Доктринальні засади розвитку харчової та переробної промисловості України

Обґрунтовуються конкретні пропозиції щодо опрацювання і реалізації доктрини розвитку харчової та переробної промисловості України. Ключові слова: держава, доктрина, харчова та переробна промисловість, продовольчий комплекс, розвиток....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автор:	Чеботарьов, В.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2011
Назва видання:	Економічний вісник Донбасу
Теми:	Економічна теорія
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24137
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Доктринальні засади розвитку харчової та переробної промисловості України / В.А. Чеботарьов // Економічний вісник Донбасу. — 2011. — № 3. — С. 4-9. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-24137
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-241372025-02-09T17:44:32Z Доктринальні засади розвитку харчової та переробної промисловості України Доктринальные основы развития пищевой и перерабатывающей промышленности Украины Doctrine bases of development of food retail and processing industry of Ukraine Чеботарьов, В.А. Економічна теорія Обґрунтовуються конкретні пропозиції щодо опрацювання і реалізації доктрини розвитку харчової та переробної промисловості України. Ключові слова: держава, доктрина, харчова та переробна промисловість, продовольчий комплекс, розвиток. Обосновываются конкретные предложения по разработке и реализации доктрины развития пищевой и перерабатывающей промышленности Украины. Ключевые слова: государство, доктрина, пищевая и перерабатывающая промышленность, продовольственный комплекс, развитие. The concrete propositions about elaboration and doctrine’s realization of food and processing industry’s development in Ukraine are grounding. Key words: state, doctrine, food and processing industry, food complex, development. 2011 Article Доктринальні засади розвитку харчової та переробної промисловості України / В.А. Чеботарьов // Економічний вісник Донбасу. — 2011. — № 3. — С. 4-9. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24137 [338.439:346](477) uk Економічний вісник Донбасу application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Економічна теорія Економічна теорія
spellingShingle	Економічна теорія Економічна теорія Чеботарьов, В.А. Доктринальні засади розвитку харчової та переробної промисловості України Економічний вісник Донбасу
description	Обґрунтовуються конкретні пропозиції щодо опрацювання і реалізації доктрини розвитку харчової та переробної промисловості України. Ключові слова: держава, доктрина, харчова та переробна промисловість, продовольчий комплекс, розвиток.
format	Article
author	Чеботарьов, В.А.
author_facet	Чеботарьов, В.А.
author_sort	Чеботарьов, В.А.
title	Доктринальні засади розвитку харчової та переробної промисловості України
title_short	Доктринальні засади розвитку харчової та переробної промисловості України
title_full	Доктринальні засади розвитку харчової та переробної промисловості України
title_fullStr	Доктринальні засади розвитку харчової та переробної промисловості України
title_full_unstemmed	Доктринальні засади розвитку харчової та переробної промисловості України
title_sort	доктринальні засади розвитку харчової та переробної промисловості україни
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Економічна теорія
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24137
citation_txt	Доктринальні засади розвитку харчової та переробної промисловості України / В.А. Чеботарьов // Економічний вісник Донбасу. — 2011. — № 3. — С. 4-9. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT čebotarʹovva doktrinalʹnízasadirozvitkuharčovoítapererobnoípromislovostíukraíni AT čebotarʹovva doktrinalʹnyeosnovyrazvitiâpiŝevojipererabatyvaûŝejpromyšlennostiukrainy AT čebotarʹovva doctrinebasesofdevelopmentoffoodretailandprocessingindustryofukraine
first_indexed	2025-11-28T22:42:31Z
last_indexed	2025-11-28T22:42:31Z
_version_	1850075790487584768
