання бюджетних коштів вищими навчальними закладами як фактор додаткових джерел фінансування / О.А. Іванчук // Економічний вісник Донбасу. — 2010. — № 3. — С. 63-68. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічний вісник Донбасу |
| description | У статті розглянуті питання контролю дотримання фінансової дисципліни, нецільового використання бюджетних коштів; проаналізовано відповідність трактування терміна «нецільове використання бюджетних коштів» діючому методу фінансування вищих навчальних закладів; зроблена спроба класифікувати структуру фінансових порушень, що виявила ДКРС у 2008 році; надані деякі рекомендації, спрямовані на попередження фактів нецільового використання бюджетних коштів ВНЗ як неприбуткових установ. Ключеві слова: фінансовий контроль, пілотний аудит, бюджетна установа, нецільове використання бюджетних коштів, шкода, збитки, матеріальна шкода, відшкодування збитків.
В статье рассмотрены вопросы контроля за соблюдением финансовой дисциплины, нецелевым использованием бюджетных средств; проанализировано соответствие трактовки термина «нецелевое использование бюджетных средств» действующему методу финансирования высших учебных заведений; сделана попытка классифицировать структуру финансовых нарушений, выявленных органами ДКРС в 2008 року; даны некоторые рекомендации, направленные на предупреждение фактов нецелевого использования бюджетных средств ВНЗ как неприбыльных организаций. Ключевые слова: финансовый контроль, пилотный аудит, бюджетное учреждение, нецелевое использование бюджетных средств, ущерб, убытки, материальный ущерб, возмещение убытков.
In this article the questions of finance discipline following control and budget mismanaging are observed; corresponding of interpretation of the term «budget mismanaging» is analyzed; the attempt was made to classify the structure of financial infraction which defined «SCAS» in 2008; the recommendations are made concerning mismanaging budget of universities as non-profit institutions. Key words: financial control, pilot audit, budgetary establishment, no-purpose use of budgetary facilities, harm, losses, financial harm, reimbursement of losses.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:15:42Z |
| format | Article |
| fulltext |
63
Економічний вісник Донбасу № 3 (21), 2010
О. А. Іванчук
Постановка проблеми. Здійснення державного
фінансового контролю є невід’ємною складовою управ-
ління бюджетними коштами, левову долю яких щорічно
направляють на фінансування діяльності вищих навчаль-
них закладів (далі ВНЗ). Значна частина ВНЗ країни засно-
вана на державній власності, є бюджетними установами і
має справу практично з усіма основними органами дер-
жавного фінансового контролю. Нагадаємо, що такими
органами, які задіяні в заходах контролю різного рівня та
спрямування, є Державна контрольно-ревізійна служба,
Державне казначейство, Державна податкова адміністра-
ція, державні цільові фонди.
Ураховуючи стан та досвід організації державного
контролю у Франції, Нідерландах та країнах Балтії Голов-
ним Контрольним управлінням в Україні 31.12.2005 року
Постановою КМУ № 1777 було затверджено Порядок про-
ведення органами ДКРС аудиту фінансово-господарської
діяльності бюджетних установ та «Методичні рекомендації
з проведення органами ДКРС служби аудиту фінансової та
господарської діяльності бюджетних установ» (Методичні
рекомендації) від 19.12.2005 р. № 451, а в 2006 р. ГоловКРУ
— пілотний проект проведення аудиту фінансово-госпо-
дарської діяльності 153 бюджетних установ, підпорядкова-
них Академії педагогічних наук, Академії медичних наук,
Державному комітету статистики, Державному комітету з
водного господарства та Київському національному тор-
говельно-економічному університету, обсяг фінансуван-
ня яких за 2006 р. склав 1,2 млрд. грн.
Практична апробація Методичних рекомендацій по-
казала їх недоліки, основною з яких була відсутність зв’язки
між теоретичною основою й особливостями практичної
діяльності вітчизняних бюджетних установ та недосконалість
аудиторських процедур в Україні. Однак незважаючи на не-
досконалість за результатами перевірок за програмою пілот-
ного аудиту протягом 2006 р., аудиторськими процедурами
виявлено більш як на 61 млн. грн. фінансових порушень, з
яких усунено 57,9 млн. грн., проведено 678 пропозицій щодо
підвищення ефективності й забезпечення законності бюд-
жетних коштів, з яких 429 (63,3%) повністю враховані, прий-
нято 121 управлінське рішення [1, с. 18].
