Організація допомоги голодуючим в Криму в 1921-1923 роках
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Datum: | 2009 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24621 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Організація допомоги голодуючим в Криму в 1921-1923 роках / О.С. Бикова // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 172. — С. 194-196. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859816625295851520 |
|---|---|
| author | Бикова, О.С. |
| author_facet | Бикова, О.С. |
| citation_txt | Організація допомоги голодуючим в Криму в 1921-1923 роках / О.С. Бикова // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 172. — С. 194-196. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| first_indexed | 2025-12-07T15:22:59Z |
| format | Article |
| fulltext |
Бикова О.С.
ОРГАНІЗАЦІЯ ДОПОМОГИ ГОЛОДУЮЧИМ В КРИМУ В 1921-1923 РОКАХ
194
Бикова О.С. УДК 94(477.75) «1920»
ОРГАНІЗАЦІЯ ДОПОМОГИ ГОЛОДУЮЧИМ В КРИМУ В 1921-1923 РОКАХ
Вибрана тема пов'язана з сучасною політикою української держави, направленою на вивчення україн-
ських голодоморів. Ефективне здійснення соціальних і економічних перетворень на сучасному етапі немо-
жливо без дослідження минулого, особливо в кризисних для країни періодах, одним з яких був голод 1921-
1923 років. Причини цієї трагедії, події, пов'язані з нею, діяльність радянських і міжнародних організацій
допомоги актуальні сьогодні і представляють безперечний інтерес.
Основні дослідники даної проблеми Г.Ф.Баріхновський, В.М.Брошеван, І.Ф.Бугай, С.В.Кульчицкий,
С.П.Мельгунов, Н.М.Мовчан, М.Рибаков, Н.Султан, Ф.Г.Турченко, Є.М Хенкін.
Основний акцент в статті ставиться на визначення завдань і ролі благодійних організацій в справі на-
дання допомоги голодуючому населенню в Криму в 1921-1923 роках.
Метою даної статті є вивчення діяльності місцевих радянських і іноземних організацій допомоги голо-
дуючим і їх ролі в справі ліквідації голоду 1921-1923 років в Криму. Для реалізації цієї мети були поставле-
ні наступні завдання:
− розглянути діяльність радянських організацій, які надавали допомогу голодуючому населенню;
− вивчити роль іноземних добродійних організацій в справі допомоги голодуючому Криму;
− оцінити масштаби трагедії і її наслідку для кримського населення.
Перші ознаки голоду в радянській Росії позначилися осінню 1920 року. У поволжські міста починається
приплив голодуючих селян з навколишніх сіл. Вони кидали свої будинки і тисячами спрямовувалися туди,
де ще було продовольство, тобто в урожайні губернії. Зупинити величезний потік біженців з голодних гу-
берній уряд був не в змозі. Голод охопив території Середнього і Нижнього Поволжжя, Кавказ, Крим, декі-
лька губерній на півдні України, ряд західних областей (всього 30 губерній з населенням 30 мільйонів чо-
ловік). Місцеві власті починають посилати тривожні телеграми в столицю про лихо, що насувається. Аж до
липня 1921 року Москва наполегливо відмовлялася офіційно визнати факт катастрофи масового голоду,
національну трагедію, яку вже не можна було приписати підступам “куркулів” і “білогвардійців”. Голод
став проблемою, яку не можна було вирішити силоміць, що для радянського керівництва було незвичне.
У липні 1921 року уряд В.І.Леніна був вимушений офіційно визнати факт голоду в радянській державі і
розпочати заходи для надання допомоги голодуючому населенню. 19 липня 1921 року була створена
Центральна Комісія допомоги голодуючим (ЦК Допомгол) на чолі з М.І.Калініним. Комісія керувала всією
роботою по мобілізації продовольчих і матеріальних ресурсів, організації живлення дорослих і дітей, доста-
вці продовольства і насіння, евакуації населення, контролювала проведення посівних кампаній в неврожай-
них районах і т.д. Комісія здійснювала збір і розподіл всіх матеріальних засобів і направляла резерви туди,
де виникало особливо важке положення.
