Основні поняття стійкості економічного розвитку
У статті проводиться дослідження поняття „стійкій розвиток”, його походження, визначення сутності та структури. Розглядається стійкість як основа стабільності стану підприємства, її види та фактори. Ключові слова: поняття стійкості, економічний розвиток, стабільний стан підприємства, види та фактори...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24140 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Основні поняття стійкості економічного розвитку / Т.С. Мірошніченко // Економічний вісник Донбасу. — 2011. — № 3. — С. 37-41. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-24140 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Мірошніченко, Т.С. 2011-07-08T16:46:42Z 2011-07-08T16:46:42Z 2011 Основні поняття стійкості економічного розвитку / Т.С. Мірошніченко // Економічний вісник Донбасу. — 2011. — № 3. — С. 37-41. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24140 330.34.01 У статті проводиться дослідження поняття „стійкій розвиток”, його походження, визначення сутності та структури. Розглядається стійкість як основа стабільності стану підприємства, її види та фактори. Ключові слова: поняття стійкості, економічний розвиток, стабільний стан підприємства, види та фактори. В статье проводится исследование понятия „устойчивое развитие”, его происхождение, определение, сущность и структура. Рассматривается устойчивость как основа стабильности состояния предприятия, ее виды и факторы. Ключевые слова: понятие устойчивости, экономическое развитие, стабильное состояние предприятия, виды и факторы. Research of concept „Steady development”, his origin, determination, essence and structure, is conducted. Stability as basis of stability of the state of enterprise, its kinds and factors is examined. Key words: concept of stability, economic development, stable state of enterprise, kinds and factors. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Економічна теорія Основні поняття стійкості економічного розвитку Основные понятия устойчивого экономического развития Basic concepts of steady economic development Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Основні поняття стійкості економічного розвитку |
| spellingShingle |
Основні поняття стійкості економічного розвитку Мірошніченко, Т.С. Економічна теорія |
| title_short |
Основні поняття стійкості економічного розвитку |
| title_full |
Основні поняття стійкості економічного розвитку |
| title_fullStr |
Основні поняття стійкості економічного розвитку |
| title_full_unstemmed |
Основні поняття стійкості економічного розвитку |
| title_sort |
основні поняття стійкості економічного розвитку |
| author |
Мірошніченко, Т.С. |
| author_facet |
Мірошніченко, Т.С. |
| topic |
Економічна теорія |
| topic_facet |
Економічна теорія |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економічний вісник Донбасу |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Основные понятия устойчивого экономического развития Basic concepts of steady economic development |
| description |
У статті проводиться дослідження поняття „стійкій розвиток”, його походження, визначення сутності та структури. Розглядається стійкість як основа стабільності стану підприємства, її види та фактори. Ключові слова: поняття стійкості, економічний розвиток, стабільний стан підприємства, види та фактори.
В статье проводится исследование понятия „устойчивое развитие”, его происхождение, определение, сущность и структура. Рассматривается устойчивость как основа стабильности состояния предприятия, ее виды и факторы. Ключевые слова: понятие устойчивости, экономическое развитие, стабильное состояние предприятия, виды и факторы.
Research of concept „Steady development”, his origin, determination, essence and structure, is conducted. Stability as basis of stability of the state of enterprise, its kinds and factors is examined. Key words: concept of stability, economic development, stable state of enterprise, kinds and factors.
|
| issn |
1817-3772 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24140 |
| citation_txt |
Основні поняття стійкості економічного розвитку / Т.С. Мірошніченко // Економічний вісник Донбасу. — 2011. — № 3. — С. 37-41. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT mírošníčenkots osnovníponâttâstíikostíekonomíčnogorozvitku AT mírošníčenkots osnovnyeponâtiâustoičivogoékonomičeskogorazvitiâ AT mírošníčenkots basicconceptsofsteadyeconomicdevelopment |
| first_indexed |
2025-11-25T20:34:08Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:34:08Z |
| _version_ |
1850524966757335040 |
| fulltext |
37
Економічний вісник Донбасу № 3 (25), 2011
Постанова проблеми. Забезпечення стійкого
економічного розвитку є однією з найбільш важли-
вих задач будь-якої економіки. Сьогодні розробка про-
блем економічної стійкості, збалансованого економі-
чного росту ведеться досить активно. І хоча не-
обхідність переходу до стійкого розвитку загальновиз-
нана, у той же час саме поняття „стійкий розвиток”
сформульовано, головним чином, на якісному рівні й
не має чітко визначеного змісту. Спроби більш точно
виразити сутність цього процесу відображається в та-
ких використовуваних у науковому співтоваристві
термінах, як „підтримуючий”, „рівноважний”, „збалан-
сований” розвиток, „тій, що повертає”.
