Зв’язок ангіогенезу в карциномах яєчника з експресією Р53 І BRCA1, продукцією ФНП-α та ТФР-β

Зв’язок ангіогенезу в карциномах яєчника з експресією Р53 І BRCA1, продукцією ФНП-α та ТФР-β

Резюме. Одночасно досліджували активність ангіогенезу, експресію р53 і BRCA1 в тканині пухлини яєчника, продукцію в первинних культурах тих же пухлин ФНП-α та ТФР-β, а також рівень цих цитокінів у крові пацієнток. Показано, що ФНП-α регулює внутрішньопухлинний ангіогенез при раку яєчника (РЯ) за при...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Онкологія
Дата:2005
Автори: Ломницька, М.І., Володько, Н.А., Барилка, В.А., Сушельницький, С.І., Білинський, Б.Т.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Львівський національний медичний університет Інститут трансфузіології і патології крові НАН України, Львів, Україна Людвіг Інститут дослідження раку, Упсала, Швеція 2005
Теми:
Оригинальные исследования
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24458
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Зв’язок ангіогенезу в карциномах яєчника з експресією Р53 І BRCA1, продукцією ФНП-α та ТФР-β /М.І. Ломницька, Н.А. Володько, В.А. Барилка, С.І. Сушельницький, Б.Т. Білинський // Онкологія. — 2005. — Т. 7, № 3. — С. 195-200. — Бібліогр.: 43 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-24458
record_format dspace
spelling Ломницька, М.І.
Володько, Н.А.
Барилка, В.А.
Сушельницький, С.І.
Білинський, Б.Т.
2011-07-14T10:58:19Z
2011-07-14T10:58:19Z
2005
Зв’язок ангіогенезу в карциномах яєчника з експресією Р53 І BRCA1, продукцією ФНП-α та ТФР-β /М.І. Ломницька, Н.А. Володько, В.А. Барилка, С.І. Сушельницький, Б.Т. Білинський // Онкологія. — 2005. — Т. 7, № 3. — С. 195-200. — Бібліогр.: 43 назв. — укр.
1562-1774,0204-3564
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24458
Резюме. Одночасно досліджували активність ангіогенезу, експресію р53 і BRCA1 в тканині пухлини яєчника, продукцію в первинних культурах тих же пухлин ФНП-α та ТФР-β, а також рівень цих цитокінів у крові пацієнток. Показано, що ФНП-α регулює внутрішньопухлинний ангіогенез при раку яєчника (РЯ) за принципом оберненого зв’язку: у низьких дозах стимулює ангіогенез, а у високих — пригнічує. За участю цього цитокіну створюється сприятливий дозовий фон для одночасної активації внутрішньопухлинного ангіогенезу та гематогенного метастатичного поширення РЯ. Між концентрацією ТФР-β в супернатантах первинних культур РЯ та мікроваскуляризацією пухлини зв’язку не виявлено, однак регуляція ТФР-β ангіогенезу може бути опосередкована активністю медіаторів внутрішньоклітинної передачі сигналу цитокіну. З активацією ангіогенезу в РЯ асоційовані низькі частота та рівень експресії білка BRCA1, а також гіперекспресія білка р53 у клітинах пухлини. Ключевые слова: ангіогенез, рак яєчника, ФНП-α, ТФР-β, р53, BRCA1.
Summary. Studies were performed simultaneously to investigate the activity of angiogenesis, р53 and BRCA1 expression in the ovary cancer (OC) tissue, production of TNF-α and TGF-β in primary cell cultures of the same tumors, as well as the levels of these cytokines in the patients’ blood. TNF-α was shown to regulate the intra-tumor angiogenesis in OC on a feedback basis; i.e. its low concentration stimulates angiogenesis, while its high concentration inhibits it. This cytokine creates a favorable dose environment for simultaneous activation of intra-tumor angiogenesis and hematogenic metastatic dissemination of OC. No link was observed between the concentration of TGF-β in supernatants of OC cell cultures and the tumor microvasculation; however, TGF-β regulation of angiogenesis may be mediated by the activity of mediators of intra-cellular signaling. An activated angiogenesis in OC is associated with low rates and levels of BRCA1 expression as well as hyperexpression of р53 in tumor cells. Key Words: angiogenesis, ovary cancer, TNF-α, TGF-β, р53, BRCA1.
uk
Львівський національний медичний університет Інститут трансфузіології і патології крові НАН України, Львів, Україна Людвіг Інститут дослідження раку, Упсала, Швеція
Онкологія
Оригинальные исследования
Зв’язок ангіогенезу в карциномах яєчника з експресією Р53 І BRCA1, продукцією ФНП-α та ТФР-β
Link between angiogenesis in ovarian carcinoma, Р53 and BRCA1 expression, and TNF-α / TGF-β production
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Зв’язок ангіогенезу в карциномах яєчника з експресією Р53 І BRCA1, продукцією ФНП-α та ТФР-β
spellingShingle Зв’язок ангіогенезу в карциномах яєчника з експресією Р53 І BRCA1, продукцією ФНП-α та ТФР-β
Ломницька, М.І.
Володько, Н.А.
Барилка, В.А.
Сушельницький, С.І.
Білинський, Б.Т.
Оригинальные исследования
title_short Зв’язок ангіогенезу в карциномах яєчника з експресією Р53 І BRCA1, продукцією ФНП-α та ТФР-β
title_full Зв’язок ангіогенезу в карциномах яєчника з експресією Р53 І BRCA1, продукцією ФНП-α та ТФР-β
title_fullStr Зв’язок ангіогенезу в карциномах яєчника з експресією Р53 І BRCA1, продукцією ФНП-α та ТФР-β
title_full_unstemmed Зв’язок ангіогенезу в карциномах яєчника з експресією Р53 І BRCA1, продукцією ФНП-α та ТФР-β
title_sort зв’язок ангіогенезу в карциномах яєчника з експресією р53 і brca1, продукцією фнп-α та тфр-β
author Ломницька, М.І.
Володько, Н.А.
Барилка, В.А.
Сушельницький, С.І.
Білинський, Б.Т.
author_facet Ломницька, М.І.
Володько, Н.А.
Барилка, В.А.
Сушельницький, С.І.
