Перспективні напрямки у лікуванні хворих на рак молочної залози та рак ендометрія
Резюме. Описано перспективні напрямки у лікуванні хворих на рак молочної залози (РМЗ) та рак ендометрія (РЕ). Проаналізовано результати лікування хворих на РЕ залежно від експресії рецепторів стероїдних гормонів та мутантного гена-супресора р53 при РЕ, вивчено патоморфоз РМЗ після неоад’ювантного за...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Онкологія |
|---|---|
| Дата: | 2006 |
| Автори: | , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, Київська міська онкологічна лікарня, Київ, Україна
2006
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24441 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Перспективні напрямки у лікуванні хворих на рак молочної залози та рак ендометрія / І.Б. Щепотін, І.М. Мотузюк, О.П. Манжура, А.М. Нейман, Г.О. Вакуленко // Онкологія. — 2006. — Т. 8, № 1. — С. 53-56. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-24441 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Щепотін, І.Б. Мотузюк, І.М. Манжура, О.П. Нейман, А.М. Вакуленко, Г.О. 2011-07-14T10:35:15Z 2011-07-14T10:35:15Z 2006 Перспективні напрямки у лікуванні хворих на рак молочної залози та рак ендометрія / І.Б. Щепотін, І.М. Мотузюк, О.П. Манжура, А.М. Нейман, Г.О. Вакуленко // Онкологія. — 2006. — Т. 8, № 1. — С. 53-56. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 1562-1774,0204-3564 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24441 Резюме. Описано перспективні напрямки у лікуванні хворих на рак молочної залози (РМЗ) та рак ендометрія (РЕ). Проаналізовано результати лікування хворих на РЕ залежно від експресії рецепторів стероїдних гормонів та мутантного гена-супресора р53 при РЕ, вивчено патоморфоз РМЗ після неоад’ювантного застосування локальної гіпертермії (ЛГ) в поєднанні з хіміо- чи променевою терапією. Обґрунтовано перспективні напрямки у лікуванні хворих як на РМЗ, так і на РЕ. Ключові слова: рак молочної залози, рак ендометрія, рецептори стероїдних гормонів, р53, локальна гіпертермія, комплексне лікування. Summary. The promising approaches for the treatment of the breast (BC) and endometrium cancer (EC) were discussed. Results of the treatment, dependent from the steroid hormone receptors expression and mutated p53 gene, for the patients with EC and BC, have been investigated. Long-term directions of treatment for the patients with EC and BC were motivated. Key Words: breast cancer, endometrium cancer, receptors of steroid hormones, р53, local hyperthermia, combined treatment. uk Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, Київська міська онкологічна лікарня, Київ, Україна Онкологія Оригинальные исследования Перспективні напрямки у лікуванні хворих на рак молочної залози та рак ендометрія Promising approaches to treatment of breast cancer and endometrium cancer Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Перспективні напрямки у лікуванні хворих на рак молочної залози та рак ендометрія |
| spellingShingle |
Перспективні напрямки у лікуванні хворих на рак молочної залози та рак ендометрія Щепотін, І.Б. Мотузюк, І.М. Манжура, О.П. Нейман, А.М. Вакуленко, Г.О. Оригинальные исследования |
| title_short |
Перспективні напрямки у лікуванні хворих на рак молочної залози та рак ендометрія |
| title_full |
Перспективні напрямки у лікуванні хворих на рак молочної залози та рак ендометрія |
| title_fullStr |
Перспективні напрямки у лікуванні хворих на рак молочної залози та рак ендометрія |
| title_full_unstemmed |
Перспективні напрямки у лікуванні хворих на рак молочної залози та рак ендометрія |
| title_sort |
перспективні напрямки у лікуванні хворих на рак молочної залози та рак ендометрія |
| author |
Щепотін, І.Б. Мотузюк, І.М. Манжура, О.П. Нейман, А.М. Вакуленко, Г.О. |
| author_facet |
Щепотін, І.Б. Мотузюк, І.М. Манжура, О.П. Нейман, А.М. Вакуленко, Г.О. |
| topic |
Оригинальные исследования |
| topic_facet |
Оригинальные исследования |
| publishDate |
2006 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Онкологія |
| publisher |
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, Київська міська онкологічна лікарня, Київ, Україна |
| format |
Article |
| title_alt |
Promising approaches to treatment of breast cancer and endometrium cancer |
| description |
Резюме. Описано перспективні напрямки у лікуванні хворих на рак молочної залози (РМЗ) та рак ендометрія (РЕ). Проаналізовано результати лікування хворих на РЕ залежно від експресії рецепторів стероїдних гормонів та мутантного гена-супресора р53 при РЕ, вивчено патоморфоз РМЗ після неоад’ювантного застосування локальної гіпертермії (ЛГ) в поєднанні з хіміо- чи променевою терапією. Обґрунтовано перспективні напрямки у лікуванні хворих як на РМЗ, так і на РЕ.
