Особливості структури сумішей карбоксиметилцелюлози та карбоніл- або гідроксилвмісного полімеру

By using methods of x-ray structural analysis, we have established that there is a small amount of intermolecular hydrogen bonds between polar groups of carboxymethylcellulose and polyvinylpyrrolidone. As a result, the structure of these blends is homogeneous. This is a consequence of the noncompati...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2007
Main Authors: Штомпель, В.І., Овсянкіна, В.О., Керча, Ю.Ю.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2007
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2448
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Особливості структури сумішей карбоксиметилцелюлози та карбоніл- або гідроксилвмісного полімеру/ В.І. Штомпель, В.О. Овсянкіна, Ю.Ю. Керча // Доп. НАН України. — 2007. — N 8. — С. 144-150. — Библиогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2448
record_format dspace
spelling Штомпель, В.І.
Овсянкіна, В.О.
Керча, Ю.Ю.
2008-10-10T12:31:45Z
2008-10-10T12:31:45Z
2007
Особливості структури сумішей карбоксиметилцелюлози та карбоніл- або гідроксилвмісного полімеру/ В.І. Штомпель, В.О. Овсянкіна, Ю.Ю. Керча // Доп. НАН України. — 2007. — N 8. — С. 144-150. — Библиогр.: 13 назв. — укр.
1025-6415
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2448
By using methods of x-ray structural analysis, we have established that there is a small amount of intermolecular hydrogen bonds between polar groups of carboxymethylcellulose and polyvinylpyrrolidone. As a result, the structure of these blends is homogeneous. This is a consequence of the noncompatibility of the blend components. The intensity of intermolecular hydrogen bonds is increased in the blends of carboxymethylcellulose and poly(vinyl alcohol) that leads to the appearance of the microheterogeneous structure of blends which are enriched by poly(vinyl alcohol). It's the sign of a partial compatibility of components of this compound.
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Хімія
Особливості структури сумішей карбоксиметилцелюлози та карбоніл- або гідроксилвмісного полімеру
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Особливості структури сумішей карбоксиметилцелюлози та карбоніл- або гідроксилвмісного полімеру
spellingShingle Особливості структури сумішей карбоксиметилцелюлози та карбоніл- або гідроксилвмісного полімеру
Штомпель, В.І.
Овсянкіна, В.О.
Керча, Ю.Ю.
Хімія
title_short Особливості структури сумішей карбоксиметилцелюлози та карбоніл- або гідроксилвмісного полімеру
title_full Особливості структури сумішей карбоксиметилцелюлози та карбоніл- або гідроксилвмісного полімеру
title_fullStr Особливості структури сумішей карбоксиметилцелюлози та карбоніл- або гідроксилвмісного полімеру
title_full_unstemmed Особливості структури сумішей карбоксиметилцелюлози та карбоніл- або гідроксилвмісного полімеру
title_sort особливості структури сумішей карбоксиметилцелюлози та карбоніл- або гідроксилвмісного полімеру
author Штомпель, В.І.
Овсянкіна, В.О.
Керча, Ю.Ю.
author_facet Штомпель, В.І.
Овсянкіна, В.О.
Керча, Ю.Ю.
topic Хімія
topic_facet Хімія
publishDate 2007
language Ukrainian
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format Article
description By using methods of x-ray structural analysis, we have established that there is a small amount of intermolecular hydrogen bonds between polar groups of carboxymethylcellulose and polyvinylpyrrolidone. As a result, the structure of these blends is homogeneous. This is a consequence of the noncompatibility of the blend components. The intensity of intermolecular hydrogen bonds is increased in the blends of carboxymethylcellulose and poly(vinyl alcohol) that leads to the appearance of the microheterogeneous structure of blends which are enriched by poly(vinyl alcohol). It's the sign of a partial compatibility of components of this compound.