Мета статті визначити поняття стійкого розвитку
та його зв’язок з економічної стійкістю підприємства.
Аналіз досліджень. Поняття стійкого розвитку впер-
ше увійшло в міжнародний побут у 1987 р. після опублі-
кування й схвалення Генеральною асамблеєю ООН до-
повіді Комісії з навколишнього середовища й розвитку,
очолюваної прем’єр-міністром Норвегії Г. Х. Брутландом.
Конференція визнала, що при погіршенні навко-
лишнього середовища неможливе існування здоро-
вого суспільства й економіки. Економічний розвиток
не може зупинитися, але він повинен піти по іншому
шляху, переставши настільки активно руйнувати на-
вколишнє середовище. Задача суспільства — пере-
творити це розуміння в конкретні справи.
Процес переходу до стійкого розвитку охоплює
всі сфери, включаючи науку, технологію, освіту, пра-
во, матеріальне виробництво, інституціональні струк-
тури та ін. У його основі перехід до більш високого
рівня системної складності, при якому суспільство
розглядається не як система, відособлена від приро-
ди, а як її органічна частина, що розвивається за раху-
нок динамічного обміну з природним середовищем
енергією, речовиною, інформацією.
Одне з перших визначень стійкого розвитку було
подано в доповіді „Комісії Брутланд”. Автори доповіді
вважали, що стійкий розвиток (sustainable) — це те,
що здатне задовольнити нестатки нинішніх поколінь
без обмеження потреб майбутніх і сполучити екологі-
чну чистоту з економічним рістом. Воно складається
з двох ключових понять:
— поняття потреб, зокрема, необхідних для існу-
вання найбідніших шарів населення, що повинні бути
предметом першорядного пріоритету;
— поняття обмежень, обумовлених станом тех-
нології й організації суспільства, які накладаються у
відповідності зі здатністю навколишнього середови-
ща задовольняти нинішні й майбутні потреби.
Задоволення людських потреб і прагнень є ос-
новною задачею розвитку. Але одного економічного
росту недостатньо. Високі рівні виробничої діяльності
можуть співіснувати із широко розповсюдженою
бідністю та можуть бути погрозою для навколишньо-
го середовища. Власне кажучи, стійкий розвиток є
процесом змін, у якому експлуатація ресурсів, напря-
мок капіталовкладень, орієнтація технологічного роз-
витку знаходяться в гармонії, підвищують цінність
поточного й майбутнього потенціалів.
З такого розуміння стійкого розвитку „Комісія
Брутланд” вивела наступні стратегічні задачі:
1. Пожвавлення процесів росту.
2. Зміна якості росту.
3. Задоволення основних потреб людей.
4. Забезпечення стійкого рівня чисельності насе-
лення.
5. Збереження й зміцнення ресурсної бази.
6. Переорієнтація технологій і контроль ризику.
7. Інтеграція екологічних і економічних аспектів
у процесі прийняття рішень.
Центральною темою стратегії стійкого розвитку
Комісія вважає необхідність взаємозв’язку (інтеграції)
економічних і екологічних проблем у процесі прий-
няття рішень, підвищення еколого-економічної раціо-
нальності управлінських рішень.
Термін „стійкий розвиток” пройшов довгий шлях
еволюційного розвитку. У середині 70-х рр. XX ст.
Програмою ООН з навколишнього середовища була
сформульована концепція й поняття „розвиток без руй-
нування”. На зміну їй надалі прийшла концепція „еко-
розвитку” — екологічно прийнятний розвиток чи роз-
виток, що прагне нанести найменший негативний
вплив на навколишнє середовище, а отже найменший
екологічний збиток.
На початку 90-х рр. її змінила концепція стійкого
розвитку. На сьогодні Брутланд-комісія сформулюва-
ла стійкий розвиток як тривалий, безупинний розви-
ток, що забезпечує потреби існуючих сьогодні людей
без збитку задоволенню потреб майбутніх поколінь [4].