Ключові слова: рак молочної залози, рак ендометрія, рецептори стероїдних гормонів, р53, локальна гіпертермія, комплексне лікування.
Summary. The promising approaches for the treatment of the breast (BC) and endometrium cancer (EC) were discussed. Results of the treatment, dependent from the steroid hormone receptors expression and mutated p53 gene, for the patients with EC and BC, have been investigated. Long-term directions of treatment for the patients with EC and BC were motivated.
Key Words: breast cancer, endometrium cancer, receptors of steroid hormones, р53, local hyperthermia, combined treatment.
|
| issn |
1562-1774,0204-3564 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24441 |
| citation_txt |
Перспективні напрямки у лікуванні хворих на рак молочної залози та рак ендометрія / І.Б. Щепотін, І.М. Мотузюк, О.П. Манжура, А.М. Нейман, Г.О. Вакуленко // Онкологія. — 2006. — Т. 8, № 1. — С. 53-56. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT ŝepotíníb perspektivnínaprâmkiulíkuvanníhvorihnarakmoločnoízalozitarakendometríâ AT motuzûkím perspektivnínaprâmkiulíkuvanníhvorihnarakmoločnoízalozitarakendometríâ AT manžuraop perspektivnínaprâmkiulíkuvanníhvorihnarakmoločnoízalozitarakendometríâ AT neimanam perspektivnínaprâmkiulíkuvanníhvorihnarakmoločnoízalozitarakendometríâ AT vakulenkogo perspektivnínaprâmkiulíkuvanníhvorihnarakmoločnoízalozitarakendometríâ AT ŝepotíníb promisingapproachestotreatmentofbreastcancerandendometriumcancer AT motuzûkím promisingapproachestotreatmentofbreastcancerandendometriumcancer AT manžuraop promisingapproachestotreatmentofbreastcancerandendometriumcancer AT neimanam promisingapproachestotreatmentofbreastcancerandendometriumcancer AT vakulenkogo promisingapproachestotreatmentofbreastcancerandendometriumcancer |
| first_indexed |
2025-11-26T22:03:38Z |
| last_indexed |
2025-11-26T22:03:38Z |
| _version_ |
1850778217943662592 |
| fulltext |
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
53О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 1 • 2 0 0 6
Найпоширенішими онкологічними захворюван-
нями серед жінок працездатного віку на сьогодні є рак
молочної залози (РМЗ) та рак ендометрія (РЕ). Хоча
захворюваність на РЕ і нижча, ніж на РМЗ (становить
60,9 і 25,1 випадків на 100 000 населення відповідно),
середньорічний приріст захворюваності в обох ви-
падках — 2,5–3,0%. Тобто відносне збільшення числа
вперше виявлених випадків РЕ не поступається РМЗ.
У структурі захворюваності на злоякісні новоутворен-
ня (ЗН) жіночого населення України РМЗ становить
19,4%, а РЕ — 8%, займаючи провідні місця (РМЗ —
1-ше, РЕ — 3-тє місце). У структурі смертності РМЗ
сягає 20%, РЕ — 5,4%. Захворюваність навіть за ос-
танні 3 роки (2000–2003) значно зросла: на РМЗ — від
54,1 до 60,9, на РЕ — від 22,3 до 25,1 на 100 000 насе-
лення; смертність від РМЗ становила 26,4 — у 2000 р.,
30,6 — у 2003 р, від РЕ — 6,8 і 8,2 відповідно, і дорічна
летальність від обох захворювань — близько 14% [1].