fulltext	4 Економічний вісник Донбасу № 3 (25), 2011 НАУКОВІ СТАТТІ В. А. Чеботарьов Постановка проблеми. Структурна деформо- ваність продовольчого комплексу України, зокрема її харчової та переробної промисловості, світовий досвід опрацювання та здійснення структурних реформ досліджень теоретико-методологічних основ пробле- ми свідчать, що однією із визначальних інституціональ- них передумов її розв’язання є розробка загальнодер- жавної доктрини розвитку продовольчої сфери краї- ни. Наразі подібного офіційного документу в Україні не існує. Тому перед вітчизняною економічною нау- кою одним з першочергових постає питання розроб- ки доктрини розвитку харчової та переробної промис- ловості країни на тривалу перспективу, для чого, цілком логічно, спочатку необхідно визначити відповідні засади. Протягом минулого десятиліття завдяки по- єднанню пошуків колективів Інституту економіки НАН та Інституту аграрної економіки УААН, а також Ради з вивчення розміщення продуктивних сил Ук- раїни НАН були опрацьовані ґрунтовні документи у даному напрямі [1-5]; у свою чергу автор оприлюд- нив рекомендації щодо розв’язання означеного пи- тання [6, 7]. Але, жодна з пропозицій науковців не знайшла відгуків від влади. Лише наприкінці 2010 р. вище керівництво краї- ни повертається до поставленої проблеми: на офіцій- ному сайті Міністерства аграрної політики та продо- вольства розміщено Проект Указу Президента Украї- ни „Про затвердження Національної доктрини рефор- мування та розвитку агропродовольчого комплексу України” та Проект цієї Національної доктрини [8, 9]. Мтою статті є визначення концептуальних по- ложень розвитку продовольчої сфери, її головних зав- дань якісного й кількісного характеру та логіки опра- цювання і реалізації доктрини харчової та переробної промисловості України. Виклад основного матеріалу. У контексті су- часного соціально-економічного стану переробної сфери продовольчого комплексу країни та опрацю- вання цієї проблеми, з урахуванням останніх тенденцій на світових продовольчих ринках й наслідків світової фінансової кризи 2008-2009 рр., а також виходячи з глобальних прогнозних орієнтирів, у якості головних доктринальних засад розвитку харчової та переробної промисловості (та їх відповідного змістовного визна- чення) пропонуємо виділити наступні: Доктрина харчової та переробної промисло- вості України — це системний нормативно-право- вий акт, який приймає орган державної законодавчої влади вищого рівня на зафіксований тривалий термін, що чітко встановлює стратегічну мету, показники, пріо- ритети розвитку галузі, інституціональні передумови, організаційно-економічні та правові основи реалізації вищезазначеного документу. Запропоноване категоріальне визначення доктри- ни харчової та переробної промисловості випливає із загального розуміння цього терміну, яке вміщено в зазначеному Проекті Національної доктрини: „Доктри- на — сукупність керівних принципів, політичних, гос- подарських, правових, соціальних і етичних поглядів на основні напрями реалізації політики держави” та визначення у цьому ж документі її ролі „як субсидіар- ного джерела права” [9]. Зазначені визначення допоможуть розкрити більш повно зміст інших доктринальних засад розвитку хар- чової та переробної промисловості. Призначення доктрини — визначення концеп- туальних положень, характеру та принципів співупо- рядкованості складових соціально-економічного роз- витку з класифікацією позитивних та негативних чин- ників у межах встановленого часового періоду, а та- кож логіки та механізмів досягнення зафіксованих па- раметрів. Невід’ємною складовою класифікації функціо- нального призначення доктрини є виділення її еконо- мічного, соціального та політичного аспектів (при вра- хуванні переходу в реальній дійсності одного змісту до іншого). Їхні основні риси полягають у наступному. Економічний аспект: формування високоефективного ресурсозберігаючого виробництва в галузі, що забез- печувало б стабільні високі порівняльні переваги Ук- раїни в системі міжнародного поділу праці і конкурен- УДК [338.439:346](477) В. А. Чеботарьов, кандидат економічних наук, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка ДОКТРИНАЛЬНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ХАРЧОВОЇ ТА ПЕРЕРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ Економічна теорія 5 Економічний вісник Донбасу № 3 (25), 2011 В. А. Чеботарьов тоспроможність вітчизняних харчових продуктів на внутрішньому і зовнішньому ринках. Соціальний ас- пект: становлення багатоукладної економіки і реально- го ефективного соціально-відповідального власника в харчовій та переробній промисловості, що за підсум- ком постане гарантом стабільного соціального середо- вища в продовольчому комплексі та національному господарстві у цілому. Політичний аспект: визначення інституціональних умов і механізмів здійснення рефор- мування галузі, спрямованого на затвердження со- ціально-орієнтованих форм господарювання і, у кінце- вому рахунку, на реалізацію Національної доктрини. Принципово важливим є те, що призначення док- трини, її економічні, соціальні та політичні аспекти мають розглядатися у контексті розвитку національної економіки й одночасно відображати глобальні тенденції розвитку. Розробка і реалізація доктрини харчової та пе- реробної промисловості у контексті загальнодержав- ного розвитку зумовлює необхідність оптимізації міжгалузевих відносин в рамках єдиного господар- чого комплексу (ЄГК) й урахування сумарного ефек- ту економічної, технологічної та соціальної взаємодії підкомплексів, сфер і галузей, а також ефекту міжре- гіональної та зовнішньоекономічної співпраці. Відоб- раження тенденцій глобального економічного розвит- ку потребує наступного: першочергово, у доктрині необхідно враховувати тенденції розвитку світового продовольчого ринку — загострення для переваж- ної більшості країн, у тому числі й найрозвинених, проблеми забезпечення продовольством, що за всіх інших умов підвищуватиме порівняльні переваги й конкурентоспроможність продукції вітчизняної хар- чової промисловості. У числі тенденцій природно- екологічного характеру, що найбільше впливають на агропродовольчий сектор України, необхідно виок- ремити: загрозу потепління у світовому масштабі; різке загострення проблеми води на планеті; зниження вмісту гумусу в ґрунті. Ймовірні наслідки дії вищезазначених чинників дають підстави зробити висновок: у переробній галузі найактуальнішими є проблеми підвищення ролі дер- жави у відтворювальному процесі та формування зам- кнутого кола виробничо-економіко-екологічного гос- подарювання, що має соціальну спрямованість. Виходячи з того, що доктрина має сформувати основу освоєння інноваційно-інвестиційного розвит- ку галузі, уважаємо за доцільне у якості терміну доктрини розвитку харчової та переробної промис- ловості України закласти період у двадцять років. Лише у рамках такого достатньо тривалого терміну є реальним опрацювання та реалізація заходів щодо си- стемного впровадження технологій ІV техніко-еконо- мічного укладу та переходу до технологій V укладу. В ідеалі необхідно буде також закласти підвалини освоє- ння технологій VІ техніко-економічного укладу. Разом з тим, із метою конкретизації та цілеспрямо- ваності заходів щодо реалізації доктрини у межах при- близно двадцятирічного терміну є принципово важли- вим виокремлення трьох етапів по сім років кожний. Це відповідає останнім підходам Кабінету Міністрів щодо переходу на засади середньострокового семирічного планування розвитку національного господарства. Стратегічна мета розвитку харчової та пере- робної промисловості України полягає у забезпеченні продовольчої безпеки країни на рівні науково-обґрун- тованих норм раціонального харчування та ефектив- ному використані експортного потенціалу галузі на основі її структурної трансформації та реалізації інно- ваційно-інвестиційної моделі розвитку. При цьому слід виходити з функціонального при- значення харчової та переробної промисловості й ха- рактеру міжгалузевих відносин у межах продоволь- чого комплексу країни. Безумовно, забезпечення про- довольчої безпеки держави можливе лише на підва- линах задіяння всіх галузей продовольчого комплек- су, харчова промисловість з яких є його інтегруюче- поєднуючим структурним елементом. Також