Музеї підприємств і організацій — джерело для вивчення історії рідного краю

Музеї підприємств і організацій – джерело для вивчення історії рідного краю. На прикладі діяльності ряду музеїв підприємств і організацій, що переважно працюють на громадських засадах, показана їх вагомість у вивченні історії рідного краю....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Константинов, В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК 2010
Назва видання:	Ніжинська старовина
Теми:	Теоретичні та методологічні проблеми сучасної музеології, пам’яткознавства, історичної регіоналістики й етнології
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24170
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Музеї підприємств і організацій — джерело для вивчення історії рідного краю / В. Константинов // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2010. — Вип. 10(13). — С. 12-16. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-24170
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-241702025-02-10T00:03:05Z Музеї підприємств і організацій — джерело для вивчення історії рідного краю Музеи предприятий и организаций – источник для изучения истории родного края The plant and organization museums as a source for study regional history Константинов, В. Теоретичні та методологічні проблеми сучасної музеології, пам’яткознавства, історичної регіоналістики й етнології Музеї підприємств і організацій – джерело для вивчення історії рідного краю. На прикладі діяльності ряду музеїв підприємств і організацій, що переважно працюють на громадських засадах, показана їх вагомість у вивченні історії рідного краю. На примере деятельности ряда музеев предприятий и организаций, которые в основном работают на общественных началах, показана их весомость в изучении истории родного края. On the example of several enterprises and organizations’ activity mainly on a voluntary basis, their weight in the study of the native country’s history is chown. 2010 Article Музеї підприємств і організацій — джерело для вивчення історії рідного краю / В. Константинов // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2010. — Вип. 10(13). — С. 12-16. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2078-063X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24170 069.014 uk Ніжинська старовина application/pdf Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Теоретичні та методологічні проблеми сучасної музеології, пам’яткознавства, історичної регіоналістики й етнології Теоретичні та методологічні проблеми сучасної музеології, пам’яткознавства, історичної регіоналістики й етнології
spellingShingle	Теоретичні та методологічні проблеми сучасної музеології, пам’яткознавства, історичної регіоналістики й етнології Теоретичні та методологічні проблеми сучасної музеології, пам’яткознавства, історичної регіоналістики й етнології Константинов, В. Музеї підприємств і організацій — джерело для вивчення історії рідного краю Ніжинська старовина
description	Музеї підприємств і організацій – джерело для вивчення історії рідного краю. На прикладі діяльності ряду музеїв підприємств і організацій, що переважно працюють на громадських засадах, показана їх вагомість у вивченні історії рідного краю.
format	Article
author	Константинов, В.
author_facet	Константинов, В.
author_sort	Константинов, В.
title	Музеї підприємств і організацій — джерело для вивчення історії рідного краю
title_short	Музеї підприємств і організацій — джерело для вивчення історії рідного краю
title_full	Музеї підприємств і організацій — джерело для вивчення історії рідного краю
title_fullStr	Музеї підприємств і організацій — джерело для вивчення історії рідного краю
title_full_unstemmed	Музеї підприємств і організацій — джерело для вивчення історії рідного краю
title_sort	музеї підприємств і організацій — джерело для вивчення історії рідного краю
publisher	Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2010
topic_facet	Теоретичні та методологічні проблеми сучасної музеології, пам’яткознавства, історичної регіоналістики й етнології
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24170
citation_txt	Музеї підприємств і організацій — джерело для вивчення історії рідного краю / В. Константинов // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2010. — Вип. 10(13). — С. 12-16. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Ніжинська старовина
