Характеристика процесу інтеграції України до Європейського Союзу (ЄС)

У статті проаналізовано позитивні та негативні наслідки вступу України до ЄС. Здійснено SWOTаналіз вступу України до ЄС. Ключові слова: загроза, перспективи вступу, можливості, конвенції та угоди. В статье проанализированы позитивные и негативные последствия вступления Украины в Евпропейский Союз. С...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Економічний вісник Донбасу
Дата:	2011
Автор:	Осадча, Н.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2011
Теми:	Міжнародна та регіональна економіка
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24154
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Характеристика процесу інтеграції України до Європейського Союзу (ЄС) / Н.В. Осадча // Економічний вісник Донбасу. — 2011. — № 3. — С. 71-81. — Бібліогр.: 29 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860238790960873472
author	Осадча, Н.В.
author_facet	Осадча, Н.В.
citation_txt	Характеристика процесу інтеграції України до Європейського Союзу (ЄС) / Н.В. Осадча // Економічний вісник Донбасу. — 2011. — № 3. — С. 71-81. — Бібліогр.: 29 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Економічний вісник Донбасу
description	У статті проаналізовано позитивні та негативні наслідки вступу України до ЄС. Здійснено SWOTаналіз вступу України до ЄС. Ключові слова: загроза, перспективи вступу, можливості, конвенції та угоди. В статье проанализированы позитивные и негативные последствия вступления Украины в Евпропейский Союз. Сделан SWOT-анализ вступления Украины в Европейский Союз. Ключевые слова: угрозы, перспективы вступления, возможности, конвенции и соглашения. In the clause positive and negative consequences of the introduction of Ukraine in the Evpropejsky Union are analysed. It is made SWOT — the analysis of the introduction of Ukraine in European Union. Key words: threats, prospects of the introduction, possibility, the convention and the agreement.
first_indexed	2025-12-07T18:27:17Z
format	Article
fulltext	71 Економічний вісник Донбасу № 3 (25), 2011 У 90-ті рр. викристалізувалася зовнішньополі- тична орієнтація України в напрямку інтеграції до євро- пейської спільноти. Європейський вибір відкриває нові перспективи для співпраці України з розвиненими краї- нами континенту, економічного розвитку, соціального й інтелектуального прогресу, зміцнення позицій дер- жави в міжнародній системі координат. Для України європейська інтеграція — це шлях модернізації економіки, залучення іноземних інвестицій і новітніх технологій, підвищення конкурентоспромож- ності вітчизняного товаровиробника, можливість ви- ходу на єдиний внутрішній ринок ЄС. У політичному аспекті європейська інтеграція де- термінує модернізацію правового поля української дер- жави, демократизацію її політичної та інституціональної систем. Співробітництво з ЄС сприятиме наближенню соціальних умов України до високих європейських стан- дартів, підвищенню рівня життя й добробуту населення. У культурно-цивілізаційному аспекті євроінтег- рація — це шлях до активізації взаємообміну між ук- раїнською та західноєвропейською гуманістичною культурами, одночасне становлення України як інтег- рованої частини глобального суспільства, так і націо- нальної держави. Нарешті, членство в ЄС гарантує зміцнення національної безпеки України, захист її від агресії та територіальних претензій. Водночас, у процесі зближення України з ЄС неминуче діятимуть і негативні фактори євроінтеграції. Серед них: неспроможність нести фінансовий тягар внесків до ЄС; зростання конкуренції з боку фірм країн-членів ЄС у процесі лібералізації і збільшення відкритості національної економіки, що супроводжу- ватиметься ліквідацією неконкурентоспроможних підприємств із негативними соціальними наслідками. Тому проведення SWOT-аналізу вступу України до ЄС є дуже актуальним питанням, особливо в пер- іод світової економічної кризи, а одним із головних питань є питання „чи зможе наша держава отримати користь від вступу, чи ЄС потягне нас на дно?” Актуальність теми нашої роботи полягає в тому, що завдання інтеграції України в європейський політич- ний та економічний простір, які неодноразово проголо- шувалися в якості пріоритетного вектора входження до свiтового господарства, поставили на порядок денний розвиток всебічної співпраці з Євросоюзом. Питанням регулювання зовнішньоекономічної діяльнсті в межах взаємостосунків із ЄС займався О. Гре- бельник, Н. Пирець, П. Пашко, І. Бережнюк, М. Тонєв, С. Боротничек , Т. Трошкина,. А. Кругленя , Я. Малик. Кожен із зазначених вчених вніс вагомий внесок до про- цесу євроінтеграції. Але ніхто з них не намагався здійсни- ти SWOT-аналіз вступу України до ЄС. Метою нашої роботи став аналіз багатоаспектної співпраці України з країнами Західної Європи, у разі інтеграції України до ЄС: вивчення характеру довгос- трокових та короткострокових факторів впливу про- цесів європейської інтеграції на українське суспіль- ство, виявлення на цій основі відповідних переваг та недоліків, потенційних можливостей і загроз для Ук- раїни за умов її входження до Європейського Союзу. SWOT-аналіз передбачає вивчення наслідків впливу певних процесів з позиції поділу цих чинників на переваги, переспективи, недоліки та загрози. Не- доліки та загрози умовно диференційовані як такі, що є відносно незначними чи мають тимчасовий харак- тер, та такі, що містять потенційну небезпеку для ос- новних сфер суспільства України чи потребують знач- них витрат і часу для їх усунення. Відповідно дифе- ренційовані й перспективи та переваги щодо значного чи незначного позитивного ефекту для України. Європейська інтеграція на сучасному етапі — це магістральний напрямок розвитку континенту, який виз- начить ситуацію в самій Європі у третьому тисячолітті, так і її місце у світі. З часу свого заснування в 1957 р. (ЄЕС, а сам ЄС — 1991) Європейський Союз поступо- во перетворився на один із найпотужніших політичних і фінансово-економічних центрів сучасного світу, ключо- вий компонент новоствореної архітектури європейської безпеки, ядро системи європейських стандартів. Європейський Союз об’єднує 27 країн на підставі більш тіснішого об’єднання на основі спільних еконо- мічних, політичних і соціальних цілей. Країни Союзу твердо сповідують збалансований і стійкий, соціаль- ний та економічний прогрес. Це досягається шляхом створення простору без внутрішніх кордонів, укріплення економічної та со- ціальної інтеграції й утворення економічного і валют- ного союзу. Створення єдиного ринку для 500 млн. європейців забезпечує вільне переміщення людей, то- варів, послуг та капіталу. ЄС є членом світового співтовариства і його роль в міжнародних відносинах виходить далеко за межі позицій та дій щодо Спільної зовнішньої політики та політики безпеки. ЄС — це також і найбільший суб’єкт ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЦЕСУ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ (ЄС) УДК 339.92(477:4) Н. В. Осадча, кандидат економічних наук, м. Дніпропетровськ Н. В. Осадча 72 Економічний вісник Донбасу № 3 (25), 2011 світової торгівлі. Крім того, він є найбільшим фінан- совим донором для країн, що розвиваються, та од- ним з найбільших — для Близького Сходу. Західноєвропейська інтеграція у своєму розвит- ку пройшла такі етапи: 1958-1968 рр. — етап створення митного союзу; 1987-1992 рр. — етап завершення формування спільного ринку; 1993-1999 рр. — етап створення економічного та валютного союзу. Сьогодні відбувається суперечливий процес форму- вання та зміцнення політичного союзу, що зокрема, зна- ходить своє вираження в конституційному процесі [1]. У процесі свого