Ультраструктурна характеристика епітелію проксимальних канальців нирок щурів при свинцевій інтоксикації

В эксперименте на крысах, получавших в желудок хлорид Pb в дозе 0,27 мг/кг в течение 3 х месяцев и ацетат Pb в дозе 28,5 мг/кг в течение 1 го месяца, было показано, что нефротоксическое действие малых доз металла проявляется ультраструктурными изменениями со стороны плазматической мембраны, ядра, ми...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Актуальні проблеми транспортної медицини
Datum:	2009
1. Verfasser:	Луговський, С.П.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України 2009
Schlagworte:	Проблемы металломики
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24083
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Ультраструктурна характеристика епітелію проксимальних канальців нирок щурів при свинцевій інтоксикації / С.П. Луговський // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2009. — № 4. — С. 58-69. — Бібліогр.: 37 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-24083
record_format	dspace
spelling	Луговський, С.П. 2011-07-08T14:07:11Z 2011-07-08T14:07:11Z 2009 Ультраструктурна характеристика епітелію проксимальних канальців нирок щурів при свинцевій інтоксикації / С.П. Луговський // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2009. — № 4. — С. 58-69. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. 1818-9385 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24083 612.465:546.815+612 086 В эксперименте на крысах, получавших в желудок хлорид Pb в дозе 0,27 мг/кг в течение 3 х месяцев и ацетат Pb в дозе 28,5 мг/кг в течение 1 го месяца, было показано, что нефротоксическое действие малых доз металла проявляется ультраструктурными изменениями со стороны плазматической мембраны, ядра, митохондрий и других органелл. При этом были обнаружены изменения, которые характеризуют развитие первичного аффекта, обусловленного рецепцией Pb на апикальной мембране, дистрофических и атрофических изменений в клетке и её структурах, проникновение Pb в цитоплазму, ядро и митохондрии, а также основные пути его внутриклеточного транспорта, биодеградации и элиминации. Морфометрические исследования позволили оценить нефротоксическое действие малых доз Pb и выявить характерные для него морфологические признаки. The results of the experiment on rats which were intrastomachically administrated Pb chloride (0,27 mg/kg) within 3 months and Pb acetate (28,5 mg/kg) within a month showed that nephrotoxic action of lead in low doses caused ultrastucture changes in plasma membrane, nucleus, mitochondria and other organelles. There were found changes proving primary affect’s development due to Pb reception on apical membrane, dystrophic and atrophic cell alterations, Pb penetration into cytoplasm, nucleus and mitochondria as well as main ways of Pb intracellular traffic, biodegradation and elimination. Morphometric studying allowed to estimate a nephrotoxic action of lead in low doses and to define its morphologic signs. uk Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України Актуальні проблеми транспортної медицини Проблемы металломики Ультраструктурна характеристика епітелію проксимальних канальців нирок щурів при свинцевій інтоксикації Ультраструктурная характеристика эпителия проксимальных канальцев почек крыс при свинцовой интоксикации The ultrastructural characteristic of epitheliocytes of renal proximal tubules in rats kidneys of rats at a lead intoxication Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Ультраструктурна характеристика епітелію проксимальних канальців нирок щурів при свинцевій інтоксикації
spellingShingle	Ультраструктурна характеристика епітелію проксимальних канальців нирок щурів при свинцевій інтоксикації Луговський, С.П. Проблемы металломики
title_short	Ультраструктурна характеристика епітелію проксимальних канальців нирок щурів при свинцевій інтоксикації
title_full	Ультраструктурна характеристика епітелію проксимальних канальців нирок щурів при свинцевій інтоксикації
title_fullStr	Ультраструктурна характеристика епітелію проксимальних канальців нирок щурів при свинцевій інтоксикації
title_full_unstemmed	Ультраструктурна характеристика епітелію проксимальних канальців нирок щурів при свинцевій інтоксикації
title_sort	ультраструктурна характеристика епітелію проксимальних канальців нирок щурів при свинцевій інтоксикації
author	Луговський, С.П.
author_facet	Луговський, С.П.
topic	Проблемы металломики
topic_facet	Проблемы металломики
publishDate	2009
language	Ukrainian
container_title	Актуальні проблеми транспортної медицини
publisher	Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
format	Article
title_alt	Ультраструктурная характеристика эпителия проксимальных канальцев почек крыс при свинцовой интоксикации The ultrastructural characteristic of epitheliocytes of renal proximal tubules in rats kidneys of rats at a lead intoxication
description	В эксперименте на крысах, получавших в желудок хлорид Pb в дозе 0,27 мг/кг в течение 3 х месяцев и ацетат Pb в дозе 28,5 мг/кг в течение 1 го месяца, было показано, что нефротоксическое действие малых доз металла проявляется ультраструктурными изменениями со стороны плазматической мембраны, ядра, митохондрий и других органелл. При этом были обнаружены изменения, которые характеризуют развитие первичного аффекта, обусловленного рецепцией Pb на апикальной мембране, дистрофических и атрофических изменений в клетке и её структурах, проникновение Pb в цитоплазму, ядро и митохондрии, а также основные пути его внутриклеточного транспорта, биодеградации и элиминации. Морфометрические исследования позволили оценить нефротоксическое действие малых доз Pb и выявить характерные для него морфологические признаки. The results of the experiment on rats which were intrastomachically administrated Pb chloride (0,27 mg/kg) within 3 months and Pb acetate (28,5 mg/kg) within a month showed that nephrotoxic action of lead in low doses caused ultrastucture changes in plasma membrane, nucleus, mitochondria and other organelles. There were found changes proving primary affect’s development due to Pb reception on apical membrane, dystrophic and atrophic cell alterations, Pb penetration into cytoplasm, nucleus and mitochondria as well as main ways of Pb intracellular traffic, biodegradation and elimination. Morphometric studying allowed to estimate a nephrotoxic action of lead in low doses and to define its morphologic signs.