Значним прискоренням проведення пілотного ауди-
ту та скорочення його трудоємності стала можливість
державному аудитору без виходу в бюджетну установу
простежувати всі грошові потоки та фінансові операції
безпосередньо (за погодженням з Державним казначей-
ством) у системі «Казна», у якій відбиваються всі фінан-
сові операції бюджетної установи, що обслуговує відпо-
відний підрозділ Держказначейства: надходження бюджет-
ного фінансування за всіма КПКВ (код програмної класи-
фікації видатків бюджету) та КЕКВ (код економічної кла-
сифікації видатків бюджету); усі оплачені рахунки за кож-
ним КПКВ та КЕКС із зазначенням реквізитів документів,
на підставі яких здійснена оплата.
Подальше вдосконалення пілотного проекту аудиту
фінансово-господарської діяльності ВНЗ передбачають
такі заходи, як:
а) вивчення державним аудитором (за письмовою
домовленістю) основних договорів ВНЗ перед їх підпи-
санням і після їх розгляду впевненості у правильності оп-
лат за цим договором;
б) можлива присутність державного аудитора (за
домовленістю з керівництвом ВНЗ) під час проведення
тендерних процедур, візуальне знайомство з правильні-
стю укладених тендерних угод надасть можливість дер-
жавному контролеру не концентрувати увагу на оплаті
рахунків за цими угодами;
в) відкриття державним аудитором електронної
скриньки в Інтернеті з відповідним паролем та надіслання
на електронну скриньку певних бухгалтерських доку-
ментів (меморіальні ордери, розрахунково-платіжні відо-
мості з нарахування заробітної плати, аналітичні дані щодо
обліку і списання товарно-матеріальних цінностей, дос-
туп до якої має лише аудитор;
г) обов’язкова участь державного аудитора в коле-
гіях, які проводяться бюджетною установою з питань об-
говорення підсумків роботи установи та проблемних пи-
тань в її діяльності. Беручи участь у колегіях, аудитор ана-
лізуватиме отриману інформацію і попереджатиме ри-
зики в діяльності установи, які він заздалегідь визначив
для обов’язкового дослідження, шляхом опитування та
анкетування ефективніше виявлятиме ризикові операції.
Держказначейство здійснює поточну фінансову ро-
боту з ВНЗ і тому здійснює повсякденний контроль, тобто
попередній контроль за використанням ними бюджетних
коштів. Тому ще в січні 2007 р. Міністерством Фінансів
України Державним казначейством України та Головним
контрольно-ревізійним управлінням України було прий-
нято Наказ «Про внесення змін до спільного наказу Дер-
жавного казначейства України та Головного контрольно-
ревізійного управління України» від 14.12.2004 № 215/338.
Зміни, внесені до наказу відповідно зі статтями 112 і 113
Бюджетного кодексу України, покликані вдосконалити ко-
ординацію дій органів Державного казначейства України
та Державної контрольно-ревізійної служби в Україні і пе-
редбачають інформування органами Державної конт-
рольно-ревізійної служби органів Державного казначей-
ства України про виявлені факти порушень бюджетного
законодавства, порядку ведення бухгалтерського обліку та
достовірності звітності про виконання бюджетів і кошто-
рисів. На думку авторів, надання органам держказначей-
УДК [336.14:336.02]:378.4/.6
О. А. Іванчук,
аспірант, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛЬ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ
КОШТІВ ВИЩИМИ НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ ЯК ФАКТОР ДОДАТКОВИХ
ДЖЕРЕЛ ФІНАНСУВАННЯ
64
Економічний вісник Донбасу № 3 (21), 2010
О. А. Іванчук
ства такої інформації дасть можливість оперативно реагу-
вати на факти порушень шляхом застосування в межах їх
компетенції заходів впливу до порушників бюджетної дис-
ципліни, а також коригування фінансової звітності.
Розуміючи, що нормативною й інформаційною ба-
зами фінансового контролю є чинне законодавство та
системи бухгалтерського обліку окремих ВНЗ, держава
значну роль приділяла їх вдосконаленню й розвитку.
