Становлення та діяльність чернігівської «Просвіти» (1906-1908 рр.)
У статті розглянуто процес становлення громадсько-культурної організації «Просвіта» протягом 1906-1908 років. Висвітлено основні етапи зародження та становлення чернігівської «Просвіти» як товариства. Проаналізовано діяльність голови товариства М. Коцюбинського та інших членів чернігівської «Просвіт...
Saved in:
| Published in: | Сiверянський лiтопис |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24671 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Становлення та діяльність чернігівської «Просвіти» (1906-1908 рр.) / С. Фомська // Сiверянський лiтопис. — 2010. — № 2-3. — С. 185-192. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859802061039730688 |
|---|---|
| author | Фомська, С. |
| author_facet | Фомська, С. |
| citation_txt | Становлення та діяльність чернігівської «Просвіти» (1906-1908 рр.) / С. Фомська // Сiверянський лiтопис. — 2010. — № 2-3. — С. 185-192. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський лiтопис |
| description | У статті розглянуто процес становлення громадсько-культурної організації «Просвіта» протягом 1906-1908 років. Висвітлено основні етапи зародження та становлення чернігівської «Просвіти» як товариства. Проаналізовано діяльність голови товариства М. Коцюбинського та інших членів чернігівської «Просвіти» в сфері культурного та освітнього розвитку населення Чернігівської губернії. З’ясовано основні причини занепаду діяльності та закриття товариства в 1908 році.
В статье рассмотрено процесс становления общественно-культурной организации «Просвіта» на протяжении 1906-1908 гг. Освещено основные этапы зарождения и организации черниговской «Просвіти» как организации. Проанализирована деятельность главы организации М. Коцюбинского и других членов черниговской «Просвіти» в сфере культурного и просветительного развития населения Черниговской губернии. Выяснено основные причины упадка деятельности и закрытия организации в 1908 году.
In article is considered the process of formation public-cultural organization «Prosvita» on length 1906-1908 years. Are illuminated main stages of the generation and organizations hernigivs «Prosvita» as organization. Analysed activity head to organizations M. Kocyubinskogo and the other members Chernigivs «Prosvita» in sphere cultural and educational development of the population Chernigov provincial. Will realized main reasons of the activity decay and closing fo organization in 1908 year.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:13:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
Сіверянський літопис 185
Світлана Фомська
�
СТАНОВЛЕННЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ
«ПРОСВІТИ» (1906�1908 РР.)
У статті розглянуто процес становлення громадсько�культурної організації
«Просвіта» протягом 1906�1908 років. Висвітлено основні етапи зародження та
становлення чернігівської «Просвіти» як товариства. Проаналізовано діяльність
голови товариства М. Коцюбинського та інших членів чернігівської «Просвіти» в
сфері культурного та освітнього розвитку населення Чернігівської губернії. З’ясова�
но основні причини занепаду діяльності та закриття товариства в 1908 році.
Ключові слова: чернігівська «Просвіта», М.Коцюбинський, бібліотека, влада, за�
борона.
Восени 1905 року оголошено царський маніфест від 17 жовтня, у якому вперше
в Російській імперії проголошувалася ціла низка свобод, а саме: слова, совісті, віро�
сповідання. Крім того, згідно з маніфестом, дозволялося засновувати самодіяльні
національні товариства, вільно користуватися рідною мовою тощо.
Незважаючи на постійні жорстокі заборони з боку уряду, культурні діячі ре�
тельно готують підґрунтя для масової появи просвітницьких товариств. Варто зау�
важити, що після бурхливих революційних подій 1905 року в Російській імперії
Миколою II 4 березня 1906 року було прийнято тимчасові правила, зокрема «Закон
про спілки та товариства». Цей «Закон» надав українській громадськості можливість
легально відкривати неурядові просвітницькі організації, які «інтегрували по�
зашкільні форми залучення людей до відродження національної культури»[5, с. 39].
Такі легальні товариства відповідно до мети і завдань отримали назву – «Просвіта».
Становлення та легальне оформлення товариства «Просвіта» на Наддніпрянській
Україні відбулося у 1906 році.
Про діяльність товариств «Просвіта» написано чимало наукових статей та мо�
нографій, окремих досліджень [1, 2, 3, 4]. Однак у наукових працях недостатньо
висвітлено зародження та діяльність саме чернігівської «Просвіти». Метою статті є
спроба простежити поетапність зародження та становлення чернігівського товари�
ства, з’ясувати основні особливості діяльності чернігівських просвітителів протя�
гом 1906�1908 рр. на основі архівних матеріалів. Для дослідження використано
фонди Центрального державного історичного архіву України у м. Києві (ЦДІАК), а
також Державний архів Чернігівської області (ДАЧО) у м. Чернігові.
