Проблемні питання антидемпінгового регулювання в Україні
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Datum: | 2009 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24471 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Проблемні питання антидемпінгового регулювання в Україні / О.С. Сяба // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 159. — С. 101-103. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-24471 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Сяба, О.С. 2011-07-14T11:43:42Z 2011-07-14T11:43:42Z 2009 Проблемні питання антидемпінгового регулювання в Україні / О.С. Сяба // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 159. — С. 101-103. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24471 uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемні питання антидемпінгового регулювання в Україні Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Проблемні питання антидемпінгового регулювання в Україні |
| spellingShingle |
Проблемні питання антидемпінгового регулювання в Україні Сяба, О.С. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title_short |
Проблемні питання антидемпінгового регулювання в Україні |
| title_full |
Проблемні питання антидемпінгового регулювання в Україні |
| title_fullStr |
Проблемні питання антидемпінгового регулювання в Україні |
| title_full_unstemmed |
Проблемні питання антидемпінгового регулювання в Україні |
| title_sort |
проблемні питання антидемпінгового регулювання в україні |
| author |
Сяба, О.С. |
| author_facet |
Сяба, О.С. |
| topic |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Культура народов Причерноморья |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| format |
Article |
| issn |
1562-0808 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24471 |
| citation_txt |
Проблемні питання антидемпінгового регулювання в Україні / О.С. Сяба // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 159. — С. 101-103. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT sâbaos problemnípitannâantidempíngovogoregulûvannâvukraíní |
| first_indexed |
2025-11-25T20:57:34Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:57:34Z |
| _version_ |
1850544116834762752 |
| fulltext |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
101
ИСТОЧНИКИ И ЛИТЕРАТУРА
1. А.С. Філіпенко. Глобальні форми економічного розвитку. Історія і сучасність. – К.: «Знання», 2007. –
670 с.
2. А.С. Філіпенко Міжнародні економічні відносини. Історія. – К.: «Либідь», 2006. . – 214 с.
3. Козак Ю.Г., Лук'яненко Д.Г., Макогон Ю.В. Міжнародна економіка: Навчальний посібник. – К.: «Ар-
тЕк», 2002. – 278 с.
4. Долгов С. И. Глобализация экономики. Новое слово или новое явление. Экономические проблемы на
рубеже веков. – М.: «Экономика», 2005. – 215 с.
5. Назарчук А.В. Этика глобализирующегося общества. – М.:«Директмедиа Паблишинг» , 2004. – 382 с.
6. Глобализация: вызов национальным экономикам. – Лоуренс Клейн профессор Пенсильванского уни-
верситета, лауреат Нобелевской премии по экономике (США). – 2004 г.
7. Федотова В. Г. Меняющийся мир и глобализация // Знание. Понимание. Умение. – 2005. – № 1. – С. 44-
55.
СЯБА О.С.
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ АНТИДЕМПІНГОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ
Що краще – повна лібералізація внутрішнього ринку чи його державне регулювання? Кожний суб’єкт
зовнішньоекономічної діяльності в Україні має свою точку зору на вирішення цього майже філософського
питання. Повільний, але неухильний рух України до вступу у Світову організацію торгівлі є аргументом на
користь саме лібералізації. Але це зовсім не означає відсутності можливості захисту інтересів суб’єкта зов-
нішньоекономічної діяльності в умовах сучасної ринкової економіки.
Антидемпінгове регулювання в системі зовнішньоекономічних зв'язків України посідає одне з провід-
них місць. З одного боку, політика економічного протекціонізму є нині одним із зовнішньоекономічних
пріоритетів нашої держави. З іншого боку, захищаючи національного товаровиробника в Україні, наша
держава не може повністю закрити внутрішній ринок для його основних конкурентів, тому що вона зале-
жить від критичного імпорту, а це вимагає підтримання показника експорту з України на високому рівні з
метою компенсування негативного впливу від'ємного торговельного балансу.
Питанням антидемпінгового регулювання у світових торговельних відносинах присвячено чимало нау-
кових праць і монографій, серед яких слід насамперед назвати праці С.Г. Осики, В.Т. Пятницького, Л.В.