work_keys_str_mv	AT konstantinovv muzeípídpriêmstvíorganízacíidžerelodlâvivčennâístoríírídnogokraû AT konstantinovv muzeipredpriâtiiiorganizaciiistočnikdlâizučeniâistoriirodnogokraâ AT konstantinovv theplantandorganizationmuseumsasasourceforstudyregionalhistory
first_indexed	2025-12-02T00:00:19Z
last_indexed	2025-12-02T00:00:19Z
_version_	1850352464124968960
fulltext	НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА ISSN 2078-063X 12 УДК 069.014 Володимир КОНСТАНТИНОВ (Київ) Музеї підприємств і організацій – джерело для вивчення історії рідного краю Музеї – це джерело збереження вивчення і популяризації пам’яток історії та куль- тури. Згідно Статуту Міжнародної Ради музеїв (ІСОМ), прийнятому в 1986 р., Кодек- сом професійної етики зазначено, що музеї – це неприбуткові, постійно діючі, відкри- ті для публіки науково-освітні установи, які збирають, досліджують і популяризують пам’ятки природничої історії, матеріальної та духовної культури – передусім, джере- ло знань про розвиток природи та людського суспільства. Мета музеїв – нести освіту, виховувати, приносити естетичне задоволення [1]. Музеї – не проста кунсткамера дивовижних речей, але й зв’язок поколінь, спадко- ємність культури, осередок історії, квінтесенція народного досвіду. Музей самим іс- нуванням покликаний допомагати осмислювати сучасне через минуле, впливати на розум і серце людини. Виходячи з цього визначення, музеї повинні бути однією із си- стем паралельної освіти. Їх завдання полягає, головним чином, аби зробити експозиції засобом комунікації, які використовують пам’ятки культури та природничі зразки, відповідним чином доповнюючи показ предметів, покликаних передавати ті чи інші ідеї, уявлення. Зараз в Україні діє понад 550 державних музеїв і майже 6000 музеїв іс- торії підприємств і установ, що переважно працюють на громадських засадах [2]. Музеями різного підпорядкування виконується важлива частина роботи, спрямованої на виховання гармонійної, всебічно розвинутої особистості. Одним із важливих завдань усіх музеїв є збереження й експонування національної культурної спадщини, що є еле- ментом культурної самобутності народу певного регіону. В діяльності музеїв тісно по- єднуються науково-дослідні та культурно-освітні функції. Серед головних завдань нау- кової роботи музеїв (у т.ч. й музеїв при підприємствах, організаціях, навчальних закла- дах) – вивчення історії рідного краю й дослідження музейних колекцій, пов’язаних з нею [3]. Огляд музейних зібрань дає змогу не тільки познати деякі частини життя рід- ного краю, але й змушує глядачів заглибитися у світ минулого, осягнути основи сучас- ного, зрозуміти можливі контури майбутнього життя. Кожен предмет у експозиції му- зею має свою питому вагу, багату історію й вироблену мову, яку треба навчитися розу- міти й відчувати [4]. В цьому відвідувачам допомагають співробітники музеїв. У квітні 1960 р. був відкритий музей історії ВАТ “Електрометалургійний завод “Дніп- росталь” ім. А.М. Кузьміна – одного з найбільших підприємств Запорізького промислово- го комплексу. Відвідувачі музею мають можливість дізнатись про історію спорудження Заводу інструментальних сталей (так раніше називалося це підприємство), який введений був у експлуатацію 10 жовтня 1932 р. Оглядаючи експозицію, яка розміщена в трьох за- лах, екскурсанти мають можливість також ознайомитися з історією м. Запоріжжя. У першій залі розміщені експонати, що розповідають про історію будівництва Заво- ду інструментальних сталей ы про роботу підприємства до подій ІІ Світової війни 1941–1945 років. Цікаві матеріали присвячені Дніпрогесу, який є стратегічною базою НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА Вип. 10 (13), 2010 р. 13 для спорудження всього Запорізького промислового комплексу. Екскурсанти дізна- ються, що перший промисловий струм, пущений 10 жовтня 1932 р. з Дніпрогесу, пі- шов якраз на Завод інструментальних сталей. У експозиції представлений комплекс цікавих матеріалів ветерана праці, учасника Дніпровського будівництва Володимира Тимофійовича Погудіна. Це оригінали документів кінця 20-х – початку 30-х років ХХ ст.: свідоцтва, довідки, фотографії, значок “Активного учасника Дніпровського будівниц- тва” № 51/78 (1932 р.); особисті речі, спогади тощо. Цікава сторінка з