На Західній Україні, в Галичині, товариства «Просвіта» діяли дуже активно,
особливо львівська «Просвіта». Відомий факт, що 1905 року, коли М. Коцюбинсь�
кий приїхав до Львова вдруге, І. Франко та В. Гнатюк привезли його до села Яйківці
на Великодні свята. Як зазначалося, «це було село, якому годі було знайти пару, і
галичани хотіли показати його гостеві з Великої України» [7, с. 11], бо тут усім
громадським життям керувала «Просвіта» на чолі з сільським парохом Северином
Бураченком. «Просвіта» мала своє приміщення – гарний мурований будинок, була
тут велика читальня, однокласова школа з українською мовою навчання, позичкова
каса, гурток «Сільського господаря», громадська молочарська спілка. Таким чином
Михайло Михайлович не зі слів чи з преси міг побачити, що діяльність просвітян та
«Просвіти» корисна для народу.
Справді, на той час «Просвіти» відігравали важливу роль у житті західноук�
раїнців і були своєрідними носіями національної енергії. Вже навесні 1906 року
УДК 94(477)«1906/1908»
© Фомська Світлана Михайлівна – аспірантка Чернігівського націо�
нального педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка.
186 Сіверянський літопис
головними центрами просвітянського руху в Наддніпрянщині стали Київ, Катери�
нослав, Одеса, Миколаїв, Кам’янець�Подільський, Чернігів, Житомир. Активну
участь у діяльності товариств брали культурні та громадські діячі: Б. Грінченко,
М. Коцюбинський, С. Єфремов, Леся Українка, М. Аркас, М. Лисенко та багато
інших. Звісно, здобутки кожної «Просвіти» різнилися. Цьому були суб’єктивні та
об’єктивні причини, а саме: утиски та заборони з боку місцевої влади, напади чор�
носотенців та й безініціативність просвітян. «Просвіти» існували подекуди фор�
мально, проте деякі проявляли високу активність [9, с. 59�60].
Так, справи в чернігівській «Просвіті» були набагато кращі, ніж в інших осеред�
ках. Безумовно, цьому сприяла участь у товаристві відомих культурних, національ�
но налаштованих інтелігентів. Зокрема, важливу сторінку в житті М. Коцюбинсь�
кого становила праця в «Просвіті» [8, с. 116]. Письменник активно взявся за ство�
рення просвітницької організації. Його турботами вона розпочала роботу у 1906 р.
Насамперед товариство мало допомагати культурно�просвітницькому піднесенню
населення Чернігівської губернії. Спочатку була написана заяву до чернігівського
губернатора. Вона зберігається сьогодні в фонді Літературно�меморіального му�
зею�заповідника імені М.М. Коцюбинського в м. Чернігові (ЧЛММЗК). В ній го�
лова товариства повідомляв про бажання створити у місті українське товариство
«Просвіта». З організаційної точки зору М. Коцюбинський вважав за доцільне ви�
рішити питання щодо структури та організації товариства. Так, «Просвіта» мала б
обирати 6 членів правління на 2 роки та 3 кандидатури, які б могли заміняти членів,
котрі вибували раніше встановленого строку. Географічно правління мало розміша�
тись у м. Чернігові, відповідно до п. 23�24 статуту товариства. Крім того, у заяві
були вказані правила прийому членів товариства та розмір членських внесків, відпо�
відно до п. 7, 8, 9, 12, 14 статуту «Просвіти» [10]. Варто підкреслити, М. Коцюбинсь�
кий ставився до роботи серйозно, з притаманною йому сумлінністю, і в своїй заяві
насамперед звернув увагу на організаційні моменти як фундамент для налагодженої
діяльності товариства.
Також Михайло Михайлович звернувся з проханням до В. Гнатюка: «21 грудня
1906 року має відкритися в Чернігові товариство «Просвіта». Хотіло б ся, щоб
відкриття було найкраще обставлене, а для того дуже було б добре, коли ваші
просвітні товариства у Львові прислали чернігівській «Просвіті» хоч би коротень�
ке привітання. Се мало б вагу для нашої публічності, підняло б духа, додало б охоти
до праці» [11, с. 68]. У результаті цих організаційних заходів 27 грудня 1906 року
було відкрито «Просвіту» [12, с. 2]. Перші загальні збори товариства відбулись у
залі Чернігівської міської управи під головуванням І.Л.Шрага, який на той момент
очолював українську парламентську громаду при Державній думі. На початку зборів
І.Л.Шраг зачитав присутнім статут товариства. Виступали М. Коцюбинський та
М. Вороний, які повідомили про намір відкриття в Чернігівській губернії шкіл,
бібліотек та читалень в українському дусі [13]. На зборах було також обрано членів
правління товариства. До списку увійшли: І. Шраг – адвокат, В. Коцюбинська –
дружина М. Коцюбинського, М. Коцюбинський – службовець статистичного бюро,
В. Андрієвський – службовець губернської земської управи, Ф. Левицька – служ�
бовець губернської земської управи, М. Жук – вчитель малювання, митець. Голо�
вою товариства «Просвіта» було обрано М. Коцюбинського, незважаючи на його
заперечення: «Хоч як зрікався, хоч як прохав, щоб мене увільнили од постійних
обов’язків у «Просвіті», проте не слухали і вибрали головою» [11, с.61]. М. Коцю�
бинський керував «Просвітою» у 1906�1908 рр. [8, с.117].
