Вплив чинників зовнішнього середовища на ефективність управління підприємством
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Datum: | 2009 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24511 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Вплив чинників зовнішнього середовища на ефективність управління підприємством / Л.М. Христенко // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 161. — С. 147-153. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-24511 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Христенко, Л.М. 2011-07-14T22:12:36Z 2011-07-14T22:12:36Z 2009 Вплив чинників зовнішнього середовища на ефективність управління підприємством / Л.М. Христенко // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 161. — С. 147-153. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24511 uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Вплив чинників зовнішнього середовища на ефективність управління підприємством Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Вплив чинників зовнішнього середовища на ефективність управління підприємством |
| spellingShingle |
Вплив чинників зовнішнього середовища на ефективність управління підприємством Христенко, Л.М. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title_short |
Вплив чинників зовнішнього середовища на ефективність управління підприємством |
| title_full |
Вплив чинників зовнішнього середовища на ефективність управління підприємством |
| title_fullStr |
Вплив чинників зовнішнього середовища на ефективність управління підприємством |
| title_full_unstemmed |
Вплив чинників зовнішнього середовища на ефективність управління підприємством |
| title_sort |
вплив чинників зовнішнього середовища на ефективність управління підприємством |
| author |
Христенко, Л.М. |
| author_facet |
Христенко, Л.М. |
| topic |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Культура народов Причерноморья |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| format |
Article |
| issn |
1562-0808 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24511 |
| citation_txt |
Вплив чинників зовнішнього середовища на ефективність управління підприємством / Л.М. Христенко // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 161. — С. 147-153. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT hristenkolm vplivčinnikívzovníšnʹogoseredoviŝanaefektivnístʹupravlínnâpídpriêmstvom |
| first_indexed |
2025-11-26T04:06:48Z |
| last_indexed |
2025-11-26T04:06:48Z |
| _version_ |
1850611040124928000 |
| fulltext |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
147
рополь: ДОЛЯ. – 2007. – 384 с.
4. Национальные положения (стандарты) бухгалтерского учета: нормативная база. Новая редакция. – Х.:
Курсор, 2005. – 236 с.
5. Хозяйственный кодекс Украины. – Х. ООО «Одиссей», 2005. – 256 с.
6. Философский словарь / Под ред. И.Т. Фролова. - 4-е изд.-М.: Политиздат, 1981. - 445 с.
7. Мазур И.И. Шапиро В.Д. Ольдероге Н.Г. Эффективный менеджмент: Уч. пос. для вузов. Высшая школа
2003.- 555 с.
8. Сетров М. Основы функциональной теории организации. – Л.: Наука, 1972. – 156 с.
9. Боголепов В.П. О состоянии и задачах развития общей теории организации // Организация управления.
М: Наука, 1968. – С. 46-60.
10. Черкасова Ю.А. КИС: Бюджетирование – эффективное планирование деятельности промышленных
предприятий. [Электронный ресурс]. Режим доступа к сайту: http:// infpotoki.narod.ru/
11. Крутов С. В. Производство + Психология. [Электронный ресурс]. psyfactor.org/lib/krutov0.htm
12. Загородній, А.Г., Вознюк Г.Л. Фінансово-економічний словник. – Львів: Видавництво Національного
університету „Львівська політехніка”, 2005. – 714 с.
13. Мочерний С. Синергетічний підхід в економічному дослідженні // Економіка України. – 2001. -- № 5. –
С. 44-51.
14. Тыщенко А.Н., Кизим Н.А., Догадайло Я.В. Экономическая результативность деятельности предпри-
ятия: Монография. – Х.: ИД «ИНЖЕК», 2005. – 144с.
15. Большой экономический словарь / [под ред. А.Н. Азрилияна]. – 5-е изд. доп. и перераб. / М.: Институт
новой экономики, 2002.–1280 с.