issn	1818-9385
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24083
citation_txt	Ультраструктурна характеристика епітелію проксимальних канальців нирок щурів при свинцевій інтоксикації / С.П. Луговський // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2009. — № 4. — С. 58-69. — Бібліогр.: 37 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT lugovsʹkiisp ulʹtrastrukturnaharakteristikaepítelíûproksimalʹnihkanalʹcívnirokŝurívprisvincevíiíntoksikacíí AT lugovsʹkiisp ulʹtrastrukturnaâharakteristikaépiteliâproksimalʹnyhkanalʹcevpočekkrysprisvincovoiintoksikacii AT lugovsʹkiisp theultrastructuralcharacteristicofepitheliocytesofrenalproximaltubulesinratskidneysofratsataleadintoxication
first_indexed	2025-11-27T08:58:06Z
last_indexed	2025-11-27T08:58:06Z
_version_	1850807187671089152
fulltext	АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (18), 2009 г. 58 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 4(18), 2009 Резюме МЕТАЛОТІОНЕЇН: БІОЛОГІЧНІ ФУНКЦІЇ. РОЛЬ МЕТАЛОТІОНЕЇНУ В ТРАНСПОРТІ МЕТАЛІВ В ОРГАНІЗМІ Пихтєєва О.Г. На підставі аналізу літератури і власних досліджень показано, що за ра5 хунок своєї будови (первинної і вторин5 ної структури білка) металотіонеїн (МТн) має здатність ефективно зв’язувати дво5 валентні іони важких металів. Важкі ме5 тали виступають індукторами синтезу МТн. Комплекси металл5МТн руйнуються в лізосомах. Зв’язування ТМ з Мтн в міцні комплекси відбувається в основному в гепатоцитах. Це зв’язування допомагає понизити гепатотоксичну дію ТМ. Комп5 лекс металл5МТн при деградації в лізосо5 мах клітин нефроепітелію здатний викли5 кати їх апоптоз. Для отримання нефро5 токсичного ефекту достатньо введення нижчої концентрації комплексу кадмий5 МТн (у перерахунку на метал), ніж неор5 ганічної солі кадмію. Summary METALLOTHIONEIN: BIOLOGICAL FUNCTIONS. ROLE OF METALLOTHIONEIN IN THE TRANSPORT OF METALS IN AN ORGANISM Pykhtyeyeva E.G. It is rotined on the basis of analysis of literature and own researches, that due to the structure of MTn is able effectively to link the bivalent ions of heavy metals. Heavy metals are inducting of synthesis of MTn. The complexes of Me5МТн degrade in lysosomes. The durable fastening TM with MTn a place mainly in hepatic cells. This fastening helps to reduce a hepatotoxic action of TM. Degradation of complex Me— МТн in lysosomes of nephrocyte bring to their apoptosis. For the receipt of nephrotoxic effect there is enough introduction of less concentration of complex of Cd5МТн (in a count on a metal), what to inorganic salt of cadmium. Впервые поступила в редакцию 22.11.2009 г. Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования Вступ За даними ВООЗ [33] свинець (Pb) є одним з пріоритетних, глобальних заб5 руднювачів навколишнього середовища. Це зумовлено тим, що, по5перше, метал за своїми фізико5хімічними характерис5 тиками має достатньо широку сферу за5 стосування, і його використання у госпо5 дарстві зумовлює значні обсяги вироб5 ництва і торгівлі; по5друге, технологія ви5 робництва і основні сфери застосування УДК: 612.465:546.815+612$086 УЛЬТРАСТРУКТУРНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕПІТЕЛІЮ ПРОКСИМАЛЬНИХ КАНАЛЬЦІВ НИРОК ЩУРІВ ПРИ СВИНЦЕВІЙ ІНТОКСИКАЦІЇ Луговський С.П. НДІ Промислової медицини МОЗ України, м. Кривий Ріг Ключові слова: свинець, нефротоксичність, морфометрія, морфологія Pb зумовлюють закономірність надход5 ження його у довкілля; по5третє, Pb і його сполуки відрізняються стабільністю щодо фізичних, хімічних і біологічних чинників навколишнього середовища, поширю5 ються на значні відстані потоками повітря і течією річок, відносно легко мігрують з ґрунту у воду, повітря і продукти харчу5 вання; по5четверте, Pb поєднує в собі властивості речовини з високим ступе5 нем токсичності й вираженої кумулятив5 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (18), 2009 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (18), 2009 г. 59 ності; по5п’яте, метал і його сполуки скла5 дають реальну небезпеку проникнення в організм людини й тварин різними шля5 хами з подальшим розвитком різномані5 тних токсичних ефектів, в тому числі віддалених і особливо незворотніх, пов’я5 заних з пошкодженням генетичного апа5 рату клітин [23, 24, 33, 37]. Серед широкого різноманіття ефектів, які викликає Pb при впливі на організм особливої уваги в останні роки набула його нефротоксична дія. Це пов’я5 зано з особливостями структурнофункц5 іональної будови нирок і провідної ролі органу в процесах метаболізму різних сполук металу. Так, висока інтенсивність кровообігу в нирках за рахунок наявності в органі «чудової сітки» (rete mirabile), яка у всіх відношеннях є унікальною, бо не має аналогів в інших органах сприяє швидкому ушкодженню канальцевого апарату коркового шару, при тому, що ниркові клубочки зберігають свою життє5 здатність досить тривалий час. Велика довжина тубулярного апарату нирок сприяє тривалому контакту канальцево5 го епітелію, ендотелію і елементів інтер5 стиціальної тканини з Pb і йог метаболі5 тами. Пряма частина проксимального канальця, тонкий сегмент нефрону і пря5 ма частина дистального канальця, які ут5 ворюють петлю Генле є важливими еле5 ментами осмоконцентруючої системи органу, яка приймає участь в регуляції об’єму позаклітинної рідини і артеріаль5 ного тиску. При цьому канальці відповіда5 ють за реабсорбцію і секрецію іонів, ре5 абсорбцію, секрецію і метаболізм орган5 ічних речовин, регуляцію ниркою кислот5 но5лужного стану організму та мають пряме відношення до регуляції обміну вітаміну D і функціонування калікреїн5 кінінової системи. Обмежена здатність канальцевого епітелію до регенерації і велика довжина нефрону складають умо5 ви для не повного відновлення усіх уш5 коджених, у разів дії Pb, ділянок епітелі5 ального шару ниркових канальців [4, 7, 14]. В сучасній науковій літературі існу5 ють дані, що переконливо свідчать про розвиток токсичної нефропатії у відповідь на вплив Pb, яка морфологічно характе5 ризується, як токсичний тубулоінтерсти5 ціальний нефрит [4, 9, 34]. В класифікації тубулоінтерстиціальних захворювань, розроблених центром, що співпрацює з ВООЗ по гістологічній класифікації хвороб нирок окремо виділено розділ «Тубулярні і тубулоінтерстиціальні пошкодження, по5 в’язані з важкими металами» [35]. При цьому нефротоксичні ушкодження нирок при впливі Pb у класифікації винесено до її наступного розділу, присвяченому гос5 трим тубулярним пошкодженням. Підста5 вою для цього був некронефроз, що роз5 вивається у відповідь на гострий вплив сполук Pb. Один з провідних патологів Росії Ю.