Ефективність застосування селективної рентгеноендоваскулярної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії при лікуванні хворих на рак молочної залози
Резюме. Проаналізовано результати неоад’ювантного застосування селективної рентгеноендоваскулярної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії (рВАПХТ) при лікуванні хворих з місцево-поширеним раком молочної залози (МП РМЗ). Встановлено, що застосування рВАПХТ супроводжувалося вираженим об’єктивним ефек...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Онкологія |
|---|---|
| Дата: | 2006 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут онкології АМН України, Київ, Україна
2006
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24423 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Ефективність застосування селективної рентгеноендоваскулярної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії при лікуванні хворих на рак молочної залози/С.Ю. Скляр// Онкологія. — 2006. — Т. 8, № 2. — С. 196-200. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-24423 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Скляр, С.Ю. 2011-07-14T10:00:15Z 2011-07-14T10:00:15Z 2006 Ефективність застосування селективної рентгеноендоваскулярної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії при лікуванні хворих на рак молочної залози/С.Ю. Скляр// Онкологія. — 2006. — Т. 8, № 2. — С. 196-200. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. 1562-1774,0204-3564 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24423 Резюме. Проаналізовано результати неоад’ювантного застосування селективної рентгеноендоваскулярної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії (рВАПХТ) при лікуванні хворих з місцево-поширеним раком молочної залози (МП РМЗ). Встановлено, що застосування рВАПХТ супроводжувалося вираженим об’єктивним ефектом і достовірно покращувало віддалені результати комплексного лікування порівняно з групою хворих, які отримували неоад’ювантну променеву терапію у режимі дрібного фракціонування (СВД 40–45 Гр). Ключевые слова: місцево-поширений рак молочної залози, неоад’ювантне лікування, селективна рентгеноендоваскулярна внутрішньоартеріальна поліхіміотерапія, променева терапія, ефективність. Summary. The paper analyzes the results of neoadjuvant application of selective radioendovascular intraarterial polychemotherapy (rIAPCT) in the treatment of patients with locally disseminated breast cancer. It is shown that rIAPCT resulted in a notable objective effect and significantly improved the remote results of treatment compared to a group of patients treated with neoadjuvant small-fraction radiotherapy (40–45 Gy). Key Words: locally disseminated breast cancer, neoadjuvant treatment, selective radioendovascular intraarterial polychemotherapy, radiotherapy, efficacy. uk Інститут онкології АМН України, Київ, Україна Онкологія Оригинальные исследования Ефективність застосування селективної рентгеноендоваскулярної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії при лікуванні хворих на рак молочної залози Efficacy of the application of selective radioendovascular intraarterial polychemotherapy in breast cancer Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Ефективність застосування селективної рентгеноендоваскулярної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії при лікуванні хворих на рак молочної залози |
| spellingShingle |
Ефективність застосування селективної рентгеноендоваскулярної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії при лікуванні хворих на рак молочної залози Скляр, С.Ю. Оригинальные исследования |
| title_short |
Ефективність застосування селективної рентгеноендоваскулярної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії при лікуванні хворих на рак молочної залози |
| title_full |
Ефективність застосування селективної рентгеноендоваскулярної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії при лікуванні хворих на рак молочної залози |
| title_fullStr |
Ефективність застосування селективної рентгеноендоваскулярної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії при лікуванні хворих на рак молочної залози |
| title_full_unstemmed |
Ефективність застосування селективної рентгеноендоваскулярної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії при лікуванні хворих на рак молочної залози |
| title_sort |
ефективність застосування селективної рентгеноендоваскулярної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії при лікуванні хворих на рак молочної залози |
| author |
Скляр, С.Ю. |
| author_facet |
Скляр, С.Ю. |
| topic |
Оригинальные исследования |
| topic_facet |
Оригинальные исследования |
| publishDate |
2006 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Онкологія |
| publisher |
Інститут онкології АМН України, Київ, Україна |
| format |
Article |
| title_alt |
Efficacy of the application of selective radioendovascular intraarterial polychemotherapy in breast cancer |
| description |
Резюме. Проаналізовано результати неоад’ювантного застосування селективної рентгеноендоваскулярної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії (рВАПХТ) при лікуванні хворих з місцево-поширеним раком молочної залози (МП РМЗ). Встановлено, що застосування рВАПХТ супроводжувалося вираженим об’єктивним ефектом і достовірно покращувало віддалені результати комплексного лікування порівняно з групою хворих, які отримували неоад’ювантну променеву терапію у режимі дрібного фракціонування (СВД 40–45 Гр).
