Матеріали Cереднього Подніпров'я та Подесення як основа культурної диференціації пізнього палеоліту України

У статті розглядається історіографія проблеми історико-культурного поділу пам'яток пізнього палеоліту Середнього Подніпров'я та Подесення в радянському та пострадянському палеолітознавстві з 20-х рр. ХХ ст. і до нашого часу. Аналізуються основні тенденції в розвитку археологічного пізнання...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Сiверянський лiтопис
Дата:	2010
Автор:	Палієнко, С.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України 2010
Теми:	У глиб віків
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24689
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Матеріали Cереднього Подніпров'я та Подесення як основа культурної диференціації пізнього палеоліту України / С. Палієнко // Сiверянський лiтопис. — 2010. — № 2-3. — С. 3-8. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859613005698826240
author	Палієнко, С.
author_facet	Палієнко, С.
citation_txt	Матеріали Cереднього Подніпров'я та Подесення як основа культурної диференціації пізнього палеоліту України / С. Палієнко // Сiверянський лiтопис. — 2010. — № 2-3. — С. 3-8. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Сiверянський лiтопис
description	У статті розглядається історіографія проблеми історико-культурного поділу пам'яток пізнього палеоліту Середнього Подніпров'я та Подесення в радянському та пострадянському палеолітознавстві з 20-х рр. ХХ ст. і до нашого часу. Аналізуються основні тенденції в розвитку археологічного пізнання, що знайшли прояв при розгляді даної проблеми, вони пояснюються дією зовнішніх та внутрішніх факторів. В статье рассматривается историография проблемы историко-культурного деления памятников позднего палеолита Среднего Поднепровья и Подесенья в советском и постсоветском палеолитоведении с 20-х гг. ХХ в. и до нашего времени. Анализируются основные тенденции в развитии археологического познания, проявившиеся при изучении данной проблемы, что объясняется действием внешних и внутренних факторов. К первым относятся особенности археологических материалов, а ко вторым – организация процесса исследования, научные приоритеты различных школ палеолитоведения. The article deals with the historiography of the problem of historical and cultural separation of the Upper Paleolithic of middle Dniper and Desna region in Soviet and Contemporary Ukrainian and Russian Paleolithic Archaeology. In this paper are analyzed main tendency of development of archaeological perception that were recognized during process of solution of this problem. It could be explained by the effect of internal and external factors. To the internal factors belongs accumulation of archaeological dates, to the external factors – organization of researching process and scientific priority of different Paleolithic archaeology schools.
first_indexed	2025-11-28T14:49:16Z
format	Article
fulltext	Сіверянський літопис 3 У ГЛИБ ВІКІВ © Палієнко Сергій Володимирович – кандидат історичних наук, за� відувач науково�дослідної лабораторії Київського університету туриз� му, економіки і права. УДК 94(477) Сергій Палієнко � МАТЕРІАЛИ СЕРЕДНЬОГО ПОДНІПРОВ'Я ТА ПОДЕСЕННЯ ЯК ОСНОВА КУЛЬТУРНОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ПІЗНЬОГО ПАЛЕОЛІТУ УКРАЇНИ У статті розглядається історіографія проблеми історико�культурного поділу пам'яток пізнього палеоліту Середнього Подніпров'я та Подесення в радянському та пострадянському палеолітознавстві з 20�х рр. ХХ ст. і до нашого часу. Аналізу� ються основні тенденції в розвитку археологічного пізнання, що знайшли прояв при розгляді даної проблеми, вони пояснюються дією зовнішніх та внутрішніх фак� торів. Ключові слова: палеоліт, Подесення, середнє Подніпров’я, пам’ятки. Останнім часом спостерігається значний інтерес науковців до історії вітчизня� ного палеолітознавства. З’явилися як загальні огляди – монографія С.О. Василь� єва1 та розділ у книзі Л.