становлення Євросоюз прой- шов декілька кроків розширення. Перше розширення Європейського Співтовариства 1973 р. ознаменува- лось приєднанням Данії, Ірландії і Великобританії. Друге розширення 1981 р. завершилось приєднанням до Співтовариства Греції, переговорний процес якої тривав десятиліття. Під час третього розширення 1986 р. до ЄС вступили Іспанія і Португалія. Унаслі- док четвертого розширення 1995 р. приєднались Ав- стрія, Швеція, Фінляндія. У середині 90-х років дов- готривалий процес розширення Євросоюзу завершив- ся входженням у його членство 15 країн. Новий етап розширення ЄС відбувся у 2004 р. приєднанням Ес- тонії, Кіпру, Латвії. Литви, Мальти, Польщі, Словач- чини, Словенії, Угорщини та Чехії, а завершився в 2007 р. вступом до ЄС Румунії та Болгарії [1]. На Єдинбурзькому саміті в грудні 1992 р. були запропоновані доповіді Єврокомісії про шляхи даль- шого поглиблення Інтеграції і опрацьовані загальні умови вступу до ЄС. Ст. 237 Римського договору про заснування Співтовариства наголошувала, що член- ство в Співтоваристві є відкритим для європейських країн [1, с. 6], а Маастрихтський договір 1992 р. (ст.10) встановлював право будь-якої європейської держави звернутись із заявою про прийняття в члени Союзу, при цьому умови її приєднання до договорів, які зас- новують Союз, і все необхідне у зв’язку з цим регу- лювання мають бути предметом угоди між держава- ми-членами і державою-заявником, яка підлягає ра- тифікації усіма державами-учасниками, згідно з їх конституційними процедурами. У червні 1993 р. Європейська Рада на своєму засіданні в Копенгагені визнала право країн Централь- ної та Східної Європи вступати до ЄС після виконан- ня ними вимог за трьома критеріями: — політичного: стабільність установ, які гаран- тують демократію, верховенство права, дотримання прав людини та захист прав меншин; — економічного: дійова ринкова економіка: — членського: зобов’язання, що випливають із факту вступу до ЄС, зокрема визнання його політич- них, економічних та монетарних цілей. Так звані „копенгагенські критерії”, або критерії вступу були підтверджені в грудні 1995 р. на Мад- ридському засіданні Європейської Ради, яка підкрес- лила, крім того, значення перебудови адміністратив- них структур країни-заявника і створення умов по- ступової гармонійної інтеграції в ЄС [1, с. 16]. Втім ЄС лишає за собою право визначати момент, коли він буде готовий прийняти нових членів. Критерії конвергенції (зближення) — умови, ви- конання яких дає державам ЄС право приєднатися до третього етапу Економічного та монетарного союзу. Угода про ЄС визначає п’ять критеріїв конвергенції, які стосуються цінової стабільності, дефіциту бюдже- ту, державного боргу, стабільності національної валюти та відсоткових ставок. А саме: — відношення державного дефіциту до валового внутрішнього продукту не повинно перевищувати 3%; — відношення державного боргу до валового внутрішнього продукту не повинно перевищувати 60%; — стабільність цін і сталість середніх темпів інфляції протягом одного року до проведення оціню- вання; при цьому показник росту інфляції не може більш ніж на півтора відсотки перевищувати відповідні показники трьох найкращих (з погляду цінової стаб- ільності) країн-членів; — довгострокова номінальна відсоткова ставка не повинна перевищувати більш, ніж на два відсотки відповідні показників трьох найкращих (з погляду ціно- вої стабільності) країн-членів; — протягом щонайменше двох років і без знач- ного напруження збоку відповідної країни, нормаль- не відхилення величини обмінного курсу не повинно виходити за граничні значення, передбачені механіз- мом обмінного курсу країн-членів. Концепція „європеїзації”, яка ґрунтувалась на тезі: членство в ЄС визначає: вибір пріоритетів внутрішнь- ополітичного розвитку держав, напрямку реформу- вання їхніх економічних, політичних та соціальних інституцій, поглиблення національної ідентичності на національному рівні [1]. Стан відносин України та Європейського Союзу слід розглянути у формальному та фактичному форматах. Із формального боку, двосторонні стосунки Ук- раїна — Європейський Союз були започатковані після здобуття Україною незалежності. У грудні 1991 р. Європейські Співтовариства, відзначивши демокра- тичність всеукраїнського референдуму, визнали неза- лежність та суверенітет України [2]. Тоді вперше про- лунав заклик Євросоюзу до України підтримувати з державами-членами Європейських Співтовариств відкритий і конструктивний діалог. Позиція України щодо Європейського Союзу впер- ше на законодавчому рівні була сформульована в Ос- новних напрямах зовнішньої політики України, що були схвалені Верховною Радою України 02 липня 1993 р. Н. В. Осадча 73 Економічний вісник Донбасу № 3 (25), 2011 В якості інструментів цієї стратегії ЄС активно використовує різні рівні розширення. Україна стала першою серед країн СНД, яка ук- лала угоду про партнерство і співробітництво з Євро- пейським Союзом, де було визначено правовий механізм взаємодії між двома сторонами. Вона була підписана 14 червня 1994 р. у Люксембурзі та 10 листопада 1994 р. ратифікована Верховною Радою України. Уго- да набрала чинності з 01 березня 1998 р., після рати- фікації УПС всіма державами-членами ЄС. Документ став базовим для розширення політичного діалогу та економічного співробітництва України та Європейсь- кого Союзу, відкриваючи нові можливості для посту- пового наближення України для вступу до ЄС. У тому ж 1998 р. було створено Комітет Україна — ЄС. Перше засідання Комітету, що відбулося 05 листопада 1998 р. у Брюсселі, відкрило новий етап взаємин, які повинні були перейти у стадію практичної імплементації положень Угоди про партнерство та співробітництво, стало черговим кроком у процесі зміцнення основи дійсного партнерства з ЄС, реалі- зації наміру України щодо набуття асоційованого, а згодом й повного членства в ЄС. Наблизити Україну до ЄС повинно було ухвален- ня нових документів. Так, у грудні 1999 р. було схва- лено Спільну стратегію ЄС щодо України. У вересні 2000 р. Указом Президента України схвалено Програ- му інтеграції України до Європейського Союзу [4]. Орієнтацію на євроінтеграційний курс було включено в усі наступні урядові програми та щорічні послання Президента до Верховної Ради України. 31 травня 2002 р. Президент України в своєму щорічному зверненні до парламенту „Про внутрішній та зовнішній стан України” під назвою „Європейсь- кий вибір” виставив наступні цілі: — в 2003-2004 рр. підписати угоду з ЄС про асоційоване членство та провести переговори про зону вільної торгівлі; — в 2004-2007 рр. Україна повинна була вико- нати усі необхідні процедури для набрання чинності угоди про асоційоване членство та стати ним; — в 2005-2007 рр. Україна повинна була ство- рити Митний союз з ЄС; — в 2007-2011 рр. — слід виконати умови, не- обхідні для вступу в ЄС. — Згідно ухваленої Спільної стратегії ЄС щодо України, Європейський Союз визнає європейські праг- нення України та вітає її європейський вибір. Ця стратегія має три основні цілі: 1) підтримувати процес переходу до демократії та ринкової економіки в Україні; 2) вирішувати спільні проблеми (захист довкіл- ля, безпека тощо); 3) зміцнювати співпрацю між ЄС та Україною в сферах юстиції та внутрішніх справ. Фактична сторона відносин України та ЄС. Нормативно-правова та інституційна база для зближення України та ЄС була достатньою. Однак певні закони в Україні ухвалювалися формально, в пол- ітичній практиці не реалізувалися [5]. Корпоративна закритість системи державного уп- равління, високий рівень корупції, слабкість демокра- тичних інституцій і нерозвиненість громадянського сус- пільства, утиски свободи