Підвищення захворюваності, смертності, дорічної ле-
тальності у жінок працездатного віку свідчить про на-
явність проблем, які слід вирішувати шляхом підви-
щення якості діагностики та лікування.
В останні роки увага дослідників спрямована на ви-
вчення патогенетичної ролі молекулярно-генетичних
чинників, їх прогностичного значення та можливості
встановлення чутливості ЗН до лікувальних засобів
(хіміо-, променевої, гормонотерапії). Зокрема, сучас-
ний вибір схем терапії РМЗ залежить від індивідуаль-
ної комбінації низки характеристик пухлини (ступінь
поширеності та диференціації, гістологічний варіант,
кількість уражених метастазами лімфатичних вузлів,
рівень проліферативної активності (застосування ан-
титіл до Ki 67), інвазія судин, експресія гормональних
рецепторів, рівень експресії білків Нer-2neu, р53, Bcl-2,
ВАХ, pSr, EGFR, TOPZA). Попри це результати засто-
сування загальноприйнятих методів лікування хворих
на РМЗ залишається незадовільним.
Поряд із відносно сприятливим прогнозом перебігу
РЕ із загальною виживаністю хворих понад 75% [1, 3]
за останнє десятиріччя підвищується частота розвитку
агресивних форм останнього. Застосування стандарт-
них схем комбінованого лікування не завжди прино-
сить очікуваний позитивний ефект і, більше того, за-
лишається високим (50%) відсоток ранніх рецидивів,
а 5-річна виживаність цих хворих не перевищує 40%
[4–6]. Слід зазначити, що прогностичні маркери при
РЕ досліджені менше, ніж при РМЗ. За рядом даних
[2] досить часто маркерами ендометріальних карци-
ном гормонзалежного типу є активація онкогена ras
і мутація гена супресора PTEN, в той час як у серозних
РЕ частіше виявляється гіперекспресія гена р53. Серо-
зно-папілярна карцинома ендометрія становить 10%
всіх типів РЕ, характеризується агресивним перебігом
і несприятливим прогнозом [9]. Малігнізований епі-
телій має серозну диференціацію та папілярну архітек-
тоніку і найчастіше розвивається на фоні атрофічного
ендометрія. Цей різновид РЕ виявляють, як правило,
у жінок в постменопаузальний період, не страждаю-
чих діабетом та ожирінням, тобто з відсутністю ендок-
ринних порушень [10].
Викладене спонукало нас до пошуку і розроб-
ки методів оптимізації неоад’ювантного лікування
хворих на РМЗ та клініко-морфологічних критеріїв
прогнозу РЕ з урахуванням рецепторного статусу
й експресії мутантного р53 у пухлинних тканинах. За-
пропоновано як перспективний напрямок лікування
хворих на місцево-поширений РМЗ (ІІ–ІІІ стадія),
що спрямований на підвищення клінічної ефектив-
ності хіміо- та променевої терапії, застосування ло-
кальної гіпертермії (ЛГ). Порівняно результати лі-
кування хворих на РЕ залежно від експресії рецеп-
торів стероїдних гормонів та мутантного р53.
ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
У дослідженні взяли участь 227 хворих віком від 31 до
72 років — 120 з місцево-поширеним РМЗ (ІІ–ІІІ стадія)
та 107 — з РЕ з (І–ІV стадія). Дослідження ефективності
лікування хворих на РМЗ складалося з двох частин: ви-
вчення ефективності неоад’ювантної поліхіміотерапії
ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМКИ
У ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА РАК
МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ ТА РАК
ЕНДОМЕТРІЯ
Резюме. Описано перспективні напрямки у лікуванні хворих на рак молоч-
ної залози (РМЗ) та рак ендометрія (РЕ). Проаналізовано результати лі-
кування хворих на РЕ залежно від експресії рецепторів стероїдних гормонів
та мутантного гена-супресора р53 при РЕ, вивчено патоморфоз РМЗ піс-
ля неоад’ювантного застосування локальної гіпертермії (ЛГ) в поєднанні
з хіміо- чи променевою терапією. Обґрунтовано перспективні напрямки
у лікуванні хворих як на РМЗ, так і на РЕ.
