Алгоритми операцій в межах митного режиму імпорту
У статті проаналізовані елементи митних процедур в межах митного режиму імпорту, побудовані алгоритми митних операцій та визначені напрями їх удосконалення. Ключові слова: алгоритм, система управління якістю, імпорт, митна вартість, країна походження. В статье проанализированы элементы таможенных пр...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24110 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Алгоритми операцій в межах митного режиму імпорту / Н.В. Осадча // Економічний вісник Донбасу. — 2011. — № 2. — С. 71-85. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859764034057797632 |
|---|---|
| author | Осадча, Н.В. |
| author_facet | Осадча, Н.В. |
| citation_txt | Алгоритми операцій в межах митного режиму імпорту / Н.В. Осадча // Економічний вісник Донбасу. — 2011. — № 2. — С. 71-85. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічний вісник Донбасу |
| description | У статті проаналізовані елементи митних процедур в межах митного режиму імпорту, побудовані алгоритми митних операцій та визначені напрями їх удосконалення. Ключові слова: алгоритм, система управління якістю, імпорт, митна вартість, країна походження.
В статье проанализированы элементы таможенных процедур режима импорта, построены алгоритмы таможенных операций и определены направления их совершенствования. Ключевые слова: алгоритм, система управления качеством, импорт, таможенная стоимость, страна происхождения.
In article elements of customs procedures of a mode of import are analysed, algorithms of customs operations are constructed and directions of their perfection are defined. Key words: algorithm, a control system of quality, import, customs cost, country of origin.
|
| first_indexed | 2025-12-02T04:36:39Z |
| format | Article |
| fulltext |
71
Економічний вісник Донбасу № 2 (24), 2011
Н. В. Осадча
Сучасні тенденції світового соціально-економіч-
ного розвитку, характерною рисою якого є бурхлива
динаміка інтеграційних процесів, ставлять перед Ук-
раїною відповідні стратегічні завдання та потребують
від неї активної участі під час їх розв’язання.
Основні пріоритетні напрями діяльності Держав-
ної митної служби України передбачають певний пе-
релік завдань, серед яких окремо постає питання удос-
коналення організаційної структури митної служби
України, запровадження системи управління якістю
відповідно до вимог ДСТУ ISO 9001 та застосування
сучасних управлінських методів.
У рекомендаціях Всесвітньої митної організації,
спрямованих на розвиток митної системи в XXI ст.,
основна увага приділяється її перетворенню на систе-
му митного сервісу. На сьогоднішній день домінан-
тою в стратегії перетворення зарубіжних митних сис-
тем є прагнення до розуміння митної служби як сер-
вісної (тобто такої, що надає державні послуги) служ-
би, від якості функціонування якої залежать умови і
можливості розвитку всієї зовнішньої торгівлі країни.
Реформування державної служби згідно з Про-
грамою розвитку державної служби в Україні перед-
бачає необхідність визначення та впровадження стан-
дартів професійної діяльності державних службовців
на засадах стратегічного планування діяльності дер-
жавних органів з орієнтацією на надання державних
послуг та постійного вдосконалення роботи інституцій
відповідно до вимог європейських стандартів.
Останні дослідження вчених і фахівців показу-
ють, що методи управління якістю продукції і послуг,
наведені в стандартах ISO серії 9000 і концепції Total
Quality Management, не суперечать специфіці митної
діяльності, і що, створення систем управління якістю
на основі цих принципів стає особливо актуальним.
Проте адаптація цього інструменту до умов і специ-
фіки діяльності державної служби є досить складним
завданням. Саме тому проблема обраного дослідження
полягає в необхідності розробки набору відповідних
інструментальних засобів та практичних рекомендацій
щодо впровадження та адаптації міжнародних стан-
дартів якості в діяльності митних органів.
Інтеграція України в Європейське співтовариство,
успішна конкуренція з іншими країнами можливі лише
за умови розв’язання проблем якості в усіх сферах
економіки. Це вимагає реформування системи держав-
ного управління й державної служби, орієнтованої на
запровадження міжнародних стандартів щоденної про-
фесійної діяльності державних службовців, які є за-
садничою базою підготовки якісних політичних рішень,
надання послуг населенню, проходження служби, а
також формування та оновлення змісту професійного
навчання державних службовців.
ISO (скорочення від International Organization for
Standardization — Міжнародна організація із стандар-
тизації) — світова Федерація національних органів із
стандартизації, що об’єднує більше 160 країн-учас-
ників, і складає 98,5% усієї світової економіки та 98%
населення світу [1]. Із 2004 р. Україна також входить
до ISO. Україну в ISO представляє Державний комі-
тет України з питань технічного регулювання та спо-
живчої політики.
Загалом у складі ISO більше ніж 80 комітетів-
членів. Крім комітетів-членів членство ISO можуть
мати статус членів-кореспондентів, котрі є органі-
заціями із стандартизації держав на стадії розвитку.
Категорія член-абонент уведена для країн, що роз-
виваються.
Основним завданням ISO, створеної в 1946 р., є
підтримка розробки міжнародних стандартів, тестуван-
ня та сертифікації, спрямованих на розвиток міжна-
родної торгівлі якісними продуктами та послугами.
Міжнародні стандарти розробляють, як правило,
технічні комітети ISO. Кожний комітет-член, зацікав-
лений у предметній галузі діяльності, для якої було
створено технічний комітет, має право бути представ-
лений у цьому технічному комітеті. Міжнародні уря-
дові та неурядові організації, які взаємодіють з ISO,
також беруть участь в роботах.
Прийняті технічними комітетами проекти міжна-
родних стандартів розсилають комітетам-членам на
голосування. Опублікування їх як міжнародних стан-
дартів вимагає ухвалення щонайменше 75% комітетів-
членів, які беруть участь у голосуванні.
Наразі, ISO було розроблено понад 18000
міжнародних стандартів, що стосуються різних сфер
діяльності.
Стандарти серії ISO 9000 розроблено для спри-
АЛГОРИТМИ ОПЕРАЦІЙ В МЕЖАХ МИТНОГО РЕЖИМУ ІМПОРТУ
УДК 339.543.36(477)
Н. В. Осадча,
кандидат економічних наук,
м. Дніпропетровськ
Фінанси
72
Економічний вісник Донбасу № 2 (24), 2011
2453
16051
22837
23036
32400
37958
41150
48324
62746
68730
118309
224616
0 50000 100000 150000 200000 250000
Україна
Росія
Франція
Республіка Корея
США
Індія
Великобританія
Німеччина
Японія
Іспанія
Італія
Китай
Н. В. Осадча
яння організаціям, незалежно від їх типу та чисель-
ності працівників, у впровадженні та забезпеченні
функціонування ефективних систем управління якістю
(СУЯ).
ISO 9000 описує основні положення СУЯ і виз-
начає термінологію для систем управління якістю.
ISO 9001 встановлює вимоги до СУЯ, якщо
організація потребує продемонструвати свою спро-
можність постачати продукцію, що відповідає вимо-
гам замовників і застосованих регламентів, а також
прагне до підвищення задоволеності замовників.
