Проблеми розвитку регіональних кластерних структур в Україні
У статті проаналізовано передумови створення кластерних структур у регіонах України, розглянуто основні проблеми формування та функціонування кластерів, а також визначено шляхи підвищення конкурентоспроможності національної економіки на основі переваг інтеграційної взаємодії суб’єктів кластеризації....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24151 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Проблеми розвитку регіональних кластерних структур в Україні / Л.М. Матросова, О.В. Лященко // Економічний вісник Донбасу. — 2011. — № 3. — С. 42-46. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859951695551791104 |
|---|---|
| author | Матросова, Л.М. Лященко, О.В. |
| author_facet | Матросова, Л.М. Лященко, О.В. |
| citation_txt | Проблеми розвитку регіональних кластерних структур в Україні / Л.М. Матросова, О.В. Лященко // Економічний вісник Донбасу. — 2011. — № 3. — С. 42-46. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічний вісник Донбасу |
| description | У статті проаналізовано передумови створення кластерних структур у регіонах України, розглянуто основні проблеми формування та функціонування кластерів, а також визначено шляхи підвищення конкурентоспроможності національної економіки на основі переваг інтеграційної взаємодії суб’єктів кластеризації. Ключові слова: конкурентоспроможність, конкурентні переваги, кластер, концентрація, кооперація, конкуренція.
В статье проанализированы предпосылки создания кластерных структур в регионах Украины, рассмотрены основные проблемы формирования и функционирования кластеров, а также определены пути повышения конкурентоспособности национальной экономики на основе преимуществ интеграционного взаимодействия субъектов кластризации. Ключевые слова: конкурентоспособность, конкурентные преимущества, кластер, концентрация, кооперация, конкуренция.
The paper analyzes the prerequisites for the development of cluster structures in the regions of Ukraine, the main problems of formation and functioning of clusters, as well as identify ways to improve the competitiveness of national economy on the basis of the benefits of integration interaction of subjects of clustering. Key words: competitiveness, competitive advantage, cluster, concentration, cooperation, competition.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:17:32Z |
| format | Article |
| fulltext |
42
Економічний вісник Донбасу № 3 (25), 2011
Л. М. Матросова, О. В. Лященко
Постановка проблеми. Одним з найактуальні-
ших питань для України в умовах сучасних світогос-
подарських відносин є підвищення її конкурентосп-
роможності на світовому ринку. Перспективним шля-
хом підвищення конкурентоспроможності національ-
ної економіки в умовах глобалізації є продукування та
оперативне впровадження інновацій. Економічне зро-
стання галузей економіки країни залежить від рівня
інноваційного розвитку та взаємодії між органами дер-
жавної влади, органами місцевого самоврядування і
підприємництвом.
В умовах глобалізації стає актуальною особлива
система взаємозв’язків фірм і організацій — класте-
ри. Кластер визначається як індустріальний комплекс,
сформований на базі територіальної концентрації ме-
реж спеціалізованих постачальників, основних вироб-
ників і споживачів, пов’язаних технологічним ланцюж-
ком, і виступає альтернативою традиційному розподі-
лу економіки на сектори та галузі. Кластерний підхід
дозволяє підвищити ефективність взаємодії приватно-
го сектора, держави, торгових асоціацій, дослідниць-
ких і освітніх установ в інноваційному процесі.
Для України такий підхід має особливу акту-
альність, оскільки він пов’язаний з необхідністю про-
ведення структурних змін та подолання міжрегіональ-
них відмінностей в рівні соціально-економічного роз-
витку. Як показує реальна практика, часто у діяль-
ності підприємств, бізнесу і влади відсутня цілеспря-
мованість і узгодженість дій. Крім того, в багатьох
регіонах країни зберігаються колишня застаріла спе-
ціалізація і структура виробництва, а також орієнтація
на традиційні види продукції і сегменти ринку.
В основу теорії кластерного механізму покладе-
но поняття „кластер” — зосередження найбільш ефек-
тивних і взаємозалежних видів економічної діяльності,
тобто сукупність взаємозалежних груп успішно кон-
куруючих фірм, що забезпечують конкурентні позиції
на галузевому, національному та світовому ринках [1,
с. 563].
