Потенціал розвитку нетрадиційних джерел енергії в Україні як фактор забеспечення енергетичної безпеки
Saved in:
| Published in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24351 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Потенціал розвитку нетрадиційних джерел енергії в Україні як фактор забеспечення енергетичної безпеки / Л.И. Лежнева // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 155. — С. 52-54. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860125832367833088 |
|---|---|
| author | Лежнева, Л.И. |
| author_facet | Лежнева, Л.И. |
| citation_txt | Потенціал розвитку нетрадиційних джерел енергії в Україні як фактор забеспечення енергетичної безпеки / Л.И. Лежнева // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 155. — С. 52-54. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| first_indexed | 2025-12-07T17:42:05Z |
| format | Article |
| fulltext |
Померанец В.Н.
ПЛАНИРОВАНИЕ ВВП ГОСУДАРСТВА С УЧЕТОМ МИРОВОГО ОПЫТА
52
Источники и литература
1. Дашевская И.В. Сравнительный анализ структуры использования ВВП России и других стран. Авторе-
ферат диссертации на соискание ученой степени кандидата экономических наук. – М. 1998. –С.12-13
2. World Development Report 1998-1999. – Р.214-215.
3. Мировая экономика: глобальные тенденции за 100 лет / Под ред. И.С. Королева. – М: Экономист, 2003.
– 604 с.
4. http://www.ieras.ru Современная концепция развития человеческого потенциала
5. Померанец В.Н. Анализ финансовой политики государства / Программа II Международной школы-
симпозиума АМУР-2008. – Севастополь 12-18 сентября 2008г. – С 358-366.
Лежнева Л.И.
ПОТЕНЦІАЛ РОЗВИТКУ НЕТРАДИЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ В УКРАЇНІ
ЯК ФАКТОР ЗАБЕСПЕЧЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ
Вступ. Для багатьох країн світу енергетична безпека це один з найбільш вразливих напрямків економі-
чної безпеки. Глобальний енергетичний виклик, що гостро постав перед людством у зв’язку зі скороченням
світових запасів нафти та газу, їх стійким подорожчанням і негативним впливом їх спалювання на зміну
клімату на планеті посилив увагу до зростання виробництва та використання альтернативних і відновлюва-
них джерел енергії. Освоєння нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії (НВДЕ) слід розглядати як
важливий фактор підвищення рівня енергетичної безпеки.
Масштабне використання потенціалу НВДЕ в Україні має не тільки внутрішнє, а й значне міжнародне
значення як вагомий чинник протидії глобальним змінам клімату планети, покращання загального стану
енергетичної безпеки Європи. Тому, збільшення використання альтернативних (нетрадиційних і відновлю-
ваних) джерел енергії та видів палива є одним із суттєвих напрямків у реалізації державної політики енер-
гозбереження України.
Постанова проблеми. Зважаючи на актуальні енергетичні проблеми погляди багатьох західних та
українських вчених і спеціалістів звертаються до розробки альтернативних та відновлюваних джерел енер-
гії. Проблемами енергетичної безпеки та використання НВДЕ в Україні займаються Горлицький Б.А., Мих-
ненко О.А, Олінейчук С.Т. та інші.
Результати дослідження. Україна належить до країн частково забезпечених традиційними видами пе-
рвинної енергії, а отже змушена вдаватися до їх імпорту. Енергетична залежність України від поставок ор-
ганічного палива, з урахуванням умовно - первинної ядерної енергії, у 2005-2008 роках становила 60,7%,
країн ЄС – 48%. Рівень енергозалежності України характеризується відсутністю диверсифікації джерел по-
стачання енергоносіїв, насамперед нафти, природного газу та ядерного палива. Економіка України є однією
з найбільш енергоємних у світі. Енергоємність ВВП України у 2,6 рази перевищує середній рівень енерго-
ємності ВВП країн світу.
Змінити ситуацію може допомогти освоєння нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії (НВДЕ).
