Функціонально-семантичне значення дискурсивного слова аферим (на матеріалі текстів сучасних болгарських мас-медіа)
Saved in:
| Published in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24575 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Функціонально-семантичне значення дискурсивного слова аферим (на матеріалі текстів сучасних болгарських мас-медіа) / І. Огієнко // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 163. — С. 85-88. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859833161248145408 |
|---|---|
| author | Огієнко, І. |
| author_facet | Огієнко, І. |
| citation_txt | Функціонально-семантичне значення дискурсивного слова аферим (на матеріалі текстів сучасних болгарських мас-медіа) / І. Огієнко // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 163. — С. 85-88. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| first_indexed | 2025-12-07T15:33:26Z |
| format | Article |
| fulltext |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
85
Огієнко І.
ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ДИСКУРСИВНОГО СЛОВА
АФЕРИМ (НА МАТЕРІАЛІ ТЕКСТІВ СУЧАСНИХ БОЛГАРСЬКИХ МАС-МЕДІА)
Дослідження дискурсивних слів є актуальною проблемою сучасного мовознавства. Ця група слів акти-
вно вивчається з 50-х років ХХ століття. Існує значна кількість праць, присвячених опису дискурсивних
слів, що відрізняються методами і підходами їх аналізу. Це пояснюється неоднорідною частиномовною
приналежністю цієї групи лексем та їх семантичною і функціональною багатозначністю.
На сьогодні термін дискурсивні слова широко використовується у дослідженнях з мовознавства. Він
пов’язується з „особливою групою слів, принципово важливою властивістю яких є їх безпосередній зв’язок
з функціонуванням дискурсу” [4, 7] для забезпечення його формально-граматичної і змістової зв’язаності. У
одному із збірників російсько-французького проекту про дискурсивні слова [4] є теза про те, що дискурсив-
ні слова не можуть запозичуватися. Проте у болгарській мові наявна значна кількість дискурсивних слів,
запозичених з турецької мови. Можна припустити, що це зумовлене тривалим тісним контактуванням бол-
гарської і турецької мови і ситуацією білінгвізму, що існувала протягом кількох століть. Одним із таких
дискурсивних слів є аферим.
У даній статті зроблений функціонально-семантичний аналіз дискурсивного слова аферим на основі
аналізу його контекстуальних вживань у текстах сучасних болгарських мас-медіа. Досягнення цієї мети пе-
редбачає розв’язання таких завдань: описати семантичні та функціональні характеристики аферим та ви-
значити його місце у текстах сучасних болгарських мас-медіа.
Ілюстративний матеріал для статті добирався зі сторінок газет „Дневник”, „Дума”, „Капитал”, „Нови-
нар”, „Сега”, частина контекстів підібрана у довільному порядку з мережі інтернет за допомогою пошуко-
вої системи google, яка дає можливість використовувати інтернет як великий хаотичний корпус.
Основна проблема у описі дискурсивних слів полягає у тому, щоб пов’язати значення дискурсивних
слів, яке подається у словниках, і ті види контекстів, у яких ці дискурсивні слова вживаються [5]. У
більшості лексикографічних описів дискурсивні слова представлені як позбавлені власне значення; наво-
дяться лише типи контекстів, у яких вони вживаються; або ж наводиться дуже узагальнене значення і при
цьому залишається незрозумілим, як воно реалізується у конкретних контекстах. Оскільки дискурсивні
слова тісно пов’язані з контекстом і розмежування значення дискурсивного слова і значення контексту є
досить складним, то для багатьох дискурсивних слів характерна здатність повністю збігатися з контекстом,
дублюючи семантику його окремих фрагментів. На думку І.Б. Левонтіної [6, 305], ототожнити тлумачення
дискурсивного слова ще складніше, ніж повнозначного. Вживання дискурсивних слів мовцем загалом
суттєво недоосмислене і невідрефлектоване, порівняно з повнозначними словами [6, 305]. Побудова тлума-
чень дискурсивних слів не базується на мовній свідомості. У самого носія мови не виникає відчуття, що,
вживаючи дискурсивне слово, він передає значення.