Аналіз останніх досліджень. У вітчизняній та
зарубіжній науковій літературі питання пов’язані з прин-
ципами функціонування та розвитку кластерів знайш-
ли відображення у працях З. Варналія [1], М. Война-
ренка [2], В Геєця [3], В. Куйбіди [4], О. Кузьміна [5],
М. Меркулова [6] М. Портера [7], С. Соколенка [8]
та інших. В них досліджуються теоретичні аспекти
формування конкурентоспроможних кластерів, а та-
кож проблеми і перспективи кластерних утворень і на
загальнодержавному, і на регіональному рівні. Аналіз
результатів наукових досліджень свідчить про акту-
альність проблем кластеризації та про необхідність
подальшого їх дослідження та аналізу.
Мета статті. Метою нашої статті є аналіз пере-
думов створення кластерних структур у регіонах Ук-
раїни, виявлення основних проблем формування та
функціонування кластерів, а також вивчення зарубіж-
ного досвіду кластеризації.
Виклад основного матеріалу. Останнім часом
взаємозалежність країн світу все більше зростає. Ре-
зультатом таких змін є процеси глобалізації, що скла-
даються з сукупності політичних, економічних, демог-
рафічних та соціальних процесів, що впливає на фор-
мування взаємозалежності держав. І як наслідок,
взаємодія вищезазначених процесів призводить до
формування глобальних світових ринків, подальшої
модернізації на основі найновітніших технологій, ут-
ворення нових центрів економічного тяжіння і політич-
ного впливу. Результатом вищезазначених процесів
стає новий рівень конкурентоспроможності не тільки
між країнами, а і між різноманітними регіональними
угрупуваннями [9].
На сучасному етапі економічного розвитку фор-
мування та ефективне використання певних конкурен-
тних переваг сприяє прискореному розвитку продук-
тивних сил, науково-технічному прогресу, зростанню
інтенсивності у взаємостосунках між економіками
країн. Сутність конкурентоспроможності галузей на
зовнішніх ринках, з урахуванням сучасних тенденцій
розвитку світового господарства і поглибленням взає-
мозалежності економічного зростання, дозволяє роз-
глядати її ширше, ніж звичайний процес отримання
надлишку ресурсного потенціалу, оскільки конкурен-
тоспроможність національної економіки як сукупності
галузей у сучасних умовах дає комплексний ефект,
УДК 330.341.1:334.75
Л. М. Матросова,
доктор економічних наук,
О. В. Лященко,
аспірант,
Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНИХ КЛАСТЕРНИХ СТРУКТУР В УКРАЇНІ
Міжнародна та регіональна економіка
43
Економічний вісник Донбасу № 3 (25), 2011
Л. М. Матросова, О. В. Лященко
комбінуючи такі фактори, як іноземний капітал, нові
технології, інтеграційні можливості і вихід на світові
ринки [1, с.561].
Однією з найбільш ефективних можливостей
поєднання конкурентних переваг, а також підвищення
конкурентоспроможності регіону, збільшення його
потенціалу та економічного зростання, досягнення
більш високого рівня продуктивності є застосування
кластерного підходу.
Зазначимо, що початок кластерної теорії пов’я-
заний з іменем Майкла Портера, який розглядав клас-
терний підхід як основний фактор забезпечення кон-
курентоспроможності. Досліджуючи проблему фор-
мування конкурентних переваг він звернув увагу на
те, що найбільш конкурентоспроможні в міжнарод-
них масштабах фірми однієї галузі не безсистемно
розташовані у різних розвинених державах, а мають
властивість концентруватися в одній і тій же країні, а
часом навіть у тому самому регіоні країни. Наслідком
цього є те, що одна або кілька фірм, досягаючи кон-
курентоспроможності на світовому ринку, поширює
свій вплив на найближче оточення: постачальників,
споживачів і конкурентів, які в свою чергу впливають
на прискорення розвитку і подальше зростання кон-
курентоспроможності такої компанії. Таким чином,
формується кластер — група взаємозв’язаних ком-
паній (постачальники, виробники) та пов’язаних з ними
установ (освітні заклади, наукові установи, органи дер-
жавного управління, інфраструктурні компанії), які
діють у певних сферах та доповнюють один одного.
Підтримуючи співробітництво, компанії не пере-
стають конкурувати між собою у зниженні витрат на
виробництво та цінах, підвищенні якості продукції,
пошуку кращих постачальників, формуванні нових
каналів розповсюдження власної продукції тощо. Та-
ким чином, підвищується конкурентоспроможність не
лише окремо взятого підприємства, а певного геогра-
фічного регіону й економіки країни загалом.
Зазначимо, що з подальшим розвитком кластер-
ного підходу змінювалися підходи щодо його визна-
чення та трактування. Наприклад, кластер може трак-
туватися як сукупність „4К” [10]:
1) концентрація — у межах локальної території;
2) конкуренція — в середині кластера у боротьбі
за споживача;
3) кооперація — залучення до кластеру суміж-
них галузей та сфер діяльності;
4) конкурентоспроможність — на ринку за раху-
нок високої продуктивності, яка заснована на спеціа-
лізації та взаємодоповнюваності учасників.
Належність до певного кластера для промисло-
вих підприємств означає прискорення розвитку, ши-
рокий та вільний доступ до інформації щодо різних
аспектів діяльності, швидке поширення нововведень
та забезпечення необхідних засобів для впроваджен-
ня нових стратегій, можливості нарощування експор-
ту та вихід на світові ринки.
Оскільки для України одним з найактуальніших
питань є підвищення конкурентоспроможності на
світовому ринку, то створення кластерів в Україні
має стати одним із пріоритетних напрямків розвитку
національної економіки. Комплексне використання
теорій кластерного механізму та сучасних концепцій
інноваційного розвитку здатне забезпечити високу
конкурентоспроможність та стабільне економічне зро-
стання за рахунок переваг у технологіях виробницт-
ва, управління, організації просування товарів, ефек-
тивної спеціалізації, доступу до технологій, постачаль-
ників, кваліфікованої робочої сили, інформації,
бізнес-послуг, науково-технологічних зв’язків між
галузями та секторами економіки. Одним з позитив-
них наслідків створення кластерів є також зменшен-
ня територіальних диспропорцій у соціально — еко-
номічному розвитку регіонів, що є важливим питан-
ням для України.
В Україні сформовано законодавство, яким виз-
начено організаційно-правові форми об’єднань
підприємств та наявні передумови для формування
нових виробничих систем в різних сферах господарсь-
кої діяльності, а також існує досвід створення і роз-
витку кластерів. Кластерні технології застосували спо-
чатку на Хмельниччині, а трохи згодом на Івано-Фран-
ківщині. На Хмельниччині така модель впроваджується
досить успішно, вже діють чотири кластери: будівель-
ний та швейний у Хмельницькому, туристичний, та
харчовий кластер в Кам’янці-Подільському. Наприк-
лад, швейний кластер об’єднує не лише швейні
підприємства, а й середні учбові заклади відповідно-
го напрямку і навіть університет. Також успішно діє
кластер сільського туризму “Оберіг”, який об’єднує
6 тисяч працівників. Це перший подібний кластер
сільського туризму в Україні.
Серед інших регіонів України, в яких накопиче-
но досвід створення та функціонування кластерів, заз-
начимо такі області, як Харківська, Львівська, Черні-
вецька, Закарпатська, м. Севастополь, тобто переваж-
на більшість кластерів існує у західних регіонах. Віро-
гідно це пов“язано з їх близьким розташуванням до
кордонів з європейськими країнами. Уважаємо, що
раціональним є перенесення позитивного досвіду ство-
рення кластерів також у прикордонні території східних
областей України. Але цей процес гальмується у зв’яз-
ку з невирішеністю багатьох питань щодо організа-
ційних, фінансових передумов створення кластерів та
регулювання їхньої діяльності на рівні держави та місце-
вих органів влади.