Першими організовану допомогу голодуючому населенню починають надавати Комітети Взаємодопо-
моги, завданням яких було шляхом внутрішнього перерозподілу продуктів допомогти найбільш незахище-
ній частині сільського населення, оскільки голод зачепив в першу чергу саме сільське населення. 1 жовтня
1921 року Рада Народних Комісарів (РНК) видала постанову про відпустку продовольства і предметів пер-
шої необхідності споживачам, що стоять на державному постачанні. Забезпеченню державним продовольс-
твом підлягали такі групи населення як Червона Армія і Флот; робітники і службовці функціонуючих дер-
жавних установ і підприємств, залізничного і водного транспорту; члени їх сімей за умови їх непрацездат-
ності і відсутність інших коштів для існування. Державним продовольством забезпечувалися також особи,
що перебувають на державному соціальному забезпеченні, тобто інваліди, учні і т.п. Всі інші групи насе-
лення з державного забезпечення знімалися [1, л.14].
17 серпня 1921 року була створена Всеукраїнська Комісія допомоги голодуючим на чолі з
Г.І.Петровським. До неї увійшли Ф.Я.Кон, О.Я.Чубар, Д.С.Мануїльський [2, с.92]. Фактично до кінця 1921
року всі ресурси комісії були спрямовані на допомогу голодуючим в Поволжжя. «Все живые силы РСФСР
согласно встали на борьбу со стихийным бедствием, охватившим несколько Поволжских губерний, являв-
шихся хлебной житницей государства» [3, л 16]. 13 вересня 1921 року вийшла Постанова Всеукраїнського
Виконавського Комітету «про організацію волосних і сільських комісій з надання допомоги голодуючим».
На початку 1922 року Всеукраїнській Комісії допомоги голодуючим нарешті було дозволено частину своїх
ресурсів витратити на українське населення.
Як і в Україні до 1 грудня 1921 року допомога голодуючим в Криму проходила під знаком допомоги
голодуючим Поволжжя. На місцях були створені суспільні комітети взаємодопомоги, які переважно вияви-
лися недієздатними, і допомога від них була вкрай незначною. 9 вересня 1921 року вийшла Постанова
Кримського Революційного Комітету про створення Кримського Комітету допомоги голодуючим.
З метою збору додаткових засобів для надання допомоги голодуючим Поволжжя, по всьому південно-
му сходу був проведений Всеросійський тиждень допомоги голодуючим, яка проходила с15 вересня по 15
жовтня 1921 року. За днями тижня передбачалося проведення цілої низки заходів, спрямованих на збір ко-
штів для надання допомоги голодному населенню: випуск газети, показ спектаклів, концертів, видовищ;
організація зборів і мітингів, встановлення наднормових годин роботи на користь голодуючих; пожертви
продуктів, речей, грошей, організація суботників; організація платних видовищ [3, л.25].
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
195
6 жовтня 1921 року був отриманий Циркуляр з Москви по радіовіснику, який наказував Комісіям допо-
моги голодуючим, організувати суспільні роботи для надання безпосередньої допомоги голодному насе-
ленню. Особливу увагу необхідно було приділити устаткуванню і ремонту дитбудинків і столових, забезпе-
ченню їх всім необхідним і підготовці їх до прийому і розміщення дітей з голодних місцевостей. Комісії
повинні були також займатися доставкою продовольства, матеріалів і всіляких інших вантажів в голодні
місцевості, стежити за виконанням продподатку, який йшов на допомогу голодним. Звіти здавалися в
Центральну Комісію допомоги голодуючим при ВЦВК. Даний циркуляр був підписаний т.Молотовим і
обов'язковий для виконання [3, л.38].
Вже літом 1921 року стало зрозуміло, що впоратися з трагедією голоду власними силами радянська
держава, зруйнована громадянською війною і революцією, не в змозі. Коли були усвідомлені всі масштаби
лиха, що осягнуло країну було прийнято рішення просити допомоги у світової громадськості. В.І.Ленін зве-
ртається до міжнародного пролетаріату; М.Горький 6 липня 1921 року за дорученням уряду РРФСР написав
відозву «ко всем честным людям» – звернення до світової інтелігенції; патріарх Тихон – до західної церкви.