підкрес- лимо, що оскільки мова йде про стратегію галузі, то у якості кількісних параметрів досягнення мети слід зак- ласти показники саме раціональних норм споживан- ня харчових продуктів. Із цього випливає, що на пев- них етапах реалізації доктрини кількісні критерії ма- ють уточнюватися. Так, за умов упровадження ефек- тивної державної регуляторної політики, і зокрема — у харчовій та переробній промисловості, цілком ре- альним є у межах перших двох семирічних термінів реалізації доктрини вихід на показники споживання всіх основних харчових продуктів громадянами Ук- раїни на рівні не нижче 80% від науково-обґрунтова- них раціональних норм. Визначення параметрів розвитку харчової та пе- реробної промисловості у методичному плані раціо- нально починати із встановлення їх якісних аспектів, які потім вже доцільно розкрити у кількісних показ- никах. Якісні параметри доктринального змісту пред- ставляють собою характеристики того, якими держа- ва представляє переробні галузі в інституціонально- му, економічному, соціальному,науковому та приро- доохоронному вимірах у межах загального терміну доктрини та кожного із семирічних етапів; які в су- купності складових виступають у якості рушійних чин- ників, а які — лімітуючими. Визначальним параметром якісної характери- стики галузі у межах двадцятирічного терміну реалі- зації доктрини є перетворення харчової та переробної 6 Економічний вісник Донбасу № 3 (25), 2011 В. А. Чеботарьов промисловості України на конкурентоспроможний на внутрішньо і зовнішньому продовольчому ринках сек- тор ЄГК, що забезпечує виробництво високоякісних харчових продуктів за доступними цінами для грома- дян країни. Дослідження дають підстави стверджувати, що головним лімітуючим чинником розвитку харчової та переробної промисловості є критична міра її струк- турної деформації. Разом з тим, принципово важли- вим вважаємо відмітити наступне: інституціональною передумовою такого положення є недооцінка значен- ня даної сфери у національній економіці та функціону- ванні її міжгалузевих відносин, а також ігнорування ролі харчової та переробної промисловості як голов- ного інтегруючого структурного елементу продоволь- чого комплексу. Рушійним же чинником розвитку хар- чової промисловості є її інноваційна структурна транс- формація. Головними завданнями доктрини доцільно виз- начити: 1. Освоєння інноваційної моделі розвитку хар- чової та переробної промисловості на основі впровад- ження високотехнологічних виробництв, а також пе- редових форм і методів виробничо-комерційної діяль- ності. 2. Формування сприятливого інвестиційного клімату в галузі (вихідною базою обґрунтування сис- теми заходів та важелів інвестиційної політики, і на макроекономічному, і на регіональному рівнях, є виз- начення масштабу інвестиційної проблеми, класифі- кація і методика розрахунку якої вже опрацьовано вітчизняними вченими [10]). 3. Випереджаючий розвиток науково-дослідних робіт в галузі як сфери продукування нового знання і впровадження досягнень науково-технічного прогре- су у виробництво. 4. Забезпечення високої якості харчових про- дуктів як головного засобу досягнення конкурентних переваг вітчизняної харчової та переробної промис- ловості на внутрішньому та світовому продовольчих ринках. 5. Формування структури сукупної робочої сили галузі, яка б відповідала передовому рівню сучасно- го виробництва та соціально-економічних відносин. 6. Розв’язання проблеми соціального відроджен- ня адміністративно-територіальних одиниць районно- го та селищного рівня, які є базою просторового роз- ташування підприємств переробної галузі. У якості пріоритетних галузей харчової та пе- реробної промисловості України обґрунтованим є виділення цукрової, олійно-жирової, борошно- круп’яної, м’ясо- та молокопереробної, лікеро-горіл- чаної, а також виробництво екологічно чистих харчо- вих продуктів у цих галузях і продуктів для дитячого харчування. Разом з тим, у контексті опрацювання док- тринальних засад розвитку харчової та переробної про- мисловості необхідним є також виділення головних сировинних зон кожної пріоритетної галузі, що