Білинський, Б.Т.
topic Оригинальные исследования
topic_facet Оригинальные исследования
publishDate 2005
language Ukrainian
container_title Онкологія
publisher Львівський національний медичний університет Інститут трансфузіології і патології крові НАН України, Львів, Україна Людвіг Інститут дослідження раку, Упсала, Швеція
format Article
title_alt Link between angiogenesis in ovarian carcinoma, Р53 and BRCA1 expression, and TNF-α / TGF-β production
description Резюме. Одночасно досліджували активність ангіогенезу, експресію р53 і BRCA1 в тканині пухлини яєчника, продукцію в первинних культурах тих же пухлин ФНП-α та ТФР-β, а також рівень цих цитокінів у крові пацієнток. Показано, що ФНП-α регулює внутрішньопухлинний ангіогенез при раку яєчника (РЯ) за принципом оберненого зв’язку: у низьких дозах стимулює ангіогенез, а у високих — пригнічує. За участю цього цитокіну створюється сприятливий дозовий фон для одночасної активації внутрішньопухлинного ангіогенезу та гематогенного метастатичного поширення РЯ. Між концентрацією ТФР-β в супернатантах первинних культур РЯ та мікроваскуляризацією пухлини зв’язку не виявлено, однак регуляція ТФР-β ангіогенезу може бути опосередкована активністю медіаторів внутрішньоклітинної передачі сигналу цитокіну. З активацією ангіогенезу в РЯ асоційовані низькі частота та рівень експресії білка BRCA1, а також гіперекспресія білка р53 у клітинах пухлини. Ключевые слова: ангіогенез, рак яєчника, ФНП-α, ТФР-β, р53, BRCA1. Summary. Studies were performed simultaneously to investigate the activity of angiogenesis, р53 and BRCA1 expression in the ovary cancer (OC) tissue, production of TNF-α and TGF-β in primary cell cultures of the same tumors, as well as the levels of these cytokines in the patients’ blood. TNF-α was shown to regulate the intra-tumor angiogenesis in OC on a feedback basis; i.e. its low concentration stimulates angiogenesis, while its high concentration inhibits it. This cytokine creates a favorable dose environment for simultaneous activation of intra-tumor angiogenesis and hematogenic metastatic dissemination of OC. No link was observed between the concentration of TGF-β in supernatants of OC cell cultures and the tumor microvasculation; however, TGF-β regulation of angiogenesis may be mediated by the activity of mediators of intra-cellular signaling. An activated angiogenesis in OC is associated with low rates and levels of BRCA1 expression as well as hyperexpression of р53 in tumor cells. Key Words: angiogenesis, ovary cancer, TNF-α, TGF-β, р53, BRCA1.
issn 1562-1774,0204-3564
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24458
citation_txt Зв’язок ангіогенезу в карциномах яєчника з експресією Р53 І BRCA1, продукцією ФНП-α та ТФР-β /М.І. Ломницька, Н.А. Володько, В.А. Барилка, С.І. Сушельницький, Б.Т. Білинський // Онкологія. — 2005. — Т. 7, № 3. — С. 195-200. — Бібліогр.: 43 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT lomnicʹkamí zvâzokangíogenezuvkarcinomahâêčnikazekspresíêûr53íbrca1produkcíêûfnpαtatfrβ
AT volodʹkona zvâzokangíogenezuvkarcinomahâêčnikazekspresíêûr53íbrca1produkcíêûfnpαtatfrβ
AT barilkava zvâzokangíogenezuvkarcinomahâêčnikazekspresíêûr53íbrca1produkcíêûfnpαtatfrβ
AT sušelʹnicʹkiisí zvâzokangíogenezuvkarcinomahâêčnikazekspresíêûr53íbrca1produkcíêûfnpαtatfrβ
AT bílinsʹkiibt zvâzokangíogenezuvkarcinomahâêčnikazekspresíêûr53íbrca1produkcíêûfnpαtatfrβ
AT lomnicʹkamí linkbetweenangiogenesisinovariancarcinomar53andbrca1expressionandtnfαtgfβproduction
AT volodʹkona linkbetweenangiogenesisinovariancarcinomar53andbrca1expressionandtnfαtgfβproduction
AT barilkava linkbetweenangiogenesisinovariancarcinomar53andbrca1expressionandtnfαtgfβproduction
AT sušelʹnicʹkiisí linkbetweenangiogenesisinovariancarcinomar53andbrca1expressionandtnfαtgfβproduction
AT bílinsʹkiibt linkbetweenangiogenesisinovariancarcinomar53andbrca1expressionandtnfαtgfβproduction
first_indexed 2025-11-24T03:14:14Z
last_indexed 2025-11-24T03:14:14Z
_version_ 1850839338281074688
fulltext ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ 195О Н К О Л О Г И Я • Т. 7 • № 3 • 2 0 0 5 ВСТУП Рак яєчника (РЯ) найчастіше є причиною смерті пацієнток з онкологічними захворюваннями стате­ вих органів. Актуальним є вивчення додаткових па­ раметрів, які б характеризували агресивність процесу, сприяли індивідуалізації лікування. До таких параме­ трів належать, зокрема, рівень і співвідношення про­ дукції цитокінів, які впливають на інтенсивність ангіо­ генезу в пухлині [4–6]. При вивченні механізму роз­ витку мікросудин у тканині пухлини виявилось, що її клітини продукують як цитокіни з виключно проан­ гіогенною активністю (ФРЕС, оФРФ, ЕФР, ІПФР), так і такі, що in vitro та in vivo vivovivo здатні виявляти і про­, й антиангіогенну дію (ФНП­α, ТФР­β) [7, 8]. ФНП­α — плейотропний цитокін, який відіграє роль у низці фізіологічних процесів, а також при ауто­ імунних, інфекційних, онкологічних захворюваннях [9]. Як зазначено, зафіксована про­ та антиангіогенна дія ФНП­α. Зокрема, ФНП­α опосередковує секрецію проангіогенних факторів (ІЛ­8, ФРЕС, оФРФ та ІЛ­6), стимулює ангіогенез in vivo у хоріоалантоїсній мембра­ ні, рогівці [10]. Водночас цей цитокін є потужним три­ гером апоптозу в ендотеліальних клітинах [11]; блокує базальний та стимульований оФРФ ріст ендотеліаль­ них клітин аорти бика та ендотеліальних клітин вени пуповини плода людини [12], ангіогенез у рогівці [13]. Ізольована перфузія метастатично ураженої печінки ФНП­α зумовила зниження ступеня мікроваскуляри­ зації метастазів [14]. ФНП­α сам та у комбінації із хі­ міопрепаратами