Навчальні видання з музеології в Україні: критичний аналіз
У статті розглянуті видання музеологічного спрямування, видані в Україні впродовж 1991–2009 років: навчальні посібники з музеології; видання з музейної справи; посібники, що розкривають особливості напрямів діяльності музеїв різних профілів; методичні розробки та робочі програми із спецкурсів; термі...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Ніжинська старовина |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24190 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Навчальні видання з музеології в Україні: критичний аналіз / Д. Кепін // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2010. — Вип. 10(13). — С. 173-179. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-24190 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Кепін, Д. 2011-07-08T17:50:54Z 2011-07-08T17:50:54Z 2010 Навчальні видання з музеології в Україні: критичний аналіз / Д. Кепін // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2010. — Вип. 10(13). — С. 173-179. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 2078-063X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24190 069.01:378.4:378.6 У статті розглянуті видання музеологічного спрямування, видані в Україні впродовж 1991–2009 років: навчальні посібники з музеології; видання з музейної справи; посібники, що розкривають особливості напрямів діяльності музеїв різних профілів; методичні розробки та робочі програми із спецкурсів; термінологічні словники-довідники. В статье рассмотрены издания музеологического направления, изданные в Украине за период 1991–2009 гг.: учебные пособия по музеологии, издания по музейному делу, пособия, раскрывающие особенности направлений деятельности музеев разных профилей; методические разработки и рабочие программы по спецкурсам, терминологические словари-справочники. The editions of museological trends are being considered as well as editions on museum work; educational suppliers, revaling peculiarities of museums activities’ trends of the different types. Both methodical elaborations and purpose-oriented programs on special courses are included in these editions. Glossaries and reference-books are also given. uk Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК Ніжинська старовина Рецензії, дискусії, повідомлення Навчальні видання з музеології в Україні: критичний аналіз Учебные издания по музеологии в Украине: критический анализ Teaching editions on museology in Ukraine: critical analysis Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Навчальні видання з музеології в Україні: критичний аналіз |
| spellingShingle |
Навчальні видання з музеології в Україні: критичний аналіз Кепін, Д. Рецензії, дискусії, повідомлення |
| title_short |
Навчальні видання з музеології в Україні: критичний аналіз |
| title_full |
Навчальні видання з музеології в Україні: критичний аналіз |
| title_fullStr |
Навчальні видання з музеології в Україні: критичний аналіз |
| title_full_unstemmed |
Навчальні видання з музеології в Україні: критичний аналіз |
| title_sort |
навчальні видання з музеології в україні: критичний аналіз |
| author |
Кепін, Д. |
| author_facet |
Кепін, Д. |
| topic |
Рецензії, дискусії, повідомлення |
| topic_facet |
Рецензії, дискусії, повідомлення |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Ніжинська старовина |
| publisher |
Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК |
| format |
Article |
| title_alt |
Учебные издания по музеологии в Украине: критический анализ Teaching editions on museology in Ukraine: critical analysis |
| description |
У статті розглянуті видання музеологічного спрямування, видані в Україні впродовж 1991–2009 років: навчальні посібники з музеології; видання з музейної справи; посібники, що розкривають особливості напрямів діяльності музеїв різних профілів; методичні розробки та робочі програми із спецкурсів; термінологічні словники-довідники.
В статье рассмотрены издания музеологического направления, изданные в Украине за период 1991–2009 гг.: учебные пособия по музеологии, издания по музейному делу, пособия, раскрывающие особенности направлений деятельности музеев разных профилей; методические разработки и рабочие программы по спецкурсам, терминологические словари-справочники.