Ключевые слова: місцево-поширений рак молочної залози, неоад’ювантне лікування, селективна рентгеноендоваскулярна внутрішньоартеріальна поліхіміотерапія, променева терапія, ефективність.
Summary. The paper analyzes the results of neoadjuvant application of selective radioendovascular intraarterial polychemotherapy (rIAPCT) in the treatment of patients with locally disseminated breast cancer. It is shown that rIAPCT resulted in a notable objective effect and significantly improved the remote results of treatment compared to a group of patients treated with neoadjuvant small-fraction radiotherapy (40–45 Gy).
Key Words: locally disseminated breast cancer, neoadjuvant treatment, selective radioendovascular intraarterial polychemotherapy, radiotherapy, efficacy.
|
| issn |
1562-1774,0204-3564 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24423 |
| citation_txt |
Ефективність застосування селективної рентгеноендоваскулярної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії при лікуванні хворих на рак молочної залози/С.Ю. Скляр// Онкологія. — 2006. — Т. 8, № 2. — С. 196-200. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT sklârsû efektivnístʹzastosuvannâselektivnoírentgenoendovaskulârnoívnutríšnʹoarteríalʹnoípolíhímíoterapííprilíkuvanníhvorihnarakmoločnoízalozi AT sklârsû efficacyoftheapplicationofselectiveradioendovascularintraarterialpolychemotherapyinbreastcancer |
| first_indexed |
2025-11-26T14:54:37Z |
| last_indexed |
2025-11-26T14:54:37Z |
| _version_ |
1850625171518390272 |
| fulltext |
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
196 О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 2 • 2 0 0 6
Результати аналізу динаміки захворюваності на-
селення України на рак молочної залози (РМЗ) свід-
чать про її зростання за 1993–2003 рр. від 40,0 до 60,9
на 100 тис. населення, або більше ніж у 1,5 раза. За
уточненими даними Національного канцер-реєст-
ру України в 2003 р. зареєстровано 15 787 випадків
злоякісних новоутворень молочної залози, загальна
кількість померлих від прогресування РМЗ серед жі-
ночого населення становила 7869 (30,6 на 100 тис.),
13,4% з усіх, хто захворів, — не прожили 1 року [1].
На останні показники суттєво впливає рівень задав-
неності, а також адекватність технологій лікування.
З кількості осіб, які захворіли вперше, у 8,2% ви-
явлено IV, у 17,0% – III стадію пухлинного проце-
су. У світі щорічна кількість хворих на РМЗ стано-
вить понад 1 млн, і таку ситуацію Б.Т. Білинський
та Я.В. Шпарик характеризують як «епідемію» РМЗ
[2]. Ці дані свідчать про актуальність пошуку нових
методів, спрямованих на підвищення ефективності
лікування; навіть незначні успіхи у вирішенні цієї
проблеми зумовлюють врятування багатьох тисяч
років життя пацієнток.
До місцево-поширеного РМЗ (МП РМЗ), який
реєструють в Україні до 48%, належать форми, що
за класифікацією ТNM (2002) відносять до IIБ–
IIIБ стадії, а також набряково-інфільтративні форми
РМЗ (НІФ РМЗ). Тільки хірургічне лікування при
такій поширеності пухлинного процесу забезпечує
5-річну виживаність лише у 20–27% пацієнток. Спо-
чатку МП РМЗ був ідентифікований як іноперабель-
ний. Широке застосування методів неоад’ювантної
терапії (НАТ) дозволило підвищити радикальність
оперативного втручання [3–6, 9]. Сучасний стан-
дарт лікування МП РМЗ полягає у застосуванні
неоад’ювантної променевої терапії (НПТ) або 4–
6 курсів хіміотерапії (НХТ) в поєднанні з операцією
та ад’ювантним лікуванням, що зумовлює 5-річну
виживаність у 50–55% хворих.
Найчастіше використовують схеми поліхіміоте-
рапії (ПХТ): АС, FAC, CАMF, CMFAV, AVCF, VAM,
VCAF, CAMP, CAP або таксани в поєднанні з ант-
рациклінами (AT, TAC) [2–5, 8, 16]. В останні роки
запропоновані методики системної високодозної
ХТ [9, 10], субопераційної селективної внутрішньо-
артеріальної ПХТ [6, 7]. Більшість авторів віддають
перевагу системній ПХТ [2–5], що передбачає вве-
дення хіміопрепаратів у венозне русло. Недоліком
системної ПХТ є велика частка ускладнень, висока
загальна токсичність, погіршення функції печінки
та нирок і як наслідок — погіршення якості життя
пацієнток, а також затримка операції. При систем-
ному введенні хіміопрепаратів у зв’язку з мієлосуп-
ресіями часто виникає потреба у дорогих колоніє-
стимулюючих препаратах, що набагато підвищує
собівартість протипухлинного лікування.