Л. Пєров [15], висловлюючи свої критичні зауваження щодо окремих поло5 жень цієї класифікації з позицій сьогоден5 ня зауважував, що Pb як промислова от5 рута зустрічається надто рідко, а питан5 ня щодо виділення самостійного розділу, присвяченого тубулярним і тубулоінтер5 стиціальним ураженням, пов’язаним з впливом важких металів, є дискутабель5 ним. Дані сучасної літератури та резуль5 тати власних гігієнічних досліджень, про5 ведених в останні роки на свинцевих ви5 робництвах в Україні, переконливо засв5 ідчують, що сучасний стан умов праці робітників характеризується впливом на організм Pb, концентрації якого в повітрі робочої зони знаходяться в межах ГДК п.р.з. , або в окремих випадках переви5 щують нормативні значення в 1,2–2,8 рази [11, 12]. Антропогенне забруднен5 ня Pb об’єктів навколишнього середови5 ща [1, 23, 24, ], яке часто супроводжуєть5 ся носійством металу в організмі окремих популяцій [19] зумовлює актуальність проблеми впливу Pb на організм, як хімічного фактору малої інтенсивності. Цей аспект проблеми у своєму широко5 му розумінні має високу актуальність для сьогодення і широко обговорюється в наукових публікаціях [20, 22]. Трахтенберг І.М. та ін. [20], стосовно техногенних АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (18), 2009 г. 60 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 4(18), 2009 впливів, які мають місце в реальних умо5 вах вважають, що поняття «низькі концен5 трації» включає концентрації, які набли5 жені до гранично допустимих. Якщо ж мова йде про низькі концентрації в умо5 вах експериментального моделювання на тваринах, то мають на увазі концентрації на рівні порогових або наближених до них. При цьому в обох випадках припус5 кають такі рівні впливу хімічних речовин, при яких, як правило, відсутні зовнішні ознаки (симптоми) токсичного ефекту. Функціональні і біохімічні аспекти нефротоксичної дії Pb знайшли своє відображення у ряді наукових публікацій [25, 26]. Однак структурним змінам в нир5 ках, особливо на клітинному і субклітин5 ному рівнях приділяється не виправдано мала увага. У вітчизняній і зарубіжній літе5 ратурі існують окремі публікації, присвя5 чені аналізу поодиноких випадків Pb5не5 фропатії у робітників свинцевих вироб5 ництв [9, 34], а також токсичних ефектів в гострому експерименті [28]. Це не доз5 воляє в мовній мірі гігієністам і токсико5 логам впровадити у практику токсиколо5 гічних досліджень методів морфологічно5 го аналізу з використанням стандартизо5 ваних критеріїв оцінки при розробці гігієнічних нормативів. На підставі того, що в патогенезі Pb5 нефропатії провідною ланкою є пошкод5 ження проксимальних канальців [7, 25, 26] метою даної роботи було досліджен5 ня ультраструктури епітелію проксималь5 них канальців нирок щурів при субхроні5 чному і хронічному впливі на організм не5 органічних сполук Pb в дозах на рівні дії хімічного фактору малої інтенсивності. Об’єкти і методи дослідження Об’єктом дослідження були 28 ста5 тевозрілих білих аутбредних щурів, самців, 25ї категорії якості, з середньою масою 210,5±4,6 г, які утримувались в стандартних умовах віварію на стандарт5 ному харчовому режимі з вільним досту5 пом до водогінної води, що відстоюва5 лась не менше 24 год. Всі роботи були проведені згідно діючих правил і вимог, що передбачають гуманне ставлення до хребетних тварин [10, 31]. В роботі вико5 ристано 25і серії експериментів. В І5й серії щурам (n=10) щодня (5 днів на тиж5 день), впродовж 35х місяців, через зонд в шлунок вводили водний розчин PbCl 2 в дозі 0,27 мг/кг, яка дорівнює порогу хро5 нічної дії [13]. В ІІ5й серії щурам (n=8) так само, впродовж 15го місяця вводили вод5 ний розчин Pb(CH 3 СОО) 2 в дозі 28,5 мг/ кг (1/50 ЛД 50 ). Контрольні щури (n=10) от5 римували в шлунок 1,0 мл фізіологічного розчину. З експерименту тварин виводи5 ли шляхом декапітації після наркотизації гексеналом (40 мг/кг). Для електронно5 мікроскопічних досліджень з коркового шару нирок щурів вирізали шматочки 1х1х1 мм, які фіксували у суміші 2,5% розчину глютарового альдегіду і 4% па5 раформу на 0,01 М какаділатному буфері (рН 7,257,4) та дофіксовували у 1% роз5 чині OsO 4 . Після зневоднення в серії ета5 нолів і абсолютному ацетоні зразки зак5 лючали в епон5аралдит. З блоків готува5 ли напівтонкі зрізи, фарбували їх 1% роз5 чином метиленового синього і за допомо5 гою світлової мікроскопії виявляли про5 ксимальні канальці, після чого проводи5 ли прицільну ультрамікротомію блоків. Всі зрізи готували на ультрамікротомі LKB – III (Швеція). Досліджували ультратонкі зрізи після їх контрастування за методом Рейнолдса [5] в електронному мікроскопі ЭМ5125К (SELMI, Україна). В кожному з досліджених зразків нирок відбирали не менше 35х фрагментів проксимальних канальців, а в них, не менше ніж 35и еп5 ітеліоцита. Виявлені ультраструктурні зміни заносили до протоколу, після чого проводили їх оцінку за показником час5 тоти (φ), розрахованого методом кутово5 го перетворення Фішера [6]. Усього до протоколу увійшло даних, що були отри5 мані при дослідженні у контрольних щурів 235х канальцевих епітеліоцитів, у щурів 15 ї групи – 215го епітеліоцита, а у щурів 25 ї групи – 27, відповідно. Оцінку достовір5 ності змін проводили шляхом співстав5 лення емпіричних значень φ з критичним φ крит . ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (18), 2009 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (18), 2009 г. 61 Результати та їх обговорення Результати проведених електронно5 мікроскопічних досліджень показали, що у всіх піддослідних щурів на відміну від контролю в епітеліоцитах проксимальних канальців нирок виявлялась атрофія щіточкової облямівки у вигляді редукції мікроворсинок апікальної поверхні. При цьому у піддослідних щурів 25ї групи у по5 рівнянні з 15ю були виявлені пошкоджен5 ня мембран мікроворсинок у вигляді їх вогнищевого набряку і розшарування (рис. а). Завдяки цьому в апікальній мем5 брані утворювались «вільні проходи», че5 рез які Pb здатний проникати в цитоплаз5 му. Разом з цим, на апікальній поверхні епітеліоцитів виявляли надмірне утворен5 ня різнокаліберних пухирців і фрагментів цитоплазми, обмежених мембраною, які вистояли у просвіт канальців (рис. б), а в цитоплазмі – надмірне утворення піноци5 тозних везикул та вакуолей. В порожни5 нах останніх часто виявляли рідину і по5 мірну кількість дрібно5гранулярного, електронно5щільного матеріалу, сконцен5 трованого біля обмежуючої мембрани (рис. в). У щурів 25ї групи на відміну від 15ї і контролю часто виявляли редукцію цитоплазматичних відростків, утворених численними інтердигітаціями бокової по5 верхні плазматичної мембрани та розши5 рення міжклітинних просторів, які були заповнені рідиною. Слід відмітити, що такі зміни розвивались при повному збере5 женні структури міжклітинних з’єднуваль5 них комплексів, представлених в апі5 кальній зоні бокової плазмалеми zonula occludens, zonula adhaerens і десмосома$ ми [2]. Дані морфометричних досліджень (табл.) засвідчили, що зміни в плазма5 тичній мембрані епітелію проксимальних канальців нирок щурів, які виникали у відповідь на вплив Pb, характеризувались залежністю «ефект5доза5час». Так, при майже повній відсутності в проксималь5 них канальцях контрольних щурів клітин з будь5якими змінами структури плазма5 тичної мембрани, у щурів 15ї групі кількість клітин з ознаками редукції мікро5 ворсинок щіточкової облямівки і вогнище5 вої деструкції їх мембран становила 24%. У щурів 25ї групи кількість таких клітин до5 рівнювала 63%, що достовірно, у 1,8 рази було вище ніж у щурів 15ї групи (р<0,001; табл.). Функціональне значення виявлених змін у відповідь на вплив Pb полягає в тому, що вони: по5перше, характеризують первинний афект клітин, зумовлений взаємодією Pb з апікальною мембраною; по5друге, визначають шляхи транспорту Pb в цитоплазму клітин (ендоцитоз і де5 фекти структури апікальної мембрани), а також елімінації металу з клітин (екзоци5 тоз і мікроклазматоз); по5третє, свідчать про порушення обміну речовин і цирку5 ляції рідини в клітинах, що сприяє розвит5 ку набряку клітин, а по5четверте, визна5 чають розвиток клітинної патології, яка характеризується дефіцитом поверхні ци5 топлазматичної мембрани («мінус мемб5 рана») в наслідок надмірних витрат її матеріалу для утворення пухирців на по5 верхні клітин і цитоплазматичних везикул [2, 14, 27]. При дії Pb в ядрах канальцевих еп5 ітеліоцитів спостерігали гіпертрофією, помірний набряк, гіпертрофію ядерець, розширення ядерних пор, виражену зви5 вистість контуру ядерної мембрани та ут5 ворення внутрішньоядерних включень. За рахунок вираженої звивистості ядерної мембрани в клітинах збільшувалась пло5 ща контакту між ядром і цитоплазмою, що сприяло інтенсивному обміну між ними [2, 17]. Більшість виявлених змін в ядрах епітеліоцитів мали не специфічний харак5 тер, але такі з них, як утворення внутріш5 ньоядерних включень були специфічни5 ми, бо виявлялись виключно в ядрах ка5 нальцевих епітеліоцитів після впливу Pb (табл.). Виражена звивистість контуру ядерної мембрани у піддослідних щурів, зумовленої, імовірно, порушенням її структури, супроводжувалась достовірно високою частотою появи в ядрах хибних внутрішньоядерних включень, які утворю5 вались шляхом інвагінації ядерної мемб5 рани в нуклеоплазму В наслідок цього АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (18), 2009 г. 62 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 4(18), 2009 вони завжди були відмежовані трьохша3 ровою мембраною і містили окремі фраг3 менти цитоплазматичних структур. Разом з цим у піддослідних щурів в ядрах вияв3 лялись справжні гранулярні включення, які характеризувались наявністю одинар3 ної лімітуючої мембрани і електронно3 щільного дрібно3гранулярного матеріалу, зануреного у фібрилярний (рис. г). Такі гранулярні включення в більшій були ха3 Таблиця Частота ультраструктурних змін в епітелії проксимальних канальців нирок щурів при впливі свинцю Частота змін,  № п/п Ультраструктурні зміни Контроль (n=23) Група 1 (n=21) Група 2 (n=27) 1 Редукція мікроворсин щіточкової обля- мівки і деструкція апікальної мембрани; - 1,019 1,832 р2 0,001 2 Мікроклазматоз і надмірне утворення апікальною мембраною піноцитозних везикул і пухирців; 0,595 1,426* 2,158** р2  0,05 3 Гіпертрофія ядра і ядерець з розширен- ням ядерних пор; 0,595 1,713* 1,832** р2  0,05 4 Ускладнення контуру ядерної мембрани; 0,738 1,811* 1,909* р2  0,05 5 Хибні і справжні мембранні внутрішньо- ядерні включення; - 0,902 1,459 р2  0,05 6 Справжні гранулярні внутрішньоядерні включення; - - 0,981 7 Гіпертрофія і гіперплазія мітохондрій з утворенням молодих органел; 0,595 1,026* 1,308** р2  0,05 8 Набухання мітохондрій; 0,861 1,617* 1,681** р2  0,05 9 Гранулярні мітохондріальні включення; - - 1,384 р2  0,05 10 Дезорганізація і деструкція крист міто- хондрій з утворенням в них вогнищ пар- ціального некрозу; - 0,902 1,384 р2  0,05 11 Розширення профілів і цистерн цито- плазматичної сітки; - 0,776 0,889 р2  0,05 12 Гіперплазія первинних лізосом; - 1,617 1,756 р2  0,05 13 Гіперплазія вторинних лізосом, аутофа- госом і фаголізосом; - 1,230 2,074 р2  0,01 14 Білкова інфільтрація цитоплазми; - 1,426 2,349 р2  0,001 15 Парціальні некрози цитоплазми; - 1,026 1,459 р2  0,05 16 Апоптоз - 0,437 0,790 р2  0,05 Примітки: 1. -* – достовірно з контролем ( 0,05) 2. - ** - достовірно з контролем ( 0,01) 3. - р – достовірність між групами. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (18), 2009 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (18), 2009 г. 63 рактерними для щурів 2ї групи. У щурів 1ї групи переважали справжні мембранні включення, представлені фібрилярним, помірної електронної щільності матеріа* лом, відмежованим від нуклеоплазми одинарною осміфільною мембраною. Їх Рис. Ультраструктурні зміни в епітеліоцитах проксимальних канальців нирок щурів при впливі Pb. ТЕМ. МВ – мікроворсинки, В – цитоплазматичні вакуолі, Я – ядро, М – мітохондрії, Л – лізосоми, ПН – парціальний некроз цитоплазми, П – пухирці, Б – білкові цитоплазматичні включення. Стрілками вказано: а) – вогнищева деструкція мембран МВ ; б, в, г) – щільний гранулярний матеріал; г) – справжне мембранне внутрішньядерне включення, е) – одинарною стрілкою – парціальний некроз в мітохондрії, подвійною стрілкою – вогнище парціального некрозу цитоплазми. АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (18), 2009 г. 64 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 4(18), 2009 діаметр, як правило, не перевищував 250 нм (рис. д). Відомо, що утворення внутрішньоя* дерних включень в різних типах клітин спостерігається при старінні, наприклад в нейронах кори головного мозку і підкор* кових структур, при алкогольній інтокси* кації у кардіоміоцитах, при вірусних інфекціях та інших патологічних станах [2, 3, 14]. В матеріалі біопсій нирок і секцій* ному матеріалі, отриманому від хворих на Pbінтоксикацію було виявлено утворен ня в епітелії проксимальних канальців нирок переважно гранулярних внутрішнь* оядерних включень, що дало підстави дослідникам визначити їх, як одну з па* тогномонічних морфологічних ознак Pb* нефропатії [1, 9, 34]. Утворення грануляр* них внутрішньоядерних включень пояс* нюють проникненням Pb через ядерну мембрану [28] в нуклеоплазму, де він взаємодіє з ядерними білками і утворює своєрідний білковий матрикс з відкладен* ням на ньому Pb [1, 2]. Щодо хронічного впливу Pb на рівні дії хімічного фактору малої інтенсивності, то утворення мемб* ранних включень в ядрах ниркових епіте* ліоцитв може бути пояснено з позицій розвитку окислювального стресу, який ініціюється Pb, що у свою чергу спричи* нює ушкодження ядерного хроматину [8, 18, 21] з утворенням у ядрах дрібних вог* нищ парціального некрозу, відмежованих одинарною осміфільною мембраною. На відміну від контролю вплив Pb характеризувався змінами ультраструкту* ри мітохондрій, які визначались у вигляді їх гіпертрофії, гіперплазії і набухання. Набухання мітохондрій зазвичай характе* ризує інтенсивність синтезу і вивільнен* ня в цитоплазму АТФ [2, 17]. При впливі Pb відмічали збільшення поліморфізму мітохондрій, яке було зумовлено перехо* дом органел з ортодоксальної у конден* совану конфігурацію і навпаки. Збільшу* вався також і пул молодих мітохондрій, які відрізнялись округлою формою, невели* кими розмірами, наявністю в них ущіль* неного матриксу і поодиноких, завжди ко* ротких і рідко розташованих крист. Окре* мого значення при впливі Pb набували деструктивні зміни органел, які характе* ризувались вогнищевим або тотальним просвітленням матриксу, дезорганізацією і деструкцією крист, утворенням у про* світленому матриксі мієліноподібних структур та дрібних електроннощільних гранул (рис. е). Утворення останніх пов’я зують з надмірним поглинанням мітохон* дріями Ca2+ або інших двохвалентних ка* тіонів [30]. З літератури відомо, що Pb проявляє властивості до мімікрії [29, 32]. Це забезпечує його транспортування че* рез іонні канали мембран, де він здатний конкурувати з Ca2+. На підставі цього ут* ворення дрібних електроннощільних гра нулярних включень в мітохондріях разом з деструктивними змінами органел може визначати ефекти токсичної дії металу. Нефротоксичність Pb при впливі на організм щурів визначалась також за ефектом дистрофічних і деструктивних змін, що розвивались в епітелії прокси* мальних канальців. Вони характеризува* лись інфільтрацією цитоплазми білком, у вигляді появи надмірної кількості пол* іморфних, електроннощільних цитоплаз матичних включень, діаметром 250 – 1000 нм, відмежованих одинарною мем* браною, (рис. ж.) та утворенням вогнищ парціального некрозу цитоплазми з фор* муванням мієліноподібних структур (рис. е). При цьому такі зміни завжди супро* воджувались вираженою гіперплазією лізосом, які за даними літератури відігра* ють провідну роль у процесах токсикокі* нетики і токсикодинаміки Pb [25, 26]. Взаємодія білкових цитоплазматичних включень і лізосом супроводжувалась збільшенням кількості вторинних лізосо* ми і залишкових тілець, які містили гомо* генний, високої електронної щільності матеріал білкових включень. У фаголізо* сомах, кількість яких завжди збільшува* лась в цитоплазмі клітин, які зазнавали дистрофічних і деструктивних змін часто виявляли фібрилярний і дрібногрануляр* ний матеріал, а також окремі фрагменти цитоплазматичних структур. Якісні харак* теристики лізосомальних ультраструктур, ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (18), 2009 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (18), 2009 г. 65 їх кількісний склад і частота виявлення в епітеліоцитах ниркових канальців піддос* лідних щурів, порівняно з контролем виз* начали дозозалежний характер процесів внутрішньоклітинної біодеградації фаго цитованого матеріалу. Так, при майже однаковій частоті виявлення гіперплазії первинних лізосом в канальцевих епітел* іоцитах щурів обох піддослідних груп, у щурів 2ї групи, порівняно з 1ю достов* ірно, майже в 1,7 рази збільшувалась частота виявлення гіперплазії вторинних лізосом, аутофагосом і фаголізосом (табл.). Це свідчить про те, що збільшен* ня дози діючої на організм хімічної речо* вини спричинює порушення в процесах внутрішньоклітинної біодеградації фаго* цитованого матеріалу і його затримку в клітинах. Таким чином, гіперплазія втори* них лізосом, фаголізосом і залишкових тілець в канальцевих епітеліоцитах при впливі Pb, з одного боку може свідчити про розгортання внутрішньоклітинних адаптаційних перебудов, а з другого – про кумуляцію Pb в клітинах у складі фа* гоцитованого матеріалу, що представляє собою металпротеінові комплекси [17, 25]. Як показали проведені електронно мікроскопічні дослідження, вплив Pb ча* сто супроводжувався гіперплазією і гіпер* трофією зернистої і незернистої ендоп* лазматичної сітки, а також їх фрагмента* цією і розширенням цистерн. При цьому в зернистій ендоплазматичній сітці не* рідко відмічали ознаки її дегрануляції, в наслідок чого в цитоплазмі помітно збільшувалась кількість розсіяних рибо* сом і поодиноких полісом. Такі зміни свідчили про порушення синтезу білку в епітеліоцитах, внаслідок впливу Pb на активність ферментів [22] та збільшення інтенсивності дезінтоксикаційних про* цесів, що слід розцінювати, як активацію внутрішньоклітинних адаптаційних про* цесів. Атрофічний і дистрофічний характер змін в епітеліоцитах часто зумовлював загибель клітин, яка відбувалась не тільки шляхом некрозу клітин, але також шляхом апоптозу. Це визначалось за появою ви* лучених з проксимальних канальців нирок епітеліоцитів у яких відмічали ущільнен* ня цитоплазми і органел, гіперконденса* цію хроматину в ядрі, розширення міжя* дерного простору, а також утворення на поверхні клітин великих мембранних пу* хирів, нерідко заповнених рідиною (рис. з). Таким чином проведені електронно* мікроскопічні дослідження та їх оцінка дозволили встановити основні морфо* логічні ознаки цитопатичної дії Pb в епі* телії проксимальних канальців нирок щурів, які характеризуються змінами плазматичної мембрани клітин у вигляді не тільки порушень її структури (вогнище* вий набряк і розшарування), але і розвит* ком патології у вигляді дефіциту її по* верхні («мінус мембрана»), що пов’язано з надмірним використанням мембранно* го матеріалу для утворення мікропіноци* тозних везикул, вакуолей і пухирціві. При цьому було встановлено, що метал може додатково потрапляти в цитоплазму клітин через вільні проходи, утворені в наслідок вогнищевої деструкції апікальної мембрани. Ультраструктурні зміни ядер епітеліоцитів також, з одного боку харак* теризують механізми надходження Pb у ядро (через розширені пори, шляхом ут* ворення хибних внутрішньоядерних вклю* чень та через іонні канали ядерної мемб* рани [36]), а з другого боку, механізми пошкодження ядерного апарату (шляхом активації ПОЛ, з утворенням вогнищ пар* ціального некрозу в нуклеоплазмі і, мож* ливо, коагуляції ядерних білків при утво* ренні справжніх внутрішньоядерних вклю* чень). Виявлені зміни мітохондрій харак* теризують високу тропність металу до цих органел, навіть на рівні дії хімічного фак* тору малої інтенсивності, що може бути пов’язано з конкурентною взаємодією Pb+2 і Ca+2. При цьому було встановлено особливості токсичної дії Pb на органели, які характеризуються деструкцією їх внутрішніх мембран та утворенням дрібногранулярних, електроннощільних включень у вогнищево просвітленому АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (18), 2009 г. 66 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 4(18), 2009 матриксі. Конфірмаційні зміни молеку* лярної будови білку в наслідок його взає* модії з Pb зумовлюють розвиток білкової дистрофії епітеліоцитів та кумуляцію ме* талу в клітинах, бо ферментні системи первинних лізосом не спроможні забез* печити повну біодеградацію такого, структурно зміненого, Pbбілкового ком плексу. Гіперплазія первинних лізосом, що виникає, як слідство внутрішньоклі* тинних компенсаторнопристосувальних і адаптаційних перебудов підтверджує таке припущення. В той же час гіперпла зія вторинних лізосом, фаголізосом і за* лишкових тілець є свідченням внутрішнь* оклітинної кумуляції Pb, що накопичуєть* ся в цих структурах у складі електронно* щільного гомогенного, гранулярного і/ або фібрилярного матеріалу. На пряму токсичну дії Pb по відношенню до епіте* лію проксимальних канальців нирок, навіть в умовах впливу на організм хімічного фактору малої інтенсивності вказують вогнища парціального некрозу цитоплазми з утворенням мієліноподіб* них фігур і збільшення в цитоплазмі чис* ла аутофагосом. Особливої уваги заслу* говує апоптоз епітеліоцитів. Його роль в патогенезі токсичних нефропатій широко обговорюється в літературі [26]. З нашо* го погляду ініціація апоптозу епітелію про* ксимальних канальців металом є свідчен* ням безпосередньої цитотоксичної дії Pb, а також захисної реакції епітеліальної тка* нини, яка шляхом свого «клітинного суї* циду» позбавляється надлишку металу, накопиченого клітинами. Висновки 1. Ультраструктурні зміни епітелію про* ксимальних канальців нирок у відповідь на вплив Pb виникають одно моментно, разом з метаболічними і функціональними. Вони відобража* ють суперечливий процес пошкод* ження і захисту (компенсації і адап* тації), що відбувається на молекуляр* ному, субклітинному і клітинному рівнях та визначають просторовоча сові взаємозв’язки при формуванні усього спектру Pbметалопатії, що характеризується розвитком гемато логічного і абдомінального синд* ромів, порушенням функції нервової системи та ін. 