Дискурсивне слово аферим у словниках пояснюється за допомогою таких визначень: браво [1; 2; 7; 8;
11; 12; 13], відмінно [1; 2; 8; 9; 10; 11; 12; 13], хвала [8;9], прекрасно [2], може вживатися для вираження по-
хвали [3], схвалення [12], захоплення [2].
Аферим запозичене у турецьку мову aferim/ aferin з перської і в обох мовах має таке ж значення [1, 21].
Носії мови зважають на тюркське походження аферим, у окремих висловлюваннях маркуючи його озна-
ченням турско “турецьке”. Ето ти и едно простичко турско „аферим” в допълнението към мерсито. Ось
тобі і одне простеньке турецьке “браво” для доповнення до мерсі (www.mediapool.bg/phorum/viewtopic.php).
Інколи походження аферим критикується іронічно. Да ти кажа на чист български ― евала, аферим
Стамбул. Заслужава си да се види, ама аз втори път няма да отида. Скажу тобі чистою болгарською ‒
браво, браво Стамбул. Він заслуговує, щоб його побачили, але вдруге я туди не поїду
(www.doncecone.blogspot.com/2006/09/blog-post.html).
В основі первинного значення аферим лежить суб’єктивна емоційна реакція людини на щось винятково
хороше, позитивне, що набагато перевершує загальний рівень, норму чи власні можливості, спроможності
мовця. Загальне значення аферим можна описати такою схемою: щось (Р) викликає у людини (Х) сильні
емоції.
Аферим часто вживається при звертанні до якоїсь особи. У літературних текстах для аферим характер-
не поєднання зі звертанням турецького походження для створення відповідного колориту, відображення бі-
лінгвістичної ситуації тих часів. Неговият заместник Челеби ага идвал често в селото и загледал хубавата
Янина на извори и си казал: „Аферим, гюзел ханъм, тя ще е моя”. Челебі-ага часто приїжджав у село, поба-
чив біля джерел красиву Яніну і сказав: “Прекрасно, вона буде моєю” (www.zlatendyjd.hit.bg/istoriq.htm).
Частими є сполучення аферим із застарілими онімами турецького походження ефенди „ефенді ― звер-
тання до освіченої чи багатої людини у Османській імперії, що виражає шанобливе ставлення; пан” і бей
„бей, бек (титул в Османській імперії), пан”. Аферим Христаки ефенди! Стефчов направи темане, за да си
вирви. Браво, пане Хрістакі! Стефчов привітався і поклонився, щоб пройти
(www.gracebg.org/library/svetski/bgklasika).
У текстах сучасних болгарських мас-медіа поєднання аферим з іменем може вживатися при обуренні
діями людини, до якої спрямоване звертання. Аферим, Станишев ефенди! Вместо да вдигнат необлагае-
мия минимум на 1000 лева на месец, те въведоха данък върху сумите под 200 лева на месец. Браво, пане
Станишев! Замість того, щоб підняти неоподаткований мінімум за 1000 левів у місяць, був уведений пода-
http://www.mediapool.bg/phorum/viewtopic.php
http://www.doncecone.blogspot.com/2006/09/blog-post.html
http://www.zlatendyjd.hit.bg/istoriq.htm
http://www.gracebg.org/library/svetski/bgklasika
Огієнко І.
ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ДИСКУРСИВНОГО СЛОВА АФЕРИМ
(НА МАТЕРІАЛІ ТЕКСТІВ СУЧАСНИХ БОЛГАРСЬКИХ МАС-МЕДІА)
86
ток для сум, менших за 200 левів на місяць (www.ibox.servicebg.com/news/id_2059644431). Ами, „Сидоров
бей, аферим!”, какво друго да кажат в централата на движението. НДС се държи доста по-премерено,
старателно избягва конфронтирането с останалите. Ну, „Пане Сидоров, браво!”, що ж інше скажуть у
ценрі руху. НДС тримається досить визначено, старанно уникаючи зіткнень з іншими
(www.bgns.net/site/staticfiles/monitor/180106.htm).
Аферим ефенди часто присутнє у контекстах, пов’язаних з Ахметом Доганом. Аферим Доган ефенди!
Пази интересите на турците, не бъди като разни сергейчета. Браво, пане Догане! Бережи інтереси турків,
не будь таким, як усякі там Сергійки (www.bg.info/saveti/mobile/news.php). Аферим Доган ефенди! ДСП е
първата сила по результат на тези збори. Браво, пане ДСП ‒ перші за результатами цих виборів
(www.freedombg.wordpress.com/2007/05/21).
Рідше аферим вживається у поєднанні з болгарськими відповідниками турецьких ефенди и бей ‒ другар
і господин. Аферим, господин министър Петров. Вие решихте проблема на организираната престъпност в
България! Браво, пане міністре Петров! Ви розв’язали проблему з організованою злочинністю в Болгарії
(www.stih4e.com/novini.php?a). Аферим, другарю Цар! Имаме си проблем, и то голям! Браво, пане царю! У
нас проблема, і велика! (www.bgrazvitie.net/bg/browser.php?state=content&type).
З аферим часто вживаються зменшено-пестливі назви (чичко „дядько” , наприклад) та імена осіб (Ста-
не, наприклад). Аферим, Стане! Аз лично не съм видял някой така да бие круша. Браво, Стане! Я особисто
ніколи не бачив, щоб так били грушу (www.daobg.com/forum/lofiversion/index.php).
Аферим вживається у звертаннях без власного імені, але з контексту стає відомо, про кого саме йдеться.
Горещи въпроси към д-р Евгений Желев, кмет на община Стара Загора: Аферим, кмете! Още един въпрос
― защо се събориха само определени гаражи под блок 68? Актуальні запитання до Євгенія Желева, мера
Старої Загори: Браво, мере! Ще одне запитання ‒ чому знесли лише певні гаражі біля будинку №68?
(www.city.starazagora.net/forum/task=view_topic_id=10).
Інколи звертання може бути зорієнтоване до багатьох осіб і стосуватися як усіх разом, так і кожного зо-
крема. Аферим, другари, тази демография трябва да се оправи. Браво, приятелі, цю демографію слід ви-
правити (Сега, 10.06.03).
Інколи в одному звертанні з аферим подається і ім’я, і прізвище, і навіть прізвисько. Димитр Цонев се
връща в БНТ като зам.-директор. Браво, Цонев, молодец, Митко, аферим, Пъпеш! Дмитро Цонев поверта-
ється у БНТ як заступник директора. Браво, Цонев, молодець, Мітко, браво, Диня! (Дневник,
www.dnevnik.bg/show/?storyid=380105).
Аферим може вживатися як похвала комусь, виражена не безпосередньо у звертанні до особи, а
опосередковано через третю особу. Аферим на кметовете, че поне са отбелязали и обозначили шахтите.
Браво мерам, що принаймні позначили шахти (Капитал, www.kapital.bg/php?storyid=261309). Аферим на
тези честни и почтени хора! Браво цим чесним і шанованим людям! (Сега, 11.12.2003).
Аферим позначає емоційний стан, що у більшості випадків виникає через конкретний привід. Аферим,
Абрашев, за алабаша! ― възкликвам спонтанно и бързам да се върна към „24 часа”. Браво, Абрашев, за
дурниці! ‒ вигукую спонтанно і поспішаю повернутися до щотижневика „24 часа” (Сега, 07.07.04).