До членів товариства за «Списком членов черниговского украинского общества
«Просвіта», що зберігається в жандармських фондах ЦДІА України в м. Києві, вхо�
дило 45 осіб, у тому числі сестра М. Коцюбинського [14]. У порівнянні з багаточи�
сельними «Просвітами» Галичини, чернігівська «Просвіта» була меншою. Проте
малочисельність «Просвіт» Лівобережної України – це їхня особливість і відмінність
від західноукраїнських товариств.
Першими кроками діяльності товариства стали листи від М. Коцюбинського до
Сіверянський літопис 187
В. Гнатюка, в яких він висловлює вдячність не лише львівській «Просвіті», а й 12
філіям товариства, що надіслали свої привітання. Саме ці привітання мали велике
значення для ще молодої національно�свідомої інтелігенції Чернігова, вони справи�
ли на публіку величезне враження [11, с. 71]. Ці листи були, мовби ластівки єдності
підневільного українського люду у підавстрійській та підросійській Україні.
У листі до А. Чайковського М. Коцюбинський звернувся з проханням прислати,
що можна, зі своїх творів до бібліотеки «Просвіти», оскільки товариство ще моло�
де і власних коштів на задоволення цих потреб не має [11, с. 70�71]. Пізніше Ірина
Михайлівна, дочка Коцюбинського, напише: «Тато хотів розвинути смак до літера�
тури, дбайливе ставлення до книжки» [8, с. 17]. Він вважав, що тільки книжка
українською мовою може передати весь колорит та красу народних українських
традицій та пам’яток культури.
У лютому 1907 року М.Коцюбинський готує відозву, яка була розіслана бага�
тьом культурним діячам та письменникам. У ній говорилося, що в Чернігові недав�
но заснувалося товариство «Просвіта», першочерговим завданням для нього стала
організація безплатної бібліотеки�читальні. Рада товариства вважає своїм обов’яз�
ком подбати, аби бібліотека була поповнена українськими книжками, а читальня –
українськими періодичними виданнями. На жаль, товариство не мало відповідних
коштів на досягнення цієї мети і змушене було звернутися до «високоповажних»
авторів, видавців, а також редакцій просвітніх та наукових товариств з проханням
«допомогти йому присилкою книжок або періодичних видань безплатно» [11].
Отже, з перших днів заснування товариства керівництво приділило увагу орга�
нізації бібліотеки та читальні для користування членів «Просвіти» та всього насе�
лення Чернігівської губернії.
Працювати в «Просвіті» було важко. Вся робота, по суті, лягала на плечі голови
та його дружини. М. Коцюбинському доводилося бути в товаристві «не тільки
головою, секретарем, членом, а і сторожем» [11], до того ж заважали безконечні
заборони. В одному з листів до А. Чайковського скаржився: «…отож уявіть собі,
попросту не дають жити «Просвіті», хочемо скликати збори – заборона, хочемо
зробити�театральну виставу – забороняють, навіть концерт Лисенка на користь
«Просвіти» заборонили. Їздиш, гризешся, пояснюєш – нічого не допомагає. Кажуть:
існуйте собі на папері, а жити не дамо» [11,с.74].
Незважаючи на перешкоди, чернігівське просвітнє товариство налагоджує ро�
боту, спрямовану на підвищення національної свідомості громадськості та відрод�
ження українського менталітету і культури.
Ще одним напрямом роботи товариства стало влаштування концертів та літера�
турних вечорів. Так, 28 лютого 1907 року в Чернігові відбувся концерт М. Лисенка
та О. Мишуги, а також хору аматорів [11, с. 167]. У квітні 1907 р. відбувся літера�
турно�музичний вечір у пам’ять 46�х роковин смерті Т.Шевченка, який організува�
ла чернігівська «Просвіта». Святкування готувалося з великими перешкодами «ша�
нованого уряду» [15, 16].
Принагідно зазначимо про діяльність щодо проведення лекцій для членів това�
риства. У листі до М. Сумцова від 11 вересня 1907 року рада товариства зазначила
про свій намір для «розвитку самосвідомості» інтелігенції організувати ряд публіч�
них лекцій [11, с. 168]. Відозва товариства від 30 жовтня 1907 року має вже конк�
ретну мету «До Українського наукового товариства» щодо організації лекцій для
чернігівської громадськості із сфери українознавства [11, с. 169�170].
На запрошення «Просвіти» відгукнувся лікар Георгій Васильович Тессен, який
14 жовтня 1907 року прочитав на Лісковиці лекцію українською мовою про холеру
[17].
Незважаючи на бюрократичність та заборони з боку місцевої адміністрації, про�
світяни намагалися всілякими способами та методами реалізовувати свої плани в
життя. Таким чином уже починають достатньо плідно працювати лекційна та теат�
рально�музична секції при товаристві.