The editions of museological trends are being considered as well as editions on museum work; educational suppliers, revaling peculiarities of museums activities’ trends of the different types. Both methodical elaborations and purpose-oriented programs on special courses are included in these editions. Glossaries and reference-books are also given.
|
| issn |
2078-063X |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24190 |
| citation_txt |
Навчальні видання з музеології в Україні: критичний аналіз / Д. Кепін // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2010. — Вип. 10(13). — С. 173-179. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kepínd navčalʹnívidannâzmuzeologíívukraíníkritičniianalíz AT kepínd učebnyeizdaniâpomuzeologiivukrainekritičeskiianaliz AT kepínd teachingeditionsonmuseologyinukrainecriticalanalysis |
| first_indexed |
2025-11-24T21:03:02Z |
| last_indexed |
2025-11-24T21:03:02Z |
| _version_ |
1850496918281519104 |
| fulltext |
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
Вип. 10 (13), 2010 р. 173
Н I Ж И Н С Ь К А
С Т А Р О В И Н А
В и п . 1 0 ( 1 3 )
К И ї В
2 0 1 0
РЕЦЕНЗІЇ, ДИСКУСІЇ,
ПОВІДОМЛЕННЯ
УДК 069.01:378.4:378.6
Дмитро КЕПІН
(Київ)
Навчальні видання з музеології в Україні:
критичний аналіз
Кожна наукова дисципліна має свої теоретичні засади. Має
свою теорію й музеєзнавство (музеологія), статус якого до
сьогодні поки невизначений. Між дослідниками точаться
дискусії щодо об’єкту, предмету і структурних елементів цієї
наукової дисципліни. Це, у свою чергу, зумовлює підготовку
відповідних фахівців, спроможних втілити у повсякденній
практиці сучасні музеєзнавчі теорії.
До 1992 р. в Україні підготовку музеєзнавців здійснювала
лише кафедра археології та музеєзнавства історичного факу-
льтету Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка
(нині – Київський національний університет імені Тараса Шев-
ченка, далі – КНУ). В 1955 р. для випускників кафедри була
затверджена кваліфікацію “історик, археолог-музеєзнавець,
учитель історії та суспільствознавства” [1]. Закінченого вигляду
курс лекцій із музеєзнавства і спецкурсів з цієї дисципліни,
читаних на кафедрі професором Г.Г. Мезенцевою (1923–1997)
впродовж 1950–1970-х років набув у вигляді першого в Укра-
їні авторського підручника “Музеєзнавство” (К., 1980).
З 1992 р. підготовку відповідних фахівців почала здійсню-
вати кафедра музеєзнавства й охорони культурної спадщини
Київського національного університету культури і мистецтв.
Також фахівців із указаного фаху готують на кафедрі історії
України та музеєзнавства Харківської державної академії
культури, а також на кафедрі документознавства і музейної
справи Волинського національного університету імені Лесі
Українки (м. Луцьк). Відтоді окремі курси з музеології поча-
ли викладатися на історичних, геологічних, географічних,
біологічних факультетах інших університетів України, а та-
кож у вищих навчальних закладах системи політехнічної
освіти. Цілком природно, що подібне поширення вивчення
засад музейної роботи обумовило появу відповідної навчаль-
ної літератури для майбутніх музеологів.
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
ISSN 2078-063X 174
У даному дослідженні ми розглянемо видання музеологічного спрямування, що
з’явилися від 1991 р. й до нашого часу. Загалом, за своїм змістом їх можна згрупувати
наступним чином:
1. Навчальні посібники з музеології як науки.
2. Видання, які висвітлюють історію та теорію музейництва (музейної справи).
3. Посібники, що розкривають особливості напрямів діяльності музеїв як зага-
лом, так і відповідно до їх профілю.
4. Методичні розробки, робочі програми та інша за характером навчально-
методична література.
5. Термінологічні словники-довідники.
Дамо стислу характеристику кожної з наведених груп видань.