За допомогою аферим може виражатися захоплення як однієї людини, так і натовпу. Грахнаха сто
гърла: „Аферим!”, и тогава чак видях, че по двата бряга на реката сума свят се е събрал. Загриміло сто
голосів: „Браво!”, і лише тоді я побачив, що на двох берегах річки зібралося багато людей (Хайтов Н. Из-
пит, www.litclub.com/library/bg/haitov/test/htm).
Аферим може вживатися як маркер результату чи наслідку якоїсь дії, підсумування чогось. За да не ми
вземат и някоя такса за закриване на сметката, оставил съм на тях 20-ина лева в нея да имат да си хар-
чат. Аферим и довиждане. Щоб не брали з мене плату за закриття рахунку, залишив їм 20 левів, щоб було
на витрати. Браво і до побачення (www.velichkov.eu/wordpress/&m=200610).
Аферим вживається у випадках захоплення конкретним об’єктом ― певною особою, предметом, понят-
тям, явищем тощо, при сприйнятті якого синхронно виникає чи виражається емоція. Такі відчуття, як пра-
вило, є миттєвими або швидкоплинними. Заместник-управителят на спортната зала Али Талиб съобщил,
че „хората имат желание да възстановят спортния си режим след края на бойните действия”. Аферим
на такъв спортен дух. Заступник директора спортивного клубу Алі Таліб повідомив, що „у людей є бажан-
ня відновити свій спортивний режим після закінчення бойових дій”. Браво такому спортивному духу (Сега,
15.09.03).
В основі аферим лежить суб’єктивне надання переваги. Це може викликати захоплення у мовця, проте
бути цілком посереднім для когось іншого. За допомогою аферим може виражається об’єктивна оцінка су-
спільно значущих переваг окремої людини чи соціального інституту, особливо тих, що асоціюються з си-
лою у будь-яких проявах ― фізичною, моральною, керівною тощо. Це властивості, на які суб’єкт не може
не зважати, незалежно від того, подобаються вони йому чи ні. Пък Доган и сега си управлява!.. Аферим! И
земеделието цъфна, и околната середа! Аферим на Доган и СДС! Доган знову і зараз керує!.. Браво! І зем-
леробство розцвіло, і навколишнє середовище! Браво Догану і СДС!
(www.media.actualno.com/news_104820.html).
У сучасних мас-медіа аферим часто характерне для іронічних контекстів і вживається у випадках на-
сміхання, глузування з когось чи чогось. Іронічне вживання аферим характерне для контекстів, пов’язаних
насамперед з суспільно-політичною та соціально-економічною тематикою. У таких випадках аферим вжи-
вається, як правило, для вираження обурення діями як конкретних осіб, так і певних угрупувань осіб, виок-
http://www.ibox.servicebg.com/news/id_2059644431
http://www.bgns.net/site/staticfiles/monitor/180106.htm
http://www.bg.info/saveti/mobile/news.php
http://www.freedombg.wordpress.com/2007/05/21
http://www.stih4e.com/novini.php?a
http://www.bgrazvitie.net/bg/browser.php?state=content&type
http://www.daobg.com/forum/lofiversion/index.php
http://www.city.starazagora.net/forum/task=view_topic_id=10
http://www.dnevnik.bg/show/?storyid=380105
http://www.kapital.bg/php?storyid=261309
http://www.litclub.com/library/bg/haitov/test/htm
http://www.velichkov.eu/wordpress/&m=200610
http://www.media.actualno.com/news_104820.html
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
87
ремлених на основі різних характеристик ― чи то політичних уподобань (Аферим бе БКП… Ето какво из-
лиза: бив агент от бившата державна сигурност уреждал корупцията… Браво БКП… Ось як виходить:
колишній агент колишньої державної безпеки займався корупцією… (www.novinar.bg/?act=news&act1), чи
то національної приналежності (Е, и какво стана в тази держава? Виновен е само един, а всички ние сме
невинни? Всички сме виновни вкупом, но колко лесно е да съдиш другите. Аферим, българи, аферим. І що ж
відбувається у цій країні? Винуватий лише один, а усі ми ‒ невинні? Всі разом ми винні, але наскільки лег-
ко судити про інших. Браво, болгари, браво (Сега, 08.05.01)), чи то за видом діяльності (Според дежурния
на „После” саламът … не се съвместява най-вече с етиката спрямо хилядите истински гладуващи в сто-
лицата на България. Аферим, пиари! На думку чергового „Після”, ковбаса … не поєднується вже з етичним
ставленням до тисяч справжніх голодуючих у столиці Болгарії. Браво, піари! (Сега, 01.10.03).