Сьогодні більше мільйона організацій у світі впро-
вадили СУЯ моделі ISO 9001 (вітчизняний аналог
ДСТУ ISO 9001), що, безумовно, підтверджує загаль-
ний позитивний вплив менеджменту якості на конку-
рентоспроможність продукції та послуг.
Тим не менш, кількість науковців, які відзнача-
ють незадоволеність підприємств результатами впро-
вадження ISO 9001:2000, зростає. Міжнародна орга-
нізація зі стандартизації ISO приймає нові версії стан-
дартів ISO 9001 та ISO 9004.
Необхідність фундаментальних досліджень сис-
тем управління, здатних забезпечити ефективне функ-
ціонування організації в сучасних нестабільних еко-
номічних умовах, стає очевидною.
Виникає й питання щодо удосконалення технології
здійснення зовнішньоекономічних операцій в напряму
пошуку балансу інтересів і держави, і підприємців. Най-
більше значення мають при цьому режими імпорт, екс-
порт, транзит товарів та переробка.
Питаннями дослідження та вдосконалення зовні-
шньоекономічного регулювання займалися такі вчені-
економісти: М. Сагайдак, І. Бережнюк [3], М. Бліхар
[4], О. Гребельник [5], О. Лук’яненко [6], Б. Росінсь-
Таблиця 1
Світові показники проходження сертифікації відповідно до вимог стандарту
ISO 9001:2000/2008 [1]
Рис. 1. Загальна кількість виданих сертифікатів систем менеджменту якості за окремими країнами
(станом на кінець 2009 р.), [1]
Кількість діючих
сертифікатів на
кінець звітного
року / Рік
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Усього 44388 167124 497919 660132 773867 896929 951486 982386 1017443
Приріст кількості
виданих
сертифікатів
(порівняно з
попереднім роком)
– 122736 330795 162213 113735 123062 54557 31346 35057
Кількість країн, що
взяли участь у
сертифікації
97 133 149 154 161 170 175 176 177
73
Економічний вісник Донбасу № 2 (24), 2011
Н. В. Осадча
кий [7] та М. Шестакова [8], О. Крестьянінов [9],
Є. Додин [10], І. Смирнов [11] тощо. Кожен із вче-
них вніс вагомий внесок у вдосконалення митного
регулювання. Але вони не розглядали механізму зас-
тосування митних режимів як комбінації стимулів та
обмежень.
Метою статті є дослідження операцій в межах
митного режиму імпорту, визначення основних фак-
торів, які впливають на митне оформлення та контроль,
оподаткування. Побудова алгоритмів операцій та виз-
начення напрямків їх покращення.
Зазначимо, що керівництву митних органів для
впровадження системи управління якістю необхідна
певна програма дій. Програма побудови в митниці
мережі процесів та управління ними надана в п. 4.1.
ISO 9001:2000. Під час впровадження системи управ-
ління якістю організація повинна:
1. Виявляти процеси — визначати об’єкти
управління, з яких складається організація, визначати
необхідну кількість таких об’єктів на митниці, їх функ-
ціональні обов’язки.
2. Визначити їх послідовність та взаємозв’я-
зок — необхідно визначити, у якій послідовності ви-
конуються основні та допоміжні процеси, як вони взає-
мопов’язані між собою, що виробляє кожен з про-
цесів, кому та в якому вигляді передає.
3. Визначити критерії та методи виміру ре-
зультатів процесу — побудувати систему забезпе-
чення власника процесу інформацією щодо ходу про-
цесу. Визначити за якими методиками та показниками
будуть вимірятися для того, щоб можна було оцінити
ступінь ефективності кожного з процесів та управлін-
ня ними. Встановити критерії оцінки для кожного з
показників.
4. Забезпечити наявність ресурсів та інфор-
мації — необхідно встановити, які ресурси та інфор-
мація необхідна для отримання результату процесу, за-
безпечити результат процесу.
5. Вести аналіз процесів — керівники всіх
рівнів повинні вести аналіз інформації, тобто управлі-
ння процесами на митниці повинно здійснюватися на
регуляторній основі.
6. Реалізовувати заходи щодо постійного
управління результатами процесів — керівництво
митних органів повинно не тільки регулярно аналізу-
вати хід процесів, але й приймати рішення щодо ви-
падків відхилення показників від встановлених кри-
теріїв [12].
До основних бізнес-процесів Держмитслужби
можна віднести: процес управління імпортом, експор-
том, транзитом, тимчасовим ввезенням (вивезенням),
перебування у режимі митний склад, магазин безмит-
ної торгівлі, переробка на митній території України,
переробка за межами митної території України, зни-
щення або руйнування, відмова на користь держави.
Отже, в основу класифікації основних процесів по-
кладено інструменти державної митної політики, тоб-
то, митні режими.
Під час упровадження процесного підходу в ро-
боту Держмитслужби необхідно розробити та впро-
вадити алгоритми і як підприємця, і митного органу.
Імпорт — митний режим, відповідно до якого
товари ввозяться на митну територію України для
вільного обігу без обмеження строку їхнього перебу-
вання на цій території і можуть використовуватись без
будь-яких митних обмежень. Імпорт товарів регулюєть-
ся національним законодавством, політико-правови-
ми обмеженнями, митним тарифом, системою ліцен-
зування та іншими нетарифними мірами зовнішньое-
кономічного регулювання. Увіз товарів на митну те-
риторію України в режимі імпорту за ст.189 Митного
кодексу України ред. від 19.05.2009р. передбачає:
1. Подання митному органу документів, які зас-
відчують підстави й умови ввозу товарів на митну те-
риторію України.
2. Сплату податків і зборів, якими обкладаються
товари під час ввозу на митну територію України відпо-
відно до законів України.
3. Дотримання вимог, передбачених законом,
щодо заходів нетарифного регулювання й інших об-
межень.
Сформовані в статті умови переміщення товарів у
режимі імпорт на практиці створюють складний механізм
використання цілої системи заходів регулювання ввезення
товарів на митну територію України в такому режимі.
Застосування цих заходів засноване не лише на нормах
митного законодавства, але й нормах іншого (зовніш-
ньоторгівельного, валютного, податкового тощо).
Відповідно до ст.45 МКУ під час ввезення то-
варів на митну територію України, в режимі імпорту,
особа, яка переміщує товари, обов’язково подає мит-
ному органу документи, що засвідчують підстави та
умови ввезення товарів, відповідно до переліку, який
визначено Кабінетом Міністрів України.
Документи необхідні для оформлення товарів і
транспортних засобів підприємством у митний режим
імпорту:
— Картка акредитації в митниці (оригінал та ко-
пія) — 1шт.
— Довідка про декларування валютних ціннос-
тей за поточний квартал (оригінал для українських
підприємств) — 1 шт.
— Зовнішньо-економічний договір та специфі-
кація до нього (копія, завірена печаткою підприємства)
— 2 шт.
— Інвойс (має супроводжувати вантаж з-за кор-
74
Економічний вісник Донбасу № 2 (24), 2011
Н. В. Осадча
дону) та переклад інвойсу українською мовою (або
російською).
— Сертифікат про походження (оригінал) (у разі
його відсутності товари декларуються за повними став-
ками мита) та переклад сертифікату.