У 2006 р. археолог В.І. Якубовський (Кам’янець-Подільський національний універ-
ситет імені Івана Огієнка) видав відповідний посібник [2]. Під музеєзнавством автор
розуміє “окрему самостійну суспільну дисципліну, яка вивчає процеси збереження
соціальної інформації, пізнання і передачі знань та емоцій за допомогою музейних
предметів, а також вивчає музейну справу та музей як суспільний інститут, його соці-
альні функції і форми реалізації їх у різних соціальних умовах” (с. 14). Ця дефініція
перегукується з визначенням музеєзнавства, запропонованим у 1980-х роках російсь-
ким ученим, професором А.М. Разгоном (1920–1989): “музееведение – общественная
наука, изучающая процессы сохранения социальной информации, познания и переда-
чи эмоций посредством музейных предметов, музейное дело, музей как обществен-
ный институт, его социальные функции и формы их реализации в различных общест-
венно-экономических условиях” [3]. В.І. Якубовський зазначає, що термін “музеє-
знавство” почав використовуватися лише з другої половини XIX ст. Ця усталена до
сьогодні точка зору бере початок від досліджень Ф.І. Шміта і А.М. Разгона. Але, як
ми вже вказували в ряді своїх публікацій, цей термін (нім. Museumskunde) зустріча-
ється у роботах Й.-В. Гете, В. фон Гумбольдта, Я. та В. Гріммів [4].
Корисними є наведені автором згаданого видання з музеології зразки музейної до-
кументації та правові документи, що стосуються вітчизняної музейної справи й охо-
рони культурної спадщини. Книга добре ілюстрована кольоровими фотографіями.
На основі прочитаного курсу лекцій у Відкритому міжнародному університеті роз-
витку людини “Україна” (м. Київ) філософи В.В. Шевченко та І.М. Ломачинська ви-
дали відповідний посібник із термінологічним словником (99 слів). Як зазначають ав-
тори на початку книги, її концепція та структура аналогічна підручнику російської
дослідниці, професора музеєзнавства Російського інституту культурології Російської
академії наук і Міністерства культури Російської Федерації (м. Москва) (далі – РІК)
Т.Ю. Юренєвої “Музееведение” (М., 2003 р.; 4-е видання 2007 р.) [5].
Посібник українських фахівців побудований за модульною системою. Автори роз-
глядають погляди різних дослідників на об’єкт, предмет і структуру музеології. При
викладі цього матеріалу вони спиралися на дослідників РІК [6].
Не можна цілком погодитися з авторами посібника, що в античному Римі на задовіль-
ному рівні було збереження цінностей (с. 35). Як свідчать твори Гая Светонія Транквілла,
Плінія Старшого, Цицерона, Корнелія Тацита, державні діячі імператорського Риму не
завжди адекватно ставилися до збереження історико-культурної спадщини, що призводи-
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
Вип. 10 (13), 2010 р. 175
ло до численного пограбування й нищення пам’яток. Про це свідчать й твори візантійсь-
кого проповідника та богослова Іоанна Златоуста (бл. 347 чи 350 – 407 роки н.е.) “Вели-
копісні бесіди. Бесіди про статуї, промовлені антиохійському народу” (388 р.).
В.В. Шевченко та І.М. Ломачинська пропонують наступну дефініцію терміну “музей”
як “історично зумовленого багатофункціонального інституту соціальної пам’яті, за допо-
могою якого реалізується суспільна потреба у відборі, збереженні та репрезентації спе-
цифічної групи природних і культурних об’єктів, усвідомлювальних суспільством, як
цінність, що підлягає вилученню з середовища перебування і передачі з покоління в по-
коління – музейних предметів” (с. 148). Це визначення подібне до розуміння цього ж те-
рміну, запропонованого М.Є. Каулен: “Музей, исторически обусловленный многофунк-
циональный институт социальной памяти, посредством которого реализуется обществен-
ная потребность в отборе, сохранении и репрезентации специфической группы культур-
ных и природных объектов, осознаваемых обществом как ценность, подлежащая изъятию
из сферы бытования и передаче из поколения в поколение, – музейных предметов” [7].