Воно включає два основних поняття: поняття по-
треб, необхідних для існування найбідніших верст на-
УДК 330.34.01
Т. С. Мірошніченко,
Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля,
м. Луганськ
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ СТІЙКОСТІ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
Т. С. Мірошніченко
38
Економічний вісник Донбасу № 3 (25), 2011
селення, які повинні бути предметом першочергового
пріоритету, а також поняття обмежень, обумовлених
станом технології та організацією суспільства, що на-
кладаються на здатність навколишнього середовища
задовольняти нинішні та майбутні потреби. Багато
фахівців звертають увагу на нечіткість, непослідовність
цього визначення, на його „антропоцентризм”.
Виклад основного матеріалу. Сьогодні спос-
терігається визначене різночитання фахівців в області
термінології, а точніше, у змістовній частині таких
термінів, як „стійкий розвиток суспільства”, „стійкий
розвиток економіки”, не кажучи вже про форми й
методи здійснення на практиці цих процесів.
У цілому, термін „стійкий розвиток” викликає
суперечки. Його англійський варіант (sustainable
development) зазнає критики як словосполучення, сум-
нівне з погляду формальної логіки. Поняття „розвиток”
передбачає енергію, говорить про зміни, тоді як поняття
„стійкий” несе в собі зміст надійності й збереження.
Переклад цього терміна не передає адекватним
образом зміст вихідного англійського поняття, що оз-
начає „розвиток, що не підриває власні передумови й
умови” чи „розвиток, що може підтримуватися не-
визначено довго”. В українській мові немає для нього
точного семантичного еквівалента, його можна пере-
класти як „самопідтримуючий”, „прийнятний”, „безу-
пинний”, „припустимий”, „збалансований” розвиток.
Термін „sustainable development” (стійкий розви-
ток) застосовується для характеристики типу еконо-
мічного розвитку, що забезпечує екологічну безпеку,
відтворення обмежених ресурсів і якість економічно-
го росту (справедливий розподіл доходів) [5].
Класичний термін — рівновага, є близьким за
змістом до поняття „стійкий розвиток” і застосовуєть-
ся в мікро- і макроекономічному аналізі для характе-
ристики рівності попиту та пропозиції. Рівновага, вклю-
чаючи поняття динамічної рівноваги, є більш вузьким
поняттям у порівнянні зі стійкістю, рівновага є однією
з основних умов стійкості [6].
„Стійкий економічний ріст” термін, застосовува-
ний під час характеристики динамічної рівноваги й
стійкого ефективного розвитку.
На сучасному етапі становлення ринкових пере-
творень усе більш очевидною стає необхідність якнай-
швидшого переходу вітчизняних підприємств на ви-
пуск нової конкурентноздатної продукції. Рішення цієї
задачі неможливе без залучення в економіку значних
фінансових ресурсів. Їхня недостатність гальмує будь-
які спроби розширити й оновити виробництво.
Значні за обсягом інвестиції вимагають тривалих
термінів кредитування, економічної довіри між підприє-
мствами, інвесторами, банками й державою. На прий-
няття інвестиційних рішень особливий вплив має
надійність партнерів, їхнє стійке положення на ринку
виробників і конкурентів.
С. Винтер уважав, що поведінка фірм під час
прийняття рішень є „рутинною”. Рутинне прийняття
рішень поширюється, на його думку, на ціноутворен-
ня, інвестування, науково-дослідні розробки, до ево-
люційного розвитку спонукають інновації, включаю-
чи нові правила поведінки. Фірма змінює рутинний
характер, тільки якщо її змушують обставини.
Однак такий погляд на питання можна спросту-
вати, ґрунтуючись на тому, що ринок не завжди прий-
ме товар за підвищеними цінами, інвестор воліє інве-
стувати кошти в надійні інвестиційний проекти й мати
справу з надійними партнерами, які динамічно розви-
ваються.
Американський професор Г. Саймон у своїх дос-
лідженнях про поведінку фірми, відповідно до теорії
„задоволення” писав, що для досягнення економічної
стійкості фірма прагне досягти визначеного рівня при-
бутку, а далі — не прикладає зусиль, щоб його макси-
мізувати. Виходить, і кількість продукції, що вона ви-
пускає, не відповідає максимальному рівню прибутку,
тому мета фірми — не максимізація прибутку, а досяг-
нення визначеного рівня чи норми прибутку, утриман-
ня визначеної частки на ринку й визначеного рівня про-
дажів. Розглядаючи питання з такого ракурсу зазначи-
мо, що фірма, яка володіє високою прибутковістю, може
мати певні труднощі у плані ліквідності. І навпаки —
існують підприємства, що, незважаючи на низьку при-
бутковість, мають великий потенціал ліквідності.
