Перехідна реологічна поведінка концентрованих суспензій каолініту

The transient rheological behaviour of thixotropic aqueous suspensions of kaolinite has been investigated at the volume concentration φ = 13.7%. We found that their behaviour depends on pH (4.5 and 7.5) for the velocity range γ· = 1.5 ÷ 1030 s–1. The character of oscillatory rheological behaviour at...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2007
Main Authors:	Булавін, Л.А., Бойко, Ю.П., Карпенко, О.Б., Лебовка, М.І., Храпатий, С.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2007
Subjects:	Фізика
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2436
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Перехідна реологічна поведінка концентрованих суспензій каолініту / Л.А. Булавін, Ю.П. Бойко, О.Б. Карпенко, М.І. Лебовка, С.В. Храпатий // Доп. НАН України. — 2007. — N 8. — С. 78-83. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2436
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-24362025-02-09T16:02:17Z Перехідна реологічна поведінка концентрованих суспензій каолініту Булавін, Л.А. Бойко, Ю.П. Карпенко, О.Б. Лебовка, М.І. Храпатий, С.В. Фізика The transient rheological behaviour of thixotropic aqueous suspensions of kaolinite has been investigated at the volume concentration φ = 13.7%. We found that their behaviour depends on pH (4.5 and 7.5) for the velocity range γ· = 1.5 ÷ 1030 s–1. The character of oscillatory rheological behaviour at γ· = 1 ÷ 10 s–1 essentially depends on the preliminary long-time rheological processing at γ· = 1030 s–1. To explain the oscillatory rheological behaviour, a cluster model has been proposed. The dependence of the cluster destroying probability on hydrodynamic shearing perturbations is taken into account. 2007 Article Перехідна реологічна поведінка концентрованих суспензій каолініту / Л.А. Булавін, Ю.П. Бойко, О.Б. Карпенко, М.І. Лебовка, С.В. Храпатий // Доп. НАН України. — 2007. — N 8. — С. 78-83. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2436 532.135 uk application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Фізика Фізика
spellingShingle	Фізика Фізика Булавін, Л.А. Бойко, Ю.П. Карпенко, О.Б. Лебовка, М.І. Храпатий, С.В. Перехідна реологічна поведінка концентрованих суспензій каолініту
description	The transient rheological behaviour of thixotropic aqueous suspensions of kaolinite has been investigated at the volume concentration φ = 13.7%. We found that their behaviour depends on pH (4.5 and 7.5) for the velocity range γ· = 1.5 ÷ 1030 s–1. The character of oscillatory rheological behaviour at γ· = 1 ÷ 10 s–1 essentially depends on the preliminary long-time rheological processing at γ· = 1030 s–1. To explain the oscillatory rheological behaviour, a cluster model has been proposed. The dependence of the cluster destroying probability on hydrodynamic shearing perturbations is taken into account.
format	Article
author	Булавін, Л.А. Бойко, Ю.П. Карпенко, О.Б. Лебовка, М.І. Храпатий, С.В.
author_facet	Булавін, Л.А. Бойко, Ю.П. Карпенко, О.Б. Лебовка, М.І. Храпатий, С.В.
author_sort	Булавін, Л.А.
title	Перехідна реологічна поведінка концентрованих суспензій каолініту
title_short	Перехідна реологічна поведінка концентрованих суспензій каолініту
title_full	Перехідна реологічна поведінка концентрованих суспензій каолініту
title_fullStr	Перехідна реологічна поведінка концентрованих суспензій каолініту
title_full_unstemmed	Перехідна реологічна поведінка концентрованих суспензій каолініту
title_sort	перехідна реологічна поведінка концентрованих суспензій каолініту
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2007
topic_facet	Фізика
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2436
citation_txt	Перехідна реологічна поведінка концентрованих суспензій каолініту / Л.А. Булавін, Ю.П. Бойко, О.Б. Карпенко, М.І. Лебовка, С.В. Храпатий // Доп. НАН України. — 2007. — N 8. — С. 78-83. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT bulavínla perehídnareologíčnapovedínkakoncentrovanihsuspenzíjkaolínítu AT bojkoûp perehídnareologíčnapovedínkakoncentrovanihsuspenzíjkaolínítu AT karpenkoob perehídnareologíčnapovedínkakoncentrovanihsuspenzíjkaolínítu AT lebovkamí perehídnareologíčnapovedínkakoncentrovanihsuspenzíjkaolínítu AT hrapatijsv perehídnareologíčnapovedínkakoncentrovanihsuspenzíjkaolínítu
first_indexed	2025-11-27T19:20:45Z
last_indexed	2025-11-27T19:20:45Z
_version_	1849972489065594880
fulltext	оповiдi НАЦIОНАЛЬНОЇ АКАДЕМIЇ НАУК УКРАЇНИ 8 • 2007 ФIЗИКА УДК 532.135 © 2007 Академiк НАН України Л.А. Булавiн, Ю. П. Бойко, О. Б. Карпенко, М. I. Лебовка, С. В. Храпатий Перехiдна реологiчна поведiнка концентрованих суспензiй каолiнiту The transient rheological behaviour of thixotropic aqueous suspensions of kaolinite has been investigated at the volume concentration φ = 13.7%. We found that their behaviour depends on pH (4.5 and 7.5) for the velocity range γ̇ = 1.5÷1030 s−1. The character of oscillatory rheologi- cal behaviour at γ̇ = 1 ÷ 10 s−1 essentially depends on the preliminary long-time rheological processing at γ̇ = 1030 s−1. To explain the oscillatory rheological behaviour, a cluster model has been proposed. The dependence of the cluster destroying probability on hydrodynamic shearing perturbations is taken into account. Реологiчна поведiнка рiдинних систем дисперсних частинок залежить вiд їх об’ємної кон- центрацiї φ, збурюючого впливу при реологiчних вимiрюваннях (наприклад, величини швидкостi зсуву γ̇), а також вiд часу вимiрювання t (перехiдна поведiнка) [1, 2]. Для таких систем типовою є неньютоньська поведiнка, коли ефективна в’язкiсть, яка визначається як η = τ/γ̇ (τ — напруга зсуву), може залежати вiд γ̇ i t. При збiльшеннi γ̇ може спостерiгатися зменшення в’язкостi η (так звана тиксотропiя) або її збiльшення. Для описання залежностей η(φ, γ̇), що спостерiгаються, запропоновано ряд моделей [3, 4]. Вiдомо [2], що структурна кiнетика при реологiчних вимiрюваннях може включати процеси вiдновлення мiжчастинкових зв’язкiв та їх руйнування. Неперервна сiтка частинок, з якої складається структурований матерiал, починає руйнуватися пiд дiєю збурюючого впливу швидкостi. Однак природа перехiдної поведiнки, тобто залежностi η вiд часу вимiрювання t, передiсторiї реологiчної обробки, концентрацiї суспензiї φ та особливостей мiжчастинкових взаємодiй остаточно ще не з’ясована [4–7]. У данiй роботi дослiджена часова еволюцiя ре- ологiчної поведiнки концентрованих водних суспензiй каолiнiту i запропонована кластерна модель часової еволюцiї структури суспензiї пiд дiєю зсувових збурень. Для експериментальних дослiджень був обраний олексiєвський каолiнiт [8]. Мiжчастин- кова взаємодiя регулювалася шляхом змiни pH; iзоелектрична точка, що визначена методом мiкроелектрофорезу, для каолiнiту знаходиться приблизно при pH = 3. Середнiй розмiр частинок складав 5,0 · 10−6 м, питома вага ρk = 2,58 г/см3. 78 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №8 Об’ємна концентрацiя каолiнiту розраховувалася як ϕ = ( 1 + ρk ρw(1/C − 1) ) −1 , де C — вагова концентрацiя каолiнiту; ρw = 0,997 г/см3 — густина води при 298 K. Усi дослiдження проведенi для суспензiї з C ∼= 29% (φ = 13, 7%), яка приблизно вiдпо- вiдає концентрацiї седиментацiйного осаду при pH = 7,5. Суспензiя готувалася шляхом змiшування каолiнiту i води при спiввiдношеннi Tв/P = = 1/20 та ультразвукової обробки впродовж 10 хв з метою гомогенiзацiї суспензiї. Грубодис- перснi частки суспензiї видаляли вiдмуленням. Величина pH пiсля приготування суспензiй не є постiйною, вона спочатку починає зростати, а потiм врiвноважується протягом при- близно 24 год, що зумовлено адсорбцiєю iонiв H+ води на негативно заряджених площинах частинок каолiнiту та частковим обмiном iонiв H+ з деякими катiонами гратки каолiнi- ту [9]. Тому приготовленi суспензiї витримувалися протягом 1 доби при 25◦ C перед поча- тком реологiчних дослiджень. При змiшуваннi каолiнiту з дистильованою водою, яка має pH = 6,8, рiвноважна величина pH пiсля 24 год витримки складала приблизно 7,5 для суспензiї з концентрацiєю 29% (мас). Зразок з pH = 4,5 готували аналогiчно, але пiсля вiд- мулення суспензiю при перемiшуваннi пiдкисляли соляною кислотою до значення pH = 4, яке поступово збiльшувалося i через добу стабiлiзувалося на рiвнi pH = 4,5. Реологiчнi дослiдження проводили на ротацiйному реометрi Reotest-2 при 25 ◦C. Ре- ологiчнi тести виконувались у такiй послiдовностi: спочатку, впродовж 5 хв приклада- лася швидкiсть зсуву 1030 c−1, а потiм проводилися вимiрювання при заданiй напрузi зсуву. Реологiчну поведiнку системи моделювали за допомогою кластерної моделi, в якiй вра- ховано залежнiсть iмовiрностi руйнування мiжчастинкових зв’язкiв пiд дiєю гiдродинамi- чних збурень вiд розмiру мiкроструктурних утворень. Ми розглядали наближення дво- вимiрної системи, яка складається з квадратної сiтки L × L зв’язаних мiж собою комi- рок. Стан кожної комiрки характеризувався структурним параметром s, який дорiвню- вав нулю для зруйнованого та одиницi — для структурованого стану. Середнє значення структурованостi системи S = 〈s〉 можна використовувати для оцiнки в’язкостi системи S = (η − η∞)/(η0 − η∞), де η0 i η∞ — асимптотичнi значення в’язкостi для нейзруйнова- ної i повнiстю зруйнуваної сiтки зв’язкiв. Цей параметр є 0 в повнiстю зруйнованому станi (в’язкiсть η∞ є мiнiмальною) i дорiвнює 1 у повнiстю структурованому станi (в’язкiсть η0 — максимальна) [2]. В початковий момент часу шляхом випадкового заповнення комiрок за- давалося певне початкове значення S0, а потiм вивчалася еволюцiя системи. На кожному часовому кроцi t ми тестували усi L × L комiрок. При цьому зруйнованi комiрки (s = 0) могли вiдновлюватися з iмовiрнiстю kr. Iмовiрнiсть руйнування структурованих комiрок (s = 1) залежала вiд розмiру кластера, до якого належала структурована комiрка. Вона визначалась як kd(N/Nmax) a, де kd — iмовiрнiсть руйнування окремих комiрок, якi не на- лежать до кластерiв; N i Nmax — вiдповiдно поточний i максимальний