Спроба викладення власного бачення теорії музеології здійснена істориком І.В. До-
вжуком (Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля) [8]. При цьому, як
і попередні автори, він враховує напрацювання зарубіжних, передусім російських,
учених. Історик докладно аналізує статус музейного джерелознавства. Водночас, він
ставить під сумнів можливість виділення його як самостійної науки, і врешті-решт
приходить до висновку, що “музейного джерелознавства” як такого не існує і що воно
входить до поняття “історичне джерелознавство” (с. 21). Посібник завершується до-
датками, який містить зразки музейної документації та словником (62 позиції).
Серед посібників із музеології виділяються 2 книги, підготовлені географами КНУ
(В. Бабарицька, А. Коробкова, О. Малиновська) і Львівського національного універ-
ситету імені Івана Франка та Львівського інституту економіки і туризму (М.Й. Рутин-
ський, О.В. Стецюк) [9].
Основний лейтмотив обох видань – вирішення проблем “виживання” музеїв у сучас-
них соціально-економічних умовах держави шляхом залучення музейних закладів у сфе-
ру туризму, впровадження нових технологій музейного маркетингу та менеджменту.
Посібник львівських дослідників має глосарій (160 слів), чорно-білі ілюстрації та
додатки (правові документи щодо музейної справи та довідник існуючих історико-
культурних заповідників України).
Автори посібника до сфери музеології відносять питання, пов’язані зі збереженням і ви-
користанням культурної та природної спадщини. Тим самим не виділяється
пам’яткознавство як наука. Як і Ю.А. Омельченко (хоча в дослідників на його праці й не
має посилань) М. Рутинський та О. Стецюк вважають музеологію культурологічною дис-
ципліною (с. 15–19). Слідом за А. Разгоном, З. Странським, Ф. Вайдахером введення тер-
міну “музеологія” в науку пов’язується з німецьким дослідником Й. Грассе (1883 р.) (с.
22). Однак, слід зазначити, що стаття цього вченого була видана у часописі “Zeitshrift für
Museologie und Antiquitätenkunde”, перший номер якого побачив світ у Дрездені в 1877 р.
Історія розвитку музейної справи поділена авторами посібника на 4 етапи, початок якої
відноситься до крито-мікенської культури (с. 20). На с. 59 сказано, що Центральний (нині
Національний) науково-природничий музей НАН України у м. Києві відкритий у 1973 р.
Насправді цей музейний комплекс був створений у 1966 р., а з наступного року були від-
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
ISSN 2078-063X 176
криті для відвідувачів експозиції Геологічного та Зоологічного (нині – ім. член-кор. НАН Ук-
раїни М.М. Щербака) музеїв; із 1969 р. – Палеонтологічного (з 2005 р. – ім. акад. В.О. То-
пачевського), Археологічного та Ботанічного (нині – імені проф. Д.М. Доброчаєвої). У свою
чергу Археологічний музей є відділом Інституту археології НАН України.
Характеризуючи музеї України автори посібника вибірково подають імена їх засно-
вників. У багатьох випадках узагалі не названі вітчизняні дослідники, причетні до
створення того чи іншого музею. Зокрема, при розгляді створення Музею народної
архітектури та побуту у Львові, М. Рутинський та О. Стецюк не приділили уваги дія-
льності одному з його засновників, етнографу-музеєзнавцю А.Г. Данилюку (1941–
2008). Навіть у бібліографічному списку наприкінці посібника – жодної згадки про
роботи цього вченого. Аналізуючи діяльність Археологічного музею Інституту украї-
нознавства ім. І. Крип’якевича НАН України поза увагою залишилися імена його за-
сновників – археологів Л.Г. Мацкевого та О.С. Ситника (с. 277).
Є певні неточності також під час розгляду музеїв просто неба. Так, на с. 234 уміще-
на інформацію про створення на околицях м. Ржищева “міста-музею трипільської Ар-
рати-Оріяни”. Дійсно, на базі дослідження двошарового поселення (трипільська та
черняхівська культури) наприкінці 1990-х – на початку 2000-х років передбачалася
часткова музеєфікація відкритих будівель і створення натурної експозиції просто неба
в урочищі Ріпниця (варіанти археолога М.Ю. Відейка, а також автора цих рядків) [10].