Технічно досяжний річний енергетичний потенціал НВДЕ України в перерахунку на умовне паливо стано-
вить близько 79 млн. т у.п. Економічно досяжний потенціал цих джерел за базовим сценарієм складає 57,7
млн. т у.п., в тому числі відновлювальних природних джерел енергії - 35,5 млн. т у.п., позабалансових (не-
традиційних) – 22,2 млн. т у.п.
На даний час цей потенціал використовується недостатньо. Частка НВДЕ в енергетичному балансі кра-
їни становить 7,2% (6,4% − позабалансові джерела енергії; 0,8% − відновлювальні джерела енергії). Для до-
статньо великої групи європейських країн характерна висока частка відновлюваної енергетики в структурі
споживання: Норвегія (38,2%), Швеція (28,3), Фінляндія (22,1), Австрія (20), Португалія (16,4), Данія (14,6),
Швейцарія (14,5), Туреччина (12,2%). У Північній Америці найвища частка НВДЕ у Канади (16,1), а у ти-
хоокеанському регіоні – у Нової Зеландії (28,9%).
Таблиця 1. Показники розвитку використання НВДЕ за основними напрямками освоєння, млн. т у.п./рік
Рівень розвитку НВДЕ по роках Напрями освоєння НВДЕ 2008 2010
Позабалансові джерела енергії, всього. 13,85 15,96
у т.ч. шахтний метан 0,05 0,96
Відновлювані джерела енергії, всього, у т.ч. 1,661 3,842
Біоенергетика 1,3 2,7
Сонячна енергетика 0,003 0,032
Мала гідроенергетика 0,12 0,52
Геотермальна енергетика 0,02 0,08
Вітроенергетика 0,018 0,21
Енергія довкілля 0,2 0,3
Всього 15,51 19,83
Перспективними напрямками розвитку НВДЕ в Україні є: біоенергетика, видобуток та утилізація шах-
тного метану, використання вторинних енергетичних ресурсів (ВЕР), позабалансових покладів вуглеводнів,
http://www.ieras.ru
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
53
вітрової і сонячної енергії, теплової енергії довкілля, освоєння економічно доцільного гідропотенціалу ма-
лих річок України. На базі відновлювальних джерел вагомий розвиток отримують технології одержання як
теплової, так і електричної енергії.
На сьогодні найбільш швидкими темпами здатна розвиватись біоенергетика. Ще у 1995 р. у країнах ЄС
на долю біомаси припадало більше 60% споживання енергоносіїв, отриманих від відновлюваних джерел
(6% загального споживання первинних енергоносіїв). У деяких державах частка біомаси у загальному енер-
госпоживанні значно перевищує середньо європейські показники: у США–3,2%, у Данії–8%, в Австрії–
12%, у Швеції– 18%, у Фінляндії– 23%. Згідно програми розвитку НВДЕ у країнах ЄС, до 2010р. частка
біомаси у загальному доробку НВДЕ складе 74%, що буде прирівнюватись до 9% загального споживання
енергії.
Україна має великий потенціал для виробництва як біоетанолу (на основі спирту та зерна), так і біоди-
зеля (сировинна база – рапс. У середньому врожай рапсу складає 603 тис. т, посівна площа – 821 тис. га). До
того ж собівартість етанолу постійно знижується завдяки тому,що дешевшає виробництво спирту. За оцін-
ками експертів, потенціал біопалива, котрим володіє Україна, дорівнюється приблизно 6 млрд. м3 газу що-
річно (це майже 1/6 частина від усього імпортованого у 2008 році газу). До 2010 року передбачено відкрит-
тя 23 біопаливних заводів. Очікується, що енергетичне використання всіх видів біомаси здатне забезпечити
щорічно заміщення 9,2 млн. т у.п. викопних палив на рівні 2030 року, в тому числі за рахунок енергетично-
го використання залишок сільгоспкультур, зокрема, соломи – 2,9 млн. т у.п., дров та відходів деревини – 1,6
млн. т у.п., торфу – 0,6 млн. т у.п., твердих побутових відходів – 1,1 млн. т у.п., одержання та використання
біогазу – 1,3 млн. т у.п., виробництва паливного етанолу та біодизеля – 1,8 млн. т у.п.