за умов відповідного науково-обґрунтованого „поєднання” дасть змогу сформувати ефективно діючі продовольчі підкомплекси. Виділені пріоритетні галузі мають виступати го- ловним об’єктом спрямування заходів державної ре- гуляторної політики. Із урахуванням обмежених мож- ливостей Державного бюджету, його наявні фінансові ресурси доцільно спрямувати саме в ці продовольчі підкомплекси. Для їх сталого розвитку слід також опрацювати та прийняти відповідні Державні програ- ми, які, окрім державного фінансування, передбачали б дійові механізми першочергового заохочення коштів приватних інвесторів (бажано вітчизняних). Визначення основи доктрини харчової та пере- робної промисловості об’єктивно випливає з класи- фікації лімітуючого чинника розвитку галузі. Оскіль- ки у якості такого була визначена структура галузі, та цілком логічно, що й основою — головним об’єктом спрямування системи заходів державної регулятор- ної політики — має витупати структура харчової та переробної промисловості. Саму ж структуру галузі в укрупненому підході доцільно визначити у сукупності п’яти груп: вироб- ничо-комерційної, територіально-економічної, де- мографічної, соціально-економічної та зовнішньое- кономічної. Із погляду методики, використовуючи модель „ефекту бочки”, у межах кожної із вище- зазначених груп буде доцільним виділити лімітую- чий чинник — структуру, що дозволить визначити найбільш ефективні важелі структурної трансфор- мації харчової та переробної промисловості. У ціло- му ж, у контексті здійснення структурної політики в галузі буде раціональним використання досвіду структурних реформ агробізнесу щодо реалізації спільної аграрної політики Євросоюзу, спираючись на теорію С. Маансхолта. Механізмом реалізації доктрини харчової та пе- реробної промисловості буде обґрунтованим обра- ти інноваційну трансформацію її структури. Об’єктивна обумовленість такого механізму, що ха- рактеризується необхідністю перетворень якісного по- рядку, визначена особливою глибиною деформова- ності і структури харчової промисловості в цілому, і кожної її окремо взятої підгалузі. Інноваційна струк- турна трансформація виступає як адаптивна реакція на критичну міру незбалансованості переробної сфери (напівміри, або ж зміни фрагментарного характеру зроблять ще більш проблематичним розв’язання ком- 7 Економічний вісник Донбасу № 3 (25), 2011 В. А. Чеботарьов плексу економічних і соціальних питань та збільшать відставання вітчизняної харчової та переробної про- мисловості від рівня розвинених країн.) Лише сис- темна структурна трансформація галузі дозволить пе- рейти до інноваційної моделі її розвитку. У такому відношенні корисним буде також досвід реалізації в європейських країнах теорії домінуючої економіки відо- мого французького вченого Ф. Перру, який обґрунту- вав заходи методологічного характеру щодо ефектив- ного поєднання чинників виробництва в умовах особ- ливо бурхливого розвитку науково-технічного прогре- су в продовольчому комплексі. Економічним інструментарієм здійснення інноваційної структурної трансформації харчової та переробної промисловості має стати сукупність заходів індикативного планування. Вони у порядку реалізації соціально-економічних пріоритетів галузі містять визначення пропорцій між її підгалузями і про- дуктовими підкомплексами, що конкретизуються у системі індикаторів (показників). Сутність індикативного планування випливає із змісту змішаної системи економіки як партнерських відносин держави та приватного бізнесу й виявляєть- ся в його функціях. Основні з них: інформаційна, мо- тиваційна та координуюча. Реалізація інформаційної функції в харчовій та переробній промисловості обу- мовлює необхідність визначення державою макроеко- номічних пропорцій в галузі й конкретизацію їх у си- стемі індикаторів — основних показників, що зада- ють бізнесу орієнтири виробничо-комерційної діяль- ності. Наявність подібного роду орієнтирів виступає основою реалізації мотиваційної функції індикативно- го планування. Оскільки ж ринок у якості сутнісних має механізми регулювання які самоналагоджуються і множинний характер