Питання поєднання НХТ із ПТ розглядають
неоднозначно. Вважають, що найбільшу три-
валість життя забезпечує при МП РМЖ комбіна-
ція НХТ та НПТ. Але при такому лікуванні (4–
6 курсів системної ПХТ, 12–31 тиж + дрібно-
фракційна ПТ, 3–4 тиж + 3–4 тиж після ПТ для
зникнення променевих шкірних реакцій) операцію
затримують більш як на півроку, що може призво-
дити до метастазування первинної пухлини, особ-
ливо за наявності резистентності до ХТ і ПТ. При
довготривалому протипухлинному лікуванні майже
завжди виявляють лейкопенію, анемію, нейтропе-
нію, тромбоцитопенію, пригнічення імунного ста-
тусу, що унеможливлює використання усього ком-
плексу протипухлинних заходів. Це часто подовжує
період проведення лікування, знижує його ефектив-
ність, спричиняє невтішні результати або припи-
нення терапії . Усе наведене зумовлює актуальність
ЕФЕКТИВНІСТЬ
ЗАСТОСУВАННЯ СЕЛЕКТИВНОЇ
РЕНТГЕНОЕНДОВАСКУЛЯРНОЇ
ВНУТРІШНЬОАРТЕРІАЛЬНОЇ
ПОЛІХІМІОТЕРАПІЇ ПРИ
ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА РАК
МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ
Резюме. Проаналізовано результати неоад’ювантного застосування селективної
рентгеноендоваскулярної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії (рВАПХТ) при
лікуванні хворих з місцево-поширеним раком молочної залози (МП РМЗ). Вста-
новлено, що застосування рВАПХТ супроводжувалося вираженим об’єктивним
ефектом і достовірно покращувало віддалені результати комплексного лікуван-
ня порівняно з групою хворих, які отримували неоад’ювантну променеву тера-
пію у режимі дрібного фракціонування (СВД 40–45 Гр).
С.Ю. Скляр
Інститут онкології
АМН України, Київ, Україна
Ключові слова: місцево-
поширений рак молочної
залози, неоад’ювантне
лікування, селективна
рентгеноендоваскулярна
внутрішньоартеріальна
поліхіміотерапія, променева
терапія, ефективність.
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
197О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 2 • 2 0 0 6
пошуку нових схем і методів НАТ при лікуванні па-
цієнток із занедбаними формами РМЗ.
В Інституті онкології АМН України співробітни-
ки відділу пухлин молочної залози та відділу рент-
генохірургії та регіонарної хіміотерапії розробили
та впровадили неоад’ювантну схему селективної
рентгеноендоваскулярної внутрішньоартеріальної
поліхіміотерапії (рВАПХТ) [11, 12]. Методику кате-
теризації судин для проведення рВАПХТ— пріори-
тетну, розроблену у відділі рентгенохірургії під керів-
ництвом проф. О.Г. Югрінова почали застосовувати
з 1990 р. [11]. Метод включає ангіографічне дослід-
ження судин, що живлять пухлину, визначення сту-
пеня її васкуляризації, рентгенохірургічну опера-
цію – катетеризацію судин (a. femoralis, a. thoracica
lat., a. thoracica int.) для підведення хіміопрепаратів
до пухлинного осередка, проведення НПХТ з ме-
тою підвищення операбельності, в подальшому —
проведення радикальної мастектомії та комплексу
традиційних ад’ювантних протипухлинних заходів.
При первинних НІФ РМЗ (відсутні чіткі межі пух-
лини, у процес залучається шкіра) рВАПХТ прово-
дять як самостійний метод лікування в поєднанні з
ПТ, СПХТ і гормонотерапією.