А. П. Вайт провела зіставлення ведучих корпорацій,
що домінували у своїй області, з іншими найбільшими
фірмами, що не є лідерами відповідних галузей. З’ясу-
валося, що лідери одержують більш високі й стабільні
прибутки. При цьому вони витрачають на науково-
технічні дослідження більш велику частину свого обо-
роту, більше коштів (у відсотковому співвідношенні)
направляють на капітальні вкладення, а також рекламу
та маркетинг. Домагаються стійкого економічного ста-
новища не шляхом грубого силового тиску на ринок,
а завдяки максимальному обліку запитів масового спо-
живача. Доказ тому непропорційно великі вкладення
капіталу у виробництво, науку, маркетинг.
Швейцарський експерт Х. Фризенкель стверд-
жує, що стійкість забезпечується переважно трьома
факторами: великими обсягами виробництва, його
диверсифікованістю й наявністю широкої міжнарод-
ної мережі філій.
У ринковій економіці підприємство — це не
суб’єкт (колектив людей), а об’єкт виробництва, тоб-
то майновий комплекс, використовуваний для підприє-
мницької діяльності. Саме персоніфіковане відособлене
майно стає юридичним учасником цивільних право-
Т. С. Мірошніченко
39
Економічний вісник Донбасу № 3 (25), 2011
відносин. Таке поняття підприємства дає можливість:
гарантувати задоволення можливих вимог кредиторів;
зменшити підприємницький ризик засновників, тому
що по боргах перед іншими учасниками господарсь-
кого обороту буде відповідати це підприємство, а не
його власник (засновники).
Підприємство — це об’єкт підприємництва,
основна господарська одиниця, де: комбінуються фак-
тори виробництва; здійснюється виготовлення та реа-
лізація товарів, надаються послуги; забезпечується до-
сягнення цілей його засновників.
Заставою виживання й основою стабільності стану
підприємства служить стійкість, на яку впливають різні
фактори: положення підприємства на фінансовому
ринку; виробництво й випуск якісної продукції, що
користується попитом; потенціал підприємства в діло-
вому співробітництві; ступінь залежності від зовнішніх
кредиторів та інвесторів; наявність неплатоспромож-
них кредиторів; ефективність господарських і фінан-
сових операцій і т. д.
Така розмаїтість факторів підрозділяє й саму
стійкість за видами.
Так, стосовно до підприємства вона може бути
в залежності від факторів, що впливають на неї, внут-
рішньою, зовнішньою, загальною (ціновою), фінан-
совою [1].
Внутрішня стійкість — це такий загальний фінан-
совий стан підприємства, при якому забезпечується
стабільно високий результат функціонування. В основі
його досягнення лежить принцип активного реагування
на зміну внутрішніх і зовнішніх факторів.
Зовнішня стійкість підприємства обумовлена ста-
більністю економічного середовища, у рамках якої
здійснюється його діяльність. Вона досягається відпо-
відною системою управління ринковою економікою в
масштабах усієї країни.
Загальна стійкість підприємства — це такий рух
грошових потоків, що забезпечує постійне перевищен-
ня надходження коштів (доходів) над їхнім витрачан-
ням (витратами).
Багато вчених-економістів [2] виділяють як харак-
теристику економічної стійкості стан фінансів підприє-
мства. Вони зазначають, що положення підприємства
на ринку, у першу чергу, залежить від наявності й на-
прямків використання фінансових ресурсів.
Фінансова стійкість є відображенням стабільно-
го перевищення доходів над витратами, забезпечує
вільне маневрування коштами підприємства шляхом
ефективного їх використання, сприяє безперебійному
процесу виробництва й реалізації продукції. Тому
фінансова стійкість формується в процесі усієї вироб-
ничо-господарської діяльності й є головним компо-
нентом загальної стійкості підприємства.
Важливо, щоб стан фінансових ресурсів відпові-
дав вимогам ринку й відповідав потребам підприєм-
ства, оскільки недостатня фінансова стійкість може
привести до неплатоспроможності підприємства й
відсутності в нього коштів для розвитку виробництва,
а надлишкова — перешкоджати розвитку, обтяжуючи
витрати підприємства зайвими запасами та резервами.
Підприємство завжди аналізує свій фінансовий
стан під час вироблення стратегії та тактики управлін-
ня. Цей аналіз необхідний для рішення питань про те, з
якими підприємствами варто вступати в ділові кон-
такти на вибір режиму кредитування. Фондові біржі
вивчають фінансове положення підприємства під час
включення його до списка фірм, чиї цінні папери мо-
жуть циркулювати на біржі та при котируванні цінних
паперів.
Страхові компанії вивчають фінансовий стан
підприємства під час з’ясування питання про страху-
вання. Такий аналіз проводять не тільки фінансові
інститути, але й приватні інвестори, наприклад, при
вирішенні питання про оцінку діяльності акціонерного
товариства. При цьому найбільш часто використо-
вується наступна система критеріїв: рентабельність
активів, коефіцієнт незалежності, покриття, платосп-
роможність і кредитоспроможність організації та ін.
Оцінка фінансового стану підприємства дозво-
ляє визначити „вузькі місця” у підприємницькій діяль-
ності, а також знайти шляхи запобігання несприятли-
вих тенденцій розвитку підприємства. Таким чином,
фінансова стійкість підприємства дозволяє об’єктивно
оцінювати тактику управління підприємством і її мож-
на прийняти в якості ще однієї характеристики еконо-
мічної стійкості підприємства на ринку.
Таким чином, сутність фінансової стійкості виз-
начається ефективним формуванням, розподілом і
використанням фінансових ресурсів, і платоспро-
можність виступає її зовнішнім проявом.
Дослідження проблем, пов’язаних із економіч-
ною стійкістю підприємства, зв’язано з економічним
змістом таких понять як надійність, динамічність,
мобільність, стабільність.
Надійність — це властивість об’єкта зберігати
здатність виконувати задані функції в заданому обсязі
за певних умов. Показники надійності, в залежності
від рівня розглянутого об’єкта, можна розподілити на
оперативні й технічні. Оперативними показниками на-
дійності зручно характеризувати системи — це показ-
ники, що характеризують якість функціонування сис-
теми з погляду споживача.
Аналіз існуючих характеристик економічної
стійкості підприємства дозволяє зробити ряд вис-
новків.
По-перше, економічна стійкість — це багатопла-
Т. С. Мірошніченко
40
Економічний вісник Донбасу № 3 (25), 2011
Система показників економічної стійкості
За характером
відображуваного процесу,
явища
Оперативний облік
Управлінський облік
Фінансовий облік
Податковий облік
Позаоблікові показники
Абсолютні
Відносні
Натуральні
Вартісні
Узагальнюючі
Інтегральні
Одиничні
Для управлінського
персоналу
Для зовнішніх
користувачів
Господарська
діяльність
Фінансова діяльність
Показники аналізу
економічної стійкості
За джерелами
формування
За формою вираження
За ступенем
узагальнення
За інтересами різних
груп користувачів
Показники
виробни-
цтва й
реалізації
продукції
Показники
витрат
Економіч-
ний
прибуток
Показники
плато-
спромож-
ності й
ліквідності
Показники
фінансової
стійкості
Показники
ділової
активності
Показники
рентабель-
ності
Економічні Фінансові
Рис. 2. Показники фінансового стану підприємства
Рис. 1. Класифікація показників економічної стійкості підприємства
Показники фінансового стану підприємства
Показники
фінансової
стійкості
Показнки
рентабельності
Показники ділової
активності
Показники
платоспроможності й
ліквідності
Т. С. Мірошніченко
41
Економічний вісник Донбасу № 3 (25), 2011
нове поняття, що багато в чому пов’язане і зі зовніш-
німи факторами ринкового середовища, і із внутріш-
німи факторами, що визначають організацію підприє-
мницької діяльності.
По-друге, існує багато проблем у теоретичному
трактуванні категорії економічної стійкості. З одного
боку, її трактують як максимізацію й стабілізацію до-
ходів. З іншого боку — як процес вироблення опера-
тивно-тактичних рішень, що визначають поведінку
підприємства, тобто зв’язують досягнення економіч-
ної стійкості із стратегією поведінки підприємства на
ринку. Звичайно, одержання прибутку — це основна
мета підприємницької діяльності, тому її можна вва-
жати основним критерієм стійкості.
