З історії участі конотопчан у громадянській війні в Іспанії
У статті досліджується участь конотопчан e громадянській війні 1936–1939 років у Іспанії. Розказано про зустріч у Конотопі дітей іспанців у серпні 1938 р. В статье исследуется участие конотопчан в гражданской войне 1936–1939 в Испании. Рассказано о встрече в Конотопе детей испанцев в августе 1938 г....
Saved in:
| Published in: | Ніжинська старовина |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24243 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | З історії участі конотопчан у громадянській війні в Іспанії / Ш. Акічев // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2011. — Вип. 11(14). — С. 179-184. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859790900230619136 |
|---|---|
| author | Акічев, Ш. |
| author_facet | Акічев, Ш. |
| citation_txt | З історії участі конотопчан у громадянській війні в Іспанії / Ш. Акічев // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2011. — Вип. 11(14). — С. 179-184. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Ніжинська старовина |
| description | У статті досліджується участь конотопчан e громадянській війні 1936–1939 років у Іспанії. Розказано про зустріч у Конотопі дітей іспанців у серпні 1938 р.
В статье исследуется участие конотопчан в гражданской войне 1936–1939 в Испании. Рассказано о встрече в Конотопе детей испанцев в августе 1938 г.
The parting of Konotop inhabitants at the Civil War 1936–1939 in Spain is investigated in the article. There are speaking about meeting of Spanish children in Konotop in august in 1938.
|
| first_indexed | 2025-12-02T11:45:15Z |
| format | Article |
| fulltext |
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
Вип. 11 (14), 2011 р. 179
Н I Ж И Н С Ь К А
С Т А Р О В И Н А
В и п . 1 1 ( 1 4 )
К И ї В
2 0 1 1
КРАЄЗНАВЧА
МОЗАЇКА
УДК 94(477.52)
Шаміль АКІЧЕВ
(Конотоп)
З історії участі конотопчан
у громадянській війні в Іспанії
Однією з маловідомих сторінок історії Конотопщини є участь
її уродженців у подіях громадянської війни в Іспанії у 1936–
1939 роках.
Починалася громадянська війна в Іспанії фашистським зако-
лотом у Марокко. “Над всією Іспанією безхмарне небо” [1], –
такі слова пролунали по радіо 18 липня 1936 р., які ознамену-
вали початок війни, яка стала передоднем ІІ Світової війни.
Під час громадянської війни в Іспанії відбулося перше війсь-
кове протистояння СРСР та Німеччини: перші на боці Народ-
ного фронту, другі – фалангістів Франко, яких підтримали
також Італія та Португалія. Інтернаціональну допомогу рес-
публіканській Іспанії СРСР надавав у вигляді гуманітарної
допомоги, техніки, зброї та медикаментів, військових спеціа-
лістів. Радянські моряки проявляли героїзм та витримку під
час перевезення вантажів для республіканців, незважаючи ні
на які провокації. Лише з жовтня 1936 р. до вересеня 1937 р.
було відправлено 52 морські транспорти зі зброєю, в 1938 р.
– 13, у 1939 – 3 [2].
Але цього було мало. Гасла “Геть руки від революційної Іспа-
нії!”, “Ми з вами!”, “Вони не пройдуть!” (“No passaran!”) луна-
ли на мітингах s зборах радянської громадськості. Радянська
держава використала великий ентузіазм і жагу до революції
серед народних мас у власних цілях. Сталінські чиновники не
спромоглися надати справжню економічну та гуманітарну до-
помогу Іспанії та перекинули частину клопоту на плечі радя-
нських трудящих. Так, московські трудящі 3 серпня 1936 р.
на багатотисячному мітингу вирішили зібрати кошти для Іспа-
нії. Лише за три місяці 1936 р. до фонду допомоги Іспанії на-
дійшло 47 млн. 595 тис. крб. [3]. Були створені спеціальні фо-
нди допомоги іспанським борцям. Станом на 27 жовтня 1936 р.
радянські профспілки зібрали 47,5 млн. крб. На ці кошти бу-
ли споряджені 5 пароплавів із продовольством для революці-
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
ISSN 2078-063X 180
йної Іспанії. Станом на кінець 1936 р. в СРСР було зібрано 51 млн. крб. Лише трудів-
ники Глухівського району Чернігівської обл. передали у фонд допомоги бійцям, жін-
кам, дітям республіканської Іспанії 74 тис. крб. [4].