Але, щодо “Аррати-Оріяни” трипільці не мають жодного відношення. Досліджене
трипільське поселення не є залишками міста. Принагідно зауважимо лиш, що через
відсутність фінансування даний проект досі не реалізований.
Важливим і новим для вітчизняної музеології є власне бачення авторами згаданого
посібника сучасного музейного менеджменту й маркетингу. Але зауважимо, що “ко-
мерціалізація” музею повинна бути направлена на популяризацію складу його зібран-
ня, залучення інвестицій для подальшого удосконалення різних напрямів діяльності
музею. Тим самим не повинно відбуватися “розмузеювання”, що негативно вплива-
тиме на стан збереження автентичних пам’яток, і – врешті-решт – призведе до посту-
пової втрати соціальних функцій та власного образу цього-таки музею.
Корисним є невеликий посібник викладачів Житомирського державного універси-
тету ім. І. Франка [11]. Умовно його можна віднести до виділеної вище першої групи
видань, адже він значною мірою стосується третьої групи. До того ж, він також має
словник музеєзнавчих термінів.
До цього посібнику за своїм змістом прилягає і видання історика О.В. Потильчака
(Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова), що є радше методич-
кою для студентів з основ історичного музеєзнавства [12].
Серед другої групи видань вирізняється посібник історика О.О. Салати (Київський міський
педагогічний університет ім. Б.Д. Грінченка) [13], що побудована за модульною системою.
Автор посібника зазначає, що культура середньовіччя не знала історичних і худож-
ніх збірок (с. 13). Але нині різними дослідниками установлено цілком зворонє: мисте-
цтвознавцем і музеєзнавцем Ф.І. Шмітом, археологом С.А. Жебелєвим, філософом
В.В. Бичковим, Т.Ю. Юренєвою, археологом і музеологом К. Скленаржем (Прага) до-
ведено, що вже в VIII–XIII ст. у Європі вже почали формуватися перші збірки старо-
житностей і “музейні” кабінети.
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
Вип. 10 (13), 2010 р. 177
Не варто також абсолютизувати думку, що музеї виникають вперше лише в культурі
Італійського Відродження і пов’язані з династією Медичі у Флоренції. Спираючись на
дослідження філолога І.М. Голєніщева-Кутузова, нами вже наголошувалося, що аналогі-
чні процеси відбувалися й на теренах сучасних балканських країн, зокрема, Хорватії [14].
У посібнику О.О. Салати не розглядається історія виникнення таких всесвітньові-
домих закладів, як Оружейна палата у Москві, Музей антропології та етнографії імені
Петра Великого Інституту етнографії ім. М.М. Міклухо-Маклая Російської академії
наук. Говорячи про музейну освіту, згадана дослідниця не згадує Г.Г. Мезенцеву та її
праць. Окремий розділ посібника присвячений проблемам музеєфікації пам’яток
України. Проте, виклад матеріалу стосується лише об’єктів архітектури – замків і їх
використанню з музейною метою. Автор посібника також докладно зупиняється на
правових аспектах функціонування музеїв у державі.
У цю групу видань із музеології можна включити й посібник фахівців у галузі тури-
стичної діяльності, виданому в Прикарпатському національному університеті ім. В. Сте-
фаника (Івано-Франківськ) [15].
Найбільше музеєзнавчих посібників з окремих спецкурсів цієї дисципліни. Так, де-
кілька книг присвячені діяльності музеїв при навчальних закладах – праці Н.І. Ганну-
сенко (Науково-дослідний інститут педагогіки Академії педагогічних наук України,
Київ), Л.А. Гайди (Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної
освіти імені Василя Сухомлинського), І.М. Медведєвої (Донбаська державна машино-
будівна академія, Донецьк) [16].