За допомогою ангіографічного дослідження з
високою точністю визначають топографічні особ-
ливості кровопостачання МП РМЗ, відповідну ан-
гіографічну семіотику (діагностику яких проводять
на 1-му етапі рентгеноендоваскулярного введення
хіміопрепаратів), виявляють об’єм і характер ура-
ження, зміни у процесі лікування, що відрізняє за-
пропонований метод від інших. Неоад’ювантна се-
лективна рВАПХТ передбачає опосередковане над-
ходження цитостатиків у самостійні судини, що
живлять пухлину, а також її метастази у регіонар-
них лімфовузлах (ЛВ), дозволяє «штучно» перево-
дити її зі стану гіперваскуляризації у стан гіповас-
куляризації. Метою даної роботи є сукупний аналіз
об’єктивного ефекту лікувального патоморфозу та
віддалених результатів застосування рВАПХТ у ком-
плексному лікуванні хворих з МП РМЗ.
ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
За розробленим методом проліковано 141 па-
цієнтку віком від 20 до 69 років (табл. 1) з МП РМЗ.
Один курс ВАПХТ проведено у 89 пацієнток (зі змі-
ною місця встановлення внутрішньосудинного ка-
тетера для дії хіміопрепаратів на первинну пухли-
ну і на регіонарні ЛВ – трансфеморальним і транс-
аксилярним шляхом); два курси — 28 пацієнткам;
три – 13; чотири – 5; шість курсів ВАПХТ (при НІФ
РМЗ) отримали 6 пацієнток. У 76 пацієнток рентгено-
хірургічне втручання проведено трансфеморальним
шляхом, у 21 – трансаксилярним, у 44 — трансфе-
моральним і трансаксилярним (при НІФ РМЗ). Ка-
тетеризацію судин, що живлять молочну залозу, ви-
конували з обох боків. З метою проведення рВАХТ
були катетеризовані бокові, внутрішні, поверхневі
грудні артерії, підлопаткові, підключичні артерії,
щито-шийний та реберно-шийний стовбури. За-
стосовували доксорубіцин 60–75 мг/м2 та цисплатин
60–90 мг/м2. У контрольну групу уввійшли 154 па-
цієнтки порівнянного віку (див. табл. 1) з аналогіч-
ним поширенням пухлинного процесу (табл. 2), які
у передопераційний період отримали курс НПТ за
традиційною методикою дрібного фракціонування
дози (СВД 40–45 Гр).
Після проведення неоад’ювантного лікування
здійснювали радикальну мастектомію. Отримані
дані свідчать, що проведення у передопераційний
період селективної рВАПХТ не підвищує (порів-
няно з НПТ) ризик післяопераційних ускладнень.
Після операції проводили ад’ювантне лікування за
традиційними схемами (рекомендації періодичних
конференцій у Сан-Галлені, 2003; 2005) залежно від
поширеності та локалізації первинного пухлинно-
го процесу, показників периферичної крові та імун-
ного статусу. Проводили гормонотерапію (ГТ) про-
тягом 2 років (хворі у репродуктивному віці отри-
мували андрогени або аналоги релізінг-факторів,
у період менопаузи – антиестрогени та інгібітори
ароматази).
Таблиця 1
Вікова характеристика хворих, включених у дослідження
Вік, років
Група
основна контрольна
n % n %
20–29 3 2,1 0 0,0
30–39 33 23,4 31 20,1
40–49 55 39,0 46 29,9
50–59 41 29,1 55 35,7
60–69 9 6,4 22 14,3
Усього 141 100,0 154 100,0
За даними, наведеними у табл. 1, хворі основ-
ної групи (де застосовували рВАПХТ) більш моло-
дого віку, тобто з гіршими прогностичними фак-
торами за віком, ніж у контролі. За розподілом
відповідно до стадії пухлинного процесу прогнос-
тично менш сприятливою була також основна гру-
па (див. табл. 2). У основній групі РМЗ II стадії (ІІА,
ІІБ) діагностували у 31,2%, ІІІ стадії (ІІІА, ІІІБ) —
у 68,8%; у контрольній групі – у 35,1 і у 64,9% па-
цієнток відповідно.
Таблиця 2
Характеристика хворих, включених у дослідження
за стадією РМЗ
Стадія РМЗ
Група
основна контрольна
n % n %
IIA 2 1,4 0 0,0
IIБ 42 29,8 54 35,1
IIIА 46 32,6 59 38,3
IIIБ 51 36,2 41 26,6
Усього 141 100,0 154 100,0
Таким чином, у хворих основної групи був гір-
ший сукупний прогноз щодо виживаності. Більшість
хворих, яких первинно вважали неоперабельними,
були направлені до Інституту онкології з місцевих
і обласних диспансерів як задавнені та проблемні у
лікуванні.