Зброя та бойова техніка, яку поставила СРСР до республіканської Іспанії з жовтня
1936 р. до січня 1939 р. становила 648 літаків, 347 танків, 60 бронеавтомобілів, 1186
гармат, 20486 кулеметів, 497813 гвинтівок [5]. В Іспанії в складі 7 інтернаціональних
бригад воювали 35 тис. добровольців. За іншими даними чисельність добровольців
коливалася в межах 20–25 тис. чоловік [6]. Сучасні джерела вказують, що з 1936 р. до
1938 р. до Іспанії прибуло не менше 51 тис. добровольців [7] В інтербригадах воюва-
ли добровольці з 54 країн, в т.ч. 8,5 тис. французів, біля 5 тис. німців, майже 5 тис.
поляків, 4 тис. італійців, 2 тис. англійців, 2 тис. чехів, 1, 7 тис. австрійців, 1 тис. угорців
[8]. Втрати інтернаціоналістів становили не менше 20 тис. з-поміж убитих бійців [9].
В інтербригадах билися також і українці – з України, Канади, Аргентини й інших
країн. У червні 1937 р. в 13-й інтербригаді ім. Ярослава Домбровського у батальйоні
ім. Палафокса (національного героя іспанського народу) було створено роту (компа-
нію) ім. Тараса Шевченка [10]. Вона складалася перважно з українців. Ротою керував
білорус С. Томашевич. Українці входили до батальйонів ім. А. Лінкольна, ім. Макен-
зі, ім. Димитрова, ім. Чапаєва й інших. Постать В.І. Чапаєва користувалася великою
популярністю серед іспанців й інтернаціоналістів, особливо після того, як з СРСР бу-
ли доставлені знаменитий однойменний радянський кінофільм (іншим, вкрай популя-
рним радянським фільмом був “Ми з Кронштадту”). Серед військ, які захищали Мад-
рид, були батальйони, які носили назву “Кронштадські морякі” та “Ленінград” [11].
Воювали інтернаціоналісти добре, але все ж після боїв у жовтні 1938 р. – лютому
1939 р. за рішенням Міжнародної Комісії Ліги Націй та за згодою республіканського
уряду інтербригади були евакуйовані з Іспанії.
У частинах республіканської армії воювали майже 3 тис. добровольців з СРСР. Бли-
зько 200 з них загинули на іспанській землі, про що і зараз пам’ятають в Іспанії. У ке-
рівництві військовими діями допомагали 557 військових спеціалістів з СРСР [12]. Се-
ред радників були П.І. Батов, Я.К. Берзін. М.М. Воронов, М.Г. Кузнецов, Р.Я. Мали-
новський, К.О. Мерецков, Я.В. Смушкевич. Г.М. Штерн й інші [13]. Інтернаціоналіс-
ти, особливо військові радники вищих офіцерських чинів, часто воювали під псевдо-
німами чи спеціальними прізвищами (як колись у славетних запоріжців). Серед доб-
ровольців було 160 радянських льотчиків. В СРСР їх вважали відправленими в “уря-
дове відрядження”, й після повернення до додому вони отримали нагороди та високі
військові призначення. 59 добровольців за мужність і відвагу отримали звання Героя
Радянського Союзу (19 з них посмертно; 35 з усіх нагороджених були льотчиками) [14].
Уродженець Полтавщини генерал Г.І. Кулик (майбутній маршал Радянського Союзу)
під псевдонімом Купер був військовим радником голови хунти оборони Мадрида. Уро-
дженець Одеси Р.Я. Малиновський (майбутній Маршал Радянського Союзу) під псевдо-
німом Маліно брав активну участь у створенні регулярної армії для відсічі франкістам.
Киянин за походженням, журналіст Михайло Кольцов став відомим репортажами з Іспа-
нії. За подвиги звання Героя Радянського Союзу отримали добровольці з числа воїнів Ки-
ївського військового округу: В.М. Бочаров, І.І. Душкін й інші. Через порти України іс-
панським антифашистам було поставлено багато продовольства, медикаментів, одягу,
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
Вип. 11 (14), 2011 р. 181
648 літаків, 407 танків і броньовиків, 1186 гармат, 20,5 тисяч кулеметів, майже 500 тис.
гвинтівок, велику кількість боєприпасів, частина яких була виготовлена в Україні [15].
Бойовий досвід, отриманий в Іспанії був використаний військовими. Відомий захис-
ник Конотопа 1941 р. генерал-полковник (тоді ще полковник), командир 5-ї повітря-
но-десантної бригади Олександр Ілліч Родимцев писав у спогадах про ті далекі часи:
Мы, молодые парни, как и тысячи других добровольцев из многих стран спешили на
выручку республиканской Испании. Мы не могли поступить иначе. Ведь к нам обрати-
лась за помощью революционная молодежь Испании.
