Передумови розвитку азіатської кризи 1997-1998 років
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24627 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Передумови розвитку азіатської кризи 1997-1998 років / А.О. Мельник // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 172. — С. 169-171. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-24627 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Мельник, А.О. 2011-07-17T19:22:40Z 2011-07-17T19:22:40Z 2009 Передумови розвитку азіатської кризи 1997-1998 років / А.О. Мельник // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 172. — С. 169-171. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24627 339.9 uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Передумови розвитку азіатської кризи 1997-1998 років Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Передумови розвитку азіатської кризи 1997-1998 років |
| spellingShingle |
Передумови розвитку азіатської кризи 1997-1998 років Мельник, А.О. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title_short |
Передумови розвитку азіатської кризи 1997-1998 років |
| title_full |
Передумови розвитку азіатської кризи 1997-1998 років |
| title_fullStr |
Передумови розвитку азіатської кризи 1997-1998 років |
| title_full_unstemmed |
Передумови розвитку азіатської кризи 1997-1998 років |
| title_sort |
передумови розвитку азіатської кризи 1997-1998 років |
| author |
Мельник, А.О. |
| author_facet |
Мельник, А.О. |
| topic |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Культура народов Причерноморья |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| format |
Article |
| issn |
1562-0808 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24627 |
| citation_txt |
Передумови розвитку азіатської кризи 1997-1998 років / А.О. Мельник // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 172. — С. 169-171. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT melʹnikao peredumovirozvitkuazíatsʹkoíkrizi19971998rokív |
| first_indexed |
2025-11-25T23:31:32Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:31:32Z |
| _version_ |
1850582384296067072 |
| fulltext |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
169
Мельник А.О. УДК 339.9
ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ АЗІАТСЬКОЇ КРИЗИ 1997-1998 РОКІВ
Актуальність дослідження. Фінансові кризи окремих держав в умовах світової глобалізації та
лібералізації фінансових ринків мають всеохоплюючий характер і швидко розповсюджуються по світовому
фінансовому рину з різними наслідками. Неможна стверджувати, що наслідки фінансових криз є лише
негативними для світового фінансового ринку, як правило для країн з вразливою економікою це
твердження є справедливим, але для країн які вміють передбачати їх розвиток, кризи можуть забезпечити
зростання доходів і отримання стратегічних економічних можливостей на фінансовому ринку, які
дозволяють реалізовувати зовнішньоекономічні і політичні інтереси цих країн. Саме це ми спробуємо
дослідити на прикладі азіатської кризи. Дослідження азіатської кризи не втратили свою актуальність
оскільки на різних фінансових ринках час від часу виникають нові фінансові кризи які розповсюджуються
за схожим сценарієм, тому необхідно обґрунтувати і визначити пріоритетність зовнішніх і внутрішніх
передумов виникнення локальних фінансових криз та їх подальшого поширення світовим фінансовим
ринком.
Аналіз останніх наукових праць. Причини і наслідки азіатської кризи досліджували міжнародні
аналітики, зарубіжні та вітчизняні вченні. Відомий міжнародний економіст-аналітик Дж. Сорос у своїх
працях розкриває сутність небезпеки сучасного глобального світового ринку при цьому в основі його
обґрунтування покладений швидкий механізм поширення кризових явищ з національних ринків на світовий
в умовах глобалізації [2].
Дослідженнями фінансових криз та їх вплив на світову економіку займались такі російські вчені як А.В.
Аникин [1], П. Бойко, О. Борисоглібська, Л. Довженкова, О. Ільїнський [3], Ю. Константінов [3], В. Михєєв,
М. Романова, Л. Симонова, М. Потапов. Більшість російських вчених вивчали азіатську кризу з метою
з’ясування її першопричин та факторів, що зумовили її швидке поширення по світовому фінансовому
ринку.