Музеєзнавцем І.А. Карсим (КНУ) на основі читаних курсів підготовлені й видані 2 по-
сібники. Так, спираючись на досягненнях російських музеєзнавців вона розглядає ме-
тодику вивчення музейних предметів, питання комплектування та облік фондів, ана-
лізує відповідну документацію та проблеми зберігання колекцій у фондосховищах
[17]. Одночасно, в посібнику приділено недостатньо уваги працям вітчизняних фахів-
ців з питань вивчення й збереження різних категорій музейних предметів. Так, роз-
глядаючи методику опису етнографічних колекцій і предметів декоративно-
прикладного мистецтва, І.А. Карсим не враховує напрацювання таких вчених, як Г.А. Скри-
пник, Т.В. Кара-Васильєвої, Є.А. Антоновича, Р.В. Захарчук-Чугая, М.Є. Станкевича
(с. 24–29). Також варто було б проаналізувати монографії та методичні рекомендації
щодо опису фондових колекцій і їхнього збереження дослідників Національного нау-
ково-реставраційного центру України О.І. і Т.В. Мінжуліних, В.Б. Довганюка, О.І. Ко-
маренко, Т.І. Митківської, Г.М. Новикової. З-поміж іншого, викладеного в посібнику,
наприклад, не можна погодитися з твердженням, що меблі виникають вперше у куль-
турі Стародавнього Єгипту (с. 33). Найдавніші меблі вже відомі за доби пізнього па-
леоліту (дослідження І.Г. Шовкопляса, І.Г. Підоплічка на матеріалах Мізинського та
Межиріцького поселень; Б. Кліми та О. Соффер на матеріалі поселення Долні Весто-
ніце I (Моравія, Чехія). Згідно їх висновкив у мешканців цих поселень в ужитку були
табурети з черепів мамонтів, лавки з кісток цієї ж тварини.
За своїм змістом другу книгу І.А. Карсим можна вважати своєрідним посібником з му-
зейної педагогіки [18]. До навчальних видань музеологічної спрямованості тяжіють ще де-
кілька посібників інших авторів [19]. Не зупиняючись докладно на характеристиці навча-
льно-методичних розробок, вкажемо, що вони дають загальне уявлення про зміст того чи
іншого спецкурсу з музеології. Більшість з них підготовлено на спеціалізованих кафедрах.
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
ISSN 2078-063X 178
У вітчизняній музеології нині видані тільки 2 довідкових видання. Так, у словник О. та
О. Бабенків містить 600 дефініцій [20]. Під час його укладання автори спиралися на
російський досвід, зокрема на словник “Терминолгические проблемы музееведения”
(відп. ред. В.Ю. Дукельський (М., 1986)).
Значним поступом у розробку музеологічної термінології, яка використовується у при-
родничо-історичних музеях є відповідний ілюстрований словник-довідник біолога О.С. Кли-
мишина (Державний природознавчий музей, Львів), де автор розкриває зміст 2400 термі-
нів і понять. Це по суті перше видання такого типу в Україні, яке містить власне бачення
укладача термінологічного апарату музеології [21]. Дана книга з успіхом може бути ви-
користана студентами не лише природничих спеціальностей, але й гуманітарних.
Таким чином, незважаючи на певний спектр навчальної літератури з музеології в Укра-
їні, залишається актуальним підготовка фундаментального академічного видання, де
були б комплексно розглянуті теоретичні засади та прикладні аспекти цієї наукової
дисципліни. Певні напрацювання у цьому відношенні вже є у Центрі пам’яткознав-
ства НАН України і УТОПІК. Залишається також актуальним підготовка та видання
посібників з природничої музеології, адже розглянуті видання не висвітлюють усього
розмаїття специфіки діяльності таких музеїв.
Джерела та література
1. Ліньова Є.А., Омельченко Ю.А. Г.Г. Мезенцева – археолог, музеєзнавець, педагог // Український
музей. Зб. наук. праць. – К.: Товариство археології та антропології, 2003. – С. 9–18.