issn 1025-6415
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2448
citation_txt Особливості структури сумішей карбоксиметилцелюлози та карбоніл- або гідроксилвмісного полімеру/ В.І. Штомпель, В.О. Овсянкіна, Ю.Ю. Керча // Доп. НАН України. — 2007. — N 8. — С. 144-150. — Библиогр.: 13 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT štompelʹví osoblivostístrukturisumíšeikarboksimetilcelûlozitakarbonílabogídroksilvmísnogopolímeru
AT ovsânkínavo osoblivostístrukturisumíšeikarboksimetilcelûlozitakarbonílabogídroksilvmísnogopolímeru
AT kerčaûû osoblivostístrukturisumíšeikarboksimetilcelûlozitakarbonílabogídroksilvmísnogopolímeru
first_indexed 2025-11-25T23:31:32Z
last_indexed 2025-11-25T23:31:32Z
_version_ 1850582379212570624
fulltext 1. Гребенкин М.Ф., Иващенко А.В. Жидкокристаллические материалы. – Москва: Химия, 1989. – 288 с. 2. Matraszek J., Mieczkowski J., Szydlowska J., Gorecka E. Nematic phase formed by banana-shaped molecu- les // Liquid Crystals. – 2000. – 27, No 3. – P. 429–436. 3. Pat. 139852 DDR. Int. Cl3 CO7D 319/04. Verfahren zur Hersttellung kristallin – flussiger substituerter 1,3-Dioxane / H. – M. Vorbrodt, S. Deresch, D. Demus, Weißflog. – No 209707. – Publ. 23.01.80. 4. Kresse H., Wiegeleben A., Demus D., Zaschke H. Synthese und Eigenschaften substituerter 1,3-Dioxane // J. prakt. Chem. – 1981. – B. 323. – S. 902–913. 5. Pat. 4200580 US Int. Cl2 CO7D 319/04. Dioxanylphenylbenzoate liquid compounds / Y. Hsu. – No 17634. – Publ. 29.04.80. 6. Мурза М.М. Сафаров М.Г. Синтез и мезоморфные свойства производных 1,3-диоксана // V Конф. соцстран по жидким кристаллам : Тез. докл. (Одесса, 1983). – Одесса, Б. и., 1983. – Т. 1, ч. 1. – 40 с. 7. Безбородов В. С. Петрович А.П., Гринкевич О.А., Мартишонок В. В. Синтез и мезоморфные свой- ства транс-2-алкил-5-карбокси-1,3-диоксанов и их производных // Журн. орган. химии. – 1985. – 21, вып. 2. – С. 440–442. 8. Безбородов В.С. Синтез и мезоморфные свойства цис-транс-2-алкил-5-метил-5-карбокси-1,3-диокса- нов и их производных // Там же. – 1989. – 25, вып. 2. – С. 337–359. 9. Вейганд-Хильгетаг. Методы эксперимента в органической химии. – Москва: Химия, 1968. – 944 с. 10. Gray G.W., Brynmor J. Mesomorphism and chemical constitution. Part III. The effect of halogen substi- tution on the mesomorphism of the 4-alkoksibenzoic acids // J. Chem. Soc. – 1954. – P. 2556. 11. Пат. 5633 (2005). Україна. Бюл. изобрет. 2005. – № 3. – / Новiкова Н.С. Кiлiменчук О.Д., Кiн- драт’єва Р.В., Деркач Л. Г. 4(4-н-Алкоксибензоiлокси)-3-бромбензойнi кислоти, як промiжнi сполуки для синтезу рiдкокристалiчних матерiалiв. 12. Органикум. Практикум по органической химии. – Москва: Мир, 1979. – Т. 1. – 543 с. 13. Nystron R.F., Brown W.G. Reduction of organic compounds by lithium aluminium hydride. I. Aldehydes, ketones, esters, acid chlorides and acid anhydrides // J. Amer. Chem. Soc. – 1947. – 69. – P. 1197–1199. Поступило в редакцию 27.02.2007Физико-химический институт им. А.В. Богатского НАН Украины, Одесса УДК 661.728.8:539.2 © 2007 В. I. Штомпель, В.О. Овсянкiна, член-кореспондент НАН України Ю.