Л. Залізняка2 , так і праці, присвячені історії вивчення палеоліту окремих територій3 . Також розробляється історіографія проблеми істо� рико�культурного поділу окремих пізньопалеолітичних регіонів Східної Європи: Середнього Подоння4 , Подніпров’я5 та Степової області6 . Порівняння перебігу процесу культурної атрибуції пізньопалеолітичних пам’яток різних територій дасть змогу краще з’ясувати вплив особливостей місцевих археологічних матеріалів, роль та значення археологічної теорії. Тому дана робота ставить за мету дослідити місце матеріалів Середнього Подніпров’я та Подесення у процесі історико�куль� турного поділу пізнього палеоліту території України в радянському та постра� дянському палеолітознавстві. Пам’ятки Середнього Подніпров’я та Подесення разом із Костьонками вико� ристовувалися в 20�і роки ХХ ст. В.О. Городцовим7 та П.П. Єфіменком8 для по� будови культурно�хронологічних схем розвитку пізнього палеоліту Східної Євро� пи. У 30�і та на початку 50�х років вони були включені до загальносхідноєвро� пейських схем, побудованих на основі стадіальної концепції розвитку пізньопале� олітичної культури9 . До цих схем також були вміщені й поодинокі південні та середньодністровські пам’ятки, які у великій кількості використовуються тільки в семиступеневій схемі П.І. Борисковського. У середині 50�х років у радянському палеолітознавстві відбувається дискусія щодо правомірності виділення локальних археологічних культур для пізнього па� леоліту Східної Європи. Полеміка точилася навколо костьонківських пам’яток, на матеріалах яких і було виділено декілька пізньопалеолітичних археологічних культур10 . Щодо пам’яток Середнього Подніпров’я та Подесення, то в кінці 50�х їх матеріали використовувалися О.О. Формозовим для реконструкції пізньопалео� літичних етнокультурних областей у загальному контексті етнокультурної історії кам’яної доби11 , а З.О. Абрамова вказала на регіональні відмінності між пам’ятка� ми Дону та Сейму й Десни та Судості12 . Однак зміна парадигми в результаті дискусії 50�х років не призвела до ревізії поглядів на історико�культурне члену� 4 Сіверянський літопис вання пізнього палеоліту території України та створення нових схем, як це відбу� лося для пам’яток Середнього Подоння. Новий підхід до виділення локальних археологічних культур для пам’яток те� риторії України почав застосовуватися згодом після появи нових матеріалів. Тільки в 1965 році І.Г. Шовкоплясом на матеріалах середньодніпровських та дес� нянських пам’яток, багато з яких досліджувалося в першій половині 60�х років, було виділено мізинську археологічну культуру13 . Це можна вважати першим за� стосуванням нової парадигми до історико�культурного поділу пізнього палеоліту території України. Адже схема розвитку молодовської культури, створена О.П. Чернишом у 1959 році, яка фактично є схемою розвитку палеоліту Середнього Подністров’я, внаслідок особливостей матеріалів місцевих пам’яток, за своїм ха� рактером нагадує попередні стадіальні схеми14 . На що в той час і звернув увагу П.І. Борисковський, критикуючи конкретно�історичний підхід О.М. Рогачова15 . Щодо пам’яток Півдня Східної Європи, то в 60�і роки на основі їх матеріалів археологічні культури виділити не вдалося, окрім кам’янобалківської16 . Однак через недостатню розробку археологічної методології та термінології в радян� ському палеолітознавстві розпочалася дискусія щодо особливої проміжної зони мисливців на бізона17 . Проблема історико�культурного поділу пізнього палеоліту Середнього По� дніпров’я та Подесення привертала увагу дослідників і в наступні 70�і роки. Так, М.І. Гладких на матеріалах пам’яток цієї території за допомогою типолого�статис� тичного аналізу намагався обґрунтувати критерії виділення пізньопалеолітичних археологічних культур18 . Він заперечив розвиток у регіоні єдиної мізинської куль� тури та виділив „три культурні явища мадленської доби”19 . У наступні 80�і роки дослідники майже не торкаються проблеми культурної атрибуції пізньопалеолі� тичних пам’яток цієї території, її розглядають тільки в загальних оглядових пра� цях20 . Проте саме на другу половину 70�х – 80�і роки припадає пік у виділенні археологічних культур для Середнього Подністров’я21 та Півдня Східної Євро� пи22 . На початку 90�х років для культурної атрибуції пізньопалеолітичних пам’яток М.