На 1907 рік припало заснування двох філій чернігівської «Просвіти». Влітку
188 Сіверянський літопис
1907 року відбулося відкриття філії «Просвіти» в м. Ніжині. Фундатором товари�
ства був член чернігівської «Просвіти» Є. С. Шульга. Організація нараховувала 40
членів. Це були місцеві соціал�демократи, зокрема інтелігенція і студентська мо�
лодь міста. Як чернігівську, так і ніжинську «Просвіти» постійно переслідувала
місцева адміністрація, забороняла та закривала час від часу заходи та діяльність
товариств. За членами ніжинського товариства вівся постійний поліцейський на�
гляд. Діяльність ніжинської філії була епізодичною, а культурно�просвітницька
робота – досить слабкою. Причиною цього були політичні утиски, слабка соціальна
база та низький рівень національної свідомості у більшості населення регіону. 1914
року ніжинська «Просвіта» припинила свою діяльність [18, с. 4�5].
На початку 1908 року відкрилася філія чернігівської «Просвіти» у Козельці. З
перших кроків своєї діяльності товариство зустрілося з «недоброжелательством ме�
стной администрации». З іншого боку, неможливо не помітити зацікавленості з боку
місцевої молоді. За повідомленням газети «Рада» від 13 лютого 1908 року, перший
літературно�вокальний вечір при обмежених силах пройшов організовано та цікаво.
Головним завданням товариство поставило заснування української бібліотеки. Через
брак матеріальних коштів, вони так само, як і чернігівці, самотужки не змогли засну�
вати книгозбірню, тому звертались до авторів та видавців з проханням надіслати їм
книжки та періодичні видання українською мовою безкоштовно [18, с. 3].
На жаль, незважаючи на те, що козелецька «Просвіта» була єдиним притулком
для української інтелігенції в цьому регіоні, за кілька місяців своєї участю вона мала
лише 40 членів. Бажаючих було багато, але вони боялися своєю участю скомпро�
метувати себе перед адміністрацією. Тому залишилися щирими українцями «втай�
не» [19, с. 3]. Рада товариства для своїх членів організовувала лекції, читання рефе�
ратів, вокальні вечори, обов’язково з танцями. Також готувалися вистави гуртком
аматорів – п’єса «Назар Стодоля» та водевіль «Де два цілуються, третій губ не
простягай». Крім того, товариство передплачувало часопис «Рада». Це було єдине
надходження до «Просвіти» в Козельці. До речі, газета «Рада» спочатку надходила
і до чернігівської «Просвіти».
Уже з червня 1908 року козелецька філія «Просвіти» була закрита наказом чер�
нігівського губернатора, що дуже вразило небайдужих людей, оскільки вона була
єдиним осередком культурного життя в Козельці [20, с. 3].
У травні 1907 року М. Коцюбинський в листі до Кості Зленка розмірковує про
намір відкрити ще одну філію чернігівської «Просвіти» в Глухові. Розуміючи одну
з головних проблем повільної діяльності чернігівської «Просвіти», він загострює
свою увагу саме на самовідданих та надійних людях, які б взялися за створення
філії [11, с. 80]. Письменник докладав великих зусиль, щоб спрямувати діяльність
існуючих та відкриття нових товариств була демократичною та поступовою, аби не
допустити реакційних «чорносотенних» елементів, які б паплюжили та використо�
вували «Просвіту» у своїх сумнівних планах.
Отже, перший рік діяльності «Просвіти» був спрямований на вирішення орган�
ізаційних питань. Проведено 45 зборів правління товариства, організовано 10 ве�
чорів, на яких зачитано 9 рефератів («Що дає сучасна українська школа селянству»,
«Українські кафедри в університетах», «Етнографічні паралелі – Сибір і Україна»,
«Короткий огляд української літератури XIX ст. в 2�х частинах») [16]. Крім того,
при «Просвіті» було відкрито читальню�бібліотеку для її членів (яких налічува�
лось більше 200 чоловік); у бібліотеці зібрано понад 400 книжок, більше 20 україн�
ських часописів – з Галичини, Буковини, Америки. Бібліотека була відкрита щод�
ня. Починаючи з 5 березня 1907 року, її відвідало 1192 читачі. Організовано 2 кон�
церти – М. Лисенка та в пам’ять Т. Шевченка. У березні 1907 року на зборах було
винесено питання будівництва кіоску в центрі міста або хоча б рундука для вистав�
ки та продажу українських книжок і часописів. При товаристві працювала лекційна
комісія, яка займалась організацією лекцій з українознавства та популярних не�
дільних читань для народу.
Діяльність чернігівської «Просвіти» напряму залежала не лише від керівників
Сіверянський літопис 189
та членів товариства, а також і від тих громадян, які відгукнулись на листи�прохан�
ня від керівництва «Просвіти». Такою була Ганна Барвінок, яка надіслала для бібліо�
теки власні твори та твори свого чоловіка П. Куліша. Крім того, вона надіслала
пожертву товариству, оскільки покладала великі надії на нього в розбудові націо�
нального відродження [21, с. 4]. Немалу допомогу надав А. Чайковський, який пе�
ріодично присилав на адресу М. Коцюбинського україномовні книжки для «Про�
світи» [11, с. 74]. Допоміг розширенню чернігівської читальні Остап Луцький, який
з березня 1907 року надсилав безкоштовно часопис «Буковина» [11, с. 77].
Правління товариства дуже шанобливо ставилося до своїх членів. У фондах
музею Коцюбинського зберігається лист до невідомої особи від товариства «Про�
світа» такого змісту: «Високоповажна добродійко. Рада Товариства «Просвіта» в
Чернігові має честь повідомити, що Ви прийняті в число дійсних членів Товари�
ства. Членські вкладки приймає скарбник Товариства В. Коцюбинська. За адресою:
Сіверянська вул., власний дім №3» [22]. Ймовірно, такі листи�повідомлення при�
силались усім членам товариства, оскільки на 1908 рік у друкарні чернігівського
губернського земства було надруковано таких листів на 240 чоловік [23]. Членські
внески також відмічались у квитанційній книжці членських внесків, яка теж збе�
рігається у фонді музею [24]. У квитанціях були зазначені прізвище, сума внеску та
за який рік, поряд із внеском на квитанції була окрема графа для пожертви. Аналі�
зуючи кількість квитанцій та кількість указаних внесків, можна зробити висновок:
у середньому членський внесок складав від 1 до 5 карбованців, пожертва – від 1 до
3 карбованців. Це і було основним джерелом фінансування товариства «Просвіта»,
на відміну від галицьких товариств, яким надавав допомогу уряд.
У 1908 році ще більше посилився контроль за діяльністю товариства, відповідно
почастішали і заборони [11, с. 84]. За свідченням епістолярних матеріалів, робота у
товаристві велася формально. Члени «Просвіти» де�факто були бездіяльними. Якщо
планів та проектів було багато, то реалізувати їх практично було неможливо, пра�
цювати ніхто не хотів. Одні – не можуть, інші – не хочуть, а треті – просто ухиляють�
ся від роботи. Існувала і заборона місцевої влади, що також було немаловажним.
Так, на початку 1908 року губернатор заборонив проводити лекції саме в той час,
коли І. Стешенком вже почалася підготовка до проведення лекції з історії вертепу.
Завдяки наполегливості М. Коцюбинського та його кардинальним діям, всупереч
забороні губернатора, поліцмейстер дозволив провести цей захід [11 с. 85].
Незважаючи на посилення уваги з боку місцевої влади та жандармерії до діяль�
ності товариства «Просвіта», за сприянням керівництва воно отримувало часопис
«Рада» та іншу україномовну літературу [11, с. 87]. Готувався проект відкриття
народної школи, але шансів на задоволення демократичних вимог товариства не
було [11, с. 87]. Просвітяни активно брали участь в українському громадському
житті, зокрема вітали громадських діячів [11, с. 170]. Від імені товариства «Про�
світа» на з’їзді діячів народних університетів, проведену 8 лютого 1908 року, висту�
пала С. Русова. В своєму виступі вона говорила про важливість національного ви�
ховання дітей у школі та про жахливі умови існування та діяльності чернігівської
«Просвіти» [25, с. 4].
Результати дослідження архівних матеріалів свідчать, що звіт діяльності чернігівської
«Просвіти» за 1907 рік було прийнято та обговорено лише в березні 1908 року на пер�
ших загальних зборах правління товариства [26]. Вони проводилися протягом трьох
днів (22, 25, 29 березня 1908 року) у складі 81 члена. У результаті збори постановили:
організувати педагогічну комісію (5 чол.) для організації дитячих вечорів, бібліотечну
комісію (3 чол.) – для організації бібліотеки, лекційну комісію [26].
У газеті «Рада» зазначено, що збори продовжувались 25 та 29 березня 1908 року,
але на них було замало присутніх. До того ж через довгі балачки цікавість до зборів
зникла. На останньому засіданні товариства було вирішено створити трупу з членів
товариства, які б їздили по селах з метою організації вистав просто неба за прикла�
дом галичан [27].
Таємним голосуванням обрали правління товариства, до його складу увійшли:
190 Сіверянський літопис
М. Жук, М. Вороний, М Коцюбинський, Ф. Левицька, Д. Лебідь, В. Базилевич [26].
Виходячи з вищесказаного, товариство вже почало організовуватись як таке,
із власною структурою, відокремлювались конкретні комісії з власною метою
та засобами діяльності. Але не можна не відмітити того факту, що цих заходів
було недостатньо для провадження просвітницької діяльності серед малоосві�
ченого народу. Зменшення активності членів, незацікавленість у проведенні
зборів, байдужість до виконання поставлених цілей та постійне переслідуван�
ня і заборона діяльності товариства «Просвіта» не могли не позначитись на
його роботі.
Збори товариства збиралися все рідше, та кожен крок був під пильним наглядом
жандармерії. Поліцмейстери знали все: де збираються, коли саме, що обговорюють,
які питання та проблеми вирішувались на засіданнях.
У той час, коли активність членів товариства зменшилась, з’являється нова тен�
денція в організації вечорів, зокрема, організатори залучали до їх проведення дітей.
«Малі» просвітяни грали, співали, читали та декламували вірші М.Коцюбинського,
Т.Шевченка, П.Куліша та Ганни Барвінок. Вивчали байки Леоніда Глібова, читали
казки «Правда і Кривда», «Сон та дрімота», «Лис Микита», а також «Енеїду», «Бабу
Параску та бабу Палажку». В. Коцюбинська та Л. Коцюбинська організували дитя�
чу оперу М.Лисенка «Коза – дереза». Крім того, на Різдвяні свята чернігівська
«Просвіта» організувала свято ялинки для дітей. Під час свята діти грали, співали,
танцювали, а в подарунок отримували українські книжечки [28]. Продовжувала
працювати лекційна комісія [11, с. 171]. М. Коцюбинський постійно намагався за�
лучати чернігівців до громадського життя України. Так, у листі до ради київської
«Просвіти» він звертається до лідерів київського товариства, редакцій «Літератур�
но�Наукового Вісника», «Ради», «Слова», «Рідного краю» з проханням запросити
чернігівців до влаштування святкування ювілею Льва Толстого [11, с. 172].
Урочисто та святково пройшов вечір, присвячений творчості Івана Франка,
організований у квітні 1908 року. На вечорі були присутні багато людей, в тому
числі і діти, які мали змогу прослухати концертну програму, підготовлену М. Ли�
сенком. Пісні були покладені на вірші І. Франка. М. Коцюбинський підготував ре�
ферат про письменника. Стіни приміщення, де відбувався вечір, були прикрашені
портретом Івана Яковича та українськими рушниками. Реферат, підготовлений
М. Коцюбинським, дуже перелякав місцеву владу та жандармерію, деякі висновки
письменника вони зрозуміли як заклик до повалення існуючого ладу [8, с. 117�118].
Загалом діяльність «Просвіти» в період жорстокої реакції викликала занепокоє�
ння жандармерії. Про це свідчить велика кількість донесень жандармерії чернігів�
ському губернатору [29�31], в яких повідомлялось про проведення бесід на по�
літичні, антиурядові теми, поширення ідей національно�культурного відродження
України.
За повідомленням газети «Рада», члени товариства все рідше приходили на збо�
ри та влаштовували вечори [32]. У червні товариство взагалі переїхало на квартиру
«казначея», оскільки коштів сплачувати за приміщення не було та й потреба у вели�
кому помешканні теж відпала. Як повідомляла «Сводка агентурних сведеній по
г. Чернигову по организации «Просвіта», діяльність товариства була практично при�
зупинена, за травень�червень не платився жодний членський внесок [33].
Влада все�таки не припиняла стежити та організовувати акції адміністративних
репресій. 21 серпня 1908 року чернігівському поліцмейстеру було запропоновано
виключити з товариства найбільш політично неблагонадійних, а саме – М. Коцю�
бинського, В. Коцюбинську, І. Шрага, Л. Шрамченка, Ф. Левицьку [34], що і було
зроблено 1 вересня 1908 року [35]. Вже 17 вересня 1908 року М. Коцюбинський
отримав листа, у якому рада товариства «Просвіта» повідомляє, що чернігівський
губернатор видав наказ про його виключення з членів товариства [36]. Пізніше, 23
вересня 1908 року, М. Коцюбинський у листі до П. Куліша написав: «Не ми її поки�
нули, а адміністрація викинула нас з неї, заборонивши навіть бути членами» [11,
с. 155].
Сіверянський літопис 191
Насправді місцева влада вдалася до достатньо кардинальних змін у товаристві.
Протидіяти активній діяльності чернігівської «Просвіти» можна було б забороною
читання лекцій українською мовою, накладенням цензури на видавництво літера�
тури, відмовою у розповсюдженні україномовних періодичних видань. Крім того,
найактивніших діячів розіслати по інших містах України, заборонити їм спілкува�
тися та листуватись між собою. Насправді члени товариства не дуже цікавилися
подальшим розвитком «Просвіти», можливо, навіть і без виключення активістів
просвітницької справи товариство не змогло б вижити. На той час у країні не було
організованого активного громадянства, яке б підтримало гасла національно свідо�
мих керманичів і змогло б організувати власними силами мережі громадських
організацій, щоб діяти організовано та спільно на благо нації.
1908 рік для чернігівської «Просвіти» став найважчим, оскільки вона втратила
своїх найкращих керманичів і пережила багато репресій та заборон. За словами
І. Шрага, чернігівський губернатор не мав права виключати членів ні за статутом
«Просвіти», ні навіть за «Положением объ усиленной охране»[16]. Після того, як
уряд виключив Коцюбинського, Шрага, Гладкого, Шрамченка, Андрієвську, черні�
гівська «Просвіта» стала «такою тихою, що неначе її зовсім не має в городі» [37].
Рада не проводила вечірок, спектаклів. У помешканні ніколи не було чергового, і
просвітяни не збирались. Отже, під тиском реакції товариство було ліквідовано.
