Моделі підвищення міжнародної конкурентоспроможності країни: теоретико-методологічний аспект

У статті досліджено сутність поняття „міжнародна конкурентоспроможність держави”; оцінено вплив факторів та основних складових конкурентоспроможності на стан національної економіки; визначено загальні передумови забезпечення конкурентоспроможності національної економіки; запропоновані моделі нарощен...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Економічний вісник Донбасу
Дата:2011
Автор: Шевченко, О.О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2011
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24141
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Моделі підвищення міжнародної конкурентоспроможності країни: теоретико-методологічний аспект / О.О. Шевченко // Економічний вісник Донбасу. — 2011. — № 3. — С. 57-60. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-24141
record_format dspace
spelling Шевченко, О.О.
2011-07-08T16:47:59Z
2011-07-08T16:47:59Z
2011
Моделі підвищення міжнародної конкурентоспроможності країни: теоретико-методологічний аспект / О.О. Шевченко // Економічний вісник Донбасу. — 2011. — № 3. — С. 57-60. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
1817-3772
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24141
330.339.137.2
У статті досліджено сутність поняття „міжнародна конкурентоспроможність держави”; оцінено вплив факторів та основних складових конкурентоспроможності на стан національної економіки; визначено загальні передумови забезпечення конкурентоспроможності національної економіки; запропоновані моделі нарощення конкурентоспроможності країни та схема адаптації держави до змін за показниками конкурентоспроможності, викликаних впливом чинників глобалізаційного та інтеграційного розвитку. Ключові слова: міжнародна конкурентоспроможність країни, фактори та складові конкурентоспроможності, моделі нарощення конкурентоспроможності: регіональна, локальна, транзитна, світова, кластери, глобалізація, інтеграція.
В статье исследована сущность понятия „международная конкурентоспособность государства”; оценено влияние факторов и основных составляющих конкурентоспособности на состояние национальной экономики, определены общие предпосылки обеспечения конкурентоспособности национальной экономики; предложены модели наращивания конкурентоспособности страны и схема адаптации государства к изменениям по показателям конкурентоспособности, вызванных воздействием факторов глобализационного и интеграционного развития. Ключевые слова: международная конкурентоспособность страны, факторы и составляющие конкурентоспособности, модели наращивания конкурентоспособности: региональная, локальная, транзитная, мировая, кластеры, глобализация, интеграция.
The essence of the concept of „international competitiveness of the state”, the influence factors and the main components of competitiveness in the state of national economy; The general conditions of national economic competitiveness; model proposed lengthening of the country’s competitiveness and adaptation scheme for the state to changes in competitiveness caused by the influence factors of globalization and integration development. Key words: international competitiveness of the country, factors and elements of competitiveness, increasing of competitiveness model: regional, local, transit, world, clusters, globalization, integration.
uk
Інститут економіки промисловості НАН України
Економічний вісник Донбасу
Міжнародна та регіональна економіка
Моделі підвищення міжнародної конкурентоспроможності країни: теоретико-методологічний аспект
Модели повышения международной конкурентоспособности страны: теоретико-методологический аспект
Increase international competitiveness: theoretical and methodological aspect
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Моделі підвищення міжнародної конкурентоспроможності країни: теоретико-методологічний аспект
spellingShingle Моделі підвищення міжнародної конкурентоспроможності країни: теоретико-методологічний аспект
Шевченко, О.О.
Міжнародна та регіональна економіка
title_short Моделі підвищення міжнародної конкурентоспроможності країни: теоретико-методологічний аспект
title_full Моделі підвищення міжнародної конкурентоспроможності країни: теоретико-методологічний аспект
title_fullStr Моделі підвищення міжнародної конкурентоспроможності країни: теоретико-методологічний аспект
title_full_unstemmed Моделі підвищення міжнародної конкурентоспроможності країни: теоретико-методологічний аспект
title_sort моделі підвищення міжнародної конкурентоспроможності країни: теоретико-методологічний аспект
author Шевченко, О.О.
author_facet Шевченко, О.О.