В. Анікович запропонував поряд із „археологічною культурою” використову� вати поняття „шлях розвитку” або „технокомплекс”, яке до цього застосовувалося для середнього палеоліту. Новий підхід він обґрунтовує методологічно і застосо� вує на практиці на матеріалах костьонківських пам’яток23 . У другій половині 90�х років починається дискусія відносно поняття „східний гравет”, під час якої техно� комплексний підхід було застосовано й для пам’яток Середнього Подніпров’я та Подесення. Зокрема, М.В. Анікович об’єднує пам’ятки цієї території разом із кос� тьонківськими в єдину дніпро�донську історико�культурну область мисливців на мамонта24 . Вивчаючи проблему гравету – епігравету Східноєвропейської рівни� ни, С.М. Лісіцин так само розглядає пізньопалеолітичні пам’ятки Середнього Подніпров’я та Подесення разом із матеріалами Костьонок25 . У цей же час укра� їнський дослідник М.П. Оленковський, досліджуючи граветійський шлях роз� витку в пізньому палеоліті України, розглядає пам’ятки цієї території в контексті інших районів поширення пізньопалеолітичних пам’яток на території України26 . Виділивши декілька археологічних культур у межах технокомплексів, він нама� гається здійснити реконструкцію культурно�історичних процесів у середню та пізню пору пізнього палеоліту Лівобережної України27 . Проте у другій половині 90�х років продовжувалася й культурна атрибуція пам’яток Середнього Подніпро� в’я та Подесення в рамках старої парадигми. Так, З.О. Абрамова та Г.В. Григор’єва, опрацьовуючи матеріали нових розкопок стоянки Юдінове, відносять пізньопа� леолітичні пам’ятки цієї території до декількох археологічних культур28 . З почат� ку 2000�х років і по сьогодні у рамках технокомплексного підходу проблемою історико�культурного поділу пізнього палеоліту Середнього Подніпров’я та Поде� сення займається Д.Ю. Нужний29 . У першій половині 2000�х років відбулася полеміка відносно виділення Дніпро� Сіверянський літопис 5 Донської історико�культурної області мисливців на мамонта. Зокрема Г.В. Григо� р’єва заперечила правомірність об’єднання пам’яток Середнього Подніпров’я, По� десення разом із Костьонківськими пам’ятками30 . Щоправда, згодом М.В. Аніко� вич ці заперечення спростував, указавши на допущені дослідницею методологічні помилки31 . Щодо застосування технокомплексного підходу до історико�культурного по� ділу пізньопалеолітичних пам’яток інших районів Східної Європи, то воно почи� нається на декілька років пізніше. Так, схеми розвитку пізнього палеоліту Серед� нього Подністров’я та Попруття створюються аж у кінці 90�х років32 , а Півдня Східної Європи – на початку 2000�х33 . Отже, можна констатувати, якщо матеріали пам’яток Костьонківсько�Бор� шевського району були основою для розробки та застосування нових підходів до проблеми історико�культурного поділу пізнього палеоліту всієї Східної Європи, то матеріали пам’яток Середнього Подніпров’я та Подесення слугували основою для застосування цих підходів до пізнього палеоліту території України. Це можна пояснити впливом як внутрішніх – особливості археологічних матеріалів, так і зовнішніх факторів – організація процесу дослідження, наукові пріоритети різних шкіл палеолітознавства. Розглянемо ці фактори докладніше. Наявність значної кількості різнокультурних багатошарових пам’яток на неве� ликій території в Костьонках створює проблемну ситуацію, а завдяки гарній стра� тиграфії – матеріали доволі легко зіставляти та порівнювати. Це стимулює до� слідників залучати нові підходи та методи. Аналогічно й у Середньому Подніпров’ї та Подесенні – значна кількість близьких пам’яток була гарним підґрунтям для виділення локальних археологічних культур, так само як дністерські матеріали дали змогу виділити декілька етапів безперервного розвитку культури в