На заклик про допомогу відгукнулися різні добродійні міжнародні організації [4, с.97]. Для того, щоб нада-
вати допомогу голодуючим, всі вони повинні були підписати певні договори з радянською владою.
В Америці і Європі було багато противників допомоги Радам. Герберт Гувер, організатор і керівник
Американської Адміністрації Допомоги (АРА – American Reliet Administration, створена в 1919 році для
надання американської продовольчої допомоги країнам Європи), переконав уряд і громадськість в необхід-
ності надання допомоги радянським голодуючим. Гувер вважав, що таким чином АРА зможе підірвати вла-
ду більшовиків зсередини. 23 липня 1921 року АРА виразила готовність допомагати голодуючому Повол-
жжя. Г.Гувер характеризував свою організацію як неофіційну, приватну, позаполітичну. Як умови для на-
дання допомоги було висунуто 26 пунктів, серед яких: повна свобода пересування по радянській країні аге-
нтів АРА, право організації місцевих комітетів з осіб, бажаних адміністрації АРА, надання допомоги на
місцях без участі радянських представників, гарантія недоторканості і непідпорядкованості всіх членів АРА
місцевим владам. На ці умови радянський уряд не погодився, і була створена спеціальна комісія, яка на за-
сіданні 19 жовтня затвердила компромісні умови, – за всією діяльністю АРА був встановлений строгий ко-
нтроль з боку радянських влад [5, с.98-99].
На початку 1922 року міжнародним організаціям було дозволено допомагати українському населенню.
21 січня 1922 року газета «Українські робітничі вісті» в Канаді пише, що 13 січня директор Американської
Адміністрації Допомоги в Росії Вільям Г.Геськєл і голова Ради Народних Комісарів України Х.Раковський
підписали угоду: «Американская Администрация помощи уполномочена расширить свою благотворитель-
ную акцию на Советскую Украину…» [6, с.164-165]. 30 квітня 1922 року АРА відкрила в Україні свої кухні.
15 серпня 1922 року газета «Канадійський ранок» пише: «Американская благотворительная организация
оповещает, что более 400 тыс. детей на Украине получают ежедневно еду из кухонь, устроенных там Благо-
творительной организацией совместно с американским еврейским комитетом...» [6, с.511]. 7 листопада 1922
року «Українські робітничі вісті» повідомляють, що «АРА содержит на Украине 1723000 людей, а все ос-
тальные иностранные благотворительные организации содержат 260 тыс. взрослых и детей» [6, с.608]. Інші
міжнародні організації також виділили лише для дітей України 645 тис. денних пайків, що дозволило забез-
печити живленням одночасні 960 тис. голодних [4, с.98]. Окрім цього міжнародні організації направляли до
Росії і до України білизну, одяг, миючі засоби, ліки і тому подібне.
В Криму АРА почала свою роботу з 18 серпня 1922 року. Було видано 3726 пайків дитячим будинкам
Сімферополя. Допомога АРА дітям шкільного віку, які знаходилися як в школах, так і зовні, налічувала
15392 одиничних пайків, з яких 10262 пайка припадали на частку організованих школярів. Допомога дітям
Сімферопольського округу склала 20969 пайків [7, л.406]. У вересні 1922 року АРА продовжує збільшувати
мережу дитячих їдалень, закритих установ, кількість живлених в них дітей, кількість пайків для дорослих.
Але вже з 15 вересня живлення дорослих абсолютно припинилося, що дуже важко позначилося на по-
ложенні голодуючого населення (до цього часу пайками АРА харчувалися 114392 людини). Основну увагу
АРА вирішила зосередити на підтримці дитячого населення.