topic Міжнародна та регіональна економіка
topic_facet Міжнародна та регіональна економіка
publishDate 2011
language Ukrainian
container_title Економічний вісник Донбасу
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
format Article
title_alt Модели повышения международной конкурентоспособности страны: теоретико-методологический аспект
Increase international competitiveness: theoretical and methodological aspect
description У статті досліджено сутність поняття „міжнародна конкурентоспроможність держави”; оцінено вплив факторів та основних складових конкурентоспроможності на стан національної економіки; визначено загальні передумови забезпечення конкурентоспроможності національної економіки; запропоновані моделі нарощення конкурентоспроможності країни та схема адаптації держави до змін за показниками конкурентоспроможності, викликаних впливом чинників глобалізаційного та інтеграційного розвитку. Ключові слова: міжнародна конкурентоспроможність країни, фактори та складові конкурентоспроможності, моделі нарощення конкурентоспроможності: регіональна, локальна, транзитна, світова, кластери, глобалізація, інтеграція. В статье исследована сущность понятия „международная конкурентоспособность государства”; оценено влияние факторов и основных составляющих конкурентоспособности на состояние национальной экономики, определены общие предпосылки обеспечения конкурентоспособности национальной экономики; предложены модели наращивания конкурентоспособности страны и схема адаптации государства к изменениям по показателям конкурентоспособности, вызванных воздействием факторов глобализационного и интеграционного развития. Ключевые слова: международная конкурентоспособность страны, факторы и составляющие конкурентоспособности, модели наращивания конкурентоспособности: региональная, локальная, транзитная, мировая, кластеры, глобализация, интеграция. The essence of the concept of „international competitiveness of the state”, the influence factors and the main components of competitiveness in the state of national economy; The general conditions of national economic competitiveness; model proposed lengthening of the country’s competitiveness and adaptation scheme for the state to changes in competitiveness caused by the influence factors of globalization and integration development. Key words: international competitiveness of the country, factors and elements of competitiveness, increasing of competitiveness model: regional, local, transit, world, clusters, globalization, integration.
issn 1817-3772
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24141
citation_txt Моделі підвищення міжнародної конкурентоспроможності країни: теоретико-методологічний аспект / О.О. Шевченко // Економічний вісник Донбасу. — 2011. — № 3. — С. 57-60. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT ševčenkooo modelípídviŝennâmížnarodnoíkonkurentospromožnostíkraíniteoretikometodologíčniiaspekt
AT ševčenkooo modelipovyšeniâmeždunarodnoikonkurentosposobnostistranyteoretikometodologičeskiiaspekt
AT ševčenkooo increaseinternationalcompetitivenesstheoreticalandmethodologicalaspect
first_indexed 2025-11-25T22:49:37Z
last_indexed 2025-11-25T22:49:37Z
_version_ 1850574449642831872
fulltext 57 Економічний вісник Донбасу № 3 (25), 2011 Постановка проблеми. Сучасне світове сере- довище являє собою динамічну структуру, головною характеристикою якої, безперечно, можна визначити інноваційну та інтелектуальну спрямованість, підвалини яких було закладено ще на початку ХХ століття. Світ упевнено крокує інноваційним шляхом, перебуваючи на етапі становлення та розвитку економіки знань і залишаючи позаду себе ті країни, які не зуміли стати на цей шлях. На жаль, Україна за показниками свого розвитку займає зовсім не перспективні позиції. Останнє десятиріччя зайняв трансформаційний процес, який не тільки не скоротив відставання Украї- ни від світових лідерів техніко-економічного розвит- ку, але й значно збільшив його. За умов, коли тра- диційні чинники економічного зростання, що спира- лися переважно на мобілізацію наявних ресурсів, вже практично вичерпано, суттєвих зрушень у напрямі трансформаційних змін економіки можна очікувати за допомогою впровадження інноваційної моделі її роз- витку та розробку моделей підвищення міжнародної конкурентоспроможності країни. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Про- блеми дослідження рівня національної конкурентосп- роможності знаходять своє відображення в багатьох наукових публікаціях. Це пов’язано з підвищенням ролі інноваційності економіки, стратегією держави щодо виходу на належний рівень на світовому ринку. Фундаментальні дослідження, присвячені вивчен- ню цих питань, знайшли своє відображення в працях вчених — І. Багрової [1], В. Гейця [2], Н. Гражевсь- кої [3], В. Дергачової [4], А. Поручника [6], Л. Феду- лової [11], О. Швиданенка [12] та інших. Формулювання цілей статті. В умовах глоба- лізації та посилення міжнародної конкуренції забезпе- чення конкурентоспроможності економіки країни, її га- лузей та регіонів можливе лише на основі активізації інноваційної діяльності. Діяльність з використання нау- ково-інноваційних розробок є на сьогодні каталізато- ром економічного розвитку господарства країни. А ре- зультатом упровадження інновацій є якісне зростання, підвищення ефективності виробництва і конкурентосп- роможної продукції, оскільки саме останнє може за- безпечити стабільні та високі темпи соціально-економ- ічного розвитку. На жаль, статистика останніх років стверджує той факт, що для вітчизняних промислових підприємств характерна серйозна криза в інноваційній сфері. У цілому інноваційна діяльність в Україні ще не набула того теоретичного та практичного розвитку, що сприяло б нарощуванню темпів економічного зростан- ня та підвищенню ефективності виробництва. Формування концепції розвитку суспільства но- вого типу вимагає проведення додаткових досліджень природи конкуренції та її сучасних проявів, визначен- ня поняття „міжнародна конкурентоспроможність дер- жави” та створення моделей нарощення міжнародної конкурентоспроможності країн, адаптованих до виз- начених економічним розвитком умов упровадження. Потребують додаткових досліджень питання, пов’язані з підвищенням рівня конкурентоспроможності еконо- міки, що базується на знаннях в умовах глобалізацій- ного та інтеграційного розвитку. Всі ці обставини визначили вибір теми статті, її логіку та структуру. Метою дослідження є визначення передумов забезпечення конкурентоспроможності національної економіки, аналіз теоретичної складової можливих моделей нарощення міжнародної конкурентоспромож- ності країн та розробка схеми адаптації держави до змін, викликаних впливом чинників глобалізаційного та інтеграційного розвитку. Виклад основного матеріалу. Міжнародна кон- курентоспроможність — явище складне і багатогран- не, особливо в сучасному ринковому середовищі, де конкурентоспроможність визначає місце, роль та май- бутнє країни. Це явище еволюціонувало тривалий час, набувало різних форм, залежало від багатьох чинників. Тому дуже важливо прослідкувати еволюцію згадано- го процесу, щоб глибше зрозуміти проблему конку- рентоспроможності і знайти оптимальні шляхи її вирі- шення. Традиційно конкурентоспроможність трактуєть- ся як обумовлене економічними, соціальними і політич- ними факторами стійке місце країни або її продуцентів (виробників) на внутрішньому і зовнішньому ринках. В умовах відкритої економіки конкурентоспроможність також може бути визначена як здатність країни (підприє- мства) протистояти міжнародній конкуренції на влас- ному ринку і ринках інших країн [4, с. 124]. Визначальним чинником конкурентоспромож- ності національної економіки є наявність умов для формування стійких конкурентних позицій національ- них підприємств. Отже, політика підвищення конку- рентоспроможності національної економіки полягає в забезпеченні, насамперед всередині країни, реально- УДК 330.339.137.2 О. О. Шевченко, кандидат економічних наук, Донбаська державна машинобудівна академія МОДЕЛІ ПІДВИЩЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ КРАЇНИ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ О. О. Шевченко 58 Економічний вісник Донбасу № 3 (25), 2011 го конкурентного середовища та, що не менш важли- во, здатності підприємств вести конкурентну бороть- бу, яка має конструктивну спрямованість. Рівень та- кого забезпечення і визначає головний критерій кон- курентоспроможності національної економіки. Складовими конкуренції як економічного проце- су є конкурентне середовище і конкурентоспро- можність підприємств та галузей. Фактично різниця між цими двома складовими є різницею між мікро- та макрорівнями економіки. Існує кілька підходів до визначення конкурентосп- роможності. Деякі дослідники [1, с. 12; 3, с. 58] розу- міють її як рівень, на якому країна за вільних і справед- ливих умов може виготовляти товари і послуги, які за- довольняють міжнародні ринки, одночасно підтримую- чи і розширюючи реальні доходи своїх громадян. Дещо по-іншому до цієї проблеми підходить Світовий економ- ічний форум у звітах про глобальну конкурентоспро- можність [14, с. 1169]. Вирішального значення форум надає здатності країни досягати постійно високих темпів зростання ВВП на душу населення. При цьому до уваги беруться також такі фактори, як відкритість економіки, діяльність уряду, інфраструктура, стан фінансів, техно- логії, менеджмент, трудові ресурси, інституції. Дослідники проблеми національних конкурентних позицій у зовнішньоекономічних зв’язках [9, с. 186] підкреслюють необхідність вирізнення понять “реальної” і “номінальної ” конкурентоспроможності країни. Реаль- на конкурентоспроможність — це ступінь можливості національних галузей економіки за умов вільного і спра- ведливого ринку виготовляти товари й послуги, які відпо- відають вимогам і внутрішнього, і зовнішнього ринків при одночасному зростанні реальних доходів найманої праці. Натомість “номінальна конкурентоспроможність” може бути досягнута шляхом певної урядової політики, яка створює сприятливе середовище для вітчизняних то- варовиробників шляхом прямих державних субсидій та стримування заробітної плати. Аналізуючи проблему конкурентоспроможності, треба брати до уваги і загальний рівень конкурентоспро- можності, і мікроекономічний індекс. Позиції країн щодо цих показників суттєво різняться: розвинуті країни за мікроекономічним показником займають більш високі місця, ніж за загальним індексом. У нових індустріаль- них країнах (Сінгапур, Тайвань, Гонконг, Південна Ко- рея) макроекономічні позиції вищі, ніж їхня конкурен- тоспроможність на мікрорівні. У названих країнах по- рівняно високий рівень макроконкурентоспроможності забезпечується державним втручанням в економіку, спря- мованим на те, щоб компенсувати відносно слабкі кон- курентні позиції компанії та нерозвиненість інституційно- го середовища. Цю обставину треба враховувати під час розв’язання проблем вступу до СОТ та інтеграційних про- цесів. Аналізуючи показники загального рівня конкурен- тоспроможності та конкурентоспроможності на мікрорівні, треба враховувати найбільш впливові чинни- ки. Так, на загальний індекс найбільше впливають нау- ково-технічний технологічний рівень країни та відповідні галузі, інституціональне та загальне макросередовище, а відповідні макрорівневі показники визначаються на- самперед рівнем розвитку національних компаній і які- стю бізнес-середовища в країні. Передумови підвищення міжнародної конкурен- тоспроможності держави в умовах глобалізації та інтеграції ґрунтуються на здатності країни до економі- чного зростання. Аналіз тенденцій в економічній глобалізації і її наслідків для країн, що розвиваються, дозволяє зро- бити висновок про необхідність посилення ролі дер- жави у створенні умов для підвищення конкурентос- проможності її економіки, не лише з урахуванням інно- ваційних чинників, а й чинника технологічного роз- витку. Розглянемо передумови забезпечення міжна- родної конкурентоспроможності країни в умовах по- глиблення інтеграції та глобалізації. До імператив роз- витку