регіоні. На відміну від цих районів, на матеріалах Півдня через їх особливість виділити локальні археологічні культури було неможливо, доки не накопичилася їх доволі велика кількість. Це зумовило пік у розв’язанні проблеми історико�культурного поділу пам’яток цього регіону в кінці 70 – 80�х роках. Проте найбільше на застосу� вання нових підходів на матеріалах тієї чи іншої території для вирішення цієї складної проблеми вплинув зовнішній фактор – організація процесу наукового дослідження. Костьонківсько�Боршевський район традиційно з 30�х років систематично досліджувався ленінградськими, а нині санкт�петербурзькими науковцями. Тому вже на початок 50�х було накопичено необхідну кількість матеріалів, а також роз� копано шари пам’яток, які не „вкладалися„ в традиційну тоді стадіальну схему. Це разом із розробкою стратиграфії району дало змогу О.М. Рогачову запропонува� ти новий конкретно�історичний підхід. У свою чергу робота експедиції О.П. Чер� ниша на Середньому Дністрі у 50�і роки та експедиції І.Г. Шовкопляса у Подніпров’ї в 60�і підготували базу для створення регіональних схем розвитку пізнього палео� літу, тоді як на Півдні це відбулося пізніше. З іншого боку, представники санкт� петербурзької школи палеолітознавства, на відміну від їхніх київських колег, зав� жди приділяли увагу проблемам методології. Тому саме вони були новаторами у використанні нових підходів до проблеми історико�культурного поділу пізнього палеоліту в Костьонках, а також багато в чому привернули увагу науковців з Ук� раїни до застосування концепції шляхів розвитку або технокомплексів на пам’ят� ках Середнього Подніпров’я та Подесення в 90�і роки. Ця територія також тради� ційно є зоною інтересів російських дослідників. Українські палеолітознавці, як правило, працюють навздогін. Виняток тут становлять дослідження М.І. Гладких 70�х років, який намагався на практиці обґрунтувати критерії виділення археоло� гічних культур у рамках соціоісторичного напрямку археології. Проте слід зазначити, якщо між виділенням археологічних культур у Середньо� му Подонні та Середньому Подніпров’ї й Подесенні минуло майже 10 років, а створення нових регіональних схем для Середнього Подністров’я та Півдня відбу� лося ще пізніше, то між застосуванням технокомплексного підходу до історико� 6 Сіверянський літопис культурного поділу пізнього палеоліту всіх районів Східної Європи в 90�і роки – менше 10. Це може свідчити про накопичення достатньої кількості археологічних матеріалів, необхідних для переходу від екстенсивного (за рахунок нових розко� пок) до інтенсивного (за рахунок застосування нових методик) шляху археологі� чних досліджень. Останній у свою чергу вимагає активніших пошуків нових ме� тодів, а також розробки питань методології та археологічної теорії, що дасть змогу глибше проаналізувати вже накопичений матеріал. А це разом із використанням методів природничих наук і сучасної техніки, що в наш час набуває все більшого поширення, робить також можливим розв’язання проблеми історико�культурно� го поділу пізнього палеоліту Східної Європи на якісно новому рівні, що буде пер� шим кроком до створення конкретної історії первісного суспільства, побудованої на археологічних матеріалах. І матеріали пам’яток Середнього Подніпров’я та Подесення тут мають відіграти, безперечно, провідну роль. 1. Васильев С.А. Изучение палеолита в России: прошлое, настоящие и перспективы на будущее // Stratum plus. – № 1 – 2. – Кишинев, 2002. – С. 21 – 170. 2. Залізняк Л.Л. Фінальний палеоліт і мезоліт Континентальної України. � Кам’яна Доба України. – Вип. 8. – Київ, 2005. – С. 5 – 13. 3. Чубур А.А. Деснянский палеолит: проблемы истории исследований, историографии и источниковедения (научное издание) – М., 2005. – С. 116; Федорченко О.С. Дослідження пізнього палеоліту Північного Надчорномор’я та Надазов’я у 70 – 80�х роках ХХ ст. // Маґістеріум. – Вип. 27. – К., 2007.– С. 26 – 31; Федорченко О.С. Перший етап польових досліджень пізньопалеолітичних пам’яток Півдня Східної Європи // Кам’яна Доба України. – Вип. 10. – Київ, 2007. – С. 78 – 85. 