преси, політичні проблеми, що викликали критику Ради Європи, відсутність стабільно- го національного консенсусу з ключових питань вну- трішнього розвитку і зовнішньої політики вкрай нега- тивно вплинуло на взаємини України з ЄС. Протягом 2002 р. остаточно сформувалася нова якісна ситуація: готовність і здатність влади реалізу- вати „європейський вибір” вже не відповідали мож- ливостям країни і очікуванням суспільства. На цьому фоні ставали помітнішими невідповідності між декла- раціями чинної влади та її практичними діями. Основними формами співробітництва України та Європейського Союзу сьогодні є технічна допомога, торгівля та інвестиційна діяльність. За обсягами техн- ічної допомоги з боку ЄС Україна займає друге після Росії місце серед колишніх радянським республік. Головними пріоритетами такої допомоги, що здійснюється в межах програми ТАСІС, є ядерна без- пека та захист довкілля, реструктуризація державних підприємств, розвиток приватного сектора [6]. Крім внутрішніх перешкод щодо вступу України в ЄС, все більшої ваги набувають перешкоди зовнішні. Так, після останнього розширення ЄС на Схід в середовищі політиків та економістів країн- членів Євросоюзу почали проявлятися песимістичні настрої відносно прийняття України до ЄС. Але вступаючи до будь-якого об’єднання країна повинна проаналізувати всі позитивні та негативні пер- спективи для себе. Тому SWOT-аналіз є найбільш ефективним інструментом для цього (табл. 1). Вигоди від вступу України до ЄС Політичні вигоди Європейська колективна безпека. В інтересах Європейського Союзу є забезпечення миру та ста- більності в межах своїх кордонів, щоб мати своїми сусідами стабільні та демократичні держави з прогно- зованою і дружньою зовнішньою політикою. Будучи членом ЄС, Україна буде залучена до Спільної європейської політики безпеки та оборони (СЄПБО), яка гарантуватиме Україні державний су- веренітет і територіальну недоторканість. Петерсбергська декларація 1992 р. засвідчила го- товність країн-членів ЄС створити військові підрозділи з усіх підконтрольних їм збройних сил для розв’язання військових завдань, які включають гуманітарні та ряту- вальні операції, завдання з підтримки миру та застосуван- ня збройних сил для врегулювання кризових ситуацій [9]. При визначенні своєї стратегії наразі ЄС враховує Н. В. Осадча 74 Економічний вісник Донбасу № 3 (25), 2011 нову геополітичну ситуацію, що почала формуватися після безпрецедентної терористичної атаки на США 11 ве- ресня 2001 р. Нові види загроз і викликів обумовлюють необхідність утвердження принципово нової моделі світо- вого розвитку, глобальної безпеки. Україна, будучи рівноправним членом Європейської спільности, буде брати активну участь у формуванні механізмів нової міжнародної антитерористичної політики та європейсь- кої колективної безпеки, робити реальний внесок у за- безпечення стабільності в зоні інтересів ЄС — по лініях миротворчості, ліквідації наслідків надзвичайних ситу- ацій, стратегічних транспортних перевезень тощо. Відповідно до рішень Європейської Ради в Гельсінкі, всі держави Союзу мають право повною мірою й на рівних засадах брати участь в усіх рішен- нях та обговореннях Ради й відповідних органів Ради щодо операцій під егідою ЄС, однак рішення держави надавати національні військові угрупування для таких операцій має ґрунтуватися на її суверенному рішенні Більш того, Європейська Рада проголосила, що в дусі положення про солідарність статті 42 проекту Угоди про Конституцію для Європи держави-члени і держави-вступники мають діяти спільно й мобілізува- ти всі інструменти, що мають у своєму розпорядженні, разом з військовими ресурсами, якщо котрась із них зазнає терористичного нападу. Таблиця 1 Матрица SWOT-аналізу вступу України до ЄС Сила S (strong) Слабкість W (weakness) 1.Політичні вигоди: — європейська колективна безпека. 2.Економічні вигоди: — макроекономічна стабільність; — додаткові інвестиції в українську економіку; — надання субсидій деградуючому сільському господарству; — отримання позитивного сальдо торговельно- го балансу; — спільні митні тарифи; — кількісні обмеження імпорту; — антидемпінгова політика; — протекціонізм і контроль експорту. Соціальні вигоди: — ефективний захист прав людини в інституціях ЄС; — відкриття кордонів для вільного пересування населення ; — забезпечення високого рівня життя населен- ня. 1 Політичні недоліки: — часткова втрата суверенітету; — невизначеність стратегії розвитку ЄС; — погіршення відносин з країнами СНД. 2 Економічні недоліки: — втрата конкурентоспроможності певних галузей; — складність переходу на європейський рівень цін; — квотування певних видів товарів. 3 Соціальні недоліки: — ускладнення візового режиму зі східними сусіда- ми. Можливості O (opportunities) Загрози T (threats) 1 Політичні переспекти: — встановлення стабільної політичної системи; — срийняття України як важливого суб’єкта по- літичних відносин. 2 Економічні переспективи: — збезпечення розвитку малого та середнього бізнесу; — упровадження стандартів ЄС у виробництві. 3 Соціальні перспективи: — формування середнього класу; — реформування освіти, охорони здоров’я, соціального захисту. 1 Політичні загрози: — небезпека втягнення України в конфлікт цивілі- зацій між Заходом і мусульманським світом. 2 Економічні загрози: — можливе переміщення до України шкідливих ви- робництв; — використання України як сировинного придатку; — використання українців як дешевої робочої сили. 3 Соціальні загрози: — поглиблення демографічного спаду; — незаконна міграція та відплив кадрів. Н. В. Осадча 75 Економічний вісник Донбасу № 3 (25), 2011 Економічні вигоди Макроекономічна стабільність. При підтягненні економічних показників України до європейських стан- дартів, створенні в країні розвинутого ринку, закріп- ленні тенденції до економічного зростання, вдоскона- ленні законодавства, розбудові демократичного сус- пільства, як неодмінної умови вступу України до ЄС, вже саме по собі принесе Україні неабиякі економічні переваги, оскільки прагнення приєднатися до ЄС сти- мулюватиме керівництво нашої держави чим скоріше досягти бажаних результатів та гарантувати економіч- ну стабільність та зростання добробуту [26]. Проведення збалансованої та довгострокової еко- номічної політики ЄС ґрунтується на ринковій економіці та випливає із прагнення країн-членів створити вільний економічний простір без внутрішніх кордонів та митних бар’єрів, введенні спільної валюти, запровадженні ефек- тивних механізмів регулювання товарів і послуг [28]. Перебування України в ЄС, де діє ринкова еконо- міка з високим рівнем конкурентноздатності, стане сти- мулючим фактором для макроеномічної стабільності. Окрім того, Україна отримає великі переваги від запровадження єдиної валюти, що, згідно доміную- чих оцінок та очікувань, матиме важливі довготри- валі позитивні наслідки. Виходячи із органічних закономірностей макро- економіки, таким чином можна буде забезпечити більш оптимальний режим руху капіталів. Конкретніше, мож- на очікувати на додаткове спрямування капіталів, які знаходяться в обігу, із монетарного ринку до того ж самого реального сектора. Лише однією зі складових такої тенденції мало б постати те, що з’явиться мож- ливість знизити ставку банківського відсотка, а таким чином — забезпечити додатковий приплив коштів до сфери виробництва. Додаткові інвестиції в українську економіку. Економічний потенціал ЄС та динаміка його розвитку дають можливість дійти висновку про те, що Євро- пейський Союз являє собою великий ринок збуту ви- робів та джерело задоволення потреб України в най- різноманітніших споживчих та інвестиційних товарах. До того ж торгівля з ЄС є важливим