І.Б. Щепотін
І.М. Мотузюк
О.П. Манжура
А.М. Нейман
Г.О. Вакуленко
Національний медичний
університет ім. О.О. Богомольця
МОЗ України
Київська міська онкологічна
лікарня, Київ, Україна
Ключові слова: рак молочної
залози, рак ендометрія,
рецептори стероїдних гормонів,
р53, локальна гіпертермія,
комплексне лікування.
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
54 О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 1 • 2 0 0 6
(НПХТ) в умовах ЛГ (63 хворих); вивчення ефектив-
ності поєднання передопераційної променевої терапії
(ППТ) з ЛГ (57 хворих). У 1-й частині пацієнток ран-
домізували на дві групи: 32 хворі контрольної отри-
мали два курси НПХТ, 31 дослідної — аналогічне лі-
кування, але на фоні ЛГ (3 сеанси на пухлину під час
введення хіміопрепаратів). У 2-й частині пацієнток та-
кож рандомізували на дві групи: 28 хворих контрольної
отримали ППТ середніми фракціями, 29 хворих дослід-
ної — ППТ на фоні ЛГ (4–5 сеансів на пухлину за 45–
60 хв до опромінення з періодичністю 2 рази на тиж-
день). Через 3 тиж після передопераційного лікування
хворих повторно оглянули та оцінили результати тера-
пії. У разі прогресування (ПХ) чи стабілізації хвороби
(СХ) виконували радикальну мастектомію; у разі пов-
ної чи часткової регресії (ПР, ЧР) пухлини — органо-
зберігаючі операції. Проводили гістологічне та імуногіс-
тохімічне дослідження пухлин з метою морфологічної
оцінки результату проведеного лікування, тобто ліку-
вального патоморфозу, порівняння його в різних групах
та вибору тактики подальшого лікування. Оцінку ефек-
тивності лікування проводили за принципами RECIST
(Response evaluation criteria in solid tumor) [14].
При післяопераційному дослідженні тканини РЕ за-
стосовано непрямий іммуногістохімічний метод з вико-
ристанням моноклональных антитіл до ER (клон1D5),
до PR (клон1A6), до p53 (клон DO-7) («Dako», Данія) та
стандартного стрептовидін-біотинового пероксидазно-
го комплексу. Результат оцінювали за кількістю забарв-
лених клітин у 100 полях зору. Період спостереження
пацієнток становив від 2 до 60 міс.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Результати передопераційного лікування хворих
на РМЗ наведені в табл. 1 і 2.
Таблиця 1
Ефективність НПХТ хворих на місцево-поширений РМЗ
Ефект
Схеми передопераційного лікування
ППТ + ЛГ
(дослід)
ППТ
(контроль)
НПХТ + ЛГ
(дослід)
НПХТ
(контроль)
n % n % n % n %
ПР 2 7 1 4 4 13 1 3
ЧР 18 62 16 57 21 68 15 47
СХ 9 31 11 39 6 19 16 50
ПХ 0 0 0 0 0 0 0 0
Всього 29 100 28 100 31 100 32 100
Проведення ППТ в умовах ЛГ (див табл. 1) порів-
няно лише з ПТ характеризується збільшенням кіль-
кості ПР на 3%, ЧР — на 5%. У контрольній групі від-
повідно частіше виявляли СХ — на 8%. Проведення
НПХТ в умовах ЛГ порівняно з НПХТ характеризуєть-
ся збільшенням частки ПР на 10%, ЧР — на 21%.