4. Синицын А.А., Сергин В.Я., Хоффекер Дж.Ф. 120�лет исследования палеолита Костенок: традиции и тенденции // Костенки в контексте палеолита Евразии. – Вып. 1 – Особенности развития верхнего палеолита Восточной Европы. – СПб., 2002. – С. 3. – 9. 5. Палієнко С.В. Проблема історико�культурного членування пізнього палеоліту Середнього Подніпров’я (історіографічний аспект). // Часопис української історії –– 2008. – Вип. 9. – C. 5– 10. 6. Палієнко С.В. Проблема історико�культурного членування пізнього палеоліту Півдня Східної Європи (історіографічний аспект) // Археологічні студії. – Вип. 3– Київ – Чернівці, 2008. – С. 3 – 16. 7. Городцов В.А. Археология. – Т. I. – Каменный период. – М. – Пг., 1923. – С. 181 – 303. 8. Ефименко П.П. Некоторые итоги изучения палеолита СССР // Человек. – 1928. – № 1. – С. 45 – 59. 9. Ефименко П.П. Первобытное общество. – Л., 1938. – С. 321 – 567; Ефименко П.П. Современное состояние советской науки об ископаемом человеке // Материалы по четвертичному периоду СССР. – Вып. 2. – М.�Л., 1950. – С. 81 – 89; Ефименко П.П. Первобытное общество. – К., 1953. – С. 309 – 566; Борисковский П.И. Палеолит Украины // МИА. – № 40. – М. – Л., 1953. – С. 395 – 415. 10. Ефименко П. П. К вопросу о характере исторического процесса в позднем палеолите Восточной Европы (О памятниках так называемого селетського и гримальдийского типа). // СА. – 1956. – № 26. – С. 28 – 53; Рогачев А.Н. Многослойные стоянки Костенковско� Боршевского района на Дону и проблема развития культуры в эпоху верхнего палеолита на Русской равнине // Палеолит и неолит. – Т.3. – МИА. – 1957 – № 59. – С. 132 – 133. 11. Формозов А.А. Этнокультурные области на территории Европейской части СССР в каменном веке. – М., 1959. – С. 43 – 66, 110 – 114. 12. Абрамова З.А. Роль палеолитического искусства в выявлении местных особенностей верхнепалеолитической культуры Восточной Европы. // СА – 1960. – № 3. – С. 6 – 16. 13. Шовкопляс И.Г. Мезинская стоянка: К истории среднеднепровского бассейна в позднепалеолитическую эпоху. – К., 1965. – С. 288, 301. 14. Черныш А.П. Поздний палеолит Среднего Поднестровья // ТКИЧП. – 1959. – Вып. 15. – С. 176 – 178. 15. Борисковский П.И. Очерки по палеолиту Бассейна Дона // МИА. – 1963. – № 121. – С. 112 – 124. 16. Гвоздовер М.Д. О культурной принадлежности позднепалеолитических памятников Нижнего Дона. // ВА. – 1967. – № 27. – С. 82 – 101. 17. Бадер Н.О. О соотношении культуры верхнего палеолита и мезолита Крыма и Кавказа. // СА – 1961. – № 4. – С. 9 – 25; Борисковский П.И. Проблема развития позднепалеолитической культуры степной области // Доклад на VII Международном конгрессе антропологических и этнографических наук. – М., 1964. – С. 1 – 10; Борисковский П.И., Праслов Н.Д. Палеолит бассейна Днепра и Приазовья. – М. – Л., 1964. – С. 8 – 13; Григорьева Г.В. Локальные варианты Сіверянський літопис 7 культуры позднего палеолита юга СССР // Доклад на VII Международном конгрессе доисториков и протоисториков. – М., 1966. – С. 36 – 37. 18. Гладких М.І. До методики типолого�статистичного аналізу пізньопалеолітичного кам’яного інвентарю // Археологія. – 1973. – № 9. – С. 15 – 21. 19. Гладких М.И. Некоторые критерии определения культурной принадлежности позднепалеолитических памятников // Проблемы палеолита Восточной и Центральной Европы. – Л., 1977. – С. 137. 20. Рогачев А.Н., Аникович М.В. Поздний палеолит Русской равнины и Крыма // Палеолит СССР. – М., 1984. – С. 162 – 271; Черныш А.П. Поздний палеолит // Археология Украинской ССР. – Т.1. – К, 1985. – С. 54 – 83. 21. Григорьева Г.В. Некоторые итоги изучения палеолита в Молдавии // Первобытная археология. Поиски и находки. – К., 1980. – С. 71 – 82; Борзияк И.А. Поздний палеолит Днестровско�Карпатского региона: (опыт систематизации) // Первобытные древности Молдавии. – Кишинев, 1983. – С. 33 – 64. 22. Станко В.Н. Поздний палеолит и сложение мезолита в степях Северного Причерноморья // Северо�Западное Причерноморье в эпоху первобытнообщинного строя. – К., 1980. – С. 17 – 18; Кротова А.