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
198 О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 2 • 2 0 0 6
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Ефективність проведеної рВАПХТ оцінювали за
змінами розмірів пухлини (які констатували клініч-
но, за результатами мамографії, ультразвукового до-
слідження у динаміці), за руйнуванням її судинного
бар’єру (ангіографічне відображення), а також мор-
фометрично (вивчення патоморфозу видаленої пух-
лини). Встановлено, що при проведенні рВАПХТ
пухлини молочної залози можна «штучно перевести»
зі стану гіперваскуляризації у стан гіповаскуляриза-
ції, що підвищує антибластичний та девіталізуючий
ефект. Ангіографічні зміни мають фазний характер.
Протягом 1–2 сеансів ВАПХТ відбувається «хіміч-
не» наводнення судинного русла пухлини. Це виз-
начають за характерним контрастуванням додат-
кової («резервної») мережі з найменших судин, що
сумарно значно перевищує вихідний рівень васкуля-
ризації. Після 2-го сеансу (2 доби) неможливо про-
стежувати «резервні» судини окремо одну від одної
внаслідок настання раннього та подовженого парен-
хіматозного «забарвлення» пухлини. Після 3-го сеан-
су рВАПХТ відзначають збіднення судинного рисун-
ка пухлини. При цьому судинна архітектоніка зазнає
глибоких змін. Облітерації піддається майже вся су-
динна мережа. Швидкість кровообігу різко знижуєть-
ся, настає стагнація. Пухлина «вимикається» із сис-
теми регіонарного кровотоку. У периферичних част-
ках пухлини можуть контрастуватися колатеральні
аферентні судини.
Найближчі результати рВАПХТ оцінювали у
69 пацієнток із вузловими формами та у 33 з НІФ
РМЗ через 3–4 тиж після закінчення лікування. Ос-
кільки досліджувані пацієнтки отримали комплексне
лікування до 2000 р., найближчі результати спочат-
ку оцінювали за критеріями ВООЗ [13], де за частко-
ву регресію (ЧР) було прийняте зменшення пухлини
більш як на 50%, а усі інші показники регресії оці-
нювали як стабілізацію процесу (СП). За новими
критеріями оцінки відповіді пухлини на терапію –
RECIST [14–16] за ЧР прийнято вважати зменшен-
ня пухлини більш як на 30%. Тому для порівняння
даних, опублікованих раніше, із сучасними ми вико-
ристали терміни виражена регресія (ВР), (зменшен-
ня більш як на 50%) та ЧР (зменшення більш як на
30%, але менше 50%). Об’єктивний ефект лікування
оцінювали за такою градацією: повна регресія (ПР),
ВР і ЧР пухлини, СП. До загальної об’єктивної від-
повіді включали (ПР + ВР + ЧР, табл. 3).
Таблиця 3
Об’єктивний ефект проведення рВАПХТ у пацієнток із МП РМЗ*
Форма РМЗ ПР ВР ЧР СП
Вузлова, n = 69 6 (8,7)* 32 (46,4) 29 (42,0) 2 (2,9)
НІФ, n = 33 6 (18,2) 11 (33,3) 13 (39,4) 3 (9,1)
*n (%).
За даними клініко-рентгеноангіографічного до-
слідження ПР пухлини характеризувалась зменшен-
ням її розмірів до встановлення нормальної зональної
анатомії, однорідністю ультразвукового сигналу; на-
бряк та інфільтрація шкіри, кровоносна мережа пух-
лин протягом лікування повністю зникали. Відзнача-
ли появу кальцифікатів замість склерозованих судин.
ПР пухлини виявлено у 6 (8,7%) пацієнток із вузло-
вими формами РМЗ (у 4 – після 2 курсів ВАПХТ) та
у 6 (18,2%) пацієнток з НІФ РМЗ (після 3–6 курсів).
При ВР виявляли зменшення пухлини більш як на
50% порівняно з початковими даними; ультразвуко-
вий сигнал — більш однорідний, виявляли гіперехо-
генні ділянки, але ще зберігалася гетерогенна струк-
тура пухлини; відзначено зменшення розмірів лімфа-
тичних вузлів із підвищенням їх акустичної щільності,
збіднення судинного рисунка пухлини. Судинна архі-
тектоніка зазнавала глибоких змін, облітерувала біль-
ша частина судинної мережі, замість склерозованих
судин виявляли кальцифікати. ВР відзначено у 46,4%
пацієнток із вузловими формами та у 33,3% — з НІФ.