Таким чином, на початку XX ст. на Чернігівщині, як і по всій Наддніпрянщині, за
культурно�просвітницьким життям здійснювався посилений контроль з боку вла�
ди. Незважаючи на це, в українській культурі виникає унікальне явище – «Про�
світа». Ця громадська організація обрала собі за мету формувати та утверджувати
самосвідомість, розвивати та відроджувати народні звичаї, традиції української
культури. «Просвіта», хоч і на короткий час, стала на захист українського слова,
пісні, вірша та книжки, тим самим викликала підозри та недовіру з боку уряду
щодо українського народу. Ставилися театральні вистави, проводились літератур�
но�музичні вечори, організовувались лекції з українознавства та на інші теми, які
читались українською мовою. Силами товариства було відкрито бібліотеку та чи�
тальню, організовано художні виставки, засновувались філії в м. Ніжин та Козе�
лець. Звісно, існування «Просвіти» за таких політичних упереджених умов було
неможливим. Хоча чернігівська «Просвіта» жила недовго, але вона була одним з
найактивніших товариств дореволюційного часу на Лівобережжі. Завдяки своїм
засновникам, керманичам та діячам, вона залишила яскравий приклад громадської
роботи в галузі просвіти серед українського населення.
1. Коновець О.Ф. Просвітницький рух в Україні (IXI – перша третина XX ст.). – К.: Хрещатик,
1992. – 120 с.
2. Нарис історії «Просвіти» / Р. Іваничук, Т. Комаринець, І. Мельник, А. Середяк. – Львів –
Краків – Париж: Просвіта, 1993. – 231 с.
3. Ковба Ж. «Просвіта» – світло знання, добро і воля українського народу. До 125�річчя з дня
заснування. – Дрогобич: Відродження, 1993. – 128 с.
4. «Просвіта»: історія та сучасність (1868�1998): Зб. матеріалів та документів, присвячених
130�річчю ВУТ «Просвіта», 1998. – 486 с.
5. Євселевський Л.І., Фарина С.Я. «Просвіта» у Наддніпрянській Україні: Історичний нарис. –
К.: ВУТ «Просвіта», 1993. – 128 с.
6. Лисенко О.В. До питання про напрями та оцінку діяльності «Просвіт» на Україні за
публікаціями газет «Слово» і «Рада» (1906�1914 рр.) // Історичні дослідження, вип. 16, Вітчизняна
історія, 1990 р., АН УРСР інститут історії. – С. 96�101.
7. Москаленко М. Як Михайло Коцюбинський створював, а російська влада закривала
чернігівську «Просвіту» // Слово Просвіти. – 2007. – 6�12 грудня.
8. Коцюбинська І.М. Спогади та розповіді про М.М. Коцюбинського. – К.: «Дніпро», 1965. – 345 с.
9. Лисенко О.В. «Просвіти» та кооперативи в українському суспільному середовищі на початку
XX ст. – К.: Інститут історії України НАН України, 2008. – 180 с.
10. Заява М. Коцюбинського до Чернігівського губернатора. – (ЧЛММЗК). – Ф. А – 666. –
Інв. № А1984 – Акр. 1�2.
11. Коцюбинський М.М. Твори в семи томах. – Т.6: Листи (1905�1909). – Київ: Наукова
думка, 1975. – 300 с.
192 Сіверянський літопис
12. Чернігівець. Доля Чернігівської «Просвіти» // Украинская жизнь. – 1912. – № 3. – С.75.
13. Повідомлення чернігівського поліцмейстера начальнику Чернігівського ГЖУ про установчі
збори товариства «Просвіта» // Центральний державний історичний архів України в м. Києві (далі
ЦДІАК). – Ф. 1439. – Оп 1. – Спр. 918. – Арк. 4
14. Список членов Черниговского Украинского общества «Просвіта». // ЦДІАК – Ф. 1439.
– Оп 1. – Спр. 909 . – Арк. 544�545
15. Лист чернігівської «Просвіти» до Попечителя Київського ученого Округа // Літературно�
меморіальний музей�заповідник імені М.М. Коцюбинського. (далі ЧЛММЗК) – Інв. №1984.
16. Илья Людвигович Шраг – адвокат и общественный деятель. История Черниговской
«Просвіти» // Державний архів Чернігівської області (далі ДАЧО). – Ф.1081. – Оп.1. – Спр. 34 –
Арк. 23�25.
17. Лист Чернігівської «Просвіти» до лікаря Г.В. Тессена // ЧЛММЗК – А�1079.
18. Ніжинська «Просвіта»: сторінки історії. Збірник статей та матеріалів / Упор.: О.Морозов,
В. Ємельянов / Відп. ред. М.Шкурко. – Ніжин: ПП Лисенко М.М., 2009. – 139 с.
18. З життя Просвіт. // Рада – 1908. – 13 февраля.
19. З життя Просвіт. // Рада – 1908. – 22 апріля.
20. З життя Просвіт. // Рада – 1908. – 4 іюня.
21. Л. Зеленська. Ганна Барвінок про чернігівську «Просвіту» за листами до Іллі Шрага //
Сіверщина. – 1997 р. – 18 січня.
22. До невідомої особи лист від товариства «Просвіта» // ЧЛММЗК – А�1054.
23. Рахунок Чернігівської друкарні губернського земства товариству «Просвіта» // ЧЛММЗК
– А�2451.
24. Квитанційна книжка // ЧЛММЗК – Інв. №154�А.
25. Постанова з’їзду діячів людових університетів // Рідний край. – 1908. – число 1. – 8 січня.