слід віднести: розвиток „нової економіки” (при- скорення процесів запровадження та використання інформації у всіх сферах людської діяльності), інте- лектуалізацію (вкладення в людський капітал), глобаль- ну інституціоналізацію, безпеку розвитку, зниження енергомісткості виробництва (раціональне використан- ня природних ресурсів, зменшення навантаження на навколишнє середовище) [14, с. 1170]. Активізація процесу глобалізації, з одного боку, прискорює інтеграцію окремих національних регіонів у систему міжнародних конкурентних відносин, а з дру- гого — зумовлює прояв усіх суперечностей глобально- го економічного розвитку та перетворює конкурентосп- роможність регіонів на ключовий критерій ефективності їхнього функціонування як самостійних економічних суб’єктів [6, с. 147]. На думку окремих вчених, поглиб- лення локалізації інноваційної діяльності виступає ру- шійною силою розвитку нових центрів економічної ак- тивності, які, власне, і визначають конкурентний статус своїх держав, але, разом з тим, загострює міжрегіональну дивергенцію та територіальну диспропорційність соціаль- но-економічного розвитку [11, с. 42; 12, с. 129]. Проаналізувавши стан економічного розвитку за умов визначення проблем конкурентоспроможності, доречним є виділення наступних моделей нарощення міжнародної конкурентоспроможності країн: 1) регіональна — визначення конкурентних пе- реваг країни на регіональному рівні; 2) локальна (кластерна) — визначення конкурен- тних переваг в локальному вимірі (вплив створення кластерів); 3) транзитна — визначення конкурентних пере- ваг за рахунок розвитку транзитного потенціалу краї- О. О. Шевченко 59 Економічний вісник Донбасу № 3 (25), 2011 ни, в т.ч. створення ефективної міжнародної транспор- тної системи; 4) світова (загальна) — підвищення загальних критеріїв конкурентних переваг країни в умовах гло- балізаційного розвитку. До чинників, які впливають на рівень міжнарод- ної конкурентоспроможності країни за умов застосу- вання відповідної моделі нарощення слід віднести: мак- роекономічну стабільність (антициклічне регулювання); ефективність державного управління; розвиток людсь- кого капіталу (вплив економіки знань); розвиток інфра- структури (якість інституцій); розвиток підприємницт- ва (галузевий вимір); створення сучасних фінансових ринків (вплив фінансової кризи); підвищення техноло- гічного рівня виробництва (технологічне оновлення); стабілізацію екологічного стану (екологічний фактор розвитку); розвиток інновацій (конкурентні переваги країни); глобалізацію та інтеграцію (участь країни у відповідних процесах розвитку). У звіті про глобальну конкурентоспроможність опублікованому міжнародною неурядовою організа- цією, Всесвітній Економічний Форум (Швейцарія), за індексом конкурентоспроможності у 2009-2010 рр. Україна зайняла 82 місце серед 133 країн з результа- том в 3,95 бали. У порівнянні з рейтингом 2008- 2009 рр. наша держава втратила 10 позицій (72 місце). Світовим лідером за конкурентоспроможністю у 2009- 2010 рр. стала Швейцарія з результатом 5,6 бали. Друге місце за США (5,59), третє за Сінгапуром (5,55). Се- ред країн Центральної та Східної Європи лідерами є Чехія (31 місце; 4,67 бали), Естонія (35 місце; 4,56 бали) та Словенія (37 місце; 4,55 бали) [15, с. 25]. За даними CIA World Factbook у 2009 р. за рівнем ВВП (за ПКС) у Центральній та Східній Європі ці краї- ну були також серед лідерів. Словенія займала перше місце в регіоні (28,2 тис. дол. на особу), Чехія — дру- ге (25,1 тис. дол. на особу), а Естонія — четверте (18,8 тис. дол. на особу) [5, с. 6]. Кожна з трьох зазначених країн-лідерів Централь- ної та Східної Європи і за індексом конкурентоспро- можності, і за рівнем ВВП на особу має державні про- грами з розвитку кластерних утворень. Крім вищевикладеного, на нашу думку, доціль- ним є інтенсивний розвиток територіально-галузевої інтеграції в галузях, тобто кластеризації вітчизняних підприємств (локальна модель) як одного з факторів, спрямованих на стимулювання активізації інвестуван- ня