життя заводу – це комплекс матеріалів учасника випуску першої плавки сталеплавильного цеху № 2 сталевара-стаханівця Прокопа Федоровича Родоманцева: його фотографія, світлина електропечі, біля якої він працював, трудова книжка з першим записом, датованим лютим 1930 р.; орденські книжки сталевара, свідоцтво учасника оборони м. Запоріж- жя та визволення о. Хортиця в 1941 р. й інші. У другій залі висвітлена історія заводу в період ІІ Світової війни, евакуації та після- воєнної відбудови підприємства. Працівники заводу на фронті й у тилу робили все, щоб наблизити день перемоги. З матеріалів стендів цієї зали відвідувачі можуть поба- чити труднощі, з якими зіткнулися робітники підприємства під час відбудови заводу: фотографії руйнувань кожного з цехів “Дніпроспецсталі”, фотоальбом руйнувань За- поріжжя, світлини початку й ходу відбудовчих робіт, перша повоєнна Книга Пошани заводу, документи, особисті речі працівників підприємства. В музеї є 3 бюсти та пер- сональні стенди з матеріалами та власними речами першого директора заводу, Лауре- ата Ленінської премії Олександра Федоровича Трегубова (його ім’я носить одна з центра- льних вулиць міста); першого Героя Соціалістичної Праці з-поміж робітників “Дніп- роспецсталі” сталевара Михайла Якимовича Бойка та другого директора заводу, Ге- роя Соціалістичної Праці Костянтина Сергійовича Єльцова. Відвідувачі також можуть ознайомитися із сучасним станом підприємства з експози- ції, що розміщена в третій залі. Тут багато фотографій, що ілюструють технологію пла- вки сталі, загальний вигляд цехів, ділянок заводу, етапи механізації й автоматизації ва- жких трудомістких процесів, упровадження досягнень науково-технічного процесу у ви- робництво. Не всім відомо, що з виплавленої на заводі сталі були виготовлені вузли та окремі деталі для космічних кораблів “Восток”, “Союз”, “Буран”. Представлені в музеї монументальні полотна запорізьких художників наочно ілюструють історію розвитку підприємства: “Підготовка до пуску, монтаж першої 10-титонної електропечі Заводу ін- струментальних сталей”, “Випуск першої післявоєнної плавки запорізької якісної ста- лі”, а також скульптурні групи з кованої міді “Будівництво заводу інструментальних сталей” та “Пультуправління агрегатом газокисневого рафінування сталі в сталеплави- льному цеху № 2”. Загалом історія цього підприємства – це історія міста Запоріжжя [5]. Історія музею державного підприємства “Завод імені В.О. Малишева” нараховує майже 50 років, але його експозиція охоплює понад сторічний період діяльності одно- го з найбільших підприємств м. Харкова і України. Музей відкритий у 1961 р. Цікаво, що перші 30 років свого існування музей розміщувався в історичному будинку – ко- лишньому першому в Російській імперії Робочому будинку (Будинок спілки робітни- ків). Цікаво, що Робочий будинок був збудований у 1909 р. на кошти робітників Хар- ківського паровозобудівного заводу й інших підприємств міста, а також Донбасу, Санкт-Петербургу, Катеринослава (Дніпропетровська). Історія зберегла чимало епізо- НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА ISSN 2078-063X 14 дів, які свідчать про важливу роль Робочого будинку в розвитку робочого руху м. Хар- кова. У 1922 р. Робочий клуб було реорганізований у Палац культури “Металіст” (під цією назвою він існує й нині). У цій установі працював Гнат Хоткевич – засновник хар- ківської школи бандуристів; тут виступали колишні заводчани: народна артистка СРСР Є. Мірошниченко, народні артисти України Б. Жайворонок, Ю. Багатіков й інші. Особливий інтерес відвідувачів музею заводу викликає діорама “Створення леген- дарної “Тридцятичетвірки” – на полотні зображений складальний цех заводу восени 1939 р., де були зібрані 2 перші екземпляри уславленої бойової машини. Далі відвіду- вачі знайомляться з експозицією, присвяченої створенню в 1885 р. і першим десяти- літтям роботи Харківського паровозобудівного заводу (ХПЗ), на базі якого згодом по- став “Завод імені В.