— Рахунок про транспортні витрати та договір з
перевізником чи експедитором (у разі необхідності)
— 2шт.
— TIR Carnet (за наявністю).
— CMR, морська накладна, авіа накладна чи за-
лізнична накладна (має супроводжувати вантаж з-за
кордону).
— Експортна декларація країни відправника (за
наявністю).
— Сертифікати якості, технічна документація,
креслення, малюнки, фотографії (у разі необхідності).
Від сплати податків і зборів, якими обкладають-
ся товари під час ввезення на митну територію Украї-
ни в режимі „імпорт” відповідно до законів України, в
основному, залежить реалізація фіскальної функції
митно-тарифного регулювання.
Відповідно до пункту 2 ст. 189 Кодексу ввезення
товарів на митну територію України в режимі імпорту
передбачає сплату податків і зборів, якими обклада-
ються товари під час ввезення на митну територію
України відповідно до законів України:
1. Ввізне (імпортне) мито сплачується відповід-
но до Закону України „Про Єдиний митний тариф” від
05.02.92 р. №2097-XII за ставками Митного тарифу
України, затвердженого Законом України „Про Мит-
ний тариф України” від 05.04.2001 р. №2371-III, чин-
ними на день подання вантажної митної декларації (далі
— ВМД), із врахуванням розкладу трансформації ста-
вок ввізного мита, визначених у додатку I Протоколу
про вступ України до СОТ.
2. Акцизний збір сплачується відповідно до Дек-
рету Кабінету Міністрів України „Про акцизний збір”
за ставками, встановленими відповідними законами
для підакцизних товарів, що імпортуються до Украї-
ни, та чинними в день подання ВМД.
Акцизний збір з імпортованих алкогольних на-
поїв та тютюнових виробів, які підлягають маркуван-
ню марками акцизного збору, відповідно до статті 7
Закону України „Про акцизний збір на алкогольні напої
та тютюнові вироби” від 15.09.95 р. №329/95-ВР спла-
чується імпортером до Державного бюджету України
при придбанні марок у продавця таких марок.
3. Податок на додану вартість (далі — ПДВ) спла-
чується відповідно до підп. 3.1.2 п. 3.1 ст. 3 Закону
України „Про податок на додану вартість” від
03.04.97 р. №168/97-ВР за ставкою, чинною на день
подання ВМД.
Під час застосування тимчасової чи неповної дек-
ларацій відповідно до ст. 82 Митного кодексу України
податки і збори (обов’язкові платежі) сплачуються в
повному обсязі на час оформлення цих декларацій. Під
час оформлення ВМД застосовуються умови сплати
податків та зборів (розміри ставок обов’язкових пла-
тежів, курсу валюти, встановленого Національним бан-
ком України) та нормативно-правові акти, чинні в день
прийняття митним органом тимчасової чи неповної дек-
ларації, за якою товари були випущені у вільний обіг.
4. Єдиний збір, що справляється в пунктах про-
пуску через державний кордон України;
5. Плата за митне оформлення товарів і транс-
портних засобів поза місцем розташування митних
органів або поза робочим часом.
Крім сплати податків і зборів третьою умовою
ввезення товарів в режимі імпорту є дотримання ви-
мог щодо заходів нетарифного регулювання та інших
обмежень.
Заходи нетарифного регулювання передбачають
встановлення режимів квотування та ліцензування
зовнішньоторгівельних постачань, а також інших
обмежень згідно із законодавством України (встанов-
лення мінімальних та максимальних цін, заборона та
обмеження експорту і (або) імпорту товару, послуг,
робіт, результатів інтелектуальної діяльності тощо).
Отже, алгоритм режиму імпорту складається з
певних операцій. По-перше, підприємство вирішує
імпортувати певний товар на територію України. Для
цього воно укладає контракт з підприємством-продав-
цем, після чого стає на облік у митниці. Згідно наказу
Державного митного комітету України від 31 травня
1996 р. N237 „Про затвердження Порядку ведення
обліку суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності в
митних органах”, обліку в митному органі підлягають
суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), які
знаходяться в зоні діяльності цього митного органу
незалежно від форми власності.
Суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності до мо-
менту здійснення митного оформлення повинен звер-
нутись до митного органу (вантажного відділу або
митного поста) за місцем своєї державної реєстрації і
стати на облік. Відсутність облікової картки суб’єкта
ЗЕД є підставою для відмови у митному оформленні
вантажів.
Процедура митного оформлення імпортних то-
варів на митну територію України представлена і
здійснюється в такій послідовності:
1. Підприємство звертається до внутрішньої мит-
ниці, у вантажний відділ, за місцем акредитації для
оформлення попереднього повідомлення на імпорт
товару. За необхідності мають бути сплачені належні
платежі.
2. За умови правильності складання декларація
75
Економічний вісник Донбасу № 2 (24), 2011
оформлюється митницею і вводиться до центральної
бази даних (ЦБД) за допомогою супутникового зв’язку
протягом 4-х годин після оформлення декларації.
3. Товар прибуває до кордону. Перевізник звер-
тається до прикордонної митниці.
4. Прикордонна митниця шляхом перегляду ван-
тажна митна декларація в ЦБД звіряє відомості пере-
візника і вантажу з наявними в базі даних. Проводиться
огляд вантажу.
5. За відсутності зауважень вантаж направляєть-
ся до внутрішньої митниці для подальшого митного
оформлення. В ЦБД робиться відмітка про пропуск
вантажу (рис. 2).
Остаточне митне оформлення вантажу
здійснюється на внутрішній митниці. За необхідності
додаткових досліджень товарів або більш поглибле-
ного вивчення наданих декларантом документів співро-
бітниками митниці, які перевіряють ВМД, може бути
направлено запит, наприклад, до митної лабораторії для
уточнення хімічного складу товару, до відділу техніч-
них засобів контролю для проведення контролю носіїв
інформації, відділу тарифів і вартості для перевірки
заявленої вартості та експертизи сертифікатів, які зас-
відчують країну походження товарів тощо. Завершен-
ня митного оформлення кожним із співробітників
фіксується відтисками штампів та контрольними
відмітками на зворотньому боці вантажна митна дек-
ларація [15, c. 402].
Основними ключовими елементами (блоками)
оформлення товарів на внутрішній митниці є:
1. Визначення митної вартості.
2. Визначення країни походження.
3. Визначення коду товару у відповідності з
УКТЗЕД.
4. Здійснення заходів тарифного та нетарифного
регулювання.
Загальний алгоритм митного режиму імпорту
включає в себе операції від підписання контракту до
визначення митної вартості та сплати всіх податків та
зборів (рис. 3).
Одним із головних завдань митних органів, під
час здійснення митного оформлення, є виконання по-
кладеної на них фіскальної функції, яка полягає, перш
за все, у збільшенні надходжень до Державного бюд-
жету. Цілком зрозуміло, що одним з інструментів, за
допомогою якого виконується ця функція, є митна
вартість товарів. Збільшення основи нарахування,
якою є митна вартість, підвищує не лише розмір мита
під час імпорту товарів, а й суми податку на додану
вартість та митних зборів. При цьому підприємці, з
метою зменшення трансакційних витрат, використо-
вують інструмент оптимізації митної вартості, тобто її
заниження.