2. Якубовський В.І. Музеєзнавство. Навчальний посібник-практикум. – Кам’янець-Подільський: ПП
Мошак М.І., 2006. – 272 с.
3. Разгон А.М. Глава 1. Музееведение как научная дисциплина // Музееведение. Музеи историческо-
го профиля: Учеб. пос. для вузов по специальности “История”. – М.: Высшая школа, 1988. – С. 9.
4. Кепін Д. Й.-В. Гете та музейна справа // Музей на рубежі епох: минуле, сьогодення, перспективи
(Матеріали ювілейної міжнародної науково-практичної конференції). – К.: Національний музей
історії України, 1999. – С. 18–19.
5. Шевченко В.В., Ломачинська І.М. Музеєзнавство. Навч. посібник для дистанційного навчання. –
К.: Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна”, 2007. – 288 с.
6. Музейное дело России / Воронцова Е.А., Гуральник Ю.У., Казакова Ю.У. и др. – М.: Издательство
“ВК”, 2003. – 614 с.; Основы музееведения / Отв. ред. Э.А. Шулепова. – М.: Едиториал УРСС,
2005. – 504 с.: Основы музееведения / Отв. ред. Э.А. Шулепова. Изд. 2-е испр. и доп. – М.: Рос-
сийский институт культурологии, 2010. – 432 с.
7. Каулен М.Е., Мавлеев Е.В. Музей // Российская музейная энциклопедия. – М.: РИПОЛ классик,
2005. – С. 395.
8. Довжук І.В. Основи музеєзнавства. Навчальний посібник. – Луганськ: Видавництво СНУ ім. В.
Даля, 2008. – 164 с.
9. Бабарицька В., Короткова А., Малиновська О. Екскурсознавство і музеєзнавство. – К.: Альтерпрес, 2007.
– 464 с.; Рутинський М.Й., Стецюк О.В. Музеєзнавство. Навч. посібник. – К.: Знання, 2008. – 428 с.
10. Відейко М.Ю., Трачук О.В. Додаток 1: Науково-просвітницький історико-археологічний комплекс
біля с. Уляники Кагарлицького району Київської області // Відейко М.Ю. Давні поселення Украї-
ни. Альбом археологічних джерел та реконструкцій. – К.: ІА НАН України; Об’єднання громадян
товариство “КОЛО-РА”, 2000. – Ч. 1. – С. 89–97; Кепін Д. Археологічна скансенологія як складова
частина прикладного музеєзнавства // Сакральні споруди у житті суспільства: історія і сьогодення.
Матеріали Другої міжнародної науково-практичної конференції “Софійські читання”. Київ, 27–28
листопада 2003 р. – К.: “Фенікс”, 2004. – С. 140–146; Він же. Музеєфікація об’єктів археологічної
спадщини в Європі: на прикладі пам’яток первісної культури. – К.: Центр пам’яткознавства НАН
України і УТОПІК, 2005. – С. 94–100.
11. Власюк І.М., Зосимович О.Ю., Хадарова М.В. Музеєзнавство та архівна практика: Навч.-метод. по-
сібник. – Житомир: Видавництво ЖДУ ім. І. Франка, 2006. – 76 с.
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
Вип. 10 (13), 2010 р. 179
12. Потильчак О.В. Основи історичного музеєзнавства. Навч.-метод. комплекс нормативного курсу. –
К.: Видавництво НПУ імені М.П. Драгоманова, 2008. – 60 с.
13. Основи музейної справи: Навч.-метод. посібник для студентів соціально-гуманітарного факульте-
ту зі спеціальності “вчитель історії” / Укладач О.О. Салата. – К.: Київський міський педагогічний
університет імені Б.Д. Грінченко, 2005. – 104 с.
14. Кепін Д.В. Історія формування музеєзнавства як наукової дисципліни у Європі // Праці Центру па-
м’яткознавства. Вип. 5. – К.: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, 2003. – С. 138–139.