джерелом над- ходження вільно конвертованої валюти, дозволяє обмежувати бартер, масштаби якого сьогодні загро- жують економічній безпеці країни [18]. Актуальним питанням при вступі до ЄС повинно бути об’єднання енергетичних потенціалів країн у масш- табах Євразійського континенту, посилення ролі Украї- ни як енерготранзитної держави. Той факт, що Україна посідає за своїм транзитним потенціалом одне з перших місць у Європі, визначає особливу значущість вироб- лення та проведення ефективної транспортної політики. Відносини між ЄС та Україною в енергетичному секторі будуватимуться на умовах, передбачених Євро- пейською хартією, тобто на принципах узгодження енер- гетичної політики та відмові від дискримінації України. Вона може мати велике значення як поставник нафти та газу на територію ЄС. Після завершення будівництва трубопроводу “Одеса-Броди-Плоцьк” Україна матиме необхідну інфраструктуру для транспортування в Євро- пу значних об’ємів каспійської нафти, адже в цьому зацікавлені країни-виробники європейського континенту і ЄС має стати основним споживачем каспійської на- фти. Хоча російський та турецький трубопроводи ста- новитимуть серйозну конкуренцію, український трубо- провід, безперечно, матиме перевагу, і не лише тому, що є найкоротшим шляхом з Каспійського басейну до Європу, але й тому, що належатиме країні-членові ЄС. Надання субсидій сільському господарству. Бу- дучи членом Євросоюзу, Україна долучиться до ефек- тивної спільної сільськогосподарської політики Євро- пейського Співтовариства. Отримання позитивного сальдо торговельно- го балансу. Членство України в COT, як передумова вступу до ЄС, дозволить кардинально вирішити гос- тру проблему скасування дискримінаційних та анти- демпінгових обмежувальних заходів по відношенню до українських товарів. Під загрозою застосування ан- тидемпінгових обмежувальних заходів з боку країн- членів COT знаходиться експорт товарів України в обсязі понад 4 млрд. дол. США, що складає 35% від загального експорту, тобто існує реальна загроза ско- рочення експорту виключно важливої для України продукції, зокрема металопрокату, феросплавів, про- дуктів неорганічної хімії та інших. За найгіршого ва- ріанту розвитку подій, в цій ситуації, Україна може взагалі втратити валютні надходження від експорту продукції на суму близько 4 млрд. дол. США [5]. ЄС стане найбільш значним ринком збуту украї- нських товарів та джерелом зростання і розширення українського імпорту. Загальне зниження середньоз- важеного тарифу в результаті розширення ЄС матиме позитивну роль для українських імпортерів. Окрім того, ЄС максимально сприятиме інтеграції українсь- ких енергетичних, транспортних та телекомунікацій- них мереж в європейську інфраструктуру. Вступ України в ЄС означатиме долучення до спільної митної політики, яка складається з наступних заходів. Соціальні вигоди Ефективний захист прав людини в інституціях ЄС. Права людини є одним з найважливіших інститутів права будь-якої сучасної держави. Права людини є пра- вами індивідуальними, які знайшли своє місце у на- родних конституціях і в договорах міжнародного пра- ва. Охоплюють вони права, які стосуються особистої та політичної свободи, а також основні суспільні та еко- номічні права. Активна політика у сфері прав людини є одним з головних завдань держави, особливо в тра- диції європейсько-атлантичного конституціоналізму. Н. В. Осадча 76 Економічний вісник Донбасу № 3 (25), 2011 Відкриття кордонів для вільного пересування населення. Вступ України в ЄС та приєднання до Шен- генської безвізової зони містить безліч переваг у со- ціальному плані, оскільки забезпечує свободу пере- сування по європейському континенту з метою пра- цевлаштування, навчання, лікування, відпочинку тощо. Шенгенська зона є європейським простором вільного пересування осіб. Головними елементами цього простору є: — скасування контролю на внутрішніх кордонах країн-учасниць; — гармонізація умов перетину зовнішніх кордонів країн-учасниць та принципів візової політики; — створення спільної Шенгенської інформаційної системи (SIS та SIS-II), що дозволяє обмінюватися да- ними про осіб, які перетнули зовнішні кордони простору Для уніфікації візової політики введено єдину шенгенську візу, що видається консульськими уста- новами за кордоном держави основного призначення поїздки. Правоохоронні органи однієї держави отри- мують право переслідувати злочинця на території іншої шенгенської держави [12]. Забезпечення високого рівня життя населен- ня. Головною ознакою ЄС є реальне забезпечення ви- сокого рівня життя населення, особливо в країнах пер- шої ліги, які раніше інтегрувалися в європейську еко- номічну систему, а тому вступ України в ЄС означа- тиме поступове підняття рівня життя. За таких умов Україні перспективно долучитися до регіональної політики ЄС [13]. Переспективи та можливості від вступу Ук- раїни до ЄС Політичні переспективи Зі вступом в ЄС, вперше в історії може скластися ситуація, що Україна, як інші малі європейські держави, які протягом віків були об’єктами міжнародних взаємин та насильно включалися в ту чи іншу імперію, може ста- ти повноправним суб’єктом міжнародних відносин, чий голос матиме реальну вагу при прийнятті рішень. Одним із головних позитивів членства України в ЄС є гарантування в країні стабільності політичної системи. Це підтверджується тим, що саме ЄС протя- гом 2004-07 рр., під час гостросюжетних президен- тських виборів, помаранчевої революції, парламентсь- кої кризи, відкрито та послідовно виступав за демок- ратичне розв’язання політичних проблем, виступав в ролі неупередженого міжнародного арбітра, надавав посередницьку допомогу у вирішенні міжпартійних, регіональних конфліктів, сприяючи, тим самим, мир- ному врегулюванню проблемних ситуацій [14]. Стаття 29 Договору про ЄС проголошує, що метою Союзу є забезпечення громадян високим рівнем безпеки на просторі свободи, безпеки та правосуддя за допомо- гою упровадження спільних дій між державами-членами Союзу в сфері правоохоронної й судової співпраці, а та- кож у запобіганні й боротьбі з расизмом і ксенофобією. Союз намагається досягти цієї мети, борючись із органі- зованою злочинністю, зокрема тероризмом, торгівлею людьми, злочинами проти дітей, незаконною торгівлею наркотиками та зброєю, корупцією і шахрайством. Дер- жави-члени ЄС зобов’язані інформувати одна одну задля координування своєї діяльності в сфері СПСОКС. Економічні переспективи Забезпечення розвитку середнього та малого бізнесу. На етапі економічного зростання набуває особ- ливої значущості здійснення регулюючих заходів, спрямованих на ліквідацію прихованого безробіття, проведення політики продуктивної зайнятості. Зусил- ля органів державної влади, і насамперед Уряду, ма- ють концентруватися на запровадженні дієвих стимулів створення нових робочих місць, забезпеченні гарантій зайнятості в процесі приватизації та реструктуризації підприємств, на підтримці підприємництва й самозай- нятості населення, розширенні практики громадських робіт, підвищенні гнучкості ринку праці [17]. Протягом десятиліть українські підприємства були фактично „відрізані” від світового ринку. Тому їх вихід на європейський ринок має велике значення як дже- рело досвіду та практичних вмінь конкурувати з ви- робниками інших країн, розробляти та реалізовувати стратегію виробничо-комерційної діяльності, зорієнто- ваної на світову кон’юнктуру відповідних ринків. При цьому слід окремо вказати, що вміння успішно діяти на міжнародних ринках веде до підвищення рівня за- доволення потреб національних споживачів. Європейська Хартія малих підприємств, схвале- на Європейською Радою у Фейрі (19 і 20 червня 2000 