Під час здійснення зовнішньоекономічної діяль-
ності контрагенти зовнішньоекономічної угоди фор-
мують контрактні ціни на договірних засадах з ураху-
ванням попиту та пропозиції, а також інших факторів,
що діють на відповідних ринках на час укладання зов-
нішньоекономічних договорів (контрактів). Під час
укладання зовнішньоекономічних угод на формуван-
ня ціни безпосередньо впливають обсяги поставки,
якість товарів, країна виробника та виробник, пре-
стижність торгівельної марки, а також багато інших
факторів. Ціноутворення безпосередньо залежить від
типу ринків, на яких здійснює свою діяльність підприє-
мство-покупець. Також, залежно від цілей, які ста-
вить перед собою підприємство, ціни на товари мо-
жуть установлюватися з метою отримання лідерства
за показниками частки ринку, отримання лідерства за
показниками якості тощо. Під час розрахунків вихід-
ної ціни товару, підприємства користуються різними
підходами до проблеми ціноутворення. Можуть уста-
новлюватися ціни за географічним принципом, ціни
за знижками та заліками, ціни для стимулювання збу-
ту, дискримінаційні ціни (залежно від модифікацій то-
варів, сегментів ринку, часу продажу тощо) та інші.
Під час декларування товарів декларант корис-
тується власне цими принципами й при визначенні мит-
ної вартості виходить із відомостей, зазначених у зов-
нішньоекономічному договорі (контракті) та товаро-
супровідних і товаротранспортних документах.
Митні органи, під час здійснення контролю за пра-
вильністю визначення митної вартості, користуються
положеннями статті 16 Закону України „Про Єдиний
митний тариф”, якою, крім іншого, визначено, що „при
явній невідповідності заявленої митної вартості товарів
та інших предметів вартості, що визначається згідно
до положень цієї статті, або в разі неможливості пере-
вірки її обчислення митні органи України визначають
митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні
товари та інші предмети, ціни на подібні товари та інші
предмети, що діють у провідних країнах — експорте-
рах зазначених товарів та інших предметів”. Застосу-
вання положень цієї статті в практичній роботі декла-
рантів викликає низку проблем.
Перша й головна проблема декларантів — це
доведення до митних органів Державною митною
службою України планових показників надходжень
податків та зборів до Державного бюджету, які мають
тенденцію щорічного збільшення та середньої митної
вартості (індикативних цін).
Другою проблемою декларантів є те, що статтею
16 Закону України „Про Єдиний митний тариф” не
конкретизовано, якій саме вартості має відповідати
заявлена декларантом митна вартість.
Зазначитимо, що жодним законодавчим актом
Н. В. Осадча
76
Економічний вісник Донбасу № 2 (24), 2011
Підприємство звертається до внутрішньої
митниці у вантажний відділ за місцем
акредитації для оформлення попереднього
повідомлення на іморт товару. За необхідності
мають бути сплачені відповідні платежі
Перевірка правильності
оформлення і перевірка
особи, на яку ввозяться
товари
Уведення до центральної бази даних ДМСУ
відомостей протягом 4-х годин
Постачання товару до прикордонної митниці
перевізником і пред’явлення
товаросупровідних документів
Звірка прикордонною митницею
товаросупровідних документів з
відомостями в центральній базі
даних ДМСУ
Пропуск вантажу на
митну територію
України
Кінець процесу
Зауваж
ення
У
сунення зауваж
ень
Неправильні
відомосі
Відмова у пропуску
товару на митну
територію України
Початок процесу
Рис. 2. Процедура митного оформлення під час іморту товару до митної території України
Н. В. Осадча
77
Економічний вісник Донбасу № 2 (24), 2011
Рис. 3. Загальний алгоритм митного оформлення товарів у режимі „імпорт”
Н. В. Осадча
Початок процесу Нерезидент Резидент
Суб’єкт ЗЕД вирішив
ввезти товари
Зовнішньоекономічний
договір (контракт) купівлі-
продажу
Відправлення
товару
Подання ПП Стає на облік
Ввезення товару в
Україну
Подання ВМД та пакету
документів
Прийняття
ВМД
Митні
процедури
Складання протоколу
про ПМП ні так
Перевірка країни
походження
Відповідає Перевірка коду
УКТ ЗЕД так Картка відмови ні
Відповідає Коригування ні
так
Нарахування
податків та зборів
Перевірка нарахування
митної вартості
Правильне
нарахуванн
Сплата податків та
зборів так
Митне
оформлення
Перерахування
митної вартості
ні
Випуск товарів у
вільний обіг
Суб’єкт ЗЕД вирішив
увезти товари
увезення товару до
України
Перерахування
митної вартості
ні
Випуск товарів у
вільний обіг
Кінець процесу
78
Економічний вісник Донбасу № 2 (24), 2011
України чітко не визначено категорію „явна не-
відповідність” митної вартості.
Отже, законодавство України з питань визначен-
ня митної вартості залишає останнє слово за митним
органом, тобто декларант практично не може вплива-
ти на рішення митних органів з цих питань.
Митний орган не має права давати попередні вис-
новки на звернення учасників ЗЕД з питань погод-
ження митної вартості товарів або контрактних цін.
Тобто, навіть за відсутності в декларанта чітких відо-
мостей про ціну товарів та розмір витрат на їх достав-
ку декларант у будь-якому разі повинен подавати ВМД
до оформлення, заздалегідь очікуючи відмову в мит-
ному оформленні [13, c.98]
Більш детально питання визначення митної вартості
висвітлюється в постанові Уряду від 05.10.98 № 1598
„Про затвердження Порядку визначення митної вартості
товарів та інших предметів у разі переміщення їх через
митний кордон України”. Порядком передбачено по-
рівняння заявленої декларантом митної вартості з мит-
ною вартістю товарів, що міститься в базі даних цінової
інформації Держмитслужби України. Порядком також
передбачено, що інформація про ціни на ідентичні й
подібні товари в провідних країнах-експортерах містить-
ся в базі даних цінової інформації Держмитслужби
України, яка формується на основі даних митних доку-
ментів, відомостей з прайс-листів, каталогів торговель-
них фірм та інших довідників [14].
Визначення митної вартості товарів під час ви-
никнення спірних питань (і в інших установлених ви-
падках) покладено на підрозділи тарифів та митної
вартості митниць. Крім цього, на ці підрозділи покла-
дено також виконання таких функцій:
— контролю за ефективним застосуванням у прак-
тичній роботі механізму визначення митної вартості то-
варів та предметів, установленого законодавством;
— організації роботи зі збирання, аналізу та
обробки відомостей цінової інформації;
— накопичення, аналізу та узагальнення для цілей
визначення митної вартості відомостей про тарифи на
перевезення зовнішньоторговельних вантажів відпові-
дними видами транспорту та страхування цих вантажів;
— аналізу динаміки цін за угодами з метою виз-
начення митної вартості ідентичних та подібних товарів.