До 1 жовтня 1922 року голодуючі діти, які знаходяться під опікою АРА в Криму розподілялися по
округах таким чином:
Округа Кількість
дітей
Кількість
їдалень
Кількість дитячих
будинків Кількість лікарень
Джанкойський 6110 90 - 124
Керченський 5995 30 16 44
Євпаторійський 4577 10 9 119
Севастопольський 4493 42 29 71
Сімферопольський + Алушта 25159 173 53 1450
Ялтинський 7054 29 10 438
Феодосійський 11505 102 12 180
Разом 74893 476 129 2426
[8, л.13]
Після АРА, в кінці серпня 1921 року договір про допомогу з радянським урядом підписав Фрітьоф Нан-
сен, що очолював місію допомоги Ліги Націй. «Місія Нансена» представляла різні політичні і гуманітарні
організації, включаючи національні суспільства Червоного Хреста. Договір Нансена з Кремлем разюче від-
різнявся від договору останнього з АРА. Місія Нансена залишала верховний контроль за постачаннями
продовольства в руках радянського уряду, без обмовки де саме розподілятиметься допомога.
Бикова О.С.
ОРГАНІЗАЦІЯ ДОПОМОГИ ГОЛОДУЮЧИМ В КРИМУ В 1921-1923 РОКАХ
196
Об'єднана місія Голандсько-нансенівськая діяла також в голодаючому Криму. До вересня 1922 року ці-
єю організацією було розподілено 1,5 тис. посилок серед приватних осіб і 15 тис. пудів продуктів з 33 тис.
пудів, доставлених в Севастопольський порт. Жодної іншої допомозі від цих організацій до Криму не над-
ходило. Вся допомога від цих організацій прямувала на Україну, переважно в райони іноземних колоністів-
менонітів [8, л.15].
Іноземна допомога для Криму приходила також через місцеві національні громади, які з дозволу ЦК
Допомголу проводили збори в Константинополі серед відповідних національностей; пожертвування отри-
мували у вигляді продуктів живлення з боку деяких держав. От національних общин були послані делегації
до Туреччини (від татар і євреїв) і до Німеччини (від німців). Кримський союз южно-руських колоністів і
громадян німецької раси «Бундестрей» звернувся в квітні 1922 року в Кримський ЦК Допомгол з прохан-
ням надати уповноваженим Союзом особам сприяння у вантаженні товарів, для німців Криму (100 вагонів
кукурудзи, 50 вагонів квасолі, 20 вагонів проса) і відправці їх на місця призначення, а також по охороні йо-
го в дорозі і при вивантаженні. Союз просив також дозволу на безмитне ввезення до Німеччини деякої кіль-
кості шкір, завдяки чому з Німеччини буде продовжена продуктова допомога [9, л.100]. Криму допомагав
також Німецький Червоний Хрест, але зробив він дуже мало. Ця організація працювала головним чином в
Україні і РРФСР, а в Криму цікавилася здобуттям ділянки землі і необхідних будинків для відкриття госпі-
талю.
Разом з АРА допомогу голодуючому населенню Криму надавала також Католицька місія, яка обіцяла
годувати 35 тис. дітей. Але через 2,5 місяця з початку роботи вона навіть не встигла розвернути хоч би мі-
німальну діяльність. До вересня 1922 року була відкрита одна їдальня на 1 тис. чоловік в Євпаторії. Пред-
ставники Католицької місії ставили вимоги, свідомо важкі і нездійсненні в такому ураженому голодом ра-
йоні як Крим. Тому в питанні устаткування своїх їдалень вони проявляли дивну прискіпливість.
В цілому в роботі із закордонними організаціями виникли цілий ряд проблем. Головною проблемою,
яка гальмувала дану роботу, був недолік грошей з Центру на вантаження і розвантаження продовольства.
Заборгованість по лінії Центрального Управління міністерства транспорту досягла 50 млрд. рублів. При-
сланих 25 млрд. рублів було досить лише для погашення боргів, і ці гроші також були вислані із запізнен-
ням. Неминучими були ексцеси з вантажниками, з якими також необхідно було розплачуватися. Ще однією
проблемою було те, що у місцевих виконавських комітетів абсолютно не було засобів на обслуговування
установ АРА і інших організацій. 20 млрд. рублів, які були виділені на ці цілі Раднаркомом Криму, було
вкрай мало. З жовтня 1922 року розвезення продовольства (за рідким виключенням) проводилося місцеви-
ми силами без будь-яких витрат з боку центральних властей [8, л.16].