Постановою від 16.01.2007 р. КМУ затвердив страте-
гію модернізації бухгалтерського обліку в державному сек-
торі на 2007 — 2015 рр., розроблену Державним Казначей-
ством України. Як зазначається в матеріалах міжнародно-
го семінару «Вдосконалення системи внутрішнього конт-
ролю і аудиту в системі органів Держказначейства як ос-
новного фактора модернізації державного бухгалтерсько-
го обліку», у якому взяли участь представники Франції,
Росії, Швеції й України та провідні фахівці Мінфіну, Держ-
казначейства, ГоловКРУ та наукових установ для створен-
ня уніфікованої організаційної й інформаційної системи
бухгалтерського обліку, дана стратегія передбачає як одне
із пріоритетних завдань запровадити в Україні інститут дер-
жавних бухгалтерів та ввести в органах державного управ-
ління посаду державних бухгалтерів, зосереджено увагу
на аспектах відомчої контрольно-ревізійної роботи та на
запровадженні в казначейських органах процесного підхо-
ду відповідно до міжнародних стандартів ISO 9001 : 2000 та
національних стандартів «Методологія функціонального
моделювання», що дасть змогу розпочати стандартизацію
процедур, у тому числі дистанційного та технологічного
контролю, затвердити адміністративні (з кожного окремо-
го повноваження чи функції) та технологічні регламенти
прискореного документування контрольної діяльності,
розвитку «бюджетного» аудиту — результативності, ри-
зиків, контролю [2, с. 6].
Одним з напрямків у справі вдосконалення внутрі-
шнього контролю за витрачанням бюджетних коштів в
Держказначействі стало в 2008 р. реформування Управл-
іння відомчого контролю в Департамент зі збільшенням
чисельності працівників вдвічі. Першим завданням Де-
партаменту стала перевірка діяльності п’яти регіональ-
них органів Державного казначейства та обговорення
результатів перевірок на розширених колегіях Державно-
го казначейства. Обговорення результатів виявлених та
узагальнених типових і системних порушень надало мож-
ливість всім органам казначейства посилити контрольні
функції та підвищити якість їх роботи.
Серед напрямків посилення контрольних функцій
бухгалтерського обліку було й наближення його норма-
тивно-правової бази до стандартів європейської системи
внутрішнього фінансового контролю. Для реалізації цьо-
го напрямку Державне казначейство України розробило
План заходів щодо створення в органах Держказначей-
ства системи внутрішнього контролю й аудиту, яким пе-
редбачено вийти на конкретний розпорядчий та інструк-
тивний документ, яким передбачається вдосконалити зав-
дання й функції, визначити конкретні чіткі процедури з
проведення внутрішнього контролю та аудиту.
Першим заходом щодо реалізації цього завдання з
питань функціонування інституту бухгалтерів в травні 2008
р. було розроблено проект Постанови Уряду «Про впро-
вадження інституту державних бухгалтерів», якою затвер-
джено «Положення про державного бухгалтера (далі у
тексті — «Положення». Положенням встановлені завдан-
ня, обов’язки, права і відповідальність державного бух-
галтера та передбачено, що він призначається і звільняється
з посади керівником органу виконавчої влади за погод-
женням з Головою Державного казначейства.
На погляд спеціалістів Державного казначейства
України, результатом реалізації інституту державних бух-
галтерів стане більша прозорість та достовірність систе-
ми бухгалтерського обліку з виконання бюджетів, адже це
не тільки призведе до інституціональних змін в бюджетній
сфері, перерозподілу повноважень між усіма учасника-
ми бюджетної сфери, а й, звичайно, удосконалення само-
го процесу казначейського обслуговування та управлін-
ня державними фінансами [3, с. 4].
З метою мотивації праці державних бухгалтерів на
2-му Всеукраїнському бухгалтерському конгресі 14 — 16
липня 2008 р., що проходив у місті Ялта, встановлено щор-
ічний конкурс «Кращий розпорядник бюджетних коштів»
з нагородженням дипломом Державного казначейства.
Однак і сьогодні виконання функцій державного
контролю стає складним з ряду причин теоретичного й
практичного плану. Серед них вчені відзначають:
— відсутність єдиних стандартів проведення конт-
рольних заходів, різний порядок проведення перевірок,
оформлення їх результатів, різні терміни оскарження їх
результатів для різних контролюючих органів [4, с. 14];
— стан законодавства про закупівлі товарів, робіт і
послуг за державні кошти;
— існування кошторисного принципу фінансування;
— існування застарілої нормативно-правової бази
щодо матеріальної відповідальності та інше.
Мета дослідження. Автор статті поставив завдання:
поглиблено дослідити питання відповідності трактування
терміна «нецільове використання бюджетних коштів» су-
часному методу фінансування бюджетних коштів ВНЗ та
виробити деякі рекомендації щодо посилення впливу фінан-
сового контролю на ефективне їх використання.