чинить селективну інгібуючу дію на судинну сітку злоякісних пухлин [15]. ТФР­β — цито­ кін, що пригнічує проліферацію ендотеліальних клі­ тин та стромальних компонентів судин. Чимало авто­ рів підтвердили, що TФР­β пригнічує проліферацію та міграцію ендотеліоцитів in vitro vitrovitro [16]. Однак встанов­ лено і вплив TФР­β як in vitro vitrovitro, так і in vivo vivovivo, що стимулює ангіогенез [17]. Високий рівень експресії ТФР­β у тка­ нині пухлини при РЯ людини асоціюється з високим ступенем мікроваскуляризації та високим рівнем ек­ спресії ФРЕС [18]. Як відомо, дисфункція генів 17­ї хромосоми ві­ діграє важливу роль у розвитку РЯ (тумор­супре­ сорних генів BRCA1 та p53) [19]. Білок ����1 є����1 є1 є універсальним стабілізатором геному, забезпечує репарацію гомологічних рекомбінацій, з’єднання негомологічних кінців та репарації вирізок нуклео­ тидів, регулює транскрипцію [20]. Тривалий час із дисфункцією гена та білка ����1 пов’язували роз­����1 пов’язували роз­1 пов’язували роз­ виток лише сімейного РЯ, однак вона притаманна і спорадичному РЯ, і низці інших злоякісних пух­ лин [21]. При злоякісних пухлинах не вивчали зв’яз­ ку білка ����1 із активністю ангіогенезу, однак в����1 із активністю ангіогенезу, однак в1 із активністю ангіогенезу, однак в експерименті in vitro продемонстровано, що ����1 взаємодіє із ФРЕС, підвищує його експресію [22]. Підвищення вмісту мутованого та «дикого» білка р53 є характерним для деяких злоякісних пухлин [23]. Для РЯ характерні альтерації гена р53: втрата алелі, мутації, внаслідок чого продовжується період напів­ розпаду відповідного білка та підвищується його на­ копичення [24]. Між типом мутації р53 та ступенем мікроваскуляризації (МВ) пухлини при РЯ, стадією захворювання існує прямий зв’язок [25]. Білок ����1 взаємодіє із білком р53, а пухлина із сома­ тичною чи успадкованою мутацією ����1 харак­ теризується і порушенням функції р53 [26]. Мета нашої роботи — дослідження зв’язку між продукцією ФНП­α та ТФР­β, рівнем експресії біл­ ків ����1 і �53 клітинами пухлини при РЯ та сту­����1 і �53 клітинами пухлини при РЯ та сту­1 і �53 клітинами пухлини при РЯ та сту­�53 клітинами пухлини при РЯ та сту­53 клітинами пухлини при РЯ та сту­ пенем МВ пухлинної тканини. ЗВ’ЯЗОК АНГІОГЕНЕЗУ В КАрциНОмАх ЯЄЧНиКА З ЕКСПрЕСІЄЮ р53 І BRCA1, ПрОДУКцІЄЮ ФНП-α ТА ТФр-β Резюме. Одночасно досліджували активність ангіогенезу, експресію р53 і BRCA1 в тканині пухлини яєчника, продукцію в первинних культурах тих же пухлин ФНП-α та ТФР-β, а також рівень цих цитокінів у крові паці- єнток. Показано, що ФНП-α регулює внутрішньопухлинний ангіогенез при раку яєчника (РЯ) за принципом оберненого зв’язку: у низьких дозах стиму- лює ангіогенез, а у високих — пригнічує. За участю цього цитокіну ство- рюється сприятливий дозовий фон для одночасної активації внутрішньо- пухлинного ангіогенезу та гематогенного метастатичного поширення РЯ. Між концентрацією ТФР-β в супернатантах первинних культур РЯ та мікроваскуляризацією пухлини зв’язку не виявлено, однак регуляція ТФР-β ангіогенезу може бути опосередкована активністю медіаторів внутріш- ньоклітинної передачі сигналу цитокіну. З активацією ангіогенезу в РЯ асоційовані низькі частота та рівень експресії білка BRCA1, а також гі-BRCA1, а також гі-1, а також гі- перекспресія білка р53 у клітинах пухлини. М.І. Ломницька Н.А. Володько В.А. Барилка С.І. Сушельницький Б.Т. Білинський Львівський національний медичний університет Інститут трансфузіології і патології крові НАН України, Львів, Україна Людвіг Інститут дослідження раку, Упсала, Швеція Ключові слова: ангіогенез, рак яєчника, ФНП-α, ТФР-β, р53, BRCA1. ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ 196 О Н К О Л О Г И Я • Т. 7 • № 3 • 2 0 0 5 ОБ’ЄКТ І мЕТОДи ДОСЛІДЖЕННЯ Досліджено пухлини 52 пацієнток із РЯ (табл. 1). Середній вік пацієнток становив 55,6 року (від 32 до 75 років). Матеріал для дослідження одержува­ ли інтраопераційно. Таблиця 1 Характеристика досліджуваної групи пацієнток за гістологічним типом пухлини та стадією захворювання (за FIGO) Гістологічний тип РЯ Кіль- кість паці- єнток, n (%) Розподіл за стадією за- хворювання (n) І ІІ ІІІ IV Серозна аденокарцинома 14 (25) 1 1 11 1 Серозна папілярна аденокарцинома 23 (41) 5 4 11 3 Муцинозна аденокарцинома 7 (12,5) 4 0 3 0 Світлоклітинна аденокарцинома 3 (5,4) 0 0 3 0 Ендометріоїдна аденокарцинома 2 (3,6) 1 0 1 0 Недиференційована аденокар­ цинома 7 (12,5) 0 3 3 1 Всього, n (%) 56 11 (19,6) 8 (14,3) 32 (57,1) 5 (8,9) Імуногістохімічне дослідження. Зразки пухлини фік­ сували у 10% формаліні та парафінізували. Тканинні зрізи товщиною 4 мкм наносили на предметне скло, вкрите 0,5% желатином («Serva») із 0,4% K(�r(SO4)2, підсушували при 37 °С протягом 12 год, депарафіні­ зували та регідратували у серії ксилолів (І, ІІ) по 5 хв та спиртів (96, 90, 80, 70, 50%) по 2 хв. Протравлення анти­ гену фактора ���� проводили (8 �� 1 хв) у 5% проназі���� проводили (8 �� 1 хв) у 5% проназі проводили (8 �� 1 хв) у 5% проназі («D�KO �or�oration, �ar�interia ��», US�) у 0,05 М Tris­H�l буфері (�H 7,2–7,6), а р53 — кип’ятінням у мікрохвильовій печі (800 W) 3 рази по 3 хв у 0,1 М Na­цитратному буфері (рН 6,0). Ендогенну перокси­ дазу інгібували 3% пероксидом водню (5 �� 1 хв). Іму­ ногістохімічне забарвлення проводили, використо­ вуючи моноклональні антитіла (МкАТ) до фактора ���� — фон Віллебранда («D�KO») або до р53 (клон DO­7, «D�KO») протягом 15–20 хв та візуалізуючу сис­ тему LS��®2 System («D�KO»). Зрізи дофарбовували гематоксиліном, промивали 37 мM NH4OH тa заклею­ вали D�KO Faramount. Усі етапи