Кризові явища у світовій економіці досліджували такі вітчизняні вчені як: Геєць В.М., Барановський
О.І., Василенко Ю.В., Луцишин З.О., Пахомов Ю.М., Філіпенко А.С. та інші. Луцишин З.О. у своїх роботах
досліджувала причини виникнення та особливості сучасних фінансових криз, роль капіталу у їх виникненні
та поширенні. Геєць В.М., Барановський О.І., Василенко Ю.В. розглядали наслідки протікання світових
криз для України та визначали можливі напрямки антикризової політики України. Пахомов Ю.М. у своїх
наукових працях обґрунтовує неминучість появи кризових явищ у світовій економіці та визначає їх
основною передумовою кризу розвитку сучасної цивілізації, яка вступила у фазу переродження і
трансформацій. Філіпенко А.С. у своїх дослідженнях приділяє значну увагу причинам світових криз і
найбільш значущими на його погляд є саме внутрішні причини тобто недосконалий економічний розвиток і
політична зрілість в окремих країнах.
Мета дослідження. У дослідженні азіатської кризи необхідно визначити пріоритетність і значущість
зовнішніх і внутрішніх передумов появи фінансової кризи та її поширення світовим фінансовим ринком.
Основний зміст дослідження. Азіатська криза стала переломним чинником, що сприяв переходу
світової економіки на новий етап розвитку, який характеризується недієвістю загальноприйнятих
економічних стереотипів і появою нових напрямів економічної політики у світі.
Азіатська криза охопила спочатку такі країни Південо-Східного регіону як Тайланд, Філіппіни,
Індонезію, Малайзію, Південну Корею, а згодом поширилась на Тайвань, Гонконг, Сінгапур, саме ці країни
відносяться до групи нових індустріальних і сформували великий потенціал для економічного розвитку за
короткий час, перейшовши до сучасної моделі організації економіки.
Країни цього регіону з середини 80-х років ХХ століття знаходились на черговому циклічному підйомі
економіки, для них було характерним – зростання обсягів ВВП і експорту, збільшення валютних резервів
іноземної конвертованої валюти, бездефіцитні бюджети країн. Серед низки макроекономічних показників
які мали позитивний темп зростання негативною динамікою характеризувався лише стан платіжного
балансу, який відзначався зростаючим дефіцитом по поточним зовнішнім операціям. За таких умов
інвестиційна привабливість регіону була дуже високою і не викликала сумнівів у іноземних інвесторів [1].
Дані країни стали епіцентром розвитку і розгортання руйнівної сили фінансової кризи оскільки не
дивлячись на швидкий розвиток економіки держав, системи їх регулювання мали низку недоліків та
суперечностей.
Процес протікання азіатської фінансової кризи можна охарактеризувати поступовим ланцюгом прояву
подій як на фінансовому так і на товарному ринках, які призвели до фінансової, а згодом до масштабної
економічної кризи їх економік. Не дивлячись на позитивні макроекономічні показники, негативні фінансові
події суттєво змінили умови функціонування для всіх суб’єктів господарювання як національних так і
зарубіжних.
Азіатська криза була дуже складною за характером протікання оскільки вона об’єднала у собі недоліки
і протиріччя національних економічних політик та недосконалість міжнародної фінансової системи [2].
Виходячи з цього можна поділити кризові передумови на дві основні групи внутрішні і зовнішні.
Більшість міжнародних експертів аналізуючи причини азіатської кризи переважне значення віддають
Мельник А.О.
ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ АЗІАТСЬКОЇ КРИЗИ 1997-1998 РОКІВ
170
впливу саме зовнішніх чинників. Вони вважають, що при зацікавленості світового співтовариства у
подальшому стрімкому розвитку східно-азійських країн таких негативних наслідків фінансової кризи
можна було б уникнути, а можливо і унеможливити їх появу. Про це свідчать в першу чергу вимоги МВФ
щодо зменшення темпів росту ВВП цих країн взамін на фінансову допомогу з його боку. Програми
допомоги МВФ піддавались критиці з боку постраждалих-країн та незалежних міжнародних економістів-
аналітиків, оскільки вони мали ярко виражений перерозподільний аспект, що проявлявся у
беззастережному відкриті внутрішніх ринків, швидкій реалізації неплатоспроможних і мало ліквідних
компаній західним інвесторам. Ці заходи явно спрямовані на посилення ролі іноземного капіталу на
внутрішніх ринках постраждалих від кризи країн [3]. На основі обробленого матеріалу можна виділити такі
сценарії розвитку кризи, що були спровоковані зовнішніми чинниками:
Перший – криза була спровокована Китаєм, який намагався послабити економічний розвиток цих країн
і отримати додаткові переваги на азійському просторі.
Другий – криза виникла у результаті переходу Гонконгу під юрисдикцію Китаю та зменшенням у
наслідок цього довіри з боку міжнародного спекулятивного капіталу до азійського фондового ринку.
Третій – криза була ініційована США з метою підірвати економічний розвиток Азійських країн та
зневілювати передумови стрімкого економічного розвитку Китаю.
Четвертий – криза була породжена внаслідок комбінації трьох складових: застоєм економіки Японії,
фіксацією національних валют до американського долара, мало дієвими програмами МВФ щодо
відновлення стабільності у постраждалих країнах.
Основною внутрішньою передумовою виникнення фінансової кризи на наш погляд є не контрольоване
зростання кредитної заборгованості окремих компаній, їх зобов’язання у 5-6 разів перевищували вартість їх
активів, дешеві доступні фінансові ресурси використовувались ними не ефективно розпорошуючись у
вигляді підвищення заробітних плат управлінців, реалізації ризикових неприбуткових проектів.
У результаті залучення надлишкових фінансових ресурсів та нераціонального їх використання у цих
країнах проявилось таке явище, як інфляція активів. Нераціональне використання фінансових ресурсів
полягало у тому, що левова частка інвестицій надходила не у реальний сектор економіки, а спрямовувалась
на реалізацію спекулятивних операцій на фінансовому ринку. Бажання фінансових посередників отримати
швидкі надприбутки призвело до ігнорування більшості кредитних ризиків. Надлишок доступних
фінансових ресурсів сприяв стрімкому зростанню цін на ринку нерухомості та цінних паперів. Значну роль
відіграли корупційні схеми між бізнесом і владними структурами, які мали можливість перерозподіляти
залученні за кордоном фінансові ресурси між національними суб’єктами підприємництва. Державна роль у
більшості випадків була деструктивною, оскільки державні пільги надавались підприємствам вибірково.
Так державні органи влади в значній мірі сприяли деформуванню економіки і створили умови для розвитку
кризових явищ. В країнах майже була відсутня система регулювання і контролю за діяльністю суб’єктів
господарювання і особливо за фінансовими організаціями. Доступ до інформаційних джерел теж був
обмежений, це давало можливість маніпулювати інформацією та здійснювати фінансові спекуляції.
Можна стверджувати, що економіки країн даного регіону розвивались без врахування основних
економічних законів, можливо враження кризою було б не таке болюче, якби під час розвитку та
нарощення ВВП, керівництво держав сформувало дієвий механізм регулювання та розподілу іноземних
фінансових ресурсів.
Для кращого розуміння сутності азіатської кризи, ми відобразимо на рис.1 етапи її протікання у
відповідності до прояву внутрішніх кризових передумов.
Слід відзначити, що фінансові і комерційні передумови кризи були непомітними для світового
співтовариства, а національні уряди не змогли вчасно виявити та зреагувати на прояви цих чинників.
Вчасне реагування змогло б зменшити негативний вплив фінансових інструментів на загальноекономічний
розвиток країн. Азійська криза довела спроможність деяких фінансових інструментів значно впливати на
економічний розвиток країн.
Висновки дослідження. На нашу думку, найбільш руйнівну роль у розвитку азіатської кризи відіграли
саме внутрішні передумови, вони продемонстрували неготовність урядів держав при швидких темпах
розвитку економіки раціонально розподіляти і перерозподіляти ВВП. Злагоджена робота органів виконавчої
влади, чітко регульовані ринкові відносини, контрольоване і виважене використання залученого капіталу
були б спроможними зневолювати негативний вплив будь якого зовнішнього сценарію розвитку фінансової
кризи.