Результати дослідження. Проведене нами дослі-
дження з питання показало, що:
1) по-перше, ще наприкінці 90-х рр. минулого сто-
ліття наукові дослідження і практика довели, що причи-
ною значних втрат у бюджеті є:
а) нечіткість розмитість і часта змінюваність бю-
джетного законодавства;
б) відсутність публічної оцінки бюджетного уп-
равлінні на всіх рівнях відповідності;
в) слабкість профілактичної спрямованості держав-
ного фінансового контролю;
г) відсутність жорстких заходів впливу за допущені
зловживання й серйозні бюджетні правопорушення;
2) по-друге, такий стан бюджетного законодавства,
не зважаючи на його вдосконалення, та бухгалтерська нед-
балість сприяли тому, що органами ДКРС протягом
2006 — 2008 років контрольними заходами виявлено значні
втрати бюджетних коштів. Ось тільки деякі приклади, які
можна б було продовжити:
— у 2006 р. в окремих установах освіти бухгалтерсь-
ка недбалість у недосконалому вивченні Закону України
65
Економічний вісник Донбасу № 3 (21), 2010
О. А. Іванчук
«Про реструктуризацію заборгованості з виплат, перед-
бачених статтею 57 Закону про освіту» педагогічним, на-
уково-педагогічним та іншим категоріям працівників на-
вчальних закладів», яким регламентовано погашення кре-
диторської заборгованості перед освітянами» від
09.09.2004 № 1994-ІV призвела до того, що в деяких рай-
держадміністраціях обчислювали кредиторську заборго-
ваність без урахування виплачених педагогам субсидій.
Завдяки цьому утворювалася «штучна» кредиторська
заборгованість майже на 700 тис. грн., джерелом пога-
шення якої стали б бюджетні кошти [5, с. 31];
— у Міністерстві освіти і науки України та 337 ВНЗ з
питань використання коштів, виділених на реалізацію бюд-
жетних програм з підготовки кадрів, ревізіями виявлено
порушень бюджетного законодавства на суму понад
783 млн. грн. (що складає 10,1% від загальної суми фінан-
сування зазначених вишів), у тому числі фінансових по-
рушень, що призвели до втрат фінансових та матеріаль-
них ресурсів — 67,1 млн. грн. [6, с. 16], що свідчить про
недотримання багатьма ВНЗ норми чинного законодав-
ства про цільове використання бюджетних коштів;
3) по-третє, у спеціальній економічній літературі ми
знайшли свідчення, що визначення терміна «нецільового
використання бюджетних коштів» з’явилося в нормативно-
правових актах нових держав — колишнього Радянського
Союзу лише наприкінці минулого століття [7, с. 48] і сьогодні
в бюджетній системі поки що зберігається кошторисний
принцип фінансування. Усе жорстко регламентовано — який
обсяг коштів можна направити на ту чи іншу статтю витрат;
на цей час ще не існує єдиного підходу до терміна «нецільо-
вого використання бюджетних коштів» ні в спеціальній літе-
ратурі, ні в чинному законодавстві, тому навіть незначне
відхилення від кошторису, навіть у межах однієї програми,
може бути кваліфіковане як нецільове використання.
Для підвищення якості фінансового контролю ефек-
тивності використання бюджетних коштів, перш за все слід
визначити і деякі питання теоретичного характеру. Таким
питанням є визначення терміна «нецільового викорис-
тання бюджетних коштів», «шкода» і «збитки».
У чинному законодавстві зазначено, що при визна-
ченні доцільності використання бюджетних коштів, слід
дотримуватися норми, відповідно до якої використання
бюджетних коштів класифікуються на цільове та нецільо-
ве за його відповідності затвердженому кошторису [8].
При використанні цієї норми в практиці бюджетних уста-
нов, зокрема вищих навчальних закладів, постає питання:
чи завжди відхилення від коду економічної класифікації (з
незахищених статей) слід трактувати як «нецільове вико-
ристання бюджетних коштів і відповідно зменшувати виз-
начені асигнування?
В економічній літературі існує думка, суть якої в тому,
що при визначенні, чи є використання коштів нецільовим,
слід користуватися [9, с. 42 — 43] такими аспектами:
— по-перше, здійснення видатків за відповідним ко-
дом економічної класифікації не може бути метою, що
встановлюється бюджетним призначенням або бюджетни-
ми асигнуваннями і відповідно здійснення видатків за ко-
дом економічної класифікації, що не повною мірою відпо-
відає економічній сутності платежу, однак відповідає цілям,
визначеним у паспорті бюджетної програми, не може кла-
сифікуватися як нецільове використання бюджетних коштів;
— по-друге, нецільове використання бюджетних
коштів можна зафіксувати лише в процесі здійснення по-
дальшого контролю, при виході на об’єкт, шляхом аналізу
стану виконання поставлених завдань та мети, співставлен-
ня їх із здійсненими видатками, тобто класифікувати пору-
шення фінансово-бюджетної дисципліни можна лише після
проведення аналізу сутності порушень.