При дослідженні патоморфозу видаленої пухли-
ни виявлено, що в дослідній групі хворих, які отри-
мали НПХТ в умовах ЛГ, частіше розвивався пато-
морфоз ІV і ІІІ ступеня (відповідно на 10 і 10%), тоді
як у контрольній групі на 20% частіше розвивався
патоморфоз І ступеня. У хворих, які отримали ППТ
в умовах ЛГ, на 10% частіше розвивався патоморфоз
ІV ступеня і на 3% — ІІІ. У контрольній групі на 15%
частіше розвивався патоморфоз І ступеня. У після-
операційний період хворі отримали променеву тера-
пію, ад’ювантну поліхіміотерапію (ПХТ), а при наяв-
ності рецепторів естрогену та прогестерону (ER, PR)
в клітинах пухлини — відповідну гормонотерапію.
Таблиця 2
Розподіл хворих за ступенем лікувального патоморфозу
(за Г.А. Лавніковою)
Ступінь
патоморфозу
пухлини молочної
залози
Схеми передопераційного лікування
ППТ + ЛГ
(дослід)
ППТ
(контроль)
НПХТ + ЛГ
(дослід)
НПХТ
(контроль)
n % n % n % n %
І 3 10 7 25 12 38 19 58
ІІ 14 48 13 46 8 26 8 26
ІІІ 9 32 8 29 7 23 4 13
ІV 3 10 0 0 4 13 1 3
Всього 29 100 28 100 31 100 32 100
Таким чином, застосування ЛГ сприяє підвищен-
ню частоти позитивних об’єктивних ефектів (ЧР та
ПР) при НПХТ на 31%, при проведенні ППТ — на 7%.
Ефективність від ЛГ є більшою у разі її застосування
з НПХТ, ніж при поєднанні з ППТ. Лікувальний па-
томорфоз в умовах проведення ЛГ при поєднанні з
НПХТ збільшується на 20%, з ППТ — на 13%.
Модифікуюча дія ЛГ на ефекти НПХТ та ППТ
пов’язана з такими механізмами: некроз пухлини
спостерігається внаслідок як прямої дії підвищеної
температури (40–42 °С), так і гіпоксії пухлини. Гі-
пертермія значно поліпшує пенетрацію цитостатич-
них хіміопрепаратів у злоякісну пухлину, пригнічує
процеси репарації в злоякісних клітинах, призводить
до дефіциту кисню і енергетичних речовин, підвищує
рН в злоякісній пухлині, переводить злоякісну клі-
тину з фази спокою G0 у фазу G1 і S, і тим самим ро-
бить клітину чутливою до ХТ і ПТ. Гіпертермія також
зумовлює мікроемболізацію судин пухлини, що знач-
но блокує її ангіогенез і здатність до метастазування.
Ця дія підвищує розвиток ЧР та ПР пухлини і регіо-
нарних метастазів у лімфатичних вузлах порівняно з
використанням лише НПХТ або ППТ. Нами запро-
поновано проведення 2 курсів НПХТ, після яких оці-
нювали ефект і визначали подальшу тактику лікуван-
ня хворих на РМЗ (за міжнародними стандартами ре-
комендовано проводити 3–4 курси НПХТ) [7, 8].
Отриманий ефект від запропонованого нео-
ад’ювантного лікування дозволяє збільшити частку
виконання органозберігаючих операцій під час ком-
плексного лікування хворих на РМЗ ІІ стадії [11–13].
Важливими є можливість підвищення якості життя
та адекватна реабілітація хворих на РМЗ.
З метою розробки оптимального методу лікуван-
ня хворих на РЕ різного ступеня диференціації за-
лежно від патогенетичних факторів проведено до-
слідження експресії ER, PR та р53 у тканинах вида-
леної пухлини (табл. 3).
Таблиця 3
Показники експресії р53 та рецепторів стероїдних гормонів
залежно від морфологічної форми пухлини ендометрія
Морфологічні форми РЕ,
ступінь диференціації
Кількість
хворих
р53
n (%)
ER+
n (%)
PR+
n (%)
Аденокарцинома, G1 32 0 (0,0) 28 (87,5) 27 (84,0)
Аденокарцинома, G2 20 1 (2,4) 5 (25,5) 2 (10,0)
Аденокарцинома, G3 8 3 (7,0) 1 (1,6) 0 (0,0)
Серозно-папілярні форми 47 38 (81,0) 0 (0,0) 0 (0,0)
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
55О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 1 • 2 0 0 6
За гістологічною формою РЕ хворих розподіли-
ли так: 60 жінок з аденокарциномою різного ступе-
ня диференціації і 47 — із серозно-папілярним РЕ.
ER та PR виявлені в 58% зразків тканин аденокар-
цином різного ступеня диференціації, у 10% — ви-
значали наявність лише одного рецептора. У тканині
високодиференційованої аденокарциноми ER, PR
були присутні в 3,4 і 8,4 раза частіше, ніж у помір-
нодиференційованій формі. При серозно-папіляр-
ній формі рецепторів стероїдних гормонів не вияв-
лено. Отримані дані ще раз підтверджують значну
гормональну чутливість високодиференційованих
форм РЕ і слугують показанням для проведення
ад’ювантної гормонотерапії (АГТ). Наявність му-
тантного р53 у пухлинній тканині відзначена зага-
лом у 42 хворих (39,2%), при серозно-папілярному
раку вона становила 38 (81%) випадків. При помір-
но- і низькодиференційованих аденокарциномах
білок виявляли в поодиноких (9%) випадках. Слід
зазначити, що середній вміст р53-позитивних клі-
тин на 100 полів зору досягав в середньому (від 50 до
90%) 72% у групі серозно-папілярних РЕ, 7 і 8% —
при помірно- та низькодиференційованих адено-
карциномах відповідно. Визначено пряму коре-
ляційну залежність глибини інвазії в міометрій від
наявності мутантного р53. Так, у 36 хворих з р53-по-
зитивним РЕ глибина інвазії була більше як на по-
ловину міометрія. РЕ, що не показали експресії р53
(47 хворих — 73%), частіше були з інвазією міомет-
рія менше 1–3.
Жінки з позитивними рецепторами гормонів
одержували ад’ювантний курс ГТ медроксипрогес-
тероном (500 мг 1 раз на тиждень — 6 міс) за схе-
мою, при інвазії пухлини більше ніж на 1/3 міомет-
рія — також ад’ювантну ПТ.
Із групи р53-позитивних РЕ 25 хворих (основна
група) одержали ад’ювантний курс ПХТ (препара-
ти платини 100 мг/м2 площі тіла та доксорубіцину
60 мг/м2), інші (контрольна група) — традиційний
ад’ювантний курс ПТ.
За попередніми даними за весь період спостере-
ження безрецидивний перебіг захворювання вияв-
лено у 93% випадків рецепторпозитивної пухлини.
За період спостереження хворих на серозно-папі-
лярний РЕ у основній групі рецидив захворювання
виник у 16% (4 пацієнтки з РЕ ІІІ–ІV стадії), у кон-
трольній групі — у 77,2%. Середній безрецидивний
період в основній групі становив 22,3 ± 1,8, у конт-
рольній — 4,6 ± 0,5 міс (табл. 4).
Таблиця 4
Віддалені результати лікування хворих на серозно-папілярний РЕ
Група Середній безреци-
дивний період (міс)
Середня тривалість
життя (міс)
Основна 22,3 ± 1,8 29,7 ± 2,6
Контрольна 4,6 ± 0,5* 11,2 ± 1,3*
*р < 0,05.
Середня тривалість життя пацієнток основної
групи суттєво більша, ніж у пацієнток контрольної
групи, які прожили від 2 до 28 міс (див. табл. 4).
Таким чином, експресія білка р53 найчастіше вияв-
ляється при РЕ з агресивним клінічним перебігом і не-
сприятливим прогнозом. Частіше це серозно-папілярні
РЕ. Застосування ад’ювантної ПХТ у цих хворих було
більш ефективним, ніж стандартної ПТ. Наявність ER і
PR в пухлині ендометрія є ознакою більш сприятливого
клінічного перебігу захворювання та прогнозом пози-
тивного відгуку на гормональну терапію. Все це дово-
дить необхідність визначення рецепторного статусу та
наявність мутантного р53 у тканині РЕ як маркерів, що
дозволяють диференційовано проводити АГТ та ПХТ і
як наслідок сприяють продовженню життя хворих.