А. Культурно�хронологическое членение позднепалеолитических памятников Юго� Востока Украины / Неприна В.И., Зализняк Л.Л., Кротова А.А. Памятники каменного века Левобережной Украины. – К., 1986. – С. 6 – 73; Смолянинова С.П. Палеолит и мезолит степного Побужья. – К., 1990. – С. 90 – 97. 23. Аникович М.В. О значении Костенковско�Борщевского района в современном палеолитоведении. // ПАВ. – 1993. – № 3. – С. 3 – 19; Аникович М.В. Основные принципы хронологии и периодизации верхнего палеолита Восточной Европы // АВ. – 1994. – № 3. – С.144 – 157. 24. Аникович М.В. Днепро�Донская историко�культурная область охотников на мамонтов: от «восточного граветта» к «восточному эпиграветту» // Восточный граветт. – М., 1998. – С. 35 – 66. 25. Лисицын С.Н. Эпиграветт или постграветт // Stratum plus. � №1. – 1999. – С. 83 – 120. 26. Оленковський М.П. Граветтійський шлях розвитку в пізньому палеоліті України // Археологія. – 2000. – № 2. – С. 57 – 64. 27. Оленковський М.П. Культурно�історичні процеси в середню та пізню пори пізнього палеоліту Лівобережної України // Археологічний альманах. � №9. – Донецк, 2000. – С. 81 – 88. 28. Абрамова З.А., Григорьева Г.В. Верхнепалеолитическое поселение Юдиново. – Вып.3. – СПб., 1997. – С. 106. 29. Нужний Д.Ю. Верхньопалеолітичні пам’ятки типу Межиріч та їх місце серед епіграветських комплексів Середнього Дніпра // Кам’яна Доба України. – Київ, 2002. – С. 57�81. 30. Григорьева Г.В. К вопросу о существовании Днепро�Донской историко�культурной области // Особенности развития верхнего палеолита Восточной Европы. – СПб., 2002. – С. 63 – 67. 31. Аникович М.В. Некоторые методологические проблемы первобытной археологии и основные обобщающие понятия «археологическая эпоха», «археологическая культура», «технокомплекс», «историко�культурная область» // Stratum plus. – 2003 – 2004. – №1 – 2. – С. 502 – 504. 32. Борзіяк О.І., Кулаковська Л.В. Гравет Подністров’я. Загальний огляд // Археологія. – 1998. – № 4. – С. 55 – 63; Коваленко С.И., Кетрару Н.А. Некоторые особенности развития верхнепалеолитических индустрий в Днестровской зоне Молдавии. // Stratum plus. – 1999. – № 1. – С.168 – 195; Отт М., Нуаре П., Лопес Байон И Обзор верхнего палеолита Молдавии / / Stratum plus. . – 1999. – № 1. – С. 160 – 163. 33. Кротова А.А. Синхронизация технокомплексов позднего палеолита в Северном Причерноморье //Археологический альманах. – №9. – Донецк, 2000. – С. 89 – 98; Кротова О.О. Проблеми датування та періодизації пам’яток степової зони доби верхнього палеоліту // Кам’яна доба України. – Вип. 4. – К., 2003. – С. 183 – 198; Сапожников И.В. Большая Аккаржа: Хозяйство и культура позднего палеолита Степной Украины. – Сер. Каменный век Украины. – Вып. 3. – К., 2003. – С. 230; Сапожников И.В. Хронология и культурная периодизация позднего палеолита Северного Причерноморья (С паралелями из Костенковско�Борщевского района) // Костенки и ранняя пора позднего палеолита Евразии: общее и локальное. – Воронеж, 2004. – С.131 – 132. В статье рассматривается историография проблемы историко�культурного деления памятников позднего палеолита Среднего Поднепровья и Подесенья в со� ветском и постсоветском палеолитоведении с 20�х гг. ХХ в. и до нашего времени. Анализируются основные тенденции в развитии археологического познания, про� явившиеся при изучении данной проблемы, что объясняется действием внешних и внутренних факторов. К первым относятся особенности археологических мате� 8 Сіверянський літопис риалов, а ко вторым – организация процесса исследования, научные приоритеты различных школ палеолитоведения. The article deals with the historiography of the problem of historical and cultural separation of the Upper Paleolithic of middle Dniper and Desna region in Soviet and Contemporary Ukrainian and Russian Paleolithic Archaeology. In this paper are analyzed main tendency of development of archaeological perception that were recognized during process of solution of this problem. It could be explained by the effect of internal and external factors. To the internal factors belongs accumulation of archaeological dates, to the external factors – organization of researching process and scientific priority of different Paleolithic archaeology schools.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-24689