виконували при кім­ натній температурі у вологій камері. Фактор ���� ло­ калізується на поверхні та у цитоплазмі ендотеліаль­ них клітин [27]. Кількість мікросудин підраховували у 20 полях зору світлового мікроскопа (× 1350). Ступінь експресії білка р53 визначали за відношенням кіль­ кості позитивно забарвлених ракових клітин до загаль­ ної кількості клітин у кожному із 10 полів зору (× 1500). Експресію вважали негативною (0), якщо позитив­ на реакція не спостерігалась чи визначалась менш як у 10% клітин; слабким ступенем експресії (+) вважа­ ли позитивну реакцію у 10–25%, помірним ступенем (++) — у 25–50%, високим ступенем (+++) — понад 50% забарвлених клітин. Досліджуючи експресію ����1, протравлення антигену проводили як для р53. Перед нанесенням первинного антитіла проводили блокування 20% ко­ зячою сироваткою 30 хв, після чого наносили анти­ тіло до білка ����1 (Н­100, «Santa �ruz») у розве­ денні 1 : 400 (фосфатний буфер з 20% сироватки, �H 7,4) на 12 год при температурі 4 °С у вологій ка­ мері. Вторинне, кон’юговане з біотином антитіло у концентрації 1 : 500 наносили на 45 хв. Використо­ вували �ectorElite��� — візуалізуючу систему (�ec­ tastain). Ступінь експресії білка ����1 визначали за відношенням кількості позитивно забарвлених ракових клітин до загальної кількості клітин у кож­ ному із 10 полів зору (× 750): 0 — позитивна реак­ ція не відзначалась чи визначалась менш як у 10% клітин; (+) — позитивна реакція у 10–30%, (++) — у 30–50%, (+++) — у понад 50% клітин. Отримання супернатантів (Сн) первинних клітин- них культур РЯ. Пухлинний матеріал забирали інтра­ операційно у флакон із поживним середовищем (ПС): �PM� 1640 («Sigma») — 15,2 г/л, NaH�O3 — 2,0 г/л, гентаміцин — 50,0 мкг/мл, HEPES — 25 мМ. Ткани­ ну подрібнювали скальпелем на шматочки 2 × 2 мм, вміщували у 0,02% розчин колагенази («Sigma») та ДНКази (3,0 мкг/мл) у ПС і дезагрегували на магніт­ ній мішалці протягом 25 хв при кімнатній температу­ рі. Суспензію клітин фільтрували через капроновий фільтр і центрифугували при 1000 об/хв протягом 3 хв. Дезагрегацію, фільтрування та осадження клітин по­ вторювали до отримання 3–5 порцій клітин. Клітини промивали ПС із 10% телячою ембріональною сиро­ ваткою (ТЕС) для інгібування колагенази, а потім — у безсироватковому ПС. Кількість та життєздатність клітин визначали рутинним методом після забарвлен­ ня 0,1% водним розчином трипанового синього. Пер­ винну клітинну культуру (500 клітин/мл за умови жит­ тєздатності клітин > 80%) інкубували у безсироватко­ вому ПС при температурі 37 °С протягом 24 год, після чого Сн центрифугували 7 хв при 1500 об/хв та замо­ рожували при температурі –20 °С [1]. Концентрацію ТФР­β в Сн та плазмі крові ви­ значали біологічним методом за рівнем включення 3Н­метилтимідину клітинами чутливої лінії епітеліо­ цитів легень норки ССL64. ��L64 культивували у ПС із 10% ТЕС, підтримували конфлюентність 50– 60%, пересівали клітини через 3–4 дні. У 96­лунко­ вий планшет розсівали по 100 мкл суспензії клітин концентрацією 8 · 104 клітин/мл та інкубували 12– 14 год. Активували ТФР­β Сн: до 100 мкл Сн додава­ ли 50 мкл 1 М H�l на 10 хв та нейтралізували 1,4 М NaOH у 0,7 M HEPES. Досліджувані зразки вносили до клітин у планшеті та інкубували протягом 24 год. За 4 год до завершення інкубації вносили 3Н­ме­ тилтимідин до кінцевої концентрації 1 µСі/мл. Піс­ ля інкубації клітини 2 рази промивали ФСБ, про­ тягом 10 хв фіксували при кімнатній температурі у 5% трихлороцтовій кислоті та промивали етанолом, після чого висушували на повітрі. ДНК екстрагува­ ли при кімнатній температурі 0,1 M NaOH (100– 200 мкл) протягом 20 хв. Екстракти переносили у віали, куди додавали по 7–9 мл сцинтиляційної рі­ дини (ЖС­8, Харків) та у бета­лічильнику визнача­ ли кількість осциляцій на хвилину (c�m), що відоб­ ражає концентрацію ізотопа. Розраховували пролі­ феративний потенціал (ПП): ПП = c�m досліду/c�m ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ 197О Н К О Л О Г И Я • Т. 7 • № 3 • 2 0 0 5 контролю. Концентрацію ТФР­β встановлювали за калібрувальною кривою, побудованою, як деталь­ но описано раніше, шляхом титрування в культурі ССL64 рекомбінантного ТФР­β людини [1]. Концентрацію ФНП­α в Сн та плазмі крові також визначали біологічним методом за рівнем включення 3Н­метилтимідину клітинами чутливої лінії трансфор­ мованих фібробластів L929 мишей. L929 культивува­ ли у ПС із 10% ТЕС при 70–80% конфлюентності. Для експерименту клітини у концентрації 8 · 104 клітин/мл розсівали у 96­лунковий планшет та інкубували про­ тягом 12 год із 3Н­метилтимідином (1 µСі/мл), після чого промивали фосфатним буфером та інкубували у ПС з актиноміцином Д (2 мкг/мл) протягом 1 год. По­ тім клітини знову промивали фосфатним буфером та вносили у лунки по 100 мкл досліджуваних Сн. Через 24 год надосад переносили у віали, куди додавали по 7–9 мл сцинтиляційної рідини ЖС­8 та вимірювали c�m у бета­лічильнику. Концентрацію ФНП­α визна­ чали, як описано раніше [1], за калібрувальною кри­ вою із рекомбінантним ФНП­α, розраховуючи індекс цитотоксичності: ІЦ = (c�m досліду – c�m контро­ лю 1) : (c�m контролю 2 – c�m контролю 1), де кон­ троль 1 — ПС культур без Сн, контроль 2 — лізат клі­ тин після обробки 1 M NaOH). Статистичну обробку даних проводили з викори­ станням критерію Стьюдента t, критерію Пірсона χ2, показника достовірності �, коефіцієнта кореляції r. рЕЗУЛЬТАТи ТА Їх ОБГОВОрЕННЯ Ступінь МВ тканини РЯ не був однорідним, кіль­ кість мікросудин у 20 полях зору (× 1350) коливалась від 24 до 156, патогістологічна характеристика мікросудин була різною. Тому для