2. При експонуванні тварин Pb в епітелії проксимальних канальців нирок щурів морфологічних змін зазнавали, перш за все, плазматична мембрана, ядро клітини, мітохондрії та лізосоми. Їх структурні зміни характеризують не тільки безпосередню токсичну дію металу, його внутрішньоклітинну ток* сикокінетику і токсикодинаміку, але і адаптаційнопристосувальні перебу дови, що розвиваються у відповідь на тривалий вплив Pb. 3. При різних рівнях впливу неорганіч* них сполук Pb на організм щурів уль* траструктурні зміни епітелію прокси* мальних канальців нирок є надто близькими за своєю номенклатурою, але їх фізіологічна і патогенетична значимість різна. Так при хронічному впливі PbCl 2 в дозі, наближеній до порогу хронічної дії, виявлені зміни відображають в більшій мірі адапта* ційнопристосувальні процеси, що реалізуються на молекулярному, суб клітинному і клітинному рівнях. При субхронічному впливі ацетату Pb в дозі 1/50 ЛД 50 виявлені зміни в більшій мірі характеризуються, як ініціальні патологічні, бо визначають пошкодження клітин на молекулярно* му, субклітинному і клітинному рівнях. 4. Нефротоксичність Pb при його впливі на організм на рівні дії хімічного фак* тору малої інтенсивності визначаєть* ся за ультраструктурними ознаками, що характеризують токсичне ушкод* ження епітелію проксимальних ка* нальців нирок. До них мають бути віднесені: атрофічні і деструктивні зміни плазматичної мембрани (атро* фія щіточкової облямівки, вогнище* вий набряк і розшарування апікальної мембрани); зміни структури ядер і ядерної мембрани (ускладненя кон* туру ядерної мембрани з утворенням хибних внутрішньоядерних включень, ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (18), 2009 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (18), 2009 г. 67 вогнища парціального некрозу нукле* оплазми, утворення справжніх грану* лярних включень); деструктивні зміни мітохондрій у вигляді дезорганізації і деструкції крист, утворення вогнищ парціального некрозу з формуванням мієліноподібних структур та дрібних щільних гранулярних включень у вог* нищевопросвітленому матриксі; ди строфічні і деструктивні зміни цитоп* лазми клітин у вигляді білкової інфільтрації, утворення вогнищ парц* іального некрозу цитоплазми з акти* вацією аутофагоцитозу, а також апоп* тоз. Література 1. Авцын А. П. Микроэлементозы че* ловека: этиология, классификация, органопатология / [Авцын А. П., Жа* воронков А. А., Риш М. А., Строчко* ва Л.С.]. – М.: Медицина, 1991. – 496 с. 2. Авцын А. П. Ультраструктурные ос* новы патологии клетки / Авцын А. П., Шахламов В. А. – М.: Медици* на, 1979. – 316 с. 3. Бакеева Л. Е. Митохондрии прихо* дят в ядро (еще одна проблема хро* нических алкоголиков) / Л. Е. Баке* ева, В. П. Секлачев, Ю. В. Судари* ков и др. // Биохимия. – 2001. – № 12. – С. 16511658. 4. Болезни почек / [Пухлев А., Гылабов Г., Митров Г и др.] : под ред. Г. Мад жракова, Н. Попова. – [4е изд]. – София. : Медицина и физкультура, 1980. – 804 с. 5. Гайер Г. Электронная гистохимия / Гайер Г. : [Перевод c англ. И. Б. Бух валова, Под ред. проф. Н. Т. Райх* лина]. – М.: Мир, 1974. – 488 с. 6. Гублер Е. В. Вычислительные мето* ды анализа и распознавания пато* логических процессов / Е. В. Губ* лер. – Л.: Медицина, 1978. – 296 с. 7. Гоженко А. И. Патогенез токсичес* ких нефропатий / Актуальные про* блемы транспортной медицины. – 2006. – № 2. – С. 915. 8. Губский Ю. И. Токсическая гибель клетки : свободорадикальное по* вреждение ДНК и апоптоз / Лікуван* ня та діагностика. – 2001. – № 4. – С. 813. 9. Зербіно Д. Д. Патоморфологія хро нічної свинцевої нефропатії / Д. Д. Зербіно, Ю. О. Поспішиль // Докла* ды Академии наук Украины. – 1994. – № 2. – С. 182185. 10. Кожем’якін Ю. М. Науковопрак* тичні рекомендації з утримання ла* бораторних тварин та роботи з ними / Ю. М.Кожем’якін, О. С.Хро* мов, М. А.Філоненко та ін. – К.: Ав* іцена, 2002. – 156 с. 11. Луговський С. П. Умови праці роб* ітників основних професій на підприємстві з рекуперації свинцю та оцінка професійного ризику / Лу* говський С. П., Послєдніченко І. П. // Укр. журн. з проблем медицини праці. – 2007. – № 2. – С. 2130. 12. Луговський С. П. Умови праці та професійний ризик робітників ос новних професій акумуляторних підприємств / Луговський С. П., По* слєдніченко І. П. // Укр. журн. з про* блем медицини праці. – 2008. – № 3. – С. 7180. 13. Неорганические соединения эле ментов I–IV группы : справочное из* дание / [Балуман А. Л., Гудзовский Г. А., Дубейковская Л. С., и др.] : под ред. В. А. Филова и др. – Л.: Химия, 1988. – 512 с. 14. Общая патология человека : руко* водство для врачей / [под ред. А. И. Струкова, В. В. Серова, Д. С. Сар* кисова]. – М. : Медицина, 1990. – [2е изд]. – Т. 1. – 1990. – 446 [2] с. 15. Перов Ю. Л. Тубулоинтерстициаль ная патология почек (к 25летию классификации комитета экспертов ВОЗ) / Арх. пат. – 2008. – № 1. – С. 1316. 16. Ступина А. С. Внутриядерные вклю* чения в клетках различных тканей крыс при старении / А. С. Ступина, АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (18), 2009 г. 68 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 4(18), 2009 Т. Ю. КвитницкаяРыжова, Н. А. Ме жиборская и др. // Арх. анат. – 1987. – № 2. – С. 2430. 17. Структурные основы адаптации и компенсации нарушенных функций : руководство / [Аруин Л. И., Баба ева А. Г., Гельфанд В. Б. и др.] : под ред. Д. С. Саркисова. – М. : Меди* цина, 1997. – 445 [1] c. 18. Трахтенберг И. М. Влияние свинца на развитие окислительного стрес* са / Трахтенберг И. М., Утко Н. А., Короленко Т. К. и др. // Токсиколо* гический весник. – 2002. – № 3. – С. 2226. 19. Трахтенберг И. М. К проблеме но сительства тяжелых металлов / И. М. Трахтенберг, В. А. Тычинин, Ю. Н. Талакин и др. // Журн. АМН Украї* ни. – 1999. – № 1. – С. 8795. 