По-третє, під економічною стійкістю розуміють
сукупність характеристик. Але їхня спрямованість нео-
днакова: це і стабільність доходів, і швидке реагуван-
ня на зміну зовнішнього середовища, і забезпечення
режиму розвитку. Визнаючи значимість цих рис, вва-
жаємо їх основними механізмами забезпечення еко-
номічної стійкості.
По-четверте, деякі автори, розглядаючи економі-
чну стійкість, прив’язують її найчастіше до стану
фінансів підприємства. Ця ознака дуже важлива, тому
що в розрахунок повинні прийматися всі характерис-
тики економічної стійкості, орієнтовані не тільки на
внутрішні, але й на зовнішні фактори.
Висновки. Із врахуванням вищезазначеного, мож-
на стверджувати, що економічна стійкість підприємства
— це абсолютна чи відносна зміна показників стану
підприємства, господарська діяльність якого забезпечує
виконання зобов’язань перед працівниками, орга-
нізаціями, державою, завдяки достатнім прибуткам і відпо-
відності витратам, тобто ефективності виробництва.
Таким чином, проблема визначення характерних
рис економічної стійкості підприємства на ринку ви-
магає свого подальшого дослідження в теоретично-
му плані.
Література
1. Аткина Н. А. Стратегическое планирование
использования рыночного потенциала предприятия /
Н. А. Аткина, В. Л. Ханжина, Е. В. Попов // Менедж-
мент в России и за рубежом. — 2003. — № 2. —
С. 3 — 12. 2. Бузько І. Р. Стратегічний потенціал і
формування пріоритетів у розвитку підприємств :
монографія / І. Р. Бузько, І. Є. Дмитренко, О. А. Су-
щенко. — Алчевськ : Вид-во ДГМІ, 2002. — 216 с.
3. Виноградова В. В. Оценка экономического по-
тенциала компании / В. В. Виноградова, Т. В. Понома-
ренко // Социально-экономические проблемы развития
России и процессы глобализации: потенциал возмож-
ного : сб. науч. трудов. — СПб. : Институт бизнеса и
права, 2007. — С. 15 — 18. 4. Горшков Р. К. Инноваци-
онно-ресурсный потенциал предприятия: вопросы те-
ории и методологии / Р. К. Горшков. — М. : Экслиб-
рис-Пресс, 2005. — 100 с. 5. Ковалев В. В. Анализ
хозяйственной деятельности предприятия : учебник /
В. В. Ковалев, О. Н. Волкова. — M. : OOO „ТК Вел-
би”, 2002. — 424 с. 6. Проект Стратегії економічного
та соціального розвитку Луганської області на період
до 2015 року. — Луганськ : Луганська облдерж-
адміністрація, 2008. — 245 с. 7. Стратегическое уп-
равление организационно-экономической устойчивос-
тью фирмы / под ред. А. А. Колобова, И. Н. Омель-
ченко. — М. : Изд-во МГТУ, 2001. — 600 с.
Мірошніченко Т. С. Основні поняття
стійкості економічного розвитку
У статті проводиться дослідження поняття „стійкій
розвиток”, його походження, визначення сутності та
структури. Розглядається стійкість як основа стабіль-
ності стану підприємства, її види та фактори.
Ключові слова: поняття стійкості, економічний роз-
виток, стабільний стан підприємства, види та фактори.
Мирошниченко Т. С. Основные понятия ус-
тойчивого экономического развития
В статье проводится исследование понятия „ус-
тойчивое развитие”, его происхождение, определение,
сущность и структура. Рассматривается устойчивость
как основа стабильности состояния предприятия, ее
виды и факторы.
Ключевые слова: понятие устойчивости, эконо-
мическое развитие, стабильное состояние предприя-
тия, виды и факторы.
Miroshnichenko T. S. Basic concepts of steady
economic development
Research of concept „Steady development”, his
origin, determination, essence and structure, is
conducted. Stability as basis of stability of the state of
enterprise, its kinds and factors is examined.
Key words: concept of stability, economic
development, stable state of enterprise, kinds and factors.
Стаття надійшла до редакції 11.04.2011
Прийнято до друку 26.08.2011
Т. С. Мірошніченко
|