У значенні обурення аферим вживається у контекстах, пов’язаних з Туреччиною. Важливо відмітити,
що цю країну у таких випадках називають не власною назвою, а турцизмом комшия „сусід” або загальною
назвою ориент „схід”. Чилякът твърди, че ние сме си виновни за спирането на тока за Анкара. Аферим,
комшу, ама имай предвид думите на нашия мъдър токов министър, който още преди празниците каза, че
след лятото идва зимата и вие пак ще имате нужда от то-о-ок. Сещаш ли се? „Монитор” се е сетил:
„Турция е ексклузивен изнудвач”. Ця людина стверджує, що ми винні у зупинці електрики для Анкари. Бра-
во, сусіде, але май на увазі слова нашого мудрого міністра енергетики, який ще перед святами сказав, що
після літа йде зима, а вам все ж таки потрібна електрика. Розумієш? „Монітор” зрозумів: „Туреччина є ви-
нятковим вимагачем” (Сега, 07.05.03). Європа видя безочието на Власта ни в цялото му великолепие. Здра-
вей, Европейски съюз! Аферим, Ориента! Європа бачила сліпість нашої влади у цілій її величі. Привіт, Єв-
ропейський союз! Браво, Схід! (www.politika.bg/article?sid=&aid=4442).
Етимологічно первинними для аферим є контексти похвали. Трапляються випадки вживання слів афе-
рим і похвала у одному реченні у функції однорідних членів. У таких ситуаціях аферим субстантивується.
Тъй, уважаеми читатели, вие виждате, че писмото, което нашите патриоти ми изпращат, е пълно с по-
хвали и аферим. Так, шановні читачі, ви бачите, що лист, який надсилають наші патріоти, повен похвали
(www.kroraina.com/knigi/bmark/np/np_6.html). Аферим характерне для випадків, коли дія і похвала відбува-
ються одночасно.
Для похвали за допомогою аферим однозначно повинна існувати якась причина (Народа обаче си за-
служава партиите, тоест една партия на Бате Бойко ще му дойде добре, а Доган ― аферим ще вика. На-
род, однак, заслуговує на партії, тобто з однією партією Бойка йому буде добре, а Доган браво скаже
(www.oldtimesart.net/forum/viewtopic.php?p=46769&sid=90557798)) або умова (Ако се сетите за друг ―
аферим! Якщо згадаєте інший ‒ браво! (www.oshte.info/democracy/01autors/ibrishimov6).
Аферим використовується як маркер подяки комусь за щось. …И аз използвам Evolution и наистина е
най-доброто за Х в тая област (аферим на Ximian). І я використовую Evolution і справді це є найкращим
для Х у цій області (браво Ximian). (www.hardwarebg.com/forum/archive/index.php/t-5113.html).
Аферим характерне для оптативних речень. Ці висловлювання мають вигляд лозунгів. Аферим! Да жи-
вее интернет и 21 век ― века на информационните технологии! Браво! Нехай існує інтернет і 21 століття ‒
століття інформаційних технологій! (www.bganzeige.de/blog/2007/08/06)
Аферим характерне для контекстів, у яких домінують лексеми тюркського походження. Аферим! Чок
ми стана кеф сабахлен! Браво! Дуже мені сподобалося зранку! (www.segabg.com/topic.asp?topic_id=57130).
Трапляються випадки, коли аферим дублюється. Таким чином виражається посилення захоплення.
Аферим, аферим ― каза му Джемал бей. Браво, браво, ‒ сказав йому Джемал
(www.pravoslavie.domaingbg.com/20/drumev-familija/06.html).
Інколи аферим пояснюється у дужках словом браво. Аферим! (Браво!) Така говори само човек, който
се страхува да действа. Браво! Так каже лише людина, яка боїться діяти (www.attica .dir.bg/htm/pdf). Афе-
рим, аферим! (Браво, браво!) ― викаха същите хора, които само преди няколко мига бяха готови да се на-
хвърлят срещу мен. Браво, браво! ‒ кричали ті ж люди, які лише кілька хвилин назад були готові на мене
накинутися (www.narodnabiblioteka.info/read.php).
Аферим поширене у контекстах з дієсловом казвам/ кажа. З казвам/ кажа аферим може вживатися у
двох випадках: або у фразі както се казва „як говориться” і у всіх її можливих парадигмах, наприклад, ка-
кто казват „як кажуть”, както казвате вие „як ви кажете” тощо; або у фразеологічному звороті казвам/
кажа аферим ‒ виражати похвалу, хвалити когось за те, що зробив, дякувати йому за щось. Както казвате
вие: аферим! Това се казва избиретелна активност. Як ви кажете: браво! Це називається виборчою актив-
ністю (www.sda-bg.org/index.php?option=com). Аферим, както казват управляващите! Браво, як кажуть ке-
рівники! (www.dnesplus.bg/correspondence.aspx?d=138093). Ако… не премълчите, то няма кой да ви каже
аферим. Якщо не мовчатимете, ніхто вам за це не подякує (www.hristobotev.com/menu_2_2_1/htm?id). Ва-
жното е учениците да знаят, че родолюбивите му последователи са издигнали мавзолей на 2000 м, за да
гладят брадите си от високо и да казват аферим. Важливо, щоб учні знали, що його патріотичні послідо-
вники зробили мавзолей на висоті 2000 метрів, щоб гладити бороди звисока і казати браво
(www.vestnikataka.com/?module=displaystory&story_id=19426).
Трапляються випадки ад’єктивації аферим. Това не е „аферим работа”!.. Защо? Защото е незаконно
строителство. Це не похвальна робота! Чому? Тому що будівництво незаконне
(www.stanimaka.atspace.com/paraklisi/index25.htm).
З проведеного дослідження можна зробити висновок, що дискурсивне слово аферим є важливим складни-
ком текстів сучасних болгарських мас-медіа. В основі дискурсивного слова аферим лежить суб’єктивна емоцій-
на реакція людини на щось позитивне чи негативне. Загальне значення аферим відповідає такій схе-
http://www.novinar.bg/?act=news&act1
http://www.politika.bg/article?sid=&aid=4442
http://www.kroraina.com/knigi/bmark/np/np_6.html
http://www.oldtimesart.net/forum/viewtopic.php?p=46769&sid=90557798
http://www.oshte.info/democracy/01autors/ibrishimov6
http://www.hardwarebg.com/forum/archive/index.php/t-5113.html
http://www.bganzeige.de/blog/2007/08/06
http://www.segabg.com/topic.asp?topic_id=57130
http://www.pravoslavie.domaingbg.com/20/drumev-familija/06.html
http://www.narodnabiblioteka.info/read.php
http://www.sda-bg.org/index.php?option=com
http://www.dnesplus.bg/correspondence.aspx?d=138093
http://www.hristobotev.com/menu_2_2_1/htm?id
http://www.vestnikataka.com/?module=displaystory&story_id=19426
http://www.stanimaka.atspace.com/paraklisi/index25.htm
Огієнко І.
ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ДИСКУРСИВНОГО СЛОВА АФЕРИМ
(НА МАТЕРІАЛІ ТЕКСТІВ СУЧАСНИХ БОЛГАРСЬКИХ МАС-МЕДІА)
88
мі: щось (Р) викликає у людини (Х) сильні емоції. З проаналізованого матеріалу помітно, що у текстах су-
часних болгарських мас-медіа аферим характерне для іронічних контекстів і вживається у ситуаціях насмі-
хання, глузування з когось чи чогось. У значення аферим входить як вказівка на сильну позитивну емоцію
чи високу оцінку об’єкта, так і вказівка на негативну емоцію. У сучасному болгарському мас-медійному те-
ксті аферим виступає показником експресивного мовлення.
Джерела та література
1. Български етимологичен речник/ред. В.И.Георгиев. ― София: БАН, Институт за българския език, 1971
– 1986. – Т. 1.
2. Български тълковен речник / Л. Андрейчин, Л. Георгиев, Ст. Илиев и др./ 4 издание, допълнено и пре-
работено от Димитър Попов. – София: Наука и изкуство, 2001. – 1093с.
3. Геров Найден. Речник на българския език. Фототипно издание. – София: Български писател, 1975-1978.
– Т.І.
4. Дискурсивные слова русского языка: опыт контекстно-семантического описания/ под ред. К.Киселевой
и Д.Пайара. – М.: Метатекст, 1998. – 447с.
5. Левонтина И.Б. Об одной загадке частицы ведь // www.dialog.ru/archiv/2005.
6. Левонтина И.Б. Ишь // Сокровенные смыслы: Слово. Текст. Культура / Отв. ред. Ю.Д. Апресян. – М.:
Языки славянской культуры, 2004. – С. 305-318.
7. Младеновъ С. Етимологически и правописен речникъ на българския книжовенъ езикъ. – София: Кни-
гоиздателство Христо Г. Дановъ – о. о. д-во, 1941. – 734с.
8. Речник на турските думи в съвременния български печат / В. Кръстева. – София: Лаков ПРЕСС, 2000. –
127с.
9. Речник на турските думи в съвременния български печат / Весела Кръстева. ― София: Лаков ПРЕСС,
2000. – 127с.
10. Речник на чуждите думи в българския език с приложения/ Иван Габеров, Диана Стефанова / 5 издание.
– Велико Търново: GABEROFF, 2002. – 927с.
11. Тълковен речник на турцизмите в българския език / В. Кръстева. – София: СКОРПИО ви, 2003. – 248с.
12. Фиюзи Х. Персийски думи в българския език. – София: Авангард Прима, 2004. – 101с.
13. A dictionary of turkisms in Bulgarian /Alf Grannes, Kjetil Rå Hauge, Hayriye Süleymanoğlu. – Oslo: Novus
forlag, 2002.
Преображенська Т.
ЕКСПРЕСІОНІСТИЧНА ЗАБАРВЛЕНІСТЬ П’ЄСИ МИКОЛИ КУЛІША
«НАРОДНИЙ МАЛАХІЙ»
Українська драматургія 20-30-х років ХХ ст. – складна і суперечлива віха розвитку української мисте-
цької культури. Одним з визначних митців цієї доби є Микола Куліш, творчість якого визначає шляхи роз-
витку драматургії цього періоду. Дослідженню творчої спадщини автора присвячено чимало праць. Проте
творчий доробок М.Куліша у контексті розвитку нових художніх напрямків і течій поки що вивчений недо-
статньо. Цього питання дослідники торкалися лише побіжно, наявні розвідки носять переважно фрагмента-
рний характер. М.Кореневич у статті «Експресіонізм у М.Куліша – джерела?» пише, що драми письменника
переважно «зберігають реалістичну структуру на відміну від драм німецьких експресіоністів. Драми украї-
нського автора більш заземлені, прив’язані територіально та часово до України епохи громадянської війни
та непу». Дослідниця вказує на багату символіку, відсутність побутово яскравих деталей у творах митця [6].