При ЧР відзначали зменшення пухлини менш як на
50% порівняно з початковими даними; починала від-
буватися її структурна перебудова, але залишалися гі-
поехогенні ділянки; кількість кольорових судинних
сигналів та кровоносна мережа у пухлині змінювались
мало; зберігався набряк шкіри. ЧР пухлини виявлено
у 42,0% пацієнток із вузловими формами та у 39,4% —
із НІФ. За критеріями RECIST виявлено СП у 2,9%
пацієнток із вузловими формами та у 9,1% — з НІФ
РМЗ. Використання розробленої технології селектив-
ної рВАПХТ дозволило досягти загальної об’єктивної
відповіді на лікування (об’єктивний клініко-рентгено-
ангіографічний ефект) у 67 (97,1%) пацієнток із вузло-
вими формами та у 30 (90,1%) — з НІФ.
Клінічним даним щодо оцінки безпосереднього
впливу рВАПХТ на пухлину відповідала гістологіч-
на відповідь на лікування. Так, в операційному ма-
теріалі пацієнток із вузловим РМЗ при досягнен-
ні ПР та ВР об’ємна частка життєздатної пухлин-
ної паренхіми (ОЧЖПП) становила 19,4 ± 6,4, при
ЧР – 32,7 ± 5,1%.
Результати оцінки лікувального патоморфозу
пухлин (за Лавніковою) у 64 пацієнток із вузлови-
ми формами РМЗ після проведення курсу рВАПХТ
свідчать, що патоморфоз IV ст. (пухлинні клітини
не виявлено) виявлений у 12,5, III ст. (некроз, фіб-
роз, одиничні дегенеративні клітини раку) – у 46,9,
II ст. – у 29,7% пацієнток (табл. 4). Таким чином,
значний за морфологічними критеріями ефект (пов-
ний і частковий лікувальний патоморфоз) був досяг-
нутий у 59,4% пацієнток, а об’єктивна гістологічна
відповідь (патоморфоз II–IV ст.) – у 89,1%. За да-
ними літератури такий ефект відзначали після про-
ведення 3–6 курсів системної ПХТ; при субопера-
ційному катетеризуванні внутрішньогрудної артерії
повний і частковий лікувальний патоморфоз вияв-
ляли у 24,4% випадків, при проведенні одного кур-
су системної ХТ з використанням таксанів і антра-
циклінів — лише у 3–13% [7].
Таблиця 4
Оцінка лікувального патоморфозу у хворих на РМЗ після рВАПХТ
Наявність лікувального
патоморфозу
Ступінь патоморфозу
І ІІ ІІІ IV
Кількість випадків, n 7 19 30 8
% 10,9 29,7 46,9 12,5
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
199О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 2 • 2 0 0 6
Між клінічним ефектом після курсу рВПХТ і
патоморфозом пухлини було відзначено достовір-
ний кореляційний зв’язок (r = 0,61; p < 0,01). При
вивченні патоморфозу пухлин на світлооптичному
рівні (16 пацієнток після проведення рВАПХТ) вста-
новлено, що некроз досягав 63,4% загальної популя-
ції пухлин клітин. Зміни, виявлені при електронно-
мікроскопічному дослідженні, характеризувалися
парціальним і тотальним лізисом ядер і цитоплаз-
ми, розтинами нуклеолеми, гіпертрофією ядерець.
Органоїди цитоплазми були схильні до дискомп-
лексації, дистрофії та лізису. Зв’язки між клітина-
ми були майже відсутні. Клітини розташовувалися
окремо у дистрофічній стромі. Іноді відзначали роз-
тин плазмолеми та «витік» змісту клітини у строму.
Усі ці зміни свідчать про незворотні численні руй-
нівні процеси у пухлинній тканині.
Більшість пацієнток із МП РМЗ була первинно
неоперабельною. Використання методу рВАХТ доз-
волило провести радикальну операцію у 96,4% па-
цієнток вже після 1–2 курсів лікування за розробле-
ним методом. Застосування селективної рВАПХТ у
комплексному протипухлинному лікуванні пацієн-
ток із РМЗ дозволило перейти з виконання роз-
ширених травматичних радикальних мастектомій,
з видаленням усіх грудних м’язів і фасцій, до функ-
ціонально заощадливих, а в 12,5% випадків — до ор-
ганозберігаючих операцій, що значно знизило час-
тоту післяопераційних ускладнень та покращало
якість життя прооперованих хворих.