Головними напрямками збільшення використання позабалансових джерел енергії є видобуток та утилі-
зація шахтного метану, ресурси якого в Україні є значними. Використання метану для виробництва тепла та
електроенергії забезпечить заміщення 5,8 млн. т у.п. первинної енергії на рівні 2030 року, близько 1 млн. т
у.п. – на рівні 2010 року, водночас поліпшиться екологічний стан і стан безпеки у вуглевидобуванні.
Залучення теплоти довкілля за допомогою теплових насосів і термотрансформаторів є одним із най-
більш ефективних та екологічно чистих напрямів розвитку систем низькотемпературного теплопостачання,
який має значне поширення у світовій енергетиці. Ресурси акумульованої в довкіллі низькопотенційної те-
плоти, що можуть використовуватися у теплонасосних системах теплопостачання України, перевищують
існуючі та перспективні потреби в тепловій енергії. Економічно доцільні для використання ресурси низько-
потенційної теплоти природного і техногенного походження, що можуть утилізуватися тепловими насоса-
ми, оцінюються у 22,7 млн. т у.п. на рівні 2030 року.
Сумарна потужність вітрових електричних установ в Україні становить 85 МВт. За оцінками українсь-
ких фахівців ресурси енергії вітру технічно доступні для освоєння на континентальній частині нашої тери-
торії, приблизно у 200 разів перевищує сучасні об’єми генерування електричної енергії в Україні. Передба-
чається збільшити обсяги використання потенціалу вітроенергетики з 0,018 млн. т у.п. у 2005 році до 0,7
млн. т у.п. у 2030 році. Озеро Сиваш і узбережна частина Азовського моря могли б зіграти ключову роль у
розвитку офшорної вітроенергетики, а отже і в енергозабезпеченні АР Крим та Донецької області. Досвід
європейських країн переконливо демонструє економічну й екологічну доцільність офшорних ВЕС.
В останні роки в світі інтенсивно розвивається сонячна енергетика. В 2005 р. світове виробництво кре-
мнієвих перетворювачів сонячної енергії досягло 1,8 ГВт, а в 2030 р. Європа планує освоїти виробництво
200 ГВт сонячних модулів із значним зниженням вартості виробленої електроенергії.
Сонячна теплоенергетика в Україні головним чином розвивається за допомогою впровадження соняч-
них колекторів для гарячого водопостачання. Україна має напрацьовані технології випуску сонячних моду-
лів, які здійснюють перетворення сонячної енергії в електричну за допомогою фотоперетворювачів на ос-
нові полікристалічного кремнію, і експортує їх до Європи. У сфері фотоенергетики Україна має великі мо-
жливості для організації виробництва фото батарей (тільки у 2007 р. було вироблено 120 МВт фотоелект-
ричних полікремнієвих пластин). Виробнича база дозволяє вийти на рівень 500 МВт на рік. Нерозвиненість
внутрішнього попиту на фотоелектричну продукцію приводить до того, що 98% сировини та готових виро-
бів сьогодні експортується до Європи. Залучення до енергетичного балансу країни ресурсів геотермальної
та сонячної енергії задля теплопостачання може забезпечити економію органічного палива у розмірі 3-5%.
Економічно доцільний гідроенергетичний потенціал України становить 20 млрд. кВт/год. (сьогодні ви-
користовується 10,8 млрд. кВт/год.). Можливості для спорудження великих ГЕС практично вичерпані. У
період 2000-2004 р.р. у країні розпочався процес відродження малої гідроенергетики. Мала гідроенергетика
є технологічно освоєним способом виробництва електроенергії із невисокою собівартістю. В 2030 році на
малих ГЕС планується виробити 3,34 млрд. кВт. На сьогоднішній день мала гідроенергетика здатна розви-
ватись практично без вкладання державних коштів, тільки за рахунок внутрішніх та зовнішніх інвестицій.