На практиці основним джерелом цінової інфор-
мації митних органів для визначення митної вартості є
відомості вантажної митної декларації, оформлених
цими ж митними органами. Показники митної вартості
товарів обчислюються шляхом статистичної обробки
накопичених даних про характеристики товарів.
До основних факторів, які повинні враховувати-
ся митним органом для створення об’єктивної бази
цінової інформації, належать:
— код товару згідно з УКТЗЕД;
— найменування товару, його комерційна назва;
— метод здійснення зовнішньоекономічної опе-
рації (прямий або через посередників);
— наявність (відсутність) знижок під час
здійснення купівлі-продажу товару, вид знижки;
— умови поставки товару, вид (види) транспор-
ту, що використовується для його переміщення;
— країна походження товару;
— виробник товару;
— функції, які виконує товар, і сфера його зас-
тосування;
— специфічні характеристики товару, фізичні
параметри, комплектація товару (для складних ви-
робів), якісні показники, дизайн, матеріали, з яких
товар виготовлено, тощо;
— товарний знак на товарі, престижність товару,
його новизна, репутація на ринку тощо;
— технологія виготовлення товару;
— інші фактори.
Зазначимо, що більшість цих відомостей відсутні
в зовнішньоекономічних договорах (контрактах), то-
варотранспортних й товаросупровідних документах,
отже, цілком зрозуміло, що існуюча в митних орга-
нах цінова база даних митних вартостей має недоста-
ньо науковообґрунтований характер (рис. 4).
Для підтвердження цього висновку можна навес-
ти простий приклад. На ринку України сьогодні на-
лічується понад 25 торгових марок імпортних праль-
них порошків, які виготовляються в різних країнах
різними виробниками й мають різне призначення (для
пральних машин типу „автомат” тощо). Наведені вище
фактори, які впливають на ціну товару, можна стовідсот-
ково застосувати для диференціації пральних порошків,
у результаті чого ми можемо отримати як мінімум
близько 100-а категорій товару, згрупованого за різни-
ми ознаками. Якщо враховувати, що УКТЗЕД налічує
в собі понад 11000 кодів товарів, то можна тільки уяви-
ти собі, яка має бути цінова база даних Держмитслуж-
би та митних органів України. З іншого боку, невраху-
вання факторів, що впливають на формування цінової
бази митної вартості товарів, є головним ризиком
суб’єктів ЗЕД під час переміщення товарів через мит-
ний кордон України, зокрема під час їх імпорту.
Питання визначення країни походження това-
ру частково були врегульовані Кіотською конвенцією,
якою були встановлені три основні критерії визначен-
ня країни походження: критерій переробки, критерій
відсоткового вмісту, а також перелік товарів, країною
походження яких буде вважатися та держава, у якій
товар був цілком зроблений.
Під „країною походження товарів” у Конвенції
розуміється країна, у якій ці товари були вироблені чи
Н. В. Осадча
79
Економічний вісник Донбасу № 2 (24), 2011
Н. В. Осадча
Початок процедури контролю за правильністю визначення митної вартості товару
Перевірка вповноваженою особою ПМО або відділу контролю митної вартості відомостей, що містяться у поданих
для підтвердження заявленої митної вартості товарів документах (декларація митної вартості (ДМВ), ВМД, інші
документи, що підтверджують заявлену митну вартість)
Потреба у поданні декларантом
додаткових документів щодо митної
вавартості
Ні Так
Подання декларантом додаткових документів (каталоги, специфікації, прейскуранти, калькуляція фірми - виробника
товару, відомості про якісні характеристики товару, інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про
вартість товару та/або сировини тощо)
Задекларована митна вартість
товарів визнається правильною Ні
Так
Проставляння посадовою особою відмітки «Митну
вартість визнано» на ДМВ або іншому документі,
на підставі якого здійснюється митне оформлення
товарів
Визначення митної вартості митним органом
на підставі наявної інформації та поданих
документів. Оформлення Рішення про
визначення митної вартості товарів (Рішення)
Декларант погоджується з
рішенням
Ні Так
За бажанням декларанта, випуск
товарів у вільний обіг під гарантійні
зобов'язання
Сплата податків і зборів згідно з
митною оцінкою
Оскарження декларантом рішення митного органу щодо митної
вартості товарів
1 2
80
Економічний вісник Донбасу № 2 (24), 2011
Закінчення процесу
2
Митний орган вищого рівня або суд
визнає Рішення митного органу щодо
митної вартості не правильним
Ні Так
1
Повернення суми надмірно сплачених податків і зборів
Прийняття остаточного рішення щодо митної
вартості товарів, що оформлюються
виготовлені, згідно з критеріями, установленими для
цілей застосування Митного тарифу, кількісних обме-
жень або будь-яких інших галузевих норм. Товари,
цілком вироблені в певній країні, розглядаються Кон-
венцією як такі, що походять з цієї країни. Товари,
цілком вироблені в певній країні, можуть містити в
собі тільки такі категорії:
(a) корисні копалини, видобуті з надр цієї країни,
у її територіальних водах або на її морському дні;
(b) продукцію рослинного походження, вирощену
чи зібрану в цій країні;
(c) тварин, що з’явилися на світ і вирощені в цій
країні;
(d) продукцію тваринного походження, отрима-
ну в цій країні;
(е) продукцію мисливського чи рибальського
промислу в цій країні;
(f) продукцію морського рибальського промис-
лу й іншу продукцію морського походження, отрима-
ну в результаті промислу судном цієї країни;
(g) продукцію, отриману на борту рибоперероб-
ного судна цієї країни виключно з видів продукції,
перелічених у пункті (f);
(h) продукцію, отриману з морського дна чи надр
за межами територіальних вод цієї країни, за умови,
що зазначена країна має ексклюзивні права на освоє-
ння такого морського дна чи надр;
(i) брухт і відходи виробництва та переробки, а
також вироби, що були в користуванні, зібрані в цій
країні й придатні лише для переробки як сировина;
(k) товари, виготовлені в цій країні виключно з
продукції, зазначеної в пунктах (а) — (i) [15].
Якщо виробництво товарів здійснюється за уча-
стю щонайменше двох країн, то походження таких
товарів повинно визначатися відповідно до критерію
істотної переробки.
Якщо критерій істотної переробки виражається у
відсотковому відношенні до загальної вартості товарів,
то значення вартості, які необхідно враховувати, містять
у собі:
— у разі ввезення матеріалів — ціну в момент
ввезення товару, що обкладається митом, або в разі
ввезення матеріалів невстановленого походження —
першу документально підтверджену ціну, сплачену за
них на території країни, у якій вони були виготовлені;
— у разі ввезення виготовлених товарів — ціну
франко-завод чи ціну в момент вивезення відповідно
до положень національного законодавства.