Для оцінки віддалених результатів лікування пацієн-
ток основної та контрольної груп вивчено 1–5-річну
виживаність (рис. 1–3, табл. 5, 6). Медіана виживанос-
ті (МВ) пацієнток основної групи із РМЗ IIБ стадії ста-
новила 69,7, IIIА – 60,1, IIIБ – 46,8 міс. МВ пацієнток
контрольної групи із РМЗ IIБ стадії становила 56,4,
IIIА – 44,9, IIIБ – 34,5 міс. Отже, в основній групі па-
цієнток із РМЗ IIБ стадії МВ була більшою на 13,3, IIIА
стадії – на 15,2, IIIБ стадії – на 12,3 міс (р < 0,05).
Таблиця 5
Виживаність (%) пацієнток основної групи після комплексного
лікування із застосуванням неоад’ювантної рВАПХТ
Виживаність Стадія РМЗ
IIБ IIIА IIIБ
1-річна 98,3 ± 2,3 98,9 ± 1,5 98,5 ± 2,1
2-річна 96,7± 3,2 96,8 ± 2,6 86,5 ± 5,9
3-річна 82,3 ± 4,3 80,8 ± 3,3 77,6 ± 3,2
4-річна 76,1 ± 3,4 74,0 ± 3,7 72,2 ± 5,3
5-річна 70,3 ± 2,9 67,8 ± 2,9 66,0 ± 2,4
Таблиця 6
Виживаність (%) пацієнток контрольної групи після
комплексного лікування із застосуванням НПТ (СВД 40–45 Гр)
Виживаність Стадія РМЗ
IIБ ІІІА IIБ
1-річна 88,9 ± 2,3 97,2 ± 1,9 95,0 ± 3,4
2-річна 81,5 ± 4,3 87,5± 3,9 85,0 ± 5,6
3-річна 68,5 ± 2,3 68,1± 2,5 65,5 ± 2,4
4-річна 61,8 ± 3,2 63,6 ± 2,3 62,2 ± 1,3
5-річна 54,7 ± 4,0 56,1 ±2,4 54,4 ± 2,6
При лікуванні пацієнток основної групи з МП
РМЗ IIБ стадії виживаність була вищою (на 10%),
ніж у контролі, починаючи з 1 року; 3-річна — на
13,8%; 5-річна – на 15,6%. При лікуванні пацієн-
ток з РМЗ IIIА стадії 3-річну виживаність в основній
групі виявили вищою на 12,7%, ніж у контрольній,
5-річну – на 11,7; у пацієнток з РМЗ IIIБ стадії – на
12,1 і 11,6% відповідно.
Рис. 1. Виживаність пацієнток із РМЗ IIБ стадії при
неоад’ювантному застосуванні рВАПХТ (1) і ПТ (2)
Рис. 2. Виживаність пацієнток із РМЗ IIIА стадії при
неоад’ювантному застосуванні рВАПХТ (1)і ПТ (2)
Рис. 3. Виживаність пацієнток із РМЗ IIIБ стадії при
неоад’ювантному застосуванні рВАПХТ (1) і ПТ (2)
Отримані дані свідчать, що застосування перед-
операційної рВАПХТ у пацієнток із МП РМЗ знач-
но поліпшує показники виживаності порівняно з ре-
зультатами лікування за традиційними методами.
Найчастіше несприятливий перебіг захворюван-
ня виявляли у пацієнток із первинною НІФ РМЗ.
При аналізі віддалених результатів їх лікування із
неоад’ювантним застосуванням комбінації рВАПХТ
і ПТ 5-річна загальна виживаність (ЗВ) і 5-річна без-
рецидивна виживаність (БРВ) становили 63,0 і 39,0%
відповідно. У групі пацієнток із НІФ РМЗ, у якій до
проведення операції застосовували лише системну
ПХТ, 5-річна ЗВ становила 39,0, а БРВ – 18,0%.
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
200 О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 2 • 2 0 0 6
ВИСНОВКИ
1. Застосування рВАПХТ як НАТ при лікуванні
пацієнток із МП РМЗ збільшує частку радикально
оперованих пацієнток, сприяє поліпшенню аблас-
тики під час операції.
2. Внутрішньоартеріальне підведення хіміопре-
паратів до пухлини зумовлює підвищення вира-
женості клінічного і морфологічного позитивного
ефекту з суттєвим зменшенням періоду комплекс-
ного лікування, підвищує 5-річну виживаність па-
цієнток із РМЗ IIБ стадії на 15,6%, IIIA – на 11,7,
IIIБ – на 11,6%; МВ при IIБ стадії – на 13,3, IIIА –
на 15,2, IIIБ – на 12,3 міс.
3. Результати проведеного дослідження свідчать,
що розроблена методика з використанням рВАПХТ
може зайняти суттєве місце у загальному комплек-
сі протипухлинних заходів при комплексному ліку-
ванні пацієнток із МП РМЗ.