прийняття господарських рішень, остільки об’єктивно виникає необхідність на- явності органу, що здійснює оптимізацію функціону- вання і в цілому економічної системи, і її агрегованих структурних утворень. При чому, такий орган пови- нен мати статус верховного інституціонального суб’єкту. Відповідний статус може мати лише держа- ва. Звідси — логічний висновок щодо координуючої функції індикативного планування. Як аналоги визначення загальних підходів, по- становку єдиної стратегічної цілі й системи тактичних задач, механізми реалізації і засобів забезпечення інди- кативного планування доцільно обрати практику його здійснення у Франції, досвід розробки економічної програми Л. Ерхарда в Німеччині та економічну по- літику в Японії — „лінію Доджа”. У сучасних умовах конче необхідне опрацюван- ня й прийняття Закону „Про індикативне планування”. У ньому слід визначити правовий статус індикатив- них планів, методичну основу та порядок їх розроб- ки, співвідношення з іншими формами регулювання економіки, у тім числі й у продовольчій сфері (страте- гічним управлінням, стратегічним плануванням тощо). При цьому знаємо, що даний Закон вимагатиме сти- кування з іншими нормативними актами (а також їхнього коригування) в бюджетній, податковій, митній сферах. Звернемо увагу на вкрай небезпечну „інституці- ональну пастку” — зволікання з опрацюванням та прийняттям Закону „Про індикативне планування” може суттєво погіршити умови розвитку в межах се- редньо- та довгострокової перспективи не тільки хар- чової та переробної промисловості, а й національного господарства у цілому (автор намагався це довести ще у 2003 р. [6]). Відсутність такого закону є своєрі- дною „вибухівкою сповільненої дії” в реалізації сучас- них заходів Кабінету Міністрів щодо переходу на за- сади семирічного терміну планування в Україні. Стимулюючі чинники розвитку харчової та пе- реробної промисловості України полягають у наступ- ному: наявність потужного природно-ресурсного по- тенціалу галузі; величезні обсяги внутрішнього і зов- нішнього ринків харчових продуктів; висока інвести- ційна привабливість переважної більшості її галузей, що є особливо важливим з урахуванням прогнозова- ного відносно-надлишкового промислово-фінансово- го капіталу в країні. Стримуючі чинники розвитку переробної про- мисловості: нераціональна структура харчової та пе- реробної промисловості й у цілому — продовольчо- го комплексу країни; недостатній професійно-квалі- фікаційний рівень сукупної робочої сили галузі та техніко-технологічного забезпечення виробничо-ко- мерційного процесу; значні обсяги імпорту харчо- вих продуктів, тим більше, — переважно низьких якісних параметрів. Оскільки доктринальні засади мають визначити орієнтири на довготривалий розвиток харчової та пе- реробної промисловості країни, то особливо важли- вою є класифікація відповідних ризиків. При цьому, із метою забезпечення адекватності прогнозуючих заходів ризики слід диференціювати за основними групами: інституціональними, економічними та при- родно-екологічними. Із групи інституціональних, особливо у межах першого семирічного етапу, найбільш вагомими мо- жуть бути: суттєві дестабілізаційні прояви в сировинній сфері внаслідок імовірно непідготовленого переходу до ринку землі; недостатня керованість харчової та переробної промисловості, внаслідок відсутності спе- ціалізованого органу в управлінській структурі вико- навчої влади вищого рівня та високої тінізації галузі; 8 Економічний вісник Донбасу № 3 (25), 2011 В. А. Чеботарьов загальна висока присутність на вітчизняному продо- вольчому ринку іноземних суб’єктів господарюван- ня. Серед економічних ризиків особливо загрозливи- ми можуть бути: недостатня економічна рентабельність виробничо-комерційної діяльності вітчизняних товаро- виробників продовольчого комплексу, зокрема, — харчовій та переробній промисловості; посилення не- стабільності кон’юнктури світового ринку енергоре- сурсів, у результаті чого для вітчизняних товарови- робників у тому числі й у переробній галузі, дедалі більшого значення набуватиме проблема забезпечен- ня паливом; висока