Серед добровольців були й льотчики, уродженці Конотопщини, Герої Радянського
Союзу. Генерал-майор Григорій Іларіонович Тхор разом зі штурманом Андрієм Юхи-
мовичем Конотоповим у 1936 р. брав участь у повітряних боях в небі Мадрида, Гра-
нади (про яку писав поет Михайло Свєтлов). Вони бомбардували ворожі об’єкти, ко-
раблі й аеродроми. За героїзм і мужність Г.І. Тхор одержав 2 ордени Бойового Черво-
ного Прапору [16]. 23 лютого 1968 р. Г.І. Тхор був посмертно нагороджений пам’ят-
ною медаллю “Участнику национально-революционной войн в Испании 1936–1939 гг.”
Радянського комітету ветеранів війни в Іспанії. Посвідчення підписано головою Комі-
тету Маршалом Радянського Союзу С.К. Тимошенком і відповідальним секретарем
Комітету О.П. Маресьєвим. Цей документ нині зберігається в фондах Конотопського
міського краєзнавчого музею ім. О.М. Лазаревського. Інший земляк-конотопчанин,
льотчик Олексій Борисович Панов, брав участь у повітряних боях в Іспанії над Ебро
та Мадридом. Був важко поранений. Три місяці лікувався в шпиталі. Був відзначений
2 орденами Червоного Прапора [17]. В небі Іспаніі воював Гнат Семенович Солдатен-
ков. Його псевдонім – Ігнасі-Дієгес. В районі Каза дель Кампо в 1937 р. він був пора-
нений і багато місяців лікувався у Москві. Лейтенант Г.С. Солдатенко був нагоро-
джений двома орденами Червоного Прапора [18]. Льотчик із Роменщини Георгій Ми-
колайович Прокопенко воював у небі Іспанії в 1938 р. В одному з боїв був поранений.
Пізніше став Героєм Радянського Союзу [19]. Останній виліт радянських льотчиків
відбувся над Ебро 15 жовтня 1938 р.
Загалом, у небі Іспанії воювали 7 радянських ескадрилій [20]. На боці фалангістів дія-
ло 300 тис. іноземних вояків, в т.ч. 50 тис. німців, 150 тис. італійців, 20 тис. португаль-
ців, 90 тис. марокканців. Упродовж 1936–1939 років Німеччина й Італія разом відпра-
вили до Іспанії 1150 танків і бронемашин, 1650 літаків, 2700 гармат, 17 тис. авіабомб, по-
над 7600 автомобілів, багато стрілецької зброї, військового спорядження [21]. Італійський
військово-морський флот діяв біля узбережжя Іспанії. Італійські літаки здійснили 86420
вильотів, 5319 бомбардувань, скинули на іспанські міста і села 11585 т вибухівки [22].
Неспростовною істиною є твердження в історіографії, що Гітлер розглядав допомогу
франкістській Іспанії, насамперед, у повітряній війні, як підготовку німецьких льот-
чиків до ІІ Світової війни. Він використав прохання Франко про військову допомогу
й відправив до Іспанії легіон Люфтваффе “Кондор”, до якого входили декілька ескад-
рилій бомбардувальників “Юнкерс-52” і винищувачів “Хейнкель-51”. На початку ли-
стопада 1936 р. в Кадіс прибули перші 6500 льотчиків із легіону “Кондор” [23]. В ли-
стопаді 1936 р. легіоном керував генерал-майор Хуго Шперле. 27 квітня 1937 р. німе-
цькі літаки здійснили масований наліт на містечко Герніку, внаслідок чого загинула
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
ISSN 2078-063X 182
більшість мирних жителів. Давній центр баскської культури був зруйнований. Цій
події присвячена картина художника Пабло Пікассо “Герніка”. Вона показала всьому
світу варварську суть нацизму. Пізніше, в 1938 р. німецькі льотчики бомбардували
Барселону. Іспанія стала, по суті, полігоном, де льотчики різних країн училися тактиці
військового бою, взаємодії з наземними військами та використанню масованих бом-
бових ударів. Німеччина відзначила 26113 своїх вояків – вони одержали нагороди “За
заслуги у війні в Іспанії”. А. Гітлер вважав, що Франко повинен у Мадриді встановити
пам’ятник німецькому літаку “Юнкерс-52”, за врятування його заколоту.