20. Трахтенберг И. М. Проблема экзо генных токсических воздействий малой интенсивности / И. М. Трах* тенберг, В. А. Тычинин, Ю. А. Тала* кин // Вестник АМН СССР. – 1991. – № 2. – С. 512. 21. Трахтенберг И. М. Свинец и окисли тельный стресс: экологический и производственный аспекты / Трах* тенберг И. М., Утко Н. А., Королен* ко Т. К. и др. // Соврем. проблемы токсикологии. – 2001. – № 4. – С 50* 53. 22. Трахтенберг И. М. Тиоловые яды / И. М. Трахтенберг, Л. М. Шафран / / Общая токсикология [Под ред. Б. А. Курляндского, В. А. Филова]. – М.: Медицина, 2002. – С. 111175. 23. Трахтенберг И. М. Тяжелые метал лы во внешней среде: Современ* ные гигиенические и токсикологи* ческие аспекты. / Трахтенберг И. М., Колесников В. С., Луковенко В. В. – Мн.: Навука і тэхніка. – 1994. – 285с. 24. Трахтенберг І. М. Свинець в умовах промислових міст, зовнішня експо* зиція, біомоніторинг, механізми дії та ефекти, профілактика / Трахтен* берг І. М., Білецька Е. М., Демчен* ко В. Ф. та ін. // Довкілля та здоро* в’я. – 2002. – № 3. – С. 1012. 25. Л. М. Шафран, Д. В. Большой, Е. Г. Пыхтеева и др. Роль лизосом в ме ханизме защиты и повреждения клеток при действии тяжелых метал лов / Л. М. Шафран, Д. В. Большой, Е. Г. Пыхтеева и др. // Современные проблемы токсикологии – 2004. – № 3. – С. 1724. 26. Шафран Л. М. Роль апоптоза в па тогенезе токсических нефропатий / Актуальные проблемы транспорт* ной медицины. – 2006. – № 2. – С. 1525. 27. Шахламов В. А. Капилляры / Шах ламов В.А. [Под общ. ред. С. В. Са* вельева]. – М.: Веди, 2007. – 288 с. 28. Beaver D. L. The ultrastructure of the kidney in lead intoxication with particular reference to intranuclear inclusions // Am. J. Pathol. – 1961. – Vol. 39. – № 2. – Р. 195208. 29. Bridges C. C. Molecular and ionic mimicry and the transport of toxic metals [Електронний ресурс] / Bridges C. C., Zalups R. K. // Toxicol Appl. Pharmacol. – 2005. – Vol. 204. – № 3. – Р. 274308. – Режим досту* пу до журн. : http:// www.ncbi .n lm.n ih.gov/pubmed/ 15845419?itool=Entrez System2. 30. Cloues R. K. Ion interactions in the highaffinity binding locus of a voltagegated Ca2+ channel / Cloues R. K., Cibulsky S. M., Sather W. A. – J. Gen. Physiol. – 2000. – Vol. 116. – Р. 569586. 31. European convention for the protection of vertebrate animal used for experimental and other scientific purposes. – Council of Europe, Strasburg, 1986.53 p. 32. Garza А. Cellular mechanisms of lead neurotoxicity [Електронний ресурс] / Anibal Garza, Rosario Vega, Enrique Soto // Med. Sci. Monit. – 2006. – Vol. 12. – № 3. – Р. 5765. Режим ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (18), 2009 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (18), 2009 г. 69 доступу до журн. http:// w w w . m e d s c i m o n i t . c o m / fulltxt.php?IDMAN=8015 33. Inorganic lead. WHO Environmental Health Criteria Series [Електронний ресурс] / – WHO. – 1995. – №. 165. – Режим доступу: http:// www.inchem.org /documents/ehc/ ehc/ehc165.htm 34. Kim J. Y. Nephropathy in chronic lead poisoning / Joon Youn Kim, Kap Yeol Jang, Seo Hee Rha at el. // J. Jccup. Health – 1998. – Vol. 40. – P. 8182. 35. Renal disease. Classification and atlas of tubulointerstitial and vascular diseases / S. V. Seshan, V. D. D’Agatti, G. A. Appel et al. / Baltimor: Williams & Wilkins, 1999. – 399 p. 36. Shahin V. Evidence for Ca2+* and ATPsensitive peripheral channels in nuclear pore complexes / Shahin V., Danker T., Enss K. et al. / FASEB J. – 2001. – Vol. 15. – № 11. – Р. 1895 1901. 37. Tong S. Environmental lead exposure: a public health problem of global dimension / S. Tong, Y. E. von Schirnding, T. Prapamontol // Bulletin of the World Health Organization. – 2000. – Vol. 78. – № 9. – P. 1068* 1077. Резюме УЛЬТРАСТРУКТУРНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ЭПИТЕЛИЯ ПРОКСИМАЛЬНЫХ КАНАЛЬЦЕВ ПОЧЕК КРЫС ПРИ СВИНЦОВОЙ ИНТОКСИКАЦИИ Луговской С.П. В эксперименте на крысах, получав* ших в желудок хлорид Pb в дозе 0,27 мг/ кг в течение 3х месяцев и ацетат Pb в дозе 28,5 мг/кг в течение 1го месяца, было показано, что нефротоксическое действие малых доз металла проявляет* ся ультраструктурными изменениями со стороны плазматической мембраны, ядра, митохондрий и других органелл. При этом были обнаружены изменения, которые характеризуют развитие первич* ного аффекта, обусловленного рецепци* ей Pb на апикальной мембране, дистро* фических и атрофических изменений в клетке и её структурах, проникновение Pb в цитоплазму, ядро и митохондрии, а так же основные пути его внутриклеточного транспорта, биодеградации и элимина* ции. Морфометрические исследования позволили оценить нефротоксическое действие малых доз Pb и выявить харак* терные для него морфологические при* знаки. Summary THE ULTRASTRUCTURAL CHARACTERISTIC OF EPITHELIOCYTES OF RENAL PROXIMAL TUBULES IN RATS KIDNEYS OF RATS AT A LEAD INTOXICATION Lugovskoy S.P. The results of the experiment on rats which were intrastomachically administrated Pb chloride (0,27 mg/kg) within 3 months and Pb acetate (28,5 mg/kg) within a month showed that nephrotoxic action of lead in low doses caused ultrastucture changes in plasma membrane, nucleus, mitochondria and other organelles. There were found changes proving primary affect’s development due to Pb reception on apical membrane, dystrophic and atrophic cell alterations, Pb penetration into cytoplasm, nucleus and mitochondria as well as main ways of Pb intracellular traffic, biodegradation and elimination. Morphometric studying allowed to estimate a nephrotoxic action of lead in low doses and to define its morphologic signs. Впервые поступила в редакцию 29.11.2009 г. Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования

Ультраструктурна характеристика епітелію проксимальних канальців нирок щурів при свинцевій інтоксикації

Institution

Ähnliche Einträge