р.), зазначає, що становище малих підприємств у Європейському Союзі можна поліпшити шляхом сти- мулювання підприємництва, оцінювання наявних заходів і, за потреби, адаптації цих заходів до інтересів малого бізнесу, а також врахування розробниками політики потреб малих підприємств [16]. У цій Хартії держави- члени зобов’язалися посилити дух інновації та підприє- мництва; створити регулятивну, податкову й адмініст- ративну структури, сприятливі для підприємницької діяльності; забезпечити доступ до ринків на найменш складних умовах, що відповідають основним цілям державної політики; полегшити доступ до найкращих досягнень науки та техніки; постійно спрощувати дос- туп до фінансів і вдосконалень задля того, щоб ЄС міг забезпечити найліпше в світі середовище для малого бізнесу; прислухатися до голосу малого бізнесу; зао- хочувати високоякісну підтримку малого бізнесу. Особливо велике значення для української еко- номіки, в разі вступу до ЄС, буде приєднання до Ліса- бонської стратегії щодо підняття конкурентноздатності. Якщо в ЄС найкращий індекс конкурентноздатності має Фінляндія — 1, а найгірший у Греції — 46, то в Україні цей показник становить 84. У 2000 р. Євро- Н. В. Осадча 77 Економічний вісник Донбасу № 3 (25), 2011 пейська Рада визначила Лісабонську стратегію, що полягає у підвищенні глобальної конкурентоспромож- ності ЄС через економічне оновлення, відповідно з якою, до 2010 р. ЄС повинен мати динамічну економ- іку, здатну до постійного зростання [17]. Для прикладу, уряд Португалії наразі розмірко- вує, як на фоні фінансових проблем країни не допус- тити скорочення державних витрат на науку та інно- вації, бо фінансування науки є стандартом ЄС; уряди Німеччини та Франції — планують розпродати части- ну золотого запасу, аби не скоротити темпи науково- технологічного розвитку і не знизити показники фінан- сування науки; повноважні органи ЄС приймають рішення про розвиток Союзу як найбільш конкурен- тоспроможної економіки — „економіки знань” та зак- ріпляють бюджетний стандарт 3% ВВП — на науку і технології (в Україні сьогодні — 0,3% ВВП). Впровадження стандартів ЄС у виробництві. Серед стратегічних завдань наступного десятиліття — глибокі якісні перетворення в енергетичному секторі економіки. Це питання, що належить до найскладні- ших в економічній політиці, великою мірою визначає національну безпеку держави. Україна задовольняє свої потреби в природних енергоресурсах за рахунок влас- ного їх видобутку приблизно на 45%. Єдиним енергоносієм, якого в Україні потенцій- но достатньо для повного забезпечення власних по- треб, є вугілля. Це важливий чинник гарантування енергетичної безпеки держави. Завдання полягає в тому, щоб суттєво змінити баланс споживання енер- гоносіїв, зменшити і абсолютний обіг, і частку спожи- вання природного газу з одночасним збільшенням цих показників стосовно вугілля. Співпраця України з Європейським Союзом не- обхідна для технологічного оновлення українського виробництва. Виробничі технології українських підприємств відстають від тих, що їх використовують передові європейські країни, Україна не має капіталу, необхідного для модернізації наявних та створення нових сучасних підприємств. Головним завданням стосовно науково-технічної кооперації України з країнами Західної Європи є підключення України до робіт, що виконуються в рам- ках програми науково-технічної інтеграції у галузі ви- соких технологій „ЕВРІКА” і міжнародних науково- технічних програм ЄС, спрямованих на вирішення фундаментальних науково-технічних проблем і досяг- нення на цій основі якісно нового рівня виробничого потенціалу, участь у створенні і роботі міжнародних дослідницьких центрів [18]. Соціальні переспективи Формування середнього класу. Справа великої політичної, економічної та соціальної ваги — зміцнен- ня позицій середнього класу, питому вагу якого треба довести в наступному десятиріччі не менш як до 45- 50% від загальної кількості населення, одночасно ско- ротивши частку людей з доходами, нижчими за про- житковий мінімум [19]. Становлення середнього класу передбачає перехід до нової моделі споживання, тобто таких стандартів, які забезпечуватимуть гідний рівень життя і стимулю- ватимуть розвиток внутрішнього ринку, трудової та підприємницької активності населення. Це, зокрема, якісне житло, висока забезпеченість товарами трива- лого користування, наявність автомобіля, доступність якісних медичних та побутових послуг, освіти тощо. Становлення середнього класу відбуватиметься за рахунок збільшення стійкого прошарку власників не- рухомого майна, земельних ділянок і акцій, прискоре- ного розвитку малого та середнього бізнесу, фермерсь- ких господарств, посилення законодавчого захисту інте- лектуальної власності і зміцнення на цій основі со- ціальних позицій та прибутків представників науково- технічної інтелігенції, діячів культури й освіти, фахівців середньої ланки управління, фінансистів та менеджерів. Реформування освіти, охорони здоров’я, соціаль- ного захисту. Внаслідок пріоритету захисту прав лю- дини на території ЄС діють ефективні механізми надан- ня першочергових соціальних послуг — освіта, охоро- на здоров’я тощо, а тому приєднання України до ЄС буде корисним у сфері соціального захисту громадян. В Україні наразі гостро постали проблеми реформу- вання освіти, охорони здоров’я, вироблення та запровад- ження механізмів багатоканальності фінансування медич- ної галузі, забезпечення керованого розвитку платних медичних послуг та введення державного соціального медичного страхування, оптимального співвідношення між наданням медичних послуг і свободою їх вибору. Водно- час необхідно забезпечити доступність медичної допомо- ги для соціально незахищених верств населення за допо- могою законодавчого визначення гарантованого рівня бе- зоплатного медичного обслуговування Недоліки та загрози від вступу України до ЄС Політичні недоліки Часткова втрата суверенітету. Хоча ЄС перед- бачає безліч зручностей для своїх країн-членів (як на- приклад вільний перетин кордонів), чимало мешканців цих країн побачило у ньому небезпеку для власної на- ціональної самобутності. Референдуми про вступ до ЄС, що їх проводили країни перед ратифікацією Маастрих- тського договору, яскраве тому підтвердження. Невизначеність стратегії розвитку ЄС. ЄС скла- дається з мегадержавних блоків, які перебувають у стані конкуренції та суперництва. Саме між ними проходять основні лінії можливого розколу ЄС. Між Німеччиною, Францією і Великою Британією триває прихована бо- ротьба за лідерство. Італія та Іспанія активно претенду- ють на входження до „ліги грандів” Європейського Со- юзу. Середні й малі країни ЄС прагнуть зміцнення сво- го статусу. В ЄС досі не вироблено єдиної концепції Н. В. Осадча 78 Економічний вісник Донбасу № 3 (25), 2011 подальшого розвитку інтеграційного процесу. Це все створює невизначеність у майбутньому ЄС, місця та ролі України в ньому, подальших перспектив політичного становища та стану економіки. Представники країн-„ветеранів» ЄС поступово приходять до переконання, що якщо єдине європейсь- ке наддержавне утворення потенційно розшириться до 30 членів, то повинна бути вироблена нова форма інтен- сивності членства [23]. Такі ідеї стали результатом кри- тичної оцінки результатів останньої хвилі розширення ЄС, особливо з огляду на самостійну позицію керів- ництва „непокірної” Польщі. Погіршення взаємин з країнами СНД. Відомо, що Україна, як колишня республіка СРСР, протягом сімдесяти років була інтегрована у спільну радянську економічну систему та тісно пов’язана з іншими рес- публіками у двосторонніх взаєминах, з якими діють десятиріччями налагоджені процедури взаємної