Операції, що не забезпечують одержання основ-
них характеристик чи властивостей товарів або забез-
печують їх лише незначною мірою, та, зокрема, опе-
рації, що включають у себе одну чи кілька операцій з
нижченаведеного списку, не повинні розглядатись як
істотні операції з виробництва чи переробки товарів:
Рис. 4. Алгоритм визначення митної вартості
Н. В. Осадча
81
Економічний вісник Донбасу № 2 (24), 2011
(а) операції, необхідні для забезпечення схорон-
ності товарів під час транспортування чи збереження;
(b) операції з поліпшення упакування чи комер-
ційної придатності товарів або з їх підготовки до транс-
портування, що включають у себе дроблення сипучих
вантажів, угрупування пакувань, сортування та кла-
сифікацію, повторне пакування;
(c) найпростіші складальні операції;
(d) змішування товарів різного походження за
умови, що характеристики отриманої продукції в
основному не відрізняються від характеристик товарів,
що змішуються.
Країна походження товару має важливе значен-
ня для митного оформлення митного контролю та виз-
начення митної вартості. Країна походження товару
визначається з метою застосування тарифних та нета-
рифних заходів регулювання ввезення товару на мит-
ну територію України та вивезення товару з цієї тери-
торії, а також забезпечення обліку товарів у статистиці
зовнішньої торгівлі.
Визначення країни походження товару здійсню-
ється на основі принципів міжнародної практики. По-
рядок визначення країни походження товару встанов-
люється розділом 49 Митного кодексу України.
Країною походження товару вважається країна,
у якій товар був повністю вироблений або підданий
достатній переробці відповідно до критеріїв, встанов-
лених Митним кодексом.
При цьому під країною походження товару може
розумітись група країн, митні союзи країн, регіон чи
частина країни, якщо є необхідність їх виділення з
метою визначення походження товару.
У підприємницькій діяльності та при здійсненні
митної справи має значення документальне підтверд-
ження відповідності товару. Для підтвердження поход-
ження товару митний орган вправі вимагати подання
сертифіката про походження такого товару. Так, у разі
вивезення товарів з митної території України сертифі-
кат про походження товару в тих випадках, коли він
необхідний і це відображено у національних правилах
країни ввезення чи передбачено міжнародними дого-
ворами України, видається уповноваженим на це KM
України органом. При ввезенні товару на митну тери-
торію України сертифікат про походження товару по-
дається обов’язково:
1) на товари, що походять з країн, яким Україна
надає преференції за Митним тарифом України,
2) на товари, ввезення яких з відповідної країни
регулюється кількісними обмеженнями (квотами) чи
іншими заходами регулювання зовнішньоекономічної
діяльності,
3) якщо це передбачено міжнародними догово-
рами України, згода на обов’язковість яких надана
Верховною Радою України, а також законодавством
України в галузі охорони довкілля, здоров’я населен-
ня, захисту прав споживачів, громадського порядку,
державної безпеки та інших життєво важливих інте-
ресів України;
4) у випадках, коли в документах, які подаються
для митного оформлення, немає відомостей про по-
ходження товарів або у митного органу є достатні
підстави вважати, що декларуються недостовірні відо-
мості про походження товарів.
Таким основним документом є сертифікат про
походження товару. Сертифікат про походження това-
ру має однозначно свідчити про те, що зазначений
товар походить з відповідної країни і має містити:
1) письмову заяву експортера про країну поход-
ження товару,
2) письмове посвідчення компетентного органу
країни вивезення, який видав сертифікат, про те, що
наведені у сертифікаті відомості відповідають дійсності.
Сертифікат про походження товару подається
разом з митною декларацією, декларацією митної вар-
тості та іншими документами, що подаються для мит-
ного оформлення. У разі втрати сертифіката приймаєть-
ся його офіційно завірений дублікат. У разі виникнен-
ня сумнівів з приводу достовірності сертифіката чи
відомостей, що в ньому містяться, включаючи відо-
мості про країну походження товару, митний орган
може звернутися до органу, що видав сертифікат, або
до компетентних організацій країни, зазначеної як краї-
на походження товару, з проханням про надання до-
даткових відомостей.
Товар не вважається таким, що походить з відпо-
відної країни доти, доки митні органи у передбачених
чинним законодавством випадках не одержать належ-
ним чином оформлений сертифікат про походження
товару або затребувані ними додаткові відомості.
Товари, походження яких достовірно не встанов-
лено, випускаються митним органом за умови сплати
мита за повними ставками. До товарів може застосо-
вуватися (відновлюватися) режим найбільшого спри-
яння або преференційний режим за умови одержання
належним чином оформленого посвідчення про їх
походження не пізніше, ніж через рік з дати здійснен-
ня митного оформлення.
Визначення країни походження впливає на митну
вартість, отже і на види та ставки податків і зборів, що
стягуються з товару, що переміщується через митний
кордон України, зокрема в режимі імпорт (ІМ 40).
Документ, який засвідчує походження товару з
країн, які розвиваються, і на які розповсюджується
тарифний преференційний режим — це сертифікат
походження, який видається торговельно-промисло-
вою палатою (рис. 5).
Н. В. Осадча
82
Економічний вісник Донбасу № 2 (24), 2011
Відсутність сертифіката, неможливість його
пред’явлення митному органу або невиконання інших
умов, передбачених Договором, зобов’язує імпорте-
ра сплачувати ввізне мито за максимальними ставка-
ми. Питання звільнення від сплати мита або його по-
вернення може розглядатися митним органом тільки
за наявності заповненого належним чином сертифіка-
та. Повернення сплаченого мита можливо лише у разі
пред’явлення митним органам сертифіката не пізніше,
ніж через один рік після ввезення товару. Після цього
терміну питання повернення мита не розглядається.
Сертифікат повинен містити конкретні відомості
про товар, на який він виданий, а саме: кількість місць
і вигляд упаковки, опис товару, згідно з яким можна
однозначно провести ідентифікацію, вагу брутто і нет-
то. Крім того, вносяться назви і адреси експортера і
імпортера, способи транспортування і маршрут руху.
Національне законодавство України, яке регулює
використання ставок мита, визначає, що ввізне мито,
яким обкладаються імпортовані товари, є диферен-
ційованим. До товарів застосовуються преференційні,
пільгові і повні ставки ввізного мита відповідно до
Єдиного митного тарифу України.
У цьому законі надано ґрунтовні роз’яснення про
застосування мита в залежності від країни походжен-
ня товару.
Відповідно до договорів, підписаних з країнами
Балтії, документом, який підтверджує походження то-
варів з цих країн і дозволяє не використати імпортне
мито у разі ввезення в Україну, це сертифікат за фор-
мою „EUR-1” і „EUR-2”. Отже ставка мита залежить
від країни походження товару (табл.2)
Загальний алгоритм визначення країни походжен-
ня товарів поданий на рис. 5. Значний вплив на таке
рішення мають критерій переробки, критерій відсот-
кового вмісту, а також перелік товарів, країною по-
ходження яких буде вважатися та держава, у якій то-
вар був цілком зроблений. Митниці надається сертиф-
ікат походження, який в свою чергу видається торго-
во-промисловою палатою.
Код товару впливає на митну вартість товару,
отже і на суму митних зборів та податків. Ставки мита
в залежності від коду товару за ТНЗЕД встановлено
Законом України „Про Митний тариф України” від
05.04.2001 р. №2371-III. Ставки акцизного збору
відповідно до коду товару встановлено законами
України. Декларанти досить часто вказують неправиль-
ний код товару з метою уникнення сплати митних пла-
тежів чи їх заниження. Тому за необхідністю інспек-
тор повинен звертатися до відділу класифікації .