Про подібність композиції «Патетичної сонати» Миколи Куліша до побудови експресіоністичної драми го-
ворить Н.Кузякіна. Вона зазначає, що «подібність «Патетичної сонати» (та й «Народного Малахія») до лі-
ричної драми експресіоністів була помічена критикою неодноразово» [4]. М. Кудрявцев говорить про те, що
стильова палітра творів М.Куліша сягає від експресіоністичної, необарокової драми до п’єси екзистенцій-
ного змісту; деякі з них тяжіють до драматургії абсурду [3]. Наявність ознак експресіонізму в художньому
світі письменника помітив Я.Голобородько, зазначаючи, що «у творчості М. Куліша відбиті риси реалізму,
етнографічного побутовізму, національного вертепного дійства, драматургії абсурду, натуралізму, потоку
свідомості, експресіонізму, символізму» [1]. Але питання щодо експресіонізму як домінанти художнього
світу митця досі залишається відкритим, як і немає однозначності у розумінні образу головного героя п’єси
«Народний Малахій». Влучним є вислів Н.Кузякіної щодо вищезгаданого твору: «п’єса Миколи Куліша –
не абстрактна ідея, розцяцькована, прикрашена символами та алегоріями. У ній завжди, за будь-яких тлу-
мачень, зберігається багатогранність життя, яка може дати підстави для спроб іншого трактування твору,
підкреслення в ньому якихось інших граней та думок» [4, с. 217]. Актуальність роботи увиразнюється ще й
тим, що творчість письменника у повному обсязі лише наприкінці ХХ – поч. ХХІ ст. повертається до чита-
ча. Дана розвідка є спробою внести ще одну точку зору до характеристики Малахія Стаканчика, виявити
елементи експресіоністського стилю у поетиці твору. Мета дослідження полягає у виділенні основних ви-
явів течії експресіонізму у п’єсі «Народний Малахій». Для досягнення мети слід розв’язати передусім такі
http://www.dialog.ru/archiv/2005
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-24575 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:33:26Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Огієнко, І. 2011-07-17T17:59:40Z 2011-07-17T17:59:40Z 2009 Функціонально-семантичне значення дискурсивного слова аферим (на матеріалі текстів сучасних болгарських мас-медіа) / І. Огієнко // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 163. — С. 85-88. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24575 uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Функціонально-семантичне значення дискурсивного слова аферим (на матеріалі текстів сучасних болгарських мас-медіа) Article published earlier |
| spellingShingle | Функціонально-семантичне значення дискурсивного слова аферим (на матеріалі текстів сучасних болгарських мас-медіа) Огієнко, І. Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title | Функціонально-семантичне значення дискурсивного слова аферим (на матеріалі текстів сучасних болгарських мас-медіа) |
| title_full | Функціонально-семантичне значення дискурсивного слова аферим (на матеріалі текстів сучасних болгарських мас-медіа) |
| title_fullStr | Функціонально-семантичне значення дискурсивного слова аферим (на матеріалі текстів сучасних болгарських мас-медіа) |
| title_full_unstemmed | Функціонально-семантичне значення дискурсивного слова аферим (на матеріалі текстів сучасних болгарських мас-медіа) |
| title_short | Функціонально-семантичне значення дискурсивного слова аферим (на матеріалі текстів сучасних болгарських мас-медіа) |
| title_sort | функціонально-семантичне значення дискурсивного слова аферим (на матеріалі текстів сучасних болгарських мас-медіа) |
| topic | Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet | Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24575 |
| work_keys_str_mv | AT ogíênkoí funkcíonalʹnosemantičneznačennâdiskursivnogoslovaaferimnamateríalítekstívsučasnihbolgarsʹkihmasmedía |