Сабельникова, П.І. Хвойника, Ю.В. Шишкова, О.І. Шниркова. Серед зарубіжних авторів, що досліджують
зазначену проблематику, слід відзначити А.С. Богданова, Д.Ганінга, Д.Гартена, І.Н.Герчікову, І.В.Гладкіх
О.В. Данильцева, Р.Дейла, І.І.Дюмулена, І.Д. Іванова, П.Колієра, А.С.Кондакова, В.В.Коновалова,
В.Г.Кур'єрова, М.М.Лівенцева, П.Ллойда, Е.Є.Обмінського, О.В.Онищука, І.М.Осадчої, К.Стігмана,
Д.Франкліна, Б.Хокмена.
Актуальність досліджуваної теми полягає в тому, що антидемпінгова практика в Україні проводиться
не так давно – з 2000 року – і ні господарюючі суб’єкти, ні державні органи керування зовнішньоторгове-
льною політикою ще не в змозі фактично захищатися від недобросовісної конкуренції з боку іноземних ім-
портерів. Лібералізація зовнішньоторговельних відносин України разом із участю країни в СОТ породжує
ряд проблем для вітчизняних виробників, що пов’язані із недостатнім захистом їхніх інтересів, як на зовні-
шньоторговельній арені, так і на внутрішньому ринку з боку держави.
З-поміж інших питань антидемпінгового регулювання в системі зовнішньоекономічних зв’язків Украї-
ни особливо гостро стоїть проблема дієвості національного законодавства в цій сфері. Тому метою цього
дослідження є з’ясування місця і ролі антидемпінгового законодавства України в реальному захисті націо-
нальних товаровиробників від демпінгованого імпорту. А задачею – виділення основних проблем націона-
льного антидемпінгового законодавства і діяльності державних органів, що регулюють зовнішньоекономіч-
ні відносини.
Використання Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 7 червня 1996 р. №
236/96-ВР як одного з інструментів захисту інтересів суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності є досить
проблематичним. Основною проблемою є те, що закон визначає недобросовісну конкуренцію як дії, що су-
перечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності. Це визначення більш
придатне для використання в теорії, адже вислів «торгові та інші чесні звичаї» можна трактувати по-
різному.
Недосконалість цього закону також проявляється в главах 2 «Неправомірне використання ділової репу-
тації господарюючого суб’єкта (підприємця)» та 4 «Неправомірне збирання, розголошення та використання
комерційної таємниці» де наведено перелік порушень, який тільки звужує можливості вказаного норматив-
ного акта. Важко сказати як користуватися цими нормами, наприклад, на ринку верстатобудування чи сіль-
ськогосподарському ринку, для яких використання без дозволу чужих рекламних матеріалів, фірмового на-
йменування чи упаковки або копіювання зовнішнього вигляду виробу є зовсім неактуальним. Так само да-
леко не всіх товарів та послуг стосується можливість неправомірного збирання комерційної таємниці. Та-
ким чином, захиститись за допомогою цього Закону можуть далеко не всі суб’єкти зовнішньоекономічної
діяльності.
У світовій торгівельній практиці існує набагато ефективніший механізм захисту своїх інтересів від зазі-
хань іноземних конкурентів – особливі види мита. Перелік законодавчих актів – інструментів у боротьбі з
СЯБА О.С.
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ АНТИДЕМПІНГОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ
102
конкуренцією на українському ринку – наведено в Законі України «Про Єдиний митний тариф» від 5 люто-
го 1992 р. № 2097-XII. Стаття 11 цього нормативно-правового акта встановлює особливі види мита, які впе-
рше спробували «озброїти» вітчизняних виробників. Але фактично, на жаль, задекларувавши свої наміри,
нормотворці не розробили реальні механізми запровадження згаданих видів мита, тому ефекту дії цього за-
кону національні виробники помітили тільки після прийняття цілого пакету законодавчих актів, що зруши-
ли справу з мертвої точки [1].
Щоб залучити державну машину до боротьби з закордонними конкурентами, суб’єкт зовнішньоеконо-
мічної діяльності має довести, що ці конкуренти порушують законодавство України. На практиці найчасті-
ше застосовується Закон про демпінговий імпорт, оскільки демпінг належить до повсякденних реалій нашо-
го економічного життя.