Ю. Керча Особливостi структури сумiшей карбоксиметилцелюлози та карбонiл- або гiдроксилвмiсного полiмеру By using methods of x-ray structural analysis, we have established that there is a small amount of intermolecular hydrogen bonds between polar groups of carboxymethylcellulose and polyvi- nylpyrrolidone. As a result, the structure of these blends is homogeneous. This is a consequence of the noncompatibility of the blend components. The intensity of intermolecular hydrogen bonds is increased in the blends of carboxymethylcellulose and poly(vinyl alcohol) that leads to the appearance of the microheterogeneous structure of blends which are enriched by poly(vinyl alcohol). It’s the sign of a partial compatibility of components of this compound. Одним з простих методiв модифiкацiї полiмерiв для досягнення заданих властивостей є ство- рення на їх основi бiнарних сумiшей з вiдповiдним полiмером (олiгомером), який проявляє 144 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №8 одну чи кiлька необхiдних властивостей [1]. Залежно вiд величини енергiї парних взає- модiй рiзно- (E12) та однойменних (E11, E22) макромолекул, компоненти сумiшей будуть несумiсними: E11 > E12 < E22, сумiсними: E11 6 E12 > E22 або утворювати iнтерполiмернi комплекси, як крайнiй випадок їх сумiщення: E11 < E12 > E22. Як вiдомо, структура сумiшi термодинамiчно несумiсних компонентiв є наслiдком супер- позицiї структури кожного компонента [2], тодi як структура сумiшей сумiсних полiмерiв або iнтерполiмерних комплексiв (IПК) може не мати ознак структури компонетiв [3–5], оскiльки особливо у випадку IПК можливе утворення нового типу полiмерного матерiа- лу [3]. У зв’язку з цим, було поставлено за мету вивчити особливостi перебiгу процесiв струк- туроутворення та взаємодiї компонентiв у бiнарних сумiшах карбоксиметилцелюлози та карбонiл- або гiдроксилвмiсного полiмеру. Для проведення дослiджень використовували такi водорозчиннi полiмери: карбоксиметилцелюлоза (КМЦ), виробництва фiрми “Merck”, ММ = 56000, ступiнь за- мiщення ОН-груп на ОСН2СООН-групи становить 84%; полiвiнiлпiролiдон (ПВП) з хiмiчною будовою є полiмером високого рiвня очистки з ММ = 9000; полiвiнiловий спирт (ПВС) з хiмiчною будовою є полiмером виробництва фiрми “Aldrich” з ММ = 9500. Отримання сумiшей виконували шляхом змiшування вiдповiдної кiлькостi порошкiв 1 i 2 полiмерiв з подальшим додаванням води до утворення 20%-го водного розчину. Змiшування полiмерiв проходило спочатку при t = (20 ± 2) ◦С протягом 30 хв, а потiм при t = (85 ± ± 1) ◦С протягом 2 год. Сумiшi дослiджували у виглядi плiвок, отриманих на поверхнi тетрафтороетиленових пластин. Висушування плiвок здiйснювали на повiтрi (t = (20 ± ± 2) ◦С) до постiйної ваги. Позначення сумiшей вiдображало вмiст у їх складi масової частки ПВП або ПВС. ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №8 145 Рис. 1. Експериментальнi (кружки) та розрахованi (пунктир) ширококутовi рентгенiвськi дифрактограми бiнарних сумiшей КМЦ i ПВП, в яких масова частка ПВП становила: 0 (1 ), 0,3 (2 ), 0,5 (3 ), 0,7 (4 ), 1,0 (5 ) Характер просторового розташування фрагментiв макроланцюгiв вихiдних полiмерiв i їх сумiшей вивчали методом ширококутового розсiювання рентгенiвських променiв за до- помогою рентгенiвського дифрактометра ДРОН-4-07, рентгенооптична схема якого викона- на за методом Дебая–Шеррера (на “проходження” первинного пучка випромiнювання через зразок, що вивчається). Мiкрогетерогенну структуру сумiшей дослiджували методом малокутового розсiювання рентгенiвських променiв за допомогою малокутової рентгенiвської камери КРМ-1 iз щiлин- ним колiматором, виконаним за методом Краткi, геометричнi параметри якої задовольняли умови нескiнченної висоти первинного пучка випромiнювання [6]. Експериментальнi профi- лi iнтенсивностi нормували на величину фактора послаблення первинного пучка зразками сумiшей, а також на їх розсiювальний об’єм. Процедуру внесення колiмацiйної поправки в нормованi профiлi iнтенсивностi (приведення їх до точкової колiмацiї) виконували за ме- тодом Шмiдта [7]. Усi дослiдження проводили в СuKα -випромiнюваннi, монохроматизованому Ni-фiльт- ром. Аналiз ширококутових