Нецільове використання бюджетних коштів завжди по-
в’язане з правопорушенням, на яке органи контролю повинні
приймати відповідне рішення. У наслідок наявності або відсут-
ності шкоди як результату противоправного діяння рішення
контролюючих органів може бути різним (рис. 1):
— за наявності шкоди — відшкодування заподіяних
правопорушенням збитків та заходи реагування;
— при відсутності шкоди — органи контролю обме-
жуються реагуванням на дії особи через запобігання та-
ких дій в майбутньому, а сама особа звільняється від
відшкодування нанесених її діями збитків.
Відсутність чіткого визначення понять «шкода» і «збит-
ки» та рекомендацій щодо застосування цих понять у конт-
рольно-ревізійній службі утруднює роботу ревізора. Суміс-
на спроба дати роз’яснення про використання цих понять
спільним актом «Порядок взаємодії органів контрольно-ре-
візійної служби органів прокуратури, внутрішніх справ,
Служби безпеки України» затвердженим Наказом Головку,
МВС, СБУ і Генпрокуратури від 19.10.2006 № 346/1025/685/
53 теж не дав позитивних результатів.
Проведене нами дослідження термінів «шкода»,
«матеріальна шкода», «збитки» повністю підтверджує
висновки І. Богданіва про те, що «Порядок взаємодії
органів контрольно-ревізійної служби органів прокура-
тури, внутрішніх справ, Служби безпеки України» надало
йому підстави стверджувати, також необґрунтовано ото-
тожнювати поняття «шкода» і збитки, «матеріальна шко-
да» та «збитки», бо це все ж таки різні поняття й за змістом,
і за фізичними обсягами.
Авторка цієї статті услід за І. Богданівим схильна вва-
жати, «…що шкода полягає у втраті (безповоротному
зменшенні) матеріальних і нематеріальних активів» [10,
с. 12 — 13] і рекомендує працівникам ДКРС керуватися
цим положенням у своїй роботи при прийнятті рішення
при виявленні правопорушення.
Отже, на думку І. Богданіва, К. Крамаренка, пору-
шення бюджетного законодавства мають бути детальніше
класифіковані для відокремлення технічних помилок від
справжніх правопорушень, на посилення відповідальності
працівників органів державного фінансового контролю за
незаконні дії, необ’єктивність, допущену під час проведен-
ня ревізій та інших учасників бюджетного процесу.
Правопорушення, пов’язані зі шкодою, завжди нано-
сять збитки потерпілому — об’єкту перевірки, державі або
конкретній юридичній або особі (таблиця 1). Установлення
факту заподіяння шкоди, на думку І. Богданіва, тісно пов’я-
зано зі способом заподіяння шкоди, який перевіряючому
необхідно фіксувати в акті ревізії. Якщо ж в акті не зазна-
чається, що порушеннями заподіяно шкоду, то це часто
призводить до неправильного визначення розміру збитків,
а відтак до подання об’єкта контролю вимог на їх відшкоду-
вання у завищених розмірах. Розмір збитків відповідно до
спільного наказу встановлюються Порядком взаємодії
66
Економічний вісник Донбасу № 3 (21), 2010
3
О. А. Іванчук
органів контрольно-ревізійної служби, органів прокурату-
ри, внутрішніх справ, Служби безпеки України, затвердже-
ному Наказом ГоловКРУ, МВС, СБУ і Генпрокуратури від
19.10.2006 № 346/1025/685/53 не тільки за даними бухгал-
терського обліку й фінансової звітності, а й за експертною
оцінкою та іншими визначеними законодавством спосо-
бами, іноді це робиться із залученням фахівців поза межа-
ми Служби, уже після завершення контрольних заходів.
Упровадження програмно-цільового методу по-но-
вому ставить питання про підхід до класифікації бюджет-
них асигнувань на цільове і нецільове витрачання. Вивчен-
ня досвіду свідчить, що в Україні, на відміну від Російської
Федерації, багато незаконних видатків бюджетних коштів
не належать до нецільового використання бюджетних
коштів, хоча по суті таким є. Відтак обов’язкове зменшення
бюджетних асигнувань, як це передбачено ст. 119 Бюджет-
ного кодексу (таблиця), за незаконні видатки, які перешкод-
жають досягненню визначених паспортом бюджетної про-
грами цілей, не може бути зафіксоване. Відповідно до на-
казу Мінфіну України від 29.12.2008 р., який вступив в дію 1
лютого 2009 р., знову відкорегували.