Громадянська війна в Іспанії продовжувалася з 1936 до 1939 р. і мала жахливі нас-
лідки. Під час військових дій, бомбардувань, повітряних боїв і репресій загинуло бі-
льше 1 млн. чоловік [24]. Для примирення нації після закінчення війни Франко нака-
зав збудувати в Долині загиблих великий монумент і поховати там всіх загиблих. За вій-
ськову допомогу Іспанії А. Гітлер сподівався, що Франко буде допомагати Німеччини
під час його подальших війн у Європі й Африці. Але Франко розумів хибність війсь-
кової політики нацистської Німеччини й проголосивши нейтралітет Іспанії під час ІІ Сві-
тової війни. Щоправда, на початку війни Німеччини з СРСР відправив на східний
фронт 250-ту “Блакитну” дивізію. Вона брала участь у блокаді Ленінграда та військо-
вих діях у Білорусі. Воювала на Східному фронті також 45-а ескадрилья іспанських
льотчиків-добровольців. Коли наприкінці ІІ Світової війни ескадрилья повернулася до
Іспанії, Франко наказав арештувати всіх льотчиків.
Війна в Іспанії стала школою мужності для цілого покоління радянської молоді, яка,
роз’ятрена радянською пропагандою, просто мріяла воювати в Іспанії проти фашистів
або хоч чимось допомогти республіканцям. Радянські люди взяли на себе турботу про
значну групу іспанських дітей, батьки яких загинули під час громадянської війни. Пі-
онери й учні Української РСР збирали гроші, готували подарунки жінкам і дітям ре-
волюційної Іспанії [25]. Загалом, у СРСР прибуло 4 тис. іспанських дітей. Тут вони
знайшли нову Батьківщину. Шлях до неї пролягав через Київ і Москву, де молоді іс-
панці були розподілені у дитячі будинки та школи Москви, Києва, Євпаторії, Харко-
ва, Одеси й Херсона [26]. У червні 1937 з Ленінграду до Одеси приїхала перша група
евакуйованих іспанських дітей [27]. Друга група дітей з Іспанії прибула до київських
оздоровчих закладів у липні 1937 р. [28].
Приклад патріотизму конотопців того часу зафіксувала преса 1930-х років. Чернігів-
ська обласна газета “Більшовик” писала:
Серед трудящих міста Конотопа блискавично пролетіла звістка – сьогодні через Ко-
нотоп проїжджатимуть з Київа до Москви діти героїчних бійців Іспанської республіки.
Задовго до приходу поїзда № 72 на пероні станції Конотоп зібрались тисячі трудящих,
переважно молодь, діти. Море квітів. Ось мчить поїзд. Назустріч йому гримлять оркес-
три. Хвилююча тепла зустріч. Іспанських дітей закидають квітами. Лунають вигуки:
“Привіт республіканській Іспанії!”, “Слава нашим батькам, які борються проти фашис-
тів!”, “Привіт дітям Іспанії!”. У відповідь дзвеніли бадьорі голоси: “Віва Сталін!”, “Ві-
ва революція!” Проводжали їх як найдорожчих, найулюбленіших, бажали їм щасливої
дороги. Поїзд помчав іспанських дітей до червоної столиці, до зореносної Москви [29].
Як склалася доля тих іспанських дітей невідомо. В СРСР вони виховувалися у дитя-
чих будинках, відпочивали у піонерських таборах. У серцях маленьких іспанців, які
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
Вип. 11 (14), 2011 р. 183
їхали через Конотоп можливо залишилися теплі почуття вдячності і любові до Коно-
топа, уродженці якого захищали їх свободу й життя. Цілком ймовірно, що мешканці с.
Підлипного могли написати землякові – генералу Г.І. Тхору про проїзд іспанців через
станцію Конотоп. В цей час він воював із японськими льотчиками в небі Китаю під
час радянсько-японського конфлікту напередодні ІІ світової війни.
На радянський народ чекала страшна війна, в якій загинуть мільйони людей. І серед
них будуть і діти іспанського народу. В складі партизанських загонів і регулярних
військових частин Червоної армії вони будуть захищати свою нову Батьківщину. Ві-
домим стане подвиг сина Долорес Ібарурі – командира кулеметної роти капітана Ру-
бена Руїса Ібарурі. Один із керівників звільнення Чернігівщини від нацистів у 1943 р.