Якщо національний виробник доведе державі, що іноземні конкуренти недобросовісно конкурують на
внутрішньому ринку, починається антидемпінгове розслідування з боку державних органів, покликаних за-
хищати національного виробника.
Розслідування з метою встановлення наявності та впливу демпінгу, про який стверджується, що він має
місце, а також величини демпінгової маржі розпочинається профільним Міністерством з порушення анти-
демпінгової процедури за скаргою, поданою національним товаровиробником або від його імені. Початок
антидемпінгового розслідування тягне за собою застосування обов’язкового запобіжного заходу – попере-
днього антидемпінгового мита.
Подання скарги до профільного Міністерства є досить тривалою за часом процедурою. Процедуру по-
дання скарги й порушення антидемпінгової процедури характеризує ст. 12 Закону «Про демпінговий ім-
порт». Така скарга має містити докази наявності демпінгу, обсяг та характер завданих збитків. У ній
обов’язково вітчизняному суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності слід зазначити такі відомості:
1) про товар (його повний опис), про який стверджується, що він є об’єктом демпінгу, назва країни
(країн) походження або експорту цього товару;
2) про кожного відомого експортера або іноземного виробника разом з переліком відомих осіб (фізи-
чних або юридичних), які імпортують товар, що є об’єктом скарги;
3) про ціни, за якими товар, який є об’єктом скарги, продається на внутрішньому ринку країни похо-
дження або експорту та про експортні ціни або про ціни, за якими товар вперше перепродається незалеж-
ному покупцю в Україні;
4) про обсяги й динаміку імпорту, про який стверджується, що він є демпінговим, вплив цього імпор-
ту на ціни подібного товару на ринку України, а також наслідок цього імпорту для національного товарови-
робника, який є результатом впливу двох зазначених факторів. Це підтверджується факторами й показни-
ками, що впливають на становище національного товаровиробника таким чином, як це зазначено в части-
нах 3 і 5 ст. 10 Закону про демпінговий імпорт (зниження цін, падіння обсягів продажу, прибутків, звужен-
ня ринку);
5) назви заявника та осіб, які входять до його складу, підтвердження відповідної дієздатності цих осіб,
обсяги й вартість виробництва ним в Україні подібного товару. Якщо скарга подається від імені національ-
ного товаровиробника, в ній зазначаються:
6) відомості про національного товаровиробника, від імені якого ця скарга подається, обсяги та вар-
тість його виробництва в Україні подібного товару; або
7) перелік усіх відомих українських виробників подібного товару (або об’єднань українських вироб-
ників подібного товару) та при можливості обсяг і вартість виробництва подібного товару цими виробни-
ками в Україні.
Скарга вважається поданою національним товаровиробником, якщо її підтримують українські вироб-
ники, сукупне виробництво яких становить понад 50% загального обсягу виробництва подібного товару.
Розслідування не порушується, якщо сукупне виробництво підприємств виробників, які підтримують скар-
гу, становить менше ніж 25% загального обсягу виробництва подібного товару національним товаровироб-
ником. У цьому разі, якщо на дату подання скарги до Міністерства заявника підтримують виробники, суку-
пне виробництво яких становить 25% чи більше (але менше ніж 50%) загального виробництва подібного
товару національним товаровиробником, цей заявник має протягом антидемпінгової процедури одержати
підтримку інших виробників для того, щоб до дати порушення розслідування (протягом 30-денного строку)
було встановлено, чи підтримують скаргу виробники, сукупне виробництво яких становить понад 50% за-
гального виробництва подібного товару національним виробником.
Крім скарги, яка вважається конфіденційною, потрібно подати ще ряд документів як конфіденційного,
так і не конфіденційного характеру. Будь-яку конфіденційну інформацію, яку заявник передає до Мінеко-
номіки, обов’язково потрібно супроводжувати неконфіденційним резюме. Таке резюме має бути настільки
деталізованим, щоб була зрозумілою суть переданої інформації. Якщо зацікавлені сторони не можуть скла-
сти неконфіденційне резюме, вони мають навести причини, що унеможливлюють подання резюме. В тако-
му випадку заміною резюме може бути тільки пояснювальна записка.