коштів в інноваційну діяльність шляхом мінімізації трансакційних витрат [2, с. 59; 8, с. 52; 6, с. 148]. Кластерна структуризація економіки впливає на загальну політику держави. Насамперед, це пов’яза- но з посиленням державної підтримки науки, ризико- вих інновацій, експортної діяльності, створенням не- обхідної інфраструктури і підготовкою та перепідго- товкою кадрів [13, с. 134]. Великому об’єднанню (кластеру) легше розра- ховувати на підтримку, чим окремому підприємству. Таким чином, інноваційна політика, що спирається на розвиток кластерів, веде до підвищення конкурент- носпроможності економіки країни. Одним із найбільш результативних механізмів вклю- чення країни у світогосподарські процеси є формування та планомірний розвиток міжнародних транспортних ко- ридорів (МТК) на території країни, що надасть мож- ливість більш повного використання переваг географіч- ного положення, забезпечення зростаючих обсягів зов- нішньоторгової діяльності, укріплення ролі України у світовій господарській системі (транзитна модель). Пер- шочерговим завданням у вирішенні питання підвищен- ня конкурентоспроможності держави за рахунок розвитку транзитного потенціалу на світовому рівні є створення ефективної міжнародної транспортної системи. Загалом, стратегічні пріоритети підвищення міжнародної конкурентоспроможності держави по- винні відбиватися у системі поступових кроків адап- тації національної економіки до змін в умовах глоба- лізації та інтеграції економічного простору. Головна мета — забезпечення реакції на зміни, викликані чин- никами глобалізації (світова модель). Основними завданнями уважаемо за доцільне сформувати: 1) Підвищення конкурентоспроможності націо- нальної економіки; 2) Пошук джерел ресурсного забезпечення ста- лого економічного зростання. Механізм проведення полягає у: реформуванні зовнішньоекономічної політики та у здійсненні внутрішніх реформ в країні. Адаптація держави до змін глобалізаційного та інтеграційного характеру сприятиме забезпеченню ста- лого економічного зростання, утвердженню іннова- ційної моделі розвитку, підвищенню конкурентоспро- можності національної економіки. Висновки. Таким чином, аналізуючи теоретич- ну складову, можливих для обговорення на сьогодні, моделей нарощення міжнародної конкурентоспромож- ності країн, зауважуємо, що стрижнем сучасної на- ціональної моделі міжнародної конкурентоспромож- ності є реалізація та використання національних кон- курентних переваг на інноваційній основі з необхід- ним визначенням схеми заходів щодо підвищення кон- курентоспроможності на різних рівнях (регіонально- му, локальному, транзитному, світовому). Литература 1. Багрова І. В. Складові та фактори конкурен- тоспроможності / І. В. Багрова, О. Г. Нефедова // Вісник економічної науки України. — 2007. — №1. — С. 11 — 16. 2. Геец В. М. Проблемность структур- О. О. Шевченко 60 Економічний вісник Донбасу № 3 (25), 2011 ных трансформаций экономики стран с развивающи- мися рынками / В. М. Геец // Економіка та прогнозу- вання. — 2009. — № 1. — С. 54 — 69. 3. Гражевс- кая Н. Обеспечение конкурентоспособности нацио- нальной экономики в глобальном постиндустриальном измерении / Н. Гражевская // Економіка України. — 2008. — № 9. — С. 54 — 63. 4. Дергачова В. В. Міжнародна конкурентоспроможність національної економіки в контексті забезпечення економічного зро- стання : монографія / В. В. Дергачова. — Донецьк : ДонДУЕТ, 2006. — 392 с. 5. Крупка М. О. Аналіз і структура економічної глобалізації / М. О. Крупка // Вісник Міжнародного Слов’янського університету. Серія „Економічні науки”. — 2009. — № 2. — С. 3 — 7. 6. Поручник А. М. Регіональна інноваційна систе- ма як основа підвищення міжнародного конкурентно- го статусу національних регіонів / А. М. Поручник, І. В. Брикова // Міжнародна економічна політика: нау- ковий журнал. — 2006. — Вип. 5. — С. 134 — 173. 7. Радзієвська С. О. Держава і конкурентні позиції України на світогосподарському ринковому просторі / С. О. Радзієвська // Формування ринкових відносин в Україні. — 2009. — № 12 (103). — С. 20 — 26. 