16. Экономико-математический энциклопедический словарь / [гл. ред. В.И. Данилов-Данильян] – М.:
Большая Российская энциклопедия: Издательский дом «Инфра – М», 2003. – 688 с.
Христенко Л.М.
ВПЛИВ ЧИННИКІВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ЕФЕКТИВНІСТЬ
УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
Актуальність теми. В умовах ринкової економіки забезпечення ефективності управління є метою
будь-якого підприємства, оскільки саме ефективність управління забезпечує успішне функціонування та
розвиток всіх організаційно-господарчих ланок його діяльності. Не існує жодного підприємства, яке б не
мало зовнішнього оточення та не знаходилося з ним у взаємозв’язку. Будь-яке підприємство має потребу в
постійному отриманні із зовнішнього середовища початкових ресурсів для забезпечення своєї
життєдіяльності. З іншого боку, кожне підприємство має віддавати продукт своєї кінцевої діяльності у
зовнішнє середовище як компенсацію за отримання ресурсів. Як тільки рвуться зв’язки із зовнішнім сере-
довищем, підприємство гине. Одтак ефективність управління визначається не лише впливом чинників
внутрішнього середовища, які є безперечно важливими для діяльності підприємства, а й чинниками
зовнішнього середовища. В зв’язку з цим є актуальним питання щодо виявлення чинників зовнішнього се-
редовища, які впливають на ефективність управління підприємством.
Аналіз попередніх досліджень та останніх публікацій. З метою дослідження питання щодо складу
чинників зовнішнього середовища та їх впливу на ефективність управління підприємством вивчені праці
таких авторів як Н. Тулєнков, І.І. Мазур, В.Д. Шапіро, Н.Г. Ольдерогге, М.М. Максимцов, А.В. Ігнатьєва,
М.А. Комаров, Н.І. Кабушкін, П.В. Журавльов, Р.С. Седегов, В. Г. Янчевський, М. Вудкок, Д. Френсіс, Р.
Каплан, Д. Нортон, Е. Нілі, К.Адамс, М.Кеннерлі, З.П. Румянцева та ін. Аналіз праць зазначених авторів
показав, що в управлінській науці на сьогоднішній день розглядається багато різноманітних чинників ефек-
тивності управління. Однозначності в поглядах щодо складу чинників як внутрішнього, так і зовнішнього
середовища, які впливають на ефективність управління підприємством, серед різних авторів не існує.
Метою статті є виявлення чинників зовнішнього середовища, які впливають на ефективність
управління підприємством, та дослідження характеру впливу таких чинників.
Виклад основного матеріалу. Завдання об’єктивної оцінки ефективності управління підприємством
потребує визначення основних чинників. Чинники розуміються як суттєві обставини, умови, причини або
параметри будь-якого явища чи процесу.
Різними авторами пропонується багато різноманітних чинників, що впливають на ефективність
управління. Перелік чинників, що впливають на ефективність управління підприємством, на думку різних
авторів, наведено в табл. 1.
Результати аналізу виділених підходів до визначення чинників ефективності управління дають змогу
констатувати, що, по-перше, немає єдиного підходу до визначення комплексу чинників ефективності
управління. Авторами пропонуються абсолютно різний їх набір, який базується на підходах до визначення
ефективності управління. По-друге, кожен з поданих підходів до визначення чинників ефективності
управління є не повним. Основними загальними недоліками підходів до визначення переліку чинників ефе-
ктивності управління є:
− одноелементність набору чинників або набір чинників за неповним комплексом елементів системи
управління, що не дає можливості отримувати повну характеристику умов і параметрів ефективності
управління;
Христенко Л.М.
ВПЛИВ ЧИННИКІВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ЕФЕКТИВНІСТЬ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
148
− відсутність у деяких підходах урахування чинників зовнішнього середовища, коли втрачається харак-
теристика адаптованості підприємства до умов зовнішнього середовища, і навпаки, виділення чинників
ефективності управління тільки на основі чинників зовнішнього середовища, коли не враховуються
умови та параметри функціонування внутрішніх елементів системи управління;
− недостатня деталізація чинників за виділеними напрямами, що не дає можливості отримувати повну
характеристику окремих елементів системи управління з позиції ефективності їх функціонування.
Таблиця 1. Перелік чинників, що впливають на ефективність управління підприємством
Автори Групи чинників, які визначають ефективність управління
Н. Тулєнков
[14, с. 4]
Сприятливе зовнішнє середовище; правильно сформована стратегія; якість людських, а
особливо управлінських ресурсів
І.І. Мазур,
В.Д. Шапіро,
Н.Г. Ольдерогге
[6, с. 477]
Постійно адаптовані до зовнішніх умов місія, цілі та стратегія розвитку підприємства; стра-
тегічно орієнтована, адаптована, оптимальна структура управління; висококомпетентний
персонал; ефективна система ведення бізнесу та управління; сучасна організаційна культу-
ра. Максимальна увага до споживачів; розгляд людини як головного ресурсу підприємства;
орієнтація на дії; розвиток самостійності; орієнтація на загальні цінності підприємства;
вірність своїй справі простота та скромність; наявність сильних лідерів.
М.М. Максимцов,
А.В. Ігнатьєва,
М.А. Комаров [7, с. 317]
Потенціал трудового колективу; засоби виробництва; соціальні аспекти діяльності
підприємства; культуру організації.
Н.І. Кабушкін
[3, с. 204]
Ієрархія в прийнятті рішень; використання цільових міжфункціональних груп; використан-
ня прямих горизонтальних взаємозв’язків при прийнятті рішень; централізація керівництва
при прийнятті рішень.
П.В. Журавльов,
Р.С. Середова,
В. Г. Янчевського
[13, с. 481]
Чинники ефективності управлінської праці; чинники економічності системи управління;
чинники ефективності функціонування виробництва.
М. Вудкок,
Д. Френсіс
[6, с. 491]
Уміння управляти собою; чіткі особисті цінності; чіткі власні цілі; активний саморозвиток;
уміння вирішувати проблеми; творчий підхід до роботи; вміння керівника суттєво впливати
на людей; використання особливостей управлінської праці; гарні навички керівництва;
вміння навчати; висока спроможність формувати колектив.
Р. Каплан
Д. Нортон
[10, с. 292]
Чинники фінансової діяльності; чинники стосунків зі споживачами; чинники внутрішніх
бізнес-процесів; чинники навчання та розвитку; чинники трудових ресурсів.
Е. Нілі,
К.Адамс,
М.Кеннерлі
[9, с. 165]
Задоволеність потреб та вклад зацікавлених сторін; напрями стратегій для задоволення по-
треб заінтересованих сторін; процеси, необхідні для виконання певних стратегій; можли-
вості, необхідні для управління процесами.
З.П. Румянцева
[12, с. 288]
Чинники економічної ефективності; чинники внутрішньої інтеграції та координації; чин-
ники адаптивності та реагування на зовнішнє середовище; чинники використання людсь-
кого капіталу.
У зв’язку з указаними недоліками існуючих підходів до визначення переліку чинників ефективності
управління підприємством виникає необхідність установлення найбільш повного та детального їх складу.
Оцінку ефективності управління доцільно проводити на основі системного підходу. За цим підходом
підприємство розглядається як відкрита соціально-економічна система, кожен з елементів якої має свої ви-
значені й обмежені характеристики, а завдання управління зводиться до інтеграції та координації таких
системоутворювальних елементів. Тому вибір чинників ефективності управління має проводитися за умови,
що всі чинники, які впливають ефективність управління, з одного боку, мають відповідати загальним ха-
рактеристикам системи управління, а з іншого, досить детально характеризувати окремі елементи системи.
Як загальні характеристики системи управління виділяють такі: виживання або адаптованість, опера-
тивність, організованість, економічність і результативність [5, с. 266; 6, с. 198; 11, с. 39].
Виживання або адаптованість розглядається як можливість існування підприємства якомога довше. Це
може тривати дуже довго, тому що підприємства мають потенціал існувати нескінченно. Однак, для того,
щоб залишатися сильними й вижити, більшості підприємств доводиться періодично змінювати свої цілі
(адаптуватися), вибираючи їх відповідно до змін і потреб зовнішнього середовища. Важливою характери-
стикою системи управління є оперативність, тобто своєчасність дій задля потреб діяльності підприємства.
Економічність системи управління характеризує спроможність упливати на об’єкт управління з найменши-
ми витратами трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Організованість або раціональність системи
управління полягає в спроможності забезпечення чіткої організаційної взаємодії управління з різними на-
прямами діяльності підприємства. Це виражається в рівні централізації, спеціалізації та інтеграції системи
управління.
Такі характеристики як оперативність, економічність, організованість відображають ефективність
управління в різних його проявах. Ці характеристики виділені з позиції самого процесу управління. Харак-
теристика виживання встановлена з позиції взаємодії підприємства із зовнішнім середовищем.
З позиції результату управління підсумковою характеристикою системи управління підприємством є
результативність, тобто рівень досягнення певних якісних та кількісних результатів діяльності
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
149
підприємства. Результативність, у свою чергу, є комплексною категорією яка містить дієвість, еко-
номічність діяльності підприємства, якість продукції, прибутковість, продуктивність, якість трудового жит-
тя, інноваційну активність та ін. [5, с. 265; 6, с. 198].
Отже, виживання, оперативність, організованість, економічність і результативність є найважливішими
характеристиками функціонування системи управління, тобто відображають її ефективність. Говорити про
ефективність управління можна тільки тоді, коли підприємство досягає встановлених результатів, не всту-
паючи у протиріччя із зовнішнім середовищем, а тому ключові чинники ефективності управління перебу-
вають у двох сферах: у зовнішній (де підприємство одержує всі види ресурсів, у тому числі інформацію) і
внутрішній (її сильні й слабкі сторони створюють ті чи інші передумови для перетворення ресурсів на про-
дукцію та послуги). Чинники внутрішнього середовища впливають на внутрішню ефективність управління
підприємством, і, як правило, визначаються відповідно до елементів самої системи управління та процесів,
що проходять всередині цієї системи. Але говорити про ефективність управління, спираючись лише на
чинники внутрішнього середовища не є правильним, тому як не менш важливою стороною ефективності
управління є зовнішня ефективність, на яку впливають чинники зовнішнього середовища.
Під зовнішнім середовищем розуміють сукупність чинників, вплив яких сприяє функціонуванню, ви-
живанню та ефективності управління підприємством, і які воно має враховувати у своїй діяльності [5, с. 70;
11, с. 24]. Єдиний підхід до складу чинників зовнішнього середовища в працях різних авторів зустріти важ-
ко [5, с. 70; 6, с. 43; 9, с. 166; 11, с. 24; 13, с. 12]. Головна відмінність складу чинників полягає в їх де-
талізації. Всі автори зазначають обов’язкове виділення серед чинників зовнішнього середовища чинників
прямого впливу та чинників непрямого впливу, а також контрольованих і неконтрольованих чинників.
Чинники зовнішнього середовища прямого впливу проявляються в таких формах як поведінка поста-
чальників і споживачів, зміна законодавства щодо господарських питань, постанови місцевих органів
управління, склад і поведінка конкурентів. Як чинники непрямого впливу можуть виступати політична си-
туація в країні, рівень розвитку науково-технічного прогресу та ін. Контрольованість чинників зовнішнього
середовища визначається спроможністю підприємства змінювати їх вплив. Так, наприклад, підприємство
може самостійно вибрати постачальників сировини та капіталу, споживачів своєї продукції, але воно не в
змозі контролювати поведінку постачальників, рівень конкуренції в галузі або регіоні. Слід також зазначи-
ти, що виділені види чинників зовнішнього середовища можуть здійснювати вплив в нерозривному по-
єднанні між собою.
Визначення переліку чинників зовнішнього середовища, які впливають на ефективність управління
підприємством, ґрунтується на встановленні суб’єктів зовнішнього середовища, з якими підприємство
вступає у стосунки. Для більш детального вивчення чинників зовнішнього середовища необхідно виокре-
мити групи суб’єктів зовнішнього середовища, з якими взаємодіє підприємство. Це питання розглядається в
працях багатьох авторів [3, с. 21; 4, с. 88; 5, с. 73; 6, с. 43; 11, с. 24].
Групи суб’єктів зовнішнього середовища, які взаємодіють з підприємством, подано в табл. 2. Як пока-
зують дані, наведені в табл. 2, групи суб’єктів зовнішнього середовища є різними. Основною причиною та-
ких розбіжностей є, в основному, більш загальний або більш детальний підхід до їх класифікації. Тому оче-
видні розбіжності в групуванні суб’єктів зовнішнього середовища стосуються більш кількісних характери-
стик груп суб’єктів, ніж якісних. Спираючись на подані підходи до визначення груп суб’єктів зовнішнього
середовища, узагальнимо та виділимо ті, які, на нашу думку, безпосередньо впливають на ефективність
управління підприємством. Це насамперед такі групи, як інвестори, постачальники, споживачі, органи, що
регламентують, та конкуренти.
Таблиця 2. Групи суб’єктів зовнішнього середовища, які взаємодіють з підприємством
Автор Групи суб’єктів зовнішнього середовища
Г.В. Осовська,
О.А. Осовський [11, с. 24]
Акціонери, постачальники, споживачі, конкуренти, торговельні підприємства,
спілки й товариства за інтересами, урядові органи, місцеві органи.
І.І. Мазур, В.Д. Шапіро, Н.Г. Оль-
дерогге [6, с. 43]
Постачальники, банки, профспілки, клієнти, наймані працівники, конкуренти,
власники, жителі районів, професійні групи, органи влади.
Г.В. Козаченко,
В.П. Пономарьов,
О.М. Ляшенко [4, с. 208]
Держава, постачальники матеріальних ресурсів, споживачі продукції
підприємства, суб’єкти інфраструктури ринку, місцеві органи управління,
суб’єкти інфраструктури регіону, конкуренти.
Е.Нілі, К.Адамс, М.Кеннерлі
[9, с. 166]
Інвестори, клієнти та посередники, працівники, регулятивні органи та спілки, по-
стачальники.
Р.З. Вечерковські [1, с. 66] Клієнти, конкуренти, бізнес-партнери, органи, що регламентують.
В.Д. Нємцов,
Л.Є. Довгань [8, с. 41]
Галузь і конкурентне середовище, споживачі (покупці), постачальники, партнери
організації, профспілки, місцеві органи влади.
З.П. Румянцева
[12, с. 46]
Акціонери, конкуренти, торговельні підприємства, урядові органи, місцеві органи
влади, товариства та спілки за інтересами, споживачі, постачальники.
І.Ю. Ладико,
В.Г. Сумцов [5, с. 73]
Постачальники, капітал, споживачі, посередники, трудові ресурси, конкуренти,
мешканці території, професійні групи, закони та органи влади.
А.Т. Зуб
[3, с. 21]
Клієнти, постачальники, конкуренти, державне регулювання та вимоги
муніципальної влади, профспілки та торговельні асоціації.
Христенко Л.М.
ВПЛИВ ЧИННИКІВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ЕФЕКТИВНІСТЬ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
150
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
151
Христенко Л.М.
ВПЛИВ ЧИННИКІВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ЕФЕКТИВНІСТЬ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
152
До групи інвесторів можуть бути віднесені власники (незалежно від форми власності підприємства);
акціонери, якщо підприємство діє у формі акціонерного товариства; банки, благодійні організації та спон-
сори. Група постачальників включає постачальників матеріальних ресурсів, товарів і послуг. До групи спо-
живачів, окрім споживачів продукції підприємства, можуть бути віднесені клієнти, посередники (роздрібні
та оптові торгівці, брокери, агенти, комерсанти, дилери, дистриб’ютори) та бізнес-партнери підприємства,
якщо їх діяльність стосується збуту продукції підприємства. Під органами, що регламентують, в поданій
класифікації розглядаються органи державної та місцевої влади. Група конкурентів складається з
підприємств, які займаються аналогічним видом діяльності на території області, регіону, країни.
Взаємодія із суб’єктами зовнішнього середовища може носити як прямий, так опосередкований харак-
тер [4, с. 90]. Під прямою взаємодією розуміють безпосередні контакти підприємства з суб’єктами
зовнішнього середовища, які відбуваються тимчасово або постійно, на документальний або інформаційній
основі, результати яких безпосередньо впливають на результати діяльності підприємства. До таких
суб’єктів слід віднести постачальників матеріальних ресурсів і споживачів продукції, інвесторів та органи,
що регламентують. Опосередкована взаємодія не передбачає безпосередніх контактів підприємства з
суб’єктами зовнішнього середовища, але водночас впливає на результати діяльності підприємства. Найваж-
ливіша роль тут належить конкурентам.
Виділивши суб’єкти зовнішнього середовища, які взаємодіють з підприємством, є можливість виокрем-
лення чинників зовнішнього середовища, які суттєво впливають на ефективність управління
підприємством, тобто на можливість системи управління забезпечити гармонічне існування підприємства в
зовнішньому середовищі.
Напрями групування чинників зовнішнього середовища, які впливають на ефективність управління
підприємством, подано в табл. 3.
Виділені чинники зовнішнього середовища, які впливають на ефективність управління, розглядаються
відповідно до окремих суб’єктів зовнішнього середовища. Слід також звернути увагу на те, що всі чинники
зовнішнього середовища носять обопільний характер, тобто вони задовольняють інтереси як самого
підприємства, так і суб’єктів зовнішнього середовища. Але їх вплив і залежність від підприємства та від
суб’єктів зовнішнього середовища різняться, у зв’язку з чим в табл. 3 подано класифікацію чинників за ок-
ремими напрямами.
За результатами аналізу стало відомо, що з названих чинників, які впливають на ефективність
управління підприємством, за характером впливу 92% є стимулянтами, відповідно, до підприємства та 81%
– стимулянтами, відповідно, до суб’єктів зовнішнього середовища. Контрольованими підприємством є 51%
чинників, 21% є більш контрольованим, аніж неконтрольованим, 13% – більш неконтрольовані, ніж кон-
трольовані, і лише 15% є неконтрольованими чинниками. З боку суб’єктів зовнішнього середовища 38% є
контрольованими чинниками, а 34% – неконтрольованими.
Наявність установлених чинників зовнішнього середовища дозволить говорити про дотриманні належ-
ного рівня за однією з головних характеристик системи управління підприємство, а саме: рівня виживання
або адаптованості, а тим самим – про високий рівень зовнішньої ефективності управління підприємством.
Висновки. Оцінку ефективності управління підприємством доцільно проводити на основі системного
підходу. Тому чинники, які впливають на ефективність управління підприємством, мають виділятися з ура-
хуванням основних характеристик системи управління, а саме: адаптованості, оперативності, ор-
ганізованості, економічності та результативності. Спираючись на виділені характеристики системи
управління підприємством, стає очевидним, що ключові чинники ефективності управління перебувають у
двох сферах – у зовнішній і внутрішній. Чинники внутрішнього середовища, котрі визначають внутрішню
ефективність управління підприємством, установлюються відповідно до елементів самої системи
управління та процесів, що всередині цієї системи. Але говорити про ефективність управління, враховуючи
лише чинники внутрішнього середовища не є правильним, тому як не менш важливим аспектом ефектив-
ності управління є зовнішня ефективність, на яку впливають чинники зовнішнього середовища. Чинники
зовнішнього середовища, які визначають зовнішню ефективність управління, доцільно встановлювати
відповідно до суб’єктів зовнішнього середовища, що взаємодіють з підприємством. Саме таке визначення
та поєднання чинників, які впливають на ефективність управління підприємством, надасть змогу установи-
ти необхідний перелік напрямів, складових і показників процедури оцінки ефективності управління
підприємством.
Джерела та література
1. Вечерковски Р.З. Управление знаниями при формировании конкурентных преимуществ предприятия:
Дис.канд.наук: 08.06.01 – Экономика, организация и управление предприятиями. – Луганск, 2004. –
216с.
2. Завадський Й. С. Менеджмент / Й. С. Завадський. – У 3т. – Т.1. – К.: Вид-во Європ. ун-ту. – 2001. –
542с.
3. Зуб А. Т. Стратегический менеджмент: Теория и практика: Учебное пособие для вузов / А. Т. Зуб. – М.:
Аспект Пресс, 2002. – 415с.
4. Козаченко Г. В. Малий бізнес: стійкість та компенсаторні можливості: Монографія / Г. В. Козаченко, А.
Е. Воронкова, В. Ю.Медяник, В. В. Назаров. – К.: Лібра, 2003. – 328 с.
5. Ладико І. Ю., Сумцов В. Г. Загальний менеджмент: навч. посібник / І. Ю. Ладико, В. Г. Сумцов. – Лу-
ганськ: Вид-во Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, 2004. – 282 с.
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
153
6. Мазур И.И., Шапиро В.Д., Ольдерогге Н.Г. Эффективный менеджмент: учебное пособие для вузов / под
общ. ред И. И. Мазура. – М. : Высшая школа, 2003. – 555 с.
7. Менеджмент: учебник для вузов / М.М. Максимцов, А.В. Игнатьева, М.А. Комаров и др.; под. ред.
М.М. Максимцова, А.В. Игнатьевой. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1999. – 343 с.
8. Нємцов В.Д., Довгань Л.Є. Стратегічний менеджмент: Навч. посібник / В. Д. Нємцов., Л. Є. Довгань. –
К.: ДП “Експрес-Поліграф”, 2002. – 560 с.
9. Нили Э., Адамс К., Кеннерли М. Призма эффективности: Карта сбалансированных показателей для из-
мерения успеха в бизнесе и управления им / Э. Нили, К. Адамс, М. Кеннерли. : пер. с англ. – Днепро-
петровск: Баланс-Клуб, 2003. – 400 с.
10. Ольве Н. Г. Оценка эффективности деятельности компании. Практическое руководство по использова-
нию сбалансированной системы показателей / Ольве Н. Г., Рой Ж., Ветер М: пер.с англ. – М.: Вильямс,
2003. – 304 с.
11. Осовська Г. В., Осовський О. А. Менеджмент організації: навч. посібник / Г. В. Осовська, О. А. Косо-
вський. – К.: Кондор, 2005. – 860 с.
12. Румянцева З. П. Общее управление организацией . Теория и практика: ученик / З. П. Румянцева. – М. :
ИНФРА-М, 2001. – 304 с.
13. Теория системного менеджмента: учебник. / под общ. ред. П.В. Журавлева, Р. С. Седегова, В. Г. Янчев-
ского. – М.: Издательство «Экзамен», 2002. – 516 с.