О.І. Родимцев зустрічався з ним спочатку в Іспанії, а потім під час оборони Сталін-
града[30]. Рубен Руїс Ібарурі проявив мужність і героїзм, загинув у Сталінграді восе-
ни 1942 р. і посмертно отримав звання Героя Радянського Союзу.
Окрім нього проти гітлерівців у СРСР воювали також інші іспанці: Перегріy Перез
Галарза, нагороджений орденом бойового Червоного Прапора; Хосе Паскуаль Санта-
маріа, нагороджений орденом Леніна (загинув під час оборони Сталінграда); Леонар-
до Гарсіа Камара, нагороджений орденом бойового Червоного Прапора (загинув у бо-
ях за Брянськ); Марія Пардіна Рамос, нагороджена орденом бойового Червоного Пра-
пора (загинула в боях за Ленінград); Хусто Родрігес Суана, нагороджений орденом
Червоної Зірки (загинув на Кавказі); Франціско Гуллон Майор, нагороджений орде-
ном Леніна (загинув у боях за Ленінград [31] – це лише кілька з них.
Контопчанин Г.І. Тхор згадував слова Долорес Ібарурі про добровольців, які во-
ювали в Іспанії:
Ми переконані, що Іспанія назавжди залишиться у ваших серцях, і ви з очима, по-
вними сліз, і серцем, сповненим гордощів, будете розповідати не про туристичну Іспа-
нію. Але про Іспанію героїчну. І будьте певні, що ми також збережемо спогади про вас
і будемо розповідати нашим дітям про ваш героїзм, який для прийдешніх поколінь пе-
ретвориться на легенду [32].
І, як виявляється, кілька земляків, уродженців Контопщини також доклали своїх зу-
силь до ратного подвигу іспанського народу, але ще більшого захоплення вартий гро-
мадянський подвиг конотопчан, як і багатьох інших з терен усього колишнього СРСР,
котрі відгукнулися на заклик посильної допомоги повсталій республіканській Іспанії;
душею і серцем вболівали за долю революціонерів, зосібна, їх осиротілих дітей.
Джерела та література
1. Бердичевський Я.М., Давлетов А.Р., Кузьменко С.Г. Решетникова Е.П., Фролов Н.А. Всемирная ис-
тория 1918–1945 гг. (Конспекты уроков). – Запорожье, ООО РИА “Просвита”, 1996. – С. 126.
2. История Второй мировой войньї 1939–1945. – Т. 2. Накануне войны. – М.: Воениздат, 1974. – С. 54.
3. Из истории международной пролетарской солидарности. Документы и материалы. Сборник V. Ме-
ждународная солидарность трудящихся в борьбе с фашизмом против развязывания второй мировой
войны (1933–1937). – М., 1961. – С. 384, 436.
4. Історія міст і сіл УРСР. Сумська область. К., 1973. – С. 56.
5. История Второй мировой войньї 1939 – 1945. – Т. 2… – С. 54.
6. Розанов Г.Л., Юрьев М.Ф., Яковлєв Н.Н. Новейшая история. Пособие для учителей. – М., 1961. – С. 38.
7. Мещеряков М.Т. Судьба интербригад в Испании. // Новая и новейшая история. – 1993. – № 5. – С. 20.
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
ISSN 2078-063X 184
8. Из истории международной… – С. 44, 86, 99, 128, 152, 193, 290, 314.
9. Там само. – С. 17.
10. Боффа Дж. История Советского Союза. – Т. 1. От революции до второй мировой войны. Ленин
и Сталин. 1917–1941 гг. / пер. с итал. И.Б. Левина. – М., Международные отношения, 1990. – С. 21.
11. Родимцев А.И. Твои, Отечество, сыны. – К.: Политиздат Украины, 1974. – С. 136.
12. История Великой Отечественной войньї Советского Союза (1941–1945) в 6-ти т. – Т. 1. – М, 1960. – С. 113.
13. Родимцев А.И. Вказана праця. – С. 107.
14. Гарсия Х. Интернациональные бригади в Испании (1936–1938 гг.) // Вопросы истории. – 1956. –
№ 7. – С. 67.
15. Загиблі на чужині: Книга Пам’яті України про громадян, які загинули у воєнних конфліктах за ру-
бежем. – К.: Пошуково-видавниче агентство “Книга Пам’яті України”, 2003. – С. 24.
16. Гриченко И.Т., Головин Н.М. Подвиг. Документальные очерки о Героях Советского Союза. –
Х.: “Прапор”, 1977. – С. 31.
17. Там само. – С. 24.