В Україні існує низка товарів, які підпадають під
критерій ризику. Під час ввозу такого товару у про-
грамі „Інспектор-2006” з’являється червоне вікно, яке
вказує інспектору на те, що товар „ризикований”. Пе-
релік товарів групи „ризику”, групи „прикриття” по-
стійно поповнюється, він затверджується ДМСУ. Митні
органи зіткнулися з наступною проблемою — визна-
чення коду товару згідно з ТНЗЕД (система класифі-
кації Російської федерації). Варто зауважити, що Мит-
ним тарифом України передбачена надто складна і де-
тальна структура класифікації товарів, а це створює
досить привабливе підґрунтя для різноманітних зло-
вживань декларантів у вигляді навмисного неправиль-
ного визначення коду товару з метою заниження мит-
ної вартості імпортованого товару. Тому перед митни-
ми органами стоїть непроста задача — не допускати
таких зловживань, а перед Державною митною служ-
бою — внести корективи у класифікацію товарів.
Отже, формування алгоритмів митних процедур
в межах кожного режиму передбачає виділення та
Таблиця 2
Види сертифікатів про походження товару та їх вплив на визначення розміру ставки мита
Вид
сертифі
кату
Країни, до товарів яких
застосовується сертифікат
Підстави для надання
сертифікату
Режим сплати мита у
разі надання
сертифікату при
митному оформленні
СТ-1 Країни СНД Угоди про вільну торгівлю в
межах країн СНД
EUR-1 Країни Балтії Двосторонні Угоди про вільну
торгівлю
Звільнення від сплати
мита
OF
ORIGIN
ЄС, інші країни, до товарів
яких застосовується режим
найбільшого сприяння або
національний режим
Торговельно-економічні угоди,
що передбачають надання
режиму найбільшого сприяння
або національного режиму
Пільгова ставка мита
A Країни, що розвиваються Часткове або повне
звільнення від сплати
мита
Н. В. Осадча
83
Економічний вісник Донбасу № 2 (24), 2011
Рис. 5. Алгоритм визначення країни походження товарів
Н. В. Осадча
Наявність сертифіката про
походження товару
Ні Так
Прийняття рішення про визнання країни
походження невідомою
Наявність декларації про
походження товару
Ні Так
Наявність попереднього рішення про
країну походження товарів
Ні Так
Відомості в декларації про
походження й ін. документах
співпадають, інших відомостей
не встановлено
Так
Прийняття рішення про визнання
задекларованої країни походження
Ні
Закінчення процесу прийняття рішення щодо визначення країни походження товару
Подання декларантом додаткових
відомостей про країну походження
товару
Подання декларантом сертифіката про
походження товару
Достатність додаткових
відомостей
Ні Так
Застосування пільгової ставки мита Нарахування повної ставки мита
Аналіз поданих документів
Початок процесу прийняття рішення щодо визначення країни походження товару
84
Економічний вісник Донбасу № 2 (24), 2011
розглядання окремих блоків прийняття рішення, що
впливають на величину митного тарифу та нетарифні
обмеження.
На прийняття рішення щодо оформлення товарів
суттєво впливають такі блоки:
1. Визначення митної вартості.
2. Визначення країни походження.
3.Визначення коду товару згідно УКТЗЕД.
Митна вартість товару є найбільш спірним еле-
ментом системи врегулювання митно-тарифних та не-
тарифних відносин. Держава використовує такий
інструмент як коригування митних надходжень до
бюджету, тому що величина митного тарифу змен-
шується з часом, а потреба в цьому виді надходження
у держави збільшується. Штучне збільшення бази опо-
даткування митом стає й додатковим обмежувальним
заходом щодо надходження імпорту та пресом для
підприємців. Систему „індикативних цін” необхідно
привести до міжнародних вимог, встановлювати їх на
рік та шукати шляхи наповнення бюджету у розши-
ренні малого бізнесу.
Значний вплив на рішення щодо країни поход-
ження мають критерії переробки, критерії відсотково-
го вмісту, а також перелік товарів, країною походжен-
ня яких буде вважатися та держава, у якій товар був
цілком зроблений. Митниці надається сертифікат по-
ходження, який видається торгово-промисловою па-
латою та підтверджує отримані пільги. Тобто попереднє
рішення приймається без урахування отримання пільг.
Підприємці шукають шляхи підробки країни походжен-
ня товару за допомогою зміни кодування чи підробки
сертифікатів. Тому митному органу доцільно приділити
більше уваги верифікації документів.
Зазначимо, що законодавством України перед-
бачена надто складна і детальна структуру класи-
фікації товарів, а це створює досить привабливе
підґрунтя для різноманітних зловживань декларантів
у вигляді навмисного неправильного визначення коду
товару з метою заниження митної вартості імпорто-
ваного товару. Необхідно внести коригування в УКТ-
ЗЕД у відповідності з міжнародними вимогами з ме-
тою недопущення таких зловживань.
Отже, до нової редакції Митного кодексу Украї-
ни слід внести наступні зміни щодо режиму імпорту.
1. Метою даного режиму є ввезення товару на
територію України для вільного обігу.
2. Суб’єктами є резистенти та нерезиденти Ук-
раїни, які займаються зовнішньоекономічною діяльні-
стю та мають певні домовленості з іншими країнами.
3. Терміни розміщення товару під такий режим
не обмежений.
4. До стимулів відноситься відсутність термінів
перебування на цій території. Розмір мита залежить від
групи товару у відповідності до УКТ ЗЕД та міжна-
родних домовленостей. При визначенні митної вартості
переважним є перший метот
5. До обмежень відноситься сплата мита, подат-
ку на додану вартість, акцизного збору на товари.
Нетарифні обмеження у відповідності до міжнародних
домовленостей. До обмежень відноситься також не-
обхідність видаччи сертифікату відповідності та сер-
тифікату походження.
6.До алгоритму слід віднесті такі операції. Підпи-
сання контракту суб’єктом. Облік суб’єкта в митно-
му органі, який знаходяться в зоні діяльностіпідприє-
мця. Фактичне ввезення товару.
Суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності за не-
обхідності здійснює митне оформлення будь-яких ван-
тажів до моменту здійснення митного оформлення
шляхом подання попередньої декларації. Відсутність
облікової картки суб’єкта зовнішньоекономічної діяль-
ності є підставою для відмови у митному оформленні
вантажів.
Процедура митного оформлення імпортних то-
варів на митну територію України представлена і
здійснюється у такій послідовності:
Підприємство звертається до внутрішньої митниці
у вантажний відділ за місцем акредитації для оформ-
лення попереднього повідомлення на імпорт товару.
За необхідності мають бути сплачені належні платежі.
За умови правильності складання декларація оформ-
люється митницею і вводиться до центральної бази да-
них (ЦБД) за допомогою супутникового зв’язку про-
тягом 4-х годин після оформлення декларації, товар
прибуває на кордон. Перевізник звертається до при-
кордонної митниці. Прикордонна митниця шляхом пе-
регляду вантажна митна декларація в ЦБД звіряє відо-
мості перевізника і вантажу з наявними в базі даних.