44
Економічний вісник Донбасу № 3 (25), 2011
Л. М. Матросова, О. В. Лященко
Попри зростаючий інтерес до нових виробничих
систем та здійснену низку заходів, спрямованих на
підвищення конкурентоспроможності України та її
окремих регіонів, кількість кластерів в Україні
збільшується повільно. Це обумовлено наступними
чинниками [11, 12]:
— недостатнє нормативне забезпечення комплек-
су заходів щодо створення кластерів в Україні;
— недосконале програмно-цільове забезпечен-
ня реалізації кластерних стратегій;
— відсутність достатнього інформаційного забез-
печення створення та функціонування кластерів в Ук-
раїні;
— недостатня зацікавленість малих та середніх
підприємств об’єднуватись у великі виробничі системи;
— невеликий досвід функціонування кластерів
в Україні;
— нерозвинутість інституційного середовища
підтримки бізнесу та підтримки впровадження інно-
вацій;
— відсутність інвесторів у зв’язку з інвестицій-
ною недостатньою привабливістю регіонів;
— відсутність належної взаємодії між владою,
бізнесом та наукою.
На сьогодні лише невеликий відсоток
підприємств в Україні проходять або пройшли стадію
неформальної кластеризації. Отже, проблема полягає
у тому, щоб шляхом структурної перебудови вироб-
ництва забезпечити координацію діяльності усіх ланок
технологічного ланцюга і залучити великі фінансові
ресурси з метою підвищення конкурентоспроможності
регіонів та держави, а також внутрішні та іноземні інве-
стиції, створити нові підприємства, сприяти іннова-
ційному розвитку.
Аналіз досвіду розвинених країн світу довів ефек-
тивність створення кластерних структур. Найбільших
результатів у створенні кластерів досягли такі держа-
ви, як Італія, Німеччина, Норвегія, Фінляндія, Іслан-
дія, Нідерланди, США, Японія, Польща, Туреччина,
Болгарія, Словенія, Росія, Казахстан, Білорусь.
Зокрема, економіка Фінляндії повністю класте-
ризована і в ній виділено 9 кластерів, а економіка
Нідерландів розбита на 20 „мегакластерів”, на основі
функціонування яких визначені пріоритети інновацій-
ної політики держави. У Данії функціонує 29 клас-
терів, в яких беруть участь 40% усіх підприємств краї-
ни, які забезпечують 60% експорту. В Австрії діють
трансграничні кластери з Німеччиною, Італією, Швей-
царією, Угорщиною, активізувались зв’язки з Фран-
цією та Великобританією. Розроблена політика стиму-
лювання розвитку зв’язків між дослідними інститута-
ми та промисловим сектором, знижені регуляторні
бар’єри в інноваційних програмах, формуються цент-
ри конкурентоспроможності. У Німеччині створено
промислові кластери, а в Словенії прийнято стратегію
зростання конкурентоспроможності промисловості та
розроблено програму національного розвитку клас-
терів. У Росії використовується кластерний підхід при
розробці регіональних стратегій розвитку. Процеси
кластеризації спостерігаються в багатьох регіонах Росії
[11].
Це відбувається завдяки розробці національних
програм кластерізаціії економіки. Але при цьому
кожна країна використовує найбільш прийнятний для
неї варіант формування кластерів. Так, у Франції
кластери створюються за рахунок партнерства між
локальними промисловими групами, університета-
ми та дослідницькими центрами. У Німеччині на
рівні держави підтримка кластерів передбачає пе-
редачу науково-дослідним центрам технологій, об-
ладнання, фінансів. Кластерний підхід у Великоб-
ританії включає переважно використання наявних
регіональних ресурсів, стимулювання обміну та ко-
операції між наукою і бізнесом.
Загальновідомо, що найбільшим рівнем клас-
теризації характеризується японська економіка. При
цьому, промислові кластери завжди користувалися
підтримкою з боку центрального уряду і місцевих
органів влади на основі подання найбільш ефектив-
ним кластерам відповідних податкових пільг. В ос-
танні роки уряд намагається за рахунок кластерів
активізувати повернення японського капіталу з
азіатських країн.
У США зараз нараховується понад 300 кластерів,
поява яких була пов’язана з розвитком зв’язків між
академічними університетами та бізнесом в Силіко-
новій Долині. Виробничі результати пов’язаного в цьо-
му районі високотехнологічного кластеру в 2008 р.
перевищили 70 млрд. дол. США [13, с. 175].