торгівлі. Важливим економічним партнером України, особливо в енергетичній сфері, є Росія, яка в силу історичних, ідеологічних, геополітичних причин ува- жає Україну своєю ексклюзивною сферою впливу, у зв’язку з чим болісно реагує на будь-які дії українсь- кого уряду, скеровані у протилежному від Росії на- прямку, наприклад, штучне створення газової кризи після обрання Президентом України В. Ющенка. Економічні недоліки Втрата конкурентоспроможності певних галу- зей. Одним із найістотніших негативних чинників, дія якого активізується при вступі до ЄС, зокрема з набуттям член- ства в СОТ, є те, що окремі вітчизняні виробники мо- жуть виявитися не готовими до жорсткої міжнародної конкуренції. Україна має сьогодні невисокий, за міжна- родними критеріями, потенціал конкурентоспроможності. Окрім того, враховуючи, що процес вступу до COT пов’язаний із зниженням тарифів на окремі гру- пи товарів, то й Україна змушена буде піти на певні поступки шляхом зниження діючих ставок ввізного мита на чутливі товари, зокрема продукцію сільсько- го господарства і харчової промисловості, продук- цію металургії та хімії, ряд товарів машинобудівної про- мисловості тощо. Це може призвести до певного зро- стання імпорту цих товарів і відповідного тиску на вітчизняних товаровиробників. Наприклад, сусідня Польща, готуючись до всту- пу в ЄС, відмінила субвенції для більшості підприємств, що призвело до ліквідації сотень тисяч робочих місць, і станом на кінець 2006 р. рівень без- робіття в ній перевищив 18% [25]. Окрім того, високі соціальні гарантії, які Україна змушена буде надавати в умовах економічного відста- вання від більш розвинутих країн ЄС, неминуче поз- бавлять українську економіку переваг щодо дешевої робочої сили, що може загальмувати розвиток вітчиз- няного підприємництва. Також, запровадження єдиної валюти — євро — не дозволить застосовувати такий механізм компен- сації своєї неконкурентоспроможності як девальвація валюти, що буде перешкодою до стимулювання екс- порту країни. Зростання іноземних інвестицій у вітчизняну еко- номіку, крім зазначених вище позитивних моментів, може мати й суттєві недоліки, оскільки власниками основних засобів виробництва будуть не українські, а іноземні підприємці. Входження до ЄС багато в чому залежатиме від кореляції українського розвитку з європейським. Ук- раїна однозначно буде потрібна Європі в якості доно- ра, підпитки європейського благополуччя. Квотування певних видів товарів. Так, наприк- лад, до негативних наслідків для Польщі, спричине- них вступом її до ЄС, можна віднести квотування в ЄС на певні види товарів, що спричинило напругу між Брюсселем та Варшавою стосовно надмірного вило- ву польськими рибалками риби в Балтійському морі. Крім того, Єврокомісія змусила уряд Польщі визнати банкрутство (через неконкурентноспроможність) і про- дати дві польські судноверфі у Гдині та Щеціні. Складність переходу на європейський рівень цін. Після вступу до ЄС Україна у короткостроковій перс- пективі ризикує стикнутися з ризиками та недоліками, з якими, стикнулися Польща чи прибалтійські країни, тобто з проблемою переходу на європейський рівень цін, який призводить до різкого подорожчання товарів першої необхідності. Наприклад, після не останнього розширення Європейського Союзу населення спільно- ти збільшилося на 20%, а його сумарний ВВП — лише на 5%. Нові громадяни Євросоюзу порівняно бідні й різниця в доходах колосальна — житель Люксембургу за місяць заробляє стільки, скільки латиш за рік. Із ча- сом ситуація змінюватиметься, але на сьогодні розміри економічної допомоги, які потрібні новим членам, не можуть не турбувати великі європейські держави. Для прикладу, після вступу до ЄС в Польщі відра- зу зросли ціни. Причиною цього стало поєднання двох подій — зростання з 01 травня ПДВ та зростання цін на пальне на світових ринках. У крамницях подорож- чали харчі, дитячі товари, ліки, будівельні матеріали. Зросли ціни на кокс, різноманітні послуги, наприк- лад, за користування кабельним телебаченням [26]. Цілком ймовірно, що подібні проблеми доведеть- ся вирішувати й Україні відразу після занадто форсо- ваного вступу до ЄС. Соціальні недоліки Ускладнення візового режиму зі східними сусі- дами. Вступ України в ЄС та запровадження в ній Шенгегської зони, разом з відкриттям кордонів в Євро- пу, в той же час принесе перешкоди з пересуванням громадян України та інших країн СНД, зокрема з Ро- сією, Білорусією, кавказькими країнами. Н. В. Осадча 79 Економічний вісник Донбасу № 3 (25), 2011 Загрози від вступу України до ЄС. Політичні загрози Небезпека втягнення України в конфлікт. Вступ України до ЄС може спровокувати поширення на її територію конфлікту між Західною цивілізацією. Економічні загрози Можливе переміщення до України шкідливих виробництв. За переконанням багатьох аналітиків та експертів, ЄС, в обмін на фінансову та економічну допомогу Україні, наполягатиме на переміщенні до України ряду шкідливих підприємств, використання України для утилізації екологічно небезпечних та ра- діоактивних відходів. Соціальні загрози Поглиблення демографічного спаду. Вступивши до Європейського Союзу, Україна ризикує поглибити й без того тенденційну демографічну кризу. У країнах-членах ЄС нараховується більше лю- дей похилого віку, ніж дітей, повідомляє європейське статистичне агентство Eurostat. Згідно опублікованих ним даних станом на 01 січня 2007 р., у складі насе- лення ЄС частка дітей молодше 14 років складає лише 16,2 %, а людей похилого віку віком 65 років та стар- ше — 16,6 % [27]. За останні 25 років загальна чисельність моло- дих людей у країнах ЄС скоротилась на 23 млн. (21%, з яких на 10% лише за останнє десятиліття). Проблема незаконної міграції та відтоку кадрів. Вступивши до ЄС у короткостроковій перспективі, Україна може відчути весь негативізм незаконної міграції та катастрофічного відтоку кадрів, як це відбу- вається зараз в сусідній Польщі. Протягом весняних місяців 2006 р. з Польщі лише лікарів виїхало працю- вати за кордон кілька тисяч. Якщо в найближчому майбутньому не вдасться підвищити рівень життя у нових країнах-учасниках ЄС (Польщі, Угорщині, Чехії, Словаччини тощо) до рівня розвинутих країн Європи, то багато жителів нових країн можуть переселитися до Західної Європи. Ра- зом з тим можуть посилитися існуючі проблеми на ринку робочої сили в західноєвропейських країнах. За переконаннями деяких експертів, якби вступ України в ЄС відбувся найближчим часом, це при- звело би до збільшення (приблизно до 37%, порівня- но з 2005 р.) кількості нелегальних мігрантів в Ук- раїні, погіршення криміногенної ситуації у регіонах з великою концентрацією нелегальних мігрантів, а та- кож до збільшення бюджетних витрат на утримання та екстрадицію нелегальних мігрантів [29]. Дослідивши на основі SWOT-аналізу характер взаємозв’язків України та Європейського Союзу, пер- спективи євроінтеграції та потенційні переваги і недо- ліки, які зазначені вище, та структуризовані в матриці SWOT-аналіза можна зробити наступні висновки. Вступ до Європейського Союзу є логічним на- слідком прагнення України до цивілізованої правової держави та розбудови демократичного суспільства, обумовлений сучасними реаліями та вимогами об’- єктивних суспільно-економічних і політичних законів розвитку. У сучасному глобалізованому суспільстві, найбільші переваги отримують саме ті країни, які об’- єднують свої зусилля заради досягнення спільних інте- ресів та високих показників розвитку. Інтеграція до Європейського Союзу є шансом для України остаточно перетворитися на стабільну дер- жаву, яка володіє незаперечними перспективами на майбутнє. У результаті вступу до ЄС найбільше