У процесі антидемпінгової процедури Міністерство водночас розглядає докази наявності демпінгу та
шкоди, які містяться у скарзі, оцінює їх достатність та обґрунтованість з метою прийняття рішення про по-
рушення антидемпінгового розслідування або про відмову в його порушенні.
Антидемпінгове розслідування не порушується щодо імпорту з країн - членів СОТ, обсяг якого стано-
вить менше ніж 1 відсоток загальних обсягів споживання в Україні товару, який є об'єктом відповідної ан-
тидемпінгової процедури, якщо разом обсяги цього імпорту із зазначених країн становлять менше ніж 3
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
103
відсотки обсягів споживання [2].
Отже, як ми можемо бачити, разом із лібералізацією зовнішньоекономічних відносин України, що було
пов’язано із вступом країни до СОТ, з’явилося багато проблем для національних товаровиробників. Відкри-
тий внутрішній ринок України зараз є ласим шматком для іноземних імпортерів, тому найголовнішим за-
вданням для уряду зараз є розробка максимально ефективного механізму захисту національної економіки
від проявів недобросовісної конкуренції з боку іноземних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Для
останніх зараз є природнім проведення політики боротьби на новому для себе ринку з імпортозаміщуваною
національною промисловістю, не нехтуючи і «забороненими» методами боротьби, як то демпінгований ім-
порт. Нажаль, сучасна система державного захисту українського товаровиробника залишає бажати кращо-
го: бюрократична машина профільних комітетів і відомств затримує винесення рішень і розв’язання нага-
льних питань, пов’язаних з розглядом справ щодо проявів недобросовісної конкуренції, чим спричиняє ве-
ликі втрати для національних товаровиробників [3].
Інша проблема стосується законодавства. Вступивши в СОТ, Україна «відкрила двері» для набагато
кращих, дешевших і технологічно досконаліших товарів з-за кордону, залишивши своїм товаровиробникам
нетехнологічні і малоконкурентоспроможні, по порівнянню із зарубіжними аналогами, ніші свідомості
українських споживачів. Механізми економічного законодавства сучасної ринкової України повинні були
бути направлені саме на поступову лібералізацію зовнішньоторговельних зв’язків, спонукаючи здоровою
конкуренцією національних виробників до поступового зменшення собівартості власної продукції за раху-
нок впровадження в виробництво більш нових і сучасних технологій, нових знань і умінь для підвищення
конкурентоспроможності товарів національного виробництва як на внутрішньому, так і на зовнішніх рин-
ках.
І останньою проблемою, на нашу думку, являється невисока економічна і соціальна активність
суб’єктів національного господарювання, громадянського суспільства і нерозвинута система інститутів вза-
ємодії державних органів і приватних підприємств, яка є в економічно розвинутих країнах.
Отже, проблема захисту національного виробника не є простою, як це здається на перший погляд. Це
комплексна проблема, яка потребує грамотного комплексного втручання в систему економічних і соціаль-
них відносин в країні. Торкаючись проблеми економічного розвитку, неможливо не торкатися соціальних
проблем або проблем, скажемо, державної розбудови. Тому ми не маємо права говорити однозначно і дава-
ти однозначні і односторонні поради щодо варіантів і способів розв’язання вищезгаданих проблем захисту
національного виробника, як не можливо розробити і впровадити комплекс методів, напрямлених для ви-
рішення тільки окресленого питання. Такі комплексні і системні проблеми потребують багато часу для їх
розв’язання і частіше за все буває простіше почати з самого початку, аніж намагатися переробити те, що є.
Тому сучасна криза – криза не тільки економічна. Це шанс ще раз почати все спочатку і за умови зва-
женого і прорахованого керування добитися успіху у всіх сферах громадського і державного життя.
ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА
1. Антидемпінгова політика Європейського Союзу: Практичний посібник для українських виробників та
експортерів. / Антидемпінгова служба Європейської Комісії, представництво України при ЄС при до-
помозі Hammond Suddards Edge. – К.: Катран груп, 2001 – 415 С.
2. Новицький В.Є. Міжнародна торгівля. – К.: Зовнішня торгівля, Ельга, 2007. – 264 С.
3. Петрова Г. Є. Економічна безпека в зовнішній торгівлі України на сучасному етапі // Економіка та дер-
жава. – 2007. – №1.
|