До найвідоміших кластерів у світі можна відне-
сти [14]:
— Силіконова долина (Silicon valley, Каліфорнія,
США), у сфері конп’ютерних технологій;
— американське автовиробництво у Детройті
(Detroit, США);
— центр нанотехнологій, біотехнологій, віднов-
лювальних джерел енергії та цифрового друку у Нью-
Мексико (New Mexico, США);
— Бангалор (Bangalore, Індія), програмне забез-
печення;
— долина Дахран (Dhahran Techno-Valley, Сау-
дівська Аравія), енергетика;
— Лондонський фінансовий сектор, Сіті (The
City, Східний Лондон, Великобританія);
— Лондонський поштовий та логістичний центр
Сохо (Soho, Лондон, Великобританія);
45
Економічний вісник Донбасу № 3 (25), 2011
Л. М. Матросова, О. В. Лященко
— авіаційна та космічна галузь у Тулузі (Toulouse,
Франція);
— контейнерний порт Роттердаму (Rotterdam,
Нідерланди);
— технологічний парк, машинобудування для дру-
карської галузі Гейдельберг (Heidelberg, Німеччина);
— центр діамантів у Антверпені (Antwerp, Бельгія).
Світовий досвід свідчить, що сучасне високо-
технологічне виробництво базується на процесах
інтеграції наукових, інноваційних і виробничих
підприємств різних типів, а науково-технологічний
розвиток забезпечується об’єднаннями, групами
підприємств, кластерами й мережами з горизонталь-
ними, вертикальними і регіональними зв’язками.
Кластерний підхід є основою для виникнення нових
науково-технічних напрямів, а також чинником не-
прямої підтримки сфери освіти, університетської на-
уки та венчурного бізнесу.
Для стимулювання інноваційного розвитку
підприємств, у тому числі у рамках кластерних про-
мислових систем, у світовій практиці використову-
ють наступні форми:
— пряме фінансування (субсидії, позики), які
досягають 50% видатків на створення нової продукції
і технологій (Франція, США й інші країни);
— надання позичок, у тому числі без виплати
відсотків (Швеція);
— створення фондів упровадження інновацій з
урахуванням можливого комерційного ризику (Анг-
лія, Німеччина, Франція, Швейцарія, Нідерланди);
— безоплатні позички, що досягають 50 % вит-
рат на впровадження нововведень (Німеччина);
— зниження державних мит для індивідуальних
винахідників (Австрія, Німеччина, США й ін.);
— відстрочка сплати мит або звільнення від них,
якщо винахід стосується економії енергії (Австрія);
— безкоштовне ведення діловодства за заявка-
ми індивідуальних винахідників, безкоштовні послу-
ги патентних повірників, звільнення від сплати мит
(Нідерланди, Німеччина) [15, с.19-20].
Висновки. Не зважаючи на деякий досвід, кла-
стерна форма організації господарства в Україні не
набула достатнього застосування та поширення. Вра-
ховуючи необхідність прискорення економічного зро-
стання та підвищення конкурентоспроможності регі-
онів, основними напрямками сприяння розвитку кла-
стерів мають стати:
— удосконалення нормативно-правової бази дер-
жавного регулювання інноваційної діяльності;
— підтримка органами влади всіх рівнів інтег-
рації галузей економіки з науковими та навчальними
закладами;
— розробка ефективного інвестиційно-іннова-
ційного механізму формування та функціонування кла-
стерів;
— розробка фінансового механізму державного
регулювання діяльності кластерних структур, а саме
таких форм, як: цільове фінансування, надання суб-
сидій, субвенцій, прямої фінансової допомоги та ін.;
— розробка регіональної економічної політики,
спрямованої на створення умов для розробки та впро-
вадження інновацій;
— реалізація заходів податкового регулювання
для учасників кластерів;
— удосконалення системи освіти та професійної
підготовки;
— покращення інституціонального середовища і
системи поширення знань та технологій;
— створення спеціалізованої інфраструктури для
розвитку кластера, а саме промислових парків та тех-
нопарків;
— розширення можливих джерел фінансування
кластерів, якими можуть бути кошти місцевих бюд-
жетів, кошти венчурних фондів, інвестиції підприємств
та організацій, у тому числі міжнародних, а також кош-
ти фінансових установ — учасників кластерів.
Література
1. Державна регіональна політика України: особ-
ливості та стратегічні пріоритети : монографія / за ред.