переваг Ук- раїна може отримати в політичній та економічній сфе- рах у зв’язку з її залученням до співтовариства, яке активно та успішно акумулює досвід та зусилля своїх членів задля досягнення надійної колективної міжна- родної безпеки, ефективно використовує ресурси та потенціал країн в економічній і фінансовій сферах, в ЄС створені „тепличні” умови для всебічного розвит- ку підприємництва, чим заохочується свобода діяль- ності та пошук новітніх прогресивних форм господа- рювання. Економічний простір Євросоюзу захищений від проникнення демпінгових товарів, що стимулює зростання експортної складової торгового обороту. Проте з іншого боку, в ЄС наявні внутрішні су- перечності і за стратегічно важливими питаннями, практично відсутня чітка єдина загально-європейська ідея та конкретно визначена концепція подальшого роз- витку ЄС, що призводить до невизначеності у його подальшій долі та місця і статусу країн-членів. Політика євроінтеграції не може бути мотивацією внутрішніх українських перетворень. Прийняття окре- мих європейських цінностей необхідне не для того, щоб потрапити до ЄС, а для того, щоб зробити нашу еконо- міку більш продуктивною, технологію державного уп- равління — більш ефективною, людську особистість — більш захищеною від різного роду загроз, а кінце- вим результатом — політично, матеріально та мораль- но забезпеченими потребами населення України. Розширення ЄС ставить перед Україною великі завдання. Одне з них — прискорення конституційної реформи, економічних перетворень в цілому та рес- труктуризації виробництва зокрема, адже можливість скористатися перевагами вступу в ЄС багато в чому визначається рівнем демократизації політичної сис- теми та динамікою розвитку української економіки, її здатністю швидко адаптуватися до змін на міжнарод- них ринках. Крім того, необхідно досягати зміцнен- ня внутрішньої конкурентоспроможності національ- ної економіки з орієнтацією на поступове досягнення європейських соціально-економічних параметрів роз- витку та створення зони вільної торгівлі Україна — ЄС на основі асиметричного відкриття ринків на ко- ристь України. Н. В. Осадча 80 Економічний вісник Донбасу № 3 (25), 2011 Що стосується внутрішніх перетворень, то Ук- раїна має здійснити низку невідкладних фундаменталь- них системних трансформацій, в основі яких була б покладена українська національна ідея, а саме: 1) в економічній сфері: — реалізувати стратегію випереджувального роз- витку, що має забезпечити щорічні темпи зростання ВВП в Україні на рівні не нижче 6-7 % (у 1,5-2 рази вищі, ніж загалом у країнах ЄС), істотне подолання на цій основі розриву в обсягах ВВП на одну особу між Україною та державами-членами ЄС; — опанувати інноваційну модель структурної перебудови та зростання, реалізація якої має забезпе- чити суттєве підвищення конкурентоспроможності української економіки, утвердження України як висо- котехнологічної держави; — створити оптимальну й самодостатню, з по- гляду національних інтересів, структуру економіки Ук- раїни, здатну стабільно функціонувати у випадку появи регресивних явищ в розвитку ЄС; — зберегти високотехнологічні перспективи га- лузей військово-промислового комплексу, передусім космічної галузі; 2) в соціальній сфері: — забезпечити цілеспрямовані передумови для скорочення розриву в рівні та якості життєвих стан- дартів з країнами ЄС, утвердження середнього класу — основи політичної стабільності та демократизації суспільства: — сформувати надійний для національної безпе- ки правовий кодекс у сфері міграції та набуття грома- дянства України; — у контексті розвитку освіти та науки в Україні забезпечити диференційований підхід до сприйняття основних позицій Болонської системи освіти, уника- ючи приватизації освітнього процесу та зниження його творчого потенціалу; — активізувати роботу у вирішенні демографічної проблеми, щоб приєднання до ЄС не спричинило резо- нансний землетрус, який зруйнує українську націю; — створити та реалізовувати дієву програму роз- витку здорової та повноцінної сім’ї; 3) в політичній сфері: — активно брати участь у формуванні стратегії подальшого розвитку ЄС, не з позиції молодшого бра- та, а в статусі рівноправного партнера, наполегливо використовуючи і демократично-ліберальні, і імпера- тивно-зобов’язувальні принципи, з метою захисту на- ціональних та загальноєвропейських інтересів; — вивчати можливість проведення узгодженої з РФ митної політики, як важливої умови формуван- ня зони вільної торгівлі між двома країнами, набуття Україною асоційованого членства в ЕврАзЕС у ме- жах, що дозволяють продовжувати євроінтеграцій- ний курс [2]. Отже, до основних перспектив вступу України до ЄС можна віднести: встановлення стабільної пол- ітичної системи; сприйняття України як важливого суб’єкта політичних відносин; збезпечення розвитку малого та середнього бізнесу; упровадження стан- дартів ЄС у виробництві; формування середнього кла- су; реформування освіти, охорони здоров’я, соціаль- ного захисту. До існуючих переваг можна віднести: євро- пейську колективну безпеку; макроекономічну стабільність; додаткові інвестиції в українську еко- номіку; надання субсидій деградуючому сільсько- му господарству;отримання позитивного сальдо торгівельного балансу; спільні митні тарифи; кількісні обмеження імпорту; антидемпінгову по- літику; протекціонізм і контроль експорту; ефектив- ний захист прав людини в інституціях ЄС; відкриття кордонів для вільного пересування населення; за- безпечення високого рівня життя населення. До слабкостей, які можуть мати місце післу всту- пу можна віднести: часткову втрату суверенітету; не- визначеність стратегії розвитку ЄС; погіршення взає- мин із країнами СНД; втрата конкурентоспроможності певних галузей; складність переходу на європейський рівень цін; квотування певних видів товарів; усклад- нення візового режиму зі східними сусідами. До загроз: небезпеку втягнення України в конфлікт цивілізацій між Заходом і мусульманським світом; можливе переміщення до України шкідливих виробництв; використання України як сировинного придатку; використання українців як дешевої робочої сили; поглиблення демографічного спаду; незаконна міграція та відплив кадрів. Підводячи підсумок, зазначаємо, що при вступі до ЄС Україна отримає ряд значних переваг, але щоб уникнути існуючих загроз треба поступово впровад- жувати стратегічні напрями розвитку ЄС в українсь- ку економіку та розробити програму дій щодо безбо- лісної інтеграції України, із урахуванням існуючих заг- роз та досвіду країн, які нещодавно вступили до ЄС. Література 1. Малик Я. Європейський Союз [Текст] / Я. Ма- лик, О. Киричук, І. Залуцький. — Львів, 2006. — 610 с. 2. Чалий В. Перспективы евроинтеграции Украины [Текст] / В. Чалик // Аргументы и факты. — 2007. — № 25. — С. 6 — 10. 3. Угода про партнерство та співробітництво, ратифікована ЗУ від 10.11.1994 р., № 237/94-ВР. [Електронний ресурс]. — Режим дос- тупу : lawreview.chnu.edu.ua/download.php?pdf= 2005_306visnuk.pdf. 4. Програма інтеграції України до ЄС, схвалена Указом Президента України від 15.09.2000 р. [Електронний ресурс]. — Режим дос- тупу : www.customs.gov.ua. 5. Пироженко О. В. Європейська інтеграція України як проблема еконо- Н. В. Осадча 81 Економічний вісник Донбасу № 3 (25), 2011 мічної діяльності / О. В. Пироженко // Контекст. — 2002. — № 2. — лютий. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.vkontexte.ru/ 6. План дій „Україна — ЄС” Європейська політика сусідства, ух- валена КМУ від 12.02.2005 р. [Текст] // Урядовий кур’єр. — 2005. — № 13. — C. 4 — 8. 7. Сиденко В. Прорив в Європу / В. Сиденко // Політика і час. — 2006. — № 8. [Електронний ресурс]. — Режим дос- тупу : http://b.rbc.ua/rus/showcard/14414. 