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0055
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-28T14:49:16Z
publishDate	2010
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
record_format	dspace
spelling	Палієнко, С. 2011-07-17T20:36:23Z 2011-07-17T20:36:23Z 2010 Матеріали Cереднього Подніпров'я та Подесення як основа культурної диференціації пізнього палеоліту України / С. Палієнко // Сiверянський лiтопис. — 2010. — № 2-3. — С. 3-8. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. XXXX-0055 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24689 94(477) У статті розглядається історіографія проблеми історико-культурного поділу пам'яток пізнього палеоліту Середнього Подніпров'я та Подесення в радянському та пострадянському палеолітознавстві з 20-х рр. ХХ ст. і до нашого часу. Аналізуються основні тенденції в розвитку археологічного пізнання, що знайшли прояв при розгляді даної проблеми, вони пояснюються дією зовнішніх та внутрішніх факторів. В статье рассматривается историография проблемы историко-культурного деления памятников позднего палеолита Среднего Поднепровья и Подесенья в советском и постсоветском палеолитоведении с 20-х гг. ХХ в. и до нашего времени. Анализируются основные тенденции в развитии археологического познания, проявившиеся при изучении данной проблемы, что объясняется действием внешних и внутренних факторов. К первым относятся особенности археологических материалов, а ко вторым – организация процесса исследования, научные приоритеты различных школ палеолитоведения. The article deals with the historiography of the problem of historical and cultural separation of the Upper Paleolithic of middle Dniper and Desna region in Soviet and Contemporary Ukrainian and Russian Paleolithic Archaeology. In this paper are analyzed main tendency of development of archaeological perception that were recognized during process of solution of this problem. It could be explained by the effect of internal and external factors. To the internal factors belongs accumulation of archaeological dates, to the external factors – organization of researching process and scientific priority of different Paleolithic archaeology schools. uk Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України Сiверянський лiтопис У глиб віків Матеріали Cереднього Подніпров'я та Подесення як основа культурної диференціації пізнього палеоліту України Article published earlier
spellingShingle	Матеріали Cереднього Подніпров'я та Подесення як основа культурної диференціації пізнього палеоліту України Палієнко, С. У глиб віків
title	Матеріали Cереднього Подніпров'я та Подесення як основа культурної диференціації пізнього палеоліту України
title_full	Матеріали Cереднього Подніпров'я та Подесення як основа культурної диференціації пізнього палеоліту України
title_fullStr	Матеріали Cереднього Подніпров'я та Подесення як основа культурної диференціації пізнього палеоліту України
title_full_unstemmed	Матеріали Cереднього Подніпров'я та Подесення як основа культурної диференціації пізнього палеоліту України
title_short	Матеріали Cереднього Подніпров'я та Подесення як основа культурної диференціації пізнього палеоліту України
title_sort	матеріали cереднього подніпров'я та подесення як основа культурної диференціації пізнього палеоліту україни
topic	У глиб віків
topic_facet	У глиб віків
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24689
work_keys_str_mv	AT palíênkos materíalicerednʹogopodníprovâtapodesennââkosnovakulʹturnoídiferencíacíípíznʹogopaleolítuukraíni

Матеріали Cереднього Подніпров'я та Подесення як основа культурної диференціації пізнього палеоліту України

Репозитарії

Схожі ресурси