рентгенiвських дифрактограм бiнарних сумiшей КМЦ i карбо- нiлвмiсного полiмеру (ПВП) (рис. 1) показав, що як вихiднi гомополiмери, так i отриманi на їх основi сумiшi є аморфними. Прояв двох асиметричних та рiзних за iнтенсивнiстю дифракцiйних максимумiв на рентгенiвськiй дифрактограмi КМЦ (ПВП–0), кутове по- ложення (2θmax) яких дорiвнює 8,5◦ i 20,5◦, вказує на близький порядок при трансляцiї у просторi фрагментiв як основних макроланцюгiв, що складаються iз глюкозидних цик- лiв, так i їх бокових (метилкарбоксильних) вiдгалужень. Середня бреггiвська вiдстань (d) мiж основними макроланцюгами, з урахуванням кутового положення основного за iнтен- сивнiстю дифракцiйного максимуму (2θmax = 20,5◦), становить 0,43 нм, а мiж їх боковими вiдгалуженнями — 1,04 нм. У свою чергу, на ширококутовiй рентгенiвськiй дифрактограмi вихiдного ПВП (ПВП-1) теж присутнi два дифракцiйнi максимуми дифузного типу при 2θmax = 10,6◦ i 2θmax = 146 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №8 Рис. 2. Профiлi iнтенсивностi малокутового розсiювання рентгенiвських променiв бiнарних сумiшей КМЦ i ПВП, в яких масова частка ПВП становила: 0 (1 ), 0,3 (2 ), 0,5 (3 ), 0,7 (4 ), 1,0 (5 ) = 21,5◦. Як вiдомо, основний за iнтенсивнiстю дифракцiйний максимум 2θmax = 10,6◦ харак- теризує близький порядок при трансляцiї у просторi фрагментiв пiромелiтових циклiв [5], тодi як дифракцiйний максимум 2θmax = 20,5◦ вказує на близький порядок у просторовому розмiщеннi фрагментiв вiнiлових (основних) макроланцюгiв. Враховуючи те, що третиннi атоми азоту ПВП екранованi основними макроланцюгами та пiромелiтовими циклами [1, 8] вiд протонування їх, наприклад, СООН-групами КМЦ, то полiмер–полiмерна (iнтермолекулярна) взаємодiя мiж макромолекулами КМЦ i ПВП мо- же реалiзуватися лише завдяки Н-зв’язкам. Ознакою iснування iнтерполiмерної взаємодiї в сумiшах КМЦ — ПВП може бути вiдхилення їх експериментальних ширококутових ди- фрактограм вiд розрахованих за принципом адитивних внескiв компонентiв сумiшей у ди- фракцiйну картину: Iadd = w1I1 + w2I2, де w1, w2 i I1, I2 — масова частка та експериментальнi значення iнтенсивностi розсiювання рентгенiвських променiв компонентiв сумiшей. Як випливає з вiдмiнностi експерименталь- них й адитивних ширококутових рентгенiвських дифрактограм (кривi 2–4 ), мiж компонен- тами сумiшей iснують iнтермолекулярнi Н-зв’язки. Дослiдженнями методом малокутового розсiювання рентгенiвських променiв (рис. 2) доведено, що як вихiднi карбоксил-(ПВП-0) i карбонiлвмiсний (ПВП-1) полiмери, так i їх сумiшi характеризуються гомогеннiстю структури. На це вказують рiзкий спад iнтенсивно- стi на профiлях розсiювання та проходження через початок координат графiкiв Руланда [9], представлених у виглядi функцiї s3Ĩ(s) − f(s3), де s — скалярна величина одиничного ве- ктора у просторi зворотної гратки (s = 2 sin θ/λ); I(s) — iнтенсивнiсть розсiювання без поправки на колiмацiйну похибку. Однак у випадках сумiщення або утворення iнтерполi- мерних комплексiв у сумiшах двох полiмерiв має мiсце екстремальна змiна мiкрогетеро- генної структури [4, 10], навiть коли вихiднi полiмери характеризуються гомогенним або слабогетерогенним станом структури [11]. ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №8 147 Рис. 3. Експериментальнi (кружки) та розрахованi (пунктир) ширококутовi рентгенiвськi дифрактограми бiнарних сумiшей КМЦ i ПВС, в яких масова частка ПВС становила: 0 (1 ), 0,33 (2 ), 0,50 (3 ), 0,67 (4 ), 1,00 (5 ) Таким чином, проведенi структурнi дослiдження бiнарних сумiшей карбоксил- i карбо- нiлвмiсного полiмерiв (КМЦ i ПВП) дозволяють зробити висновок, що в даних системах iснує незначна кiлькiсть iнтермолекулярних Н-зв’язкiв, однак компоненти сумiшей зали- шаються термодинамiчно несумiсними. У зв’язку з цим, виникає необхiднiсть проведення дослiджень сумiшей карбоксиметилцелюлози i гiдроксилвмiсного полiмеру, тобто ПВС. Так, аналiз ширококутових рентгенiвських дифрактограм сумiшей КМЦ — ПВС (рис. 3) пока- зав, що в сумiшах аморфного (КМЦ) та аморфно–кристалiчного (ПВС) полiмерiв iснують структурнi змiни, якi не є характерними для вихiдних полiмерiв. Зокрема, прояв дифрак- цiйного максимуму дифузного типу при 2θmax = 8,5◦ на дифрактограмi похiдної целюлози (ПВС-0) характеризує близький трансляцiйний порядок метилкарбоксильних бокових вiд- галужень макроланцюгiв цього полiмеру. В свою чергу, на ширококутовiй дифрактограмi ПВС-1 має мiсце прояв (на фонi “аморфного гало” при 2θmax ∼ 20◦) лише чiткого ди- фракцiйного максимуму при 2θmax = 19,4◦, що характеризує кристалiчну структуру цього полiмеру. Ефективний розмiр кристалiтiв (L) ПВС, згiдно з рiвнянням Шеррера [12]: L = 0,9λ β cos θmax , де λ — довжина хвилi характеристичного рентгенiвського випромiнювання; β — кутова пiвширина дифракцiйного максимуму, за яким вiдбувається розрахунок, дорiвнює 7,3 нм. Звертає на себе увагу той факт, що в кутовiй областi 2θ = 6,7 . . . 13,0◦ на дифрактограмi ПВС-1 змiну iнтенсивностi розсiювання рентгенiвських променiв має вигляд прямої лiнiї при вiдсутностi прояву дифракцiйного максимуму. Однак на дифрактограмi сумiшi ПВС-0,67 в указанiй кутовiй областi має мiсце прояв чiткого дифракцiйного максимуму дифузного типу при 2θmax ≈ 10,6◦, що свiдчить про структурнi змiни, викликанi iнтермолекулярною взаємодiєю компонентiв цiєї сумiшi. Характерно, що зi зменшенням вмiсту ПВС i збiль- шенням вiдповiдної кiлькостi КМЦ у сумiшах даний дифракцiйний максимум змiщується в кутову область його прояву на дифрактограмi КМЦ (ПВС-0), при цьому кутове положе- ння (2θmax) дифракцiйного максимуму становить 9,8◦ (ПВС-0,50) i 9,3◦ (ПВС-0,33), тобто 148 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №8 Рис. 4. Профiлi iнтенсивностi малокутового розсiювання рентгенiвських променiв бiнарних сумiшей КМЦ i ПВС, в яких масова частка ПВС становила: 0 (1 ), 0,33 (2 ), 0,50 (3 ), 0,67 (4 ), 1,00 (5 ) має мiсце зменшення iнтенсивностi полiмер–полiмерних взаємодiй у мiру зростання вмiсту КМЦ у сумiшах. Порiвняння експериментальних дифракцiйних кривих та розрахованих за принципом адитивних внескiв компонентiв сумiшей КМЦ — ПВС вказує на те, що у випадку вiдсутно- стi iнтермолекулярних взаємодiй дифракцiйних максимумiв (при 2θmax = 8,5◦) на дифра- ктограмi ПВС-0 мав би мiсце на всiх дифракцiйних кривих сумiшей даного типу. Виявлене iснування iнтермолекулярних взаємодiй, iнтенсивнiсть яких зменшується у мi- ру збiльшення вмiсту КМЦ у сумiшах КМЦ — ПВС, знаходить пiдтвердження i в даних малокутової рентгенографiї. Так, на пiдставi аналiзу профiлiв iнтенсивностi малокутово- го розсiювання цих систем, представлених як у виглядi залежностi I − f(s) (рис. 4), так i в координатах Руланда [9], зроблено висновок, що мiкрогетерогеннiсть структури має мiсце для ПВС-1, а також у сумiшах ПВС-67 i ПВС-0,5, однак перiодичнiсть при розташу- ваннi мiкрообластей гетерогенностi у просторi вiдсутня. На це вказує вiдсiкання вiдрiзка на осi ординат при апроксимацiї графiкiв Руланда до значень s = 0, а також вiдсутнiсть iнтерференцiйного максимуму на профiлях iнтенсивностi малокутового розсiювання рент- генiвських променiв вихiдного ПВС та сумiшей, в яких масова частка ПВС становить 0,67 i 0,50, проте найвищим рiвнем гетерогенностi структури, судячи з величини iнварiанта По- рода [13], характеризується сумiш ПВС-0,67. Отже, якщо складовими мiкрогетерогенної структури чистого ВПС є кристалiти та аморфнi мiкрообластi, то зростання рiвня гетеро- генностi в сумiшах ПВС-0,67 є наслiдком утворення значної кiлькостi iнтермолекулярних водневих зв’язкiв. Розрахунок такого структурного параметра, як дiапазон гетерогенностi (lp), значення якого безпосередньо пов’язане з середнiм дiаметром мiкрообластей гетерогенностi (〈l1〉, 〈l2〉) у двофазовiй системi [9]: lp = φ2〈l1〉 + φ1〈l2〉 (тут φ1, φ2 — об’ємна частка полiмерiв у сумiшi), показав, що зi збiльшенням масової частки ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №8 149 ПВС у сумiшах вiд 0,5 до 0,67 величина параметра lp зростає з 6,9 до 11,1 нм, тодi як для вихiдного ПВС-1 lp ≈ 7,5 нм. Таким чином, проведеними структурними дослiдженнями встановлено, що в бiнарних сумiшах аморфних полiмерiв (КМЦ — ПВП) iснує лише незначна кiлькiсть iнтермолеку- лярних Н-зв’язкiв, однак компоненти сумiшей залишаються термодинамiчно несумiсними. Iнтенсивнiсть iнтермолекулярних Н-зв’язкiв є дещо вищою у сумiшах аморфного та аморф- но-кристалiчного полiмерiв (КМЦ — ПВС) i зумовлює появу мiкрогетерогенностi структури в їх об’ємi, коли масова частка ПВС становить 0,5 до 0,67, що є ознакою часткової сумiсно- стi компонентiв сумiшей даного складу. 1. Кулезнев В.Н. Смеси полимеров. – Москва: Химия, 1980. – 300 с. 2. Липатов Ю.С., Шилов В.В., Гомза Ю.П., Кругляк Н. Е. Рентгенографические методы исследования полимеров. – Киев: Наук. думка, 1982. – 296 с. 3. Кабанов В.А., Паписов И.М. Комплексообразование между комплементарными синтетическими по- лимерами и олигомерами в разбавленных растворах // Высокомолек. соединения. Сер. А. – 1979. – 21, № 2. – С. 243–281. 4. Штомпель В.И., Керча Ю.Ю., Сухорукова С.А. и др. Исследование структурной морфологии сме- сей полиуретансемикарбазид – поливинилпирролидон // Там же. – 2001. – 43, № 1. – С. 129–134. 5. Штомпель В.И. Микрофазовая структура и свойства модифицированных уретансодержащих поли- меров: Дис. . . . д-ра хим. наук / Ин-т химии высокомолек. соединений НАН Украины. – Киев, 2003. – 309 с. 6. Kratky O., Pilz I., Schmitz P. Absolute intensity measurement of small-angle x-ray scattering by means of a standard sample // J. Colloid and Interface Sci. – 1966. – 21, No 1. – P. 24–34. 7. Schmidt P.W., Hight R. J. Slit height corrections in small angle x-ray scattering // J. Appl. Crystallogr. – 1960. – 13, No 1. – P. 480–483. 8. Kaczmarek H., Szalla A., Kaminska A. Study of poly(acrylic acid) – poly(vinylpyrrolidone) complexes and their photostability // Polymer. – 2001. – 42, No 15. – P. 6057–6069. 9. Perret R., Ruland W. Eine verbesserte Auswertungsmethode fur die Rхntgenklei-newinkelstreuung von Hochpolymeren // Kolloid-Z. + Z. Polym. – 1971. – В. 247. – S. 835–843. 10. Сhen J., Zhang J., Zhu T. et al. Blends of thermoplastic polyurethane and polyether-polyimide: preparation and properties // Polymer. – 2001. – 42, № 4. – P. 1493–1500. 11. Керча Ю.Ю., Штомпель В.И., Гайдук Р.Л. Особенности процессов структурообразования при фор- мировании интерполимерных комплексов в смесях аминсодержащего полиуретана и сополимера сти- рола с акриловой кислотой // Высокомолек. соединения. – 2005. – 45, № 1. – С. 130–136. 12. Гинье А. Рентгенография кристаллов: Теория и практика. – Москва: Физматгиз, 1961. – 604 с. 13. Porod G. General theory // Small-angle x-ray scattering / Ed. by O. Glatter, O. Kratky. – London: Acad. press, 1982. – P. 17–51. Надiйшло до редакцiї 07.02.2007Iнститут хiмiї високомолекулярних сполук НАН України, Київ 150 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №8