Господарська етика як фактор формування цивілізаційного розвитку
Saved in:
| Published in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24653 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Господарська етика як фактор формування цивілізаційного розвитку / Л.І. Ляшенко // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 172. — С. 25-28. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859791941100634112 |
|---|---|
| author | Ляшенко, Л.І. |
| author_facet | Ляшенко, Л.І. |
| citation_txt | Господарська етика як фактор формування цивілізаційного розвитку / Л.І. Ляшенко // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 172. — С. 25-28. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| first_indexed | 2025-12-02T12:08:37Z |
| format | Article |
| fulltext |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
25
Ляшенко Л.І. УДК 17:33
ГОСПОДАРСЬКА ЕТИКА ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ
ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ
Актуальність. Сформований тип економіки, що домінує в сучасному глобалізаційному світі не справ-
ляється з викликами часу. Вичерпність природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища, мож-
ливість екологічних катастроф, фінансовий диктат міжнародних і наддержавних організацій, зростання
економіки пороку сприяють збільшенню господарських і моральних ризиків, руйнують природну рівновагу
й моральні підвалини суспільства. В цих умовах дослідження факторів, що обумовлюють спрямованість і
специфіку соціально-економічного функціонування й розвитку, є особливо актуальним.
Постановка проблеми. Аналіз логіки історичного розвитку соціально-економічних систем показує, що
етична складова відноситься до числа його найважливіших детермінант. Ліберальні ринкові реформи, про-
ведені відповідно до західних економічних моделей, виявилися малоефективними в країнах пострадянсько-
го простору, оскільки наштовхнулися на опір етичної й ментальної специфіки суспільства. Урахування на-
ціональних соціокультурних особливостей є та проблема, без вирішення якої практично неможливо форму-
вати ефективну господарську ідеологію й економічну політику.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розуміння важливості й необхідності теоретичних дослі-
джень етичної складової сфери господарювання було осмислене ще в працях представників історичної
школи в політекономії. Так, Г.Шмоллер вважав, що основою господарського порядку є етичні й культурні
компоненти, а людина вбудовує свою економічну діяльність у світ природи за допомогою вдач [1].
В.Зомбарт основним фактором, що визначає устрій і хід господарського життя, вважав господарську етику
або дух господарської епохи, і визначив її як «сукупність душевних властивостей і функцій, що супрово-
джують господарювання» [2, с. 6]. М.Вебер обґрунтував думку, що європейський капіталізм зобов'язаний
своїм походженням європейському релігійно–етичному комплексу, який забезпечує виховання таких рис
особистості, як працьовитість, ощадливість, чесність. Учений назвав сукупність таких рис «мирським аске-
тизмом». Протестантська ідея мирського служіння й мирський аскетизм виявляє схожість із раціональним
підходом до господарства, що дозволило М.Веберу побачити зв'язок між Реформацією й виникненням капі-
талізму [3].
На сучасному етапі господарська етика як соціально–економічний інститут розвивається в рамках ети-
ко-економічних і філософських досліджень. Роботи П.Козловські, А.Сена, А.Ріха, А.Етціоні присвячені
особливостям функціонування господарської етики в умовах сучасної ринкової економіки. Ці вчені відсто-
юють тезу про етичну навантаженість господарювання й необхідність нової «етично і культурно–науково
орієнтованої економічної теорії» [4, с.5]. На пострадянському просторі дослідження етичних особливостей
у сфері економіки представлені роботами І.Агапової, Н.Зарубіної, Е.Уткіна та ін. [5,6,7].
Недосліджена частина проблеми. Разом з тим, багатогранність проблеми взаємозв'язку етики й еко-
номіки, що складається в конкретних соціально–економічних системах, залишає широке поле для продов-
ження досліджень у цьому напрямку. Зокрема, це стосується проблеми дослідження факторів національно-
го менталітету і його впливу на функціонувавання господарчих моделей.
Метою цієї статті є дослідження моральних детермінант національних економічних систем і можливо-
сті етичних методів коректування негативних наслідків граничних варіантів економічного розвитку.
Внесок автора і обговорення результатів. Будь–яке економічне утворення в конкретний період істо-
ричного й еволюційного розвитку являє собою якусь модель, особливості якої значною мірою задаються ін-
ституціональними обмеженнями, нормами й правилами, що склалися в суспільстві, насамперед, системи
ціннісних установок. У зв'язку з цим важливим дослідницьким завданням є обґрунтування ціннісних сис-
тем, за допомогою яких люди усвідомлюють економічні умови свого життя, а також пріоритети і мотиви,
що спонукають їх до економічних дій.
Господарська етика становить собою морально обґрунтовані, стійкі й відтворені норми й правила в
сфері економіки. Складність і багатомірність цієї категорії полягає в особливостях її прояву в сфері госпо-
дарювання. З одного боку, господарська етика методологічно обґрунтовує роль і значення етичних норм
економічної системи, являючи соціально-етичні погляди й принципи в галузі економіки, а з іншої, стано-
вить собою сукупність норм і правил, традицій і звичаїв, знань і оцінок, які забезпечують мотивацію й ре-
гуляцію господарської практики й направляють діяльність суб'єктів у сфері економіки в соціально–значиме
русло.
Дослідження поведінки суб'єкта господарської діяльності з позицій господарської етики передбачає
аналіз його економічної мотивації з урахуванням пануючої системи моральних цінностей. Індивід, вступа-
ючи в складну систему взаємозв'язку з іншими людьми, змушений керуватися в цьому спілкуванні тими
або іншими етичними принципами й нормами, які мають як загальноцивілізаційний, так і специфічний на-
ціонально–культурний характер.
Для сучасної ринкової економіки в якості загальноцивілізаційних постулатів виступають такі етичні
парадигми:
− принципи, засновані на поглядах Аристотеля й Платона про особисті чесноти – чесності, відкритості,
помірності;
− основана на навчанні Гоббса й Локка теорія про роль держави як арбітра в конкуренції;
Ляшенко Л.І.
ГОСПОДАРСЬКА ЕТИКА ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ
26
− категоричний імператив І.Канта, знамените правило про універсальну загальну форму;
− засновані на етиці утилітаризму правила про практичну користь морального поводження, розроблені
Бентамом і Міллем;
− правила, що ґрунтуються на теорії Сміта й Парето про оптимальну угоду (максимізація прибутку з по-
вним ура
− хуванням витрат);
− норми, які базуються на правилі розподільної справедливості Роулза (не завдати шкоди слабким членам
суспільства).
Переломлюючись крізь призму історичної й національної самобутності, ці парадигми стають культурно
мотивованими нормами конкретного суспільства.
Існує ряд теоретичних концепцій, що пояснюють роль цих норм у соціально-економічному розвитку.
Модель У.Оучі розглядає культурну обумовленість економічного поводження. Вона включає сім змінних:
зобов'язань організації стосовно своїх працівників (довічний найм, довгострокова або короткочасна робо-
та), оцінка роботи, що виконується (зі швидким або з повільним просуванням по службі), планування кар'є-
ри (широко спеціалізована, помірна, вузькоспеціалізована), система контролю (неформальний, заснований
на участі всіх сторін, формальний), прийняття рішень (групове, індивідуальне), інтерес (широкий, вузький).
Проводячи дослідження в контексті американської і японської культур, учений обґрунтовує ефективний ва-
ріант економічного поводження виходячи з національних культурологічних особливостей [9].
Для аналізу специфічної ролі культурно мотивованих норм у ринковому середовищі скористаємося ме-
тодикою Г.Хофстеда. Серед крос–культурних досліджень принципи цього підходу, засновані на порівнянні
національної ментальності однієї господарської системи з іншими дають можливість визначити значення
культурно мотивованих норм і правил поведінки. В основі методики лежать принципи етнометріі – напрям-
ку етносоціальних досліджень, що аналізують ментальні характеристики різних етнічних груп з викорис-
танням формалізованих методів [10].
На основі принципів методики Г.Хофстеда автором зроблено аналіз зв'язків між специфікою націона-
льного менталітету й схильністю індивідів до того або іншого варіанта економічної поведінки, а також по-
казані можливості етичних норм у коректуванні її крайніх проявів.
Г.Хофстед виділяє п'ять основних показників, за допомогою яких можуть бути охарактеризовані панів-
ні ціннісні системи різних соціоекономічних утворень:
• «дистанція стосовно влади» – рівень нерівності між людьми, який населення сприймає як нормальне
явище;
• «індивідуалізм» – рівень того, наскільки індивіди діють самостійно або колективно, рівень розриву між
колективізмом та індивідуалізмом;
• «маскулінність» – пріоритет чоловічих цінностей (агресивність, успіх, змагальність) над жіночими
(якість життя, комунікаційність, солідарність);
• «уникнення невизначеності» – відмова від ризику при прийнятті економічних рішень;
• «довгострокова орієнтація» – орієнтованість на рішення стратегічних, довгострокових цілей, бажання
прогнозувати майбутнє.
На основі представленої методики в прикладній макроекономіці проводяться широкомасштабні дослі-
дження між країнами, результати яких демонструють вплив культурно орієнтованих норм на моделі пове-
дінки господарюючих суб'єктів. У даній статті аналізується дослідження, проведене в 1990–2000 роках се-
ред працівників у різних країнах [10]. Усього взяли участь 116 тис. чоловік. Відповіді оцінювалися за
п’ятибальною шкалою, потім виводилася середня оцінка. На основі середньої величини по кожному показ-
нику обчислювався свій індекс: із середньої величини віднімалося число 3, отриманий результат множився
на 25 і до нього додавалося число 50, тобто відповіді переводилися з п’ятибальної шкали в стобальну. Сис-
тематизуючи результати соціологічних опитувань, узагальнимо ступінь впливу ціннісних пріоритетів у
крос–культурному аналізі між країнами.
Етнометричне моделювання дозволяє зробити ряд емпіричних висновків. За показниками «індивідуа-
лізм» і «дистанція влади» країни світу чітко поділяються на мегацивілізаціі Сходу з високими показниками
«дистанції стосовно влади» і низькими «індивідуалізму» (арабські країни, Латинська Америка, Південно–
Східна Азія, Росія, Україна) і Заходу з низькими індексами «дистанції стосовно влади» і високими «індиві-
дуалізму» (Австрія, Данія, США, Канада, Норвегія й ін.)
За набором пріоритетності перерахованих характеристик можна зробити висновок про специфіку наці-
онального менталітету з позицій економічних переваг. Так, високий показник «дистанції влади» сприяє
централізації, а незначний розрив між рівнями влади припускає переваги децентралізації в економічному
середовищі. Високі показники колективізму зумовлюють розвиток колективних і сімейних підприємств, а
переваги індивідуалізму стимулюють пошуки особистої винагороди й соціальну мобільність. Вибори на ко-
ристь чоловічих показників сприяють змагальності, конкуренції, а переваги жіночих характеристик стиму-
люють розвиток солідарності. Відмова від ризику створює сприятливий клімат для дотримання встановле-
них правил, а прагнення до ризику спричиняє появу опортунізму і нестандартної поведінки.
Як відомо, будь–які принципи в економіці у своїх крайніх проявах здатні продукувати аномічну пове-
дінку. Показник «дистанція влади» у своєму крайньому високому значенні припускає можливість установ-
лення авторитарного управління економікою, розвиток корупційних схем. Украй низькі показники сприя-
ють абсолютній децентралізації економіки, анархії виробництва, глибоким кризам.
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
27
Таблиця 1. Оцінки етнометричних хофстедових індексів, які отримані в дослідженнях 1990 – 2000–х рр.
Країна Дистанційність Відособленість Напористість Уникнення
невизначеності
Стратегічне ми-
слення
Австралія
Австрія
Бельгія
Великобританія
Німеччина
Данія
Іспанія
Італія
Франція
Швейцарія
Швеція
США
Канада
Японія
Угорщина
Болгарія
Польща
Росія
Румунія
Словаччина
Чехія
Гонконг
Китай
Південна Корея
Україна
Пакистан
Таїланд
Іран
Туреччина
36
11
65
35
35
18
57
50
68
34
31
40
39
54
46
70
68
93
90
104
57
68
80
60
75
55
64
58
66
90
55
75
89
67
74
51
76
71
68
71
91
80
46
80
30
60
39
30
52
58
25
20
18
29
14
20
41
37
61
79
54
66
66
16
42
70
43
70
5
62
52
95
88
40
64
36
42
110
57
57
66
39
75
50
34
43
45
51
70
94
35
65
23
86
75
86
58
29
46
48
92
82
85
93
95
90
51
74
29
30
85
79
70
64
59
85
31
–
–
25
31
–
–
–
–
–
33
29
23
80
50
–
32
–
–
38
13
96
118
75
–
–
–
56
–
Показник «індивідуалізм» у своєму гранично високому значенні передбачає ігнорування суспільних
потреб, що призводить до посилення «провалів ринку», викликаючи загальну нестабільність. Гранично ни-
зькі значення цього показника, навпаки, демонструють ігнорування особистих інтересів людини, перетво-
рюючи її із суб'єкта господарювання в об'єкт, таким чином істотно знижуючи ініціативність, заповзятли-
вість і в кінцевому результаті ефективність економічної системи.
Показник «маскулінність» у своїх високих значеннях припускає крайній прояв чоловічих характерис-
тик, що передбачає вимивання з економічної поведінки ідей солідарності, досягнення консенсусу тощо. Та-
ким чином можлива поява опортуністичних нахилів, що є загрозою для економіки. У низьких значеннях
цей показник характеризує абсолютизацію жіночих рис, наголошуючи на пріоритеті міжособистісних від-
носин, соціальних гарантій, тим самим сприяючи збільшенню трансакційних витрат, і, знижуючи ефектив-
ність економіки.
Показник «уникнення невизначеності» у гранично низьких значеннях характеризує абсолютне праг-
нення суб'єктів до ризику, до новаторства, що може призвести до агресивності й опортуністичної поведін-
ки. У гранично високих значеннях цей показник демонструє бажання суб'єктів відгородитися від ризику,
провокуючи застійні явища в економіці.
Крайні показники демонструють маргінальні моделі поведінки, які формують нестійке економічне, по-
літичне й інституціональне середовище. Засобом зближення крайніх позицій економічних агентів є впрова-
дження етичних норм у систему їхніх взаємин. Запроваджуючи моральні цінності в економічну поведінку,
суспільство гармонізує особисті й суспільні інтереси з урахуванням національних традицій і культури. Ка-
тегорії добра, справедливості, довіри, чесності, надійності, відкритості, залежно від культурної специфіки,
можуть мати різні інтерпретації (те, що вважається добром у західній цивілізації, може не бути таким у схі-
дній), але їх включення у поведінку господарюючих суб'єктів у трактовці, що відповідає національним тра-
диціям, має однаковий позитивний ефект для економічного розвитку.
Висновки. Крос-культурні дослідження дозволяють відслідковувати динаміку цивілізаційного розвит-
ку, даючи можливість коректувати напрямки соціально–економічної політики з урахуванням мінливих
умов. Господарська етика як морально обґрунтована система норм і правил поведінки індивідів у сфері гос-
подарювання є тим інститутом, розвиток якого дає можливість корегувати багато економічних процесів з
урахуванням загальнозрозумілих і гуманістично–орієнтованих цінностей. Її специфіка в конкретний істо-
ричний період є з одного боку, індикатором стійкості соціально–економічної системи, а з іншої – це чинник
її подальшого вдосконалювання. З урахуванням вимог часу, тобто переходу до соціально–економічного
розвитку, орієнтованому на гармонійний розвиток особистості, на підвищення якості життя в глибокому
його розумінні, продовження дослідження розглянутої проблематики вимагає вивчення ролі господарської
етики в становленні економіки, що співіснує в гармонії із природним і людським середовищем.
Ляшенко Л.І.
ГОСПОДАРСЬКА ЕТИКА ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ
28
Джерела та література
1. Шмоллер Г. Наука о народном хозяйстве. Ее предмет и метод.– М.: Из–во Сабашникова, 1902. – 112 с.
2. Зомбарт В. Буржуа. – М.: Айрис–Пресс. – 624 с.
3. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма. Изб.произ. – М.: Прогресс, 1990. – 804 с.
4. Козловски П. Прощание с марксизмом-ленинизмом. – Санкт-Петербург.: Экономическая школа, 1997. –
216 с.
5. Агапова И. Экономика и этика: аспекты взаимодействия. – М.: Юристъ, 2002. – 190 с.
6. Зарубина Н. Социально-культурные основы хозяйства и предпринимательства. – М.: «Из-во Магистр»,
1998. – 360 с.
7. Уткин Э. Этика бизнеса. – М.: Из-во «Зерцало», 1998. – 256 с.
8. Оучи У. Методы организации производства: японский и американский подходы: Пер. с анг. – М.: Эко-
номика, 1984. – 184с.
9. Hofstede G. Culture’s Consequences:International Differences in Work–Related Values. – Beverly Hills: Sage
Publications, 1980. – 475c.
10. http://www.wiki.tradito.ru
Новак Е.В. УДК 338.24.001.76
СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ МЕХАНИЗМА УПРАВЛЕНИЯ ИННОВАЦИОННОЙ
ДЕЯТЕЛЬНОСТЬЮ ПРЕДПРИЯТИЯ
Актуальность
В сложившихся условиях развитие инновационной сферы приобретает особую важность, так как имен-
но здесь происходит превращение научно–технического продукта, базирующегося на результатах фунда-
ментальных и прикладных исследований в рыночный товар с высокими потребительскими свойствами. Не-
обходимость активизации инновационно–инвестиционной деятельности промышленного комплекса Ук-
раины отражена в Законе Украины «О приоритетных направлениях развития науки и техники» на период
до 2016 г. Однако, уровень внедрения инноваций в промышленности остается крайне низким.
Постановка проблемы
Социально-экономические процессы, происходящие в европейском сообществе, привели к радикаль-
ным переменам в жизни населения Украины и формированию принципиально новых ценностных ориенти-
ров. Несмотря на все трудности кризисного периода, отечественным предприятиям для сохранения конку-
рентных позиций необходимо учитывать повышение требований рынка к техническим и экономическим
предложениям в отраслях, необходимость соответствия продукции широкому диапазону платежеспособно-
го спроса. Таким образом, существует широкий спектр задач, возникающих перед производственным пред-
приятием и требующих в той или иной степени осуществления инновационной деятельности.
Но сегодня стало очевидным, что научно-технические разработки в любой отрасли далеко не всегда
становятся инновационным продуктом, готовым для производства и реализации. Инновационная сфера
оказалась не готовой к работе в новых условиях. Причин тому много, но основными являются: низкая ин-
новационная активность в Украине и проблема организации системы управления инновационной деятель-
ностью на предприятиях.
Анализ исследований и публикаций
Научное осмысление инновационной проблематики впервые состоялось на западе. Возникнув в работах
И. Щумпетера, оно получило продолжение в трудах таких ученых как Л. Водачек, О. Водачкова, П. Дракер,
и других. Исследования, посвященные вопросам развития систем управления, обычно связывают с именами
классиков менеджмента, такими как Р.Акофф, И.Ансофф, Б.Карлов, Г.Минцберг, Оучи, и др. Среди публи-
каций по управленческим инновациям можно выделить работы П. Ваганова, И. Гуркова, Л. Евенко,
П. Завлина, А. Казанцева, Д. Черванева, и других. Проблемам внедрения инноваций в менеджменте посвя-
щены труды Н.С.Яворськог. [1]. Несмотря на многочисленные исследования, проблемы инновационного
развития на предприятиях продолжают быть актуальными, т.к. предложения по формированию механизма
управления носят описательный характер и сводятся в основном к совершенствованию формальных харак-
теристик предприятий, мало учитывают трансформационные процессы, протекающие в современных дина-
мичных бизнес–формированиях [1–4]. Современное направление в теории организации требует согласо-
ванного системного изучения формальных и неформальных характеристик предприятия. В связи с этим, ос-
тается нерешенной задача разработки и обоснования целостной системной концепции управленческих ин-
новаций.
Предмет исследования составляют факторы и методы формирования системы управления инноваци-
онными процессами на предприятиях промышленности.
Целью исследования является разработка теоретической модели управления инновационной деятель-
ностью промышленного предприятия.
РЕЗУЛЬТАТЫ ИССЛЕДОВАНИЯ
Для успешного управления нововведениями необходимым условием является формирование и исполь-
зование целостного организационно-экономического механизма управления инновационной деятельностью
предприятия, который предусматривал бы четкую упорядоченность его элементов и эффективность их
http://www.wiki.tradito.ru
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-24653 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T12:08:37Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ляшенко, Л.І. 2011-07-17T20:00:03Z 2011-07-17T20:00:03Z 2009 Господарська етика як фактор формування цивілізаційного розвитку / Л.І. Ляшенко // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 172. — С. 25-28. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24653 17:33 uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Господарська етика як фактор формування цивілізаційного розвитку Article published earlier |
| spellingShingle | Господарська етика як фактор формування цивілізаційного розвитку Ляшенко, Л.І. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title | Господарська етика як фактор формування цивілізаційного розвитку |
| title_full | Господарська етика як фактор формування цивілізаційного розвитку |
| title_fullStr | Господарська етика як фактор формування цивілізаційного розвитку |
| title_full_unstemmed | Господарська етика як фактор формування цивілізаційного розвитку |
| title_short | Господарська етика як фактор формування цивілізаційного розвитку |
| title_sort | господарська етика як фактор формування цивілізаційного розвитку |
| topic | Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet | Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24653 |
| work_keys_str_mv | AT lâšenkolí gospodarsʹkaetikaâkfaktorformuvannâcivílízacíinogorozvitku |