За оцінками деяких вчених потенціал малої енергетики перевищує у 3-4 рази потенціал каскаду ГЕС на
Дніпрі, тобто мала гідроенергетика може забезпечити генерування приблизно 30-40 млрд. кВт/год.
Фактично до 2010 року, якщо будуть реалізовані національні програми по енергозбереженню та відно-
влюваним напрямкам енергетики, альтернативні джерела можуть займати 25-30% у структурі енергетично-
го балансу України.
Висновки та пропозиції. Сьогодні Україна використовує енергію у середньому приблизно у три рази
менш ефективно, ніж усі країни ЄС. Країна володіє величезним потенціалом практично усіх видів віднов-
люваних джерел енергії. Вже сьогодні можна використовувати обладнання та відновлювані технології, які
швидко себе окуплять, хоча б для заміщення тієї частини природного газу, яку держава закуповує у Росії.
Створення нових ринків товарів та послуг у сфері НВДЕ, провадження науково-дослідних та дослідно-
Лежнева Л.И.
ПОТЕНЦІАЛ РОЗВИТКУ НЕТРАДИЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ В УКРАЇНІ ЯК ФАКТОР ЗАБЕСПЕЧЕННЯ
ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ
54
конструкторських робіт при максимальному використанні власного потенціалу країни надасть змогу ефек-
тивно вирішувати загальні завдання сталого розвитку економіки: розвиток машинобудування та сучасних
галузей за сучасними технологіями,створення нових робочих місць тощо.
Реалізація заходів державного регулювання щодо забезпечення енергетичної безпеки має сприяти фор-
муванню в Україні менш уразливої до енергетичних потрясінь економіки.
Джерела та література
1. Европейская стратегия устойчивой, конкурентоспособной и безопасной энергетики (Зеленая книга 2006
г.) // Энергетическая политика. – М.: ГУ ИЭС, 2007. – С. 7.
2. Данилишин Б.А. Энергетическая безопасность в контексте украинских реалий // Урядовий курьер. –
2006. – №157. – С. 12-13.
3. Кибовский С.А. . Энергетическая безопасность Украины // Вопросы развития Крыма; 2003. – С.52-53.
4. Микитенко В.В. Инновационные подходы к развитию системы энергетической безопасности Украины
// Проблемы науки. – 2006. – №8. – С.24-31.
5. Шидловсккй А.К. Энергетика Украины в начале 21 столетия. Энергетические ресурсы и потоки. – К.,
2006. – С.353-378.
Новошинская Л.В.
СОВРЕМЕННЫЕ МАРКЕТИНГОВЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ УЧАСТНИКОВ НАЦИОНАЛЬНОГО ФИНАНСОВОГО
РЫНКА: НАУЧНОЕ ВИДЕНИЕ
1. Постановка проблемы в общем виде.
Одной из сфер применения современного маркетинга в 90-е годы прошлого века закономерно стано-
вится финансовый рынок, которому характерны родовые свойства сферы обмена в связи с предложением и
расширением покупки-продажи спектра финансовых услуг. Становится очевидной необходимость перехода
от фрагментарного использования маркетинга в отраслях финансового рынка к системному применению
его принципов и технологий.
Практически с первых дней формирования национального финансового рынка в Украине следует кон-
статировать интерес к идеям и возможностям маркетинга со стороны выходящих на этот рынок его профес-
сиональных участников. Исторически первыми в освоении маркетинговых методов исследования финансо-
вого бизнеса в Украине стали страховые компании и коммерческие банки. За ними вполне объективно сле-
дует признать первенство в попытке адаптации маркетинговых методов к специфике обменных процессов,
которые характерны финансовому рынку.