Вже літом 1922 року радянський уряд оголосив про подолання голоду. 7 вересня 1922 року Всеросійсь-
кий Центральний Виконавчий Комітет видав постанову, згідно з якою: «Учрежденную от 21 июля 1921 го-
да Центральную Комиссию помощи голодающим при ВЦИК и ее местные органы распустить к 15 сентября
сего года. Для ликвидации последствий голода образовать при ВЦИК Всероссийскую Центральную комис-
сию по борьбе с последствиями голода (ЦК Последгол)» [10, л.1]. Комісія повинна була керувати, погоджу-
вати і об'єднувати діяльність Народних Комісій, центральних радянських установ і всіх громадських органі-
зацій, які боролися з наслідками голоду, а також розглядати і затверджувати їх оперативні плани в даному
напрямі.
До листопада 1922 року в Криму для продовження своїй діяльності строком до майбутнього врожаю
залишалися наступні закордонні організації: АРА, Католицька місія, Голандсько-нансенівська місія і Німе-
цький Червоний Хрест. У 1923 році новому лиху голоду удалося запобігти. Починається поступове віднов-
лення всіх форм господарств у Росії, Україні і Криму.
В статті виявлений комплекс заходів, зроблених державними і партійними органами влади в справі лік-
відації голоду в центрі і на місцях, розглянені особливості діяльності іноземних добродійних організацій, і
їх роль в процесі боротьби з голодом в 1921-1923 роках.
Джерела і література:
1. Государственный архив Автономной Республики Крым (ГААРК). – Ф. Р – 1, оп. 1, д.№ 1.
2. Рыбаков М., Султан Н. Наивысшая ценность жизнь. // Жовтень. – 1979. – №2.
3. Государственный архив Автономной Республики Крым (ГААРК). – Ф. Р – 1188, оп. 3, д.№ 94.
4. Катунина Е.В. Проблемы голода в работе Р. Сербина «Голод 1921-1923 и украинская пресса в Канаде».
// Культура народов Причерноморья. – 2001. – №22. – С.
5. Барихновский Г.Ф. Идейно-политический крах белой эмиграции и разгром внутренней контрреволю-
ции 1921-1924 гг. – Л.: Изд-во Ленинградского университета. 1978.
6. Роман Сербин. Голод 1921-1923 и украинская пресса в Канаде. Украинско-канадский исследователь-
ско-документационный центр. Институт украинской археографии Академии наук Украины. К., 1992.
7. Государственный архив Автономной Республики Крым (ГААРК). – Ф. Р – 1932, оп. 1, д.№ 44.
8. Государственный архив Автономной Республики Крым (ГААРК). – Ф. Р – 1932, оп. 1, д.№ 71.
9. Государственный архив Автономной Республики Крым (ГААРК). – Ф. Р – 1932, оп. 1, д.№ 18.
10. Государственный архив Автономной Республики Крым (ГААРК). – Ф. Р – 151, оп. 1, д.№ 25.
11. Хенкин Е.М. Очерки истории борьбы советского государства с голодом (1921-1922). – Красная рас. –
1988.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-24621 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:22:59Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бикова, О.С. 2011-07-17T19:15:06Z 2011-07-17T19:15:06Z 2009 Організація допомоги голодуючим в Криму в 1921-1923 роках / О.С. Бикова // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 172. — С. 194-196. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24621 94(477.75) «1920» uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ Організація допомоги голодуючим в Криму в 1921-1923 роках Article published earlier |
| spellingShingle | Організація допомоги голодуючим в Криму в 1921-1923 роках Бикова, О.С. Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title | Організація допомоги голодуючим в Криму в 1921-1923 роках |
| title_full | Організація допомоги голодуючим в Криму в 1921-1923 роках |
| title_fullStr | Організація допомоги голодуючим в Криму в 1921-1923 роках |
| title_full_unstemmed | Організація допомоги голодуючим в Криму в 1921-1923 роках |
| title_short | Організація допомоги голодуючим в Криму в 1921-1923 роках |
| title_sort | організація допомоги голодуючим в криму в 1921-1923 роках |
| topic | Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet | Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24621 |
| work_keys_str_mv | AT bikovaos organízacíâdopomogigoloduûčimvkrimuv19211923rokah |