З. С. Варналія. — К. : НІСД, 2007. — 820 с. 2. Война-
ренко М. Концепція кластерів — шлях до відроджен-
ня виробництва на регіональному рівні / М. Войнарен-
ко // Економіст. — 2000. — №1. — С. 29 — 33.
3. Геєць В. Кластери і мережеві структури в еко-
номіці / В. Геєць // Економіст. — 2008. — №10. —
С. 10 — 11. 4. Куйбіда В. С. Транскордонне співро-
бітництво та розвиток транскордонних кластерів /
В. С. Куйбіда, А. Ф. Ткачук, В. В. Толкованов,
З. С. Бройде, Н. М. Внукова, В. А. Кравченко, В. І. Ля-
шенко, Н. А. Мікула, Ш. Рік, Н. А. Романова. — К. :
Академія муніципального управління, 2009. — 242 с.
5. Кузьмин О. Кластеры как фактор инновационно-
го развития предприятий и территориальных образо-
ваний / О. Кузьмин, В. Жежуха // Экономика Украи-
ны. — 2010. — № 2. — С. 14 — 23. 6. Меркулов Н. Н.
Использование кластерного подхода при формирова-
нии промышленной политики / Н. Н. Меркулов // Еко-
номіка промисловості. — 2006. — №1. — С. 81 —
86. 7. Портер М. Международная конкуренция: кон-
курентные преимущества стран / М. Портер ; пер. с
англ. — М. : Международные отношения, 1993. —
896 с. 8. Соколенко С. И. Производственные систе-
мы глобализации: сети, альянсы, партнерства, класте-
ры / С. И. Соколенко. — К. : Колос, 2002. — 546 с.
9. Кулявець В. Г. Розвиток кластерів в умовах гло-
46
Економічний вісник Донбасу № 3 (25), 2011
Л. М. Матросова, О. В. Лященко
балізації / В. Г. Кулявець // Матеріали наукової інтер-
нет-конференції „Соціум. Наука. Культура” [Електрон-
ний ресурс]. — Режим доступу : http://intkonf.org.
10. Арутюнов Ю. А. Формирование региональной
инновационной системы на основе кластерной моде-
ли экономики региона / Ю. А. Арутюнов // Корпора-
тивное управление и инновационное развитие эконо-
мики Севера: Вестник Научно-исследовательского
центра корпоративного права, управления и венчур-
ного инвестирования Сыктывкарского государствен-
ного университета. — 2008. — Вып. 4. [Електронний
ресурс]. — Режим доступу : www.koet.syktsu.ru.
11. Концепція створення кластерів в Україні // Де-
партамент інвестиційної та інноваційної діяльності
[Електронний ресурс]. — Режим доступу : http: //
www.me.gov.ua. 12. Демченко В. В. Актуальні зав-
дання інституційного забезпечення впровадження кла-
стерних підходів в Україні / В. В. Демченко // Еко-
номічні науки. Збірник наукових праць. Серія: Регіо-
нальна економіка. — 2010. — Вип. 7 (27). — Ч. 2.
13. Матросова Л. Н. Кластерный подход в региональ-
ной экономике / Л. Н. Матросова // Структурні ре-
форми і трансформації в промисловості: перспективи
і пріоритети : тези доп. і повідом. Міжнар. наук-практ.
конф. / НАН України, Ін-т економіки пром-сті. — До-
нецьк, 2010. — 308 с. 14. Європейська кластерна
обсерваторія [Електронний ресурс]. — Режим досту-
пу : http://www.clusterobservatory.eu. 15. Кластери та
інноваційний розвиток України // Український фонд
підтримки підприємництва [Електронний ресурс]. —
Режим доступу : http://www.ufpp.gov.ua.
Матросова Л. М., Лященко О. В. Проблеми
розвитку регіональних кластерних структур в
Україні
У статті проаналізовано передумови створення
кластерних структур у регіонах України, розглянуто
основні проблеми формування та функціонування
кластерів, а також визначено шляхи підвищення кон-
курентоспроможності національної економіки на ос-
нові переваг інтеграційної взаємодії суб’єктів клас-
теризації.
Ключові слова: конкурентоспроможність, конку-
рентні переваги, кластер, концентрація, кооперація,
конкуренція.