18. Москальов І.Б. Батько полку // Радянський прапор. – 1974. – 23 лютого № 32 (8080). – С. 2–3.
19. Гриченко И.Т., Головин Н.М. Вказана праця. – С. 158.
20. Гарсия Х. Вказана праця. – С. 59.
21. Загиблі на чужині… – С. 21.
22. Бердичевський Я.М., Давлетов А.Р. та інші. Вказана праця. – С. 128.
23. Родимцев А.И. Вказана праця. – С. 136.
24. История Второй мировой войны 1939–1945. – Т. 2… – С. 63.
25. Піонерія України. 1917–1941 рр. Збірник (складач І. С. Вавілов). – К.: “Молодь”, 1979. – С. 309.
26. Там само. – С. 280.
27. Там само. – С. 309.
28. Там само. – С. 310.
29. Гребінець І. Радісна зустріч // Більшовик. – 1938. – 16 серпня (№ 188 (1690). – С. 1.
30. Родимцев А.И. Гвардейцы стояли насмерть. – М.: Издательство ДОСААФ, 1969. – С. 14–16.
31. Піонерія України… – С. 382.
32. Дудко А.Ф., Любич Л.Г. Право на бессмертие: документальная повесть. – К., 1988. – С. 30.
Акічев Ш.М. З історії участі конотопчан у громадянській війні в Іспанії
У статті досліджується участь конотопчан e громадянській війні 1936–1939 років у Іспанії.
Розказано про зустріч у Конотопі дітей іспанців у серпні 1938 р.
Ключові слова: конотопчани, громадянська війна, Іспанія.
Акичев Ш.М. Из истории участия конотопчан в гражданской войне в Испании
В статье исследуется участие конотопчан в гражданской войне 1936–1939 в Испании. Расска-
зано о встрече в Конотопе детей испанцев в августе 1938 г.
Ключевые слова: конотопчане, гражданская война, Испания.
Akichev Sh.M. From history of parting of Konotop inhabitants at the Civil War in Spain 1936–1939
The parting of Konotop inhabitants at the Civil War 1936–1939 in Spain is investigated in the article.
There are speaking about meeting of Spanish children in Konotop in august in 1938.
Key words: Konotop inhabitants, Civil War, Spain.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-24243 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2078-063X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T11:45:15Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Акічев, Ш. 2011-07-08T18:21:47Z 2011-07-08T18:21:47Z 2011 З історії участі конотопчан у громадянській війні в Іспанії / Ш. Акічев // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2011. — Вип. 11(14). — С. 179-184. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 2078-063X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24243 94(477.52) У статті досліджується участь конотопчан e громадянській війні 1936–1939 років у Іспанії. Розказано про зустріч у Конотопі дітей іспанців у серпні 1938 р. В статье исследуется участие конотопчан в гражданской войне 1936–1939 в Испании. Рассказано о встрече в Конотопе детей испанцев в августе 1938 г. The parting of Konotop inhabitants at the Civil War 1936–1939 in Spain is investigated in the article. There are speaking about meeting of Spanish children in Konotop in august in 1938. uk Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК Ніжинська старовина Краєзнавча мозаїка З історії участі конотопчан у громадянській війні в Іспанії Из истории участия конотопчан в гражданской войне в Испании From history of parting of Konotop inhabitants at the Civil War in Spain 1936–1939 Article published earlier |
| spellingShingle | З історії участі конотопчан у громадянській війні в Іспанії Акічев, Ш. Краєзнавча мозаїка |
| title | З історії участі конотопчан у громадянській війні в Іспанії |
| title_alt | Из истории участия конотопчан в гражданской войне в Испании From history of parting of Konotop inhabitants at the Civil War in Spain 1936–1939 |
| title_full | З історії участі конотопчан у громадянській війні в Іспанії |
| title_fullStr | З історії участі конотопчан у громадянській війні в Іспанії |
| title_full_unstemmed | З історії участі конотопчан у громадянській війні в Іспанії |
| title_short | З історії участі конотопчан у громадянській війні в Іспанії |
| title_sort | з історії участі конотопчан у громадянській війні в іспанії |
| topic | Краєзнавча мозаїка |
| topic_facet | Краєзнавча мозаїка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24243 |
| work_keys_str_mv | AT akíčevš zístorííučastíkonotopčanugromadânsʹkíivíinívíspaníí AT akíčevš izistoriiučastiâkonotopčanvgraždanskoivoinevispanii AT akíčevš fromhistoryofpartingofkonotopinhabitantsatthecivilwarinspain19361939 |