О. Малишева”. За перші 15 років роботи на ХПЗ було освоєне ви- робництво багатьох видів машинобудівної продукції: верстатів, насосів, компресорів, сільськогосподарських машин, двигунів внутрішнього згорання тощо. Саме на ХПЗ активно працював один із видатних конструкторів паровозів дореволюційної Росії – Олександр Сергійович Раєвський, уродженець м. Харкова. Також експозиція музею висвітлює історію розвитку танкобудування на заводі. Засноване в 1927 р. конструк- торське бюро з танкобудування займалося проектуванням різних видів гусеничних машин: переважно танків, але також тягачів військового і цивільного призначення. У макетах і на фотографіях можна простежити історію танкобудування на заводі: від танка Т-12 до найсучаснішого Т-84, а також довідатися про долю людей, що створю- вали цю складну техніку: конструкторів, робітників, технологів. Є в експозиції музею й сучасні досягнення колективу заводу: учених (5 докторів технічних наук, майже 50 кандидатів технічних і економічних наук), конструкторів, технологів, робітників. Цей народний музей, як і інші громадські музеї, робить велику та потрібну справу – вихо- вує справжніх патріотів незалежної України, що знають її славну історію [6]. У серпні 2000 р. в Донецьку був відкритий Музей історії та розвитку Донецької за- лізниці. Відвідувачі музею (він розмістився в залізничному вагоні) мають можливість ознайомитися з основними етапами розвитку магістралі, багатими на історичні події – починаючи зі створення профспілки залізничників і страйкового руху 1905 р., участі донецьких залізничників у революційному русі 1910-х років, у трудових звершеннях передвоєнних п’ятирічок, участь залізничників у ІІ Світовій війні , післявоєнній від- будови країни, а також сучасні будні доби незалежної України. Всі ці події представ- лені в експозиції крізь призму документальних матеріалів і особистих речей залізнич- ників, що ілюструють їх професійну діяльність. У музеї вирішуються важливі завдання популяризації історичних знань, виконуються освітні, виховні та профорієнтаційні фу- нкції. На території музею чисельні натурні зразків залізничної техніки, чим не може по- хвалитися жоден музей України. На оглядовому майданчику розмістилися 6 паровозів різних серій випуску 1930–1950-х років. Із існуючого рухомого складу сформований потяг особливого резерву Народного комісаріату шляхів сполучення, де відновлений внутрішній інтер’єр “теплушок” 1943 р. Відтак, Донецький залізничний музей – єдиний в Україні, який збирає й зберігає зразки залізничної техніки. Відвідувачі, знайомлячись із експозицією, поринають в історію розвитку Донецького регіону: міста, області [7]. 17 травня 1995 р. відкритий Музей історії Київміськбуду, який нині є найбільшою під- рядною будівельною організацією в Києві та в Україні загалом. Сучасна холдингова кам- НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА Вип. 10 (13), 2010 р. 15 панія “Київміськбуд” була створена ще в 1955 р. Відвідувачі музею з матеріалів експози- ції дізнаються, що головне завдання створення організації – це інтенсифікація відбудови Києва, поруйнованого в роки війни. Розміщені в музеї матеріали розповідають про істо- рію відновлення й розвитку міста, про звершення й здобутки київських будівельників, про здобутки та проблеми Київміськбуду в нових економічних умовах сучасної України. У першій залі знайомляться з періодом від 1943 до 1995 р. В другій залі показаний шлях Київміськбуду від 1995 до 2004 р. Щоправда, експозиція постійно оновлюється – поповнюється новими матеріалами та експонатами, які розповідають про працю ки- ївських будівельників сьогодення. Загалом, музей пропагує історію будівництва м. Києва другої половині ХХ – початку ХХІ ст. та історію створення й розвитку самої будівельної установи; розповідає про її видатних працівників, їх досягнення, а також про етапи розвитку будівельних технологій. У музеї представлені приклади сучасних передових технологій, є багато макетів архітектурних споруд міста, збудованих пра- цівниками Київміськбуду [8]. У цілому попри насамперед фінансові негаразди, з якими стикаються подібні музеї підприємств і організацій, що діють на громадських засадах, вони виконують вкрай важливу соціокультурну роль: знайомлять відвідувачів із історією базових установ, крізь призму якої краще осягається історія певного регіону, держави загалом. Джерела та література 1. Майстров Л.Е. Памятники науки и техники и их значение // Памятники науки и техники. – М.: Нау- ка, 1981. – С. 6. 2. Константинов В.О. З історії створення музеїв підприємств і установ м. Києва // Збереження пам’яток науки і техніки в музеях: історія, досвід, перспективи. Збірник наукових статей. – К., 2001 . – С. 27–28. 