8. Єсаулов С. Чому Україну не приймають в „євроклуб”? [Елект- ронний ресурс]. — Режим доступу : www.dialogs.org.ua. 9. Таран Ю. Жоден з напрямків зовнішньої політики України не має достатнього об- грунтування / Ю. Таран. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : www.dialog.ua — 12.05.2004. 10. Моргос П. Як вплине на Україну розширення ЄС? / П. Моргос // День. — 2005. — №15. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.day.kiev.ua/ 11. Украина и Европейский Союз: концепция эконо- мического сотрудничества // Тезисы докладов регио- нальной конференции “Проблемы и перспективы фор- мирования цивилизованного общества в Украине” [Текст]. — Донецк, 1995. — С. 63. 12. Васютин І. Зближення законодавства Європейського Союзу з правовими системами держав-кандидатів на вступ до ЄС [Текст] / І. Васютин // Право України. — 2003. — № 9. — C. 139 — 149. 13. Солодкий С. Євроінтегра- ція — „на смак і дотик” / С. Солодкий // День. — 2005. — № 85. [Електронний ресурс]. — Режим дос- тупу : http://www.day.kiev.ua/ 14. Станчук С. Полі- тична криза в Україні очима ЄС / С. Станчук // День. — 2004. — № 78. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.day.kiev.ua/ 15. Гайовий А. Су- дова криза в Україні // Газета по-київськи. — 2007. — № 11. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://mycityua.com/ 16. Все про зовнішньоеконо- мічну діяльність // Діло. — 2000. — № 1 — 2. [Елек- тронний ресурс]. — Режим доступу : http://delo.ua/ 17. Гаврись Я. Стратегії розвитку підприємств сто- совно викликів глобалізації [Текст] / Я. Гаврись, Л. Сулковскі // Вісн. НУ „Львівська політехніка”. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи ста- новлення і проблеми розвитку. — № 457. — Л. : НУ “ЛП”, 2002. — С. 139 — 147. 18. Черкаський І. Макроекономічна політика України в системі кредит- но-фінансових відносин з Євросоюзом [Текст] / І. Черкаський // Збірник наукових праць. Вип. 26. — К. : ІСЕМВ НАН України. — С. 137. 19. Послання Президента України до Верховної Ради України, Євро- пейський вибір. Концептуальні засади стратегії еконо- мічного та соціального розвитку України на 2002 — 2011 рр. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : www.customs.gov.ua. 20. Словник-довідник Євро- пейського Союзу / ред. Ю. Марченко. — К. : К. І. С., 2001. — С. 168. 21. Копійка В. Європейський Союз: заснування і етапи становлення / В. Копійка, Т. Шин- каренко. — К. : Видавничій дім “Ін Юре”, 2001. — С. 448. 22. Keating M., Hoogle L. Regions and the EU Policy Process [Текст] / Keating M. — European Union: Power and Policy-Making. — London, 2000. — Р. 400. 23. Гюрот У. Новая геостратегия Европы [Текст] / У. Гюрт // „Das Parlament”, Германия. — С. 4 — 5. 24. Сиденко В. Україна і СОТ — як збільшити плюси та зменшити мінуси? / В. Сиденко, О. Барановський / / „Дзеркало тижня”, 2002. — № 26. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.dt.ua/ 25. Черний Н. Первые последствия евроинтеграции / Н. Черний // Форум. — 2005. — № 20. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://for-ua.com/ 26. Заплатиский С. Нищие в раю или Год жизни в элитарном обществе / С. Заплатиский // Вести сегод- ня. — 2007. — № 51. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://rus.delfi.lv/news/press/vesti/ 27. Европа стареет. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : www.news.ru — 07.10.07. 28. Чэпмен С. The Washington Times [Текст] / С. Чэмпен, 15 февра- ля 2006 г. ; перевод с сайта: ИноСМИ.Ru. 29. Кам- шилин С. Цена демократии / С. Камшилин // Хай- Вей. — 2007. — № 40. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://h.ua/add.php/ Осадча Н. В. Характеристика процесу інтег- рації України до Європейського Союзу (ЄС) У статті проаналізовано позитивні та негативні наслідки вступу України до ЄС. Здійснено SWOT- аналіз вступу України до ЄС. Ключові слова: загроза, перспективи вступу, можливості, конвенції та угоди. Осадчая Н. В. Характеристика процесу ин- теграции Украины в Европейский Союз (ЕС) В статье проанализированы позитивные и нега- тивные последствия вступления Украины в Евпропей- ский Союз. Сделан SWOT-анализ вступления Украи- ны в Европейский Союз. Ключевые слова: угрозы, перспективы вступле- ния, возможности, конвенции и соглашения. Osadcha N. V. The analysis of process of integration of Ukraine in european union In the clause positive and negative consequences of the introduction of Ukraine in the Evpropejsky Union are analysed. It is made SWOT — the analysis of the introduction of Ukraine in European Union. Key words: threats, prospects of the introduction, possibility, the convention and the agreement. Стаття надійшла до редакції 12.04.2011 Прийнято до друку 26.08.2011 Н. В. Осадча
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-24154
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1817-3772
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:27:17Z
publishDate	2011
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
record_format	dspace
spelling	Осадча, Н.В. 2011-07-08T17:00:28Z 2011-07-08T17:00:28Z 2011 Характеристика процесу інтеграції України до Європейського Союзу (ЄС) / Н.В. Осадча // Економічний вісник Донбасу. — 2011. — № 3. — С. 71-81. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24154 339.92(477:4) У статті проаналізовано позитивні та негативні наслідки вступу України до ЄС. Здійснено SWOTаналіз вступу України до ЄС. Ключові слова: загроза, перспективи вступу, можливості, конвенції та угоди. В статье проанализированы позитивные и негативные последствия вступления Украины в Евпропейский Союз. Сделан SWOT-анализ вступления Украины в Европейский Союз. Ключевые слова: угрозы, перспективы вступления, возможности, конвенции и соглашения. In the clause positive and negative consequences of the introduction of Ukraine in the Evpropejsky Union are analysed. It is made SWOT — the analysis of the introduction of Ukraine in European Union. Key words: threats, prospects of the introduction, possibility, the convention and the agreement. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Міжнародна та регіональна економіка Характеристика процесу інтеграції України до Європейського Союзу (ЄС) Характеристика процесу интеграции Украины в Европейский Союз (ЕС) The analysis of process of integration of Ukraine in european union Article published earlier
spellingShingle	Характеристика процесу інтеграції України до Європейського Союзу (ЄС) Осадча, Н.В. Міжнародна та регіональна економіка
title	Характеристика процесу інтеграції України до Європейського Союзу (ЄС)
title_alt	Характеристика процесу интеграции Украины в Европейский Союз (ЕС) The analysis of process of integration of Ukraine in european union
title_full	Характеристика процесу інтеграції України до Європейського Союзу (ЄС)
title_fullStr	Характеристика процесу інтеграції України до Європейського Союзу (ЄС)
title_full_unstemmed	Характеристика процесу інтеграції України до Європейського Союзу (ЄС)
title_short	Характеристика процесу інтеграції України до Європейського Союзу (ЄС)
title_sort	характеристика процесу інтеграції україни до європейського союзу (єс)
topic	Міжнародна та регіональна економіка
topic_facet	Міжнародна та регіональна економіка
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24154
work_keys_str_mv	AT osadčanv harakteristikaprocesuíntegracííukraínidoêvropeisʹkogosoûzuês AT osadčanv harakteristikaprocesuintegraciiukrainyvevropeiskiisoûzes AT osadčanv theanalysisofprocessofintegrationofukraineineuropeanunion

Характеристика процесу інтеграції України до Європейського Союзу (ЄС)

Репозитарії

Схожі ресурси