ЛІТЕРАТУРА
1. Федоренко ЗП, Гулак ЛО, Горох ЄЛ та ін. Рак в Україні,
2003–2004. Захворюваність, смертність, виживання, показ-
ники діяльності онкологічної служби. Бюлетень Національ-
ного канцер-реєстру України. К, 2005; (6): 97.
2. Шпарик ЯВ, Білинський БТ. Ад’ювантна хіміотерапія
раку грудної залози. Л., 1997. 64 с.
3. Білинський БТ, Шпарик ЯВ. Сучасні проблеми меди-
каментозної терапії раку грудної залози. Львів: Галицька ви-
давнича спілка, 2001. 160 с.
4. Тюляндин СА. Химиотерапия диссеминированного рака
молочной железы. Практ онкология 2000; (2): 3–11.
5. Летягин ВИ. Современные подходы к лечению первич-
ного рака молочной железы. Матер III съезда онкол и ради-
ол СНГ, Минск, 2004: 103–10.
6. Бондар ГВ, Седаков ІЄ, Шлопов ВГ. Первинно-неопе-
рабельний рак молочної залози. Донецьк: Каштан, 2005.
347 с.
7. Седаков ІЄ. Селективна внутрішньоартеріальна
поліхіміотерапія в комплексному лікуванні первинно-не-
операбельного раку молочної залози. [Автореф дис ... док
мед наук]. Донецьк, 2004. 42 с.
8. Кулик ГИ, Шпилевая СИ, Чехун ВФ. Основные прин-
ципы лекарственного лечения больных раком молочной же
treatment. Geneva, Switzerland: World Health Organization.
1979. 48 p.
9. Портной СМ, Лактионов КП, Барканов АИ и др. Опыт
лечения больных прогностически отягощенным местно-рас-
пространенным раком молочной железы. 11 съезд онкологов
стран СНГ: Тез. докл., Украина, 23–26 мая 2000 г. Эксперим
онкол 2000; 22 (suppl): 916.
10. Птушкин ВВ, Чимишкян КЛ, Ларионова ВБ и др. Вы-
сокодозная химиотерапия при лечении ОИФ рака молочной
железы. IV Рос онкол конфер. М, 2000: 57–9.
11. Югринов ОГ, Черный ВА, Щепотин ИБ, Галахин КА.
Эндоваскулярная хирургия и селективная внутриартериаль-
ная химиотерапия опухолей основных локализаций. Тез докл
VIII Съезда онкол УССР. Донецк, 1990: 201–4.
12. Скляр СЮ, Югрінов ОГ, Галахін КО, Тельний ВВ. Па-
тент на винахід № 61542 А61 М5/04 UA. Бюл №11. Спосіб лі-
кування місцево-поширених форм раку молочної залози.
13. WHO Handbook for reporting results of cancer treatment.
Geneva, Switzerland: World Health Organization. 1979. 48 p.
14. Therasse P, Arbuck S, Eisenhauer EA, et al. New guidelines
to evaluate the response to treatment in solid tumours. J Nat Cancer
Inst 2000; 92 (3): 205–16.
15. Tsuchida Y, Therasse P. Response evaluation criteria in
solid tumours (RECIST): new guidelines. Med Pediatr Oncol
2001; 37: 1–3.
16. Partridge SC, Gibbs JE, Lu Y, et al. MRI Measurements
of Breast Tumor Volume Predict Response to Neoadjuvant
Chemotherapy and Recurrence-Free Survival. AJR 2005;
184: 1774–81.
EFFICACY OF THE APPLICATION
OF SELECTIVE RADIOENDOVASCULAR
INTRAARTERIAL POLYCHEMOTHERAPY
IN BREAST CANCER
S.Y. Sklyar
Summary. The paper analyzes the results of neoadjuvant
application of selective radioendovascular intraarterial
polychemotherapy (rIAPCT) in the treatment of patients
with locally disseminated breast cancer. It is shown
that rIAPCT resulted in a notable objective effect and
significantly improved the remote results of treatment
compared to a group of patients treated with neoadjuvant
small-fraction radiotherapy (40–45 Gy).
Key Words: locally disseminated breast cancer,
neoadjuvant treatment, selective radioendovascular
intraarterial polychemotherapy, radiotherapy,
efficacy.
Адреса для листування:
Скляр С.Ю.
03022, Київ, вул. Ломоносова, 33/43
Інститут онкології АМН України,
відділ пухлин молочної залози
|