Серед них:
а) виплати з бюджетної системи допомоги, компен-
сацій, субсидій та інших грошових виплат особам, які не
мають право для їх одержання;
б) використання бюджетних коштів на оплату робіт і
послуг, не пов’язаних з діяльністю бюджетної установи;
в) використання бюджетних коштів на оплату кому-
нальних послуг, наданих орендатором, без відповідного
відшкодування.
Застосування такого порядку класифікації бюджет-
них коштів, як нецільового витрачання бюджетних коштів
порушнику потрібно зменшувати бюджетні асигнування
на суму незаконних видатків, зменшуючи при цьому асиг-
нувань лише за рахунок незахищених статей видатків.
З метою забезпечення життєдіяльності установи в
1
Рис. 1. Взаємозв’язок змісту правопорушення з заходами реагування на нього
— установлення і зазначення в акті законодавчо підтвердженого факту заподіяного суб’єкту контролю суми незакон-
них видатків, недостачі, безпідставного списання матеріалів, що і говорить про збитки;
— грошовий (вартісний) вираз шкоди (має не тільки втрати, а й затрати на відновлення порушених правопорушенням
прав й доходи, які суб’єкт контролю міг би реально одержати, якби не було допущено правопорушення (упущену
вигоду);
— при нанесенні збитків:
а) вимоги на відшкодування: 1) об’єкта контролю, 2) працівникам об’єкта контролю; 3) бюджету; 4) державі шляхом
прийняття актів, учинення дій чи бездіяльністю фізичних або юридичних осіб;
— якщо не заподіяно шкоди, то тільки заходи впливу.
2
1) об’єкту
контролю;
2) працівникам
об’єкта контролю;
3) бюджету;
4) державі.
НЕ ЗАПОДІЯНО
ШКОДИ
ВИЯВЛЕННЯ Й
ОЦІНКА
ПРАВОПОРУШЕННЯ
(на об’єкті контролю)
ЗАВДАНО
ЗБИТКІВ
ЗАХОДИ
ВПЛИВУ
ЗАХОДИ
ВПЛИВУ
ВИМОГИ
НА
ВІДШКО-
ДУВАННЯ
РЕ
А
ГУ
-
В
А
Н
Н
Я
РЕ
А
ГУ
-
В
А
Н
Н
Я
3
2
2
ШКОДА
ВІДСУТНЯ
ЗАПОДІЯНА
ШКОДА
1 1
3
67
Економічний вісник Донбасу № 3 (21), 2010
О. А. Іванчук
Та
бл
иц
я
1
С
тр
ук
ту
ра
ф
ін
ан
со
ви
х п
ор
уш
ен
ь,
в
ия
вл
ен
их
ор
га
на
ми
Д
К
РС
п
ро
тя
го
м
20
08
р
ок
у (
ск
ла
де
но
ав
то
ра
ми
за
[1
1,
с.
4]
)
68
Економічний вісник Донбасу № 3 (21), 2010
О. А. Іванчук
подальшому та згідно з вимогами законодавства поруш-
ник (розпорядник бюджетних коштів) змушений буде
більш активно працювати над забезпеченням відшкоду-
вання збитків, які були нанесені незаконними видатками.
Висновки. У результаті проведеного дослідження
пропонується:
— за аналогією до Російської Федерації трактувати ви-
датки понад встановлені граничні межі нецільовими, а відтак
зменшувати порушникам бюджетні асигнування. У цьому
випадку підвищується відповідальність розпорядників бюд-
жетних коштів, бо йдеться все ж таки про їх нецільове викори-
стання, за що передбачена і кримінальна відповідальність. А
бюджет відносно швидко одержує сатисфакцію у вигляді змен-
шення асигнувань. При цьому можливе застосування до пра-
вопорушника й адміністративні стягнення за ст. 164-2 Кодексу
України про адміністративні порушення;
— якщо право зменшувати бюджетні асигнування
буде поширено на класичні незаконні видатки (виплата зар-
плати особам, які в установі не працювали; оплата підряд-
нику за виконані роботи тощо), то держава зможе підви-
щити відповідальність керівників за законне і незаконне
використання бюджетних коштів, йдучи від зворотного;
— для прийняття рішення з приводу правопорушен-
ня так само як термін «нецільове використання бюджет-
них коштів» термін «шкода» і «збитки», а також «матері-
альна шкода» слід класифікувати за змістом, а також за
фізичними обсягами.
Література
1. Загладь І. В. Пілотний проект фінансово-госпо-
дарської діяльності бюджетних установ: підсумки і перс-
пективи / І. В. Заглядь // Фінансовий контроль. — 2007. —
№ 2. — С. 17 —19. 2. Управління гармонізації державного
внутрішнього контролю ГоловКРУ: Актуально: Заради
головної мети — ефективного та прозорого управління
державними ресурсами // Фінансовий контроль. — 2008.
— № 4. — С. 6 — 7. 3. Богданів І. Кажуть життя — не ті дні,
що пройшли, а ті, що запам’яталися: Актуальне інтерв’ю
з Головою Державного казначейства України Т. Я. Слюз /
І. Богданів // Фінансовий контроль. — 2008. — № 4. —
С. 4 — 5. 4. Стефанюк І. «Ми пливемо в одному човні»,
або По якій бік барикади опинився головний бухгалтер
Національного університету «Києво-Могилянська акаде-
мія» Костянтин Крамаренко: Актуальне інтерв’ю / І. Сте-
фанюк // Фінансовий контроль. — 2009. — № 2. — С. 14 —
16. 5. Курченко І. Г. Бухгалтерська недбалість — прямий
шлях до порушень / І. Г. Курченко // Фінансовий конт-
роль. — 2007. — № 2. — С. 30 — 31. 6. Кириленко В. Як у
сфері вищої школи розтринькали мільйони / В. Кирилен-
ко // Фінансовий контроль. — 2009. — № 2. — С. 16 — 7.
7. Стефанюк І. Невеселий коментар про нецільове вико-
ристання бюджетних коштів / І. Стефанюк // Фінансовий
контроль. — 2008. — № 6. — С. 48 — 51. 8. Бюджетний
Кодекс України. За станом на 27.07.2006 / Верховна Рада
України: Офіційне видання. — К. : Праламентське вид-во,
2006. — 96 с. (Бібліотека офіційних видань). 9. Лист Го-
ловного контрольно-ревізійного управління. Про понят-
тя «нецільове використання бюджетних коштів»: роз’яс-
нення міністерств і відомств контрольно-ревізійним уп-
равлінням, від 21.07.2009 № 26-18/17 / Фінансовий конт-
роль. — 2009. — № 5. — С. 42 — 43. 10. Богданів І. Шкода
і збитки: чи є між ними різниця? / І. Богданов // Фінансо-
вий контроль. — 2009. — № 1. — С. 12 — 14. 11. Сивульс-
кий М. ДКРС: Підсумки року минулого та завдання на рік
поточний / М. Сивульский // Фінансовий контроль. — 2009.
— № 2. — С. 5 — 7.
Іванчук О. А. Фінансовий контроль ефективного ви-
користання бюджетних коштів вищими навчальними зак-
ладами як фактор додаткових джерел фінансування
У статті розглянуті питання контролю дотримання
фінансової дисципліни, нецільового використання бюд-
жетних коштів; проаналізовано відповідність трактування
терміна «нецільове використання бюджетних коштів» дію-
чому методу фінансування вищих навчальних закладів;
зроблена спроба класифікувати структуру фінансових
порушень, що виявила ДКРС у 2008 році; надані деякі
рекомендації, спрямовані на попередження фактів не-
цільового використання бюджетних коштів ВНЗ як непри-
буткових установ.
Ключеві слова: фінансовий контроль, пілотний аудит,
бюджетна установа, нецільове використання бюджетних коштів,
шкода, збитки, матеріальна шкода, відшкодування збитків.
Иванчук А. А. Финансовый контроль эффектив-
ного использования бюджетных средств высшими учеб-
ными заведениями как фактор дополнительных источ-
ников финансирования
В статье рассмотрены вопросы контроля за соблю-
дением финансовой дисциплины, нецелевым использо-
ванием бюджетных средств; проанализировано соответ-
ствие трактовки термина «нецелевое использование бюд-
жетных средств» действующему методу финансирова-
ния высших учебных заведений; сделана попытка клас-
сифицировать структуру финансовых нарушений, выяв-
ленных органами ДКРС в 2008 року; даны некоторые ре-
комендации, направленные на предупреждение фактов
нецелевого использования бюджетных средств ВНЗ как
неприбыльных организаций.
Ключевые слова: финансовый контроль, пилотный
аудит, бюджетное учреждение, нецелевое использование
бюджетных средств, ущерб, убытки, материальный
ущерб, возмещение убытков
Ivanchuk O. A. Financial control of the effective use of
budgetary facilities by higher educational establishments
as a factor of additional sourcings.
In this article the questions of finance discipline
following control and budget mismanaging are observed;
corresponding of interpretation of the term «budget
mismanaging» is analyzed; the attempt was made to classify
the structure of financial infraction which defined «SCAS»
in 2008; the recommendations are made concerning
mismanaging budget of universities as non-profit institutions.
Key words: financial control, pilot audit, budgetary
establishment, no-purpose use of budgetary facilities, harm,
losses, financial harm, reimbursement of losses.
Стаття надійшла до редакції 08.06.2010
Прийнято до друку 27.08.2010
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-23982 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-3772 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:15:42Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Іванчук, О.А. 2011-07-08T09:59:24Z 2011-07-08T09:59:24Z 2010 Фінансовий контроль ефективного використання бюджетних коштів вищими навчальними закладами як фактор додаткових джерел фінансування / О.А. Іванчук // Економічний вісник Донбасу. — 2010. — № 3. — С. 63-68. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23982 [336.14:336.02]:378.4/.6 У статті розглянуті питання контролю дотримання фінансової дисципліни, нецільового використання бюджетних коштів; проаналізовано відповідність трактування терміна «нецільове використання бюджетних коштів» діючому методу фінансування вищих навчальних закладів; зроблена спроба класифікувати структуру фінансових порушень, що виявила ДКРС у 2008 році; надані деякі рекомендації, спрямовані на попередження фактів нецільового використання бюджетних коштів ВНЗ як неприбуткових установ. Ключеві слова: фінансовий контроль, пілотний аудит, бюджетна установа, нецільове використання бюджетних коштів, шкода, збитки, матеріальна шкода, відшкодування збитків. В статье рассмотрены вопросы контроля за соблюдением финансовой дисциплины, нецелевым использованием бюджетных средств; проанализировано соответствие трактовки термина «нецелевое использование бюджетных средств» действующему методу финансирования высших учебных заведений; сделана попытка классифицировать структуру финансовых нарушений, выявленных органами ДКРС в 2008 року; даны некоторые рекомендации, направленные на предупреждение фактов нецелевого использования бюджетных средств ВНЗ как неприбыльных организаций. Ключевые слова: финансовый контроль, пилотный аудит, бюджетное учреждение, нецелевое использование бюджетных средств, ущерб, убытки, материальный ущерб, возмещение убытков. In this article the questions of finance discipline following control and budget mismanaging are observed; corresponding of interpretation of the term «budget mismanaging» is analyzed; the attempt was made to classify the structure of financial infraction which defined «SCAS» in 2008; the recommendations are made concerning mismanaging budget of universities as non-profit institutions. Key words: financial control, pilot audit, budgetary establishment, no-purpose use of budgetary facilities, harm, losses, financial harm, reimbursement of losses. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Фінанси Фінансовий контроль ефективного використання бюджетних коштів вищими навчальними закладами як фактор додаткових джерел фінансування Финансовый контроль эффективного использования бюджетных средств высшими учебными заведениями как фактор дополнительных источников финансирования Financial control of the effective use of budgetary facilities by higher educational establishments as a factor of additional sourcings Article published earlier |
| spellingShingle | Фінансовий контроль ефективного використання бюджетних коштів вищими навчальними закладами як фактор додаткових джерел фінансування Іванчук, О.А. Фінанси |
| title | Фінансовий контроль ефективного використання бюджетних коштів вищими навчальними закладами як фактор додаткових джерел фінансування |
| title_alt | Финансовый контроль эффективного использования бюджетных средств высшими учебными заведениями как фактор дополнительных источников финансирования Financial control of the effective use of budgetary facilities by higher educational establishments as a factor of additional sourcings |
| title_full | Фінансовий контроль ефективного використання бюджетних коштів вищими навчальними закладами як фактор додаткових джерел фінансування |
| title_fullStr | Фінансовий контроль ефективного використання бюджетних коштів вищими навчальними закладами як фактор додаткових джерел фінансування |
| title_full_unstemmed | Фінансовий контроль ефективного використання бюджетних коштів вищими навчальними закладами як фактор додаткових джерел фінансування |
| title_short | Фінансовий контроль ефективного використання бюджетних коштів вищими навчальними закладами як фактор додаткових джерел фінансування |
| title_sort | фінансовий контроль ефективного використання бюджетних коштів вищими навчальними закладами як фактор додаткових джерел фінансування |
| topic | Фінанси |
| topic_facet | Фінанси |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/23982 |
| work_keys_str_mv | AT ívančukoa fínansoviikontrolʹefektivnogovikoristannâbûdžetnihkoštívviŝiminavčalʹnimizakladamiâkfaktordodatkovihdžerelfínansuvannâ AT ívančukoa finansovyikontrolʹéffektivnogoispolʹzovaniâbûdžetnyhsredstvvysšimiučebnymizavedeniâmikakfaktordopolnitelʹnyhistočnikovfinansirovaniâ AT ívančukoa financialcontroloftheeffectiveuseofbudgetaryfacilitiesbyhighereducationalestablishmentsasafactorofadditionalsourcings |