імовірність необґрунтованих дис- кримінаційних заходів іноземних конкурентів на світо- вому продовольчому ринку, особливо — з боку країн Євросоюзу. Можливостями подальшого розвитку харчової та переробної промисловості країни на довгостроко- ву перспективу, на наш погляд, є наступні: По-перше, недоспоживання більшості харчо- вих продуктів на внутрішньому ринку. Реалії такі, що дія такого чиннику не обмежиться одним термі- ном доктрини. По-друге, поглиблення світової продовольчої кри- зи. Є інституціональні та суто економічні підстави пе- редбачати, що остання, у майбутньому, матиме пер- манентний характер: на відміну від усіх інших (енер- гетичної, фінансової тощо) остаточно вона ніколи не буде подолана. На певних етапах розвитку людства, можливо, лише відносно зменшиться її гострота. По-третє, величезні потенційні обсяги сировини для виробництва високоякісних харчових продуктів в Україні. Важливим аспектом розробки концептуальних основ доктрини розвитку харчової та переробної про- мисловості виступає вирішення питання її варіантів. У вітчизняній і зарубіжній економічній літературі на цей рахунок існують різноманітні погляди. У зв’язку з цим зазначимо: 1. Необхідно у принциповому плані виключити одноваріантний підхід. 2. Розробку доктрини доцільно здійснювати за трьома варіантами. Перший має виходити з прогнозу максимально можливих темпів зростання вітчизняної економіки, продовольчого комплексу і цієї галузі, найсприятлив- іших для України тенденцій розвитку світової кон’юнктури і внутрішнього ринку, а також природ- но-кліматичних умов. Це варіант „максимум” або „оп- тимістичний”. В основу „песимістичного” варіанту (ва- ріант „мінімум”) варто закласти найнесприятливіший сценарій розвитку вищезазначених тенденцій. При розробці третього варіанту доцільно виходити з про- гнозів розвитку, максимально повно враховуючих і адекватно відображаючих усю сукупність чинників світової кон’юнктури і внутрішнього ринку, реальні обсяги внутрішніх і зовнішніх інвестицій, циклічні ко- ливання природно-кліматичних умов і перспективи зміни політичної ситуації. Цей „реальний” варіант док- трини слід закласти в основу практичного здійснення продовольчої політики (останній у контексті зміни си- туаційних чинників також буде потребувати коригувань і доповнень, що виступає об’єктивно необхідним і нормальним явищем). Визначальний методологічний принцип реалізації доктрини полягає у необхідності засто- сування диференційованого підходу до розвитку галузі. Сама диференціація має здійснюватися за системою напрямів: сформованими продовольчими підкомплексами; конкретними товарними групами харчових продуктів; регіонами (рівнем їх соціаль- но-економічного розвитку, інвестиційної привабли- вості, адаптованості до ринкових умов господарю- вання, географічним положенням); рівнем екологі- чного стану та охорони довкілля в тих чи інших ад- міністративно-територіальних одиницях та сировин- них зонах; наявності міжрегіональних взаємозв’- язків у тих чи інших адміністративно-територіаль- них одиниць; ступеню розвитку зовнішньоекономі- чних відносин регіонів в продовольчій сфері ( у тому числі, — наявності транскордонних форм співробі- тництва тих чи інших областей). Засади правового супроводу доктрини розвит- ку харчової та переробної промисловості у головно- му передбачають, на наш погляд, опрацювання логіки її інституціонального прийняття. Саму ж таку логіку доцільно вибудовувати наступним чином. Перший етап. Остаточний варіант доктрини має бути розглянутий Комісією з земельної реформи та продовольства (її доцільно утворити при Президенті України) та затверджений Радою національної безпе- ки та оборони. Другий етап. На підставі затвердженого РНБО варіанту доктрини Верховна Рада має прийняти Агро- продовольчий Закон, який окрім інших питань агро- продовольчої сфери буде регулювати й функціонування переробної галузі. Третій етап. Виходячи з положень Агропродоволь- чого Закону, вищому органу виконавчої влади країни — Кабінету Міністрів доцільно прийняти Державну цільову програму розвитку харчової та переробної промисловості