– С. 4
26. Начальнику Черниговского Губернского Жандармского Управления // ЦДІАК.
– Ф. 1439. – Оп 1. – Спр. 999 . – Арк. 225.
27. З життя Просвіт. // Рада – 1908. – 3 апреля.
28. З життя Просвіт. // Рада. – 1908 р. – 5 января.
29. Начальнику Черниговского Губернского Жандармского Управления // ЦДІАК.
– Ф. 1439. – Оп 1. – Спр. 909 . – Арк. 105.
30. Начальнику Черниговского Губернского Жандармского Управления // ЦДІАК.
– Ф. 1439. – Оп 1. – Спр. 999 . – Арк. 544.
31. Сведения // ЦДІАК – Ф. 276. – Оп 10. – Спр. 15 II. – Арк. 205.
32. З життя Просвіт // Рада. – 1908 р. – 29 мая.
33. Сводка агентурних сведеній по г. Чернигову по организации «Просвіта» // ЦДІАК
– Ф. 276. – Оп 1. – Спр. 366. – Арк. 125�126.
34. Лист про виключення Коцюбинських з «Просвіти» // ЧЛММЗК – 1955 ф.о.
35. Рапорт про те, що подружжя Коцюбинських не є вже членами «Просвіти» // ЧЛММЗК –
1978 ф.о.
36. Лист ради товариства «Просвіта» до М. Коцюбинського // ЧЛММЗК – А�2450.
37. З життя Просвіт // Рада. – 1908 р. – 22 октября.
В статье рассмотрено процесс становления общественно�культурной органи�
зации «Просвіта» на протяжении 1906�1908 гг. Освещено основные этапы зарож�
дения и организации черниговской «Просвіти» как организации. Проанализирована
деятельность главы организации М. Коцюбинского и других членов черниговской
«Просвіти» в сфере культурного и просветительного развития населения Черни�
говской губернии. Выяснено основные причины упадка деятельности и закрытия
организации в 1908 году.
In article is considered the process of formation public�cultural organization «Prosvita»
on length 1906�1908 years. Are illuminated main stages of the generation and organizations
Chernigivs «Prosvita» as organization. Analysed activity head to organizations M.
Kocyubinskogo and the other members Chernigivs «Prosvita» in sphere cultural and
educational development of the population Chernigov provincial. Will realized main reasons
of the activity decay and closing fo organization in 1908 year.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-24671 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0055 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:13:38Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Фомська, С. 2011-07-17T20:20:51Z 2011-07-17T20:20:51Z 2010 Становлення та діяльність чернігівської «Просвіти» (1906-1908 рр.) / С. Фомська // Сiверянський лiтопис. — 2010. — № 2-3. — С. 185-192. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. XXXX-0055 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24671 94(477)«1906/1908» У статті розглянуто процес становлення громадсько-культурної організації «Просвіта» протягом 1906-1908 років. Висвітлено основні етапи зародження та становлення чернігівської «Просвіти» як товариства. Проаналізовано діяльність голови товариства М. Коцюбинського та інших членів чернігівської «Просвіти» в сфері культурного та освітнього розвитку населення Чернігівської губернії. З’ясовано основні причини занепаду діяльності та закриття товариства в 1908 році. В статье рассмотрено процесс становления общественно-культурной организации «Просвіта» на протяжении 1906-1908 гг. Освещено основные этапы зарождения и организации черниговской «Просвіти» как организации. Проанализирована деятельность главы организации М. Коцюбинского и других членов черниговской «Просвіти» в сфере культурного и просветительного развития населения Черниговской губернии. Выяснено основные причины упадка деятельности и закрытия организации в 1908 году. In article is considered the process of formation public-cultural organization «Prosvita» on length 1906-1908 years. Are illuminated main stages of the generation and organizations hernigivs «Prosvita» as organization. Analysed activity head to organizations M. Kocyubinskogo and the other members Chernigivs «Prosvita» in sphere cultural and educational development of the population Chernigov provincial. Will realized main reasons of the activity decay and closing fo organization in 1908 year. uk Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України Сiверянський лiтопис Розвідки Становлення та діяльність чернігівської «Просвіти» (1906-1908 рр.) Article published earlier |
| spellingShingle | Становлення та діяльність чернігівської «Просвіти» (1906-1908 рр.) Фомська, С. Розвідки |
| title | Становлення та діяльність чернігівської «Просвіти» (1906-1908 рр.) |
| title_full | Становлення та діяльність чернігівської «Просвіти» (1906-1908 рр.) |
| title_fullStr | Становлення та діяльність чернігівської «Просвіти» (1906-1908 рр.) |
| title_full_unstemmed | Становлення та діяльність чернігівської «Просвіти» (1906-1908 рр.) |
| title_short | Становлення та діяльність чернігівської «Просвіти» (1906-1908 рр.) |
| title_sort | становлення та діяльність чернігівської «просвіти» (1906-1908 рр.) |
| topic | Розвідки |
| topic_facet | Розвідки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24671 |
| work_keys_str_mv | AT fomsʹkas stanovlennâtadíâlʹnístʹčernígívsʹkoíprosvíti19061908rr |