розмiри кластерiв в системi при заданiй швидкостi зсуву [10]. Параметр a визначає залежнiсть iмовiрностi руйнування вiд розмiру кластера. Ця залежнiсть вiдсутня при a = 0, але при a ≫ 1 пере- важно руйнуються тiльки кластери, для яких N ≈ Nmax. Вiдзначимо, що запропонована модель фактично є угальненням вiдомих неперервних реологiчних моделей [2, 4]. Разом з тим, вона враховує залежнiсть руйнування вiд особливостей кластеризацiї мiж частинка- ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №8 79 Рис. 1. Залежностi в’язкостi η вiд швидкостi зсуву γ̇ для суспензiї каолiнiту при φ = 13, 7% при рiзних pH. На вставцi продемонстровано характернi осциляцiї в’язкостi при pH = 8 i двох швидкостях зсуву 1,5 с−1 i 8,1 с−1 для повних перiодiв обертання 216 с i 40 с вiдповiдно ми в системi. При a = 0 дана модель формально подiбна моделi еволюцiї S, що описується диференцiальним рiвнянням dS dt = kr(1 − S) − kdS, (1) де взаємна ефективнiсть процесiв руйнування — вiдновлення визначається числом Пекле Pe = kd/k [11], яке може залежати вiд γ̇, розмiру структурних утворень, їх морфологiї тощо. Розв’язок цього рiвняння є S = S∞ + (S0 − S∞) exp(−t/tc), де S0 — початкове значення S; S = 1/(1 + Pe) — значення S в стацiонарному станi (dS/dt = 0); tr = S∞k−1 r — характери- стичний час досягнення стацiонарного стану. Аналiз i маркування кластерiв проводилися нами за допомогою алгоритму Хошена–Копельмана [12]. Як розрахунковi параметри вико- ристанi величини kr, Pe, p = Nmax/L 2, a i S0. Розмiр дослiджуваних систем L змiнювався в iнтервалi 64 ÷ 2048. На рис. 1 наведенi експериментальнi залежностi в’язкостi η вiд швидкостi зсуву γ̇ для суспензiї, що має об’ємну концентрацiю φ ≈ 14% при двох рiзних значеннях pH: 4,5 i 7,5. Для малих швидкостей зсуву спостерiгалися осциляцiї i флуктуацiї в’язкостi, тому визначалася ефективна в’язкiсть, усереднена за час вимiрювання, який дорiвнював 15 хв (див. встав- ку на рис. 1). Вимiрювання проводилися за вiдсутностi тривалої попередньої реологiчної передобробки, тобто спочатку протягом 5 хв прикладалася швидкiсть зсуву γ̇ = 1312 с−1, а потiм проводилися вимiрювання при заданiй напрузi зсуву. При збiльшеннi γ̇ спостерiгалося зменшення в’язкостi суспензiй η, що вiдповiдало тиксо- тропiї. При низьких (в iнтервалi γ̇ = 1 ÷ 10 с−1) i високих (γ̇ > 100 с−1) швидкостях зсуву спостерiгалося степеневе (η ∝ γ̇n, n < 1) зменшення в’язкостi суспензiй η, що вiдповiдало тиксотропнiй поведiнцi суспензiй в указаних iнтервалах швидкостей зсуву [3]. 80 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №8 В iнтервалах γ̇, якi вiдповiдали тиксотропнiй поведiнцi, збiльшення pH вiд 4,5 до 7,5 при- зводило до зменшення в’язкостi. На нашу думку, це можна пояснити змiною структурної органiзацiї суспензiй [8]. У водних суспензiях каолiнiту при низьких pH (рН ≈ 4) внаслiдок електростатичної взаємодiї мiж негативно зарядженими базальними площинами i позитив- но зарядженими бiчними гранями формуються просторово-розгалудженi структури типу карткових будиночкiв (Card-house) з максимальною в’язкiстю суспензiй. При високих pH (рН ≈ 8) базальнi поверхнi i бiчнi гранi зарядженi вiд’ємно i для цього випадку форму- ються структури з мiнiмальним числом контактiв (Bandermodel) з мiнiмальною в’язкiстю суспензiй. Вiдзначимо, що при збiльшеннi pH вiд 4,5 до 7,5 спостерiгалося значне зменшення об’єму седиментацiйних осадiв i збiльшення часу седиментацiї. Однак в перехiднiй областi в iнтервалi