Саме східно-азіатська криза поставила під сумнів позитивний вплив на економічний розвиток процесів
фінансової глобалізації та лібералізації національних фінансових ринків. Так більшість країн Південо-
Східної Азії переглянули свої підходи щодо ведення економічної інтеграції, лібералізації фінансових ринків
та глобалізації економік, їх економіки стали більш ізольованими від світового ринку, посилився рівень
державного регулювання економічних і фінансових процесів.
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
171
Рис. 1. Етапи прояву азіатської кризи
Джерела та література
1. Аникин А.В. История финансовых потрясений / Аникин А.В. – М, 2000. – 342 с.
2. Сорос Дж. Кризис мирового капитализма / Сорос Дж. – М, 1999. – 158с.
3. Константинов Ю.А. Финансовый кризис: причины и преодоления / Константинов Ю.А., Ильинский
А.И. – М.: ЗАО«Финстатинформ», 1999. – 156 с.
Мошкова М.М. УДК 339.9
ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ МЕХАНІЗМІВ РЕФІНАНСУВАННЯ
ІПОТЕЧНИХ КРЕДИТІВ ВІТЧИЗНЯНИМИ БАНКАМИ В УМОВАХ
ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ
Постановка проблеми. Іпотечне кредитування відіграє важливу роль в економіці будь-якої країни,
оскільки виконує не тільки економічні, але й соціальні функції. Проте головною проблемою ефективного
функціонування системи іпотечного кредитування залишається вже тривалий час брак довгострокових
ресурсів. Одним із шляхів вирішення даної проблеми є впровадження прозорих та надійних механізмів
рефінансування іпотечних кредитів. Протягом 2004 – 2006 рр. було створено основні передумови
впровадження системи рефінансування іпотечних кредитів вітчизняними банками, проте цей процес був
перерваний глобальною фінансовою кризою. У зв’язку з цим набуває особливої актуальності відновлення
механізмів рефінансування іпотечних кредитів в Україні із врахуванням тих помилок, які спричинили
розгортання іпотечної кризи.
Аналіз останніх публікацій та досліджень. Дослідження в цій сфері здійснюють як зарубіжні, так і
вітчизняні вчені. Варто одразу відзначити, що фактично всі науковці сьогодні досліджують іпотечні цінні
папери в контексті кризи, однак частина вчених зосереджує увагу більше на причинах та наслідках криз,
зокрема Волен Р. та Лім М. визначають причини іпотечної кризи, основними з яких вважають здійснення
невиваженої сек’юритизації, та її наслідки для економіки [11, 13]. В свою чергу інша частина вчених,
незважаючи на кризові явища, розкривають потенційні можливості подальшого використання
структурованих фінансових інструментів, зокрема Авесані Р.-Г., Паскуаль А.-Г., Рібакова Е. зосередили
свою увагу на дослідженні функціонування покритих іпотечних облігацій, які набули поширення в
Німеччині та Іспанії, а також дійшли висновку, що саме цей вид іпотечних цінних паперів є найбільш
Фінансові передумови
1. Перекредитування національних економік
2. Нераціональне і безсистемне використання
фінансових ресурсів з боку позичальників
3. Нарощування зовнішньої заборгованості
урядів держав
Комерційні передумови
1. Зменшення обсягів експорту продукції
національних виробників
2. Затоварювання внутрішніх ринків
3. Зниження цін на товари як на внутрішньому так і
на зовнішніх ринках
Загальноекономічні передумови
1. Дефіцит платіжного балансу
2. Зниження курсів національних валют
3.Різке зменшення доходів компаній-виробників
4. Зменшення платоспроможності компаній-виробників
5. Швидке вилучення іноземного капіталу під час ринкової паніки
6. Зменшення ліквідності компаній-виробників
Економічна криза
Наслідки кризи
1. Фінансовий голод
2. Зниження темпів росту виробництва
3. Втрата торгових позицій на світовому ринку
|