14. Туленков Н. Социальная эффективность управления // Персонал / Н. Туленков. – 1997. – № 2,3. – С. 3-7.
Цветкова И.И.
ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫЙ ПОТЕНЦИАЛ – ОСНОВНАЯ ДВИЖУЩАЯ СИЛА
ПРЕДПРИЯТИЯ В КОНКУРЕНТНОЙ БОРЬБЕ
Значительное внимание исследователей к конкурентоспособности предприятия способствовало опре-
делению его преимуществ, обеспечивающих формирование и поддержку конкурентоспособности. Деталь-
ному определению конкурентных преимуществ предприятия способствовало развитие теории систем, стра-
тегического управления и маркетинга в работах И. Ансоффа, Г. Портера, П. Друкера, Г. Хамела, К. Праха-
лада. Не отбрасывая низкие расходы как одно из конкурентных преимуществ предприятия, в частности, в
условиях массового производства унифицированной продукции гарантированного потребления, в работах
названных ученых детальнее рассмотрены те факторы, которые влияют в том числе и на низкие расходы, и
на определенное состояние предприятия на рынке. То есть совокупность конкурентных преимуществ пред-
приятия исследована на причинно-следственном уровне. Так, почти классическая точка зрения М. Портера
относительно таких основных конкурентных преимуществ, как низкие цены, дифференциация товаров вме-
сте с фокусировкой и концентрация является основой разработки соответствующих стратегий конкуренто-
способности [1]. Формирование, поддержка и развитие специфических конкурентных преимуществ, кото-
рые трудно или невозможно скопировать конкурентами, Г. Хамел и К. Прахалад предложили в пределах
концепции ключевых компетенций [2]. П. Друкер, рассматривая разнообразные факторы развития предпри-
ятия, подчеркивает роль знаний, как основы бизнеса [3]. И. Ансоф предложил понятие конкурентного ста-
туса предприятия [4], которое комплексно отображает положение предприятия на рынке, будучи следстви-
ем эксплуатации разных внутренних и внешних ресурсов.
Невзирая на достаточную популярность проблематики конкурентных преимуществ, их состав и опре-
деление нельзя признать однозначно решенными вопросами. Так, в соответствии с парадигмой экономики
знаний все более популярной становится точка зрения относительно определяющего влияния персонала
предприятия на его конкурентоспособность. Эту точку зрения следует рассматривать как прямое следст-
вие положений теории систем и стратегического управления.
Цель статьи – обоснование признания образовательного потенциала основой конкурентных преиму-
ществ предприятия в конкурентной борьбе.
Выраженная точка зрения относительно определяющей роли персонала в формировании конкуренто-
способности предприятия возникла не внезапно, а сформировалась как полностью ожидаемое следствие
определенных предпосылок и тенденций, в первую очередь – развития концепции ключевых компетенций.
Эта концепция предусматривает признание интеллектуального лидерства основой стойких конкурентных
преимуществ предприятия [5].Однако, знания, умения и другие компетенции предприятия, которые суще-
ственно отличают его от других участников рынка, должны, во-первых, иметь определенный носитель, во-
вторых, быть вовлеченными в практику деятельности предприятия, в-третьих, отвечать требованиям внеш-
ней среды, в частности, сфере деятельности предприятия и динамике внешней среды, что предопределяет
необходимость их развития.
Невзирая на наличие и употребление таких терминов как «организационный (структурный) капитал»,
«компетенции предприятия», «интеллектуальный капитал организации», «организационные знания» и
тому подобное, реализацией ключевых компетенций предприятия занимается именно персонал, посколь-
ку он их реализует и трансформирует в определенные конкурентные преимущества. Безусловно, относи-
тельно кодифицируемых знаний (технология, алгоритмы, схемы) могут быть применены и другие бу-
мажные и электронные носители информации, но значительная часть знаний предприятия является не-
отъемлемой от персонала. Это в наибольшей степени касается неявных знаний, которые представляют
|