Вместе с тем, весьма спорным представляется распространенное мнение о том, что банковская сфера
восприняла концепцию и инструментарий маркетинга с большим отставанием от других сфер бизнеса. В
действительности, современный украинский бизнес, включая и банковскую сферу, зародился в Украине в
конце 80-х - начале 90-х годов. На первом этапе это выразилось в рождении группы акционерных коммер-
ческих банков с государственной и смешанной формами собственности («Укрсбербанк», «Укрсоцбанк»,
«Проминвестбанк»), позднее – банки «Видродження», «Украина»» и ряд других. В короткое время от нача-
ла реформенного периода на формирующийся финансовый рынок вышли банки, образованные на частной и
коллективной формах собственности. Одним из первых в их числе было образовано ООО «Приватбанк». А
к 2000 году общее количество таких банков уже составляло около 200. Если в производственной сфере
маркетингу традиционно уделялось внимание (после развала и грандиозного спада экономики (в 1991-1993
гг.), то отечественные банки стремились изначально завоевать жизненное пространство и авторитет исклю-
чительно в условиях жесткой конкуренции, опираясь на маркетинговые инструменты.
В период конца 90-х – середины 2000 - х годов межотраслевая конкуренция на финансовом рынке, как
и внутриотраслевая, отражают борьбу за доступ к весьма ограниченным национальным сбережениям (гра-
ждан и зарождающегося бизнеса), обескровленным дефолтом государства в отношении многомиллиардных
сбережений, которые обесценились , и практически, погибли в системе Сбербанка Украины. Определенно
отрицательный импульс в формировании доверия к развивающемуся отечественному финансовому рынку в
целом, и банковской сфере в частности, бесспорно, в свое время, (1994-1995 гг.) оказали «пирамидальные»
системы так называемых украинских «трастов». Статистика тех лет наглядно подтверждает именно этот
сценарий развития конкуренции на финансовом рынке. Тем не менее, именно банки и страховые компании
в период зарождения отечественного финансового рынка Украины стояли у истоков маркетинга в финансо-
вом секторе, возможности и преимущества которого начали всерьез оцениваться и профессиональными
участниками рынков развитых стран Европы и Америки.
Об этом свидетельствует современные исследования отечественных и зарубежных авторов, в научных
трудах которых достаточно полно раскрыты сущность традиционных маркетинговых концепций и их про-
явление в банковской отрасли, на которых строятся основные подходы к управлению стратегическим мар-
кетингом и инновационным менеджментом, персоналом, а также целенаправленные маркетинговые иссле-
дования деятельности в сфере банковских услуг.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-24351 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:42:05Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Лежнева, Л.И. 2011-07-12T21:45:16Z 2011-07-12T21:45:16Z 2009 Потенціал розвитку нетрадиційних джерел енергії в Україні як фактор забеспечення енергетичної безпеки / Л.И. Лежнева // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 155. — С. 52-54. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24351 uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Потенціал розвитку нетрадиційних джерел енергії в Україні як фактор забеспечення енергетичної безпеки Article published earlier |
| spellingShingle | Потенціал розвитку нетрадиційних джерел енергії в Україні як фактор забеспечення енергетичної безпеки Лежнева, Л.И. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title | Потенціал розвитку нетрадиційних джерел енергії в Україні як фактор забеспечення енергетичної безпеки |
| title_full | Потенціал розвитку нетрадиційних джерел енергії в Україні як фактор забеспечення енергетичної безпеки |
| title_fullStr | Потенціал розвитку нетрадиційних джерел енергії в Україні як фактор забеспечення енергетичної безпеки |
| title_full_unstemmed | Потенціал розвитку нетрадиційних джерел енергії в Україні як фактор забеспечення енергетичної безпеки |
| title_short | Потенціал розвитку нетрадиційних джерел енергії в Україні як фактор забеспечення енергетичної безпеки |
| title_sort | потенціал розвитку нетрадиційних джерел енергії в україні як фактор забеспечення енергетичної безпеки |
| topic | Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet | Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24351 |
| work_keys_str_mv | AT ležnevali potencíalrozvitkunetradicíinihdžerelenergíívukraíníâkfaktorzabespečennâenergetičnoíbezpeki |