Проводиться огляд вантажу. За відсутності зауважень
вантаж направляється у внутрішню митницю для по-
дальшого митного оформлення. В ЦБД робиться
відмітка про пропуск вантажу.
Далі йде митне оформлення товару. Основними
ключовими елементами (блоками) оформлення товарів
на внутрішній митниці є:
1. Визначення митної вартості.
2. Визначення країни походження.
3. Визначення коду товару у відповідності з УК-
ТЗЕД.
4. Здійснення заходів тарифного та нетарифного
регулювання.
Декларантом подається до митного органу, до
якого він подав попередню декларацію подається
вантажна митна декларація та пакет супровідних до-
кументів. Далі здійснюються митні процедури щодо
перевірки країни походження, кода УКТ ЗЕД, пра-
Н. В. Осадча
85
Економічний вісник Донбасу № 2 (24), 2011
Н. В. Осадча
вильності нарахування митної вартості. За необхід-
ності здійснюється митний огляд. Далі декларант
сплачує всі податки та збори та товар випускається
у вільний обіг.
Література
1. International Organization for Standardization
[Електронний ресурс] / Режим доступу : http://
www.iso.org/, вільний. — Загол. з екрану. 2. Сагай-
дак М. В. Стандарт ISO 9001:2001 як механізм забез-
печення якості надання управлінських послуг /
М. В. Сагайдак // Державне будівництво [Електронне
фахове видання]. — 2009. — № 2. — Режим досту-
пу : www.nbuv.gov.ua/e-journals/DUTP/2009_2/
doc_pdf/Sagaydak.pdf, вільний. — Загол. з екрану.
3. Бліхар М. М. Митна політика країн ЄС у контексті
інтеграції до СОТ: реалії та перспективи для України /
М. М. Бліхар // Світове господарство та міжнародні
економічні відносини. — 2008. — № 7 (85). — С. 3 —
7. 5. Гребельник О. Митна політика в умовах транс-
формації економічної системи / О. Гребельник // Вісн.
Академії митної служби України. — 1999. — № 4. —
С. 74 — 80. 6. Лукьяненко Е. В. Налоговое регули-
рование международной торговки товарами / Е. Лу-
кьяненко. — Донецк : ИЭП НАН Украины, 2007. —
452 с. 7. Россинский Б. В. Таможенные режимы по
российскому законодательству. Обзор и определение
/ Б. В. Россинский // Закон. — 2006. — №6. — С. 5 —
12. 8. Шестакова М. О таможненных режимах /
М. Шестакова // Право и экономика. — 2006. — № 9.
— С. 79 — 88. 9. Науменко В. П. Митне регулюван-
ня зовнішньоекономічної діяльності в Україні /
В. П. Науменко, П. В. Пашко, В. А. Русаков, — К. :
Знання, 2006. — 394 с. 10. Додин Е. Новый вид ре-
жима в таможеннои деле Украины / Е. Додин // За-
кон. — 2006. — № 6. — С. 59 — 62. 11. Смирнов І. Г.
Логістична характеристика митних режимів в Україні
(зовнішньоторговельний контекст) / І. Г. Смирнов //
Зовнішня торгівля: право та економіка. — 2007. —
№ 2(31). — С. 6 — 14. 12. Елиферов В. Г. Бизнес-
процессы. Регламетация и управление : учебник /
В. Г. Елиферов, В. В. Репин. — М. : ИНФРАМ-М, 2008.
— 319 с. 13. Науменко В. Мінімізація ризиків при
митному оформленні : навч. посіб. для студ. вищ. навч.
закл. / В. Науменко — К. : ЗАТ „Август”, 2003. —
224 с. 14. Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України від
05.10.98 № 1598 „Про затвердження Порядку визна-
чення митної вартості товарів та інших предметів у разі
переміщення їх через митний кордон України” [Елек-
тронний ресурс]. — Режим доступу : http://mito.org.ua.
15. Науменко В. Особенности определения страны
происхождения импортного товара / В. Науменко //
Митний брокер. — 2002. — №1(68). — С. 77 — 87.
Осадча Н. В. Алгоритми операцій в межах
митного режиму імпорту
У статті проаналізовані елементи митних проце-
дур в межах митного режиму імпорту, побудовані
алгоритми митних операцій та визначені напрями їх
удосконалення.
Ключові слова: алгоритм, система управління
якістю, імпорт, митна вартість, країна походження.
Осадчая Н. В. Алгоритмы операций в рам-
ках режима импорта
В статье проанализированы элементы таможен-
ных процедур режима импорта, построены алгорит-
мы таможенных операций и определены направления
их совершенствования.
Ключевые слова: алгоритм, система управления
качеством, импорт, таможенная стоимость, страна
происхождения.
Osadcha N. V. Algorithms of import operations
In article elements of customs procedures of a mode
of import are analysed, algorithms of customs operations
are constructed and directions of their perfection are
defined.
Key words: algorithm, a control system of quality,
import, customs cost, country of origin.
Стаття надійшла до редакції 25.04.2011
Прийнято до друку 27.05.2011
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-24110 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-3772 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T04:36:39Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Осадча, Н.В. 2011-07-08T15:21:07Z 2011-07-08T15:21:07Z 2011 Алгоритми операцій в межах митного режиму імпорту / Н.В. Осадча // Економічний вісник Донбасу. — 2011. — № 2. — С. 71-85. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24110 339.543.36(477) У статті проаналізовані елементи митних процедур в межах митного режиму імпорту, побудовані алгоритми митних операцій та визначені напрями їх удосконалення. Ключові слова: алгоритм, система управління якістю, імпорт, митна вартість, країна походження. В статье проанализированы элементы таможенных процедур режима импорта, построены алгоритмы таможенных операций и определены направления их совершенствования. Ключевые слова: алгоритм, система управления качеством, импорт, таможенная стоимость, страна происхождения. In article elements of customs procedures of a mode of import are analysed, algorithms of customs operations are constructed and directions of their perfection are defined. Key words: algorithm, a control system of quality, import, customs cost, country of origin. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Фінанси Алгоритми операцій в межах митного режиму імпорту Алгоритмы операций в рамках режима импорта Algorithms of import operations Article published earlier |
| spellingShingle | Алгоритми операцій в межах митного режиму імпорту Осадча, Н.В. Фінанси |
| title | Алгоритми операцій в межах митного режиму імпорту |
| title_alt | Алгоритмы операций в рамках режима импорта Algorithms of import operations |
| title_full | Алгоритми операцій в межах митного режиму імпорту |
| title_fullStr | Алгоритми операцій в межах митного режиму імпорту |
| title_full_unstemmed | Алгоритми операцій в межах митного режиму імпорту |
| title_short | Алгоритми операцій в межах митного режиму імпорту |
| title_sort | алгоритми операцій в межах митного режиму імпорту |
| topic | Фінанси |
| topic_facet | Фінанси |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24110 |
| work_keys_str_mv | AT osadčanv algoritmioperacíivmežahmitnogorežimuímportu AT osadčanv algoritmyoperaciivramkahrežimaimporta AT osadčanv algorithmsofimportoperations |