3. Стельмах І. Краєзнавча діяльність громадських музеїв Криму // Краєзнавство. – 2009. – № 1–2. – С. 72. 4. Свенціцький І. Краєзнавство та музейництво // Наша батьківщина. – 1937. – № 1. – С. 10. 5. Ральський Ю.М. Музеї історії відкритого акціонерного товариства “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьмина // Пам’ятки науки техніки в Україні: історія, проблеми, дослі- дження і збереження. – К.: КМО УТОПІК, 2002. – С. 112–115. 6. Александрова І.Є., Бистріченко Г.В. Народний музей історії Державного підприємства “Завод імені В.О. Малишева” // Там само. – С. 75–81. 7. Донецкий железнодорожный музей: перспективы развития // Український технічний музей: історія, досвід, перспективи. Матеріали 4-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції. – К.: ПП “ЕКМО”, 2005. – С. 46–48. 8. Ольшанецкий Я.Н. Музей истории Киевгорстроя – полвека строительства столицы Украины // Укра- їнський технічний музей: історія, досвід, перспективи. Матеріали 7-ї Всеукраїнської науково- практичної конференції (м. Київ, 21–22 травня 2009 р.) / Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК. – К., 2009. – С. 48–50. Константинов В.О. Музеї підприємств і організацій – джерело для вивчення істо- рії рідного краю Музеї підприємств і організацій – джерело для вивчення історії рідного краю. На при- кладі діяльності ряду музеїв підприємств і організацій, що переважно працюють на громадських засадах, показана їх вагомість у вивченні історії рідного краю. Ключові слова: відомчий музей, музей на громадських засадах, історія рідного краю. НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА ISSN 2078-063X 16 Константинов В.А. Музеи предприятий и организаций – источник для изучения истории родного края На примере деятельности ряда музеев предприятий и организаций, которые в основ- ном работают на общественных началах, показана их весомость в изучении истории родного края. Ключевые слова: ведомственный музей, музей на общественных началах, история ро- дного края Konstantinov V.A. The plant and organization museums as a source for study regional history On the example of several enterprises and organizations’ activity mainly on a voluntary ba- sis, their weight in the study of the native country’s history is chown. Key words: department museum, common museum, native country’s history УДК 069.1, 94. 930.85 Ірина НІКІТІНА (Севастополь) Значення екскурсії Панорамою “Оборона Севастополя 1854–1855 років” для популяризації історії Кримської війни 1853–1856 років та панорамного мистецтва Екскурсійне обслуговування відвідувачів займає важливе місце у діяльності сучас- них українських музеїв. Аналіз його впливу на розвиток вітчизняного музейництва виступає актуальним напрямком спеціальних наукових досліджень. У даному дослідженні розглядається вказаний вплив на популяризацію історії Кримської війни 1853–1856 років та розвиток панорамного мистецтва загалом на при- кладі екскурсій Панорамою “Оборона Севастополя 1854–1855 рр.” (далі – Панорама), яка є головним об’єктом Національного музею героїчної оборони і визволення Севас- тополя (далі – НМГОіВС). Мета дослідження: надати основні характеристики такого впливу, виявити його вагомість для справи музейного просвітництва на прикладі до- свіду екскурсійного забезпечення означеного музейного об’єкту. Для реалізації цієї мети автор дослідження спирався на методичні рекомендації що- до екскурсій Панорамою, у т.ч. навчальних, матеріали з поточного й наукового архі- вів НМГОіВС, а також на особисті наукові спостереження та консультації співробіт- ників указаного музею. Основним впливом екскурсії панорамою на вивчення теми історії Кримської війни 1853–1856 років у цілому й оборони Севастополя 1854–1855 років зокрема є викладен- ня великого обсягу інформації відвідувачам музею, знайомство їх за допомогою музей- них засобів із найважливішими подіями вказаних історичних подій, зокрема засобами використання мистецтва панорамного експонування. Оскільки оборона Севастополя є ключовим епізодом згаданої війни, то саме вони винесені на панорамне експонування. Екскурсія Панорамою відбувається переважно з відвідуванням експозиційного залу музею перед підйомом туристів на оглядовий майданчик. Необхідно вказати, що су-

Музеї підприємств і організацій — джерело для вивчення історії рідного краю

Репозитарії

Схожі ресурси