зручності аналізу всіх пацієнток за дискримінантою кількості мікросудин — більше чи менше 75 — розділено на групи із високим (ВМВ) та низьким (НМВ) ступенем МВ (табл. 2). Ступінь МВ тканини РЯ зростав при прогресуванні захворюван­ ня. У ранніх стадіях захворювання (�–�� F�GO) сту­ пінь МВ був нижчим (67,0 �� 11,0), ніж у поширених (���–�� F�GO) (94,0 �� 4,7; t = 2,11; � < 0,05). Концентрація ФНП­α у Сн (рисунок) первин­ них клітинних культур пухлини у пацієнток з ВМВ тканини становила 0,48 �� 0,12, а з НМВ — 1,20 �� 0,24 нг/мл (r = 0,4913, � = 0,007; t =2,66, � < 0,05). Рі­ вень ФНП­α у плазмі крові пацієнток з ВМВ ткани­ ни РЯ становив 0,82 �� 0,20, а у пацієнток з НМВ — не перевищував 0,14 �� 0,06 нг/мл (r = 0,4293, � = 0,164; t = 3,24, � < 0,05). Таблиця 2 Середня кількість мікросудин у тканині РЯ при ВМВ та НМВ Характеристика Ступінь МВ t pНМВ (n = 29) ВМВ (n = 27) Середня кількість мікросудин у 20 по­ лях зору 51,6 ± 2,2 100,2 ± 4,7 9,34 < 0,0001 Калібр мікросудин Більший за 1–2 ен­ дотеліоцити, до мік­ росудин, що вміща­ ють 8 еритроцитів 1–2 ендоте­ ліоцити Утворення скупчень Ні Так Рисунок. Концентрація ФНП­α та ТФР­β у Сн первинних культур РЯ з ВМВ та НМВ тканини пухлин Концентрація активного ТФР­β (див. рисунок) у Сн первинних клітинних культур РЯ з ВМВ тка­ нини становила 5,43 �� 0,50 нг/мл. Рівень ТФР­β у Сн первинних клітинних культур РЯ із НМВ май­ же не відрізнявся і становив 5,07 �� 0,73 (t = 0,11, � > 0,5). Концентрація ТФР­β у плазмі пацієнток з ВМВ тканини пухлини становила 5,03 �� 0,35, а з НМВ — 5,80 �� 0,43 нг/мл (t = 1,40, � > 0,1). НМВ тканини РЯ асоціювалась із відсутністю екс­ пресії білка р53 у 2/3 випадків (табл. 3), а із позитив­ ною експресією помірного (++) та рідше сильного (+++) ступеня інтенсивності — у 1/3 випадків. Нато­ мість більш як у половини пацієнток з ВМВ тканини пухлини експресія р53 у клітинах пухлини була пози­ тивною, найбільш часто сильною (+++). Таблиця 3 Експресія білка р53 при НМВ та ВМВ тканини РЯ Ступінь МВ Співвідношення випадків експре- сії p53 різного ступеня інтенсив- ності, % Кількість ви- падків позитив- ної експресії р53, %0 + ++ +++ НМВ (n = 19) 63,4 0 26,3 10,3 36,6 ВМВ (n = 23) 43,5 4,3 17,4 34,8 56,5* *При порівнянні НМВ і ВМВ РЯ χ2 = 16,12, сс = 3, р = 0,001. У 2/3 випадків РЯ І–ІІ стадії експресії р53 не від­ бувається, в 1/3 випадків вона була помірною (++) (табл. 4). Тканинні зрізи пухлини майже у 50% па­ цієнток із ІІІ–�� стадією захворювання характери­ зувались позитивною експресією р53, в основному помірною (++) або сильною (+++). Таблиця 4 Експресія білка р53 при I–II та ІІІ–IV стадії РЯ Стадія Співвідношення випадків експре- сії p53 різного ступеня інтенсив- ності, % Кількість ви- падків позитив- ної експресії p53, %0 + ++ +++ І–ІІ (n = 12) 66,7 0 33,3 0 33,3 ІІІ–IV (n = 29) 57,1 4,8 23,8 14,3 42,9* *При порівнянні І–ІІ та ІІІ–IV стадій РЯ χ2 = 11,06, сс = 3, p < 0,05. Групи пацієнток із негативною та позитивною — від (+) до (+++) — експресією білка ����1 у кліти­ нах РЯ відрізнялись за ступенем МВ тканини пух­ лини (тест Крускаля—Валіса: Н = 7,2719; � = 0,0637) (табл. 5). Тканина РЯ із НМВ характеризувалась переважанням позитивної експресії ����1, при цьому домінував слабкий (+) ступінь її інтенсив­ ності. Натомість особливістю тканини РЯ із ВМВ була відсутність експресії білка ����1 у 2/3 пацієн­ ток. Експресія ����1 у клітинах РЯ відрізнялась ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ 198 О Н К О Л О Г И Я • Т. 7 • № 3 • 2 0 0 5 на початкових та поширених стадіях захворювання (тест Крускаля—Валіса: H = 10,68974; � = 0,0135). При І–ІІ стадії РЯ переважала позитивна експре­ сія ����1, (від (+) до (+++)), при ІІІ–�� стадії по­ зитивна експресія (переважно (+)) ����1 спосте­ рігалась у 1/3 випадків (табл. 6). Таблиця 5 Експресія білка BRCA1 при НМВ та ВМВ тканини РЯ Ступінь МВ Кількість випадків експресії BR- CA1 різного ступеня інтенсивно- сті (%) Кількість ви- падків пози- тивної експре- сії BRCA1 (%)0 + ++ +++ НМВ (n = 24) 37,5 37,5 16,7 8,3 62,5 ВМВ (n =24) 66,7 12,5 4,2 16,7 33,3* *При порівнянні НМВ і ВМВ РЯ χ2 = 14,42, сс = 3, p < 0,05. Таблиця 6 Експресія білка BRCA1 при I–II та ІІІ–IV стадії РЯ Стадія Співвідношення випадків експресії BRCA1 різного ступеня інтенсивності (%) Кількість ви- падків пози- тивної експре- сії BRCA1 (%)0 + ++ +++ І–ІІ (n = 18) 33,3 27,8 11,1 27,8 67,7 ІІІ–IV (n = 29) 65,5 24,1 10,3 0 34,5* *При порівнянні І–ІІ та ІІІ–IV стадій РЯ χ2 = 18,00, сс = 3, p = 0,001. Регуляція ангіогенезу в РЯ відбувається під впли­ вом низки проангіогенних молекул, синтезованих як самими злоякісними клітинами, так і макрофагами, фібробластами, ендотеліальними клітинами тощо, які інфільтрують пухлину [28]. Так, у Сн культур РЯ з НМВ виявляються від 0,86 до 1,54 нг/мл ФНП­α, а при ВМВ — від 0,36 до 0,60 нг/мл, тобто між ступе­ нем МВ тканини РЯ та рівнем ФНП­α існує оберне­ ний зв’язок. Поясненням цього може бути протилеж­ на дія ФНП­α на ангіогенез залежно від концентра­ ції [29] та тривалості впливу [30]. ФНП­α у дозо­ та час­залежний спосіб регулює експресію рецептора другого типу ФРЕС та його корецепторної молеку­ ли нейропіліну­1 в ендотелії [31]. Мабуть, саме тому одні автори відзначали стимулювальну дію ФНП­α на експресію ФРЕС та інших молекул [32], а інші — ін­ гібуючу [33]. Існує також думка, що кінцевий ефект ФНП­α на ангіогенез визначається локалізацією пух­ лини [34]. Зокрема для недрібноклітинного раку ле­ гені встановлено зворотний зв’язок між ступенем МВ тканини пухлини та рівнем мРНК ФНП­α [35]. У Сн первинних клітинних культур раку шлунка ви­ явлено підвищення концентрації ФНП­α порівня­ но з Сн клітин неураженої пухлиною стінки шлунка. При цьому Сн пухлинних культур значно підвищува­ ли проліферацію та адгезію клітин судинного ендо­ телію, більш агресивні пухлини виявляли більш ви­ ражений стимулювальний ефект [2]. Відомо також, що цитотоксичність Сн культур пухлин щодо ендо­ теліоцитів (пов’язана з ФНП­α) визначається поход­ женням ракових клітин [36]. Концентрація ФНП­α у плазмі крові пацієнток із РЯ по­іншому асоційована зі ступенем МВ пухлини. Дуже низькі концентрації ФНП­α (0,08–0,20 нг/мл) відзначали при НМВ, а високі (0,62–1,02 нг/мл) — при ВМВ. Встановлено [3] зростання метастатич­ ного потенціалу пухлини при підвищенні концен­ трації ФНП­α в плазмі крові від 5,0 до 100,0 нг/мл. Водночас ФНП­α у цьому діапазоні доз спричиняв деструкцію капілярів хоріоалантоїсної мембрани [3]. На нашу думку, при РЯ з ВМВ тканини асоціа­ ція високої концентрації ФНП­α в плазмі крові хво­ рих та низького вмісту цього фактора в Сн культур РЯ є передумовою метастатичного поширення та­ ких злоякісних пухлин; в організмі виникає такий баланс концентрацій ФНП­α, при якому стимуля­ ція внутрішньопухлинного ангіогенезу асоціюєть­ ся зі сприятливим для метастатичного поширення дозовим фоном цього цитокіну на системному рівні (в плазмі крові). І навпаки — пригнічення внутріш­ ньопухлинного ангіогенезу ФНП­α у високих дозах в тканині пухлини асоціюється із несприятливим для метастатичного поширення низьким дозовим фо­ ном цитокіну у периферичній крові пацієнток. Результати численних досліджень свідчать, що ТФР­β відіграє важливу роль у розвитку РЯ [37], в судинах РЯ підвищена експресія ТФР­β1 та його ре­ цептора ендогліну [38]. У Сн культур РЯ із різним сту­ пенем МВ ми виявили однаковий рівень ТФР­β (від 4,34 до 5,93 нг/мл). Близькою до рівня ТФР­β у мі­ крооточенні РЯ була і концентрація цитокіну у плаз­ мі крові пацієнток. Однак раніше нами було встанов­ лено, що під впливом ТФР­β1 в ендотеліоцитах мі­ кросудин змінюється експресія близько 100 білків, 54 із яких виділено та ідентифіковано. ТФР­β при­ гнічує експресію 42 та активує 18 з ідентифікованих білків. Різною функціональною активністю цих біл­ ків визначається і кінцевий вплив ТФР­β на ендоте­ ліальні клітини мікросудин, а відтак — на ангіогенез [39]. ТФР­β індукує перебудову компонентів цито­ скелета ендотеліальних клітин мікросудин, що є пе­ редумовою міграції ендотеліоцитів мікросудин [39]. ТФР­β­залежна регуляція компонентів цитоскелета ендотеліоцитів мікросудин опосередкована компо­ нентом внутрішньоклітинного сигнального шляху цього цитокіну — білком Smad3 [40]. Таким чином, регуляторна щодо пухлинного ангіогенезу дія ТФР­β може бути і опосередкованою. Відсутність зв’язку між вмістом ТФР­β у Сн культур РЯ та ступенем МВ пух­ лини свідчить про значний вплив компонентів вну­ трішньоклітинного сигнального шляху цього цито­ кіну на реалізацію його ефекту. Подібне відбуваєть­ ся і під час прогресування пухлинного процесу, при якому внаслідок мутацій рецепторів та компонентів внутрішньоклітинного сигнального шляху ріст­інгі­ буюча дія TФР­β сповільнюється та переходить у ріст­ стимулювальну [41]. При цьому відбувається і стиму­ ляція ангіогенезу через активацію секреції проангі­ огенних молекул ФРЕС, оФРФ [42]. Цитокіни ФНП­α і ТФР­β взаємодіють із тумор­ супресорними білками ����1 і р53 [43]. Виявле­ но певні відмінності експресії ����1 у клітинах РЯ при ВМВ та НМВ тканини пухлини. Позитив­ на експресія ����1 частіше асоціювалась з НМВ (у 2/3 пацієнток, переважно (+) або (++)); при ВМВ тканини РЯ позитивну експресію ����1 (рівною мірою (+ та ++) і (+++)) відзначали в 1/3 пацієнток (р = 0,05). Отримані дані вказують на регуляторну ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ 199О Н К О Л О Г И Я • Т. 7 • № 3 • 2 0 0 5 роль білка ����1 щодо ангіогенезу в РЯ. «Моле­ кулярною» основою для обгрунтування цього твер­ дження є продемонстрована раніше [22] роль ����1 у регуляції експресії білка ФРЕС через естрогеновий рецептор­альфа: наслідком функціональної інакти­ вації ����1 є підвищення транскрипції і секреції ФРЕС клітинами раку молочної залози. Ми підтвер­ дили зниження експресії білка ����1 у клітинах РЯ у поширених (ІІІ–��) стадіях захворювання на від­ міну від початкових (І–ІІ), при яких активність ан­ гіогенезу в пухлині нижча. Мутація р53 зумовлює виживання та проангіоген­ ну відповідь пухлинних клітин на гіпоксію [44]. Ти­ пом мутації гена р53 визначається активність ангіо­ генезу в РЯ [25]. Однак результати досліджень асоціа­ ції гіперекспресії білка р53 (яка може бути наслідком мутаційних і немутаційних пошкоджень гена р53) та активації ангіогенезу в РЯ були суперечливими [45]. В нашому дослідженні лише у половині проаналізо­ ваних випадків при ВМВ тканини РЯ виявлена по­ зитивна експресія білка р53 помірного (++) та силь­ ного (+++) ступеня; що дозволяє припустити наяв­ ність низки механізмів, активація яких має вплив на інтенсивність ангіогенезу в РЯ. У 2/3 випадків при НМВ тканини РЯ експресія р53 була негативною, що є свідченням або нормальної діяльності гена зі швид­ кою деградацією білка р53 [46], або повної відсутно­ сті гена р53 чи значним (функціонально тотожним повній відсутності гена — нульова мутація) його по­ шкодженням, що трапляється вкрай рідко [44]. Аль­ тернативний шлях активації ангіогенезу, незалежний від стану гена р53, описаний в дослідженні [47]: під впливом гіпоксії у клітинах РЯ експресія ФРЕС під­ вищується за рахунок активації індукованого гіпоксі­ єю фактора­1 (що відбувається незалежно від ста­ ну гена р53). Виявлена нами асоціація НМВ ткани­ ни РЯ із відсутністю експресії білка р53 у 2/3 випадків може бути пояснена антиангіогенним контролем не­ пошкодженого гена р53 [44], однак не виключає іс­ нування альтернативних антиангіогенних механізмів. Незначне зростання експресії білка р53 відзначали у клітинах РЯ у поширених (ІІІ–��) стадіях захворю­ вання, при яких ступінь МВ підвищується. ВиСНОВКи 1. ФНП­α регулює внутрішньопухлинний ангіогенез при РЯ за принципом оберненого зв’язку: у низьких до­ зах (0,36–0,60 нг/мл) стимулює ангіогенез, а у високих (0,86–1,54 нг/мл) — пригнічує. За участю цього цито­ кіну створюється сприятливий дозовий фон для одно­ часної активації внутрішньопухлинного ангіогенезу та гематогенного метастатичного поширення РЯ. 2. Між концентрацією ТФР­β в Сн первинних культур РЯ та мікроваскуляризацією пухлини не ви­ явлено зв’язку, однак регуляція ТФР­β ангіогенезу може бути опосередкована активністю медіаторів внутрішньоклітинної передачі сигналу цитокіну. 3. З активацією ангіогенезу в РЯ асоційовані низькі частота та рівень експресії білка ����1, а та­����1, а та­1, а та­ кож гіперекспресія білка р53 в клітинах пухлини. ЛІТЕрАТУрА 1. Барилка В, Піддубняк В, Володько Н та ін. Цитокінна активність лімфоцитів з лімфатичних вузлів, що дренують злоякісну пухлину. Актуал проблеми клін імунол та алергол 1997; (2): 15–21. 2. Гіпп ІГ. Феномен легеневої гіпертензії у хворих на рак шлунка [Автореф дис ... канд мед наук]. Київ: Інститут експе­ риментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є. Ка­ вецького НАН України, 2001. 19 с. 3. Кудрявець ЮЙ. Інтерферон та фактор некрозу пухлин як модифікатори метастазування злоякісних новоутворень [Автореф дис ... д­ра біол наук]. Київ: Інститут експеримен­ тальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є. Кавець­ кого НАН України, 1999. 36 с. 4. Harris SR, Thorgeirsson UP. Tumor angiogenesis: biology and thera�eutic �ros�ects [�eview]. In vivo 1998;1998;; 12 (6): 563–70.6): 563–70.): 563–70.563–70.–70.70. 5. Carmeliet P. �ngiogenesis in cancer and other diseases. Na­ ture 2000; 2000;2000;; 407: 249–57.249–57.–57.57. 6. Szala S, Radzikowski Cz. Podłoże molekularne angiogene­ zy nowotworόw. Nowotwory 1997; 1997;1997;; 47: 1–19.1–19.–19.19. 7. Chopra V, Dink TV, Hannigan EV. Production of angiogenic factors and �lasminogen degrading enzymatic activity by human ovarian cancer cells. �bstracts of the Proceedings of �nnual Meeting of the �merican �ssociations of �ancer �esearch. 1997. � : 2763. 1997. � : 2763.1997. � : 2763. � : 2763.� : 2763. : 2763.: 2763. 2763.2763. 8. Ishiwata I, Ishiwata C, Soma M, Ishiwata H. Establishment of HUO��­��, a human ovarian clear cell adenocarcinoma cell line, and its angiogenic activity. J Nat �ancer �nst 1987; 78 (4): 667–73. 9. Rink L, Kirchner H. �ecent �rogress in the TNF­α field. �nt �rch �llergy �mmunol 1996; 111 (3): 199–209. 10. Hamanaka R, Kohno K, Socuchi T, et al. �nduction of low density li�o�rotein rece�tor and a transcri�tion factor SP­1 by tum­ or necrosis factor in human microvascular endothelial cells. J �iol �hem 1992; 267: 13160–5. 11. Pober JS. �ctivation and injury of endothelial cells by cyt­ okines. Pathol �iol 1998; 46: 159–63. 12. Sato N, Goto T, Haranaka K, et al. �ctions of TNF on cul­ tured vascular endothelial cells: mor�hologic modulation, growth inhibition, and cytotoxicity. J Nat �an �nst 1986; 76: 1113–21. 13. BenEzra D, Hemo I, Mafizir G. In vivo angiogenic activity of interleukins. �rch O�hthalmol 1990; 108: 573–6. 14. Van Etten B, de Vries MR, van Ijken MG, et al. Degree of tumor vascularity correlates with drug accumulation and tumor re­ s�onse u�on TNF­al�ha­based isolated he�atic �erfusion. �rit J �ancer 2003; 88 (2): 314–9. 15. Ten Hagen TL, Eggermont AM. Solid tumor thera�y: ma­ ni�ulation of the vasculature with TNF. Technol �ancer �es Tr­ eat 2003; 2 (3): 195–203. 16. Hirschi KK, Rohovsky SA, D’Amore PA. PDGF, TGF­beta and heteroty�ic cell­cell interactions modulate endothelial cell­in­ duced recruitment of 10T1/2 cells and their differentiation to a sm­ ooth muscle fate. J �ell �iol 1998; 141: 805–14. 17. Iruela-Arispe ML, Sage EH. Endothelial cells exhibiting angiogenesis in vitro �roliferate in res�onse to TGF­beta 1. J �ell �iochem 1993; 52: 414–30. 18. Nakanishi Y, Kodama J, Yoshinouchi M, et al. The ex�res­ sion of �EGF and TGF­β associates with angiogenesis in e�ithelial ovarian cancer. �nter J Gynecol Pathol 1997; 16 (3): 256–62. 19. Schuijer M, Berns EMJ. TP53 and ovarian cancer. Human Mutation 2003; 21: 285–91. 20. Scully R, Chen J, Plug A, et al. �ssociation of ����1 with �ad51 in mitotic and meiotic cells. �ell 1997; 88: 265–75. 21. Vora HH, Shah NG, Patel DD, et al. ����1 ex�ression in leuko­ �lakia and carcinoma of the tongue. J Surg Oncol 2003; 83: 232–40. ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ 200 О Н К О Л О Г И Я • Т. 7 • № 3 • 2 0 0 5 22. Kawai H, Li H, Chun Ph, et al. Direct interaction between ����1 and the estrogen rece�tor regulates vascular endothelial growth factor (�EGF) transcri�tion and secretion in breast cancer cells. Oncogene 2002; 21: 7730–9. 23. Cruz IB, Snijders PJF, Meijer CJ, et al. �53 ex�ression ab­ ove the basal cell layer in oral mucosa is an early event of malignant transformation and has �redictive value for develo�ing oral squa­ mous cell carcinoma. J Pathol 1998; 184: 360–8. 24. Milner BJ, Allan LA, Eccles DM, et al. �53 mutation is a common genetic event in ovarian carcinoma. �ancer �es 1993; 53: 2128–32. 25. Goodheart MJ, Vasef MA, Sood AK, et al. Ovarian cancer �53 mutation is associated with tumor microvessel density. Gyn­ ecol Oncol 2002; 86: 85–90. 26. Nakayama K, Kanzaki A, Takebayashi Y, et al. Different fe­ atured of angiogenesis between ovarian and breast carcinoma. �an­ cer Lett 2001; 170 (2): 161–7. 27. Sengupta PS, McGown AT, Bajaj V, Blackhall F. �53 and related �roteins in e�ithelial ovarian cancer. Euro� J �ancer 2000; 36: 2317–28. 28. Nilsen EM, Johansen FE, Jahnsen FL, et al. �ytokine �ro­ files of cultured microvascular endothelial cells from the human intestine. Gut 1998; 42: 635–42. 29. Lätti S, Leskinen M, Shiota N, et al. Mast cell­mediated a�o�tosis of endothelial cells in vitro: a �aracrine mechanism in­ volving TNF­al�ha­mediated down­regulation of bcl­2 ex�ressi­ on. J �ellular Physiol 2003; 195: 130–8. 30. Shono T, Ono M, Izumi K, et al. �nvolvement of the Trans­ cri�tion Factor NF­k� in Tubular Mor�hogenesis of Human Mi­ crovascular Endothelial �ells by Oxidative Stress. Mol �ell �iol 1996; 16 (8): 4231–9. 31. Giraudo E, Primo L, Audero E, et al. TNF­al�ha regulates ex�ression of vascular endothelial growth factor rece�tor­2 and its co­rece�tor neuro�ilin­1 in human vascular endothelial cells. J �iol �hem 1998; 273 (34): 22128–35. 32. Ryuto M, Ono M, Izumi H, et al. �nduction of �EGF by TNF­al�ha in human glioma cells. Possible roles of SP­1. J �iol �hem 1996; 271 (45): 28220–8. 33. Patterson C, Perrella MA, Endege WO, et al. Downregula­ tion of �EGF rece�tors by TNF­al�ha in cultured human vascular endothelial cells. J �lin �nvest 1996; 98 (2): 490–6. 34. Keyes KA, Mann L, Teicher B, Alvarez E. Site­de�endent angiogenesis cytokine �roduction in human tumor xenografts. �y­ tokine 2003; 21 (2): 98–104. 35. Boldrini L, Calciani A, Samaritani E, et al. Tumor necrosis factor­al�ha and transforming growth factor­beta are significantly associated with better �rognosis in non­small cell lung carcinoma: �utative relation with ��L­2­mediated neovascularization. �rit J �ancer 2000; 83 (4): 480–6. 36. Kamada H, Tsutsumi Y, Kihira T, et al. In vitro remodeling of tumor vascular endothelial cells using conditioned medium from various tumor cells and their sensitivity to TNF­al�ha. �iochem �io�hys �es �ommun 2000; 268 (3): 809–13. 37. Bartlett JM, Langdon SP, Scott WN, et al. TGF­β iso­ form ex�ression in human ovarian tumors. Euro� J �ancer 1997; 33 (14): 2397–2403. 38. Henriksen R, Gobl A, Wilander E, et al. Ex�ression and �ro­ gnostic significance of TGF­β isoty�es, latent TGF­β1 binding �r­ otein, TGF­β ty�e � and �� rece�tors, and endoglin in normal ovary and ovarian neo�lasms. Labor �nvestigation 1995; 73 (2): 213–20. 39. Lomnytska M, Lukiyanchuk V, Hellman U, Souchelnyt- skyi S. TGFb1­regulated �roteins in human endothelial cells iden­ tified by two­dimensional gel electro�horesis and mass s�ectro­ metry. Proteomics 2004; 4: 995–1006. 40. Grimsby S, Jaensson H, Dubrovska A, et al. Proteomics­ based identification of �roteins interacting with Smad3: S�E�P­2 forms a com�lex with Smad3 and inhibits its transcri�tional acti­ vity. FE�S Letters 2004; 577: 93–100. 41. Souchelnytskyi S. TGF­β signaling and its role in cancer. Ex�erim Oncol 2002; 24: 3–12. 42. Sato M, Huragaki Y, Saika S, et al. Targeted disru�tion of TGF­beta/Smad3 signaling �rotects against renal tubulointersti­ tial fibrosis induced by unilateral obstruction. J �lin �nvest 2003; 112: 1486–94. 43. Schuijer M, Berns EMJ. TP53 and ovarian cancer. Human Mutation 2003; 21: 285–91. 44. Royds JA, Dower SK, Qwarnstrom EE, Lewis CE. �es�o­ nse of tumor cells to hy�oxia: role of �53 and NFk�. J �lin Pathol Mol Pathol 1998; 51: 55–61. 45. Shahin MS, Hughes JH, Sood AK, Buller RE. The �ro­ gnostic significance of �53 tumor su��ressor gene alterations in ovarian carcinoma. �ancer 2000; 89: 2006–17. 46. Cadwell C, Zambetti GP. The effects of wild­ty�e �53 tu­ mor su��ressor activity and mutant �53 gain­of­function on cell growth. Gene 2001; 277: 15–30. 47. Horiuchi A, Imai T, Shimizu M, et al. Hy�oxia­induced changes in the ex�ression of �EGF, H�F­1 al�ha and cell cycle­related molecules in ovarian cancer cells. �nticancer �es 2002; 22 (5): 2697–702. 2697–702.2697–702.–702.702. LINK BETWEEN ANGIOGENESIS IN OVARIAN CARCINOMA, р53 AND BRCA1 EXPRESSION, AND TNF-α / TGF-β PRODUCTION M.I. Lomnytska, N.A. Volodko, V.A. Barylka, S.I. Sushelnytsky, B.T. Bilynsky Summary. Studies were performed simultaneously to inves- tigate the activity of angiogenesis, р53 and BRCA1 expressi- on in the ovary cancer (OC) tissue, production of TNF-α and TGF-β in primary cell cultures of the same tumors, as well as the levels of these cytokines in the patients’ blood. TNF-α was shown to regulate the intra-tumor angiogenesis in OC on a fe- edback basis; i.e. its low concentration stimulates angiogenes- is, while its high concentration inhibits it. This cytokine crea- tes a favorable dose environment for simultaneous activation of intra-tumor angiogenesis and hematogenic metastatic dis- semination of OC. No link was observed between the conce- ntration of TGF-β in supernatants of OC cell cultures and the tumor microvasculation; however, TGF-β regulation of angi- ogenesis may be mediated by the activity of mediators of intra- cellular signaling. An activated angiogenesis in OC is associ- ated with low rates and levels of BRCA1 expression as well as hyperexpression of р53 in tumor cells. Key Words: angiogenesis, ovary cancer, TNF­α, TGF­β, р53, ����1. Адреса для листування: Ломницька М.І. 79011, Львів, вул. Кубанська, 23, кв. 5 E­mail: lomnytska@yahoo.com

Схожі ресурси