України. Висновки та пропозиції. Місце і роль галузі, її інституціональне, економічне та суспільно-політич- не значення потребують створення трьох-чотирьох не- залежних самостійно працюючих наукових колективів, які б об’єднували фахівців дослідницьких, госпо- 9 Економічний вісник Донбасу № 3 (25), 2011 В. А. Чеботарьов дарських та державних органів, а також представ- ників бізнесу продовольчої сфери. Такі мобільні опе- ративні колективи на підставі попередньо опрацьова- них єдиних методологічних, методичних та інформа- ційних вихідних посилок мають висунути свої про- екти доктрини. Опрацювання остаточного варіанту проекту доктрини доцільно покласти на єдиний ко- лектив провідних науковців. У подальшому підсум- ковий варіант Доктрини реформування та розвитку харчової та переробної промисловості України після розгляду Радою Національної безпеки та оборони у якості офіційного законодавчого документу затверд- жується вищим керівництвом країни. Література 1. Про стратегію трансформації АПК і забезпе- чення продовольчої безпеки України. Наукова доповідь / за ред. І. І. Лукінова та П.Т. Саблука // Економіка АПК. — 2000. — № 8. — С. 3 — 36. 2. Саблук П. Концептуальні основи розробки аграрної (аграрно- продовольчої) доктрини України / П. Саблук, В. Юр- чишин. — К. : ІАЕ, 2002. – 29 с. 3. Кісіль М. І. Інве- стиційна та інноваційна складові доктрини аграрної по- літики України / М. І. Кісіль // Економіка АПК. — 2003. — № 7. — С. 82 — 87. 4. Продовольчий ком- плекс України: стан і перспективи розвитку в умовах економічної глобалізації : монографія / А. О. Ковален- ко, С. І. Князєв, Л. В. Дейнеко та ін. ; за ред. д-ра екон. наук, проф. Л. В. Дейнеко. — К. : Наук. світ, 2004. — 121 с. 5. Трегобчук В. М. Про довгостроко- ву стратегію сталого розвитку агропромислового ком- плексу / В. М. Трегобчук, Б. Й. Пасхавер, А. Е. Юзе- фович, І. В. Прокопа, Л. В. Молдаван, Д. Ф. Криса- нов, О. В. Шубравська, О. Л. Попова, М. Н. Скурсь- ка, В. Д. Яровий // Економіка АПК. — 2005. — № 7. — С. 3 — 11. 6. Чеботарьов В. А. Необхідність та умови структурної трансформації АПК на інноваційній основі / В. А. Чеботарьов // Економіка АПК. — 2003. — № 7. — С. 33 — 39. 7. Чеботарьов В. А. Іннова- ційна трансформація структури АПК як сутнісна озна- ка аграрної (аграрно-продовольчої доктрини) / В. А. Чеботарьов // Економіка АПК. — 2004. — № 8. — С. 31 — 37. 8. Указ Президента України „Про затвер- дження національної доктрини реформування та роз- витку агропродовольчого комплексу України від 07.09.2010” (Проект) / [Електронний ресурс]. — Ре- жим доступу : www.minagro.kiev.ua. 9. Національ- на доктрина реформування та розвитку агропродо- вольчого комплексу України (проект) / [Електронний ресурс]. — Режим доступу : www.minagro.kiev.ua. 10. Кисіль М. І. Тенденції і напрями активізації аг- рарного інвестиційного процесу / М. І. Кисіль // Еко- номіка АПК. — 2002. — № 4. — С. 66 — 71. Чеботарьов В. А. Доктринальні засади роз- витку харчової та переробної промисловості Ук- раїни Обґрунтовуються конкретні пропозиції щодо оп- рацювання і реалізації доктрини розвитку харчової та переробної промисловості України. Ключові слова: держава, доктрина, харчова та переробна промисловість, продовольчий комплекс, розвиток. Чеботарёв В. А. Доктринальные основы раз- вития пищевой и перерабатывающей промыш- ленности Украины Обосновываются конкретные предложения по разработке и реализации доктрины развития пищевой и перерабатывающей промышленности Украины. Ключевые слова: государство, доктрина, пище- вая и перерабатывающая промышленность, продоволь- ственный комплекс, развитие. Chebotarev V. A. Doctrine bases of development of food retail and processing industry of Ukraine The concrete propositions about elaboration and doctrine’s realization of food and processing industry’s development in Ukraine are grounding. Key words: state, doctrine, food and processing industry, food complex, development. Стаття надійшла до редакції 10.04.2011 Прийнято до друку 26.08.2011

Доктринальні засади розвитку харчової та переробної промисловості України

Репозитарії

Схожі ресурси