8. Радзієвська С. О. Участь України в регіональних інтеграційних процесах і її вплив на підвищення кон- курентоспроможності національної економіки / С. О. Радзієвська // Зовнішня торгівля: право та еко- номіка. — 2007. — № 1 (30). — С. 49 — 55. 9. Сем- кова Л. В. Принципи формування в Україні конкурен- тоспроможної економіки: зовнішньоекономічний аспект / Л. В. Семкова // Вісн. Хмельницького націо- нального університету. — 2007. — № 4. — Т. 1 (93). — С. 184 — 187. 10. Трофимова В. В. Трансформа- ція економічних функцій держави в умовах станов- лення глобальної економіки / В. В. Трофимова // Еко- номіка та держава. — 2010. — № 5. — С. 8 — 12. 11. Федулова Л. І. Україна в міжнародних рейтинго- вих оцінках: чинник інноваційно-технологічного роз- витку / Л. І. Федулова // Актуальні проблеми еконо- міки. — 2009. — № 5. — С. 39 — 53. 12. Швида- ненко О. А. Глобальна конкурентоспроможність: теоретичні і прикладні аспекти : монографія. — К. : КНЕУ, 2007. — 307 с. 13. Шевченко О. О. Інновації та їх інвестиційне забезпечення: методологічний аспект : монографія — К. : ДДМА, 2009. — 168 с. 14. Шев- ченко О. О. Шляхи підвищення конкурентоспромож- ності країни в умовах поглиблення євроінтеграційно- го курсу / О. О. Шевченко // Економіка: проблеми теорії та практики. — 2009. — Вип. 255. — Т. 5. — С. 1166 —1172. 15. Шимаї М. Виклики для посткри- зової глобальної системи / М. Шимаї // Економіка України. — 2010. — № 4. — С. 22 — 29. Шевченко О. О. Моделі підвищення міжна- родної конкурентоспроможності країни: теорети- ко-методологічний аспект У статті досліджено сутність поняття „міжнарод- на конкурентоспроможність держави”; оцінено вплив факторів та основних складових конкурентоспромож- ності на стан національної економіки; визначено за- гальні передумови забезпечення конкурентоспромож- ності національної економіки; запропоновані моделі на- рощення конкурентоспроможності країни та схема адаптації держави до змін за показниками конкурен- тоспроможності, викликаних впливом чинників гло- балізаційного та інтеграційного розвитку. Ключові слова: міжнародна конкурентоспро- можність країни, фактори та складові конкуренто- спроможності, моделі нарощення конкурентоспро- можності: регіональна, локальна, транзитна, світова, кластери, глобалізація, інтеграція. Шевченко Е. А. Модели повышения между- народной конкурентоспособности страны: теоре- тико-методологический аспект В статье исследована сущность понятия „междуна- родная конкурентоспособность государства”; оценено вли- яние факторов и основных составляющих конкурентос- пособности на состояние национальной экономики, опре- делены общие предпосылки обеспечения конкурентоспо- собности национальной экономики; предложены модели наращивания конкурентоспособности страны и схема адап- тации государства к изменениям по показателям конку- рентоспособности, вызванных воздействием факторов глобализационного и интеграционного развития. Ключевые слова: международная конкурентос- пособность страны, факторы и составляющие конку- рентоспособности, модели наращивания конкурентос- пособности: региональная, локальная, транзитная, мировая, кластеры, глобализация, интеграция. Shevchenko О. О. Increase international competitiveness: theoretical and methodological aspect The essence of the concept of „international competitiveness of the state”, the influence factors and the main components of competitiveness in the state of national economy; The general conditions of national economic competitiveness; model proposed lengthening of the country’s competitiveness and adaptation scheme for the state to changes in competitiveness caused by the influence factors of globalization and integration development. Key words: international competitiveness of the country, factors and elements of competitiveness, increasing of competitiveness model: regional, local, transit, world, clusters, globalization, integration. Стаття надійшла до редакції 21.03.2011 Прийнято до друку 26.08.2011 О. О. Шевченко