значень γ̇ = 10 ÷ 100 с−1 спостерiгалося вiд- хилення вiд тиксотропної поведiнки (див. рис. 1). Збiльшення pH вiд 4,5 до 7,5 призво- дило до зменшення в’язкостi. З даних спостережень можна зробити висновок, що при γ̇ = 10 ÷ 100 с−1 гiдродинамiчнi збурення можуть викликати реорганiзацiю в структурi су- спензiй. Ця реорганiзацiя є бiльш суттєвою при низьких pH для структур типу карткових будиночкiв, якi можуть руйнуватися внаслiдок гiдродинамiчних збурень в даному iнтер- валi значень γ̇. Зауважимо, що осциляцiйна поведiнка в’язкостi η (вставка на рис. 1) дискутується в на- уковiй лiтературi [5–7], хоча її природа остаточно ще не з’ясована. Тестовi дослiдження показали, що даний ефект властивий тiльки тиксотропним системам i не спостерiгається для сильнов’язких ньютонiвських рiдин. При вiдсутностi тривалої попередньої реологiчної обробки (тобто при початковому пе- ремiшуваннi при швидкiстi зсуву γ̇ = 1030 с−1 протягом 5 хв) перiод осциляцiй практично збiгався з перiодом повного обертання цилiндра в реологiчному експериментi [6]. На нашу думку, таку поведiнку можна пояснити похибками в експериментi внаслiдок невеликих по- рушень коаксiальностi вимiрювального пристрою. Для тиксотропних середовищ, де iснує сильна нелiнiйна залежнiсть мiж η i γ̇, невеликi перiодичнi змiни γ̇ можуть призводити до iстотних перiодичних змiн τ i η = τ/γ̇. В нашому експериментi при тривалiй попереднiй реологiчнiй обробцi при великiй швид- костi зсуву (γ̇ = 1030 с−1) змiнювався характер осциляцiйної поведiнки i спостерiгало- ся зменшення ефективного значення в’язкостi (рис. 2), яке вимiрювалося при невеликих швидкостях зсуву (γ̇ = 1 ÷ 10 c−1). В даному експериментi час обробки зразка послiдов- но збiльшувався i складав 15, 45 та 105 хв. При тривалiй попереднiй реологiчнiй обробцi зникали осциляцiї, синхронiзованi з перiодом повного обертання цiлiндра, але з’являлися бiльш довготривалi осциляцiї (вставка на рис. 2). Спостереженi нами довготривалi осциляцiї, якi не збiгаються з перiодом повного обер- тання цилiндрiв, на нашу думку, можна пояснити реструктуризацiєю суспензiї, яка вини- кла пiд дiєю гiдродинамiчних збурень. В результатi компьютерних дослiджень поведiнки параметра структурованостi системи S нами встановлено, що в iнтервалi певних значень параметрiв моделi можливi перiодичнi змiни величини S, якi вiдображають процеси руй- нування — вiдновлення. На рис. 3 показанi залежностi S∞ вiд вiдносного розмiру макси- мального кластера p, а також приклади еволюцiї S(t), одержанi при S0 = 0,01, kr = 0,01, Pe = 1, L = 2048 i рiзних значеннях параметра a. Значення S отримували шляхом усеред- нення S(t) в iнтервалi t = 200÷1000, вказанi похибки вiдповiдають середньоквадратичному вiдхиленню. Скейлiнгова поведiнка, що спостерiгалася при змiнi L, була не дуже iстотною i тому наведенi результати практично вiдповiдали поведiнцi нескiнченно великої системи. ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №8 81 Рис. 2. Залежностi в’язкостi η (при γ̇ = 1,5 с−1) вiд часу попередньої реологiчної передобробки tm при швидкостi зсуву 1030 с−1, φ = 13,7%, pH = 7,5. На вставцi показано часовi залежностi в’язкостi при tm = 0 та tm = +60 хв Рис. 3. Залежнiсть параметра структурованостi S∞ вiд вiдносного розмiру максимального кластера p = = Nmax/L2. На вставцi наведено приклад еволюцiї S(t) Проста диференцiальна модель, що описується рiвнянням (1), передбачає зростання S(t) при структуризацiї системи в початковий