Матросова Л. Н., Лященко О. В. Проблемы
развития региональных кластерных структур в
Украине
В статье проанализированы предпосылки со-
здания кластерных структур в регионах Украины,
рассмотрены основные проблемы формирования
и функционирования кластеров, а также опреде-
лены пути повышения конкурентоспособности на-
циональной экономики на основе преимуществ ин-
теграционного взаимодействия субъектов класте-
ризации.
Ключевые слова: конкурентоспособность, конку-
рентные преимущества, кластер, концентрация, коо-
перация, конкуренция.
Matrosova L. N., Lyashchenko O. V. Problems
of development of regional cluster structures in
Ukraine
The paper analyzes the prerequisites for the
development of cluster structures in the regions of
Ukraine, the main problems of formation and functioning
of clusters, as well as identify ways to improve the
competitiveness of national economy on the basis of
the benefits of integration interaction of subjects of
clustering.
Key words: competitiveness, competitive advantage,
cluster, concentration, cooperation, competition.
Стаття надійшла до редакції 22.03.2011
Прийнято до друку 26.08.2011
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-24151 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-3772 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:17:32Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Матросова, Л.М. Лященко, О.В. 2011-07-08T16:57:53Z 2011-07-08T16:57:53Z 2011 Проблеми розвитку регіональних кластерних структур в Україні / Л.М. Матросова, О.В. Лященко // Економічний вісник Донбасу. — 2011. — № 3. — С. 42-46. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24151 330.341.1:334.75 У статті проаналізовано передумови створення кластерних структур у регіонах України, розглянуто основні проблеми формування та функціонування кластерів, а також визначено шляхи підвищення конкурентоспроможності національної економіки на основі переваг інтеграційної взаємодії суб’єктів кластеризації. Ключові слова: конкурентоспроможність, конкурентні переваги, кластер, концентрація, кооперація, конкуренція. В статье проанализированы предпосылки создания кластерных структур в регионах Украины, рассмотрены основные проблемы формирования и функционирования кластеров, а также определены пути повышения конкурентоспособности национальной экономики на основе преимуществ интеграционного взаимодействия субъектов кластризации. Ключевые слова: конкурентоспособность, конкурентные преимущества, кластер, концентрация, кооперация, конкуренция. The paper analyzes the prerequisites for the development of cluster structures in the regions of Ukraine, the main problems of formation and functioning of clusters, as well as identify ways to improve the competitiveness of national economy on the basis of the benefits of integration interaction of subjects of clustering. Key words: competitiveness, competitive advantage, cluster, concentration, cooperation, competition. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Міжнародна та регіональна економіка Проблеми розвитку регіональних кластерних структур в Україні Проблемы развития региональных кластерных структур в Украине Problems of development of regional cluster structures in Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Проблеми розвитку регіональних кластерних структур в Україні Матросова, Л.М. Лященко, О.В. Міжнародна та регіональна економіка |
| title | Проблеми розвитку регіональних кластерних структур в Україні |
| title_alt | Проблемы развития региональных кластерных структур в Украине Problems of development of regional cluster structures in Ukraine |
| title_full | Проблеми розвитку регіональних кластерних структур в Україні |
| title_fullStr | Проблеми розвитку регіональних кластерних структур в Україні |
| title_full_unstemmed | Проблеми розвитку регіональних кластерних структур в Україні |
| title_short | Проблеми розвитку регіональних кластерних структур в Україні |
| title_sort | проблеми розвитку регіональних кластерних структур в україні |
| topic | Міжнародна та регіональна економіка |
| topic_facet | Міжнародна та регіональна економіка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24151 |
| work_keys_str_mv | AT matrosovalm problemirozvitkuregíonalʹnihklasternihstrukturvukraíní AT lâŝenkoov problemirozvitkuregíonalʹnihklasternihstrukturvukraíní AT matrosovalm problemyrazvitiâregionalʹnyhklasternyhstrukturvukraine AT lâŝenkoov problemyrazvitiâregionalʹnyhklasternyhstrukturvukraine AT matrosovalm problemsofdevelopmentofregionalclusterstructuresinukraine AT lâŝenkoov problemsofdevelopmentofregionalclusterstructuresinukraine |