ВИСНОВОК
Застосування запропонованих методик патоге-
нетичного підходу до лікування хворих на РМЗ та
РЕ дозволило отримати кращі об’єктивні результа-
ти. При РМЗ — підвищити безпосередній ефект у
поєднанні ЛГ з НПХТ на 31, а при поєднанні ЛГ з
ППТ — на 7%. При РЕ — підвищити показники без-
рецидивного періоду на 11%, а середню тривалість
життя — на 18,5 міс.
ЛІТЕРАТУРА
1. Федоренко ЗП, Гулак ЛО, Горох ЄЛ та ін. Рак в Україні,
2002–2003. Захворюваність, смертність, показники діяльності
онкологічної служби. Бюл Націон канцер-реєстру України.
Київ, 2004; (5): 94.
2. Sherman ME. Theories of endometrial carcinogenesis: a
multidisciplinary approach. Mod Pathol 2000; 13: 295–308
3. IARC. Survival of Cancer Patients in Europe: Eurocare 2
Study.-Lyon: Sci publ 1999. 151 p.
4. Бохман ЯВ, Прянишников ВА, Чепик ОФ. Комплекс-
ное лечение при гиперпластических процессах и раке эндо-
метрия. Москва: Медицина, 1979, 271 с.
5. Silverberg S, Kurman R. Tumors of the uterine corpus and
gestation trophoblastic deciase. Armed forces institute of pathology.
Atlas of tumor pathology. Third Series-Fascicle 3. DS Washington.
1992: 240–88.
6. Trope C, Kristensen GB. Abeler VM. Clear-cell and papillary
serous cancer: treatment options. Baillieres Best Pract Res Clin
Obstet Gynecol 2001; 15 (3): 433–46.
7. Fisher B, Bryant J, Wolmark N, et al. Effect of preoperative
chemotherapy on the outcome of women with operable breast
cancer. J Clin Oncol 1998; 16: 2678–85.
8. Dieras V, Fumoleau P, Romieu G, et al. Randomized Parallel
Study of Doxorubicin Plus Paclitaxel and Doxorubicin Plus
Cyclophosphamide As Neoadjuvant Treatment of Patients With
Breast Cancer. J Clin Oncol 2004; 15: 4958–65.
9. Bancher-Todesca D, Gitsch G, Williams KE, et al. p53
protein overexpression: a strong prognostic factor in uterine
papillary serous carcinoma. Gynecol Oncol 1998; 71 (1): 59–63.
10. Урманчеева АФ, Ульрих ЕА, Нейштадт ЭЛ и др. Сероз-
но-папиллярный рак эндометрия (клинико-морфологичес-
кие особенности). Вопр онкологии 2002; 48 (6): 679–83.
11. Bornkessel Barbara. Praoperative Chemotherapie ver-
ringert Tumormasse und Lymphknotenbefall. Arzeimittelthera-
pie 1998; 10: 320–5.
12. Арзуманов АС. Отдаленные результаты лечения больных
раком молочной железы с применением ферромагнитной
гипертермии. Актуал вопр мед радиол 1997: 82–3.
13. Singh G, Singh D, Gupta D, Muralikrishna B. Neoadju-
vant chemotherapy in locally advanced breast cancer. J Surg On-
col 1996; 61 (1): 38–41.
14. CTC Version 2.0/Revised March 23, 1998.
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
56 О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 1 • 2 0 0 6
PROMISING APPROACHES
TO TREATMENT OF BREAST CANCER
AND ENDOMETRIUM CANCER
I.B. Schepotin, I.M. Motuzyuk, O.P. Manzhura,
A.M. Neyman, G.O. Vakulenko
Summary. The promising approaches for the treatment
of the breast (BC) and endometrium cancer (EC) were
discussed. Results of the treatment, dependent from
the steroid hormone receptors expression and mutated
p53 gene, for the patients with EC and BC, have been
investigated. Long-term directions of treatment for the
patients with EC and BC were motivated.
Key Words: breast cancer, endometrium cancer,
receptors of steroid hormones, р53, local
hyperthermia, combined treatment.
Адреса для листування:
Щепотін І.Б.
03115, Київ, вул. Верховинна, 69
Київська міська онкологічна лікарня
|