iнтервал за характеристичний час tr = S∞k−1 r i стацiонарне значення S∞ = 0, 5. Така еволюцiя дiйсно спостерiгалася нами для комп’ю- терної моделi, в якiй не враховується залежнiсть iмовiрностi руйнування вiд розмiру кла- 82 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №8 стера (a = 0). Збiльшення a призводить до збiльшення S∞ та можливостi прояву перiо- дичної часової поведiнки S(t) (вставка на рис. 3). Перiод осциляцiй приблизно вiдповiдає характеристичному часу tr. При заданому значеннi параметра a i зростаннi величини p спочатку спостерiгається збiльшення амплiтуди осциляцiй, але при p > 0,3 ÷ 0,4 осциляцiї iстотно зменшуються i спостерiгається плавна еволюцiя S(t). Вiдзначимо, що величина p характеризує максимальний розмiр кластера i зменшується при збiльшеннi iнтенсивностi гiдродинамiчних збурень (швидкостi зсуву γ̇ в реологiчному експериментi). Змiна γ̇ мо- же спричиняти змiну перiоду осциляцiй (шляхом впливу на характеристичний час tr) i їх амплiтуди (шляхом впливу на максимальний розмiр кластера). Таким чином, виявлену в експериментi перехiдну осциляцiйну реологiчну поведiнку кон- центрованих тиксотропних суспензiй можна пояснити завдяки врахуванню залежностi ймо- вiрностi руйнування вiд мiкроструктури агрегатiв пiд дiєю гiдродинамiчних збурень. 1. Tadros Th. F. Use of viscoelastic measurements in studying interactions in concentrated dispersions // Langmuir. – 1990. – 6. – P. 28–35. 2. Barnes H.A. Thixotropy – a review // J. Non-Newt. Fluid Mech. – 1997. – 70. – P. 1–33. 3. Atkinson H.V. Modelling the semisolid processing of metallic alloys // Progr. Mat. Sci. – 2005. – 50, No 3. – P. 341–412. 4. Mujumdar A., Beris A.N., Metzner A. B. Transient phenomena in thixotropic systems // J. Non-Newt. Fluid Mech. – 2002. – 102. – P. 157–178. 5. Lemke T., Bagusat F., Kohnke K. et al. Time dependent viscosity of concentrated alumina suspensions // Coll. Surf. A: Phys. Eng. Asp. – 1999. – 150, No 1–3. – P. 283–287. 6. Seidel O., Bagusat F., Mogel H.-J. Time periodic viscosity of concentrated kaolin suspensions at constant shear rates // Rheol. Acta. – 1999. – 38. – P. 305–310. 7. Pevere A., Guibaud G., van Hullebusch E. et al. Viscosity evolution of anaerobic granular sludge // Bi- ochem. Eng. J. – 2006. – 27, No 3. – P. 315–322. 8. Johnson S.B., Franks G.V., Scales P. J. et al. Surface chemistry-rheology relationships in concentrated mineral suspensions // Int. J. Miner. Process. – 2000. – 58. – P. 267–304. 9. Alkan M., Demirbas O., Dogan M. Electrokinetic properties of kaolinite in mono- and multivalent electrolyte solutions // Micropor. Mesopor. Mat. – 2005. – 83. – P. 51–59. 10. Lapasin R., Grassi M., Pricl S. Rheological modelling of fractal and dense suspensions // Chem. Eng. J. – 1996. – 64. – P. 99–106. 11. Baravian C., Vantelon D., Thomas F. Rheological determination of interaction potential energy for aqueous clay suspensions // Langmuir. – 2003. – 19. – P. 8109–8114. 12. Hoshen J., Kopelman R. Percolation and cluster distribution: I. Cluster multiple labelling technique and critical concentration algorithm // Phys. Rev. B. – 1976. – 14. – P. 3438–3445. Надiйшло до редакцiї 28.03.2007Київський нацiональний унiверситет iм. Тараса Шевченка Iнститут бiоколоїдної хiмiї iм. Ф.Д. Овчаренка НАН України, Київ ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №8 83

Перехідна реологічна поведінка концентрованих суспензій каолініту

Institution

Similar Items