15. Основи музеєзнавства, маркетингу та рекламно-інформаційної діяльності музеїв. Посібник / Авт.
кол.: П. Горішевський, М. Дейнега, М. Ковалів та ін. – Івано-Франківськ: Плай, 2005. – 64 с.
16. Шкільні музеї. Навч.-метод. посібник / Н. І. Ганнусенко, О. В. Ляпін, Г. І. Мацейків та ін. – К.: Ра-
дянська школа, 1991. – 111 с.; Ганнусенко Н. Етнохудожнє виховання учнів у позаурочний час. –
К.: ТОВ “ХІК”, 2004. – 96 с.; Гайда Л. Музеєзнавство у закладах освіти: Навч. посібник. – Кірово-
град: КОІППО, 2006. – 108 с.; Вона ж. Музеєзнавство в навчальних закладах: Навч.-метод. посіб-
ник. Вид. друге, змін. та доп. – Кіровоград: Видавництво Кіровоградського обласного інституту
післядипломної освіти імені Василя Сухомлинського, 2007. – 88 с.; Вона ж. Музей у навчальному
закладі. – К.: Шкільний світ, 2009. – 128 с.; Медведєва І.М. Розвиток музейно-педагогічної діяль-
ності. Навч. посібник. – Краматорськ: Донбаська державна машинобудівна академія, 2009. – 60 с.
17. Карсим І.А. Науково-фондова робота музеїв. Навч. посібник для студентів III курсу. – К.: Кафедра
археології та музеєзнавства історичного факультету Київського національного університету імені
Тараса Шевченка, 2007. – 96 с.
18. Карсим І.А. Культурно-освітня діяльність музеїв. Навч. посібник для студентів IV курсу. – К.: Ка-
федра археології та музеєзнавства історичного факультету Київського національного університету
імені Тараса Шевченка, 2007. – 112 с.
19. Дерев’янко С.М., Великочий В.С. Архівно-музейна практика: Метод. посібник для студентів спеці-
алізації “Історія”, “Правознавство”, “Релігієзнавство”. – Івано-Франківськ: Плай, 2000. – Вип. I. –
48 с.; Шевченко С.І. Етнографічне музеєзнавство: Конспект лекцій. – Кіровоград: Кіровоградсь-
кий державний педагогічний університет ім. В. Винниченка, 2002. – 19 с.
20. Бабенко О., Бабенко О. Короткий словник музейних термінів. – Кіровоград: Центрально-Україн-
ське видавництво, 2001. – 120 с.
21. Климишин О.С. Природнича музейна термінологія. Словник-довідник. – Львів: Державний приро-
дознавчий музей НАН України, 2003. – 242 с.
Кепін Д.В. Навчальні видання з музеології в Україні: критичний аналіз
У статті розглянуті видання музеологічного спрямування, видані в Україні впродовж
1991–2009 років: навчальні посібники з музеології; видання з музейної справи; посіб-
ники, що розкривають особливості напрямів діяльності музеїв різних профілів; мето-
дичні розробки та робочі програми із спецкурсів; термінологічні словники-довідники.
Ключові слова: музеологія, музей, навчальний посібник
Кепин Д.В. Учебные издания по музеологии в Украине: критический анализ
В статье рассмотрены издания музеологического направления, изданные в Украине за
период 1991–2009 гг.: учебные пособия по музеологии, издания по музейному делу,
пособия, раскрывающие особенности направлений деятельности музеев разных про-
филей; методические разработки и рабочие программы по спецкурсам, терминологи-
ческие словари-справочники.
Ключевые слова: музеолгия, музей, учебное пособие
Kepin D.V. Teaching editions on museology in Ukraine: critical analysis
The editions of museological trends are being considered as well as editions on museum
work; educational suppliers, revaling peculiarities of museums activities’ trends of the differ-
ent types. Both methodical elaborations and purpose-oriented programs on special courses
are included in these editions. Glossaries and reference-books are also given.
Key words: museology, museum, educational suppliers
|